автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Использование народной педагогики в процессе подготовки будущих учителей изобразительногоискусства (на материале Республики Казахстан)

Автореферат диссертации по теме "Использование народной педагогики в процессе подготовки будущих учителей изобразительногоискусства (на материале Республики Казахстан)"

КАЗАКСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ БІЛІМ МИНИСТРЛІГІ

Ы. АЛТЫНСАРИН АТЫНДАРЫ КДЗАКДЪЩ БІЛІМ „ ^ _ ПРОБЛЕМАЛАРЫ ИНСТИТУТЫ

РГБ ОД

£ ! ;ОН 1925 . Колжазба кдоында

БОЛАТБАЕВ К,¥ДАЙБЕРГЕН КЭ31МУЛЫ

БОЛАШАК, БЕЙНЕЛЕУ 0НЕРІ ЛТОАЛШДЕРШ ДАЙЫНДАУ ПРОЦЕСІНДЕ ХАЛЫК,ТЫК, ПЕДАГОГИКАНЫ К,ОЛДАНУ

1-3.00.01. — Педагогика теориясы мен тарихы, этнопедагогика

Педагогика гылымдарыныц кандидаты рылыми дзрежесін алу ушін дайындалган диссертацияныц

АВТОРЕФЕРАТЫ

Алматы — 1995 ж.

Жумыс Абай атындагы Алматы мемлекеттш Университетшц арнайы пэндерд! ок,ыту эдктеме кафедрасында оры'ндалды.

Гылыми жстекш|лер: Ресей ПРА-иыц корреспондент мушес1,

педагогика рылымдарыныц докторы,

1 профессор .КУЗИН В. С.;

. ' педагогика гылымдарынын докторы,

профессор КЕРИМОВ Л. К.

Жетекцп уйым: Казактыц мемлекеттш керкемсурет

академиясы.

Ресми оппоненттер1: педагогика рылымдарыныц докторы,

профессор К0БЕСОВ А.;

педагогика гылымдарынын, кандидаты, доцент КАЛИЕВ С. .

Диссертация 1995 жыл агат Ы. Алтынсарин атын-

дагы Казактыц бшм проблемалары институты жанындагы К. 14.41.01. мамандандырылган кецестщ мэжшсшде коргалады. (48.01.00 Алматы. Жамбыл кешес1, 25 уй). . ■

Диссертациямен Казакстан Республикасы бшм министрлпй Республи-калык, рылыми-педагогикалык. штапханасында танысура болады.

Автореферат « ______1995 жылы таралды.

Мамандандырылган кецестщ рылыми хатшысы,

педагогика гылымдарыныц кандидаты > / ^ЖАДРИНА М. Ж.

- з -

ЗЕРТТВУ НУШСШЬМ НДЛПЫ СИПАТТАЫАШ

ЗВРТТБУДІН КВКЬЙКІКСТІЛІГІ. Кдзіргі жаДа заман ке-

ЗЄДІНДЄГІ когамныц нєгізгі МеселелеріНІН бірі ■ прогресшіл дэстурлер болып саналса, ол ер халыщтын; алдыцгы к;атарлы салт-санасы, гылыми кегк;арасы, демократиялык ой-пікірлері, эдет-г?рпы, ыэдени байланыстары болып табылады. Дэсттр-ха-лык;тьщ вміріндегі иындщтьщ бейнесі де, оньщ дасаушьгсы да халык. Ягни халщтыц эдет-гурыпы, дестурі, кргамдьш; емірдіц ■ материалдык; =жагдайыныц взгеруімен еипатталады. Осы орайда кдзіргі жогары оку орьшдарында рухани байлыцты дамытуда жене квркемдік білім берудіц к;унарлыгын арттыруда халыктщ педа-гогиканы колданудыц теориялык-практикалык тургыдая карастыру

кажеттілігі туындап отыр.

' Соныд ішіндє кун твртібіне крйылып отырган мэселелер-діц бірі-болашаї^ бейнелеу енері мїгалімдерін дайындау процес інде халыктщ педагогиканы колдану. Атап айтканда, їлттьш;

ТвЛІМ-ТврбИЄ бвруде ШвКірТТерДІД бІЛІМІ МЄН бІДІКТІЛІГІНІН, дерехесі «андай болатынын мугалімніц к^ыаметі айщгадайды. Сондык;тан да болаиак; мїгалівдер дайындау барысында халыктъщ гасырлар бойы жинацталган салт-дзстгрлбр мурасын пайдалану-' дын білім-тврбие твжірибесін тиімді колдану процесі наэарга алынады.

Кдзакстан Республикасы злеуметт ік-мздени дамуынкц тужырымдамаеында "Тзуелсіз Кдгак.станнын, елеуметтік-мэдени даму молы дегеніміз ец алдымен адамзат ^азыналарына баса назар аудару, прогресшіл халык; дастурлері мен адет-гурыпынын, толымды тулеуі, гуманитарлыц гылымдарга, внерге, халыктардьщ иоральдык; Сайльгвдарына кайтып оралу, мздениеттін, барлык; са-лаларында улттык даралыцты сактау, барлык улттык мздениет-

- 4 - . . , . .

тердіц каэыналары мен дербестігін мойындау",- деп атап керсетті. вткенніц тежірибесін мїгалім бойына дарыту, озык енегелі рухани дзетурді жалгастыру аркдлы їрпанрар сабактас-тыгынын процесі журіп отырады. Бїл процессіз «огаыныц врке-НИЄТТІ елдер децгейіне детуі МЇМКІН емес. - .

