автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие познавательных интересов младших школьников с помощью этнографического материала и обучающей игры

Автореферат диссертации по теме "Развитие познавательных интересов младших школьников с помощью этнографического материала и обучающей игры"

РГБ Ой

- 5 СЕН /93: Яадравахрухаїягсу

ФАЙЧАК ЗОЯ ЄВГЕНІВНА

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ НАРОДОЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ГРИ

13,00,01 • теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Робота виконана у Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника

Науковий керівник; доктор педагогічних наук, професор,

академік АПН України Стельмахович М.Г.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних каук, професор,

член-кореспондент АПН України.

Бондар Володимир Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент Сявавко Євгенія Іванівна

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний

інститут ЇМ. І.ЯФранка

Захист відбудеться "_ІІ'„В&Р£_СНЗ___________ 1994р. об _1_4._год.

на засіданні спеціалізованої Вченої Ради К.09.03.01 в Прикарпатському університеті ім. В-Стефацика за адресам: 284000, м.ІЕано-Фракхізськ, вудШевченка, 57

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Прикарпатського університету ім. В.Стефакика,

.Автореферат розіслано

Вчений сеьргтар спеціалізованої Ради

'_10"_.С_®_Р!!_Н.У___________1094р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена об'єктивною потребою істотного поліпшення ставлення учнів до навчання, формування та розвитку у них стійких мотивів навчально-пізнавальної діяльності Інтерес учнів до навчання, знань, науки, законів розвитку навколишнього світу • це велика спонукальна сила, що відкриває розум дитини для благотворного впливу науки.

Зміна соціально-економічних і політичних умов життя вимагає рішучої відмови від пояснювально-ілюстративної системи навчання, яка в основному спирається на роботу пам'яті, на репродуктивну діяльність учніа Необхідний перехід до інформаційно-пізнавальної системи, яка спонукає учнів до пошуку нових знань, до розкриття сутності явищ і, таким чином, забезпечує умови для розвитку їх інтелектуальних сил і здібностей, пізнавальних інтересів, творчої активності особистості

У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження й розробки таких педагогічних засобів, які б у повній мірі забезпечили актуалізацію інтелектуальної, мотиваційної, емоційної і вольової сфер особистості самого учня.

В останнє десятиріччя у психологічній та педагогічній науці, у шкільній практиці інтенсивно розробляються шляхи і засоби активізації пізнавальної діяльності. При цьому активна пізнавальна діяльність розглядається не тільки як засіб ово-

лодіння знаннями, уміннями і навичками, але й як найдієвіший чинник розумового розвитку школярів

Питання розвитку пізнавальних інтересів, підвищення активності й емоційності учнів у навчанні та позакласній роботі в школі першого ступеня знайшли відображення у наукових працях Б.Друзя, О.Киричук, Б.Коротяєва, В.Лозової, О.Савченко та ін. Ряд положень з питань розвитку пізнавальних інтересів висвітлено в працях зарубіжних авторів (Л.Божовнч, Д.Брунера, Н.Кухарьо-ва, О.Сауліної, В.Труднєва, Р.Хабіб, Г.Щукіної та ін.). У цих дослідженнях визначені підходи до систематизації пізнавальних інтересів, проаналізовано вплив пізнавальних інтересів на розширення і поглиблення навчального матеріалу, формування

інтелектуальних умінь, здатності до оцінки і самооцінки молодших школярів.

Разом з тим багато важливих аспектів цієї проблеми залишаються не дослідженими або недостатньо дослідженими. Це сто-

сується, зокрема, питання про місце і функції народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів. Дитячі ігри навчального характеру відповідають природнім потребам молодщих школярів, завжди в тій чи іншій мірі поєднують в собі елементи пізнавальної і прикладної, репродуктивної і творчої діяльності школфів; вони здатні активізувати емоційну сферу дитини, розвивати її пізнавальну допитливість, інтереси,

інтелектуальні та духовні потреби. Поєднання їх з народознавчим

матеріалом може зробити процес засвоєння знань цікавим, підвищити активність учнів, інтенсивність їх мисгання, пам'яті та уяви.

