автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у школьников знаний об основахчерной металлургии на факультативных занятиях

Автореферат диссертации по теме "Формирование у школьников знаний об основахчерной металлургии на факультативных занятиях"

РГ Б 4)Л

- 3 ШОЛ 19951нститут пшгопки апн укра!ни

На правах рукопису

ТОМ IЛ1НА Людмила 1ван1вна

формування У школяр1в знанъ 3 основ чорно! металургп на факультативных заняттях

13.00.01 - теор1я та Iстор1я педагогики 13.00.02 - методика викладання Х1мЛ

Авторе ф.ерат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата педагог!чних наук

КиГв - 1995

Дисертащя е рукописоы.

Робота виконана в 1нститут1 педагог!ки АПН Укра!ни.

Науковий кергвник

Оф!ц!ИН1 опоненти

Пров¡дна орган1зац1я

- доктор педагог!чних наук, професор Н!на Микола!вна БУРИНСЬКА

- доктор х1Ы1Чних наук, про-у;ееор Лев 1ванович БУДАР1Н

- кандидат педагог!чних наук, доцект Ольга Григор1вна НРОШЕНКО

- Сумський деркавниП педагог!ч-. кий ¡нститут ¡м.А.С.Макаренка

Захиот в!дбудеться " й " [р^СНА- 1955 р. о / годин! на зас!данн! спекал! зовано! вчено! ради Д 01.32.02 в Iнститут! педагог!ки АПН Укра!ни (252001х вул.Трьохсвятитель-ська, 3).

3 дисертащею мокна ознайомитись в науков!й частин! 1нсп туту педагог!ки АПН УкраГни.

Автореферат роз!слано " 2Л " 1995 р.

Вчений секретар

спец!ал!зовано! вчено! ради

М.П.Легкий

загалъна характеристика роботй

Актуальн1сть досл{дкення. Стратегачний напрям розвитку системи освгти в УкраШ пов"язуб реформування середньо! осв1-ги на нац1оналвних засадах з урахуванням рег!ональних особливос-тей \ передового св!тового досв1ду, з досягненнями сощально не-обх1дного р1вня загальноосв!тньо! ^дготовки в обсяз1 державного компонента освгти. Так! вимоги до реформування осв1Ти спричи-няються полгтичними й еконон/чними зи^наыи, що сталися в сучас-ному сусгпльствг.

Фактор економ!чних перетворень у металург1йн!й проыисловос-Т1 обумовив переозброення технологи та зм!ни в орган!зацН виробництва. Це сприяло й змгнаи у характер! прац1 сучасних ро-61тник!в-металург1в I зуиовило п{двищення вимог до знань про ые-талург1йне виробництво, особливост! 1 проблема м1сцевих п1д-приемств випускник1в загальноосв!тн!х ШК1Л металург!йних рег10-н!в. Але, на каль, профес^я ыеталурга, зг!дно з сучасною шкалою ценностей у старшокласник{в, належить до непрестинних, хоча ме-талург1йн1 п!дприемства потребують молодих квал1'фгкованих кадргв.

У таких умовах зростае необхгднхсть у форыуванн! в учн1в знань з основ чорно! неталургЦ, актуалБн1сть ор1ентацП на про-фесП металург1йного профилю в середн1х школах металург!йних. центр1в.

Одшею з оптимальних орган1зац1йних форм поглибленого ви-вчення М1сцевих виробництв у загальноосв!тнгй школх е факультативна курси пол1.техн!чного спряиування. Це пояснгаеться тип, що даний напрям не вимагав зм1н у шк!льн1й программ, передбачае добровольшсть вибору 1 надае цонливост1 тим учняи, хто виявив 1нтерес, перезгрити себе { св!дот'ше поставитися до вябору май-бутньо! професП.

1дея вивчення пронислових виробництв на факультативних за-

- 2 -

няттях не нова, але з uiei проблеми розроблено лише деши факультативна курен - "Хппя у промисловост!" (Д.А.Епштейи), xiuin ме-TaniB (Г.Ы.Школаева, Х.З.иавич), основи нафтохшп (А.Г.Ал1ев) та загальн1 питания орган! зацН i методики факультативного на-вчання з xiMii (С.В.Д"якович).

У методик викладання xiuil завнди придглялась увага вивчен-ню проыислових виробництв. Розроблено загальн1 принцип« 1х ви-вчення в середн1й школ1 (Б.М.Алексинський, Н.й.Буринська, Д.П.Ь'ри-riH, А.Ю.Жагин, ДЛ.Рябова, С.Г.'шаповаленко, Д.А.йпштейн та iH.). Розглянуто деяк! аспекти використання рег10нального ыатер1алу у навчанн1 предмет в природничого напряыу та у позакласн!й робот! (Г.Байыуратов, Г.Н.Гацко, Л.П.Калашникова, Б.Кособаева, Д.М.Осо-госток, Т.Хангильдиев, Г.А.школьник, Д.Яниева та ih.). Дослужено проблему вивчення основ чорно! металургн на уроках та у прочей виробничих екскурс!й (А.А.Осипов, Н.М.Буринська, Б.П.Гаркунов).

Проте проблема вивчення виробництва чавуну i стал! розробле-на ще недостатньо, особливо так1 И аспекти, як формування поглиб-лених знань з основ чорно1 металурги на ос новi використання peri онального принципу та ор1ентац1я учн1в на профес iI металург1й-ного проф1ла.

