автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Науковi основи наступностi в системi безперервноi професiйноi (сiльськогосподарськоi) освiти

Автореферат диссертации по теме "Науковi основи наступностi в системi безперервноi професiйноi (сiльськогосподарськоi) освiти"

РГ6 О Л 1НСТШТ ПВДАГ0Г®11 Ш УКРА1НИ

■На правах рукопису'

0Л1ЙШК Павло Миколайович

НАУКОВ! ОСНОВИ НАСГ/ПНОСЛ! В CKCTICMÏ БЕ31ЕРЕРБН01 ПР05ЕСIilHOÍ /С1ЛЬСЫТОГ0СЩдАРСЫх01/ ОСВШ

13.00.01 - теоргя та гсторт.я педагоггки

Автореферат дисертацг ï на здобуття наукового ступени доктора педагог!чних наук

Khïb - 1993

Робота виконана в УкраХнськоиу державному аграрному унхверситет!

цх йн1 опоненти: Дхйсний член АПН Укра1ни, доктор педагог!чних наук, професор Мадзггон В.М.

Провгдна установа: ТерношльськиЯ деркавний педагоггчний

гнститут.

Захист В1дбудеться:Х8 ЧврВНЯ 1993 р. о 15-й годин: на заспданш спец!ал13ованоГ ради Д ИЗ.05.01 в :нститут1 педагог!ки АПН УкраУни за адресов: 252 601, м. Ки1в-601, вул. Трьохсвятительська, 8.

3 ди^ертащею можна ознайомитися в б1бл10тещ 1нституту педагог!ки АПК Укра1ни.

Автореферат роз! слано " траВНЯ 1993 р.

доктор педагогхчних наук, професор Буринська Н.М.

доктор педагопчних наук, професор Козаков Б.А.

/ Учений секретар спещал13овано!Г ради

М.П. Легкий

I. ЬА ГА ЛЬ К А ХАРАКТЕРЛСТЛКА ДОСЛХД^ЕНКЯ

Актуаль.чг сть пробле:.:::. На иершоыу 'з"!зд! педагэпчнлх пра-Ц1вшшв Л:ра1нл схвалека Дер казна национальна програ;.:а "Осз:та" (Украона XXI стэлоття). Одн:ш з в;:х! дк:гл пр;.лц>:гпв реал1 гац! I ярограцл в б е з п 8 р в р з а I с г ь оолIна основ! . . а а о I у и н о о I I, ¿г1дно програ;.::; складоэш;; о'езперерзноЕ освИи е: Д0ик1льне влховання, позаши!льне казчання та зихован-ня, загальна яро^есгпна, в:;ца та П1Сллд;:..лоана эсзгга. ь'езне-рерваа овагга покликана *ку{ауъат;: ряд заздань - з;:хсьакни, на-вчаннп, загальноосз!тшо, пол1техн!чну та г.рофесглну подготовку • кокно! лвд::ни, переподготовку з урахуванням И потреб I праг-нень до саиоосзотл та оаиироззитку упродов;:: всього ¿аття. Неоо'-ходшиш у;/.оваш1 цього е наступность, ирархьч та цШсопсть Сездерерзно! освот:о. Особллвосп.) Сезперервно! осз!тк е дискретность II оргач!зац:Нно! основа. За>::л;:зу роль в-н1й в!д1грае горизонтально-вертикальна дискретность,, я;:а в!до{зняеться ха-рактеро;.: зв"язков ланок, ступеней I передо'ачае врахузашоя осоо*-лцзостей кскного з них.

Кош дискреткосто, вагливиил ос об л.;з остяки систе:.!н б бага-токомпонентность, рознохарахтерность та суперечл;оз1сть. Зсо ц! особллзосто зирчко ускладнюить систему осзоти, особливо реало-зацпо в нП! принципов наступиост! та ц! сност! , як1 ::.аэть ве-ллке значения.

а багатоступончастой систе;.и безперерзноо ссзгти к а с -I у п в I о т ь як пров!дкл;; принцип великого значения набувае тому, цо зона розв"язуе д^алеитлчн! суперечкост!, яко 2;он.;ка;эть н1к суко с ту пен я;.;:;, спрляе ц1л1снос?! снстеми та подзлцек-. ню едектлвност1 назчально-вихозпого процесу.

свIдси актуальность таил.

Стан проблем:!. 1фОбле:.:а яасгупиоот! для сучасно! педагогично! наук.: не е ковоа. Тери!н "наступьость" в педагогочноИ литератур! пс :аз ыироко вглватись з середишх XX стол!ття, хоча окре-иг елементн II розглядаллсв зкачно рангле. Зеликогэ значения проблем! ааступносто надавали в!до:л1 вчено Рос!I - Б.Г.Ананьев,

A.:.:.Бушля, А.А.Затрушин, Л.З.Зиготсыий, ¿¡Л .Ганелон, Б.С.Гер-аунськяй, С.!.!.Годнок, З.З.Давидоз, М.А.Дан! лов, Б.П.лосяпов,

B.О.Крутецькии, ¿.СЛедньов, ¿.Г.0нушк1н, ы.Ц.Зкатк!я } 1ни!.

¿начкий внесок у роззяток дано! проблемы зробили вченоУк-

ра!нк: 3.1.Бондар, Н.;а.Бурлнська, 0.,\'.Б1лявв, С .У .Гончаренко, ВЛ.Галузкнськай, А.1 Дьоолн, З.О.оаслуненюк, Б.С.Кобзар,

- г -

В.1.;.;.;адз1гон, О.Г.;.;ороз, О.Р.Пазуркевич, а.Г.Ничкало, З.Ф.Па-ламарчук, Д.О.Тхоркезсышй, ы.Д.Ярмаченко, В.А.Козаков.

На сьогодн!шн!й д-шь гснуе багато праць, прасвячених нас-тупност1. Але це прац1 про "ишльну" наступтсть. Праць не про наступил сть ы!к окремимя ланками, ступеням;! система мало, а про настушлсть в систем! безперервно! С1 льськогосподарсько! осв'гти, ыайне немае. Сане це I визначило теку дясертац:йного дослгдкен-ня.

Б!льш1сть автор!в назлвавть наступил сть "дидактичниц прин-цлпо:,!", "законом! рн!сти", "принципом побудови система осв1ти"1 гнше. ,Мп ввакаемо, цо наступи" гсть - це такай взаемо-зв"язок сумпших ступенгв, коли д!алектлчн! супоречност!, ¡до вннлкаь'ть мп;; ними, розз"язумться орган}зованоч взаеиозгеа в1д-пов1днпх компонентов. Наступи! ст.ь охоплые вс! ступен! система, 1х сторона - навчакня, виховання, розвлток, уормуванья особис-тост1, спец1ал1ста, а такой аспекта цих сторон-- з:лст, методику, орган!зацпо, управл!ння.

Оо'"ект досл!дкгння навчально-ваховний процес в систем! беьиерервно! провесIйно! с 1 льськогосподарсько! освети.

Предмет дослЦкеннн - теоретичн! I методична основа наступ-иост1 .в систем! безперервно! прсфесПШо! осв!та.

■Кета досл!дкення - проаиал! зуватп стан наступност! в систем! безперервно! професШо! осз1та, скласти концептуальну модель та вкзначлм ефективш иляхл забезпечешш наступност!.

. Влвченнядосв!ду робота загалБноосв!т1пх инлл та сьчьсько-господарських техн!кудпБ, коледглв ! вуз1в, який пов"язаний з проблемою наступност!, та проведен! попередн! досл!дкепня, дозволили сформулйватл гчпотезу: наступи!сть в систем! безперервно! професШю! (с!льськогосподарсько!) осв!з^1 к&багато усп1шн!ае буде забезпечуватись за умов:

- врахування особливостей ! спецкф!кк кокного з ступен!в;

взаемозв"язку. сумпших ступен!в в зшст!, .гаетодиц!, орга- ,

и:зац!I I управл!кн!; '

- застосування презентивн'их моделей та,.методик.! ьлкдадання спещальаих дисциплп! з влкористанняы передовик ,технолог!й;

- створення ргзнкх навчально-методичних комплекс!в та !нте-гратавних навчальних заклад!в;

- сшлькост!. в навчально-виховному'процес! I провес!йн! й ор^бНтацП сумггших ступен!в система.

- ъ -

Предаст, гдога i rinosesa доел!д-лшня ой^иоуллл основа! завданкл;

- позук ново! парпдапгл наступиос.! з : eio.j ¡,о.?рс<;кк II концептуально! иоде;;;;

- зд! лснкта оатодлдактлчний аигл( •• глгчальклх планов i прогрей школя, ПТУ, xexaiKyi:a, коледка v : ;

- злязлтл причини влннкненна д1йлокт паях суг.еречностей uf?; cy:.u'K!iiiu:i ступенями сястемн безперервно! провес i ííhoí ocbíih;

- провести прогнозувания i наукове обгрунтування ефективних шлях!в забезпечення наступност! та дослгдно-експерименталБну ix перевíрку;

- розробиги методику виклэдання спец!альннх дисциплин з ви-користанням передовых технолог!й;

- скласти Jepapxi-чну систему презентивнлх моделей;

- узагальгити результат доол1дно-екопер:шентально! nepesip-ки концептуальних полокень наступност!, основных ылях1в II аа-*

безпечення та фактор!в, що на не1 впллвають. .

Методолог!чну основу досл!днення отанозлять: теор!я паукового ni знания, основн! полокеяня системного i д!яльн!сиого п!д-ход1В, принципа едност! Teopil ! практики, гуман!зацН, де-H0Kpani35ui I. ,

При доол1дгенн! ор!бнтац!я була на педагог1чну цетодоло-гiю, в1добракену в працях: Я.А.Коменського, ¿.О.Сухоилиноького, К.Д.Ушянського, й.л.Бабанського, ш.А.Амоаашв!л!, 3.1.Бондаря, Н.л.Бурлнсько!, С.У.Гончаренка, ¡.¡.¡.¡.Гриденка, П.Ф.Каптч.рева, О.З.Кнричука, I.Я.Лериера, А.С.я.акаренка, LI.I .Пахмутова, ü.P.L'a-зуркевнча, ¡.¿..М.Скатк1 на, :,!.Д.Ярмаченка.

Для розв"язання поставлених завдань у в!дпов1дност! до программ досл!дкення на bcíx його етапах застосовувався комплекс взаемопов"язаних метод!в:

- визченая праць педагогов, психолог!в, соц!олог!в, оф!ц!й-Hoi доку^ентацН, програм, п!дручнак1в i цетодичних пос!бник!в;

- анал!з л!терзтури з питань беэперервнох ocbítu, наступнос-. tí, назчальних план!в i програи иколи, техн!куиу, коледну, вузу та статлстичнпх данях ycniu,HOCTi ! в!дс!ву'студент!в;

- опостерекення, аккетування, бес!да, !нтерв"юваннп;

- метод узагальнених характеристик;

- дослЛдно-експернментальна перев!.рка методики викладання спец!альнах длсцнплЫ та irpoBiix занять в середн1й ! вищ!й ene-

- ь -

ц!альн1й школ1; цетоди иатематпчно! статистики.

Зикорнстано досв1д роботи дисертанта ян внкладача загаль-но! I продес!йио! педа^опки, методики навчання спецгальност1 та о крепях :.:етодлк.

База доел! дг.ення. Досл1дно-експерименталыш робота була спряиоваиа на внзчення наступнос*! та II проблемк в снстеьп безперервко! профзс:¡¡но! осв1ти, внзначеняя оптпмалышх шлях1в II аао'езпечення I проводилась з Ь76 року в сколах 15, 83, 1аи шета лиева I облает! (Б.Церква, школа й ь*; Сошн;шзська

Бор.:сп1 льського р-ну), в про^ес1Ёио-техн1Чних училищах й м.Наева та НовоукраIнському :.г 2"(Кя1вська обл.), в техн!кучах - дитоинрському С1 льськогосподарському, КиЛвськоиу електрон-' них пр::лад1в, ¡С;;1всьному топографчноиу, Новгородскому г!дро-иел1 оратнвноиу, Зозкесенськоиу механ1г:о-технолог!чноыу, Хороль-ському агропро.\шслово:.:у та пезченк1вськоиу С1льськогосподарському колед;;:ах, Корсунь-ызвчени1всьхоку "педагог1чюму училищ!; на Г1дромел10ратпвних. I буд1вельнкх п!дприе^йгьах ц.литоыара I Нового Буга, а такой Укра1нськ!й С1 льськогосподарсы:1й акадеиН (нк:п УДАУ), частково в Унанськону с!льськогосподарському ¡нсти-тут1.