Значна кількість досліджень у цьому плані пов'язала з різними аспектами підвищення ефективності навчання за допомогою окремих видів ігор або їх комплгксів (Л.Артемова, АВер-бицький, П.Підкасисткй, О.Янковська> Використання

народознавчого матеріалу в умовах навчально-виховного процесу школи піднято у дослідженнях Л.Граціанської, З.Сергійчука, Р.Скульського, М.Стельмаховича, Б.Ступарика, К.Щербини). Проте у вказаних дослідженнях питання ефективного використання народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів висвітлені недостатньо.

Вивчення досЕіду роботи вчителів показує, що в реальному навчальному процесі народознавчий матеріал нерідко використовується епізодично, безсистемно, з недостатнім врахуванням вікових особливостей і дидактичної систуації на уроці, без належного ускладнення змісту і характеру навчально-пізнавальної діяльності дітей.

Отже, виходячи з важливості названої проблеми, враховуючи її недостатню теоретичну розробку, а також проблеми практики в удосконалзнні процесу засвоєння знань, умінь та навичок молздших школярів, ми сформулювали тему дослідження: 'Розвиток

пізнавальних інтересів молодших школярів засобами народознавчого матеріалу та навчальної гри."

Об'єкт дослідження: процес розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Предмет дослідження: педагогічні умови застосування

народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

Мета дослідження: виявити умови ефективного застосування народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

В основу дослідження була покладена гіпотеза: результа-

тивність використання народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів істотно зросте, якщо базуватиметься на таких педагогічних умовах:

- використання народознавчого матеріалу і навчальної гри у . певній педагогічній системі;

• забезпечення взаємозв'язку народознавчого матеріалу, впровадженого за допомогою навчальної гри, із змістом, метою і традиційними засобами і способами навчання;

- врахування у керівництві пізнавальною діяльністю учнів дидактичних можливостей окремих видів навчальних ігор під час засвоєння конкретного навчального предмета.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези дослідження необхідно було розв'язати такі завдання:

• проаналізувати стан проблеми в педагогічна теорії і практиці;

- розробити зміст і методику використання народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів;

• експериментально перевірити педагогічну результативність пропонованої системи.

У роботі застосовано комплекс методів, адекватних меті та завданням дослідження: теоретичний аналіз проблеми шліхом вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури; вивчення і узагальнення кращого педагогічного досвіду; констатуючий та формуючий педагогічний експеримент. В процесі обробки експериментальних даних застосовувались методи математичної статистики.

Методологічною основою дослідження є теорії пізнання та навчальної діяльності, Закон України про освіту, положення Державної національної програми "Освіта" ('Україна XXI століття"), сучасні концепції національної школи. Здійснюючи дослідження, ми виходили із принципу гуманізму, який у школі першого ступеня реалізується через виховання учнів у дусі української ментальності Методологічними орієнтирами дослідження служили ідеї національного і духовного відродження українського народу, пріоритетної ролі народознавства як неоціненного джерела формування особистості

Дослідження проводилось поетапно протягом 19В8-1993 рр. у школах Івано-Фраківської, Львівської та Закарпатської областей.

На першому етапі (1988-1939 рр.) вивчено філософську пснхолого-педагогічну літературу, шкільну документацію, досвід роботи, частково зібрано емпіричний матеріал на базі шкіл Івано-Франківської області і на цій основі розроблено вихідні теоретичні позиції та методику дослідження.

На другому етапі (1989-199 і рр.)булз проведено констатуючий експеримент, мета якого полягала у визначенні рівня інтересу молодших школярів до навчальної діяльності За результатами дослідження розроблена програма формуючого етапу експерименту, визначено основи класифікації народознавчого матеріалу для навчальних піши, осмислено основи його застосування в школі першого ступеня.

Третій етап (1991-1993 рр.) • відповідно до програми формуючого експерименту було здійснено апробацію пропонованої системи використання народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розроблено, науково обгрунтовано та екпериментально перевірено зміст народознавчого матеріалу та досліджено педагогічні умови його ефективного використання у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; виявлзно умови оптимального педагогічного керівництва пізнавальною діяльністю молодших школярів; апробовано

методику поєднання народознавчого матеріалу і навчальної грн у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

Трпретична значущість дослідження пожгає у розробці автором теоретичних ззсад поєднання змісту народознавчого матеріалу та навчальної гри, підпорядкованих розвитку пізнавальних інтересів дітей, обгрунтуванні та експериментальній апробації одного з можливих варіантів їх застосування, у дослідженні педагогічних умов ефективного їх використання у навчальному процесі школи першого ступеня.

