автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия формирования познавательного интереса к иностранному языку у слабоуспевающих учащихся (На материале занимательной грамматики английского языка)
- Автор научной работы
- Камишна, Валерия Анатольевна
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Луганск
- Год защиты
- 1997
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.01
Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия формирования познавательного интереса к иностранному языку у слабоуспевающих учащихся (На материале занимательной грамматики английского языка)"
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
КАМИШНА Валерія Анатоліївна
УДК 372.8:802.0(048)
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ДО ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УЧНІВ З ПОСЕРЕДНЬОЮ УСПІШНІСТЮ (НА МАТЕРІАЛІ ЦІКАВОЇ ГРАМАТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)
13.00.01 - теорія та історія педагогіки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Луганськ - 1997
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському державному лінгвістичному
університеті, Міністерство освіти України
Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Євтух Микола Борисович, завідуючий кафедрою педагогіки Київського державного лінгвістичного університету
Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Лозова Валентина Іванівна,
Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, завідуюча сектором педагогіки
- кандидат педагогічних наук, доцент, Міквабія Едуард Г' лійович,
' завідуючий кафедрою іноземних мов Східно-українського університету
Провідна установа - Запорізький обласний інститут
вдосконалення учителів, кафедра педагогіки і психології. Міністерство освіти України, м. Запоріжжя
Захист відбудеться 25 грудня 1997 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 18.03.01 у Луганському державному педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка за адресою: 348011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка.
Автореферат розіслано 24 листопада 1997 рову.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л. Л. Бутенко
Загальна характиетика роботи
Актуальність теми дослідження. Стрімкість нашого сьогоденного буття, обумовлена політичними, соціально-економічними та науково-технічними факторами, висуває перед вітчизняною педагогікою нові завдання, пов’язані з розбудовою національної школи. Конструктивним внеском у цю справу стала програма “Освіта (Україна XXI століття)”, орієнтована на створення життєздатної системи безперервного навчання й виховання для досягнення високого рівня озброєності знаннями, забезпечення можливостей духовного самоствердження особистості, формування її інтелектуального й культурного потенціал}' як найвищої цінності нації.
У зв'язку з цим особливого значення набувають питання гуманізації процес}- навчання, звернення до особистості дитини, проблем її становлення й розвитку як за благополучних, так і несприятливих обставин, що породжують дитячу безпорадність, психотравми, стреси. Соціально-економічна ситуація, що склалася в нашій державі, спричинилася до наростання у її наймолодших громадян почуття тривоги, агресивності, зміни їх ціннісних установок і пріоритетів, різкого зниження інтересу до навчання.
Життя вимагає кардинальної зміни педагогічної свідомості, інтенсивного пошук} ефективних засобів організації навчання й виховання дітей, що підкреслив Президент України Л. Д. Кучма у своєму зверненні до освітян на Всеукраїнській нараді з питань освіти й виховання підростаючого покоління 29 травня 1996 року.
Вирішення цих шггань накладає велику відповідальність на сучасного зчитсля, висуває серйозні вимоги до його педагогічної підготовки, володіння активними методами навчання й виховання.
Сьогодні ми ще не знаємо достеменно, як полегшити важку навчальну трато дітей, організувати так, щоб вона приносила \чням задоволення. Чим глибше наука проникатиме у потаємні процеси мислення і творчості, тим зправніше й упевненіше школа виховуватиме в дітях потреб}' в знаннях, любов зо активної розумової праці, інтерес до навчання.
Формування пізнавального інтересу є однією з найскладніших проблем психології, педагогіки та методики. Йому присвячені як теоретичні, так і пракпгші дослідження провідних учених та практиків — С. Л. Рубінштейна, 3. М. Леоктьєва, Н. Г. Морозової, Г. І. Щукіної, Н. Ф. Тализіної, В. І. Лозової та ін. Поряд із загальними дослідженнями інтересу велика увага приділялася захованню зацікавленості окремими шкільними предметами, зокрема іноземною мовою (Н. М. Пимачкова, Д. А. Фази лом. Т. Б. Хамдамов, Д. Г. Тарловська,
3. А. Тараненко, Е. К. Кортикова та ін.). Питання структури індивідуальності і’чня, комунікативною підходу в навчанні іноземних мов. урахування
індивідуальних та особистісних характеристик дитини, колективних форм роботи на уроці стали об’єктом дослідження Є. І. Пассова. І. О. Зимньої, Г. А. Ки-тайгородської. М. К. Кабардою, С. В. Ардишевської. М. В. Ляховицького, С. Ю. Ніколаєвої, Е. Г. Міквабія та ін.
