автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности формирования вокально-речевой культуры как составного педагогические мастерства будущего учителя

Автореферат диссертации по теме "Особенности формирования вокально-речевой культуры как составного педагогические мастерства будущего учителя"

РГ8 ОД

i О И H'

¡uííilCblwLv ЛИВ^КЙКЕТ irsni ТАРАСА il^-ZJJA

На правах рукопису

<i®P3B"^HK0 Лэдкзла АнаталПвва

XUBfcwUtfl ÄhJBÄia'i SGKMbH0-iv£BJIKiKe3CÏ КУЛЬТУРИ ■ ■Ж СШдОВО! ПЕДШ)ГШ01 ШИЕН0СТ1 ¿ШШТЙЬОГО ШШ

Iö.üü.ui - теорхя та Icxgpi» яедвгсг!;«

А к т о р з сГ ера?

Âxcecïaiùï на здобуття ааукозого стуявяя к&идкдага педагог!чнжс наук

КИ1Б-1993

Робота Еаконана з Хархивськоьу дер:;сазио;лу пвдагог!чному ■гитут1 1м. Г .С .Сковородя.

Маукозял £ер:заик - - доктор педагохччкях наук,

про.>.сор КОЕ^'Ь Д.Г.

0?лд1ин1 опопеатя - акодеы!к .ФН Укра1ни, док

педагохччшк наук, провес ЬТАЗУРКЕВКЧ О.Р. .. - кандидат педагог!чаю: нау доцент 1Л0^Л!11-1111Л Н.С.

ПроЕ1дна установа - К!ровоградськиЁ*держаЕНИй

педагог! чней 1нста*гут !м. Б.Вишгачеьла.

Захкст Ехдбудеться "'/-X" ^{ШДки 1993 ооку о

вед

на заощашп снецхалхзовано! вчено"1 ради К 0GG.IS.I5 пра Кшвському ун1Бер,сктет1 11,1. Тараса Ше'вчешш за адросоэ: 2526! Кк'1в, гул. Еолодишрська, 60.

Б дисертасие» мояка ознааоштксь е бхблготевд Кшеськоп университету хм. Тараса Еевченка.'

Автореферат роз:слано * 1993 р. ■

с/

Зчении секретар епецхалхзованох ради

КАШИН С,

¿¿1ЫШ. XAPAivTEiPilCiilKA Д0О5Ш5КЯЕ Акт у а л ь я i с г ь. ::рс1лэ'/а вш'.олслш: дхдд була нев1Д''е;(.аа В1Д еететичяого сзг-оскал дЬ слосх! i моЕЛ.:22лась иасштаоа::? культур::, ,-,ка безпоеередньо визаача-37. соцхальаш та духозяю: лэдськгз^ зутли,;. Оссбздву лгдуаль-зть хоаа заЗузас на сучаеноглу етап! розвиису сусдхльстга, в эвах йац^ональйо-куяьгурного в!,дроджеяня 7:;рап-и, стс:д-:1 бл-ач^чьнозз е ус III jriKSbHOCTi, П0Е"язаи1к з в их ов ? н ня !■.'; лядлкд.

Усв!докле.чня еусгпльно! значамост! результата пред! топя зуь.овлюс перетворения г'педатоггш вищох школя, ьеде до доку нозих шляхiв i засобхв npoSsciiiHO'i гпдготоеки. Еиникае не-пдн1сгь докоршно! зкхни характеру, пхдготовкк вчителя. Шдви-зья ешекгавност! заань основ педагогично'/ тсзсрИ ! ^тхль.-ю! ектш;::, созллтку про-.:есьл:ого :.лслекая, с с;::..уЕлнкл лодагохлл-;■: 2'.-,лнь га яавлчок становялть созову педагог}часГ .v.al.cvep::oc'ri лЗутлього вчэтоля.

о pyuaHiс?лч;;:::.; злтстоа порс-лворснв ::ов"язо;-:о i иогктла за» челш-: в подагог;1:::;/ наул; излдл лдот^цт;: - азза;,ллчого

хогноги дчвр-ла, so лрооуддуе в ллупп та:а дхаа1он1 категорт!, JuCKiOE, дооро, краса, xtOTpi ведуть-,во роз?.м*кпг т c-'i л-*;:- ла д! ннссп ,

педагог!чаи наука оозгяядае кястецтво i як основу розв"ягэя-пробло>/л удое к овале шш гладстернос?! ;,'.а::С^гг:чього вчатс-ля, ио-яьно-остегячяа сутнгстъ sxol sIteo птепг.'оека ь концеицЬчс mi-.iciiaih С .Т.Г.адглсого, I .л. 1р алого, ---.С .„.акарэнка, Д.О.Судс^лгп-юго.

rfАОсио:илбчил гпдд'отоадл вштеля виклпааяо особллвкн iuto-з досшдншпв до ¿¡енокеку педагог i чно'£ »/.айстерцост! /иЛ.Аза-, з, 0.¡.-.Голо-Зол:::, 2: ./¡..Кав-Каллк, il.b.Iiysb.viiiia, В.О.Сластьо-1/.

У драцюс роэкракаються метода, засобя, змхст гпдготовкя студентов до оволоддння педагог!чноа майстернхстю в умовах д!1 чох система вузхвсько! освхти, що дозсоляс визначита фактории спршшть оптшлзацхх наэчальг.о-еихоЕаого продесу, та ушвн оаг. калького наближешш назчання у вуз! до иеабутньо? педагог:чко; д!Яльыост1. 3 приводу дього Еченх вваяатаь изначальным у П1дз товц1 сяецхал1ст1в вздого навчального закладу спглкувакня вчя^ ля з учняыа /Л.С.Вкготський, 0.0Леонтьев, В.А.Кан-Калкк/.