• Досл1дно-експери:.!ентальна робота проводилась буш оно з внклздачаии, метода с таи л та кер1вяпкац:: вказаких навчальних заклад1В, а таког: слухачами педагоггчиого уакуль^ету УкраГн-. Сского деркавного аграрного ун!верситету, де влкоиувалась ди-сертацНна робота.

Наукова новизна полягае в тому, що вперше розглядасться проблема наступностх в систем: безперервно! професхйю! с1льсь-'.когосподарськоУ оевхтк, п концептуальна модель , а також роль наступноси в створеннх 1нтегративних навчальло-вихоЕНих закла-Д1в I навчально-виробничих комплекс:в та шдвшценш якоси П1Д-готовки . спецгалгстхв ргзних квайф1кащйних ргвмв.

Наукову новизну.також маять використання активних I гьнтащй-них метод1в навчання та дуальна система гидгото^ки спецгал1ст1В.

В1рог1дн1оть результат!в доел!дкення гзаб?рпечувалась: даними тр;?вало! досл1дно-експер:шенталыш1 аерев1рки педагог: чних 1дей; ?

- репр'езент-ат:шнстю одерканих.дан ас досл}дкення;

- статистнчноа значльпетд ешпрпчних данах;

- р!зао:лан1тн1сг,о дкерел } н^ор^ац! I;

- в/.к^рлотаная:.: комплексу метод}в, розроблеалх педагог1ч-нои наукоз I адекватнлх е^г 1, згздаанял, ?}г.отез{;

- дои! льнам поеднанняа октодядаитачного льаого анал1зу.

Геореглчае значения доел: д:;:еш;я кояягзь з : а;;у,:.;о:

- обгруктозан-} парадлгиз г концептуальна :.:од',ль нзегупноз?! в систем} О'езперервнО!' провес г ;;ао1 ооз;: зазчеиия наотупност} як провЦного принципу, цо узгодгсуе сулсрочное?} ступснямл та спраяз шдвл^енню е^октлвност} нзвчалвко-влхоапого процесу . х створенкю гнтегрованих навчальних закладгз та комплекств ;

- заявлен; прлчанй влнлкнення суперечносгей, ^о лрлззодать до упов}льнення адаптацп "нозач-лз";

- вазкачел! особливостг основних ступенгв профёсгйно! осзхти, як1 необхгдне враховувати при забезпеченнг наступност1.

Поакпчне зкаченнп досл!дкення посягав:

- у Бпровад>::ена} методлчнлх розробок з практику робота •

с}льськогосподарськйх техгпкуьЛв, коледк1в та вуз1в по выявлении причин ванйкяенкя суперечкомей, трудноц}в ступени:.:;: та 1х узгодг:енн.о (6, 3);

- у розробц:-. та науковоиу обгрунтувана} шлях}з стзорення оптакальнах умов забезпечения наотупност! в.слсте:.п безперерв-но! провес!Ено! освети (3, 24, 25);

- у зпрозадкенн} састе^а провес!::но! ор1енгац!1 в практику робота лТУ - технгкуьив- колед^пз, зуз}э як одного з и!лях1в забезпечення наступнос!: (5, б, 3);

- у розробц! та внрозадкенн! в назчалыШ процес } практику . влщо! икола уетодяк влкладанкя спешальнлх длецаплгн з вяко-растанняи передозих технолог!И, методлчнях рекомендации оптимального взаемозв"язку } вабору елеиент1в дидактично! система

та }ерарх1чн'лх презентлвнах моделей (3, 12, 15, 14);

- впроаадкення в практику вл'до! школа поётапяого вакорастен-ня традэдКнлх, актлвклх I ¡¡/Л тац} йких форм та иетод1в навчан-ня (13, 14, 22, 2о, 26, 27).

Апробзц1я та зпровадкекня результата доол1дкення зд^йсню-валлсь за допоиогоа:

- выступ!в пзред науковою та педагог!чнод громадк!си I пе-

дагог1чниыи колективами с!льськогосподарсысих навчальних заклад! в з проблей кастугшост! в систеи! народно! та профес!йно! оов!ти (Ки1в, Льв!в, Р1Вно, Москва - 1974-1935 рр.); на зас1-даннях'кафедри педагог!ки та Радах педагог!чного факультету УДАУ (Кьнв, 1975-1990 рр.); на акадеи!чнлх, республ!канських конференц!ях та методлчних об"еднаннях з проблей внщо! школи (1285-1^УО рр.); на н!анародн!й конференцИ з проблем активных метод!в навчання та д!лових ¡гор (С.-Петербург, 1992 р.)'»

- публ!кац!й автора. Питания з проблей каступност1 внсв!т-лавалясь на отор!нках журналу "Среднее специальное образование" (нин! "Специалист") (15, 16, 20, 23), в мзтодичннх розробках •та рекомендациях, як! опублгкован! Республгканськиц науково-методлчним кабшетом з ССО (I, 5, 6) та 1'кра1ноькли д^зжавнии аграриям университетом (II), в збгрниках матер1ал!в конференции (24, 25, 26, 27), науков!й !ифорцаиП НДШ (8) та навчальних пос1бниках (7, 9, 13, 14);

- вязчення впллву впровадкення результатов досл!дкення

на стан настунност! в систем! безперервно! профес!йно! освг-ти. 3 Ц1б.о метою, почлна^чц з 1976 року, ми проводил:! анкету-вання учн!в ишл та отудент!в техн!кум!в, колед^а-! молодих спец!ал!ст!в на влробництв'1 (3), а такой впкорлсталл ¡ни! не-' тоди:

- бес!ду з студентами, впкладачами та кер!зн.!ками навчальних заклад!в;

- онтодидакткчний та пор^вняльниИ анак!г навчальних пла-н!в та програм з спец!альностеИ 2у03, 3110, ¿^14, а такок квал!ф!кац1йних характеристик та презентавних моделей;

- розробку иетодичних реко;.;екдац! й. для педагог! чнкх колей'1 тив!в техн!кушв, кол?дк!в та вуз!в (I, 6, 5*, 6, 10, II, 13«

и);

- аатеиатачи! иетодл, иоделювання (12);

Над проблемою' наступноот! автор правде бллзько 20 рокЫ5 3 1976 по 1950 рр. - в!дпов'!дальнай вак&навеуь, опечатку з геш: "Проблема наступност! середньо! спЛи!а^но! школи в зй-гальн!К систем!-'народно! осв!ти" (Коордлнац1ЙЯ1'плана НД1ВШ на 1976г1985 рр., шифр 1.4.5.1.8), а пот1ы (1986-Л990 рр.) Й

- 7 -

теми: "Розробка теоретичнах основ наступност: в слсте:.м сьчь-зькогоспидарсько! ocbít:i" (Коордлнац! ¿на рзда педагог!чилх ^ослíд;ле::ь 06-06ь-лн/5).

Конну п"ятлр!чку склацаллсь зв ! тл, як i -'лухалась на 3aci-цаннях кафедра педагог!kj, науковкх копферешИях, а рсзульга-си до13Л1д:-.ень, шляхом публ.Kaui ;í впрозэд;^увалась в пра.<г::ку эобота влцах казчальнлх заклад!з.

У 1983 р. НД13Д видана наукова iкфо^маи!я и.пс?уп::{сз1. ¡ систег/л "лкола - технлкум, тех:пхум - влробн.:ц?£о", п!дгото:)-1ена автором за результатам:; досд!д;..ень.

Ол!д 31дэначлтл, цо результат;-: кашах досл|д-сьаь врзхо-¡увалась при розробц1 наьчальнах прогрзм, hhhí члпнах на-¡чальних план:в для середшх спец!аль;;::х назчальнах за::ла;;!з, юледглз за спец1алькостш.:и 2^03, oIIC, складанн! кза-

ilgíKaui йних характеристик i моделей спец!ал!ст!з. ¿они зна ia в i добра-.зная з smíctí, иетодац! накладывая cr.eui альнах

[лсциплп:, opraaisauiï нззчально-ваховного процесу та •

¡ередньо! саец!ально! школа.

Навчалыи nocí Cíhík:i (7, у, 13, 14), як i сьогод:-п иароко .акорастову^ться в ciльськогосподарськах середшх i валах :пед1 альних нзх "альнах закладах, з одного боку, спраялть становлению наступност! у 3míctobhom;/ i процесуальнэму оло-ах процесу нззчання, а з другого - nfдвижения Moro е^.ектаз-

00 TÍ .

Ссиознi положения дос ;пд;;;ення опубагковакь з 23 працях, згальняа обсяг становать понад ¿¡5 друкованих аркуш1В.

На захает ваносаться: концептуальна модель, яка розкра-аь сути i сть i методачн! основа наступност! з систем! без-ерервно! npo^ecianoï ocbiia. при створенн1 моделг ма злхода-а з того, до каступн1сть. як 1сторико-педагог1чна категория залезать ¿¡д тах масштабов, як i зона охоплле, а тэко;:-: б"ектлвних та суб"бктавнах ^актор!в, цо на не! впллвають.

В концептуальну модель входять ochobhí полонення наступ-octí , hkí злкладе:и в дасертац! iuii й робот! та публ^кащях:

- влзначення cyTi поняття наступност! в cacieMi безаерерз-о! оезнта та сукуп.-лсть ознозьих теоретачно обгруктовагах i кспераментально перез!ренах полонень, hkí складаать i i пара-

дигиу I концептуальку модель;

- обгрунтування законо;.прностей внникнекня суперечностей ¡■Ли сууллнлыл, до постЩчо взаемодпоть, ступенями дискретно! багаикомпонектно! безперервно! освхти, об"ектквних та суб"81:тлзних причин, цо призводить до порушення наступност:

I морального кезадоволення ст^мент1в та основных шляхгв ство-рення оптлмальних умов для II забезпечення;

- структура безперервно! осв1ти в Украпп та ор1ектовна структура I -шляхи пЛдготовкн спец1ал!ст1в ргзних квалгфгкац!й-

•нлх р1вн!з;

- ефектлвнгсть викорлстання -методик влкладання спецгальних длсцлплгн а передозлмл технолог! я;.ш, ¡ерарх!чнкх граф1В на-зчалышго процесу та презентизних моделей з метоа дослЦно-експерлцелтально! перев!ркл осдовних илях!в «забезпечення насту аност! ;

- настуднлсть як провиний принцип,лнтегратиннлй засгб система спрляй узгодненшэ суперечноотей ми: Ступенями, п!д-зиденк;а еуектлвност! ка.вчально-внховного процесу I якост! шд-готовкн спец1ал!ст!в та створеншо ¿ктегроваалх назчальнях заклад1в I навчальнлх комплексов.

П. ОТРУКТУРА ТА 0СК03НЙЙ З.УЛСТ д.^РТАЦП

Дисертацгя складаеться з вступу, чотлрвех роздьЛз, висновк13, б1бл!ограф1! I дода'плв, внкладена на 354 стор1Нках I мгстлть 50 табллць, 50 малзшив, 17 додатк13. ' •

У вступ! - обгрунтозано виб1р теми, I! актуальн!сть, внзначаеться об"ект, предмет, мета дослгдкення, методолог!я

! нетоди, новизна, теоретична та практична зн£чу!ц!сть, сфор-

%

.мульована робоча гшотеза й основш зав/шипя, положения, що вадосяться н?„ захист.

В перному розд1Л1 - "адступн! сть як го1'1холох1о-педагог!ч-на катёгор1я безперервно! професггшр! освети" -'розглядаються

- ы -

методолог!чн! переду;,;овл наступноот{ як педагопчно! категорн безперервно! осв!Тл, тобто II концептуальна модель', особлива увага прлд1ляеться взгеыозБ"язку загальноосвгтньо! I прис 1 Л— " но! нколл, а такок пробле:.;: наступкост1 ¡.'Л;:; окре:.::::.:.: с^упе'м-ни система безперервно! провес!йно! осзгти.

длвчення наступност! як педагогично! категори та ааа^пз I! проблем:! з с:юте;.и безперервно! про...ееь'.но! осз1ти говорить про те, то насгупшсть охоплае на: складов! - до^к:льне.вихо-вання, пол!техн1чну, про^ес!йну I нейормальну осглту, П1дви-щення квалЬ-лкац! I, набуття ново!, лрофесп, а тако^: вс! сторона навчально-влхозного процесу - навчання, влховання, роззг-ток I становления особл;:воот1, формування спекал! ста. Тобто ■ вона охоплае зс! вьчов! пер1оди иня людлна, почлнаачи до-кклльнлм влхозанням i. закшчуючл неформальною, глслядлпломной осв!тою.

