автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у детей старшего дошкольного возраста бережного отношения к природе

Автореферат диссертации по теме "Формирование у детей старшего дошкольного возраста бережного отношения к природе"

Pí 5 Q/I -j і: * ~ •

АКШЙЯ HSBAlt'ït'SSK Ч\ГК У:5-'АЇ?£і . •

ІКЯИІЇЇ ïïSMIQTÎM

Ка npaïf'K 5уксдйсу

МАРОЧКО йяипз Сергіївна

'всввзаш У ДЇЇЕЙ СТАРШОГО ДШКІЛНОГО ВІКУ - *, \п ішЖшоро сшаиш до î£?;i?û3i ’

\ о- ' ; .

j.s / / »а №?*ріихі ъ&сяитото сгіху /'

ІЗ.00.Ci " íV:oí)!;í і Історія йбйаго^івй

â S î з } e $ в p a і дкаергакії яа здобуття вченого гтуяоиа яандвдаїа педагогітп;« зяук

Київ- 1993

Робота агконава в Інституті падагогікк АШ України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор АРТЕМОВА .1.В. .

Сфіційві оповеяти’.-дсхтор педагогічних ваук,

. . ярофосор ВІ&ЧКОЙСШЙ Е.С. ~

- -кацдадаї педагогічних ваук,

■ . сїаршй науйоввй спївробітнак ’

ЕУСТОВІТ Н.И. /

Провідна організація - Бердяяошй дерзавнзй кбдагогічшй . , , ІПйТКїуї іи. П.Д.Ооепонко

. - ')0 '

Еахисг дисертації відбудеться "ун " квітля 1993 року

о 15 годезі ва засіданні спеціалізованої ізчоеої рада Д ІІЗ.І5.0Х

в Ізсгггугх педагогіка Академії педагогічних наук Україна

/ 252030,М.Київ - БО,вул.Б,Хмйльшщького ,10 /

З дисертацією могва. ознайомитись у бібліотеці Їнсїкгугу педагогіки МШ Україна.

Автореферат розі славо "^0. " Х993 р.

, /

Вчений секрегар

спеціалізованої л

вчової рада И.П.ШКИЙ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства основне завдання програми поліпшення екологічної ситуації в нашій державі становить турбота про збереження придатного для життя людиш природного середовища /Закон України про охорону оточуючого середовища. - Нові закони України, 1991/.

Ця програма передбачав вдосконалення "лхів і способів розв"я-зання екологічних пройдем, раціональне природокористування, ресурсозбереження, дбайливе ставлення до природи.

За переконанням учених, проблему збереженій природного середовища не можна розв"язати поза соціоекологічною свідомістю, екологічною культурою особистості /А.М.Галеева, В.І.В"юницький,

І.Д.Зверев, В.С.Ліпницький, М.М.Фаміна/.

Розгорнути да роботу має вся система освіти і виховання, починаючи з раннього дитинства. ОсоОлизої уваги потребують діти старшого дошкільного віку. У них розвивається самостійно спілкування з природою, виявляється до неї збільшений інтерес. Але часто своїми діями вони завдають шкоди природному середовищу, но підозрюючи про їх негативні екологічні наслідки. Наіібільпе це стосується рослин, які через свою красу, різнобарвність, відносну нерухомість с найдоступнішими для використання, інколи бездумного знищення. Такі дії можуть сприяти нагромадженню негативного досвіду спілкування з природою 1 в подальшому.

Формування у старших дошкільників дбайливого ставлення до розлгаї, природного середовища стає можливим тому, що цей віковий період, за визначенням педагогів та психологів, вват-анться найбільш сензитивним у розвитку дитини /Л.С.Виготськяй, 0.1).Запорожець, С.М.Ніколгвва, З.П.Плохій, І.О.ХаЗдурова/.

з

У дошкільній педагогіці с дослідження, що показують можливості дітей старшого дошкільного віі:у виявляти вольове зусилля під час виконання тієї чи іншої дії, вчинку. Вирішальну роль у цьому процесі відіграє не тільки наслідування, а й бажання самої дитини, її самостійна активність. Така позиція може виникнути при підпорядкуванні одних мотивів 'іншим /О.М.Леонтьев/.

Вони формуються на основі засвоєння норм і критеріїв оцінок предметів, явищ навколишньої дійсності /Л.В.Артемова, В.К.Котирло,

0.0.Люблінська, Г.П .-Лаврентьева, Я.З.Нєверович, Ю.О.Приходько, Т.М.Титаренко/. .

Краще зрозуміти зміст, шляхи, засоби й передумови формування у дітей старшого дошкільного віку дбайливого ставлення до рослин дають можливість дослідження певних підходів ознайомлення їх- з природою /Я.І.Залкінд, Н.Ф. Виноградова, З.П.Плохій, П.Г.Саморукова, Н.Ф.Яршева/, способів вдосконалення сенсорних можливостей дітей засобами природи /В.І.Корзакова, Н.їІ.Сакулі-на, О.О.Фльоріна/, шляхів розумового розвитку старших дошкільників при ознайомленні з природо» /II.І.Ветрова, Н.Ф.Виноградова, Л.І.Шщик, М.М.ІІодаГяков, І.О.Хаіідурова,, Г.В.Христовоька/, умов морального виховання дітей у процесі праці в природі /ЗЛ.Борисова, Р.С.Буре, Л.Є.Образцова, В.О.Давленчик, І.Д.Сергеева, А.Г.Тулегенова/, ефективних засобів розвитку в дітей естетичних почуттів, уявлень /О.О.Фльоріна, Н.П.Сакуліна, Т.С.Комарова, Л.В.Компанцева, Т.І.Науменко, Л.І.Печкч, В.Д.Сич/. ' .

