автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Организация дифференцированного обучения в сельской школе

Автореферат диссертации по теме "Организация дифференцированного обучения в сельской школе"

1НСТИТУТ ПЕДАГОПКИ I ПСИХОЛОГИ ПРОФЕС1ЙНОГ ОСВ1ТИ л - ЛПН УКРА1НИ

РГБ OA

1 з 01: в m

На правах рукопису

СЖОРСЬКИЙ ПЕТРО 1ВАНОВИЧ

ОРГАН13АЦ1Я ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО НАВЧАННЯ В С1ЛЬСЬК1И ШКОЛI

Í3.00.01 —teopifl та icropin педагогжи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацл на здобуття наукового сгупеня кандидата педагопчних наук

К И! В 1995

Дисертацк е рукописо*

Робота виконана в 1нституп педагопкп 1 психологи профеЫйно! осв1тн АПН Укра'пш.

11 а у к о в и и к с р \ в и н к:

— дшспий член Академп педагопчннх наук Укра'пш, доктор педагопчппх паук, профссор ГОНЧАРЕНКО Семен Устнмовнч.,,

О ф 1 и 1 Й н 1 о и о и с н т и:

— доктор педагопчппх паук, профссор МАСЛОВ Валентин 1на-новнч;

— кандидат педагопчппх наук, доцент ВОЛОДЬКО Володи,мир Мнколайович.

II р о в I д п а устинова:

— Дрогобицький державннй педнгопчиий шегитут ¡м. I. Франка.

Захист ш'дбудетьея 15 лютого' 1995 року о 15 год. на заЫданш спе-nia.'ii30Baii0ï вчено! ради Д 01.61.01 в 1нституп педагопкп i психологи' профес1нпо1 оевпи А ГШ Укра'пш (252135, м. Кшв, пул. Kociopa, 24, kîmii. 201).

3 дисертацшю можиа ознаномитпея у Снблютец! 1нституту педагопкп t психологи професштл оевгги АПН Укра'пш.

Автореферат роз1слано 12 ci'-шя 1995 року.

Вчений секретар вчено! ради

спещалповаиоТ

К

ЦИБУЛЬСЬКА Г. Д1.

ЗАГАЛЬНА • ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЕ.

Ак;узльн!сть яосд!шеная. УкрзГка, як колода дерева, погребке к{1во! осяоБ2, якою в коже}! держав! с осв!та. У важнггх оконо-К1ЧНИ1 умовах зШйснюзтьсз рефорияванвя осв!тв. Презалеято?л УзграТ-нв загвзрвжбнэ схвалева I з"Тздом ледэгоПчнях пратшвтоЧз УкраТ-не Дергзвна нзатояальнэ прогрога "Осв!та" /"УкрзТна Ш стол}чтя"/, яриЯяяти! Закон Унрзгни "Про освтту" { том самим яе тЬтыпг заклэ-лен} лтдвэлени нзчтонзлъноТ освттз, ада й внзнэчэнэ лрогрэмв дг2.

За значимо, по нин! немзс в наш!!! перкав! пол!ттптоТ сила, якэ б 7о!м ввпуоЕНякан пк{л гаравт7ззлз шзслквэ безттрботнз кайбутнс. СуоЩльсиво я ставить перед вютсяниетЕИ ее!л основе? кет? - бутж п!дготовленнкя до складного I взясого хзття в ринковнх угловат, жор-сткоТ хсек?ренз!1 за виживання, б якзх еэгзлъноледсък! я}няос?! } пагр!отизм, лвдсье! чесвоти, взсоевЙ ¡нтелеятуальЕгЗ роззпток,глубока игтов5}сть шит б стати пр!срптетшжз.

Для аьаго вся свсте*,в виховашгя в{ д кзгерЕЯсько? шголи го ну-з? шла б створим оапгшльн! умовя дитггн! для загальпого

розвзтку, допомогте когному учяаз! веяввти ! розвинутв своТ нэхглз I зд!бвост!, иоб у. кэЯбутаьоку вони послужив, гетн в утвердгзнв! свое! дергави, а разом з тан 1 власного благополучного шгття.

Одягим !з нзйб!льи свр?ознЕХ недол!г!в вэир! пеоли булэ дузе слабка П эор!енговзн!стъ вэ формования ! розвяток особкстост! 7чня, його р!зномзн!тних нахил!в 1 зд!бностеЗ, обазруванъ та интересов, тобто в сфер!-реал{зачИ Ездзкггчпого пртеавпз? !наив!дуального подходу до Еколяр!в. I хоча з 60-их, на початку 70-гх рок!в було проведено ряд досл!дгень проблем !нлвв!пуал!зап!Г нзвчання, напрапьовано в!лвоэ!дн! лрзктЕчн! мзтэр!аля, ошэх тод!ин! fneo.ro-г!чв! заезди орган!в народно! осв!тя ззляшалз яэло над!8 на Тх . реал!затЦв.

BtJiOMO, ио основной формами орган}зач{г яавчадьного прсгоесу з урэхуванням }ншгвивгаяьнвх особлазостеЯ'учв1з s !Н2Шв№ал*звз{я f дифередаИаЩя навчзнвя. Педагог{чиою кауког приедалось востатньо уваги проблемам }няивШая{засс!? навчанкя. Так, РабунськиЯ Е.С. доол!оте 5вд2вШал!за,з|ю дстагв!* ззвдэнъ на предметах гуданИзр-яого чиклу /в основному }ноэеш? мова/. Буиркяй A.A. розгляяае можливост! {ндив{д7зл}зап!У на р}зних е та пах яавчальяото преаесу з wötob подолзння евуспйзвосте Кирсанов A.A. аоол^лнуз роль

|E3nB!waat3i«ii при фсрмуваад ватясэзлс-аовять i вахованя! тзор-чо? активности Jet I. оксперишнтально поводить ефективМста гяаи-зшал{з02зних самостЛЗяах poöfT э ycfx предавав 7 5-му Kjsof, irpsHгэд, Д2'5ерекч} ач 1 я розгляиа ?.ться нов як одна з фора !нлив!ета-л!зац'Н. Проблема !н22в*дуал}заа|? нзвчавня цослтзнувала Я !вш! вчон{. !До ж стосуетъся az$apa®ifanil, то П тесгоэтичн! оояови роз-роблакi нецостатньо, здеб{лвшого зусглкз вчеотх ссрямовувзлись на досл{дггння проблем диферешИачИ у стерших класах, ртшве - в колонки х та cepajEix. Основняи неполно» Еося!даень ч вяюутятстъ ai-л1сних наукових розробок з проблем Еаференч13ованогс навчанвя в ycix ланках загадьноосв№ьо1 школг з BfunoBiixraffl 'метозачнига рекомендациями.