Особливо пои!тнлй I! прояз у пгдолстеш пройесШю! оевг- ' ти 1112: скоордиаованлмл ступеням:!, ланкамл та за I! мехами (¿кола, злробнацтво).

Схематично систему безперервно! оезгтл моекз уязлтл так" (мал.1). * .

..'.ал.1. Схема система безперервно! осз1та

1з схема (мал.1) злдно, цо система проуес! ;1но1 осв{ти е складной ! поддав глобальне ¡леце в загальнИ! слстеиг безпе--рервно! осз!тл, яка, незважаючи на багатокомпонентн1Сть I дискрета!сть, разом з а едина I ц1л!сна. Але.так, як вона

. - 10 -

складаеться з целого ряду поол1довких ступен!в, як1 постШо взаемодшть и!ж собою, го вяникають Д1злекшчь1 суперечностг (ускладнення). Соц!альч! досл1дкення зшсту 1 характеру усклад-нень, щб влилка.оть у старшокласник^в, аб1тур1ент1в, першокурсни-к!в, молодого спец1ал1ста на вкробнидтв!, слухача педагоНчного факультету або ФИК довели, що ускладнення дуке ваклива псахоло-Г1чна категор1я I являе собою суб"ектлвне вгдчуття реально 1С-нуычах суперечностей навчально-виховного чи влробничого проце-су. Толу при переход! з ниячого ступени на вищий учн!, студента, аспиранта, слухач! суб"ективно в:дчувають суперечност1, що об"активно винцкають як трудноии.

Влвчення трудной:в показуе, що на с тиках двох ступешв система бсзперервно! осв1ти, що взаеыод1ить ьпк собо;о, в ¡эезульта-Т1 суперечностей влнакае комплекс дадактичнях, оощальних, психолог: чнах ! педагог!чаих проблем, як ими I зумовлено 1х виник-нення. пкщо нав:ть прапустатл, цо кокен Попередн^й ступ:нь ¿деально готуе до наступного, що в !х взавый&И не ваникае нг-яках суперечностей, то не.монна нехтувати упов!льненням адапта-ц}1, яка е одним з ванлавих елеаентгв наступност!. Мк переконалась, що уповьльнення адаптацП веде до пог!рыешу; умов для за-безпечення каступност! як насл^док, до негативных резулыа-Т1В - значения усп!шност1 I якоет1 знань, збглыяення проценту ' в1до:ву, морально! незадоволекост!. Граф1чко цей„процес мокна зобразити так (мал. 2).

. 8 цього приводу розглянеыо деяк1 приклада. Пор1вняльн! дан! уоп1шност1 ! якост! навчання в ССНЗ Укра!ни за останк! два десятар!ччя,подан! в таблиц! I. °

1 Загально- ' ОсноЕна 1 .2 ч 1 « 1 Техшкум,

осв!тня | школа старта (повна) '(■ й-1\ . к 2 |ч-\ - и о о Л ° °| / /1 о я| коледк, вуз .

Суперечностг .(трудною,!)

Т

Комплекс проолеы, ванакненкя "порогов", "о'ар"ер!в"_

упоБ1льнення адаптац:!

попрыення умов наступност!

Зникекня успшноси , в1ДС1в, .-.¡оральне незадоволення

ал.2. Схематично зображення процесу виникнегня морального незадоволення первокурсник!в.

Таблица I

¡¡ор1внялып дан! усншност! 1 -нкост! знааь в ССНЗ ¿'крапш

¡¡авчаль-р!к Курс гент Т1В ¿'СПИ.!- л^сть навчання К н'кос 11

1:0 ::урса:; ; ь -1) 112 ,"5" V Л на "V-"5"

1980 731 1 101127 93,4 10,1 19,2 0,29

Ьь! и 320165 97,4 ' 11,8 21,2 0,33

п 310140 93, 12,3 23,7 . 0,36

1У 71045 99,2 14,1 ! 34,2 0,48

у 623 100,0 14,3 ; 35,2 0,50

Бсього 303100 >7,6 - ! 0,39

1939- 733 I У7Ю6 93,9 1 9,9 ! 18,3 0,30

Ь90 П • 310240 95А 10,9 | 21,3 0,32

Ш : ¿01630 97,7 : 12,2 | 27,1 0,35

1У 67114 14,1 ! 31,2 . 0,45

У 510 У9,4 17,9 | 36,1 0,54

13СБ0Г0 776600 97,4 1 - | 0,41

а табл.1 видно, цо наГшинчг показннкн на лериих курсах: низька успшшоть (УЗ,у), нлзьклй кое^!ц!ент якост1 (0,39-0,41). Ь табл.1 такоь; видно, цо гпд час переходу з иолодиих куэс1в на старил спостер!гайться певна законоглршсть - п!дв;пцуеться процент усп!шност! ! якост1 знань, зростаа коеф!ц1бНТ. це св1дчлть про те, що учнх (студента) старших курс!в в^е встлгли адаптув'а-. тлея в уаовах техникуму (вицого навчального закладу) ! на резуль-тати !х навчання в;»;е майке не впливаать особлпвост! назчально-виховного процесу витого ступени.

Аналог!чна слтуац!я спостер!таиться I у влцих сьчьськогос-подарсысих навчальних закладах.

Загальнил р!чцкй'в!дс1в в Украпп за осташп роки.складае • 2,7^, а в деяких с!льсышгосподарськлх теипкумах, коледнах, вищих навчальних закладах цен показнак доспгае 7-3Найб1льсяй в!дс!в на ыолодоих курсах, то такой св!дчить про порушення на-ступност! :.пн загальноосв!тньою та професШзою школами.

Яскравш прикладом зникення наступностг мш загальнооевгт-ньою I профест йною школами е ртзкий спад усп1шност1 студент! в I

- 12 -

к!лькост1 в1дм1нник1в. Так, П1сля зак1нчеаая першого курсу в гех^куьп, коледк! чи вуз1 к1льк1сть в1ди1ннак!в лекить в ценах I-2/5, а при вступ! - 40-60/5. Сли такок вЦзаачити, що в наз-ваних КройесШнах навчальних закладах мае мгсце значне запревая середнього балу. Так, середаЫ бал учнхв (студеатгв) по заплачена! першого курсу падае бк.ьш як на 1,0. Незначне падгн-ня середнього балу (0,1) мае 1.псце I при переход: уча!в школа з IX в X клас.

¡.'.ал.З • Граф1чне зобра;::еная з:.паа середаього балу..

* . .

.3 мал.З видно, що пгсля стикування загальногсв:тньо1 I прочнее! '¡но! пиал, тобто на першому курс1, мае улсце р1зке па-' Д1ння середаього балу, що св^дчить про зникеная ааступности

3. метою Елнвлеаал причин 01 экого заикеная уса1шност1 та пкост: аавчання I веллкого проценту в!дс1ву - ма Е1дв1далл знач ну ¡ильк1сть занять вчител1в I влкладач1в (поаад 400) з наступишь анализом, влвчали загальний стан назчалысе-злхозно! та прдфор1еатац1йао! робота школа, техникуму, коледяу, вузу 5 прай ли до висаовку, цо оснознимл причинами цього е: особлнвостг з:«йстова61 1 процес'уальао! стор1н навчан°ая; -зм1ьа ц!лей зав-дааь, статусу "повачк^в"; поз^льне проход:..ення адаптаци та пе-ревантацення студенев особливо на перших курсах.

Результата наших дослдаень говорять про те, цо для уник-неная суперечаостей, як1 влкликають трудаошл у* аавчанн1 I по-бут1, сл1д створавати систему рац1ональ^о д1ачих аазчальних заклад'в, шо Исно взаемод!зть шж собоа, к^лыурно-осв!тн!х устаноЕ та виробництва, тобто аавчально-ви^збшш комплекса, 1атегратлвн1 'навчальн! заклада, 'назчальн! заклада шдвищеного' типу (колед;п) та !н. Доеднання зуснль навчальних заклад!в,

- ¡3 -

культурно—осв! тшх устаноз, наук;; та влробнацтьа пр:: ретельпо-му дотраманн; наступлост! опрляв удосконаленн» гп дготовкл студенев до трудоьо! д{ялыюог1, пабуття скс^альагз-г}, ..оъо! про^есгI, гчеиого с ту ценя, я! двгаенця кзал! „псацг I ': .".д.

У другому роэд;л! - "¿0ц{альй0-педа:'0г!чиа лараптерассака оснознах ступен!з слстема провес; Г.но: освгти" - розглядглтьзя р!зн1 структура-ор!ентовн1 структура '.'о; аерсрзно! осз1та Рос! ;, Укра1нл, структура слзтема осв1та Украп:л згЦно з ¿аконол "Про осз!ту", а також структура безперерзно! ступЬачасто! провес!й-но; шдготовки спецгал^сев р!знах р1зн!з I наводиться 1х по- . р!зняльнлй аналгз; значне касце выводиться осаознам ступеням система провес г ПкоI освгта - середнИ! спецгальнгй икол1 (СЗИ) та коледку, якг в УкраШ зггдно з Законом "Про освгту", вхо-дять до складу влщоГ.школа, а такок вамогам, цо васувадться р1внем розвлтлу наука, теашка, влробнацтва до.сучасних спец1а-л1ст!в сер'здньо! та влщо! квалклкац! I.

Розглядаичл Концепцию середньо! специально! школа, коледну як нлнчлх ланок зато! кколл з Укра1н1, а в кра!нах ЗНД та ¡н-пах як окремих ступен!в састема, ма поставалл перед собою мету на 1х прлклзд1 розкрата стан наступностг в систем! безпе-рервноЕ провес г. "шо! освети, тому цо ССи мае характерна' раса:

- це складоза ващо! школа I безперервно! про^ес!ано1 осв1та, цо безпосередньо ззае:.юд1е як з какчам (иколоз), так I з ващам (вузом) ступеняма ц!еI састемя;

- осмлька СЗы е складозол вацо! (в Укра!н!), тому л^гко показата 1х взаемозз"язок, наступнгсть;

- ООО эабезпечуеться спец!альнлмл назчзльнама закладами - . технлкумами, училищами та !н., як: готуать спец!ал!ст13 се-редяьо! кзал1„лкац11 для р!зних галузей народного господарст-ва.

Зз2бмозз"язок складовах профес:Г:ко1 осз1тл назедено на мал.4.

3 мал.4 видно, цо назчалы-л заклада - ПТУ - техн1куц - ко- ' ледк - зуз являлть собол едаие цгле. 3 тзкП; састемг здгйснл-еться безперерзна осв!.та з прародним выбором студентов ! пере-

Мал.4 Взаемозв"язок ступешв професлйно! освхти. ходом в1д никчого ступеня (школа) до вицого (вузу) I до внроб-ництва. 3 шй ССШ-техшкум (&), з одного боку, е складовою 3-х стугпнчастого коледжу (4), якпй наступно пов"язаний з вузом, а з другого - продесПшо! система, хоча моле !снувати I як самос-тШшй, досконалц;-; ступпп> снстеми. Тана система иобудована 'гак, цо II ооиовниы принципом е наступн1с1ь, яка перш за все проявляеться у змосто , методиц1 викладання, орган! зацу!.

4об говорит про те, яке м1сце налекить ССД в систем! без-перервно! провес! Гшо! осв1ти, необх1дно розглянути I! а концептуального, соцгального, екоиомочного I протейного боку.

У 1ь>33 роц1, на Всесоюзному з"1зд1 прац1вник1в народно! осв1Тп вперие була прийнята Концепц1я ССШ, яка визиачила II стратепчш заздання сильно з загальниш напряикама формування састеми безперервно! освети I передбачае р1 знонгЙцлпсть ВИД1В i форм формально! та неформально! освоти. ¿¡дповшю до Кон- .' цепцг! загально!, професолно-техшчно!, середньо! спец!ально! та вищо! осв1Тп, а такок з урахуванням КонцепцН аграрно! осв1-ти в УкраШ I Закону '"Про осв!ту" ми розробнли деколька приб-лизнпх структур безперервно! освгти I стушнчасто! система подготовки спещалостов розних ровнов (мал.5 {§). 3 мал.5 видно, що основными ступенями безперервно! освотн в УкраШ, такой як I в 1нших кра!нах СНД, е дошкольне.в^ховання, загальна се-редня, професШш-техно чна I ваща освхта«, поалядипломна подготовка та неформальна осв!та. Особливе ьасге в системо займае ССЫ, яка е одноею з уорм загально! середньо! осв!тн, ннкчою ланкою вищо! иколл або середньом 3-х стушнчастого коледку, ыоже бути самостийным ступеней безперервно! с02!1"1«1 Крхм того, ми розробили структуру безперервно! стушкчаотоГ проузесойно! подготовки спец!йл!-ртов рхдних ровнов у вщпово дносто з Законом "Про осв!ту" I Концепцией вищо! освоти (мал,6).