Істотними для нас є висновки в дослідженнях /А.І.Васильєвої, Л.Ф.Захаревич, М.и.Подд"якова, Н.К.Постнікової, І.О.Хайду-рової, Т.В.Хр,:стовсьиої/ про те, що ознаііошєння дошкільників з ростом і розвитком рослин виливає На формування допитливості, пізнаватьног^ інтересу, слосгерехіливості. Це допомагає підвести

дітей до доступ ж' для їх віку узагальнень про природні взаємозв'язки, виділити одну із істотних особливостей у зміні рослини -зміну її стану в зв"кзк> із зміною екологічних умов життя.

У дошкільнії; педагіці є ряд експериментальних робіт, безпосередньо спрямованих на формування у старших дсжіль'Ш'.ів позитивного ставлення до грироди /В.Г.Грецова/, естетичного /В.Д.Сот/, дбайливого ставлення до тварин Лі.КЛбрагімова, . ЗЛІЛІлохій/, Такі дослідження свідчать про актуальність проблеми і можливість її розв"язашш. Водночас вони показують, що формування дбайливого ставлення до рослин через розвиток у дітей елементів екологічної культури праці і спілкування з природою при орієнтації в значущості посліпшого світу і вміння на елементарному рівні визначати його стан, придатність для життя людей, тварин як екологічного середовища, не розв'язувалось. Потрібне обгрунтування і визначення необхідного змісту знань, екологічних природоохоронних умінь, методів і прийомів їх формування. Не розкритим е педагогічний аспект поняття "дбайливе ставлення до рослин". Потребують ьизначення критерії і рівні сформованості цієї моральної якості у дітеіі старшого дошкульного віку, експериментальної перевірки ефективності відібраних педагогічних умов і створеної на їх основі відповідної методики. Не вивченим залишається питання координації роботи дошкільних закладів із сім"ею для привчання дітей до екологічної культури праці і спілкування з природо».

Враховуючи, що процес взаємодії дошкільника з природою відбувається як у практичній сфері, так і в сфері псігхіч' ого розвитку його почуттів, свідомості, виділені питання мають вирізуватись комплексно. Зва-ха’очи на актуальність проблеми, її недостатню розробленість і труднощі практичного розв"язаішя, темою дослідження

обрано "Формування у дітей старшого дошкільного віку дбайливого ставлення до природи /на матеріалі рослинного світу/".

Дбайливе ставленій до рослин ми розглядаємо як вияв турботи про збереження придатного для життя людей, тварин природного середовища, побудованої на екологічній культурі праці і .спілкування з природою, його показниками е: бажаніш дітей Дбати про рослини; вміння забезпечувати їх необхідними умовами життєдіяльності з урахуванням екологічних потреб, призначення морфологічних органів раціонально використовувати; планувати і виконувати практичні дії в природі на основі результатів попереднього обстеження стану її об"єктів; прагнення до спільної природоохоронної праці в природі із старшими; додержання норм охорони рослин; протистояння негативним діям і вчинкам тих, хто їх порушує.

РсГент дослідження - формування у лі теїі шостого року :хт тя дбаііливего ставлення до рослин.

ііредаїет дослідження - педагогічні умови іі цуіяхп формування у старших дошкільній:і в дбаіілиаого ставленая до росліш.

Кіста дослідження - добір та наукове -^грунтування знань про рослинний світ, ного екологічні взаємозв'язки у природі, доступні розумінню Дітей,- і розроблення мє'іоликі: и<ор,'.!уаання дбаіілшзого спшлепіш до рослин.

Гі потеза дослід :пнпл - дбайливе ставлсчня до рослин формується у стараих дошкільників поетапно, на еонові єдності почуттів, знань, дііі, якщо педагогічній; процес спрямований на:

а/ розвиток у дітей початкових екологічних уявлень про цілісність природного середовища, а рослини як ііого невід"ємного компоненту, їх значення, необхідність охорони; ,,

б/ ¿оруваїїпя о:і..нь про екологічні’Уі.'.^іИ'лКття росліш, при-з-ілчснїія їх монологічних органі;-. і вміння чвалаїч: на них у прак-Гичпііі діяльності, прк слі.ікуьшші з нр::рс-;са;

в/ збагачення дес"іду еколого~пр;:родоохоронних дій дітей з усвідомленням їх мети і зпачлдаеті особистих зусиль у-цьому напрямку. '

/ процесі дослідження розв“язувад:.сь основні завданій:

1. Вивчити стан проблеми екологічного виховання досикіталт-' кіл у вітчизняній та зарубіжнії; педагог і ,і.

2. Розкрити педагогічний аспект поняття "дбайливе ставлення до рослин" стосовно дітей старшого шкільного віку, розробити його критерії, виявити рівні сформованості.