Тематика наукових студій зазначених авторів досить широка, проте проблем, пов’язаних з формуванням інтересу до знань у дітей з посередньою успішністю, майже ніхто не торкається. За результатами психолого-педагогічних та соціальних досліджень, наведених інститутом педагогіки АПН України спільно з Одеськім інститутом соціальних наук та Львівським науково-методичним інститутом освіти в 1997 році, основним предметом стурбованості вчителів та завідуючих відділами народної освіти є відсутність у школярів інтересу до знань. Отже, існує нагальна потреба в створенні нових методик та експериментальних програм, які б допомогли учням подолати інертність у навчальній діяльності, сприяли б отриманню якісної освіти.
Вибір теми дисертації ‘'Педагогічні умови формування пізнавального інтересу' до іноземної мови в учнів з посередньою успішністю” викликаний необхідністю вирішення однієї з актуальних проблем освіти в Україні — піднесення мотивації навчання та якості знань з іноземної мови.
Об’єкт дослідження: процес формування інтересу до іноземної мови в учнів з посередньою успішністю.
Предмет дослідження: використання цікавого матеріалу як ефективного засобу формування пізнавального інтересу в учнів з посередньою успішністю.
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтованні та експериментальній апробації умов формування пізнавального інтересу до іноземної мови в учнів з посередньою успішністю шляхом посилення їх зацікавленості.
У ході дослідження було зроблено припущення, згідно з яким формування пізнавального інтересу до іноземної мови в учнів з посередньою успішністю буде ефективним у разі забезпечення таких педагогічних умов:
- поетапне формування пізнавального інтересу;
- використання як засобу формування пізнавального інтересу' цікавого
матеріалу, адекватного змісту освіти з орієнтацією на мотиваційну сферу
учнів;
- забезпечення повного розуміння навчального матеріалу"
- індивідуальний підхід до учнів з посередньою успішністю, врахування
психофізіологічних особливостей кожного з них;
- діяльнісннй підхід до змісту й методів навчання іноземної мови.
Відповідно до мети і гіпотези було визначено такі завдання:
з
1. Побудувати модель формування пізнавального інтересу з урахуванням здобутків психолого-педагогічної науки.
2. Дати визначення зацікавленості й вивчити її вплив на формування пізнавального інтересу7.
3. Виявити й теоретично обгрунтувати причини посередньої успішності учнів.
4. Окреслити прийоми педагогічного впливу в процесі навчання іноземної мови
на учнів з посередньою успішністю, враховуючи їх індивідуальні особливості.
5. З’ясувати найхарактерніші складнощі в опануванні граматикою учнями з посередньою успішністю, дібрати й систематизувати цікавий матеріал, здатний допомогти у заповненні прогалин.
6. Розробити лінгвістичні й рольові ігри з граматики, обгрунтувавши методично
їх доцільність.
7. Визначити характер і зміст наочності та роздаткового матеріалу; що забезпечують зацікавленість.
8. Здійснити експериментальну перевірку ефективності застосування зацікавленості у процесі формування інтересу до іноземної мови в учнів з посередньою успішністю.
Окрім зазначених завдань, передбачалось:
- вести спостереження за психічною та розумовою діяльністю учнів у процесі навчання;
- стежити за ефективністю запропонованої методики в роботі з учнями, що мають посередню успішність.
Для вирішення поставлених завдань передбачається застосування таких методів дослідження:
- аналіз наукової літератури вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі лінгвістики, педагогіки, психології, фізіології, психолінгвістики, методики;
- природній експеримент, спостереження, тесту вання, анкетування, індивідуальні бесіди з учнями;
- кількісний і якісний аналіз результатів дослідження.
Методологічною їі теоретичною основою дослідження є положення
теорії пізнання про активну роль особистості в засвоєнні знань; теорія поетапного формування розумових дій; сучасні педагогічні технології; принцип загальної психології про єдність свідомості й діяльності; стратегія формування мотивації навчання; індивідуалізація навчання.
Етани роботи. Дослідження проводилось протягом 1993-1997 рр. і здійснювалось у три етапи.
Метою першого етапу (1993-1995 рр.) був аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури з проблем формування пізнавального інтересу, укладання бібліографії, вироблення експериментальної методики. У 1994-1995 навчальному році було проведено констатуточий експеримент у
дев'яти школах міста Запоріжжя та одній шкоді міста Токмак Запорізької області.
Другий етап (1995-1996 pp.) передбачав проведення основного експерименту з формування пізнавального інтересу до іноземної мови та піднесення якості знань в учнів з посередньою у спішністю на матеріалі цікавої граматики англійської мови. Перевірено на практиці ефективність застосування зацікавленості у процесі навчання.
Мета третього етапу (1996-1997 рр.)полягала в аналізі та узагальненні кількісних і якісних результатів експерименту; виготовленні тексту дисертації та автореферату; підготовці й публікації лінгвістичної гри Tun with Russian and English”, яка містить 15 ігрових програм.