IСистема безперервно! ocbít;: в УкраУуп

[ Дошк!льме виховаиал: пс:.;л,

мал.5

3 мал.6видно, що ¡снуе дек!лька шлях!в здобування вшцо! ocbíth, основншй з яких е:

1. 9 кл. - ОПТУ - вуз -(3+5 = 8 рок1в)

2. 9 кл. - ПТУ - TexHiKyu - вуз - (3+2+5 = 10 poKiB)

- 16 -

3. 9 кл. - техн!кум - вуз - (4 + 5 = Ъ рок:в)

4. ъ кл. - коледк - вуз -(5+2=7 pokíb)

5. э кл. - XI кл. - вуз -(2+5 = 7 рок1в)

6. 9 кл.-- XI кл. - техникум - вуз -(2+2+5 = ^ pokíb)*

3 наведеного-видно, то найб1льш економ1чно доц!льн1 два шляхи - 4 i 5, а найефективн!ыий тобто подготовка спец!ал!с-tíb через ь-ступ1нчастий коледк. При такШ П1дготовц1 студента в одному И тону к иавчальиому заклад! проходить через три квал!-фкчадИШ! piBHi: роситник— молодший'. спед!ал!ст (техн!к) - ыолод-пай iнненер - спец!ал!ст (!ньенер). йконо:.ня часу тут в!дбува-еться за рзхунок безперервного навчаипя, без внтрат часу mí и ступеняш: (на шдготовку, вступи! icnnui).

Haü6i льш квал1ф1кован1 спец1ал1ста готувться саме через коледк, оск1лыи в upoueci навчанця зд: исюоетьсн: 0

-■безперервна ступгнчаста гпдготовка спещал1ст1В piзних piBiiiB з природшш выбором i окороченный строками нагчання;

- tíchhíí зв"язок i наступи 1сть у 3üíctí т^ыЛ'Одиц! викладан-ня míe ступеняни в иенах коледну, а такок колед&ем i вшцям на-вчальнии закладом, осшлькя тут заздалепдь узгодкуються навчаль-hí плани, nporpai.ni за кожною спец!алыйстю (зг1дко договору);

- профес:йна ор!ентац!я спряиована на адаптацЬа '1-доБачк!в" i прицепления jlu6obí до пронеси.

. Система безперервно! ocbíth, яка ыае ьпсце в KpalHi, дозволяв: .

- здобути середшо або ващу осв!ту як з вгдривоы, так i без

В1дрцву в!д виробництва;

- оволод!вати профес1еи, спец1альшста; набути категорхю, «J.Tyni.Hb бакалавра, waricipa, кандидата або доктора наук;

- л!двлщуватл квал!ф:кацш, оволод!ватя повал професгею;

- зд1йснит11 oaMOOCBííy та садоудосконалення.

Безумовно, bcí щ завдання мокна виршити лише дотримуючась наступност! mí ж окремими (суц!кнами) ступенями, ланками системи безперервно! ocbíth. а ■

Зг!дно з Законом "Про ocBiTy" влпускнлкам .вицах навчальних заклад!в прлсвок^рться квал!ф!кац!я спец!ал:ста ú вицои ocbítoio .

к В дунках' наведен: роки навчання П1сля основно: шк'оли (9 кл.).

Структура

безперервно! ступ1нчас?о1 пХдготовкн спец1ал1ст1в р1гних кпалЩкац1Кчих р!вн1в пгТдно з Зт-скоч" Про осв1ту" I Концепции вкщо! пколи .

Роб1тник

Профес1!1.ча п1дготовка для набуття

робочо1 пройасП I квал1ф1кац1йиого розряду

ент^ ^Аб1тур1ент)

2 I

Загальноосв1тня п1дготовка в обсяз1 X - XI клао1в

ТХвень 05^ в1ти ^-Навч ^^заклад

эрм1н авчан-ня

тий коледа | "■'•куц

ПТУ

Повна серед4 ня школа ' / Х-Х1 /кл.'

База: Основна загальноосв1тн я школа /IX ь

Мал«б

- 13 -

певного провесfÜHoro спрямування або с»ец1алькост1, яка в!дпо-в^дно до обсягу державно! ocBiia варакаеться такими pisimim:

- молодшай саеи1ал1ст (технис) - забезпечують техв1куш, училища, або iHiiii навчальн! заклади еквгвалеатаого р1вая;

- бакалавр (молодший iaaeaep) - забезаечуать коледш , !нста-тута, iiioi навчальн! заклади ешлвалептаого р!внн;

- cneuianicT (ia:;:eaep) - забезпечуать ¡астлтути, ун!версите-та, академп, iawi навчалыи заклада екв1валеатного р!вня;

- MaricTp - забезпечують ¡нститута, академн, университета, iaiiii навчалып заклада, до мають в1дпов!дний сертификат.

Перех1д до рлакових выносив, формувааая багатоукладао! економгка в агропронисловому комплекс! та розвиток pi3aax форм госаода'рювааая^имагшоть 1лдпов1дного кадрового забезпеченая i суттеЕих зша у шдготовц! та перешдготовц! ирац1внак4в для робота в умозах перебудовл arpapaoi ocbith, заведении II на pi-веаь св1Товл>: стаадарт!в. це обумовлаа ааява1сть pi3aax TaniB аавчальнах заклад1В - агроу1йверситет!в, кадзд*!Лв, навчальних об"едаааь, комплексов та ,ia. Найбгльш розаовсюдкеними серед них е середа! спещальш навчальн! заклада - це техк!куыи, радгоспя' технгкуми, коледим та iHiai , hki готують сиец1ал1ст1в середаьо! ланки pi зноI KEani(iiiKaai I - технис-мехашк, технп^електрак, аг роном та ¡н. i народному господарств1 кра!ни спец1ал!сти серед-аьо! ланка в найчаселыпшам загоном серед прац!внп1ав !нтелек-туально! npaai. Так, на I С1чня 1УЭ1 року в Украпп нараховува-лось: 147 ву31 в з коатиагеатом блазько ^00 тле. i 740 оереда1х саещальних навчальнах заклад!в, в яках назчалось 776 тис.студент! в. ß тому 4iicЛ1 ciльськогосподарських Bye>i3 - 20, коледшв-• .техн1кум1в, радгосп!в-1ех1пкум!в - III. За nepiofl з 1918 по 1УЬ0 piK СЗНЗ (колишнього СРСР) п1дготовлено_ 36 млн.саец1ал1ст1 У ргзних галузях народного господарства iipaia ЗНД, в тому члел! i в Укра1н1, працюь понад 20 мла.спец!ал!слв середньо! ланки, цо стансвать 16> В1д загальао! кiлькоз Ti прэц1вник1в, зайнятах у сусшльному варобиацтв1. 3 загальнгй члсельаост! диплокованах cneaiaaicTiB, як; працаать в аародному 1*осподарств1 кра!н СНД, ладр1в з середньою спец1альною осаiто» б:'ля 6o>j. Такий показнак i в ¿KpalHi. Сьогодн! кокен десятий працгвнак ьЛродного господарства мае середна спец!альну оевгту, серед молод: - кокен п"я тай, а в сгльському господарств!кожен третей. Цор1Чно СОНЗ кра1н СНД вапускають 1,2 млн. cneaiaflicTiB середньо,! квал1ф!ка-

- 19 -

ц!1. Т! льки в Укра íaf внпуск спецгалгстгв у Ьл^ЛО poyi с к лав 226,3 тле., в тому числ! для с1льсы:0г'0 гсзподарстза - 23,3 тис.

В коллиньоиу СРСР до року з С".:;.-:, як;:;-: аараао:>ува-лооь 't5ái>. велась п1дго$овка cneaiaiioTb; б!льи як а ¿00 специальностей , У 1933-1*3* роках npobt-.c:io чергоы;'. перегляд на-вчальнах план1В для в.адо! i середньо! сь-.'ц{ ально! школа i кгль-к1сть специальностей значно скороххяавя. У роц1 1Щ1315 роз-роб ле но сусгМлышй клаоиф1катор "eneuia.ibHOCTí за ocbítod" (СКСО). ]{лас;!ф1каторои передбачено для вацо! ocbíth 31 профе- . с!йна група i 302 спец1альностх , а для середньо! специально! ocbíth - в1дпов1дно - oó ! Провес i ¡¡на група специальностей "с1льське та л!сове господарство" позначакться - 31, а то-д! вказуеться специальность, спекал:зац^я i т.д. Папрнклад, повняй запас для ващо! i середньо! спец!ально1. ocbítíi для спе-ц!альиост* "£лектр;1ф!кац1 я i автоматкзац! я скльського госпо- • дарства" з спец!ал1зац!ед) "Автоматизация ciльськогосподарського вйробництва" влглядае такай члнои:

Вица ocBiTa - 3114.02.1.02; ССО - 3114.02.2.01, де "31" npc^eci ¿на група, anoTiM i де спец^алыМсть (14), спец!ал1за-ц1я С°2), piBe-'ъ ocBiia (I або 2) i квал1у1кац!я (02 або 01).

Bami i середн! спец1альн! ciльськогосподарсыи навчалып заклада готують спец1ал1ст1в б1льше як з 50 спец1альностей,коа-на з яках мае дек!лька спец!ал!зац!й.

Розглянемо с ас телу безперерзно! осз!ти в табличшй ijjopiai (табл.2), в як i Я ССНЗ займаать вагоме ¡.¡!сце. Цл^рл взят! за де-к!лька осташнх рокчв колашнього СРСР та УкраГнл (на початок . навчального року, тас.чол.)".

Дан! табл.2 св!дчать про те, с,о понад 101 цлн.чол. (1989-ЬО навч.р!К) була охоплеш навчанням в састем! безперервно! ocBÍTa. це одна третя населенна колашнього СРСР, отке, кохен трет i ii - навчавться. Ti льни набуло новах профес i й, П1Двицило квал^кацы - 43,5 млн.чол., тобто 43/j. Ui ца^ра свЦчать про те, що в д1йсност1 людана все иаття навчаеться. В Укра1н! в 1990 р. Bciua формами навчання було охоплено 13,3 млн.чол., що такок св!дчать про те, що третя частлна населения навчаеться.

к Народное хозяйство СССР в 1939 году. Статистический екегод-как. - Финансы н статистика, 1уу0. - С.31.

Таблица 2

Характеристика система безперервно! освгти

йй ^^<Навчальний ПП! р1К • ) 1980-81 1935-36 1937-33 1933-39 1939-90

; Навчальнм\^ : заклад

I всього павчалоеь -100201 103643 110737 105261 101411

2 ьагальнооевгтн! школа 44275 44446 43323 44136 44611

3 ¡ПТУ, ОПТУ ; 3^71 4174 . 4340 4135 3391

4 'Зередн! спец!аль-. ш навчальш заклади -(ССНЗ) ! 4612 4423 4443 4372 4231

5 'Виц! навчальш :заклади (вузл) 5235 5147 5026 4999 5173

6 .Навчалось новим !про!^ес!ям, п^дви-¡щувало квал1ф1ка-!цпо, гний вида ¡навчання 42103 50333 33120 « 47619 43500

7 [з тому часл! в р крапп 1 I 13929 | 19574 200?2 19332 13300

3 метою забезпечення безперервност1 1 наступкост! в П1дго-товц1 кадр!в останнгм. часом в кра!нах СНД ■! в УкраШ почали створшватись ''навчально-науково-внробнич! комплекса", про вд вке йшла мова вице. 3 них иокуть входитн навчалып заклади, НД1, установи. . Так1 комплекса вке е як в яраГнах СНД, так ! в Ук-раШ. В ход1 досл1дЕення здгйсшовався анал13 таких в!домах на-вчально-виробнкчих комплексгв, як "Ельмаш" (Екатеринбург), "¡.!а-.-шиностроитель" (Днгпропетровськ), Городищенське об"едкання (Черкас ька обл.). Дуке щкавим е "навчально-культурний варобничий центр" (НКВЦ) "Гкель" '(Шднооков"я), куда входять дитяч! садки, школа, техшкуми, ващ! навчальн! заклади, асп!рантура, установи неформально! осв!ти, а такои; шдпраемства I орган!зацП -Гиельського району. НКВЦ "Гнель" ставить своею, метою розвиток-зд1бностей, таланту,-ваховання гармонпшо розвануто! особастост!.

- Об"еднаннл ."п!дприемство-техн!кум ё провГдно» ланкою, НКВД працюе за експерименталь'ною програмою, якол перздбачаеться шд-готовка •спец!дл!ст1в нового типу,, що поеднують у ооб! ум!ння . навлчки роб1Тника та ерудиц!ю !ниенера.