Анал13 ишльно! практики металурпйних periOHiB показуе, що, хоча навчальн1 програми з xiuil i передбачашть вивчення основ чорно! металургн у менах 3-6 годин, це е недостатки для допро-фесгйао! niдготовки учн1в. KpiM того, багато вчител^в не викорис-товують рег1ональних вЦомостей, тому учн1 не знають особливостей i проблем м5сцевого металург1йного виробництва^та ¡нфорцац1я, що 1м надаеться мае еп{зодичний характер. А це не сприяе готовност1 до вибору профес!й металурпйного профглю. До того к урок е май-

- ъ -

же единою формою визчення основ чорно! металурги. Гурткова робота ч'л факультативна заняття майке не використовуються.

Виявленг недол1ки е одн1ею з причин ¡снуючо! у промислових perioHax суперечност! lhk сучасниш вимогами до знань роб1Тнин1в-металурпв та знаниями випускшшв масових ишл про металурпй-Hi вироо'ництва. Необх1Дн1сть розв"язання впязлено! суперечнос-Ti i недостатня розробленгсть пптань поглибленого вивчення основ чорно! металургП з метою профор1ентац1i учн1в обумовили актуаль-Н1сть обрано! теми.

Об"ект досл1дкення - факультативне вивчення основ чорно! металурги у загальноосв!THix школах металурпйннх центр!в i'KpaiHii.

предмет доол1днення - 3uici i структура факультативного курсу з основ чорно! металургП, методичн! шдходи до Кого вивчення.

Мета дослгдкення полагала у створенн: на ochobi регионального принципу факультативного курсу з основ чорно! металурги як засобу npoaeciйно! opi ентац! I випускншпв загальноосв!thix шкiл на po6iTHH4i професи цеталург!йного профьио.

Ггпотеза дослгдзсення. Ми виходили з припудення, що розроб-лений з:.ист факультативного курсу i Кого вквчения на ocaoBi peri онального принципу сприятичуть усв1домленню знань учн1в з основ чорно! металурги, створенна у них чiтких уявлень про гпсце-ве ыеталурпйне виробнидтво i, як наслгдок, npoaeciйн!R opieKTa-ци на металург1йн1 npoaeciI.

Мета i гипотеза обумовили коло завдань, на розз"язання яких спрямовувалось дослгднення:

I. Проанал1зувати те opi a i практику визчення металурпйних виробництв за лгтературшши джерелами та безпосередньо у досеш

ищЛл.

- 2. РозрОбИТИ критерн В1ДбОру ЗШСТу, принцип« побудови факультативного курсу 1 методичнг шдходи до його вивчення.

3. Розробити профес1йно-ор1ентован1 завдання, то сприяти-нуть засвоеншо знань з металурги чавуну I стал! та форцуванню допрофес1 Ених ушнь, необхгдних майбутн!м роб1ткикам-металургам.

4. Розробити вимога до знань I енгнь учнгв з основ чорно! металурги, иШмальш, але достатн1 для допрофесгЕно! П1дго-товки.

5. Перев1рити доступнгсть розробленого зшсту факультативного курсу, виявити «ого вплив на формування готовност! учн^в до вибору професн металурп иного продля.

аетодолопчнод основою дослгднення е основа! фглософськ: положения науково! теорп шзнания I зв"язку теоргI з практикою. Теоретичною основою - класичн! прац1 В1тчизняних I заруб!кних а вчених з пол1техн!чно! осв1ти школяр1'в.

для розв"язування поставлених завдань I перев1рки ппотези дослгдаення використовувались так1 мегоди:

1. ТеоретичНкн анал13 психолого-педагог!чно! I методично! л!тератури, програм, шдручшшв, днсертац!йних роб!т з проблема досл!д;кеннп.

2. Ьивчення передового досв!ду ! масово! практики навчання основам чорно! металурги у загальноосв!ТН1х школах пронислових рег1ои!в (в1дв1дувания урок13, спостерекення, вивчення план!в I конспектов урок!в, анкетування, бесЦи, !нтерв"ювання).

3. Педагог!чний експеримент, як^сний ! к1льк!сний анал1з його результатов з використанням елеиент!в иатематично! статистики.

Наукова новизна г теопегичне значения дослгднення вбачаеть-

- 5 -

ся у розробц/ к р и г е р I I в в!дбору навчального цатер1алу для нового факультативного курсу з основ чорноГ металургП I принцпп!в його побудови; у науковоыу обгрунтуванн! методичных п I д х о д I в до його вивчення й роз-робц1 в и м о г до знань I вм1нь учнгв.

Прантичне значения дослЦкення полягае у створенн! навчаль-но1 програми I факультативного курсу з основ чорно[ металургП та впровадненн1 1х у практику загальноосвгтнгх шк1'л металурпй-них рег10Н1в; у розробщ методичних рекомендаций для вчител^в, пособника для учн1в \ профес!йно-ор1ентованих завдань як засо-б1в формування знань про чорну металург1ю, м1сцеве виробництво, допрофес1 йних вг.пнь та ор{ентаци на професП металурп йного профглю.

Результат»! дослгдкення I розроблен1 матер1али мокуть бути використан1 як у процесс роботи даного факультативу, так I для оргашзаци хнших форм поглибленого вивчення основ чорно! металургП, а такой у робот1 викладач1в кафедр методики викладання природничих дисципл1н педагопчних ун1верслтет!в та ^ститу^в, факулыет1в шдвищення квал1ф1кацП вчител1в промислових рег1о-

Н1В .

В!рог!дн!сть одерканих резулыат1В забезпечуеться обгрунто-вашстю вих1дних позищй досл!дкення; використанням комплексу методгв, адекватних об"екту, предмету, мет! I завданням дослгдкення; результатами експеряментально! перев1рки розроблених полокень I рекомендаций; повнотою I статистичною значуццстю ем-пгричного матер1алу, ыатематично.и обробкою одерканих даних з використанням елеменпв матеиатичко! статистики.

