автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Повышение эффективности процесса обучения студентов педвуза усилением его профессионально-педагогической направленности

Автореферат диссертации по теме "Повышение эффективности процесса обучения студентов педвуза усилением его профессионально-педагогической направленности"

---------XAPkîBCbrctî ДЕГЯАВШ« ЩАГОПЧША 1НСГИГУГ

iu. Г.С.Сковороди

На правах рукопису

ВОЛ ОД! НА Наталхя BimopisH«

ГЙДВЛДЕННЯ №КГИШОСТ1 ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ СТУДЕНТ!В ПЕДВУЗУ ГОСИЛЕННЯМ ЙОГО ПРОФЕС1йНО-ПВДАГОГ1ЧН01 СПРЯЮВАНОСИ

13.00.01 - творхя i icTOpi« педагогики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацх! на здобуття вчекого ступени кандидата педагог!чних наук

Хари в - 1993

Робота виконана в Еердянсысому державному педагог1чноыу 1нститут: 1м. П.Д.Осипенко.

Науковий кер1вник Офтшйн! опоненти

Провхдна установа

доктор педагопчних наук, професор ВЛ.Гусзв.

доктор педагог1чних наук,

професор В.1.Лозова,

кандидат педагог1чНих наук В.В.Почуева.

Криворхзький державний педа-гоггчний хнститут.

Захист втдбудеться

/А

£ 1998р. о /-у годинт

щрж.

на зас1данн1 спешал1зовано1 ради К.ПЗ.01.02 по присудженню вченого ступен» кандидата ледагоНчних наук в Харк1вському державному педагог1чному 1нститут1 1м. Г.С.Сковороди за адресов: 310168, м.Харктв, вул.Блюхера, 2.

3 дисертаи1ею можна ознайомитися в бхбл10теи1 Харк1вського державного педагогхчного институту хм. Г.С.Сковороди.

Автореферат розIслано -¿'и<./'.;.' * *-.^1993р.

Вчений секретар спе1пал1зовано! ради

С.Т.Золотухша

3АГАША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ * '

Актуальнхсть досл1дження. Зд1йснення перегворень уснс сфер життя нетого сусшльства найб1льшою мхрою залея'.яь В1Д кадргв, якоетх профес:йно1 п1дгсгтовки спецхалгстхв. Потрхбвн принципом новий рхвень компетентност1 I профасгйноГ шзб1льноо®х кадрiв, досягисння якого можливо лиге за уковсю коренного покращення д!яльност* загайьнооев1тнъо1 1 епецхально! йкхл. Першим I виршальним кроком до цього в оновлення всього процвсу подготовки вчит0Л1в для загальноосв1Тньо! школи.

Проблема ефективностх п!дготовк/ вчител1в, на хснування яко! вкаэувться в проект: Державно! национально! программ "Освт" х педагогхчнхй прэс1, набувае в ноя час особливо" актуальности

В умовах значно змхненогс ео:пальнс-пол1тичного та ^кономтч-гюго ставлення до майбутнього вчителя висуваються б1льш широк: вимог'и. Це не тхльки володшня об'амом загальнонаукових I спецх-альних знань, який пост1Йно збхльшувться, алв й моральна чистота, вимоглива доброта, душевна щедр1сть, любов до Д1тей, якх миоть 1рофес1йний статус. Педагог 1ка спхвробхтництва доповнюе ней пе-релхк якостей профес!йною майстернхстю, педагогхчним тактом х :п1лкуванням,

Процес пгдготовки вчителя, який володхе такими якостями, повинен мати дедал1 бхльш виражену професхйну спрямованхсть.

Однак, проведенх в шй га^эх педагоНчно! науки дослхдження [ даш практики свхдчать про те, що р1вень тдготовки випускник1в зедагогхчних вузхв не вхдповхдаз сощальним запитем суспхльства.

виявлявться у протирхччях мхж творчим, новаторськиы характером педагогхчно! пращ I репродуктивним характером навчально! цяльностх студент!в у систем! вищо! педагогхчно! оев!Ти, м!ж

складн1стю професхйних функций .вчителя ! низьким рхвнем готовности майбутн!х вчителхв до 1х практичного виконання.

У вуз!вському навчальному процес! нер!дко зд1йснювться роз'еднане за науками ! навчальними предметами засвоення знань 1 вм!нь без ор!ентування 1х на предмет майбутньо! педагог!чно! д!-яльност! студента. Компоненти гуманитарно!, спецгальноТ, психо-лого-педагог1чно! I методично! п!дготовки не завжди перебувають в орган!чному зв'язку один з одним. Вони засвоюються, а потгм 1 !снують паралельно, не слрияючи, а 1нодх нав!ть перешкодкавчи створенню едино! професхйно-спрямовано! системи набутих знань 1 практичних вм!нь. Частина знань, як! даються в Институт!, не будучи спрямованими на застосування в маЙбутнМ практичн!й д!яль-ностх, не вюточаеться в систему засвоюваного змгсту освхти ви-пускника 1, як насл!док, губиться.

Роз'еднан!сть, В1дсутн1сть ц!л!сно! системи п!дготовки май-бухнього спец!ал!ста звичайно ж негативно в!дбиваеться на р1ВН1 1 якост! останьо!.

Загальнов незадоволен!стю педагог!в 1 теоретик!в-вчених, а також практик!в пояснветься та эац!кавлен!сть, яка проявлязться сьогоднх до проблеми профес1Йно ! педагог}чно спрямованого процес^ навчання студент!в, эокрема вчител!в, у вуз!.

Р!зн! аспекти вдосконадення педагог!чно! освКи вчител!в розгдядали: 0.0.Абдулл!на, А.П.Ак!мова, С.О.Архангельський,Ю.К.Ба-банський, Л.С.Нечепорч»нко, РЛ.Хмедюк /шляхи вдосконалення загаль-нопвдагог!чно! школи/; 3.1.Васильева, Л.В.Кондрашова, В.О.Сластьо-н!н, Л.П.Сп!р!н, М.М.Тарасевич /пхдвицення якост! п!дготовки вчи- . теля/; ВЛ.Лозова, Ы.Д.Н!кандров, 6.1.Равк!н /закоком!рност! фор-мування п!энавально! активност!, самост!йностг, творчоТ профес!й-ноХ д!яльност!/; Н.В.%зьм!на, ОЛ.ГИскунов, 0.1 .Щербаков /творч!

