автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Народнопедагогические традиции воспитания во Франции

Автореферат диссертации по теме "Народнопедагогические традиции воспитания во Франции"

,Го ОД

11 won rasa

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРИДВНИЙ ПВДА1\)Г1ЧНИЙ истатут 1М.Т.Г.ШЕВЧЕНКА ОХ1ДНОУКРА1ШЬКОГО УШВЕРСИТЕ'ГУ

На правах рукопису

ШВЕЦЬ Тетяна Андр^вна

НАРОДНОПЕДАД)Г1ЧН1 ТРАДИЦП ВИХРЕАНШ! У ФРА1Щ11 13.00.01 - Теор1я i icTOpin педагогии

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац1'1 на эдобуття наукового ступени кандидата педагог1чних наук

ЛУГАИСШ - Шб

Дксвртац{ею г рукопис.

Робо»я одконан& в КиУвськоцу доркавкому

л 1игг{стачкому ун{верснтет{

Науковнй кер!вник - член кореспондант АПН Украйни, доктор педагоИчних наук, профвсор Николе Борисович

опонекти: -доктор педагоНчних наук, професор Коваль Лариса Гpигopiвнa

кандидат педагогхчних наук, до-цен? Тадеева Мар1я Тван4вна

Пров!дна установа -Укра'хнський державний педагоНчний у»1-верситет тм. М. П. Драгоманова Захис¥ э1дбуде?ься "?р. о -/3 годин! на яао}да-нн{ спец1ал!зовано! вчено? ради К.18.03.01. у Луганському державному педагоИчному !нстатут{ Ьв. Т.Г.Шевченка за адрееою: 348011, м. Луганськ, зуд. Оборонив, 2.

3 дисертац!вп ыожна ознайоыитися у б1бл!отец! Луганського державного педагог!чного 5нституту 1м. Т.Г.Шввченка.

Автореферат роэ1слано "¿¿¿¿иЛ- 1996 р.

Вчений секретер \ Л

спец1ал!зованоТ вченоК ради О.О.Щхно

ЗАГАЛЬНА ХАРАКШМ01МКА ДОСЛЩЕННЯ

АКТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМ. Протягом столхть людство прагнуло ося-гнути та передати сво1м нащадкам суть явиц, якямн було наскчено його життя. Народ нагромадяував досв!д„ знания, ум!ння г кезкчки, як1 вяглював у виробленхй ним мудростг, зм!с? яко? могли зрозуы!-ти г усвхдомити иав!гь на!»менш! члени сусп!льс?ва - д!ти„

Виробленх 1 В1дшл!фоэаш протягоа тривалого часу, «зкарби кярод-ноХ мудрост! передавали з поколения в покол!ння життевий досв!д пародиях маео 5х ставлення до рхзних аепектхв буття людини«

Невичзрпна скарбннця народно? иудрост! служила для знхозання молод! ще задовго до видхлення педагогии у окрему галузь зкань,а пвдагог!чна думха 4 практика зайнялн належно мхецэ у культур! иа-родхв, хх обрядово-звичаевих Д1ЯХо традициях, усн!й творчост!.Народна творчхеть була вираэником педагогхчного гентю,виражала пра-гнення ! методи, ыету х завдання виховання, вхд яких залеяало су-часне 1 майбутне народу-творця.

На сучасному етап! поеллена увага св!тоео2 педагогЬэдозс гро-ыадсьяост! звернена до проблем народно'г педагогики,до народно! ыу-дрост!, як! заведи эиражали найсуггзв1И1 гагалыгалюдськ! духознх та коральнх щннэстг , а серед них суто нац!ональн! - притеманнх зихознхй систем! кожного народу. Стало очевидним,, що без опануван-ня гпдроставчим поколхнняа ц!гаюстей кародния виховних традиций,хх в!дрод1кення,збереження 1 передач! у спадок, неыояливо виховатк громадян, здатних ззяти активну участь у жмтт! сусп!льства, гхдних спадкоемц!в духовних х матерхальнкх надбань свого народу.

Так! дослхдяення носять актуальний характер, хх практично ■значения велика х безсуын!вне.

Необххднхсть вивчення та використання на практик народиих тра-дицхй виховання;як перзюоенови педагогхчног культури народу, в!ды!-чали видатн! педагоги минулого та сьогодення. Про високу результа-

тивн!сть використання народно! мудростг у виховному пpoцeci св!д-чать досл!дження вчених Г.М.Волкова, А.Ш.Гашимова, М.В.бвтуха, А.ЕЛзмайл0ва,1.А.П0дюк0ва,Ю.Д.Руденка,М.Г.Стельмах0вича,Ю.Ы.Сту-

пака, 6.1.Сявавко та багатьох 1нших.

Серед вчених, погляди яких на народна виховання широко в4до-

м! у в!тчизняних 4 заруб!жних педагог!чних колах, сл!д перш за все назвати Я.А.Коменського, ДкДокка, й.Спенсера, Ф.Фенелона, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцц4, Г.С.Сковороду, К.Д.Ушинського, Г.Беля. Вони розглядають народну педагог!ку як сукупн4сть педагог!чних энань та виховного досв1ду народних мае.

Проблеми народно? педагог!ки ц!кавлять вчених не т£льки в Ук-рахн1, а й за рубежей. В Укра'хн! над проблемами заруб4жно'1 етнопе-дагог1ки працюють Ы.М.Дерек, В.М.Мах1нов, МЛ.Тадеева.

Наша увага звернена до становления та розвитку фракцуэькох народной педагогии, досв!д яко? викликае хнтерес сучасних досл!дни-к1в. В4дсутн1сть на сьогодн!шн1й день досл!дяення, в якоыу було б розкрито процес зародження» становления 1 розвитку народнопедагог!-чно! думки у Франц!? з моменту 5£х виникнення як окремох держави 1 до наших дн!в зумовила виб!р теми дисертацхх.

У досл!дженн! ми прагнули висв!тлити один з аспект!в св1тово'1 народно? педагог!ки - народнопедагог!чн! традиц!? виховання францу-

зького народу, педагог!чна культура якого в зразком гуманност!, ви-»

соко? мopaльнocтi, що грунтуються на принцип! народност!. Окр!м па< м'яток фольклору, французьку народнопецагог!чну культуру збагатили 1 всеб!чно розвинули так! всесв!тньов!дом! вчен!, мислител!, педа.^ гоги, як: М.Монтень, Ф.Рабле, Ф.ФенелОн, Ж.-Ж.Руссо, Н.-Б.Ыольер, К.А.Гельвец!й,П.А.Гольбах,Ш.Л.Монтескье,Ф.М.Вольтер, А.Сен-С!мон, Ш.Фурье, В.Гюго,Р.Роллан,Е.Золя та багато !нших.

