автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Проблема подготовки учителей естественно-математического цикла в системе высшего педагогического образования Украины (1945-1994 pp.)

Автореферат диссертации по теме "Проблема подготовки учителей естественно-математического цикла в системе высшего педагогического образования Украины (1945-1994 pp.)"

pi Ь VH

- 8 ШаШ

ПЕДАГОГ 1КИ I ПСИХОЛОГ^ ПРОФЕСЛЙНО! 0CBITH АПН YKPAÏIW

На правах рукопису

ЯНКОВИЧ 0ШКСА1ЩРА IBAÍIIBHA

ПРОБЛЕМА П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ПРНРОДНИЧО-НАТЕНАТИЧНОГО ЦИКЛУ В СИСТЕМI BtUSOÏ ПЕДАГОГ1ЧНО! ОСВ1ТИ YKPAÏIW / 1945 - 1994 PP./

13.00.01 - теор!я та 1стор1я педагог1кн

АВТОРЕФЕРАТ ЕнсертацП на здобуття паукового ступеня кандидата педагог1чних наук

V7

V/ \

1

КШВ - 1S95

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в 1нститут1 педагог1ки i психолог11 профес1йно осв!ти АПН Укра1ни.

Науковий кер!вник - доктор педагог1чних наук, професор

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор педагог!чних наук, професор

Захист в1дбудеться "1?" травня 1995 року о 14 год. на sac данн1 спец1ал1эовано! вчено! радк.Д 01.61.01 в 1нститут1 педаг г1ки 1 психологи профес1йно1 осв1ти АПН Укра1ни /252135, м.К 1в, вул. Koclopa, 24, к.201/.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в 01бл1отец1 1нститут педагог1ки 1 психолог11 профес!йно1 с£в!ти АПН УкраЗни.

Автореферат розЮлано "15" кв!тня 1995 року.

Василь Каленикович МАЙБОРОДА

Лариса Григор1вна КОВАЛЬ

- кандидат педагог1чних наук, доцент Степан Васильович КРИСЮК

Пров1дна установа - Льв1вський державний ун1верситет 1м.- 1вана Франка

ЭАГДЛЫ/А ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОГИ

Антуальн1сть досл!дження проблем вито! педагог1чно! школи эумовлена неоох1дн1стю створення як1сно новоЧ сйстеми осв1ти, 5ез я ко! неможливо побудувати незалежну, демократичну, еко-юм1чно розвинену державу. Пльки аавдяки пр!оритетному розвитку эсв1тнъо! галуз1 Украина зум1е зайняти належне Мсце серед 1ров1дних краЧн св1ту.

Серед першочергових проблем, що !х розв'яэуе молода держа-а, законодавчих акт!в. що приймагаться парламентом, повинн1 бути итанвя Шдготовки вчителя. В1д його об1энсшост1, енерг1йност1, 1шучост1 залежить, як1 люди в недалекому майбутньому стануть за ермо перетворень у народному господарств1, науц1, на чол1 пол1-ичних парт!й. „

Для роза'язання завдання Шдготовки вчителя на р1вн1 сучас-« стандарт1в з урахуванням проблем 1 перспектив розвитку наро-г 1 держави у XXI отол1тт! необх1дно критично проанал1еувати ФУб1жн1 досягнення; надбання сучасних науковц1в, переосмислити ¡торичне минуле вщо! педагог1чно! осв1ти Укра!ни.

Окр1м прикрих помилок, хибних р!шеиь, необгрунтованих де-рмац1й у нагромадженому досвШ е чимало ориг1нальних п1дход!в до зм1сту, форм 1 метод1в профес!йно! п1дготовки педагога для Шонально! школи. як! не втратиди свое! Шнност! в умовах сьо-цення.

Важливо досл1дити не лише функцЮнування осв1тньо! галуэ1 в лому на р1зних 1сторичних еталах, а й за окремими спец!альнос-«1, як1 мають сво! особливост1 1 законом1рност1.

Питания становления та розвитку системи народно! осв1ти, ювн1 етапи. пройден1 нею у повоенний пер1од, частково :в1тлен! в наукових досл!дженнях А.М.Алексюка, В.К.Боролюка,

М М.Грищенка, М.С.Гриценка, С.К.Гутянського, 1.А.Зязюна,М.Н.Кол-маково"!, В.К.Майбороди, 0.Г.Мороза, М.П.Шжинського, Н.Г.Ничкало, 3.1.Равк1на, Ф.Г.Пзначина, К.Ф.Присяжнюка, М. 1.Шк1ля та хнших.

ВиЕченню рхоник аспект1в ютори педагогично! осв1ти в Ук-раШ у досл!джуваний период присвячен1 дисертащщи досшдження £.П.Б1лоаерцева, Л.В.Заремби, В.К.Майбороди, В.е.Прокопчук, В.6. Серикбаево! та 1нших.

Питаниям шдготовки вчител1в у заруб1жних кра1нах ааймапися Б.Л.Вульфсон, С.О.Головко, З.О.Мадъкова, М.Д.Шкандров.Л.М.Шв-нева та гнпп.

У книгах, ваукових статтях, монограф1ях, дисертацшних досл1дж&ннях, у виступах на конференции висв1тлен1 окрем1 аспекта подготовки вчителя природничо-ыатематичних диоцшшн. Проте глибокого вторичного ангшау досл1джувано'1 проблеми не ароблено, в той час як написания кого дасть можлив1сть не лише критично переглянути Юторш, а й вгдгбрати т1 цшн1 паростки, як! були ь1дкпнут1 разом ¿а старими подходами 1 стереотипами.

Актуалън1сть досл1джувано! проблеми вианачаЕт^ся 1 тим, що в краШ, де д1е широка мер&жа педагог1чних навчальних зашщгив а природничо-математичними факультетами (4 педагог1чних ун1вер-оитети, 19 пед&гогхчних 1нститут1е), ще не досл!джена 1стор1я IX роавитку, що об'ектнвно стримуе темпи роэбудови нац!ональда>1 ви-щр! педагог1чнэ1 школи.

