автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия реализации содержанияшкольного компонента

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия реализации содержанияшкольного компонента"

РГб од

ХАРК1ВСБКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

1М. Г.С. Сковороди

о Т о

» • На правах рукопису

ВАСИЛЕНКО Ольга Микола1вна

ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ РЕАЛ13АЦЙ ФУНКЦ1Й ЗМ1СТУ ШКШЬНОГО КОМПОНЕНТА

13.00.01 - теор1я та ¡сторш педагогжи

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчних наук

Дисертац1ев е рукопис.

РоЬотг1 виконона в Харк1вськоыу державному педагог 1чноиу Ц1нверситет1 1м. Г.С.Сковороди.

Науковнй кер!вник - кандидат педагог!чних наук Коскаленко Петро Григорович.

0ф1ц!йн1 опонекти: доктор педагог1чних наук.професор Коротяев Борис 1ванович:

кандидат педагог1чних наук,доцент Посохова 1рина Степан1вна.

Пров¡дна установа - Харк1вський дернавний

ун!верситет.

о

Захист дисертацП вибудеться 1996р.

г

годин1 на зас!данн1 спец1ал1зованоТ вчено! ради К.02.26.02 у Харк1вському державному педагог1чноиу ун!вер-ситст1 1м.Г.С.Сковороди за адресов: 310168.м.Харк1в,вул.Блюхера, 2,зал зас1дань.

3 дисертац1ею иожна ознайомитися в 616л!отец1 Харк1всь-кого державного педагог1чного ун1верситету 1м. Г.С.Сковороди.

Автореферат роз!слано " ¡^¿^сД 1996р.

Вчений секретар /

.'1 У У

спец1ал1:юваноТ вченоI ради './ йтефан Л.й.

Загальна характеристика дисертац^ного досл!дгенна.

Актуаяьн1сть дослЦнення. Сучасн1 тенденцП' розвитку оновленоУ УкраУни висунули перед загальноосв1тньов школою ряд як1сно нових завдань.зокреыа.иаксикальне задоволекня потреб та 1нтерес1в школяр1в,Форыування,розвиток i зберенення неповторно! 1ндив1дуальност1 особистост1 як соц1альноУ uíhhoctí.uo на-бувае сьогодн1 особливо! актуальност1 та гостроти.

Одним Í3 илях1в розв'язування зазначеноУ проблени е вклб-чення до зы!сту загальноУ середньоУ ocbíth ик!льного компонента як Дйференц1йовано'1 перифер1йноУ вар1ативноУ його частинн, цо дае ыоалив1сть оперативно реагувати на потреби дерва-ви.конкретного рег1ону.особистост1.

У нормативних документах Н1н1стерства осв1ти УкраУни вшльний компонент визначаеться як вар!ативна частина зы1сту загальноУ середньоУ осв1ти.яка покликана сприяти адаптацП' зм1сту осв1ти до потреб та п1знавальних 1нтерес1в учн1в,роз-витку 1'х зд1бностей.орган1зацП' р1зноман1тноУ д1яльност1 за нахилами.

Однак у реальн1й педагог1чн!й практиц! включения «к1льно-го компонента до зм1сту загальноУ середньоУ освГги та до про-цесу навчання викликае певн! трудноч1, як1 пов'язан1-з неро-зум!нням кер1вниками та вчителями ак1л соц1ально-педагог1чноУ спрямованост! ак1льного компонента.в1дсутн1ств знань його спо-циФ1чних функц1й,педагог1чних умов Ух реал1зац1У.9к насл!док цього - перевага формального пЦходу до форкуванна зм1сту ик1льного компонента без урахування потреб,1нтарвс1в та 1ндив1дуальннх особливостей учн1в,цо.бьзпервчно,позбавляе його соц!ально-педагог1чного сенсу.Так.за даниаи констатуачого эксперименту ?3.99% 1з 173 опитания наяи иер1в!ш1в зк1л. по

зыогли рсзкрити соц!ально-педагог!чну зуковлен!сть включена ик!льного компонента до зн!сту загально! середньо! осв!ти.Фор-кування зм1сту шк!льного коыпонента.як зазначають кер1вники ек1л,в основному залегить в!д наявност1 педагог!чних кадр1в -83,(Ш,матер1ально! бази - ?2,252,в1д необх1 дност! довантанен-ня вчител!в - 45,662,створення резерву навчальних годин для обов'язкових предмет1в - ЗО.ОбЯ.СлЦ в1дзначити,що 3,472 кер1вник!в (с1льських шк!л) зовс!н не включали шк!льний коипо-нент до зк!сту загально1' середньо! осв1ти.

Проблем! теоретичного обгрунтування необх!дност1 вид!лен-ня диференц1йовано! вар!ативно! перифер!йно! частики загально! середньо!" осв!ти присвячено ряд досл1дяень (1.К. Вурав-льов,П.Я.Зор1на.В.В.Краевський,О.Кряжов.В.С.Ледньов,1.Я.Лер-нер, Н.М.Скатк1н, О.Вахмаев та ).У цих досл1д£еннях "ик!льний компонент" розглядаеться як:

додатковий зи1ст для потреб 1ндив1дуалыюго розвитку осо-бистост1 (1.Я.Лернер,Н.М.Скатк!н):

рухома перифер!я,цо створена иавколо обов'язкового ы1н!иуыу Сс*аб1льного ядра) зн1сту загально! середньо! осв!ти, яка оперативно реагуе на вимоги сьогодення (I.К.Шуравльов):

диференц1йована частина зм!сту загально! середньо! осв1ти (Л.Я.Зор1на,И.И.Крюков,В.С.Ледньов.И.К.Иахмаев);

диференц1йована частина зы!сту осв!ти,яка п1дклвчаеться до нормативного стандарту знань.враховуе м1сце та роль рег1ону в единому народногосподарчому комплекс! дернави.а такой в!ддзеркалве економ1чн!,культурн! особливост1 конкретного району (н1ста), а такоя передбачае активну участь ус1х член1в вк1льного колективу у визначенн! нокенклатури вк1льних пред-лет !в за вибором ! факультативних курс1в для !х поглибленого вивчення (Е.П.Гречк1наХЙ.Л1йметс,0.0.Муст В.К.Руус та 1н.):

перех1дна ланка и1а зн!стом загально! середяьо!' осв1тн та проф1льниыи дисцигшнами, н!г загальноосв1тньоп школой та 1Н13ИНИ типами навчальних заклад1в ( В.В.Городн1чева, 0.0.П1Н-ський, С.К.Скраут);

рухоыа частина зы1сту загальноГ середньо1" осв1ти,що без-посередньо спряыована на задоволення 1ндив1дуальних потреб особистост! (ОЛ.Бугайоз.ДЛ.Дейкун,В.Г.Шевченко).