Алайда кернекті психолог-педагог галымдар Г. С. Виноградов, Г. Н. Волков, А. Ш. Гашимов, Я. И. Ханбиков, С. Р. Раджабов, Н,

Б. Жарыкбаев, С. Кдлиев, С. ¥закбаевалардыц гылыми едбектерінде халыктык педагогиканыя, дамуы, педагогикалык, зандылыктардьщ, оку-тврбие процесінде алатын орны сиякты маселелерді карас- -тырган. ■ • ' ' ' ■

¥лы казак; ойшылдары мен демократ-агартушылары вл-Фараби, Ш. Уалиханов, А. Н^нанбаев, Ы. Алтынеарин, А. Байткрсынов,

М. Жїмабаев, М. Дулатов, ш. К,їдайбердиевтер казак халкыныц 6ілімі мен внері, едет-г*рыпы, салт-санась. .а. байланысты мол рухани мїраларин кдлдырган. Гасырлар еткен сайын трпак тврбиесі туралы ойлар ез жалгасын тауып тарихшы, этнограф, философ-психолог галшдардыд ецбектерікде айрыцша орын алган С Э. Маргулан, С. Г. Толыбеков,' Н. С. Серсенбаев,- X. Аргынбаев, Т.Еасенов, Е. Бекмаханов,’ М. Крзыбаев, 0. Жзнібеков, 3. Нысанба-ез, К,Штлеыбаев, К. Ктшекбаев, М. Шканав, Б. Кдгыханова,

Г.Есімов, сиякты баска да галымдар). ’ •.

0сіресе болашак мїгалімдер дайындауда гылыми ецбектер мэн окулыцтар -’жазган С. И. Архангельский, В. А. Сластенин,

Н. В. Кузьмина, М. А. К,їдайкїЛОВ, А. Кебе сов, К, К, К,їнантаева, К,. Б. Бержанов, Г. А. Уманов, Н. Д. 7мель, Б. Р. Айтмамбетова, иси-хологтар, Л, С. Выготский, . £. И. Игнатьева, Я, Б. Жарыкбаев,

П. Мїканов, жэне т. б. гадымдарды атауга болады.

Калпы.білім беретін мектепте бейнелеу енері мен колвнерія екытуда халыктык педагогикадан твлім-тарбие беру прсблеыасын н. дамаков, Н. Балконов, К, выіргазин, Е. Асылханов,

. . - б -Б. Элжхамбетов, К, Ералин зерттесе, ал педагсгикалык жогаргы оку орныньщ студенттеріне прогрессивті халыктык педагогика аркылы керкемдік білім берудіц маселелерін Б. Ижанов карас-тырган. Сонымен нагар содгы кезде халыктык педагогиканы оку-тэрбиё процесінде колдану жєніндє Р. Телеубекова,

Т. йрдьфатбаева, А. Дайрабаева т. б. гылыми диссертациялар коргады. Жогарыда аталган зерттеулердід мацыздылыгын керсете отырып, ол зерттеу ецбектерініц болашак бейнелеу енері мкгалімдерін дайындау барысында халыктык педагогиканы колдану проблемаларын арнайы зерттеуге ез себебін іигізєтінін атап еткен жен.

.Жогаргы оку орындарында болашак мїгалімдер дайындау барысында халыктык педагогиканы практикалык тежірибеде колдану елі де болса жїйєлі жолга- койылмаган. Оныд ец басты бірден-бір себебі казак мектептеріндегі бейнелеу енері мїгалімдерініц ?лттык тзлім-тарбиесі жєткіліксіз болуынан туындап отыр. Бїл жагдайдан бїгінгі кезецге дєйінгі педагогика гылымыныд теориялык жэне практикалык кажеттілігінде ЇЛТТНК телім-тзрбиеге ЖЇЙЄЛІ Тїрде КЄЦІЛ бвлінбеуі мен казіргі замзн тадабына сэйкес болашак- бейнелеу енері мїгалімдерін дайындау процесінде халыктык педагогиканы жете ескермеу натижесінде карама-кайшы мэселе туындаганы айкьш кврінеді. Бїл карама-кайшылыкты шешу зерттеу такырыбыныд нєгізгі проблемасы болып тзбнлады. Арнайы гылыми философия-' лык, педагогикалык, психологиялкк эдебиеттерге талдау жасау нєгізіндє жогаргы оку орындарында болашак мїгалімдер дайын-дауда халыктык педагогиканыд озык двсттрлерін пайдаланудьщ дгйєсін кїРУ взекті мэселе екендігі айкындалып отыр. Осы се-бептер зерттеу такырнбын "БОЛАІШЩ БЕЙНЕЛЕУ ©МЕР! !,1¥РАЛІМДЕРІН ДАПШЇДАУ ПРОЦЕСІНДЕ ХАЛІЩТЬШ; ПЕДАГОГИКАНЫ РОЛДАНУ" деп таддауымызга негіз болды.

- б -

ЗЕРТТКУДІЦ МАКСАТЫ - болашак бейнелеу внері улгалімдерін дайындау процес інде халыктыц педагогиканы кол-дануды теориялык кане едістемелік жагынан негівдеу.

ЗЕРТТЕУ ОБЪЕКТІСІ - жогаргы оку орындарында болашак Оейнелеу внері мїгалімдерін дайындау. . - .

ЗЕРТТЕУ ПЭН1 - бейнелеу енері мїгалімдерін дайындауда халыктык, педагогиканы тиімді пайдалану жїйєсі.

ЗЕРТТЕУДІН РЬШМН болмыы - болашак бенелеу енері мїгалімдерін дайындау процесінде халыктык педагогиканы кал-данудыц тиімді болуы мїмкін, егерде:

- оньгд оеык идеясы нєгізіндє болашак бейнелеу енері'

мїгалімдергє зглттык, телім-тарбие берудін, тїтас жтйесі к*рыл-са; '

- болашак бейкелеу енері мїгалімдерін дайындау барысын-

да їлттик двстгрді бейнелеу екерін окнїу процесінде ЇТЬШДН пайдаланса, онда болашак мїгалімдер дайындаудыц натижелілігі анагїрльш арта тїсєтін болады. .

ЗЕРТТЕУДІЦ М1ЩЕТТЕРІ:

- болашак бейнелеу енері мїгалімдерін азірлеу барысында у.алнцтык педагогиканы колданудык, теориялык; нєгізін тал-

дау; ' .

- халыктык, педагогика нєгізіндє бейнелеу енері мїгалімдерін дайындауда їлттяк телім-тврбие берудін, педаго-гикалык, мазмїнин «вне адістемесі.н азірлеу.

- їлттьік таліи-тарбие арк,ыды болашак бейнелеу внері мїгалімдердіц твдірибе-зксперимент кїмнстарьш кйымдастыру, наїикесін иыгару жене усыныстар жасау.

