автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Научная организация педагогической работы заместителя директора по воспитательной работе общеобразовательной школы

Автореферат диссертации по теме "Научная организация педагогической работы заместителя директора по воспитательной работе общеобразовательной школы"

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

. На правах рукопису

КУЗЬМЕНКО Людмила Василівна

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАЦІ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА З ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.01 - теорія і історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

І'Оі.- .'

> ні її- ^ і і і V * і

Робота виконана у Науково-дослідному інституті педагогіки України.

Науковий керівник , - доктор педагогічних наук,

професор КОБЗАР Б.С.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук,

професор ГАЛУЗКНСЬКИЯ В.М.

- кандидат педагогічних наук, доцент СЛЮСАРЕНКО З.Г.

Провідна організація - ЬІиколаївський державний педаго-

гічний інститут ім.В.Г.Болінського

Захист дисертації відбудеться " /І" ■ЛММО'ІО 1993 р.

о 15 годині на засіданні спеціалізованої ради Д ІІЗ.І5.0І у Науково-дослідному інституті педагогіки України за адресою: 252030, м. Киї в-ЗО., вул. Леніна, 10.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Науково-дослідного інституту педагогіки України.

Автореферат розіслано "'//* &С¿/V1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради

ЛЕГКИЙ М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність проблеми. Створення і зміцнення української державності неможливе без удосконалення системи народної освіти. Вона має стати основою "національного, культурного та ду. ховного відродження, епохальних зрушень у всіх сферах людської діяльності, становлення демократичного суспільства і ринкових відносин, піднесення вітчизняної науки і техніки до світових рівнів", - зазначається у державній національній програмі відродження освіти*. Головними напрямами розбудови школи на Україні є демократизація всіх сторін шкільного життя, перетворення її з ідеологічної установи в державно-громадський інститут, відмова від жорсткого одержавлення та регламентації її діяльності, широке залучення громадськості до визначення й здіснення шкільної політики, інтеграція зусиль усіх суспільних інститутів виховання. Метою школи є формування й розвиток соціально активної, гуманістично .спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості. У змісті виховання пріоритетними проголошуються ідеї свободи, доброти, національної та особистої гідності, формування працелюбності, взаємодопомоги і самодисципліни, заощадливості, потреби здобувати знання і вміння у різних видах праці. Все це підвищує відповідальність школи, кожного педагога за результати своєї роботи. -

' Становлення сучасної школи значною мірою визначається рівнем управління школою, якістю діяльності її адміністрації, в тому числі заступника директора з виховної роботи. Запровадження цієї посади у штатах загальноосвітніх шкіл замість організатора позакласної та позашкільної виховної роботи має сприяти удосконаленню виховного процесу, поліпшенню його якості та підвищенню ефективності.

Духовне й національне відродження школи залежить насамперед від того, яким буде педагог, наскільки його професійні, особисті якості відповідатимуть вимогам сьогодення,'оскільки держава і суспільство значно підвищують стандарти професійної компетенції педагогів. Проте загальнокультурне і професійне

І. Освіта. - 1992. - 18 серпня.

зростання учителя багато в чому зумовлені його соціальним статусом, умовами праці та відпочинку, матеріальним добробутом.

Тому вони повинні стати предметом піклування з боку держави, керівництва школи, громадськості.

Особливості сучасної соціально-економічної ситуації в країні висувають на передній план питання інтенсифікації праці, підвищення її насиченості при одночасному забезпеченні найкращих умов функціонування і відтворення робочої сили, гармонійного розвитку особистості. В зв"язку з цим завдання педагогів полягає а опануванні вмінням досягати найкращих показників у навчанні й вихованні підростаючого покоління за оптимальних витрат сил, засобів і часу. Провідну роль тут покликана відіграти наукова організація педагогічної праці /НОПЛ/, котра, сприяючи раціоналізації діяльності педагогів, в свою чергу, спонукатиме виникнення в учнів інтересу до удосконалення культури СВОЄЇ праці.