Однак досл1дяувана проблема не вир 1ыуеться з ц1ло-ыу,оск1льки у зазначених роботах деф1н1тивно не офорылене саио понятта "ик1льнна компонент",па визначен! 1 теоретично не об-грунтооан! Лого специф!чп1 ФункцП,педагог!чн1 унсви \'х ре-ал1зац1Т в процес! навчання.

Такин чинон,необХ1дн1сть подолання протир1ччя н!а виногов педагог1чно1" практики - максимального задоволення потреб осс-бистост1 та в1дсутн!ств в науц! теоретичного обгрунтування ик1льного компонента як дидактично'1 основи 1ндив1дуал1зацП' та диференц1ац11' навчання, його специф1чних функцШ та педа-гог!чних умов 1'х ефективно'1 реал!зац1г 1 обуаовило виб1р тени нашого досл1даення.

Об'ект досл1даення - зм1ст ак1льного компонента загально!' середньоУ осв1ти.

Предиет досл!даення - педагог!чн1 уиови реал1зац11" функ-ц1И зы1сту ак1льного компонента загально!' середньо* осв1тн.

Нега дослЦнення - теоретичне обгрунтування та експери-нентальна перев1рка педагог1чних уноз ефективноТ реал1зацИ Функц1й зн!сту ик1льного коипонента.

Ппотеза досл1днення полягае в тоыу.чо ефективн!сть ре-ал!зацН специэ1чних функц1й шк1льь ¡о компонента потребуе створення у процес! навчання в!дпов1дних пвдагоПчних уноз Сурахування характеру . динаа!ки р1знонэн1тних загальнонауко-

вих 1 профес1йних !нтерес!в иколяр!в; забезпечення структур-но-функц!онально! едност 1 м1н елеиентами зк1сту базового та гак1льного компонента загальноУ середньоТ осв!ти; забезпечення в1льного вибору учнями зм!сту шк1льного компонента загально!' середньоГ осв!ти),як! сприятимуть оптимальному задоволення потреб 1 п!энавальних 1нтерес1в учн!в,а таков дасть ыоалив1сть у необх!дн1й та достатн1й к1р1 1ндив1дуал1зувати 1 дифе-ренц!ввати навчання та п1двищити як!сть знань нколяр1в.

Визначена нета 1 г!потеза обучовили завдання досл1даення:

' 1.Розкрити дидактичний зм!ст поняття "шк1льний компонент"

2.Теоретично обгрунтувати за1стовну суть шального компонента як особист1сно ор!ентовану вар1ативну перифер!йну части-ну загально!' середньо! осв1ти та його специф1чн1 ФункцП'.

3.Визначити 1 теоретично обгрунтувати пэдагог1чн1 укови реал1зацП специф1чних функц1й вк1льного компонента в процес! навчання.

4.Експериментально перев1рити ефективн1сть визначених пе-дагоНчних умов реал!зац11' функц!й зм!сту ик1льного компонента.

5.П1дготувати методичн1 рекомендацН для кер!вник!в шк!л 1 вчител!в з проблеми впровадвення ик1льного компонента до зм1сту осв1ти та процесу навчання.

Нетодолог1чну основу дослЦнення складае д1алектичний принцип всеб!чност1 (вимога охопити в процес! п!знання вс1 сторони досл1двуваного об'екта 1 розглянути його у вс1х зв'яз-ках 1 в!дноиеннях).

Теоретичное основой роботи е концепц!я зм1сту загально! середньо! осв!ти. яка розроблена ЬЯ.Лернером, 1.К. Мурав-льовиы,О.Зор1ною.М.Н.Скатк!нин.И.Оахыаевим, фундаментален досл'ахення з психолог!!' особистост! ( О.Г.Ковальов.

С.Л.Руб1ннтейн. Б.М.Теплов); концептусльн! вксновкн й уза-гальноння щодо взаенозв'язкд 1 взаеаообумовленост! фориуванпя особистост! учня та його п1знавальних ¡нтерес!в СГ.I.Иук1ка).

Для реал1зац1"1 поставлених завдань 1 перев!рки г1потези у робот! використовувалися так 1 теоретичн! та емп1 ричп! нетоя,-! досл1дзення: теорегичний анал!з проблем« на основ1 внзчення психолого-педагог 1чно1' л1тератури.норнативннх дскуизнт1в ИШстерства освпи УкраТни.иавчалъних план!в 1 програы;анал1э педагог1чно1' практики в аспект! досл!дницько'1 проблеаи;анкету-вання кер!вник1в вк!л.учител1з,учн!в та 1'х батыив.спостере-аення,б8с1ди.опитування; комплекс д1агностичннх кетод!в п!зна-валышх 1ктерес!в иколяр!з: педагог1чний експеримент.

На захист виносяться тан! положения:

1 ,П!д ик1льним компонентом ели розум!ти особист!сно ор!ентовану диференцгАовану вар!ативну пернфер^йнц частицу эм 1 сту загально!' середньоУ осв!ти,спряаовану на задоволения потреб 1 Шэнавальних 5нтерес1в учн1в,розвиток 1'х зд!бнос-тей,орган!эац!ю р1зноман1тно1 д!яльност! за нахилами.зирока ознайомления э р1зниии галузяии наукових знань.корекц!я соц!альним зановленням та потребами особистост!,

2.До специф!чних функц!й зи1сту ик1льного компонента с л I я. в!днести особист!сну ор1ентован!сть,соц!альну ■ спряно-ван1сть,коригуючу,1нтегратнвна.цо в необх!дн1й та достат.ч1й м1р! обуыовлають особист!сну спрямован1сть эи!сту эагалыШ середньоТ о с в 1т и.

3.Ефективн!й реал1зац!У специф1чних ФункцIй сильного компонента сприяять так! педагог!чи1 уиови:

урахування характеру.дннам1кн р1зи-*ан!тннх загалыюлау-кових I проФес!йних 1нтерес1в аколяр1в:

забеэпечення структурно-функцЮнадьноУ едност! ц1в эле-

ментами зм1сту базового та шального компонент!в;

забезпечення в1льного вибору учнями зм!сту ак!льного компонента.

