автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Гуманизация и гуманитаризация высшего технического образования
- Автор научной работы
- Кузнецова, Инесса Васильевна
- Ученая степень
- доктора педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1993
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.01
Автореферат диссертации по теме "Гуманизация и гуманитаризация высшего технического образования"
р г 6 GO
и • • "Л ',0.00
- u fi;
НАУКШ0-ДССЛ1ДМ 1ШИПУТ ПЕД\Г0П1СИ АШ1 yKPAÏHH
Ka правах рукопису
КУЗНЕЦОВА Гкесоа ЗасюПвна
1УМАН13АЦИ I UMAHIТАРКЗАЦШ BKHOÏ TEÛÎI4H0Ï 0СВ1ТИ Спец1альн1оть I3-.OO.OI - геор!я i iciopin педагог!ки
Дисертац1я
на здобугтя вченого сгуленя доктора пвдагог!чних наук у форм1 кауковоY доповШ
Kk'ib - Т993
Робота виконана^в Одесъкха даркавкШ морсыий академН.
ОфШЯя! опоненхи: Д1йекий член АШ Укра^ки, доктор ф1Ло-
■ Пров да"а установа: Кихвоькш! дэрказкий педагог^чний пгсти-
ТУТ 1НОЭ8МНИХ моа.
За* ист хпдбудегься 12 барезня 1993 р. о 14-ш годин i на эаоШнн! слеш авизовано!' ради Д II3.ÍS.0I у Науково-дослодному ihctkiyri падагог1ка УкраПш за адреоою: 25203Û, m.Kíií'b-30, вуяДш1на, 10.
3 дйзсргаЦхею мсжна ознакомимся в б1блхотец! Науяово-досл1д-кого iíiGTKvyiy П9даг0г1кк /крайни.
софськйх каук, профсор ШЗШ I.A.
доктор пэдагопчншс каук, npoççecop ДЫШИ A.I.
доктор Еодагогхчних наук, професор синъсв З.Ы.
У-чон'лИ сзадотар cnouiajii30B&«o'¿ ради
ВС ТУ п
I. Загальна характеристика дося}дженяя
Акгуальн1оть яроЗлэ.та гуманхзацП та гуман1?ариэа1Ш впщо! техн!чно? осв!тц зумовлена особлизостями сучасяого еталу розвитку св!тов01 цивШзадН. Зязначають Гх три основних позихН: сощалъ-К9 значения, ступ'нь розроблэност! 1 практична потреба.
СоцхальнЕй аспект досл1даузаяох проблеми зумовлений, по-дарше, визнаняям людаяа як найвицо-1 шшгасг!: Н права на вхлышй розви-ток та роал1зац1ю своУх здхбностеЗ, утвврдаенням положения про благо 'XI як основной крктерШ оцгнки сусп!льнах в1дносия, що ло-гребуе пШесекня гумйк1зац1!£ га гутенггаризацП осв{ти на як 1ско новой р!вень; по-друте, об"ективнок> необхШхсгю нового фхлософ-ського осмисленяя сут! процесу осз1г!1 й вковаяня людани як ооо-бястост!; по-грете, посиленням 1нгограцЫнгк процесхв взаемоза-леяного та багагомхрного св!ту, утвердкеншш {дей людсько!' сп1ль-ност1, громадяясъкого миру I на:;}овально? згоди як складових гу-ман!зму; по-чотворте, спецяфхкою этапу переходу до ранково? еконо-мхкк, а в зз"язку з цш завдаявями п{дгоговки д1лово! лвдяни з мо-рально-психолог{чяой спрямозанхстю на працю, науково-профес Мною . ор{ея5озан!стю, а такой формуваяня певяих навито« додаркання тех-когогЬпюх диещплхна, роззику загальяо ов!говех припиши в 1 норм вхдносин аЫ дераавама 1 народами; по-п"ятэ, яерозроблен1стю них проблем педагогичною наукою, зокрема х такях кшочових; як сутнхсть гуманхтарнох осв!тя, 11 взаемозв"язок з технхчннми знаниями, поск-лення гуман1тарно'1 подготовки сачюс дадагог!в га 1н.
ХУманхзм 1 демократизм, прхоритегнхсгь загальнолюдськюс духовита Швяоотей над лолхтинами { класозями 1нтер9сами, оргая!чякй зв"язок з н?.ц{ояальною хсторхеа, культурою 1 традициями, гкучхисть
та прогносткчяхсгь система осе1тй, i'i вхдповщнхсть свхтовоглу pib-кю - in та imii вашш принцшк осзгтк закр!плоя1 Законом Украхна "Про oüBiiy"1. Зкачуцхсть хужштарног подготовки спец1алхст1В у зкщхй школ! пхдареслоеться у проект! дэрнавнох нацхоналънох ixpo-грами "Осзхта", схваланому делегата-ла Першого з"хзду педагог:чних працхвниив Украхни*\
1Ъловнш напряыом сучасного суспхльного розвитку е 1уыанхзм. I HKi б TpariHKi подН' К сгслхгтя яз в1двертали cair зад тзього маг1стрального шлкху, якай би сплзск тоталитарные реюайв на вра-кав людсгво, вода рухаеться не до рабства i варварства, а до цивх-л!зац15С й демократы'. Розроблсзанх нинх reopi'i та кояиепцН розвитку цшзхлхзацП зводяться до того, цо CBiT наблгасаеться до сус-ихльства, де дом1кувагвмуть хнгелект, знания, творЧ1Сть, як! грун-' туыться на гуманхстачних цшюстях.
Щ нова парадигма розвктку лкздства ставить i нозх вшога до особистом! взагал! i до конкретного специалиста зокрема. Якщо в nopios конвейерного виробнндтва хйлксм вистачало "сэрхйного" пра-хлвняка, то хиформацШю сусхйлъстзо яотребуе творчо* осо6истост1, здатко: на нестандартно масленая, з ыироккм загальногума^сткчяки кругозоров.
Нааа сусяхльстзо зустрхлоая з госгрими проб дамами, як! повязан* не тхлька з да^ормацхяип xexa;jA3try розватду його самого, ала й, касщ.шерсд, бззгхосеродкъо двдяяи. Тргвалай час i"r розглядалк
I Закон псо ocBiry // Вхдомост} Варховяох Ради Укра!кй. - 1991. -Jn 34.. - Ст.451.
2-Украина XII сгол:?гя: Дорназна национальна програка "Освхта" /проект/. - К.: Шихстарство ocbitk Украхла, - 1992. - 70 с.
3 Кснцапчкя ипЗор/атизацка образования // Информатика и образовать, - 1990. - !i> I. ~ С.3-9.
як вторинну по в!дношанню до сусгпльсгва: вола була з1дохремлена в!д власносг1, в!д злади, вхд культура, в!д природа, вхд творчосг!. Соц1&льяий механизм усе в!дрквався зхд природно* сут! лю-
дини, аитгя сусп!льства яабувало дех-умангзованих форм та рис. Сьо-годи! все частйэ говосягь про так! кагегорП, як "в!дчудаюння", "роз"еднан:!сть", "некомуяШабелыйсть".
Лог1ка сусп!льного розватку пртозла до пршптагово нового осиль сленнн осв1тя, зумовила необххднхогь хх радакальних згпн, а о? же, з"язглася потреба у ков1й (рлософГх освххп, ф{лософ{1 педатогЬш як галуз! знания. Необх}днгсть й!лософзького обгрунтування осв!ти диктуетъся складн!стю дегерьпншШ повед1нки особи, морального , вкбору у взавмозалеяному свШ, да кожному доводиться здШскювати свхй виб!р, приймаги рхшэння, ¡до спрямован1 безпосеродчъо до люди-ни, до свхту в Шлому.
Система освхти суверенно? Ужрахяи потребуе переосмислення та оновленяя в!дпов!дно до т!ех рол!,- яка визкачена 'хй на оучаснилу егал1 сустлъного розвигку, ^теграцГх у свхгову цшзШзац1Ю. Би-ща школа "забезпечуе фундаментальну наукову, загальнокульгурну, практичну подготовку I спрямована на подготовку фах1вц1в, що ви-значають темпи I р!вень науково-гехнхчного 1 соц1алх>ного прогреоу, спршютъ утвердженню гумашстичннх 1деал}в, норм людського сп1в-ккття, формування 'хнтелекгуальяото лотзшиалу нац11 як найвгацо! яшност! суспхлъства"1.
Головний резерв пхдвищення якосг! п1дготовки спен!алхсг1в у вшдШ школ! - створення сгрункох державно? системц гу?лан1тарно'1 подготовки, яка зовс!м не порешкодкае высокому ступени свободи в локалших ланках, забезпечення широкие моюхивостей для свободи
I Украхна XXI столхття: Деркавка наплопальна прогрела "Осзхта" /проект/. - К.: - Мппсгепстзо оезшх Украхшг, 1992. - С.16.
творчосг1 в кожному пвдагог1чноыу колоктивх, окрем!й особистосгг. Це i зумоввло виб!р теми досл1джанкя, звернення до розробки теоретиках засад даного пронесу i подготовки науково обгрунтованкх матодичнюс рекомендаций.
Crvni^. гюзгоблеаост! проблег^-г. До kíhik другого мсячсштгя людство, проашовши j-:pi3i дкктагурк, bí2he i касклля, наблкзилося до роэум!ння caMOniKHOcri лодсъкоУ ocodüGrocri, до moóximwcvi ншовненкя реалькш smíctom того принципу, який буз проголоиений ще в аятичнх часи Лросахором /лвдина - mipa bcíx речей/, ДО вав-лквосг! зберокенш загадьнолюдськкх цгнностзй гоцо.
У стародавних л1юписах Укргхнк, дазкъоруськШ л^ературх сконцентрованх моралья! правила, що включаэтъ гумайзм, лздякхеть, coniflapHicib1, I хоча проблема гуманизму розглядались у рззнх ícropiraKi апохи ио-рхзному, иоткбв людяност1, Mpií про щаетя i справедлив хоть знайшлк яскргва воображения у (¡ллософП Цхцерона, Истина Схлософа, Тертуллхаяа, як! назавали людину найвкщою uíhhíc-т;о i ii в1льний розвкток з урахуванням досягиенъ ocbítíí, антично? культура розглядади як могу i í'i cawoí, i суспхльсиза в цхлому. Глибоке васв1сленкя проблем гумак!зму у вихованк! га кавчаннх ми
р
у тоакгрл'юс Я.А.Коменського, К.Косгецького, С.Полоцького
1 Дет.: Повесть вроионкизс лог. Летопись /по Улатьовскому списку/. -
К., 1930; Поучанко Вледшкра Коиомаха детям // Антология педагогической ¡гасли древней Рус к и Русского государства.Х1Х-ХУП бв.-,М., IS6S; Антология: педагогической тепа. Украинской CGP / Сост. Н.И.Калоикчснко. — М.; Педагогика, 1988.
2 Комоноккй Л.А. Вел:«ая дидакг/гка. // Нзбр.пзд.соч.: В 2-ос т. - М.,
1002. - Т. 1-2; Родник Здатоустый. Па.датн!ш болгарской литературы
17-^'iI üb. / Пор. с бол.-í.í., 1990; Полоцкий С. Вотроград 1.5;юго-
uriorinjií И Аитологгл псдагогнчоскоЙ мысли дрезцей Рус к к Русского го..'уда;':гза ХГУ-ХЛ1 вв. - М., 1985.
В умов ах цац!оиалы!ого та культурного вхздодкення зростае значдння працъ М.П.Драгоманова, М.С.Грутвзвсьхого, МЛ .Костомарова, В.К.Вшнйчеяка, як! таить яскраво вираяену гуман!стичну спря-мовая!с5ь.
1дэ!" безпарерзноУ освхги, в основ! яг.ох лежать г/мантзм,. зна-йшли в1добрагенш1 у пращх К.Д.Ушинського, а П13Н1>ле - С.Т.Иацько-го, В.О.Сухопликського га 1нпюс вкдамих педагогов.
Значка к.1льк{огь праць з проблем особястост! в!дноситься до 60-80-х рок!в наяого скШття*. Серед них немало правд, подагогхч-ного характеру. в як'пх лвднна розглядаеться з позиций того часу.
Нова педагогична дМснЬть вкклккала нео5хздн1сть розробкн концетцХ 1уман1задН га хумаштаризацп безяерервно* осв!ти. Значка к!льк1с?ь праць присвячена певши аспектам ц!ех прсбломи, а саме: педагогхчвшл ! соц!альнб-поисолог1чнпм осс^лквостям сту-дантсько: та уч:11всъко*' молодI /1.С.Кон, Н.В.Кузьм:на, ЛЛ.Руб!-на, М.Н.Руткевич, В.М.Шепэлъ/; соц1олог!чному аспекту проблема /I.С.Бестужев-Лада, Р.Г.1Урова, С.МЛконникова, В.Т.Л1совськкй, 1.М.1ль1'яоький, Т.Н.Кухтавич/ моральней аспектам виховаяыя /В.С.Заслуншшк,Л.В.Соханъ, В.В.Давидов, В.0.Куд1н, Н.Г.Ничкало, Т.М.Малысавська, ЕЛ.Моносзон, Г.М.Ф1лош>в, ГЛ.Щук!на/.
Питания гоор1! та практики навчання й вюсованняс, методолог! а педагог1ки перебувають в центр! увагя 1 р!зяих закордонних етнч-
I. Ананьез Б.Г. Человек как предает познания. - Л.,1968; Буев а Л.П. Человек: деятельность а общение. - М., 1978; Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. 1 Ы., .1978} Рувинский Л.И. Нравственное воспитание личности. - М., 1981; Сцчев Ю.В. Как формируется личность. - М., 1982 и др.
s
них ас i л1. 1гноруючв. соц1ально-екокомхчк1Й aiiaiis суспхльстаа, а 1нод{ й затальнокульгурнг фактора, як i вплкваогь на формування oootííiorocri, B46Hi на-лагаються пШйгк до розв"язанкя складнях проблем ocBiiE з урахувшкш загальколэдськох зкачущосгх на основ! д}злоГ1В, в i льнах дкскусхй, полемики. Сб"еднус учоккх - пред-сгавнкк!в р1зноман1тнюс напряга у фхлооофп, педагоги;!, соц!оло~ riï, пûюcoлoгiï /консервативного, гуканхсткчного, {рационального, . сц1ентистсько--технократичнсго та íh./ принцип ryi.ш!вму як про-в!дний у виховашп та ocbîïï лвдини.