Серед багатьох §.актор1В. Ешшву на естетичну культуру осо-бистост1 ч!льне ьисце налекпть анализу фактора сгплкування - ] лгшо! форш дЦшьносТ! людинк, що становясь иеханлзм передач! Т1льки соц1а5ьаого, а 11 естетичного досв1ду /М .С .Каган, М.1.К1 щенко, е.С.Маркарян/. Як обмхи знаками, феномен зм1СтоутЕоре[ ня I взаекорозум1Иня воао Еисвхтлено в ряд: праць /И.Ы.Бахт!н, А.А.Брудшхй, д).КЛотман, В.К.СоковнЬх/. Доел1дкено психологхчт механхзш сшлкувааня /Б.Г.Ананьев, О.О.Еодальов, Я.Л.Коломин-ськии, К.К.ПлатоноЕ/, зокрема,.цсахолоГ1ЧЕ1 аспекта емоШйнося ыовлеаня, що аов"язеч! з його естетизацхе» /Л.ОЗятотськнй, О.МЛеонтьев, И.2.Симонов, Б.М.Теплов/.

Простежен! р1зноыакхтн1 пхдхода до розв"язааня проблема-спхлкування з наголошениям на емоцхйно-чуттеЕу природу музичне го мястедтва /Т.Ф.БраЁченко, Л.Г.Коваль, И.С.Можайхина, О.М.О^ сюк, Г.М.Пададка, ОЛ.Рудшщька/. Са1лкування з ним, валивав' на цпшхен! оргентацп, " оцШну уяву особистоетх, спряяе &0£ муЕанню II иотреб,, ппересхв, смакхв, 1деал1н, установок, зназ дять виявлёння в рхзноманхтних видах Д1яльнсст1, отже х в педг 1ччноиу спхлкуЕаай!.

Оптиыальае сшлкування вчятеля з учнямя створюе найкращ! уыовя для розвитку, мотдвадП та творчого характеру навчання.

aoc;;„c4je л ак.'.о».er,v

- v : • .. —¿л^лrepui ОИОИ

l'jj л'ЦЫ ¿r-ïii-

d.aii Ч устанп^"" г<" -...... . .

- - - -, „i.i^.i lui op!,;dT.:tEKj', a ii

кiсну сторону ыоЕЛеаня, в ¡mow> v,aa->n —

ллллл яа }ктзло!:туачы;у га o...oûi;.Hy с'гр;. ;>'Члл гМлА'нготьсл ляхол усиогс ло-длнал, злуколл (а;л.:л лкогз ¿сглслолелчло ло;л'л-ai-u; » результатом педагогичного впляеу, а характер впеговя зало-ить б!д особ лив ост} ни?азш5Х коаяавоствл голосу педагога. 3 oi.iiiJiGKCi npoÇeciLanx у?лнь лчлтглл <~>д«е ? ?;: - у:.:; ■:■.;.....-

о 5 î, I т : г ;лто..ллд. ,гл...л: ллзл.солылл л . о; :лл . лллу , -,л. :\~з-

Ол злоегле'ул: л, октлл^плл-- лол:~лу ~ л:" i ■ : о г- .-Лл.,;л л~л..

; голос! ГЛД'АЛ-Л.^Л:/- ■;: f -'_г i'i л/ ллл:;ллл( ол.г-

о л1л.л,у> телгл л'лсс « ¿клс:;. i л.. i-лл у;:.:.. л.\ , :лл_ л г: лцЬ.гП ¿л.чллЧпп! ^еобл лл.лх. . .л: ; л, .

ляглело, z,o л^оыд;лл»czdiiy лйд:ши e я.о-

адьне моЕленкя, яке ставовять синтез f его-а /Т.7.!-

;ОБ, ^ .¡i „-Л-Л СЛОЛ'' ,

овернеаня до вокального мкетедтва зуменлеае тим, 'що'-' :ро<Злема яоетановкя голосу ставились ccosEa^ic y raayai вок&чв-

:Oï яедагопкл /Д.Л.Аспелу;;д, 1 .v.HtU'Oс-¿.л. о; ч. ' , л.л.ле:)-о;;, i. .л .Голуис;:, л.а Z^à.iiooiH, .идаиэ.., Т.Г'Ла-

apsikc/; ноле- но 'плыл; склел-/: гллллл,. ¡.лл^л ок-чбir 1ч'лл;л-j,.r.o'i r.t^ihsîiooi-i jcuoro мшхваия, але й. вксз1тлвс Е.атанкя riris-î;î, охорояи голосу та рол} вокадьао-слухоЕЯХ еялш>1г- у йоге фор-¡уЕаннх /Ан!кеева G.I., бгоров 0 ерколаес В .Г., Леб-эдвяа

Ч'ролоз 1С .11., ыцеЕ^ч ¡и.С./.

Дослхд^уЕана проблема потребуе викорястання нагромадясеш досв!ду в галусл акустики, йЛзхологП, фон!атрП /¡«.С.Грачьо-ва, Л.л.Дг.5:1тр1£Е, ¡.".ДХшшхн, В,П.Морозов, СХ.?кевк!н, В.О. Д.О.Триноса, Г .¿ант. РХссон/.

Батальна 1нтонг.д1ьаа природа музика 1 слова стала ,осаов< наукоЕю: ираць / В.В.Асаф"ев, В.ВсеЕолодськяи-Горнгросс, £).( ровсьйкд/. фонетячне ягвде ¡нтонадхя те;/, розглядалася лБ.0.Богородицьхии, ЭХ.Гвоздев, О X .Псшкоеськии/г подаяьиу р( робку хнтонаипша проблема знайшла у роботах ВХедушеЕСького, б.НазаМнсьяого, А.Сохора. Згхдно з позшцеэ дих автор1Е, п ьацхя ввхбрала в себе : перевалила рхзаобг-шхсть аиттевого.с дуального, музнчного буття, що зумовлае калеки!сть и до пев! часу I простору. Дим самим вязвачаються ! комун!кативн! моап! ст! ьузичного шотедтва.