основи професпйно? пхдготовки майбутнхх вчител1в /; С.К.Васильев, В.1,Гусев /мнет I эасоби, як г еприяють пгдвнщонню педагог гчноТ майстврност1 вчителгв працх/.

Дослхдження ша авторгв вносять багато ценного у творчу роз-робку проблеми. формування профес1йно-педагог1чно! спрямованоси навчання.

Однак» у цих, як I в багатьох тншихпрацях, на жаль, не роз-гладааться професхйно-педагогхчна спрямован{сть провесу навчання у вуз1 як засхб гпдвищвння ефективност! подготовки вчитвлгв.

В даному випадку не розглянута ця проблема як на загадьно-педагог!чному, так I методичному /викладання окремих учбових дисципл!н/ р1внях.

Невгдкладна потреба розв'язання шеТ гфоблеми педагоггчноГ науки, В1дсутшс?ь часу для эбирання повного обсягу фактолог14-ного иатврхалу для наступи их педагоггчних узагальнень пояснюють спробу розв'язання педагоггчно! проблеми на пор1Вняльно вузькому матер1ал1.

Кожна окрема сторона, а також кожна учбова диоишшна привносить в забезпечення профес!йно-педагог1чно1 спрямованос« процесу подготовки спец1ал!ста у вуз: св1й особистий внесок. Разом з тим, ус: вони I кокний окремо пхдпорядковат загальнопе-дагог1чним закономхрностям, що дозволяв виключити спепифгчне I особисте, а бачити загальне в окремому. Питания лице в р1вш роз-глядання, а точнше, у вибор1 об'екта 1 побудов! в1дпов!дно да-Н1й науш предмета дослздження.

-Особливе мтсце серед учбових дисцишпн'у п1ДГотова: вчителя прац! на багат'их I, в той же час, невккористаних можливостях в забезпеченн: професхйно-педагогхчно! спрямованост! процесу на-вча$шя займаз шоземна мова.

Питаниям рол! I мхсця навчання хноземнхй мовт студенев пр! свячен! роботи Л'.Г.В1кторово1, 6.1.Германа, Ю.В.5рьом1на,К.1„Са-ламатова, О.О.Розова, О.В.Синявсько!, С.Ф.Шат1лова, В.О.Шевяковг як! торхаються окремих аспект!в у виршеннх дано! проблеми. Але вщезгадан! автори не ставили перед собою ц!лт вивчити можливом !ноземно! мови у формуванн! у студент!в педвузу готовностг до профес!йно-педагоггчно1 дгяльнос^! в умовах спец!альностей, для яких вона не в профхлюючою. Аналхзуючи практику навчання студент у вуз!, можна констатувати, що сьогодн! не виявлен! педагог1чн! умови, як! забеэпечують результативнхсть вуз!вського процесу у профес!йному( становленн! студентгв, не визначен! засоби, як! пхд: вицують профес!йно-педагог!чну спрямован!сть процесу вивчення о* ремоХ дисципл!ни, у даному випадку - гноземно! мови студентами; не забезпечене хнформацхйно-змхстовне наповнення навчально! дисциплин /!ноземно1 мови/ крхм задоволення власних внутр!шн!х ви-мог цхв1 дисципл!ни у п!дготовц! вчителя кожноХ конкретно! спе-цхальност!в даному випадку - вчителя прац!.

Все це спонукало нас обрати профес1йно-педагог!чну спрямова Н1сть процесу навчання в педвуз! !, зокрема, навчання гкоземгй мов! студент!в в умовах немовного факультету п!дготовки вчителгЕ загальнотехн!чних дисципл!н г прац! як конкретну проблему нашогс досл!дження.

При цьому ми виходили 3( факту!снування основних протир!ч:

- надбаний •педагог!чним вузом досв!д овгдчить про те, що формування лрофес!йно-педагог!чно! спрямованост! особистост! студента /необх!дна умова усп!шноХ пхдготовки спецхалхста/ роз-гледаеться у в!дрив1 в!д профес!йно-педагог!чно1 спрямованост! всього прйцесу навчання студент!в у вуз!;

- профес!йно-педагог!чна спрямованхсть процесу навчання

роэглядагться ттльки як с>рганхэац:гйний принцип, а не як характеристика яксстсй элемент!в цхлхсного навчального процесу;

- кожна конкретна дисципл!на навчального плану покликана готувати спец!ал!ста до майбутньо! дгяльност!, однак, увага ак-центувться на засвоенн! змхсту, а не на значенн! дано! дисциплин у профес!йн!й п!дготовц! спец!ал!ста;

- навчальн! дисципл!ни /насамперед {ноземна мова/, як! по-тенц!йно володхють значними мокливостями гуман!тарного { загаль-норозвиваючого впливу, ще не стали повн!ств частиною профес!й-но! п!дготовки спец!ал!ста у педвуз!{

- узагальнений досв!д вдосконалвння профес!йно-пвдагог!ч-но! спрямованост! процесу навчання студентов !нозвмн!й Мов! охоплюв ильки спец!альн! факультета, залишавчи поза у вагою не-мовнг спецхальност!.

Об 1а кто м даного дослхдввння в профес1Йно-педагог!ч-на подготовка студент! в у педвузх,

П£вдмет_ом обираються педагог!чн! умови ! засоби, як! забезпечують профэс1Йно-подагог1чну спрямован!сть процесу вивчення окремих дисципл!н у педвуз!.

Ми -розглядавмо профес!йно-падагог!чну спрямован!сть як характеристику процесу навчання студенев у педвуз!, яка воображав його якост1, що безпосередньо визначаються ц!лями пхдготов-ки спец!ал!ста дано! педагогхчно! профес!!, тобто ступхнь ор!-ентовност1 процесу на п!дготовку вчителя конкретно! спец!ально-ст1 у вс!й повнотг його специф!чних якостей. В цьому полягаз ХДЛЛ дослхдження.

ПрофесШно-педагогхчна спрямоващсть, таким чином, знахо-дить свое воображения у ц!лях, зм!ст1, методах ! формах орга-н!зац!1 навчального процесу, торкаючись ус!х дисципл!н навчаль-

- в -

ного плану кожно! конкретно Г епецгальносп, у тону числ1 I спе-цгальностг - вчитель загальнотехнхчних дисциш^н I прац1.

