автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у студентов профессиональных артистических умений как компонента педагогического мастерства

Автореферат диссертации по теме "Формирование у студентов профессиональных артистических умений как компонента педагогического мастерства"

pre од

о O

\ ц KîlSsfeuâ^isPZABaiÎ Ш^1ГОПЧНИЙ IНСИТУТ . - -- -i мен i М.Л.Лрагоманова

На правах рукошсу ЕАРАГГЯН Кикола Миколайович

ФОГМУВАННЯ У СТЭДЕНТ1В 11Р0ФБС1ЙШХ АРШСТИЧНИХ ■ УШНЬ ЯК ШШОНЕНТА ПЩГОИЧНО! МАЙСТЕРНОСТ1

I3.00',0I - Teoptfl та ioToplK педагог 1ки

Автореферат диоертацП на здобуття вченого отуценя кандидата педагог!чних наук

KaÏB - 1993

Робота ваконана в Кк!вськоиу дерцавкоиулпедаготному 1иститут1 ¡и.Ц.П.Драгоманова.

Науковай кер!внкк ' - доктор педагог!чаах наук,

•професор А.Й.Капська

Оф!ц1йн1 опонёнти • - докгоо кедагог! чнщ£ наук,

провесор В.1.Бондар - кандидат педэгог1чних наук, старика наукозлй сглвроб!т-и;:к ¡¡'.¡¿.Волошина

Проз1дна установа - Кравор1аький державник пе-

дагопчний ¿нститут

Захист в1дбудеться " " 1953 року о

14.30 год. на засЦашн спец1ал!зоваш>1 ради К ИЗ.01.02 у Швському деркавноцу педагогичному ¿нсяктут! ш.!,;.П.дра-гоманоза (252030, ц.Ки!в-30, вул.Пирогова, 9).

1з дисертац1ею мокна оэкайоаитися в б1бл10тец1 Ки1в-оького деркявного педагоПчного гнотигугу ш.К.П.Драгоианова

Автореферат роз!слано " /3 " /ълпбмг, 1У93 р. йчений оекретар

спец]ял1аовано1 ради, ' 'Уий'Су — Л.Г.Подоляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОМ - -------

Актуалън!сть дослгдуения. Творче качало е основной расой, яка Бдзиачае резулмат2вн1е?ь уе!х зч:;:гкгв : Д1й лад г Г в уцовах безперерзакх 3!лн реально! д1Г:сяозт1. Усгпшне вир г -шення складних завдань навчания г виховання шдростаючого поколения взлг.кою игрой вкзкачаеться провес;Г:но;о иайогери1с1й учителя-вихователя. У зв"язку з щш мета виховання-{ ссз:::: вищо! икож! пов"язуегьоя з формувгпля^ оосб::сгосг1 педагога, якоыу пригааанн! певиг гворч1 якост1, постгйна готовнгсаь до Iнтексквного розвагку творчого потенц}алу в реал^зацП якого велику роль вшграе наявшсть сформоваиих профес!йно-педагоНчних уа!нь, зокрема артистичных.

Удосконалення навчально-ваховкого процесу у вуз!, роз-робка нозкх шлях5в пздвищення ргвня провес ¡'йно-творч::х ушиь ыайбутшх спец1ал1ст!в знаходиь свое воображения у досл}дкен-нях А.О.Абдул1но1, Ю.А.Азарова, Ф.Н.Гонобол:на, К.З.Кузыл-но1, З.А.Сластьонгка, Л.Ф.Ся1р1на, А.П.Щербакова та ¡н. Як показують результата дослхдкення, провес;йно-педагог1чн1 ум1к-ня е своергдниц фувдаиенюм для розватху спец}альнлх эд}бнос-тей 1 обдарованостг вчителя. Де дай цоалив^ть ствердкувам, цо гоювн{сть студентов до викоркстанпя у педагог! чн1 и дгяль-ностГ артистичных ушнь визначаеться ¡лро.а сфорцованосп творчкх якостей особиотоот!, в основ} яккх-волод!ння голосом, лоПка I мета ыовленчя, бачення (уява), взаенокоатакт, пластика т!ла I саиорегуляц!я почутпв, тсбто артистична ушння.

Проблема форцуванкя у студент} в арзлсгачних у,ышь набу-вае особливого значения, що зумовлено ¡нтеград}еи осв!тл: школ! потр1бед учитель з творчим иисленнш 1 гворчими уа!ння-ии, здатний використовувати 1х у взаецодН з гниша провес!й-

- г -

ними у^нняыи в 1нгересах розвдтку особистост! школяра.

0б"ект;1вно виправданаи I зрозуи!лиц е вивчення пробле-ыи влкориотання педагогичной наукою окремих компонент¡в театрально! педагогии, зокреиа творчо! саадщдик К.С.Стан!с-лавського, яка знаходить свое в^добрагеаня в психолого-педагог! чнах досл!дкеннях> у навчальзо-виховноиу процес! ввдо[ педагог!чно! вколи г мае при цьому Ч1тнв спряаування на роэ-вяток артистичних уы!нь у цайбут^х спец!ал!ст!в загальноос-в11нь01 школя.