3. Уточнити зміст і обсяг необхідних знань, умінь, паукозо обгрунтувати їх розвивайьшгіі і виховний вплив.

4. Визначити педагогічні умови й розроонти методику формування у старших дошкільників дбаііливого ставлення до рослин, експериментально перевірити їх ефективність.

ічіетодологічну основу досліддеаня становлять концептуальні положення про екологічне навчання і виховання особистості; дослідження психологів і педагогів про закономірності психічного, розумового та шрального розвитку дітей дошкільного віку; законодавчі. акти про охорону природного середовгща.

Щоб розв”яззти '.мпле.'!і заіуимшя, ьасиїсіпуьі&м комилоко

М ПОДІВ ДССЛІДУ.ЄН!1Л. . •

Теоретичні: вивчення нормативних документів про охорону

гіряроди; аналіз філософської, етичної, психологс-педагогічної

Літератури, праць з навчання іі виховання дошкільників; положення

зарубіжних досліджень з проблеми екологічного вихоиашш дітей і

дошкільного і молодшого шкільного віку.

Еі.шірічиі: аналіз програм і планів виховної роботи з дітшх, методичних посібників, дидактичних матеріалів про озна-

йомлення дітей з природою, працею з природі; вивчення змісту їх малюнків про природу; бесіди з вихователями й батьками; педагогічне спостереження навчально-виховного процесу, дій та поведінки дітей у природі; діагностичні, евристичні, етичні й узагальнюючі бесіди з дітьми; створення спеціальних ситуацій діагностичного й навчального Характеру; .анкетне опитування вихователів та батьків. ■ . .

Провідний метод дослідження - педагогічний експеримент - . включав констатуючий,. пошуковий, формуючий-та контрольний етапи з якісним і статистичним обробленням результатів дослідження.

Експериментальна робота проводилась поетапно - з І9&4 по 1991 рік. .

Ка першому етапі вивчались філософська, психоло-

го-недагогічна й методична література, нормативні документи, дидактичні матеріали, досвід роботи з екологічного вьховолня дітей; визначались вихідні теоретичні позиції, мета й завдання дослідження, форму.швалась робоча гіпотеза, виявлявся стан проблеми в теорії ¡.практиці вітчизняного довільного виховання та вибірково в зарубіжних країнах, визначалась роль сім"ї, дитячого садка в розв"язенні поставлених завдань.

На другому етапі розроблено методику констатуючого експерименту і в ході його проведення встановлено показники та рівні сформованості у дітей шостого року життя дбайливого ставленім до рослин, визначено педагогічні умови й розроблено методику формуючого експерименту. .

На третьому етапі здіііснено пошуковій, формуючій і контроль;;!:;: експерименти; перевірено заріанти послідовності організації педагогічного процесу, ефективність пропонованих педагогічних умов та застосування розробленої на їх ос-

нові методики.

Дослідженню охоплено 2SQ дітей старших груп, 150 дітей під-

#

готовчих груп, 200 педагогів і 250 батьків. Базу для дослідження становили донкільні заклади й.243, 468, 535, 568 м.Києва; ib 2 м.Волновахи Донецької області; № ІЗ м.ОрдаоцЦидзе Дніпропетровської області; № 2, 7 м.Радехова Львівської області; дитячий садок с.Турбів Вінницької області. -

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічною обумовленістю проблеми - науковою теорією' екологічного виховання особистості; вивченням відносно великої вибірки експериментальних даних; застосуванням якісного аналізу в поєднанні зі статистичними методами.обробки здобутих результатів. . .

Наткова новизна дослідження. Обгрунтовано екологічний напрямок комплексного поетапного фондування у старших дошкільників дбайливого ставлення до рослин; визначено шляхи розвитку орієнтації дітеіі у цілісності природного середовища, його екологічного стані; збагачення мотиваційно-чуттєвої сфери, набуття еколого-природо— охоронних знань, умінь, досвіду.

Теоротичне значення дослідження. Розкрито педагогічний аспект поняття "дбайливе ставлення до рослин" стосовно досліджуваного віку дітей; опрацьовано критерії і рівні сформованості цієї моральної якості. Відібрано необхідний обсяг екологічних знань, умінь, ціннісних уявлень, обгрунтовано їх розвивальниіі і виховний вплив на дошкільників. .

Практичне значення дослідження полягав у розробці методичних рекомендацій для вихователів дитсадків та батьків щодо комплексного поетапного формування у дітей дбайливого ставлення до рослин; шляхів розвитку їх орієнтації про цілісність природного середовища, його екологічний стан; збагачення мотипадійно-чуттевої сфери, набуття еколого-природоохорошшх знань,умінь,досвіду. Результати досліджеа-ня використовуються при розробці програм для діоикільних заклалір. а

такси у лекціях, семінарських заняттях, системі педагогічного всеобучу 'дошкільних працівників, при підготовці студентів.

На захист виносяться основні положенії:;:

1. Дбайливе ставлення до рослин формується у старших дошкільників поетапно, на основі комплексного підходу, що передбачав розвиток їх мотиваційно-чуттєвої сфери, еколого-природоохоронних знань, умінь, досвіду.

2. Розуміння необхідності дбайливого ставлення до рослин ви-

ховується на основі початкових екологічних уявлень про цілісність природного середовища і рослин як його невід"ємного компоненту, їх значення для життя людей, тварин та прикладів природоохоронної праці дорослих. .