Съогодв! в шс|льв!й upaxTsaf використовуються два способа шг-ферен«!а*Ш:

- до о6ов"язкоеих продаэт{з на зс}х стувенях школа додэетъся предмете за вийороя учн{в;

- на певиоиу a rani /зшНйыаого в старших кдзсах/ навчанкя в школах лиферетпветься за аевниот галузяма зяань /гудае!тарв?, $т-зеко-тэхв1чн1, прйрошпгн тошо/.

шодо Другого способу, to Etsr ЗЛЭбfлъшого ззстооовубться в mtobkbx эагэльнооов{тя1х школах.

'Hb язшу пуша?, покяття■ "дифервш}'ач>я нзвчання" { "дифэрвя-ч!йоваве навчанвя" не с тотожниия, тим билли нешшльно ототохахь вата !х з доняттям "ди5еренч{8ивэнгй п!дх}д у.навчанн!".

CuocTepiraETbcfl неоднэков! тндхояи î до ознзчення поаяття пи-феровч кованого навчзння: Бутузов !.Д., Черепов I.K. визнэчаютъ його конкретно форму оргза^заа!! навчання, Унт I. - як .протес врагу-вання щквшальквх особлввостэЗ учнтв, Бурда M.I., Мзаько Н.Л.-як сукупк}оть форм i MSToaiB нэвчзнкя. Тому автор лисертаатйного ДОСЛ1ШЭННЯ ВПСрЯДЛОБУС ПОКЯ?{ЗЯИЙ аПВПЗТ, ВИЗН0ЧЭ5 OCHOBKÎ понятая дифербиц{йованого нзвчэнкя,

Ecî автори, 'як! доогЛгетвзли проблем 1нпйв!д?эл!зз1ЦТ i дж-ференч?ац!Т иавчакня, един} в тоет, ио ni ярсдасз зЕмзгаюгь винчения í врахування 1ндйВ1Д?яльксх осоОлввосгей учн}в, визнэчення 1фг-TepiïB для тапологгчного групувзняя д}твй, але пра цьовд дотромувэ-лись pi3BEï п{дхот{в. Конев А.К. проповуе д!лити учи!в па грувк зэ-лезшо Bis сп!вз5ззошэння норвових npocteciB зйуяжепня { галькувэння. Eysapsnfl A.A. вязкачзе гшюлог^чн! групп за двокэ крвториш!: pfB-нем розвггку згйбносте8 до нзвчання г прачвздзта?сто. .БабэисьхиЗ Ю.К. при обгруятувэянт диферена}йовэного Щдхошг до вязначения нэвчэль-нвх мозигивостеВ учн}в лропонуе двэ дараштри: sua raten до навчэн-ня i навчальну працездатн{стъ. Рабгнський Е.С. досл!джуе типологию учн}в за трьома крвтер!яш /р!вень ycntnmocTt, щзвавальноТ езио-" от{йност{, {нтерес/. Бурях В.К. прспонуе такт 1фитер1Г для типоло-г{чних груз: темп навчальног роботи, як{сть вяконэеня завдзяъ ! мотивацию нзвчально! atajbHooTí. Слепкзнь ВД. f ЗабрэнськяЯ Б.Я. пропонують у ceparaíx клзеэх так! крвтер}? для шфврена!ат1{Т: темп навчання, нзвчен{стъ та р{вень гИзнавального íHTepecy.

Враховувчв-виненазван! з{дходи до проблема вгбору крит8р}Тв, автор дисертатШ. намзгався везвачвти так} критэр?! для теполог{ч-

- 4 - ,

ного грувування учн{в, як{ б отзновила к!стяк роззгмового розвитку детине та суттвво ввливали на стан f результата навчально! д{яль-HocTf учн1в. Да таких критер}7в ж в-гдносимо: р}вень розвитку сяоо-тереишвост!, паы"ят1, мислання } розуиову активн}сть.

У диоерта^йному аослтдзкян! використовуЕалась втдом! язуковг узагальневня з проблематики в за емозв"язку нэвчання t розвитку. Зак-реш, ззуков! висновкз Вигстського I.C. про те, ко прсаесз навчанкя i розватку не сЩвпадзвтъ, ы{а наьга foays склапна, мтклзва з r/pouect жигта взаемозадагнхсть. Прете кавчашга калежсть зровЩЕа.роль i роэ-вивальним в тЬтька тахе Езвчання, яке слйрзгться на зону наЗблязгсо-

го розвйтку учез.

Занков 1.3. обгрунтовуе дукку, по знаяня сам! по coöi ще не эабезпечують розвитку, хоча f е йога вересумовсю, i до розвиток необидно зд12снЕвате ц}леспрямоваво на ocEOBf комплексно! дидактично? свстеми.

Ельнов{н Д.Б. пов"язуе ргст розумових зд{бностей учн|в s nfn-втденням теоретичного р!вня навчального материалу.

Експеришнти Мэкчиясьхо! H.A. та п свгЕросНтннктз показали, шо розвиток учнгв коага прискорита шляхом Bifidopy в!даов!дзого навчального мзтер{аду j формуванням ра^Пональних навичок оашст!2ноТ роботи. Оптимально розвввальнйм s таке нэвчання, ео розвсваз учн!в з ужа досягнутого ртвня - о сновка теза доол{даевъ uisi нэуково! школе.

Якщо розвитоя датти - мета навчання, а знания , умтнея i навич-т - зао!б для П дооятвення, тйу враховувчп наведен} результата псвхолого-певагоПчних досл!джень з проблеми ззаемозв"язку навчання { розвитку, мояна обгрунтуватя, то Д2ферекч!йоване навчання в yctx кдасзх та двфзрвжшчй навчання у старших класах стваршто ча не ваЗкращ} умови для розумового розвитку koehoi дитини, досягнеяня

- 5 -

школярами кращгх рэ гуль та? {-в у ззсвоенвт знань.

Свравд!, якшо у ковного учня своя зона кзйблвжчого розвитку, а знания розвивасть дгтпну, люто Гх снлгдн!сть б!дпов!дзч зо-Я1, то потр!Сво в!днаЕти таку форму кавчанкя, яда в уясвах хлэсно-урочвоГ 0Е0Т61.Ш занять дозволнлэ б вчителв орган!зувати провес зе-свобЕця знань у зон! найблшггого розвгтку еовдого школяра. Такою формою с Д2:форЕНП!ёо1зая9 лазчаиня, шее перодбэчас ТИП0Л0Г?ЧВ9 гпу— пування учн!в клак? за р!вно?л розвптгу !, такт/ чзеой, дозволяе. укоено змэлязети К!ЛЬК1СТЬ учн!в газсу до к!яьйост! грул /трв-чспги-ри/. А з трьомз-чотлрггэ грудами можна- оргзвтз?ватЕ навчанзя нэ в!д-пов}двоку р!вя! склздност! для коетох групг, тобто ксхноТ дгтпнг !, тем самим, забезпечатп олггшлввиа розввток кояного • иколяра.