Щдготовка вчителя загальнотехн!чних дисциплин I прац! бхльше, н!ж будь-яка !нша, вимагае Ч1Тко виражено! профес1йно! позицх!. Це пов'язано з тим, що д!яльн!сть учителя прац! мае свое специфхку: вона носить одночасно 1 1нженерн0-техн1чний, 1 педа- -гог1чний характер. Тому, недивлячись на те, що 1нженерно-техн1ч-Н1 дисципл1ни займають важливе мхсце в навчальному плащ пгдго-■ровки майбутнього вчителя працх, необххдно, на наш погляд, штог-. рувати у зм1стх пвдготовки також знания з методики викладания загальнотехшчних дисцилл!н ! прац! 1 з хнших сумхжних наук.

Нами прийнята на розгляд у плащ особливого ориг!нальна кон-цепц!я побудови змхсту профес1йно! подготовки вчителя прац! у вуз!. Зг1дно з ц!ею концепцхею студента педагогхчних !нститутхв отримують вхдповхдаючу вимогам часу п!дготовку до зд!йснення по-лхтехтчного, трудового I професхйного навчання школяр! в, яйцо у зм1СТ1 навчального плану 1 програмнавчальних дисциплхн буде на педагог!чному р1вн1' воображений, як системний об'вкт, предмет полхтехнхчного знания - трудовий виробничий процес у всхй склад-ност1 взаемозв'язмв його стану, $ункц1онування х розвитку.

Як мп от 6 висунуто наступне припущення: пхдготов-ку вчителя у педвуз! можна покращити посиленням профес!йно-педа-гогхчно! спрямованост1 вс1х сторхн процесу навчання як в цхлому з! спецхальност!, так г лкремих дисциплхн з використанням наступ-них педагогхчних умов ! засоб!в:

- приведениям у вщповхднхстЬ Ц1лей, змхсту, методIв ! форм орган!зац1Х процесу навчання з наступною професхйно-педагог!чною д!яльн1стю;

- орхентацхею студентхв у процес! викладання окремих дис-

иш}нГ"в_тому одел: тноземно! мови на факультет! загальнотехн1ч-их дисциплхн I прац: на змхстйьне оволод1ння предметом пол!тех-хчнсго знашш;

- узгодженням понять, якх паралельно вивчсгться, г гншх лемент{в змхсту з курсхв педагог1чного циклу, загальнотехнхчних, пещадьнж диецишин г загальнокультурних, х но земно! мови в тому иелт,

V (

| а г а дано1 роботи полягаз в тому^ щоб, виходячи з соц1-льного замовлення сусп!льства на випускника, враховуючи спсдафх-у професИ вчителя загальнотехн1чних дисциплхн х трудового на-чання, визначити змхст I розробити засоби його реалхзацх! в на-чапьнхй роботх з окремих навчальних дисциплхн, наприклад, хно~ емноТ мови, як1 сприяють формуваннп префэстйно-педагогхчноГ епся-овячссМ особкстост} мейбутнього педагога.

предмет х цтль дослхдження обумовили постановку- на-т угчю: з а в дань :

- -¡•рнп*г;г,,и х побудувати змхст нявчання окремгй наячальн!й исциплхнх /хноземнхй мов.х/ вчителхв пращ у педвузх за крит-ер1ем рофесхйно-педагогхчно! спрямованостх;

-- скхкмхэувати процес вивчення дано! дисцигшни студентами ««ул^ет* подготовки вчителхв г.раи! з Уретсуванням ятдтбпачого за риторхе;-. п!:офссхйно-пегагог1чно1 спрлмованост1 його зм!сту;

- розробити навчально-методичне забезпечення /методичнх ро-омендацх! ! хн./ процесу навчання взятхй, наприклад, дягиналх-

I - хноземнхй нов! вчител1в прац1 у педвузх.

досл1дження с

олокення катерхалхстично! фхлософхГ про активну сучнхсть люд-ько? дхяльност1, про едагёсть теорх! х практики, про керхвну роль рактики у процесх П1знания; про вплив характеру х змхсту творчо! 1яльностх на профес!йне становления майбутнього спецхалхста; ди-

i рективт документа з питань народно! ocbíth i вдосконалення тд-

I готовки вчительських кадрхв.

i

.1 .£ Ü £ .2 £ ¿£ Л £ ¿í Е _о с н о в _о » дослщження стали положения про законом!pHOctri i принципи opraHÍaaqi! навчального ¡ npotjecy у Bnqitt школ! /С.О.Архангельський, В.1.3аг»язинсысий/; ' про профес1йну roroBHicTb до педагог1чно! пращ /О.О.Абдушпна, Н.В.Нузьмхна, ОЛ.Шскунов, В.О.Сластьонш, Н.Д.Хмель, 0.1,Щербаков/; про sakohomíphocti форцування тзнавально! активное tí, са-i moctíühoctí , творчо! профвехйно! д1яйьноо^} /1.£'.1'гчабол!н, i В.Х.Лозова, Т.О.Мальковська/; про 5*;у£«оналення загалъно-

падагог!чно2 подготовки i- r ae ¿хщо! педагог!чно!

тот /0.0.й$дулл!на, Л^У- Д^ж^ако» Р.1#Хналвк i in./;'npo 3UÍC9» шиги i засоби, як! спрнягть п!двищвнно падагог!чно! waAQflpHOOVi М«йбутн1х вчитыйв трудового навчання /Ю.К.Василь-•а, В.1,1Уовв, Д.О.Тхоржввський i íh./. : Для вир!ш«ння поставлен« завдань г перев1рки виоунуто! ri- -

потези був використаний комплекс методов дослхджекня, як: доповнюоть один одного: теоретичний анал1э педагогичного знания у галуэ! проблеми досл!дження, вивчення сучасного стану п!дготовки вчителя npaai у педвузах, бестда, спостереження, ан-кетування, констатуючий i формуючий експеримент, кхлькхений i ярений анал!з отримано! !кформаа1Х /методи емп!р!чного рхвня/. I . Досл1дно-експериментальна робота проводилась на баз i Бер-

¡ дянського державного педагоНчного институту ím. П.Д.Осипенко.

Дс?сл1дження проводились у п»ять етатв. | Перший етап /1987-1988 навч.р./ - обгрунтування теми, роз-

! ' роблення методолог!! i методики доелгдження. Пошуковий експери-

I

мент.