Французька народна пецагог!ка розглядаеться як невхд'емний К0| понент загальнолюдсько? культури, досягнення яко'х претендують на

поглиблене 1 всеб1чне вивчейня вченими кра!н св1ту та використання у сучасному виховному процесх. 1мена таких видатних французьких педагоге, як : М.Монтень, '¿.¿енелон, Ж.-Ж.Руссо, К.А.Гельвец1й, Ш.Л.Монтескье широко в!дом1 свхтов1й пецагогхчн1й громадськоет1, а 1хвшшш, засноване на принципах народно]; педагог!ки, стало нацба-нняи усього людства.

Незаперечним е той факт, що загальнолюдськ1 цхнност1 н1коли не вграчають свое! актуальност! I д1евост1, сл1д лише вмхло обирати 1 використовувати методи IX застосування у практицХ виховання на сучасному етап!. Объективна реальн!сть розвитку люцства ставить перед педагогхчною наукою проблему пошуку нових шлях1в, напрям1в та метод!в орга1^аацЦ[ процесу виховання молод!. Отв, вивчення тради-цхй виховання французького народу в поеднанн! э освоениям педагогх-чнох культури 1нших народ!в св!ту в!дчутно збагатить сучасну педа-гог!чну науку.

Актуальн4сть досл!дження дано'1 проблеыи також зумовлена такими тендекц!яыи:

- можлив!стю використання результате надого доел1цження в навчально-виховному процес! украхнськох та французьк01 щкЬц

- потребою вивчення- вторично! педагог!чно1 спадщини французь-кого народу з метою 11 подальшого використа!шя у сучасн!й педагог.*- _ чнхй практиц!;

- зростанням poлi фактору народност! у сучасному навчально-виховному процес!;

- необх1дн1стю подальшого зм4цнення зв'яэку м!ж навчанняы 1 вихованням, завдяки застосуванню на практиц! дослгнень нац!оналг чох педаг0г!чн01 культури;

- широким використанням надбань св!товох народно! педагогики

э метою впливу на св!дом1сть молод! 1 формуваннл хх С0ц1альн01 зр1-лост!.

Об'вкт досл!дження - процес виховання п!дростаючих покол!нь на засадах тра,диц!й французько! народно! педагог!ки.

Предмет достижения - особливост! та законом!рност! процесу эа-родження, становления 1 роэвитку французько! народно! педагог!ки, а також можливост! використання !! досягнень в ус!х аспектах виховання сучасно! молод!.

Мета дОсл!дження - на основ! узагальгаоючого вивчення надбань французько! народно! педагог!ки у процес! виховання та навчання п!-дростаючого покол!ння визначити основн! законом!рност! ! тенденц!! !! розвитку та обгрунтувати можлив!сть !х застосування у сучасному виховному процес!.

Основн! завдання досл!дження:

- вилвити основы! джерела виникнення, становления ! розвитку Французько! народнопедагог!чно! думки;

- досл!цити процес розвитку народно! пецагог!ки у Оранц!!,спи-раючись на загальнолюдськ!, гуман!стнчн! познц!!;

- розкрити.зм!ст та особливост! трациц!й виховання у народн!й педагог!ц! Франц!"! ; виявити властив! !й форми та методи виховання;

- виявити можливост! використання досягнень ! досв1цу французы^! народно! педагогии у сучасному виховному процес! у Франц!! ! и Укра!н! у контекст! д!алогу нац!ональних культур.

Методолог!чну основу досл!дження становить розум!нння народно! педагог!ки як складово! частини загальнолюдсько! культури, сукупнос-Т1 педагог!чних знань, ум!нь та виховного цосв1ду р!зних народ!в ситу.

Для розв'язання поставлених завдань використано так! методи иослхдиення: анал!з ! узагальнення теоретично! ! практично! еладщи-ни видатних пецагог1в Франц!! минулого ! сьогодення;вивчення нпуко-Е0-;1едагог1чних,1сторичниг I художн!х твор!в з питань розвитку на--о^но! пе.чагог!ки;!сторико-педагог!чнпП анал!з науково!,!сторично!>

педагог:гчно?,художньо? Л1те{йтури з метой виявлення використання у нгй традищй народно? педагогики; вивчення га аналхз тексте ус-но? народно? творчостх.в яких проявляеться педагог!чний генгй народу Франц1?51Сторико-л1нгв1Стичний аналгз педагогхчно? термхноло-гт? Францг?.

Матер1алом для дослхдження служать кращг зраэки гексггв усно? народно? творчостг, пращ видатних педагогхв.мислителхв.вчених Фра-нц1?, французького геро?чного епосу,лицарсько?,клерикально?,м1Сько?, морально-дидактично?,науково?,педагог1чно? та художньо? лхтератури, видан1 французькою I украхнською мовами.

Наукова новизна дисертацх? полягае в тому.що визначено та об-грунтовано основнх етапи I.закономхрност1 формування, становления й розвитку традтцй виховання у французьк1й народий педагог^, визначено ?х змхст та структура елементи;сформульовано понят1йно-термхнологхчний апарат французько? етнопедагоггки.

Теоретичне значения дослхдження полягае в тому.що в роботх визначено основнх принципи, форми 1 методи виховання у французьк1й народнгй педагог^ в уС1х його аспектах.

Пракгичне значения дисертацх? полягае в тому, що деяк1 його ви-сн'овки I положения можуть бути використат у практицх виховання г навчання молод1 в Укра?н1, при п1цготовцх навчально-методичних пос1-бник1в,пхдручник1Б, хрестомат1й з 1сторх? педаго^хи, а такок спри-ятимуть проведению порхвняльного аналхзу процесу розвитку народно-педагогхчно? думки i практики народхв свхту.

На захисг винесено так1 положения:

1. Фольклор, французький геро?чний епос, лицарська,мтська,клерикал ьна, морально-дидактична лхтература, працх видатних мислителхв, педагог1в,вченихрхзних епох е основними джерелами французько? народно? педагогхки.

2. Змхст, форми х методи використання традищй розумоЕого.ыора-

льного, трудового, естетичного 1 гЫзичного виховання у французьк!й народн1й педагог!ц1 утворюють орган!чно ц!'л!сну систему з властиви-ми 1Й законом!рностями розвитку.засновану на принципах наступност!, природо- 1 культуров!ппов!дност! 1 гуман!зац!т процесу виховання.

3. На ус*х етапах свого розвитку французька народна педагог!ка виступала вираженням едност! загальнолюдських 1 власне нац!ональ-них рис виховання 1 навчання молод!.

