автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Патриотическое воспитание будущих учителей музыки способами художественного краеведения

Автореферат диссертации по теме "Патриотическое воспитание будущих учителей музыки способами художественного краеведения"

ртгз оа . , . .

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукспяоу-

АНІКІМ. Тетяна Олександрівна

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІ! УЧИТЕДІВ МУШКИ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО КРАЄЗНАВСТВА

13,00,01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дтасртсцїї па здогЗтггя гкі"я0ї!!згз 'ст^ттсп,"

наидддгга педагогічних над«

Київ - 1993

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник МИРОШЛЬСЬКАН.6.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор ПАДАЛКА Г.М.

- кандидат філософських наук, доцент ЄФІМЕШЮ В.В.

Провідна установа: - Рівненський державний педагогічний . інститут

Захист відбудеться " 21 " 1993 р. о 15.00 го-

дині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 113.15.01 в Інституті педагогіки АПН України /252001, м.Київ, вул.Трьох-святительська, 8/.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано " 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради М.П.Легкий

-----Актуальність- темі дослідження. Т' перїоди глибоких сс-

цальних змін в історії розвитку країн і народів зростає зна-шмість такої окладної моральної якості., як патріотизм. Поява ¡а міжнародній арені незалежної суверенної держави України ;¡зсунуло дз проблему на пертий план. "Виникла соціальна пог~ )вба У виробленні нової наукової концепції патріотичного ви-:овання молоді, формування в неї національної самосвідомості, іка б відповідала реальним умовам перебудови суспільства, »окрема, школи і педагогіки11^

Духовна сила нації, національна гідність, морально-пат-ііотичний потенціал народу головним чином залатать від того, іаокільки збереглись, усвідомлені та відчуті усі духовні за-юювання минулих віків. Саме це й дозволяє вважати себе пат-ііотом - гідним нооієм всієї великої спадщини.

Одночасно із зростанням соціальної значимості патріо-іизму ми спостерігаємо значне падіння моралі й духовності, їй пов'язано з тим, що протягом тривалого часу в практі-ці -

:овного процесу мало місце грубе й прямолінійне насадаеїшя ідей патріотизму, що спричинило появу у більшості людей, Гі іершу чергу, у молоді, їх носприйкяття,

.Крім цього, такі дорогі серцю кожної людини поняття, як затьківщина, Вітчизна трактувались надто абстрактно, що й іривело до їх знецінення, утрати особистіоного смислу. Ідзо-югізація процесу виховання, вихолощування у змісті освіти іагальнолвдсьиого й народознавчого матеріалу, заорганізова-іість шкільного життя, дефіцит демократичних та гуманістична принципів навчання, надаказ переваги груповим, иасоахл

юрмам навчання негативно позначились на вихованні у молоді . 2 іатрютизму.

Концепція патріотичного та інтернаціонального вихояакна учнівської молоді, формування з неї національної самоса исиас-ті //Іифоцм, 2-5. И-аа освіт;; УРСР. - 1900. ~ Я 15. - С.Ш»

Там не, - С,1'л.

• За таких умов основна відповідальність лягає на плечі вчителів, яким довірено виховання й навчання молоді. Але для того щоб виховувати й навчати, вчитель сам повинен бути вихованим і освіченим. .

Проблема патріотичного виховання підростаючих поколінь хвилювала багатьох діячів освіти й культури, зокрема таких, як М.С.Грушевський, М.П.Драгоманов, О.ВДухнович, Ф.Прокопо-вич, С.Ф.Руоова, Г.С.Сковорода та інших. Вона знаходиться в центрі уваги й сучасних учених-педагогів М.І.Болдирєва, В.С.Заолуженюка, Б.С.Кобзаря, О.Р.Мазуркевича, І.С.Мар'єнко, • В.Ф.Фарфоровоького, Т.М.Шашла. Різним питанням виховання патріотизму в учнів загальноосвітніх шкіл присвячені роботи Д.У.Адімової, В.Т.Гаджієва, С.А.Когана, М.А.Печенюк, Т.В.Стри-го /засобами мистецтва/; Н.І.Беляєвої, Н.ВЛпполітової, Ю.С.Шахметова /у процесі трудової діяльнооті/; Д.М.Веприня-ка, Н.В.Ольшевської, Ю.Д.Рудєнка, І.Н.Слєсаревої /у процесі вивчення літератури/; В,В.Ткача / засобами народної творчості/; у тому числі і в студентів педвузів: Т.М.Глядковоьиої /у процесі індивідуальних занять з музичного інструмента/, О.В.Романовської /виховання особи патріота-інтернаціоналіста/, Є.М.Франківа /у туристично-краєзнавчій діяльності/.