Окреы! аспекта творчого процесу, який е необх!дниы для осыислення артистичних ушнь, досл!днуваля психолога I педагога (П.Я.Гальпер1н, Е.А.Гриаин, Г.8.2урак!вський, Н.Ф.Талл-з1на, В.! .8агвяз1нський, Н.А.Зязкш, В.А.Каи-Кая!к, А.й.Кап-ська, ¡О.Л.Львова, Н.Д.Шкандров, Л.1.Рув1нський га !н.).

Уьагалькеная ¡х ¡дей дозволило вязкачити арткстачн! уы1Н-ня як вакливий компонент педагог!чао! д^яльност!, в яки; проявляться особи«Тсда якост! (иовлешя, бачення, ставлення тоцо) на р! вы! еиодШо! взаекодН 1а слухачей. Кр1и того, розроблен! концепцП збагатили теор1ю 1 практику провес 1йно-педагог!чяо! п!дготовка студентов, створяли, уиовк для моделю-вання структура творчо! д!яльност! иайбутнього вчителя-вихова-теля.

Анал! з фактичного стану формування артистичних ук1нь в уновах педагог! чно! оов1ти аац! люе иа кеобх1Дн1сгь докор1н-них зм£н у цьоку капряику, оск1льки випускники педагог!чних навчальнлх заклад!в у практичней д1яльност1 нзр{дко зиявляють "актореьку" безпорадн!сть ! нездаиНсгь реал!зуватя сформоза-н! артхеткчн! уы!ння в реальиих педагог!чних уизвах та вяко- '

- 3'- . ______________--------

" ркстовувати ix як ецвктязявй saci6 ледагог1чаого вплыву на

J4KÍB.

Зиходячи ¡3 харакгеру вяаог, цо нщп ставлятьоя cycni ль. сгзоц до вчагеля-вяхователя» i анализу якост! /.ого npo,:¡ecí й— ко! niдготовкиi сл!д зазяачшк про наязшсть певних супереч-нос-хей, яках кокна унакнута, форауячи як i оно коз i про.рес!йно-' творч! раса, ио е коипонетсам:: педагог! чао! напсгерносг!. ue зокрема: суперечносг! ais вииогаая до вчятеля-зиховагеля, во захладен! в цазчальнгх про гранах i провесiограмах, ! гвор-чкмк ум!кня»а сучаского выпускника ; Mis застои назчания цзклу педагог!чних дкоциплга, в якоау форцувгься загальнопе-дагог!чн! ум!ння, i вядаын практично! д!ялънос:п, де артис-г::чй! yiîfœw <Зорыуаться цз слабо; ais влховним гворч:ш по-теодало;; артястачнях yuiHb i невшкням зппусктшв педвузу влязлят'.: його в сзо!й ьербальн!й д!яльнсот!.

3 урахузакням название прзтар!.ч сфориульовано те^у доел; днення i вязначено його об"ект - лрофеей'ша пгдготовка вчшеля-вихозахеля в систем! вадог педагоггчко! oosiia.

Паедиег досл!даеняя - зм^товно-технолоПчаий процео фэрмування у студент!в артистичных yui нь в умов ах педагог!ч-

hoî ocbítli.

;¡!ega доелдаення - теоретично обгрунгувати i експери-ментальио апробувати педагопчиг умовя, ио сприяють £ориу-ванню профессиях артястячних ушнь у майбутнього вчятеля-Блховаселя.

Г!потеза доелг'дкення - ефекттн1С1ь формування артистич-Hiîx yi:i кь П1дв;«кться, якцо будуть Büsmeai ïx окладов! коц-поненти, визначен1 крлтерП та показнжш для ïx д1агности-

- 4 -

ки, апробован! ефекглвн! кетодк 1х корекцП.

¿ля реал! зад! I поставлено! йети I перев!рка гШогезл визаачено так! завдання: .

1) розкрата суть та фуннц!ойальну структуру аргист::чнкх уШнь 1 обгрунтувати 1х роль у педагог1ЧН1й дгяльноотг,

2) вазначати кратер! I оц!нка та р1вн! сфорцованост! артис-тдчнах уц!нь у студент!в педвузу;

3) розробити ! експерамеатально перев!рита уыовя Шдвацен-ня еюективност! технолог!! форцування артасткчнах уы!нь;

4) розробити цетодачн! рехшендадП ¡подо формуваныя у студентов артиотйчншс уи!нь.

Нетодо«ог!чну та теоремчку основу досл!дкення склада: ф!лософська трактовка творчо! дхяльностх як способу саиореа-Л1вацП творчого начала особистост!; концепц!! нового розу-и!ння вщо1 осв1ти; теорН оообист1сно-д!яльн!сного подходу до форыування спец1ал!ста.

Цетодзка досл1дкення носала коиплеконий характер. До-сл1 ДЕвння здШнювалооя за допоиогс» теоретичних I еширич-иих ыетод!в. Наиа заотосовувавоя систецнай акал! э педагопч-но!, психолог!чно1, ф!лософсько! I театрознавчо! л1тература; лроводивея педагог!чнай експеримент (пощуковкй, навчальний, контрольная); иетоди експертних оц!нок, контент-анал!з сценария I творчих внконавоьких розробок; анквтування I теоту-вання респондент!в. Як!оний ! к!льк1оний анал!э одерианих результат!в зд!йонювавоя !з засюсувакням метод!в иатеаатич-ио1 статистики.