Хронолопчш рамки досладження охоплюють 1945 - 1994 роки, у межах яких умовно вид1лено три основн1 пер1одй: 1945-1959 рр.; 1959-1991 рр.; 1991-1994 рр., кожний в яких ч1тко г ясно окрес-лений 1 ровд1лений на етапи. При цьому автором враховувалиоь оу-сп1льно-пол1тичн! процеси в кра'Ш, ваконом1рност1 економ1чного 1 культурного посту пу, особливост! роавитку вищо'1 педа-

гог1чно1 школи, специф!ка еволюцП 1 предмета дооидження.

Необх1дн5.сть вивчення 1сторП п1дготовки ьчител1в природничо-математичних дисципл!н, використання дос:з1ду минулих рок1в для роэбудови нац1онапьно1 системи народно! осЫти обумовили виб1р теми дисертацП:"Проблема шдготовки вчител1в природни-чо-математичного циклу в систем! вищо! педагог1чно! осв1ти Укра-1ни (1945 - 1994 рр.)".

У ав'яаку а тим, що дооИджувана проблема в обширною 1 комплексною, ми обмежшш свое заЕдання роаглядом лише основних П питанъ. Це, эокрема, структура, мережа навпальних ааклад1в, у яких майбутн1 педагоги адобувагать природнич1 та ф1эико-матема-гичн1 спец!альност1, формування 1х контингенту, ам1ст, форми 1 методи навчання. Для досл1дження вибрана стац1онарна форма навчання вищих педагог!чних навчальних ааклад1в: педагог1чних 1 зчительських 1нститут1в та педагоПчних ун1верситет!в.

06'бкт досл1дженнл: теор1я 1 практика Шдготоеки вчител1в 1риродничо-математичного циклу в УкраШ в 1945 - 1994 рр..

Предмет наукового доагпджения: ам!ст , форми 1 методи на-¡чання студентов природничо-математичних факультет!в системи вида! педагог1чно1 осв!ти Укра'1ни.

Сята досл1дження: Дати ретроспективний анал1а 1 виявити |рав1дн! тенденцгТ процесу п1дготавки вчител!в природничо-мате-[зтичного циклу а 1945 по 1994 рр. Визначити перспективи вико-шстання досв1ду п!дготсвки фач1вц1в а даного проф!ли, нагрома-женого аа цей пер!од.

Завдаиня досл{дженкя:

1. Виявити особливост1 та конкретно-гсторкчн1 умови Шдго-овки вчител!в природничо-математичних дисципл!н, сп1вв1дношення нац1ональною вищою педагог1чною осв1того та нац1ональною

освН'ыю У крайни.

2. Вивначити 1 обгрунтуьати пер1оди процесу п!дготовки вчи-тел!в природничо-математичного циклу в 1945 - 1994 рр.

3. Охарактеризувати 8м1ст п1дготовки, орган!зац1ю педагог 1чного процесу в мэжах вказаних пер1од1в.

4. Досл1дити мсжливост! використання в сучасних умовах досв1ду п1дготовки фах1вц1в даного проФ1лю, набутого у досл1джу-ваний пер1од.

ЦатодолоНчноя основою досл1даення в теор1я наукового Швнанна. д1алектична концепц1я руху та розвитку. принцип д1а-дектики про вваемозв'язок 1 взаемозумовлен!сть явщ та необх!д-яост! 1х вивчення в конкретно-1сторичних умовах, 1де1 класик1в педагог1чно1 1 психолог1чно1 науки на проблему педагоПчно! осв1ти, досв1д видатних педагог1в-практик1в минулого й сучас-ност1. а також Закон Укра1ни "Про осв1ту", положения Державно! над1 опально! программ "0св1та" (Украина XXI ст.), сучасн! кон-цепцП нац1онально1 школи.

Кмрелознавча йааа £,асл1джа1шя: для анал!зу п1дготовки вчи-тел!в природничо-матеыатичних дисципл!н у систем1 вищо! педа-гог1чно! осв1ти УкраИни автором вивчено б1льше тисяч1 джерел. Серед них - дисертацП, автореферата, фонди, справи Центрального державного арх1ву видик орган1в влади 1 управл1ння УкраТни (ф.2,34, 166, 4621, 8070), Закарпатського (ф.П-125), Льв1вського (ф.Р-119), Одеського (ф.Р-1438,Р-6570), Терноп1льського(ф.П-179, П-1792, Р-21) державнх обласних арх!в1в.

Використано численн1 ввдання, зокрема, центральна рес-публ1канськ1. обласн1 газети 1 журнали, бюлетен!, зб!рники на-кав!в та ровпоряджень М1н1стерства осв1ти .УкраЧни, .як1 м!стять щкавий фактичний матер!ал про процес п1дготовк1? вчител!в при-

- Б -

родничо-математичного циклу в Укра!нь

Важливим джерелом була також л1тература, документ уряду, партП про розвиток осв1ти в краШ, про функцгонування вищо! педагог1чно1 осб!ти, а також матер!али щодо функщонування вищих навчалъних заклад1в за кордоном.

Методи: для роав'язання проблеми використовувались р1зно-ман1тн1 емгаричн1 1 теоретичн! методи досл!дження, адекватн1 мет1 1 завданням: хронолог1чний, який дав можлив1сть роаглянути процёс п1дготовки вчител1в природничо-математичного циклу Укра!-ни в часов1й посл1довност! в!дпов1дно до сусп1льно-економ1чно! 1 пол!тично1 обстановки в кра!н1; д!ахронний (метод пер1одизац13), за допомогого якого досл!джувалися як!сн1 зм!ни в п!дготовц1 майбутн!х педагога на визначених пер!одах та етапах, ретроспек-тивний; структурно-системний; теоретичний; статистичний; д.стори-ко-пор1вняльний анал1э психолого-педагог1чно! л1тератури 1 доку-ментальних матер1ал1в, наукових досл1джень з дано! проблеми.

Досл1дження проводилося в три етапи:

На першому етап1 (1985-1987 рр.) визначено проблему, предмет, мету 1 вавдання досл1дження, вивчено ф!лософську, 1стори-ко-педагоПчну, психолог1чну л!тератури, фонди арх1в!в.

На другому етап1 (1987-1990 рр.) проводився ретроспективний, пор1вняльний ал ал1а навчалыю! д1яльност! студентов природничих

I ф!зико-математичних факультет1в педвуз!в Укра!ни, уточнговалися

II мета, функцП та значення.