Особливої уваги приділено формуванню готовності студентів педвузів до патріотичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл шляхом проведення туристичних походів, вивчення краєзнавства /С.А.Голуб/, образотворчого миотецтва /І.В.Пао-тир/, а також готовності до війоьково-патріотичного виховання учнів /О.А.Черкасов/. '

Серед засобів виховання патріотизму особливо наділяється можливість використання краєзнавчих матеріалів у дослідженнях Л.Н.Касумової, В.С.Костюка, М.М.Кракова, С.Є.Лещиноь-кої, І.Т.Пруса, Т.О.Рагимова та інших.

Однак у цих працях не розглядаютьоя проблеми виховання студентства, практично не порушуються в педагогічних дослідженнях можливості художнього краєзнавства як засобу патріотичного виховання майбутніх учителів. Крім того, художнє краєзнавотво, на жаль, не займає в педагогічному вузі надбаного міоця. 1 тому оьогодні оообливо актуально звучать слова видатного вченого й політичного діяча України М.С.Грушевсь-

ного: "Кеяному повинно бути цікаво знати про свій край і народ, про його життя й старовину, себто - історію. Сказав один розумний чоловік за давніх часів, що хто не знає своєї минувшини, своєї історії, той так, якби до смерті зостається ДИТИНОЮ" •^

У "Державній національній програмі "Освіта" говориться про та, що зміот гуманітарної підготовки повинен бути спрямований на залучення молоді до національної культури українського народу, краєзнавчої діяльності по вивченню пам'яток художньої культури рідного краю,^

Особливої актуальності набуває ця проблема стосовно дос-ліготваяої вікової групи - студентства, тому що у сфері сприймання явищ культури молодим поколінням є деякі складності, пов'язані з юнацькою субкультурою, з ціннісною орієнтацією студентства на "новизну”, моду відносто творів мистецтва.

Слід візначити також, що останнім часом з'явились дослідження, які свідчать про увагу педагогів щодо проблеми використання мистецтва рідного краю у вихованні підростаючих поколінь. Серед них можна виділити праці Л.М.Масол, Т.В,Озеровой В.Г.Смирнова. Вони стосуються питань естетичного виховання в школі й педвузі. Т.В.Озеровой та В.Г.Смирновим розроблені варіанти використання образотворчого мистецтва рідного краю як засобу естетичного виховання відповідно студентів педвузів та учнів 4-ІІ-х класів. Однак проблема патріотичного виховання майбутніх учителів у процесі вивчення художньої спадщина рідного краю не знайшла висвітлення а педагогічних дослідженнях.

Таким чином, соціальна й педагогічна значимість проблеми, її актуальність і недостатня розробленість, а тааоа необхідність вузівоької практики у дослідженнях такого характеру обумовили гему дисертаційного дослідження "Патріотичне вихо-

хГь?ушевсьнЕй М.С, Як skb український народ. - К. :Весвлна, 1992, - С.ІІ.

р

'Державна національна програма "Освіта": Україна XXI століг-ей // Освіїа. - 1992. - 2 груд. - С.З.

вання майбутніх учителів музики засобами художнього краєзнавства".

Об’єкт дослідження - процес патріотичного виховання майбутніх учителів.

Предмет дослідження - педагогічні умови використання художнього краєзнавства як засобу патріотичного виховання майбутніх учителів музики.

Мета дослідження - теоретична розробка та експериментальна перевірка педагогічних умов ефективності виховання патріотизму у майбутніх учителів музики в процеоі вивчення художньої спадщини краю. ,

Гіпотеза дослідження - ефективність патріотичного виховання значно зросте, якщо процео набуття культурно-історичних знань і збагачення духовно-практичного досвіду студентів буде педагогічно систематизований і націлений на формування особистісного ставлення до художньої спадщини рідного краю.

