автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие содержания образования студентов педагогических начальных заведений США (60-80-е гг. XX в.)

Автореферат диссертации по теме "Развитие содержания образования студентов педагогических начальных заведений США (60-80-е гг. XX в.)"

Р Г 6 ОД

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ’ їм.Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

Пономарьова Ольга Ігорівна

РОЗВИТОК ЗМІСТУ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ США /бО-ЄОрр.ХХст./

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат '

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків - 1986

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському державному педагогічному

університеті ім.Г.С.Сковороди Науковий керівник

Офіційні опоненти

- кандидат педагогічних наук професор Попова Людмила Данилівна

- доктор педагогічних наук, професор, член-кореспонден АПН України Євтух Микола Борисович

- кзндадат педагогічних наук доцент Щокіна Наталія Борис ієна

Провідна установа - Харківський державний

університет

Захист відбудеться 1996 року ГО,

на засіданні спеціалізованої вченої ради К.02.26.02 ;

Харківському педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди адресою ЗІ0І68, м.Хзрків, вул.Блюхера,2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківські державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковорі

Автореферат розісланий

- У ”,

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

'с.шЛг№ігРУ?ДЛ996р

кандидат педагогічних і доцент Штефан Л.А.

'ЗЛГДТГС.ил УДРЛЇ/ТГРТ/ГТШ/А РЛПОТМ

от ГМІЛ^14-Г\ ^ЬХ\х Іі>_/і. .« і± кГ\ X ии^Ж^І

Актуальність дослідження. Законом України "Про освіту"

визначається, що головною метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Особливе місце у досягненні цієї мети належить учителю. Від його загальної’ культури, особистих та професійно-педагогічних якостей значною мірою залежить формування майбутнього покоління молоді. Про вирішальну роль учителя в розбудові системи національної' освіти та вихованні високих моральних якостей у громадян підкреслюється І в указі Президента "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні','

В умовах переходу України до демократичної політичної системи та ринкових відносин важливого значення набуває оновлення змісту освіти майбутніх учителів, розвиток їх

Індивідуальності та творчих здібностей, підготовка не вчигеля-ремісника, а вчителя-творця. У зв'язку з цим педагогічна наука звертається до вивчення та критичного осмислення не тільки вітчизняного, але й зарубіжного досвіду підготовки вчительських кадрів. Так, Сполучені Штати Америки, визнаний лідер азходу, розглядаються як країна, досвід якої у справі освіти майбутніх учителів викликає особливий інтерес при умові адекватного до нього відношення. В умовах поступової інтеграції вітчизняної педагогічної' думки з світовою

об’єктивне, без упереджених поглядів та ідеологічних штампів вивчення розвитку змісту педагогічної освіти США в період її реформування сприятиме розв'язанню важливих завдань щодо

оновлення змісту, методів та форм вищої педагогічної освіти в Україні.

60-80 рр. ХХст. у США характеризувалися проведенням широких реформ у галузі освіти, що істотно вплинуло на розвиток змісту освіти майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах та на організацію практичної діяльності студентів. Реформи були спрямовані на творчий пошук і розробку нових підходів до організації освіти в педагогічних коледаах та на педагогічних відділеннях університетів, покращення змісту підготовки вчителів за рахунок більш глибокого вивчення загальноосвітніх та професійно-педагогічних дисциплін, введення нових психолого-педагогічних -та методичних курсів, збільшення обсягу годин на практичні заняття, педагогічну практику I стажування студентів.

Соціально-педагогічні аспект? реформування вищої' школи відбиті в урядових документах міністерства освіти США "Нація на грані ризику", "Америка - 2000: стратегія в галузі освіти"; доповідях та постановах Національної Комісії' з питань удосконалення освіти "Шлях до змін у підготовці вчителя", "Завдання в освіті - шлях до економічного росту", "Дослідження в галузі освіти"; Карнегі Форума "Підготовлена нація: вчителі для XXI ст.", груш Холмса "Завтрашні вчителі" та Ін.

Вплив соціально-економічних процесів на становлення та розвиток основних напрямів педагогічної думки США у досліджуваний період, мета та зміст професігно,-дадагогічвої освіти студентів у вищих навчальних закладах США розроблялися у творах відомих американських педагогів та психологів. До них належать монографії В.Беггза, А.Бестора, Б.Блумз, Дк.Брунера, М.Гінзбурга, Р.Гувера, Р.Гофстадгера, Дк.Конанта, Д.Кауфмана, Т.Попкевітца, П.Смітта, П.Хорофаса, статті Н.Бзрнсз, С.Берейтера, Дж.Стеллінга, Д.Льюіса, Дк.Говарда, П.Кларка та

Ін. Особливості організації практичної навчальної діяльності студентів висвітлювались у науково-методичних працях Л.Андерсона, Дк.Дея, В. Гу стона, К. Кросса, Дк. Лангфорда, Т.Легатта, В.Мзкклахи, С.Макклеяша, В.Моиніхєна, навчально-методичних документах педагогічних коледжів, зокрема коледжу Південного

Мену.