4. (Ямейне виховання е першооснопою виховно'х д!яльност! у Франц!?. Воно формуе дитячу особист!сть в дус! християнських чеснот.

Апробация цосл4"ження.Результати 1 досл!дження було обговорено 1 схвалено на п!дсумкових науково-практичних конференц!ях про-фесорсько-винладацького складу 1 яас!даннях кафедри педвгог1ки 1 психолог!? Ки1вського державного л!нгв!стичного ун!верситету/1У93-.1996 р.р./,на заседаниях кафедри 1ноземних мов Переяслав-Хмельниць-кого державного педагог!чного 1нституту 1ы. Г.С.Сковороди / 19921996 р. р./,на II М1жнародн1й конференц!'1 " Франц1я та Украхна, нау-ково-практичний досв!д у контекст! д!алогу нац!ональних культур " /ы.Дн1пропетровськ,1995 р!к/,на М1жнародн1й науково-практичн!й кон-ференц1'1 " Традиц!? виховання у св!тов!й народн!й педагог!ц1 " /и.Мвне, 1995 р!к/,на 1У Мхжнародн!й конференц1'1 " Нова 1 культура" /м.Ки1В, 1995 р!к/, на У Ы!жнародн!й конференц!? " Мова ! культура "/м.Ки5в, 1996 р1к/.

Структура дисертац!-! :дисертац!я складаеться !э вступу, трьох розд1л1в, висновк!в 1 списку використано? л!тератури, який включав в£тчизнян! та заруб!жн! джерела.

ОСШВНИЙ ЗМ1СТ даСЕРТАЦИ

У вступ1 обгрунтовано актуальн!сть теми, сформульовано об'ект, предмет, мету, завдання, визначено методолог!чн! 1 теоретичн! основа досл1дгення, кетоди його реал1зац!1, наукову новизну ! практичне гн.пемня, ркгначено положения, якх винессно на захист,наведено да-

- 7 -

н! про апробац!» досл!дженН#.

У першому розд!л1 " Основнх джерела француэько! народно! педа-гог!ки " проведено !сторико-теоретичний анал!з досл!джувано! проб-леми, визначено етапи становления 1 роэвитку француэько! народнопе-дагог!чно! думки, виявлено основнх джерела французько'х народно! педагогики, !! традиц!!, обгрунтовано !х змхст, а також основнх шляхи реал!зац!! виховання в р1зних верствах населения.

3 метою Одержання об'ективних даних вгдносно специф!ки виховання у £ранцузьк!й народн!й педагог!ц!, нами проведено пор1вняння э педагог!чними культурами !нших народ!в, зцхйснено анал!з шлях1в ро-звитку трациц1й француэько! народно! педагог!ки,вид!лоно самобутн! традиц!!, визначено ц!л!, якими французький народ керувався протя-гом стол1ть. Розглянуто тенденц!! !сторико-культурного розвитку француэько! держави та !! народу.

Шляхом теоретичного анал!зу праць в'чених, ф!лософ!в, педагога, мислител!в, просв!тител!в,письменник!в висв!тлено процес становления та розвитку француэько! народнопедагог!чно! думки в р!зн! !стори-чн! пер!оди розвитку крахни.

Не вникнувши в минуле французького народу, но зрозум!впи нзс-л!дк!в його завоввання римлянами 1 германськими племенами,не просте-яивши шлях!в об'еднання француэько земель в едину державу, неможли-во об'ективно проанал!зувати процес розвитку традиц!й француэько! народно! пецагог!ки ! !х вплив на формування св!д0м0ст! сучасно! молод!. Специф!ка французького народного виховання, започгткованого в часи древн!х галл!в ! роэвинутого в наступи! стол!ття само-ст!йного розвитку держави, зазнала позитивних эм!н. впродовж ХП-ХХ стол!ть, пов'язаних з швидким роэвитко.ч науки, культури, л!тератури. Завдяки глибокому вкор!ненню француэько! народно! педагогии, наяв-ност! багатьох форм ! метод!в виховання, а також внроблених народом особливостей морального, трудового ! розумового виховання французь-

кому народу вдалося впевнено подолати труднощ! неаприятливих час!в в !стор!! його розвитку.

Розглянувши шляхи 1 эасоби виховання французько! народно! пе-дагог1ки,ыо,тша зробити висновок.що вони мають самобутн!й характер. Орган!чно поеднуючи загальнолюдськ! принципи виховання з нац!ональ-ними особливостями, французька народна педагог!ка виробила властиву т!льки хй систему виховання. А тому, в першому розд!л! велике м!с-це в!цведено матер!алу, який дае уявлення про шляхи становления 1 розвитку французько! народно! педагогики, а також про 11 ц!л! в р1-зн! 1сторичн1 пер1оди розвитку держави.

Спираючись на традиц!! французько! народно! педагог!ки 1 !х безпосередню залежн!сть в!д !сторичного розвитку французькох держа-ви, 11 соц!ально-культурного розвитку, нами передус!м було розгляну-то под!!, що вплинули на формування народнопедагог!чно! думки 4 .практики в пер!од в!д епохи язичництва до наших дн!в. Така П0сл1д0в-н!сть доел!дження картини розвитку французько! народно! педагогии дала змогу виц!лити к!лька•етап!в !! розвитку, а саме: 1/етап до виникнення французько! дерг.рви; 2/ етап розвитку ! занепаду в зв'яз-ку з завоюьанням римлянами 1 германцями;3/ етап р0зкв!ту 1 збагаче-ння народнопедагог!чно! думки в епоху В1дродження, Просв!тительетва I до наших дн!в.

Звернёння.до традиц!йних тлях!в виховання народу дало нам можлив!сть виявити йо.го специф!чн! риси, властив! лише французьк!й народн!й педагог!ц1. Базуючись на положениях про залежн!сть появи, становления 1 розвитку процесу виховання в1д р!вня розвитку сусп!-льства, окремо! держави 1 народу, в досл!дженн! доведено, що нац1о-нальна культура та 11 педагог!чна традиц!я формуються на основ! вза-ек0ц!юч01 системи, в основ! яко! лежать взаемини окремо! особистос-т! та сусп!льства в ц!лому.

Еикористан1 в дисертац!! матер!али грунтуються на ведомостях

видатних !сторик!в, вчених,^исьменник!в таких, як: П.Абеляр.Г.Тур-ський, Б.Бр!в, М.Г!зо, Ж.! л.ь1ллар, А.Вараньяк,Ж.М!шле, П.Жане, Ф.Фенелон, Л!ттре, Ш.Летурно, Г.Пар!, Ж.Дюб!, Р.Мандру, Е.Фараль.