Наукова новизна досліджений полягає в теоретичному обгрунтуванні й дослідницько-експериментальній перевірці зацікавленості як засобу навчання і її впливу на формування пізнавального інтересу7 до іноземної мови в учнів з посередньою успішністю.
Теоретичне значення дослідження полягає в створенні моделі поетапного формування пізнавального інтересу; в обгрунтуванні ефективності застосування зацікавленості як засобу навчання й піднесення якості знань учнів з посередньою успішністю з урахуванням їх індивідуальних особливостей.
Практичне значення полягає в розробці лінгвістичних і рольових ігор з граматики англійської мови, організації в школах спеціальних підгруп для учнів з посередньою успішністю з метою здійснення особистісного, психологічного й суб’єктного підходів до них.
Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася адекватністю застосованих методів, мети й завдань, експериментальною перевіркою вироблених положень та рекомендацій, тривалістю експерименту.
Апробація роботи й запровадження в практику результатів дослідження здійснювалося в процесі проведення додаткових, індивідуальних занять, позакласної роботи з учнями шкіл № 1, 2,44, 65 (1995-1996 pp.) м. Запоріжжя. Наслідки дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях у Запорізькому державному7 університеті (1996,1997 pp.), міжнародній конференції “Grammar in Action” у Київському7 державному лінгвістичному університеті (1996 p.), курсах підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов Запорізької області при обласному інституті вдосконалення вчителів, а також шляхом публікацій статей із проблем дослідження.
На захист виносяться такі положення:
1. Формування пізнавального інтересу піддається моделюванню.
2. Змістова сутність поняття '‘зацікавленість”,
3. Педагогічні умови фордгування пізнавального інтересу до іноземної
мови в учнів з посередньою успішністю.
Основний зміст дисертації
Структура дисертації обумовлена специфікою теми, завданнями та логікою дослідження обраної проблеми. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (205 найменувань). 2 додатків. Загальний обсяг дисертації 158 сторінок, проілюстрований 15 таблицями, 4 моделями, 6 малюнками, графіком та 2 діаграмами.
У вступі обгрунтовується актуальність теми, аналізується стан їїрозробленості, формулюється мета, завдання та гіпотеза дослідження, ного методологічні й теоретичні основи, визначається наукова новизна, теоретичне та пракгігчне значення.
Перший розділ - "Етапі: формування пізнавального інтересу” присвячено комплексному розглядові складових теми дослідження: психолого-педагогічна інтерпретація інтересу, пізнавальний інтерес як мотив навчальної діяльності, зацікавленість у системі формування пізнавального інтересу.
Аналіз наукових джерел з психології та педагогіки показує, що в трактуванні поняття “інтерес” існує розбіжність. Спільним для дослідників є те, що вони вважають інтерес основною умовою, способом існування й розвитку' людини, складним комплексом емоційно-вольових та інтелектуальних процесів, які активізують її свідомість і діяльність.
Значний внесок у розвиток теорії пізнавального інтересу зробили
Н. Г. Морозова (критерії пізнавального інтересу), Г. І. Щукіна (тенденції та рівні розвитку пізнавального інтересу). Ученими виділено основні ланки в ланцюгу формування пізнавальних інтересів у школярів: особистість і професіоналізм учителя (Л. С. Виготський, Н. Г. Морозова, Г. І. Щукіна, В. К. Демиденко та ін.); зміст навчального матеріалу (Н. Г. Морозова, Г, І. Щукіна, Р. П. Мільруд та ін ); дотримання принципів доступності, системності й наочності (Л. В. Занков, В. В. Давидов, Ю. К. Бабанський,
О. М. Леонтьев, І. Я. Лернер, В. С. Цетлін та ін.); успіх (О. М. Леонтьев, А. Б. Добрович, Р. П. Мільруд та ін ); нетрадиційні форми навчання (М. І. Махмутов, А. А. Вербицький, Н. І. Стяглик та ін.); ігрова діяльність (Д. Б. Ельконін, М. В. Дьомін, Є. М. Мінскін, П. М, Щербань та ін.); цікавість ;Н. Ф. Тализіна, Д. І. Трайтак, В. Г. Іванов та ін ).
У 70-80 роки широкого розвитку набувають питання формування інтересу 50 іноземної мови (Н. Н. Пимачкова, Д. А. Фазилова, Т. Б. Хамдамов, П. Г. Тарловська, В. Н. Стромська, І. Е. Тарсіна та ін.). Зазначені дослідники розглядали виховні й розвиваючи можливості викладання мови у формуванні комуністичного ставлення до праці, отриманні країнознавчої інформації й зозширенні світогляду учнів, використанні важливих в ідейному відношенні текстів, поглибленні й розширенні позакласної роботи.