У процесі проведення дослідження використовувались матеріали періодичних американських науково-педагогічних видань: "Iducational leadership”, "Educational Researcher", "Improving College and university Teaching", "Journal of Iducational

Research", "Journal of Experimental Education", "Journal of

Teacher Education", "Journal of Higher Education'*, "The Education Digest’, "The Science Teacher" та інших.

Проблеми розвитку вищої освіти США досліджувались I в працях вітчизняних учених. Концепції змісту вищої' педагогічної" освіти вивчали А.П.Акатьєв, В.О.Булавін, Г.С.Георгієвз, Л.М.Гончаров, Г.Д.Дчитрієв, 3.0.Малькова, М.Д.Нікандров, В.А.Параїл, В.Я.Пилиповський, Т.А.ТартарашвШ, Л.Д. Філіппова; мету, методи 1 організаційні форми навчання у видій школі США розглядали А.М.Алексюк, А.М.Мітіна, М.В.Кларін, В.Н.Чорний,

Т.0.Хмель.

Питання загальноосвітньої і психолого-педагогічної підготовки вчителя, особливості педагогічної техніки, тенденції розвитку педагогічної ос іти в США у різні періоди досліджувалися в кандидатських дисертаціях Г.Г.Агапової , B.C. Будако, В.Н.МатвБЄБОЇ , О.Ю.Рогачової, P.M.Роман, І.А.Тагунової, Л.Н.ТалаловоІ .

Загальнонаукове та теоретичне значення для нашого дослідження мають праці з різких проблем підготовки вчительських

І

кадрів учених України І Росії А.М.Алексюка, В.Л.Вульфсо-на, В.І.євдокимова, М.Б.євтуха, І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, В.0.Котова, В.І.Лозової, В.І.Лугового, В.К.Майбороди, Н.Г.Нич-кало, Л.С.Нечепоренко, Г.Г.Петренко, Л.П.Пуховської, К.І.Салі-мової, О.В. Сухомлинської, Г.Ф.Яркіноі', М.Д.Ярмаченка та Ін.

Проведения аналіз широкого кола зарубіжних та вітчизняних педагогічних джерел з проблеми дослідження свідчить, що теоретичні питання розвитку змісту освіти 1 практика організації навчальної діяльності студентів педагогічних навчальних закладів США в період освітніх реформ 60-80 рр. XX ст. вивчено недостатньо. Актуальність, 'соціально-педагогічне значення, відсутність комплексного історико-педагогічного дослідаення обраної проблеми, зростаючий в умовах реформування вищої освіти в Україні інтерес вчених і вчителів до зарубіжного досвіду зумовили вибір теми дослідаення, а саме: "Розвиток змісту освіти студентів педагогічних навчальних закладів США /б0-80рр. ХХст./.” 6

Об'ект досл1дження - зміст освіти студентів годагогічних навчальних закладів США.

Предмет дослідження - теорія і практика розвитку

змісту освіти студентів педагогічних навчальних закладів США у 60-80 рр. ХХст.

Мета дослідження - вивчення теоретичних ідей змісту освіти І практики організації навчальної діяльності студентів у педагогічних коледжах і на педагогічних відділеннях університетів у період 60-80 рр. XX ст., виявлення можливостей творчого використання американського досвіду у вузівській практиці України.

Об’єкт, предмет та мета дослідження визначили його основні

завдання:

- вивчити вплив соціально-педагогічних умов життя США на розвиток ідея змісту освіти у вищія школі в досліджуваний період;

- проаналізувати мету та зміст освіти студентів педагогіч-

них коледаїв та педагогічних відділень університетів у роки реформ 60-80 рр.; •

- розглянути організацію практичної діяльності студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу;

^ розкрити особливості організації педагогічної практики і стажування студентів у початкових та середніх школах;

- виявити основні тенденції розвитку змісту педагогічної

' освіти майбутніх учителів США під впливом реформ 60-80 рр

ХХст. і розглянути можливості використання американського досвіду в педагогічних навчальних закладах України. Методологічною основою дослідаення є положення фїлософського вчення про сжггемно-цшсниа підхід до формування особистості, соціально - економічну обумовленість освіти, ДОЦІЛЬНІСТЬ вивчення та творчого використання історико-педагогічної спадщини в сучасних умовах, необхідність збагачення національного педагогічного досвіду на основі поєднання кращих зразків педагогічної практики різних країн з метою збереження загальнолюдських цінностей та ідеалів.

