автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие среднего педагогического образования в Украине (1945-1990 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Развитие среднего педагогического образования в Украине (1945-1990 гг.)"

1нститут педагог!кя Академ!I педагог!чних наук Укра!ни

На правах рукопиоу

К031Й Микола Кузьмич

РОЗВИТОХ СЕРЕДНЬО! ПЕДАГОГ1ЧНО"1 ССВ1ТД В УКРА1Н1 (19^5-1990 рр.}

13,00.01 - теор!я та !стор!я педагог!ки

Авиореферат диоертацН на здобуття наукового ступеая кандидата педагог!чних наук

Кн?8 - 1994

Дисертацхею е рукопис.

Робота виконана в 1нститутх педагогики Академ1'х педагогхчних

- дхйсний член АПН Украх'ни, доктор педагогхчних наук, лрофесор Ярмаченно là.Д.

- доктор педагог1чних наук, професор Кондратюк О.П.

- кандидат педагогхчних наук, доцент Крисюк С.В,

- Украгнський державний педаго-Г1чний ущверситет ïm. Ы.П.Драгоманова

Захист В1дбудеться " У/ " р. о 15,00.

годин1 на эас1данн1 спец1алхзовано2 вченох .. ради Д ИЗ.15.01. в институт! педагогхки Академ!! педагогхчних наук УкраХни /м.Ки'ха, вул.Трьохсвятительоька,8/.

3 дисертацхею ыожна ознайоыитися в науковхй частинг 1нституту.

Автореферат розхсланий " ■fOn lUUtX 1994 p.

Учений секретар cneuiani30BaH0Ï вчеиох ради

наук Украх'нй.

Науковий керхвник

Офхцхйнх опоненти

Провхдна органгзацгя

У/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Осв1та народу в багатогранним явищем сусп!льства, фундаментом ооц!ально1 кулыури людотва. На во!х 1сторичних этапах лвдоько1 цив!л1 зац!I осв!та т!сно поеднувалася з р!зноман!тними зм!нами у оусп!льному "розвитку. 0св1та виступав складним творчим процесом цив!л!зац!1, п!д чао якого знания старшого покол!ння переходять до ыолодшого. Процес передач] знань, ум!нь, навичок, принцип! в i норм повед!нки та стосунк!в людей в!дбуваеться пост!йно f посл!довяо, на цевних !сторично-часових в!др!зках розвитку сусп!льства мае своер!ди! особливост!, цо залежать в1д середовища 1 д!яльност! лю-дини.

Перёдати людський досв!д. новин поколениям мають !ндив!ди,яким • сусп!льство визначило своер!дну <5ункц!ю - нести знания, дггатя сс-в!ту. До тако1 сусп!льно! категорН людей в!дносяться педагога, ' учител! i виховател{, як! сам! проходять складний i багатогранний процес утвердяення особисто! зр!лост!. Формуванню педагог!чно! зр!лост! сприяв спец!альна профес!йна п!дготовка у в!дпов!дних на-вчальних закладах. Доснть складний 1 своер1дняй шлях пройшла вица i середня осв!та, специф1чною стала середня педагог!чна осв!та в УкраШ.

Невпинний розвиток нашого сусп!льства, сучасна перманентна реформа школа висувае нов! завдання по удосконаленню профес!онал!з-му педагога.

Актуальн!оть теми досл!дження обумовлена значим!стю цияулого досв!ду функц!онування система середнБо! педагог!чно! осв!ти для удосконалення п!дготовки педагог!чних кздр!в в уновах деиократиза-цН сусп!льного розвитку.

Поступово в Укра5н! еклалася досить ч!тка система середяьо! педагог! чно! осв!ти, яка весь час структурно зм!юовалася i допов-нювалася. Вола ¡.¡зла pi3Hi организации! структура: сем1нар!| I

- г -

учительськ! школя, г!ииаз!1 I р!знопроф!льн! училища, курси та пе-дагог!чн! клаои. Навчання було стацЮнарне 1 заочна. Минулий дос-в!д розвитку оов!ти е невичерпним джерелои для живлення нових п!д-ход!в у велик!й справ! виховання молодого покол!ння кра!ни.