Виходячи з поставленої мети й гіпотези визначені завдання дослідження:

- здійснити науково-теоретичний аналіз змісту й суті патріотизму; виявити критерії та рівні його сформованості у студентської молоді засобами художнього краєзнавства;

- визначити науково-історичні передумови використання художнього краєзнавства в патріотичному вихованні майбутніх

' учителів; ■ -

- розробити педагогічні умови використання художнього краєзнавства у г.ихованні патріотизму у майбутніх учителів музики; '

- у. процесі дослідно-експериментальної роботи перевірити ефективність розробленої системи патріотичного виховання майбутніх учителів музики.

Методологічною основою дослідження е праці істориків і філософів, педагогів та психологів М.О.Еердяєва, Л.С.Виготсь-кого, М.П^Црагоманова, О.В.Духновича, Д.С.Лихачова, Г.С.Сковороди, В.С.Соловйова, присвячені проблемі патріотизму й національно-культурному відродженню; законодавчі акти й концепції розвитку національної середньої та вищої шкіл. ,

У процесі здійснення цього дослідження застосовувалися

к теоретичні, гак і емпіричні методи. У числі першх виводе гані методи теоретичного аналізу праць з досліджуваної роблеми, навчальних план хе і програм для студентів з дно-иплін художнього циклу, звітної документації з навчально-иховної роботи по окремому контингенту студентів. Серед ем-іричних - анкетування, бесіди та інтерв'ювання, спостереженні природний експеримент, який складався з констатуючого та ормуючого етапів. ■

Дослідження проводилося з 1385 по 1992 ріп і складалося декількох взаємозв'язаних етапів.

Пєрпей отая - теоретичне обгрунтування теми, постановка :роблеми, вивчення праць наивидатніших вітчизняних філософів ‘а діячів освіти з досліджуваної проблеми, державних доку-[0нтів України про національну середню та вищу школи, науко-юї літератури, періодики з проблеми дослідження. Одночасно ипзчався передовий педагогічний досвід з патріотичного вихо-іання, виявлялось ставлення майбутніх учителів до художнього сраєзнавствас розроблялась програма й методика дослідження.

Другий етап - проведення констатуючого експерименту, ікий дозволив визначити стан питання, виявлення конкретних іляхіе проведення $о риючого експерименту. Одночасно автором здійснювалася перевірка окремих його елементів.

Третій етап - проведення формуючої дослідно-енсперимен-сальної роботи по підр.ицєнкіо ефективності процесу виховання іатріотизг.іу у маЛбутніх учителів музики засобами художнього краєзнавства на базі двох спеціальностей: "Педагогіка й методика початкового навчання та музика"’і "Музика" педагогічного пузу.

Четвер?:::! етап - уточнення 2 коректування розробленої системи патріотичного виховання студентів педвузів у процесі вивчення художньої спадщини рідного краю, оформлення результатів дослідження.

Нетнояа ковзна ¿лсишвпина ^яаздсиїдю дослідяешм полягають У педагогічній'трантовці поняття "художнє краєзнавство" і виявленні його можливостей як засобу патріотичного виховання майбутніх учителів тлузики; у визначенні критеріїв патріотичної вихованості студентів; в обгрунтуванні педаго-

гічних умов використання худокнього краєзнавства у процесі вихованая патріотизму майбутніх учителів музики.

Практична значимість роботи визначається розробкою системи конкретних форм залучення студентів до художньої спадщини краю, впровадженням у навчальний процес педагогічного вузу підготовленого автором спецкурсу ".Художнє краєзнавство", Методичні рекомендації можуть використовуватись викладачами педвузів, учителями шкіл і середніх спеціальних закладів, екскурсоводами у роботі по патріотичному вихованню молоді.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обгрунтуванням вихідних позицій, застосуванням методів, адекватних меті й завданням дослідження,, використанням значного фактичного матеріалу, одержаного автором у процесі дослідження, реальними позитивними змінами в рівнях патріотичної вихованості студентів експериментальних груп.

