автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Проблема гуманизации управления школой в педагогическом наследии В.О. Сухомлинского

Автореферат диссертации по теме "Проблема гуманизации управления школой в педагогическом наследии В.О. Сухомлинского"

^ ® інсппут ивдлгогИга лші їкрліни 2 1 [ВДІІ І993

На правах рукопису

ОСТАПЙОВСЬКИЙ Ігор Євгенович

ПРОБЛЕМА ГУМАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВКОЛОО У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.О.СУХОМШСЬКОГО

13.00,01 - теорія і історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Кяїз - 1993

Робота виконана в Інституті педагогіки ІПН України.

Наукові керівники - кандидат педагогічних наук,

ст.науковий співробітник Калениченко Н.П.

- кандидат педагогічних наук, ст.науковий співробітник Легкий Н.П.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук,

' професор Бондар В.1.

- кандидат педагогічних наук Сгадова В.В. .

Провідна установа - Полтавський державний падагсгічіїйй

інститут ім. В.Г.Короленяа

Захист відбудеться " " 1993 року о 16 гсдвд

на аасіданні спеціалізованої вченої ради Д 113.15.01 в Інституті педагогіки АЛН України /252024, Киїи-24, пров.Чзкістів, б/.

З дисертацією могла ознайошгеися в бібліотеці Інституту пчпв гогіки АПН України.

Автореферат роаіслано * " 1993 року.

Учений секретар

і І

.Актуальність дослідження. Лпоцес .{о глування основ нової по-ітичноі' структури, відхід від адміністративно-командної система, «зоудоиа України як незалежної, демократичної правової держави ютоебус створення відповідної системи освіти. Поряд із реоргані-іапіею існуючої в Україні освііи, в умовах швидкого зростання іогі'льїюі полі особистості, гуманізації та демократизації сус-іільства особливого значення набуває питання гуманного управлінні їжолою.

Розглядаючи людину ля найвшіу соціальну цінність, гуманізація управління школою поаодбачао істотне розширення прав суб'єктів освітні,ого пронесу, створення діііовоі елективної системи самоврядування та комфортного морально-психологічного клімату у педагогічному колективі, забезпечення колегіальності в управлінні, заміну коиандно-адміністпатирьих ракелів впливу демократичнії: ш і гумчішиш методам:',.

Ппой/іег/а гуманізації управління школою оула актуальною в усі ііепіоли іункніонуваїпьі освітніх установ. В історіі розвитку педагогіки над цією проблемою ігущюі’Гіли такі видатні вчені, як К.Д.Ушииськии, М. І .Ш’рогов, М.П.Драі’огш• ов, С. •£. Ру сова, М.С.Гру-шоїзсоКиіі, и.ї.іїацький, ІІ.ІІ.Ілонсі.киЬ, А.0.Макаронно та інші.

У су гпсіт>; ііеп.-.олого-педагогічпих дослідкешлк Є.С.Еерезня-;:а, А.Д.Бондаря, І.І рінйпя, ] .І).Кобзаря, Ю.А.ііона|<жевс: кого, . ,'.І.Ь.К''асогнііі!.!:ого, ,’л.П.Легкого, і. ^.ло.чоьа, А.і'а.0 'арова, В.С.Пі-іге.і..ііоі, У.и.іютшшка, Д.І.Ругіяіщевоі, Ь.П.Сишнова, ІІ.С.Сунцо-ьч, р.....1:іаку:)ова , иоьітлєні пізні аспекти упоапління загально-ооінті!(.ою школон, 'їло :і;)'Слеш г.уманізаііі і управління школою н;, <.><а ;і, і,[ імх ііоеп/іотом спеціального дислільсніїл. .

Найбільш повну та вичерпну відповідь вона знайшла у творчості видатного педагога сучасності Василя Олександровича Сухомлинсь кого /1918-19.70/, Плідна практична робота в Павлиській середній щкшіі на Кіровоградщині, постійний пошук оптимальних шляхів реалізації управлінської діяльності дозволили В.О.Сухомлинськоглу узагальнити свої теоретичні положення і практичний досвід з питань гуманного управління школою.

Цінна' педагогічна спадщина В.О.Сухошинського продовжує привертати увагу багатьох науковців і педагогів-практиків. За останні роки з'явилося немало книг і статей, присвячених її дослідженню /А.М.Борасовський, Г.Н.Волков, Л.0.Кондратенко,0.В.Крам чанінова, І.А.Зязюн, О.Р.Мазуркевич, Г.К.Настасьев, Д.М.Сіднєв, В.З.Смадь, О.В.Сухомлинська, І.А.Цюпа, М.Д.Ярмачанко, дисертацій про нього /Д.А.Абрамова, Н.Г.Базилевич, А.С.Бик, Л.С.Ьондар, В.А.Василенко, Р.О.Иозінкевич, О.С.Соколовська, Р.І.Штаіїник та інші/.

Однак, цілісне і системне дослідження теоретичних положень І практичних рекомендацій В.О.Сухомлинського, присвячене проблемі гуманного управління школою, у педагогічній літературі відсутнє.

Актуальність даної проблеми і і і нерозробленість обумовили рибір теми дисертаційного дослідження: ^Проблема гуманізації управління школою у педагогічній спадсдані В.О.Сухошинського".