Аналіз сучасної наукової літератури показує, що педагогіка використовує основні ідеї, положення та висновки теорії організації праці і управління, викладені в роботах В.П.Боголєпова, Д.М.Гвішані, Ю.М.ДуброБСького, П.Ф.Петроченко та ін.

Активний пошук у галузі наукової організації праці ведеться і вченими-педагогами. Цій проблемі присвячено дослідження Л.М.Артамонової, Н.Я.Ільяаезої, С.Я.Батишева, Б.С.Кобзаря, І.П.Раченка, В.Г.Слюсаренка, М.З.Черпінського та ін. ■

Особливу вагу для кагого дослідження мають праці, що висвітлюють питання організації діяльності керівників школи. М.Г.ЗахароБ, К.І.Золотарь, З.Ю.Кричевський, Т.С.Рабчєнюк, Д.І.Рум"янцева, В.К.Самодєлкін та інші глибоко розкрили сутність і специфіку праці директора школи та його заступника з ■ навчально-виховної роботи, узагальнили передовий досвід, розробили рекомендації щодо удосконалення організації діяльності цієї категорії працівників народної освіти.

Багато цінних думок стосовно поліпшення форм і методів організації прауі учителя міститься в роботах Р.Асадової, Е.М.Джшгулашвілі, Л.Л.Каганова, Л.Ф.Колесникова, Е.М.Петрової, М.П.Стурової, В.О.Сухсмлинського, В.М.Турченка та ін.

Разом з тим ще й досі немає узагальнюючого дослідження,

присвяченого проблемі наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи.

Вивчення масового досвіду показало, іцо заступники директорів з виховної роботи загальноосвітніх шкіл /далі - заступники директорів/ стикаються з об'єктивними та суб'єктивними ускладненнями: функціональні обов'язки багатьох з них не відповідають рекомендаціям нормативних документів; слабо розвинена кооперація праці керівників шкіл, педагогів, учнів, батьків і громадськості а управлінні виховним процесом; спостерігається формалізм у плануванні, зокрема, безсистемність і недостатня чіткість планування особистої праці тощо. В діяльності заступників директорів виникли, таким чином, суперечності мі;к:

- зростаючими вимогами до виховної роботи школи та рівнем їхньої практичної реалізації; .

- необхідним і наявним рівнем знань, умінь, навичок у галузі керівництва виховним процесом;

- об'єктивними вимогами підвищення кваліфікації, самоосвіти і відсутністю вільного часу, перевантаженням.

їхнє вирішення передбачас істотно удосконалення роботи заступників директорів на основі принципів наукової організації праці /НОП/ - науковості, плановості, комп^де^гності, безперервності, нормативності, економічності, оптимізації, гуманізації, естетизації. Отже, актуальність проблеми в умовах сьогодення, а також недостатня її теоретична і практична розробленість спричинили вибір теми дослідження: "Наукова організація педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи".

Об"ектом дослідження є діяльність заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - наукова організація педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи.

Мета дослідження полягає в тому, щоб розробити, обгрунтувати й експериментально підтвердити запропоновану систему наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи.

Гіпотеза: їли виходили з припущення, що дійовими засобами

і

б

підвищення ефективності роботи заступника директора є - раціональний розподіл і кооперуваачя праці в управлінні виховним процесом; поліпиення аналізу, планування, організації, обліку і контролю виховної роботи; вибір оптимальних форм і методів діяльності; удосконалення техніки особистої праці заступника директора; систематичне підвищення його кваліфікації; впровадження КОП в роботу педагогів та учнів.

Відповідно до висунутої гіпотези було визначено такі завдання: .