Наукоеа новизна та теоретична эначущ!сть досл1дження полягавть у теоретичному обгрунтуванн) зм1сту ик1льного компонента як категорП" дидактики: У визначенн! ! теоретичному обгрунтуванн! специф!чних функц1й зм1сту шк!льного компонента.пе дагог1чннх умов !х реал!эац! 1 ,ио складае особнстий внесок дисертанта.

Практична значуч1сть проведеного досл!даення полягае в тому.що його теоретичн! полонення та результати педагог1чного експериыенту даать кер1вникам ! вчителям середньо! загально-осв 1 тньоТ вколи необх!дне уявлення про ишльний компонент як особист!сно спрямовану частину зм!сту загально! середньо! осв1ти,його ФункцИ",педагог1чн! умови !х реал!зац1!,на основ! яких розроблен! методичн! рекомендацИ' для кер1вник1в ! вчи-тел!в загальноосв!тн!х шк!л з проблеми форнування зм1сту ик!льного компонента та ефективност1 реал!заи!! його функц!й: "Яидактичн1 аспекти формування та реал1зац1! зм!сту шк1льного компонента упрсцес1 вивчення основ наук'.Розробпений з вико-ристанням катер!алу досл!дкення спецкурс для кер!вник1в 1 вчи-тел1в ик1л "Функц!! зм1сту шк!льного компонента та умови !х реал1зац1! в навчальному процес1" доц1льно включити до навчально! програми з курсу педагог1ки для студент1в педагог!ч-них вуз!в та ун!верситет1в.

Достов1рн1сть нукових полояень та висновк!в, зроблених у дисертацИ", забезпечена р1знонан!тн1стю та взаемодопов-нен!стю використачих кетод!в та методик досл!днення, адекват-них мет! та завданням кожного етапу досл!даення; репрезентативна«) матер!ал1в,необх1дних для як!оно!" ! к!льк!сно! харак-

теристики результат!в досл1дно-експериненгально'1 роботи; взаемоперев1рною одерааних результат1в.

Апробация та впровадзення результат дослЦген-ня.Результати досл!двення були включен! до зы!сту лекц!й з курсу "Управления процесса навчання" в 1нститут1 л1сляднш!ом-Hoi освiти при Харк1вському дерззвнону педагог!чному уи1верси-тет1 1н.Г.С.Сковороди .до спецкурсу "ФункцП' зм1сту зктного компонента та умови !'х реал13ац1!' э навчальному процес1" для вчител1в та кер!вник!в вк1л Московського, Дзераинського. Ки!'вського район!в н.Харкова, а такош викладалися у виступах перед кер!вниками шк1л м.Харкова, Харк1всько"1, Полтавсько!' та Суысько!' областейСiЭЭ4- 1996 p.p.).

Теоретична концепц!я досл!дкення викладалась на м18народ-1их науково-практичних конференц!ях: "Дев1антна повед1нка не-ювнол!тн!х 1 молод!: мошливост! впливу" (Харк1в.1994). "Гу-4ан1стичн! основи педагог1чно!' концепцП Н.К.Крупсько!' та су-часн!сть" (Горл!вка, 1994 ).на обласних. ыкьких, районних нау-<ово-теоретичних конферетиях прац1вник1в осв1ти та педа-~ог!чних нарадах ак1л ьпста Харкова.

.Результат« впровадаення знайвлн позитивна оцпшу учн1в. ^чител!с,кер!вник1в ик!л,методист1в в1дд!лу ocbith Носковського, Дзераинського, Ки!'вського район!в н.Харкова,Харк1всько!.Полтавсько!" та Сумсько!" областей.

Структура та осиовний зн1ст дисертац!!.

Дисертац1я складаеться 1з вступу.двох розд!л!в.виснов-ку,списку використано!' л1тератури та дидатка.мае 43 таблнц1 та малюнки.

У вступ1 обгрунтован1 актуальн1сть дослЦаузано!" проблеми,р1вень 11' роэробки.сформульован! об'ект.предиет.ма-та,г!потеза та завдання досл1даення,визначен! И методолог1я.

наукова новизна,теоретична 1 практична значуц1сть.сформульо-ван1 основ»! положения,'« вкносяться на захист.розкрита дяерелознавча база та наведен1 дан! про апробац1ю одерааних результат 1в дослиження.

Парвий роэд1л- "Теоретичне обгрунтування зн!сту ик1льногс «оппонента"- м!стить теоретичний анал1з педагог1чно\',психо-лог1чно1" л!тератури та нормативних документа 1Пн1стерства осв!ти Укра\'ни з проблеми необх!дност! вид1лення вар!атквно! частини зк1сту загально! середньо! ос:Пти,розкризаеться зы1ст суттевих ознак псняття ик1льного конпснекта: даеться його дидактична характеристика у пор!вняин1 з базовим компонентом.Янал1зуеться стан проблеми у реальн1й педагог1чн!й практик в1тчизняно\' та заруб1вно1 загальноосв1тньо! школи.розкри-ваеться суттевий зм1ст специф1чних функций зм1стц вк1лького компонента.обгрунтовувться педагог1чн1 умови 1'Х реал!зацП.

У дисертацП визначено суттевий зм1ст поняття "вк1льний компонент" як категорП дидактики.який до цього часу не буе деф!н1тивно оформлений.В,'к1льнИй компонент розглядаеться нами як частина'до створена навколо обов'язкового зм1сту (стаб!ль-ного ядра),яка здатна оперативно реагувати на як1сно новI соц!ально-економ1чн1 зы1ни,цо в1дбуваються в сусп1льств!,та потреби особистост1,в як1й заф1ксовзно так! суттев! ознаки.як: особист1сна спрянован!сть. дкференц1йован!сть, вар1ативн1сть, оперативШсть.

Соц1альна сутн1сть ик1льного компонента зм!сту загально! середньо! осв1ти полягае в тсму.цо в!н,як частина зм1сту загально!' осв!ти,е засобом передаван'ня соц!ального досв!ду п1дростаючим покол1нням.а таков виступае як зас1б саиорегу-ляцП'.саыовиэначення. самоствердкення особистост!, зберевення 1ндив1дуальних особливостей косного учня.розвитку загальних та

спец!альних зд^бностей особистост!.