Объектом доел!дкення виступае процео становления, розвитку 1 утвердкенвя середньо! педагог!чно! осв!ти з урахуванням вторичного досаду д!яльност! навчальних заклад!в в Укра!н!.

'Предметом доел!дкення е теор!я I практика розвитку та орган!-зацН. середньо! педагоНчно! осв!ти, И зм!стов! основи у п!дготов-ц! педагог!чних кадр!в для шк!л ! дошк!льних уотанов протягом 1945-1990 рр.

Нега доел!дкення - виявити основн! принципа, напрями, структуры! та зм!стов! основи розвитку середньо! педагог!чно! осв!ти в Укра!н! в пер!од 1945-Г990 рр., визначитн II и!оце ! роль у п!дго-товц! педагог! чних кадр!в а урахуааяняы сусп!льних ! соц!альних потреб иатер!ального виробництва та духовних запит1в народу.

Завданням доол!дкення було:

1. Проанал!эувати !стор!ю розвитку педагог!чно! осв1ти в Ук-ра1н! у пер!од а 19^5-1990 рр.

2. Розкрити зи!ст I методи п!дготовки педагог!чних кадр!в у педучилищах.

3. Виявити тенденцН ! иожливост! удосконалення середньо! педагог! чно! осв!ти.

Методи досл!дхення:

1. Вявчення арх!вких иатер!ал!в, л!тературних-.дкерел, р!шень

дернавних та !нших орган!в у галуз! народно! осв!ти, ыатер!ал!в

педагог!чних навчальних заклад!в (ьавчальних плая!в, програы, п!; ручник!в тощо).

2. Спостероженш? за д!яльн!стю педагог!чних училищ Укра!ни. пер)од э 1935 ло 19*0 р|к диЬертанми було.в!дв!дано ! проанал!Э

- 3 -

вано 357 лекц! Ено-сем!нгфських занять у 93 викладач!в. Проведено спостереження за д!яльн!стю майбутн^х педагог!чних прац!вник!в 45 педучилищу позанавчальний чао.

з. 1ндив!дуальнI I групов! бес!ди. Ними охоплювалися: дирек-тори педагог!чних училищ,- 50 чол., заступники директор!в педучилищ по навчальн!й, навчально-виробнич!й роботг - 92 чол., зав!-дуыч! в!дд!лааи - 38 чол., голози предметах (циклових) ком!с1Я -57 чол., викладач! сусшльних дисциплин - 86 чол., викладач!-предметники - 255 чол., вихозател1 студентських гуртокитк!в - 20 чол., учн! педучилищ - 2,5 тис.чол.

Факторний та пор!вняльний анал!з, математичн1 методя досл!дкення.

Наукова новизна виконаного досл!дження полягае у:

1. Введенн: у педагоггчну науку I практику нових арх!вних , даннх про розвиток середньо! педагог!чно! оов!ти в УкраШ.

2. Узагальненн! 1 висвгтленн! форм, метод!в, прийом!в та за-соб!в орган!зац!1 навчально-виховного процесу навчальних заклад!в.

3.'Розкритт! п!дход!з та илях1в формування профео!йно! куль-тури ыайбутн!х учител!в, вихователГв.

и. Визначенн! тонденц!й формування учн(вських контингент!в I залучення юнак!в до педагог!чно! д!яльност! у школах УкраГни..

1оторико-теоретична значим!сть досл!дяення полягаэ у розкрит-т! системи середньо! педагог!чно! осв!ти в Укра1н1, П рол! у про-фес!йн!й шдготовц! педагог!чних кадр!в для шк!л^1 дошильних заклад! в та в розвитку загальнс! культура ! духовност! народу.

Практична значим!сть роботи виражаеться у розробц1 конкретних ' рекомендац! й з проблема удосконалення систеии профес^йно! шдго-товки педагог!чних кадр!в, добору ! структурування прогресивних форм I метод!в проведения навчально-виховного процесу у педагог!ч-

- 4 -

ному кавчальному заклад!. Практичн! рекомендацП можуть використо-вуватися при форцуванн! контингент^ студентсько! молод!, при роз-робц! зьпсту навчального та зиховного аспект!в профес!йно! п!дго-тозки учител!в ! виховател1в. Врахування особливостей ! тендвнц1й, здобутшв та недолШв сястеми середньо! педагог!чноЕ осв!ти га 45 рок1В даз можлив!сть удосконаловати д!ялвн!сть ! педагог^чний про-цео навчальних зэклад!в по п!дготовц} педагог!чних кадр!в.