¿.".об!льн!еть музики, 11 здата!сть в!дгукува7лсь на пpиpo^ людську потребу худокнього переосшслення д^сностх е однхего причин значно'1 популярности музики серед молод!. Особливо це суеться так звано!' "молодшш!' музики", дсихо-^ТЛз^логхчний з еглоц!йнди валив яко'1 досягаеться за рахуыок пжульснсност!, 1 аам!ки, ^орсування звуку та !нших не в мхру Еикористовуванях раиальних засоб!в. Тому ыузичне шстедтво - це складни! дгалс культур, а отясе цхлком видравдана доява таких дослхдг.ень у пе гог!д! еищо'! школк, як! отосуються ор!ентац!1 студентськох ыс на ц!нност! музкчно! культури та я1двищення II р!вня /В.В.Н! л!на, А ."..Растрах'! на, Т. т. Рязанова/^

Загальнокультурна сятуад!я пер!оду шлодосп укорхнюетъс додх!чи:й структур! лзэдивя, вводить в П ссаову, а значить, 1 нуе дотраба (¡ормувакня культура особиетосл студента ~ устх

хявлеанях. 3»;¿aa сошалънкх >!;:оуз^ ■ ■

ibHOcvi ечятзля, сгльлячл к-ч-з.-: . -„^доння, розв"яя*ння

лих аимагас Прр?о?'":сл5К!1Я íí:н:::: гг.?со*.~ -У оео-

■ ¡ст.-. ; :¡c. ~нку учззддь в ■пйяяг,огт*:::с:7"

зс!.

•-•.. и ■<;:■. i учителя з учнек в процес! освоения

^оикк як худояньо'т )*<vpvH »йлнчр г nc^.^i I чи i i-

и «я упсг-^; ч.,1йЦ1йльних досл1дзсонь. Ехдсутке з1стш-:дення эго з iHcms соц!алькямй «гяцаш, котрх вшшвнвть на дуловну [¡еру отудентсько'1 ::олод1, зокре.ча глябохсяй. акагпз антлном!" .ео~ этичного i музичного у спхлкуЕанн{ з мзикоа, бракуе дослтддень, эв"язаних з використаиням потенцхйнзх мозглявое гей ьузЕчного /во-зльного/ мистедтва в прочееi f сразит- по.аагот:чй у*.: •.•тсры-гт кайбутчього гч^тгля.

'Ja ц{ аспекта пробле:.':: лпапалося тут гтсзор: те;.':: доо"лл"."о::гя: )собл;азост; аоруувакня 2окзль?о-когл.г:>нс».о;' куттт-рт лтт'тто-3i педагог! чао Y т.й^стервост! ¡/аг.бутмього вч;5те:>:".

Об" s к т iroejuzHeiíR.ii - зроцзо :Тормувакня палате"!" тт: iiioiapHocTi макбутнього ечятзлл.

Предмет досл11г«енря - ттпдагогхчкг уювк фс у"'132ткя :кально-л',овдеш-:ево5" культур:: с?уде.-?1Е педвузу.

¡¿ е т а дослШення - розробка i впроваджеьяя в практик;, >ган1защйно-методичнох скстеми, яка забезпечуе пгдЕЯщегхгт р:Е-1 педагог!4K0Í ;/аЕстерноетi вчятелй засобаж вскально-г,:овленне-)i культур::.

Б основу диизртащиного дослгдхен.чя -5ула пояладенг- r i -

0 т е з а : ¿левого рхвня сформовансст! вокальао-мовленневох 'льтуря моуна досягти, якщо в основу навчального процесу бу~ ,

1 докладе.1 а зргаихзацЫно-методйчна система, яка сприатиме оп-

тпшзацН фор;>;увалня ледагог!чно1 майстерност!. Провешила умо вами II реал1зац11 перадбачзно:

- розробку I вякорястання вербальная засобхЕ худояньо! ви разкост! ыовлешш;

- збагачення д0св1ду емоШйно? виразност! мовлення;

- вккористааня гятонацхйшгх вираж&чьних засобгв мкстецтва як пскхолого-подагоНчногс фактора спглкування;

- формування у студентхв зд1бностей педагогичного спьчкув ня. .

Згхдно з метою та гхпотезою визначен! завдання сл!даення:

1. На основ! анализу ф!лософсько'1 та псяхолого-педагогИн л!тератури розкрита, обгрунтувати донятая та структурн! компо нентя вокалько-мовленнезо!" культура. >

2. Розробити, теоретично вмотявувати крктерЛ ! визначити р!вн1 войально-у.ОиленнеБОГо розвитку студент!в. ' ;

3. Виявити ! експеримеатально дерев!рити систему педагог! них умов ефективност! формуваяня вокально-мовлекнево! культура студентсько! молод!.

4. Розробити методачн! рекомэкдащ! щодо формування вокал но-мозлекнеаох культура.студенев педагог!чно1 вицо!" школя.

База досл!дження,.У дослЦно-експериментальрЛй робот взяло участь 938 студент!в К!роЕОградського, Ккхвського та Рла: ського педагог!чних 1нститут1в.

В!рог!дн.!сть здобутих результат1В забезпечув; дась всеб!чним теоретичним анализом, застосуваиням комплексу М( ?од|в, адекватних завданням дослШення, репрезентативн!отю п; беру, §н«щад'.ентальяою дерев!ркою I впровадаенням розроблэних рекоадещщ^ У Ироцес педагог 1Чнтс навчальн

а - - ■ t л л с с _ с л : ледагог^ча -ар^ллД.. лоьлхтя вокализ-;оаллл:с; д лт?;... . :ллг -

-'.'.";.-'":';,;.-■• ■■•,. . л! л, ллтьр;!, рхвнх тя — -■.uiinuxx œoû.wn^""- - ..:--■ . .;лл л\ л : ¡Л'~л-.л:,.„>-

H а у к о б а я п ч " : ^ а p^rz-z^^j-.. '^-р;:;^ i «upcrc^c.»« н ¿cvwrn педагогичного вузу oprvau¡загцлло-.'/.э-

годична система, яка забезпечуе пхдвлцелкя рхвня яздагог!чао! taU-STßgHCCTi студзнтхЕ засоба\'я 'ллстецтна.

Теоретична знэчущхсть дослхднення полк-?ае в розкритт1 специрки процееу формування вокально-мозленне-зо'х кулмури як складов o'í пелагогглю: «¿rere* к ост! етудлл:т: л

хлталь ^ор.'/уванлл педагог!-.¡-:о':' .\-а,;;тор.чозт1 сгуделтха.

