автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Организация учебно-воспитательного процесса в пришкольном интернате

Автореферат диссертации по теме "Организация учебно-воспитательного процесса в пришкольном интернате"

Ч'

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АШ УКРАЇНИ

Ка правах рукопису

ЯКОВЕКК0 ВАЛЕРІЙ СЕЖіОЗИЧ

ОРГАНІЗЛЦІЯ НАЗЧАЛШО-ШХОЗНОГО ПРОЦЕСУ ' В ПШЖІШіОЖ ІНТЕРНАТІ

ІЗ.ОО.ОГ - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук '

Них в - 1993

Робота виконана в Інституті педагогіки АШ України.

Наукові керівники: доктор педагогічних наук, професор

. Кобзар Б.С.»- . ’

' кандидат педагогічних наук, доцент

Слпсаренко В.Г. ■

Оаіційиі опоненти: доктор педагогічних наук, професор ГалузинськиЙ В. М.,

■ кандидат педагогічних наук

Чугаснеький В.Г.

Провідна установа: Миколаївський державний педагогічний

■ . інститут ім« В.Г. Бєлінського..

Захист відбудеться " іЬ” ишЗСпвЭо- 1993 р.

о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 113 15.01 в Інституті педагогіки АПК України за адресою: ' .

252601, м. Київ, Трьохсвятительська, 8. . .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці . інституту педагогіки АШ України.

Автореферат розіслано " 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої гади

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕШСЕИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства помітно зростає значення сільської школи. В Україні тепер функціонує понад 15 тис. сільських загальноосвітніх шкіл. Характер розселення з республіці, а також руйнівна для сільських шкіл політика "неперспективних" сіл призвели до того, що нині практично в кожному другому селі відсутні загальноосвітні школи. Політика останніх десятиліть у галузі освіти негативно позначилася на структурі шкільної мере:хі та відповідності її до потреб сільського населення. Соціальні зміни сучасного етапу будівництва незалежної держави Е:'.магають.переосмислення усталених підходів до визначення завдань сільських шкіл, які повинні забезпечити створення соціального і культурного середовища для різнобічного розвитку особистості дитини. Значний вклад у розв"язання цих

- проблем вносять іг. ишкіл%нї інтернати.

З умовах існування переважної більшості малохомплектних сільських пкіл відкриття навчальних закладів типу ліцей, гік-казтї, коледж без пришкільного інтернату взагалі стад неможливим. Саме з цієї причини пришкільні інтернати інтенсивно розвиваються, а створення їх найбільш раціональної мереиі, зміцнення навчально-матеріальної бази стаз для базових сільських шкіл пераорядною проблемою.

Система роботи пришкільного інтернату передбачай . створення організаційно-педагогічних умов, які дали б змогу . кожній дитині одержати, повноцінні. знання, сприяли розширенню загального кругозору, всебічному розвитку і формуванню моральних якостей. .

Основне призначення пришкільного інтернату полягає в тому, щоб» надавши можливість щоденно відвідувати школу учням із віддалених від неї сіл, організувати навчально-виховниП процес таким чином, щоб він сприяв всебічному розвитку особистості учня, прищеплював їм навички самообслуговування та культури поведінки. В ідеалі пришкільний інтернат повинен стати для кожного школяра другою домівкою, де створено умови

для занять і проведення дозвілля, де постійно турбуються про вихованців чуйні й уважні вихователі, вчителі, обслуговуючий персонал. -

. Проблеми, близькі до теки нашого дослідкення, вивчало багато вчених. Так, вплив середовища і конкретних умов життя на формування особистості розкрито у працях 1.1. Божович,

А.іі. Балуби, М.І. Болдирєва, Л.І. €вграфової, Б.С. Кобзаря, 1.Ф. Харламова та ін. '• .

Окремі питання навчально-виховної роботи в закладах інтернатного типу при школах еисбітлєно в працях В.Ф. Афа-насьєва, Д.Ю. Стедьмухова та ін.

Діяльність пришкільних інтернатів частково розкрита такок у дисертаціях Б.Й. Гарбарця, 1.3. Гліішана, А.Е. Захаровой, Л.Гі. Сальчака, Т.1. Шумакової та ін. У цих дослідженнях б основному відображено окремі види і специфіку діяльності пришкільних інтернатів. Проте на Україні подібні дослідження на основі комплексного підходу майае не проводилася. :;

Аналіз психолого-ледагогїчно! літератури та матеріалів ■ попередніх досліджень підтвердив актуальність і недостатнє розроблення питань про особливості навчально-виховної роботи у пришкільному інтернаті. •

Актуальними ці проблеми ставть у світлі практичної реалізації на селі нової концепції "Україна XXI століття", яку прийняв 1 Всеукраїнський з"їзд учителів.

Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Організація навчально-виховного процесу в пришкільному інтернаті". . .

О б"с к т дослідження - навчально-виховний пропес у пришкільному інтернаті. ■ . -

Предмет - шляхи, форми і методи удосконалення ■■ навчально-виховного процесу у пришкільно^ інтернаті.

Мета — теоретично довести та експериментально : ' '

випробувати засоби і методи-підвищення ефективності кавчгльно-вихоеної роботи в пришкільних інтернатах. ■ . ' ■ -

Гіпотеза - ш припустили, що ефективність нав-' -' чально-ЕихоЕного процесу у пришкільному інтернаті значно • зросте, якщо його здійснювати на основі системного підходу

до удосконалення всіх напрямків виховної діяльності, конкретизації мети, завдань,змісту освіти, а такоя вибір адекватних форм і методів організації позаурочкої роботи на основі педагогічної діагностики. .

Зідповідно до предмета та мети дослідження вирішували такі завдання:

- визначити характер діяльності пришкільного інтернату як специфічного дитячого виховного закладу;

- розробити основні вимоги до організації його роботи;

- розробити Й експериментально перевірити рекомендації

керівникам шкіл» вихователям,ч організаторам народної освіти щодо забезпечення організаційно-педагогічних умов діяльності пришкільних інтернатів у сучасних умовах, зокрема щодо реалізації програми Міністерства освіти України "Обдаровані діти”. • .

Методологічну основу досліджень становили положення і розробки сучасної педагогіки, психології, народної педагогік'/ про завдання і рушійні сили виховного процесу,. які зумовлюють інтеграцію педагогічного впливу в певному соціумі, ідеї поєднання національного і загальнолюдського в гуманістичному процесі формування особистості.

М е. т о д и дослідкення: теоретичні - вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; опрацювання й аналіз соціальної, економічної та філософської літератури з метою вивчення стану проблеми в науці і визначення концептуальної основи дослідження; ретроспективний аналіз педагогічного досвізу в пришкільних інтернатах; емпірічні - масові анкетування, опитування, індивідуальні та групові співбесіди, спостереження: педагогічний,експеримент, методи статистичного опраідовання даних тощо, мета яких перевірка гіпотези дослідження та виявлення умов, які сприяють узгодженості мети і результатів виховання в пришкільному інтернаті.

Дослідження проводили в декілька етапів. .

На перлому етапі дослідження /'1564-1986 рр./ вивчали літературні джерела з визначеної теми, визначали базу, гіпотезу

дослідження, об"ект, предмет, мету, завдання. Було розроблено програму і методику дослідження, проведено констатуючий експеримент, розроблено методику визначення рІЕНЯ моральної ЬИХОЕаНССТІ учнів. . '

іїа другому етапі /19Ьо~І9Ь9 рр./ проводили дослідно-експорикентальну роботу в пришкільних інтернатах України за участи вчителів, медичних працівників. Впровадь/Бали розроблені рекомендації, м:і забезпечували позитивний вплив . виховної роботи на всебічний розвиток особи.

. Ка третьому етапі /І9Ь9-І993 рр./ вивчали ефективність діяльності пришкільних інтернатів з всебічного розвитку, морального виховання учнів, уточнювали дані, одержані в ході дослідницької роботи. Сформульовано бисноеки і зроблено ■ узагальнення, проведено літературне опрацювання результатів дослідження.

Наукова новизна' і теоретична значущість полягає в . току, що теоретично обгрунтовано і практично перевірено - . ■ зміст, форми і методи діяльності пришкільних інтернатів, виявленні педагогічні і організаційні прийоми, побутові умови та ретам, які дозволяють підвищити ефективність навчально-виховного процесу в специфічних умовах таких : закладів. •

Практична значущість досліджень полягає в розробці методичних рекомендацій по змісту організаціГіно-педагогічних основ діяльності припкільних інтернатів /вимоги до створення навчально-матеріальної бази, режиму, умов побут;;/. .

Висновки, положення і рекомендації, розкриті в дисертації, статтях можуть бути використаними в діяльності пршкіль-них інтернатів, інститутів удосконалення вчителів, педагогіч-. них вузів і училищ, навчальних закладах ноеого типу /ліцеї, • гімназії/ та ін. Експериментально перевірено теоретичні висновк; що б умовах розбудови системи національної освіти ка селі . пришкільні інтернати дозволяють навіть при тяжкій економічній кризі посклити в суспільстві соціально-стабілізувчу функцій ■ школи, зберегти або відновити багато сіл, які ще донедавна вважалися "неперспективними", надати сім"ям фермерів можливість

- ' . -6-

навчати своїх дітей у навчальних закладах надовго з ними не розлучаючись, не зменшуючи тим самим впливу сімейного виховання.