ЗЕРТТЬ'У. МУММСШІЩ ШТОДОЛОГИЯЛШ: НЕГІЗІ - же ке Тїлганн дашту мен тарбиелеу меселесіне диалектикалык-материалистік тїргнда кзрау, халыктык педагогикалык ткжырымдамалары- казак халкынын, бейнелеу енеріндегі керкем бейнелеу шыгармаларык-

дагы шралар.

ЗЕРТТЕУ ЭД1СТЕР1 - казіргі когамныц жацару нєгізінє сай їлттнк педагогиканы оку-тэрбие процесінде к;олдануга багыт-талган ресми к*;иаттарды талдау, жогаргы оку орындарыныц ал-дыцгы катарлы тежірибесін лшнактау, арнайы сауал-сїрак, СїхОат, ' адгіме, керкем бейнелеу иьггармалары, карие гЛыидас-тыру, байкау жїргізу, к*рылган багдарлама нєгізіндє тежіри-Ое, эксперимент вткізу тктас пдагогикалыь; процеете халыктык педагогиканы тиімді колданудыц здіе-твсілдерін сїрьштау;

КЕТВКШІ ИДЕЯ - тлттык талім-тарбиеніц ыагмунын, амал-жолдарын, вдіс-тесілдерін . аныктау болашак бейнелеу енері мїгалімдерін дайындаудын, сапасын арттырады. .

ЗЕРТТЕУДІЦ ЯЕЗЕВДЕРІ (1988 - 1995):

. Бірінаі кеаекі халыктык педагогиканыц тарихи-теориялык негіздерін игеруге арналады (1988 - 1990).

Вкінзі кезенінде халыктык педагогиканын мазмуны мен К*рылымы, педагогикалык - психологиялык ерекшеліктері зерт-теліп оэык їлгілері сараланды. (1990 - 1992).

Узінаі кезвні халыктык педагогиканы болашак мї^алімдер дайындауда колдану тежірибесіне ендіруге, эксперимент жїмьіс-тарын корытындылауга арналды (1992 -1995).

. Абай агындагы АлМУ-двд арнайы пандерді окыту вдірте-месі кафедрасыныц мєжілісіндє жїмьістьш, нетижелері кинакта-лып, эксперимент і ц єкінші кортындылау белімі талкыланды.

ЗЕРттвудщ гылтт тцдлшт

-болашак бейнелеу мїгалімдерін дайкндаудз халыктык педагогиканын; озык дастїрлерін пайдаланудьщ теориялык негіздерї аныкталды; '

- бейнелеу енері мїгалімдерін дайындауда їлттук телім-тарбїіені колданудыд мазшны, едістемелік жїйєєі жзса-лынды, "Бейнелеу внері к окытуда халыктык педагогиканн .крлда'

- з -

ну едіетемесі" багдарламасы тїтас педагогикалык процесте енпеїлді.

ИУМЫСТЫК ТЕОРИЯЛЬЩ МАНЫЗДЫЛЫРЫ. Халыктык педагогиканыц -зплік идеясы болашак мїгалімдер дайындау процесінде гыды-.ми-теория лык тїргьідан негізделді, оны бейнелеу енері пен інде колданудыд педагогикалык мїмкіндіктері айкнндалып, жчйесі жаеалынды.

ТОМСТЫЦ ПРАКТИКАЛЫК МАЩЩЫЛЫРЫ. Болашак бейнелеу енері мїгалімдерін дайындау процесінде їлттьж, телім-терби-енін идеяларын колдану шмкіндіктерін айкындайтын арнайы "Еейнед&у енерін окытуда халыктык педагогиканы колдану адіетемесі" багдарламасы касалып, жогары педагогикалык оку орны тежірибесіне ¥сынылды. Сол негізде болашак бейнелеу енері мїгалімдерініц білім дагдыларын калиптастыру кезделді.

ЗЕРТТЕУ КУШСШШН СЕНІИДІЛІГІ, ЦАВУ.-ДЛНУЦ. ТШЛРНБЕГЕ ЕНГІЗІЛУІ. Диссертациясыныд негізгі меселелері, идеялары Дбай атындагы Алматы Мємлєкєтїік университеті профессорлары мен окытушыларыныд гылыми теориялык канференцияларында (1990, 1991, 1992, 1993, 1994 ж.) баяндамалар аркылы талкыланды. ’

Кдзакстан педагогикалык институттарыныд керкемсу-рет-графика факультеттерінід творчестволык ж*мыстарыныц VI Республикалык конференциясында (1990), "Мэдениет жэне білім езара тїсіну мен ынтымактастык атты хадыкарадык когамдык педагогикалык конференциясында (1991), д. Кдстеевке арналган ,!0нер бглагы, дзстурі жэне асыл мїра" атты республикалык гылыми-практикалык конференциясында (1991) "этникалык цїікл-дегі пендердід мавмїньїн интеграциялау" атты республикалык мдкіліс семинарында (1993) баяндамалар жасалып, тезистері ка-рык К9рД1.

Калпы диссертация материалы бойынша 15 макала гылы-:.;їі-єдістєм?лік яурналдарда, гылыми жинактарда жарияланды

жэне дидактикалык кернекі к*ралдары мен метсдккалык ск,у К*ралдары жарык керді.

ЗЕРТТЕУ ШУРГІЗІЛГЕН ТІ РЕК ОКУ ОРЫВДАРЫ: Абай атындагь'

АлМу-дыц бейнелеу жэне колданбалы факультеті, Халыкаралык казак-тгрік университет і ній; М. О. Эуезов атындагы Шымкент пе-дагогикалын; институты, Жезкаэган, Караганды педагогикалык институттары, Орталык мїгалімдер білімін женлдіру институты, Облыстын; мїгалімдер білімін жэне Кдлалык мїгалімдер білімін . жетілдіру . институттары, Алматы каласындагы N-1 Тїрік-кззак; лицейі, N-2 мектеп-интернат, 136, 143, 162, казак; орта мектептері, Даратау каласындагы керкемсурет мектебі, Талдык,орган облысы Кексу ауданы Ленин орта мектебі, Алматы облысы Шелек ауданындагы керкемсурет мектебі.