Об'єкт дослідження - науково-педагогічна спадщина і практичний досвід В.О.Сухомлиноького.

. , Ппеимет послі ідййня - теорія і практика гуманного управління школою у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

Мета дослідження - аналіз і розкриття сутності, принципів,

з

змісту і практики процесу гуманізації управління школою у педагогічному доробку В.О.Сухомлинського та їх значення для сучасної' педагогічної' теорії і практики.

У відповідності з метою дослідження поставлені такі завдання:

- охарактеризувати історико-педагогічну сутність і конкретний зміст ідеї гуманізації управління школою;

- простежити головні тенденції розвитку теоретичних основ

гуманного управління школою у педагогічній спадщині В.О.Сухомдия-ського; '

- виявити і розкрити розроблений В.О.Сухомлинським практичний механізм гуманізації управління школою;

- показати основні шляхи творчого використання управлінського досвіду В.О.Сухомлинського з діяльності сучасної школи..

Методологічну основу дисертації становить філософське поло-женкя про системно-діяльнісний підхід до процесу пізнання. Дослідження базується на засадах діалектичного підходу до процесу управління, у відповідності з яким проблема управлінської ді -яльності розглядається в органічному взаємозв’язку зі станом її . розвитку у минулому, сучасному та майбутньому.

Методи дослідження. В основу дослідження проблеми гуманіза-______

ції управління школою у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського було покладено такі методи: аналіз, синтез, порійняння, узагальнення і систематизація здобутих фактів та іншого інформативного матеріалу. _

Джерела дослідження. Джерельну базу дисертації склали науково-педагогічні праці, художні твори-мініатюри, розпорошені по багаточисельних газетах і журналах педагогічні статті, листи В.О.Сухомлинського, література та спогади про нього. Значну, гру-

пу становлять архівні документі; Центрального нєчїягкого аахіву вищих органів влади та управління Укітни і мате;наш педагогічно-меморіального музею В.О.Сухомлинського ти !і»кі!і*,с..і.іі! оо'іед-ніР школі Ону Іжевського району Кіровоградської ойімсі і.

Наукова новизна і теоретична значимість досл іннд ноллг-н в здійсненні соціально-детеркіїювтюго аполіду теоремігшпх осі:о;• гуманного управління гчіолою та поглядів В. 0.0."сошикського на сутність, принципи і технологію процесу гуманного управління і,ко лою.

В результаті виконаного дослідження накреслені перспектив;: розвитку та вдосконалення гуманізмі і- управління ііжолру в сучасних умовах.

Практична значимість роботи полягає в тому, що і і результат дозволяють педігогам, методистам і керівника"; шкіл врачовуват" і використовувати досвід В.0.Сухим инського та розроблені ним принципи, зміст, методи і приііоми для гуманізації уп -лвління: сучасною школою. Окремі результати і висновки дисеотаніі моку. ь бути творчо використані при складанні навча-.ьких планів, нрогра: спецкурсів /спецсемінапів/, підручників і пас ієн ісів з педагогіки, а також у лекціііно-методишіі" роботі з полагогічнилп іпаг.ів-никами.

Достовірність і обгрунтованість висновків дисертації забе: печені тим, що вони базуються на узагальненій фактлл, які є ое-зультатом історико-теоретнчного аналізу документальних, літературних та інших даерел дослідження.

Апробація. Основні полонення дисертації відображені в публ націях автора, доповідях на засіданнях кафедри педат^огіїш луиьк го державного педагогічного інституту імені Лесі Ун:атк::’:, :-.а

‘ І

науково-практичних конференціях: ^Творче використання педагогічної' спадщини В.О.Сухошинського в умовах перебудови народної освіти на Україні" /Луцьк, 1968/, ^Н.К.Крупська і сучасна школа" /Луцьк, 1989/, ^Фізичне виховання і спортивна підготовка молоді" /Луцьк, 1991/; науково-практичних семінарах: ^Проблеми формування особистості вчителя в педагогічному вузі’’/Луцьк, І9БС/, ^Проблеми формування особистості вчителя та шляхи його підготовки до всебічного розвитку учнів" / Луцьк, 1989/. Матеріали дослідження послужили основою для лекцій на курсах підвищення кв иїіфікаціІ директорів та їх заступників, які були прочитані у Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки /1992/.

На захист виносяться: '

- науково обгрунтування генезису поняття ^гуманізація управління школою"; '

- положення про те, що В.О.Сухоплинськиг.і розроблені та на-уково-обгрунтовапі принципи гуманного управління школою: колективність управління; знання справи, діловитість; критика і самокритика; поєднані::! перевірки виконання з повсякденною допомогою вчителям; особистий приклад директора иколи та комплексне використання організаційно-педагогічних, соціааьно-нспхилогічіїих і економічних методів, які забезпечують пропес гуманізації управління школою;

- висновок про то,що ідеї В.О.СухйніЛпнського нро гуманіза-

цію. уцрмВЛІІіНЯ ШКОЛОЮ иокуть бути використані В КОрІВИИЦТВІ сучасними навчальнії їй. закладами. . .

Стпукт»оа ітсі'ргтіії. Робота складаються із вступу, двох розділів, висновків і списку основно і в/.когіиатаїюї літератури.