При цьог-і’ сам фактор існування сучасного пришкільного інтернату дає дітям певний соціальний захист, ідо особливо виправдано по відношенню здібних і обдарованих дітей.

Вірогідність висновків дослідкєння забезпечується використанням комплексу наукових досліджень, які адекватні предмету, цілям і завданням роботи, репрезентативністю дослідницьких результатів експерименту.

На захист виносяться: .

- зміст і методика організації навчально-виховного псопєсу в пришкільному інтернаті, які враховують специфічні умови для індивідуального підходу до вихованців;

- модель організації наЕчально-виховного процесу б пришкільному інтернаті;

теоретичне обгрунтування прогнозу розвитку і*ерегі пришкільних інтернатів в умовах розбудови системи національної освіти на селі.

Апробація результатів дослідкєння здійснювалась у процесі виступів і дискусій на Республіканських конференціях /Київ-1990 р./, Республіканських педагогічних читаннях /Харкїв-1992 р./, Обласних педагогічних читаннях /Кіровоград, 19:9,1951 рр./. Науково-практичних конференціях Кіровоградського педінституту /Кіровоград, IS93 р./, на засіданні лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу, школах і групах продовженого дня /Інститут педагогіки АЛгі України, Київ, I9S2 р./.

Дисертація складається із вступу, двох глав, підсумків, списку використаної літератури, додатків. В тексті є 6 схем і 6 таблиць. .

Основний зміст дисертації:

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано

0 Сект, предмет і кету дослідження, розкрито етапи роботи і сформульовано гіпотезу. Крім того, визначено наукову новизну дослідження, його теоретичну і практичну значущість, сформульовано положення, які виносяться на захист, науково-теоретичне

1 практіїчне значення дисертації.

■ У пераому розділі розглянуто історичні передумови, зміст і специфіку організації навчально-виховного пронесу в пришкільних інтернатам, а також розроблено структуру і

модель діяльності пришкільних інтернатів.

У системі народної освіти пришкільні інтернати, як дитячі виховні заклади, займають особливе місце. Історія виникнення їх пов"язана з періодом ліквідації суцільної неписьменності та боротьби з дитячою злочинністю.

Першими закладами інтернатного типу були вколи - комуни і дитячі містечка, поява яких пов"язана з пошуком нових форм суспільного виховання і навчання дітей. Це був своєрідний соціальний експеримент, що давав змогу перевірити на практиці теоретичні положення про нову школу.

Спочатку вколи - комуни і дитячі містечка об"єднували безпритульних дітей і підлітків, які потребували матеріальної допомоги. Ці заклади виникали в різних регіонах країни, їх можна ввахати попередниками пришкільних інтернатів.

Пришкільні інтернати 60-х років уже істотно відрізнялися від тих "приютів" і "ночдіїок", які існували в 20-х і 30-х роках. Вони здобули юридичні права, як своєрідні виховні заклади, покликані забезпечити здобуття загальної обов"язкової освіти. Навчально-виховна робота пришкільного інтернату проводиться в своєрідних умовах. Колектив дітей інтернату складається із різновікових груп і характеризується нестабільним складом учнів.

Пришкільний інтернат, розвиваючись і вдосіидеадюючись разом з удосконаленням усієї системи народної освіти, перетворились у сучасні заклади, які разом із школою та батьківською громадськістю успішно готують своїх вихованців до життя, до праці в сфері матеріального виробництва, виховують громадян суверенної держави.

Отже, пришкільні інтернати як тип навчально-виховних закладів мають певну специфіку, помітно відрізняються від інших виховних закладів. Нами розроблено орієнтовну модель діяльності пришкільного інтернату /схема І/.

Схема )

ЬріенМ&нп #од&ль діяльносйі праіакйшіоео інДернаЯц

Для свого дослідження ми обрали такі сторони особистості, які найбільшою мірою піддягають спостереженню, вимірюванню і фіксації. Ми маємо на увалі якості, які характеризують ставлення підлітків до навчання, до суспільно корисної, продуктивної праці, до колективу однолітків, а також розкривають критичність і самокритичність вихованців, їхнє ставлення до матеріальних цінностей.

Що х до конхретної характеристики . підлітків, то вона складалася на основі таких показників, як потреби підлітка , і рівень його моральної свідомості, мотивація його вчинків, характер проявів у цій діяльності відносин. Показники цих характеристик було встановлено в результаті опрацювання великої кількості фактичного матеріалу. Кожен з них оцінювали певним балом /вищий - +3, нижчий - І/.