0к1лы)ий компонент зм!сту загально! середпьоУ осв!ти -категор!я педагоПчна.отльки в!н не коп1ие соц!альне заселенна,а переводить його на нову педагог!ки.

Ик1льний компонент як категор!я дидактики харзктеризуеть-ся певним комплексом суттевих ознак, цо подаються у пор1внянн1 з суттевиаи ознакаыи базового компонента.

Метоы базового компонента з>псту загально! середньо! ос-в1ти за I.Я.Лернероа е забезпечення соц!ально необхЦиого для кожно! нолодо! людини р1зня фундаментальних знань про природу, сусльаьство,технику,надоання нац!онально! культури, соц!-ального досв1ду. Базовий компонент складаеться з таких еленен-т1в: знания про св1т 1 способи д!яльност1 1нтелектуального 1 практичного характеру; доса!д эд!йснення способ)в д1яльност1; доев 1д творчо! д!яльност1:досв!д еыоц1йно-ц1нн1снсго в!дновення. До загальнодидактичних функц1й базового компонента в!дносять: 1 )онтолог!'шу (п!знавальну) - знания створить уяэлення.у тому числ1 теоретична.про оточувчий св!т: 2) ор!ентац!йну - знания вказуить напрямок 1 спос!б доц!льно! д!ялыюст!; 3) оц!ночну -знания вказуить норми ц!нн1сного в!дноаення до сусгпльства.сис-тему 1деал!в яко! дотримуеться сусп!льство або т! чи IиаI його верстви; 4) в!дтворюючу - обумовлюе зберевення ! в!дтворення культури.у тому числ1 розинрене: 5) перетвориючу - визначае здатн!сть до перетворення св1 ту. створення як!сно новкх об'ек-т1в; 6) регулюмчу - рогулюе виб1ркове в1дношення до об'ект18 ! д1яльност1. визначае в!дпов1ди1сть д!яльност1 та об'екг!в до потреб особистост 1. виробляе оц!нку ймоа1рност 1 задоволоння потреб,створве !мпульс до д!яльност!, вЦбнваеться на И темп1.якост! та р!вн!.

Пров!дна мета ак!лыюго компонента зи 1 сту загально! се-

редньо'1 осв1ти - задоволення п1знавальних 1нтерес1в учн1в,роз-виток 1"х зд1бностей.орган1зац!я р1зноб1чно1' д!яльност! в за-ленност! в1д нахил1в, иироке ознайомлення з р1зними галузями знань, зм!цнення здоров'я учн!в.

Елеыентани зм!сту ик1льного компонента е: знания про св1т 1 способи д1яльност1 1нтелектуального 1 практичного характеру, про галуз! людсько* практики р1эних вид1в профес1й,про пси-хоф1з1олог!чн1 вимоги до певних вид1в профес1й,як1 викликають безпосередн!й 1нтерес учн1в: досв1д зд1йснення загальнонав-чальних.конкретно-преднетних та профес1йних способ1в д1ль-ност1; досв1д творчоУ навчально - п1знавально1' та профес1йноУ д1яльност1: доев1д емоц1йно - ц1нн1сних в1дноыень до навчаль-но-п!знавально1 та профес1йно1" д1яльност1.

Вк1льноыу компоненту як категорП' дидактики, поряд з за-гальнодидактичнини (онтолог!чна, ор!ентац1йна, оц1ночна, вЦтворюяча (I.Я.Лернер)). притаманн1 специФ1чн1 функцП: осо-бист1сна ор1ентован1сть, соц1альна спрямован1сть, коригуюча, 1нтегративна. Специф1чн1 ФункцП' зн1сту вк1льного компонента викликан1 необх!дн1стю в1добраяення у зм1ст1 загально* се-редньоГ осв1ти потреб та 1нтерес1в учн1в з урахуванням 1'х зд1бностей.навчальних мошливостей,запит1в сусп1льства.

0собист1сна ор!ентован1сть - 1нтегральна Функц1я,яка спрямована на найб1льи повне задоволення загальнонаукових 1 профес1йних 1нтерес1в учн1в;розвиток загальних 1 спец1альних зд1бностей особистост1 школяра:створення умов для саморегу-ляцП',самовизначення,самооц1нки 1 саыоствердаення;створення передумов для безперервноУ осв!ти:запоб1гання неусп1«шост1.

Соц1альна функц1я спрямована на приведения зк1сту вк1ль-ного компонента у в!дпов1дн1сть до потреб дераави,рег1ону.

Коригуюча фунжЛя спрямована на подолання об'ективно

- il -

1Снуычого протир!ччя Mis соШальниа замовленням 1 потребами особистост1, тобто, зона покликана на функц!ональне узгодяення потреби особистостi з потребами сусп1льства.

1нтегративна - покликана забезпечити структурн0-функц10-нальне поеднання зм!сту предмет!в певного циклу, що сприяе формуваннв в св1доыост! учн1в ц i л i с н о ï науково! картини св1ту.

У заруб1гн1й педагог1ц1 (як показус анал!з л1тератури) проблема вид1лення та теоретичного й експерииентального об-грунтування специф!чних функц!й ваШативноУ диференц1йовано1" частини зм1сту ок1льноУ освпи та педагоПчних умов ïx ре-ал1зац11 в явному вигляд! не визначен1. Проблема адаптацП' ьШльноУ освiти до особистост! учи 1в вир1иуеться в основному на прагматичному рiвн1 : вид!лення базового (основного) зм1сту осв i ти i вар1ативноУ (за вибором) його частини, ïï зб!льиення у навчальних планах за рахунок скорочення обсягу обоа'язковсго зм!сту (Франц1я, ФРН. Китай, SînoHia, Естон1я, Чех1Я, Сло-вак1я) або а спостер1гаеться тенденц!я до стандартизацП' зк1сту осв1ти з вид!ленням у ньому базового компонента та варiaTHBHOÏ диференц1йованоУ частини (Англ1я. Канада, CÏIA). При цьому сп1вв1дношення базового i вар1ативного компоненте зм!сту навчання р!зне: у неповн1й середн!й икол1 дом1нуе базо-вий компонент зм!сту осв!ти, а вар1ативна частина - незначна t мае в ц!лому загальнонауковий ознайомчий характер, обсяг яко1' в старших класах значно зб!льиуеться у в1дпов!дност1 до потреб та 1нтерес1в учн!в.Прн цьону учн1 мають моалнв1сть в!льно вибирати навчальн1 лреднети з наавноУ 1'х ноненклатури та 1ндив1дуальних навчальних програм (в йнглИ" 1снуе б1льаз, nia 110500, а у Iв е ц! Y -.б!лызе 100 мокливих комб1нац1й до особис-того плану для одного учня).