Третей етап (1991-1994 рр.) було прИсвячено анал1зу, систе-матизацП, уаагальненшэ результат1в досл1дження та впровадженню його резудьтайв, визначались можливост1 1 шляхи використалня вивченого досв!ду, формулювались висновки 1 рекомендацП.

Наукава новизна доеладження:

- вОдтворено в1дносно повну осторш процесу подготовки вчи-тел!в природничо-математичног'о циклу в систем! вица! педагог 1чно! оов1ти Укра1ни;

- ровкрито вмост, форми 1 методи п1дготовки майбутнхх педа-плчв;,

- показано, як вообразились деформаци, прорахунки, упущения в политичному житто 1 . сощально-еконокичному роэвитку кра-гни на навчально-виховному процесг педвуз1в;

- визначено науково обгрунтован1 пер1оди та етали подготовки вчителов природничо-математичних дисцишин; .

- роэкрито перспективы! шляхи удосконалення навчального процесу природничо-математичних факультет1в педвуз1в;

- у науковий апарат введено гначну колькость нових доку-мент1в, факт1в, !дей,- шр базуються на виявлених нами арх1вних матер1алах.

Теоретячне аначення досл|дження - це розкриття осторп подготовки вчител!в природничо-ыатэматичних дисципл1н; визначення науково обгрунтованих пер1одов: перший - 1945 -1959 рр., другий - 1959- 1991 рр.; третш - 1991-' 1994 рр.; висв1тлення тенденцой роавитку вищро педагогочно'о школи та подготовки вчителов природ-ничо-математичного ощклу, як1 можутъ стати основою для розробки нових науково-теоретичних напрям1в, фундаментальних досЗПджень нащоналъно! бищо! педагогочно! осв1ти.

Практична аначуиисть досл1дження полягае в тому, що його результати, висновки ■ рекоыендацП можуть бути Бикористан1 для ращокально! органозацп навчального процесу природничих 1 ф1ви-ко-ыатеынтичшк факульте^в: при-, склздашп навчальних планов о праграм, у плануванно аудиторноо ! самостойно! роботи студентов,

а також при написанн1 навчальних пос1бник!в, текст!в лекц1й, при п1дготовц! методичних рекомендаШй.

ЦШсний анал1з проблеми п1дготовки вчител1в природничо-ма-тематичного циклу в теоретичною п1дставою для визначення шлях1в роэбудови нац1онально! системи вищо! педагог1чно'1 школи.

В1рог1дн1сть результат1в досл1джения забезпечена методолог 1чною та теоретичною обгрунтован1стю його вих!дних позицШ, застосуванням комплексу взаемодоповнюючих метод!в досл1дження, адекватних мет1, предмету 1'эавданням роботи; опорою на значний обсяг р1зних арх1вних 1 друкованих джерел; широким обговоренням результатов досл1дження.

На захнст виносяться:

1. Положения 1 висновки, що характеризуем основн1 тен-денцП 1 особливост! процесу. п1дготовки вчител1в природничо-математичних дисципл1н у систем1 вищо'1 педагог 1чно'1 осв1ти Укра1ни 3 1945 По 1994 рр.

2. Визначення та- наукове обгрунтування пер1од1в 1 етап1в п1дготовки вчител!в природничо-математичного циклу, характеристика 1х зм1сту: перший - 1945-1959 рр.; другий - 1959-1991 рр.; трет1й - 1991-1994 рр.

3. Основн! напрями використання набугого в досл!джуваний пер!од досв1ду в сучасн1й практиц1 п1дготовки спец!ал1ст1в природничо-математичного циклу.

Апробац1я 1 впровадження результатов доел1дження зд1йснюва-лись бевпосереднъо у педагог1чн!й д1яльност1 автора, у виступах з допов1дями та науковими пов1домленнями на М1жнародних (Р1вне, 1990; Харк1в, 1994; Льв1в, 1994), Всесоюзна (Москва, 1989) кон-ференц!ях; республ!канськ1й науков!й конференцИ (Льв1в, 1989)," Всеукра'1нсь«1й науково-практичн!й конференцИ (Терноп1ль, 1993)

та обласних конференцгях (ТерноШлъ, 1989; 1990).

Результата дослЧдження в1дображен1 у 10 опублхкованих роботах.

Структура дисертацП. Дисертац1я складааться 1г вступу, трьох роадШв, виснови1б, списку ооновно1 використано! лгтера-тури та додатк1в.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У исту!П обгрунтозувться актуальн1сть теми дисертацШюго досл1дження, вианачаються його об'ект, предмет, мета, вавдання, методолыччна основа, основШ методи та етапи доавдження, роэ-криваються наукова новизна, теоретичне та практичне значения ро-боти, фарми апробаци одержаних результатЧв, формулюються положения, що виносяться на вахист.

У першому poздiлi "Структурпо-логЧчний аналЧа п1дготовки вчителЧв природничо-математичного циклу в 1945-1959 рр." проана-л1вовано ьплив на роавиток педагог1чно1 оов1ти сусп1дьно-пол1-тично! обстановки в кра'Ш, характеризуются змЧст, форми, методи навчання студент1в природничих 1 ф!вйко-математичних факультет.

У межах дссл1джуваного перЧоду видыено два етапи: ,.1945 -1954 рр., 1954-1959 рр. Виршальне значения для визначення меж перЮду та етап1в мали прийняття постанов в1д 30 серпня 1954 р. урядом СРСР а ЦК КПРС та вгд 2 жовтня 1954 р. урядом Ч партЧею Укра'1ни "Про полгпшення пЧдготовки, розподыу та використання спец1аШст1в з вгпдси 1 середньою спещальною освхтою", а також у груднх 1958 р. та кв1тн1 1959 р. вакон1в СРСР та УРСР "Про глпцнення зо"явку шксли а життям 1 про дальший развиток системи

народно! осв]ти", що'снрияли низц! заход!в щодо пол1ншення практично! п1дготовки вчителя, наближеннп викладання 1 навчання до потреб життя.

У пер1од з 1945 по 1954 рр. в основному складаеться система вищо! педагог1чно! школи. Поряд з педагог1чними д!ють вчи-тельськ1 1нститути, частина яких з 1950 р. реорган1зовуеться в педагоПчн!, частина необгрунтовано закриваеться. 3 1955-1956 н.р. вчител1в з вищою осв!тою готують лише педагог1чн1 1нститу-ти, частково - ун1верситети.