В розд!л! наведено досить вагом! факти життевого устрою та по-буту дохристиянського французького сусп!льства, роэкрито р.ого трэди-ц!?, рел!г!йн! в!рування ! звича?, обрядоз!сть, особлизост! роавит-ку процесу виховання, як! лежать в основ! п£дагог!чних принципов старофранцузького сусп!льства. Сконцентрован! I вт!лен1 в усн!й народив творчостг французького народу, вони засв!дчують той факт.що нав!ть в т! далек! часи люди розум!ли вежливость I незаперечн!сть необх!дност! процесу виховання д!тей в епоху боротьби з природою за свое виживаннл.

Досить значну увагу нами прид!лено вивченню появи християнсь-К01 рел!г!? на територ11 Франц!? ! 11 впливу на утворення навчаль-но-виховного процесу.Саме з зм!цненням позиц!й християнства пов'я-зуеться розвиток педагог!чно? практики.Буцуються храми,як! перетво-рюються на осередки осв!ти, виховання ! культури.Виникае прообраз шк1льного виховання,яке, як ! ран!ше, пов'язане з родиниим вихован-ням. Зростае роль с!м'1 у вихованн! д!тей.Саме зона перетворюеться на' основний громадський !нститут виховання п!дростаючого п0к0л!ння.

Використан! нами матер!али засв!дчують, цо педагог!чн! пере-конання народу втрачають свою однор!дн!сть нав!ть тод!, коли вони базуються на народн!й основ!. Цей процес викликаний сусп!льним роз-шаруванням населения ! появою м!ст.

Дуже ц!нна !нформац!я щодо цього нами взята з роботи французь-ких досл!дник!в Ж.Дюб! ! Р.Мандру,в як!й показано роль монастир^ь-кого ! лицарського виховання в житт! французького сусп!льствя, ?х роль у розвитку ! зм!н! !деал!в народу. Роль лицарського виховання надзвичайно важлива для подальшого розвитку народнопедагомино? думки у ¿ранц!1.Боно стало символом мужностх,вхрност!, в1дциност!.

чест! ! милосердя.Ыоральн! настанови лицар!в,як! слугували не одному покол1нню французького народу жив! й донин!.Шляхетне ставлен-ня до ж1нки - дружини х матер!,яке було одн!ею з основних запов!-дей лицарства, не втратило свое? актуальност! та живучост! ! в наш! дн!.

Окр!н того, воно показало народов! яких рис характеру людини сл!д уникати, не потр!бно прищеплювати ?й,а саме: пихат!сть, горди-ня, марнотратство, розбещен!сть, неповага до р!дно? мови ! культу-ри, небажання працювати.

Наголошуеться на тому, цо лицар! були одними з перших нос!?в французькох мови на територ!? сучасно? Франц!?.

У дисертац!? розглянуто вплив французького героичного епосу, лицарсько?,клерикально?,м!сько? ! морально-дидактично? л!тератури на розвиток !деал!в ! принцип!в француэько? народно? педагог!ки.У кращих зразках вищезгаданих твор1в простежуеться посл!довна зм!на !деал!в народу: в!д в!дданост! ! в!ршст! Батьк!вщин! в часи лицарства, самозречення ! служ!ння Богу в епоху зм!цнення позиц!й хри-стиянства на територ!? Франц!?, благочестя ! високо? моральност! доби п!знього Середньов!ччя до утвердженнл !деалу гармон!йно розви-нуто?, високоморально? людини як неоц!ненно? !стоти в епоху В!дрод-ження та Просв!тительства.

Розкрито джерела французько? народно? педагог!ки, до яких перш за все належить французький геро?чний епос, народнх п!сн!, ка-зки, присл!в'я, приказки, кращ! твори лицарсько?, м!сько?, морально-дидактично?, клерикально?, художньо? л!тератури французьких пи-сьменникхв, науков! арац! вчених, видатних педагог!в, громацських та полхтичних д!яч!в.

Цоб дети належну оц!нку процесу збагачення народнопе.дагог!чно? думки у ¿ранц!? ?? видаткими вченими, мислителями, педагогами,про-сьхтителями, у первому розд!л! эадхяно значну к!льк1сть !сторично?,

науиово!, педагогично?, худфсньо! л!тератури, яка дае 4нформац1ю про етапи розвитку нац1ональ1но! педагогично! культури. Серед проци-тованих автор*в Ф.Рабле, М.Монтень, Ф.Фенелон, Ж.-Н.Руссо,К.А.Гель-вец!й, Ш.Л.Монтескье, П.А.Гольбах, Ф.М.Еольтер, Д.Д!дро, Е.Кайв, Ш.Фурье та 1нш1, як! зробили вагомий вклад у роэвиток француэько! народно! педагог!ки.

Отже, у першому розд!л! встанорлено джерела 1 дано оц4нку становления 1 розвитку народнопедагог!чно! думки французького народу, його осв!ти, виходячи з процесу створення, становления й утверджен-ня француэько! держави.

У другому рОзд!л4 " Традиц1йн! шляхи виховання п!дростаючих поколЛнь у французьк!й етн9педагог1и1 " пр0ь.нал1з0ван0 мету, зм!ст, основн! принципи, форми 4 методи виховного впливу на дитячу особис-т!сть, а також конкротний п!дх4д до зд!йснення процесу виховання,що баэуеться на форклорних творах, як! в!дойражають переваги народного виховання, його основн! напрями, специф!ку нац!онального п!дходу до р!зних аспект!в виховання та його традиц!йний характер.

. У результат! проведеного досл!дження встановлено, що французь-ка народна педагог!ка вбачае зм!ст свого виховання в удосконаленн! людини,гуман!яац!! процесу п!дготовки п!дростаючого покол1ння до активно! участ! у практичному житт!.

У роэд!л! сформульовано & розкрито суть принцип!в виховання у французьк!й народн!й педагог!ц! з опорою на народний досв!д виховання.Серед використовуваних француэькою етнопедагог!кою пр| чцип!в най-головн!шиыи в принцип гуман!зму,природо- ! культуров!дпов!дност1, урахування в!кових 1 1ндив!дуальних особливостей дитини,принцип виховання у прац!,роэвиток самост!йност! 4 !н!ц!ативи вихованця.а тако* принцип наступност!.

Французька етнопедагог!ка вважав метою людського життя доброчи-сн!сть,правдив!сть,4стину,розум, красу,кохання,добро 1 гуманн1сть.

Людина,проникнута почуттям гуманност!,ч!тко усв!домлюе свое призна-чення, самов!ддано прагне слугувати 1стин! та ¿деалам добра. Бона вбачае мету свого життя на аемл! у вихоюанн! д!тей та у самовдоско-наленн! ! самовихованнх.