' ’ 3. Необхідний рівень дбаіілив- ’о ставлення до рослин формуєть-

ся, якщо створити умови для виявлення дітьш піклування, про їх охорону, життєдіяльність та усвідомлення мети і значущості своїх зусиль у збереженні природного середовица.

4. Розвитку у старших дошкільників досвіду дбайливого стазлен--ня до рослин сприяють індивідуальні, групові завдання екологічного і яриродоохо; '.шого спрямування, організовані через практичні й пошукові ситуації, по вибору дії, на порівнювання й оціннвання позитивних дій, осудження негативних, обговорення їх наслідків для ' ниття людей, тварин, стану природного середовища.

Апробація дослідження. матеріали дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії дошкільного виховання ¡ЦІ педагогіки України /ІУ84-Ш*2/; науково-звітних конференціях ЩІ педагогіки України /Іь82-ІЛ'І/; виїзних засіданнях лабораторії довкільного виховання /ЇЬ82-1Ь65/; курсах підвищення кваліфікації різних і'а.’еіорііі дошкільній працівників н# базі обласних Ін-с-пт"ііз удосконалення вчителів Донецької, ' дніпропетровської,

------------------- 10

Каїрської .Львівської о бластея. Київського міськох’о ІУУ, в Університеті педагогі-шіх знань І 1982 - 1957 / ; нз педрадах дошкіяь-них закладів, де здііісншався аксиерииенї.

і -ч торга лі’ дослідження апробугсілясь у програмах, иотодичнах

ракоі'.оРЛ'іЦі^:'., статтях, тазах. •

СЇРУІСГУРА З ОСНОВНІЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація скгадається з вступу, двох розділів, висновків, спяску основної використаної літератури,додатків.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної тот, виді ясно об'єкт, продает дослідження, сформульовано його гіпотезу, мету та головні завдання, визначено іготодологічну основу, ;.:стода досиі.Т'.ошінаукову новизну,теоретично Й практично значення по ‘."1 о тії та .'’О о: и її апробації, представлено основні полокеїшл, які виносяться на захист.

У першому розділі -"Теоретичні основ» й педагогічні

ПЄПОДУМОЕІІ ЙООПУППИНіІ .’І'ІПҐі.ПІВОГО СТПР.’ІОННГ ДО КГ.;'Р0Д11 V ЇЇОМКІІ'.Ь-

никгв" - розкриваються теоретичні основи проблеми екологічного виховання особистості.структурні й змістовні компоненти педагогічного аспекту поняття, "дбайливо ставлення до рослин". Показано, ь, вияв ціої моральної якості є показником розвитку екологічної культури.

В сучасній науковій літературі остання розглядається як різновидність культури суспільства, специфічний спосіб праці та спілку -вання з природой, спрямовані ка зборо/.лшы придатного для життя природного середовищу / А.М.Галесва, Л.а.Коган, М.М.Фсмпт /, Формування екологічної культури відбувається скихон нагрсизд-ження уявлень про цілісність природи, її цінність, роль яздина у збереженні природного середовища та знань екологічного харзк-

.. К

тару, що розкривають взаємозв'язки в рослинному і тваринному світі .неживій природі. ■ .

, Для розв"яззнпя сучасних екологічних пройдем, як зазначається в дослідженнях, ууд недостатньо розвивати тільки естетичні почуття, бажання ” милуватись" природою. Необхідні моральяо-екологіч-Н9 виховання й мораяьнотвкологічна діяльність / В.С.Ліпницький, Р.І.Олександрова /. Важливо, щоб емоційно-естетичні почуття до природи поєднувалися з моральною оцінкою її стану, проблем /Ї.Д.Звв-рєв, А.Н.Захлебний, Л.П.Печко /. . . . ■ ■ '

Для гармонізації стосунків людини з природою ваяливіи} е висновок учених про те, що в природоохоронній діяльності'має зпаче-ння не тільки оволодіння знаннями й навичками, а й розуміння їх необхідності, усвідомлення як близьких, так і віддалених наслідків дій лвдини у.природі. Тому особливо важливо засвоєння мотивів природоохоронного характеру, педагогічний вплив яких має бути спрямований на те, щоб покращити стан природного середовища для життя якщой, об"єктів тваринного світу. . .

Аналіз зарубіжного досвіду з питань екологічного виховання дітей, починаючи з дитячого садка, показав, що цей процес відбувається на основі двостороннього зв"язку з навколишнім середо^-виїдем, що дає змогу забезпечити єдність пізнавальної й практичної діяльності в його вивченні і поліпшенні, розвиток " поваги" дитини до природи, бахання їй допомогти. .

Узагальнення нагромаджених у літерітурних джерелах даних і результати наших наукових пошуків дали змогу розкрити педагогічний аспект поняття " дбайливо ставлення до рослин " стосовно дітей старшого дошкільного віку, визначити його показники, вихід-пгіі запас екологічних,природоохоронних знань, практичних умінь,

окреслим педагогічні умови формування необхідної моральної якості. .