У вг,тупі обгрунтовано актуальність проблеми, визначені : об'єкт, предмет, мета, завдання, методологічна основа, методи і джерела дослідження, сформульовані його науково-теоретична новизна, практична значимість, викладено зміст положень, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатів. '

1 У пепшогту тюзд^лі - ^Теоретичні основи гуманного, управління школою, їх наукова розробка у пралях В.О.Сухомлинського" - розкрито найбільш суттєві ідеї, обгрунтовані видатними вченими К.Д.Ушинським, М.1.Пироговим, М.П.Драгомановим, С.Ф.Русовою, М.С.Грушевським, С.Т.Іііацьким, П.П.Енонським, А.О.Макаренком, які мали важливе значення для розвитку теорії і практики гуманного управління школою.

Значний вклад у розв'язання даної проблеми вніс К.Д.Ушинсь-кий. Його поради про поєднання в особі керівника головного вчителя і головного вихователя, про колегіальний хапактер упоавління школою, про ставлення директора до вчителя були успішно викопис-тані в Павлиськііі середній школі і не втоатили своєї актуальності в наш час.

Особливе місив в становленні і розвитку науки ппо уноавління займають праці И.І.Пиоогова. Тісне поєднання теоретичних знань М.1.Пироговим з практикою керівництва навчальними округами дозволили йому виробити важливі принципи гуманного управління школою. Сутність їх полягала в колегіальності, самоуправлінні та педагогічній майстерності керівника.

Питання гуманного управління шкодою розглядалося також видатним українським вченим-істориком і педагогом просвітителем другої половина XIX століття М.П.Драгомяноьнм і відомий педагогом,

палким патріоток національного виховання С.Ф.Русовою.

Думки М.ІІ.Драгоманова і С.Ф.Русової про те, що відповідність навчання і виховання національному духовному складу українського народу, знання і розуміння керівником школи фізично і і духов-ноі організації дитини та самоуправління забезпечують реалізацію проблеми управління школою, є вкрай актуальними і своєчасними, коли стає з руі'н національна школа. '

В історії вітчизняної педагогіки над проблемою гуманного управління школою працював видатний український вчений та державшій діяч М.С.Грушевський. Для реалізації управлінської діяльності на гуманних засадах мають велике значення висловлені М.С.Грушев-ським ідеї про самоуправління, матеріальне стимулювання та контроль . -

В нових історичних умовах питання гуманізації управління школою розглядалися С.Т.Шацьким. Гуманізм Іііацького в управлінні школою проявлявся у взаємодопомозі, підтримці,'доброзичливості, демократизмі, у взаємостосунках, проникнутих духом колективізму і самостійності. ’ ;

Значний внесок в розробку теоретичних основ гуманізації управління школою вніс відомий психолог і педагог П.П.Блонський.

Аналіз теоретичної спадщини вченого свідчить про те, що гуманізувати процес управління школою моашиво при умові, коли школа буде лабопчтопієп .людського життя і творчості для вчителів та учнів. . "

' Подальший розвиток ідея гуманізації управління школою знайшла відображення в педагогічній творчості А.С.Макаренка.

Спираючись на багатооічний досвід керівництва дитячими комунами, Макаренко зробив висновок, що тиор.че використання.традицій, колектив; е керівництво, майстерність директора, поєднання поваги

і довір'я з вимогливістю до людини, педагогічний контроль, активна робота органів самоуправління сприяють реалізації гуманно] управління. ’

1,пеі гуманного управління школою, розроблені вітчизняними педагогами, одержали подальший розвиток у науково-педагогічній діяльності Василя Олександровича Сухомлинського.

Педагогіка В.0.Сухомлинського глибоко гуманна. І І сутність і зміст полягають в утвердженні в колективі школи таких педагогічних ідей: наявності у суб’єктів управління віри в дитину; поєднання в навчально-виховному ппоцесі поваги до людини з вимогливістю до неі; забезпечення логічного аналізу педагогічних ідей колективом школи; створення та формування передового педаго' гічного досвіду; дотримання кєрівнчком школи інтелектуальної культур?; поєднання педагогічної, навчально-виховної та методичної роботи з адміністративно-господарською.

В.О.Сухогшінським був зроблений конкретни" науково-практичний внесок і в розвиток принципів гуманного управління’ школою. Результати проведеного дослідження показали, що педагог використовував в упав їінні Павлиською середньою школою такі принципи:• колективність управління; знання справи, діловитість; критику.і самокритику; поєднання перевірки виконання з повсякденною допомогою вчителям; особистий приклад директора школи.*

Колективність управління в педагогічній концепт ії В.О.Сухо-млинського означала, що керівником і вихователем учнівського колективу мас бути не сам директор, а педагогічний колектив з цілому. В.О.Сухогаинський писав, що керувати навчально-виховним. процесом'чеоез педагогічний колектив - це значить повсякденно ^Сухо?."линськи!1 В.О. Система роботи директора школ:;.

- К.: Рад. школа, ІГ53. - С.З.

• ]

шіиатис:.. на думку і досвід колоктлву.