У дисертаЩ! показано, як на навчаиьно-виховному процес1 педвуз!в та природничо-математичних факультет1в в1добразились економ1чн1 та пол1тичн1 обставини.

Ц1лковите знищенйя демократична усто!в життя, авторитаризм 1 тотал1таршш режим, що складалися в сусп1льств1, посилили 1 без того складне становище зруйновано! в1йною осв1тньо! галуз1. Здобувши пр1оритетн1 позицИ в ус!х сферах народногосподарського 1 кулАтурнго життя, парт1я зд1йснювала 1деолоПчний тиск на пра-ц!вник1в науки 1 осв1ти, свавыьно втручалася в боротьбу науко-вих теч1й. Приховування 1сторично! правди 1 гострих проблем сусп1льства, спотворення 1 перекручуванйя факт1в супроводжува-лисъ прицеплениям Почуття винятковост1 радянсько! людийи 1 !! способу життя, тавруванням капГтал1стйчиого ладу.

Анал1з зв!т1в вищих навчальних заклщцв св!дчить про те, що кер1вн! документи партН сковували 1н1ц1ативу вищих навчальних заклад1в, перетворюючи IX у слухнянИх 6йкопавц1в, змушуючи по дек1лька раз1в Переробляти Лекц1йн1 курси у в1дпоЫдност1 з но-вими вказ1йками. 1дейний зм1ст викладання дисципл1н став кули важлив1шим за науковий зм!ст лекц1й.

Викладач! не мали права використовувати досягнення за-

рубшнсц науки. Стало нормою переол1дування науковц1в, що недо-отатньо прославляли радянськ1 в1дкриття або мани точку аору, ща в1др1анялася в!д прийнято! у вищих 1нотанцхях.

Мережа педагаПчних вуа1в Украши щодо п1дготовки вчител1в природничо-матемагичних дисцигшн у 1945-1946 н.р. складалася 1з 17 педагоПчних, 19 самосййних учительських хнстигл^в 1 14 учительських 1нститут1в при пединститутах 1а в?.гальним контингентом 6581 студент. 1

У .цнсертацП наведено 1 охарактеризовано навчальн1 плани для вчительських 1 педагог1чних институтов, помщено пор1вняль-¡й дан1 вивчення оусп1льних, спещапьних, психолого-педагог1чних та методичних дисципл1н. Не эважаючи на слабку методичку п1дго-товк> випускштв, для эаовоення методик в1деодитьоя мШмальна к1льк1сть часу (2-6 % в1д загалького обсягу).

В учительських 1нститутах студенти отримували грунтовну подготовку 1з опещьльних предмет1в. При складанн1 наьчальних планов вдалось уникнути багатопредметносто. Не дивлячись на короткий у пор1внянн1 а педагогi4Hm.ii! институтами терм1н навчання, в учительських шститутах студенти вивчали практичй! курси укра-1нсько1 або росийсько! мов.

Анал1в навчальних план1в педагогочних онститутов показув, шр вони Оули надм1рно перевачтачен1 теоретичним матер1алом. Як 1 в учительських 1нститутах, максимальна увага придимлася <зуспш>-шш дисципл1нам 1 иедооц1нювалася методична осв1та, ¡до в1добра-*ено в помощеких у дисертацП поровнялънич даних про вивчення сучлидьних, психолого-педагог 1чних, методичних та спец1альних

Ць'нтрааьний державкий арх1в вищих орган1в влади 1 управл1ння Украпш (дал! ЦДАВО УкрашО.флбб, оп.15, спр.65, арк.1-3.

- и -

дисципл!н. Не эайняли надежного н1сця в !стор!1 п!дготоеки вчи-тел1в природничо-матемзтичних специальностей предмети психолого- педагог !чного циклу, не дивлячись на те, що "МШстерством осв1ти УРСР ааЗдксаванг велик! недол!ки в галуз1 овброення сту-дентовпедагоМчною теор1ев. Мало ьпсце байдуже ставлення знач-н01 частини пращвниклв 1нститут1в до практично'! п!дготовки вчи-теля". 1

Суттввим недол1ком якост1 анань студент1в з педагог!ки була недостатня об!знан1сть 1х з передовим досв1дом шк1л 1 вчител1в, слабкий зв'язок 1а школою. г

Вивчення роботи молодих вчител1в св1Дчило, що !х методична подготовка р1зко в!дстав в1д вимог. 3 Одн!ею з причин було те, що методику читали переважно викладач1, що не мали досв!ду роСо-ти в школ!". 4

У доелоджуваному пер1од! значно пол1пшено оргаМзацш педагог !чно!.практики. Якщо на першому етап! (1945-1954 рр.) студен-ти п1д час практики проводили всього дек!лька урок!в та окрем! виховч1 заходи, то на другому (1954-1959 рр.) - працювапи са-мост1йно на робочому м1сц! вчителя, класного кер!вника п1д час вс!е'1 навчально! чверт1 в одному клас1. Шсля прийняття Закону про школу педагог1чна практика була спланована так, щоб забезпе-чувати ав'язок студент!в !з школою на весь пер!од навчання в !нститут!. На п'ятому курс! студенти пращ>вали на робочому м1сЩ вчителя протягом першого п!вр1ччя.

У дисертацП аналгауеться процес вивчення спеЩальних дис-ципл1н. Показуеться наближення вн!сту цих предмеПв до потреб

1. ЦДАВО Украони, ф.166, оп.15, спр.1431, арк.4. 2. Там хч, арк.27.

3. Там же, арк.4. 4. Там же, арк.31.

життя-

У дослхджуваному пер1од1 розпочата пЧдготовка вчителхв а багатопрофЧльних спец1альностей. Досвхд засвЧдчив ращоналыистъ такого виршення проблеми. Молод 1 спец1ал1сти отримували быьше можливоот! для аастосування отримано! у вуах квал1ф1каци.

Запровадження у 1952 роц! пол1техн!чного принципу навчання сприяло наближенню викладання до потреб життя, введению у на-вчальний процео факультативних курс1в, що мали практичне значения: "Основа промислового виробництва", "Практичне вивчення мотоцикла", "Теор1я 1 практика геодезичних Чнструментхв", "Вивчення ввуково! к1ноустановки" 1 т.д., органгзац11 виробничих екскурспй на промисловЧ та с1льськогосподарськ1 об'екти, збагаченню материально! бази кафедр.