Впровадження результатів лослідження. Розроблені автором методичні вказівки з проблеми дослідження запроваджені в Луганському педагогічноіізз інституті ви Т.Г.Шевченка та обласному інституті удосконалення вчителів» Знайдені й записані студентами денного й заочного відділень народні пісні використовуються в репертуарі Станично-Луганського етнографічного козачого хору та дитячого фольклорного колективу "Забаву шка". .

Апообапія результатів дослідження здійснювалася в процесі участі в Республіканській науково-методичній конферен-. ції "Формування й становлення сучасного вчителя" /м.Рівне,

1990 р./, Всесоюзному науково-практичному семінарі "Морально-естетичне виховання молоді засобами мистецтва" /м.Черні-гів, 1990 р,/, Міжнародній конференції з проблем естетичного виховання молоді /мДерсон, 1991 р«/, зеітній науково-практичній конференції Луганського педагогічного інституту ім.

.Т.Г.Шезченка / 1992 р./, засіданнях кафедри теорії,, історії музики та гри на щзичних інструментах Луганського педагогічного інгтитугу ім, Т.Г.Шевченка / 1990 - 1992 рр,/, засіданнях ласораторії естетичного й фізичного виховання Інституту педагогіка АПН України / 1990 - 1992 рр./.

На захист виносяться;

- педагогічне обгрунтування зміси й суті патріотизм и

юціально-культурному аспекті; ........ . .

" - педагогічна інтерпретація поняття "худолсне і'рлсзїиі^ої--ю" та виявлення його шжлшюоте£ як засобу патріотичного плювання майбутніх учителів музіла;

- педагогічні умови виховання патріотизму і’ майбутніх вчителів музики засобами художнього краєзнавства, які групуються на концепціях системного й діяльнісного підходів.

Структура дисертації., Робота складається із вогулу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літепагурч ! Й?4 нвймэкуваша/ 2 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми дослідження, . зазначені объект, предмет, мета й завдання дослідження, сфор-лульована гіпотеза, розкриті методологічні оонови, етапи дос-іідно-ексаериментальної роботи, наукова новизна, практична значимість дослідження» названі основні положення, які ьгшо-зятьоя на захист,

У першого розділі - "Педагогічні основи патріотичного заховання студентів педвузів засобами худоянього краєзнавства* зроблено аналіз філософської та псяхолого-подагогічію'/' літератури з проблеми» ¡цо досліджувалася, визначено кдючоїн поняття "патріотко::,", "художнє краєзнавотво", "художня слад-цика крав’1, розк;_;.;о наулово-істсч-ч-чні передумови викорисі-ань. художнього краєзнавства у вихованні патріотизму у студентіп,

’ ?п"пг гозгл^;'. то сто:- пз’гріотичнол ьлхесанес": с?;.'дж:'0ттс -лоло/. і - ’"-і іг

Аналіз наукової літератури дозволив, підеє зти нас до сучасного роз-ук іііня поняття патріотизму. Розгляд.мчи його як здатність і датребу особистості у відтворенні оопіально-куп»— "VI'.і.:л. і:сс; і /'-.“'.'Одпссг;, іим.ілмюг;-; ;

:.оз^; 5з;аАоИллвг.ськг)' культури, ка. £.»и:іі ссо-

?':г7:^г.ог-г У7'срс^Уі - .згтбгг.'тглвп" ¡.*о;'аліл;.: пік/, ос-:-;' , ;,;:;сг:п оїдипііт^^уттетіл;, ігт-мзк^зіь': : ;

га діяльнісней компоненто. Через механізм власної діяльності падина оволодіває соціально-культурнім досвідом. Виховання

?

патріотизму є цілеспрямовано діячий педагогічний процес організації та стимулювання активної діяльності особи по оволодінню соціально-культурним досвідом людей в системі розвитку загальнолюдської культури й цінностей. .

Одним з найважливіших і дієвих засобів патріотичного виховання є, як показано в роботі, художнє краєзнавство, яке визначено як навчально-пізнавальна, пошуково-дослідницька, педагогічна діяльність студентів, спрямована на усвідомлення й пропаганду художньої спадщини краю, специфічних особливостей, які визначають її самобутність і неповторність щодо художньої культури інших регіонів та суспільства в цілому.