Другий етап /1988-1989 навч.р./ - теоретичний анал!з л i те- . _

ттури,-розроблення теоретично!концепц!!,проЕедення^кон^татую-того експеримента; розроблення методики I засобхв формую чого гкепоримента.

Третхй етап /1969-1990 навч.р./ - проведения формуючого эксперимента /перший рхк навчання/; розроблення засобхв формуа-того експеримента другого року навчання.

Четвертий етап /1990-1991 навч.р./ - проведения формуючого эксперимента /другий р!к навчання/; розроблення методики контрольного експеримента, контрольний эксперимент.

П'ятий етап /1991-1992 навч.р./ - проведения контрольного експеримента /вхдстрочений/. Логхчнх узагальнення 1 теоретична опрацювання отриманого фактичного матер!алу.

Найтова новизна т1е_оретиода_зна_2УЗхст^ Досл1даешя поля-гае в тому, що в ньому розкритий всеохоплюючий характер д!1 ви-моги профес1йно-педагогхчно1 спрямованостх на вс1 елементи пе-дагогхчного пронесу подготовки вчителя у педвузх, що пгдносить його до статусу загально-педагогхчного принципу в педагог!^ ви-що! школи; конкретизоваш з урахуванням принципу профес:гйно-пе-дагогхчно! спрямованостх цхл1 навчання студенев окремим дисцип-Л1нам; у зм1СТ1 взято!, наприклад, навчально! дисцишини /1но-земно! мови/ вхдобрежений на педагогичному р!внт об'вкт вивчення в загальнотехнхчнхй /полхтехнхчнхй/ П1ДготовЦ1 вчителя праЦ1 -трудовий виробничий процес; на основ! урахування мгжпредметних зв'язк!в встановлена послгдовнгсть розмгщення навчального мате-р!алу у даному курс!; розробленх методи засвоання педагог!чно1, теднхчно! й суто мовно! тематики в процес1 вивчення хноземно! мови, а таком форми оргамзаиП процесу навчання.

мають наступи! поэицх!

дослОясення:

- додаткова вимога профес!йио-педагог!чно! спрямованост!,

: яку пов1шн! звдовольнити вс! в1дпов1дн! складов! процесу п!дго-: товки вчител!в у педвуз!;

. - розроблено профвс!йно ! педагог!чно спрямований зм!ст одного з навчальних нурс!в /!цоземно! мови/ для студент! в факультету загальнотехн! чних дисцигойн 1 працг;

- до процесу вивчення !нозешо1 мови включен! нов! мотоди _ активного навчання, привнесен!, до нього новйм профес!йно ! педагог! чно спрямоЕЬНим зм!стом»

2 £ £ £ X И ¿2 вен 1 с т ь висновк!в 1 рекомевдац!й досл!д;зе» ■ ?ься адеквадйстю

ме*од!в кет! I эавданням досйдайаак.» ^Ш^явНФАЯьнов мрвв1р- ' що розробяа» подожень. ВИОМОМШ ароблан! к» п!д-

см»! як!сиого ! к!дьк!сного «ш1ау дан их, отримаида у ход! деол{дно-«хоп*римютмкноГ;обо«и. 'НДОШК лщоуфуц,

I» Црофвс!Йно-пвдагог!чна спрямован!сть процесу навчання окремиы дисципл!нам у педвуз! як дидактичний принцип педагог! ки вищоХ шхоли.

2, Шляхи ! засоби реал!зац!1 принципа профес!йно-педагог!ч-но! спрямованост! в процес! навчання з! спец!альност! в ц!лому ! з окремих дисйипл!н.

А п £ _о_б ад^я в пд о в в н н я результат! в досл!дження.

Основн! результат« досл!дження були пов!домлен! ! отримагаг схвалення на науково-практичних конференц!ях у Бердянському державному педагог!чному !нститут! !м. П.Д.Осипенко /1987,89,90,91, 92 рр./, «а республ!канському сем!нар! "Щдвищення ефективност! вивчення !ноземно* мови шляхом вибору альтернативних п!дручни-к!в" /м.МиколаХв, 16-20 жовтня 1990р./.

Результати досл!дження впроваджен! ! пройшли апробац!ю шля-

хом розробки, видения г застосування в навчальному процес1 "Ме-тодичних рекомендаи!й з роз витку напичоя читання текстхв профе-с!йно-педагог1чног спрямованостх /нхмецька мова/" /м.Бердянськ, 1990/, "Методичних вказхвок до розвитку навичок шформацхйного читання текстхв з педягог'хки та методики трудового навчааня. Н1~ мецька мова," /м.Бердянськ, 1990р./. Кргм цього за матер!ялами Д0Сл1дас1Шя опубл{ковано в ртэкгас видак^ях г;з 6 раб:г.

^ _т_а_ о б с я г дисертацхг. Робота скла-

дазться 1з вступу, двох глав, висновк!в, списку осчовно! вико-ристовано! лхтератури.

Основний змхст дисортац!!

У В с т 2 а обгрунтовтеться актуальность тета доел!д~ .чтения, форгдглювгься Його об'ект, предаю?. метч, гпютезп, зав-дання, методи досдхдг.ешш, методолсгхчна х теоретична ос:-ж;, характеризуемся його наукова новизна х практичне значения, ви-Значаються положения, що виносяться на захист.

У п е £Ш1 й "Педагогхчнх шляхи..! засоби по-

силення профес1йно-педагог1чно1 спрямованостх процесу напчання студентхв педвузу" анал!зувться стан проблевд у кауковтй лхтс-ратур1, даеться характеристика професхйно-педагогхчно! спрямованостх як хнтегративно! вимоги до процесу пхдготовки вчителя прац! у педвузI, визначаються педагог1Чн! умов и "практично Г реа-л!зац!1 ц}д1 вимоги на приклад! окремо! дисциплхни /хноземно! мови/:

.а/ введения профес!йно~спрямованих текстхв у эмхст навчання {ноземщй мовх;

б/ органхзацхя м1жпредметних зв'язкхв 1ноземно1 мови ! су-М!з^них дисциплхн навчального плану;

в/ вдосконалення професхйно! спрямованостх методхв I форм

орган!заЦ11 процесу навчання.