Кол' гтивність уитавлігкя ь педагог і шіі! системі В.О.Сухотинського найяскравіше проявл їлася у спрямуванні творчої душси СЧ'И’^ГІ'ШОГО колективу ІШ ПОЛІШІіЄШ.'Я якості уроку і методів ВИ-оьноі рос-оіи. Па засіданнях педагогічної ради, предметних комі-:і;і і методи «ш. об'єднань розглядалися найважливіші питання іидакт'/ки і теорії виховання.

кс.!ег.тивності управління також передбачав колективні.; ангиіЬ нроги.' п, підручників та знань учнів. Такий аналіз в іав.іИсьі:і, і.колі проводили па початку навчального року. Ця ніле-зирділованість аналізу прогпам і підручників дозволяла визначити нь^нттеішЛ умій-.я і пави таї, намітити конкретні шляхи розв'язання иаГвшшквіших завдань школи.

Зусилля педагогічного колективу Павлиської середньої школи об'єднувалися з кетою успішної підготовки як до системи уроків, так і до кожного окремого уроку, цьому значною міпою сприяло та, що Ь.0.Су хиіллинськиВ і завуч школи відвідугши і аналізували уроки няРдоовідчєніших вчителів та молодих г.алодосвідчених педагогів. Раз на рік у і:;колі випускався' рукописний яурнал, в якому іушиіі ділилися досвідом.

Особливо велику роль СуХОМЛІШСЬКИК ВІДВОДИВ об'єднанню зу-скль пгмагогі того колективу з йотою вивчення, узагальнення і пол педагогічного досвіду. В роботі ІІавлпської школи знайшли тнсбг>»кошп{ т'їкі уопглі обміну досвідом: взаємне відвідування

уооків з іі .ступиш осговооеілшм, шефство досвідчених педагогів над. маяоііосвілчеииии, колективна підготовка і аналіз системи уроків. з ок;х,їлих розділіу і тем навчальної програми.

Такон варивом була проблема розвитку практичних умінь і навичок у проносі навчання, застосування набутих знань і нави-

чок у трудовій діяльності. Ці іштання вчителі вивчали у своій . практичній роботі, вносили пропозиції щодо іх конкретного здійснення в школі.

. Вадливим принципом гуманного управління в педагогічній системі В.О.Сухомлинського було знання справи, діловитість. Головною ознакою діловитості в управлінні школою, підкреслював В.О.Сухо-млинський,є знання навчальних програм і змісту навчальних предметів /особливо підручників і посібників/, методики викладання і педагогіки. •

В.О.Сухошшнсьішії зазначав, що знання змісту навчально-виховно і роботи, і і форм і методів, тих вимог, які ставляться до Знань і практичних навичок учнів, дають змогу директору конкретно, по-діловому керувати педагогічним процесом, правильно планувати відвідування уроків у вчителів, надавати їм ділову допо- ■ могу при підготовці до уроків, грунтовно ■ аналізувати кожний відвіданий урок. . .

• Глибоке.розуміння справи, діловитість дозволів визначити серед багатьох завдань, які стоять нерод школою, головну ланку в хі роботі. Саме тому на початку навчального року головною ланкою в роботі Павлиської школи був не розподіл учнів по класах, не складання і затвердження планів, а забезпечення правильного повторення матеріалу, що вивчався в минулому році, застерекення вчителів від типових ПОМИЛОК.

' Поглиблене вивчення досвіду В.О.Сухомлинського да«;'нам мож-. / •

ливість переконатися в тому, що найважливішою передумовою гуманного управління е розгортання критики і самокритики. Одним із найважливіших чинників розвитку критики і самокритики в педагогіч ній концепції В.О.Сухоглинського було залучення педагогічного колективу до обговорення найважливіших'питань навчально-виховної

роботи школи. Розгортанню діловоі' критики і самокритики у Павлиоь-кій школі сприяло те, що виконання рішень, прийнятих колективом, перевірялося за участю самого колективу. Великого значення В.О.Сухомлинський надавав інформаційним даним про виконання рішень попередніх засідань педагогічної ради.

Перевірку виконання попередньо прийнятих рішень Сухомлинсь-киіі розглядав не як ряд епізодичних заходів, а як систематичну участь керівника школи в усіх ділянках навчально-виховного процесу. Творчо використовуючи .принцип поєднання перевірки виконання прийнятих раніше Рішень з повсякденною допомогою вчителям в їх роботі, В.О.Сухомлияський звертав велику увагу на теоратико-мето-дичний рівень вчителів, якість навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів, на знання, практичні уміння та навички учнів, їх підготовку до трудової діяльності, на виховну роботу класних керівників /особливо щодо згуртування учнівських колективів/, на позакласну роботу, зокрема, роботу гуртків, па позакласно читання, виконання домашніх завдань учнями, впровадження режиму робочого дня учнів, на здійснення єдиного мовного режиму в школі, наступність у навчально-виховній роботі, правильності опігобвання знань учнів як в процесі навчання, так і на екзаменах.

Важливою стороною цього принципу було й то, що завдяки порадам і рекомендаціям директора педагог оволодівав методом самостійного аналізу своіх успіхів і невдач. Цій меті, за СухомлянсЬким, відповідали тон і характер порад та рекомендацій.•

В.О.Сухошіянський підкреслював, що від особистого прикладу директора школи залежить йоро копальне право керувати. Квргвпик.-

писав педагог,- який спирається тільки на адміністративні захочи

І • . ■ втрачає авторитет серед колективу? Саме тому він повинен бути

-*-Сухомллнський В.О. Система роботи директора школи.