а р а к т л "ч н е за; л >- -ал дослал-лил лсллгас s ;озрооц! та апросацП орлалхз-дд^клл pop; i ;.-.етод!Е сора :ллл>л ;ie-iarori4aoï ?/глстесноот1 студзктль в узу. ¡.дтерхалл зксллрлг/еллаль-юг о дослилеанл ь'ощчъ бутк вил орле таи i для розробки спецкурс !в i практикум!в з формування педагог!чно? лалстерност! стул ttíb пе-iarori4Horo вузу,, ройвитку ко1..ун!к&ткзнвх зд15лос:ой учнха загал*.-ioocbîtiiix ami л на ochobí вокально-мов ishhsbo'i культури, а також доз зкзначення готовности майбутньело вчителя до opraHisauiï лого зокально-ковлоннезох д!яды:ост!.

А л р о ó ад i я - результатхв досдхдкення зд!псншалась у ipoueci пр0В5Д91'?.Е д0сл!дк0-сксг.ерлкентальг»01 сооотл в педагогхч-UCC 1нстлтутах /унхвсрсатетах/ лиева, Кхровсграда, Шжина; черзз 1у0л!као.1ю матер!2л1л, як i вхдображають осяовн! теоретичг! i 1рактичн! положения дисертацп; у вкступах на мхкнародрхй, perío-

аалышх, мшеузхбських наукоЕо-практячнях конференвдях i саьйнг

pax.

Структура дясертацГ! зу:.ювлена логхкоэ дослхдг.е мя, доотавлэнягя завдайняш; робота складасться !з вступу, двох глас-, вясаовгЛв, списку викорястанох лхтературя та додаткхз.

ocHOBHiL'i аист дакетлцп

i' з с т у п i обгрунтовуеться актуальность проблемы до-слхдаеккя; внзначазться об"ект, предмет, мата; розЕркваються за дання i методяка досл1Длсення, йормулюеться гипотеза, наукова не вязпа, теоретячне i практично значения; наводиться даН1 апробаг i впровадаення результатхв дослвдно-експертаентгльшл роботя • практику.

У п е р га i й глав! "Проблема сгормуванвя педагог hoi kaiictepeocsi е теорГх i практик вэдох школи" розкрита сут к!сть понятая "ЕОкалыю-мовленнеБа культура", роль i значення ЕЛСтецтЕа е у..ормуЕанн1 вокально-гловленнево1 культуря малбутньо1 ваятеля, Еизначек1 з.\пст i структура! компонента дослхджуваногс ссеномену , крдтерх! та р!внх схЬормованостх вокально-мовленнеЕО*" культуря студентхв.

Проблема розьитку ! удосконалення мовлення розглядаеться i загалыюфллосш'ськоглу, загальяопедагогхчно^ i музячно-дядактде; номз? планах, спрямована на теоретичнии анал!з Езаемозв"язку пс нять "культура коЕлення"■та "вокально-мовлзннева культура".

Тлушчення понятая ''культура мовлення" включая е себе два piBHi засвоен.ня л!тературно1 ыовя - правядьнгсть моЕлевнк i мох леннеьу мацетернхоть. 1Нд д^азяльнхетю г.озлення йдеться про но? иа сучаснот а ШЕлекаева потерях сть - цэ не т!льаи дс

трллглнл ¿лл: лсрл, a i елднчя адлулатл о pic-iu^r bapiaa'JiE как-бхлъ'" тол!:::.; /лл„'-;ядл/, дсдтдддлл...

-оялг. s. "Iо::алъис-хс.тгйпев& культура" - •

:.оллл,лл. лсд/ллгллд Л;<,л;ло.лл.д/ i глз.ла дао сллллч д.- - ;Л --H'Vi u^iTi^aOCiu и1П£ака-п11кочятлтя га о"::с_: з-ла.олл ..л. " -

значт BKpasHi к'.очлквостх сягну, Чарльз Дарвш крлрял -лп. "z:\z-дьшим '«'^лгпллл1'» 11л ^¡АЛхЛцЛ и^ого ;и лслалдао-

моЕленнеЕа культура ллзаадас дхденъ лоддоднсго} да,.стерпоол1 ,д:лл грунтустьел на сстетлчя.к та'1здлнлх доддлаосглх ?с::оеологп ;.:з-хапзлу, л:о ауиовлие хдтонаШл'у виразысть ковлелая як !кджса?о-ра ог-'оцшхлх стан}в лэдша,

При цьому зваасаемо на те, ио в голос: лодддл заклаттявс р°яг-Ki Öhr '.^лл:?слл:, лл." :лл i ... /'. . I.. л.;;: Л;. ; .,

.л.одт Л10-Л'лоаолп ололтл^о^л vj.;o.jy лл;дч;: г.лол „дл'. г;д;лд-Л^01!ЛЛ:Н0 з логплд:. ;;л,- л. . Илго.'лл:.: о ;л;т:.о_ гл.лд.'л; доел слсцл., сдалаеоо ;л носелдд: лллля.:ута ролл ллл длл< о д:лл. ioJTi лд/Д.<aai га гаал глл:„алл'О-лолоадлдд^ лл_.лоч П рос-витку.

Зотетлзэахя лэдлэдая, лочлаалд: о л? ;\..Oi' лоолсл д -pt Y, лу-ла.о.^лсл з cropii: основнох ухлосомькох. проблег.ш гзасиов!дяотеи-о mi:s иоеою, клсленвям i слоеом. Для алгичносг} аойвзгуш л?! мндш крася дув космос, а все tiime saifляло'ся язя д з^г'-зжгоот! в{д сту-кеня набляженая до nie! абсолютно? ггр-.ок! i.?;:торлка И1ДНослтъо* Платове,л л ралг мде^ептЕа; „..ionioi,' длддаоы,:: „ харакдердаулчд перезаги i нгдс;Цр;1 3ayait ...ддл.ецдя, ix алзэтяо Ехячут- ■

шши власткгостями. .ДаЕНЬогрецыи г/лслктел1 /Платон, Аргстотель/, розглядаючг спхвзхднодгения звучания кузичилх лад!в, звергала year-

на оссблдг-у пошплоешсть I организацию звухив и: вплие на пальну дпэ, .ска хиишае пои сярд^нятт 1 цнх звук1в лэдинод. Так був яокладеаик початок сяшзол!Ц1 зчачень, наданкх «узачяиа ком лекса!/., та пов"лзування длх сажол1в з вишшненням тих ч:х хнии: екоц!йнкх станлв ладяш:. Цв д!дкросагаваяо рахливу соцхальну с,ункц1ю 1яузшси, оооблпЕССх! Г: конного вяраяення, едкхсть у ыу-зкчно;.':« шстецтв! дтншзшгс х пхзнавального.