Вих1дним посиланням дослхдження обираеться положения про те, що досягнення кхнцево! мети формування всебхчно розвинено! осо-бистостг вчителя можливе за умовою, яйцо соцхальне замовлення на випускника вузу з чгтко вираженою професгйною спрямованхстю, на вхдмхну вгд минулих рокхв, буде реалхзоване не т!лькине стхль-ки у формуваннх мети пхдготовки у вигляд! заклику, але передус1М, 1 в основному, - у зм}ст1 пгдготовки як в усьому навчальному пла-И1, так I в кожнхй навчалыпй дисциплхн:!, в тему числх I хнозем-но! мови.

Професхйно-спрямований зм1ст навчального курсу /1ноземно! мови/ в педвуз1 через системний х ц!л!сний характер педагог!чного процесу подготовки вчителя звичайно вимагае приведения йому у Б1дпов1дн1сть вехх хнших складових процесу навчання.

В даний час у вуз1 нерхдко здхйснюеться роз'еднане засвоення знань у вхдпов1днрсТ1 з логхкою кожно! окремо! науки з кожно! на-, вчально! дисциплхни навчального плану, без профес1йно! оргентац!! засвоюваних знань на предмет майбутньо! педагогхчно! дхяльностх студента. Знания, а точнхше, змхет навчання окремих диецшшн, засвоюеться I хенув автономно, не сприяючи, а хнод1 навхть пере-шкоджуючи створенню едино! структури професхйно-спрямованого во-лод{ння ВС1М зм1СТом отримано!'оевхти. Вхдсутн!сть професхйно-педагогхчно! спрямоваиост1 процесу навчання в педвузг веде до . того, що студенти у процесх навчання засвоюють 1ндеферентн1 знания, знания взагал1, а не для певно! конкретно! роботи, не бачать об'ект свое! майбутньо! Д1яльност1.' Бхд цього знижуеть'ся мотива-Ц1йний рхвень навчально! дхяльност1 студент!в, як наслхдок,- за-гальна результативнхеть процесу навчання.

Ущербнхсть такого пхдходу у п!дготовцх спецхалхста може бути усунена тхльки професхйно-педагогхчною спрямованхстю всього

процесу навчания студенев у педвуз!, яка знаходить своэ вхдобра-ження у ме-т, у зм!ст!, ?„*гтодах ! формах орган!эац!! процесу на-вчання, яка торкавться вс!х дисцшшн навчального плану кожно! конкретно! спец!альност1.

Необх!дн!сть реалгзац!! нових цглей сусгнльства у нових соц!ально-еконон!чн:ос умовах вимагав в!д вищо! школи б!льш як!с-но! п!дготовки спец!ал1ста, цо знйгодкть сем в!добрзяенкя у вдосконалюванн! вс!х елемвнч!в процесу осв!ти. Вища школа зна-ходиться на шляху принципово! переЬр!ентац!1 зм!сту вщо! осв!ти в!д 1нформацхйного до методичного. У центр! уваги знаходиться не т!льки як!сть знань э того чи !ншого предмета, але I те, яке м!сце будуть займати ц! знания у загальному осв!тньому фонд! особистостх, з якими знаниями сушжних наук вони повиннт угво-рювати 41 тку систему, який вплив вони виявляють на характер Д1Яльност1 лвдини у майбутньому.

Саме зм!стом навчання визначаеться якгсть птдготовки спе~ ц!ал!ста, оскхльки у зм!стт навчання передуем вгдображазться науково-техн!чн! досягнення, тенденцт! розвитку сучасного ви-робництва, вимоги, як! вже склалися х будуть складатися, до р1в-ня п!дготовки дипломованого спец!ал!ста з боку сустльствя т само! системи осв!ти.

0птим!зац!я системи п!дготовки вчителя, зокрема, вчителя загальнотехн!чних дисципл!н ! прац! полягае у максимальному на-ближенн! зм!сту навчання, в даному випадку - хноземнтй мовх, в педагог!чному вуз! до зм!сту Майбутньо! профестйно! д1яльност1 випускника педвузу у школи

Конкретиэац!я знань, вмтнь г навичок у галузх шоземно! мови, як! необх!дн! студентам в р!зноман!тних сферах !х майбутньо! профес!йно! д!яльност!, зд!йснюеться формуванням зм!сту навчального матер!алу, опредмеченою формою якого в текст.

Оск!льки в 1Н0земи!й мов1 тексти складають його основний на-вча^ьний зм1ст, то на 1х добираннх I зосереджують основну увагу.

' Замхсть традицхйного добирания текстхв для читання у предмет! "!ноземна мова", яке не вэдзначаеться цхлеспрямованхстю, вводяться профес1йно значущ для вчите^в пращ тексти на теми: про матерхали, способи 1х оброблення х виготовлення продукцх! /про технолог 1ю/, техн!ку, тобто машини; 1нструменти, обладнання х так дал1, яка використовуеться для оброблення матер1ал1В, про органхэацхю виробництва, починаючи в!д орган! защ! окремого ро-бочого М1сця до орган: защ! п!дприемств ! галузей в ц:лому; ! . нарешт!, про економ!ку, також на вс!х р!внях Т1 !снування.

Щ ж розд!ли тштехшчних знань засвсяоють студента при ви-вченш загальнотехтчних ! спец!альних дисциплш, ят складають основу 1х профес!йно! тдготовки.

При конкретизацИ педагог!чного змхсту на такому рхвн1, аж до шдбирання ! спевдального написания текстхв для вивчення н1-мецько! иови майбутнш вчителям пращ:, виявтась можливхсть ! необх!дн!сть вводити тексти не просто загальнотехн!чного зм!сту, а конкретного методичного - з методики викладання загальнотехич- ■ них дисципл1Н ! працх.

В!дбтр текстхв для навчання читани» на хноземшй мов! сту-дент!в факультету загальнотехн!чних дисциплш х працх розгляда-еться з точки зору основних його притер:Гв: цхлеспрямованост!, функц:ональностх, професпйно! спрямованост!, практично! ! вихов-но! значущост!, доступност!, посильност!.

• Вс! тексти педагогхчного ! методичного змхсту в:дпов1да»ть Хх методичним функц!ям у систем: навчання: презентацхТ мовного матерхалу, навчання-видам мовно* дхяльност! /тексти для навчання мовленню у монолог:чн:й : д:алог:чн:й формах/, для навчання чи-

танка в його р!эновидах--'детальному, ознейомлювальному, пошуко-вому, переглядовому, рхвгао знань, навичок х вмхнь студенттв; текста мотивовант т епмулккть дхяльшеть студентов.