Апробац1я, використання та впровадкення результат{в дос-Л1дження зд!йснювались за допомогою:

- б -

■ - експериментально! роботи протягом чотирьох рокгв у школах Кривого Рогу та дшпропетровська;

- пропаганда ¡дей досл1дкення в металург!йних центрах ^кра!1 на зас1даннях методичних об"еднань (Дшпропетровськ, Кривий Р1 1990-1994-рр.); курсах пгдвищення квал!ф1каци вчител1в х1ми (Дн1пропетровськ, Кривий Р!г, К1ровоград, 1990-1УУ4 ррО; Рес-пубЛ1канських педагопчних читаннях (Харк1В, 1991 р.); науково методичних сешнарах природнпчого факультету Кривор!зького дер кавного педагогичного пютитут (1939-199^ рр.); наукових конфе ренц!ях 1нституту педагоггкн АПН Укра!ни (КиГв, 1993-1995 рр.)

- публ1кац1й в республ!канському науково-методичному зб1рни "Методика викладання 610Л0ГП, хь\п1, географП", журналах "Р^дна школа", "Химия в школе", у зб^рнику "Ижоли нового типу Укра!ни: досв!д I проблеми".

На захист виносяться:

1. Зм1ст факультативного курсу з основ чорно! иеталургп, розроблений з урахуванням рег1опального принципу. Б^н включав три основнI блоки знань - про металург^йну сировину, виробницт-во чавуну, виробництво стал! - I чотири допоигли блоки - про метали i сплави, х1\\ию зализа, перспектив« розвитку чорно! мет; лургп, загальн1 принципи металург! йних виробництв.

2. Методичн1 П1ДХОДИ до вивчення факультативного курсу -

; анал1тик0-сантетичний, гецетико-розвиваючий та ¡сторико-рег!о-нальняй, що сприягль м1цноиу й усвиомленому засвоенню знань з основ чорно! металургн.

о. Профес1Яно-ор1ентован{ завдання як один !з засоб!в фор' цування знань з основ чорно! металургп , допрофес1йних вьпнь т. ор^ентацП учн1в на професП металург:йного профчлю.

Структура дисептац!I зумовлена логикою досл1дкення, поста

леними завданнши \ складазться 13 вступу, трьох розд1л1в, загаль-них висиов1ив, списку основно! використано! лгтерахури з 170 джерел. 3i.ncT викладено на 161 сторгнц! машинописного тексту, ¡до включав II таблиць, 5 схем, I граф!к.

оснсшп;.] згл I ст роботи

У встугп обгрунтовано актуалынсть проблемн, визначено об"ект, предмет, мету, гпютезу I основа завдання дослЦження. Розкривзеться науково-теоретична I практична значуиисть роботи. Наводяться основн1 положения, що виносяться на захист, подано дан! про апробац!ю досл1дження та впровадкення його результатов у практику шкчл металурггиного реггону Кривбасу.

У пепшому роздI л! - "Теор1я 1 практика вивчення металург!й-нлх виробннцтв у загальноосв1тн1й школ!" - розглядаеться стан проблеми в педагог!чнIй л!тератур1 I шк1льн!й практиц!.

Для розробки теоретичних засад досл/дження вивчались за-галып напрями формування в учшв ц!л1с.:01 кзртини з основ про-мислових внробництв. о"ясоБано, що дпдакти й иетодисти з теорП ! практики пол!техн!чно1 осв!ти (П.Р.Атутов, Д.А.Ёпштейн, С.Г.Ша-поваленко, Н.М.Бурписька) у процесс навчання xii.nl в загальноос-в!тн1й школ1 вид^ляыть як основн! так! поняття технолог!I промис-лового впробкицтза, як продукт впробництва, спроЕИна, XI/л1чн! реакцП, що лежать в основ! впробництва, технолоп'чний процес I типов! апаратп. Саме в цих поняттях внзначаеться сутнгсть науко-вих основ будь-я:;ого промислового впробництва.

Доведено (Н.М.Еуринська), що на сучасноиу етапг науково-техн!чного прогресу суттевого значения набувають И знания про внкористання енергП на виробництв! , комплексне використання си-ровини, безперервн1сть вяробничого процесу, под!л його на стади, поеднання механ!чних I х!м1чних процес!в, використання в1дход!в

- 8 -

на супровiднях виробництвах та про охорону навколишнього середо-вица вiд промислових викидгв.

Вивчення педагоггчао! лг'тератури i дисертац1 Цних досл1 дкень показало, що серед наукових роб!т методичного плану стосовно внвчення основ чорно! металурги в середнп1 школ! виконано Т1ль-ка одне дисертащйне дослЦкення А.А.Ос.шовим ще у 1953 рощ'. Автором досл1дхе!и загалыи питания ознакомления y4iiiB з чорною металурпею, розроблена методика вивчення виробництва чавуну i стал1 у менах ypoKiB xiuii. Питания поглнбленого вивчення чор-ноЕ металурги майке не розроблялись, а для ueianypriйних peri oHiв вони е дуке вакливими.

Вивчення шк1льно! практики засв1дчпло, що значна частина вчптел1в ааль трудноии щодо вгдбору репонально! ¡нформацП про металург!йн^ виробництва i щодо метод!в и внкладааня. Це породкуе недол/ки самого процесу иавчання, зникуе р!вень знань про особлисост! ¡.исцевого виробництва i в целому з основ чорно! металурги, а такок негативно зпливае на ефектиз1псть профорген-а тащйно! роботн.

0praiii3auiH факультативних занять для тих учн1в, хто вияв-ляе ¡нтерес до вивчення виробництва чавуну i стал!, що виключ-но актуально длячметалург!йних perioHiB з точки зору розв"язан-ня кадрових проблем, значно вЦстае вiд пших форм профор!ента-^iiinoi роботи. Ни припускаемо, цо В1льний доступ до поглиблено-го вивчення репонально вакливих виробництв допомоке школярам у правильному професiИному самовязначенн1.