- К. : Рад. школа. - С. 24. . ■

зразком майстерності в навчанні і вихованні. З його практичної діяльності, а не з порад мають вчитися учителі, як тробі виховувати дітей.

Отже, творчо використовуючи ідеї вздатишс вітчизняних недо-гогів, постійно збагачуючи власний досвід нгупово-пидагогі шок діяльністю, В.О.Сухомлинськиіі теоретично обг './нтував пвинци’ь; гуманного управління школою, розкрив їх зміст і збагатив .Тюрми його реалізації в процесі управління Павлиською середньою школо:).

, В другому позділі - Гуманізація управління школой у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського" висвітлюється використання В. 0. Су хотинським колективних, соціально-психологічних, організаційно-педагогічних та економічних методів управління сучасною школою.

Створенню дійової системи самоуправління у педагогічній діяльності В.О.Сухомлинського сприяв метод колективного управління. Механізм практичної реалізації цього методу забезпечувався рішеннями педагогічної ради. Засідання ради проводилося 7-8 разів на чік. До складу педагогічної ради входили вчителі, старший піонервожатий, бібліотекар, вихователі груп продовпеного дня, ■ лікар, керівники гуртків, директор школи, завуч, заступник директора по господарству, п’ять-сім членів батьківського комітету, які обиратися пороку на загааьношкільни;: батьківських зоорах.

Педагогічна рада обирала :цороку директора, завідуючого навчально» частиною, розподіляла предмети і класи ні':: учителями, -затвердевала керівників масних, методачких об’єднань та гуртків.. На засіданнях педагогічної ради затверджувався гілоіі робот;;

’ і • школи, виріиувалися питання навчально-виховної, мотодочьоі та

фінансово-господарської діяльності школи. Педагогічна рада визначала зміст пкільного коаконєнт? освіти, формі та гетсди навчання.

ІЗ '

а таксм піклувалася про здоров’я, режим праці та відпочинку ді-те:і і вчителів.

Нормальний психологічний клімат, атмосферу людських взаємин, яка з одного боку, сприяла розв'язанню соціальних завдань, а з іннюго - задовольняла індивідуальні потреби кожного члена колективу з урахуванням ііого інтересів і здібностей, забезпечувалися застосуванням соціально-пспхогічних методів: орієнтацією на особистії)'! приклад, власну ініціативу, впливу на інтереси членів педагогічного колективу., створення умов для самовираження в праці.

Велику роль в управлінні школою В.О.Сухогаинсышй відводив методу особистого прикладу її керівника. Так, він організував і керував школою радості", проводив уроки-подороікі до даерел живої думки, виступав на засіданнях педагогічної ради, на яках ділився своїми думками з учителями, розповідав їм про наслідки своїх • спостережень. .

Систематично відвідуючи уроки вчителів і аналізуючи їх, Б.О.Сухомганіськиі! бачив, що поради, які він давав педагогам, не завжди виконуються. І не тому, що їх не хочуть виконувати вчителі, а тому, що не монуть цього зробити. Ці обставини спонукала В.О.Сухомлинського проводити показові уроки. Такі уроки мали велике значення длч підвищення педагогічної майстерності і стали 'дяе-рело:л обміру досвідом. Ось чому в І95І-І952 навчальному році у Павллськііі середній школі було розроблено і сплановано систему показових уроків на навчальний рік. За три чверті було проведено 12 таких уроків.^

Б управлінні Павлкською середньою школою В.О.Сухомлинський

■Гм"“.... ■' .

■‘•Сухоглкнський Б.О. Показові уроки директора школи //ЦЦАВС 7кГ'ТЇн« 0. 5057, оп. І, спр. 711, арк'. 2. :

використовував поряд з методом особистого прикладу керівника і к тод бесіди. На бесіди з учителя™ знаходив годину, дві, три навіть З приводу ОДНОГО СЛОВЧ, ГГОСІ'ІП'Сч ас;0 ГНІВНОГО погляду.

Іі'іаіістеоііість директора, на думку В.О.Сухошинського, полягає в тому, щоб, зберігаючи підлеглість та відповідальність, давати. широкий поостір ініціативі окремих осіб, і cave тону пін і*п-користовував в управлінні ;іколок; гютод особистоі ініціативи.

Педагогіка В.О.Сухоч'линсккого гуманістиша где й тог.^, ідо в управлінні школою Василь Олександрович опирався не лише на адміністративні важелі, а й на норми життєдіяльності загально-шкільного колективу, які регулювали поведінку і вчинки всіх членів колективу. Такими нормами були традиції.