Основні методи дослідження - історико-педагогічний, теоретичний

І порівняльний аналіз зарубіжної та вітчизняної психолого-пе-дагогічноі’ літератури, науково-методичних матеріалів, що стосуються досвіду організації навчальної” діяльності, педагогічної практики та стажування студентів. Крім того, вякористовуЕся метод опитування американських викладачів

деяких педагогічних коледжів та вчителів шкіл з метою ознайомлення з питаннями теорії' і практики навчання студентів у педагогічних закладах.

Джерелознавчою базою дисертації були: постанови і документи американського уряду, національних комісій та громадських організацій з питань освіти, монографії, навчально-методичні посібники, наукові статті педагогів і психологів США, в яких розглядаються питання розвитку змісту педагогічної освіти; навчальні' програми та плани педагогічних колода їв і педагогічних відділень університетів; наукові праці і •дисертаційні дослідження вітчизняних: .учених з проблем змісту педагогічної освіти, матеріали періодичних видань та бесід з викладачами та вчителями США.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідаення полягає у виявленні основних напрямів поступового розвитку педагогіки вищої школи в період 60-80 рр., представники яких по-різному розглядали питання про мету та зміст педагогічної освіти студентів; аналізі висунутих американськими педагогами I психологами нових концепцій змісту професійно-педагогічної освіти, спрямованих на розвиток творчого потенціалу, педагогічної техніки майбутніх учителів, створення педагогічно-доцільних відносин у шкільному середовищі; розкритті особливостей організації навчальної діяльності студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу та узагальненні досвіду організації педагогічної практики І стажування майбутніх вчителів у початковій та середній школах.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що в дисертації

вперше поданий цілісний аналіз розвитку теоретичних ідей змісту

і. .. ..

педагогічної освіти студентів і практика організації їх

навчальної діяльності в педагогічних коледжах і на педагогічних відділеннях університетів, виявлені основні тенденції ровитку змісту освіти майбутніх учителів у США та можливості використання американського досвіду в педагогічних навчальних закладах України.

Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретичні Ідеї', фактичний матеріал та досвід організації практичної діяльності-студентів педагогічних навчальних закладів США, проаналізовані у дисертації, можуть бути творчо викорігстані при розробці курсів лекція, спецкурсів і сгоцсемінарів із зарубіжної' педагогіки, проведенні практичних І семінарських занять. На основі даних дослідаення видані науково-методичні матеріали"Організащя і зміст навчання вчителів у вищих навчальних закладах США /70-80 рр. ХХст./" для студентів та викладачів педагогічних вузів, учителів шкіл.

Апробація результатів дослідаення. Основні положення і результати дослідаення доповідались і обговорювались на засіданнях сектору педагогіки, на регіональній науково-практичній конференції у Харкові /1994/, міжрегіональних наукових конференціях у Сумах /1996/, у Харкові /1996/, висвітлювались у збірниках наукових праць, журнальних статтях, лекціях для студентів і вчителів.

На захист виносяться:

- виявлені в дослідженні основні напрями розвитку ідей педагогіки вищої школи, представники яких по-різному розглядали питання про мету та зміст педагогічної освіти студентів /60- рр. - ідеї неопрзгматичної педагогіки, 70- рр. - ідеї технократичної педагогіки, 80-рр. - ідеї гуманістичної педагогіки/;

\

- проаналізовані в дисертації нові психолого-педагогічні концепції змісту професійно-педагогічної освіти, головною метою яких були розвиток творчого потенціалу,-педагогічної техніки студентів, створення педагогічно доцільних відносин у класі I в школі /концепції "компетентності", "спільного інтересу", "общинного" та "практичного" змісту освіти"/;

- - виділені в роботі традиційний та інтегрований підходи до вивчення майбутніми вчителями дисциплін психолого-года-... гогічного циклу, спрямовані на формування у них ■ науково-педагогічних та методичних знань, умінь та навичок /загальнонавчальних та комунікативних, а також специфічних в залежності від обраного напряму спеціалізації/; .

- розкриті в дослідженні організаційні особливості шкільної практики та стажування студентів /розширений підхід до завдань практики, її змісту, керівництва., до видів стажування майбутніх вчителів/;

- виявлені в дисертації перспективні тенденції розвитку

змісту педагогічної освіти США і можливості творчого використання американського досвіду в педагогічних навчальних .закладах України. .

Структура дисертац т т. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, виділяються його об’єкт, предмет, мета а головні завдання, методологічна основа а метода дослідаення, розкривається джерелознавча база, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, осоСистиа внесок дисертанта, сформульовані положення, що виносяться на захист. .