За ocraHHi роки педагогам;: вшцох та середкьо'х шкхл накопияе-но повнкй доовхд з гуканхгархзацп ooaiwi, зокрема екдох техhíh-hoï. Проге пкола цо на гогова сьогодн! даги повну з:даов1Дь на miasm цодо cyii й змхсзу гумак:тарно1" дхдгоювки, не розроблен! OCHODHÍ ïmï ryiisairapHoï reopiï i пракгкки, що вхдповхдали Ö вшогам часу.
TsopoiEHKi полокення, вцсповки й практкзд1 рекомэндацп", ви-кладен! в дисертаци у форм: наухоаох допов{Д1, е результатом 2?-pi4;ioï нйукоао-падагогхчно: дхяльностх автора з проблема до-слхдаояня та узагальнекням власиого досвхду викладаиько'х робота у вкаах кавчальних закледах Украх'ни.
Гезульгази дослхдшшш вхдображоно в 37 опугШкозаяих роботах /монографиях, поспбнхках, бгетурах, методачних рекоуевдац1ях, стаггях у i-аукових зб1рниках/, a ranos у доповхдях на мгкнародних, pocxc/áaiKaHcbXKX, м!йвузтсь:<йх науково-пракгичних конфораятцях í ceMiHapax.
I , Ул\: Ii. .j I a es of ir,orcl ¿evilopcent aa s L-saiß foi- aot-al
«¿us.tl.on. ->iíu funaey S. (e-i) .'.'oral iîevelopK.eai., Scluce-
xi-o.n гид Ко::¡ib-..--,;; Hi ¿\ f. i.oral ¿<iU03tic-n in г deßuiav, JL., mu-, и*./ .'. -Otai ¿ducs Li or.. ¿ Sociological Study oí the ÎBÎ joci?ïy,K.oac „dä ¿cnool. ù., 1$75í .Д1:зог. 2.£rne-
ttc-.l ....;: i.ccirf UÍ £áuo*iiCn. i., VJ72; ДьЮИ Д*. ПйКХОЛОГИЯ К i:c-'"T;;ка tf-Tjiiomss. Берлин, 1922 к др.
?
рб"ект доолхдяэнкя - навчалъно-виховний пронес у гехнхчшж вузах.
Ппевгег дослтдяення - теоретичя! 1 методичн! основи гтман!-. захШ" та гуман!таризацН т9хн1чнох осв!тк.
?<!ета досл!дяеннд: теоретично обгрунтувати мету, завдання 1 зм!от гуыанхзац!! та гумая^аризацП пхдготовкя спец!ал!стхв у морських навчальних закладах в умовах переходу до ринку з ураху-ванням нац!ональнкх традиций, звкчахв, досягнутого I прогнозоза^-ного р!вня науки 1 культура, потрэб практики; розробити та експе~ ркментально перев!ряти методику реалхзацп концепцП гуманхзахШ' га гуман^аризацН вицо? технхчнох освхти.
Заздаккя дослгдкднкя:
- проанал!зувати ф1лософоьх1, лсихолог1ЧН1, педагог!чн1 кон-цепхШ" гуман!зацГ1 та гуман1гаризацП осв!тя;
- вивчитя стая досл1джувано1 проблема у гехнхчних вузах;
- розробити концохщхю гу1лан!заЦ11 та 1уман1таризаци вицо'1 техн1Ч!ю? осв!гн та визначити педагог!чнх умов и I засоби Н реа-л!зац11';
- обгрунтувати кратер!? р1вня г^маи1 гарно? пхдготовки спеща-л!ста;
- опрацнвагн систему науково-методкчного забезпеченкя процесу 1уман1зац!х освхти вицо? техн!чнох шсоли;
- п!дготувати методичн! рекомендан11 для професорсько-викла^ дацького складу навчальних заклад!в морськто профлю.
Ппоуеда лослхдяенпд. Процес гуианхзатп? ! гуман!таризац!? вшцо? гехнг!чко? сюв!ти ефекгивно здгйешваткмвться за углов:
- теоретичного обгрунтування х реалхзавд? мети й завдань ГуманхзаШ? та гумацхтаразац!? вшсоваяня й навчання на принципах дталектичио! едиостх про4есШюх тг? 1ума;птапяох подготовки;
- коккретизацН мети, завдань, зм!сту 1умак1тарнох' освтх, а такок вкбору форм органхзацП га мэтодхз позанаачадьнох' робота на основI педагогхчно!" дхагкосгики; залучонкя студент хв /куроант1в/
I
до суспхльно корисяо!' дЦяльностх э урахуванням приоритету загальяо-жодських ценностей, розвитку нацхональних культурних I духовнкх 1ктере<? Ев;
- науково обгрунтованого анал1зу та вра_уванкя просалю, спе-цкф1ки дхяльност1 вузу та реальних протирхч : трудаопив у суспхль-ствх, причин кризового стану системк виховання 1 його каслгдкгв, а такок 1сторичяих, соц{ально~економ1чних, екпчних та Iкаих особ-ливостей рег!ону г просела вузу.
Для розв"язанкя проблема викорястано кошлекс методхв: таоре-тичний анал13 в1дпов№нюс дкерел; ешпричнкй - спостережак I, 1н-див1дуальит й колектквнх бес1ди, хнтерв"ювання, анкетуванда, вив-чення науксво-!ШГ0Д!Я!101' докумантацП, модалювання; метод експарт-Н01 оц!нки, статисгичну обробку даних. Пров}дну роль було в ¡две дано педагог! чному експерачекту, в ход! яного здШнгоаласъ тривала дослхдна перэвхрка розробленох концепцН гуманхзахш х гуман1тарй-зацГх' вищо'1 твхн1чиох осв1ти та науково-матоднчних рекомендаций.
?,'.ото.толог1чау основу д0сл1дкеаня становлять таорхя паукового тйзнання, пологення про прхорятет загальнолэдськюс дхнностей над класоаши, кастоветк гощо, дхалэктична сдяхсгь кацхонадьного I загальнолюдсъкого; 1дех про сутигёстъ лздини /II мхсцб 1 призначен-ня у св1тх, сенс бутгя, духовну культуру, свободу особи, хдеаля, про порспектив;: розвитку людстаа/ як "хЛру асхх речей", а такой про хнтогралъпкй, комплоксввй пШлд до проблема виховання I освх-тк; прогнозуваншх х пзредбачення майбугнъого, д1алектпка одинкчно-го-часткового-загалг.юго, класозого-загальнолюдського, наххх овально-т пт й опального.
1У?ла;г1тар;:заЦ1Я гехн1ч:;о'1 осв1Ти розглядабться в дослхдаэнн! як засхб гумшШацП' /I, 3, 20, 21/ I являе собою навчально-вихов-ний пронес з конкретним зм:Естом I методами внвчення ВС1Х вузхвських . дясциплхн, спрямовави.1 на лвдину, яккй спркяе розвитку творчого ! духовного потенШалу особистост!, утвердауе у св1дга,Лют1 эагально-людськ! ц1нноог£ та принцшн гумакхзму як моральна засадило овально! Д1Яльност1 1 повед!яки. Бона передбачае гакож ШтеграцЗю^при-—"" родничо-наукового, техя1чного г гуманитарного знания. Зд1йсшоичи Д0СЛ1ДН9ННЯ, автор вкходш з того, що гуманЗтаризацхя техн1чнох оовхтя Т1Сно пов"язаяа з 'фор.муванкям яаукового свхтогляду, однак мае свою сленаМку, яка враховуеться при визяаченнх засобтв i ш-т тодхв виховаякя 1Ктел1геятносг!, формування гумакхтарно! культура спэи!ал1ста.
0соблкв1стю наиого дослгдницького П1дх0ду е розгляд Штерна-цхоналхзму як оиладово! гуманхзму.
У свохй робот: автор опирался на доол1даеняя проблем гуманх-тарно'х осв!гн в1тчизняних фхлософхв, наунознавЦ1В В.С.Готта, П.С-.Дйшлевого, 1.А.Зязша, В.ОЛорноволеяка, М.Д.Ярмаченка, Л.В.Яцон-ка, С.Т.1-Илнх1на га 1шлюс. При розробгЦ теорэтичнюс основ формуван-ня гумая!зму враховувались результата дослгдкеяь А.М.Алексша, С.У.Гончаренка, М.М.Скаетлна, А.П.Беляево?, АЛ.Дьомхна, Н.З.Кузьки но У, В.С.Щубинсысого, В.М.Федорово! та Зн., в яких розкрявають-ся Р1зн{ двдактичн! аспекта формування науковкх понять 1 св1тогля-ду в процес1 навчаяня, а такок працх П.О.З^аденського, В. Г. Разу-мовського, присвячея! досл!дознна мэгодичяих £.спект1в формування пауков юс категорхй, загальног>.ман1откчних 1дэалхз.
Характерною особлкв1сгю сучасних досл1д!шнь е пошук ново! па-радшш освгти з метою розробки концепцхх безпарерзно*' осв1ТК з урахуванням соцхально-пэдагогхчно! сятуац!!' х прогнозу сусп!льного
розвктку.
У ХОД1 досл}дкення ми врахозуваля сучасн! 1ДеЗ£ безпарервностх гуман1сарно! осв!ти /В.С.Лоднев/, певнкх аспект 1в гуман1таризацГх
I
техн!чного знания /С.Г.1Ун/, визначення г.:агод1в формування парадигма гуман1тарно1 1нгелектуальносг1 /В.а.Колыиков, В.Н.Кожин, Б.В.Орлов/, детерл{нацН техниками знаниями сучасного свхтогладу ./О.О.Заричанськкй/, спхввхдношенаж ф!лософсы.эго 1 наукового знания /ОЛ.Уйомов/, хуглан!гарноI ор!ентаШ1 педагогичных колективЗв вуз1в, шк1л /А.О.Чунаева/ га 1ша1.
Протягом останя!х рокхв какоппчеяо значний досв!д дхяльносг! професорсько-викладацькйх колактив!в, спрямовано!' на хуман!зад1ю ! гуман!таразац1ю вицо'1 освхтя, зокрема тахн1чно1, якей потребуе певного наукозого обгрунтування 1 таорэткчного осмислення
Вща школа розглпдаеться в дослхдкенн! як особливый соц!аль-тй I кс г кг/т з пхдготовки спец!ал{ст1в для народного господарства, цо вккоиуе П0дагог1чну, соцхальиу, економгчиу 1 моральну функц}!, зайезпечуе постхйнв духовна вдосконалэддах особнсгост!, формуван-ня Штелэктуалького потенцхалу як найввдо'х цпшосг1 на«Н„
3 проблема автором опубягкозаяо прац! /I, 3, 4, 5,8, 20, 21/, пхдготовлено та проведено ряд ваухових ! науково-практичних конфзренцхй.
Цаукоза новизна досл1дження полягае:
- у теоретичному обгрунтранн1 конпепцП гуман^атШ х гуман!-таркзацП вкдо? гехнхчнох осах!»:, яка передбачае орхенгацхю д1-яльност! вузу на оптимальна задоволвння потреб курсант !в у духовному, культурному 1 моральному розватку, на гармоя!йний розвиток особистосг!; нзлорервний характер гумая1тарно1 осз1ти протягом усього гершиу назч-ляя у вуз!; роззигок мхздисцяплхнарних зв"яз-к:в у г^-анггар-.йй п1дготови! спвц1ал}с?11з; прилучеакя молодке спэ-
Щал1ст}в до ездового досз!ду, яагромадазного людствсм у р}зних сферах д1яльност1. Певну наукозу нозкзну мае зизначення вгмог до змЮту 1 структуря гумая1гарно! осз1ти в техн!чякх вузах, сп!вв1д-ноиенкя гуман1тарно'£ 1 тохн!ча;о1 подготовки спецхал1стхв мороысого флоту.
Теототкчнэ значения полагав в розробц! теоретичных 1 методкч-них осноз реал1за::11'ко|гцадц1'£ гумая1зац1х I гуман1таризаци осв1-5а у техМчнях вузах морсъжого лрофхло, вкзяачонн! крстерГхв р!в-т гуманитарно: п1дготоз;..: сучаского 1кзшера, систематизацП за-соб!в, форм 1 напрям1в гума.ч1таркох п!дготовка у ввдюс тэхн1чнюс навчальяих закладах, а такок у розробш скстеглн науково-?лзтодюшо-го забезпечення гумаяЗзаШ i та г>^анхгаризац1 х вецо? тех!г!чпо'1 оевхти.
Ппакттне значения дослИддання стахгозлять розроблеп! дпеертаи-
том:
I. Методика гу»лая}тар[Ю1 подготовки в морських навчальнюс закладах.
. 2. Методика соц1алъяо-психологхчяо1 п1дготозки спец1ал1стхв в удавах духозного оновлення суопхл-ства, переходу до ринкових в1дносшх.
3. 2м1ст $ методика проведения стацкурс1В "ПрофесЫна этика моряка", "Теор1я га хстор!я евхтовох 1 в1тчизняноо культура"; узагалыгюичкх лекщй для практично! д1яльностх профосорсько-ви-кладацького складу, методологЗчних сеионар!в "Загалыюлодська х профес!йна сутн!сть гуман1тарно1 подготовки мзйбуун1х спец1ал1ст!в' морського флоту", "Подагог1ЧН1 аспекта гуманхтаризацх? тохн1чнох осв1ти", 'ЧУмаяхзацхя техн1чно1 осв1ти: метиДолог1чнкй аспект".
4. РозроЗка теорГх I методики викладакня суспШних, культуро-логочних дасцгалхя на весь лор ход назчаши у морськоыу зуз! як
сххевдального напряму в змхгтх хх1дготовки спацхалхстхв морського флоту.
5. ЫЫоги до змхоту, структура 1ушн1тарного знания в плая1
(
його сойалхзавдх та гумакхзацп.