- вивчити теоретичні основи наукової організації праці;

- проаналізувати стан проблеми організації праці заступника .директора з виховної роботи загальноосвітньої школи в теорії і на практиці;

- розробити й апробувати критерії рівнів наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи;

- науково обгрунтувати основні напрями, форми й методи наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи;

- на основі експериментальної перевірки висновків дослідження розробити систему удосконалення наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи.

Методологічною основою дослідження о теоретичні положення вчення про працю, наукове управління соціальними процесами, про виховання підростаючого покоління. '

Під час роботи над дисертацією нами було застосовано такі науково-педагогічні методи: •

- теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури;

- цілеспрямоване педагогічне спостереження, вивчення передового досвіду, документації; анкетування; бесіди; хронометраж і само-хронометраж;

- дослідно-експериментальна рсбота.

У ході експерименту автор спирався на власний досвід, набутий на посаді організатора позакласної та позашкільної виховної роботи, а також в процесі керівництва семінаром "Наукова організація педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи".

Дослідно-експериментальне дослідження було проведено в базових школах лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу, школах і групах продовженого дня ЦЦІ педагогіки АПН України, школах Ленінградського району м.Києва, а також м.м.Пол-тави, Харкова та Харківської області, Міжрегіональному інституті удосконалення вчителів /м.Київ/. .

Дослідження тривало протягом 1986-1992 рр. і включало три етапи. На першому /І966-І99І рр./ проаналізовано науково-педагогічну літературу з проблеми, складено програму і розроблено методику дослідження. В процесі констатуючого експерименту вивчався масовий і передовий досвід організації праці організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи, виявлялися причини, що зумовлювали зниження ефективності їхньої діяльності. У 1991 р. в зв”язку з введенням посади заступника директора з виховної роботи замість організатора позакласної та позашкільної виховної роботи вивчалась діяльність заступників директорів з урахуванням вимог наукової організації праці.

Протягом другого етапу /І99І-І992 рр./ на основі даних першого етапу відбувалася розробка і здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка виділених нами головних компонентів системи наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи. Визначення рівнів НОПП заступників директорів експериментальних шкіл, зіставлення їх з показниками, ідо були на початку експерименту, ■ стало основними засобами виявлення ефективності запрограмованих напрямів, форм і методів НОШ заступників директорів.

На третьому етапі /1992 р./ було завершено перевірку гіпотези. Результативність запропонованих засобів наукової організації педагогічної праці заступника директора уточнювали шляхом спостережень, інтерв"ю, бесід, анкетування, порівняння з висновками теоретичного аналізу. Було завершено моделювання системи удосконалення КОПП заступника директора. Розроблено методичні рекомендації. Здійснювалося запровадження результатів дослідження в масову практику.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у розробці і апробації: моделі наукової організації праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи;

критеріїв оцінки рівнів НОПП заступників директорів; системи професійно значущих знань і умінь заступника .директора; змісту і методики формування знань і умінь НОП учнів в системі його діяльності; змісту, структури, форм і методів підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи.

Практичне значення дисертації полягає у розробці і впровадженні у практику науково обгрунтованих рекомендацій щодо розподілу і кооперування праці в управлінні виховним процесом в школі; оптимізації форм і методів роботи заступника директора; раціоналізації бюджету його робочого часу; поліпшення планування його праці; підвищення ефективності інформаційного забезпечення його діяльності; удосконалення робочого місця заступника директора; навчання школярів основам НОП.

Матеріали та результати дослідження використовуються при підготовці і підвищенні кваліфікації заступників .директорів з виховної роботи в системі інститутів удосконалення учителів, міських та районних методичних кабінетів.

Достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми, відповідністю методів дослідження його цілям і завданням, всебічною перевіркою одержаних висновків, зіставленням теоретичних положень з практичними результатами.