Наукова новизна досл!дзеная полягае у тому, що розроб-лено структуру артисткчншс ум1нь (вакоиазсько-иовлекнвв!,

- е!.;оц{йко-образя!, ¿овн!ааьо-з:».разкЛ , ког.у.'икат'.зн! , сааорэ-гуляцП;<п); заявлено ззае::озз"язок артлстачнах у;лнь учмтеля-злхователя, як: проязляються в проЛес:;.:-:::: дп.лблост: , з ■ компонентами театрзлько-дедагог!чно: слстека К.С.Стангслзз-ського; злзначено кратер:! сфор^оьаногт: астастачнах у:л;-:ь, як: вкяачазгь в себе: а) технику I логпсу цовленкя; б) емо-цГ.Ывть в::раЕеняя души; в) выявления ! п!дпорядкування зовнгыаьо варазнах засоб:з иет1 заслозлюзаная; г) взаеуод1и з слухаче«; д) саморегуляцию д!Д : почутт:в га пласгл::о-ц:-ц:чну виразнхсть, а такок р:зк: артистачнах углаь (аисокай, середя:й, назькай).

Особастай знесок в науку складаить:

- разробка метод{з д^агностакл сформовалось 'у ссудсктгз артистачнах уы:яь;

- обгрунгувакня зшсту поетапногс форауванкя у отудеязчз артастачках умгиь у лроцес: провес.: йио! п:дготоз:;л.

Теоогтачке значения досл2дкення полягае у допозненн: провес:ограми вчнтеля-вихователя провес5йно необх: дайна ар-тастлчнаил умгнкя^а, як! да^ть коеливтсть бгльи повно реалг-зувати теорчий потегщал ос облетает} педагога; у рогробц! технолог:! форнувашя артастачклх ук'кь на ослоз: адаптовано: састе^а К.С.Сташславсьхого; у визначеннх педагог: чккх умов ефективност1 форцування в студент:в артистачаих уагнь, голов-нкми з яккх е: I) вакорястання у навчальзо-ваховаоиу процес: окремах коипонент!В театрально: педагопка; 2) усв:домлзнкя студентами необхгдяосг1 оволодгння артистичная уцьчня^л;

3) каявшеть д:льозих установок фориувакня артистачнах

4) орган!чне поеднання !ндаз!дуальних I груповах фора навчан-

- 6 -

яя з дкференцг йоваюм подходом до конного студента; 5) включения с5удзнЕ1в до безпооередньо! творчо! виконазоько! Д1яль- .

НОСТ! .

Ппзктячке значения дксергадП полягае у с?зорз:-ш методика форыувакня артистачнах ушнь в практягц прэфесхй но! подготовка Бчател!з р^знах спец! альностей яа розробц! методичках рекоиендац: й до курс!в "Основа культура ! техники иовлен-ня", "Злразне чксакня"; програаи для кер^вшшв шильках театральное колектаз:в (на факультет! додаткових профес!й).

В1пог?дн:с?б результатов дослхдаення забезлечуеться об-грунтозашета вщидних полонань: застосузанняи комплексно! мелодика досл!днення, адекватно! його нет! та зазданкя:.:; поед-нанняи Ейчсного I кглькхского анал!зу.

Д.пробацтя та впразадяепяя результате дасертацШого до-слхдвення зд!йснюваллся протягои десяти рок!в у Ка!вськоиу деркавкоау пздагоггчному ¿нетягуч ¿цЛ'.П.Драгоианоза. Ссковн! полокенкя I результата доелтдкення закладалася автором на науково-пракмчних конференциях, наукозих 1 методкчаих сеш нарах (ц.Ки!в 1935, 1950, 1991 , 1992, 2953 рр..), на семинарах кафедра ваховно! робота. Розробленг автором, методкчн! рекоиен-дацП влкорастовуються в кавчально-виховноцу продес! Криво-р^зького дераавного педагогичного ¡нституту.

На захкет вакосяться:

1. Обгрунтування необх1дност1 формування у студентов педвузу артйстячнах улхаь I розкриття сут1 артистичная уихнь т компонента педагог!чно! ыайстерност!.

2. Кратер!!, показнлки \ можл;ш рхвих сфораованост! ар-тастачнах уа!нь, яей дають цожлиз^сть дафереацшвати продес

назчанкя I тиа санам п!двидаги е;£ект<1ВИ1Сть шдготозки ка:1-бутшх педагогов до профес£йно! д^ялькост!.

3. Зьист технолог!I фориування артасткчних yt.fi нб, що розроблеаа з урахуванняы педагог! чних умоз'та етагЛв 1х фор-иування.

4. Система даферевц!йованих тренувальних вправ I зав-даль, спрямованих на форауганая 1едиь1дуальнкх якостей.

Структура : обсяг робота .Дисергам я складаеться !з всту-пу, двох роздШз, висяовк1в, списку основно! використано! Л1 тература, додатк^в.

0СН03НИЙ ЗШСТ ДЙСЕРТАЦ11

У вступ! обгрунтовано актуальа1сть теии, визначено об"ект, предмет ! мету досл1дкення, його завдавня I ппоте-зу,.охарактеризовано цегоди га етапи дослгдЕення, розкрито наукозу нозизну, теоретачну I практачну значуицсть робота, сфорцульоваио полокеяня, що виносяться на захает.