Таким чином,у дослхднашшх автора запропоновака теоретична ос ног.:, система занять, дозанавчальноЗс Д1Ядьност1, плазальши практики, везначен! засобк 11 реалхзацхх. Де дае змогу вккладачд-вх оволод1ти м8тодкков педагогхчного розв"язання проблем гуманх-тарни! подготовки спевд&лхстхв у Т9хн1чнюс вузах морського профилю.
Для купеантгв /студентов/ значения авторських рзшлендацхй ххолягае в то.»,ту, що реалхзацхя задрояонованох автором конгшцП гуканхтаразахш вздох морськох ссв1т;г спркятимо формувакг*ю вссбхч-но роэвинено1 особиатосгх, ор1енгозано1 на загальцогуманхеткчнх пшност1, хдеали.
Практкчна цхшхеть досл^-вдння д!стала пз:дтзерднзння в проце-С1 впровадкенкя кокиепцх! гуманхтаркзаци техн{чно! оевхти/в Одэсх*-К1Й державной морсыий акздемп/, розробленоХ автором; у поакти-ц! подготовка 1нкенер1в морського транспорту. '
Особгаткй знйсок дасертанта .юлягае в розробцх концепцГх гу-ман!зацИ та гуманхтаршаип технично: осв1ти в тюенхчнах вузах морського профхлю; нових назчальнкх планхв I ппограх з йхлософП, лрофесхйнох егкки коряка, хсгори св1тозох та вхтчшдяпох культура; основных напршлхв удоскокалзнкя вшченкя гупанхтарних дцегопх-лхн, спецкурсхз I факультатив 1в; скст^мк гумшптарнох подготовки курсант ¡в акадст! на весь трхед навчакня.
Атггобг.г'Лгг лозлл.гг^кги г зппот!ЗЛ~?ПИЯ його гяз'.тъ^р.тхв у ппак— ггку. Основа! иуЗягкацН' автора з ппобло.мд гума:пзацхх та 1угла!п-таргаэдН зпдох тжПчпох оезтти /I, 2, 3, 4, 7, 3, 12, 13, 20, 21,
22, 23, 26, 31/ викорясг овуотъся у навчальному 1 виховному проце-
А
о1 водах I серэднхх морсъких навчальних закладхв (.пег Одеса, Киева, Херсона, Санкт-Петербурга.
Основною формою апробацГх досл1дкенкя стали: органхзац!я фа« культегу основ гуман!тарних знань 1 науково-магодичного центру гуман!тарно1 п1дгоговки з мэтою еистематизацП цього процесу, йо-го методичного забезпечэння; узагальненшх доевхду робота виклада- • Ч1в; вивчення громадсько'1 думка; проведения экспериментально"! робота; пхдготовка науково-методичних публхкавдй; орган !зац1Я кон-ференщй, "круглих столхв", 1ндив1дуальних консультащй з проблем осв1Ти, гуман1гарш>1 та провес хйнох пхдгоговкя спец}ал1ст{в мор-ського флоту; орган хзац!я позанавчальяо? робота.
Результата дослхднох робоги знайшли воображения в доповхдях х пов!домленнях дисэртанга на ГНжнародаШ науково-методичнИ кон- . фэренцп "Уцравл1ння як1стю подготовки спедхал!стхв: мхкнародний доевхд; проблема, перспектива" /Одеса, 1992/; регхональнШ науко-во-методичнШ конфэренцП "Нов! технолог: I навчання студентхв" /Краматорськ, 1992/, а такон науково-методичнШ радх Шн!стерства морського флоту /1990,. 1991/; на заеданиях вхддШв НДГ проблем вяцоГ пкола "мгетерства вшдо1 1 серэдггьоГ епец{ально1 оевхти СВ2Р /198?, 1989/; !,1етодолог1Чноиу и^мхнар! профсорсько-ваклада-* цького складу Одеськох державно? морськох академгх, керхвншж якого е дпеертанг /1989-1992 навчальн1 роки/.
Цщоидтоу ззхисгу е викладенх в публ!кацхях:
- вазначення суг! понять гуманхзму, гуманхзацП та гуман!таг-ризацП технхчяо? оевхг:: стосовяо педагог;тю! дхяльностх в сучас-них умовах;
- структура процесу гушн1зашУ та гума'птаризаци оевхти в техяхчних вузах на основ1 системного п!дходу до здхйенэяия П не-
перервносг!, обгрукгуванвя комплексу навчальних дисцшшхн, вивчен-ня як их у ввдхй шкод! забезпечуе цей процес за углов и врахузання IX взаемозв"язку 1 взаемодИ; хнгеграцИ хуианЗтарних, ф!лософ-ських, природничоннауковшс, спафальнек диQЩsплiн;
- модель гушшзацП' та 1уиан1тарЕзац11 вищо! морсько? осв1ти;
- розробка й обгрунтух дяя нового аспекту у формуванн1 майбут-еього гнженера не т!льки як спец1ал&га 1 особистост! взагалх, а
1 як Д1Ловох' лвдани з морально-псюсолог}чною х профасШкш ор!ен-гаше», наявн!стю певнкх навичок додержання технолог1Чнох дисциплин, загалъносв1тових принципе 1 норм в!дносин мхк дернавамя 1 народами;
- в«значения критарШ гуман! гарно'? подготовки спец1ал1сг!в морських вещих навчальних заклад!в.
П. ОСНОВНЙЙ ЗШСТД0СЛ{ДКЭННЯ
Загальнолюдськяй 1 профессий змхсг гумак1тарно? п1дготовки у тэхнхчних вузах
Ншп, коли люде изо п!сля багатьох трагхчних сторхнок свое'1 ЮгорГ? наблизияося до усв1домл°якя пр!оритогу особистостх, особлив! ЗьЗдання по - .-ають перед ус!ма ешхйальнвди 1нстатутами лвди-ни. Саме в ¡Енгересах людиня як головно? ихнностх суоп!льотва зд!й-снювться радикалып соц{ально~аконом1чн1, шШтичнГ пэрегвореняя в незалвкних державах колишнього СРСР.
Та не мент радикальних зм!н погре^уе I духовне неття суспхль-сгва, в тому числх £ осв!га, хх св1гоглядн1 1 методологхчнх осяови. У працях /I, 2,3, 5, 6, 8, II, 13, 17, 18, 20, 21, 22, 32/ автор обгрунговуе концептуальн! момента, пов"язан1 з загальнолюдоькиш х профос!»шш смислом гумая!тарноЗ( Шдготовки у гехнхчних вузах.
Сучасна школа /насамперад - вшг.а технгчна/ вбачае в забозпачеи-irt початковкх основ гуман1гарно1 подготовки резерв и Шдвизцення якосг! навчання й виховашк майбугн1х слеи1алгст{в, котр1 у третьему тксячол1гт1 визначатимуть духовне оЗлгтя людсысого cniBroaa-риства.
Щ теоретикi порилки дають змогу логгчно перейти до конкрати-захЦх окремкх аспект 1а проблем« гуман1зац1х та гуман1тариза«хi'
ocbith.
Варто в!дзначити; що caiJi яоняття "гуг.геипза'пя" та "rymiiiTa-рязацся" в!дсутн! у в1тчязняних, англо-франко- або помецькомовних тлумачних, ф}лософзьккос чи еяпкклопадчиних словниках. Разом з тим, сам пронес гуман1з8ц11 та xy^anf raptnauif об"ект1тно набирав ваги з ycix щгаШзованях кра!'нах CBtry. СоцЗальне замовленкя на хума-н1зацгю га гуман{таризац1и л1дготовхи спец1ал1ста 4itko виявляеть-ся в умоввх ¡нтагруванкя суверенно'! Укра1'ни у св!тову цивШэац1ю 1 переходу до ринкових в1дкосен.
Виходячи з потреб педагогично? Tsopi'f i практики, у працях /I, 3, 5, 8, II, 13, 19 , 20, 21, 23/ розкризаеться сугн*сть гума-н1зму, яка визначаеться П основннли нацрямами або певними блока- • ми, а саме:
- гуман1зац!я i демократизация як основн1 Ьгструментя пронесу в1дродконня ДУХОВНОСТ1 j
- в!дродаення ! нове осмисленяя гдеалу свобода особи;
-як наел!док реал1зацП лодиноформувчо! педагог!ки необх1д-Hicrb пШгесення людини на новий щабель гуманноог!', розушгост}, 1нтелекгу.
Проблема гуман!зму, як i проблема лвдини, е споконв{чною i разом з титл зелжди новою. Mpi'f про цаетя, лхдашолюбетво, лвдянхеть були притзмашЛ р1зяим народам це в глибоку давнину. Це знаходило
воображения у рел!гШннх кондапц!ях, уопй народ: Ш творчост!, л1герагур1, осв!т!.
У ход! досл!даекЕЯ внвчався !сторнчний аспект проблема /I, 3, 4, 10, 12, 23/. 1де'1 1удан5зму в р1зн! {сторичнх епохи грактува-лись по~р!зному. 1Д9 Ц!церок, а п!зн!ие Юотин СМлософ 1 Тэртуляхон закликали дШги до пера!сник надр лгодськох душ! ! визначали гума-н!зм як вищий тип осв!ти, витончене аристократична вюеовання. При цьому обгрунтовували гуманиу сутн!сть } вице совдалыю прнзначен-ня ф!лософсыю1 д(ялыюсг{, об стопа ал я принцип едност! ф!лоооф-сько! теор1'1 ! сусп!льиого жигтя.
ЦШона система поглядхв на людину як на найвшцу ц!нн!сть, склалася в епоху В!дродмтк. 1Уманхсти епохи В !дродаоння вперию висунули 1Д91 "прнродних прав" людкни, даючи оц!нку будь-тому социальному устрою з погляду в1дпов1дност! його природ! лвдини. Тш самим вони намагалися знайти шляхи посднашк !нгерас1в осо-бистостх I суол!льства. Проев !г кт е Л1 -гуман 1 с г я вбачали сшлоц!ль лмдини в П в!льному розвигку на основ! осв1га, що спиралася б на досягнення антично! кульгури, виктикавии цим справки Ш переворот у культур! ! св!гоглядл людой свого часу. Проте жодний $!ло-софоький напрям не став справкаьою основою гумшпзацП оовхти.
Вперию взаемозв"язок гуманизму з перетворвточою д!ялья1стю лю-дини I створенням лив для црошНтання г щаогя, воебхчного розвит-ку I свободи оооби знаймов воображения в одному з налрямхв ф!ло-софП XIX столхгтя. Д!алоктичний матор1ал!зм почав'розглядати гу-машзм як повку дш х ян понятгя, !деал, що змхшетьоя 1сторично.
Одныс у силу схРектнаиих 5 сусГ'сктивних причин гуманизм но сгиа ооновним принцкпш I социальною практикой суспхльного устрою Ш в СРОГ, и! в плнас колшлНх соц]ггл!стичних кра'хнах Свроли & Л а 11,
На першому этап! досл!джэння м:г вежодили этого, що необххдаа переор!ентац!я вс!х зад!в лодсъко'1 д1яльност1, зокпема { в сфер1 осв!ти. У ряд1 праць /I, 3, 5, 8, 20, 21, 23/ обгрунтовуеться кон-цептуальне полокення про га, и;о гумаЯ1таризац!к> оов!ти слхд роэгля-дати як кардшальну переор1бнтаЩю вс!ег система осв!ти, св!тогляд-ноУ с ¡ктомя, в ЯК1Й мають домгнуваги загальнолодськ! ц1нност!. Саке ц!й мет1 - утвердкэккю пр1орятету лодини, гуман!зму 1 повишга бути пхдаорядкована система назчаная г виховання, вс1 навчалън! цикли I позанавчальнх фор;,га.
Автор подхляе точку зору тих ученкх, як1 вва>:сають, що гуманх-таризахця вшцо? осв!та являе собою введения до навчального I ви-ховного процесс засобхв, як} сприяли б формувашго у майбутнхх спец1ал1сг1В гумш!тарного мислення, гуман!тарно1 культура, духовного свхгу. В цШоному процесх навчаши мае бути ирисутнхй "люд-сы<ий вим!р".
1Уман1тарка ¡культура - да сфера, дэ о6"ективн1 закона, не втра-чаюча свое'1 об"ективносг!, п!дпорядковуються гуманним ц!лям I слу-кать вщим людськш ц1нностям. Тим б!льшз, 130 хсторачно культура /в тому числ! I ¡¡ац!оналъна/ чщ дал: стае сферою оамореал!зац11, саморозвигху I сшосв1домосг1. лпдини.
У дослздженн! ми виходкли з того, що св1Т людини можна умовно под!лити на св1т а'очутт!в, вол! I думки. Коордшшия хх - найзая-лив!ша проблема гармокШного розвигку особисгосг!. I в той же час почуття та емоих? е первинним дарелом знаяь.
Потреба у зб!льтенн1 обсягу знань, техн1зац}я.во!х аспект 1в жигтя, зросгання погону 1нформацН призвали до того, ¡до к!лыпсгь Ьхформащх, що потрапляе за одинищо часу в людоышй. мозок, постхй-но зростае. Одхочасно зросгае 1 роль наукових абсграхиий у пхзнан-нх, яке довгкй час розглядалось у русл1 раихонального осзосння
CBiry i тому в шагало прискорсного розвигху хнтелектуальнюс зд}б-ностей cneuianicia, рационального боку його csiдомоет!.
Важлква значения: мае й iiraa сторона ев1домост1 - чуттева. Аси-мегрячка будова головного мозку - кезаяоречиий пауковкй факт; права гпвкуля пероважно керуе ешжЗямн, той то образнкм спртЧняттям, а л!ва - логхчнш мислешии. Тим часом ковнохШхне сприйняия нав-колонього свЗту потребуе i ргзншс форм чуггевого, 1кту'1гквного niзнания i е одним з кардшальшхх надряшв усього пронесу гуманх-таркзацп осв1тп. В хкаому раз!, коля права, емощйна пхвкуля на одарккгь позитивных подаазникгв, вона, по сут1, атрофуеться.