Виховуючи д1тей, народ принтов до висновку.до процес вихован-ня - дуже складний, багатогранний, тривалий. Щоб усп!шно його реа-л!зувати, вихователю сл!д самому мати в!дповхдн! знания та вмгння.

Найважлив!щою основою усптшного виховання особистост! дитини е формування 11 характеру.Саме це й диктуе зм!ст виховання,який по-лягае у прюдепленн1 любов! до п рац!,фо рму в а них морально^ обличчя, пршцепленн! естетичних смак!в,всесторонньому розумовому та ф!зично-му розвитков!.Такий зм1ст виховання продиктований самим життям, а тому в1н передбачае формування у дитини високих моральних чеснот, насамперед, любов! до старших себе та ближнього,доброэичливого ста-.вленнл до них.почуття справедливост!,взаемодопомоги,вм!ння самовдо-сконалюватись.

У процес! виховання особистост1 французька народна педагог!ка передбачае шлях в!д наочного до рац!онального, в!д простого до складного,вхд абстрактного до конкретного.

Найголовн1шим принципом виховання у французьк!й на'родн!й педагог!^ е принцип природов!дпОв!дност!,сформульований видатним фран-цузьки-л педагогом Ж.-Ж.Руссо.широко эастосовуваний на практиц! народом. В1н передбачае урахування у вихованн! дитини 11 в!кових 1 !н-цив!дуальних особливостей.вивчення 11 !ндив!дуальност!,розвиток 11 самост1йност!.Цей принцип поставив у центр вихздого процесу самого виховпнця, а не особу вчителя, як це було ран!ше в педагог!чнхй практиц!.

На всхх етапах свого розвитку французька народна педагог!ка дотршувалась принципу виховання у працх.вважаючи працю основою 1с-нуьаннк люцського сусгпльства.основною петою такого виховання за**-

ди було 1 залишаеться прагнення п!дгогувати молодь до активно! уча-ст! у практичному житН, формування у не! ум1нь г навичок, необхгд-них хЯ для майбутньо! самостНно! д!яльностК

Проведено нами досл{дження дало эмогу встановити, що французькй народна педагогика надзвичайну увагу прид1ляе вихованню у дхтей са-мосттРностг та хнхц1ативи,як1 спрямован1 на якомога ¡пвидше залучен-ня дхтей до участ! у дорослому житт1.

У результат! проведеного нами доагёдження можна стверджувати„ що у французькхй народн1й педагог!ц! простежуеться т1сний эв'язок мети, змхсту, принципе виховання, як: взаемопов'язан! та орган!чно доповнюють один одного.

Формуючи у д1тей уявлення про необх!днгсть навчатися, пращзваги, поважати отоцуючих, народна педагоггка керуегься принципами,якг точно, у стисл1й форм! виражен! народними при<уив"ями,наприклад ; " В1к живи - в!к учись.", " Вчення робить:майстром " Цудр!сть -краце багатства " Добром б!льшого досягнеш, н!ж силос", * Честь дорожча в!д грошей ",. " Не роби !ншому того, чого не зичиш соб! " Хто не працюе, той не !сть " Що посхеш, те й псжнеа", " Робиш зло, зла й спод!вайся

Щ основн1 принципи людського буття складають основу змгсту виховання у охм'! та оусп!льетв1. Французька народна педагоНка ще зароджуючись передбачала певну систему форм х методгв виховного впливу на дитину. Впродовж усього життя людини формувались !! моральна та духовнг цтнност!, тдвалини яких эакладалися у свгдоыос-т1 дитини з моменту !! народження: через колисковх пхсн1,казки, ле-гевди, перекази,л1тературу. Завдяки атмосфер!, яка панувала у стм'х та суспхльств1, у д!тей формували почуття любов! х вхдданостх Ба-тьк1вщин1, х! 1деалам. Релхгхйнх погляди дитини формувалися пхд ке-рхвництвом С1м'х х церкви, а досвхд практичного х теоретичного са-моврядування молодь накопичувала у процест власно! Д1яльност1.

Значне м!сце в св01Й вихОвн!й систем! французька народна,'^еда-гог!ка в!дводить !гров!й д!яльност! д!тей.1гри сприяють прищеплен-ны д!тям левних моральних якостей.практичних навичок, всесторонньо-му розвитков! дитячо? особистост!,11 духовному та ф!зичному удоско-наленню. Гра вчить ! одночасно виховув дитину.В процес! гри д!ти засвоэють певн! трудов! навички, необххдн! 5м у майбутньому дорос-лому житт!.

Особлив!стю французько'х етнопедагог!ки е широке застосування заохочень, змагань, р!зноман!тних конкурс!в.

У дисертац!? в!дм!чаеться, що французький народ прид!ляе вели-ку даагу розумовому вихованню молод!. Народи! уявлення про знания як результат засвоення людиною певнох системи факт!в, понять, знань втi лились у народн!Г: мудрост!. Знания 1 розум завжди користувались ви-сокою оцхнкою француэького народу. Недаремно у народх говорить: " онання-джерело багьтства". ф думку народу пхдкреслив у сво?х творах К.А.Гельвец!й, який вважав, що маючи знания, людина почувае себе й1льною навхть п!д ударами пхдступно'1 дол!.

Основним джерелом знпнь французи вважають р!дну мову ! книгу. Книги видаються у Франц!? дуже давно.Спочатку вони були рукописни-ми, а згодом - друкованими.Читання, яке сприяе,здобуттю людиною знань, знайшло високу оц!нку французького народу,який вважае,щО лише щумливе питания з розум!нням прочитаного може стати джерелом одержан™ знань. Саме тому у народ! в!дзначають: "Читати ! н1чого не розум!ти - оэначае те саме, цо пхти на полювання ! н!чого не вполювати

Оранцузький народ цхнуе знания як шлях людини до вол! та щас-тя,а тому в центр1 його уваги завящи була особа вчителя.Вхн корис-туапвсл загальною повагою I авторитетом.Водночас до нього пред'яв-лялиеь ьимоги стосовно його особистих знань ! ум!нь.Цю думку народу 11дкрг.олив його мислитель М,1«'онтень, який вважвв, що для того, ■доб нпвчити !ншого, треба мати б!льше розуму,н!ж щоб навчитись са-

мому.

3 вивчення педагог!чно! культури р!зних народ!в стае очевидним, що вона вбачае свое покликання у вихованн! наПкршдих рис особистос-т!, прагно до вдоскоцалення людини як найц!нн!то! !стоти на земл!. Ось чому французька етнопедагог!ка надзвичайно велику увагу прид1-ляла 1 на сучасному етап! прид!ляв моральному вихованню niflpocTaio-чого поколЪшя.формуванню морального обличчя людини.