У розділі розкриті науково-історичні передумови використання художнього, краєзнавства у вихованні патріотизму в студентів педвузів, з'ясована структура художньої спадщини край, в основі якої знаходяться художні цінності як конкретний прог соціально-культурного досвіду народу.

У роботі доведено, що одним з можливих і дієвих шляхів патріотичного виховання є прилучення молоді до художньої спад щини рідного краю. Воно забезпечує зв'язок з життям матеріалу, що вивчається; глибоке етційно-чуттєве переживання творів мистецтва рідного краю; безпосередній контакт студента з художніми пам'ятками та збереженим у них соціалько-культурнш досвідом народу; знаходження особистісного смислу художньої цінності, що міститься у пам'ятці мистецтва; розвиток навичоз творчої та науково-дослідницької роботи студентів; активну діяльність по виявленню, збиранню, зберіганню, пропаганді та впровадженню у педагогічний процес самої художньої спадщини рідного краю.

Проведений констатуючий етап дослідження дозволив визначити стан патріотичної вихованості студентів педвузів. З цією метою були розроблені такі критерії патріотичної вихованості засобами художнього краєзнавства: рівень знань, що включає ступінь орієнтації студентів в області художньої' спадщини рідного краю; ставлення до вивчення художньої спадщини краю, що проявляється у суб'єктивно-емоційному реагуванні; характер краєзнавчо-патріотичної діяльності як прояв до збереження й відтворення соціально-культурного досвіду народу.

На підставі розробленої системи критеріїв патріотичної вихованості та результатів констатуючого етапу дослідження . наділено три рівні її сфодаованості б”респондент із. Низький рівень патріотичної вихованості проявляється в нейтрально-баіідужавд, а іноді й з негативному ставленні студентів до вивчення художньої спадщини рідного краю та її пропаганді а педагогічній діяльності. До знайшло відображення і в якості одешсузанш: знаї-’ь та характері діяльності., Б анотаціях музичних творів переважає примітивно-образний підхід, аналогії з творами інших видів мистецтва відсутні. Знання носять поверховій характер. Краєзнавчої діяльності Ефакимно немає. У педагогічній дуальності елементи прилучення до художньої спадщини хоч і мають місце» та носять випадковий, епізодичний характер. Таких більшість і серед студентів відділення з заочною формою навчання / 82% /„ і серед студентів стаціонару / 90% /«, Цей рівень ми характеризуємо як пасивно-ситуативний.

Середній рівень патріотичної вихованості характеризуйтеся формально-позитивним ставленням студентів до вивчення художньої спадщини рідного краю ¿і використання її з педагогі* • ній діяльності, однак ініціатива й творчість в їх діяльності пе проявляються. Студента школа володіють достатньою інформацією у питаннях, що досліджуються; їхні оцінок 1 судсіевня грамотні, анотації так он відзначаються професіонгдізком, але позбавлені еиоційно-особнстісного ставлення, а іноді схильні, до голого теоретизування. Таких 1Ь% на відділенні з заочно» формою навчання спеціальності “Музика" й 10% на відділенні з денною формою навчання спеціальності "Педагогіка й пето.-дика початкового навчання та музика". Цей рівень ми к&ягалі: со ркально-псзнїЯЕііііі/і.

Високий рівень згідно виділених нами критеріїв повинен включати студентів, які проявляють активно-творче ставлення . до вивчення, збереження пропагували? х^дог.піьсї спадні нп рідного краю,, усвідомлюють ьлразьау відповідальність еа езеа одразу перед наступним поколінням» Однак результати вопста-тлтчого етаи? дослідденгш свідчать про те, цо нз заявлено отудовтів; яких ноана віднести до групи з ввеохим рівнем патріотичної вихованості. Цей рівень нагла названо творчим.

о

У другому розділі на основі тєоретично-єнспериманталь-ного пошуку та констатуючого етапу дослідження виявлені педагогічні умови підвищення ефективності виховання патріотизму у майбутніх учителів музики засобами художнього краезнав-отва. .