У першому розділі "Теоретичні питання розвитку змісту ' освіти "студентів у■ ' ' педагогічних навчальних закладах • США '

/б0-80рр. ХХст. / " розглядаються соціально-педагогічні умови

розвитку ідея педагогіки вищої школи США, розкривається мета і зміст педагогічної освіти студентів у педагогічних коледжах і на педагогічних відділеннях університетів.

Аналіз наукових праць американських педагогів і психологів, офіційних документів свідчить, що становлення і розвиток ідеа педагогіки вищої школи США проходили під впливом та у взаємозв’язку з соціально-економічними процесами в суспільстві.

В XVII ст. на розвиток змісту педагогічної освіти вплинули ідеї . англіаського протестантства. Виці навчальні заклади були приватними, будувались за британським зразком на основі ідеї класичної аристократичної освіти, що носила клврікальния характер, та призначались для вихідців із вищих верств

• суспільства. В XVIII ст., у зв'язку з впливом поглядів французьких просвітителів^ США одержали підтримку ідеї' демократичної освіти, які критикували вплив церкви на зміст освіти у ко-ледаах та університетах.

В XIX ст. у педагогічні а думці США поширюються запозичені в Німеччині ідеї професіаної освіта студентів. їх прихиль-

• 10 , .

I

ники Ф.Вейланд і Дк.Тікнор пропонували ввести у вищих навчальних закладах вивчення паралельних курсів, що давали право випускникам отримувати сертифікат з відповідної професії. З серединиХІХст в СІЛА з’являються перші професійні педагогічні заклади - "нормальні школи" /normal schools/, які готували вчителів для початкового навчання.

Закони Морріла /1862,1887/, що проголосили ідею зв'язку змісту освіти з потребами економіки кожного штату, поклали початок заснуванню в США державних педагогічних закладів. У цей час створюються державні вчительські' коледжі, нормальні школи отримують право присудаувати ступінь бакалавра наук.

Аналіз різних даерел показує, що напочатку XX ст., у зв’язку з соціальною депресіею суспільства, освіта в США стала розглядатися як особиста справа кожного, підвищився інтерес до чистої науки, а в педагогічних навчальних закладах утвердився академічний зміст освіти.

Запуск у 50- pp. в СРСР супутника Землі виявив низький рівень підготовки фахівців в університетах і коладаах США, які потрапили під фінансовий і політичний вплив великих промислових корпорацій. Провідною педагогічною ідеєю стала ідея звільнення вищої освіти від тиску з боку промислових компаній. Це привело до створення ряду невеликих експериментальних вчительських коледаївлкі відіграли важливу роль у підготовці педагогічних кадрів.

Аналіз праць американських • педагогів і психологів, навчальної документації ряду педагогічних коледжів і

університетів свідчить, що під впливом освітніх реформ 60-80рр

.. !; ..

ідеї ‘ педагогіки вищої школи розвивались в межах 3-х

II ■

основних напрямів - неопрагматичної, технократичної і

гуманістичної педагогіки, представники яких по-різному

трактували' питання про мету, зміст освіти студентів та

організацію їх навчальної діяльності. Умовно педагогічні

погляди прихильників цих напрямів педагогіки на розвиток змісту освіта студентів показані в наступній таблиці:

1 Основи 1 напрями' Дидактачні 1 Суттєві ознаки змісту освіти' педагогічної . харзктеристи-думйи США • ки '

60-80 рр. ХХст.

60- рр. - Мета

Неопрагматична педагогіка

- Знання

- Уміння, навички

-Діяльність студентїв

70-рр. - Мета

Технократична

педагогіка

- Знання

дата студентам знання, які необхідні у практичній діяльності, відбирати їх за принципом релевантності інтересам студентів;

професійних, соціальних та гуманітарних дисциплін; ' практичні, ремісничі уміння й навички, уміння й навички соціального спілкування; практична діяльність, діяльність спілкування

навчити майбутніх вчителів мислити

природничо-математичних дисцип-

ТІН Титр ттотт-тл/^ ттт_ттп_Г7огтот-пт* 117-_

НИХ ДИСЦИПЛІН і

- Уміння, навички

-Діяльність

студентів

80-рр.

Гуманістична

педагогіка

Мета

- Знання

- Уміння, навички

-Діяльність

студентів

уміння мислити, навички розумової навчальної діяльності /синтез, аналіз, порівняння, узагальнення та т\./

навчально-інтелектуальна діяльність

зробити процес навчання особисто значуідйм, афективним, викликаючим відповідні емоції а почуття; суспільствознавчих і гуманітар-.них наук, знання практичного і особистого характеру,заснованих на емоціях;

уміння бути відкритим, доброзичливим для всіх, уміння шукати себе, своє "Я"; .