Найбхльс эрнмий розряв м\к дзома сторонами св!домосг1, м1ж логикою i почутхями вкявлясться у технокрагвчному миоленн1, над-эвичайно нсбазпочно.ту фономонх на шляху роззитку емо;пйно-ыораль-iroi кульгуои ocoöucTOQTi х оуспхльства у цхлому» Яскравим кониент-ровашм i трагхчньм для лвдстаа заявлениям технократизму став Чорнобяль, до тохнхка, за словамд академхка В.О.Легасова, була засобогл вираяенш "моральких якостей. cnenianicriB", закладених у них у пропоеi вкховання i оевхтк, коли людоысе киття позбавляеть-ся свое! ¡нгздектуальяоетх i вводиться до рЁвня npocroi материально ; склк. То:;у все roorpiuia посгае питачня про "олэднення" тохнх-ки, хзщобннггва, про со, щоб надати к2уково~техн1чкому прогросу лад<;т,к;'Л в;",;1р. Як noeriitno п}дирослтсвав акадо:лш А.Д.Сахаров, ипуково-тох-йчшй прогрос кэ прииесо ¡дастя, явдо не допозкюзати-когшг глибокиг.::: зи!*вди в социальному, моральному i
Г.УЛ«?УРНСГ4У »TTSt ЯШИН.
Рогрсояакташ;»! ааал{з багатор1члого доевхду внкледацысоХ ро-богк Ä«nuiir аз тору дхйтя зклповку, «о сьогодихашг студонтсый йУдкг'О!, Vi чьего зшховпэя! ли/или з дувд нкзько» емоцхйноа культу-pr«, ткшииг оомткчкаиа зачитали.
Досл1дкешк 1 спостерожоння автора /I, 3, 4, 17, 19/ сп^впа-даюгь з анализом дослхдаоння р1вня духовноог1, цо було проведоне каприкхни: 80-х рокхз лрофесором В.Т.Л1Совоькгел у 18 вузах колиш-иього СРСР. Бозумовно, у нашоку повсяхдйнному е чнмало особ-
ливих причин, як1 зумовлюють послабления гума!пстичнкх 1 моральна засад, що породило духовно-моральна збщюшш, дефпшт особис--тостЗ:, талантов, лэдяност1 й милосерда.
Сэред численгояс факторгв, ягЛ негативно впливають на молодь, мсжна ввдхлкги кассмперед: в1дчуджзння особистоог! вгд су^ль-ства, 31Д кац10налытх 1 -кульгурикх традвд13; соШачьна незагре-буван:сть спеи!ал1сга, ннзьккЛ статус осв!тя й ¡нтелоктуалыго? д1ялъноот! в сусгг1льстз1; заивпад коральностх; криза с1м"х га с!-мейного внховання, пог1ршення здоров"я; со1йалыю-вкоио:,пчн{ про-гир!ччл 1 труднощь
ДэфШит культури, зтрага духовноетх, моральних засад - процео, у якому значну роль вШграли фактора, пов"язан1 з розвигком нау-ково-гехнгчного програсу 1 деякими специф}чнши обставинами, що склалися в нашШ краУнК Дегуманхзацхя I технократизм, на наль, стали явицзми загалыгосв1гового масштабу.
В пpoцэci науково-тахн1чно1 револвцхх наука сгае бэзпосеред-ньою продуктивною смой сусл^льсгаа. Це бззуиовко накладае повний в1дбигок на формувйння мисленда оучасног людши 1 лозначаетъея на 11 евхтогляд!, оекгльки науковиш сгають 1 гоулпчн! знания.
Визначаши на другому етш{ досл5даення змхег екопергатанталь-них курсив, ми враховузали, що в сучасяях уловах сусального роз-витку гохн1ЧИ1 знания пэроросгають у сшзщщпку вузького дрофэсго-начхзму I виходчть на ргвень согиальноотх. Дим самим вони почанавхь 31Д1гразатк визначальку роль у евхтогляд!. Тобго, грансформуючааь з еш г речного с тез лещи до еззту, вони иапсзгаспться прсподнпо-
занять, ■ фэрыц лзв1тност1, розподхл годин, кик давчальниш курсами/;
- безперервний характер гушш гарда!' осв!ти ирогятом усього терн1ку;,1швдадня д вуз!; ,. • ..>.
: -.та^сдкання базового вардатденогго кошоиантхв ^навчального ., процеоу; . » •!■■ у ■■•'• .•.;
кафедр з кафедрами негушнгтар-шили з нотой забезпвчення комплексю! гушн?тарш'1 .освхти;
- органхчнай зв"язок навчального процеоу з позакавчальною роботу, 1;с5о1)о,ю :_дозшлля 1 вхдпочиш:у курсантов;
- розвиток шадхсщххшнаршхх 'зв"язкхв у гуманхтарнхй пхдготов-ЦХ СнСЦ1а."ЛСГХ2.
.„^..аг^дно з^цхсю.кощепцхею гушнхтарна .освхта в&ничае в себе вивчсння-дасцшиш за такими напрямаш: ф1лосо£сыиш, соцхдльно-пол1тич1шы, еКЭЦОШЧШШ, 1СТ0рИЧШШ, ирвднчним, £ллолог1чшш,
культуролог! чшм. - , -,>,--
, оагальний обсяг хушнхтарнох щготовкд ..стадавить .1500-200,0 годин. У.цих.-Л1вгах, як пореконуе досвхд, реалхзуеться гушнхтар-на подготовка у гехшчнпх унхверсигетах.цивШзоБандх ира1н.
.-3 урахухзан няы вхшпаденох гаде ко щепли при проведешь педагогичного ехсспершонту ставились там завдаяня: ,
I. Обгрунтуваххкя методологхчно! ;0сшвл процесу навчашя та науково-иетодачне забезпечення наступно!' практично I' дхяльностх курсантхв у р1зшхх галузях знань. 1|У
2. Створення умов для $ормування I розвптку духовное^, щто-лхгентюст1, пущщення культурного р1вня курсант !в шляхом гуманистичного ШШ0ВН01ШЯ ххньох майбутнын' спещалыюстх.
3. Прилучошш молодое спещалхстхв до свхтового досвхду, нэгро-кадозного лвдсгюы у рхзних сборах д1яльцостх, в тому-чисш 1 в -розвнтхгу шрського ¿[лоту.
Сьогодн!, коли Укранга переходить до ринку, ни богато що запо-зичуемо в зах1дн!!х народ}в. в наших умовах пронес формування ршг-кових в!дносин где духа пов!лыго I в ряд! випадк!в - бэзсистемно. Це дуже просто лояонити: запозичення вводиться у тих формах,котр! несум1сн1 з нашими звичаями, традищями, тобто вхдбуваеться процео поза нашою нац1ональною культурою.
У сучаснтс уловах сусп!льного розвитку, пошуку ишсив переходу до р!шку в Украли, !нтеграц}1 11 у св!тову цквШзацш особливо гостро в!дчуваегься ун1версальн!сть багатьох елемент!в культур и, градшцй, необХ1даюс оргщпзуточих людсъке нитгя у р1зних точках земно'! кул!. Цв 1 стшшвить загальяолюдсыи цЬшостх, ос-, к!льки ориг!налыпоп> кокшл' з культур полягае наса-.торед у П власноглу способ г розв"язання проблема, перспективному розм1Щен,ч! ц!нностей, сп1льних для вс!х людей. Це сгосуеться 1 ринку: ринко-вв государство повинно бути спощйгчнш чином переосмислэне нашою нан!оиальною культурою. А це означае, що элемента господар-ського мэханхзму мояуть бути /1 повинн! бутя/ використанг, ала сама система мусить бути своя - национальна. Прогв не просто на схожа на 1нш! систеш, а така, що в 1Дпов:дае культурним цШностям суверенно! держави, народу, нагШ".
Запорукою усп!шяого переходу до ршжу в слов"янських дерка-вах, у тому числ1 I в УкраШ, обов"язково стануть тагл рис и характеру народу, як взаемодопомога, прагнзнкя до стхйких людоьких зв"язк!в, наполеглявость, намаганкя еити у мир!, тобто ус1х тих рис, як1 характеризуют новий {нтернацхоналхзм д!дово'1 людини сучасност!. При цьому необхгдно зазначнти, що ц! якосто можуть бути корисними для ринку лшде за умов и, що збережеться культур-ний прост!р тгльки у справ!, яка сп1вв!днесена з основнш.ш Шн-
ностями народу х ними вихравдаяа.
При опраинванн! концепци гуман!зацН 1 гумаштаризацП вшцо! техн1чно1 освхти ми виходилк з сх^вкнування, дхалога культур, {нтеграцЯ в св1тов12 цивШзацй'.
Узагальнання досв!ду педагог текл роб от и I проведения педаго-г1чного эксперименту даогь автору змогу сформулювати вимоги до якостей оообястостх. Подготовка д{ловох лвдини в умовах вищо! тех-Н1Чно'х осв{ти мае передбачатя:
- усв!домлення нового кктгсвого простору, социального, политичного , духовного 1 морального сородовища, що допоможе психолог!ч-
НШ пероорхентацП молодх;
- вивчення Д0СВ1ДУ роззннугкх цивШзованюс держав, як г вже давно живуть в умовах ринку; пхдготовку нааих спецхалхсгхв у свх-тових иколах бхзносу, вводення у навчальний план таких дисцншн, як кра'1'нознавсгБО I зовигшпьоекономхчна д{ялыпсть /торговельн1
в1дноскнй/.
У сучаснкх умовах гостро посгас питания про хснування ус161 циаШзацГх, масатабн! зв"язки рхзнкх кокол1НЬ, що вкявляеться у загалыпй категорГх "лвдсгво". У свою чергу, цё потребуе покуку ново1 моделх хитегральясго розэкщу, срзеитовако: на специфхчн1 умсвк роззктку особасгост! г розв"язання спхльпкх планетарнкх зав-дань сучасностх. Кр1М того, не вкзначае суть, сам смисл сучасного прогросу, яекй стас багатим х рхзноман1тшшш: забезпечуеться примат спхльних сукупних хнтерос1з лвдсгза над хягереоами клас!в, со-п1алы1кх труп; нац!й, як! найчасг1ше протистоять всесзхгньому роз-витку, осгЛлъки у (Пльиосп сзохй взаемно антагон!отичн1.
У св5т! в!дбувасгься об"скткв;зкй пронес усвхдомлэнш людством себе як едино'!, багатоликох, аз дэчому ! суперечлкзох С1м"х. що аизо у сп!дьному домх - па планетх Земля.'А ко обумозлюс, на наш
1 23
погляд, два таких висновка. По-перпа, в одному будяику зав жди 1онуе чимало сЩльних для вс!х мешкаящв проблем, ааприклад, у даному раз i: око лог ¡я, иебозпека самозницення земно? цавШзацП, . зросганняс злочкнност!., "хвороби в!ку" i т.д. Ло-друге, в едшпй с{м"?, ко тру становить людство, мать зшпнгаатися t утвердкувати-ся загальн! гуман!сткчн1 норма в!дносш, що е завданням i Misaa-родно'1, t внутршньо? полтжи будь-яко? дэмократичиох дернави.
Кiнота другого тисячолхтгя позначенйй ¡птеграцхйними процеса-ми, ЯК1 все б1льше посштыться. Св1т все б!лыпэ стае залежним i взашообумовленкм, взаемопов"язанш. I тому ¡га випадково передова громадська думка все часTime висувае ¡да» сол!дарност1, яку, на , наш погляд, мохна розглядати як часгковпй феномен iпгэрнац!онад13-му. Спроби дэяках публ1цисг}в дэвальвувата ца поняття вваяаемо невиправданима. Так ча 1накше ni поняття зачккаюгься на людин!, на в¡домах ц!нностях добра, взаемодопомоги, спхвдрукносг!, прячет-ноет i до еколог!чнгос перспектив !снуванкя лвдегва. Диалектична едн!сть ¡нг9рнац{оналъйого 1 нац!овального особливо необх!дна в сучасних умовах, коли р!зко загосгрилися мншац1ональн! к0нфл1кги у багатьох perioHax планета.
Сол1дарн!стъ, взаемна дов!ра народ!в р!знюс Kpai'H породауе пост1йну потребу в 1нгэрнад1ональн1й в!доов!дальност!, яка ввяв-ляегься у здатноог1 сп!ввхднеста свох дП з моральними вимогама CBiroBoi швШзацП. Тим б1лыл9 ца неойхгдно спе!Цал},стам мор-ськах вуз!в, робота яках за своею суттю ¡нтернащ опальна. I в1д того, наск!лъки мхинай фундамент будэ закладено у.рокп кавчання, заложить авторатет крах'ни, яку вони ^ дставляткмуть, спхлкуточись з ¡ншими народами.
Ц{ положения враховувалась на pi3Hiix етапах досл1дкенкя, в систем! навчально-вюсовно1 робота i проходэдхня курсантами плаваль-Ho'i практики.
Ряд працъ /4, 5, 9, 19, 23, 28/ присвячено аналхзу проблемы зв"язку штернац10нал1аму, эагальнолюдськох сол дар ноет I як окре-ыого феномена гушнхзму.
У публ1кахиях /3, 4,'8, 17, 22, 31/ робиться вненовок, що одним 1з кардиналышх завдань продесу хушнхзацй" та гушн1тэризацп техн1что1 осв1ти е засвоення серед хнших загальногуманхетичшхх ценностей х принципов Н1торшииошл1зму, принцип!в сол1дарност1 людського сшвтоварисгва. Тому таков гострою е проблема штернащ-онэльнох падготовюх Д1ловох людани в 0деськ1к державных морськхй акадешх, де над кер хвнщтвоы автора з кетою розз"язання дього завдання реалхзуеться широкомасштабна програш швчально-внховнох роботи.
Ы. 1Ушнгаризац1я вщо! техшчкл оевхти: тендсщх х, перспективи
Зшчкий обсяг дослхдаонь автора крисвячений розробц1 теоретичг них основ 1 цракгачкцх рвкомендацхй щодо гуманхгаризацп ввцо! тохи1ЧШ1 осз1ти, з"ясуваши тендонцы I перспектив цього процесу.
Сьогодга икс цхлхом очевидно, що усахх здхйснавзшхх в Укра'Ш соцхалью-екопомхчшхх, полхтачшхх перетвореш. тхльки за
у:лш:х духовного розь:шсу сусглльства, пхдоацекня та активхзацн ¿ого 1 ш?сяок?уальшго позивдхалу. Само току такими алободешшии е п;;таш!л дальшого вдоскохшлокхи оецхти, яжх розглядаються як аер-виивх по Ыкиошшч до 1щас проблем.