У педагогічній системі В.О.Сухомлинського було також визначено комплекс знань, умінь та навичок, якими повинен оволодіти учень протягом десяти тюків. Вчений-гуманіст.' підкреслював, ідо для нього цей коплеко знань, умінь і навичок став програмою управління педагогічним процесом, а для вчителів він був ’вимогою, і ,

яку вони ставили самі до себе й один до одного. . ,

Творчо використовуючи ідоі А.С.Макаренка, який процес уп-равлішія тісно поєднував з принципом нЯкомога більше вимог до людини, але водночас і якомога більше поваги до неї? В.0.Сухомлине ышй спирався в управлінні школою на норми колективних взаємин, які полягали в гармонії вимогливості і турботи про людину. Току у конному класному колективі, починаючи з ІУ класу, обиравсь відповідальний за виконання домашніх завдань, організацію суспільно-корисної праці, господарство класу, здоров’я однокласників, веленкя щоденників. З кожного предмету в кожною масі був ' один або кілька консультантів. '

' . ' Перед закінчення:.! кожної чверті і навчального року колектив

ласу, починаючи з 11, вирішував, кому з учнів знизити оцінку з юведішш. ■

У ПавлиськіЙ сзреішіГ. школі учні розпорндкалися штеріаль-шш цінностями - грошина, які надходили на шкільний рахунок від іавчалілю-дослідН'Л ділянки, саду, пасіка. Щорічно на рахунку шоли було не менше 2 тисяч карбованців. Школярі прийлали рішення ш що витратити гроші. Із гракових надходжені- надавалася матеріальна доію.'іога, проводилися екскурсії, купувалися музичні інструменти. • .

Таким чином, організовувалася впутрішкільна учнівська'само-діяльність у ПавлиськіЙ середній школі. Доцільно підкреслити, ідо вона стала необхідною умовою інтелектуальних та духовних стосунків,' побудованих на творчій самодіяльності учнівського колективу.

Педагогішим колективом Павлиськоі школи були таков вироблені вимоги до позашкільних умов ниття, резшлу праці та відпочинку школяра. Приймати управлінські рішення, В. 0. Су хотинський враховував ні вимоги. ■ •

Отке, традипії, правила, моральні поргли, загашюшкільні рє.таші вимоги, про які йшлося вище, були результатом творчої діяльності директора школи, його заступників, учителів і учнів.' Вони породжені самим життям, потребами учнів, довір’ям до них, гарячим переконанням у.їхніх великих твопчих можливостях. Таким чином Сухомлинський добивався того, щоб КОЇНИІІ член шкільного колективу постійно контролював свої дії, порівнював свої Споави і вчинки із справами і вчинками своїх товаришів,' вчився критично ставитися до СВОЄЇ роботи, перекопувався у СВОЇЙ НаЛвКПОСТІ до колективного :,-;г.ття. . '

Одним із дійових методів управління в педагогічнії', діяльності В. 0. Су хотинського був такок метод формування громадської

активності педагогів і учнів. Здійснення керівництва творчими об'єднаннями вчителями і учнями старших класів було одним з найважливіших факторів, який забезпечував розвиток громадської активності педагогів і школярів.

Аналіз творчо і спадидаи Сухошинського показав, ь;о в управлінській діяльності педагог використовував катоди впливу на інтереси членів педагогічного колективу і створення у;.гов для їх самовираження в праці. В.О.Сухомлинський , користуючись підтримкою громадськості села, добивався, щоб коаен учитель мав свіїі влас-ішй будинок. Із 28 вчителів Павлиськоі' иколи 22 мали власні будинки, з яких 12 було побудовано, а 5 куплено.* Для молодих вчителів сільська рада виділяла квартиру. Дирекція школи обставляла і'і меблями, а педагоги готували для них подарунки: ш-.шект підручників з предмету, який він буде викладати, невеличку бібліотечку методичної і художньої літератури. Для пецагога-початківця виписували газету.

Проявляючи піклування про побутові умови, В.0.Сухої.і:пнсьглііі прагнув створити для вчителя обстановку багатого духовного у.ктїя. Душевний затишок педагоги знаходили в учительській. Сухомлинський звільняв і оберігав вчителя від усякої писанини. Для статистичного звіту використовувалися класні журнали. Матеріал шли для текстового звіту були спостереження директора і завуча. План роботи школи складав директор. Учитель складав лише два плани на рік: календарний план уроків і перспективний план виховної роботи. В педагогічному колективі існувало правило, що учитель протягом тижня не повинен бути зайнятий після уроків більше, ніж два дні у------------

Сухомлинський В.О. Організація і виховання педагогічного колективу середньої школи // 1ЩАВ0 України ф. 5097, оп. І, сно. 49, арк. 17. .

/методична рада, педагогічна рада, позакласна робота/.

Концептуальність підходу В.О.Сухомлинського до питання гуманізації управління школою дає можливість зробити висновок, що . у своій роботі вчений керувався-державним законодавством про народну освіту, статутом школи, наказами освітянського міністерства, обласного і районного відділів народної освіти. Це давало змогу директору школи сформувати на правовій основі стійкі органі-заиійно-педагогічні відносини між всіма учасниками навчально-ви-. ховного процесу. ■ .

Аналіз спадщини В.О.Сухомлинського свідчить також і про те, що стабілізації управлінської діяльності сприяли методи формування педагогічного колективу і розподілу обов’язків між директором . гаколи і його заступниками. Важливе місце у системі внутрішкільно-го управління Сухомлинський відводив розпорядчим методам. На .