навчально-емоційна, діяльність спілкування

Порівняльний аналіз мети, змісту освіти і видів діяльності студентів показує, що між ідеями кожного із цих напрямів існує певний взаємозв’язок, однак., ступінь їх впливу на розвиток змісту освіти майбутніх учителів у різні роки проведення реформ була не однаковою. Під впливом соціально-економічних умов життя суспільства ці педагогічні напрями зазнали змін, але в цілому,в'они відіграли позитивну роль у розробці питань змісту освіти студентів у період дослідаення.

У дослідаенні показано, що в 70-80 рр. ХХст., у зв’язку із зростаючим інтересом до особистості вчителя І його ролі в суспільстві, педагоги, психологи і методисти розробляють нові

ІЗ

концепції мети та змісту педагогічної освіти студентів. У цей період Б.Блум, Д.Кратволь, Б.Мас із створюють таксономію навчальної' мети освіти, яка охоплювала як когнітивну, так І афективну сторони діяльності студентів та вплинула на розвиток змісту осв-іти у педагогічних навчальних закладах. Професорами я викладачами педагогічних відділень університетів і коледжів був складений Портрет Ідеального Вчителя /The Portrait of а Teacher/, де поряд з глибоким оволодінням загальноосвітніми знаннями передбачались також самоосвіта і самовиховання вчителя, його технологічна грамотність, повага та любов до учнів, знання індивідуальних, національних І соціальних особливостей дітей.

Серед нових концепцій педагогічної освіта тих часів найбільш відомими були концепції "компетентності", "СПІЛЬНОГО інтересу", практичного} общинного змісту освіти.

Головну мету прихильники концепції "компетентності" бачили у підготовці професійно грамотного вчигеля-практика із відповідним набором умінь і навичок про поведінку, які необхідні для навчально-виховної роботи в школі. Під впливом ідей гуманістичної педагогіки вони надавали важливе значення свободі майбутніх учителів у виборі методів і форм навчання, індивідуальному підходу до учнів. Головними недоліками концепції "компетентності" стали її вузькопрагматичний характер, спрямування на занадто швидкі результати, а також недооцінка теоретичних знань і творчих здібностей студентів.

Основною метою концепції "спільного інтересу" було прагнення вчених підвищити творчий потенціал студентів шляхом залучення їх до постійної експериментальної роботи, навчити приймати самостійні рішення, відстоювати власні погляди,

14 , .

І

стаоркззтк демократичну атмосферу у шкільному середоаищи. При цьому, формування теоретичних знань зводилось до обговорення окремих проблем, а завдання вироблення у студентів професійній: педагогічних умінь не ставилось.

Спробу поєднати розвиток творчих здібностей з формуванням професійно-педагогічних умінь і навичок студентів здійснили у 80 - рр. автори концепції практичного підходу до змісту освіти. Виходячи з кооперованої форми навчання, вони передбачали поєднання навчання в університеті або колодаі з •роботою студентів у школі. Вважалось, щ,о при такій організації навчання, студенти потраплять в умови , подібні до тих, які можуть виникнути в їх подальшій роботу і будуть мати можливість переконатись у правильності обраної кар’єри. Майбутнім учителям надавалось право міняти школи на протязі року, самостійно,-, підходити до вибору методів і форм навчання.

У 80 -рр. педагоги Дж.Маган, Р.Ганвей розробили концепцію общинного змісту освіти, спрямовану на підготовку вчителів для роботи у районах проживання збіднілого населення країни. У зміст освіти вони включали стажування студентів у районі майбутньої роботи, їх участь у діяльності регіонального департаменту освіти, проживання в домах своїх учнів. Але ця концепція не користувалась популярністю серед студентів педагогічних закладів, більшість з. яких віддавали перевагу вивченню спеціальних навчальних курсів, а не роботі в общині.

Дослідаення показало, що висунуті у 70-80 рр. концепції змісту педагогічної освіти сприяли покращенню педагогічної майстерності майбутніх учителів, розвитку їх творчого потенціалу, створенню педагогічно-доцільних відносин у класі і в школі. Загальним недоліком цих концепцій виявилась недооцінка

теоретичних знань майбутніх'Учителів.