В уковах ирлоритсту загальколодсысас цхндасгой у голузх без-ДОрОрШОХ оовхтл 7>У.зкэчизел х утвордився в;шд ка яхиско козий рхьекь гу|,;ан1тар!Ю1 пхдгогосха сдсдхалхстхв, фэрнушшш '¿ото нау-зувого св1тог;ь'щу, широкого культурного 1 морального кругозору. Мае 1.:1сдс- газе оск;:слоння осштк, оршхховапох на загальхюлюдсыи
дпиюст! - всеохзплшчх, унхверсальнх г хшйбмьш прийнягнх як для людства, так I дам окремоГ особкстост1. Само шляхом прилучення до загальнолюдсысих щнностей спсщад1ст набувае рис пшэл1гентност1, одерйсуе природну базу для свого професШного зростання, розвитку уяви, 1нтупШ, мисленшх; рхзко ввдхляються почуття лидського поте нц халу /доброти, спхвперскиванкя, прпчоткостх до чужого горя тощо/.
3 утворенням сувереншх дераави Укрз'ш! законом "Про осв1ту" /1991 р./, державною национальною програкою "0св1та":'Укра1на XXI столхття" /1992 р./ освгта утвердауеться як дрхоритетна сфера со-цхально-еконоыхчного, духовного х культурного розвитку сусшльства.
У 1991 роц1 Колвг1ею Шнвузу Украпш було зроблеко ряд поло-гсевъ щодо гушн1таризац11 шцо1 осв1ти, в тому числ1 I техшчно1. У 1990 р. Презвд1ею колишньох АПН СРСР на суд громадськостх було винесено програму "Влховання молод1 в удавах ринковох економхки" I матерхали ВД1 проблем вищо! Школи "Шляхи вдосконалення гуманитарно!' П1дготов1ш спец1ал1сгхв".
■ Аналхзуючи зазначек1 матерхали, автор приходить до висновку, що були зроблеш серйознх спроби визначити мету, засоби, напрями, фор ми I метода гумзнхтаризацп осв1ти, в тому ч;хсл1 вшцох техи1Ч-но'1. Визчеш документа 1 матерхали обгрунтовано визначають основой ддонкцп гушн1тарно'1 п1дготовки, а саме: соцхально-орхентуючу, пхзнавальну, соцхалько-органхзуючу.
Довгий час ор1еятири гумаштаризацп' визначали здебгльшого $1лософи, соц1ологи, ¿сторики. Педаютхчна наука ,залишалася непаче осторонь. Лог1ка сусп1лыхого розвитку высунула иотребу в прегради зусиль учених природничих, технхчнах, спещальшхх, суошль-них 1 гуман1тарних наук з метою розробки методик 1 методолог!х процесу гумашзаци та гушнхтаризацхх теххачко'! осв!ти.
7 публхкацхях /1, 3, 14/ автор показуе, ¡¡¡о хснують рхзнх точки зору на прочее гумаихтаризацп оевхтя: по-пврше, зведення його до впровадкекня у навчальний х виховний процес засобхв, якх сприяють формуванш 1даанхзму, гуманитарно* кулиури; по-друге, гуман1тари-зацхя розглядаеться як додаткова до основного профглю техшчних специальностей шляхом зб1лышши частка 1уыанхтарних дисцишпн у навчалышх планах; по-трете, залученш до навчального цроцесу тхлыси вшеладачхв сощально-пол^ичшгх I культурологхчних дисциплин, а зввдеи небажання визиэчиги шту х стратеию природничо-на-уковох I I кженердах оевхтп, принципа побудовк програы; по-четвер-те, гушштаризац1я осзхти розглядаеться поза зв"язком з повним ехагамхчхим обгрунтуваыням шдготовви спещал1ст1В в умовах переходу до ринкових вхдноекц 1 налеаного зв"язку з питаниями формуван-ня наукового евхтогляду, майбутньоа професхйною дхяльнхетю; по-п"я-те, вдоутхисть неперервност х гуишп защ I оевхти та И однобхчно'х' спрдмованост1 тхлыах на студенгство, вхдеутнхеть гушнхтаркох ащ~ готовки самих виховатолхв-педагог1в.
Автор принтов до висновку, що розвиток сусп1льства, яке ставить на перке мхеце ^ормуваная особистостх /у чоку одна з щлей шювленад ус1Х с&ер киття/, немоалявий без його всеб1чно1 гуман1-тэризацп /1,2, 3, б/. До передбачае, ¡до вех перетворення ыаоть вщбуватися цхлшы 1 повнхетю в 1 к? ер осах людны як головнох цш~ ностх суспхльства поряд з радикальном ре£ор;луваншш & ехданоыщх, соцхальшк х аол1тчнгй сферах. Кзрдахшлышх эшн потребуе I духовно «:ттл оусп1Льстш, в тому числи й оевхта, П евхтоглядкх I ме-юдологхчхи засади.
Ирк кощонцп гуг/аихтаризаци шрсько'1 оевхти ав-
тор цпладав з тахсхх колохклхь:
- в оспоех концогаи х гуудхйтарнзахчП пр;хрод!ачо-наухх)вс'1 га
даенерно! осв1ти лежать дослхдаення теоретичних I мотодолог1чшхх аспект1в взаемоди' науки, техники, мистецтва, вивчеиня окремих галузей зтшення точних I спещалышх гехнхчних дисциплш з гума-нхтарниш;
- основой изнцепцП гушнхтаризацх! технхчнох осв1ти можуть бути теорхя взаедадн людики як об"екта 1 суб"екта гуманхтарного знания, проблеми людини; аксхологхчкх I св!тоглядн1 складов! осо-бистсстх вченого-педагога та випускника-1шенера;
- реал1зац1Я ковдешШ гуман1гариэацх1 освхти передбачае 1 переххд до нових методичних засобгв навчання.
Перебудова вшдох июли передбачае корекцш зыхсгу х завдань, принципхв та установок, (¡ярм I метод1В, зшцнсння матерхально-техн1чно'1 бази. I найголовнше - вкроблення ковах методик I методологи" освхти, нових технологЩ природничо-науковох х 1нленерн01
0св1ти.
Перни спробя реадхзацп накреслешхх планхв у вшцШ ишол1 вае е. Цо - створення в окремих вузах гощепщй гуь'лштаркзацн вшцо! освхти. Мета розробленох автором концепщх - допомогти курсантам у ¡¡ррмувашп духовно! культури, розкритт1 внутр1шн1х мотивхв до його вдосконаленш; виэначешш рол1 людських якостей I потенциалу епещалхсга, якпй сощальго затребуваний суспшьствои /21/. 1Ъ-ловна увага при цьому звертасться на:
- ор1ентащю д1яльност! вузу на оптимально задоволешш потреб курсант1в у духовному, культурному х моральному розвигку, на гар-монхйний розвиток Iхнхх здхбностей;
- подготовку спсщалютхв у сйорх гуманхгарних згань, духовного гггатя двдкни х щсгильотва;
- вхдкову в1д "прявхлга" окремих дасцишпн гуманхтарного лу, ззбсзиечення Iу. ршюстх в оргаизадхиках питаниях /розклад
занять, форш 3BiiHocii, розиод1л годин Mia навчальними курсами/;
- безперервний характер гуг.аштарноi ocbith протягом усього тарм1ну навчання. у пуз i;
- поеднання базового i вархативхюго юшонэнтхв навчального продесу;
- взаемозв"язок гумангтарких кафедр з кафедрами негумаштар-шили з ыотоо забезпечення комплексно'! гуыанхтаршп освети;
- орган!чаий за"язок навчального процесу з позанавчальною роботою, сферою дозвхлля i вхдоочишсу курсантхв;
- розвиток швдисцшшнаршх зв"язхив у гумаштарнШ пщготов-Ц1 слецхалхстхв.
Згщно з хцею конценцшэ гушштарт освхта включав в себе вшзчошш дисхдошн за такими напрямами: фхдософсыаш, сощдльно-шШтачшхм, екошмхчнш, 1Сгоричшш, юрвдичним, (¡ллологхчним, 1суль туро ло г i чним.
Загальний обсяг душн1тарно1 глдготовки стаювить 1500-2000 годин. У хдах мегшх, як аореконуе досв!д, реалхзуеться гумаштар-на подготовка у техшчних университетах вдвШзовашхх крахн.
3 урахуваниям шхшщенох ввде ковдепц11 при проведешй педа-гог1чного експериаенгу ставшись так1 завдання:
I. ООгрунтування кетодолопчно! основы продесу навчання та науково-методнчне забезпочення наступнох практичной дхялыюстх курсант1в у рхзшпс гадузях знань. j
2. Створення умов для формування i розватку духовностх, хнте-лхгентдасгх, цхдшщеинд культурного рхвня xtypcanriB шляхом гуыанх-стичного наповноши ixiiboi иаКбутньох спехиалыгастх.
3. Прилучоння шдодах снецхал!ст1в до св1тового досввд, нагро-кадаеного лвдсгвоы у рхзнпх сферах д!яльност1, в тому числ1 i в розвитку морського флоту.
Створений в1дповхдно до копцепци автора факультет основ гумаштарких знань охоплюе ус1 ланки ювчального 1 виховного про-цесу в культуролснччнхй. гидготобц! курсант ¿в 1 вхдпов1дас за клн-цевдй результат - культуролог чну шдготовку випусхшикхв акаде-мП, при цьому в перспектив: вхн дасть г.кдашв1сть окремшл курсантам /за бааанням/ д!стати 1свалхф!хгавану поглиблону падготовку з дизайну, сощологи прац1, соцхальнох психодоги', культуролог!'! тощо.
Запропонована система шкладашш соцхально-пол1тичних I гума-н!тарних дисцишин реал1зуеться за ташши напряыами:
- хсторичнпй /всесвхткя хсторхя, хстор1я мшхароднпх в1дяоыш, пол1тична хстор1я XX ст., хсторхя сусгпльних руххв I П0Л1ТИЧ1ШХ партхй/;
- ш1лософсьиий /вступ до цалософП, ХСТОр1Я (рлософхх, основи сучаснох i в1гчизюхнох ф1лософп, основах напряш св1тоео'1 ф1ло~ софП XX ст., д1алектика 1 теорхя пхзнашхя/;
- еконоы1чнш /основи екошшчно!' теорп", еконошчна теор1я I проблеет госиодарсьхох практики, 1сторхя економхчних вчень, економ1чна система сусдшьства/;
- содхально-кол1тичк;ш /полхтологхя, основи социологи, про-фесШю-лсихологша падготозка шряхиз, радянське 1 морсы;е право, охорош' навколхшхьохп серэдовища, 1стор1я соцхально-полхтич-пкх вчень, теорхя св1тового полхтичкого процесу, сучасщ теор1я соцхалхзму, долшша та адеологхя/;
- культуролог1ЧШ1й /хсторш х теорхя свтвох та вхтчизняко'1 культурп, 1стор1я кудьтури Украш: та хнших крахн колкшнього СРСР, шстедтЕозпавсгво, 1стор1я ¡хквонасу, 1стор1я свхтовох 1 в:хтчизня-
. нох л!тсратурц/.
Вхдповщю до нашх рокомеццахйй /21, 23/ в кожному з основшгс
напряшв бут вапровадааш спецкурса з украШстики, в тому maii: icTopia Украхна, tctopift украшсъхш $ijxoco$iï, icTopia украхн-сыш еконошчкох души, ухфахнсыса шва, хсторхя сусп1льних pyxiB i лолхтичних партхй в Украхнх, проблем!! yjçpaïncbHoï культури i национального духовного в!дродаення та imi.
Введения до швчалышх планхв курс ia етики, естетики, логхки, подагогхии, психологи, iсторiï релхтГх' та вхльнодуыства, основ екологП, сощальш! лфрштики повинно в!дбуватися за ршенням ради факультету на конкурсной ochobï i за вибороы курсантхв.
Ha ochobï проведеного досл{джэння каш запропонована така ло-гхчна послхдовн1сть гуыанхтарно'1 цхдготовки курсантîb академП:
0СИ0БН1 /базов!/ кур си :_ОКУЛЬТАТИВИ
I курс
' 1СТ0Р1Я 1СТ0Р1Я I ТЕ0Р1Я CBIT0B0Ï ТА
Спецкурси: шва i новтщ îcto- BIT4i!3HffliOÏ КУЛЬТУРИ pia; iCTopia Ухфахни; iciopifl Соидалько-асихологхчнх осшви мороплавства органхзацп гшгтед1яльдаст1 eiti-
tiaxiB морських судек.
Гумаштарний. курс: провес хйно-психоло-rivna шдготовка моряка П курс
у'
$1Ж)03С1Я Спецкурси з icTopiï i Teopiï cbï-
Спецкурси; встуд до fùiocoçiï; ïoeoï та вхтчизшкох к-ульгури; icropifl «рлософп; еоцхальна перспоктиви розвитку ввропексько'х фмосодгая; i стор 1я украхнсько!" культури та цдвШзацп'. Навчаль-дядософп; ociioBHi иапряш cbï- uni: курс з етики. Спецкурс: про-toboï <рлософи И сголтя; рсхйна емка моряка, дхалектшса i теорхя ni знания. Естсгша. Jloriia. ICTopin i теория cbîtoboï та вхтчизняпо! культури /продоксош'л/.
Душн1 тарпий спецкурс: деркавне х морське право
. 111 курс
ОСЮВИ ЕК0Н0М1ЧН01 ТВОРП /5/6/ сем,
Спехлкурси: перехвд до риккових ввдносин; еканохпчнх про ¿лени суча снох цпвШзацп"; сучас1П валитнх проблеки; ¿сторхя укра!пськ01 екопомхчно'! думки.
Длсвдшпна за внборо;.;: Лог1ка. Етяха /отикет 1 иор-ський церемошал/, хстор1я I г сор 1 я св1тово1 та в1тчизешюх культури /продовжоння/. Соц1алько-психолог1чнх основи кдттед1яльност1 екхпанхв мор-свких суден /продовження/.