Влзсз.е, актуальность дисертацтйисго дослхджйшгя Я волягзс у току, со автор обгрунтонус сфективнгсть зг$зрева{Зованого нэвчання, 'вгхозкте' з того, то вавчзняя - пе сакгагль, а зэс}<$ для розззтку дитгкн.

Б!доко, шо дпфзрея51зч1я взвчаавг у ншШ- враТн!, в оснознокг, резлззуеться у м!ськех штсолэх. Л^ие? г иколп-л^еТ, Гдглкэз!!' ! шко-ли-г!мнази, сиетЛалтзовав! ! проф!льн{ клэси та щкслг втдярязз-вться перевзжно 7 мтетзх. За таких углов рхвенъ розвитку мтсыях д!тей ! засвоеяня ни® звэыь буяе «э б!льше контраетуватн з в!дпо-в!дним р:внск с!льсоЕйх д!теЁ, во-- ссЯгальноа несправедлив!сто. Тому автор доводить практично I обгрунтоБУе теоретично, шо ! с!ль-ська школа гас ножливосТт ситтсво п!днестн розегвэлъеи2 та осв!т-в1й компов0нте сзого бяпускеякэ, Еякористовувчя г кочшгакс! дифе-регкШовзне навчзння та яифереет!ач№ езвчзеяя.

Отге, зктуальн!сть те?,® досл!днэння - "Орган!зач!я диферета!-йовзногс назчання в сьтьсък;? школ!" - зизначаеться наступили: - дифере'гШао^я навчаквя недостатнъо досл!дгеяа сШсно, на

во!х ступенях о{льсыгоТ загальнсосв!тньо! пколя э врэхуванкям ТТ особлявостеЗ;

- е.нвобх!дн!о1п. впорядетвзти наук<гбо-вопят}5!зяЯ аварзт проблема дкфоровЦачН в освЖ, враховую*ш стритегИку мест навчання: ззбезпечояня овтоиального розукгавого розвитку козаоГ дзтиви, зэсво-ь-ння не» вШрв!дво!' «гма-знаяъ;

- дзфвреиЦ2ованё навчання в р!знгх класвх вколи мае своГ особливостЬ його ешоктавнють ззбезпечуаться зепавмя зсяхтгого-пе-ззгохЧчнгш умоваш, в1дпав№ол системою аа{яавааня резулътэттз навчання; ■

- у нздаовях• аооя1д2эанях не обгруитовувзвея валив ззйере1Ш-Зованого навчаняя на розуыовиИ! розвнток учня, а для прзктвчнох робота вчптел{в особливо актуальною г проблема сл!вв1ДНопения осв1га!а i розаавадата! комповентзш нэзчання;

- порода?«! гискус!? проблема- тгполвг!чного грузтувэнвя пколярй /кратер}.! I споооби вивчення {наившалъвих-особливостей учн}в, з якого класу детально дкферсп^гзлта зм!стосвгтп тсцо/;

- потребус грунтовках рсзробаш практика - гйг$еренч!Бававсго навчання з р!зких предмет{в в уо{х клзсая загэльноосвхтаьо! шкода.

Об"скт дослЛашння: ЧШснйй .навчальво-виховниЯ проаза загэль-нооов1ТНьо! с1яьсьео! школа.

Предмет додд{шшвя: технолог }яреал{зац*Т дкферешШовзного навчання у о}льоькй икая!.

Метз дскщдавння: нзуково "обгрунтузашн оргая!затШно-?ехяало-г!чн! та асзхолого-аидактачн! основа дафервнаЩовэного навчання у загальнооевМн^ о1.тьсысЙ. школ!.

Г{потэза дослгддення: дифарэЕагЗованб -иавчаявя кэ зс.тх ступенях пкади з уыовах класно-урочвот-сеотбщ занять отворяа втдпозтд-

в* таови для навчзнвя во!* д?те5 в зонт 1х наЗблягчого розвитку, тобто нэ оптимальному р{ввх складное?!, що'-забезпечвть гаке сталь-пия позумове? розвкток зцтэЗ, суттсво розшЕритъ моеливоот! учн1в г ззс750скн{ знань, ум1вь } пзвичок, позволить гжолярам 6}лын яегсно самоввззйчитися у вибор? прэЕмог}в для доглтгблезого вивчевня г кз?-Оутньо; лроФэсЯ.

2ля иоягаешш мест досл!Екешя вгетовтино по етсунуто? гтзете-ап поставлено так1 завпэння:

- ваконати лот!ко- 1сторвчяЕй знал1з стану розробкп литань- яв-ференс}ел!7 навчзння-у иаукоз!й лгторзгур!, прознал г зувати реальвиЗ стая пгфарвииЩстпого яззчаняя у пр-зкпш як1л;

- експеримсзтзяьво доел*гати виляв рнфоретга|Яовзвото- нзвчявея ка !нтелвктуальяЕ2 розвлток ште2;

- гточнвтп- нпзяг0Б0-пеяят!Г;на2 аяаргг, обгрувгувэти зшеэетвчя}. придаяя агфередаШонзного нзвчзяпя;

- обпягнтуватв сргэнзкШЗис-тзхяола^чн? -ззсаах ЕЯфзреетЦЗо-взного пзвчання в с{льсы:?Я школ:;

- авробувэтв вэстабзхы-гу сзстзму бИ}ншзняя аваль, ум{яь 1 нэ-ввяоа в умовэх дифоревЩВоваясго навчанвя.

МетосалоПчну основ? дослЕддекяя стазовдягь пркятаав системного а|кхопг V аослНжеза*' новях форм назчапня, ясгхолог!чна ?еор!я ззгэльвого розвятку этн}в иолошшх глас1в-Занкова 1.В., проблем? взасмозвг,язку навчанкя } рогвянгу, теор}л зэвчальноТ д^ялъноег? { ыодеднзанвя •

МетодЕ доал!даэкдЯ: зкзл!з асихолого-педагоПчноГ лтторзттрс, педагогичного досвЗду, спсстзрехзяня, бестзз, тэстувавкя, знкетуван-ня, в9дггоГ1чн? ковсвл&ме,- зезвгопчнй» експер«»эн?, Ш702И' к}г>- . кхеного ; як^сяого анзлгзу результат}з дооз^дяеняя.

Зтавк гоелтднення: дертгё этап Л980-19сблтр./-- п!дготсэ.чл5.

- 3 - . .

Вивчався стаи дослтдгзвано? проблема в псахолвго-педатог{чн{Э д!-терэтур!, в врактичв}й робот}вчител}в, зрпвоииюсъ вШовтдав на-вчавня педагогтв тож. Вазначзлася те?.©, мета, г{потеза. ! завдая-яя доол1дг®нез..В!дпраЗьоа?валаоь ютодкса урокгв в даоваг диферен-ЩЗованого вавчання.