Халыктык; педагогиканыц оэык їлгілєрін оку-тэрбие ісінє ендіру думыстары жургізіліп, оган 315 болашак мїгалім (сту-денттер), 1012 окупи камтылыл, 217 мектеп мугалімдері катыс-ты.

ЩЗРРАУРА ¥СЬШЫМТНИ Т¥ЖЫРШДАР:

1. Халыктык педагогиканы пайдаланудьщ гылыми-теориялык негіздері.

2. Бейнелеу енері мїгалімдерін- дайындауда улттык

телім-тербие мазмуны. •.

3. К,азак мектептері ушін болашак бейнелеу енері мїгалімдерін дайындауда халыктык педагогиканы колдану едістемесі.

IIIРІСИЕДЕ такырыптыц кекейтестілігі керсетіліп жїмыстын максаты, міндєті, зерттеудіц обьектісі, пені сипатталды. Диссертациянын, методологиялык негізгі, гылыми болжамы,

адістері, гылыми жацалыгы, теориялы^-практикалык мацызды-лыгы; доргауга усынылатыннегізгі тужырымдары-практикалкк мацыедылыгы, к;оргауга усынылатын негізгі тужырымдар"..-!

- 10 -.

керсет ілді . ■ .

"БОЛАІІЩ БЕЙПЕЛЕУ 0НЕРІ ИУРАЛІМДЕРІН ДАПШІДАУДА ХА-ЛЩТЩ ПЕДАГОГІШШ К.ОЛДАНУДВД РШШШ-ТЕОРИЯЛЩ НЕГІЗІ" де-

гек бірінші тарауда халыктык педагогиканыц кагидалары мен м*ралары сипатталып, гылыми-теориялык негізі карасытырылдн. Писали, Г. Н. Золкое езінід зерттеулерінде халыктык; педагогя-каны онын, змпирисїік бідімі мен твжірибесініц, тзрбие к*рал-дары мен тасілдерініц бірлігі, окыту мен тербие процесінін, тчтастыгы деген тткырым їсьінган болса, А. д. Измайлов ха-лыкдык педагогиканы окыту мен тэрбиелеу ісін тїтас процесс ре?інде карастырган. Зерттеуш галымдар А. Гашимов пен Я. ланбиков халыктык педагогиканы тербие к*ралы ретінде карас-тырады. ■

Кдгактын, халыктык педагогикасын с зттеуде психолог .К, Жарыкбаев этнопедагогиканы їлттар мен *лыстардыц їрпакіан-їрпаккз калгасып отыратын талім-тежірибесін зерт-тейтін гылым ретінде таныса, С.Кдлиев халыктык педагогиканы ссл халыктардын гасырлар, бойы иинакталган крпак тербиесі квніндегі' ой-пікір, білім,' твйірибелер . жиынтыгы 'екенін аныктайды.

Жогарыда аталган ецбектер бойынша, ХАЛЩТЬЩ ПЕДАГОГИКА дегекіміз - этникалык негізде калыптаскан белгілі бір ха-дыкрыд, їлтткд крпак тербиесі жзніндегі білімі,іс-твжірибесі бслеа, ал ЭТК0П2ДАГ0ГИКА - їлттардьщ, телім-тврбивлік твжіри-Сєсініц тарихн-зтнографиялык, елеуметтік, *лттык-психология-лик, ерс-кшеліктерін, дасїїрлерін саралап, гылыми вдіскама ті ргы:-ынан карзстыратыч гылым.

Езрлык аныктамаларда авторлар халыктык педагогиканыц г£>~пті<п к%н пані тербие процесі деп есептейді. Бїл орайда педагогиканыц окыту процес інде алатын мацыгы ерек-

зе.

Гылыми зерттеулерде халыцтык педагогиканы тэрбие мен опыту садасындагы халык букарасы білімдерініц, іскерліктерініц, дагыдыларыныц жиынтыгы, солардыц нєгівіндє урпактан урпакка мура болып табылган халык шыгармалары аркылы беріліп отыратын адет-гурыптар мен дестурлер жгйесі деп кара'стырады. Зерттеушілер дестурді бір урпактан екінті урпакка ауысып отыратын когам вмірініц дамуына сейкес взгеріп, кейбіреулері жала иаатп алып, одан арі дамктын ха-лыктыц когамдык-тарихи емірінде калыптаскан КУбылые ретінде т аниды. ’

Прогресшіл педагогтар мен галымдар салт-двстур, вдет-гурыптыц адам тэрбиелеуде аткаратын ролін керсете келіп, жаца тврбие турлері дастурсіз болуы мумкін емес деп тужырымдама жасайды. Диссертация жумыеында Орта гасьфдагы орта Азия ойаылдары мен кдаактыц демократ агартукылары авне ТМД елдеріндегі педагог гальмдардыч улттьт; мэдениет еайлы ойларн белімдерінде олардыц хали^тьг^ педагогика ноиіндегі квзцдрасы талцыланады. Кдзак, халцыныц салт-санасын, едет-гурыпын турмыс тіршілігі,едебиеті мен мздениеті жайында зерттеу жумыстары, келелі ой-пікірлер айтцан В. Н. Татищев, Т. Ф. Миллер, А. Левшин, А. Янушкевич, -В. В. Меллионерекий. ДФ. Катанов, Э. Диваев, В. В. Радлов сияцты галымдардыц ецбек-тері диссертация ж*мысы гпін ец кунды ецбек болып табылады.

Зерттеу жумыеында казак халык; педагогикаеыныц булак -бастауы ягни казак ойшылдары мен демократ-агартушыларыныц ой-пікірлері, ілімдері басты назарга алынды. Казак халык пе-дагогикасына таглым айтып, тра калдырып кеткен орта гаеыр гуламалары (вл-Фэраби, Ю. Баласугын, М. Кдшкэрп т. б.), Х\Г-К1Х гасырда емір сурген акын жырзулардыц (Асанцайгы, Кдзтуган, Букар жкрау, Сгйінбай. веет т.б. ) ой-пікірлерг ледагогикалык тэлш-тэрбие тарихын б і луге мїмкіндік тугызады. '

Z' Ралымдар К, Жарыкбаев пен С. Ндлиев гылыми зерттеу едбек-терінде казак; халкыныд телім-тарбиелік, ой-пікір тарихын їш кеведге б0Ліп карастырады.