Йнал1з иедагоПчноУ практики вклЕчення зм1 с ту як!льного

компонента в навчальний процес (опитано 1?3 кер1вник1в ик1л,проанал1зовано 106 навчальних план!в шпл к.Харкова, Харк1вськоУ, ПолтазськоУ та СуыськоУ областей) показуе низький ступ1нь реал1зац1У його специф1чних функц1й, но обумовлено: по-перве, надзвичайно слабким Функц1ональним зв'язком еле-йзнт 1 в зм1сту акЛльного компонента з елементами базового (63.80Л; по-друге, при визначенн1 эн!сту шильного компонента не враховузться профес1йн! та загальнонауков! 1нтереси учн!в. Ух динаи!ка (72,04 %); по-трате, в1дсутн!стю в1льного вибору учнями эи1сту як1льного компонента (69,18 У.). Все це,по сут1, позбавляе зн1ст зольного компонента особист!сноУ ор 1ентац1 У як пров1дно"1 його ФункцП.що й внкликало необх!дн!сть визна-чення умов, як! сприятимуть забезпеченнв еФективност1 ре-ал1зацП' специф!чних функц1й зм!сту ик1льного компонента.

Виходячи з суттевих ознак шк1льного компонента як категорП' дидактики, його специф1чних функц!й, анал1зу педагог !чно1 практики (методом нэзалеаних експертиз) подо причин виникнення труднощ1в вт!лення Ух у навчальний процес,нами були визначен! педагог1чн1 умови реал!зац1У специф1чних Функц1й зи!сту вкЫьного компонента:

урахуэання характеру , динам1ки р1зноман1тних загальнона-укових 1 профес1йних 1нтерес1в иколяр1в:

забезпечення с1руктурно-функц1ональноУ едност! и1я елементами эм!сту базового та ок1льного компонент^;

забезпечення в1льного вибору учнями зк1сту шк!льного компонента.

Реал1эац1я зазнзченоУ 'лермоУ педагог1чноУ умови (вимоги) до пронесу навчання забезпечуе особист1сну зор1ентовак1сть эи1сту ык1льного компонента.

Як в1доно,п1змавзлъний 1нтерес характеризуемся виС1рко-

вою спрямован!стю на той чи !ниий предмет або явище, пов'яэане з позитивнкм емощйно забарвленим ставлеиням до вивчення об'екта або до оволод!ння т1 ею чи 1ниою д1яльн!стп.Гнтере-си.як! спрямован! на п1знання науково! картини св!ту,ма-тер!алькоI та духовно! культури.загальнолвдсышх Шнностей 1 соц!альних явил,ни з!дносино до загальнонаунових. П1д про-ФэсШими 1нтересами розук1емо так!. пн1 пов'язан1 з передба-че)!иям учнями свое! майбутньо! професП, з т!еп чи 1кнои про-Фес1йноя Д1яльн1стю, тобто з профессиям сакозизначенням пко-ляр1в.0днак не вс! профес!йн! !нтереси,нав1ть яскраво вира-яен1.моиуть бути основою для вибору профес!! учнем у нзйбут-ньоку,оск!льки часто сформован! з в!дризон в1д психолог!чио! структури особистост!,в!д !! !ндкв!дуальних особливостей.вони иоауть виявитися 1лизорники, тобто такими, пк! не в!дпов!даять реальним монливостям аколяра.

Виходячи з цього, у зм!ст! як!льного компонента необх!дно виявити спраззн! як загальнонауков!.так ! профес!йн! !нтере-си.Викопаины ц!е! виноги передуе розв'язання ряду спец!альних завдань: д!агностика !нтерес!в учн!в,психологична д!агностика особистост! учн{в.сп!вставле:шя отриманих даних э викогами.як! пред'являе до психологично! структури особистост! в1дпов!дна галузь науки або передбачена профес1я;псбудова номенклатура справгн^х 1нтерес1в,адекватн!!х структур! особистост!,яка буде надал! основой формування зн!сту ик!льного компонента в аспект! особист1сно ор1ентовамо! йпго оункц!! як пров1дно!.

йаступна уяовэ - це забезпечення в!льного вибору учнями знкту ак!льного компонента. Забезпечення дано! уиови в пронес! навчання надае учням мозливост! безпосередньо! участ! в процес1 формування зм1сту ак1льнсго компонента,номенклатур!! навчальнчх предмет 1 в.спецкурс!в.Реал!зпет ься дана умоза на

державному р1вн1 через иироку мереау р1зноыан!тних тип!в ик1л та клас1в з поглибленим вивченням окремих предмет1в, дифе-ренц1ац1ю в класах третього ступени навчання загальноосв1тн1х мк1л за потоками.вивчення виб!ркозих навчальних предмет1в,фа-культативних курс1в.

Ноалив1сть в!льного вибору зы!сту шк1льного компонента характеризуе його як в1дкриту систему.В1дкрит1сть припускае введения до процесу навчання гнучких Форм иавчального плану 1 вар1ативних навчальних програм.що сприяе найб1льи повШй адап-тацП' зы1сту осв1ти 1ндив1дуальним особливостяы,потребам учн1в.

Дана уыова т1сно пов'язана з в1льним вибором школярами часового ревиыу засвоення зм1сту шк1льного компонента,що доз-воляе оптим1зувати ¡нтенсивн1сть навчально-п1знавально1' д1яль-ност! учн1в.б!льш повно реал!зовувати 1'х розуыов! зд1биост1 з урахуваннян Ух р1вня навченост! й навчальноУ ' працездатносп. Отве, ик1льний компонент зм1сту загальноУ середньоУ осв1ти, як б1льи динам1чний 1 гнучкий в пор1виянн1 з базовим.здатиий оперативно враховувати динам1ку в1кових потреб та 1нтереси учн1в.

0дн1ею з вельми ваяливих умов реал1эац1г ФункШй зм1сту шк1льного компонента е забезпечення структурно-Функц1ональноУ поеднаност1 елемент!в зм1сту шк!льного та базового компонент^.