Оцінивши в такий спосіб риси иорального обличчя, мине вважаємо, що характеристика вичерпується ними. Проте виділені риси /ставлення до навчання, колективу і суспільно корисної діяльності тощо/ для характеристики иорального обличчя людини є вирішальним. .

Досвід нашої діагностичної роботи показує, що розглянута •система моральних критеріїв, застосована в контексті можливостей певного-віку, дає змогу як цілісно, так і по "окремих частинах" адекватно визначати вихованість різних учнів.

' На основі розроблених критеріїв ми умовно виділили п"ять рівнів моральної вихованості експериментальЯїос пришкільних інтернатів - високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький. Використавши методи математичного опрацювання даних, ми виявили, що серед вивчених школярів з високим рівнем моральної вихованості - 15%, вище середнього -25%, середнім - 20%, нижче середнього - 25%, низьким - 15%.

Це засвідчило актуальність у нашому дальшому дослідженні проблеми морального виховання в пришкільному інтернаті.

Для вивчення факторів, що негативно позначаються на' ефективності виховання в пришкільних інтернатах, нами проведено анкетне опитування завідуючих і вихователів цих закладів. .

-10- ■

Аналіз результатів анкетування показав деяку розбіжність з оцінці респондентами значення негативних факторіз. Так, бо% опитаних завідуючих пришкільними інтернатами на перше місце ставлять низьку кваліфікацію вихователів, на друге - відсутність необхідної матеріальної бази /62,У, на трете - дестабілізуючі економічні процеси, шо відбуваються у суспільстві /46;'з/.

Відповіді вихователів пришкільних іьтернагів свідчать про те, ио успішному виконаєш бихозного процесу насамперед перешкоджає необхідність, багатьох не передбачених посадовим? обов'язками робіт. ■

На другому місці - зниження престижу освіти, відсутність у багатьох школярів потреби а здобутті знань /б6%/, на третьому -недостатня для виховної роботи матеріальна база пришкільних інтернатів. . .

Вивчення результатів цього опитування змусило внести до програли наїіюго формуючого експерименту такі питання, як підвищення 'кваліфікації вихователів пришкільних інтернатів, упорядкування їхніх посадових обов”язків, створення організаційно-педагогічних ушв для успішної навчально-виховної роботи в пришкільному інтернаті. . ‘

У другому розділі "Шляхи підвищення ефективності навчально-виховної роботи в пришкільному інтернаті" сформульовано основні поняття дослідження, систематизовано оптимальні-шяхи практичної реалізації завдань пришкільного інтернату. '

З цією метоп розроблено схему функціональної діяльності вихователя /схема 2, стор.'II/. Як свідчить аналіз результатів анкетного опитування директорів шкіл, учителів, вихователів, учнів та їхніх батьків, школа тепер потребує вихователів, для яких характерні:

- широка освіченість, висока культура, багатий духовний світ, справжня інтелігентність;'

- глибоке знання своєї спеціальності в поєднанні з методичною майстерністю, яка дає змогу обирати оптимальні дія конкретної ситації методи або комплекс методів;

- здатність співпереживати, розуміти особливості розвиті?/ школярів різного віку, їхній внутрішній світ, мотиви поведінки;

- любов до дітей, баяання й уміння'співробітничати в най-

різноманітніших ситуаціях, стимулювчи при цьому дитячу ініціативу, творчість, самоврядування; ‘

Схена 2

Схем ділльшкЛА, Ъшо&аЯеля притільносо інііернаЛц

Ііриш Спадеш Innaiu зшн !mat зші Іевді Евза- Стеть за зііц-

ішваш miori ?£щд ціліші Д0&910ГЗ J ірпт іі- ШШ ЗЩйі'і

шеііи; j cauuJcismj- вішаш іаші і і; Зчаів і ііш»

МИІ і щцп-_ імапії зі- тізщі 9 іасп в спірш

Ш} ІШІ цгаь іридаїї ІІІШШІ шнатії ра5ш

- наукове діалектичне мислення, яке забезпечує відчуття нового і сприяє розвитку здібностйй, виходячи за межі традиційних підходів, розЕивати*творчі сили, формувати учителя-вихователя, як дослідника, який відшукує шлях оновлення навчально-виховної роботи;

- готовність до. постійної самоосвіти, поповнення своїх знань у різних галузях науки, культури.

Успішне виконання вихователем своїх посадових обов'язків вимагає від нього, крім зазначених кваліфікаційних характеристиках, знань основ законодавства про освіту, теорії управління, основ наукової організації педагогічної праці, соціальної психології, теорії і методики роботи дитячих самодіяльних організацій; правил і нори охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.