На констатуючому етапі дослідження з метою виявлення змісгов-гої сторони знань,уявлень про рослинний світ, бажання і вміння дбати про нього, иикористовувагшсь різноманітні метода діагностики: цілеспрямовані спостереження за організацією і змістом навчально-виховної роботи по ознайомленню дошкільників з природою .працею в природі; бесіди з вихователями за результатами спостережень педагогічного процесу; комплексні методики обстеження дітей,що охоплювали спостереження й аналіз дій і поведінки підопічних у педагогічно модельованих практичних і ігрових ситуаціях або виникаючих стихійно; опитування-бесіди за картинками на основі їх особистого досвіду; аналіз дитячих малюнків про природу; спостереження за природоохоронною роботою дорослій у природі, бесіди з цього приводу.

Цілеспрямоване й комплексно обстеження дошкільників шостого року життя дало змогу виявити спільні для даної еікової групи тандовції взаємодії з природою, розподілити їх на основі узагальнених показників на різні рівні сформованості дбайливого ставлення до рослин.

При підрахунках було встановлено, що діти цього віку до експериментального навчання знаходились на середньому,низькому і нульовому рівні розвитку необхідних знань,умінь,бажання дбати про рослини. Тільки 23 % дітей було віднесено до середнього ріЬІІЯ сформованооті цих показників.Майже половина /44 %/ відповідали низькому рівню і 28 % - нульовому.

Результати даного етапу експерименту дали змогу зробити констатуючі і прогностичні висновки:

ІЗ

Самостійне спілкування п"яги - шестирічних дошкільників з природо», пов"язане з певним виявленням інересу до рослин, спрямоване в основному на спояивацьке і бездумне їх використання.

При високій емоційній чутливості до краси рослинних об"єктів у дітей відсутні уявлення про їх значимість для життя тварин, людини, збереиенгя цілісності природного середовища.

Діти знають, але не дотримують правил охорони рослин, їх раці опального використання, що вимагає формування допоміжних знань і відповідної перебудови поведінки.

Дані констатуючого експерименту свідчать про одноманітні і невідповідні екологічним цілям мотиви дітей про збагачення і відновлення природи дорослими, що помітно гальмує їхнз бажання наслідувати такі дії. . .

Вивчення природоохоронної діяльності дошкільників показує, що в них відсутні уявлення про значимість особистих зусиль у. збереженні природного -середовища, створенні умов для життя рослин, що негативно впливає на розвиток їх емоційної готовності дбати про ці об"єкти, виявляти особисту ініціативу. . . .

Під керівництвом дорослих і самостіііно старші дошкільники спроможні виконувати такі нескладні дії догляду за рослинами, як поливання, розпушування грунту, очищення листя від пилу, але вони завищено і неадекватно оцінюють свої вміння, не враховуючи стан і умови життєдіяльності цих об"єктів, що має велике значення для попередаеШь-і їх пошкодження. . .

Дані констатуючого експерименту використовувались у розроб- ' ці методики формуючого експерименту, в процесі якого розглядались педагогічні умови, що допомагають дітям оволодіти гармонійними способами взаємодії з природою.

У другому розділі дисертації - " [/отодикл нормування у дітей старшого довкільного ріку дбайливого ставлення до рослин " - розкрито обсяг і зміст знань про рослиннии світ, способи його захисту, відновлення збереження, визначено метода і прийоми їх формування, показано етапи педагогічного керівництва цим процесЬм, наведено дані про результати експерименту, еиоктивпість запропонованої методики.

Доведено що дбайливе ставлення до рослин у старших дошкіль -виків формується поетапно, на основі єдності почуттів, знань, дій у процесі пізнавальної, оцінної, природоохоронної діяльності з екологічним спрямуванням. При цьому виховного виливу на дітей ко;?яа досягти через формування мотивів охорони рослин, знань про умови їх життєдіяльності, використання прикладів природоохоронної праці дорослих та "інших" дітоіі, навчання планувати діяль -вість у природі, оцінювати її результати, обгоиор.оиати наслідки для киття тваринних о6"єкїій, людини, збереження природного середовища, створювати умови для ;.;иття рослин з урахуванням їх стану, розуміти значимість особистих зусиль у цьому процесі.

Важливого значення надавалось формуванню моральної поведінки дітоп у природі Ліри цьому зва^хідось на то, і;..о в дошкільному віці її становлення залежить від певної " боротьби" мотивів, "переоцінки" ЦІІШОСТОІ:, уСВІДОМЛСНН.'і внутрішнього перс: шво пня мети дії, яка може стати для дитини особистісно значикоз /О.М.Іеонтьєв/. Для цього формувались знання про значимість морфологічних органів рос тини для її г'їиттздгялтності,' а далі підопічні ставилась в умови самостійного кглЛіміт;; ріїлоннн з подальшою ¿Ьго практичною реалізацією,обговоренням, оцінюванням наслідків для глттл рослин, збереження природного сородовійд для тварин, яідеї», самих дітей.

До допомагало старшим'дошкільникам усвідомлювати себе у своїй ді-

яльності, відчути особисту роль у цьому процесі.

При навчанні підопічних оцінювались своя праця, вчинки у природі, використовувавсь різні види оцінок - заохочувальна, аналізуюча й така, що виражав вістрі шию позицію дитини. Е$ек- ■ тивним був вплив на почуття дітей, якщо використовувався прийом емоційного передбачення дії, що давав можливість зрозуміти, до яких наслідків вони приводять і від чого залежить якість природного середовища. .