У первому розд!л! — "Теоретичш I практлчн: передумови форяуваняя артисгачних'ушнь у процес! професгйно! п!д?отов-ки" - розглянуто характеристику професШо! педагопчшй майстеркост1 та II компонента - артастачн1 уц}ння, заявлено хх функдЮнальну структуру, проанал!зозано теоретико-ыетодо-лог! чн; основа процесу !х формування.

В1дпов1дно до лог!кя досл!дненая проанал!зовано сутте-В1 характеристики педагог!чно! д1яльност!, педагог1Чно! иай-стерност!. Творче качало притаканне коыоиу компоненту педа-гогхчно! д}яльност1. Вахованкя I навчання не иогна звести до азтоцатичнкх, алгоритм чно заданих Д1й. Це ссц1альне творения людики шляхои розкриття I! творчих оил 1 здхбнос-тей. Новизна 1 нестандарт^сть, вих!д зз ранки загальноприй-

- в -

пятого е наШльк суттев! характеристика педагогично! цай-сгерност!, яка заведи е пошукоы, пов"язашо! з ваявленннц спецаф!чних !ндив!дуальншс уьакь - артистичных.

Ваявлення арт^стичних ушкь неыозлаве без усв^доцлення !ндив!дуально! особистост!. Учитель-вихователь досягае васо-ко! ефективност! у педагог!чн!й дп, кола його цхлеопрякова-нпй виховнай вплав П1дсилюеться артаотачнямк ушнкяка. Ар-тастичн! ушння педагога в!дзначавтьсясвоей багатограшис-тю, суб"ективн!отю, ч^тко вкра^енои педагогичною спряцова-и!сто.

П!дготовка студентов педвузу до творчо! д!ялькост1 не-в!дд!льна в!д саиовдоснэ каления, саыорозватку, саыоп! знания. Системная анал!з ф! лософсько!, психолого-педагоично!, теат-рознавчо! л!тератури з проблей формування артастачних у;лнь осббистост!, психологично! гот&вност! до застосування артис-тичнах якостей у педагогична практик дозволяв розглядати сформован!сть артистичних уШнь як як!сть особистост!, яка забезпечуе перех!д в1д !ндав!дуально1 творчост! у вуз! до педагог! чно! в заело творчост! в уыбвах школа. Генезис понятая "артистичв! уи1ння" пов"язано з розвиткоц поняття "артистична д!яльн!сть", "акторська д!яльн!сть", як! визначаються наш як стЫкий (результат психолог!чно! п!дготовки ча пси-холог!чно! иобШзацП на данай пер!од) псих!чний творчай стан, зуиовленай потребою певного виду д!яльност!.

■ Функциональна структура готовност! до практичного вк-користання артистичних ум!нь включав в себе ц!нн!сно-иотк-вац!йнЬ ! операц!йно-д!яльносн! коыпоненти, як! забезпечують оптииальн!сть д!й студент!в у певн1й "рол!" залеино в!д

- ь -

зшсту_ I. характеру.педаг-огхчиого процесу. - ---------

У попяття педагог!чка !.:г;:стер!П сть I гото^нлсть до педагогично! д!яльноот! ми включаемо готсзн!сть до зккоразтан-ня запускникаца педвузу артлстачнах у.'лнь, оскьпька ке рух-лава, кеот! йка яа!сть профео!:";;о1 характеристика особастост! , яка особлаво яскразо проявляешься I фор:.:уе?ьоя в процес: педагогично! творчост!.

Розвлток у студентгв слецалгчиах творчах уа!нь перздба-чае формування р!знкх якостей, я!гл иоина об"едиата в окреп! блока:

- вкконавсько-иозленнев! (технхка иозлення, лопка мов-' лення та 1нтонац!йна варазшсть);

- еуоц!йно-образн! (тзорче баченяя, уява, фантазгя,' еао-

Ц1йна пам"ять);

-зовншньо-варазн!, тобто к!нзтачн1 (мн-пка, кеста.ллас-така рух!в);

- комунгкатавн! (контакт з аудаторге» ! управления нею);

- саиорегуляц!2н! (створення еиоц!йного настрою, тзор-

чо! атмосфера, управл!ння I контроль власнаа еноц!йно-зэльо-в;щ станоц).

Пскхолого-педагог!чн! дозл!дкея:гя, досв!д робота учате-л^в-практакгв дозволяить зробкта васновок, що артастачн: уцпшя становлять собою комплекс спецаулчнах провес!йяях уьннь, як! входять у структуру загальнэпедагог!чних уы!иь ! 31дп031дають ваиогаы про., ее!эграми учателя-вахователя. Учи-тель-вахователь з налекно ейзриовааача артастачнаци ушлняш: не ототокнабться наци з особист! стл артиста. Артлстачн! ушк-ия вчателя ви«упа»>ть засобои актив! зацП його С1пльно! твор-

- 10 -

чо! д!яльност1 з учняии I показнаком особасто! професгйно! иайстерност1.