З врахуванням сучасних вимог до школи, конкретних потреб, труднощів вихователів ми розробили орієнтовний план їхнього навчання, який огтробовано в обласних інститутах удосконалення вчителів, експериментальних пришкільних інтернатах.

У Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Київській областях вихователі багатьох інтернатів при школах ведуть так званий особовий листок, де записують особливості і характер учня, його успішність, дисципліну, ставлення до суспільно корисної праці і т.д., який дає досить повне уявлення про учня.

Аналіз роботи педагогічних колективів підтвердив, до конкретність і дієвість педагогічних характеристик учнів здебільшого залежать від добору матеріалу про окремих .учнів у процесі їхнього навчання і виховання.

Ці педагогічні рекомендації виконуються, починаючи з перших днів перебування дітей у школі. Класні керівники, вихователі, учителі заповнвсть "картку учня". Бона допомагає організувати систему спостережень за поведінкою, навчанням школяра, бачити динаміку розвитку особистості, якостей від першого класу і до завершення навчання.

Такий підхід до індивідуалізації дав змогу педагогічним колективам прийти по висновку, що назчально-виховну діяльність учнів треба розглядати виходячи із таких позицій: розумові і практичні дії під безпосереднім педагогічним впливом, виконання ; яких забезпечить засвоєння наукових знань, способів дії, . особистий розвиток, форт активного ставлення учнів до навчальних

предметів і яшщ, форма включення учнів до системи суспільних ' ' ьідносин і колективної діяльності, у процесі якої формуються різноманітні соціальні якості особистості.

Ьг-аховуичи ваклкву роль пізнання дитини із: розробили І спробували спецпрограцу вивчення учня протягом року /схема З,-стер. 14/. • ,

Ечвчення особливостей змісту і структури виховного впливу особистості вихователя на підлітка в процесі спілкування показав, шо для підлітка домінуюче значення мають такі якості . особи вихователя, які відображують Кого комунікативне уміння.

Результати проведених дослідкєнь дали змогу розробити структурну подель процесу иїкособистісного спілкування вихователя з учнями, яку зображено на схемі А, crop. 15. .

Значне місце б роботі вихователя пришкільного інтернату займас організація навчальної роботи, забезпечення позитивного взаємозв'язку уроку і лозаурочної навчальної діяльності учнів.

Афективним засобом поглиблення знань, формування навчальних навичок покликана стати самопідготовка. Визначаючи в процесі ■ формуючого експерименту завдання підвишення ефективності самопідготовки, ыи'спиралися на рекомендації Б.С. Кобзаря,

І.М. Чередова, Г.К. КастасьєЕа, В.А. Ііартиненко, Е.Г. Костяшкіна про те, ио в процесі проведення її слід здійснювати диференційований лідхіе до учнів залежно від рІЕНЯ їхньої навченості і працездатності.

Виділивши умовно три рівні - високий, середній і НИЗЬКИЙ , проводячи діагностику серед учнів, вихователі експериментальних пришкільних інтернатів змогли здійснити диференційований підхід до вихованців у процесі навчальної роботи.

• Схематично структуру діяльності вихователя пришкільного інтернату і учнів у ході самопідготовки зображено на схемі t, crop. 16. .

Особливу увагу вихователів пришкільних інтернатів було звернуто на зміст, форми і методи виховно: роботи з відродження в учнівських колективах народних традицій, звичаїв, глибокого вивчення історії рілного i:pat. Цьому сприяє і участь иксляріЕ У русі учнівської молоді України "коя земля - земля моїх батьків',’ .в колі яких проводилися уроки історії, ’Уроки пец"яті", "Уроки патері - України". На них кколярі засвоювали історію рідного крас, свого народу.

СИСТЕМА ВИВЧЕННЯ УЧНІВ НА ПРОТЯЗІ НАВЧАЛЬНОГО РОк'і^

Попередив вивчення

Методи

Вид оформлення І

Вид

Оформлення

Характеристика діагноз ПРОГНОЗ

Записи ш рекомендаці1

поденнику на літо

В часі розмімен* послідовність та нетоДм вивчення учнів (у місяцях)

0 2 &

С 5 V*

0 І І

І О т

0 ц >

« с

с *

X &

г Л

« о

X І

0 в *

*5 І

а І

с 0 го

0 * а

>

«4 п ч

0 И

а «в а

0 <1 <

V* «►*

0 о ш

и йі

0 їй •

х

0

V •• X

х >> X

і х

& <0 ш

у І *ч

п а а.