У навчальн1й д1яльност; студентхв мав м1сце суттевий не-дол1к, який спонукав шукати нових шляхЧв удосконалення навчаль-ного процесу: "Частина'студентЧв, якх йшли на педагог1чну практику, не твердо знали матер1ал програми середньо! школи, не знали прилад1ь, як! використовуютьсй в шк1льн!й практшц"

У другому роадШ "Шляхи роав'яаання проблем подготовки студектсько1 молодо до роботи вчителем природничо-математкчних дисцишпн у 1959-1991 рр."анал1ауються зм1ст, форми, методи на-вчально! дЧяльностх, детально характеризуются навчальн! плани х гм1ни, яких вони зазнали за даний пер1од; показувться зроотання контингенту сгудент1в 1 роаширення номенкпатури спецЧальностей.

ОбгрунтоЕуеться вид1леннл етап1в у пер1од1: перший 1959-1966 рр., другий - 1967-1985 рр., третП! - 1986-1991 рр., рхвке роамежувэння яких спричинене як сусп1льно-пол!тичними про-

1. ЦЦАЕО Укрыни, ф.166, оп.15, спр. 1481, арк.ЕО.

цесами в кра'Ш, так 1 науковими тенденц1ями 1 реал1ями вуз1в-оького життя.

Початок пер1оду поклали Закони СРСР 1 УРСР " Про амщнення ав'язку школи з життям 1 про подалыпий роавиток системи народно! осв1ти", ктець - утвсрення Укра!нсько! держави.

У 1960-1961 н.р. за п'ятьма спец1альностями природничих I ф1зико-математичних факулътет!в навчалося 13723 студенти; у 1969-1970 н.р.- аа 13 спевдальностями - 17011; у 1984-1965 н.р. за 8 спец1альностями - 19922 студенти.

У досл1джуваному пер1од1 доведено хибн1сть практики сдно-проф1льних спец!альностей, як! вхдроджено в 1963 рощ 1 досить швидко аатнено двопроф!льними. 0волод1ння в хнститутх двома спец1альностями розширювало можливост1 застосування отримано! у вуз1 квал1ф1кацп, осо6лиео у о1льськ1й малокомплектн1й школ1.

Визначення змЮту осв1ти мав свою специф1ку на кожному етап1 досл1джуваного перюду.

3 прийняттям Закону про школу значних зм!н зазнали на-вчальн1 плани 1 програми, посилено практичну п1дготоеку, эв'язки 1нституту а виробництвом, з роботою шк1л. На ф1аико-математичних 1 природничих факультетах студенти поряд а роботою в школ1 обов'яакоЕо в1дбували виробничу практику на п1дприемствах, у колгоспах 1 радгоспах. При 1нститутах створюЕалися навчальн1 майстерн1 для роботи з металом, деревом, склом, агробЮстанцП; посилено польову практику, особливо в частин! експерименталь-но-досл1дницько! роботи, застосування агротехнхчних прийсм1в еи-рощування с1льськогосподарських культур 1.

1. Присяжнюк К.Ф. Ноеий етап в роаЕитку радянськс! ¡икали на Ук-ра!н1. -К.: Радянська тнала., 1566,- С.52-53.

Проте не вдалося подолати эатеоретиаован1оть психолого-пе-дагог1чних дисципл!н. "Викладання педагогжи 1 психологП часто не пов'язували достатньою карою а практикою навчально-виховно"! роботи школи, а глибоким анал1аом обсягу 1 ам!сту шгЛльних на-вчальнкх програм 1 п1дручник1в". 1

Одна 1э причин недооцшки психолого-педагог1чних дисциял1н крилася в тому, що б1ля 50 % тих, хто читав педагог!ку, не мали школьно! спец1альност1, не були вчителями 1 класними кер1вника-ми. Як би добросов!сно не проводили тат внкладач1 свою роботу, в н1й нвминуча деяка книжн!сть 1 умоглядн1сть

У дисертацП характериэуються форми 1 методи навчальн'-го процесу. Значна частина занять проводилась беапосередньо на ви-робництв1, у радгоспах, колгоспах, науково-досл1дних центрах. В1дбувався обм!н вченими. У практику роботи вуз1в впровадкува-лооь програмоване навчання.

Не аважаючи на удосконалення ам!сту осв1ти, пошуки ефектив-них метод!в навчання , перев1рки МШстерства оов) ти УРСР ф1ксу-вали невм!ння значно! частини випускник1в роав'яэувати аадач1 за курс середньо! школи. 3 '

На другому етап!, який аб1гся 1а "застоем" у краШ, "удосконалення" навчальних план!в набуло систематичного характеру. Протб н!чого принципово нового не було створено.

Ус! надбання другого етапу в результатом ентув!аэму 1 са-

1. Приеяжнюк К.Ф. Новий етап в роавитку радянсько! школи на Ук-

pa'iHi. -К.: Радянська школа, 1966.- С.54. Я. Буханова H.H., Холмогорцев А.К. О путях развития педагогического образования //Советская педагогика. - 1959.- N5. -С.60.

3. ВДАВО УкрзТни, флбб.оп. 15,спр.4154,арк.2б; спр.6451, арк. 16.

ыоводданог прац1 наукових колектив1в педвуахв та окремих викла-дач1в: науково-практична програма "Вчитель" Полтавського пединституту; аалучення студент1в до науково-досл!дницько'1 роботн у КШьському, Сумському пед!нститутах 1 т.д.

Як1сно новий етап в !сторП вишр'1 педагоПчно'1 осв1ти настав п!сля раапочато! у кв1тн! 1986 р. перебудови. У дисертацП характериауються нов! Шдходи щрдо функц!онування вищих навчаль-них заклад1в. Суттево оновлено амЮт осв!ти, що знайшло воображения у навчальних планах 1989 р.: эначно збгльшено час на вивчення дисцишйн ва вибором, введено нов1 навчальн! курси: 1сторш рел1гП т-. атеизму вам1сть наукового атеизму, !стор1ю св!тово1 та укра1нсько1 культури, ¿сгорш УкраЧ'ни, пол!толог!ю, основи медичних анань ! охорону здоров'я дгтей, практичний курс укра1нсько') моей. Пол1пшено гуманатарну п1дготовку вчител1в. Од-нак збереглося н!гШстичне ставлення до психолого-педагог!чних дисциплш ! методик. У дисертацП наводяться пор!вняльн1 дан1 вивчення сусп1льних, психолого-педагог!чних, методичних 1 спец1альних дисцишии.