Моральн! риси народу формуйться протягом тривалого часу та пе~ редаються з покол!ння в покол!ння.^дн!м> з центральних проблем француэько! народно! пецагог!ки е виховання молод! в дус! гуман^му, взавмоповаги та любов! м!ж людьми.милосердя, справедливости пат-р!отизму. Ц! !деали знайтли свое вт!лення в усн!й народн!й творчос-т!, яка наголощуе, цо бдагоиолуччя окреыо взято! людини заложить в!д благополуччя усього народу та сусп!льстгп в ц!лому.

У дисертац!! в!дзначасться, що в yci пер!оди свого розвитку французький народ придхляв виняткову увагу питанию морального виховання сво!х нащадк!в. Розробц! nisi проблеми ;фич!ллли увагу ви-датн! ьчен!,мислител!,педагоги,письменники.поети.Серед них слхд на-звати таких,як: Ы.Монтень,»}.Фенолом, К.А.Гельвец!й,Ш.Л.Монтоскьс, П.А.Гольбах.

К.А.Гвльвец!й розробив наПловн!шу теор!ю етичного виховання, його !деалом був зв'язок сусп!льного !нтересу та блага з особистим !нтересом та благом. Ш.Л.Монтескье дав визначення морал! та роз-крив !! зм!ст.

Досить значний вклад у справу морального виховання французького народу вн!с П.А.Гольбах.який е автором так звано! "природно'т морал!",принципи яко! витхкають э природних нахил!в людини i балу-ються на гармон!йному узгодженн! особистого !нтересу з суспхльним.

Значке м!сце у оправ! морального виховання молод! французька етнопедагог!ка выводить християнськ!й рел!г!!,вво-*апчи,що мораль-

н! переконання людини перебувають у прям!й залежност! з 11 духовной культурою.

На пгдстав! проведеного анал!су можна зробити висновок.що на-родне виховання-духовност! ! серця люцини, починаючи в!д усно? народно? творчост! 1 зак!нчуючи л!тературною д!яльн!стю письменник!в ! поет!в, ставить перец собйп мету виховати у молод! так! моральн! чесноти : справедлив!сть, правдив!сть, доброзичлив!сть,милосердя, повагу до р!дних та старших, мужн!сть,в1двагу,патрХ0тиэм.

Ыоральне виховання перебувае у тхсному зв'язку з естетичним. Французька етнопедагРг!ка розумХе естетичне виховання дхтей як прицепления ?м любов! до прекрасного :мистецтва, л!тератури,музики ! лрироди. Французи вчать св0?х спадкоемц1в любити прекрасне не т!ль-кн через захоплення творами мистецтва, а й через любов до земл!,цо тварин.до всього живого,в!двОдячи велике м!сце виховпншо природою, яка будить смаки та почуття людини. Цьому сприяе ! трудове виховання д!тей, яке в!дображене у крас! прац! та красивих речах, вигото-влених власними руками.

Трудовий процес нев!дд1льний в!д людського життя. Вхн п1днхс лю.цину над тваринним св!том, сприяв I? ф1зичному ! моральному удо-сконаленню. Праця е основою життя людини.Саме у процес! трудово? д!яльност! людей виникло виховання. Ось чому народна педагог!ка до-тримусться принципу виховання" д!тей у прац!.Основною метою такого виховання е п!дготовка молод! до участ! у практичному житт!,форму-вання необх!дних для цього ум!нь та навичок. Етнопедагомка Франц!? вважае посильну участь д!тей у справах дорослих природним ! необх!т дним елементом людського життя. Трудовому вихованню п!дростаючих и 1;окол!нь французи прид!ляли велику увагу в ус! перходи свого розвит-ку.Еони небезнХдетавно вважали працю основою життя та способом ви-рачетш творчо? активност! ос0бистост1.Саме тому впродовж багатьох столхть 'хруцове виховання нолод! було головною метою виховного про-

- 17 -

цесу I головним засобоы впливу на цитячу особист!сть.

Еиховати у людини любов до прац! означав виховати власне лядину. Велика роль трудового виховання у процес! фориування особистос-т! людини в!дм!чалась народною педагог!кою здавна.Про виховне значения прац! позитивно висловлввались ус! видатн! педагоги св!ту I Франц!!, вчен!,ф!лософи, ьислител!, лисьменники. Так, Ж.-Ж. Руссо вважав, що година прац! може навчити людину б!льшОиу, нхж день поя-снень.

Праця в народней педагомц! - основа людського життя та !сну-г вання сусп!льства.Недаремно у народ1 говорить: праця годув людину, а л!нощ! псують 5х. Очевидно, що народна мудр!сть вважас трудову д!яльн!сть важливим виховним фактором,який визначае досягнення лю-дини.'

Гармон!йний розвиток людського орган!зму неможливий без Гх трудового виховання, адже.праця е эасобом не т!льки трудового, але й ф!оичного, морального 1 розумового розвитку дитини. Трудова д!яль-н!сть служить над!йним засобон п!знання людиною св1ту, знайомства з реальними речами, дае хй можлив!сть застосувати на практиц! набут! нею теоретичн! знания.

Народна мудр!сть вважае працю головним у вихованн! д!тей. Це мета ! одночасно зас!б !х виховання. Французька народна педагогов ставить працю на перше м!сце у виховному процес!, як неоц!ненний дарунок природи людин!, щоб вона могла вижити у процес! боротьби з природними силами. Анал!з теоретично! спадщини французьких просв1ти-тел!в дав амогу зробити висновок.що французький народ !деал!зуе значения прац! в житт! людини, говорячи, що праця зв!льняв людину в!д трьох великих лих: нудьги, вад, убогост!. Вм!ння людини фран-цузький народ теж оц!нюе эалежно в1д результат!в працх п!дкреслю-ючи : " По робот! п!с ;ати майстра

Виховання у дитини любов! до прац! завжди було ! ¿алиласться

свя.цснним обов'язком батьк!в, оск!льки зг!дно твердження нарр^'но!' муцрост!: чого навчишся у ранньому в!ц!, залишиться на все життя.

Трудова д1яльн!сть люцини в народн!й педагог^! розглядаеться не т!льки як основа життя, о Г: як основний критер!й моральност! лю-дини. Саме тому Одним з основних завдань французька народна педагогика вважае виховання активно! людини, повноц!нного члена сусп!ль-ства, здатного взяти активну участь у сусп!льному житт!. А тому, трудове виховання е основою французько! етнопедагог!ки.