Такого типу комплекса, тобто !нтегративн! ССНЗ, а такок

- 21 -

професШо-техгйчш училища п!двищеного типу (колед;:и), на-вчальн! комплекса та IншI об"еднання особливо щнн: для дерка-ви 1 системл безперервно! осв!ти, бо вони виконують ряд дериав-них завдань I будуыться на основ! таких принщ-нив, як взаемо-зв"язок, ¡нтеграц!я, настушпсть, перспективн!сть, еконои!ч;:!сть та пи Тому саме за ними велике мапбутне.

В КонцепцП • вищо! (середньо!) ш<оли п!дкрес.т;ооться, цо подалыаий розвиток П пов"язаний з реал1 оа^ел ряду принцип!в, що визначаать II функщонування як складово! систем;: безперервно! осв1Ти. Найваклпв!шимп з них е: наступн!сть ! взаецозв"язок. з базовой загальноы, профес! йно-техш чного ! вицою осв1то.з; от-риманнн випускникаыи ССНЗ профес!Ино! подготовки; гнучк!сть зм!сту ! метод!в п!дготовки, переп!дготовки : шдвицення квал!-ф!кац!I спец!ал1ст!в, що забезпечуеться р!зноцан1тн!ста навчаль-Ш1х заклад!в. Необх!дно тако;:; в!дзначптп, що в.систем! безперервно! профестйно! осв!ти середня спец!альна школа, як ланка ви- • щоI, покликана впконуваги ряд функцШ:

- я1двицувати осв!тн!й, провес!йний ! культурней рхвн! населения;

- задовольняти потреби галуз! народного господарства у висо-коквал!ф!кование спец1ал:стах;

- забезпечувати пмзищення квалнЛкацм та переп!дготовку спец!ал1ст!в середньо! ланки.

Вище вке йслося про те, що одн!ею з найхарактерн!шнх рис безперервно! осв!тя е I! дискретн1сть. Хоаен окремий ст^п!нь систем;: повинен бути в!дносно досконалим ! по моаливост! са-мостЫним. Наш! дослЦьення I ¡нших автор!в (Семушкча Л.Г. та. ¡н.) св!дчать про те, що повна досконал!сть I саноот!йн1оть ма-ать м:сце тод!, коли никч! ступен! снстеаи професШю! осв^тк (ГШ, техшкум) функц!онуоть як саыостгйн! навчальн! заклади. 3 противному раз!, напрпклад, у коледас! або будь-якому комплекс! в результат! природного в:дс!ву досконал!сть п!дготовки спе-ц!ал!ст:в никчих ступенЛв викликае сумн!в, тому що:

- по-перше, безперервну осв!ту не сл!д розушти як послхдов-ний перехи в!д одного ступени до !ншого, тому що студент,який провчився 1-2 роки в техн!кум!, коледн!, або у вищому навчально-му заклад!, ще не в змоз! зиконувати роботу роб!тиика чи нолод-шого спец!ал!ста (техн!ка); .

- по-друге, продесЫно-тех^чна, середня спец!альна осв!та

- 22 -

I вища зовс!м не передбачають прямого перезал:ку вивчених на-вчалышх пред:.1ет1В, тому що на кокному з ступен1в влсуваються нов1 вимоги до знань, ум!нь I навичок;

- портрете, безперервна осв1та цоалива I иеобх1диа в рамках розширенпя, удосконалення I готов к ост! до т! е! професН, яка була обрана як базова.

Зв:дси виходить, ¡до необх1дна настушпсть у зм:ст! профе-сIйно! ОСБ1ТИ на р^зних ступенях навчання, яка завидя передба-чаз зрахування на впщому ступеш того, що ¡сиуе на никньому, а не навпакл. Кр1м того, сл:д враховувати, що при переыщенн! уч-н!в чи студентов знизу вгору, на илотах ступенях заллшаеться !х больше, :пк п1дн1ааеться вгору. I Т1, що залиииллся, повин-Н1 одеркуватл повну завершену осв!ту, яка забезпечуе квал1ф1-кацШне влконання робота. 3 цього виходлть, що лрл розр8о'ц1 навчальних плашв, програм двох скоординованлх сум:кних ступе-н!в, необх1дао дотриыуватлсь правила - зыпп п!длягае навчальний план, програиа влщого ступеня - техн1куыу поез!Зноыенню до школа або профтехучилища; а вуза по вЦношенню до техшкуму, ко-ледгу.

В даний час велака увага надаеться шдготовц^ спец1ал1с-т1В"з ващою та середньою осв!тою з скороченими строками навчання з урахуванняы однопрощ!льност!. При цьому необх^дний пере- '' гляд не т1лька зшсту профес!йно: шдготовкл, але л методака та .орган1зацП процесу навчання.

Вивчення система освгти за менами кра!ни св1дчить про те, що майке в усох кра!нах св1ту широко влкорлстовуються ССНЗ.як! готують спец1ал1ст!в середньо: ланка, прлчому ]йзних р1вшв.

^ Характерною рисою професП^о: шдгошвки спец1ал!ст1в за кордоном е шароке вакористання дуально! системи, яка спраяе поеднанши теор! I з практикою та удосконале'ння практачних ум!нь та навичок. Досв1д показуе, що при п!дготовц! спец1ал1ст1в сл!д враховувата не т!лы« вямогл, а й перспектива I тенденц!! науко-

во-техШчного розвитку галуз!, для яко! готушться спед!ал1сти.

о '

3 ц!ею метою на провели анкетування в Ук£агроушверситет1 на п„дагог!чному факультет! та в Хорольсько:..^ аг^опромлсловому ко-лед2;!. ооього анкетуванням було охоплено 67 слухач:в !• 53 моло-дих спец!ал!ст1В. ^

Ось деякГйого результата: не б^лыле 37р холодах спец!а-л!ст:б знайош з питаниями госпрозрахунку, фермерству, менедж-

- 23 -

мента та маркетинга; 13-20/¿ знаком! з оснозжши ¡¿ункц!ями техника, !нкенера; т!льки 15-24/» з нлх в:л;ить працювати з людьми; погано бачать перспективу розвлтку сьчьськогосподарсько! науки, влробництва 17-41/« i t.íh. Тому i лрофадаптац!я ыолодих спе-ц1ал!СТ1в на варобництЕ! проходить доснть повШно - 80-34/j -лротягом року.

Социальна реорганозад1я економ!ки, виб!р р1шень на ochobí альтернатлвних розрзхунк!в, розвлток piзноман!тнах форм влас-hoctí , новах економгчнлх 31дноспн внмагайть стзорення динамично! безппрервно! дистеми ocbíth.

Розд!л Ц - "Прогнозування i наукове обгрунтування основ-них шлях i з забезпечення наступност! в систем! провес i :íhoí ocbítu " - прлсвячений характеристик! основнлх ишшв стьорення оптимальнлх умов забезпечення наступ;;ост!, до як их, зг:дно з г!потезои, ни взнесла провес!пну opitiHTauiu, взаамозв"язои на-вчальних плашв i програн школа, ПТУ, техншуму, колед'лу, вузу i еле,.:ент1в дидактично! систеыл та передовнй педагог! чнай дос-в1д, основним KpnrepidM якого ь настушйсть.

система безперервно! ocbíth опряиована на влховання та ¿ормування особястоет! спец!ал!ста. За допо«огом не! л.эдвна ио-' не реал!зувати себе в noBiiia uipi. 3 цьому контекст! npo¿ec!&-на ор i е н т ац i я виступае як елемент i.,.,актор безперервно! oes lia. З'домо, цо в загальноосз! thí ií l¡:: о л ! зона спрямована на евгдо-мий вйб!р apoijeci!, а в провес!йн!й - на скороченая ироцесу адаптацп та про^а^аптац!!, прицепления лэбозг до оСрзао! кро-фес i I.

3 даниа час делал! б!льших масштаб!в з наша кра!н! избу-вае провес!Ена ор!ентад!я дорослах. S попередн!х розрахуакгз З.Н.Годн!ка та i а и их к!льк!сть дорослах, цо мае потребу в, арол-ор!снтац!I ! перенавчаяи! до 2000 року в „иркавах СЩ доаягне 16 млн.чол., з нах в УкраШ б1льи:е як 2 млн. На дааому £Taai¡„ в систем! npoíJeciKHo! ocbíth суттево зм1нились uiл! й заад&ннд профор!ентац!1. Зона повинна спринта i выявлению про^еаЦШах i нтерес!в лодани, i обгрунтованому вабору провес i i, i усунещ-щ; диспропорц!! в ^безпеченн! народного господарства кра!ии нес.с':-х!днимл кадрами, шдвиценшэ е£ектлзност! прац! тощо. 3. и.ер!од перебудови. дзох взавмозв,1язаних сфер-народного господарства 2 система ocbíth яеобх1дно не т!лька влкористовуватл ¡дед i дол-в1д профор!ентац1i, алей спрямовувати !! для розв"язання зав—

- 24 -

дань ооц!ально-еконоьачного розвлтку кра!ни. При цьому велаке значения иае наступи!зть ни псахолого-педагог1чна необх1да!сть.

штчпзняаий i заруб1кний досв!д дозволяв зробати внсновок, то ефектнглпсть профорхентац!I эростае при умов! П комплексного проведения, тобто при поеднанн! "наплыш!" I "професНШо!" профор!ентац!I. Основниыа елемеатами комплексное!! в:

- посл1довне, з урахуванняы наступност!, вакорастаная вс!х форм профор1еатац1I - проф1цдориац1!, про^коасультац!I, проф-В1дбору, продадаптац!!, удоскоааленин пронеси, кадбаиня ново!;

- поеднання профор1ентац!йно! робота з морально-трудовам, еконощчииц 1 ф1зачшш вахованлям молод!, розватком у не! твор-чих зд!бностей.

Безперервна осв!та I пробор!ентац1я с таить реальа!стю при наяЕност! ! таких передумов, як шжлав!сть зи!на професг I, ¡Лсця робота, тер;;тор1альнлх переи!щень навчання. В данай час р! зн! форма профор!ентац!1!но!'-робот.а цаыть М1сце в с!льськогос-подарськпх профессиях навчальнах закладах. Це пера за все профконсультац1я, про>;в!дб!р, про^адаптац!я 1 !нип.

Профор1ентац!I, влбору професП великого значения надавали К.;.:аркс, Н.Х.Крупська, В.О.Сухомланськлй. Значний внесок в розваток и!проблема зробали в!дом! педагоги, психологи Л.Б.Ботякова, ¿1.,".Бурннсы<а, Е.О.Клшов, О.^.Голомшток, М.Ц.Захаров, К.К.Пл тонов, I .;.;.йаз!мов, 0.Г.Мороз I !нии . Конкретн! завданая по зд!йсненна прО£Ор!ентац1йно! робота знайшла воображения в деркавнах документах - Основах закоаодавства про на-родну осв1ту, КонцетЛях, Положениях, Статут! навчальнах закладов ! ¡нших. Питанию пробор!елтац!!, особлаво вавченню особис-тост!, надаеться велико! увага в багатьох кра!нах - Болгар!!, Польии , Чех!!, Словак!!, Угордан!, РумунП. Так, в Болгар!! система профор!интац1! здП;снюеться через проф!нформац!а, проф-• консультацию, про.ув!дб!р, псахолого-педагопчну освгту.

Завчивци стан профоргентац1йно! робота в наипй кра!а! ! за !! мe¿;aмa, враховуача досв^д деяках с!льськогосподарських навчальнах заклад!в, а такон власний як заступника директора техникуму, иа розробллц систему I схему взаемодП окремах ступе-н!в безперервно! осв!ти з урахуванням наступност! I профес!йао! ор!ентацП (дав.табл.3).

3 табл.3 видно, що з переходом в!д нинчого ступени система до витого зм!нюеться статус "новачка", кокнна навчальний заклад, установа мае сво! форма про^есШо! ор!сктацП.

Таблиця 3

Статус выпускника, етапи га форми профор!ентац11

'¡Hi Навчальний 1статус ви-пп' заклад ,ус- пускника : танова

:Бпд професШо! 'opiekiauiI

iipiiMi тка

1 'ДоипЛлып школяр > заклади

2 'Позашк1ль- . -

Hi устано- ,

ВЦ ,

3 Загально- ;a6iTypieHT

' ОСВ1ТНЯ ! ! школа !