Практична значущість дослідження політає у тому, що основні положення і висновки з питань застосування народознавчого матеріалу і навчальної гри, конкретні методичні рекомендації, розроблені та перевірені в ході експерименту, можуть бути використані вчителями шкіл першого ступеня для збагачення дидактичних засобів розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

На захист виносяться такі найважливіші положення:

- розвиток пізнавальних інтересів молдших школярів може досягти очікуваного рівня за умови системотго. використання народознавчого матеріалу;

• одним з найефективніших педагогічних засобів розвитку пізнавальних інтересів є навчальна гра, побудована на народознавчому матеріалі;

- дієвим чинником педагогічного керівництва

пізнавальною діяльністю учнів с врвхукшня дидактичної

доцільності поєднання побудованого з допомогою навчальної гри народознавчого матеріалу з іншими засобами і прийомами активізації навчання;

- обгрунтоване застосування навчальних ігор на грунті народознавчого матеріалу дає можливість забезпечити позитифний вплив на розвиток у молодших школярів пізнавального інтересу, підвищує активність учнів, інтенсивність їх мислгння, якість навчальної діяльності репродуктивного і творчого характеру.

Апробація____і___ВПРРИДДенНЯ, результатів дослтідження

здійснювалась у ході дослідно-експериментальної роботи у початкових класах Долинського, Косівського, Надвірнянського та Тис-меницького районів Івано-Франківської області; у Мукачівській загальноосвітній школі N7 та Чинадіївській загальноосвітній школі 1-111 ступеня Закарпатської області; у ряді шкіл Жи-дачівського району Львівської області

Результати дослідження були предметом популяризації та обговорення на наукових коференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського універснстету ім. В.Стефаника (19881994 рр.), на методичних семінарах, науково-практичних

конференціях, на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

Достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, використанням комп-лзксних взаємодоповнюючих методів, адекватних меті к

заьданням дослідження, кількісним і якісним аналізом здобутого матеріалу, реальним позитивним зрушенням урозвитку пізнавальних інтересів на основі використання народознавчого матеріалі' і навчальної гри, широкою апробацією у процесі застосування отриманих результатів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатхіь У роботі наведено 16 таблиць, 16 малюнків, 2 діаграми. Обсяг роботи 140 сторінок машинописного тексту, список літератури містить 196 назв.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначена мета, сформульована гіпотеза, визначені завдання дослідження, розкрито новизну і практичну значущість дисертаційного дослідження.

У першому розділі ‘Використання народознавчого матеріалу і навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів як педагогічна проблгма" розкрито природу пізнавального інтересу, стан його дослідження у психолзго- педагогічній теорії та практиці, здійснено аналіз можливостей застосування народознавчого матеріалу та навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів дітей.

Існують різні підходи до визначення пізнавальних інтересів Одні розглядають його як потребу (ЕРибалко, О.Коваль, Г.Костюк), інші - як спрямованість (Б.Друзь, О.Киричук, С.Рубішгейн), а ще інші - як ставлення (АПетровський, Б.Додонов).

У дисертації пізнавальний інтерес розглядається як інтегральна якість особистості, специфічними компонентами якої виступають інтелзктуальні, мотиваційні, емоційні, вольові, саморе-гулятивні та інші якості, що . характеризуються нерозривним взаємозв'язком свідомого та несвідомого й реалізуються у процесі розв'язання поставлених пізнавальних та практичних завдань.

В основу створення педагогічної моделі процесу розвитку пізнавального інтересу молодших школярів нами був покладений принцип народності, який своїми коренями сягає часів функціонування братських шкіл Результати вивчення історико-культурних традицій українського етносу становлять вихідну базу для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, формування у них потреби та готовності до навчальної діяльності

Узагальнуючи рекомендації Г.Ващенка, Б.Друзя, О.Киричук, а також на основі власного досвіду роботи в школі, у дисертації зроблено висновок, що зміст народознавчого матеріалу повинен відповідати темі, меті та завданням уроку; забезпечувати міцне засвоєння і закріплення знань учнів; сприяти розвитку розумових здібностей і бути цікавим; відповідати віковим особливостям дітей і бути доступним; забезпечувати поступово ускладнення операцій аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, конкретизації і т.п.