Для заявления фактичного ¡лвня волод!ння студентам артастачнаца уи! нкяца було прозедено констатуачаГ: експера-иент, у якоиу брала участь студента (¿илолог!чного, педагог!ч-нсго факультет!в КаГвського деркавного педагопчного ¡нстн-туту Iи.П•Драгомано'па та Кравор1зького деркавного педагопчного !нституту. При цьому було встаковлено об"вктивнкй р1-вень еолод1 ння студентами артастачнама уа!пнями; ваявлено уиови ефектавкого вакорастання теоретачних знань I праатачнах ушкь за системой К.С.Стангслазсы:ого у законавсыий дгяль-Н0011; зазначено щдизхдуальнай та мотивам йний аспекта д!яльност! студенев, спрпиован! на оволод^нпя циаа артистичном уьмннямИ.

Для визначення р1вня наявноот! артистичках ушнь була розроблен! кратер!I:

- артикуляц!йна виразш'сть, володпшя голосован, дахаль-наи иовленневам апаратоы;

- наивность експресП при виравеши думок I почутт1в (як результат розвинено! еиоц1йно! паы"ят!, творчого ыислення, бачення, фантазП 1 ум!ння "еити в запропонованах обставинах");

- волод!ння лог!кои васловлення думки, донесения шд-тексту;

- уы1ння встановити трений взаемоконтакт з ауд;;тор1ею, ствэрити в^дповЦну емоц!йну атмосферу ! ваклакати сп1зпере-аизання I сп!втворч!сть слухача;

- иотавоване ! вагравдане вико'растання зовн!шпх варазнах засоб!В (мЫка, Еест1в, дхй) як ваяв сообисюго ставлення

до злслозлазако! дуака;

- зд!Пснення самоконтроле I рзгуляци сво;х е:.:оц;йно-вольозях I ¿¡злчаях Д1й в процео! вкконавсько! д^яльност}.

Результат.! кокстатумчого ексг.еря^енту показал:;, цс у 15/2 студентов е поруиеная джцП, у 45,??« - уи!ння волод!ти дшсанаяи на ниэькоиу р}в::1, у 63,о? респондентов • вгдсутн! навички лопчно! I еиош йно! подач! иатер1алу г В!,пн-ня встановпшатк контакт з аудитор¡еа.

Зрахозуйчн, ь\о модель передуе эксперименту ! перздбачаз тзку кого оргаи1зац!а, при я:-ий кета доел! дязння знаходять сз!й конкретняй вяяв в оптимально систем} уг.ов } факторгз пронесу як язйца, яке вавчаеться, наун зязначено структуру I етапя провесу ¿орцузакня ар?ясг.:ча;;х у;.:;ь з у;.:звах педагогично! осз!т.:„

Ьмязлзцд у студентов вяходл.'.?. р:вевь арг:;ст:;чнах уьикь, розробяля ¿¡.-лет, техг.олопэ I цаьчакая, в яках

\:.'лшш ¿ор;.:у;лься { при яках забеопечуеться 1х роззлток.

¿лсокйй ргвень - де ргвень, при якоау лроавляатьоя пкос-■ г} осноених шести параиетр1в.

Серед:пй ргвень - це р!вень, пря пкопу студент волод^е окремимя елементами }з шести параметров, але не менше трьох-чотирьох.

Кизькяя р!вечь - сз!дчитб, що у студента слабо роэзикен: зртлшячя! ¿-¡.пннн I пр::на;аи за чотар^а г.оказиякаия вона 1нд-сути!. Сди!еу з переду:.'ов, що зл&од; к& р!зеаь ефор.".озц.цосп артястячиях у:д;нь, е введеаня з педвузах спецгальнах дасцип-л!н - "Основк култ,турк I техн1кя цозлення", "аарззне ч'.иашш", "Основа педагоги^®«' майстерност!", "Педагогична технпча", -

- 12 -

як1 потребуать влкорастання оитшлальнях фори орган! зацН навчальксI дсяльностг. Для овояодшня концептуальным знаниями тз еле:.:ентаии артистизму, прийоыаш 1х застосування у влконавсыай дхяльност! необх!дн! сиецгальнг умоза кавчаняя студенев, де поряд з 1ндив1дуальном, груповою форцаыа робота, суттеву роль з!д1грае позанаьчальна Д1яль;лсть._ Нр!ц того, зд1йс!шйться творче переосмаслення театрально! педагог! ч-но1 сзотеуи К.С.Сташславського.

У другому роздШ - "¡¿ляхи ! уиови фориування у студен-т!з профес!йнах артастичних уи!нь" - представлено модель формувакня артястачних уихнь, в як!й розкраваеться пета, зи!сг, орган!зац!я, педагог! чк! умови I цетодачно-технолог!ч-ие забезпечення навчально-влховного лроцесу з використаняям адаптовано! педагог!чно! система К.С.Стан1славського.

У цьоыу розд!л! розглядаеться експериментально перев!ре-на састеаа форцування у студентов артастичнкх уахнь в уловах иедагог!чно! осв!ти.

Теоретичи! полокення I результата досл1даення щодо особ-лавостей педагог!чно! д1яльност! ! ваяву в !! структур! ар-ткстйчйих уи!нь п!дтвердили ипотезу, ад р!векь педагог!чно! цайстерност! учателя-вахователя перебувае в пряи!й залежнос-т! в!д волод!ння ним артистнчними умппшш:.