При розробці педагогічних умов ш посилалися на концепцію системного підходу в дослідженні проблем формування особистості й визнання провідної ролі діяльності в її патріотичному вихованні. Зафіксований на ідеальному рівні еталон поняття патріотизм містить специфіку, яка випереджає дійсність, lia рівень якості особистості це переведення здійснюється завдяки вихованню. Осте, питання про втілення патріотизму в реальність може бути здійснене за визначених педагогічних умов, до яких належить:

- системний підхід, що включає усі види діяльності студентів /навчально-пізнавальну, пошуково-дослідницьку, педагогічну/ при поетапному формуванні в них патріотичного ставлення до художньої спадщини prj-.ного краю; •

- врахування індивідуальних та вікових особливостей досліджуваної соціальної групи - студентства;

- активне збагачення тезаурусу студентів необхідною інформацією в галузі художньої спадщини рідного краю;

- створення педагогічних ситуацій та використання форм педагогічного впливу, що стимулюють емоційно-психологічну сферу майбутніх учителів шляхом активізації екоційно-чутте-вих контактів з пам»ягками художньої спадщини рідного краю;

- облігаторність діяльності студентів по збереженню й відтворенню художньої спадщини краю шляхом використання її в педагогічній роботі в школі.

З метою підвищення ефективності процесу виховання патріотизму у майбутніх учителів музики розроблений й апробований формуючий дослідно-експериментальний варіант роботи, який, передбачає^ практичне вирішення проблеми засобами худаняього краєзнавства на базі двох спеціальностей: "Педагогіка й ма-іодика початкового навчання та музика" і "Музика" педагогічного інституту.

Для цього були визначені відповідно дві сксперимекталь- . ні та дві контрольні група студентів, когліа з іікії: включала

по 50 чоловік.

Робота по створенню експериментального варіанту "сйста;л:і ■навчально-виховного процесу йшла .двома напрямками:

а/ посилення краєзнавчої спрямованості внв існуючих дисциплін художнього цикл?;

б/ створення інтегративного спецкурсу "Художнє краєзнавство”» який передбачає систематизацію, узагальнення й роз::с-решш досвіду майбутніх учителів музики з художнього краєзнавства до початку педагогічної практики на випускному курсі та виконує методологічну фушнііп, ■

Виходячі; з діяльніоно-оообисгісної концепції, процес патріотичного виховання можна представити у вигляді таких структурних утворень: навчально-пізнавальна, пошуково-дослідницька та педагогічна діяльність студентів, у процесі якої і здійснюється формування патріотизму в студентів при поетапному включенні курсів "Музичний інструмент", "Народна музична творчість”і "Художнє краєзнавство".

Головне завдання формуючої доолідно^савратактальної роботи полягало б залученні студентів до бо їх сидїз дінлькос-•хі - капчальпо-пізнавальної, поиуяого-'дссліднкцької, педагогічної - па ?схко;.;у з етапіЕ заохочена майбутніх учігієліе ьг?зкря де худе">.«ї спадщини рідного край. її цєїодиї:« яер&д-■Іуіїля псстічіос: оволодіння інформацією про худокню спадину £ ід,чого крею, здійснення художньо-образного аналізу творів достеляю, організацію «сіх елдіе краєзнавчо-пахр ісїичйої ■ діяльності СїіДвНТІВ по збереженню й відтворенню соціально-зддьїурного досвіду народу. . '

їїеп'ичй етап - включення де програді " Куззчкзіі інсїр?-аійлт” /для студентів обох спеціальностей стаціонару й відділення з ьаочною формою навчання, починаючи з 1-го по 5-й курси/ творів ¿композиторів - представників рідного краю. Робота над репертуаром передбачала Його уудолпеьс-прлзгогічнйй а;: і- -лізший; полягає її написанні анотації. Проведення залікг::, еазалшііл. консольних уроків у коленому семестрі здійспявгло-ся в період йосзідриБкої педагогічної практики в 1-7-х класе х загальноссі)ітньої вколи. .

Другий етап - вивчення курсу "Народна музична творчість” /2 курс/, що передбачає освоєння музичного матеріалу з посн-

ланкам на місцеві зразка музично-поетичного фольклору; їх , ' пошук та аналіз; звіт у вигляді пошуково-дослідницької роботи отудентіа.