У и ер 1 од Середньовхччя проголошувалось вчелкя про яадчути ве, божественне виникнення краен; особливого значения в. дек ча< надевалось такому засобу варазностх, як дед.

Проблема, поставлен: епохою кросЕ^ительстЕа, розрсблеН1 нхмецькш клаота1к §1лософП. БаяддвиЬ крок у з"ясуванл1 пятах вшшву нистецтва на особдст!сть зробиз 1.Кант. В1н встэновлювг

a,о естетячне начало в лздиН1 вдетуиае як зас{б поеднання П рог

b.ово—зорово 1 тг чуттевох сторхн. Однак ыузику Кант трактував гру звукхв, ввакаючи, що вона впливае бхльше а фгзнчку, н!ж } ховну, сторону людини.

иогляд на мистецтЕО як иаяаище внутрхшнього зм!сту лэдиня^ еяслоедб у свохй творчост1 Т.ГЛ'евченко, в якого Ддейно-естеи иозици виходшш з дкерел народно-вязвольного руху. Высоко х нуэтя роль р!дного слова, ¿¡6г£» образность, точность, пройикли-вхсть, поет П1 дкреслював й6г& есобливе значения у падаш! р!знс к'ая1тнЕх Е1дт1нклв виранення думки ладанок},

ОсоблиЕу здаткхсть ¿истедтЕа слова як значного засобу вши на людяну вдзначяв КДЧУшшськии. Глябоке обгрунтування духовй го зшету музяки стало ващшвоы в 1x0:0 у еяравх я!дйесення poЛí зичного мистедтва в духовному аитт! сусшдьства.

П1да;1д до маотецтва з науковях позкдхй дозволяв побачити

с-';ллг,.с и л с::лади1 пит1»«"': - .\..л/\-л.у .1:: 1 Л'цвтецтра, .л::л- ллглхллиИш свт^.

. а :■,-¡..'4у: . з т<?ч"~:г,:л г::;, :,/;,о охлле чо.;--

;,;окт1-1«~ .и/а^л::. :-с?:„; с;::;. - -йог О

.. "'..„у^^'ьои спроб" -т..::": у '.у...

" . ; I::, ..^холыушво-стШках алхтопя-^.ьиох до сшзу деклашпт? у.с^ил«**-? !;.Гпк«'т« -дружное** - систему ''иузячного чатгния" 1 ^.-•х«цел влраздтк я яШ оитш-.альяж. зв"язок аузакя 1 слова.

логд-д на мястецтво дозволяв дрогтешти ¡ллях.проя-депял зрозушги ^ого природу .систему засой х в~вйразност I♦ спо-собп розв"язання пхзнавальних завдань, виконання соцхальнох гЛст". Щоб ПОВНПЛЗ зрозукпти еуТН1СТЬ К?ПГ"-:.ЧЛ , _ -

- •-"..'::..•уго/.со!' иязиачоч:» ^'-ш-гури /ако1олог1чве.воп-

, .^^.ж'ацхане ! т.д./. Ци зго^ч? .....- . . . .

рх В ПОНя™"* »■ , , ; . Д1ЯЛЬНХСТЬ",

культуру з суспхльством. И.С .Каган вхда-ляе дна аспсктк Езаемовдаошенъ мкетецтза 1 кзгл^туггг: ■•кг-'/ло як "сашсзхдошсть" I <?:: ч^.ууа. д-зрда : ьи-

--- л ог;,.} :;ул^луул, Ти друга - потоебст б г/^с^елгы яг по-*нетру!,«5пт! оеплд/вшия культур.

О^рег.'.о зььрлело уза;^ аа шеганвя взаеыоа!. ¿носян пгвШзаШ х культура. Будь-яка культура, на дукжу 1.1 .Бердяева, пемкнучо де-

реходдть в цивШзац!ю, якхл гластавий потяг до унхзер-шлзащ При цьому вхдйуваеться ун1ф!кац!я стилю мистецтва, теыатпш тв^ чост!. яка прязводдть до траа-.-а.орыацП культури !з духовно!" : культуру певнох цдвШзаци. Особливого значения для лэдхчк на-бувае ос:.гнення духогних основ шстецтва через д1яльрлсть. 'х'оа; вокальао-мовлеаневу культуру розглядаеко х як дхяяыцсть, в основу якох закладенх "розуын! ексдП" /Л .С .Бдготськид/; результ; тй та:;оТд1яльн6ст1~вияЕляються у неформальному спШуванн!, К( ре здатне впливати на формувааня гуманхстичаих основ соц!ально: шшюаост! ладоши.

Анллхз фхлосойсьнох, мкстедтЕОзнавчох, психолого-педаг ог 11 аох лхтера.'ури, полоясень х позади! д!яч1в наукп та ыстецтва д( . зволив гр-отешхти взаеыозЕ"язох :лузики х слона у розвятку люде] кох чуттевосл, "виявйтй"" закояомхрноотх цього процесу В1Д античное часхв до сучасноет!. Розглянуто я:ехан1зми задучеывя осо-: бкстост! до муздчаого шстецтва, розкрито 1х вшив яа педагог!* ну технолог!», дано зизначеаая Еокальас-г-юЕленновох культура,пз якою розумхетьсх процес формувааня гнтересхв, смакхп, потреб ил бутнього вчдтеля, що здхйснюетьсл бззпосередаьо в процес! дхялх ностх. У зе"язку з цж винякае потреба вязяачятк змхет х структуру вокальйо-моЕлех1нсЕох культури сту,- енив педвузу, рхзнобгч-•?.шй характер яко'£ 'первдбачае опору на досл!дження з р!зно.»;,ангт-нше галузек знань.