Другий егап Л987-1990 рр,/ - воолтяно-пошувовий. На цьозлу етап! розройлялЕсь г теоретично обгрунтовувалиоь загзлыН пШоди до органгзаа}! дкферешИЗовавого назчанзя, впровадлувалзсъ з!даов£цна методика.вавчаняя, вазначзлись осоСлзвост! дгфероич кованого навчання на всгх ступенях школн, -гоитер!: для тшологхчзого грунувзвня учз1в. На базх .Бззл1всьеоТ серадзьох авоаа Льв1всько1 облает! ггрсводявся форкхтай ехсваргашнг,- «хш охаптва 330 учкхв

с{льськог ие0ле.

Тратой етап /1951-1994 рр./. Проводквся акалтз, узагальнення I

J

систешт2зад!я пром}звях ! 2йяевах результатов доыидаензя, п}дго-товяа науксво-кзтодвчних регодандаЧгЗ, офорашш« ДЕСзртааШо? робота.

Наумова новизна: уточнения I сфорглульоЕангЗ науково-понятхЁний аварат дг^ерекЩатШ, обгрултовгнз система дилакткчнвх принятатз дЕференч!0ованого вавчання, його позитивней вплав на ' хнтелзктгэль-ниЗ розвитоя учн!в, авробовано.нествба льну систему (янвпзаняя рэ-зультат}в иазчашя.

Теорвтвчно значения досл1дення полягае у теге?, що педагогхч-яа теор!я пепоанена новями втдходамя до тлудачеваз понять киферен-а{3ованого Еэвчанкя, даференчтая!х навчання, дяфаревитЗозаного п!д-хоэт у кавчанн!, тощо, обгрунтовзяо оргзнгза^Шно-технолсПчн! та псяхолого-дгдактичнг осяови дяферанчгйовэного навчакня.

Практичне значеккя дослЩекня цолягаз у тощ, во ва основ! незнх таоратачних Щдхон{в з1длраиъсвэка.методика проведения уроктв

ка -ес!х ступенях пшолз, враховувч1Г особливост! ДЕферевч!Яованого навчання у молодашх, cepamíx ! старших класах, апробовая! орган?- -зачгИно-методзчк! основи леет i "но-прзкгткчвтгх занять в старших плэ-сах та шестгбальнэ система оз!ёювэння знань в умозах дагферэнЩйо-вакого навчання.

Апробач1я результат {в досл!д?-ення. Во} полокепня f взснсвкг дзсертзчлйного дослгджезня пробили практичну дерев }рку у Бузлгвсьй!й ■ сэрадн!3 школ!. Результата педзгог!чного досв!лу з дано! проблема зивчалась Институтом полэгоПки АПН УнраГни f буяз схвзлзя! на Вчэ-h}S Рад! у 1989 р. Поряд з там, автором булл прочитан! лекЩТ з Ленгральновд !кститут! удосконзленпя вчителгв /Г939-1991 рр./, 1ьв!всьио;.!у обласнсэдг !нстатут! удоскокалення зчител!в /Г989-1991рр./, автор виступаз з проблем дгферэжгтйоЕэного навчанкя на м!етародшгх каупово-зраятичшх коя?>срэш!ях у XapKosi /1991 р./, Одес! /1992р./, Львов! /1994 р./, на oeaíaapax творчсх хер f вник ta mtx Iíbíbsphb.

На ззхкст ееносятвсл:

1. 0рган!зад!2но-тохнолог!чн! та психолсго-дидзктичнг .основе днферентШозансго навчання в с!льеьх!3 школ!. •

2. УэочкевпЗ нэуяово-лонят!2яп2 -апзрэт хшферешНатШ в осв!т-HíS сфер!.

3. Мвтодгчн! пряЗгаж дк$еренз?йованого езвчзеня та шестибаль-, па система оценивания знань, умтнъ i вавичок.

Структура дисертаИ!!: робота складасться з вступу, трьох роз-дШв, загального висзовку, списку основяо! вЕкорпстаноТ л!терату-ри та додатк!в.

ССНОЕШЙ Э1ТСТ ДйСЕРТАЦП

7 вступ! обгрунтовусться актуальл!стъ темп досл!джезвя, ззз-начаються об"сет, предает, дата, г!потезз ! завдання досл!дгення, методолог!чн! основи i метози лосд!дгэнъ, розкривагться ззукова •

новизна, теоретична i практична значения роботв, ochqbhí положения, ао виносяться на захает..

7 пердшу роздЩ - "Проблема дифереюШовзного навчаняя у тэор!Г i практике £ на вчзння" - анал1зуатг3ся спрямовантсгъ f рззуль-тативн!сть психолого-педагоПчнпх досл1даеяь з проблзм !ндин!дуа-zí3ü4ií та.дкфереягШгШ навчаняя, провзеенвх -вчшпгми яаяоГ кра?на та хнших дэржав cbít?. BelcbI тлишься тэкож ochqbhí а!дходи до би-звотевяя понять цiеТ тшв: "навчашш", -"форма • вавчання*,- "íflaratay-альниЗ nfjctíA", "дгфзреш'^ованкй птдх{ля, "йдив1дуалЬйч: íh яэ-зчаиня",Лшйеравссiaa!я шзчэнвя" тоио. Розглядазэтъся пркчнни, як! споиухала иедагогхв, потхологгв сайызтйаь доол!джааням проблем яа-' ферекч!Ёоваяого Ьи'ачзння. Серэд. них - подолання неустНшясст}, ао-сягяекня градах'-результата у nacBoensí -знань та íh.

Аяал{зувтьая р!знг п!дходв вчених до внзвачеяия критор{7в тз-полог1чного групувзнвя учн!в. Серед KpHtepííB найчаст1ие зустртча-щъся наступи!: навчасм{сть ! вавчентсть, успйшИсть i п!знаЕальна самост12н}оть, прзадздатн1сть, зллбност! до навчання, темп навчання, iHTepao.

На основ i анал1зу стану розгляду проблем Д2фзренц!зз!т навчання у даяках xpaíEax Заходу зррйленгЗ насновок, що'-в 1-8 клзсах ззгадьноосв1ТЕъо1 пасли иа пропонувмо бзятз за основу ддферея^а-ЩТ друтай вид збагачення, тобто поглиблення або спрощення зяанъ у магах науково обгрунтоззних навчальнвх програм. Еифорежс!Яоване навчаняя вводиться з 1-го класу для того, иоб, в}дштовпгвчась Bía стартового рхвня.-розвитку дитайя .створяти-хаяному учнев! наЯбтлыз спрнятлнв! уысвя для якомога ловнШото розэнтку loro потенчйшзх розуиових сил, а, в{дтак, i для познс«гнн1Шого засвоеяня нгм пев-ho'í сукя знань.