У другому розділі дослідаення "Організація практичної' діяльності ' студентів педагогічних навчальних закладів США в 60-80 рр. XX ст." розглядаються питання формування знань, умінь І навичок студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу, аналізується організація та зміст педагогічної практики ' I стажування студентів, розкриваються можливості використання американського досвіду в педагогічних навчальних закладах України. '

Аналіз організації' практичної' діяльності студентів показав, що в роки реформ зросли вимоги до оволодіння майбутніми вчителями знаннями, уміннями и навичками в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу, на які відводилось більше 60% навчального часу. У практичній роботі педагогічних навчальних закладів використовувались два підходи до вивчення педагогічних дисциплін - традиційний, при якому психолого-годагогічні знання, уміння а навички студенти набували на 3-4 курсах після вивчення загальноосвітніх предметів, 1 інтегрований, у ході якого майбутні учителі оволодівали знаннями, уміннями і навичками, одночасно вивчаючи дисципліни педагогічного і загальноосвітнього циклів на протязі всіх років навчання.

Традиційний підхід до вивчення циклу педагогічних дисциплін передбачав'^табут?й знань, обов’язкових для майбутніх учителів початкової' та середньої шкіл, комплексу загальнопрофесігних предметів /"Філософія та вчитель", "Психологія малюка", "Історія педагогіки", "Дослідаення у галузі викладання як професії" та Ш ./ І, в залежності від обраної спеціалізації, ряду професійно-педагогічних курсів /"Навчання обдаровзних дітей", "Школа як соціальний інститут суспільства", "Оволодіння

навичками читання для дорослих людеа", "Побудова навчальних програм" та Ш './.

Узагальнення досвіду робота педагогічних навчальних

закладів свідчить, що у процзсі вивчення загальнопрофосіаних

дисциплін студента знайомились з метою освіти і викладанням як

професією, системою освіти у США, набували знання з основ

дидактики, філософії я психології освіти, історії педагогіки,

вивчали основи ТЗН. Поряд із загальнопрофесіяними студенти

засвоювали спеціальні професійно-педагогічні курси, які

••будувались за принципом вікової педагогіки,- шредЗачали набуття-• '.. знань з методики викладання предметів майбутньої спеціалізації

та деяких інших дисциплін. -

У 80-рр. в педагогічних коледаах та на педагогічних відділеннях університетів використовувався також інтегрований підхід до вивчення педагогічних дисциплін. Дослідженням виявлено, що- студента засвоювали різні інтегровані курси /"Вивчення основ освіти", "Дослідавння освіти як професії'",' "Іеоретичні основи навчання" та інЗ/, вивчення яких надавало можливість простежити взаємозв’язок процесів та явищ, підвищувало мотивацію до самостійного мислення і. разом з тим. дозволяло отримати заліки з- ряду педагогічних дисциплін одао-часно. ктг за дужкою педагогів і психологів, при такому підхо-■ді знання студентів були неглибокими, поверховими, в зв’язку з чим 'перевага в роки реформ надавалась вивченню традиційних на, г

• у

вчальних курсів.

Особливе місце у процесі вивчення педагогічних дисциплін відводилось формуванню у майбутніх вчителів загальнонавчальних /плануючих, оцінюючих, спеціально методичних/ та комунікативних /встановлення контакту з учнями та колегами,

створення творчої атмосфери в класі і в школі/ умінь та навичок. Важливе значення надавалось також формуванню

специфічних’умінь та навичок, які включали соціально-пвдагогіч-ну та технічну групи. До соціально-педагогічної груш відносились концептульно-аналітичні уміння я навички та мїжособистого спілкування. Технічна група передбачала вивчення потреб працівників галузі освіти, розуміння необхідності структурних змін навчально-виховного процесу, повагу до національних та етнічних особливостей учнів.

ч

Дослідження показує, що в роки реформ 60-70 рр. у практиці роботи педагогічних навчальних закладів з метою формування у майбутніх у.чителів знань, умінь та навичок використовувались традиційні і нові методи і форми навчальної діяльності. У 80-рр. вони змінюються. Для внесення до лекцій елементів соціального спілкування стали застосовувати спосіб пауз,

’ "пояснюючі" і ''провокаційні” лекції, які допускали обмін думками між студентами і викладачами, відповіді на запитання студентів, міні дискусії'. Популярність у студентів здобули дискусії',які проводились у формі відкритого обговорення, "панелі", "клініки", "лабіринту”, "акваріуму". Головними перевагами використання нових форм навчальної діяльності викладачі вважали залучення студентів у процес активного вивчення педагогічних дисциплін. У 80-рр. на старших курсах проводились семінари за формою "круглого стола", "мозкового штурму", симпозіуму.

У практиці коледжів і університетів використовувались і індивідуальні форми навчальної діяльності студентів -програмована, персоналізована, модульна, які, з одного боку, сприяли більш глибокому вивченню педагогічних дисциплін, а з

Ішіого"» обмежували спілкування між студентами і викладачами. Дослідження свідчить, що на початку 90-х рр. студенти педагогічних навчальних закладів при вивченні педагогічних дисциплін віддавали перевагу традиційним методам і формам навчання.