Урахування профэсхйно-педагоНчно! спрямованостх на р!вн! навчалъного !.;Ь?зр!алу даз можливхсть враховувати як змгетовний, так г процесусльний бхк у навчаннх шоземн1й мов! студент!в педвузу, яке в!дображаз спектр птдготовлйпосж! ст»цта:т1ета:' хнтелек-туъгл::лрлЬадгйнггЯ, загадьнокультурний, спецхальний; креатив-ний.

Для эручностх забезпечення аудиториях занять I самостгйно! роботи студентов тексти педагог!чного, професШно-спрямованого х методичного зм!сту эхбран! автором в окрем1 методичнх поехбники.

У "Методичних рекомендациях по розвитку навичок читання текстов прсфсс!йно-педагогхчно1 спрямованостх" акцентузться увага на професлйно значущих текстах, Т1СНО пов'яге.них з дисциплинами начального плану: практикум в навчальних майстернях, нарисна гео-метрхя, гхдрашпка, рхзання,. оп1р матерхалтв, методика. ,

У "Методичних вказхвках до розвитку навичок хнформацхйного читання тзкетхв з педагогхки трудового навчання" пропонуються для читання тексти, якх лерешптаються з дисциплинами психолого-педа-гогхчного циклу, що доэролягть студентам ознакомились з гдеями трудового вихоеання у роботах видатнкх педагог^; звернути увагу на Ц1Л1 х эавдання профес1йно! пхдготовки школярхв, дхзнатися про ц^еспрямованхсть навчання, про проблеми навчення, про методику проведения уроку, про його структуру.

За дспомогов текст:в запропоновано! тематики розглядеоться пхдготовпа спецгалхста оасобами гнозешо! мови у двох планах: по-лерше, у мхждисаиплхнарному зв'язку; по-друге, у плащ методично! пхдготовки вчителя пращ до роботи у школх.

0ргангзац1я мхжпредметних зв'язкхв дисциплхн психолого-педа-

гог!чного, техничного цикл!в, спецхальних 1 гуманхтарних диоцип-

Л1Н в обгрунтуванн! профес!йно-спрямованого зм!сту вивчення ¡но-

*

земно! мови сприяе упоредкуванню зм!стовно-!нформац!йних, опера-цхйно-д!яльних х оргат зац! йно-методичних зв'яэк!в. /

В силу д!1 педагогхчного закону в!дпов!дност! зм1сту ! метод! в навчання у единому педагог!чному процес! проведена вдоско-налення змхсту навчання !ноземн!й мов! вчителхв у педвуз!, орга-н!зац1я м!кпредметних зв'язк!в !ноземно! мови ! суы!жних дисцип-Л1Н навчального плану передбачав необх!дн!сть ! молслив!сть за-стосування в!дпов!дних нових метод! в навчання або ж наповнення традищйних метод! в новими прийомами, Методами, як! найб!льш^в!д-пов1дають вказанхй профес1йн!й мет} п!дготовки ! профес!йно-пе-дагог!чно! спрямованост! до эм!сту навчання !ноземн!й мов! вчи-телхв прац!, 6 так! методи активного навчання як м!кровикладан-ня, рольов1 та !м!тац!йн! !гри, реферування, анотац!я, ведения' технхчних словник!в, соцхально-психолог!чний трен!нг 1 !нш!.

Застосування профес!йно-спрямованих метод!в ! форм орган!-зацх! процесу навчання хноземтй мов! створюа умови для !нтегру-вання у його процес! р!зноман!тних вид!в мовно! д!яльност! -аудхювання, читання, мовлення, письма, що важливо для усп!шного волод!ння ними.

В умовах використання методхв м!кровикладання або рольових !гор мае м!сце перенесения навичок х вм!нь, отриманих при виаден-н! хноземно! мови, у мбвну д!яльн!сть р!дною мовою.

Таким' чином, педагогхчними умовами, як! забеэпечують профе-с!йно-педагог1чну спрямован!стг> процесу вивчення окремо! дицип-л!ни /!ноземно! мови/ студентами педагог!чного вузу, а:

- реалхзац1я вимоги профес!йно-педагог!чно! спрямованост! по ж!дношемкю до вс!х елементхв педагогхчного процесу X! вивчення;

------------ профес1йно орхентовний змгст визчення хнозвмно! мови, а

якому вхдобрадений на педагогичному рхвн1 об'ек? вивчення у эа-гальногехн!чн1й /полхтехшчшй/ тдготовщ вчителя пращ - тру-довий виробничий процес в усхй повнотт його стану, функшонуван-ня I роэвитку;

- реалхзац1я мхжлредметних зв'язкхв на змх стовно-1нформа-Шйному рхвнх, яка забеэпечуз ефеетнвшсть засвоекня пол1техшч~ гоос знань 1 вмгнь;

- професхйна спрямовашсть метод1в I форм оргашзацх! процесу навчання дано! дисциплхни / д1лов1 I рольов1 1гри, мхкро-викладання, реферування, ведения технхчнгос словник1в, вправи педагог хчного стлкування/» як1 привнесен! до нього новим профе-схйно 1 педагогхчно спрямованим эмхстом.

^ Д Л У £ 1 Я £ Л ® .2 .1 ~ "Пхдвищення ефективност1 пронесу навчання окремхй диспиплхнх /хноземнхй мов1/ посиленням його професхйно-педагогхчно! спрямованостх" досл1дним шляхом

' пхдтверджузться необххдшсть використання розроблених теоретич-

!

них положено дослдаення як засада для оптимхзацхг процесу вивчен-ня окремо! навчально! дисциплхни - 1ноземно1 мови вчителями пра-цх у педагогхчному вузх I апробац:! шляхIв вдосконалення методики II викладання на неспеш альних факультетах.

На основх експериментального материалу доводиться, що ефек-тивнхсть вивчення хноземно! мови у плат профес1йно1 подготовки вчителя прац1 значно пхдвищуеться, ящо пропес вивчення будувати на принцип провес1йно-педагог1чно1 спрямованостх, що торкаеться вс1у структурних коипонентхв процесу П вивчення; шляхом органх-защ1 мхжпредметних зв'язкхв, використання актиших методхв навчання I форм орган:зац:1 навчального процесу.