2 > а»

Сі * X'

і о і • о о

а. їй а Т* *4 п

«4 О • 0 «4

з - і в) г с

0 т о 0 - с Пі

и — а с і: в 2

с * » 0 п <

»- л 'X а

0 ь в »м > п •

й. 13 2 н а

с © І « С с

*в 2 т х

«-4 О «4 І 2 0

к > І »а с а

І а Щ а >

І >_* «4 1 > • •

а X а а с >»

7 г ч 0 ■ а 2 *

а > *ч я Пі 0 2 х

X аз X X с «Я І

а к х т- і- О х

х • і & !Х) > и

«•ч І г л 0 • <ї ч

X ■3 £ а «І • І р4 0

7 2 <Г <Т &; х а >. О *

>. І т а *3 0 X <?

а Ь У х иі а ^ т >

і- ш > 0 и >- п Г 03

& £ д, Сі І 3!

х І п г х ш *

0 с ^ х а і «1 X 0

<ч х X ц 0 и х

з • а 'X й‘ 0 Я * і ° с

0 >* »ч аі г а с 1 с <1

а і иа а >С і у 1 г

с І к пз -* ь <ї а а

п

х а

_ і: ї

,

2 ^

X 3

С <5

Є Ч

І І

0 СІ

о. с

о і

с а

а

5 •

« —

И И

а а

п ь

Оі

х

Г 0

7 -1

X 75

а о

ь 0

0

х п ь

0 ^ «-*

*-* с: ї:

^ »5

0 2 <в

и пз і

ОСОБИСТІСТЬ УЧНЯ

Емоційна контактність

Особистість вихователя

Внутрішня позиція вихователя

х о 0«Та '

О СОП

ом*. ІЙЧ 55 М » Й Ь 03

гг * І п> э ш 2 з;.

М-Ж £С*< Та о О й О І ф ЄЯ І » «•

ж-а 1 м то л

ЗІ

І О І

№ Ж А

м*0

*§§ о а> о±о

§5 ** Л о>

І

2 1 Ы» І

з: _ 55

^=і ь»

Єм*СГ

Ь о

сг О »

І І

Техніка педагогічної дії

Зовнішній вигляд вихователя

Стиль спілкування

іо

к

о

►-Э

5 53

О

о о» к а

ХС 5 -та **=>

І

Ь І

іо

►з з:

5 Р № Ж £С м*

ха

»ч

і

(з? а й?

5а м* • » Ь 1

іе»

о

43

к

>>

8

о

ш

9

*-+

о

у

£

в

£а

03

сг

І

0 *

1 о

СДрукЯура ділльшкЯІ Ьихо&йЛгля притлльноео інвіеряаЯр і цпніб- у осаді* сатпідгаіїо&ш

схенай

3качну увагу в холі нахої експериментальної роботи було г.сииілено залученню зихоезнців прискільних інтернатів до участі в сіаних видах суспільно корисної діяльності - громадської, труДО БОЇ, естетичної і т.ік.

Громадсько корисна діяльність школярів є складним вином діяльності і стимулюється системою мотивів.

ііналіз гасового досвіду виховної роботи пришкільних інтернатів, спостереження за вихованцями в процесі їхньої участі в суспільно корисній діяльності дали нам змогу умовно 2ІІДІЛИТИ три групи мотивів. '

Перга - мотиви, безпосередньо спрямовані на задоволення потреб .і запитів груш, які відображують прагнення вихованців бути необхідними і корисними своєму колективу, друга група -особисті 2.:огиіш, втілення індивідуальних прагнень учня, вони нерідко проявляються в активному прагненні до самовираження і самоутвердження.’ Третя група - котиви, які характеризуються прагненням школярів привернути увагу до своєї особи, заслужити визнання оточуючих, знайти їхню підтримку. Такі мотиви можна назвати престижними. . ■-

йормування самостійності учнів, розвиток самодіяльності .та ініціативи в дитячому колективі стає останніми роками одним з головних напрямків виховної роботи.

Нині, коли поглиблення демократії, розвиток самоврядування

• народу - основне гасло дня, слід узагальнити все найкраше, по накопичено і перевірено досвідом.

Одне а перших завдань учнівського самоврядування - залучення вихованців пришкільного інтернату до активної участі в житті школи і інтернату, охоплення цією роботою всіх членів колективу.

Важливіш напрямком нашої експериментальної,роботи було формування у вихованців, учителів правильної позиції, єдиного і послідовного стилю роботи з органами учнівського самоврядування без адміністрування, дрібної опіки, а також ігнорування, ' невтручання в справи школярів під виглядом надання їм самостійності. .