Уявлення про моральні дії, вчинки закріплювались через етичні бесіди, де дитина виступала діючою особою, виражала своє ставлення до того, що відбувалося.

Використовували індивідуальні завдання вербального плану. Вони також відображали різні дії і вчинки дітей у природі. Моделювали й практичні сиіуадії вибору дій, де ддткна могла виявити себе позитивно чи негативно.

Формування дбайливого ставлення до рослин вимагало пев- . ного добору знань, які дали б змогу розвивати у дітей уявлен- ■ ня про цінність рослин і -розуміння необхідності їх охорони; орієнтуватися в стані природного середовища, окремих рослинних об"ектів, у наявних екологічних проблемах, їх причинах, способах усунення; виявляти причинні зв"язки у природі, формулювати висновки, приймати рішення; брати участь в екологічно доцільній діяльності; свідомо дотримувати правил охорони рослин; протистояти негативним діям "інших" у природі. ....

Особливе місце займали знання про цінність рослин, їх використовували в оцінних судженнях, при обгрунтуванні необхідних природоохоронних дій, вираженні особистого ставлення до того, що відбувається, а також у наведенні прикладів оптимі-зації ставлення до природного середовища.

іе

УлХУГЄНШГ ІТрО ЦІННІСТЬ РОСЛИННОГО СЕ і ту форт.г,— алгсь У КОп-тексті естетичних мотивів і естетичних почуттів, зважаючи на тс, що боки наіілегае розпиваються у літ*." довкільного віку /О.й.Фльоріна, НЛІ.Сакуліна, Т.С.Комароьа, ?.Г.Козакова, Л.В.КомпанцеЕг, Н.Т.Кириченхо/. ' _ . ■

до увятй брсілось Тєіксоїс те, що нині бс'іеТйчня картина природи характеризується такими якостями, як єдність і цілісність її зовнішніх явша, об"єктів та їх закономірних виявів /Л.ІЛієчко/.

Зважаючи на викладені положення, побудовано експериментальну методу так, щоб ставленій дітей ¿о рослин /природного передовіша/ спочатку формувалось на емоційній основі через .

обізнаність з красою об”єк?а, природної території. Ллл цього віікористонурзласі' «■"»меятам» естетячна оцінка/"гарно", "погано", "лодобавГьо. , "не полоСастьси"/. Слегау діт,: оцінювати ліоіе непоетсйкен! рослаяс ¡і території цодо

екологічного стану. Надалі естетична оціі..;а "була присутня" і в процесі Фоі.:г/ей'-;і;я уявлень про екологічні укзз« як?:: рослин, результати праці ладили в природі.

¿ладгіз даних перзого етапу експегіюкпу го::а- ■ зав, ідо в дітей зпа«кою міро» підточувалась еш*і8:щ готовність берегти рослина. 58% з тих, які брали участь в експерименті, стали дотриматись правил охорони рослин в ігровій ситуації "клумба". Збільшилась кількість дітей/24£/, 'які зупиняли порушика. В їхніх судженнях з"ягллись, крім естеткч-ннх, гуманістичні, нелогічні й економічні мотиви охороня

РОСЛИН.

На другому етапі, з появо:? у дітей емоційної готовності берегти роелкнн, їх навчали способів охорони цих

' об'єктів, підвищували рівень усвідомлення таких дій.

Важливу роль у цьому’процесі відігравали уявлення про по~ треби рослин у світлі, теплі, волозі й "доброму" Грунті та про' значимість їх морфологічних органів. Критеріями якості рослім і природного середовища повинні стати задовільні умови, життя цих об"єктів і відсутність пошкоджених. Діти вчилися не завдавати икоди природі витоптуванням, забрудненням природних територій, знищенням квітучих, рідкісних і зникаючих рослин. Результативними в цьому виявились методи і прийоми: організація дослідів, їх спостереження і фіксування, підведення дітей до висновків; введення правил "обережного" поводаення з рослинами під час роботи на природі; показ і відтворення діл за зразком вихователя; виконання дій за аналогією поруч з досвідченими однолітками, за прикладом дорослих; заохочувальна й аналізуюча оцінка результату дій із застосуванням мотивів охорони рослин і прийомів передбачення дій; порівняння здорових І пошкоджених об"єктів, окремих територій, спостере-. яення за ними після надання необхідної допомоги; встановлення залежності: стан рослин - якість природного середовища для життя тваринних об"єктів, людини, самих дітей; виявлення причті наявності чи присутності екологічних проблем; вираження ставленім до. того, що відбувається; виявлення ролі дорослих і самих дітей у поліпшенні якості природи, окремих рослин, природних територій. '

Ефективність цього етапу навчання перевіряли експеримен-талько. Аналіз результатів, здобутих моделюванням практич— • ... них ситуацій і наближених-до 'реальних умов, показав, що в досліджуваних дітей підвищився рівень дбайливого ставлення до рослин.

В ігрових ситуаціях, де потрійно було дотримувати правил охорони рослин, контролювати сгої ігрові ДІЇ, 76$ Дітеіі В.ЖОНУ-вади їх. Воля с5урквачясь з пртаоду ногатлвпих дій поружіика.