•3(астовнз характеристики когдонеитхв вокально~мовлсннево1 культури 'застосован! як х;рятерП П сЯ-оря>Баност1 у манбутаьс с дагог1Е. До них натекать кратер! 1', в яках е !дбйвае?ься рхвень грамотности обсяг зпапь, IX поепотй, гллбипа, гяшпеть; усв!дс леная заакь, самост!г.лстъ супонь, постановка проЗдзинах питан штеуес до зиань,0спх40н:сть,0наиня норм худсжиьо-вирзтальтас э

— ю—

ссб!в Е0кальн0-.\'.0Бле.чн5В01 культур;!» метод!а ! прийомь) мовле нулевого шязу; розум!ння емоцШно-обшзяого зм!сту /як{сними по-пазн:1к%мл случили: екои!азо-образне удсдевня, творче сдршаяття. уява. нанвьлсть естетичного смаку, що акявляеться в сщнкак у взгляд] суднеьь, худо;хньо-творч1й д1яльноот1, у процесах рсзу-;<цш1я 1 переживания, здатност! в!дчувати ! адекватно розум.г?.: п,,сц1*;.шк стан хг-гс! ладани, о-дгагП, вшши вт1лзва?и сво? по-чуття в ргзноманхтних голооових хнтонацгях/; арофесхйяу спря'о-вая!сгь Ескально-монленнево'1 культури /професшно значуш знания, характер ухает! в рОзноманхтних формах д!яльнсст1, ор!енту-вання в умовах сшлкування, роззиненхеть мовленневзх зд!бностей, здатн!сть бачкти I розв"язуЕатя творч! завдання, винах!длив хоть, тактовптсть, оемкел-няхеть, самоп!знанкя, оа^оосв!тэ/.

За до::о;/.огою розробленах критергхБ буля встаповле'п г:"ягь :чг,я!з сформован ост: вокально-мозленаево? ктльтурр студоат1в: т;:.ор"о-Блконапськ1Ы, д!яльио-творчи21 /висок!/, об"вктивчо~'.'орма-тивния /евреднIк/, \атух тгвно-чуттевий, Iнту х тивно-пасивний /нйзьк!/'.

Консхатумчии зр!з показуе, що серэдн1й тэ пизьк! р!вк} сфср-моваяое?! Бокалыю-моплеинсво! культури складае яереЕажна ахсть учаониив ексдеримеату /'середн!й, об"ективно-аорматквний -40,2.о/, яизьк!: !нту"1тивн0-чуттезий - 21,3$, !кту'1тизно-цасивн?гЯ -28,3*/.

Студента соргднього, об"ектибно-нормативного р!вня капп> дэякх навички сп!лкування, дсоре ¡.озвиненх уойлоянс?! здхбчоес!, але »е.с4орковач5ы теорчяй :<с.миошьнт дхяльностх, нерозвиненкй ес-тетичаий смак. Вид!лення двох низьклх рхннхв сфораовглостт во-кально-монленнево? культура зуковлене неоднородною як;ся:тх ха-

рактеристик студентхв цях píbhíb: студента, що склздають iHTyi'a нс-па: лваяй рхвель маять нигльку культуру сшлкування; у них н? ябнх ivara i стерзотяпи у.овдення. Бонд Ехддазть перезагу роз-валалъкгч музяц1, не розумгютъ, а часто i не бакаать сп1лку^ат£ ся з високохудожн1мй твораш ыяс-тедтва. Молодь 1нтухтивно-чутт€ вого pibhh, навпакя, г^ае нахил до класячнох кузякя, виявляе сам CTiíifiCTb у сшлкувакнх з мкстедтвом, аде п!двищзна чуттев1сть негативно назначалась на хх мовленневих зд1бностях: невиразна д цхя, слабча сила звуку, поручения логхкя мовлення. Студента, щ налзкать дг. Д1яльно-т.;орчого рхвня склаля Сформованiсть í:

аохально-кстшеннево'1 культури характеризуемся досять Шцними е> тетячнямя знаниями, потребою в хх передач:, комунхкабел ,híctk). 1 тетячае ставленая до д!йсност1, знания, розумхння шстецтва як передязаяня i потреба його.вяклякати в хнших шляхом вякоаавсько: та творчох д!яльност1 е вязначальншя характеристиками для ст; дентхв, що налетать до творчо-викокавського р!вня - 2,4$.

Таким чином, аналхз рхвнхв сформованостi вокально-мовленне-Bo'i куль тури маибутнхх учктелхв за допомогоя розробленях крятер] хв дозволяв вязначяти уыовя формування вокально-мовленневох кулх тури зтудек ¡"ськох молодх.

У д р у г i й г л а в i - "Ххд i результатя доол1дно-експеряментальнох роботя студентхв в умовах навчально-вяховного процесу педагог!много вузу" - обгрунтовав| дедагог1ЧН1 умовя фор мувг-.ння iикально-л'.овленневох культури студентхв, розкря\!1 методи ка i технологiя формування вокально-моаленневох культури май бутялх вчитзлхв, проаналхзована дянашка та влзначеш перспектя-аи розвятку вокагьно-мовленнево'х. культури майбутнього cneuianic-та.

У'лсудлли удод ледагопч?!о?о п-.длл-дд".■:::- л_;лдл:ол о>-\"уда;л дллдглл-лол а..о:о':' л;.ллг; л: ад.ллл ллс-лачальням" лл . 'л2„ д^лкування V пгл'лдд: ло;.л. л л\д . л лллллл.-л':-л-...-ч л,?, ул г :л::о;лл: ;г ло-с^з^ому, 1сторргана:г, "л____^лчноыл, тч^"""-; - л , ;л ; ; л ■ л, д. до л^л^у ;:л

, г . '; . . Евдах д1яльност1, зокрена-

худокньо-творч 1й. При ньому им

»»»•п ""ллл^иил -гп углдл^ч-хч. ОастеыатЕзувавза цел. глатер!сл та плдтллсдл колнкл 13 елекент!в, застосовуеу.о цШсалгл пхдх!д до розуллндя I диагностики вокально-мовлевневох культура студентсько! колод!. ..