Завершальним і узагальнюючим етапом роботи по патріотичному вихованню студентів засобами художнього краєзнавства е розроблений наш курс "-Художнє краєзнавотво", основу якого становить проблематика художньої спадщини рідного краю. Оо-новні завдання курсу: формування у студентів систематичних знань з проблем художньої спадщини краю, установлення зв'язку знань з практичними завданнями навчально-виховної роботи в школі, виховання у майбутніх учителів музини патріотичного ставлення до пам'яток художньої культури краю.

Освоєння курсу передбачало теоретико-практичну підготовку студентів. Розроблений спецкурс ДОЗЕОЛИВ виявити у проце-

оі виховання патріотизму "резерви" художнього краєзнавства, які вважались прихованими доти, доки студентам доводилось спілкуватися з явищами абстрактного характеру. Протягом знайомства з даним курсом студенти залучались до гсіх видів діяльності по вивченню й лропагггщі художньої спадщини рідного краю, зміст якої структурно можна представити таким чином:

а/ навчально-п із нагальна діяльність - збирання матеріалу з проблеми, що досліджується та складання бібліографії; робота над контрольною дослідницькою темою та її захист;

б/ пошуково-дослідницька робота - пошук і виявлення художніх пам'яток рідного краю, підготовка_ до виступів на навчально-практичних конференціях, участь у роботі наукових гуртків та проблемних груп, написання дипломних робіт;

в/ педагогічна діяльність - проведення шкільних заходів, бесід, лекцій-концертів /апробація контрольних дослідницьких тем у період педагогічної практики в школі/ . •

Діяльність по вивченню й збереженню художньої спадщини рідного ктю сприяла розкриттю творчого потенціалу студентів, що виявився у виконанні творчих завданьг розробці та проведенні заходів з проблем художнього краєзнавства.

їїра цьому особлива увага приділялася створенню атмосфери, и;о стимулювала омоційно-поихологічну сферу майбутніх учителів за допомогою активізації емоційно-чуттєвих контактів з пам«т-

нами художньої спадщини рідного краю: використання нестандартних форм педагогічного впливу, зокрема 2 таких, яа проведення занять з художніх музеях та виставочних залах, меморіальних квартирах та будиниах-музеях, у майстернях художників і скульпторів, зустрічі з представниками кулмуря й мистецтва рідного краю, з хоровими колективами, що пропагують мистецтво свого народу; створення педагогічних ситуацій з використанням індивідуальних, заздалегідь підготовлених завдань-внступів студентів, які роблять процес самостійної діяльності радіоним, а сам учаоник залишається внутрішньо задоволенім » ■

Результативність формуючої дослідно-експериментальної роботи визначалась за допомогою підсумкового зрізу, проведеного в експериментальних і контрольних студентських групах на базі двох спеціальностей: "Педагогіка й методика початкового навчання та музика" /стаціонар/ і "Музика" /відділення з заочною формою навчання/.

Зміни, які відбулися в результаті формуючої дослтдно-експеримзнгальної роботи, наочно представлені в таблиці:

Р івн і пат с іо тачно ї вихованості відділ, з заоч. формою навчання т4 7 стаціо: в % іар

початок експер. : кінець : експер0 початок : експер. : к іпель експер.

творчий 0 16 0 12

§оїшльио-позятевіш2 18 52 10 46

пасив ко-си ту ативний 62 32 • 90 42

З таблиці видно, що в результаті дослідно-експериментальної роботи з*явилася група студентів з творчим рівнем, чсгс не спостерігалося на констатуючому етапі дослідження, їх кількість становила в експериментальних групах на відділенні з заочною формою Навчання 16$, а на стаціонарі - 12%. Кількість студентів низького пасивно-ситуативного рівня

значно скоротилася в обох експериментальних групах, відповідно на відділенні з заочною формою навчання - на 50%, а на стаціонарі - на 48$. Чиоло студентів середнього формально-позитивного рівня збільшилось відповідно на 34# на відділенні з заочною формою навчання та на 36% на відділенні з денною формою навчання. "

У контрольних групах кількість студентів творчого рівня не змінилась / 0# на обох відділеннях/, кількість же студентів з рівнем пасивно-ситуативний змінилась на небагато: на відділенні з заочною формою навчання відбулось скорочення лише на А%, а на відділенні з денною формою навчання -на 6%.