Апробація і впровадження результатів дослідження відбувалися в процесі дослідно-експериментальної роботи, а також виступів автора на наукових конференціях НДІ педагогіки АПН України; республіканській науково-практичній конференції "Психологічна служба школи" /Київ, 1992/; міквузівській науково-теоретичній конференції "Соціально-політичний портрет сучасного молодого спеціаліста" /Умань, 1992/; науково-теоретичній конференції "Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі" /Полтава, 1992/; у лекціях на курсах підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи Міжрегіонального інституту удосконалення вчителів /м.Київ/; у процесі керівництва семінаром "Наукова організація педагогічної праці заступника директора з ви' хошюї роботи загальноосвітньої школи" /м.Київ/.

Матеріали дослідження було апробовано на засіданнях педагогічних рад дослідно-експериментальних шкіл, січневих та серпне-

вих конференціях вчителів, виїзних засіданнях лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу, школах і групах продовженого дня.

Основні положення дисертації викладено в статтях, опублікованих в науково-методичних журналах та збірниках, а також у методичних рекомендаціях .для організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи і заступників директорів з виховної роботи, виданих Республіканським навчально-методичним кабінетом Міністерства освіти України, Київським міським інститутом удосконалення учителів /загальний обсяг - 5 др.арк./.

На захист виносяться:

- положення про те, що основними засобами поліпшення організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи є раціональний розподіл і кооперування праці в системі управління позаурочнов виховною роботою; підвищення якості її аналізу, планування, організації, координації, обліку і контролю; удосконалення техніки особистої праці заступника директора; систематичне підвищення його кваліфікації; впровадження НОП у роботу педагогів та учнів;

- розроблені критерії наукової організації педагогічної праці-заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи;

- зміст, форми і методи впровадження заступником директора з

виховної роботи основ НОП у практику діяльності шкільного колективу ; '

- шляхи й засоби удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи загальноосвітніх шкіл.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обгрунтовується вибір теми й актуальність досліджуваної проблеми, визначаються об"єкт, предмет, мета, завдання

і методи дослідження, формулюється гіпотеза, розкриваються наукова новизна, достовірність і практичне значення роботи.

В першому розділі "Наукова організація педагогічної пп?ц; в теорії та педагогічній практиці" розкриваться сутність, зна-

чення й об'єктивність зростання ролі наукової організації праці в удосконаленні діяльності заступника директора. На основі аналізу передового досвіду і типових недоліків з точки зору досягнень педагогічної науки визначаються основні чинники підвищення ефективності управління виховною роботою в школі.

Значну увагу приділено висвітленню історії розвитку ідей НОП, зокрема, в Україні. На основі аналізу праць філософів, економістів, соціологів, педагогів розглядається сутність понять "наукова організація праці", "принципи, напрямки, форми й методи НОП".

- Проаналізувавши науково-педагогічні джерела та головні аспекти діяльності заступника директора з виховної роботи в масовій практиці, ми виділили основні фактори, що спричинюють зниження ефективності виховної роботи з учнями. Це, перш за все, надмірне розширення функціональних обов"язків заступника директора з виховної роботи, нечіткість у розподілі повноважень між представниками шкільної адміністрації і, як наслідок, перевантаження заступника директора, незадовільне виконання ним своїх безпосередніх посадових обов"язків.

Вивчення затрат часу заступника директора на здійснення своїх функцій керівництва виховною роботою та на участь у навчальному процесі показало, що у 72/5 опитаних тривалість робочого тижня перевищує 50 годин. Проте слід враховувати двоякий характер цього показника: тривалість праці у часі, тобто її кіль- • кість, не завжди поєднується з інтенсивністю і якістю. Нераціональне використання робочого часу часто можна пояснити браком необхідних знань та вмінь як загальнопедагогічних, так і з наукової організації праці. Це актуалізує проблему підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи, удосконалення її системи.