Сьогодні у навчанні іноземної мови виробилася ціла низка підходів, ївернених до особистості учня. Концепцію особистісно-діяльнісного підходу
до вивчення іноземної мови обгрунтовано і. А. Зимньою. Вагомий внесок у підвищення ефективності та якості навчання іноземних мов зробили Є. І. Гіассов (комунікативний метод), М. К. Кабардов, Є. В. Арцишевська (види мовних комунікативних здібностей і компетенції), Н. В. Баграмова (вплив психолінгвістичних процесів на мовленнєву поведінку білінгва) та ін.
Оскільки інтерес є складним психічним явищем, до уваги було взято також праці психологів, яким належать теоретичні й практичні дослідження психологічних закономірностей та особливостей розвитку школярів:
Н. Ф.Добриніна, Л. С. Виготського, А. Р. Лурії, С. Л. Рубінштєйна, П, П. Блонського, А. В. Запорожець та ін. Це дозволило нам розглядати пізнавальний інтерес як важливу психологічну й дидактичну проблему, а саме як необхідний мотив діяльності школяра, обов'язковий фактор формування його особистості. Інтерес до іноземної мови є, на нашу думку, складним психічним утворенням, що характеризується стійкою скерованістю уваги, емоційною й розумовою активністю, мотивованістю і виступає водночас формою вияву задоволення мовленнєвою діяльністю.
Запропонована нами модель формування пізнавального інтересу передбачає здійснення його в два етапи і становить собою послідовність таких взаємопов’язаних психічних актів, як увага, емоції, розуміння. Виступаючи в функції допитливого мотиву; пізнавальний інтерес спонукає до діяльності, забезпечуючи високу продуктивність останньої; успішна діяльність школяра, в свою чергу, посилює інтерес до предмета.
Велику роль в організації діяльності учня ми відводимо учителю, його професіоналізмові, майстерності, вмінню створити сприятливий клімат в аудиторії. Навчальна робота повинна будуватися на основі суб’єктно-суб'єктних відносин, здійснюватися у вигляді колективного співробітництва.
Як засіб навчання ми застосовуємо зацікавлення — важливу умову посилення інтересу до предмету.
Зацікавлення — цс посилений емоційним компонентом засіб навчання, який використовується для формування пізнавального інтересу до об’єкту вивчення чи процесу навчання і сприяє його переростанню з ситуативного, епізодичного у стійкий, ініціативний.
Пробудження епізодичною, ситуативного інтересу є метою першого етапу і передбачає дотримання певних вимог до форми цікавого матеріалу чи цікавого викладу теми за підручником:
- яскраві, гарні ілюстрації;
- кольоровий фон;
- незвичайність форми предмета (у книжковому виданні — шрифт, що
відрізняється від звичайного тощо);
- виразне інтонування, чіткий логічний наголос,
- вплив жестами, мімікою.
Формування пізнавального інтересу Зовнішні аспекти
Мета Засіб
Пробудження Цікавість за Невимушена Позитивні Розуміння Мотив-
епізодичного. формою увага емоції одиничного стпмул
ситуативного -> -> явища
інтересу СШЗОДИ'ШІШ, сігтуатігенйй ' інтерес:'
4г 1 і і 4, 4г
Кінцева мета
Проміжний
результат
Практична
діяльність
імітаційний
рівень
І
Кінцевий
результат
Пізнавальна
діяльність
Внутрішні аспекти
Формування стійкого, ініціативною інтересу як кінцевії мета на другому етапі ставить рад вимог до цікавого матеріалу за змістом:
-повна відповідальність навчальній програмі;
-систематизованість і скерованість на вироблення навичок, що закріплюються в процесі навчання;
-урахування вікових особливостей школярів, дотичність зі сферою їх зацікавлень;
- максимально зрозумілий виклад, чіткі формулювання, що скорочують витрати часу учня в роботі з матеріалом;
- обізнаність дітей з уживаними термінами й символам»;
- індивідуалізація завдань, що відповідали б психофізіологічним особливостям школярів.
У другому розділі “Індивідуальний підхід до учнів з посередньою успішністю” розглядаються причини посередньої успішності учнів та індивідуальні особливості останніх.
У педагогічній та психологічній літературі проаналізовані окремі аспекти пізнавальної діяльності учнів з посередньою активністю в роботах Л. В. Кузнсцової, Н. А. Менчинської, Н. Г. Морозової, Т, А. Власової, Т. І. Зубкової, Т. А. Шилової, 3.1. Калмиковоїта ін.:
- виявлено мотиваційно-вольову готовність до навчання у дітей з затримкою психічного розвито' (Л. В. Кузнецова);
- накреслено шляхи формування пізнавального інтересу аномальних дітей (Н. Г. Морозова, Н. А. Менчинська);
- вивчено труднощі дітей у навчанні й запропоновано шляхи їх подолання (О. С. Газман, Н. Є. Харитонова);
- з’ясовано психологічні фактори неуспішності та відхилень у поведінці учнів (3. І. Калмикова, Т. А. Шилова);
- розглянуто шляхи формування пізнавальної активності учнів початкових класів з посередньою успішністю (Т. І. Зубкова);
- висвітлено роль взаємного сприймання й розуміння у спілкуванні з підлітками (Д. В. Колесов, І. Ф. Мягков), особистісного фактора в подоланні відставання молодших школярів (А. І. Липкіна);
- розроблено шляхи попередження неуспішності (А. М. Гельмонт, С. В. Ріверс, В. С. Цетлін).
Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемі неуспішності, дозволив виділити три основні фактори, що справляють негативний вплив на засвоєння учнями знань: біологічний, соціальний, психолого-педагогічний.
Таблиця 2.1
Фактори негативного вплину на успішність
І Біологічний
[І Соціальний
[II Психолого-педаго-гічний
Показники несприятливого розвитку
1. Спадковість інтелекту".
2. Затримка в розумовому та психічному розвитку-.
3. Соматична ослабле -ність.
1. Несприятливі соціально-педагогічні умови родинного виховання.
2, Низький соціальний статус школяра в дитячому колективі.
1. Конфлікт “учитель -учень".
Ознаки відхилень в навчально-пізнавальній діяльності
1. Низький рівень здібностей.
2. Різноманітні відхилення в пам’яті, зниження інтелектуальних потенцій, звуження розу мового світогляду, гіпер-динамічні відхилення, аддиктивні розлади.
3. Підвищена втомлюваність, слабка витривалість, низькі енерге-тісчні можливості, мобі-лізованість, динаміка та якісна характеристика емоційної складової.
1. Обмеженість знань і уявлень про навколишній світ, збіднений життєвий досвід.
2. Порушення поведі гаси, агресивність, відсутність емоційного контакту з членами колективу, несформованість старанності й ретельності.
1.1. Ігнорування вчителя, небажання контактувати, байдужість, невизнання авторитету вчителя.
1.2. Страх перед вчителем. негативне ставленім учителя до учня
10
1 2 •*> .5
2. Пізнавальна пасив- 2. Відсутність інтересу
ність (спроможність, але до предметів, навчання
небажання навчатися). ПІД тиском ззовні.
3. Невміння й небажан- 3. Не закріплені навики
ня вчитися. навчальних дій, знання засвоюються нераціональним способом, невміння здійснювати самоконтроль, систематичне невиконання домашніх завдань, нсзосерсджсна
увага на уроках.
Крім наведених загальних причин неуспішності, характерних для навчально-пізнавальної діяльності в школі, існують специфічні, притаманні кожному шкільному предмет)1, які ускладнюють його засвоєння.
При навчанні іноземних мов можна виділити такі специфічні особливості:
- складнощі аудіювання, говоріння, читання, збереження вербальних засобів спілкування в пам’яті;
- інтерференція (накладання сформованих навиків на ті, що формуються, зі знаком мінус - негативне перенесення: французьке слово "journal”сприймається як “журнал”, а не "газета”, англійське слово “magazine” — як “магазин", а не "журнал”;
- зверхгенералізація (характерні явища мови, що вивчаються, неправомірно поширюються на лінгвальні сфери, яким вони не властиві: в англійській мові множина “mans”, а не “men”, минулий час “goed”, а не “went” і т. д.);
- інформаційний невроз (стан людини за умов надходження надто великого об’єму інформації);
- негативний мовленнєвий досвід (сукупність регулярних мовленєвих помилок, накопичених внаслідок впливу мовного оточення, особливостей навчальних посібників чи недостатньої кваліфікації навчаючого). Питанням індивідуалізації навчання в методиці викладання іноземних
мов приділено чимало уваги, зокрема в працях Є. І. Пассова, І. А. Зимньої, М. В. Ляховицького. С. Ю. Ніколаєвої, В. П. Кузовльова та ін. У сучасній методиці ця проблема постає як надзвичайно важлива, пов’язана з необхідністю радикальної раціоналізації та інтенсифікації процесу навчання іноземних мов, що передбачає врахування різносторонньої інформації про учня, його індивідуальних особливостей.
Вивчення проблеми індивідуалізації навчання, в тому числі й іноземних мов. дозволило нам охарактеризувати індивідуальні особливості учнів з
посередньою успішністю, вивчити їх прояв у навчальній діяльності й запропонувати педагогічні прийоми впливу на останніх.
Таблиця 2.2
Індивідуальні особли- Прояви в навчальній Прийоми педагогічного зості учнів з посс- діяльності впливу
задньою успішністю
Особнстісні властивості учнів
І. Збіднений життєвий іосвід, обмеженість шань та уявлень про іавколнішші світ.
!. Відсутність духовних тотреб, інтересів, пізна-ильна інертність.