Анал1з Л1тературних дкерел i шк!льно1 практики засвгдчиа, що, незвакашчн на значн1 здобутки в розробц1 питань формування в уч!пв знань про промислове виробництво, такий аспект пробле-ми, як формування знань з основ чорно! металурги, особливо у

планI допрофеспйнсн шдготовки та оргентацп учн1в на профеоП металург1иного лрофглю, вимагае дальшого вивчення.

У другому роздгл! - "Теор1я I практика вивчення основ чор-но! металургП на факультативних заняттях" - вязначено нету I завдання факультативного курсу, розроблен! критерп вгдбору змгсту, принцип« його побудови, методичн1 пгдходи до вивчення навчального материалу, професгйно-ор!ентован1 завдання та вимо-ги до знань I ВЦ1нь учн1В з основ чорно! цеталургП, достатн1 для 1х допрофес1йно! П1дготовки.

Звакаючи на те, що новий факультативний курс розглядаеться як одна ¡з фори диференц1йованого вивчення основ чорно! ыеталур-ги у загальноосв1тн!й школ!, його мету т вбачаецо у:

а) формуванн1 в учн!в р!зноб1Чних, усв1Доылених I поглибле-них знань про цеталург{йне виробництво, щоб випускники шкхл че-талург1йних реггон^в мали ч!тк1 уявлення про ¡псцеве виробництво I характер пращ на ньому;

б) у створенн! умов для оргентацП учн!в на иеталург1йк! про-фес!I.

Для того щоб факультативней курс був здатний забезпечити досягнення поставлено! мети, ми ввакали, що вгн пае надавати зыогу для:

- форыування у школяргв поглиблених знань з основ чорно! металургП I про загальнг законоирност! та принцип« пропаслово! технолог!!;

- роззитку технологгчних понять про сировину, продукт, технолог! чний процес, типов! апарати тощо;

- поглиблення та розвитку знань \ъ загально! ! неорган!чно! х!1, що е опорниыи для вивчення основ чорно! металургП;

- ознакомления з особливостяаи ьпсцевого металурпйного ви-

- 10 -

*робництва, проблемами i перспективами"його розвитку, а такок 13 супров^ними виробництвами (г1рничодобувниа i гчрничо-збага-чувальшш);

- економ1Чного<*>та еколопчного виховання учшв;

- формування у них поваги до npaui робхтншив-металурпв i ГОТОВНОСТ1 до влбору профе^й металург1йного проф1Лю.

На розв"язання таких завдань спрямовувався факульгативний курс. Щоб BiH був спромонний виршувати поставлен завдання, ми ввааали, що факультативний курс повинен аати чгтке практичне спрямугання. Одним i3 засобгв, яклй допомоке досягти цього, е рег1ональний принцип. Робоча г!потеза на даноцу eTani досл!днен-ня зводилась до такого: якщо зм!ст факультативного курсу форцу-вати на основ! рег10нального принципу, тобто розглядати вироб-ництво чавуну i стал! на приклад1 м!сцевого металург1Иного ви-робництва, ознайомлюючи учн1В з його особливостями, проблемами тощо, то засвоюван1 учняыи теоретичн1 знания набудуть ниттевого i д1йового характеру, стануть конкретизованими i в учи1в зм1ц-наватиметься зац^кавлен!сть металурпйним виробництзом та його основниш професзями.

У процес1 досл1дкення ми Д1йшли bhchobkib, що рег10нальний принцип в умовах факультативного вивчення маталург1йного вироб-ництва повинен виконувати так1 функцП: дидактичну, полгтехн1ч-ну, конкретизац1I знань та профор!ентац1йну,Йутн!Сть цих функ-Ui И та 1х прояв розкрито в дисертацн.

При реал1зацП periонального принципу в 3MicTi факультативного курсу ми враховували, що металурп Шн влробництва в еконо-Mi4HOuy i TexHiчному вгдношеннях посЦають провгдне (псце у про-мисловост!. Як наслгдок, вони пост!йно розвивааться i вдоскона-люються, а тому рег!ональн! BiflOMOCii такок пос?!йно оновлшться.

- и -

Ця теза i протилеана !й - про необх1Дшоть одночасно дотриыу-ватися критерПв выбору peri опального матергалу, щоб не пере-вантакити ним курс на шкоду теоретичним основам - ми намагали-ся утримувати в динам!чн1й р1вноваз1.

Враховуючи специф1ку матер1алу з основ чорно! металурги i мету, заради яко! оргашзовано факультативне вивчення його, ми в!дбнрали для зм^сту т!льки так1 BiflOMOCTi про металург1йН1 виробняцтва, як!:

- мають вакливе значения для розумоння науково! сутност1 виробнацтва, напрямгв його подальшого вдосконалювання;

- сприяють поглибленню знань з основ чорно! металурги, конкретизованому, усв!домленому i шцному ix засвоенню;

- допомагають ознайомлювати учн!в з сировииними, енергетич-ними та екологтчнями проблемами металурнйного виробництва;

- висз!тлыють iCTOpito становления ! розвитку виробництва;

- сприя.оть допрофес1йн!й пгдготовщ выпускников осноено! школи, розвитку i закрепления !нтересу до прошесгй металурпй-ного проф!лю.

Sri дно з такими критериями в!дбирався загальнотеоретичний i шсцевий фактичний матер!ал. Зм!ст будувався на м!кпредметних засадах, з урахуванням набутих опорних знань з х!мп, фгзики, географ!! i б!олог!! на основ! petiонального принципу та принципу ¡сторизму. При побудов! курсу використовувався системний шд-х!д, який дав змогу здойснити структурування навчального мате-р!алу. Ми згрупували його у 7 блок!в знань (схема I). Як! саме навчалып в!домост! входять до складу кокного з блок!в, показано в длсертац!!.