Першим елементоы ц!ех система виступають знания про зкхст в0кальп0-?.;0ЕЛбНнеБ01 кулы;г>и от.'-дд'Г-л- т лао.г.о^и V; .ла л-'-чля

-осла ^гдлолл у ;л;глл;ц ';ор;л ллк .дл.ллкслулп л^-л длдлл дд, ;;ольсе2Х, ьаконавських/ ; I- визначшш

ад. мооа1д таорчо! д!яльност! 3 Фопчувгпття гохальчо-г.лишшсво? дуль-гг?" ату^одгпл -ллаолгл,; одп'геит - доснхд елоц1:д;о-хинн1сного став-

ла-лаи до дтядьлостх, який формуеться в поеднанн! ротреб, мотив!в,

/

еыоц1й 31 знаниями, ум!ннями 1 творчшля зд!бноотям!?.

Умовямг форуузачня яока7ьно-1йозлешь»8о'| культура студентки злзначено: яартативнхсть, д1алогхчн!сть } домкч'аятг'сть. Роз- -глядатэти 1'х як дпюву сяопл.-у, д{д зодцшдп,.д \л\-оъаыд г Д1леа0 ЯЕШца, якт сиостер1х'аються безпосвродаьо ! ях] «одна фиссува^з.у виг ляд i кллькхснлх даких, структуря. ВнуТр'ППЦ умонз - П0 якх'-ЧГ 31лш1,'кстдек, еиодх'!, лочуття, !Ц0 е23к^да2)ть СТОоуяКИ.и!я 2х11д

дачем та студеатоы, иЫ студента; I студен',:-л,1.

для иднысаого спхлкування студенев з твораш резнях видп }/дс_ -.ТЕа була орган!зовапа ладстерня, в якхд проводилась досл!д ао-експерийанталька робота з йормуьааня вокально-моаленаевох культура студентхв. Дя робота склададась хз трьох етапхн.на конному з яках цогЛнуваз певакд напрямик.

Нераий етад, вербальняк. Пскхо-й!зячн5й: та голосован трен!в сг. али основою для ьсхх наетупаих дидхв дхядьностх з (рормувакня естетачнхк засоб!в йовлення. Бякорястовуачи як навчальний катер! ал скороыотдш, шелестхвки, голосхвкк, дитяч1 в!ршлки та П1снг, студен'дл едообляли навички дихааая, звукоутЕореаня, ддкцГх, арти кудядк. Ъ\.аи, в свою чергу, вндиаули на виробленая навичок "об"ел'лн ;ст1 звуку", що е суттевов сзаакоа естетики мовлеаня. Од-ночасно збагачувався словаиковий запас учасник!в ексаерххменту, усвхдогдшовадись та оирацьовувались зааная 1 навички вокально-иоЕ' леанево!' культура.

Заявлен! естетичах елементи звучания моей в;шагади ргзнома-нхтаост! та образного Н ;агатства, знаходження асохцативних зе"язкхв та незвячаннях сполучеаь слхе. Ща робот! слриядо збага-чеаа.< фонд;' вражень студентхв, що Бхдбувалося на основI сп!лку-вашш з творами !ниих видхе шстсцтв ,^ув опрацьоваяий вярбааь-:ии материал, якай ЕП.шнув на ефективн!сть дротхкання монологу, дхалогу, оскьтакл був слряковааий аа активхзац!» екогЦйаох сторо-аи ¡¿овд-лая.

Другий, емоц!йнш, етад став вазначальням для виробленая таких выхнь !атонацп;ао1 виразаост! ковдеаня, як те1.бр, тема, дяна-хлка, дхадазон, пауза. Зоектквц1Сть такох робота забездечуваяо за лучения до саШуваап х хатоае цйаих Еярсзнях засобхв вокально'! ио

Ълi. Ьяачно'7/ ??.:опьлого :■„•.. . '".у '.:от.т,;:л . :лло

л.-.:.. ... лл. лл'" . л . "________... оломенлали геатральпог

г::':;, ;::: ''лл", лл.ь.л-ллп л.слл.лл. Ьтспслли ctl л:-•: ^ Täii&äx. глистецтча ппв'теяа з рс;у?:!.::л ic >-

стьорення "емоцшкого фонду вражень" студент!?,

(OHIIII«'.-""': "rccpi'i ст.- »i КМ'РГ V I ссз-

wObHiii Г.'.ов! .

'ipexi-i о?ап - m<x£,eciзао-кед?гогi чае спШування - отав ло-гтчншй продолжениям попереда!х двох етаяхв i передбачав включения вербальнкх та екоц!ишгх вШнь студентов. Здобутх знання ху-докй!Х виража"1 ьних засобтв р!заих ввд1в ыжстедтва. вкроблаиг

zyj^iMbBO дозначилась с$орковая1сть вокальпо-мовленнярпг

....:; u^c^c^ii чоущтоно експершенту одержана об"ектиЕна картина дикаьикц рхвшв сформованост1 Еокально-коЕленневгл куль-турд студента. лпп^няглг -ллс з пс.казчл..т. лл лл: стая;/ ллгл ллол;у дозволлл зрллти е.лиовсл еи^ктшшеть розообл^но! «етокдкя. Сгуглгхь р-.^.^атшюст! hüüoi зи-

гначався за дсжомого» saui^ia г бксяерш.-.еЕтал ,aist та коатрольдхй грудах. Доказшгеами вкстудали sMicTOBKi характерпстякл вокальзо-ковленяевох кульхурд студент'б.

. . -18-•V Результата эксперименту показали зшня в р!зшас сформован ст1 Е0кальн0-ь;0ЕЛзнасЕ01 культуря студантхв. Так, у яор|ЕШ1нк1 кодтоольншя група.уя, значно змениялась кхлькхсть студецтхЕ, к рх нале>.;аля до хнтухтлЕно-пасшзкого рхЕНЯ: експерякзнтальна гр па - II, 1}}, контрольна трупа - 20,спхввхдноиення студеатхв хнтухтяЕно-чуттевого р|вня становить в експерш/зиппьнхк груп1 та 16,е контрольпи.