П1д структурно-функц!ональною сдн1стю ми розум1емо Функц10нальну сп1льн1сть та спадкоемн1сть мети, елемент1в зм1сту базового та ик1льного компонент^,м!а якики об'ективно 1снуе певний 1нвар1ант схеми структурних зв'язк1в та лог1чних в1дновень,чо забезпечувть функц1ональну ц1л!сн1сть зм1сту загальноУ середньоУ осв1ти.

Структурно-функц1ональна едн!сть е необх!дною умовою вертикального та горизонтального збагачення навчальних програм у

в!дпов1дност1 до погрей 1 я!знавальних Унтерес1в учн1в,форму-вання в Ух св 1 домоетI: цШсноУ 1нтегративноУ науковоУ картини св1 ту.корекц!1 заспоення основного зм1сту осв!ти.попередження в1дставання 1 неусп1иност1.

У другому розд1л1 - "Експериментальна перев1рка ефектив-ност 1 умов реал1зац1'1 функц!Я зи1сту ик1льного компонента" -розкриваеться лог1ка та структура констатуючого 1 експеримен-тального досл1дкення,спрямованого на визначення ефективност! вид1лених педагог1чних умов реал1зацГ1 специф1чних Функц1й зм!сту вк1льного компонента;показано нету.завдання,методику досл1дно-експерикентальноУ роботи,розкриваеться 11 х1д 1 ре-зультати.

Досл1дно-екгпериментальна робота проводилась у вколах м.Харкова протягом 5 рок!в С 1991-1995р.р.).

В експеримент! брали участь 477 учШв 9-х, 10-х, 11-х кла-с1в середн1х ик1л N 8,134,138,143 м.Харкова.Виб1р зумовлений пери за всо тин.що в нормативних документах МпПстерстза освI-ти УкраУни передбачаеться включения до навчальних план1в курс1в за вибором 1 проф1льного навчання для 8-11-их клас1в: факультатив^ для 7-11-их клас!в,а такой тим.цо саме у цьому в!ц1 уч-ням властив! досить виразн1 та ст1йк1 особливост1 характеру.по-м!тно зростае обгрунтован1сть вибору майбутньоУ профес 1йно!' д1-яльност!.учень уяе розглядае УУ стосовно до своУх особистих якостей.мояливостей.1нтерес1в,нам1р1в; вЦношення до обраноУ професП' починае пом1тно впливати на в!дноаення до навчальноУ д1яльност1.встановлюеться досить ст!йкий взаемозв'язок м1я 1н-тересами до майбутньоУ профес!У.навчальними нахилами та мотивами.

Формуючому експериментов! передував констатугачий. у про-цес1 якого за допомогов анкетування, бес1д з кер!вниками ак1л 1 вчителями (п=220),учнями (п=477), анал1зу ак1льноУ докумен-

тацП.навчальних план!в (п=1061 та навчальних програм ик!льно-го компонента (п=94) було визначено.що включения шк1льного компонента до зы!сту загальноУ середньоУ осв 1 ти та до процесу навчання зд1йснюеться без урахування його специф!чних ФункЩй.

У ход! досл1дженкя в класах експериыентальних ык!л за методиками С.Я.КарнЬювськоУ, Е.0.Кл1мова, Б.0.Федор1шина, Г.I.Цук1но1" було зд1йснено комплексне досл!д8эння гЛзнавальних 1нтерес1в учн1в (р!зноман1тн!сть. характер: аморфний, широкий, стрианевий; динам1ка - и1нлив1сть протягоы певного часу).

У в1дпов1днсст1 до отриманих результат!в для клас!в екс-иериментальних ик1л була складена(за участи вчител1в аж1л 1 Фах1вц!в вицоУ иколиЖоменклатура навчальних предмет!в, фа-культатив!в, спецкурс!в ик1льного компонента загальнонауковоУ та професШюУ спрямованост! .розроблено з«1ст навчальних програм.Ц1 навчальн! предмети, спецкурси 1 факультатива, а такой наачальн! программ э метой оптим1зацГ! Ух особист1сноУ снрямо-ваност1 (найб1льш повноУ адаптац!!' зы1сту акиьного компонента до потреб 1 1нтерес1 в учн!в) широко сбговорювалися з иколяра-ми. У результат! такоУ роботи - до номенклатур« навчальних предает!в шк!льного компонента були внесен! необх!дн1 коректи-ви зг1дно побааань учн1в. 9 ход! обговоренна було виэначено такой систему орган1зац1йних форм I часовни реаим навчання у в!дпов1дност1 до навчальних моаливостей учн!в. За даними ре-эультат!в вивчення ознак в1дставання учн1в з р1эних тип1в навчальних предмет1в були роэроблен1 спецкурси,спрямован! на корейца засвоення основного (базового) зы!сту эагальноУ се-редньоУ осв1ти. Отае, до зи1сту ек1льного компонента вв1йшли навчальн! предмети 1 спецкурси загальнонауковоУ спрямованост1 з иетон збагачення I поглиблення предмет1в базового конпоиен-та.преднети 1 спецкурси профес!йноУ спрямованост! з ыетою за-

доволення профес1йних 1нтерес!в учн!в 1 спецкурси корекцП засвоення зм1сту базового компонента.

Контрольной школами були так1,в яких склад ик1льного компонента бус нормативно регламентозалий т1лькя обов'язкозо-виб!рковими нэвчалышки предметами,без попереднього виачення й урахування загальконауксвих 1 професШих 1 нтересIв учи!в, Ух навчальних лозливостей, без надання в!льного вибору кавчальних предмет1в,орган1зац!йних Форм,часового режиму навчання.

Для проведения експерияенту була розроблена систеиа пн-таиь 1 завдань репродуктивного та творчого характеру, адекват-них завданням досл1дзення.Комплекс цих завдань сприяв за-своенню предметних знань,' формуваннв таких якостей знань, як: повнота, систем.ч1сть, уев!домлен1сть 1 був засобои Ух пе-рев1ркн. Пор1вняльний анал!з результата экспериментального досл1дження сз1дчить (див. Таблиц! 1,2) про явний позитизннй вплив визначених нами педагогЗчних умов реа.ШацП' специф1чни,ч Функц1й эя 1 сту ак1льного компонента на як1сть знань 1 зм!ну характеру п!знавальних 1нтерегЛп учн 1 з до навчальних предметов базового компонента зм1сту загальноУ середньоУ осэ!ти.