Досл1дг:ення ззаемозв"язк!з i взаеаозумозлекост! блоков дозволило з'лд'глптл серед них трети!, четвертой i п"яглй блоки

Схема I

Блоки навчального матер!алу для факультативного курсу

- 15 -

як основа , а осташп - вважати допсшжними.

Обравши нанб1льш дощльну для такого факультативного курсу лШйно-сгпральну структуру органгзацП зм1сту, зд1йснивалась лопчна посл1довн1сть побудови навчального матергалу в цШсний курс.

Врахозуючи, що дидактична Ц1нн1сть теоретичного матергалу значно зростае, коли вгн п1дкр1плыеться вЦповгдними лаборатор-ниыи I практичними роботами, до факультативного курсу був розроб-лений лабораторний практикуй такон на рег10нальн!й основ1. Пе-редбачалось, що в процес1 його виконання учн1 зможуть навчитися:

1. Розр1эняти зал!зовм1сн1 мшерали, обчислювати масову частку зал1'за I* в!зуально визначати т! з них, що М1стять б1льше зал1за.

2. Проводити найпрост1Ш1 анал1зи по визначенню: а) складу залгзних руд I сплавхв, б) кислотност! грун'тгв, в) забруднення природних вод викидами металурп йних виробництв.

3. Спостер1гати й описувати спостереження, ф1ксуючи характер^ ознаки; поровшовати явища { робити висновки, необх!ДН1 розрахунки; систематизувати й узагальнювати одержан! результата.

Формування зазначених ум1нь ми.включили .у зм1ст допрофес1й-

НОХ П1ДГОТОВКИ.

Зраховуючи, що В1д1браний ыате'р1ал М1стить ¡нформацш як обов"язкову для засвоення, так I необов"язкову, розраховану на посилення емощиного навантанення курсу I розширення пол1техн!ч-ного кругозору учн1в, виникла потреба розробити вимоги до знань I вм1нь учн1в з основ чорно! ыеталурги, достатнг для допрофесгй-но! подготовки. Розробленг вимоги подоляються на 5 груп: вимоги до знань I вм1нь учн1В щодо засвоення теоретичного матер!алу, фактгв, хЫчноГ ыови, виконання експерименту ! розв"язування

розрахункових задач.

7 процес1 досл1дкення обгрунтовано три методич!П шдходи до формування знань з основ чорно! металурги: анал!тико-синтетичкий, генетико-розвиваючкй та 1ст0рик0-рег10нальний.

Анал1тико-синтетичний гпдх1д передбачае застосування у на-вчанн1 ргзних логгчних прийом!в, зггдно з якиыи факти I явища розчленовуються на окрем! елеыенти I дал1 вивчаються за цими елеиентаыи. Нотш вгдбуваеться об"еднання розчленованих знань, встановлення взаемозв"язк1Б I форыування загального поняття про об'"ект вивчення. Наприклад, спочатку розглядааться власти-вост1 чавуну I сировина, з яко! його добувають; окремг сторони хгм!ко-технологгчного процесу, а дал! узагальнюються в1домост1 про доменне вирооннцтво.

1'енетико-розвиваючнй п1дх!д до форыування знань передбачае орган!зац1ю навчання у такий способ, щоб учш, виходячи з поставлено! мети, шукали засоби !! досягнення. Наприклад, при виьчекн! технолопчних операщй кокно! стад!! иеталурггйного виробництва за основу береться вгдношення: операщя (мета) -апараг (засгб). Перед учнями ставиться мета змоделювати апарат, за допоыогою якого можна здхйснити певну технолог!чну операц!» (хШчну реакцгю). У пошуках ефективних засобгв реал!заци мети учн! одернують нов1 знания.

1сторико-рег1ональний П1ДХ1Д до вивчення факультативного курсу передбачае систематичне ознакомления учн1в з м1сцевим ви-робництвом, ¿сторичниш в!домостями про його становления : роз-виток. Залучаючи 1Сторичний материал, учитель показуе, як удос-коналэвалося внробництво, як виникали ! розв"язувалися супереч-ност1, якпй вплив на розвиток техн1кп I технолог!! металург!й-ного виробництва справляла суспгльна практика; ознайомлюе з

- 15 -

внеском вчених-х1М1К1В I металургхв у розвиток цхе! галузх науки I виробництва.

Як показало досл1дження, комплексне використання цих п!д— ходгв полегшуе засвоення знань, сприяе 1х усв1домленню I зм1ц-ненню ¡нтересу до металурп Иного виробництва.

Важливого значения ми надавали спещально розробленим про-фесIГ;но-ор1 ентованим завданням, розглядаючи 1х як зас1б форму-вання металург1йних знань I вьпнь. Завдання подхлялись залекно в!д зиIсту на К1лыасн1 I як1СН1, а залежно В1д способгв Д1яль-носг! уч;нв при 1х ваконаннх - на теоретична та експериментальш.

ЗмIст завдань розроблявся таким чином, щоб ц1леспрямовано ознайомл.овати учн1в з профес1ями металург!йного проф1лю { сприя-ти формуванню металурггйних знань I вмгнь. У процес1 досл1дкен-ня визначено умгння, як{ мокна формувати за допомогою профес1й-но-ор1ентованих завдань, а саме:

- розргзняти в1зуально характер I влди спровини 1 продукт13 неталург1иного виробництва;

- за зовншн1ми ознаками явшд розм1рковувати про сутн1сть зд1йснюваних процес:в;

- використовувати загальн1 теоретичн! знания I переносит хх у конкретн! реальн! виробнич1' умови;

- робитн найпростш1 х1М1ЧН1 аналхзи, зд1йснювати необх1дн1 розрахунки та описувати хх;

- оц1нювати еколопчний стан середовища та анал1зувати його причини.