Ідеї народної педагогіки, які гартувались і узагальнувались у творчій спадщині відомих педагогів (І.Боберський, М.Зарицььий,

С.Русова, М.Чайковський) в умовах колоніально-тоталйрного режиму були зігноровані, забуті, а то й проголошені ворожими. Сьогодні важливі актуалізація проблеми української ментальності, пов'язаної з тим, щоб будувати навчально-виховний процес відповідно до природи дитини, характеру і вдачі формуюючої особистості При цьому необхідно обов'язково враховувати високу українську емоційність, чутливість та ліризм, що виявляються, зокрема, у естетизмі українського народного життя, в артистизмі вдачі, у своєрідному м'якому гуморі Дитина повинна знаходитись під постійним благотворним впливом матеріальної та духовної культури свого народу. Це насамперед необхідно для найповнішого розвитку її природних нахилів, здібностей, виявлення етнопсихологічних особливостей. Тому поділяємо думку про необхідність широкого впровадження у навчальний процес початкової школи народознавчого матеріалу в умовах конкретного навчального предмета. Особливими перевагами у цьому плані користується народна математика як сукупність народних математичних знань та навичок, в основі яких лежать потреби практичної діяльності (при проведенні землемірних робіт, будівництві, вишиванні, різьбі тощо) Цікаві народні задачі, прислів'я, загадки, потішки, лічилки, у зміст який входять числа, складають великі потенційні можливості у формуванні пізнавального інтересу дитини.

Включення у зміст навчання народознавчого матеріалу та за-сношної на ньому гри відповідає потребам молодших школярів.

Вивчена педагогічна література, сучасні дослідження, наші спостереження, здійснені в процесі практичної діяльності, підтвердили благородний вплив навчальних ігор на збагачення сфери потреб, виникнення інтересів і мотивів до навчальної діяльності, на активізацію, інтенсифікацію процесу навчання. У навчальній грі чітко проявляються різноманітні риси інтелектуальної ДІЯЛЬНОСТІ дітей, ЯКІ у подальшому ЇХ рОЗЕЗТХу створюють основу для становлення особистості дитини.

З метою об'єктивного і всебічного аналізу розвитку пізнавального інтересу засобами народознавчого матеріалу та навчальної гри нами проаналізована понад 350 уроків учителів, проведено анкетування вчителів та учнів. Отримані результати свідчать, зокрема, щ.о тільки біля 5-7% вчителів використовують у повній мірі народну математику і то, як правило, тільки в процесі усних обчислзнь. Лише 0,5% вчителів широко використовують поєднання народознавчого матеріалу та ігрової діяльності молодших школярів як засобів їх навчання і виховання. Зокрема, учням було запропоновано з усіх навчальних предметів видати той, який їм найбільше подобається. Цим самим вони виявляли своє ставлгння до народознавчого матеріалу в цілому і народної математики, зохрема. Отримані результати дають можливості визначити "питому вагу" інтересу до народознавчого матеріалу у структурі загальних інтересів дітей певного класу і, зокрема, роль народної математики у розвитку інтересів дітей.

Результати констатуючого ехсперименту, проведеного нами у зазначених школах, свідчать, що вже у початкових класах учні починають втрачати інтерес до навчальної діяльності, помітно зменшується з класу в хлас кількість відмінників, зростає кількість невстнгаючих і тих, що навчаються здебільшого на "трійки". Результати дослідження показали значне коливання навчальних інтересів у конкретних класах. Так, у перших класах інтереси до навчальної діяльності проявляються в межах від 21 до 51% школярів, у других класах • від 26 до 45%, в третіх • 9-28%, у четвертих класах • 11-27%. Зауважимо, що інтерес до навчання у хлопчиків дещо нижчий, ніж у дівчаток, а поступовий спад інтересу хлопчихів і дівчатох - хвилеподібний. Аналіз причин такого стану свідчить, що одним із факторів значного зниження навчальних інтересів є недосконалість підручників.

Дослідженням встановлено, що поряд з цим інтерес до народознавчого матеріалу досить високий. Так, у 1 класі він становить 85%, у 2 класі - 90%, в 3-4 класах - 96%. Це і дає підставу ввести елементи народознавства у навчальний процес школи першого ступеня.