На протяз! стол!ть французька народна педагог!ка виробила пев-ну систему метод!в трудового виховання п!дростаючого поколения,яка спроможна сформувати р1зноб!чно розвинену людину,активного грома-дянина, здатного ус1 сво! сили в!ддати, лрацюючи на благо сусп!ль-ства.

Прагнучи привчити дитину до прац1 з раннього в!ку, французька етнопедагог1ка доширюе здавна вироблення трудових навичок у д!тей у форм! гри. Так1 !гри привчають дитину до самообслуговування,виго-товлення найпрост!ших знарядь прац!, предметхв побуту, догляду за рослинами 1 тваринами.Дитяч! !гри диференц1юються заледно в!д стат! д!тей.

Досв!д народного виховання, пов'язаний з урахуванням в!кОвих особливостей та можливостей д1тей,в оволодхннх ними трудовиыи уыхн-нями та навичками знайшов свое вХдображення у французьмй нарОдн!й творчост!. Народ вчить бути працьовитим, оск!льки " Праця - джерело багатства "Хто не працюе, той не !сть? " Ремесло не коромисло, плеч не в!дтягне, а само Прогодуе

У практиц! трудового виховання французьких цией широкого роз-повсйддсшш набула передача секре^в традицхйних еиз1т) ремесел.Прр пьому народна педагог!но використовуе так! методи 1 прийоми: пояснения, показ, вправе, порада; побажання, схвалення. Велике значения у ..ракти,;! трудового виховання належить авторитету та вм1нню бать-

kíb добре пршровати, адже в народ! працьовит!сть молоц1 оц!нюють по тому,як ставляться до прац! ii батьки ! родич1. В народ! горо-рять: " Який батько, такиП i син " Кка мати, така Я дочка " Яке кор!ння, таке й нас!ння

Важливим засобом трудового виховання п!дростяючого поколЬшя с народн! казки, п!сн!, перекази, прислхв'я, приказки. Бонн сприяить формуванню у д!тей працьовитост!,аереконують у необх!дьост! труди-тись. 4i скарби народно i. и удростх не вииагшэть якихось оеобливих умов для застосуваиия у практичному житт!.Варто лише знати ix i ви-користовувати у практик! виховання.

Глибоко шануючи працю як дчерело ycix земних благ, французька народна педагог!ка лрид!ляе значну увагу ф!зичному вихованню молот д!. При цьому вона виходить з положения про те, що здоров'я е най-дорожчим скарбом людини.

Проведения анал!з_ усно? народно? творчостх вказув на те.що фра-нзд'эький народ нрагне навчити д!тей добре волод1ти cboíu tíjiou,ctí-йко долати трудноц!, виробити у них витривал!сть, розвинути ф!зичну oiuiy.¿!зичне виховання та ф!зична npaiy» маить за мету дати людинх ?дОров'я та красу т!ла.

Народна педагог!ка,оволод!ння ii надбаннями с одним з дчсрел зростання педагог!чно? культури i науки у KpaiHax св!ту.Етнопедаго-г!ка pÍ3HHX народ!в свхту у процесх свого розвитку робить в!диутннй внесок у загальнолюдську культуру людства. Французька народна педа-гог!ка виранае специф!ку французького характеру в ycix ¡loro проя-вах. Вона мае глибоке кор!ння й TpaflHuii та живиться з життсдайних джерел народно? творчост! i мудрост!, створених народом на протяз1 свого розвитку.

Це наро^н! п!сн1, перекази, лсгенди, присл!в'я i приказки, в яки.х скощентрована про дна ^удр!сть,народн! погляди на зм!ст люд-ського життя,як! направляють ?? на добродхйне i справецливе чиття,

• 'Ювнюичи ïï дуну любов'ю до свого народу i Бхтчизни, горц^ткг'.эа i(ii1 народ, почуттям патрмтизму t нац!онально? гордое«.

Дуже важливим для француз!в е вплив сХыейного виховання на фор-мусання oco6;ictoctî людини. Ц1й проблем! присвячений трет!й розд!л лисертац1г " Валив традиц!й народно? педагогики на с!мейне виховання француз ïb

Проведене дослгдження дало змогу стверджувати, цо французька народна педагог!ка вважае с1м'ю основою формування особистост! дити-ни. Погляди французького народу на с!м*ю, д!тей, проблему батьк1в i д!тей, ïï вир!шення формувались протягом тривалого часу; Вони вт!ли-лись у певному комплекс! правил та норм повед!нки у с1мейному кол!, порадах та настановах батькхв дхтям, як! св!дчать про багату педаго-г!чну культуру французького народу.

Традиц!? с!мейного виховання французького народу започаткован! в ycHÎK народней творчост!. Фольклор,лицарська та м!ська л!тература дають зразки поводження чолов!к!в та ж1нок у с!м'?, осп!вують ж!но-чу ipacy, цнотлив!сть та уславлюють кохання.

Для француза cîm'r е основою виховання та навчання п!дррстаючо-го покол!ння.Французька народна пецагогхка виыоглива у ¿¡итанн! виховання д!твй, адде " Хто дхтяы потакае, той сам ридав

Протягом стол1ть у Франц!? вироблено св!й !деал чолов!ка ! дру-жини.вартий досить високо? оцхнки. BÏH галишьеться актуальним ! в наш! дн!. Дня коашо? франпуаько? с!м'? велике еначення мае домашне вогните. Де м1сце, де с!м'я збираеться разом, в!дпочивас В1д житте-вих негаразд!в та труднощ!в. Кожен француз стараеться н!кого не до»-* лускати у свое домашне вогнище.

Цоб дати иалежпу i об'ективну оцхнку ставлеша; французького на-аду до с!мейного виховання, нами було зад!яно велику к!льк!сть нау-ово"i, пецагог1чно?, художньо?, публ!цистично? л!тератури з даного ■¡хання. Лналхз видезгаданих твор!в дав нам п!дстави зробити тверд-

ження, що виховання дитини у с!н'! належним чином оцЬповали видяп ! педагоги, вчен!, мислител!, письменники та просв!тител! французько-го народу. Серед них у периу чергу необх!дно назвати !мена таких 1-чс них, як: Я.-Я.Руссо, К.А.Гельвец!й, Е.Кабе, письменник!а : Е.Золя, О.де Бальзак, М.Пруст.

Проведене нами дОсл!дження п!дтверджуе думку французького наро ду про те,що с!м'я в основой формування дитячо! особис",->ст! 1 висту-пав запорукою виховання морально 1 $!зично здорових д!тай.

У цьому розд!л! детально вивчаються с!мейн! традиц!'!, збере-г ження яких виступав запорукою спадкоемност! покол!нь французького народу.