Досл1дно-експериментальне внкладання дало змогу виявити умови, необхЦнх для успшного використання професгйно-оргентованих завдань:

I. Завдання повишп вЦповЦатя зм!сту факультативного курсу.

2. Завдання треба розпод1Ляти М1н учнями диференщйовано, враховуючи 1х зацгкавле^сть, ¡нтелектуальн1 можливостч I праце-здатн!сть.

3. Завдання бажано коментувати, давати необх!дн1 пояснения, разом з учнями намгчати шляхи виконання I тершн.

Досл1дження показало, що профес1йно-ор1ентован1 завдання, завдяки краезнавчому пошуку та хЫчному експерименту з ренональ-ним матер1алом сприяють поглибленшо знань, форнування ушнь I сталост1 ¡нтересу учн!в до металургойного виробництва.

У третьому роздШ - "Перев!рка ефективност1 факультативного курсу з основ чорно! металургП" - розкриваеться оргашзащя дос-Л1дження та наводиться результата педагог!чного експерименту. Дослгднення зд!йснявалось протягом 10 рок1В (1936-1555 рр.). Умов-но його мокна подглити на чотири етапи.

Перший етап - констатуюче доел!дження (1536-1983 рр.). Ви-вчалась науково-методична л1тература I дисертацгйш роботи з проблема досл1дження, шк!льна практика. Згбраний матер1ал анал1-зувався та узагальнювався. У результат: визначився стан проблем» й конкретизувалася мета дослЦження. Констатуючий експеримент про-водився у 14 школах таких металурпйних центр1в як Кривий Р1Г I Дшпропетровськ. Брало участь 600 учнгв, а також Ечител1 хши I кергвники иетодичних об"еднань районов. За допомогою спостержень П1Д час уроков, анкетування, анал!зу контрольних роб!Т I усних Б1дпов1дей, Iндив1дуальних I групових бес1д здобуто уявлення про стай знань учн1В з основ чорно! металургП та викладання теми вчителями. Внасл1док цього розроблено г1П0тезу I сформульовано завдання доелгдкення.

Другий етап - пошукове досл!дження (1533-1550 рр.). У цей пер!Од тривало дальше вивчення проблема за педагогичной л1терату-

- 17 -

рою, визначалясь критерП в!дбору навчального иатер!алу i принципа побудови факультативного курсу. Розроблялись иетодячн! п1д-ходи до його вивчення, готувались експернменталып иатер!али.

l'peTiii етап - форыуючий експеринент (1990-1994 рр.). iíoro пета - досЛ1дитя доступшсть нового факультативного курсу, до-ц!льн1сть запропонованих п1дход1в до його викладання, впляв на р1вень знань учн!в i формування ¡нтересу до металурпиного зи-робництва.

Головний принцип виб1рки - випадковий добiр випробуваних з ÍMOBipHOl к1Лькост1 учасник1в, що становлять генеральну сукуп-н i сть, тобто тих учи i в, на яких мокна розповсюдити висновки, до-бут! на внборц!. У нашоиу вяпадку генеральной сукупн1стю е учнг 9-х класов, як i ззк1нчуать осноану школу. Було вобрано 9 ШК1Л з Д|ппропетровсыса i Кривого Рогу i обрано посл1довний педагог!ч-ниЛ експеримент без контрольнях груп. У них не було потреби, бо перев1рялась достушпсть нового факультативного курсу.

Перев^ряючи доступн1сть 3i.iicTy, ми висували таку робочу ri-потезу: якщо в1Д1браний навчальний матер1ал доступная для дев"яти-класняк1В, то в!н сприятиме усЕЦомленоыу i 1Пцноиу засвоеннга знань з основ чорно! цеталургн i актявност! учн1В на факульта-тивних заняттях. Було прийнято (зпдно з шкалой Г.Г-Данр!), що середнП! коеф!ц1ент засвоення у иеяах 1,0-0,9 в1дпов!дае оц!нц! "5", у меках 0,а-0,7 - оцпщ! 'Ч", а 0,6-0,5 - оц!huí "Ь". Шщо учн! засвоылть материал не иенше, як на "3" - задов1льно, то це означав, що bíh iu достушшй.

Для nepeBípidi доступност1 зглсту розроблено контрольн! ро-ботя з вяробняцтва чавуну i стал1. Роботи передбачали виявлення репродуктивного piBiin засвоення навчального змосту. Un ввакали це достатш'м для bhchobkíb про доступн!сть зьпсту. Цоб уникнути

суб"ективГзцу в ощнювани! знань, проводили поелементний анал1з

в1дпов1дей. Коефгц'гент засвоення знань 1 ушнь обчислювали за

формулою К = ■¡~л—— , де уь- - число учюв, 5" ~ °Ума

п- Ь 4 , *■

засвоених елемент{в знаиь I ушнь, - загальне число елемен-

Т1В знань 1 ум!нь, що пов1домлялись учням. Узагальнеш результа-

ти коригуючого експерииенту подано в таблиц! I.

Таблиц« I. Зведе1П дан1 по визначенню коеф1щент1в засвоення знань I уьпнь

НавчаЛьний р!К Х1м1зм виробництва

чавуну стал!