Достов1рн?оть результата досл!дкення забезпечуеться викорис-танням арх!вних матер1ал1в, документов та р!шень орган!в управл!н-ня у галуз! .оов1ти, критичным анал!зом ! врахуванням стану пробле-ш, яка роэглядаетьря, в!дпов!дн!стю метод!в досл!дкення кет! ! завданням, як!сною ! к!льк!сною обробкою матер!ал1в, даних ! в!до-мостей педагог!чних навчальних закладхв Укра1ни.

На захи.от виносяться:

1. Узагальнен! структур^ та орган!зац!йно-зм!стов! форми оио-теыи оередньо! педагог!чно! осв!ти в Укра!н! за пер!од 1945-1990 роки, як! в акгуальниии для удосконаленад сучасно! оиотеыи п!дго-, товки педагог!чних кадр!в.

2. Виявлен! тенденц!!, принципи, напрями та зм!стов! основи розвитку свредньо! педагог!чно! осв!ти.

3. 1оторично-вив!рен! ! практично-апробован! шляхи удоокона-лення п!дгоговки педагог!чних кадр!в та формування профео!йно! культури майбутн1х учител1в ! виховател!в.

Дисертац1я мае так! складов! чаотини: вступ, три роэд!ли, вис-иовки, С!бл!ограф!ю, де подан! списки використано!, л!тератури та арх!виих иатер!ал!в.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ11

У вступ! обгрунтовуеться акгуальн!сть проблеыи, визначаютьоя об"вкт, предмет, кета, завдання 1 методи досл!дження, розкриваеться

- 5 -

наукова новизна, практач-ний п!дх!д у вир! тени! теми поиуку.

У першому роздШ - "Становления t роэвиток сиотеыи середаьс! педагог! чно! осв!ти в Укра!н! (1945-1990 pp.)" - яа основ! иауко-вих метод!в'досл!дження показано роэвиток uepesf педагог!чних училищ п!сля тяжкого лихол!ття Велико! В!тчизкяно! 8<йня I94I-Î945 pp. На nfÄOTaBi деркавних докуиент!в зизначено иереку д!ичих у 19441945 навчальному роц! педагог!чних училищ та 1% контингента.

У повоенн! роки склалися об"ективн! яередумови для роззярешш мереж! педагог!чних навчальних заклад!в, эджа у б&т&чъох икояах не вистачало учител!в. Обумовлен!сть суся!лько! потреби ч!тво про-стеиувалась у кожн!й облает! Укра!ни. На початок Î945-I946 навчаль-кого року лише у u.XapKOBi та селах Харк!всько! ! Никола!всько! областей нараховувалось 908 учител!в початкових клас!в, як! уже працювали i не мал:! педагог!чно! освЛи. Значка частила учител!в-працювали не за'фахом. Сане ц! об"ективн! причини ! зуыовили потреби в!дкривати ! розширюватя мережу педагог!чиих училищ з деинов ! заочною формою навчання. Уже у 1945 роц! в Укра!н! працювали 82 педучилища, в яких готувалися учител! початкових клас!в та розпо-чиналась п!дготовка виховател!в дитсадк!в.

На початок 1945-1946 навчального року у 77 педучилищах !сну-вали заочн! в!дд!ли п!дготовки учительських кадр!в з контингентом I580I чол.

Розвиток ooBiT« в Укра!н! пост!йно вшагав оновлення у п!дго-товц! осв!тянських кадр!в, що зумовлювало зкИни у структур! педучилищ.

Зокрема, на виконання постанови Ради MiiiiCTpiB Укра!нсь:ю! PGF й 705 в(д 29 кв!тня 1943 року "Про ф!зичне виховання учк!в початкових, семир!чних i середн!х шк!л УРСР" Бериславське, Володииир-5олинське,Новгород-С!верське та Ироскур!вське педучилища були ре-

- б -

opraHisoBaHi у ф!зкультурн!. У 1943 роц! учител! ф!зично! культури гстувалися заочно у II педучилищах.