У другому розділі роботи відзначається, що у досліджуваний період важливим компонентом змісту професійно-педагогічної освіти були педагогічна практика і стажування студентів у школах. У роки реформ педагоги і психологи почали розглядати шкільну практику у більш широкому аспекті. Вони бачили в'ній метод входження майбутнього" учителя у світ школи, його знайомство з законами, традиціями, правилами і порядками всього шкільного життя. ,

• У ці роки виділяються три основних складових педагогічної' практики: спостереження за навчально-виховною роботою у школі, участь студентів у процесі навчальної', позакласної й позашкільної роботи під керівництвом учителя, самостійна вчительська діяльність практикантів. Для надання допомоги студентам викладачами педагогічних закладів на базі шкіл проводились семінари та індивідуальні заняття, складались схеми психолого-годагогічного аналізу різноманітних видів діяльності школярів і вчителів. Керівництво і оцінка діяльності студентів у ході практики здійснювались викладачами коледжу або університету спільно з учителями шкіл. Основними тенденціями в організації практики в 70-80 рр. було, з одного боку, перекладання відповідальності за керівництво практикою з навчальних закладів на школи, і з другого, зміцнення педагогічного співробітництва між школами і навчальними закладами, що готували вчителів.

Як показало дослідження, спеціальною формою педагогічної

практики американські педагоги вважали стажування, до якого

допускались студенти з високими показниками успішності в

навчанні. У ряді університетів і педагогічних коледжів

неможливо було одержати допуск до здачі Національного ^ і

вчительського екзамену без успішного проходження стажування. У ' педагогічній навчальних закладах використовувались два вади стажування - для одержання ступеня бакалавра 1 для здобуття ступеня магістра, які різнилися за змістом і тривалістю.

. У 80 - рр. у СІЛА гострою проблемою педагогічної’ освіти було розчарування молодих учителів у обраній кар’єрі. З метою ЇГ вирішення створювались "альтернативні школи", дз за бажанням проходили практику та стажувались студенти педагогічних навчальних закладів. 1 цих школах вони звільнялись від тиску з боку адміністрації, а також від впливу більш досвідчених колег, які часто виступали проти використання у навчанні нових технологія. Молодим учителям надавалось право самостійного відбору змісту освіти, ' вибору методів і форм навчання, що сприяло розвитку їх творчих здібностей. Але, разом з тим, у ряді випадків це приводило до ' відсутності у школах педагогічних традицій, єдності у діяльності вчителів. Незважаючи на недоліки, кількістть "альтернативних" шкіл зростала, а у педагогічній пресі кінця 80-х рр. поширилась думна, що робота студентів у таких школах може стати альтернативою навчанню у педагогічних колздаах, бо таким шляхом вони швидше набувають професійні знання, уміння і навички практичної роботи.

У висновках узагальнюються результати дослідження та обгрунтовуються його основні положення:

І. Вивчення даерел свідчить, що до початку освітніх реформ XX

ст. розвиток ідей змісту освіти студентів педагогічних навчальних закладів проходив під впливом змін соціально-економічних умов життя США і різних течш європейської педагогічної думки ХПІ-ХЗХст. В досліджуваний період' питання мети, змісту педагогічної освіти і організації навчальної діяльності майбутніх вчителів розвивалися: у 60 рр. у межах неопраг-матичної, у 70 рр. - технократичної, а у 80 рр. - гуманістичної педагогіки.

2. У роки реформ вченими США були висунуті нові теоретичні концепції мети та змісту педагогічної освіти студентів. Найбільш відомими стали концепції "компетентності", "спільного інтересу'*, "практична'' та "общинна", спрямовані на розвиток творчого потенціалу, формування професійних знань, умінь та навичок майбутніх учителів, розвиток їх загальнолюдських якостей. Недоліками нових концепцій було приниження значення теоретичних знань, загальний характер визначення професійних умінь та навичок майбутніх вчителів. Педагогічно цінним є розроблені професорами і викладачами коледжів Портрети вчителя, що передбачали його самоосвіту та самовиховання, високий рівень професіоналізму, персональну відповідальність за своїх учнів.

3. Узагальнення організації практичної діяльності студентів

показало, що на вивчення дисциплін педагогічного циклу

відводилось 60% навчального часу, при цьому використовувались

два підходи - поетапний та інтегрований. У 60-80 рр. найбільш

поширеним був традиційний, поетапний підхід, інтегрований

набуває розвитку у 90 рр.Педагогічні дисципліни будувались за

принципом вікової педагогіки та передбачали спеціалізацію

майбутніх учителів за педагогічними функціями - підготовку !• . .. працівників департаментів освіти, шкільної адміністрації,

вчителів для роботи з дітьми обдарованими та повільного розвитку, з дорослими та іїг Особливе значення надавалось формуванню у студентів загальноосвітніх та комунікативних умінь 'І навичок, а також соціально-педагогічних та технічних у залежності від обраного напряму педагогічної спеціалізації.