Характеризуемся експериментальна робота а прегради навчальних курс1в. Зокрема, висвЮено досв1д ТернопШ.ського пед-1нституту, в якому проводиться експериментадьне дссл1дження щодо впровадаенкя у школах !нтегрованого курсу "природсаиавства".

У пошуках ефективних форм ! метод1в навчанкя у Тернспигьсь-кому педгнститут! розроблено модульно-рейтингову систему навчан-ня.

У дисертацП наведено результата анкетуванмя еипускникль 1992 року ряду педвуа!в Украгни, як! сводчать оро необхгктсть посилення практично! пОготоеки майбутни педагог!в, поыуку шлях!в пол1пшення Шдгстовки спец,1а^1сТ1в.

У третьому розд1л! "ТенденцП розвитку вищо'1 педагог 1чно'1 школи 1 п1дготовки вчител1в природничих 1 фЧзико-математичних дисципл1н у сучасних умовах" анал1зуеться п1дготовка студент1в природничих 1 ф1зико-математичних спеШальностей у педвузах Ук-ра'1ни, яка сп1вв1дноситься 1 пор1внюеться з практикою роботи вуз!в заруб!жних' кра!н, а також характеризуються персле.чтивн1 напрями орган1зац11 навчалъчого процесу.

Утворення Укра'1нсько1 держави сприяло початку третього пер1оду в розвитку виш,о1 педагог1чно! школи, п1дготовки вчител1в. природничо-ыатематичного циклу. Складне 1 напружене соц!аль-но-економ1чне становище наклало в1дбиток на розвиток народно! осв1ти, яка нин! перебувае в кризовому стаа1, що не задовольняе сучасних вимог. Криза проявляемся у нев1дпов1дност1 знань учн1в 1 студент1в вапитам особистост1. сусп1льним потребам та свИовим стандартам, у енец1ненн! соц1ального престижу зиань та 1нтелек-туально! д1яльност1. Розробляеться принципово нсвий тип системи 1 змЮту осв1ти. Ряд пед!нститут1в отриыали статус класичних або педагог1чних ун1верситет1в;створюються рег>.олальн1 науко-во-осв!тн1 комплекси, як1 об'еднують ун1верситет, коледж! р1зно-го проф1лю, в!дпов1дн1 науково-досл1дн! п1дрозд1ли та науко-во-виробнич1 формування.

На початок 1993 -1994 н.р. у 4 педагог1чних ун1верситетах та '19 1нститутах Укра1ни навчалося на ф1зичних 1 математичних спец!альностях - 11801 студент; на природничих - 10196.

У дисертацП характеризуемся досв1д эаруб1жно! вищо! школи: ступенева система осв1ти, зм1ст 1 методи навчання; 1нтегра-ц1я навчальних курс1в 1 т.д., показуеться, як використовуються заруб1жн1 надбання в сучасн!й практиц1 педвуз1в Укра1ни.

На сучасному етап! створюються умови для впровадження сту-

пенево! системи осв1ти. Анал!зубться новий ам1от оов1ти; псшпшуеться суоп1льно-гуман1тарна шдготовка, зд1йоныеться 1нтеграц1я навчадьних KypciB. Перебудовувтъся викладання природ-ничо-математичних дисциплш у напрамку вивгльнения ix вгд васта-р!ло! комутстпчно! 1деологП 1 наповнення укра1нознаьчыо, гума-н1тарной проблематикою, впровэджуються нов! методи наьчання. Пед1нститути Укра!ни переймають досв1д модульно! системи навчан-ня. В1дбуваБться впровадження 1нформац1йних технологий у на-вчальний процео.

У дисертацП розглядаються перспектив^ напрями навчалыюго процесу. Одне а найвашшвших завдань - переход до ступенево! системи ocEiTH. Пропоиуеться адшенювати подготовку вчител1в за двома ступенями: бааова вица ссЫта (бакалавр) та поенз вища ocBiTa (MaricTp). На думку науковц1в, доц!лыю зберегги двопро-ф!льну п!дготовку cneuianiCTiB; висловлюються npcnosmu'i щодо набуття у вуз! ще й третьо! cneaiaubHOOTi.

Bei CTyneHi, починаючи в1д школи, поеднуе в едину неперерв-ну систему навчання наскрхзний зм!ст осв!ти. Визначено перелж бавових дисципл1н i загальний bmict анань, що !м в!дпов!дае. На перспективу передбачено впровадження евггоглядних 1нтегроьаних навчадьних дисципл!н: основ економхчних знань, засад пол!то-логи, правознавства та iH.

И1ирш1 можливост1 noEiiHHi бутя надан! студентськ!й молод! для навчання за 1ндив1дуальними планами, а не аа киыось раз i нааавжди визначеним TepMiHeu. Характеризуемся принцип 1ндив]ду-ад1зацП навчання у ааруб1жн1й та над!ональн1й вшщй шкелх.

Тривають пошуки доскакало! форми прийому до виших навчадьних закладгв. Експериыентадъна тестуьаяня, здойснене MlHlciej, ством народно! оевгти, показало неспромсшйсть 90 в'|дсотк'|в

аб1ту!)1Ент1в п1дтвердити в 1нститутах-отриман1 у школах бали. Це мусить стати суттевою п1дставою для перегляду форми проведения вотупних екзамен1в.

У 90-х роках катастроф1чно пог1ршувться ф1нансовий стан га-луз1, що спонукае науковц1в шукати власн1 джерела ф1нансування. У дисертацП наводяться пропоаицП щодо матер1ального забезпе-чення вуз1в.

У висновках п1дведено Шдсумки досл!дження, що дало змогу сформулювати так1 положения.