Дннашка рЛЕЯ1в сфор.у,ованостх воаально-мозлеанеЕО! культу-ря студент1в'ексяеришентальяох та контрольно! грул изображена е таблшЦ. •

у'загальшоюча табляця р1внх£ с^ормоЕакостх ; . вокально-мовленнбЕо"1 культуря студентов Еузу

/ в % /

Щ"

ПП!

Р I В В I

!Ыа початку ! Шсля експзрямег !екодете.у.енту !_

! К

Е

1. Творчо-Еяконавськяй 2,4 1,9 16,8 • 1,9

2. Дхяльао-а'ЕОрчии 7,8 5,5 11,7 9,3

3. 0б"ектиБНО-нориативнии 40,2 48,2 57,1 51,4

4. 1нту'1тивно-чуттеЕии 21,3 16,9 3,3 16,6

5. ХнтуХтивно-пасиЕний ' 23,3 27,5 11,1 20,8

На пхдставх одержаних данях роблмо суатистично обгрунтова ний вясковок про те, що рхвень сформованост! вока ьно-ыовленае-ьо1 культуря вящий у студентов експерямептальних труп.

•¿орыуючяй експеряюнт.П1дтЁердяв гхиотезу дослхдхеная. Бхд доБхдао з"ясугалося, що орган 1зац1мо-А5етодична система вання £0х:альн0-А50влеанев01 культуря студенттв - «шбутнгх учите

л*ь с доетай'й&о е^ектлЕаоз.

jн теоретрчн! висяовкп та зяслозжшьс;:

кальяо-корлви.»ез?о1 культур;: вл:.:ллл. Шдсулл'. _

д.....^а,'..;: caíдссгдлзлла ...зтд, дхдтвэрдленая гипотеза та розЕ"язання заадань. Ils лозйояяпо гррсбдтд г и о -

I. В удолах надчакая в пед^сгхчнолу вуз i наш стзо^еаа реальна лсллхлыстБ Я1дллденнл е^ешхЕНОст! форгрулаадд вокально-;,.ое-леааеьох дультури стздеат1В як; д1Яльност1, е :сод1 якох вхдбува-еться естетичае осЕоеаая дпЧсност! за законами краса; як процесу форглувааня та розиатку смак ib. iaiepaciB. потраб дгнк;он;л о р i -

лог.; л.л..лл'-.л;.'а улл>роллл, до хддолвас рхда..^ ^озвааутостх есте-

TII4H0Ï CEÏfiOt.iGCTi GCOÖHCTOCri .

иихисофських, псЕходого-дедагогхчаих, соидальню^ проблем, розг"я-зааня якях збагатидо духовну сдеру иаИбутнього вчдтедя. ^язначпнл

д"д:о-оа!г.ах:ссiilH0-is0p4eä/, педагог!чях yr.-.оая /-api-.лдппетл, ,ïi:i;iori4.iicT», домтаалтахст-У ал ляли ерект^глог-д пс-бедова i с^ахццонушнню орган!зац! йао-ь'етодачко! сг%тека,струк--турними еде;.'ентаии яко1 в:

- ун!версальна система лонетлчаих вправ, саряновапа на збагг-

чеккя естетичнюс властивостей голосу майбуткього вчителя в ыов-ленневому та вокальному режимах роботи голосового апарату;

- творчх завдання, проблемна ситуацП, навчально-ледагоПчи !гря /мовлениев!, рольоеi, iмг тац!кяо-моделюачi, репродуктиако-в р!ативн1, творч!/, що сприяля формувашш вмхнь та навячок с галку ваняя у навчальному заклад! та за його межами;

- дхалог, монолог, !мпов1зац1Я, дясхтут, дяскусхя, лекцгя-ковдерт, творчх зустрхч!, як ефективнг засоби оптиМзацГх куль-тури сшлкуваяня на основ! викорястання хятонацхйних виражальних можливостей рхзних вид г в шстедтв.

Реалхзад!я орган!зац!йно-методичнох сястемгна трьох етапах формуючого ексдерямекту /вербаяьний, еыоцхйний, професгйко-твор-чия/ свхдчить про Г1 ефективн1сть.

'Склад¡петь та багатоаспектнхсть дроблемя-формування вокаль-но-ыовленневох культури студентIв не вичерххуеться проведении до-сл1дженням, а лотребуе додальшо!' розробки в планх диференцхацх Зё навчання студент!в вскально-мовлеаневхй культур!, визначення осос лявостей II формування у вящих кавчальних закладах рхзнкх проф!-лхв.

Основа! положения дясертадхI вхдображено в публгкацтях автора:

1. До дитакня про естетичну культуру кайбутнього вчителя за-гальнотехнхчнях дасципл!н //Шляхи шдвящення ефектяьностх пхдго-товкя вчителхв трудового навчання: Матер!али м!кнародно1 каукоао-практячнох конференцхх. - Льв1в, 1990. - С.ЗЗ.

2. До питания постановки голосу майбутнього вчителя //Шляхи удосконалеаня профес!йно-педагог!чко1 подготовки вчителя в умо-вах перебудови еищо! х серс-дньох школя. Матерхаля Шжэуз!есь.;о1 науково-практячнох конференц!х. - Нхжян, 1ЭЭ0. - С.101 — 102.

—

о. д^ат,-:оъ;;а -ародма ¡ленд д контекст! додальдс! культура сту,лэлт!л //Народаа Д1сня I впровадкення ГУ в чайчатьпо-гггсоваи^ лдодос л уделал 'дддодкендл иапональнот культур;:. "атерхоли рес-пусшканеькох науково-прачткч::с? док" арондП. - *лллл, Г9°0. -

4. До проблема моввоГ маастерност! стуяеггтгв //Прадт-ттна ¡а 1 иизягл таладту. .'.".стсдичах релолопднц!1. - Суш, 1992. - С .62 ~ £3.

о. Деякх аспекта мовленаевох майстерност1 майбутнього вчи-теля /'/Теоретичн! питания морального та естетичного виховання. /3<51рка наукових пов1ДСмлень. - Вип.2. - КиУв, 19Э2. - С.52- 55.