'На основi уэагальнвяня результатов аиэл{зу наукових п*дход{в до розгдаду проблок {ндав!дуал1зач!1, дкферен^ШШГ навчання встй-новлево:

- здеб1лызого диферешШовэне нзвчягоя розглядаеться як конкретна орган 1ззтШнэ форка, яка створпс оатшальн! умове для реэ-jjf334if дидактичного прсячипу îhabbîдуального подходу до учн!в в укоззх класно-урочно! сгстеки занять;

- ДЕферешгЗовзве вззчзиня ввмагэе глибокого вивчезня }ндзв1-дузльних особлявостей учн!в f на ujS основ} форвувзння дшам}чних тй!)олог}чних груп. Питания бл б ору Критеpiïs, метод вязчэяня учв?в потребуй додатхэзкх психолого-дедэгог!чотх яосл}яхзнъ; pfssf погляди досл}швдс1в не давть ч!ткнх ор}снткр!в для !х практичного засто-оуЕЭШМ;

- дифзрет iйовзно навчаккя лереяйачз® ефегтявне поедязяня ss-гзльно-квэснгх, груповзх тэ"!ндиз}яуальнгх форм нзвчанкя;

- сИдыЛотъ до сл i днек f в розглядалть двфарегщз^п навчання в старших клвозх шпала;

- арослтдковувться вевяз довтлыИсть у трактуванв! понять: пднфэрени18овзниЯ dîîxîs", ЧндизШалтза^я", "Дпферев13?ац}я". . Ш pi3Hf поняття часто ототохнтоться, а терм!нн "fHimBîEyajisatïitf" i "диференч ia*4 }я" вливэвться як chhohJme;

- викорпстовуеться piSHi ви303г П0ВЯ77Я для тлумэчення дифэ-ренгШовэного навчання.

7 1-му розд!лг автор эналгзуе став вигорвствЕНЯ }деЯ диферен-uiauiT в пракия! роботи шк!л. Йезвзаастн as те, до проблэмз дкйе-peEyîauîï œe неаоетатньо вивченз Е нзють Micne певн£ лрэктичн* трудноаг в ÏF реалгзап?;, баггто вчптелтв дгферзяа!шть навчання самотузжг, i ïxkîê практнчний aocBis с нёскцненнвм для погляблвк-ля наукових досл{д£эяь. 7 б1льшсст! згзэдк!в вчгтел! вгкорестовуюгъ

лашв елвмеяти доферевШовавого вавчаняя /ур {зномак! тнеяня завдзнь доыашньоУ робота, самост!йних { контрольных роб!5, дяференчтатя допоиоги учням, вимог до засвоення знань тощо/. Читало вчител!в ва-користовуе тпволог!чяе групувзння, при яком? основниы критер!ем служить ушНш}стъ учн!в. Часто школяр! групукться на тимчаоов!Й основ! для реал!зац!Г вевних тактичних завдань /вШраШзванвя тех-н!кп чнтэеея, письма, д!чби та пи/, Враховзняи спеаиф!чн! особли-вост! математике, Г? оссблзву роль у розумовому розвятку д{теЯ, найчастШа практнкузтьоя диферен^Яоване навчання на уроках мате-штшш.

7 2-му роздШ - "Теоретичн! основа ди$ерекЧ!ад{Т ! диференч!-йованого навчання" - вазначаються осноен! поняття теш : "!вдпв!-дуальнйЗ п!дх!д", "дЕфереш^ованиЯ п!дх!дв, "}ндив!2уальна навчання", "!вкав!дгал!заЧ!я вавчанвя", "дафаронШйованэ навчання", "ди-ферена!аи!я Еавчангя''. Назначат» сутнгсть навчання, а , отге, : рифер9ЕЦ!Зованого навчання.автор внхозштъ !з стратег!чноТ мота навчання - 2 ого розвивальяо! рол!. Навчання - не самоа г ль, а могут-н!й зас!б !нтелэктуэл&ного розвитк? дитина - такою е влххдна поза-С1Я автора кодо теорЦ I практики дифереет5йсвгного навчання.

Лог!чно обгрунтовуеться позитивна роль дн$еронц!3ованого навчання в !нтелэздзльновд розвятку кожяо: дзтави, пШисенн! р!вня засвоення нев знань, уы!нь ! зэвичск. 7 нзЗб?льш загзльвоку план! основна мета навчання - розвичоз учня, без якого навчання пзретво-рвзться в муштру, базпд!дне :зубр!нвя, репетатсрстао. 7 навчальшх закладах ладана отршгуе пеану суку знань, сформовзнах на веток } ш!нь, розвинен! даховн!, ф!зичн! ! розумов! якост!. Еиттевий дос-в!д незаперечно доводить, та т! знания, яклмн лзздина не користучтгь-ся, посту ново стираються з паг.Гят!. Проте к}колз не залшзалтъ особу розванен! псяхолог!чн! якост! /спостэреглзвгсть, пам"ять» .¡ияслзя-

- гз -

ня, у яти тошо/. Отжэ, якяо осв{тя} компонента-та прсяас 7х здо-бування виконуить зззляву розвявэльну фунхц{в, а розвияут} компонента особнстост! <з ?! сталями. властивостямя, дом1иуючимг в Т7 практичн{3 дгяльяост!, то, природнво, школа мае зад{яти во{ моа-лявоот} для посалеяня розвпвальних основ навчання, причому з до-помогою диференчтааН. ДифервяШоваве навчання дозволяя умовно зменпити дЬтацсть-учнтв у глас! до к1яъкост! таполог{чних груп, сфсрмованих за р}зяем роззитку. Цэ дая змогу кавчатя д1теЯ на в}д-пов!дно високпму р!зв! складност! для учн!з ногноГ групз А, отжэ.З кожного учня/ з використаннятл р!знах прпЗом1в { мотозгз, особливо самоог13них форм робота, а та, яа доведено• дооя!дкикаш, зэбезпечуз оптимальней рогумовиЗ розвзток учн!з, епряяз б!льа усМшекш ззсво-зкнм ними зяанъ.

7 2-му роздШ зазязчэиться психолоГо-тшпзгоПчз! основа дкфе-рэнз13овавого названия, свред яках вахлшэ тл!сае втдвтшться обтруя-туванню привгтНв дпфереЕЧ}Эовзного навчэввя, лрятор1Тв тппг,логичного групувэння учн}з. Сястега пришяп!в-гае тзкяЗ взгляд : принавп празднзостг г об"гктввкост{, правчап ту?йа!зааЯ вэвчянзя, привила 1ндшз!дуального пГдходу, пряетгап навчавня из высокому р.1вти свлад-ноет', пряетип нзвчзння швадким тзгаом. з-глибокям усв!домлепвя»л-засвопзаяих знзнь.

Автор дотримузтьея приотяпозого пологеняя, по вавчення !ншвт» дальних особливостеЗ учв!в носптъ комплексная, багатограннт! хзрак-» тэр, у зв"язну з чпм викорастовуються р!зн{ метода: тестувзнкя, саостерозепна педзгогхз за учнягля на уроках, э воваурочнзЭ чэо тоао. Причому зивчзвться {нкявЮТэльн! особлзвост! д!теЯ кэ для статистика, нэ для того, той наперед вззначата долэ учяя, а для того, щоб в{длов1дним чином скоректуватя яэвчэрня на розумоваЗ розвяток дптв-за.