4. Під впливом реформ у педагогічній думці США мав місце новий підхід до змісту та форм проведення педагогічної практики д стажування студентів, у них бачили шлях соціалізації студентів у світ школи, знайомство з педагогічними традиціями та законами шкільного життя. Основними складовими практики були спостереження, участь у навчально-виховному процесі під керівництвом учителів, самостійне виклздання. Однією з форм одержання педагогічної освіта стали "альтернативні школи'.'

5. Дослідження дозволило виділити основні тенденції розвитку змісту педагогічної освіти в США: зближення змісту освіти в коледжах з університетським; розвиток гуманістичного характеру освіти майбутніх учителів /збільшення обсягу годин на вивчення гуманітарних та соціально-педагогічних дисциплін, зростання вимог до загальнокультурного рівня, творчого потенціалу студентів/;включення у навчальний процес інтегрованих курсів, спрямованих на розвиток мотивації до творчого мислення; введення спеціалізації студентів за новими педагогічними функціями; розширення завдань та змісту педзгогічної практики /розвиток "альтернативних шкіл" як нової форми практики та стажування студентів, збільшення терміну навчання у педагогічних коледжах за рахунок стажування в школах/.

Основні положення дисертації відображені у публікаціях автора:

І. Шляхи удосконалення педагогічної підготовки майбутніх

учителів у QUA //Шляхи підвищення навчально-виховного процесу в школі та педагогічному вузі: Збірник наукових праць.- Харків, 1994, Ч.ІІІ-С.74-77.

2. Методи педагогічної підготовки майбутніх учителів у коледжах США 80-90 рр.//Психолого-педагогічна підготовка вчителя у педагогічних вузах: Матеріали науково-практичної конференції.

- Харків, 1994,-С.193-195.

3. Шляхи активізації навчальної діяльності учнів у американській школі//Формування активної, творчої особистості в навчальному процесі школи та вуза: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 1996, - С.64-69(рос.мова).

4. Американські педагоги про Портрет Учителя та його роль у спілкуванні г учнями// Культура педагогічного спілкування як фактор гуманітаризації сучасної освіти: Матеріали міжрегіональної конференції.- Суми, 1996,-0.86-87.

5. Шляхи удосконалення підготовки вчителів у США // Інформа-Щйно-методичний вісник. - Харків, 1996,- вип.12,-с.131-138.

6. Основні теоретичні напрямки розвитку дидактичної думки США в XX ст.// Актуальні проблеми дидактики середньої та вищої школи: Збірник наукових праць. - Харків, 1996, -С.95-98.

7. Організація та зміст навчання вчителів у вищих педагогічних навчальних закладах США (70-80 pp.ХХст.)//Науково-методичні матеріали для студентів та викладачів педагогічних вузів, учителів шкіл. - Харків, 1996, - 46с.(у співавторстві з Поповою Л.Д., авторських - 23с., рос.мова).

Ponomaryova O.J. "The USA Pedagogical Institute Students’ Iducation Content Development (60-80-ies оI the XXc)"

Candidate dissertation in speciality 13.00.01 - Theory and

History of Pedagogics, Kharkov State Pedagogical University named after G.S.Skovoroda, Kharkov, 1996.

Presented for defence manuscript contains investigation of the higher pedagogical education system of the USA. The author studied the social and economic conditions that influenced on the pedagogical ideas development, analyzed the educational goals and content in the pedagogical colleges and universities, regarded the practical activities organizations, characterized the organization of teaching practice and revealed the main tendencies of future education content development.

Пономарева О.й. "Развитие содержания образования студентов педагогических учебных заведения США /60-80 гг. ХХст./".

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 -теория и история педагогики. Харьковский государственный педагогический университет им.Г.С.Сковорода, 1996г.

В диссертации содержится исследование системы высшего образования США педагогического профиля. Автором изучены социально-педагогические условия жизни Америки, повлиявшие на развитие педагогических идея зтоя страны, проанализированы цели и содержание образования студентов в педагогических колледжах и на педагогических отделениях университетов, рассмотрена организация практической деятельности студентов в процессе изучения дисциплин педагогического цикла, раскрыты особенности организации педагогической практики и стажировки студентов, выявлены основные тенденции развития содержания педагогического образования США и рассмотрены возможности использования американского опыта в педагогических вузах Украины.

Ключовг слова: зміст педагогічної освіти, педагогічні

навчальні заклади, традиційний та інтегровзнш підходи до вивчення педагогічних дисциплін,альтернативні школи, стажування, США.