У дослідженні докладно проаналізовано сучасний стан, цілі й завдання формування знань і умінь наукової організації праці шкільного 'жт.іьу із систгіді діяльності заступника директора з виховної

Ил/. заячії з шк.'новків вчених, результатів констатуючого екс-пер.іМ'.-нту, бул’) визначено основні напрями, форми і критерії визначення рівнів наукової організації педагогічної праці заступ-

ника директора. •

Дослідження масової практики діяльності заступників директорів дало можливість умовно виділити п"ять рівнів наукової організації їхньої педагогічної праці: високий /І/, вищий за середній /П/, середній /111/, нижчий за середній /ІУ/, низький /У/, які визначалися на основі шести критеріїв за п"ят;;бальною системою. Критеріями були: знання головних вимог до розподілу і кооперування праці в школі, реалізація їх на практиці; рбціона-лізація форм і методів роботи заступника директора; його 'бізна-ність з вимогами до аналізу, планування, організації, обліку і контролю виховної роботи, реалізація їх у практичній діяльності, удосконалення техніки особистої праці; підвищення кваліфікації заступника директора; впровадження НОП у роботу педагогів та школярів. Кожен рівень відрізнявся повнотою, глибиною та усвідомлені сто знань з НОПП, вмінням практично застосовувати ці знання.

Встановлені нами рівні, їхні кількісні та якісні характеристики були вихідними у визначенні змісту, при реалізації принципу диференційованого підходу у формуванні в заступників директорів експериментальних шкіл знань, умінь і навичок НОШІ, що, як свідчать результати дослідження, суттєво впливає на ефективність керівництва виховною роботою з учнями в школі.

У другому розділі "Основні напрямки наукової організації педагогічної праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи" дано характеристику методиці дослідно-експериментальної роботи, її ходу і результатів. Експериментальна робота здійснювалася поетапно, причому кожен етап мав специфічні завдання і засоби їхнього вирішення.

На першому етапі ми намагалися розвивати в заступників директорів,педагогів та школярів інтерес до організації своєї праці на науковій основі, добиватися розуміння її важливості і готовності працювати над розв'язанням цієї проблеми. Виявлення рівнів знань і умінь заступників директорів з питань НОПП дало можливість здійснювати диференційований підхід до різних за рівнями і 1)1 її 1 груп, ¡»«ріиБати інтенсивність керівішцтпа процесом опанування ними необхідними знаннями і вміннями.

На другому сгапі відбувалося удосконалення знань і умінь

заступників директорів НОПП, які протягом третього-етапу було закріплено в ході практичного керівництва виховним процесом у толі. ..

Найбільш дійовим засобом реалізації змісту дослідної роботи стало залучення заступників директорів до спільного творчого пошуку оптимальних рішень різноманітних проблем, що передбачали раціоналізацію їхньої діяльності, поступове підвищення їхньої компетентності в цій галузі.

Основу наукової організації педагогічної праці становить упорядкування, оптимальний розподіл та кооперування праці. В ході експерименту доведено, що ефективність управління позаурочною виховною роботою значною мірою залежить від раціонального взаємозв'язку і підпорядкування на різних рівнях керівництва шкільним колективом на всіх етапах управлінського циклу діяльності заступника директора.

Розумний розподіл та кооперування праці заступника директора з представниками адміністрації, педагогами, учнями, громадськістю в процесі аналізу, планування, організації, координації,' обліку, контролю за виховною роботою в школі, як продемонстрували результати експерименту, не лише вивільнюють час заступників директорів для виконання безпосередніх обов'язків і позитивно позначаються на підвищенні якості його праці, а й благотворно впливають на розвиток творчої ініціативи учасників педагогічного співробітництва.

Підсуши дослідження підтвердили, що утворення єдиної системи інформаційного забезпечення школи, сім"ї і педагогічної громадськості, включення їх до процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень збагачує виховний процес, сприяє демократизації управління школою.