За постановок; Ради Шн1,стр1в Укра^нсько! PCP !й 2623 в1д 15 вересия 1949 року "Про орган1зац!ю учительоьккх !нститут!в 1ноэеи-них мов на баз! Biлоцерк!вського i Житомирського педагог!чних училищ та факулыет!в !ноземних нов у В!нницбкому f ¡йкинському педа-rorf4Hnx !кститутах" назван! педучилища були реорган1зован! в учи-телБСБк! !нститути. Постановов Уряду й 2839 вЦ 20 вересня 1950 року "Про орган! зац!ю в Закарпатськ!й облает! учительськпго!кститу-т$л на баз! Укгородсь'кого педагог!чного училища" учн! педучилища Сули переведен! для продовження навчання у Мукач!вське ! Хустсвке педагог!чн! училища. В 1951 роц! були.закрит! Коломийське та 1з-ыа!льське педучилища.

Поступово к!льк!сть педагог!чних училищ зменшувалась as до се, редини 60-х рок!в. Конкретн1 уявленвя про мереку педагог!чних училищ в Укра!н! в пер!од а1945 по 1990 роки дають так! дан!:

-1945 1950 1955 i960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 К!льк1сть

педучилищ 82 80 65 S7 39 44 44 46 50 50

Вся система середньо! педагог!чно1 осв!ти реал!зувалась, в основному, через педагог!чн! училища. Проте, уже у вересн! 1945 року були в1дкрит! педагог!чн! класи при 6 к!ночих середн!х школах Ук-ра¡ни• А'в 1946-1947 навчальному роц! педкласи стали д!яти при 24 к1ночих середн!х школах з контингентом по 25 учн!в у кокному клас!.

3! зменшенням потреб у фах!вцях на початку 50-х рок!в педкласи були л!кв!дован! ! лише у 80-т! роки в них сталч готувати вихо-вател!в Д01зк!льних установ. В цей чао в УкраIнI передбачалося пом!т-не розширення та ам1цнення натер!ально1 бази дитячих дошк!льних иаклад!в за рахунок кап1таловкладень трудових колектив!в промиоло-вих пЦприемств, колгосп!в, радгосп!в та громадських орган!зац!й,

- 7 -

такоя дерказиих асагнузань у цю взялязу галузь народно! оов!ти» . тому з I980-1S3I начального року у 13 областях та м!стах Киев!

Севастополг В1Дкрилося 100 педагог!чаих клао!в з контингентом > тис.чол. Робота педклас:з по П1дготовц? фах1зц!в доик!льно! ос-!ти продозжувалася до 1936 pony. За ai роки у дошк!льн! заклади аправлено 23962 зилускникк, як! одержали середню педагог!чну ос-Iту через систему ледкласгв.

3 педучилищах., структур«! з:.пни мала орган!зац!йа! ' зм!стов! торони. Спочатку велася п!дготозка учител13 початкових клао!в ! ихозател!в доск!льних заклэдгв, а iiotím ! !нших проф!л!в: вчите-¡з-старшах п!ор.ервожатих, учитьл!в фгзично! культура, учител!в п!в!з i музаки, вчител!в 1-1У клас!в для шк!Л з молдазською ! адьярською ковами навчання.

В 1946 рсцх П1дготовка ! переп!дготозка тонергохатях прозо-г илзсь у Н!»иео5я1й f Лье!вськ!й опец!альних школах з контингентом 50 чол. Д!яльн10ть цих яшл будувалася цикл!чао по 4 та б ц!сяц!в. починаючи з '15 kbIthr'ISV7 року зг!дно постанови Ради MlHicipiB ipalHOEKOî PCP I!'. 491 "Про л!дготовку вчител!в-стари:их п!онерських" 1такк!в" при 10 педучилищах.

Уже в 1950—1951 навчальноиу роц! niKiraai в!дд1ли !снувала в 3 педучилищах, дошк!льн1 у 17,.в1дд!ли вчигел1в-стариюс п!онерво-иих були при 12 педучилищах, у 8 педучилищах готувалнся ф!зкуль-rpai прац1вники. Лике, у Льв^вському педучилищ! !й 2 було музичне дд1лення. Шдуотовка учтел1в ф!зично! культура велаоя до i960 1ку.