. Ця .робота передбачала, по-перше, допошгу педагогам в оволодінні методикою роботи з органами учнівського самоврядування

-їй-

по-друге, в забезпеченні змісту, форм і метоиів учнізського самоврядування, в підвищенні його ролі і авторитету з житті інтернату /схема б, стор.19/.

Успішне вирішення складник завдань навчання і виховання дітей в умовах пришкільного інтернату неможливе без створення необхідних організаційно-педагогічних умов, під якими ми розуміємо передусім штеріальну базу, а такса дотримання режимних умов.

Виконаний наш аналіз групування шкільних інтернатів за кількістю-учнів підтворджус, ао найбільш поширеним типом інтернату е інтернат на оС-50 місць. Друге місце займають інтернати на 40-70 місць, третє - 70-120, четверте - І20-І6С і більше.

Дані нашого дослідження павть підставу стверджувати, -до б майбутньому збільшиться кількість інтернатів на 70-120 місць і більсе. Такі заклади, як правило, буде відкрито при сільських

і райцентрові» школах, на базі яких у ході реалізації національ-

• ної програми "Обдаровані діти" створюватимуться гімназії , ліцеї, інші освітні модулі.

Кайваяливіпою умовою і засобом виховання особистості е режим. Рєгим слід розглядати в широкому значенні, як сукупність розпорядків діяльності учнів, учителів, вихователів, усіх служб, регламентів і традицій у навчанні, праці, побуті, розміщення з часі заходів і відпочинку, порядку обов'язкових і вільно обраних форм роботи і частини дозвілля під час перебування в школі, тобто всіх основних аспектів організаційно-полагогічного укладу школи.

Характер взаємовідносин вихователя і вихованців багато в чому залежить від особистих якостей самих учнів, від їхніх індивідуальних особливостей, від загальноосвітнього рівня і вихованості.

Експериментально підтверджено, що створення психолого-пада-гогічних умов, сприятливого мікроклімату в інтернатському закладі, організація навчання в різновікових групах учнів на основі доброзичливості, чесності, гуманності і цілеспрямованості, а також врахування вікових особливостей і психологічних ситуацій, характерних для пришкільних інтернатів, сприяють формування у вихованців позитивних моральних навичкіа.

Здоровий иікрокліяат у пришкільних інтернатах багато з чому залежить від правильного розселення дітей у спальнях, грунтуються на певних принципах з врахуванням місця проживання, добровільності,

Схема б

Ігзі іти»:

•ІІІ11СІІШІ1І, «ртНІЩІІ ПІ9ТІ

ти чкіншіїї, шіаи-ІІІ ІІШТІ, ІШІІ-ГІ ШШШІ1, §ч-«т і «ргаїїзгціі еашіїшші; (/-

ШІЗМІ1 155)11 Г|-М*Іа; ірші;ш Фішш іміірії. «ііізіаж

СЯрукЛура органів упні&ськоео самЬрздуЬашт притіммоео ІнШрнаїШ

{ Загальні збори колективу}

МопІ ш!:

Іргаїізаііі псііпві имсііі інштипі ОИІ, цгмініїї

ЗШІИ,

Гішізрип-іібітші ітзб:

Іргаїіщії

ШМІСПГІІІ-

III-

трш за зіе-рініиі іаііа

Ііаі і|(сі (ііміні-Т! -

іасиїї паї: 1 тії: рісиші паї:

ІргиІиіІІ і)гніззііі Іргаїїзадії І

ЦІНІ Г!И- |ІІІП НІІ- ІНШИМ МІ'

і!і іцішіі ііі і>мі, іші замш.

еаїцішшії. ІІШІІІ. ІІІ- Ішрш за н-

цпшії-іасі- спмі, ііігі- шаші |іііц

ІІ 39ІІДІ іта 1 ці. Ірнсіеш

іші ра|1іі«- сііпші-ші-

мп ні

Іпіір)

11 а і:

Іицшіа (агітації (МІМ Іі-терпц. І>1-іагаиа еаіі-нциігіі-іічії пікш

рівня родинних зв"язкіз, взаємній інтересів і симпатії. '

На мікрокліматі е інтернаті і на вихованні педагогічно занедбаних дітей позначається-вплив дисциплінованих вихованців, які часто виступають як авторитетні лідери. . .

Важливою умовою, ща забезпечує ефективність навчально-виховного процесу є матеріальна база пришкільного інтернату. Найбільшої ефективності у вирішенні поставлених завдань досягли інтернати, в яких було створено необхідні компоненти матеріальної бази побуту і дотримано всіх вимог, цо їх ставлять до ідеальної моделі даного типу виховного дитячого закладу. .