На основі проведеного дослідження було встановлено., що важливими педагогічними умовами розвитку творчої активності учнів у навчанні є організація навчальних ігор, розроблених на основі прислів'їа загадок, потішок, тощо. Основними рисами народознавчого матеріалу, що сприяють розвитку пізнавальних

інтересів, є поєднання різноманітних ланок навчальної діяльності, організація взаємодії, співтворчості представників різник поколінь, організація науково-дослідницької діяльності школярів (збір, обробка, систематизація матеріалів з народознавства). Зазначені умови тісно пов'язані, взаємозумовлені і в своїй сукупності є визначальними чинниками розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

У другому розділі "Педагогічні умови поєднання елементів народознавчого матеріалу і навчальної гри у розвитку пізнавальних інтересів молздших школярів" описано результати експериментальної роботи, дано характеристику шляхів та умов використання народознавчого матеріалу і навчальної гри з метою розвитку пізнавальних інтересів.

Розроблені і експериментально апробовані нами способи використання народознавчого матеріалу і навчальної гри в їх органічному взаємозв'язку з традиційними способами навчання учнів у значній мірі посилюють процес розвитку пізнавальних інтересів дітей, сприяють підвищенню ефективності процесу засвоєння ними знань, умінь і навичок.

У нашій практиці народознавчий матеріал використовувався у різних ситуаціях (засвоєння нових математичних понять і законів, самостійне розв'язання завдань) і з різною дидактичною метою. Дія того, щоб він служив ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів молздших школярів необхідно його підбір

здійснити у відповідності із змістом уроків з кожної теми, лзгіки та послідовності 5 вивчення, з принципом поступового уск-ладненнянавчальної діяльності учніа

При підборі народознавчого матеріалу ми намагались по можливості забезпечити прагнення дітей розв'язати навчальне завдання, яке потребує концентрації увага, спостережливості, вольових і розумових зусиль. Завдання підбирались так, щоб їх розв'язання здійснювалось шляхом органічного поєднання розумових і прикладних дій.

Використання елементів народознавства у навчанні забезпечує реалізацію принципу емоційності, бо в цьому разі актуалізуються такі емоційно-естетичні фактори, які сприяють реалізації навчально-виховного процесу без примусу, насильства, психологічного тиску на дітей. Використання ідеї народної педагогіки сприяє тому, що навчання проходить здебільшого в контексті повсякденного життя у формах і способах, притаманних народному буттю і максимально наближених до потреб та інтересів учніа

Завдяки засобам народної математики школярі дедалі глибше починають відчувати, що знання про рідний народ - це пізнання себе, свого родоводу, його культури, І тим самим починають усвідомлювати нерозривну єдність з попередніми поколіннями, усім народом, його духовним світом.

Все це дас нам підставу покласти в основу класифікації народознавчого матеріалу його змістовно-емоційний компонент, що € найдієвішим чинником досягнення стійких пізнавальних інтересів. У залежності від змісту навчальних тем чинних програм ми виділяємо такі його типи: 1) навчальна гра. створена на основі народознавчого матеріалу; 2) цікаві народні задачі.

Розробляючи зміст і методику використання народознавчого матеріалу для розвитку пізнавальних інтересів дітей, ми виділяємо такі його види: 1) Народознавчий матеріал спрямований на актуалізацію знань, необхідних для засвоєння нового матеріалу. 2) Народна математика, що використовується для полегшення процесу засвоєння нового матеріалу. 3) Використання народної математики при закріпленні вивчених понять, властивостей. Народознавчий матеріал і створена на його основі навчальна гра в цьому разі мають тренувальний характер. Зміст народної математики включає найістотніші ознаки й властивості певного поняття чи правила. 4) Народознавчий матеріал спрямований на формування навичок і перевірку якості знань.

У нашій практиці використання певного виду народознавчого матеріалу немає різкої межі, бо у реальному навчальному процесі один вид поступово переходить Б інший.

Сучасна психологія і дидактика досліджує різні шляхи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю школяріа Найбільш досконалая вважається система навчання, розроблена О. Ле-

онтьєвим, П. Гальперіним, Н. Тализіною. її дидактичний аспект докладно висвітлений у роботах Н. Коваль, В. Паламарчук, О. Савченко.

Працюючи над питаннями про способи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю з використанням народознавчого матеріалу та навчальної гри, ми враховували вікові особливості дітей; запас знань, умінь і навичок; рівень їх розвитку і психічний стан у даний момент; характер і зміст матеріалу, що вивчався, мету даного уроку.