U Провес i йно-i po6i тнин тех1нчне : училище ;

5 Техн1куи ¡молодиий !спецгал1ст

6 Коледн

>(техшк)

;иолодший Iспец!ал1ст 1(болодший инженер)

Формування загальнях .уявлень про працю, | ;npo§eciB ;

1Профосв1та, проукон- 'неформальна сультац1я !оов1та

- г.ро^1нформац1я,

- продконсультац!я, розкриття профес:й-ноГ спрямозпност1 |

1про^пропаганда.проф- I

В1д01р, адаптащя ' !

¡y4HiB, роззяток про- : ;фес1йнях iHTepeciB

'профIнформащя,проф- :ланка вищо! ;bis61d, адаптац1я, школя 1 розвиток i формуван- : ня провесiйних 1нте-:peciB

7 Вищий на- ;спец1ал1ст, вчальняй ¡бакалавр, заклад. maricip, ;наукозець

Виробницт- !po6i тник,

BO ' TSXHi к,

;молодший ;игденер

Шслядип- |науковець, ломна ooBi--пошукач та

;про*! НшООШЦ! я, проф! консультац1 я, npout-iBifl6ip, адаптац1я^ Iрозвиток профеС1йних I niTepeciB

\проф!нформац!я,прои)-' |Коноультац1я, проф^ Biдбiр, адаптац1я, 'розвиток професпЧних ;iHTepeciB

!проулдаптац!я,проф-¡удоеконалення, про-'фес!йне ставл'ння

i

.засвоення hoboi про-¡фесН, п!двищення Iквалхф1 кац11, набу1*-|тя наукового отупели

3-х стугпн-частий коледж, :ланка влщо! школи

3 мал.7 вадЗо, що система профес1йно1 осв!ти ааймае цент-ральне м!сце в загальн1й систем!, що bci елементи пов"язан1 uin собою наступно, хоча в зв"язку з особливостями кожного з них, mix ними мокуть влникати суперечност!.

{оледж/

Цошкхль-\ не

Школа

ПТУ

,Техн!-

вихован-у ня

куи

Вищий I навчаль-X Виробни-ний [;\ цтво

заклад

IШсля-циплоына освхта

■ ьал.?. Бзаеиозв"язок елеаент!в (ступе^в) система безперервно! осв!ти

СлЦ в!дзначата, цо састема безперервно! освгтя з точка зору пробор!ентад1I май як початок, так 1 кгнець. Початком п е (¡.ормування загальнах уявлень про праца, ваб:р пронеси, а к!-нець - професПШе самодазначення. Досв1д св1дчать про те, що со-ц!ально ваклавама склздовама провесI¿1но1 ор^епгацп е схилыпсть особаотобт!, про^есШп вамога до не! та потреба в нН1, а I! к!н-цевам результатом - удоскоиалення професКШого самовазначення.

Ззаеаозв"нзок схилышсхе;;, можлавостеЛ особастост! з потребами сусп!льства ыокна зобразата таким чаном (мал.8)

,, 1 хочу 1 моку < потр!бно

Провес ¡¡¡¡¡е самовиз-иаченпи особастост!

мал.8

- зона сшвпадання прагнешш особас-тезт! з потребами сусшльства

етап сгив-ыдно-шення

етап

с1пв-

вЦнос-110011

етап

'¿ормуваи-ня проле-С1 Иного самоваз-начення

сусшльства ^ - зона сшвпадашш мокллвостеЦ осо-^ бастост! ! сусгйльства

@ - зона оптимального вабору про.;.ес11 3 иал.8 видно , що найбьльи в¡рнл»;, над!йний виб!р про-фесП настае тод1, коли совпадав бакання ¿1 моклив!сть особастост! з потребами сусшльства, тобто тод! , кола мае м1сце про-

- 27 - •

фес!йне самовизначення.

Розглянувша загальш питания npo^eci йно! opitHTauiJ з точки зору наступност!, ми розробили II систему для професШшх на-вчальних закладхв, яка приведена, в po6oTi. Розроблена система складаеться з чотирьох взаемозз"язаних eianiB - шдготовчого, niдборуконтингенту, етапу професНшо! подготовки i закллчного.

3 метоы визначення зд^бностеи, бакань, прагнень, моклиаос-тей, провес iiiHoro самовизначення студенев здП;снили анкетуван-ня за допомогою опитувальника Е.О.алшова "fi в1ддам перевагу", яке проводилось в.Хорольському агропромисловому коледац i школ! !й 15 м.Клева. ¿сього анкетувашши було охоплено 37 студенев i 35 y4HiB. Узагальнюачп результат.! анкетування, ми вп-явили ¿актора, ш,о спраямть пращепленшо a^Öosi дс обрано! про^е-с!1, мотива вступу до профес!Иного навчального закладу, а такок причини ynoBiльиення процесу адаптац!I. Результата наших до-сл!дкень та ¡ныих науковц!в (S.O.KniuOBa, ;.:.ü.Захарова) говорить про те, ¡до за допомогою профес!йно! opienTaui! модна варианта ряд завдань система професхйно! освети: вазначита пробег йке самовизначення; якгсно здпвиата naöip учнгз, студенев; с^ормувати npo^eciilHi гнтереси; створитн оптамальн! умова для забезпечення наступност! uia су'пкнииа ступенями; ваявита мотивы вступу до назчального закладу; 3;j,i йсннти профадаптацпо на виробництв! i T.iH. Все це говорить про першорядну роль профе-ciйно! opieHTauii в cacTeai безперервцо! npoiueci йно! освi тп, що це один з оспобних ылях!в створення оптимальнее умов забезпечення наступносе та пгдвищення ефектавност! навчально-ваховно-го процесу в с не тем! безперервно! профессию! осв i ти.

В другому роздйп Bzie йшлося про те, що при п]дготовщ спец!ал1ст!в pisHax piBHiB велике значения мае иаступл!сть у 3iiicTi осв ¡та. Для 6i льи повного уявлення зм!сту професП'шо! (спецгально1)осв!ти ми зобразили кого у вагляд! моделей -орген-töbhoI.модел! з;.псту професПШо! ocbith, дидактично! модел! навчального предмета спещального циклу, а такон модел! п1дготов-ки молодого спец!ал!ста, одна з яках наведена никче (мал.9).

3 наведено^ на мал.9 модел! та !нших можна зробити висно-вок, що змiст профешйно! ocbith вм!щуе блоки, вида навчання, компонента, а такок тзорчу пошукову д!яльн1сть. Bei елементи 3uiciy пов"язаю иiн собою iepapxi4HO з дотриманням наступност!.

Ванливимп умовами усп!шноУ " п!дготовка спец!ал!сев пиро-

иодель зм!сту профес!йно! осб!ти та процесу Иого передач!

Блока

ЗмютовнаЙ

Зади навчання

п

Гфодзоуальнай

Теоретачне ирактичне |

1

иавчалып предмета (цикла) вади практичного навчання

-соц1ально-сконом1чш1Г, -загалькоосзтии И -спсч1альнай: а)загальнопрофес!йк! б)арочилшч1 Н й >,03 н « о = й ¡я га с 1 -лабераторн! заняття -практичн1 заняття -учбова практика -технелоп чна практика -переддапломна -п!длБ1дуальне навчання

1 А <

¿ааладацня - Р.авчальнаи пронес, сторона - Уч1кня

1 1 V

передача ¡н^ориац!!, - Ьм!ст - засвоення знань, формування у;л нь.навачок

показ

-форма -метода ! прийома -засоба навчаннп -форма -метода, прайма -засоба уч!ння

мал. 9

кого прочла е формування зц!сту навчання на основ! д1яльн!сно-го п!дходу, якай передбачаа всеб!чне розкриття майбутньо! вироб-начо! д^яльност! спец!ал1ста в зигст! навчальннх предмет!в та вад1 в практика. о"ясувавиа, що собою являе з:д!ст про^есййо'! (спец!ально!) осв!та, ми зд!Пенила онтодадактачнаа анал!з на-вчальнах планов кокких двох скоорданованих ступенов - школа ! техк' кум, школа ! ПТУ : тЛн. з метою встановлення наступност!. Спочатку ми розглянула стан наступност! в систем! загальноосв!т-ньо! подготовки, а пот!и спец!ально!. В цьоиу зв"язку ил здШ-' ннлн анал!з навчальнах план!в:

- школа, ПТУ, техшкуиу, коледну та вузу з загальноосв!тньо! г^дготовка;

- ПТУ, технк<уну, к о ледку та вузу - цикл опещальних предме-т!в та практичного навчання з спец!альностей 2^03, 3110, 3114.

- 29 -

Насл1дки анал!зу наведен! в табл.4, 5, а такок в табл.16, 17, 18, 19, 22, 23, 24 дисертацШо! робота.

Розглянемо дек1лька характерних приклад!в з наел шив ана-Л1зу навчальнах план!в. 3 табл.16, яка пае и!сце в дасертац!й-н!й робот!,' ясно", що в ПТУ не вавчаеться укра!нська нова I географ!я Украпш, а ССЫ I коледк! - географ!я Укра1ни, б!оло-г!я з еколопею, ¡ноземна мова, хоча в старших класах школа вони вавчаються. А в1доио, що б!олог!я ! географ1я необхЦн! студентам с! льськог'осподарсышх техн!кум!в та коледхив, тому що вони е базовим;;. Таким чином, вииускникл ССНЗ, коледк!в не одеркують !нвар!антно! загально! осв1ти в пор!внянн! з випуск-никами загальноосвгтньо! школа. ЗвЦси явно мае м!сце вЦсут-н!сть наступност! у зм!ст1 двох скоординованих ступешв - школа, ! техн!куму, школа I коледну.

3 таблиц! 4 мл бачиио, що в техникумах навнвчення спе-Ц1альних предмет!в выводиться значно б!льше годин (1503), ц|»-

Пор1Вняльний анал!з навчальнах план!в техникуму i вузу з cneuiальност! 3114. Цикл спец!альних

пРедиет5в ' Таблиця 4

КйТ Назва предмет!в спец!алыюго пп■ циклу

.хехшкум

lii лыисть годин__

Г

1

Вуз

К!ЛЬК1С5Ъ _ГОДИН_ _ _

1

2

3

4

5 6!

7

3

9

10

¡Конструкцг Ши i електротех-н!чн! матер!ала

Теорети'чн! основа електротех-

HiKil

96

256 152 130

Електричн1 машпни i пралади

Основа електрон!ки

Електропостачання с/господарства ПО

,Автоматизац!я технолог! чних процесс ' 206

Електрообладнання с/господар- ! ського устаткування 224

Оргашзащя роб!т електрофг-

кац1i о 120

Експлуатащя i ремонт електро-обладнання 154

Економгка с/господадства__'___60

Всього 1508

32

224 163 98 34

136

64

96

106 _234_ II42

Таблица 5 '

Пор!вняльнай анал!з практичного навчання техшкуму i вузу. Саец1альн1сть 3114

—|------------—----1------1----

дд 13ада та назва практики !_ Техн!кум^ j___¿уз^

¡ kuibkíctb thkhíb

I .Учбова практика

Ознайомча 4 3

Слосарно-механ!чна i ковально-зваравальна 7,5 II

Но-технолог!чному обслугову-ванаа i ремонту мамин з 7

По ciieui ал! зад! I 7 3

По rapi ¡пеана влроонкчо-сilyauiй- них завдань 2

1!. Технологична практика 13 3

L. йереддапломна поактака 6 г--2-

Разом: 46,5 ! 34

у вуз! (1142). Аналогична картина i з практичного навчання -46,5 - о4 т:шп (табл.5). Це св1дчать про те, цо пра переход! випускник i в С /Ко у вуза мае ц!сце дублавання навчального мате-р1алу спецоальнах предметов i практичного навчання, усунення иного дозволяв внязнти значнай резерв часу, цо доц!льно вакорис-íara пра ¡пдготовц! cneuiaíiiCTÍB з скороченамн строками навчання.

3 табл.5 та::о;-:; видно, цо в техкп:у;.и на пракичне навчання в!дводаться в 1,5 раза бЬчьае навчальалх годаа, hík у sysi.

3 дидактики, дидактично! модел! навчального предмета в!до-мо, цо аавчальнаЛ процес - це двосторони! й процес, якай склада-еться з вакладааня i ученая, зн"язуачим елементом яках е 3míct. Зм1стовна i процесуальна сторона навчання ¡снуыть в едност1, •пов"яза1й ai к собоа i становлять наступно састемае ц!лс. Пра консгруюванн! процесу навчання iiobhhhí бути в!добракен! bcí floro сторона, компонента та елементи, про цо говориться в Концеп-цй пкола. Якщо к вЦобраиена пльки одна з CTOpin, тод1 при реал1зац!! процесу на практик виявляаться його недол1Кп - всту- . пають в дао не враховаш дадактача! елементи ча.компонента процесу навчання. це празводить до розладканая процесу, тобто поручения наступност! м!«; 3míctobhhm i процесуальнлм блоками.