1. У процес1 навчання студент1в природничо-математичних спец1альностей доц1льно вид1лити три пер1оди:

1945-1959 рр. - в1дбудова зруйновано! в1йною матер1ально! баеи; формування системи вгацо! педагог1чно1 школи; активн1 пошу-ки оптимальних вар1ант1в навчальних план1в, форм 1 метод1в на-вчально! д1ялыюст1, як1 б забезпечили практичну спрямован1сть навчального процесу, зв'язок з життям;

1959-1991 рр. - ун1ф1кац1я ём1сту, форм 1 метод1в навчання; вакладення фундаменту кардинальних ам1н у галуз1 осв1ти. п1дго-товки вчител1в природничо-математичних дисципл!н;

1991-1995 рр. - в!дродження нац1онально! вищо! педагог1чно! школи Укра1ни. наближення навчально! д1яльност! студент1в при-родничих 1 ф1зико-математичних спец1альностей до св1тових стан-дарт1в.

2. Вир1шальнш фактором впливу на розвиток осв1ти 1 п1дго-товку вчител1в. природничо-математичних дисципл1н з 1945 по 1985 рр. була 1деолог1чна обстановка в'краШ, ц1лковите знищен-ня демократичних процес1в 1 зумовлений пол1тикою партП то-тал1тарний режим. 1дейно-пол1тичний тиск на сусп1льство, науку та осв!ту сприяв позбавленню 1н1ц1ативи 1 самост1йност1 педа-

гоПчних прац1вник1в. П1д аагрозою зазнати переслгдування аОо й ф1зичного зницення чимало наукових прац1вник!в вхдмовшшсь в1д правдивого висв!тлення 1сторП, визнали псевдонауков1 теорп,як1 нанесли непоправно! шкоди розвитку науки. Тому вища педагогдчна осв1та повинна бути незалежною в1д впливу пол!тичних партЧй.

3. Виявлено особливост! п1дготовки вчител1в природничо-ма-тематичного циклу:

- здЧйснення • навчання через три типи навчальних закладхв: педагог1чн1 1 вчительсьт 1нститути, педагог1чн1 ун!верситети;

- в1дпов1дн1сть Шдготовки студент1в розвитковЧ вищо! Ч ви-що! педагогЧчно! осв1ти. 3 ряду важливих питань навчального про-цесу факультета отримали автономно теля раапочато! у кв!тн1 1986 року перебудови;

- недоотатня практична спрямован1сть навчального процесу; надм1рна теоретизованЧсть навчальних курс1в;

- необх1дн1сть шдбору кадр1в в вюдою квал1ф1кац1ею 1 стажем роботи в школ1 для викладання психолого-педагог!чиих 1 мето-дичних дисцишпн;

- зам1на рац!онального виршення проблем у процес1 навчання на менш досконал1 вар1анти, шрб згодом вЧдродитись на значно ви-щому р1вн1 (складання навчальних план!в, вивчення курс1в укра-1нсько! мови у перш! п1сляьобнн1 роки та на сучасному етап! 1 Т.Д.).

4. Вианачено основн! тенденцП п1дготовки вчителЧв природ-ничо-математичних спеЩальностей: адЧйскення багатипроф1льно'1 Шдготовки спеЩал1ст1в; поеднання теоретичного навчання а практичним-, п!дготовка макбутнхх педагог 1е через комплекс навчальних ааклад!в рЧаного типу (школа,. л1ц&й, педагогччне училище 1 т.д.); Еиксристання р^зноыаштних метод!в твчаннъ-, неца-

стати! анання значною частиною випускник!в педвуз!в матер!алу программ середньо'1 школи.

5. Анал!з навчальних план!в ! програм св1дчить про переван-тажешсть великою к!льк!стю предмет1в та другорядним матер1алом, суттеву недоощнку фахозо1 п!дготовки.

Доов!д засв!дчив хибн!сть практики "1х обов'язкового введения у незм!нному вигляд! в ус!х рег!онах крагни.

6. Предмети психолого-педагог!чного циклу мають эдеб!льшого теоретиаований характер. Студенти не використовують закон!в та вакожтрностей цих наук для пояснения ! ' вироблення шлях1в роав'яаання проблем шк!льного жйття.

Проаонуеться надати практично! спрямованост! предметам психолого- педагог!чного циклу, у процео1 вивчення яких студенти оволод!вали б педагог!чною майстернЮтю, вм!нням Еикористовувати на практиц! здобут! теоретичн! знания.

7. Нами виявлен! можливост! використання. досв!ду, нагрома-дкеного природничими ! ф1аико-математичними факультетами, зокре-ма: - ад!йснення багатопроф!льно1 п!дготовки майбутн1х педа-гог!в;

- рацшнальне сп!вв!дношення теоретичного 1 практичного на-вчання студент!в;

- орган!аац1я педагог1чно! практики на вс1х етапах навчання У вуа1;

- эалучення студент1в до науково-досл1дницько'1 роОоти. Написания наукових статей та захиот дипломних ро01т;

- широка автоном!я 1 самоотпшЮть управл!ння вищими на-вчальними закладами (вианачення план1в прийому, номенклатури ■ спец!альиостей, вм!сту, форм та метод!в навчання для максимального наближення до потреб реПону);

- роэьиток науково-педагог1чних зв'яак1в а вузами хншнх держав;

- створення 1нтегративних ав'яак1в а навчальними закладами типу "школа-л1цей-педвуа".

Заслуговують на увагу форми 1 методи п!дготовки вчител1в: програмоване 1 проблемне навчання, модульно-рейтингова система, використання опорних схем 1 матриць, эалучення студент1в, пров1дних спец!ал1ст1в народного господарства, визначних нау-ковщб, пол1тичних д1яч!в до проведения занять у вуа1.

8. 3 утворенням Укра'шсъко! держави розпочався новий пер!од у процес1 п!дготовки вчител!в природничо-математичних дисципл1н. Зроблено суттев! кроки у наближенн! навчання до св1тових араак1в 1 надбань в1тчиэшно'1 1стор1'1:

- п!дготовка спец!ал1от1в через науково-осв1тн1 комплекси;

- створення умов для переходу до ступеневр'1 системн осв1ти;

- гуман1зац1я 1 гуман1тариэац1я осв!ти;

- аапровадження 1нтегрованих навчальних курс1в;

- 1нформатизад1я науки, вастосування новкх шформацшних технолоПй у навчальному процес!.