У 60-х роках посилюетъся увага до профеоШз! подготовки uo-|д!, зросгаб потреба у вчителях прац!. 3 метою задоволення потре-I у кадрах.учител!в npaui в педагог!чних училищах були в!дкрат1_ дд!лення по п}дготовц! учател!в npaui та креслення в клаоах 1гальнооов!тн'ьо! школя. В педагог!чних !нститутах у цей час роз-

- 3 -

гортаеться подготовка учятелоз початково: ьколи з вицою освотоы. Водбуваються зихни I з мереш педучит/д. ¡¿63-1964 назчальнпй р!к проходив под знаком скорочення педагог: чких учклиц. В дей час у республоцо прадювало 39 педучилищ. Подготовка педагог: чнкх кадр1з велася з п"яти профШв. Функцоокувалп 32 школьно воддоли, 27 - до шильнкх, 9 воддШв п!дготозки вчигелов працо восьмир!чко! ¡лколи, 10 - учлтелов сп:Б1В : муэики та 7 зоддШв подготовки музичних керовнил-ив дитячих доккольних заклад!в.

Змони проф1л!в п!дготэзки фаховцов ссвоти !нколи водбувалися епозодлчно. Так, у 1968-1969 навчальному роц1 водбувся перший ви-пуск уч.иел!в початкових клас!в з квал!ф!кац:ею старшого поонерво-катого та б1бЛ10текаря.

У 70-т! роки спостерогалося поц!тне зростання мереж! педучи-лиц. У 1971-1972 навчальному роц! д!яло 44 педучилища, в яких булс 35 икольних в!дд!л!в, 32 - дошкольних, II - по подготовц! вчител!! прац! та 16 музичних. В д! роки припиняеться п!дготовка вчител!в початкових клас!в через заочну форму навчання.

Це в к!нц! иестидесятих рок!в в республ!ц! на денн!й форм! лавчання надавався пр!оритет п1дготовц! педагог!ч"них кадр!в на баз! 8-р!чно! ОСв!ти.

Пайке вдр!чно у структур! систем« педагог!чних училищ в!дбу-ьалися певн! орган!зад!йн! зьини.

Тзк, у 80-их роках вперые органозована п!дготоБка'учител1В прац! з числа д!вчаток по спецоал!зац!! "Обслуговуюча правд", а учителяи'початкових клас!в почали присвоювати додаткову квал!фока-ц!й старшого п!оиервожатого або вихователя групи продозкеного дня .'•¡алсутн! учктел: початково! ¿коли готувалися до особливо: роботи з д!ты!И-^еат/.л!ткаш1. А в 1939 роц1 в Украпп вводиться нов! на-ьчзлып плани, якици для учителя початкозо! школп передбачалося

- 9 -

багато додатковкх квал10!кац!й (старшого п1онервожатого, виховаге-ля групя продовненого дня, зяхователя школя-гитернату, дитячого будинку, орган!затора спортивних секцП! i клуб!в, кер!вника гурт-ка зобранувально! д!яльност!, орган!затора дитячо! техн!чно1 твор-чост!, кер!вника худоннього колективу тощо).

У 1990 роц! в педучилищах Укра!ни на ukïявному в!дд!л!, да зд!йс'нювалася п!дготовка учите л^в початкових клас!в, навчалося 27222 чол. (на баз! восышр!чно! осв!ти 26715 учнгв, на баз! серед-Hboï школя 507 учн!в), на дошк!льному в!дд!л! - 20823 чол. (на баз! HenosHoî середнво! школи - II554 чол. та на баз! середньо! еко-ли 9269 чол.), на в!дд!л! пЦготовки учител!в npani i креслеияя -1957 чол., лише на баз! восьмир!чно! осв!ти, на В1дд!л! подготовки. учител1В ыузики та музкер1вник!в - 2999 чол. (на баз! вссы::: сгв - 2699 чол., а на баз!'середньоГ школи - 300 чол.). Отке, -ик!льних в!дд!л!в було 44, дошк!льних - 36, в!ддШв п^готовки учятел!в прац! ! креслення -"8, музичних - 18.