і. Низький соціальний
ггатус особистості в ко-
іекпіві.
1. Низька успішність, нульова чи від’ємна мотивація її.
2. Бездіяльність на уроках, часті відволікання, позірна самостійність.
З. Конфліктні ситуації у стосунках “учень — учень', “учень — клас”.
1. Акцент на особис-тісній індивідуалізації, перебудова мотиваційної сфери, постійне врахування і розвиток здібностей, надання індивідуальної допомоги в ліквідації прогалин, у засвоєнні матеріалу на додаткових заняттях.
2. Акцент на особистішій індивідуалізації, прищеплення інтересу до предмету з допомогою цікавих засобів навчання, ліквідація прога-ліга у знаннях, надання індивідуальної допомоги.
3. Залучення учня до спільної підготовки нетрадиційних форм уроків, допомога в завоюванні симпатії до нього з боку' класного колективу, у подоланні егоцентризму власної дії. у формуванні потреби у співучасті, бажання ділового співробітництва.
4. Незадоволеність фізіологічних та психологічних потреб.
4. Відсутність уваги на уроках, різні види неврозів, нездатність сприймати інформацію.
4. Моральна підтримка учня, допомога в забезпеченні з боку міської влади безкоштовним харчуванням у школі, надання консультацій з різноманітних питань.
Психологічні особливості УЧНІВ
1. Уповільнене засвоєння навчального матеріалу.
2. Низька здатність до співпереживання.
3. Низький рівень розвитку фонематичного
СЛУХУ'.
1. Уповільненість рухливих і навчальних дій, інертність, загальмо-ваність, низька результативність праці.
4. Низький рівень розвитку пам’яті, поверхова увага.
2. Невміння визначити емоційний і когнітившш стан один одного.
3. Неправильна артикуляція. порушення орфоепічних норм, що може спричинитися до спотворення смислу висловлювання; складнощі у сприйманні іншомовного мовлення на слух.
4. Формальні розлади пам ’яті, при яких страждають такі її компоненти, як запам'ятовування, збереження, відтворення; негативні властивості уваги: неуважність, забудькуватість, схильність до відволікань.
1. Збільшення часу на виконання різних завдань, чітке й розчленоване пояснення навчального матеріалу вчителем, добір завдань однакової складності, але менших за обсягом при організації самостійної роботи.
2. Врахування бажаних партнерів по спілкуванню.
3. Систематичне повторення й закріплення знань з фонетики. Виконання вправ на вироблення правильних аку-стико-артикуляційних навиків.
4. Натиск на емоційну пам’ять, використання сигнальних карток, мовних акцентів при поясненні й закріпленні навчального матеріалу, активізація уваги учня, в процесі проведення додаткових занять використання яскравого, ці-
1 2
5. Переважання кому-«ікативно-мовленєвого над раціонально-логіч-ішм типом особистості юо навпаки. 5. Успішність в усній мовленнєвій діяльності й складнощі в оволодінні логіко-граматичним аспектом мови або навпаки. кавого матеріалу, скерований своїм змістом на тренування уваги н пам’яті. 5. Виявлення відповідності індивідуальних особливостей оптимальному типу й методам навчання іноземних мов (усвідомлено-зіставним чи комунікативним).
Суб’єктні властивості учнів
1. Нссформованість .тиінь та навичок. 1. Типові помилки при вивченні іноземної мови, обумовлені явищами інтерференції та зверх-генералізації тощо. Не-усвідомлене виконання дій, непродуктивність умінь, відсутність тренування. 1. Забезпечення контролю за повним розумінням і засвоєнням матеріалу, суб’єктний підхід до формування н удосконалення мовленнєвих прийомів і навичок.
У третьому розділі ‘Експериментальна перевірка ефективності біпсо-шстання цікавості в процесі формування інтересу до іноземної мови” юзглядаються критерії сформованості інтересу до англійської мови на прикладі 10 шкіл (констатуючий експеримент), описується методика й результати жспериментального навчання в 4 школах (формуючий експеримент). У ході іроведення контрольного експерименті' встановлено рівні сформованості нтересу до англійської мови, міцності граматичних навичок.
У ході констатуючого експерименту нами використовувалися такі методи юслідження: анкетування, спостереження за діяльністю учнів на уроках у іриродніх умовах, особисті бесіди з учнями, тестування за допомогою :пеціальних завдань з граматики, вивчення шкільної документації, що фіксує ■спішність, бесіди з класними керівниками й учителями англійської мови; шкористовувались також методики, скеровані на виявлення особистісних і існхологічннх характеристик учнів (“Шкала стурбованості”, 16-факторний штальникР. Кетгела, психодіагностика уваги, пам’яті й темпераменту).