число еле-менг1в знань УЬ К шело зле-дент1В знань УЪ 1к а

1991-1У92 1992-1993 1993-1994 10 10 10 126 123 134 1260 1230 1340 369 345 Ь>92 0,69 0,66 0,74 3 3 3 125 130 132 1000 1040 1056 700 676 803 0,70 0,65 0,76

• Таблиця показуе, що спостер^гаеться тенденщя до полгпшення результате навчання. Анал1з причин засвгдчуе, що це полснюеться корэкщею зыгсту факультативного курсу та удосконаленням цетодич-них пгдходгв до його вивчення. Як наслЦок, середне арифыетичне коеф1Ц1ент!в засвоення знань I ум!нь за три роки коригуючого експерииенту становить 0,7, тобто в!дпов1дае оц1нщ "4" (у перера-хунку на бали), що свгдчить про доступщсть курсу.

„Крш того, досл1дкувалась м1ЦН1сть набутих учняии знань I умгнь. ¿"ясовано, що на останньому рощ' експерииенту значно зии-зився ступ!нь забування, а коефгщент м1ЦИ0ст1 знань шдвпщився до 0,60 (по чавуну) I 0,70 (по стал:), тобто 63-7Ой знань зали-шаеться у пам"ят! уч1пв, що таком св1дчить на корпеть нашо! методики (табл.2).

- 19 -

Таблиця 2. Ьизначення шцност'! знань I ум!нь

а'авчальний Р1К Зиробництво

чавуну стал! .

К//. стушнь забуван-ня(у %) к,% ступень забуван-ня(у £)

1У91-19У2 69 60 9 70 62 3

19У2-1993 66 56 10 65 53 7

19УЗ-1УУ4 74 63 6 76 70 6

Для забезпечення чистоти експерпменту аналг зувалнся ще усн1 Б1ДП0В1Д1 учн1в на уроках, результат анкетуваяня, бес1ди з вчи-телями. Висновки, зроблен! за допомогоа цих методгв, шдтвердили доц1льн1оть внесених корект-.дав у з;,пст факультативного курсу й у застосування обраних методичних П1дход1в. Результати дослдаен-ня далп змогу судитп про готовасть учи!в до пращ у сфер! мета-лургхЛного виробнпцтва. Основними компонентами готовност1 ми вва-кали:

а) знания основ чорно! металурп'I, загальнпх науковпх прннци-П13 сучасного виробництва;

б) стШий ¡нтерес до пеено! професП металурпйного проф1Лю;

в) працьовит1Сть, повагу до буд£-яко! пращ', у тому чнсл! ф1-зично!.

I

На шдстав1 таких показшшв дпЧшли висновку, що майке половина учн1в взе готова до свЦомого вябору професп металурга. цей в'.юновок иеревгрявся и уточиювався П1 д час вивчення дальшо! дол1 випускник1в основно! школи, як1 проходили ДОПрОфесПШу П1Д-готовку на факультативних з?.няттях. Встановлено, що з 514 учн1'в обрали робочу профес1ю метзлурга 806 випускник1в, що становить 60/5 вIд загального числа учп1в факультативу (див.таблица 3).

Досл!днення показало, що зав.дяки в!дв!дуванню факультативних

Таблиця 3. Зведеш результат'вивчення готовност!

учн!В до пращ в металурггйН!й промисловост!

Навчальний pi к Колыисть y4HiB, 1

як i в!дв!дували факультатив як1 продов-жували на-вчання в 10--II к ласах якi поступили в училища металург!иного проф!лю

в аосолют-них цифрах у вмсот-ках

1990—II Щ 27 97 78

I99I-I952 126 66 60 48

1992-1993 123 36 92 72

1993-1954 136 79 57 42

Разом: 514 203 306 60

занять з учн1В nouii'HO п!двящилась ycniuiHicTb, як з xiuil, так i з 1нших предметiB. Вони пов1рили у сво! снли i виявили банания навчатися дал!. це яскраво видно особливо на останньому родi екс-перименту, то такой е досить показовим фактом, який св1дчить на користь орган1зацП под1бних факультативов.

Четвертая етап дослЦнення - заключит! (1994-1995). BiH включав узагалькення й систекатизац1ю зобраних uaiepianiB, зак-лачку обробку результат1в, формулавання вясновк!з i ло тературне оформления дисертацоI.

Результата досл1дкення зводпться до такого:

1. Ироанал1зовано сучасний стан теори i практики вивчення основ чорно! металурги у загальноосвоTHiй школ1, вивчено досвод використання регионального матер1алу i профор1ентац1йний аспект полотехн1чних знань з xiMii. В результат! обгрунтовано доцольн1сть поглибленого вивчення основ чорно! металург!! у школах металур-гЫних центр!в ¿'крапш шляхом оргашзацп факультатив!в.

2. Бизначено задач! факультативного курсу "Основи чорно! ме-талургП", ;вивчення якого спрямовуеться на формування в учн!в

- 21 -

функщональних знань з наукових основ сучасного металург!йного

виробництва та загальних закономерностей I принципхв хШчно!

технолог!I; на розвиток хш!ко-технолог!чних понять про сяровину, продукт, технолог!чний процес, типовI апаратн та Iн.; поглиблен-

ня I розвиток знань з загально! I неорган!чноГ хшП, що знахо-дять свое влкористання при вявченн! виробництва чавуну I стал!; ознайомлення з особливостями м!сцевого металург!иного виробництва, проблемами ! перспективами його розвятку; еконошчне й еколо-г!чне зяховання учн!в, на формування у них готовност! до вибору професн! металург!Иного проф!лю.

о. Розроблено критер!! В1дбору зм!сту факультативного курсу, я:и полягають у науков!й обгрунтованост!, в!дпов1дкост! вшбра-ного з:11Сту сучасному стану I перспективам розвятку чорно! мета-лургП УкраГня; пол!техн!чн1й ! профор!ентац!йн!й спрямованост!, практичнёй значущост! для допрофес1йно! пЦготовкя; доступност! та врахуванн! особлиьостел м!сцевих метадурпйних виробництв.