Згідно вимог до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю ми застосовували різні методи впливу: учитель, використовуючи знання та ілюструючи зміст народознавчого матеріалу, ставить перед учнями проблему; він проводить пробний варіант ігрової ситуації, а також пропонує завдання з народної математики в ігровій формі, учні розв'язують його самостійно.

У нашому дослідженні діяльність учнів у ситуації застосування народознавчого матеріалу скеровувалася навідними питаннями, створювались умови для розвитку ініціативи, самостійності кожного учня.

Розглянуті питання, що стосуються керівництва навчально-пізхнавальною діяльністю з використанням народознавчого матеріалу в навчальному процесі школи першого ступеня дають підставу стверджувати, що науково-обгрунтована діяльність учителя забезпечує сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів учнів. А пе є, як ми гадаємо, важливою умовою для активізації на-

вчально-пізнавальної діяльності дітей на всіх етапах засвоєння знань, умінь і навичок.

Результати дослідження показали, що у керівництві навчально-пізнавальною діяльністю учнів з використанням народознавчого матеріалу слід враховувати дидактичну доцільність його поєднання з іншими компонентами змісту освіти, методами і прийомами, здатними підвищувати активність і самостійність учнів, повніше розвивати їх пізнавальні інтереси.

Експериментальне дослідження ефективності застосування народознавчого матеріалу і навчальної гри проводилась нами впродовж 1988-1992 рр. Для експериментальної роботи у школах виділялося чотири паралельних класи (Ямницька СШ Тисмениць-кого району, Переріслянська СШ Надвірнянського району, Уторопсь-ка НСШ Косівського району Івано-Франківської оітасті, Монастирєцька і Лиськівська СШ Жидачівського району Львівської області) і таку ж кількість контрольних класів. Підбір учнів у клісах, їх рівень підготовки був приблизна однаковий. Всі вчителі, що працювали в них, мали вищу освіту та приблизно однакову методичну підготовку і стаж роботи в початкових класах,

В класах обох груп використовувалися ідентичні за змістом народознавчі матеріали. Різниця полягала у варіантах їх використання. У контрольних класах елементи народознавства використовувалась в ролі чинників активізації, голзвним чином, навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на ово-

.подіння знаннями. В експериментальних класах навчально-пізнавальна діяльність учнів поєднувалась з практичною. Засобом реалізації останньої служили навчальні ігри. Створеній на народознавчій основі навчальній грі на уроці відводилось від 3-5 до 15-20 хвилин навчального часу.

Про ефективність роботи в експериментальних класах сеідчить якісний і кількісний аналіз одержаних результатів. Учні цих класів краще усвідомлювали шляхи, які приводили до розв'язав-ння пізнавальних завдань, глибше розуміли ланки переходу від еідомого до невідомого. Дещо підвищилась якість засвоєння самого змісту програмового матеріалу, зокрема, при розв'язанні вправ для учнів на передній план ставилась не відповідь сама по собі, а способи її одержання. Раніше набуті знання, як наслідок аналітико-синтетичної діяльності самих учнів, ставали дієвим засобом одержання нових знань.

Все більшого значення набули дли дітей сама пізнавальна діяльність. Узагальнення методів, прийомів, способів роботи з навчальним матеріалом та введення народознавчого матеріалу у навчальний процес сприялз розвиткові операційної сторони їх мислення і уміння застосовувати відомі методи у різних ситуаціях, самостійно здобувати нові знання. Менш контрастна стали відмінність у відповідях на запитання вчителів середніх і слабких учнів. Кращі результати були одержані при виконанні контрольних робіт (див. таблицю І).

Результати виконання молодшими школярами контрольних

робіт.

Класи К-ть робіт Вірні відповіді Сер. к-ть праа роза

1 клас експериментальний 852 9542 11,2

контрольний 860 5762 6,7

2 клас експериментальний 849 8489 10,0

контрольний 851 7574 8,9

3 клас експериментальний 843 11549 13,6

контрольний 839 6376 7,6

4 клас експериментальний 845 10313 12,2

контрольний 841 7100 8,4

Порівнюючи якісні показники успішності експериментальних і контрольних класів за чотири роки навчання, слід відзначити, що коефіцієнт засвоєння знань учнів дорівнював відповідно: для і класів • 0,85 і 0,68; для 2 класів • 0,79 і 0,76; длї 3 класів • 0,95 і 0,71; для 4 класів - 0,91 і 0,72.