Найскладнішим аспектом мови 75% учнів назвали граматику. Тестування іідтвердило результати анкетування й виявило слабку підготовленість учнів з раматичного аспекту англійської мови. Загальна кількість незадовільних оцінок
склала 38%, а задовільних— 28%. Низький рівень оволодіння граматикою мови свідчить про складність психологічного механізму засвоєння специфічних граматичних знань, а також і певну неадекватність методів навчання, застосовуваних у школі.
За результатами спостережень, анкетування, тесту вання, а також психо-діагностичних тестів ми відібрали для формуючого експерименту’ учнів з посередньою успішністю (без інтересу до іноземної мови, з низьким рівнем пізнавальних здібностеіі але високою загальною стурбованістю, уповільненими моторно-рухливими операціями, слабко розвиненою мовленнєворухливою системою, низькою емоційністю в комунікативній сфері тощо). Заняття з ними проводились додатково й індивідуально. Залучені до експерименту учні заохочувались до участі у підготовці й проведенні позакласних заходів з англійської мови. Формуючий експеримент здійснювався у середніх школах №№ 1,2, 44, 65 м. Запоріжжя . Контрольними групами були учні гуманітарних класів. За результатами тестування рівень знань з граматики у контрольних класах був вище середнього. У ході формуючого експерименту' вирішувалось завдання перевірки ефективності впливу цікавого матеріалу' на якість знань, сформованість граматичних умінь і навичок, рівень пізнавальної й комунікативної активності, мотивацію навчальної діяльності, розвиток таких якостей, як увага, пам’ять, мислення. Вважаємо, що особливого значення цікавість набуває при вивченні “нудних” предметів чи їх аспектів, тому об’єктом навчаннях нашому сксперіменті виступає граматика англійської мови.
Основною у формуючому експеріменті була теза: “Без розуміння немає й інтересу”.
До проведення додаткових та індивіду альних занять висувались такі вимоги:
1. Підтримування інтересу впродовж усього заняття.
2. Створення доброзичливої атмосфери в аудіторії, побудованої на взаємоповазі й довір’ї.
3. Систематизація знань граматичних явищ і закріплення їх методом порівняння для міцнішого засвоєння.
4. Використання міні-тсстів для контролю сформованості певних граматичних навиків.
5. Залучення цікавого матеріалу з метою емоційної активізації учнів.
6. Заохочення учнів, що виражалося у вмілому й доречному' підкресленні учителем їх успіхів, з метою посилення активності в подальшій роботі.
7. Врахування психофізіологічних особливостей дітей.
8. Створення ігрових ситуацій комунікативного характеру з опорою на особистість, значимі елементи ДОСВІДУ' дитини.
Цікавим ми вважаємо такий матеріал, яким своїм змістом викликає пізнавальний інтерес дитини.
Відповідно до навчальної мсти цікавий матеріал, дібраний нам» і використовуваний у ході експерименту, носить такий характер:
1. Корективний, призначений для виправлення вже сформованих навиків, що с причиною типових помилок учнів; усунення явищ інтерференції та зверхгенералізації.
2. Закріплюючий, скерований на повторення пройденого матеріалу і зміцнення мовленнєвих навичок.
3. Розвиваючий, метою якого є активізація творчої діяльності учня через розвиток таких психічних якостей особистості, як увага, пам’ять, мислення.
Цікавий матеріал використовувався при проведенні:
- ігор з застосуванням образної наочності;
- ігор-змагань;
- ігор зі словами;
- рольових ігор.
Результати формуючого експерименту підтвердили нашу' гіпотезу щодо доцільності використання цікавого матеріалу як засобу навчання у процесі їикладання іноземної мови. Протягом навчального року помітно зріс рівень нтсресу до іноземної мови: з 5% на початку навчального року до 60% — в ■сінці. На підставі спостереження було відзначено позитивні зрушення у проявах юзумової активності, емоційної й вибірчої спрямованості. Відбулися й позитивні $міни в мотиваційній сфері учнів: перехід від примітивного мотиву "навчатися іаради оцінки” до глибшого осмислснного — “подобається дізнаватися як злаштована мова, як вона функціонує”
Зросли показники результатів сформованості граматичних умінь та іавиків. Процент незадовільних оцінок з 69% знизився до 12%, відсоток оцінки ‘4” піднявся з 0 до 42%, а відмінних - з 0 до 9%. Таким чином, індивідуальний тідхід з урахуванням виявлених причин неуспішності та особистісних рис учнів, і також корекція знань і навичок, усунення прогалин у знаннях, побудовані на гікавому матеріалі й такій же формі діяльності, сприяє формуванню іізнавального інтересу, допомагає учням покращити успішність.
Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати науково-експери-тентальної роботи дозволили зробити такі висновки:
1. Розроблена модель формування пізнавального інтерес)' і наукова база шкористання цікавого матеріалу як засобу навчання створюють нові умови для реалізації зовнішніх і внутрішніх резервів становлення інтересу7.