Експериментальне включения визначених педагоМчних умов до навчального процесу сприяло такоа зменяенню к!лькост1 в!дстаячих ! кеэстигавчих учн!в у 9-х, 10-х клзсах на 50-602, в 11-х класах на 1002, значно зменоилася к1льк!сть пропуск1в навчальних занять як з основних.так ! з навчальних предмет1э ак1льного компонента.За результатами сп1вбес1д учител!, учн! та Ух батьки вЦзначали п!двищення 1нтересу до процесу навчання в ц1лому, що п1дтвердяуеться 1 нашими догл1дяеннями.

СлIд зазначити.цо ефективна ргал1зац1я специф!чних функц1й зм!сту ик!льного компонента моялива лише при створенШ комплексу вице зазнзчених педагог!чних умов.

Таблиия 1.

Результата Формуючоге експериненту ■ (прир1 ст у у.) експериненгальн! класи.

Кпаси. к1льк!сть учшв Е1. Э кл. Е2, Юкл. ЕЗ. 1 1кл.

Навчальн! преднети Показники як1сннх зн1н в учи1 в БК БК*11К КК БК»ИК ЬК БК*ИК

Геометр1я 1.Як1сть знань: повнота системн!сть усв1домлен!сть П = 139 6. 16 7. 1С 10. 5 П- 32 26. 63 31. 70 56. 1 11= 134 7. 10 7. 62 16. 51 П= 29 . 21. 33 32. 01 37. 20 П=135 9. 66 13. 0 17. 10 гг-6 25. Ь8 32. 00 41. 4

2. Шзнавальн1 1нтереси: анорфний широкий стрижяевий 6. 47 10. 07 -3. 13 25. 00 12. 50 1. 49 2. 24 -13. 7 27. 59 20. о9 5. 19 6. 67 -12. 5 12. 50 50. 00

И зика 1.Як1сть знань: повнота систешПсть усв|донлен1сть П= 139 10. 17 9. 10 14. 50 П--32 36. 66 35. 64 46. 5 п=91 12. 01 6. 20 14. 5 П-72 37. 50 33. 40 46. 2 П--131 9. 00 10. 20 12. 5 П= 12 29. 00 34. 30 48. 12

2. П1 знааальн! 1нтереси: анорфний широкий стрижиевий 3, 60 5. 04 25 00 43. 75 9. 36 1. 10 2. 20 -13. 9 И. 11 6. 94 9. 92 И 45 -6. 33 25. 00 33. 33

б10л0г1я 1.Як1сть знань: повнота систенш сть уев!домлен1сть П=10б 8. 50 И. 22 17. 50 П- 65 29. 50 33. 70 43. 20 П=106 5. 00 7. 70 10. 50 П= 57 22. 25 33. 70 49. 51 П=101 7. 25 10. 30 16. 50 П=42 33. 25 39. 60 48. 50

2. П1 знавальн! 1нтереси: анорфний широкий стрихневий 7. 55 5. 56 0 9. 23 13. 65 10. 77 3. 77 1. 690 0 -3. 51 12. 26 6. 77 2. 97 -г. 97 -0. 99 -7. 14 19. 50 9. 52

1а«лнпя 2.

Результата контролю (прирЮт у у.) контрольн! класи.

Класи, к! льк! сть учШв К1, 9 кл. К2, 10КЛ. КЗ. 11КЛ.

Навчальн! предмети Показники як!сних ЗМ1Н в учи!в БК БК+ЕК БК БК*ЕК ВК БК'ЖК

Геометр!я 1. Як! сть знань: повнота системн!сть усв!домлек1сть П = 39 -0. 83 0. 62 1. 40 П= 7 4. 33 3. 01 4. 50 39 -0. 20 1. 36 3. 23 п=3 2. 50 0. 32 5. 15 п = 49 2. 33 4. 00 3. 30 п = 9 5. 83 5. 30 5. 10

2. Шзнавальн1 Штереси: анорфний ШИРОКИЙ стрижневий 5. 13 0 0 0 -14. 3 - - - 33. 33

Ф!зика 1.Як1сть знань: повнота системн1сть усв!помлен1сть П= 39 2. 67 1. 10 4. 02 11=7 б. 65 3. 60 4. 31 П-40 3. 83 0. 30 7. 32 П--10 7. 67 1. 30 5. 04 1^49 1. 03 3. 70 6. 10 п--9 -0. 83 7. 30 5. 06

2. П! знапальн! ¡нтереси: анорфний ШИРОКИЙ стрижневий - 14. 29 14. 29 - 10. 00 - 44. 44 33. 33

Б10Л0Г1Я 1.Як1сть знань: повнота системн!сть ус'в1домлен1сть П= 29 2. 50 0. 72 2. 31 П: 17 0. 75 8. 30 2. 10 П= 39 2. 00 0. 60 3. 50 П= 8 2. 00 4. 70 4. 51 П--48 0 3. 30 2. 31 П=10 4. 25 5. 00 2. 54

2. П! знавальн1 1нтереси-. аморфний ШИРОКИЙ стрижневий 3. 45 -3. 45 -3. 45 0 11. 76 -1. 76 -г. 56 25. 00 -12. 5 -12. 5 -2. 08 -30. 0 -10. 0 0

1рим1тки: БК - навчальн 1 предмети базового компонента,то не доповнвються шк1лышм компонентой; БК+ИК - навчальн! предмета базового компонента, то допоенеються навчальними предметами 1 спецкурсами щк!льного компонента;

"-" - характер ¡нтересу учн1в до певного навчального предмету не визначено.

Результати виконано! роботн були впровадаен1 в практику мк!л Московского району м.Харкова.

Проведен« досл1даення дозволяе зробити так1 висновки:

- виэначення ишльного компонента як категорП' дидактики дае эыогу доповнити та розиирити поняття "зм!ст загально! се-редньо!" освПи".зокрема його вар1ативну частину.!Ак1льний компонент являе ссбов особиспсно ор!ентовану диференц1йовану вар1ативну перифер1йну частину, створену навколо обов'язкового зи!сту (стаб!льного ядра),яка здатна оперативно реагуватн на як1сно .нов! соц1ально-економ!чн! зы!ни,що в1дбувавться у сусп!льств1 1 спрямована на задоволення п1знавальних 1нтерес1в учн1в,розвиток !х зд!бностей,орган1зац1а р1зноб!чко! д1яль-ностI за 1х нахилааи.широке ознайомлення з р1зними галузяык наукових знань, запзб1гання вЦставання та неусп!шнзсп учн1в, корекШю н1а соц1альним замовленням 1 потребами особистост 1;

- зм!сту ик1льного компонента поряд ¡з загальнодидактич-ними притаманн1 специф1чн1 функцП (особист!сна ор1£Нто-ван1сть, социальна спряыован1сть, коригуоча, 1нтегративна), цо спрямован1 на задоволення потреб сусп!льства 1 потреб конкретно!' особистостГ.