4. Структуровано навчальний матергал на основ! системного пгдходу в блоки навчальнох ¡нформацП про метали I сплави; мЁне-рали I руди залгза; сир овину та п пгдготовку до технолопчнсго процесу; виробництво чавуну ! стал!; перспективи ! напрями розвятку чорно! металург!I; загальн! науков! принципи сучасного металург! йного виробництва. ЬПж блоками виявлен! р!зн: типи зв"яз-К1в, ! навчальна ¡нформащя, що ними представлена, зведена у ц!-Л1сний зм1ст факультативного курсу.

5. Ьапропоновано анал1тико-синтзтичняй, генетико-розвиваючий

! ¡сторико-рег!ональний шдходи до формування металурп йних знань. Доведено, що !х коыплексне викорястання у поеднанн! з р!зними пряйомами I формами навчання спряяе набуванню учнямя м!цних й ус-вЦомлених знань.

6. Розроблено профес!йно-ор!ентованг завдання ! показано,

як I допрофес1Шп умгння иокна фориувати в учнгв за 1х допомогою. Визначено умови успешного використання у навчанш таких завдань.

7. Бизначено основн! впмоги до знань I вм1нь учн1в з основ чорноI металургП стосовно засвовння теоретичного г фактичного иатер1алу, XIи!чноГ нови, впконання хнпчного експерименту та розв"язування розрахункових задач.

8. Розроблено I впроваджено в практику навчально-методичний . комплект, и,о складаеться з програмы для факультативного курсу,

назчального пос!бника, лабораторного практикуму, набору профес1йяо ор1ентованих завдань ! методичних рекомендащй для учителя.

У. Переварено в досл1дно-експериментальному викладанн1 I доведено доступнЬзть для учн1В зьисту розробленого факультативного курсу. Показано, що запропонований зм1ст I структура курсу, в основ* яких лекить рег10нальний принцип, забезпечуать необх1Дний I дос;атн1й ргвень оволод1ННя учнями знаниями з металургП чавуну I стал! ¡, як насл1док, пхдтвердкують прав;1льн1сть вих1дно1 гшо-тези про ефектив!псть факультативного курсу для ор1ентацП учн1в на мателург1йН1 професП I фориування готовиост1 до прац1 у сфе-р1 металург!Иного виробництва.

Розглянута проблема не знчерпуеться даним дослдаенням. Потребують зивчення й ¡нчп форми поглабленого навчання основам чорно! металургП. Вимагають дослгдненкя р!зн1 вяди наочност1 , демонстрац1 йний експеримент та програмш педагоИчн! засоби для 11 нового факультативного курсу.

0сновн1 положения дисертацН в1добра;ден1 у таких публ1кац1ях:

1. Из опыта организации профориентацяонной работы с учащимися// Химия в школе. - 1УУ0. - ¡!» I. - С.36-37.

2. Ор1онтац1я на професП металурггиного профЬтю// Ргдна школа. - 19У2. - 2. - С.52-54.

3. Функц!опальна осв!чен1сть : профор!ентацгя старшокласни-

- 23 -

К1в// школи нового типу ¿'кра!ни: досв1д 1 проблеми. - 36.статей. - Донецьк: Б.в., 1992. - С.143-150.

4. Про ор1бнтац!ю старшокласник1в на металург1йн1 профе-сП// Методика викладаннн б1ологП, хшП, географП: Респ.наук, зб. - К.: 0св1та, 1993. - С.77-78.

Томилина Л.И. Формирование у школьников знаний об основах черной металлургии на факультативных занятиях. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальностям: 13.00.01 - теория и история педагогики, 13.00.02 - методика преподавания химии. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1995.

Защищается содержание нового факультативного курса по основам черной металлургии, построенное на основе регионального принципа и методичесжие подходы к его изучений. Разработаны критерии отбора учебного материала, принципы построения содержания курса, профессионально-ориентированные задания как средство формирования знаний, допрофессиональных умений и ориентации учащихся на профессии металлургического профиля.

Результаты экспериментального исследования подтверждают целесообразность и доступность курса, предложены учебные программа, пособие, лабораторный практикум и методические рекомендации для учителей. Исследование внедрено в практику общеобразовательных школ металлургических центров Украины (Кривой Рог, Днепропетровск).

■- • .: - -

Summary

Tomilina L.I. The Formation of Schoolchi ldren's Knowledge about Ferrous Metallurgy at Optinal Studies.

The Thesis Standing on the Candidate's Degree of Pedagogical Sciences on the Following Specialities: 13.00.01 -Theory and History of Pedagogics arid 13.00.02 - The Methods of Teaching Chemistry. The Institute of Pedagogics. The Ukrainian OPS, Kiev, 1995.

The prevocational training and the study of native region's production at school of industry centres must be cat— ried out very purposefully and constantly, but without pressing. This problem is studied thoroughly. The idea of creating the optinal of Ferrous Metallurgy orienteted on metallurgical professions at secondary school of the metallurgical centres is proposed. The guest ions of the content and the methods of the study on the base of local principle is eleborated. The optinal course of Ferrous Metallurgy is provided by programme, text—book and systematic recommendations for teachers. The results of this pedagogical experimental reseach are positive.

Ключов! слова: факультатива заняття, шормування знань, до-профес1йна П1дготовка, профор1ентац1я, металург!йне виробницт-во, професп металург!в.-

Шдшсаьо -о ¿руку е.С7Л5»'Ср. Сб'еи 1,2. aPpt&s 60 S4 I/id. Друк o^ceTJ.i;;";. T:ip. ILL пр. Sau. 184. Кр:шор!зька ¿пська тшогри^ь-., пр.КеталургIb,28.