У процес! експерииептально! робота влпвлеио функщоналр-ну структуру компонент!в артлстнчннх уыгнь, зд!йснено в!дбIр дидактичного иатер!алу, розроблено методику, зи1ст ! форма навчання з урахуванням таких принцип!в:

- ваявлення у студент!в ¡ндав!дуальних артастачних зд!б-ностел, як влх!днах показник!в;

- 13----

- зберекешш поол1довност1 I поетапност1 у форнуванн1 артастачних ук!нь;

- розваток I застосузанля артлстачнах умгнь у творчп1 практлчнгГ; д1яльност1.'

Цоб д1агностувата сфориовашсть у студентов аргастичних уы1нь 1 готовн1сть IX застосозувати, кк розробилл сзрИ пе-дагоггчяах творчах завдань, вправ, коша з яках актуал1зува-ла той ча I ншай компонент блоку артлстачнах умхнь.

¡{¡лыпснг показнаки результатов д!г.гаостичного експери-центу св1дчать про те, цо пра традицШоиу навчашп артис-тачниил ушнняыи на високоыу р!вгЛ володшть лаше 20,2% сту-дент1Б-вяпуокник1В.'Студента контрольно! трупа часто не мо-куть творчо застосовуватц наз^ть набут1 ними артистлчн! уьЛння, а 26,7/0 студент1в не здатн! адекватно !х прсязлята.

Наведен! дан: ев1дчать, то деф^дит артастичках ушнь простезуеться на р1знах р!внях профес1йно-педагог1чно1 д:яль-ностг постШо. Виявленг нами наявн1 у студенев В1д праро-да артастачн1 зд!бност1 без специально! подготовки 5 ваконав-сько! д!яльност! не формуються. При цьому результата наших досл!днень дозволяють ствердхувати, що в рамках вуз1вського навчання ыохлава р^внева сформозаклсть у студентов артистич-них ушнь ! г'отовнгсть застосозувати 1х у практичн!й д!яль-ност!.

3 ыетою розватку у студенев окремах елеаент1В блоку артистичних уихнь на першому етап! нами була розроблена ! запропонована система творчих завдань I вправ на розвиток уваги ! спостережлавост!, на виявлення творчого бачення, фантази, еиоцШост!, пластичности Студентам, напраклад,

- и -

лропонувалося в^дтворати 1 опиоати реальн1 1 уязн! предмета, вчанки I д51 людей в певних сатуац1ях, в!дтворати ! передали внутр^шпй стан, перенивання, власне ставлення I позади при цьоиу. Ця си.стеыа завдань 1 творчкх вправ, дозволяв розвива-2и I тренувати психоф!зачну технику студенев, збудзувата I проявляй еиоцН1но-вольов1 якосг!.

Для зкзначення показнйк!в дккам!кк процесу формування артлотичних уи!нь широко використовувався метод спостерехен-ня та саиоанал1зу якостей, як{ форнуються, експертш оц!нки виявленн1 I застосування артистичних уи1нъ студентами в реальн1й педагог!чн!й ! худокньо-тзорч!й д1яльносг1. Шд час контролю динашки формування артистичная ум!нь вляордстовуза-лись реальш ситуадИ навчального процесу, а саие: робота на лабораториях, лрактичнкх занятии, в лер!од педагог:чно! практики, художньо-иворчо! д!ялькост1, створешц сцекарнв. Ни виходили з того, що в таких сатуац!ях особист!сна : про-феспЗна креативн!сть лостае найб^льш могивац1йЕо. У р!зних видах д1яльыоот1 студента ваконували функдН вкконавця худож-н!х творгв, опов!дача, рецензента, слухача, рекисера-сцена-риста, де по-р!зноку. проявлялися артистична ум!ння ! мотивами до IX оволод!ння була р!зною: на периоду курс! 65,3% сту-денз:1в свЦомо прагнуть оволод^си артисткчними уи!ннями, на другому курс! - 73,6$, на третьому - 81,2$ I на четвертому курс! - 51,8/2 студенев.

У формуючому експеримент! особлаве м!сце мала так! метода робота як моделиьання навчально-ваховного процесу (проведения фрагмент!в уроку, виховнах заход1В, гурткових занять, бесгд, конкурс!в тощо) та окрем! вада творчо! д!яльност! сту-

- 15 -

дент!в ({атерпрегац}г худохи!х тзср!в"р!знах'за"¿айрана;-" взкокакая е?ад:з; участь у д!лов:ас, си>::етнах I рольозах ¡г-рах). При цьоа^' передбачалось акт/.з!зац!я у студент: в бачан-кя, фанта&! I, тзорчого иаслеааь, корегузаная осебкстого еиОц12ного стану, заяву е:.;оц1 йно-образнах засоб1в, взвейод!! 13 слухачей та

У результат! з 67,7/3 студе.чт!5 ексдьрл^еаталыю! груда Я1дзаг,:;ззя ргвень сфориозакост! артльтачнах у.м!нь до высокого, тод! я:: у студентов контрольно! груш: умпшя такого р!в-ня ваявлено з 20л>.