- 14 -

Взжлива. wtcae выводиться вослЯкеншо заззэршэльнгх етап}в . дитерэнц}£сваного навчання: контролю та очлшвакня знань. Обгрунто-вуються роль i Mtcue скстэми оШнюбзння в cawoopraH}3aaiT учвя до навчання, самозкзяачзнн! ним складност! знань як одного !з прийом!в ,ДЕфарени}йованого вавчавня. Автор доел i дет/ с ефективя!стъ шестибаль-boí снстеми ои!кввашт. ДиферешШоване навчання ставить до сястэш сШнивзння своТ вамоги, найвзглпзгейш серед якгх с: в!елозтентстъ д!апазону o¡3íhok хкдивШадьним: особливостям дттей, сяхневэння ттлъ-ее знань /незнания не сШнюетызя, bcí оШнеи позгтивн!/, розвиток CaMO0ÍXtHH2X aifi тоще.

У 2~щ роздШ роз1фИвзЕться оеобдивост! лиференз!йованого навчання у ctEbCbKjS-школь показувться-його кожливост!.

^ роздШ - "SmIct i результата екснерименталъного доо-Л1дкенкя" - виЕладен.1 орган}заа{2но-технолог!чн1 освови диференц5-Вованого вавчання на :вс}х ступенях школя, узагальнюються результате психолого-ведагоПчних досл!деоаь, о дергав i в npo'-ieci тормуючого експериданту.

Бикористовуючв основнi приетипи система, за об"ект доелтджек-ня принятий ЦШсви{ вавчальний комплекс - С!льську зчгальяоосв!т-ню евредню школу. Виходячи ia визначених вргнаип?в дгферевзтйованого навчання, в !доов1дного понятгйного авара ту, всихолого-педатог!чних основ риф9рени1ац}?, осойливосте? сШнювалыгоГ а{яльностт, у Вузл!в-ськ!£ сервдн!:Е школ! втдпраиьована система практичних вЯшов1д-Bi технолог|чнi основг диферокгт'Ровзного нэвэання, диферояЩчцтг навчання на всfx ступенях школе. Логично обгрунтовугться потреба ди-éepeíroiatrfí навчання у двокомплектнИ? ctocbKfií шолт, якз.з одного боку, дозволяе воглибите ДЕшерегк!йованэ навчання, а з. другого - сут-тево пагэгвуе йога оргая!зац!£но-.методдчну резл;зэа}в.

ЯяферегяШоззяэ вавчавня суттево зм}нюг характер f методику

п!дготоекя ! проведения уроя!з з!дловтдно до тзких вяког:

- теиэтачяе планування навчзльного матер талу, тематичнэ п!д~ готозка до урок {в, темэтичняй облтк зкзнъ, ум!яь ? иэвгчок, шортч-

сблхк основных кпмнонентхв розу?лового розвяпсу;

- тогатична подготовка до урох!в перэдбэчая:

э/ продумузання т поставку загзльних триедвяюе ч!лэй; б/ видглзння знапь, як! проиокуються для засвовпкя, ! знаяь, но впяорйстовуватгшгэся для розвиревня хнтелектузльногс фону, рознит-ку розумових спл псобистостт;

в/ зязначення голоагах, баз свих та опорвях понята, влзотизостэй ! навичок темя;'

г/ таполог!чнэ структурування назчального матер *алзг /поглиблэння ! спрошоння Лого зм!сту/;

д / я!дб!р в! да свищах ярлЗсм!в, метод{з {форм робота, -оптямэльнв аояднання ропродуктиЕИИх ! продуктивных мотодхз нзвчання;

- ззетооуваная- кэтодияи- засвочння знань великими- блоками з вз-'кериочаиням оперши: схем, прийом!з багатокрачного введения новях знааь У р!зшх -Яковах; . . -' -•■

- посднанЕЗ -р!аппх ферм-робота /фронтальна, -колектазнэ, групо-ва, парна, 11!давгдуальна/, зас.тосування -резких вид!з евмоеттйз-лх . рсбгт, элемент;хв-■ хндзвгдузльного' региму рпаумово?. прач!;

- в!дпраодвання• твхз!ви -члтанвя ! азськз в ус!х клзсах сваа-ма вегх зчпгелгз;

- заваання саглзстхйних, ■ контрольна!■! докаангх робН макоииэль-но 1Идаз!дуйл!зо1зан{, перевхрка яках носить яавчалышЯ характер;

- ввкорпстання рхзнат фор;л контролю» кратер!7в як!сного оайэ-пакия тэоретпчних знань { практичнйх д{3;

- система- дпнзм!чннх клэсних дешон з корвонои-плошозэ 10-20 кз.м-, р!зноман!иг! дадзктзчнх роздззальн! катерхалн, як! становлятъмате-

ргальну основу диференцI2ованого навчання.

7 3-ку розШл! назначаться особлгвост! 1 практвчн! прийоми дифвренщЗовэного навчання на коквому ступен} школа, обгрунтовг-гться анробована методична система леки{Ёво-враг:тичних занять у старшх класах. При дьоыу враховуготься дослгджш! закономгрност} у сп1вв!дношеннях ыЛн осв1ТН1ш } роззгьзльнгш компонента® кавчан-ея на р{5нах ступенях школи. Схеюгично Тх могва зобразпта так:

i - 4 кс. 5 - '8 кл. 9 - п га,

'-;-:--г—-:---:-г--:-1

; р о з в к б;а л ь-е и $ I _ _ _ - - ч

! ■ - - о с в х т е'г й

— -- — ■ 1

Тобто, якео пряигокутЕИК умовно.зобраяас навчання, то вэрлш транец!я - його роззивэльни5 яошояент, а нигня - оов?тн}£. Плош! В1Гдов1дних трапёчх£ виражаюту йивЫКношеаня осв{тн1ы ! розва-вальнам кокповентакг. навчання на вс!х йххльтгх ступенях, ио п}д-твердауеться результатами експерем&йтальнпх доол{джень. Тобто,у во-чаткових ыасах навчання повинно матя аскраво -вирааэний роззпвзль-виГ: характер, спряыовзнЕё на формуваняя 1нструментар}в для здобу.ття

1 засвоення знань /роззитон розумовех сил, загалънонавчальЕкх новичок 1 ви1нь/, за доломогое яеого в середн}х, а особливо у старшх клзсах,значно збхлъпувться цоядивост1 учн!в у засвосшп знань.

у прочее I досл1дхення в1дпрацьовано методику вивчення дгтег перед встувом до школи за допомогов психолог 1чного олитування, спря-иоззного ва перев!рку основных компонент 1в розумового розвитку /спо-стережлив!сть, вам"ятъ, мислзння/.