2. Цікавість є ефективним засобом навчання, який за умови належного юбору й залучення відповідної методики, а також дотримання принципів :истемності. доступності та наочності виконує низку педагогічних функцій:
- активізує увагу (невимушена увага вимушена увага);
- підвищує емоційний тонус навчальної діяльності (позитивні емоції інтелектуальні емоції);
- стимулює розумову діяльність (розуміння одиничного явища -» РОЗУМІННЯ явищ у їх системних зв’язках; практична діяльність (імітаційний рівень) -> пізнавальна діяльність);
- служить опорою емоційної пам’яті:
- знижу є напругу урока;
- формує такі якості особистості, як інтуїція, здогадливість, кмітливість, творче мислення.
3. Індивідуальний підхід до учнів з посередньою успішністю у процесі навчання і створення сприятливих умов для надолуження розвитку таких психичних якостей, як увага, пам’ять, мислення відіграють вирішальну роль не лише у формуванні пізнавального інтересу; а й поліпшенні якості знань.
4. Експерименти дозволили виявити такі дидактичні закономірності:
- розумінн>г навчального матеріалу й повне засвоєння знань у ході практичної діяльності сприяє більш ефективному формуванню пізнавального інтересу; успішна діяльність, яка приносить школяреві задоволення, виступає чи не найсильнішим збудником його пізнавального інтересу ;
- корекція і закріплення знань, побудовані на ігровій діяльності, яка враховує реальні життєві інтереси учнів, забезпечує зростання рівня мотивації.
5. Діяльніший підхід до змісту й методів навчання іноземних мов вимагає від учителя великої професійної майстерності, терпіння, уміння організувати навчальну діяльність так, щоб кожна дитина з її індивідуальними особливостями могла якісно оволодіти цим предметом.
Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:
1. В загадочной стране слов (Fun with Russian and English), лингвистична гра— 10 англійських і 5 російських програм). — Запорожье: Друк-Унион, 1997.
— у співавторстві.
2. Let us play with English prepositions //Newsletter IATEFL-Ukraine. — 1997.
— № 8. — p. 21—22 — у співавторстві.
3. До питання формування пізнавального інтересу в процесі навчання “важких” підлітків // Теоретичні питання освіти та виховання: 36. наук, праць.
— К., 1997. — Вип. 5, —С. 62—65. *
4. Проблеми цікавого навчання в педагогіці і лінгвістці // Теоретичні штгання освіти та виховання: 36. наук, праць. — К., 1997. — Вип. 5. — С. 66—69.
Камішша В. А. Педагогічні умови формування пізнавального нтересу до іноземної мои и в учнів з посередньою успішністю (На матеріалі іікавої граматки англійської \witn). — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового сту пеня кандидата педагогічних наук із спеціальністю 13.00.01 — теорія та історія педагогіки. — Луганський державний педагогічний інститут ін. Т. Г. Шевченка Східноукраїнського тііверситету, Луганськ, 1997 р.
Досліджувався процес формування інтерес}' до іноземної мови в учнів з госередньою у спішністю засобами цікавої граматики англійської мови. Експе-шментальна робота демонструє ефективність використання зацікавлення у іроцесі формування пізнавального інтересу до іноземної мови в учнів з юсередньою успішністю.
Ключові слова: пізнавальний інтерес, зацікавленість, учні з посередньою ■спішністю, діяльність, індивідуальність.
Камышнап В. А. Педагогические условия формирования нознава-сльного интереса к иностранному языку у слабоуспевающих учащихся (На шернале занимательной грамматики английского языка). — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук о специальности 13.00.01 — теория и история педагогики. Луганский осударственный педагогический институт им Т.Г. Шевченко. Луганск, 1997.
Исследовался процесс формирования интереса к иностранному языку у лабоуспевающих учащихся посредством занимательной грамматики нглийского языка. Экспериментальная работа демонстрирует эффективность спользования занимательности в процессе формирования познавательного нтереса к иностранному языку у слабоуспевающих учащихся.
Ключевые слова: познавательный интерес, занимательность, слабо-спевающие учащиеся, деятельность, индивидуальность.
V. A. Kainyshnaya: Pedagogical facilities of cognitive interest formation f hard-to-teach pupils by means of Recreational Grammar. - Manuscript.
The thesis for the degree ofMaster of Pedagogical Science, Specialty 13.00.01 -lieory and History Pedagogics, the T.G. Shevchenco Lugansk Pedagogical Institute, ugansk, 1997.
The process of cognitive interest formation of hard-to-teach pupils by means f Recreational Grammar is under consideration. The experiments result the eflectivity f Recreational Grammar usage in the process of cognitive interest formation of ard-to-teach pupils.
Key words: cognitive interest, recreation, hard-to-teach pupils, activity, idividuality.