На третьоку ет&ш форяушого експеракеяту (контрольному) пзредба чалое ь закрхпата у студент!з артастичн! умпшя в процес! ваконаЕСЬко! д1ялбност1: тзорча робота в гуртках, худо;.-:ньо-творчах колоктазах; участь з робот; "Театрально! з!гйльн!и; назчання на факультет! додатковах профоз!й (В1Д-д!яеаня кер13нг.л!3 театральных вк!льа:пс гуртк;в та худояньо-ю чятакик), кер1ЬН.:;лтво дктдчкна тзорчама колектазами.

Для перев!рка достоз!рност1 показшшв гпдзлщення р:впп сда^овакост! арткстачних уьннь I заотосування :х у р!знах видах д!яльност! в експериаентальнах трупах було проведено друга!'. зр!з, результата якого представлено в таблиц!.

СфорцоьаШсть ионна вваиати ефектавною, якщо (кратер!й сйорыоза'кост!) К> 2,7. Процентне розподгленяя перев!рялося на статастачну в^рогЦглсть за тестом Стьюдеата. Кратер!/, сформованост! артистичних уи!нь за аен:а показникаии у сту-дент!в екслеркментально! група злачно защай (К^ = 2,31, К2 = 2,34, К3 = 2>7Г, К^. = 2,74, К5 = 2,76, Кб = 2,7) в!д показн;шв, ваявленнх у студент!в контрольно! група (К|=2,5;

Таблкця

Hopfвняльн: показникл сфорыованост! артястнчннх

у:л1нь у студекг!в контрольноi i експерицентально! труп

Kparepfï артис- К PiBHi fíe ВКГ.В- К

тячних у:.; i пь Е Висо- ккй Середой Ннзькяй леко сйоомо-ваностх

гр. л1 % А %

I.TexuiKa мов- К 63 19 II 2 2,5

ленля Е 87 II 3 - 2,81

2.Лог1ка мов- К 2У 50 18 3 2,1

лення (ni д Е 8Э 7 3 I 2,34

текст)

S.Euoui йн i сть К 13 37 &7 . 3 1.5

(бачення.упва > Е 31 12 6 I 2,71

фантаз1я)

4.Встановлення К 27 33 36 4 1,3

зэаеиокон- Е 81 13 6 - 2,73

такту

5.Екод1 üho-ея- К 14 ГЧ ' OD 44 6 1,4

pasHi засоби Е 35 17 8 - 2,76

(м!!лка,кес-

ти .пластика)

6.Саыорегуляц1я К II 23 53 S 1,2

почутт!в i Е 79 14 6 I 2*7

Д1й

К2 = 2,1; К3 = 1,5; ¡^ а 1,3; К5 = 1,4; Кб = 1,2). СерсднС 'показняк критерий сфоргсьаноог! артистлчних ушнь у студек-^

г i в ЕГ становить Кс = 2,76, у студентов КГ становись Кс=1,75. 4е св1ДЧ:1Ть про оптимальность запропонозаяо! методики форму-вання артистнчних yisiHb в уцовах педагогично! ocbítii.

Одераан! :,:атер!али дозволяли вяд!лятя та;и оптимально педагог!4HÍ умови формуванля артистячних ушнь:

- ¡7 -

- в::г.ор:юЕаш1Я"в пазчальнс-ваховноаупуоцос! адаптовапо! cao l'a:::: K.O.Ciaaicíaacbi;oro;

- уев! доцлсыш сsyдвигала ueoü'xi дпост! омлод1аая аргао-тичиаца j:.!íhj¡íiü:: в слсг^Л Ix провес!¡laol П1ДГото^;са;

- opra:;Í4i¡ü аодайиая Ьдай1дуалы:ах i групозах i¿opu на-вчаши s A.;gepcH4i йцушди глдходои цодо ваэиачешт ! выбору эпздань длл коелого сгудсгл;

- вплаз oöco'uorocti педагога i иа»зк1с2ь сгацугшчих wSKTOpiu для ycaiusoro роззагку i у сгудепт!в аргасгачаах уашь (включения студсп'Лв з Сезпосерсдал гвор-чу в.исоиавзычу Д1яльн!ств);

- 3uioscj3iio-ïexHOiorl4H3 забезаученна аазчалвно-ваховно-го процсоу ¿jopuyEannií артлстачнах у:.иль.

■.лгалып васаозия пиоведскогз доалхдкгиик явиться у ^аках положениях.

Дзсыдно-експериментавьна робота гпдтвердиаа первкнну rinovesy про те, ¡цэ £1вень педэгогччно'х майстеркост1 зиэна-«аеться з певнхй mí fi с^орювангстю артистичних умшь i ïx .функцхэцуванням в npo¿eciíÍHÍñ дхядьносгх.

Арт/стичн! yMimœ магать багато1прну характеристику, цо вклотае систему mothbíb, природних здхбкзстей, профхльних • yMÍHb i навичок i спршготь удэсконаленню педагог1чно1 ыай-стерносг!. Особливе значения в ïx £ормуванш набувае мотива-ц1Йно—ц1нн1снв ставдення до артистичних умшь, у структур: яних ч i льне шсцо належит ь педагогхчнгй установщ.