Отже, результати навчання, а значить і показники розвитку пізнавальних інтересів в експериментальних класах значно виші, ніж у контрольних.

Питома вага пізнавальних інтересів молодших школярів, сформованих засобами народознавчого матеріалу та створеної на її основі навчальної гри, відображена в таблиці 2.

Якісна хка інтересу Експ. класи(%) Контр. класи(%)

Довготривалий 68,9 36,4

Короткочасний 31,1 63,6

Г оловний 82,5 42,7

Другорядний 17,5 57,3

Лані таблиць 3 і 4 переконують нас в тому, що у пізнавальних інтересах учнів експериментальних класів відбулись відчутні якісні та кількісні зміни.

Таблиця 3.

Етапи Всього Серед них проявили

опитування опитано Стійк. Нестійкий Відсутність

пізн.інтерес шзн.інтерег пізн.інтересів

Констатуючиі

(жовтень 1989) 408 77 207 124

Контрольний

(травень 1992) 408 284 93 31

Якісна х-ка інтересу Експ. класи (%) Контр. ьласи(%)

Підвищили успішність 38,1 9,1

Самостійно виконували

домашні завдання 82,4 26,7

Бажають збирати

народознавчий матеріал 41,2 27,6

Бажають розв'язувати

більш складні задачі 60,0 8.1

Бажають брати участь в

гуртках, різних конкурсах 71,6 10,2

Аналіз експериментальних даних і матеріалів спостережень, відгуки вчителів і батьків свідчать про те, що реалізація запропонованих нами змісту та методики поєднання народознавчого матеріалу та навчальної гри забезпечує розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів, позитивно впливає на їх загальний розвиток.

Результати проведеного дослідження дають підставу сформулювати ряд висновків:

1. Підтверджено припущення про наявність взаємозв'язку та взаємозалежності між процесом використання народознавчого матеріалу і навчальної гри та розвитком пізнавальних інтересів молодших школярів: за умови цілеспрямованої організації ігрової діяльності учнів на грунті народознавчого матеріалу вона є

надійним засобом розвитку не тільки їх пізнавальних інтересів, аж й інтелектуальної культури в цілому.

2. Ефективність впливу навчання на розвиток пізнавальних інтересів учнів зростає за умов. '

- системного використання народознавчого матеріалу у формі постановки навчально-пізнавальних завдань та організації ігрової діяльності учнів;

- відповідності обсягу і складності програмового матеріалу рівню розвитку навчальних можливостей дітей, самостійності їх навчально-пізнавальної діяльності, а також структурі та дидактичній меті уроку;

- врахування вікових особливостей дітей, ступеня засвоєння виучуваного ними навчального матеріалу, сформованості стану пізнавального інтересу до навчального предмету у загальній структурі їх інтересів;

- поєднання побудованого з допомогою навчальної гри народознавчого матеріалу з іншими засобами і прийомами активізації навчання;

- використання у керівництві навчально-пізнавального діяльністю учнів дидахтичних можливостей окремих видів навчальних ігор під час засвоєння конкретного навчального предмета.

3. Використання навчальних ігор, розроблених на грунті народознавчого матеріалу з математики, легхо переноситься на інші навчальні предмети.

Виконане дослідження не претендує на повне розв'язання цієї багатоаспектної проблеми. Подальше дослідження у цій галузі доцільно здійснювати за такими напрямами; виявлення залежності успішності школярів, якості предметних знань від рівня розвитку їх пізнавального інтересу; формування особистісних якостей молодших школярів у процесі розвитку пізнавального інтересу засобами народознавчого матеріалу та навчальної гри; реалізація міжпредметних зв'язків у процесі застосування народознавчого матеріалу.

За темою дослідження опубліковано такі роботи;

1. Активізує гра //Початкова школа.- 1988.- N5.-0.12-14.

2. Комп'ютеризація навчання, що показав експеримент II По-чатковашкола- 1991.-N7,-С.74-76.

3. Народна математика як засіб розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів І! Освіта і незалежна Україна. Тези міжвузівської наукової конференції- Рівне, 1991,- С.113-115.

4. Педагогічна практика студентів І Методичні рекомендації- Івано-Франківськ, 1992,- 84 с.

5. Використання елементів народної математики у шкільному

процесі початкової школи II Проблеми Гуцульщини: Тези

міжнародної науково-практичної конференції- Косів, 1993.- С.41-44.