Провівши дослідно-експериментальну роботу із створення матеріальної бази з окремих пришкільних інтернатах, ми дійшли висновку дро необхідність проектувати типові приміщення пришкільних інтернатів, які б відповідали вимогам, що їх ставлять до ідеальної г.!оделі цього типу дитячого еиховного закладу.

Відкриття пришкільних інтернатів на сьогодні чи не єдинім

і останній шанс створити однакові для всіх дітей умови для здобуття рівноцінної освіти якв умовах міста, так і села. За даними нашого дослідження а майбутньому зросте кількість інтернатів на 70-120 місць і більше.

Такі заклади, як правило, буде відкрито при сільських і райцентрові школах, на базі яких у ході реалізації програми "Обдаровані діти” відкриватимуть гімназії, ліцеї, інаі освітні модулі. ‘

Підсумки.

У висновках дисертації показано результати теоретичного аналізу і дослідно-експериментальної роботи.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили, що пришкільні інтернати за своєю специфікою, призначенням і пункціям відіграють валливу роль у забезпеченні всеобучу, н підготовці аколярів до життя і праці, у формуванні гар?*он:Гно розвиненої особи. •

Основні педагогічні умови діяльності пришкільних інтернатів -реалізація у процесі життєдіяльності вихованців їх суспільно необхідного змісту, поглиблення та розширення позитивного досвіду вихозанців у процесі їхньої взаємодії з учителями, вихователями, постійна організація позаурочної виховної роботи.

Аналіз проведеного дослідно-експериментального дослідження підтвердив, що громадсько необхідний зміст життєдіяльності вихованців і процес їхніх взаємодій з учителяют, вихователями елективно реалізується на основі коделі циклу поетапного процесу пззаур^чної діяльності, яка рає змогу: ■ .

- об"єднати працівників пришкільного інтернату у колектив

однодумців, з характерними для нього єдиними метою, завданнями

і принципами; с

- взасмопов"язати і взаємозумовити діяльність усіх позауроч-них об"єднань.

Розроблено критерії оцінювання рівня вихованості учня, які дають змогу одержувати дані, ио характеризують рівень сфориованості соціальної зрілості його особистості. -

У педагогічному експерименті апробовано конкретні рекомендації щодо формування, гармонійно розвиненої особистості, зокрема

- активно залучати вихованців пришкільних інтернатів до

реалізації учнівського самоврядування, яке є ефективним засобом . формування соціальної позиції учня, а на' їх основі і соціальної-зрілості; ’ -

- впроваджувати у діяльність пришкільних інтернатів ідею цілеспрямованої системи формування в учнів усіх класів здатності до самостійного оволодіння питаннями підвищення своєї: успішності, на основі здобутого досвіду, в навчально-виховній діяльності;

- організувати самопідготовку у пришкільному інтернаті так, шоб вона сприяла цілеспрямованому формуванню соціальної зрілості як складової частини навчально-виховного процесу. Ба такої умови індивідуальне навчання, самоосвіта, спеціальні предметні гуртки спрямовані на зростання рівня соціальної зрілості вихованця.

. Розроблено й апробовано орієнтовні функції діяльності вихо- • вателя пришкільного інтернату. . -

Ьперше в практиці роботи пришкільних інтернатів розроблено й апробовано модель їхньої діяльності. . ' '

Розроблено Г; апробовано понад 12 варіантів реккку. Кояєн варіант режиму при аналізі його з позицій постановки і досягнення мети ми віднесли до одного з трьох основних видів режиму: вузько-цільовий /однсцільовий/, багатоцільовий і програмно-цільовий.

Слід відмітити, що розглянуті в дисертації питання не вичерпують усієї багатогранності вирока: проблем/, яке потребує додаткового розроблення. Зокрема потребують дальшого дослідження проблеми иіт.зіковкх відносин у пришкільному інтернаті, проблема взаємодії самоврядування і педагогічного керівництва та інші. '

Основні положення дисертації відображено в такіос публікаціях автора:

- Формирование всесторонне развитой личности учащегося

е системе ЕнеурочкоЯ работы иколн-интешага, Метод, рекомендации. - К.: Ї990. - 12 с. .

- Позаурочна виховна робота в школах-інтернатах. '

15 др. аря. /у співаторстві/.

- Обретение надеяда. - К.: 1991. - 2£8 с. /у співавтор-

- Вклад Б. Грінченка у виховну роботу школи. КУІУУ, Київ, 1993. Тези.

- Будем милосердны. Кировоград, 1993. - 93 с. /у співавторстві/,

- Пришкільний інтернат і обдаровані діти. Кірсвоград, 1993. -ос.-

Крім зазнсчешіх праль, автор опублікував ряд статей у газетах "Освіта*', "Кіровоградська правда" та іншюс.

. стві/.