- ефективна реал!зац!я специф1чних функц!й зи!сту шк!лъ-ного компонента потребуе створення в процес! навчання комплексу. певних педагог!чних умов; а) урахування характеру,динаи!ки загальнонаукових 1 професШшх 1нтерес1в: б) забезпечення в1льного вибору учняки зы1сту ек1льного компонента; в) забезпечення структурно-функц!онально! поеднаност! елеыент1в зм!сту мк1льного та базового компонент^:

- дотриыання в процес! навчання виэначених педагог!чних умов: а) сприяе а'даптацП зк!сту ык1льного компонента 1 эм}сту загально! середньо! осв!тн в ц!лому до потреб 1 1нтерес!в

учи!в: б) позитивно впливае на як1сть знань учн1в (повно-та.систеин1сть.усв1доилен1сть) 1 зм!ну характеру п1знавальних 1нтерес!в до навчальних предмет!в основного эн1сту середньо!' загально!' осв1ти (перех1д 1нтерес1в в!д аморфних до стрияне-вих); в) сприяе такоя св1дом!й пер8ор1ентац!1 иколяр1в подо ран1ве передбачено! професП' на 1ниу у в1дпов!дност1 до 1'х власних психолого-характеролог1чних особливостей; г) дозволяе надати учням б1льа конкретну 1ндив1дуал1зовану й диференц1йо-вану допомогу в процес) засвоення зм1сту осв1ти;д) забезпечуе актив1зац1я самост!йно1' д1яльност! учн1в ( таблиця 3).

Таблиця 3.

Вплив комплексу зазначених педагог!чних умов на самост1йно-п!знавальну д1яльн!сть учн1в Сприр!ст у У.).

Самост!йна д1яльн1сть учн1в 3 к лас 10 члас 11 ^лас

Е1 п=171 К1 п-46 Е2 П--163 К2 п=47 ЕЗ п=143 КЗ п=58

1.Планування

д1яльностГ. 24.56 2,20 39,88 7,64 51.75 1,72

2.Використання

додатково!

л1тератури. 47.61 6.87 30,76 3.41 27,27 5,81

3.Написания

реферат1в. 72.51 4,01 61,35 2,13 54.54 1.73

4.Складання

граф1к1в,схем 38,83 3.74 33,04 2,07 32,16 1.44

5.Самоконтроль. 27.48 — 50,31 1,39 46,45 3.63

Проведеке досл1диення не вичерпуе повнЮтю^проблеыу теоретичного обгрунтування зм!сту вк!льного компонента як кате-ropi'i дидактики.зокрема.потребуе розробии 1ндив1дуально-адап-тованих навчальних програы для обдарованих д1тей та иколяр!в з низьким ступеней навченост!.

Основний зиiст дисертацп викладено в таких публ!кац1ях:

1 .Диференц1Аований Шдх!д у навчанн1 математики учн1в се-ред!пх tiKin: Ыетодичн! рекомендацП' вчителям та студентам.-Харк!в:ХДП1.1Э93.-31с./рос.иов./,(у сп1вавторств!).

2.Шкiльний компонент загально!' середньо! осв!ти як зас1б розвитку особистост! /Матер1али м!кнародно! науково-практично! ьонференцП' "Дев1антна повед1нка'неповнол1тн1х i молод!: mos-ликост! впливу".- Харк1 в: ХДПУ. 1994. -С.145-147, (у сп1вав-

TüpCTBl ).

3.йк1льний компонент зы1сту середньо! осв1ти як категор!я дидактики /Тези допов1дей м1анародно!" науково-практично! koi(-ференци "Гуман1стичн1 основи концепцН' Н.К.Крупсько! та су-часн1сть".-Горл1вка:ГДППИ.1994.-С.38-40.

4.Властивост 1 ик1льноги компонента загально!' середньо! освети //На допомогу викладачам, студентам педагоПчних вуз1в:Зй.статей.-Мел1тополь: Пед1нститут,1994.-С.26-33.

5.Дидактичн1 аспект формування та реал1зац11 зы!ст^ вк1льниго кишюнента у пронес! ьивчення основ наук: МетодичШ рекомендацП. - Харкiь: МРЬО. 1993. ■ 46 с./рос.мова/

Uasilenko O.N. " Pedagogic Conditions for Realization jil the General Secondary Education Content Functions of the School Component ". Thejis for a candidate's degree li pedäüOtflcs, special 1ty 13 J 00,01 - theory and history ol

Pedagogics,Kharkov State Teachers'Training University nausd after G.S. Skovoroda , Kharkov, 1996.

A school conponent of the general secondary education content is being studied as a personality oriented differenciated variable section of education content, theoretical grounds are being given to its specific functions ( e.g.. of personal orientation,social behaviour, correction,integration ), as uell as to pedagogical conditions for the functions' realization efficiency: 1) considering a character and dynamics of pupils' general scientific and professional interests: 2) securing pupils' free choice of the school conponent content ; 3) ensuring structure - functional connection between a basic component and a school one.

Василенко О.Н. "Педагогические условия реализации содер-кания школьного компонента". Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Харьковский государственный педагогический университет им.Г.С.Сковороды, Харьков.1996г.

Исследуется школьный компонент содержания общего среднего образования как личностно ориентированная дифференцированная вариативная часть содеряания образования, теоретически обосновываются его специфические функции (личностная ориентированность .социальная.корригирующая,йнтегративная), педагогические условия эффективности их реализации: 1) учет характера, динамики общенаучных и профессиональных интересов вкольников: 2) обеспечение свободного выбора учащимися содернания яколь-

ного компонента; 3) обеспечение структурно - функциональной связанности ыеяду элементами базового и школьного компонентов.

КЛЮЧ0В1 СЛОВА: «шльний компонент,специф1чн1 функцП зм1сту шк1льного компонента, умови реал1зац11' функЩй зм1сту шк1льного компонента