Важлкве м!сце у с!мейному вихованн! француз!в пос!дае христи-янська рел!г!я, яка пост!йно п!клуеться про в!ру ! моральн!сть громи дян, вчить !х правильно поводитись у житт!. Християнськя рел!г!я сприяв вихованню молод! в дус! християнсько! норал!.

Отже, на п!дстав! наукового анал!зу !стор!! розвитку народнопп-дагог!чних традиц!й ■виховання у Франц!! можна зробити так! вис-новки:

1. Педагог!чна культура французького народу в складовою части-ною загальнолюдсько'г культури.У н!й в!дображен! найважлив!ш! етапи !сторичного розвитку народу,його духовна ! матер!альна культура.

2. Джерелами французько! народно! педагог!ки виступають усна народна творч!сть,геро'!чний епос, морально-дидактична л!тература, прац! видатних д!яч!в французького народу.

З.Французька народна педагог!ка ув!брала з культурно! спадщини свого народу кращ! традиц!!, покликан! як!сно пол!гапити внховання молодого покол!ння.

4. Основними принципами французько! етнопедагог!ки с гуадан!зм, природо- ! культуров!дпоа!дн!сть,наступн!сть .засновпн! нп вэяемн!й дорхр! ! поваз! м!ж пихованцем ! вихователем.

5. Вивчення народного досвхду виховання та осв!ти на усхл^ета-пах вторичного роз витку француз ького сусгпдьства входило у коло наукових 1нтереС1в передових ыислмтелхв.учених,педагогов кра!ни.

6. Об'ектом. та суб'ектом виховання у <$ранцуэьк1П народив педагогах в людина. Головну мету виховання вона вбачае у формуванш всебгчно розвинено!, гуманно! особистост1.

7. У процесс виховання французька етнопедагог!ка бере за основу С1м'о, яка е основним Iнетитутом формування особистост! дитини.

8. Наше дослхдження не вичерпуе уехх аспектхв цге! багатогран-нох проблеми.

На нашу думку, потребувть поглибленого вивчення так! питания: виховання дхтей засобами народних традиций у школьник закладах Фран-ци,виховний потенщал народних традицхй у рел!г!Иному вихованнх молод!, взаемод1я ехм'х \ школи у вихованнх дхтей засобами народно! педагогхки.

Основний змхет дисертавд! виевхтлено у таких-публхкац1ях:

1. Роль лицарства у вихованн1 шдростаючого покол!ння у середньовхч-тй Францт! // Франц1я та Украина, науково-практичний досв1д у контекст! дхалогу нацхональних культур: Тези доповхдей II Ыхжнародно! конференци. - Днхпропетровськ, 1995. - С. 137.

2. Трудове виховання у французькхй народи!й педагог^ // Традицх! виховання у са1ТОВ1й народнхй педагогщх: катер!али и!хнароднох на-уково-практично! конференцг!. - К.-Рхвне,1995.- Ч.П.- С.66-67.

3. Фольклор - невичерпне джерело французько! народно! педагогии// Традицх! виховання у евхтовхй народнхй педагог!цх:Ыатер!али Шжнаро-дно! науково-практично! конференц!!.-К.-Р!вне,1995.-Ч.11.-С.Ц0-112

4. Педагог!чн1 погляди Ж.-Ж.Руссо та !х вплив на французьку народ-нопедагог1чну думку// Нова х культура:Матер!али 1У Щжнародно! кон-ференцп. - К., 1996.- ЧЛН. - С.297-299.

Ь. Принцип гуманхзму у французьк!Й етнопедагог!ц! // Франц!л

та УкраЗЕна, науково-практичний досв!д у контекст! д!алогу нац!она-льних культур:Катер!али III М!жнародно'х конференц!'!. -Дн!пропет?'> ■ ровськ, 1^6. - С. 128-129.

6. Розвиток педагог!чно'1 думки французькими просв!тителями ХУШ стол!ття//Теоретичн! питания осв!ти та вихованнягЗб!рник на-укових праць. - К.,1996.- Вип.5,- C.I98-202.

Швец Т.А. Народнопедагогические традиции воспитания во Франции

о

В диссертации рассматриваются народнопедагогические традиции воспитания во Франции,исследуются источники возникновения французской народной педагогики,к которым относится фольклор,морально-дидактическая литература,традиции и обычаи,в которых отражены идеи и воспитательные ценности французского нароца.

Рассматривается процесс обогащения народнопедагогической мысли ведающимися мыслителями,педагогами,учендаи Франции в различные исторические эпохи развития страны. Исследуются традиции,идеалы и пути народного воспитания во всех его аспектах:умственком,нравитвен-• ном, трудовом,эстетическом и физическом. Идеалом французской народной педагогики является воспитание "пламенного патриота",всесторонне развитой личности,для которой самым важным есть и будет судьба своей Родины и своего народа.

Основной ячейкой воспитания во Франции является семья и семейное воспитание,которое выступает основньы институтом формирования . личности ребенка. В работе рассматривается проблема использования традиций народной педагогики в семейном воспитании на современном этапе и сохранения семейных традиций как залога преемственности поколений французского народа.

В работе формулируются основные положения воспитания во французской народной педагогике с точки зрения общечеловеческих ценностей и национальных особенностей культурного,духовного и материального развития французского народа в прошлом и настоящем.

Shvete ТД. Educational Traditions of Folk Pedagogy in Frafcçe.

This is competition for candidate of pedagogical sciences, speciality 15.00.01 - the theory and history of pedagogy, the Kiev State Linguistic; University, Kiev, 1996.

The thesis presents educational traditions of folk pedagogy in in Prance, researches the sources of French folk pedagogy - folklore, aoral and didactic literature, customs and traditions reflec -ting the ideas and educational values of the French people.

The process of enrichment of folk pedagogical thought by out-я tending French thinkers, teachers and scholars in different historic epochs of country development is considered and traditions, i défis and ways of folk education in all its aspects - mental, mo -ral, labour, aesthetic and physical - are discussed. The most significant purpose of French folk pedagogy is to bring up " the real patriot a person harmonically cultivated for whoc the most im -portant is the destiny of his motherland and nation.

The main call of education in France is family and family upbringing wnich is the chief institution of forming child persona -lity„ The problem of use of folk pedagogical traditions in family education nowadays and preservation of fatoily traditions as a pledge of continuity of the French people is considered in the paper.

The main educational principles in French folk pedagogy from the point of view of human values and national peculiarities in cultural, spiritual and material development of French people in past and pre sent arè formulated in the thesis.

Кличов! слова s народна педагогика, народнопедагоriчна думка, с1мэйне виховання, традиц1х, форми, кетоди, засоби народного виховання.