Бірінші - педагогикалык ой-пікірдід бастауы VI—VIII гасырдан тїркі тілдес халыктардыд бері ортак ко?амдык сана-ныд алгаш дкниеге келу кезещ (Орхон-Енисей жазу ерек-шеліктері, К,оркыт ата таглымдары т. б.)

Екінші кезец - орта гасырлар эаманынан Кдзакстанныд Ре-сей кмпериясына кіру процесі, ягни демократиялык басым ой-пікірлер.

Ушінші кезец їлттьік педагогикалык; ой-пікірлердіц кедес бкіметі т-#сында даыуы, - деп, кіктеп кзрсетеді.

Казак, халкыныд педагогикасын т»тастай зерттеу ісіне та-рихшы, этнографтар,.философтар, эдебиеттакушы, енертанушлар (3. Маргїлан, А.Аргынбаев, Е. Бекмаханов, х. Крзыбаав, Н-Сер-сенбаев, д. Нысанбаев, К, Шклембаев, С. Кдскаблсов,

Н. Тереллов, А. Сейдіьібеков, .' U. Здіибаев, Э. Крцыратбаев, М. Кдртаев, С. Кенжеахмет*лы, С. Актаев, F. Есімов. т. б.) оа: ткргысынан хан-какты верттеу яншстарында еаееті ыоселэлэрдг шешуде сетті ізденістер касап, гылыми тїхшршлдар їСННДи. Бейнелеу екері мен сандік колвнері жэне енер тарихында 2а-лыктык педагогиканы колдакудыд гылыми едістешсін вэпуде Т. Я. Шпикалова, A. U. Магаыедов, Э. 0. Ермаков, Iv Г-вміргазин, Ж. Ш. Балкенов, Е. С. Асылханов, . JL Ш. Кбрагшов, К,Е Ералин, Б. А. Злмїхамбетов, Б. Иканов, Б. ЕаййіГіїов сиякты галымдар зерттеу едбектері ардылы вз глостерін косгы.

Кєсіптік - педагогикалык болашак мїгалімдер дайындауда С. И. Архангельский, В. А. Слаотенин, М. Н,¥дайк^лов, А. Кебесов,

Н. Д. Хмель, Б. Р. Айтмамбетовалардыд гылыми едбектері осы верт-те:г .«ЇМЬІОЬІН лїргізуге теория лык тїргнда НЄГІЗ болды.

Зерттелініп отырган гылыми ецбектіц ец басты куидылыги

- болашак бейнелеу внері мїгалімдерін дайындау процесінде халыктык педагогиканы крдданудщ гылыми теориядык-пракгика-дщ нєгізін карастыру жене едістемедік оку жолдарын іздестіру. ■

Оку-тарбие еаласында болашак м*галімдердіц білімдерін, іскврліктерін, дагдысын дамытуда орасан зор улес косады. Сондыкган да,' хадыктнк тарбиеніц мураларын болашак; бейнелеу ■внері мїгадімдерін дайындау процесінде пайдалану 6їгінгі кїняід кекейкеоті маселесі болып табылады.

Осы орайда казак мвктептеріне мїгалімдер дайындауда демократ агартушыдардьщ ецбектеріндегі їлттнк тарбиенід нєгізгі кеэкарастары эерттеуде басшылыкка-алынды.

Эл-Фараби адамныц єсіп - мвтілуіне байданысты дагды мен 9Д6ЇК0 ЄЛ9УЛІ К9ЩІЛ . бвлген. • Кдндай 9ДІС - Т9СІД болсын, тербиешіден'аскан пмандылыцтьг, ізєггі талап егеді, сонда гана' шэмрттерден.шандыдыкты, вділдікті кїтуге болады деп карсетеді.' .. . . - .. \

Ал,' Ш. Уалиханов халыктвд мінєз-нїлнк ерекшеліктерін тїршстьщ дастїр, едет-гїрнп, тіл мэн карым-катынас, діннін, жэне мэдениет пен енердіц ерекшеліктерімен сабактастыра карастырды. Агартупш-педагог Ы. Алтынеарии балаларды халыктык дэсттр, ацнз-енгіме, макад-мател негізіндб* окытып тарбиелеу-ге назар зударган.

¥лы акнн Абай оД-пікірлері прогресивті халыктык педаго-гиканыц мзнін аша ттседі. "Білім - енердін, кілті, енер -емірдіц кілті" - деп хазщьш внзр-білімге шакырады.

. А. Байтїрсшюв, М. Зтмабаев, ЗЕ. Аймауытов -"Зрбір їлт ба-дасы вз їлтнна кьгамот атуі гшн баданы сол їлт тврбиесімен тэрбиелеу кэрек"- дэгоп пікір айтзды.

: Диссертацияда ОоЗпелеу екері мугалімдерін дайьпгдаудагы

хал&огщ лэдагогкашшц мш^ьзы хзіга оішц бугіигі коадегі

■ -

дерезкесі зерттелді.

Оси орайда орталнк мїгалімдердін білімін жетілдіру инс-титутинки жардемімен республика облнстарьіндагн бейнелеу енері тгадімдерініи хальїктнк педагогикзнн каншалнктьі пайда-ланатшшн аниктау їшін арнайн зксперименттік топтар к*рнлдн.

ОКУ-Т0РБИЕ ПРОЦЕСІ ІЩЕ ХАЛІЩТЩ ПЕДАГ0ГИКА1Ш ЩЯДАНУ ЇШІН ЦЇРНЛРАН АРНАЙН ЗКСПЕРИМЕНТТІК ТОПТАР

1 - кесте

Зксперимент! Облис тобшдаги і атауларьі мїгалімд&р !

Алмати! Шьімкент! Жамбнлі Семей! Кдрагандьі

217 і 7 і 59 і 51 ! 43 ! 23 1 21 і

юо % : І 27,3 і 23,7 ! 20,0 ! 10,1! 9 ,'9 і

! вскемен ! Жеаказган ! -

! 12 ! і - 8 !

! 5,3 ! 3,7 !