3 цього приводу зобразимо навчальнлл процес у влгляд! iepapxÍ4t¡oro гра^у, мал.10.

- 31 -

1ерарх1чний граф навчального процеоу.

1.Процес навчання (мета засвоення знань)

(як!сть)

из

ЕЧ

л t O-W к

л в о

•i-t ШЯЙ»

(О с Д Л =3 -2

и >J — ч

ES аз ^ cd

Дн О >lO>)3¡

оо <7\ О

г—Ч ~* го

JO

3 графу ( мал JOJ видно, що навчальний процес - це део6!ч-ний процес, якай складаеться з дидактвчнах елемент!в, що по-

о

- зг -

в"лэан1 м!н собою !ерарх1чно I розмщеи! за принципом в!д "ви-цого до шшчого". ¿отрицания наступних ЗВ"ЯЗК1В в ньому (як не-0бх1дних умов) М1к блоками, сторонами, елементами мае вакливе дидактпчне значения. 3 ¡ниому випадку не досягаетьоя мета на-вчапнп - дом1нанта. Белике значения при цьому мае засвоення знань, яке охоплае як вицеиазван1 сторони, елементи, так I ета-пи, макро- I макроструктуру конкретнпх занять. Покаг:емо це на Цшому граф! (мал.П). Граф взаемозв"язку елемент1в дидактично! систеии .1

5 6 7 3 шкроструктури

1.Дом!канта (засвоення) 4.<*орми 7.Прп-Ломи

2.:,:ета ,завдання 5.Принцип/. З.Засоби 3.ом1ст £.:.;етодн

Нал.II

3 гра^а видно, цо виб!р одного елементу поз"язаний а вибо-ром другого. Так, мета, завдання, зм!ст, форма ! I! структура внмага^ть оптимального вибору принцнп!в, методов та засобгв на-вчання, про цо те£ говориться в КонцепцП иколи. !,:етоа процесу навчання, як ведомо, моке бути зазвоения знань, формування ум!нь, навичок, розвиток п!знавалько! д!яльност! студентов, загально! культури. Сл!д ъЦзначити, ¡до засвоення знань ¡де за принципом посл!довност! (Iерарх!I) р1вн!в . Для досягнення будь-якого р!в-ня засвоення знань (за брецьким ¡.¡.I.) студент повинен зд!йснити навчальну д!яльн!сть Нд, яка складаеться з трьох д! ¡1 - ор1ентов-но! (Од), виконуичо! (Зд) ! контрольно! (Кд), тобто Нд'= Од + Вд + Кдк.

При засвоешп знань велике значения мае коефощент засвоення, ¡до визначаеться за формулой: = » Де . Кз - коеф1ц!ент засвоення, /) - кьлыисть в1рних в!дпов!ден, - загальна К1лыисть в!дпов!де-и.

к Ерецки." ¡,!./1. Совершенствование обучения в техникуме. -Зксиая скола, 1^37. - 3.21.

- 33 -

Результата досл1дкень гово.пьть про те, ад якцо Кз = 0,7, тобто 70/^, то студент ионе переходптп до настулного р!вня або блоку засвоення знань.

Виходячи з !ерархП процесу назчання I наступност!, мп роз-робила методичнг рекомеядац! I (в табличной форц{), в яках показали взаемозв"язок еле:.юнт1в дидактично! системи з поступовим переходом в!д ипачого ступени (¡¿коли) до вищого (вузу). Цей ззае-мозв"язок)наведений в табл.25,34 дпсертац1йно! роботи,I в даний час широко впкористовуетьоя в с!льськогосподарських тахш кумах, коледках, вузах.

В процес! пошуку оптимальних умов забезлечення наступност! ми прийшли до знсновку, ад наступи! с ть-один з критер!Чв передового педагог!чного досв!ду, еоднгездз необх^днпх умов його впровадмен-ня ! навпаки.

Таким чином, в даному роздал! ми встановили, ад осноенимп шляхами створення необх!дних умов для забезпеченяя наступност! в систем! безперорвно! профес!йно! осв!тп е - професп;на ор!ен-тац!я, зм!ст професШю! (спещально!) осв!ти, взаемозз"язок елемент!в дидактично!.сиетеыи навчального процзсу та передовий педагог!чнпй досв^д.

Розд!л 1У - "Дослгдно-експериментальна перев!рка аптииаль-них умов забезпечення наступност! в систем! профес!Г;но1 осв!ти"-прнсвячений експериментальн!й перез!рц! основных шлях!в, що сприямть ствсреншо необх!дних умов для забезпечення наступност!. 3 щей метою ми влкорпстали системно-поетапне застосувакня тра-длцНших актизних форм 1 иетод!в провес¡Иного навчання, методику зиклздання спец!альних дисдипл!н з прогрзсивнимн технологами та ¡ерарххчке моделгэванкя презективних моделей.

При впкористаши системно-поетапного застосування традиций-нлх ! актпвних форм ! метод!в навчання, п.. спочагку вид!лили ак~ тивн! з загального арсеналу, а пот!м показали, як по курсах, пе-реходячи В1.д одного ступени до 1ншого ( ПТУ - тех1пкуц - коледк-вуз), необх!дно !х внизати з поступовим переходом в1 д простих до складних, в!д молодаих курс1В до старших. 3 ц!ею метою ми розро-били дв! програми - загальну системно-поетапного використання ! ор^ентовну поетапного застосування активних форм \ ыетод1в навчання. Результата анкетування, яке проводилось у Вознесенськоау цехашко-технолопчному техникум! та !нших, говорить про те, цо системно-поетапне використання форм 1 метод!В навчання дае пози-

- 34 -

тиен1 результата-1Нтеноиф1куе-1 актив!зуе навчалышй процес, сприяа гидБищенню його ефективност!. При впкористанн! методики зпкладакнп спешальних дисциплин з метол експерименталыю! пе-реБ1рки опт,дальних умов забезпечення наступност!, ми особлнву увагу прислали методпд! ¡грового !м!тац!йного навчання ! авто-лог! I, тоо'то автогенному навчанню. Влкористову.гчн методику ¡грового навчання, цо приведена в робот!, ми почали з загадьного положения, цо стосуетьсн активних лорм ! мето„1в навчання 1 особливу увагу звернули на !штац!йн! - роз!груванпя роле;,, !грове проектуваннп та д!лов! (навчалып) !гри. Пот!ы показала, як !х використозувати по курсах ! навели як зразок повну методику ¡гроього заняття - "¡грове проектування" з специальное!! ¿110 "Г!дроцел!орац!пк. Використаиня методики ¡грових занять е експеримелталыи й труп! переконало нас в II е^ективност!, бо як1СН1 показнакл в н1 ¡1 стали значно крацими у пор!ьиянн! з контрольною.

При експернментальн! 1 перев!рц! умов забезпеченкя наступ-ност! шляхом влкористання автологп (автогенного навчання) мл розкрилл сутн1сть автолог! I »структуру автогенного навчання,яка пр1. ведена н::;;:че (мал.12) I продемонстрували повну методику автоген-

ная .12 . ОрЫктовна структура автогенного навчання

- 35 -

ного навчання ( наведена в робо?1) при вявченн! навчального предмета "Загальна електротехнгка з основами електрон!ки" з реа-Л1зацгею наступнах зв"язк!в м:а традищйними I активними формами I методами навчання, як мпк окремами етапамя, блоками, так I всерединГ 1х.

3 мал.12 видно, що автогонне навчання складне в структурному I дидактичному в1дношенн!. Але, незвакаючи на складахсть, воно вольно спряимаеться студентами, виклнкае зац!кавлеи!сть I пIдвищуе ефективн1сть процесу навчання. Особливо воно ефективие при вавчешп дясдипл1н електротехшчного циклу, для яких характерно велика кглыпсть електричних схем, величин, складних мэ-тематпчних розрахунк1В I }нше. Тому для крацого засвоення таких предмет1в автогенне навчання включав в себе кр[м контролю, самоконтроль. Наведено такай приклад. В замкнутому кол1 необхгдно вазначита його основа параметра: позну потушпсть - Р, потук-н!сть витрат Ро, К.К .Д. - , роботу - А I к1льк1сть тепла -

0. Задача розв"язуеться звичайним способом I визначаються необ-Х1ДН1 величина в персональному завдашп:

1. Р = 2350 Бт; Ро = 50 Вт; 3. ? = О,УЗ; А = 4,32.Ю7Дк; 5.0= 4,23 Дк.

Опечатку в1дпов!д1 записуються у перетвореному внглядЦ 1° = 2,35.Ю3; 2° = 5.10; 3° = У,ЗЛО-1; 4° = 4.32.Ю7; 5° = 4.23.Ю7.

Позначпвши основу конного нормалгзованого числа знаком "а", а степень десяти - знаком " $ ", одеркимо персональн1 завдання будь-якого варианту в нормал!зованому вигляд1": 1°.ваЛ ; 2° 3° ; 4° = 5°

Дал! складемо р!вняння зашифровано! В1дпов$д1: С = 1°(х)2°® 30®4°®5° = а,В, де:

С - знак, що позначае р!вняння зашифровано! в!дпов!д!; ф знак, цо позначае своер!дну Д1Ю з нормал1зованими числамя.

Р!вняння зашифровано! в!дпов!д1 розпод!ляеться на загальну основу ! загальний стернь десяти. Загальна основа позначаеться буквою А, а загальний степ!нь десяти - буквою В. ТодI загальна основа А = а| + а2 + а3 + а^-+ а5 - е алгебра!чна сума основ' нормал!зованого'числа, а загальний стешнь - В

- добуток степенгв. Чзсткова зашифрована 31дпов1дь розкла- . даеться на'в!дпов1дну часткову основу А^ = а| + а2; к^з =

= а1 + а2 + ад I т.д., В12 =$г$2 I т.д.

По вехи вариантах персональних завдань складаються карти эа-шифповаяих вгдповгдей, за якими студент здгйснюг. самоконтроль. ¡Доб перевтрити виконання завдання свого варганту, студент за результатами сво1х розрахунмв, визначае задану основу "А", стешнь десяти "В" I пор1внюб: 1х з в1дп0в1дними заши^рованими в1дповх-дями. 'Лкцо вони спхвпадаать, то це свхдчить про те, цо персонально завдання виконано вгрно. Незвакаючи на те, цо самоконтроль здаеться складним в математичному I символгчному вхдно-шеннях, студенти легко справляються з ним при правильней методи-Ц1 вивчення даного предмету.

При викоркстаннх автогенного навчання в експериментальнгй гру-т Вознесенського мехашко-технолоп чного техшкуму значно покрацали якхснг показники - абсолютна усп1шн:гсть - 1СХЖ /замгсть 96%/, коеф1щент якост1 0,59 /зш-исть 0,38 /, умхння розв"язува-ти задачх, складати схеми - вхдшнне /зачисть задов:льного/.Усе це, з одного боку, свхдчить про ефектившстъ Лого використання, а з хншго, цо мш з).п стовниы I процесуальнш блоками школи I техникуму гснуе настугшгсть.

йрективним засобом псрев1рки оптимальних умов забезпечен-ня наступностх в системх безперервноУ професгйноУ оевгти стало використання презентивних моделей. В цьо!.!у зв"язку ми розробилк херарх1чний ланцыг моделей, ЯК1 наступно шя. собою пов'язанх х схематично зобра:-:еш на мал. 13.

а1 м2 м3 М4 %

модель пгдго-товки спецха-Л1ста модель спецхалхста модель П1д готовки викладача модель виклада ча модель заст. директора

мал.13. Позначення 1 назви презентивних моделей, як1 використан! в роботи

При розробщ моделей одним з основних критерЛв була наступ-

шеть зм1сту д1яльностх, про цо докладахше »здеться в дисерта-

Ц1ЙН1Й робой.'

Таким чином, зд1иснивми поетапне впроваднепня традиц1 ;;нкх I активних форм I методхв навчання, методики викладання спеидаль-них дисциплгн з передовики технологиями, а такоя використавш взаемозв"язок елементхь дидактично'( системи т моделюваннл презентивних моделей, .да прийули до висновку, цо аляли забезпе-

- 37 -

чення наступкост!, hki ми прогн^зувалн, сприяють створенню олтималышх умов забезпечення кастулност! з систем! безперерв-но! професП'шо! ocbitu.

В И С Н О В К и"

Результат наших дослдаень, досв1д робота на piзннх ступенях састемн безперервно! профес1йно! ocbit:: дозволили скластл парадигму наступноот! , сформулзвати И концептуальну модель i зробитл так: влсноеян:

1. ß i'KpafHi ; кра!нах СИЛ та innuix вке сформувалась система безперервно! ocBiти, яка снлздаеться з формально! i неформально! ocbith i будуеться на принципах взаемозв"язку i наступ-nocTi окремях ступек!в.