* Отриманх у ход: констатуючого експерименту дан: дозволяють стверджувати, що причини недостатнього рхвня готовност! вчителхв

пращ до робоги у ШКОЛ! X ТРУДНОЩ1В, э якими вони зхшовхупться на початку свое! професхйно! дхяльностх, налвжить шукати у вхд-сутност1 професхйно-педагог1чно1 спрямованостх всього пронесу навчання у вуз! !, зокрема, хноземнхй мов1; низькоыу р1вн1 моти-вацх! вивчення хноземно! мови на неспещальних факультетах; В1Д-сутнос« науково обгрунтованих метод1в х профвс1йно-спрямованих дидактичних засобхв /спехпальних пхдручникхв, навчальних посхб-ншгёв, ауд10В1зуальних засобхв 1 -4.И./, спрямованих на практично оволодхкня хноземною мовою, якх розкривають рхзноманхтнхсть I складахсть ситуащй, як1 моделюють' професхйну д!яльнхсть вчите-ля в школ!.

В пропесх формую чого експерименту виявленх позитивн! тен-денцх! змхки мотивацх! у вивченнх хноземно! мови студентами педвузу - вир1с процент студент!в, ям вважають хноземну мову одним з компонент!в свое! профес!йно! п!дготовки. Ящо за щдсумками констатуючого експерименту основна маса студент! в энаходилась на нижчих негативному х байдужому щаблях вхдношекня до вивчення Иноземно! мови /63% - за п!знавальними мотивами ! 60$ - за соо!~ альними/, то п!сля проведения формуючого експерименту цей процент 'значно пониэився /за сощ альними мотивами В1н став - 23?, а за пхзнавальними - 31%/.

Досл!дно-експериментальна робота шдтвердкуе наше припу-щення про те, що профес!йно-педагог!чна спрямован!сть процесу вивчення шоземно! мови студентами' загальнотехнх иного факультету педвузу спрш$з активному засвоенню полхтехнхчних, загальНо-технхчних ! спецхальних знань. Самоощнення студентами сво!х пол!техн!чних знань у констатуючому експеримент1 поливалось в!д . I до 4 бал!в. Формуючий експеримент дав коливання у самоошнен-Н1 студентами сво!х знань в!д 3 до 7 бал!в, Завищено! самоощн-ки в! 8 до 10 бал!в заф!ксовано не було.

_________Про вмхння студент!в cairocTiftHO зд1йснювати змхстовну оброб-

ку тексту, яке значно зросло, свхдчать дан} фор^уючого вхспери-менту, згтдно э якими середня кхлькхсть правильно зрозушлих "фактов" контрольного тексту одним студентам склала 13,5 /з15/, правильна оенислення наявноГ в текст: 1нформапЛ -65,5&, а за даними констатувчого експерименту - 6,3 факта або 43,7$ хнформа-ait. Об 'ем складеноГ студентами внотащ! тексту хноэвмнсж» но воя профвс1йно-педагог}чноГ спрямованост! складався э 8-10 фраз.

Pi вень впливу профес!йно-педагог!чних текст! в на навчаяьну ycnimnicTb оволод!ння студентами пол!технхчними энаннями, згхдно з Киверялгом 0.0. с клав 5,6. Ефектившсть рхвня эасвовння профв-cifiHO неправленого змхсту склала /за Анхчкхним С.О./: •

Э /у/= х = ^

48

У викладен1 0ch0bhi результати дослхд-

ження:

Система подготовки вчителя npani явш® собой складний комплекс струкгурних елементхв: загальноосв^хх, спецхальних, пси-холого-педагог1чних г методичних дисциплхн, ЯК1 знаходятьея в певних зв'язках i вхдношеннях, як1 взаямодхють один з одним i творять цШсну еднхсть.

Найважливхшим фактором, який виявляе вирхшальний вплив на кхнцевий результат педагогичного пропесу у вузх - якхсть .подготовки вчителя до профес1йно! дхяльностх, в лрофес1йно-педагмч ч-~ на спрямованхсть всього педагогхчного процесу.

В фунинональшй структур! навчального процесу профестйно-педагог1чну спрямовенгсть повиннх в однаковхй Mipi мати i цхлх навчання спешалхста, i змхст, i методи навчання, i форми орга-Hiqauii процесу навчання.

У структур! складу, пронесу ¿падготовки спекал! ста у педвузI профес1йно-спрямованим повинен бути змхст вс1х складових п{дго-товки: загальнонауково!, гуманитарно!, педагог1чно! I специально!, так 1 окремих навчальних- дисциплхн, кожно! в певн1й шрх. ! Всеохоплшча широта х глибина виявлення дх! профас 1йно-педа-

| ' гог!чно! спрямованост! в!дносно всього педагогичного процесу^

дозволяв пхднести щ вимоги у статус эагальнопедагсгх чиого прин-| ципа у педагогхцх вищо! школи.

! У прикладн!й частинх досл1джеккя роэроблен1 кляхи х засоби

посклення професхйно-педагогхчкз! спрйУовгноя^ пронесу вивчення хноземно! ко&:; студентами эигахьн^&ягчкого фвхудьтму ЯАДЯГО-Нчного '

! Встошко» цо у поамножц* \йт иввчання *нозшн1й мовх,

I 0Г1ДН0 В ООН0ВНИММ {ДОХ^ЯМИ пронесу наачакня: освхтньо!, вихов-

но! 1 роааившчо!, 1 в !х рвм1зацИ кожна з них повинна бути | конкретизована з урахуванням принципа профес1йно-педагог1чно! | спрямованост!,

1нформвц1йно-зм!стовне наповнення навчальноТ дисципдхни "ию-земна мова* /тематика х змхст текстI в/ у шдготовцх вчителя за-гальнотехнхчних дисцшшн х прац! /крхм задоволення особливих . внутр1шн1х вимог цього курсу/ визначаеться необххднхстю вхдобра-! ження в ньому об'екта вивчення у загальнотехшчнхй /под1техн{ч-| нхй/ шдготовш вчителя прац1 - трудового виробничого процесс у ] вс1й повнотх його стану, функшонування х розвитку. Цим задаать-| ся тематика профес1йно значущих такстхв з хноземно! мови, яка ви-| вчазться вчителями працх: про матерхали, техшку, технолога, | екомшку, органхзацш I людську працю,