Пор1ввяльни$ анализ одержаних ревультаттв дае п!дставу ствер-дж^взте, оо навчання в гомогенних.класах позитивно впливае на розу-

мсвий розвяток учн!в а умовзх диференЩЯоззнога нзвчання. 3?ксу-■зться значве холивання коэфШ!скта Bapianiî з розвятку пам"ят!:, миолевня а почэткозях яласах ! ловив зЕпередгавня BfsnoBiaHHx ва-ргатпвзих 3MiH у oepejmix i старших длзсзх. 1зфзрэнз1йован9 навчавня позитивно вплявзч на розввток спостерезлизостт /коефхо^еят взрт-aqfï 23,4 - 32',3 %/, рсзЕИТОк пам"ят! /коефШент вар fanïï 12,5 -12,9 %', розвиток мяслензя ЛоефППжт BapiaïliT 10,4 - 20,5 %/.

3 оби?К2Ивнв2 причин ми из прзгнулп брата до уса га пока знаки 7cniŒHoc?i, оскхлькя в пкол* паралол&яо апробсвузалзсь нова шэстя-бальза система оч!ешзння î облш знзнь, яка в ймоваг повно? об"сятпшсстг i, враховузяз -озатявнхсть acix ouîhok, зназилз ктль-kîceï показняия. 1ло такоэ характеристикой могли б бута результата бступу зипускнпктз е-соли до вапих i сзродвзх.спезхалзнзх вавчальинх закладхз. Еаве-шзко ïx: ISB7 p.. - 15,1 %, IS3S p. - 40,0 Я,1989р.-22,5 %, ISSO p. - 23Д %, IS9I p.- 60,4 1992 p. - 5S.,3 %, IS93 p.-83,4 %, 1994 p. - 83,9 %.

GboroEHi 30 вютокняк1з Еу.зл!воъко1 CS навчашьсд ва тръох факультетах /дахан!зо-штештичшяж?, • ^isOTHOSW та ¿5аяульт9т{ прз-кладпо? .математика/ ¿ьв!всьаого узЬзерсатоту, а щз 14 . - в тшшх Т9хк*чнах вузах. . '

У провес! формушого эксперименту-коятролзвазся вплпв авфйраз-:г|Яованога нзвчання на тэхн}ку читання î пасьш. Полхпдгшня техн!-кя читанзя характеризуется Kosçitxî-sHTOM ватная i? /4,3 - 6,8 %/, а t9xiîîk3 письма - /10,6 - 12 %/.

Результата експеримэятальнах дослгднэяь п!Дтвердали-шэ одна припуявння: дифэревШеване назчзняя на2б1льп1 суттзво вшшзаг ка розтмовиЗ розвпток тах дттей, якт шить значит потекеî3hî аоаиявоо-т! /сальнх учнг/, тобто засобамя дафереяа iatîîï могна покорîhho по-лгшвитя як!сниЗ склад !втелектуального потенциалу наш? молодо!

деркзви. .Особливо, якао врало проповг.нтг jra&epesuiaufD навчання.-в середн!х спечхальних та ваших навчальнкх закладах.

. Результате вроведеного форауючого эксперименту щдтвердилн rfnoiesy t дозволяить зробити такт висковке:

I. ДиферетПйоване навчання - as така слв«}ально организована зИзнавальна Д1яльн!ст.ь, .яка , враховуючс 1Юшв{дуальН1 вгдмтннсст! д*те:", ix стартовик розвгток ! сся}альвиГ: доев!д. спрямовзнз на оптимальна?. ■ Штелсктуальнсй розвгток Komoi дагвни i перодбэчае езруктурування • 8м!сту -гавчального • на тор f ал?, жоб!р форм, npjrBosriB f- катод!в. навчання- вШовгдяо до тгяолоПчних особливостсй учите.

Щд диферекШШе» навчання кп рсзук!смо так:/ орган isaai&ry форму запять, у як?Е нзвчальнг грувгг, класи формуються за .ловкою CDta&scki озззас® i в!впов{дно до цього проводиться БЗВЧЭЕНЯ "39 pi3-вида вавчальниш аланами i -дрограшмв s йаксималыпш вряхувзшям 1ндпвШалоШгх особливоетей. jLiteS г забеззеченням оптикальних- результат ц 1х розватку i'aacBosHHi знзнь.

2. ДвфврзяаfацЫ д1тей за ршеи т.нтелектуального розветку у I - 8 кла.сах е кеобххдною угловою для усптшоУ реалтзэчп завдань днререгкЕтиовзного вазчання, яке створюс оптимальн! умови для реэлзз nil■ дЕдакткчнаго прштгвд' 7адгв:дуэльвого Щдходу до учнхв s умоезх клзсно-урочноТ , системе занять.

3. Стратегхчною метов дифереюПачН кзвчзнкя г дифереизfкованого навчання е ЦиелектуальнкЯ розвитож вс}х пТте'П, в психолог!ч hod основою - диалектичная взаемозв"язок мте-навчання?,; J розвкткои та 1Едивгдуальн1 особливостх учи!в.

4. Результата проведених досл!дзгень п^тверютють е^эктивнхе: днферекц кованого навчання на вохх ступенях школя, якшо дотрвствэ-

тесь такк>: вгмог:

- у I - 8 Елзсах навчання проводиться за однзкозт.® навчзль

ними планами } програмами, р}знз схлздн{сть навчального материалу забезпечузться шляхом поглиблення або спрощення програмних знанъ;

- влвченля р{вня гнтолектузлъного розвятху д}теЯ зд!йснюеться-з зикористанням комплексу ярийсмхв /тестування загальне г предметна, саостярозсензя за дггы.га в-ргзних умовах тояо/, результата вивчеяня !адввШэльнйх особлпвостеЯ учк!в вшсоскстовуитьоя не лиша для ти-полог*чного групування. школяртв, з 3 для того, щоб стаоритя кокн13 дитан} 'НзЗбЬтья отрпятаив! ууови для яхомога ловнШого рсзватку и потенциях розумсзах сил, з, зтдтак, ! зшг врашото засвоензя пев знань, зм1нъ { нэвичсз*,

- дпфереза?аЧ!я навчанЕЯ з вякористаяням резнях навчальнах зханхз ! ярограм прозовяет&ся-з 9 клэсу як логГчнпЯ насл*док дифе-ренч кованого навчання з аоперадя!* аяэсзх;

- тзполсг-гчнх групи, шяси жзэтъ вШоснзй -характер, <г яинэ-м!чнамп.'

5. Бях1д2зш( подаеттйш-аяфзршяШовзнога яазчаняя, Зого па-дактичкики прйЕЧипаьш -з:

- принцип правдивости I ■обпгктиЕност1;

- принцип гумэн!зяси?.;

- принцип гндизгдуального п!дхсзу;

- приюти извчанкя на вйсокййег р!ез! сялчдност};

- пришив навчаннл стадиям темпом з глябокш усв!до?дленням засвожванзх знань.