Кестедегі проценттік керсеткіштер жергілікті жагдайга, ягни їлт мектептерініц аз болунна жане жогаргн оку орнндарьінда казак белімдерініи кєйін ашнлуьша байланьїсхьі олардагн їлттьік телім-тербп&ні аз колданунннн салдарннан вртїрлі деигейде больш отьір. (Твмірибе жїмнетари 1991-1994 жнлдар аральїгцнда ЖїргіЗІЛДі)

Болашак бейнелеу енері мїгалімдеріне улттык талім-тврбие беруде халыктык педагогиканы колдануды халык мурасымен уштастырып зерттеу ’’БОЛАШАК БЕЙНЕЛЕУ 0НЕРІ ЮТАЛІВДЕРІН ДАЙЫНДАУДА ХАЛЩТЬШ; ПЕДАГОГИКАНЫ НрЛДАНУДЩ ПЕ-ДАГОГЙКАЛЩ МУИКІНДІКТЕРІ" тарауында мурат етілген.

Осы максатпен твмендегідей педагогикалык мумкіндіктзрге назар аударылды.

1. Халыктык педагогиканын озык, дастурлері кецінен пай-далануда каркемдік білім беру.

2. ¥лттык талім-тарбиеніи к*ндылыгын арттыру.

3. Квркем бейнелеу шыгармаларындагы салт-дастурдіц карінісін айкындау.

4. Халыктык білім беру негізінде улттык ойлау кабілет-херін дамыту.

’ Зерттеу якмысыньщ нэтижес інде "Бейнелоу шюрін ок?лхуда яалынзсыи; педагогиканы крлдану едістемесі" багдарламасы

езірленді (2-кесте). Багдарламг берілген такырылтар бойынша зерттеп окытуды квздейді. '

; ' Ол ІІ-ІІІ курс сіуденттеріне 62 сагат келемінде лекция,

практикалык сабактар турінде жургізіледі.

' Бардарлашны яузеге асыруда твмендегідей мзселелер

КДРМТЫРЫЛД!*

- ¥лттык внердін; арнайы дастурлік ерекшелігін ескеру.

- Болашак мїгалімдірдін; салт-дастурге кезкараеын

аныктау.

- Бєлгілі такырыпта пікір алысу, еурак-гауал аркклы ыкпал касау.

- Халыктык педагогиканын, бар мумкіндіктерія практикалык квркем бейнелеу шыгармалар орындауда «уйелі колдану.

Эдетте болашак бейнелеу внері мїгалімдерініи практика-лык думыс жаеауы бєлгілі максатты орьшдауды кзэдесе, ал ха-

"БЕЙНЕЛЕУ 8НЕР1Н ОЩГУДА ХАЛЩТЫН; ПЕДАГОГШШШ ' ЭД1СТЁМЁС1" багдарламасы

КОДМНУ

2-кесте

Р/С

ТАКДРЫПТАР

Лекция, шк1р алмасу, вдпмелесу

Практикалык сабактар, семинар

1. К1р1спе

Бейнелеу анерх ед1стемес1н

окытуда халыктык; педагогика- 2

ны к,олданудьщ мумкандгКтер!

2. Бейнелеу енер! аркылы улттык твл1м-тербие берудш,

мазмуны 2

3. Кдзак, ойшылдары мен агар-

тушыларыныд бейнелеу онер1не •

байланысты ой ткжырымдары 2

4. ¥лттык турмыстык салт-

дэстурдш, муражайы - кихэ уй 2

5. Ацыз-ертег1лерд1ц керкем

бейнелеу шыгармаларында бейнелеук '

6. Ндэак; халк^шын; 1смерл1к кол-

-енер1ндег1 прогрессивок дестур. 2

7. Кдаак музыка аспаптарын бейнелеу жэне шыгу тарихын таныстыру. 2

8. Кдзактын, ою-ернек тарихымен таныстыру, ернектер щрастыруга уйрету. 2

9. Терт тул1к атауларын бейнелеу. ' 1

10. Кдзак халкыныц туст1к бояулар

жайлы таным тус^нхП 2

11. Шокан шыгармасындагы халыктык, ,

дастур 2

12. Абай елевдеране бейнел1к

сурет салу. 2

13. Накал-мэтелдердх керкемдхк

бхлш беруде АУйел1 пайдалану. 2

14. Жумбактарга сурет салу тэс1Л1

15. батырлар бейнес1н бейнелеу.

16. 6уезд1 внге сырлы сурет салу

17. Куй маэмунын керкем бейнелеу

18. Кэркем бейнелеу шыгармалардагы

салт-дастурдщ квр1Н1С1. 2

19. Э. КдстееЕ иыгармасындагы

халнкгык дастурдт, кер1нгстер1. 2

20. Улттык мерекеге эмблема дурас-

тыру. ' .

21. Эсекейл: всем ОУйымдарды дэс-ТУРЛ1к ерекшел!ктерге сая бейнелеу.

,22. Кзркеы бейнелеу иыгармаларыкын ыазмунын айтуга жаттыктыру. 2

23. .Крртинды сабак,. 27

2

2

2

4

4

2

2

4

2

35.

лні^гик; педагогика тїргнсннан теорияльїк, таннм - тїсінігін калнптастнрадн.

Болаиак; бейнелеу енері шгалімдерінід бейнелеу енерінде халнктщ педагогиканн колдану мї'мкіндіктерін екі жагдаймен анни;таута бодадн.

- Теорияльж; халн^тнк; білім берудегі мецгеру

к;аж9ттілігінін, дамун. - .

- Халкн^Щ десггрді бейнелеу енеріне колданудьщ практи-

калщ жєгістігі. '

Халщтьш; педагоглканзд мїжіндіктерін к;олдануга боласіан; мїгалімдерініц 0Д9Т- дагдьгснн калштастьіру мвселесі к;арастн-рнлдн. Болашак Мїгалім цабілетті болганда гана біл:м алуга ьштасьі артади, белгілі тапеьірманн жауаптн орнндауга вдетте-неді.Зрбір тапснрма болагзак тгаліімнін, дара ерекиалігіне, мецгерген біліміне, шебердігшзн, дагднннш, кдльїатасунна бай-ланнстн айк^шдаладн. Нзтикелі орнндалган лкмнс зрдайнм твор-чо’стволик сплатна ие. Біліший берік йолун здіс-тєсілді іскердпкз байлзннстн к,олдануда а’іц^таладн.