Істотним компонентом дослідно-експериментальної роботи була оптимізація обсягу, структури, техніки особистої праці заступника директора. В понятті "техніка особистої праці" ми виділили декілька комплексних проблем: раціональне використання бюджету часу, удосконалення планування своєї праці, підвищення ефективності роботи з інформацією, оволодіння індивідуальними технічними засобами, поліпшення планування робочого місця, покращення техніки підготовки документів, виступів, зборів.

і

Однією з найважливіших інтегральних характеристик педагогічної праці заступника директора с бюджет робочого часу. Створивши його модель, ми в ході формуючого експерименту насамперед вирішували завдання удосконалення структури робочого часу, оп-тимізації затрат часу на окремі її елементи при відповідному рівні розвитку кожного з них. Основою поліпшення розподілу бюджету часу стало продумане планування праці на всіх рівнях управління виховною роботою в школі, що передбачало оптимально співвідношення колективної й індивідуальної діяльності заступника директора та адміністрації школи, педагогів, учнів, батьк.'в та громадськості. В експериментальних школах було апробовано ш перспективне планування діяльності заступника директора /р.чне, щомісячне/, так і оперативне /щотижневе, щоденне/.

Згідно з даними дослідження, основні .джерела економії робочого часу заступника директора такі: раціональна розстановка педагогічних кадрів; розумний розподіл ділянок роботи між учасниками виховного процесу; скорочення кількості і тривалості засідань, нарад; удосконалення форм і методів своєї праці, затрат часу за елементами структури бюджету часу.

Важливе місце в експерименті займало підвищення інформаційної культури заступника директора, що охоплюо: ознайомлення з організацією інформаційних процесів, опанування способам! збирання, опрацювання, аналізу, передачі й зберігання інформації, набуття вмінь користуватися основними видами інформаційної техніки та ін.

У дисертації визначено мінімальний обсяг і зміст інформаційного матеріалу, джерела і періодичність його одержання для забезпечення ефективності управлінської діяльності заступника директора. Це дало можливість підвищити аналітично-методичний рівень його роботи, приймати управлінські рішення на підставі більш повних та об'єктивних даних.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили необхідність створення на робочому місці заступника директора сприятливих фізіолого-гігіснічних, організаційних, технічних та естетичних умов. Вироблені в ході експерименту вимоги до організації і планування робочого місця, проведена на їхній основі в експериментальних школах атестація робочих місць прямо чи опо-

середковано сприяли раціоналізації використання заступниками директорів робочого часу, зниженню психологічних навантажень, підвищенню якості їхньої праці.

Внаслідок цілеспрямованих дій структура тижневого бюджету часу заступників директорів в експериментальних школах зазнала значних змін. Середні затрати часу скоротилися з 58 год. 36 хв. на початку експерименту до 45 год. 15 хв наприкінці, що свідчить про ефективність запропонованих напрямків, форм і методів раціоналізації праці. .

Велику увагу в процесі дослідження ми приділяли формуванню знань і вмінь з НОП у школярів в системі діяльності заступника директора з виховної роботи. Це передбачало внесення цих питань до перспективних та календарних планів роботи школи, координацію планів роботи органів учнівського самоврядування, учителів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня, керівників гуртків з метою навчити школярів науково організовувати навчальну, продуктивну та суспільно корисну працю; безпосередню участь заступника директора в процесі вироблення у учнівського -активу знань і умінь з наукової організації суспільно корисної праці; подання заступником директора методичної допомоги педагогам, педагогу-організатору стосовно добору форм, методів цієї роботи; своєчасне внесення необхідних коректив; облік і контроль.

Дослідження довело доцільність введення до змісту навчання шкільного активу питань наукової організації суспільно корисної праці учнів. Розроблена нами методика навчання шкільного активу начаткам НОП включає зміст, принципи, форми й методи формування в учнів знань і умінь раціонально організовувати свою діяльність. В її основі лежить ідея про цілеспрямованість і поетапність такого формування, що спирається на структуру пізнавальної діяльності людини. . ,

■ Перший етап - діагностика сформованості в учнів знань та умінь організувати свою працю. За ним іде етап мотивації, на якому завдання педагога полягає в створенні на основі позитивних емоцій стійкого інтересу до раціональної організації своєї діяльності. Осмислення школярами суті знань та умінь з НОП становить зміст третього етапу. Останній етап - застосування набутих знань і умінь у стандартних та творчих ситуаціях - передбачає

прикладення їх до інших сидів діяльності.