6. Дифережс}а«!я' навчання, шгфарзнчЗЯсвэнв найчання позитивно зшшвавть на йтелек.т?аяьн8й. розанток во!х учз!з, йрачсму найв!дчут-зш змтии споатзртгаЕться у нэйбЬтш зд!бяях дноляр}з.

7. дифереотковано навчання створпе наййтдьп сприятлпв1 умози для 1ндив!дузл1зач!1 навчання. Тндявтпуал^зовэна 1 гшфереиИЯовзне

вавчання мавть стИлъН! риск, а самэ:

- g засобаш рэал!зазП принципу Шив! дуального подходу;

- е специально змодельовагоми орган! зач!!шимЕ формами нзвчана як! передбэчзгзть врахування !ндив!дуальяих особливостей учнтв г ре-ал!зовуються в умовах класао-урочко'1 системи занять.

BiîttîfKHi рвск:

'-■ дифер8НЧ}йоваке навчання на вхдмгву вгд !наив!Еуал!зовавого с бтльш широким пояяттям, яке в^дкризае значно бтльит мокливост! у р!зношн!тних,п!дходзх до конструюзазшя уроков, ! передбачас типол< г!чне групуванБЯ учнхв та в!дпозШг? структуру занять;

- ээсобамп диферонаîЗованего нзвчапня доеягэються Epaui ре-зультатв в !нтелектезльному розвитку дитене,-

- 1шшв1даал!зоване навчанвя на .bîsbîk? б!д кпференч!8ованог< вэ передбачае поглЕбленвя ! евровдння навчалъкчго катар талу.,

8. Диферег1и!2оване вавчання вгмэгзс новгх п!дход?в до гЯгнюв; ня î облтку результатов навчанкя учн!е: пбглъшэння д!эпэзону позит! вех осинок, л!кв!дач!Г негативного вплттву дроцэсу ои!нэззння на ро-зумову праив дгтеЕ на ypo'Ji, на ,ïx розвиток, п!авщцекня рол! езмо-оч!нки учнем результатов свого вавчання, включения бзтькгв в o^îbd-ванкя нэзчальноТ врач! cboïx д!те$ в домашни умовах тощо.

7 васновки такок видтляеться ряд проблем, якт потребуюсь по-вальшх трунтоваих дослтдеэнь.'Такими s, зокрегга, проблема доелгд-аэння можливостеЗ дифереагШованого навчажгя при орган}ээс}? вязче:-.ня конкретних навчальних предмгт1В з наступною розробкок втдповИ-нвх методичвих рекоуендао:!2, р!знор!вневих навчальних програк, по-cidHEKiB ! п!дручник!в; проблема удосковалення технолог!" вивчення !вгив!дузльних особлввостей д!те5 ! вЦщрадввання в!дпов!дно до типолог!чних груд навчально-матодичних систем. Особливо? увзги

заслуговуе проблематика досл!даенкя неперервност! х наступност! дифераяШЦп кавчання д{теЗ при переход! зтд одного назчального закладу и гнаого: днтячиЯ сапок - початкова иколз - оснозна школа - середля школа з Гт р^зниет типами - вищаЗ нззчальяяЗ заклад -эсп1рантура.

Основнт положения дзсортачП зтдобрзжен! у таких публ{као:{ях ззтсра:

1. КончепЩя розвятЕ? стльсько? загальноссвНньо! школя. - 7 кн.: Актуальн1 проблем становления ! роззитку натнонально? пиоли. - КиГв. 1592.-С. 98 - 104.

2. Вхд диференц^ованого нзвчання во Зого лгфереясНэЧтТ // Початкова школа. 1990. - Л 10. С. 2 - 5.

3. Дйферетгагш нзвчання в сШсъкхЗ тол!. - 7 кн.: Актузль-н! проблема- становления : розззткунационально? школа. - Кзгз. 1992. С. 47 - 51.

4. Бпкориставвя педзгоНчзоТ д!агвостаки у робот! аноля по йормузанню всеб!чно розвянуто? особнстост}. - 7 кн.: Проблема все-бгчпого роззитку особястост! у аедагог!чн1Я спздпш! В.О.Сухомяхн-ського. - Дрогобич. 1988. - С. 75 - 77.

5. Деяк! псяхолого-педагоггчя! аспектя диференч!аа;1Г навчання на уроках математика. - 7 кв.: Науково-методичне забезпечення пхяль-ност{ сучасноГ профасх'Зно! школя. - КзУв. 1994. - С. 137 - 140.

СИКОРСККЙ ПЛ. ОРГАНИЗАЦИЯ'ДИЗФЙ'ЕНЩРОВАШОРО ОБПЕНИЯ Б сшьской жоле;

Диссертация нэ соискание учено® степени кандината педагогических наук по специальности 13.00,01 - теория в история педагогики. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН УкрзЯЕЫ. Киев. 1995.

¡зашишетоя текст диссертации, основное содержание которой езло-аено в пяти научных публикациях.

Работа посвящена исследоззнгю проблем построения организаниои-ко-штодаческой модели дк^ферелаированвого обучения в сельской школе

Установлено, что дифференцированное обучение на всех ступенях общеобразовательной шкоды заметно улучшает умственное развитие всех школьников, особенно сильных,-повышает уровень усвоения вда знаний.

Новизна и научно-практическая значимость исследования заключается в обосновании психолого-педагогичоскЕХ .основ дифбэрекяированно-го обучения и построение организационно-методическом модели дифэе-рвниироваввого обучения в сельской школе»

SIKORSKY P.I. ишшгегшгаг ок THE яг??зЕ2гаш!а>

ГНАСНЕГй ОТ A VILLAGE НСЯООЬ.

lihesia for sub sitting a candidate degree of pedagogical sciencas in the field IJ.CO.CI - theory ana history of pedagogics. institute 0" Pada^ojjica and ^aycholcs^» of vocational training ¡VS of Ukraine,

Жав text -'? taa tnesis is 'being defended, the aaia consent 2f tha thesis is suraurised in five scientific publieateions. 'ГЬе яогк La dedicated со arudyia^ she problem ofconstwction ot or^ani-3ia(5 aua aeciwdical aodel of differentiated teaching la a village school.

15 ¿3 considarea tin at differentia-feed teeacmat; "a all she lav-sis «f the ^secondary school iaprovqs tns intellectual development/ of all the j-Ufil.3, (.'specially clever pupils. 13 лиогоувз their sao*- ,

itovelty ana ssieoBifio and practical significance of tha 3tud7-is in ¿ubatanriariru™ orical -¿nd didactic baaia of the

difforantiacea tanning ana in conscraccion of tha organising and •eefehodioul atidel -of tha differentiated teaching in a yf! tag* ach-ol.

V