Болапак; тгалімдердіц бейнег^у ензрівде хальщтаи; педа-гогикаян крлданунннц дагднен меи іскеряік кчабілеттерін да--штпййшша яїйолі білім беруге болмайтшднгнна гилшди тї;*н-рнм глсалдн. , '

Халнптш; пздагогиканьщ озкк, деспрдері арі^нлн болашак бейнелеу енері «їгалімдерінін, бойннда калнптасатнн насиет-терді айи,нндайтнн керсеткіштер (Сілім, икамділік, дагди, адет, творчестволїщ іаденімпаздщ) дедгейі темен, орта, К9ТКІЛІКТІ болнп белгіленді.

Теиа’ггі деісгейге сшаттама. ВіздіН зертт~уіі,игден

алннган болаиак, бейнелеу анері шгалімдерінід '/.адккть:?; п^да-гогикага байланнстн білімі темен. Олардиц їгьіми еая.з, с-кн медгерудегі тї сініктері шамалк. Тапснрмалардн орнндауга

- 18 -

дагдыланбаган. •

Орта децгейге екпаттана. Халыктык педагогика туралы алгашкы шарттагы 6ілімі болганымен, жїйєлі емес жене білімнін, т5грак,тылыгы жок,. Халыктык педагогиканын, дестурлік ерекшелігін білгенімен, онын, енермен байланысты кзжєттілігін тїсініп айкындай алмайды. Бейнелеу внерінде тапсырмаларды орындауда халыктык, педагогиканы ^олданудагы дагдыеы едет-тегідей калыптаспаган.

І’яткілііггі денгейге сипаттама. Болашак бейнелеу енері мїгалімдері білімдерінін; біршама жєтілгєндігі байкалады. Бейнелеу енерініц турлі їлгілері мен практикалык жїмнс істеу барысында халыктык педагогика мурасын салт-двстурмен са-бактастыруга дагдыланган. Улттык бейнелеу енеріне байланысты білікті едет-дагдысы к;алыптаск;ан.

Ногарыда баяндалган децгейлер сипаттамасы тажірибелік эксперимент жумысыныц негіеінде алынды. Оган 160 болашак; бейнелеу енері мїгалімдері камтылды.

Тедірибе негіаінде алынган халыктык педагогиканы колда-нудагы болашак бейнелеу екері мїгалімдерініц сапалык керсеткіш кестесі теменде келтіріліп отыр.

Зерттеулердін, нетижесінде болашак бейнелеу енері мїгалімдерін дайындау процесінде халыктык педагогиканы кол-дануда педагогикалык мумкіндіктер айкындзлды, халыктык; педа-гс-гиканыц озык /лгілерін болашак бейнелеу енері шгалімдеріне пайдалаиуда біздер їсьшган кагидалар басшы-лцкка алынды, овык двсттрді мецгеруде їлтїьік телім-тарбие ескорілді, 831 їїді к дара ерекшеліпне сай халыктык падагоги-

каньщ бай . мїраен ішнен кахетті оку мзтеркалдары іРіктєлінді.

Волаїзак, бейнелеу енері м*тзліид<зрік дайындауда халыктык и&дагогкканы колдану натикесікде алынган мзлидеттер диаграм-

3 -кесте

ЕОЛАШАЯ; БЕЙНЕЛКУ 0НЕР1 М¥РАЛ1?,ЩЕР1Н1Д ХЛЖЩЬЩ ПЕДАГОГЙКАНН ЩОДАНУ СИПАТТАНАСЫ

ретик ! саны ! 1 1 С 1 децгейлер ! Студенттер саны !

Эксперимента ' дейгн , 1 Эксперимент ей ! кейцн !

1 ЖеТК^ШКИ ! 32 : 113 !

2 Орта 48 . ! 28 :

з' Твмен 80 1 19 !

Жалпы саны 160 : 160 !

Студенттер саны

ЕОЛАШЩ БНШШЛЙУ ОНЕР1 ЮТАЛПЩЕРШЯ, ХА^ЗЗЖ НЕДАГОГИКАНН ?ДЕ!!,Г ЕРУДЕГ1 1ЛЛ1Н ДЕЦГЕЯШД, ДИАГРАММАСЫ

ма турхнде келирхлщ отыр.

Нррыта айтканда, болашак бейнелеу енертщ мугал1мдерх-не халыктык педагогиканы к;олдану экспериментнэтижесх осы верттеуде пайдаланылган едю-тесхлдердхд, жумыс турлерхкщ дурыстыгын делелдейдь '

Ол болашак, мугал1мдерд1ц окыту ед!стемес1н колдануы-нан, вр1 практикалык жумыс ютеу нэтижелер1нен кер1нед1.

Диссертацияда твмендегхдей тужырым, ой туй!нд1лер1 усы-нылды.

¥СЬПШСТАР: - Болашак; бейнелеу енер1 мугалхмдер1н дайын-дауда халыктык педагогиканы колданудьщ озык Улплерхн тихмдх пайдалану кажет; .

- болашак м*гал1мн1ц керкемдак б1лхм алу мазмуны ха-лыктык педагогикамен байланысты болуы керек. ,

- осы гылыми зерттеу жумыеында айкындалган гылыми ед1стемен1 болашак бейнелеу енерхнщ мугал1мдерх, жогары оку орындарыньщ окытушылары пайдалануына болады.

К.ОРЫТННДЫ

1. Эгнопедагогика мен халыктык педагогикага катысты гылыми эд1Стемел1К угымдардын ман-магынасын аныктау аркылы педагогккалык-психологиялык саладагы зерттеулерге талдау жа-салып, халыктык педагогиканын, бар 1шж1нд1ктер1н пайдалануга кажет аныктамалар Серхлд1.

£. Еззак халкыньщ ойшылдары мен демократ-агартушылары-ныя бейнелеу енерхне кеекарасык жан-жакты зерттеу казхргх даму Аагдайымыздагы елеуметтхк-зкономикалык МУМкхншхЛ1Г1М1в-д\ акыктап, хадкымыздын, енердегх еыершен,Д1Гхн, сокдай-ак! оныка д2К;-сырткы факторларына айтарлыктай ыкпал жасаганын

керсетіп берді.