2. Система безперервно! осв!ти дав моял:шсть здобути загальну i npoiseciiiny ocBiiy, npogecia, спец!алыпсть, вчений ступтнь, п!двищнти квалгфгкад!jo, категор!», тобто сприяе про-ходненню afд школ;: до гислядяпломно! та неформально! осв!ти. ¿сього цього мокна досягтн лисе при наявиост1 наступност!.

-3. В УкраInf системою безперервно! ocbith охоплено понад 43% дорослого населения. Кокний ciyniHb системи являе собою самостийно завершений базовик piBeub, який мае гнучку структуру.

4. Особливою складовою безперервно! ocBiTn е система про-(Jeci йно! осв!ти, в як1й проз!дне .шсце займае в ища школа. Зг!д-но з Законом "Про освгту", концепц!ею вищо! i аграрно! освгти

в Украпп до вищо! пколи в1дносять середню спец!альну школу,ко-ледк, вуз. Зараз в УкраШ функц!онуе уП техн!кум!в, училищ, колед).ав та в^з!в, в тому числ! с!льськогосподарських - 20 ву-3iB i 116 ССНЗ, з них 5 кодедапв. Bei спец!альн! навчальн! зак-лади готують спец!ал!ст1в приблизно з 250 спец1альностей, в тому числ! с!льськогосподарськ! - б!лыд як з 50. У 1589 роц! ИД1ВШ розроблено суспгльнлй класиф!катор "спец^альност! за, ос-в!тою" (СКСО), якям передбачено для вищо! ocbit.i 31 профзс!йна трупа i 302 спец!альност1, а для CCiii - в!дпов1дно 33 i 299.

5. Осташпм часом в-Укра!н! почали широко впроваднувати перспективн! провес!йн! навчальн! заклади - це 1нтегративн1 -радгосп-техн!кум, техн1куц-виробницгво, профео1йно-техн!4Hf учи-

-за-

лища нового типу - коледш , а такой pi 3Hi навчально-впробпич!, та наачально-методачн! комплекса, в яких основали принципом е изступн!сть.

6. iiacTjnaicTb охоплюе всi ступен! безперервно! ocbith, почлналчи з дошкольного виховання i зак!нчуючл гпслядлпломною i неформальною осв}тою; вс! сторона навчально-влховного проце-су - навчання, виховання, формузаннн особистост!, спец1ал1ста, opraiuaauia i т.iн., а такок аспекта цих сторон - з:.пст, методику, взаемозв"язок елементгв дидактично! система.

?. Незважаючи на те, ¡до система безперорвно! осз1ти дискретна, багатокомпонентна i суперечллва, вона в принцип! ц!-Л1сна. Але через те, ц;о вона складаеться з целого ряду посл1дов-них ¡ерарх!чках ступен!в, кокнай з яках мае сво! особливост! i перебувае в постН'лпй взаеыодп, то mis сум!кнами ступенями з"яалн.-лься pi3ni суперечноат!, цо ускладшоють реал!зац!ю принципу наступност! i uLiicnocTi система. Тому при переход! з нак-чого ступенл на вацлл, уча!, студента, аспиранта, слухач! су-б"ективно в1дчувашь суперечносг!, я.-и об"ектиБно ваникаать як^ груднод!, цо прлзводять до морально! незадоволеност! в результат! зникення ycniUHOCTi i hkocti навчання, ефектиБНОст! на-вчалыю-Бихозного процесу, зб1льыення З1дс!ву.

3. Соц!альк1 доел!дкекня зм!сту i характеру трудноц!в, як1 стзорлаться суперечностями, показали, цо трудноц! - це ваклива психолог!чна категор1я i визначаеться як суб"ективне в!дчуття реально ¡снуичах суперечностей навчально-виховного процесу. При цьому першорядиого значения набувае упов^льнекня адаптацП ! профадаптацг i, hki Ticno пов"язан! з наступн!сти.

9. Досл1дг:ення проблема наступност! дозголпли нам зробити виснозок, цо основиимп прачанама винакнення суперечностей (труд-иод! в) е:

- соц!альао-псахолог!чн1 особливост! колкого з' ступен!в сис-теми, в HKiiiBci Бона розм!цеш iepapxi4HO i перебуваать у пос-ri Иному взаемод!янн!;

- змлна цьлей, завдааь навчанкя, умов побуту, статуса "новач-• к!в";

- психолог!чна неготовн1сть вппускнак!в попереднього ступени до навчання на наступному;

- недостаип наступи! зв"язки зц1стовко1 i процесуально! сто-рiи комних двох скоординованах ступешв система.

- 39 -

10. Анал!з причин ваникненчп суперечностей дозволив нам внявити основн! шляхи створення оптамальнах умов забезпечення наступност! в систем!, до якпх ми занесла: сп!льн!сть система професПШо! ороентацН загальноосв!тньо! школа I професпШо!, наявн1сть наступяоси' в зм!ст1 навчальних плшйв I програм, взаемозв"язок елемент!в дидактично! система ! передовий педа-гог!чнпй досв!д, основним крнтер!ец якого в наступн(сть.

11. Зраховуючи вищезазначене, ми уточнили ! розширали по-няття "наступа!сть". ;.:а не заперечуемо, цо настушисть - це принцип системи о?в!та, !! законом!рн!сть, але цього недостат-ньо. Коли йдеться про ¡-:аступн!сть в систем! безперервно! осв1-ти, то тут вона виступае як такиа взавмозз"язок в!дпов!дних компонент!в, якай узгодкуе супеоечност!, цо влникаать м!к суШинами ланками, ступенями або етааами, ! спраяы 1пл;саост! дискретно! система та шдвиценна II ефектавност!. При стзорен-н! !нтегрованах назчальнах заклад!в, навчально-науково-влроб-ничих комплексов, каступа!сть виступае як зас!б, цо снрляз Ех узгодкенна, взаемозв"язку, розватку.

Таким чином, в систем! безперервно! провес!йно! осв!ти наступать виступае як взаемозь"язок в!дпоь!днлх компоаен^в суцшмй ступеа!в, цо узгодгуать с^аеречност!, як принцип !! побудова I розватку, як основний дзлтор п!двацення е^ектлваос-т' назчально-виховного процесу.

3 дан!й робот! ми зробили спробу вир!шита одае з вакливах питань проблема наступностг - питания створення оптамальнах умов забезаечени.я наступност! в систем! безперервно! про;.;ес1й-но! (с!льськогосподарсько!) осв!тп з метою п!двицеаня е.ьектав-ност! назчально-влховного процесу ! якост1 п!дготозка спец!а-л!ст!е р!заих квали^лкацНШах рхвн!в.

Проведен! досл!дь-:ення розкралп можлииост! подальшо! роз-робка проблем, цо пов"язан! з наступаем як в ц!лому в састе-¡а безперервно! осв!ти, так ! и!« II окремама сум!шша ступенями, наприклад:

- стан наступност! в !нших галузях (кр!м с!льського госпр-дарства) састем:ь безперервно! осв!та;

- наступн!сть у зм!ст! сум!кних ступен!в састеми безпервно! профес!йно! осв!та з метою виявлення повтору, глабокого кон-центризму або розриву, а такок вир1шення питання п!дготовки опец!ал!ст!в з скороченима отроками навчання;

- 40 -

- роль настугшостм у створешп нових навчальнлх закладов, навчалыш-виробничих комплекс в.

;.1атер1алл даного дослдаення дозволяють подолати ряд суперечностей, трудной, цо виникають ми; сумшшми ступенями системи у 31пст1, методик влкладання, орган1зацП навчаль-но-влховного продесу, управл1нн!_,. шдготовц1 спец^ал!ст! в.

Основа полокення дксертаци вгдобракен! у таких публ1-кац!ях:

А. Навчальн1 г.ос1бники, цетодичн! розробки, брошури

1. Учебная практика в техникуме /ы'егод.рекомендации. -К.: Республиканский научно-методический кабинет по ССО УССР, 1975. - 17 С.

2. Технические средства пропаганды и методика их использования. - К.: Знание, Ьа2. - 14 с.

3. Педагогическая практика /;.;етод рекомендации Д.: УСХА, 1987. - 38 с. (в соавтор.).

4. Преемственность в учебно-воспитательном процессе школы и техникума. - Сб. 'АПН СССР: Единство обучения и воспитания в процессе трудовой подготовки учащейся молодежи /Под ред. ¿.Д.дарнаковой.-вып.II.-.'.!.: Б.¡1.,1975. - С.271-273 (в соавтор.).

5. О профессиональной ориентации учащейся молодежи /.Метод. рекоменда ни. - К.: РН.',!К по ССО, 1975. - 92 с.

6. Методическая разработка по организации и проведению работы с учащимися первых курсов .средних специальных учебных заведений. - К.: РНМК по ССО, ¡973. - 69 с.

7. Основи виробничо! психологи I педагоггкк: Навч^льниП пос1бник /За ред.д.А.Сметанша. - К.: Вища школа, 1982. -

С.159-171 (у сп1вавтор.).

3. Преемственность в системе "школа-техникум" - "техникум-•пролззодство'У/Содеркание, формы и методы обучения в высшей и средней школе. Научная информация.-вып.I.М.:- Н:П1ВИ, 1933. -39 с.

9. Технические средства обучения я методика их использования: Учебное пособие /Под ред.К.А.Квасневского. - П.: Колос, 1934. - С.22-26, 50-56 (в. соавтор.).

10. Организация проведения открытого урока в среднем специальном учебном заведении /¡,!етод.рекомендации. - К.: Госагро-пром УССР, УйС, 19о6. - 40 с.

- 41 -

11. Методика обучения специальным предметам /!.!етод,рекомендации. - К.: УСХА, 1989. - 19 с. (в соавтор.).

12. модель специалиста и ее составление /Метод.рекомендации. - К.: РНМК по ССО, 198?. - 20 с.

13. Методика обучения предмету "Плодовые, ягодные культуры и технология их возделывания": Учебное пособие /Под ред. П.Н.Олейника. - ;.!.: Агропромиздат, 1У91. - 13» с.

14. Методика 1грових занять: Навчальний пособник /За ред. П.М.ОлГйника. - К.: Зица школа, 1992. - 213 с.

,Б. Статт1 у наукових зоЧрниках та куриалах

15. О преемственности в обучении между школой и технику-мом//Среднее специальное образование. - 1975. - .'.'2 3. - С.17-13.

16. О преемственности в трудовой подготовке учащихся восьмилетних окол и техникумов (Материалы X сессии научного оо-вета). - М., 1975. - С.69-70.

17. Критерии оценок в практическом обучении// Среднее специальное образование. - 1976. - 12. - С.21-22.

18. Типология и структура уроков//Среднее специальное образование. - 1979. - 12. - С.22-24.

19. Современный урок. Требования к нему//Среднее специальное. образование: - 1930. - !.'.» I. - С.21-23.

20. Методы обучения н их выбор//Среднее 'специальное образование. - 1981. - :;? 9. - С. 17-18."

21. Учебный предмет. Методика учебного предмета. Принципы отбора учебного материала//Среднее специальное образованна. -1989. - а И. - С.30-32.

22. Методы обучения и их оптималышй выбор// Среднее специальное образование. - 1990. - й 4. - С.25-27.

23. Из опыта разработки и внедрения методики игровых занятий и МАО с учетом преемственности. - Сб.:деловые игры, в Мире. - Материалы мендународной конференции. - С.-Петербург, 1992. - С.201-203.

В.оТези допов1дей на конференщях, с;шпоз1умах

24. Проблема преемственности в системе с е лье к охозяйО таенного образования// Тезисы научно-практической конференции; Пои-

- 42 -

холого-педагогические проблемы подготовки педагогических кадров сельскохозяйственных учебных заведений.:- К.: Госагронром СССР, УСХА, 1939. - С.57-59.

25. Преемственность среднего и высшего сельскохозяйственного образования /Материалы научно-практической конференции. -К.: Госагропрон СССР, УСХА, 1989. - С.49-51.

26. АктивоПсть форм I метод1в навчання в с^льськогоспо-дарських вузах// Тези допов1дей науково-практично! конферен-. ЦП. - К.: УСХА, 1991. - С.45-46.

27. Про актпвн1сть фора та нетод1В навчання в с1льсько-господарських вузах /шетоди та форыи активного навчання при п1дготовц! спец!ал1ст1в АПК. !.!атер1али науково-методичного се-ы!нару. - К.: УСХА, 1991. - С.75-76.

\