Еумаштарний спеххкурс, охорощ навиолкш-1П>ого середовища
1У курс
ОСШВИ ЕК0ЮШЧШ1 ТЕ0Р11 /7 сем/. - продовжзшш ПСШТОЛОПЯ /8 сем/.
Спевд-урсх:: хсторхя содхальнпх вчень; хсторхя полхтичнхх партхй I вчень; политична кулиурз та 1деолог1я; свхтовий лодхгячний процес.
У курс
¡КШТОДОПЯ /продохження/
Д:схушл1ни за вибором: Лог1ка. Бтика. Естетакз. 1сто-рхя х теорхя свхтобох та вхт-чнзнянох Хчультури /продовхсення/ хз спецкурсом: проблеш укра-1Нськох культурд х кацюналъ-ного духовного вхдродяенкя. 1с?ор1я рсшгГх I вольнодумства зх спецкурсом: хсторхя рел!ги народ1в свхту.
1Уман}гарний спецкурс: державне 1 мороьке право /продовження/.
Охорона навколшднього середоввда-/продовження/.
Узагальнення результат педагог1чного експерименту показало, що в курсант1в експерклентальних груд эрге Стерео до вивчення курсIв "1стор1я св1тово'1 1 в1тчизняно'1 культури" /68#/, "1стор1я Укра'ши" /72$/; вижвили бажання вивчати факулиативн! курси етики, в тому числ! провес 1йно'/ етики моряка, Л0Г1КИ, есгетики, ергонеш-ки, соц}алько-психолот!чних основ морсьжн инженерно:* профас11 /70$/, а такоя спецкурсгв з проблем 1уман1зацП техничноI осв!ти
3 метою науково-П9дагог1чиого забвзпечення гумая1эацГ1 ^авчаль-но-виховного процесу в Одэсыай дэржавнШ морськШ академ13£, реа~ л1зацГ! й'ого ц!лей I зав дань з урвхуванням специф1ки цього закладу В1Дпов!дно до рекомандацШ автора був створенкй факультет основ гуманхтарних знань. Вгн мае таку структуру:
а/ кафедри 1сгор}'1 1 шШтологП, философ! I, економ!чно'1 теорН, англШсько! мови, ростйсько! та укра'1'нсько1 мов, ф1зично'1 кульгури 1 спорту, соц1олог!чна служба;
б/ загальний налрям д!ялыюсг! 1уман!тарного факультету визна-чае рада факультету /в основ! - члени кслюдньо! ради кафедр сус-п!льних наук, а гакок представники нових кафедр : особи, як1 в^Д-пов1д8югь за гуман1тарну оевхту на во!х факультетах/;
в/ поточна, оперативна кер1вниитво роботою факультету забезпе-чуе деканат.
За нашою участю визначан! основн1 налрями дгяльност! гуман!-гарного факультету:
I. Виконання загальних, лригачанних !ншим факультетам завдань •у сфер! навчалыго!, навчальио-шгодично!, яауково! \ науковочлато-
цашостх -всеоховдююч!, ун1версалып найб1льш прийнятш як для людства, так для окредш особистостх.' Саые шляхом прилучення до загальдаладських ценностей спецхалхст набувэе рис 1нтел!гентност1, одерзхуе природну базу для-.рвого. професШюго. зростання, розвитку уяхзи, штухцп, мислення; р.хзкр .видхлшться почуття людського потенциалу /доброти(1..сп1впередаванш, прпчетностх до чужого горя
тощо/. . •,; _, ■
3 угворенням суверенно"! держави. Украхшх .законом "Про осв1ту" /1991 р./, деряавною над: о калькою програмою "Оов1та":'Укра'1на XXI столитя" /1992 р./ освгта утвердауеться ,дх приоритетна сфера со-Д1алыю-економ1чного, духовного х культурного розвитку сусп1льсз;вз.
У 1991 роц1 Иолегхею Шнвузу Украпш було зробледа ряд поло-жень щодо гу1.'Д!Птаризац11 вшцо! осв1ти, в тому числ1 х тохшчю!. У 1990 р. Црезидхеа колижньох АПН СРСР на суд 1ромадськостх було винесено програыу "Виховання юлод1 в умовах ринка во I економп-ах" I матерхали ВД1, проблем вицох Школи "Шляхи вдосконалення гуман1-тарнох п1Дгоговки спеД1ал1ст1в".
'• Анал1зуючи зазначен1 матерхали, автор .приходить до висновку, що були зроблехи серйозн1 спроби визначити мету, засобп, напрями, форш I метода гуманхтаризаци, освхти, в тому чяслх вищох теххПч-нох. Вивчеш документа I матер ¡али обгрунтовано визначають основ-Н1 щункцп гумаштарнох п1дготовки, а само: соц1ально-ор1ентуючу, шзнавальну, соц1алько-орган1зуючу.
Довгий час орхентири гуманхтаризаци визначали здебхльшого ф1лософи, сод!ологи, хсторики. Педагог1чга наука .залишалася нена-че осгоронь. Лог1ка, суспиыюго розвитку вксунула потребу в 1 прегради' зусиль учених,прпродничих, техшчних, мещалыщх, сусшль-них х гумаштарннх наук з метою розробгах методик I методологи процесу гумайзаци та гума1птаризаци техн1чао'х осв1ти.
ГУмшйгарний. факультет користуеться аналсггчними правши 1Ншюс факультет is у сд1вроб1тництв1 з yciwa громадськими орган хзасйями. Цей структурний я}дрозд}л вузу е лабораторгею з перавхрки ефзктив-noori нових напряшв i технологiil навчанкя та вюсовання курсант1в, об"еднуе педагог;чниИ колектиэ акадамИ на ocHOBi постхйко д!ючого семптру з 1умак1гаркзац11 освгти в тех1пчншс вузах, з розробкн. i впровадкокня у навчзльяи! процос новях методик, П1дх0д!в, форм i метод!в п}дгоговкк inasHepiB морського флоту.
Одним з вакливих напряшв д!яльност1 пього факультету е науко-ва робота. Вхдаовхдно до рекомеядахцй автора створено науково-ме~ годичний центр факультету, який:
а/ ор1снтуе пауков! дослхдаення i наухово-ыетодичну роботу на кафедрах i факультетах у гапуз! гукая ¡тар из attfi освхта, координуя науксвг д0сл1дження i иауково-методичну роботу кафедр;
б/ створюе cninbHi м1нкафедралън1 творч1 колективи, як! пра-пкють над однхеа науково-дослгдноа темою i поедЕгуюгь георегячнх доол1джэння з роботами прикладного характеру; розробляе i peanieye комплекону наукову програму, спрямовану на надання практично!' до-помоги Mtciy, облает!, галузх; здхйснюе ьикнародне наукове cniB-рсхЯгницгво з гумаяхтарних проблем, у тому числх - на основ! cniB-робхтництва пор1даангас глет, морських назчальних заклад is за кордоном;
в/ орган!зовуе роботу загальноакадег.пчного науково-методичн^го сеыхнару з гуманитарно'! подготовки курсант1в;
г/ проводить консультац!£ну pedory за замовлэннями конкретных кафодр або факультетов;
д/ коордш<уе дтяльнготь, спрямовану на пхдввдошш. квац:ф1кйци ciiiBnrx5iTHKKiB фчкудыеуу /uoniraKTypa, докторантура, ПК, плаз-cc.Mgcvnii/;
в/ спршв виданню кауковгас предь сШврсхИтншив кафедо факуль-гегу, эсгановлюе эв"язки э ШИ ледагог1ки, НД1 психологН, 1ншими досл}дницькими центрами.
ЗИдаов1дяо до рекомендаций автор* визгачано зм!ст та оснсви) непрями методично Г роботи гумая! тарного факультету. Ця робота включае:
а/ розробку методики вквчэння ВС1Х дисципл1н, що вивчаються; б/ створения програм кульгурологхчнох Шдготовки 1нжанер1в мороъкого флоту,
в/ подготовку навчальних матер!алхв, навчально-методичних по-с!бник!в з дисципл1н, як1 вивчаються;
г/ методична кер1вницгво Д1ялья1сп> творчюс колактив!в 4 од"ед-нань, гуртк1В клубу акадэми, Д1яльн1стю музею;
д/ спIльну д1яльн!сть з В1Дд{лом ТЗН академН, спрямовану на забезпечення хумаштарних курс 1 в ауд!о-в1зу&пьною } а1део-ком"ю~ тарною техникою;
в/ кер!виицтво розробхою робочих програм дисцишИн, що члта-ються на основ 1 тшов их програм;
с/ забезпечення пост¡Иного эв"язку 1 сп1вроб!тництво кафедр факультету в налчально-мэтодкчнхй робот! та 1№лих кафздр академН; ж/ розв"язання питань П1дготовки до публЬсацП методичннх
П001бНИК1В.
В результат! творчого пошуку в ахадеми' було визначэно так1 етапи впровадженкя у назчальний процес кояцапци гуман1таризац!х:
- пвреххдний яерход: розробка говох структура внвчешт дясцшг-лхн гуманитарного цахслу, шдготовка спецкурсхв, посхбншив, нав-чально-шгодично'1 л1тэратура, п!двищення извлекши* 1 перед Готовка профэоорсько-викладацького складу;
- основний пер}од: поглиблення зм1оту вивчэння гуманотарнгос дисцщШн, пошук нових п1дход!в, форм 1 методов навчального проце-оу, робота над науково-методичним забезпеченням навчального проце-оу, п1дгоговки { пэрап!дготовки кадров; сгворэння науково-методич-ного кабшату з 1уман1тапно'1 п}дготоаки для курсант 1в 1 викладачов академ! о; отвореши соц1олог!чно! лабораторН.
На р!зних этапах дооя!дащькоо роботи здойснюваася пошук влас-них п5дход!в до розумоння проблемного навчання в курс: фхлософ11, як1 екоперкмэнтально довели свою ефоктивностъ у практичной педаго-г!чнШ д1яльност| як самого автора, так I керованого ней науково-педагоПчного колекгиэу /2, 7, 18/.
Проблемна навчання автор розглядае не як один з методов /2, 7, 12, 21/, а як тип активного евристкчного навчання, розра-ховакого не на "олШого" виконавш, а яке сприяе формуваяню само-ст1йно мислячо! особистосги
Анал1з навчально! та виховно'1 роботи, наукового { педагог очного процес!в у вузах сводчигь, що активна сачорефлокгорно стъ науки XX отор1ччя баэуегься на виклад! матер1алу, "безпроблемному знаннГ. Це повкою м!рою стосуегься 1 педагог1чноо науки, коли утвердяуеть-ся неперервний проиео гуманГтаризацП осв1ти, мета яко'о - форадуван-ня морально'! гворчо'о особисгост! 1 олвднэнкя профес11. Розумонкя аоц1алыю-пол1гичних, фолософських, техн!ко-економ1чних категорШ, вм!ння "переклодати" ох на мову пракгичних справ, здагя!огь оз целиком колькостг варганг1в шюшорних р!шэнь обрати опгимальний, формування спец!ал10та в еиотен! "няукя - виробншшэо". соц!ально затробуваного оусл1льотвом, об"ектюзно ооосилюють необходнхсть ви-користання цього методу в навчальному о вшсовноглу процесах видоо школи.
У ходо дослхдкешоя, автором ппидпоялась увага анал!зу суп
методу, який теоретично парадбачае доцзльн! засоби, прийомц i фор-ми роал1зац1'1 поставлено!' мети учении, педагогом. Одночасно вра-ховувалось, що в лог!чиому BijwouiGsini метод е певним висновком з методолог! I. МетодолоПя - генаральний шшх п!знання, а мэтоди визначають, як im цим шляхом. Кегодологхя М1стигь у codi основу i it/гаульс для власного перетворення в мэтоди, в яких вт!лштъся i реал1зуються методологi4iii принцип« або 'ix окрам! аспокти. Цэ ви-ражае оубординапний характер взаемозв"язК1в мш методолог ¡сю i методами. 1х не иозша метаф1зично в1дд!лити один в!д одного, ала не моша ! ототокнювати.
У ряд! визначень вхгчизнянох науки Шд методологгею розум!ють вчення про метода дослхдкання, правила реалхэацп ргзного роду концепц!й, план!в, проект1в i т.п. У даному раз! акцент робигься на формальному боц! поняття, опускаиться при цьому його даерело i
3MiCT.
На ochobi врахування результаг!в дасл!даення автором зроблено висновок, що в методолохЧчноиу вхдношенн! пробломи догцльно розгля-дати посл!довно матер!ал!стично i дхалентично, оск!льки всяка проблема - одне з можлявих вхдобраяень глубокого протир!ччя мхж можли-в!стю i д!йсн1сгю. При п!дготовц! i проведали! ceMüiapie, читана лекцхй з яко1'сь проблема занлкво на узазх ряд таких моментхв.
По-перша, аналгз проблема на ochobi закону про сдн1сть i бо-ротьбу прог'илежкосгай зумовлие наобхшйсгь завади врахозуаати роль промхжних ланок у боротьбх протилвкностей. Наукова методоло-гхя виходить !з того, що в пронес ах, ЯК1 Э1дбуваюгься у природ:, сусшльств: тамксяеннх, Bei в!д."Лнност1 злквааться на промхкнях ступенях, yci ппогялошостх переходить одна а одну за допомогою npoMisHHX члеихв.
По-друго, розгляд будь-якох проблем доцхльно здхйснювати
кр1зь призму д!алэктико-ф1лософських кагегорШ. Причина 1 сл1дст-во, форма 1 зм!сг, можлив!сть 1 дШснгёть, свобода г необх}дн{сть, одинична - особлива - загалыш га йии категори, що вхдбивеють р!энх отопони об"ективно'1 реальности дають з.'.югу виясвити найсут-гев1ш1 момент» в проблем 1 I дошмагаать знаходжаяню засоб1В для и розвИязання.
По-трате, будь-яку проблему важляво розглядащ як деш{у систему /обо комплекс/.
По-чегверто, нзобх1дне з"ясувашн умов, переделов 1 причин, що породили причину, оск}лька до будь-якого питания можна обгрун-товано, з повн1СТю пШйти, люе кинувши ¡сторичний погляд на весь розвиток у 1илому.