Зідмінність у змісті, формах і методах навчання школярів основ НОГІ пояснюється їхніми віковими особливостями. З роботі з молодшими школярами ми. широко застосовували ігрові форми, з підлітками, старшокласниками - лекції, практичні заняття, бесіди, консультації, групові та індивідуальні завдання. Особливе зацікавлення в школярів викликали аналіз конкретних ситуацій, розв'язування проблемних організаторських завдань, ділов: ігри, обмін досвідом, методи і прийоми активізації та стимулюва іня творчої діяльності.

Підсумки дослідно-експериментальної роботи дають підстави зробити висновки про те, що вміння планувати виконання доручення, налагоджувати необхідні відносини розподілу і кооперування праці, встановлювати послідовність дій, розподіляти роботу за часом, здійснювати контроль і самоконтроль у ході виконання доручення, аналізувати результати своєї праці можна сформувати вже в молодших школярів. Поступове, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей підлітків і старшокласників, розширення і поглиблення знань про працю, правила її організації супроводжується прагненням застосувати їх для вирішення й інших питань.

_ 3 результатів дослідження випливає, що запропонована мето-

дика навчання школярів основ НОП стає ефективною, якщо додержано таких умов: єдність й наступність виховних дій школи, сім"ї; систематичність, послідовність у роботі; врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів; диференційований підхід до навчання різних категорій активу; різноманітність форм і методів навчання; поширення здобутих знань і набутих умінь на сферу позашкільної діяльності вихованців.

Ефективність керівництва позаурочною виховною роботою значною мірою залежить від рівня професійно значущих знань, умінь і навичок заступників директорів. Вони повинні бути обізнані в галузі законодавства, педагогіки, теорії управління, соціальної і вікової психології, теорії і методики роботи дитячих організацій, школознавства, охорони праці тощо. Наякість управлінської діяльності заступників директорів впливає і ступінь оволодіння Н'.’ж гностичними, конструктивними, організаторськими і комун і к»<т:)зьік'к вміннями, що, в свою чергу, актуялізу-

вало в нашому експерименті проблему підвищення кваліфікації заступників директорів.

Аналіз результатів дослідження переконус, що удосконаленню системи підвищення кваліфікації заступників директорів сприяє вирішення трьох взаємопов'язаних завдань: І/ забезпечення взаємозв'язку і наступності всіх ланок системи на всіх рівнях;

2/ удосконалення змісту підготовки заступників директорів;

З/ поліпшення структури, форм і методів їх навчання. '

Найважливішим аспектом цієї проблеми е безперервність навчання, що реалізувалась в нашій роботі шляхом перспективного /на п"ять років/ планування підвищення кваліфікації, координації планів різноманітних курсів та семінарів, програм самоосвіти, стимулювання постійного творчого зростання заступників директорів.

Визначаючи зміст навчання, ми орієнтувалися на сучасний рівень розвитку науки про організацію праці, професійні потреби заступників директорів. У ході експерименту допомогу, що її подавали заступникам директорів у вирішенні завдань, які стоять -перед сучасною школою, ми поєднували з підготовкою їх до виконання своїх функцій в умовах оновлення змісту освіти та виховання, комп"ютеризації школи. Включаючи елементи випереджаючого навчання до системи підвищення кваліфікації заступників директорів, ми намагалися модернізувати їхні наукові знання, сформувати уявлення про актуальні і перспективні проблеми педагогічної науки й практики, забезпечити інформаційну грамотність, високу загальну культуру заступників директорів.