Зм1ст природничо-магемагичних 1 лсихолого-педэгог1чних дисциплин наповнюеться укра!нознавчою тематикою, вивгльнябться в1д деформац!й 1 перекручень ьпохи соц1ал1аму.

9. 1сторико-педагог1чний аналха п!дготовки вч1угел!в природ-ничо-математичного.циклу в педвузах Укра1ни дав змогу вианачити перспективн! щляхи И подальшого ад1йснення. Суть 1х у тому, щоб в1дродити украшську нацшнальну педагоПчну школу; л!днести престиж педагоПчно! професП; перейти до ступенево! • оиотеми оовгги; вианачити зм1ст для кожного ступеня, Ерахувавши вотчиз-няний та зарубажний досв1д; поглибити принципи ¿ндиЕйдушизац!1

1 самост1йност1 навчання, створивши умови для вибору студентом додаткових специальностей.

Виконана робота не претендуе на повне розв'яаання щб! ба-гатоаспектног- проблем». Подальше досл1дження у Щи галуз! доц1Льно эд1йснювати аа такими напрямами:

- вианачення зм1сту осв!ти для р1зних ступен1в системи ви-що1 педагог1чно! школи;

- зд1йснення 6агатопроф1льно1 п!дготовки у оучасному педа-гог1чному вуа! в умовах ступенево'1 системи осв1ти;

- обгрунтування можливостей впровадаення в практику педа-гог1чнкх вуз1в Укра1ни заруб1жного досв1ду в галуз! самост!йн01 роботи студент)в та 1ндив1дуал1зац11 навчання.

Потребують детального досл!днення !нтегратйвй! ав'яаки пе-дагог!чних !нститут!в з навчальними закладами р!аних тип1в у до-военний пер!од, а також у науково-осв1тн!х комплексах УкраХни.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦП ВИКЛАДЕНО В ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

1. 0рган!зац!я самост!йно! роботи студент1в по Шдготовцг до адшснення ! нт е рнаЩоиалъкого виховання школярхв // Зм1ст, фарми 1 методи самост!йно1 роботи студент1в.- Тернотлъ, 1990. -С. 24-27.

2. Становление системы подготовки студентов педвузов к воспитанию учащихся на идеях мира и дружбы народов /1944-1989 гг./ На материале западных областей УССР // Воспитание учащейся молодёжи в духе мира и новое политическое мышление. -Ровно, 1990. -С.226-227.(В соавторстье)

3. П1дготовка майбутнього вчителя до 1нтернац1онального виховання школяр1в: соЩолог1чний вим!р // Формування мораль-

но-професпйнсн куль чу ри майбутнього вчите ля. - Тернап 1 ль, 1991. -С.217-219.

4. Совершенствование подготовки учителей естественно-математического цикла в системе высшего педагогического образования Украины // Деп. в отделе научных публикаций научно-производственного центра "Верас-Эко" и института Зоологии АН Беларуси. 08.06.1993. -Ы 280. -10 с.

5. Шдгоговка вчителхв природничо-математичних дисцишин в систем! вито! педагог!чно! освхти Украгни /1945-1961рр./ //Деп.у в1ддШ наукових лубл1кац1й науково-виробничого екологЧчного центру "Верас-Эко" 1 институту Зоологи АН Б1лорус1. 12.11.1953. -И 349.- 27 С.

6. Удосконалення пЧдготовки вчител1в природничих дисципл1н в систем! ви!Д01 педагогЧчно! осв1ти /1945-1991 рр./ // Укра'шо-знавство та проблема хнтеграцп природничих знань в умсвач су-чаоно! школи. -ТернопШ, 1993. -С. 132-134.

7. Львхвський ун1верситет. 30-т1 роки // Р1дна школа,-1994. -И 5. -С;80.

8. Методична пЧдготовка вчител!в природничо-математичних дисцишцн у педвузах Украйни / 194Б-1993 рр./ //Науково-м&тоднч-не забезпечення дхялыюст1 сучасно! профес1йно! школи.-К., 1994. -Ч.1.-С.Й2-84.

9.ВИЩЗ школа в зарубхжних державах. П&рспективл впроваджен-ня прогресивних елементгв навчального процесу в педвузи Украйни // Деп. у в1ддШ наукових публ1кацш науково-виробничого ьколойчного центру "Верас-Эко" 1 1нституту Зоолог!! АН Б1ло-русх. 10.06.1994.-Ы 417.-29 с.

10. Крадщй заруб!жний досвЧд - у педвузи Укра1ни //Психоло-го-педагоггпи проблеми професДйно! осв1ти.- К.,1994.- С.366-368.

Y&ikovych A.I. "The problem of training teachers of natural history-mathematics cycle in the higher pedagogical ' education system of Ukraine /1945-1994/".

The thesis Is written1 as a manuscript required for the academic degree of a Master of Sciense /Pedagogics/ in specialiti 13.00.01 - theory and history .of pedagogies.

The Institute of Pedagogy and Psychology- of Professional Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1995.

The thesis comprising a historic-pedagogical research of training teachers of natural history-mathematics cycle in the system of higher pedagogical education of Ukraine /1945-1994/ Is defended. The contents, formsarid methods of teaching students, the influence of social-political and economic situation on the teaching process, the possibilities of using the gained experience in modern conditions as well as the prospects of further development of the educational process have been specified.

Янкович А.И. "Проблема подготовки учителей естественно-математического цикла в системе высшего педагогического образования Украины (1945-1994 pp.)".

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00,01 -теория и история педагогики.

Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1995 г.

Защищается диссертация, которая содержит историко-педагогическое исследование подготовки учителей естественно-математических дисциплин в системе высшего педагогического образования Украины (1945-1994 гг.). Проанализированы содержание, формы и методы обучения студентов, влияние общественно-политической и экономической обстановки на учебный процесс, возможности применения накопленного опыта в современных условиях и перспективы дальнейшего развития учебной деятельности..

Ключов1 слова:

система вищо! педагог1чно! осв1ти. природничо-математичний цикл, ретроспективний анал!з, тенденцП.

Шдписано до друку I1,04.95р. Формат палеру 60x04 Друк офсеткий ротопринтний.Пал1р б1лий друкарськиМ Друкарських лисИв I 1/4. Зам. <£6.Тираж 100.