По-л"ягэ, наукова методология погребуе поелровного виявлен-ня загашюлвдського. I при переход: до потунного науково-технхч-ного ринку, прагненн1 вийги на рхвень свхтових технологий доцхль-' но пост1Йно звергатися до головного - лддини як ноги I мзри всякого процэсу.
Розробляши М9юдкчн1 рекомендаиГх для експоримонтальнох робо-ги, автор виходиа з необххдносгх сгавити досл1даувану проблему з ргзнях точок зору: науково*, пол1тично'1, морально!. Це - специ-фгчн} момент и в оц1нц1 сусального значения проблем и 1 засосПв II розв"язання.
V/
Висузання проблем на основ! пролонованого або взка знаЁомого слухачам нормативного курсу даного пред-лета без сушиву стимулов заняття I дспо.магае курсантал /студентам/ у шпх самостШии пошуках заеоб!в хх розв"язаши.
Ала проблема можуть стазитися нозаложно вхд нормативного курсу. Б цъому раз! викладач /лзктор/ мае висвхтлити П з позиций загальио! гоорГх", у мокас яко'х олхд розглядати 150 проблему, I
прагнуги розкрята р1знх засоби 11 розв"язатш.
Дэщльго у су1супносг! тем ^едмега, пр вивчаеться, одразу ш-дхлкта кевелику к1льк!сть проблем, якг ыають розхфиватися тоглиб-лено I их стати рад пнтань, що "1х яеобххдно додатково вивчати 1 що потребують сакостШш вхддовхд! курсанта /студента/.
СЯ1Д пхдхфеслити, ср ввдглення тем, ЯК1 ыасмо наы:'_5 висвотлп-вата як про б лег,а, щс спхввхдкосптися з теоретичной I, особливо, практичною актуальнхста останн1Х.
У лекцН або на се!Лнар1 вдклад ыатерхалу пхдпорядковуеться системоутворшчому /шздачальному/ елемонту проблема. Сяхд оха-рактеризувати зм1ст I суть проблема 1 запропонувати деяк! засоби П розв"язання. Ряд моментхв тхлыси нахфеслюеться 1 курсантам /студентам/ рекомецдуетьоя Ц1 момента вивчити саыост1йно.
Постановка \ БЕсвхтлекня проблем потребують комплексного вико-ристакня наукови: :.:егодхв. Бонн рхзн1 за сферой IX застосуванюх, за якостями, що випливають хз специфхчшгх рис окремох науки або П розгалужень, завданняш, котр1 налешть розв"язатд в процесс п1з-нання або на практицх.
Вид1ляють три групп ваухсових метод !в: загальнонауков1, частко-во-нйуковх х сдецхалып. 1з загальконаукових методхв вэрто вхд-значкти пор1вняльйий, аналоги, ретроспевдИ, статготи^ний I Л1нг-В1стачний. 1х застосування /сп!льно з часткохшш 1 спецхал: .пели методами/ тшл ефзктивн1ше, чем сувор !шв дотримуватись досл!дкицьких пршщдов.
Постановка лише окрешх проблем у лекцхйному курс! мало ефпк-тивна або взагалх не досягае метг. Виб1р проблем не повинен бута доз1лышм. Слзд з ко алого предмета /суспхльнкх, природничих, тех-н!чгасх наук/ видхлекх для лвкцгй проблема привести у певну систему, в яИй ос;юв1пй проблем! субординарно пхдпорядкувати решту по Л1-
нхК спадашчо"! 1х оСективноХ значущосг1 в соц!альному процг-лх. Це забезпечхть створення у курсант!в /студент!в/ вхдност цШсного у явления про вузловг питания в т!й чи !нш!й кауа!,озброГть справа-шм прагненняи до вдосконалення сво!'х знань, полегшить розумшня : .стуальни: завдакь практики.
При пвдготовд! лещН з девно!" проблема сшд шти на увазх, що II вступна частица повинна ьгёстити ыетодологхчно обгрунтовану систему найб1ЛЬ21 важлавих теоретичних полодень, як1 дозволшть у наступшх роздхлах лещи фэрмувати р1зш за ступеней узагальненкя тези. В лещ 11 в1даодкться ы1сце для порхвняльного аналхзу наяв-них думок 1 судаень про суть проблеш 1 цропонованих засоб1в П розв"язання. Що к. до фактичного штерхалу, то в!н повинен бути гранично стислий. Вш шс бути в основному аба навхть повЕистю представлений лише системою типових для дано"! проблеми факт1в I в!-доыостей. Сактичняй матер1ал важливий не сам по соби його значения визначаегься там, як! вщношення криються за ним.
Постановка проблеш сгёдвицуе яшеть назчального процесу. 3 урзхувзншш наЗшовшого р1вня фШсофН сучасно!' науки I практшеи в основу навчального процесу накладен: проблеклий дод^д, д1алог, З1ставленяя резнях точок зору, дискусп, дхловг 1гри та пш! активы! форда навчання х шхобэння.
Одним !з методхв гушытаризац!!" осв! л:, гуианлзаци окрешх навчальних диецшшя, звернешх до лвдпнл, суспхльства та 1сторП, е иетод ситуацшюго анал1зу. уевщомлоння ситуад1!' допомагае про-ткставити.людину хстори як об"ективному, незалекногду в!д не! процесу. А отае, !стор1я, сощальн1 та сусшльш процеси шють роз-глдцагпся як дщроке поле альтернатив, а певнг частиов: фрагменты, що в!дбувааться в сусшльств1, - як прост!р для реалгзацп суб"ек~ тон хсторичнох альтернатив«.
K03i пхдходхх в 0CBi?i пхдвицухоть роль системного методу в про-ueci навчанкя га вихоьання. iy.vaHiiapzsauix освхти в технхчнкх вузах потребуs е^охтивносг i фхлосойсьхсхх, спецхально-каухчозих засо-бхв, що долог,;ozra виробленкю у студент!з св^оглядно'! культурп, на-укового свхтогляду. Сухсупшсть гро:.:адяксь;с1х, етичшхх i естетххчнлх якостеи лодзни, ¡г,о визкачае ryi/ariiiapKicTb ocBii::, е головннм активно тзорчхм компонентом у системному х.;етодх, лких'х зьиезпечус бор-мування i розвиток ocoöxcTocTi хюхекера.
КзукоЕп:: св!тогляд, з одного богу, яеродбачас £ор:,;уваши оскоз-ннх окладевих частик .методологи', з i:r:oro - надас систем! пр::хщ::— ixiB методолог ix струнхсостх та послхдовпссгх, r.z:, сам:а.1 забезпечу.э-4X1 в::со"7 дхсвхсть методе orx'i в rrpcueci паукового хлапа-хня, каз-чання, ярсз.:отг-э-прахтх:чЕ01 i духовхкэ-гграктнчнэх дхяльх;остх. Тоб-то хз сз догляду почпнаеться i евхтоглядом закхкчуеться створення певно'1 мзтодологП.
Це левкою мхроа стосуеться i ¡хедагогхчкох науки. Me.\:o::wX3i н1-яхи педагогхчн! досл!,цгск>:я або практична д1яльг:хсть'без урзхуван-ня методолог!х. Хоча на практщх.осхилькк об"екг педагогххс: цхлхс-нпп, едипих":, унххалыий, усе вдхгарнстовуеться в дуне обмекекому виглядх, в поедкангк, часом не усзхдслстеться, де загалънометодо-логхчнх, а де частгово-науков! кетоди i прннцххпл. Однак :х irnopy-вання рхзко' 3i3S!yc е^еетизнхеть осзхти i васовання.
Нов! П1дход1х до осзхти обумоьххя:: кеобххднхеть звернопня гхзда-roriB до проблеи .•.'.отодологхх. Яка зона сьогоднх, в у:..оэах духовного в!дродаеанк сусптлъстхза, позерх-хэння до гумакхзму i придучення лодлкхх до загэльноевхтовнх ценностей? Чк цравоыхрно гоЕорити про методологи: пезко: науки, в тону часл! педагог ixex, у найщкгоку «я:сл1, тобго про cyKynnicrs шдагзнь про законошрноетх науки, Г! in i г.гтеди дйс.чпгашух?
CiJioûofcbKe осгпслення реальностей сучасного евхту i тенденции його роззлтну е кайвал'.тквхпоа уг.овою того, цоб лэдська Д1яль-KiCTb uorjra реаллзуватася як Д1яльн1сть розу!,ига, еввдома i цхле-спртоваш. Пробледп:, як i сьогодкл постаэть перед суспхльстБом, наукою, в тому чкелх i педагоичкою, tícho пов"язаш is загальноо тс:.:о;о - шйбутне л:зд:::п: i лздетва. До пов"язако з проблемой, цо була виздачальюи в yei час;: становления фхлософп': проблемою лю-дпгп: - суб"сг.?а i об"скта суспхльюго розвигку.
В И С H О В К И
Акалis вхтчкзшхнох" i CBÍTOBOY педзгог1чно'1 та ф1Лосос£сько'1 лхторатури з ироблски доелдаення, проведении педагог1чнлй еиспе-р:а.:онт, рстроспективний анал1з доевхду безпосерсдкьо'1 педагог1чно'1 робот:; автора дисертацхï даоть пвдетавк для тахзхх тооротичнпх в::с-
ПОВКХБ. '
I. Сучасй;:£ сгап iCTopi'i людства i розбудовя Укоапы виыагае розробк: koeoï парадигм: ocbíth. HanpiiKiimi XX ст. лодство П1ди1-12ло до уев до:.:ле:шд. iígo6xÍa¡ioctí переоскислоння глобальних шлей сусгплыюго розвптку. Головшщ вох-.торои йога стае гушшз.м, ifleï якого беруть се1й початок ще з cîiBoï дрчнкни.
. Гущ'нзашя - кардинальна пореор1ентацхя ycix ВЭД1В лэдсыкн д1ялыхосг1, а вхдгахс i паукового шзнэння, оевхти та зиховаши. Одихм хз засобхв гу:,:ан132Ц1Г B11140Ï школа е посилока увага до гуманитарно!' падготовки х.айбутшх спсцхалхсгхв, що включае в с обе ово-лодшня знаниями в гэлуз1 суспьтышх i кулыуролог1чш:х наук, щн-hícicxkh ор1ентац1яыи i пов"язаними з ними праюгачши.ш навичками та вм1ння1.ш.
Р^огнтаге'зятця - цроцес, спряг.:овэ!:ии безпосередньо на людину. Bin нередбачас каловнешш kokcuctiulm зшетом ycix вуз1всы'лх дис-
цишпн, потребуе застосухзання в1дпов1дних ыетодхв навчання, що сприяе розвитку творчого i духовного потенщалу ocoökctocti, утвер-дасуе в сввдомост1 загальдалвдсыи uihhocti i принципи гумаизму як моралью основи сощалъно'х д1яльност! та поведши, а та иод необ-Х1дн1сть iHTerpauix природшхчо-наукового, техничного та гукаштар-ного знания.
П. Гукан1зац1я i гукаштаризащя врщо!' rexki4ho"i освхти та роз-роблена автором дасе: эцп ховдепгця гукан1зад11 та гушн1таризад11 вищо1 1нкенерно1 ocBira зумовлена необх1дн1стю:
- гаукоБО-мегодичшн до помоги курсантам /студента!,"У у фор^ван-нi 1цдив1дуально1 ocoöiiCTicHO'i культури; розкриття BHyTpiinnix мотивов сзмовдосконалеиня, энзкачення рол! людсьзшх якострй i потен-Ц1алу спец1ал1ста;
- cpieiiTauii д1яльносг1 техничного вузу на оптимально задово-ленкя особист iсних запитхв курсантгв /студент!в/ цодо духовного, культурного i морального вдосконалекня, на гармонН'жий розвиток i'xHix зд1быостей; зэбезпеченпя професШхох i ryi-ianiTopnoi пвдготов-ки спец1ал1ст1в;
- хнтеграцГх природничо-науковнх, технхчнпх та гушн1тарких знань; '
- поеднання базових i вар1атквних компонентхв навчального процесу;
- оргахпчного зв"язку навчального i виховного прочее ib 13 сферою дозвхлля га в1дпочишсу хурсактхв;
- зд1йснення теоретичного i методичного обгруптування гуыэш-таризацп навчально-виховного процесу;
- систематично}' роботд, спрялованох на пщвищення црофес1йного . i загальнокультурного pisrM викяадачхв та внхователхв.
Iii. Здп:стакте: досл!д;сення, автор виходкгь з поло.йенгл про то,
п;о гумэнхтаризадхя техн1чно"1 освхгк, яка розглядаеться як зас!б гушн1зад!У, являе собою навчально-виховний процес з конкретним з;исто1,1 1 методами вивчення вс1х вузхвських дисциплхн, якиё у тех-нхчних вузах морсьюго профит юс свою специфику, що враховусться при визначешп засобгв I методIв ваховання !нтелхгентност1, форму-ваняя духовно I культур.; спецгалхсга /21/.
Вихади кондептуальнх полокення автора пщ^вердаенх результатам експерименталъно1 робота. Цьому передувала:
- розробка прохрам 1 методичнах рекомевдацп! на весь пер ход навчання. для рхзних кафедр, пркчетних до фундаментально! 1 гуманх-тарно! падготовка спед1ал1ст1в корсыюго флоту;
- об1рунтування копнретшпс шляххв, засоб1в, форм оволодххшя свхтовим досвхдом шдготовхзх спед12Л1ст1в та вакористання його у навчально-ыетодачному процес1 вуз1в з метою прасхсорешхя процесу штегрування система освхтк коса легло х Украхки в св1тову цивШза-Ц1а;
- визхачення кратерПв якхсдах характеристики дхловох ладини як тано! х на морсысоыу транспорт!, зокрема з урахуванням специ-фпа: переходу до ринкових Е1дносин. Особливе лнсце в слотемх кри-терив посвдае формувапня у спец1ал1стхв морського профилю розу-мхнхш безпосереднього взаеыозв"язку екокшчно! ефективност1 IX повсявденюК трудово! Д1яльдаст1 з 1"1 соц1алыюю ефективнхстю, не-обххдкост1 кайповншого задоволення потреб людей у морських пера-везениях, що безпосередньо узгодкуеться з людинотворчою функЦ1ею вищо'х техн1чно1 школа в гуыан1задП сусп1льства.