3. Казак; халнынын; бейнелеу анерінін, ар саласындагы єзіндік ерекшеліктері їлттьік, мадениетке, колвнерініц еркен-деуіне, їлттьік психологияга, телім-тарбиеге, мираскорлыгына дане айналадагы ортага байланысты болганын зерттеу материал-дары далелдейді.

4. Орта Азия жэне Шыгыс халыктарынын, оку багыттагы твжірибелері зерттелініп, оны пайдалану жолдары айкындалып, халынтык педагогиканыц к*нарлы шраларын насихаттау жолдарын нолга алу жагдайы ескеріле отырып, жогаргы оку орындарыида берідєтін педагогика саласындагы білім жїйєсі халык,тык, педа-гагиканын, м*раларымен тыгыз бірлікте болу шаралары карсетілді.

• 5» Кдэан халныныц їлттьік; талім-тарбиелік, озык; идеясы-

ныц ролі эор екендігі аныкталып, бейнелеу енері мїгалімдерія дайындау процесінде халык,тык педагогиканы тиімді пайдалану-дыц теориялын нєгізі кзрастырылды.

6. Болашан бейнелеу внерх мїгалімдврін дайындауда ха-лынтын педагогиканы дайындаудын, мазмуны мынадай нєгізгі о ну тажірибелік міндеттерді орындауга багытталды:

- Балашак бейнелеу енері мїгалімдерінн, халыктык, енердеп керкемдік дастгрді кенднен танып Оілуі;

Салт-дастїр мен квркем бейнелеу енері зрасындагы са-бантастынты білуге ыкпал етуі;

- Халыктык, педагогиканыц ^кндшшгня, оны оку-т-эрбие процесінде колдану жагдайларын намтамасыз вту мтикіндіктер;.

Бейнелеу енері мїгалімдерін азірлеуде халыктык; педагс— гиканы нолдану болзиак; мугаліщердіц ингармашльт; іс-зре.-:?? жасауына тяв дидактика лик, кврневідік азірлеуде жумыс ісїі;-ге кептеген адіс-тасілдерді, амаддарды игеруте мол иумкхядхк тугызды.

- 22 -

, ДІІССЕРГАДИЯНЬЩ НЕГЇЗГІ ШЗШНй Т6ШЕЩЩГІ ЕДВЕКТЕРДЕ ИАРИЯЛАНРАН.

1. Бояулар сыры (Зерде, 1990, N-4, 47-49 6.1).

2. Алтын тума - халыктык; педагогика (гылыми к.езкдрас) (Кдзанстан мектебі, 1990,. N Б, 30-33 б.).

3. Улгісі кептіц ернегі кеп (Ндзак;стан мектебі, 1991,

Н 2, 56-58 б.). •

4. Бейнелеу енері лрактикасы барыеында етуденттерді та-бигатты бейнелеуге гйрету (Методикалык; оку щрали) Алматы

1991, 21 б. . •

5. Бейнелеу енері пені бойынша студенттерді ез бетімен ж?мыс істеуге тйрету (Методйкалык кемекші к;їрал) Алматы

1992, 41 б. .

6. Айнала толы всемдік (Парасат. 1994, N 4, 3 б).

7. Бейнелеу енері пані бойынша еа бетімен жїмьіс істе-удід вдіс-твсілдері (вдістемелік ону цїральї) Алматы. 1992,466.

8. Шокан жаие халык педагогикасы (Давак; тілі мен аде-

биеті, 1992, Ы 3 42-49 б.). ..

Э. Кдл налам к*лиясы (Мадекиет газеті, 1992 ж., Н 12,

13, 14, 1-баспа табан;).

10. їдттнк, енердід отауы (Зерде, 1992 ж., N 2, 47-49 б.).

11. Орта Ази.ядан шьщк,ан їли суретші (Жалын, 1993 N 7,

1,65 б.}. .

12. вбілхзн Кастеев (Парасат. 1994 ж. 'И 5, 2 б.).

13. ■ внердіц терец тамыры (Парасат, 1995, И 1, 14 б.).

РЕЗЮМЕ

Болатбаев К. К. "Использование народной педагогики в процессе подготовки будущих учителей изобразительного искусства /на материале Республики Казахстан/."

13.00.01 - теория и история педагогики, этнопедагогика

Диссертационная работа состоит из введения, двух глав, заключения, библиографии и приложений. Основной целью задачи и исследования является последовательное изучение и внедрение в учебно-воспитательный процесс передовых идей народной педагогики. '

В первой главе этой диссертационной работы определяются историко-этнографические истоки и научно-методологические основы рассматриваемой проблемы. .

Вторая глава посвящена изучению содержания и структуры народной педагогики. В этой главе также раскрываются методы и средства использования народной педагогики в проц-ссе подготовки будущих учителей изобразительного искусства.

Диссертантом представлены конкретные методические рекомендации и приложения для применения учителями изобразительного искусства в процессе обучения. Результаты исследования были высоко оценены учителями, которые имеют большой опыт работы в школе, и рекомендованы для широкого использования е иколах Республики Казахстан.

RESUME

Bolatbaev K. K. "The using of peopl's pedagogics in the process of preparation of future teachers of art".

13.00.01 - The theory and history of pedagogics,'

. ethnopedagogics.

The work' consist of the introduction, two main chapters, conclusion, bibliography and supplement. The main aim and task of the this research is studying and inculcation in the educational process progressive ideas of peopl's pedagogics. -

In the first chapter of this investigation is defined historical - ethnographical sources and scientific-

methodological basis of considering problems.

The second chapter of the thesis is devoted to the studying of maintenance and structure peopl’s pedagogics. In this chapter opens methods and means of the using peopl's pedagogics in the process of preparation of future teachers of art. ■

The reseacher presented concrete methodical recommendations

r,

and supplements for applying the teachers of art in the process of teaching.

Results of this research were highly appreciated by the teachers who have much practise at school and were recommended for a wide use m the school of the Republic of Kazakhstan.

Отпечатано 1.06.95?. Тираж - 100 Заказ № : Тип.ГАК. "Казахстан колдары" ул. Гоголя,86