оорцуаашя артастичиих уа!нь у иалбутаього вчателя-вахователя аеобх!дио розгладатл як прочее, спрааовааай на

розвлток особастост! в Ц1лсау, а так о к на форкування загадь-нопрофес^них уШнь, цо сприяе саыоп! знанкз, самрозватку, саиовдосконаленип з включенная у хулокньо-творчу Д1 яльнлоть.

Навчальна робота по формуванаа артастачнах уи!нь будуеть-оя як продуктивна д!яльн1сть, спрямована ка ^розваток !ндав!-дуальнах зд!бкоотей особистост}, як! при певнь! педагог: чн! 2 устзиоБцг "спрацьозуать" на розв"язания педагог}чних завдань.

У процес! досл!дкення була апробовака методика формуван-ня у студент¿в провес!йннх артлстачнах ум!нь, основшши принципами яко! е ц1леспряыозашсть, г.оетапшсть I посл!довн!сть. Яри цьоиу активно зикорастовуваллсн так! метода: етзореаня педагог!чних сатуацгй, сюкетн} } рольовх ¡гри, творч: заздан-ня, етюдк, впрази-трен!нга та ¡н., як! доззоляють студентов} оволод!ьати комплексом загальнопедагог! чних ! артястачних уи1пь, а такого опанозувага методику форцування цих уыхнь.

НаШльш спраятливою формою при застосуванш цих методов е гндав!дуальна, яка дозволяе здЫсшазати диференц!йова-. ний П1ДХ1Д до конного студента, врахозуючи його зд}бност!, моаливост}, I прогнозуватя данам!ку професгйного росту.

Покааниками сформозаност} у студенев артастачних ум!нь виступають: здатн!сть волод!ти техн!кою ! логикою мовлення; гото^н! сть використозувати емоц}йно-варазн{ заооби впяиву на осноз1 розванено! уяви, творчого бачення, фантазП; уыгння ^ встановлюзати взаемоконтакт з аудитор!ею, ад стзорюе процес сп!втворчост! ! спгвпереаавакия; зд} йскешш саморегуляц}! емо-цШо-вольозого стану.

В умовах пройесПйо! Шдготовки студент!в !снуё реальнз моклаз1сть вакорлстання театрально-педагог!чно! система

_____________________________- 19 -

К.С.Стан1славського з метоы формування спец1альнкх артистичних уы!нь I навичок, 1х творчого вакористання в педагог!ч1пй д1яльностг. При такоиу гпдход! ыайбутн!й учитель-вихователь ваступав не лише як об"ект вавчання, а й як суб"ект, який свЦоыо орган!зовуе свою д!яльн!сть : розвивае з соб1 творч1 зд1бност1.

У той ае час досл1даенняи визаачллоса ряд питань, як1 потребушть подальшого поглибленого теоретичного досл1дкення ! експораментальао! перев!рки. Це зокреиа розробка иетод!в ви-кснавсько! шдготовки студенев р!зних спещальностей; вияв-лення взавиовпливу артистичних I оргак1заторських умхнь} розробка на ссику р1зних дасцапл!н програц розвитку артистичних уьпнь та ¡н.

0сновн1 результата дослхдаення висв!тлен1 в таких публ!-кац1ях автора:

1. Основа кулыури мовлення// Иегодкчн1 рекомендащI слухачам заочных П1дготовчих курс1в. - Науково-педагог1чне об"еднання "Перспектива". - К., 1991. - 24 с.

2. Еиощ йно-виразн! засоби мови/'/ Цетодичн! рекомендацП слухачам гпдготовчих заочных курс!в. - Науково-педагог1чне об"вднання "Перспектива". - К., 1991. - 34 с. .

3. Культура усного ! писемного мовлення// Методичн! рекомендацП слухачам заочних педагог!чних курс!в. - Науково-педа-гог!чне об"еднання "Перспектива". - К., 1991. - 60 с.

• 4. Фораування у студент!в артистичних ум!нь в процес! !х проШесШо! п!дготовки: Теза доп. ¡¿¡квуз. наук.конференцп. -К.: КДП1 Горького, 1990» - С.74-75.

5. Формування на^ овально! саиосв1доиоот! студент1е п!д

- 20 -

час подготовки ¡х до виховно! роботи: Тези доп. «¡квуз.наук. конференцП, грудень 1992 р. - К.: КДП1 ш.М.П.Драгоианова, С.21-22. .

6. Педагог!чыв спшулювання формування у студенев артлстичних ум!нь в вавчально-виховноыу процес!: Тези доп. наук.конфпнституту.- К.: КДП1 ш.Горького, 1351. - 3 с.

7. Методика роботи шального театрального гуртка/Д!е-тодичн1 рекоыендаци. - К.: КДП1 ¡ы.Ц.П.Драгоианова, 1993. -С.71-83.

8. Педагог!чн! унови формування у отудент!в профессиях артиотичних ушнь: Тези доп. зыт-наук. конф. - К.: КДП1 ш.Ы.П.Драгоманова, 1993. - 2 с.

ШЛпасано до друку 12.05.199Эр.0б.1,0.Формат 60x84 1/16. Друк офсгтниП.Тир.10П.З«м.160.1 гятлатно.

ДОЛ КШ тм.Драгоманова,Ки1'Б,Пирогова,9.