Удосконалення структури навчального процесу в системі підвищення кваліфікації полягає у виділенні етапів навчання /організаційно-діагностичний, засвоєння теоретичних знань, формування умінь і навичок, контроль знань і умінь/, визначенні мети кожного етапу і засобів її досягнення, різноманітності форм і методів роботи. Як свідчить досвід, диференційований підхід де слухачів на всіх етапах навчання, вивчення впливу підвищення кваліфікації на подальшу управлінську діяльність заступників директорів спонукають їх до самоосвіти і самовиховання.

Внаслідок цілеспрямованої експериментально-пошукової роботи рІЕень наукової організації праці підвищився у 71% учасників дослідження. Кількість осіб з високим рівнем зросла з 10 до 52$,

виїде середнього - з 14 до 27^, середнім - зменшилася з 40 до 16$, нижче середнього - з 21 до Ь%, рівень організації праці 15% заступників директорів, ідо характеризувався як низький, вдалося підняти до нижче середнього та середнього рівнів.

У висновках зазначається, що проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дало право зробити такий висновок: основними засобами підвищення ефективності керівництва з боку заступника директора виховним процесом у школі є розподіл і кооперування праці в системі управління виховною ;ісбо-тою; поліпшення аналізу, планування, організації, координаі.ії, обліку і контролю в діяльності заступника директора; удосконалення техніки його особистої праці; формування знань і умп.ь з НОН в учнівського активу; систематичне підвищення кваліфікації заступника директора.

Проблема наукової організації педагогічної праці заступника директора з вихоеної роботи загальноосвітньої школи, зрозуміло, не вичерпується питання!®, що їх було розглянуто в дисертації, а потребує подальшого дослідження таких її аспектів, як удосконалення стимулювання педагогічної праці заступника директора, формування знань та умінь НОПП класних керівників, вихователів в системі діяльності заступника директора та ін.

^ 3 теми дослідження опубліковано такі праці:

І. Раціоналізація діяльності організатора позакласної та позашкільної виховної роботи //. Рад.пік. - 1986'. - Ш. - С.63-67.

• 2. Про діяльність організатора позакласної та позашкільної

виховної роботи. Методичні рекомендації - К., РУМК, 1987. -24 с. /у співавторстві/ - Рос.мовою.

3. Діагностика організаторських знань і умінь школярів // Діагностичні методики як основа індивідуального підході' до розвитку та виховання особистості. Методичні рекомендації /Під ред. Кобзаря Б.С. - Суш: Мрія, 1991. - С.ІІ4-І20. - Рос.мовою.

4. КОП в системі діяльності заступника директора з вихошюї роботи // Практична психологія і розвій таланту. Методичні рекомендації. - Суми: Мрія, 1992. - С.209-211.

5. Актуальність ідеї! Я.А.Комеиського у сучасній школі // Тези доповідей та повідомлень міжвузівської науково-теоретичної конференції "Педагогічна спадщина Я.Л.Комекеького і перспектив;-, розвитку народної освіти. - Переяслав- Хмельницький, 1992. -

С.248

6. Соціальні вимоги до заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи // Психолого-педагогічні основи формування творчої особистості педагога оновленої національної школи. - Умань, 1992. - С.80-81.

7. Деякі аспекти підготовки студентів до виховної роботи на основі НОП // Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі. - Полтава, 1992. - С.201-202.

8. Організація позаурочної виховної діяльності учнів в різновікових групах продовженого дня. Методичні рекомендації. -Київ: КИІУВ, Київське міське відділення Педагогічного товариства УРСР, 1989. - 120 с. /у співавторстві/.

Підписано до друку 24.І2.І992р.Об.О,9.Сармая 60x84 І/І». Друк офсетика.Тир.Ш.Зам.735.Безплатно.

Д>Д Ш1І Ін.Драгоманоі!арКиїв,ІІкрогова,9.