Експерименталыа робота, проведена в ОдеськШ дерлсавшГх ыор-ськхй академи в1дпов1дно до розробдено! автором методики, позитивно вплинула на ставдення курсахшв до вивчення гумаштарних дисвдп-Л1Н. Таку думку висловили 635 опитаних I курсахшв. Кошшй другий
хз загальшп" шлькост1 учасшпив эксперименту ввакае, цо включения до навчального плану академп' гупахптарпих дисцлплхн сприяс пхд-вшценнв ефективносгх проносу спедхалькох п!дготовки. На думку 80? курсант 1Б, е^-ектпвшсть вивчсння гуман1тарнах дисцпплш залехить передусш В1Д особнстост1 впкладача, рхвия його теоретично х пхд-готоекп х провес 10нал1зму. Створоння незалежнох Укра'пгсько'1 держава 7854 опита лих розглядавть у прямхй заленност} б1д вхдродгкенпя духовност1 украУнськс :о народу, його культури, традиц1й, звача'1в. По над 60/5 курсантхв г викладач1в академп' ввакають за необххдне введения в навчальний план курс1в "1стор1я УкраГка", "Украхнська шва" тоцо.
1У. Узагальнення результатхв провэденого дослдаенит дас подстава для таких цракихчшхх рекомендацхй методичного та органхзахий-ного характеру:
I. Найефектпвншш у цроцесх гугаштаризацп техн1чно1 оев1ти е цроблеишхй мето.*, який спрпяе форкуванио самостхйно ыаслячо! особистост1, розкриттю II творчого потещхалу, подола пню вхдчуяен-ня особи В1Д надбань свхтовох х В1Тчизшнох культури.
2: ГУыая1таризац1я техн1чно'1 освхти монлава за умова створешш у вузх зхдповодюх тЕорчох' атмосфера, нотра сцр:*ттлие сашреалх за-
Ц11 ОСОбИСТОСТ1.
Усшх продесу гутн1зац!1 та гуман1тарпзац11 осв1ти залеапт^ В1Д пиеграцп' загальнонаухового, техшчного I гумахитарпого знания; В1Д наявност1 гуманхсгачного, сод1окультурного змхсту в робот1 кафедр, ф допомагатиме виробленко таких мехс^цзмхв фэркування сусп1льно1 ыэти Д1яльност1 техшчного спец1ал1ста, як система свх-тоглядхш П1ДГотовзш, сусшльна практика, рхзноманхтнх зв"язки . навчального прсцесу з ккттям сусильства.
3. Спецпфххса фунщхокування техшчного вузу, вапускнпхсам якого
в майбутньоыу доведеться працавати з людьми, висувае особлив1 виыога до гпдгоговкк спец1алхст1в: вони повинн! поеднувати в co6i tj'nxoBi якоот! i етику дхлоб01 лодани з морально-психолог i чноэ спряыоааиста на праща, науково-профзсШюю opienTOBaniCTio, пев-пшли навичкаш дотримання технологично! дисциплин, сагальносв1то-вих принцип i в i норм l 1 дно сип 1.1 i ж державами i народами.
4. Осыльки для спец1ал1ст1в такого промяло характерне широко ыпснащокальне спшсування, в1д них вамагаеться розуышня сутностх 1нтсрнац1онал!з;лу як ва:::ливо1 рпси гуманхзму, утвердкення грог.шдян-сысэго миру i тд!онально1 згоди.
5. iiitgrpaui&ti процеси у всьому вдвШзованому cbítí диктують нсобх1дн!сть вквчекня свхгового досв1ду гуман1таризац1'1 ocbíth /ñnoiiií, CHA, i'paíii Европа/. Розбудова незалеаш Украхни вимагае формувашгя шцюшлыш сашсвгдомостх населения, врахуванш мен-тал1тету украпюького народу, оволод1ння цшностями нацхоналыюх культури i визначення П míeцп у c3ítobíü хщвШзацп.
6. Особливо шалавими в органхзацШюцу методичному плахи е розроблеш дисертанто. основнх на прями д1яльност1 тих кафедр i культет1в вузу, якi мають змогу зробити дайб!льший вносок у про-цес гуыан1зац11 та гумаштаризацп оевхти. При цьоыу автором широко використаний власнии досв1д як кер1вника кафедри §ялософп i начальника ¿[якультету основ гумаштарних знань Одесыш державно Y морсько! академП. До, эокрема:
- 1пдвнщенш1 рол1 флософН з наголосоы на спед1альн1 дисцип-лхни /гносеологгя, логхка, icTopin, фглософхя, естетичнх проблеми у зв"язку з пионеркою спещалыйстю/;
- посилення уваги до icTopiranx знань /icropii УкраУни, кра'1'но-знавства, icTopií науки i технп'л, а гаколс релхгхх та шетедтва/;
- введения у навчальний план вузу курсу соцюлозлх, озбросния
курсантíb спш,1алышг.:и сощологгчниг.и знаниям::, потргбнжш для
виконання повних iiKionepwix завдапь /соцюлог!« npaixi, мор с ъ ко ï га луз!, iHseiiepuoï дхяльност!, права/;
- поглнблепня е коном Ï4intx 3iiaiib, у тому числ1 з eicoiioMiiai морського транспорту;
- формування еколог1чного маслекня споцха.истхв шрсысого флоту, що визначае ступпп. втручаняя лндани в природу, ïï вадпов!-далыпсть перед нею;
- впровадкенпя у швчальниГх процес пскхологхчних знань з психолог: ï npani, соц1ально-по!1холог Î4icix основ морсыю'! д!яльност1;
- посплення уваги до швно'х культури курсант хв: знания украх'н-сько'1 мови як державно'!, радно!" нова i поглиблене вивчення ¿нозем-ШХ MOB.
8. Створенкя у вуз1 вхдпов1днкх орга^зацПшо-координащйних структур з метою здпюнеши rymHisaniï та гумаштаризаци' ocbïtk /кафедр, науково-методичшк цектрхв, £а1сультег:в/.
Перспектившши напрямаш подальшнх дослвдкень uieï багатогран-hoï проблеми ыолсуть бути: прогкозування розвитку bïeioï техшчно,'! ocBÏTii в Украхш, зокрема державно!' та альтернативно!'; теоретичне обгрунтування зьпсту i структура вгщох" техн!чно'х ocbîth, зокрека сшвввдношення гуман!тарно1' i rrexHi4Hoï п!дготовки спец!ал!стхз; визначення шлях!в оновлення зшсгу зшцо'х ocbîth, який вхдпов!дно до полоаень" Державнох национально"! пробами "0св1та" мае перед-бачати докор!нне полшшення соц1ально-гушн!тар;ю'! п1дготовкк фа-xiBHiB, посилення уваги до цррмування ïx !сторично'х, еконоы!чно'!, фшософсът! осв!ченост!.
Список публхкацШ з теш: дослхдкення
I. Гуманизация к гуманитаризация впешето технического морского образования: тенденции, перспективы // Центральный уч.-метод.
кабинет по морскому образованию СССР, Одес. гос.морск.академия. Одесса, 1991. - 5 п.л.
2. Некоторые вопросы методологии педагогики // Уч.-метод.пособие. - Одесса: Научно-методический центр ОН;'А. - 1991. - 2 п.л.
3. Гуманизация и гуманитаризация высшего технического образования: Проблемы к перспективы профессиональной ориентации: Науч.-метод. пособие / Под ред. К.В.Кузнецовой. - Одесса: Научно-методический центр ОКА, 1993. - 5,5 п.л.
4. Деятельность обществ друкбы социалистических стран. - К.: Вшца школа, 1987. - 10,09 п.л.
5. Возрастание роли народной дипломатии в условиях усиления интехрационшх процессов в Европе // Уч. пособие. - Одесса: ауч-метод. центр 0П,1А. - 1991. - 2,25 п.л.
6. О культуре шшения // Новое мышление: сущность и некоторые особенности формирования на морском транспорте.- 4.1. - 1.1.: ИНШН АН СССР, 1989. - 2 п.л.
7. Место методологических семинаров в системе воспитания воспитателей // Новое мышление: сущность и некоторые особенности формирования на морском транспорте. - Ч.П. - М.: ИКОН АН СССР, 1990. - 2 п.л.
8. Профессиональная этика моряка: Учебное пособие. / Под ред. И.Б.Кузнецовой. - Одесса: Маяк, 1984. - 3,8 п.л. /в соавт./.
9. Работа кафедр обществешшх наук по интернационально-патриотическому воспитанию студентов // Экспресс-информация НИИ проблем высшей школы Минвуза СССР. - ГЛ., 1984. - 3,5 п.л. /в соавт./.
10. Общественно-политическая работа на судах и предприятиях морского флота // Учебное пособие. - М.: ЦРНЛ "Морфлот", 1981. -
13,25 п.л. /в соавт./.
П. Учебно-методлчсскэи пособие по философии для. курсантов-за-
очников/"река-море"/ / Под ред. л.В.Кузкедовой. - Одесса: Научно-методический центр 0П.!А. - 1953. - 4 п.л.
12. Методические рекомендации и планы секинарсках занятий по философии: - Одесса, 1391. - 2 п.л. /в соав?./.
13. 1,',етодичесп19 рекомендацж по реалнзац:п1 единого плана мировоззренческой подготовки курсантов на весь период обучения /для специальностей янкенеров-судоводитолой а автоматического управления судном, апкенероз-мехашхков и электромехаников/. - Одесса, 1982. - 6,5 п.л. /в соавг./.
14. Методические рекомендации з помоць пропагандистам флота по пропаганде. - Одесса: Моряк, 1534. - 4,7 п.л. /в соазт./.
15. Методические рекомендации по работе шШышх комсомол.сг-хх организаций. - Одесса: 1971. - 2,75.п.л.
16. Развитие дружеских связей мевду молоде;:ыэ социалистических стран - важнейшее средство интернационального воспитания. - Варна-Одесса, 1979. - 2 п.л. /в соавт./.
17. Проблеш формирования культупи люакаионального обцеьня-// Нравственное воспитание курсанов /студентов/ морских учебных заведешхй. - М.: В/О "Мортевшформреклаьа", 1991. - 0,25 п.л.
18. Совершенствование методам психологической подготовки специалистов в условиях гуманитаризации образования. - Одесса: Научно-методический центр ОША. - 1992. - 0,75 п.л.
19. Динамика социальных ценностей куль тури :хизщ человека // Политология и социально-политические процессы в советском обществе: Тез.до:«, на всссооз.кокф. - Одесса, 1931. - 0,25 л.л. /з ссавт./
20. 1Укакизы и технократизм в образовании. - Одесса: Научно-методический центр ОША. ~ 1991. - 0,25 л.л.
21. Концепция гуканятаризацца образования б Одесской государственной морской академии. - Одесса, К02. - 0,5 п.л.
22. ¡Iporpar.ra спецкурса "Профессиональная этика моряка" дая Bucmtx шшшерных морских и мореходных училпц. - 1,1.: Б/0 "Кортех-ni«Iopwpoiua:.a", IP9I. - 0,25 п.л. /в соавт./.
23. О структура и казначс-ш курса "Теория и история культуры // Сориировашс общечеловеческих ценностей ориентации, социального и гуманистического миалсши у студентов в учебном процессе: Тез.докл. га Угр.рссп.научи.-метод, конф. - Киев-Одесса, 1992. -0,25 п.л. /в соавт./.
' 24. Критика клерикального национализма в курсе научного коммунизма / Научило основы критик! немарксистских концепций в курсах общественных дисциплин: Тоз.докл. на всесоюзн. научн.-метод, конф. - Одесса, 1938. 0,25 п.л. /в соавт./.
25. Некоторые вопроси интернационального воспита1Шя студенческой колодегл // Вопроси научного коммунизма, 1979. И 42. -0,5 п.л. /в соавт./.
26. Актуальнее вопросы интернационального воспитания тружеников морского £лота // Метод.рекомевд, - Одесса: Знание, 1985.0,75 п.л.
27. Преемственность патриотического и интернационального воспитания учащейся и студенческой молодежи // Возрастание руководящей роли КПСС в период развитого социализма: Тез. докл. на всесоюзн. научи.конф. - I,!.: МГУ, 1280. - 0,25 п.л.
28. 1!з революции - в бессмертие. - Одесса: г,;аяк, 1985. - ,, 4,25 п.л. /в соавт./.
'29. Патриотическое и инторшидогалъкое воспитание учащихся. -Киев-Одссса: Езда школа, 1980. - G',7 п.л. /в соавт./.
30. К вопросу о моделирования активной глзнешюй позади:! инженера. - Одесса: Паучно-мстоднчссглй центр Olí,'Л. - 1283. - 0,25 п.л, /в соазт./.
31. ¡1з опыта работы комсомольски организаций скол по патриотическому воспитанию учащихся // Советская педагогика. - 1377. -Л 12. - С.33-42.
32. Развитие интернационализма з ковпх условиях ойцественно-го развития // Метод, пособие. - Одесса: Научно-методический центр 0П1Л. - 1592. - 1,25 п.л.
33. Профессиональная этика моряка: Учебное пособие. - Второе дополн. изд. Под ред. И.Б.Кузкоцозой. - : ¡ЛНПОК: Еаучно-методи-ческий центр 01ЫА. - 6 п.л. /в соавт./.
34. Методические рекомендации и планы сег.лкарских занятии по фшософии на 1991-1992 уч.год / Под род. И.В.Кузнецовой. -Одесса: Научно-методический центр СП1Л. - 1591. - I п.л.
35. Тематика контрольных работ по у:лосо§ии для курсантов-заочников /"Река-«ора"/. - Одесса: Научно-методический центр ОПуТА. - 1992. - 0,5 П.л.
36. Планы семинарских занятии на 1592-1993 уч. год и тести-карты по £алософш / Под ред. Х.В.2Сузкецозой. - Одесса: Научно-методический центр ОКА. - 1992. - 2 п.л.
П!ди*ийао до *руху29.С1.1993р.Об.;.',::..Горист 50x04 1/15.
,'рук о.;-сетки;;,Тир.1СС.£ам.49.Бг5г.каояо. £0Д -ЦП1 1 м.Драгокакоеа, 1:пГи,Пирого, Г.