Посл1Довн1сть роэподхлення у курсх хноземно! мови отримано! таким чином тематики ветановлюетьея не духе складним урахуванням

I

I I

мхжпредметних зв'язмвдйсххиплхн профас1йно-педагог1чного циклу х хноэемно! мови,

Досить принципов! х тплеспрямоЕЭн{ змхии и1лсй яивчвшм 1 зм!сту 1ноземноГ моьи природшад способом поаишдаЯЬСЯ Но двох 1н-ших елементах пропесу навчання - на матедпх нввчйннй 1 фермах ор-гантзащТ процесу навчання. ПедагоНчна 1 ШН|ЧЙЙ тематика мимоволх вимагее застооуванмя я}дпо§1дНй*' ¥м К550Д1й навчання: ршення педагогхчних задач, дЬчявих, ршшеш ! 6й?уа» тивних !гор, !грового проектуваннл, МтпаШш Вй{Ш» Йуду^И обумовленими новим зм!стом курсу, вони ерГЙН^Ш ЙЮДШ Д0 йй« вчального процесу, на в!дм!ну в!д Ш?увдввф1 6Пр§б 8Ийбрй8?6ййй цих нових метод!в активного навчання при ЦЭвДИЦ1ЙНвЦУ| йрф0е1й-но хндвферентному зм!ст! курсу !нозем»е! мййИ3

Професхйно I педагогхчно спрямований йМЙ^ М§?6ДИ } форми органхзац11 процесу навчання, виходячи з аигШну ё!!Ш1§{ШУН¥йль-ного матерхалу дослхдження, в значнхй м!р{ п!двищую*ь навившая дхяльностх студентхв до педагогхчно! пратН. У дослхдквнн! остановлено 1снування безпосоредньо* залежное?! ем1б¥ем I р}рнен прояву мотив!в учення студентки ! ступеивм лряфзв1йН0=иедагер1ч-но! спрямованост! процесу навчання.

На п!дстав! вщссказаного >«тя э1 внешним §¥унаием айгрун»

I

тованост! стверджувати, що поставлен! у 81ВД1ИНЯ ВИ»

конан! ! мета досягнута. Ппомтично виоунутв прпрШйй, щ§ п!д= готовку вчителя у педвуз! можна покраатти пооиленнш екявде=» в их процесу навчання: I цхлей, х змхету, ! методов, { фарм нхзахпГ процесу навчання у педвуз!; в результат! П{ииэвДйН8Р§ слхдкення не тхльки отримано наукове обгрунтування } я1д?6§РД®#Н=» ня, але I розробленх на методичному р!вн! конкрети! ШЯЯКИ \ ЭЙ" соби посилення профвс!йно-педагог!чно! спрямованост! процеоу п!д^

готовки вчителя npatji у педвузх.

Завершения дослхдження-з одно! кЬнкретно! теми, через" вклк чення I! у б!льш загальну проблему, даз як конкретнх теоретичЖ i практично значущ результати, так х.дозволда вирхщувати iraii наукой завдання, сум1жн1 i залежн! вхд вирхшених. Це можеть 63

ти, наприклад, координащя i субординащя нового педагог i чного

>

принципа профес ¿йно-педагог i чно! спрямованост1 процесу П1дгото1 ки у педвуз i в редх 1нших навчальних курсив педвузу, або ж pea-Л1зац1я цього принципа у взятому, наприклад, навчальному Kypci,

ала не в педвузх, а, припустимо, у вищй техтчшй школ!,

i

Основний э и i с т дисертацИ воображений в на-ступних публхкащях автора:

1. Мхсце i роль хноземно! мови як загальноосовхтнього на-вчального предмета в системх професхйно! шдготовки майбутньогс вчителя// Актуальна питания теорх! i методики виховання пгдро-стеючого поколшня.- Запор1жжя:Вид-во АПН СРСР,1989.-Вип,3.-C.60-6I, .

2. Профес i йно-педагог i чна спрямованхсть вивчення хноземно] мови як.шлях формування соцхально! активноот1 особи вчителя прг ni у педвузх// Перебудова i розвиток сощально! активност1 моле дх: Запор1жжя:Вид-во АПН СРСР,1990.-Вип.2,»> С.86-94.

3. Досвхд розроблення навчальних поехбникхв в профес i йно-педагог1чн1й спрямованостх з !ноземно! мови для студентiв педа-гог1чного вузу// Шдвищення ефективност! вивчення хноземно! мови на основх вибору альтернативних тдручшшв: Тези доповхдей республхканського евмхнару, 16-20 жовтня 1990р.-Микола!в,1990,-С.68-70,

4. Методичн! рекоменадцх! по розвитку навичок читання тек-

ст1в професхйно—педагог!чно! спрямованост1 для студентI в 1-П курс1в /н1мецька мова/«- Бердянськ:ВДП1,1990.-52с./У сшвавтор-

СТВ1•/

5. Методичн: вказгвки до роэвитку навичок шформащйного читання текст:в з педагог!ки та методики трудового навчання. Нх-мецька мова.- Бердянськ:ЦЦП1,1990.- 48с, /У сшвавторствт./

6. Роль профес:йно-педагог1чно1 спрямованост: навчання 1но-земнтй мов! у формуваннх сощально! активное»! вчителя праш у педвуз!// Актуальн! проблеми гуманиарних та природничих наук.-

. .7. Вимоги до особистост1 вчителя в сучасних умовах// Акту-алы« питания тдготовки спецхалхстхв у педвуз!: Зб.теэ науко-вих пов!домлень.-Бердянськ:ВДП1,1992,-Вип.2.-С.5.

8. Потеряйло О.В., Володша Н.В. Внесок Дистервега в трудо-ве виховання// Актуальна питания подготовки спец!ал1ст1в у педвуз!: Зб.теэ наукових шв!домлень,- Бэрдянськ:ВДП1. ,1992.~Вип.2,-

Шдписано до друку 10.11,93 р. Офсет.1,0 даукпрський ар куш. Формат 60хЬ4 1/16. Зам. 7175. Тира* 100 прим. Бердянська м1г,ьк-*1 друклрня.

М. :Вид-во АПН СРСР,1991.-Вип.1.-С.51-52,

С.4.

/

*