довготривалий пепіод вчений використовував плани навчально-виховно і роботи; на певну частину року - накази і розпорядження. Гуманізації процесу управління сприяло і те, що пріоритет у своій ■діяльності В. 0. Су хотинський надавав колегіально-колективним рішенням /педагогічної ради, науково-методичної ради/... ■

Гуманістична позиція В.О.Сухомлинського проявлялася також і в тому, що в управлінні школою особливе місце займали методи ' матеріального стимулювання праці педагогів і учнів. Дирекція . ніколи нагороджувала кращих педагогів грошовими преміями. Розподіляючи навчальне навантаження сеоед вчителів, В. 0. Су хотинський враховував і матеріальну сторону справи.

Важливе місце в управлінськії; діяльності В.О.Сухомлинського відро лилося поєднанню матеріальних і моральних стимулів. Слід також відзначити, ідо вчений великого значення надавав матеріальним стимула.*: у навчатьно-виховному процесі. Так, пвпекоздів ве-

18 1 ’

чорів і раннів художнього читання нагороджузали книгами.В.О.Су-хомлинськил великого значення надавав також індивідуальному заробіткові школяра. Влітку учні середніх і сташт-класів, працюючи в колгоспі, одержували за цо гроші, які вносили до сімейного бюджету. У плодорозсаднику учні вирощували саджанці плодових і декоративних дерев.У дні осінього і весняного Тижня саду вчителі проводили бесіди з населенням про догляд за деревами. Половину саджанців школа продавала. Гроші йшли на поповнення матеріальної бази школи. Таким чином, В.0.Сухомлинеький використовував і економічні методи у сігоаві гуманізації процесу-управління Пав-лиською середньою школою.

У розділі висвітлені також шляхи творчого використання ідей В.0.Сухомлинеького в практиці уігоавління сучасною школою. Досвід В.О.Сухмоішшського активно використовує сьогодні дирекція Пав-лиської середньої школи імені В.О.Сухомлинського, Сахнівської ’ середньої школи Корсунь-Ліевченківського району Черкаської області, Очеретянської неповної середньої школи Чеовоноармійського району 2'лтомирської області. Заслуговує уваги досвід управління середніми школами № 5 м. Нововолинська Волинської області і №. 16 м. Сєвєродонецька Луганської області. ■'

Розкриваючи досвід роботи даних шкіл, в розділі відзначаються конкпетні <топми та методи, які забезпечують гуманізацію процесу управління. Ефективність управління в цих школах досягається шляхом використання колективних фопм поботи: проведення засідань педагогічної ради, психолого-теоретичного семінару, застосуванням методів особистого прикладу директора школи і його заступників, творчим поєднанням матеріальних і моральних стимулів в управлінські? діяльності, ПРИНЦИПІВ - єдності між словом і ділом, перевірки виконання з повсякденною допомогою вчителям, активного

використання великих виховних можливостей шкільних традицій.

Таким чином, творче використання ідей В.0.Сухотинського збагачує практику управління сучасною школою. .

У висновках сформульовано основні результати проведеного дослідження.

Теоретичний аналіз основ гуманізації управління школою, проведений у птюпесі дослідження історії цієї проблеми, ії сучасного стану і можливого розвитку в майбутньому, показав, що вона була актуальною на всіх етапах розвитку вколи і педагогічної думки. Значний вклад у дану сферу внесли видатні вітчизняні педагоги К.Д.Ушинський, ГІ.І.ІІирогов, М.П.Драгоманов, С.Ф.Русова, М.С.Грушввський, С.Т.Шацький, ІІ.П.Глонсьісий, А.С.Макаренко.

У їх педагогічній спадщині і багатогранній суспільно-політичній діяльності основну увагу було приділено проблемі гуманного управління школою та удосконаленню змісту і методів її роботи. Засуджуючи адміністративно-бюрократичні метоли керівництва навчальними установами, вони не тільки обгрунтували основні функції управління шкільною справою, але й сйорнувапи професійні та осо-биотісні вимоги до іі керівника.

Висунення на передній план різноманітних проблем і теоретичних розробок, пов’язаних з удосконаленням управління шкільною справою, мало великий вплив на подальший науковий пошук ефективних шляхів розв’язання проблеми гуманного управління школою.

Ідея гуманного управління школой була пріоритетною і в педагогічнії-' конвенції В.О.Сухомлинського. Домінуючим в ній виступають: глибока любов до дітей, виховання в них почуття високої опінки надбаних людських цінностей, здатності молодого покоління постійно розширювати свій загальнолюдський духовний розвиток.

Спинаючись на иелагогічні ідеї К.,Ялтинського, М.І.Пирогова,

• » * творчо використовуючи теоретичну спадщину А.С.Макаренка, С.Т.Ша-цького, П.П.Елонського та інших вчених-педагогів, В.О.Сухомлиись-кий створив якісно нову гуманістичну систему управління школою, його новаторство в теорії і практиці даноі проблеми знаходяться в діалектичній єдності з загальними теоретичними пошуками в вітчизняній педагогіці.

Самобутній та конструктивно-творчий характер управлінської концепції В.О.Сухомлинського визначається тим, що, використовуючи системний підхід у внутрішкільному управлінні, вчений забезпечив злагодженість, координацію та інтеграцію спільних зусиль всього педагогічного колективу. При цьому будь-яку систему педагогічної діяльності він розглядав як механізм досягнення гуманного управління школою, а її процесуальними компонентами вважав принципи, сутність, зміст та методи управління.