Ал на цьому стаїи навчанні: ни-КїИ'Пі вмпшл дітен були і,¡о недостатньо сформовані. Тому збагачення та закріпленім досвіду дбайливого ставленая до рослая ярсдок^твзлось на т ; е т ь о м у етапі формуючого експерименту. Для цього дітей вчили обдумувати, планувати й прогнозувати наслідки праці в природі, попередньо обстеживши стан рослин і умови, г яких воші перебувають. .

Оскільки процес формування практичних умінь, мотиваційної сфери відбувався нерівномірно, використовували диференційований підхід до дітей. Для цього запроваджувались методики, що допомагали підопічним самостійно >.х:;:;гдти Д-я себе зміст ситуації, виконати необхідну дію, іігдпор'їді'уваїї: ї,і .',иоп поведінку.

Таї:, дітям з високим рівнем смоціЛноннохпікиійноі'о ставлення до рослин пропонували завдання на закр*п.'Цгішя природоо*ореш.кх умінь, сиоігука.іі! їх вдлішгіи ініціативу у цьму напрямку, створювали умов:: порольного шбору ді: та її виконання. Підопічне; з

недостатньо розшшуїш саоЩіїто готовністю берегти рослини пропонували завдання на мотипування позитівних дій, вчинків у природі "інших" і своїх. "Есзіціціиті'.Бі.гл" дітям доби;>;:ли нескладні завданім, виконання яких позитивно оцінювали і підтримували будь-яку готовність до природоохоронних дій. Якідо дошкільнята не виявляли піклування про їяггтя рослин і ке дотрг-’у вались правил їх охорони, їх залучали до розв"язашш елспентарнис екологічних проблем з вираженням ісоб: того ставленні до нга і наслідків, по можуть мати місце. У тш;кх ситуаціях прстіо.тувлл;:с.-, запитання проблемного хара;:-теру, прийомі на передбачешя дії. Моделювались ситуації, наближені до природних умов, використовувалась і наочність.

Істотно допомагали у формуванні в дітей способів взаємодії з природою батьки. Ця допомога стала дійовішою після того, як було проведено, роботу щодо вдосконалення змісту, форм і методів співробітництва сім"ї з дошкільним закладом з екологічного виховання дітей.

Продовженням формуючого експерименту став контрольний. Порівнювальний аналіз показав, що в експериментальних групах 76# досліджуваних можна віднести до високого рівня природоохоронної активності. Решта піднялася від нульового і низького рівнів до середнього. Діти із середнім рівнем природоохоронної активності ще не мають достатньої впевненості у своїх діях, але вони виконують правила охорони рослин, звертаються за допомогою до дорослих, щоб розв"язати виниклі екологічні•проблеми або спинити неправильні дії "інших" у природі. . .

В контрольних групах діти не піднялися до усвідомленого, практичного виявлення дбайливого ставлення до рослин, що означав високий рівень. Лише незначною мірою змінилося співвідно-иення середнього, низького і нульового рівнів. Ці дані свідчать про те, що діти старшого дошкільного віку можуть виявляти дбайливе ставлення до рослин лише в процесі цілеспрямованого формування. Стихійно набуття такого досвіду їм не під склу. ,

У результаті дослідження зроблено висновки.

І. Аналіз теорії й практики екологічного навчання і виховати у вітчизняній та зарубіжній педагогіці дав можливість визначити суть проблеми формування дбайливого ставлення до рос— лин і вийти на формування цієї якості у дітей старшого дошкільного віку. Рослинний світ в тим компонентом природи, де легко

виявляються зв"лзки й заледаості між кетивов прародоя і тваринним світом. Де дає можливість формувати уявлення про цілісність природного середовища, ііого екологічну цінність.

Помітною і відчутноа є роль рослинного світу в житті людини, щоб формувати у дітей уявлення про його естетичну, матеріальну, зкологічну 2 санітарно-гігієнічну значимість.

2. Дня успішного розвпязання проблеми слід зважати на

закономірності вікових особливостей дітей, і'хни високу сензи-гизність до краси природи, здатність брати участь у прантмч-втй дгяяьності, яка піддається форлуваняю природоохоронних дій вчинків. ' . ' .

3. Найголовнішими пска?:;;:ка'сл гармонійної взаємодії стар-

ках дозкільпйків з природою є та::і: екоцШа і свідсча готовність дб."?к про ;киту/. прагиеии.ч злстосопуі’лт;: елемен-

ти j::oj:oрічної культура ь :;.7jo::cсі лі.;!;.,>Аоог.орсіаіої, пі завалі-ної діяльності в природі і лри с;:і! з нез; вирачення ПОГПЇШЇОГО отазлешш ДО к:'Д' СТ'<}>ОКІІ РОСЯШ. aKJtf-

лекі пої..'іікті дазуть бути д/ех-едом уточ;;;; :ня та дігд ;кс розетку мпрячт-иого ставлениці дітей до природи в умовах до-е:к!Лт.:;о;'о ¿агладу і сі;.:"ї.

4. Добирати такі знання про природі1-, Щоб забезпечити розвиток як естетичних і гуманістичних почуттів, так і екологічного і.г.іслєіі::я, розуміння необхідності згосшаті! З подіязуватв природне середовкце, а такс;:; організовувати відповідну діяльність.