Таким чином, дослідження показало:

- патріотичне ставлення до художньої спадщини рідного

краю динамічно змінюється, розвивається, піддається обліку й активному педагогічному впливу? '

- цілеспрямоване педагогічне керівництво даним процесом

позитивно вплинуло на рівень сформованою і патріотичної вихованості студентів експериментальних груп, про що овідчвть . порівнювальний аналіз даних стосовно розроблених нами критеріїв та рівнів патріотичної вихованості студентів контрольних і експериментальних груп. '

У заключній частині дисертації підведені підсумки дослідження й названі практичні рекомендації для усунення суперечностей, що маюгь місце в практиці патріотичного виховання засобами художнього краєзнавства:

- максимальне використання резервів, які даються навчально-пізнавальною, пошуково-дослідницькою та педагогічною діяльністю для реалізації цілей та завдань патріотичного виховання майбутніх учителів; .

- включення до програш з усіх дисціялін художнього циклз? завдань по формуванню патріотичного ставлення до художньої спадщини різного краю у отудентів і розкриття способів їх вирішення;

- здійснення взаємозв'язку вузівських педагогічних колективів з працівниками культури й миотецтва з питань формування у студентів патріотизму засобами художнього краєзнавства шляхом розширення спільної роботи з представниками цих уогано;: .

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх питань щодо іроблеми патріотичного виховання майбутніх учителів засоба-іи художнього краєзнавства.

Потребують більш детального вивчення психологічні осно-ш формування патріотичного ставлення до художньої спадщлнл 5 ід ного краю, спадкоємність між школо» й вузом у системі іатріотичного виховання майбутніх учителів музики засобами адоянього краєзнавства, основні тенденції взаємодій вуз.ів--іьких педагогів та працівників культурно-просвітницьких уо-•анов по формуванню в студентів патріотичного етазлонвя до Здосквьої спадщини рідного край та інші. •

Основні положення дисертації викладені в публікаціях штора:

Роль народної музично-поетичної творчості в патріотичному вихованні студентів /на краєзнавчому матеріалі/. - Деп.: ВДІ ВШ. - ¡і 391-89. - 18 с. /роо. мовою/.

Про використання художньої спадщини краю в процеоі підготовки вчителя музики загальноосвітньої школи, - Ден.: ВД' ВШ. - & Б59-90„ - ІЗ с, /рос мовою/.

U Про використання культурної спадщини краю з патріотичної.?,’ вихованні студентів //Формування й становлення сучасного вчителя: Тези доповідей науково-методичної конференції. -• Різне, 1990. - Ч.І. - С. 137-138.

.. Вивчення культурної спадщини крап в процзоі духовного розвитку школярів // Морально-естетичне виховання молоді засобами мистецтва: Тези доповідей Всесоюзного науково-практичного семінару. - Чернігів, 1990, - ЧД. - СДО-ІІ /у співавторств і/ /рос. мовою/. .

, Значення художньої спадщини рідкого краю у збагаченні естетичного досвіду майбутнього вчителя // Формування естетичного ставлення до мистецтва. - М. : АШ СРСР, 1991. -Т.6. - С.І5І-І53 /рос. мовою/.

•«, До питання про виаорЕотазюя художнього краезназстга -з системі підготовки майбутнього вчителя // Вида педагогів-га освіта. Концепції, методологія, шляхи реалізації: Тези доповідей науково-практичної конференції Луганського педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка. - Луганськ, 1992.

- С.І60-І62./рос. мовою/.

Іздшше краєзнавство: Методичні вказівки. - Луганськ, 1992. - ЗО о. /рос. иовою/.

Сгаио л 'набор/ 07, 07. 93. Подписало & печать 09. 07- 93, Формат 60x84/16, Бумага тип. Печать офсотлая* Усл. теч. л.

1, О. Тираж 100. Заказ 5071. ’

Областная типография, 348040, Лугаыск, ул. Вйтутшга, 89а.