Використовуючи надбання видатних вітчизняних вчених з питань гуманізації управління школою, В.О.Сухомлчнський дав но лише свос трактування поняттям гуманізм" та ^управління", а й розкрив сутність та зміст гуманного управління школою. Іазиоом гуманного управління В.О.Сухомлинський вважав наявність у суб’єктів управління віри в дитину; поєднання в навчально-виховному процесі виховання поваги до людини з вимогливістю до неї; забезпечення логічного аналізу педагогічних ідей колективом школи; створення Та формування передового педагогічного досвіду з іштаиь гумаиногс управління школою; дотримання керівником школи та підпорядкованиг. йому колективом інтелектуальної культури; поєднання педагогічної, навчально-виховної та методичної роботи з адміністративно-господарською. І

Аналіз сутності, змісту, принципів та методів управління школою переконує в тону, що ідеї В.О.Сухомлинського знаходить

свое втілення в конпеппіі перспективного розвитку національної школи, особливо нових типів шкіл, в розробці і прийнятті найбільш гуманних і пемокпзтичнях управлінських Рішень. Отже, вони заслу-говупть на попсякгтенну пропаганду і втілення в життя шляхом поо-тптт няуково-пппктрчпих конТ'еоекгій, запровадкення в педагогічних навчальних закладах спепкуосіп з гуманізації управління ппго.'юю, ''озообкн никлу лекпіГ на и» тему та ознайомлення я їх змістом керівників шкіл на курсах підвищення кваліфікації.

Дотримання принципів гуманного управління, за В.О.Сухогшшсь-кпм, вимагає: колегіальності в управлінні, знання сплави, діловитості, забезпечення критики і самокритики, поєднання перевірки виконання попзт’етг-іх рішень з повсякденною допомогою вчителям, орієнтації на особисти.Г, приклад директора школи.

пеачі'<яці;о гуманного управління школою, за концепцією В.О.Сухотаїпнського, забезпечу?- комплексне використання колективного, орга-ізянігно-печагогічних, соціально-психологічних та економічних методів управління, тенденція залучення до іх інструментування всіх учасників педагогічного пгюпесу. Вміле використання Б.0.Сухом пінським методу колективного управління створювало переду--ови лля удосконалення навчально-виховного процесу, нейтралізувало можливість жорсткого організаційного підпорядкування, сприяло утвердг еншо демократії та реального самоуправління у шкільному колективі. .

Атмосфера лодських взаємин, яка, з одного боку сприяла розв'язанню соціальних завдань, що стояли перед колективом школа, а з другого - задовольняла індивідуальні потреби кожного педагога, із воюванням кого інтересів і здібностей, забезпечувалася со-г гально-псі’уологічнлмп методами - застосуванням особистого прикладу, бесіди, переконання, підтримки особистої ініціатива, ство- '

ренням умов для самовираження в праці.

Формування організаційно-виробничих відносин між членами колективу забезпечувалося організаційно-педагогічними методами -розпорядженнями, планами, наказами. Організаніі'но-педагогічні методи - розпорядження директора, формування педагогічного колективу, розподіл доручень між директором і його заступниками опиралися на колективні моральні норми, що Е підвищувало дійовість соціально-психологічних методів.

Поєднання соціально-психологічних методів з економічними і організаційно-педагогічними створювали умови для розвитку індивідуальної' і колективної творчості, породжували чіткість і злагодженість у роботі школи.

Новаторський підхід В.О.Сухомлинського у розв’язанні проблеми гуманного управління школою полягає в тому, що в центрі управління вчений ставить дитину, а їі розвиток пов’язує з постійним глибоким і логічним аналізом колективом школи педагогічних ідей виховного напрямку, що дозволяє судити про дійсний стан, рухатися впепед і бачити перспективу.

В період утвердження української державності, коли перед ( школою постають якісно нові і складні завдання, педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського є фундаментальною основою у розв'язанні багатьох.актуальних педагогічних проблем, зокрема, гуманного управління школою, викликає великий інтерес до іі більш глибокого вивчення і використання у надзвичайно сприятливий для цього час відновлення української національно! школи.

. Попродньо, проведене нами дослідження не претендує на повне і всебічне 'розв'язання порушених в ньому питань. Багатогранна спадщина В.О.Сухомлинського,важливість і -значимість якої актуалізується в період розбудови української національної школи

заслуговує на подальшу розробку. Зокрема, з позицій системного підходу більш глибокого вивчення потребують питання педагогічного аналізу, дидактичний аспект проблеми управління та інші.

Основний зміст дисептації відображено в таких публікаціях

автора:

1. Ідеї гуманізму в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського /управлінський аспект/ //Методичні рекомендації. - Луцьк, 1992.

- с. 19. - /у співавторстві/.

2. В.О.Сухомлинський про внутрішкільний контроль //Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції ((Творче використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в умовах перебудови народної освіти в країні". - Луцьк, 1988. С. 217-218.

3. Як лікувати педагогіку? //Молода Волинь. - 1991. 27 березня.

4. Серпе, віддане дітям //Молода Волинь. - 1991. - 27 вересня. - /у співавторстві/.