5. Ледагогічя.ші екслері;«ент лідтводдиз. неродбачешія про поетапне впровадження запропонованих в експериментальній і.:ст6-дщі знань, умінь і педагогічних умов форіування дбайливого

ставлення До рослин. • .

6. Найперше важливо розвивати в дошкільників емоційно-естетичні, гумані-стичні почуття і готовність дбати про рослини. їх поява в досвіді дітей зумовлена організацією сприймян— ня й оцінки властивостей рослин, природного середовища. Такого роду діяльність стає тіш каналом, яким відбувалось подальше пізнання природи, виявлення її екологічних проблем, їх причин, розвиток, бажання дбати про неї.

7. Експеримент дав змоіу миннлги особливості дальшого

етапу експериментального навчання, де формували усвідомлені

способи охорони рослин, природного середовища. Для впровадаен-

/

ня їх необхідно організувати пізнавально-виконавську діяльність дітей у природі, пов"язану з піклуванням про рослшш відповідно до потреб, морфологічних особливостей, можливостей-раціонального використання.

8. Привчанню дітей піклуватися про рослини, природне середовище .сприяє спільна діяльність з дорослими /вихователями, батькам/ у природі. Спонукальними стають приклади дорослого, Ного дії, постановка різних природоохоронних цілей, на як! треба орієнтуватися, а такод використання прийомів оцінювання, порівняння, передбачення дій, наслідків,.

9. Цілеспрямовано впливати на дітей допомагають і етичні

бесіди. їх результативність досягали розкриттям прийнятих .і неприіінятих способів дій /поведінки/ людини у природі, вира-яенням дитиною свого стайлешія до факту, дії, вчинку однолітка чи дорослого. . .

Схшулхичїм факторами виступили також мотивй охорони рослій, прийоми Ііорівншпш тих чи інших Дій, передбачення на-

слідків.

10. Істотну роль у підшценні рівня сЛормованості дбаіі-ливого ставлення до рослин, природного середовища відіграють індивідуатьні Зйвданіш пізнавального, контрольно-оцінного й виконавського практичного характеру. Ефективність цих завдань підвищується, ЯКПО ВОЛЯ ПІДКрІІШМТЬСЯ мотивами охорони рослин, відповідають досвіду дітей і дають можливість відчути і сприйняти задану мету як особистісно значиму.

11. .Формування дбайливого ставлення дітей до рослин забезпечується виховним впливом батьків за умови координації їхніх дій з роботою дошкільного закладу.

Проведене дослідження не вичерпуе всіх аспектів проблеми.

Подальшого вивчення потребують питання наступності міх. дитячкг/ садком і школою, екологічного вихогання дошкільників у сім"ї, будинку дитини, у дитячих будшікс-х сіиеЛкого типу, а таї:а*; удосконалення підготовки студентів.

Осг.овиі положеная дисертації викладено в публікаціях автора:

1. Організація індивідуальних та фронтальних форм роботи

лри озлгі:о:ітєіші дошкільників з природою // Дош. виховання. -1982. - № І. - С.6-7. •

2. Дбати про зелене убрання землі /Нормування дбайливого ставлення до рослинного світу/ // дошк. виховання. - 1932. -Іі 6. - С. 12-13.

3. Програма для експериментальних старших груп дошкільній закладів. - 40 України. Ротапринт. - К., 1382. - У співавт. '

4. Календарне планування для старших груп дошкільних закладі в//0з най ом ле н ня з навколишнім,розвиток мови,гра,праця /МО України.-Ротапринт.К. ,1982.- Ч.-С.42-45 ; 75-78 ; 98-101 ; 127-130 ; Ч. П. - С. 3-6 ; 47-50 ; 85-88 ; 123-126 ; 156-159. -У співавт.

. 5. Методичні рекомендації і розробки занять з роздідів:ознайом-лбння з навколишнім,розвиток мови,гра,праця. - К.Молодь, 1982.-

I кв.навчального року. - С.78-103 ; П-Ш кв.- 93-159.- У співавг. Рос.новою. '

6.Красиве і корисне .Формування естетичних почуттів і ціннісних

уявлень при ознайомленні дошкільників з природою // Дошк.виховання.-1985.- №8.- С.ІО-ІІ. .

7. Програма виховання і навчання в дитячому садку.-К.: Рад.шк., 1986.-205. - У співавт.

6. Через звання та вміння.Формування у старших дошкільників дбайливого ставлення до рослин у . процесі праці в природі//Дошк. виховання.-1986.- й 8. - С. 6-7.

9. Методичні рекомендації до програш навчання і виховавня . у підготовчій групі дитячого садка. -К.: Рад.шк.,1988. - 120 с. -У співавт.

• 10. Знати і пла нува та.Формування у доикі львякі в уявлень про сільськогосподарську працю // Дошк. виховання. - 1988. - № 7.-С. 4-5. .

II. Шрб зростали господарями землі // Дршк. виховання . -1989. - ft 7. - С. 4-5.

\ 12. Зміст,форми і методи екологічного навчання і виховання дітей за рубежем // Тези'респ, семінару " Сучасні тенденції розвитку педагогічної теорії і практики в зарубіжних країнах". -К. , 1991. - С. 50 - 51.