До навчальних заклад!в приймалися аб!тур!енти р!зних нац!й 1 народностей, як! населяли республ!ку. Цор!чно в педучилищах назча-лися представники 50-80 нац1ональностей нашо! кра!нн. Звичайао, yKpalHniB. було найб!льше (в менах 86-88 процент!в в!д загально! к!лькост1 контингенту навчального закладу). Нзприклад, на початку 1959-1960 навчального року було 37 педучилищ, в них навчалось 8921 чол., в тому числ!: укра!нц!в - 7200 чол., рос!ян - 1258 чол., ев-ре!в - 142, молдаван - 121 » угорц!в - 52, поляк!в - 47, болгар -38, б!лорус!в - 20, грек!в - 18, в!рмен - 8, по три: чехи ! азер-байджанц!, по два: словаки, осетини, по одному: башкири, ком!, казахи, грузики, литовц!, естонц!, корейц!. Загальна к!льк!сть унра!ц-ц!в стзновила 87,3 проценти. Вяпускникя педучилищ були здатя! вести заняття в загальноосвттнгх школах, дошк!льних установах укра!н-ською, рос1йською, руиунською,-угорською, ыолдавською мозам.

Протягом 45 рок!в динам!ка чисельного складу иайбутн!х фах!в-Ц1з супроводкувалася зростанням 1 спадом, що базувалося на сусш л н!й потреб! I необх!дност! зам!щення учительсько-виховательських

кадров.

Роки Денна ф.навч. Заочна ф.навч. Всього кайбутн1х

(контингент,чол.) (контингент,чол.) фах1вц!в (чол.)

1945 14655 15801 . 30456

1950 31040 18940 49980

1955 24345 6307 30652

1960 9403 570 9973

1965 17643 3349 20992

1970 26114 4181 30295 ■

1975 36498 5590 42088

1930 36417 9121 45533

1985 50687 18399 69086

1990 53031 14453 67484

Щор!чн1 зм!ни конт«нгент!в'учн!в педучилищ впливали ! на ви-

пуск фах!вц!в осв!ти.

Роки 1945 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 199С Випуск ■ '

слен.ф.н.)4331 6863 7878 3585 5339 8717 {8716 10559 13020165П

напуск (заоч.

•Ь-н.) 6143 5951 1885 85 807 1096 2055 2007 4783 599! Разом 10474 9763 6146 10771 17803

12819 3670 9813 12566 22507

Дан! св!дчать, що поряд з учителями початкових клас!в велася п!дготовка ! фах!вц!в !нших квал!ф1кац!й, але випуски !х були не~ значн!. Наприклад, в 1955 род! з випусху 7878 чол. вчител!в почат кових клас!в було 6198 чол., 590 виховател!в дитсадк!в, 688 учите л!в ф1зкультури, 37 музкер!вник!в, решту складали учител1, як! од кали додаткову квал!ф!кацт старшого п!онервокатого. Тенденд!я п! готовка учател!в початкових клас!в практично дом!нувала протягом усього досл!дкуваного пер!оду розвитку середньо! педагог!чно! ос* та з 1Уч5 по 1990 роки. Зокреца, за X п"ятир!чку (1976-1980 рр.)

_ II -

було п!дготовлено 21«9 ию.учител!в початкових клас!в, а в xi П"ятир1чц1 (J98I-1985 рр.) - 25,7 тис.чол.

У 1976-77 навчальному роц! в Укра!н! почалаоя експериаенталь-но-досл!днацБка робота з шесгил!ткамя, то гакое позначялося на п{д-готовц! вчител!в початкових клао!в. Так, в 1976 роц! випуск учкте-л!в складав 3507 чол., 1977 р. - 3933 чол., 1978 р. - 4263 чол., 1979 р. - 4449 чол., 1980 р. - 4338 чол., 1981 р. - 5661 чол., 1982 р. - 5331 чол., 1983 р. - 4489 чол., 1934 р. - 5059 чол., 1985 р. - 5207 чол., 1986 р. - 7459 чол., 1937 р. - 9993 чол.

К!лбк!сний склад випускник1в середньо! педагогично! аколя (педагог1чних училищ) зр!с иайне в 3 рази, в пор!внянн! ~ з 1945 року зростання п!дготовки учител!в початкових клас!в перевищувало -300%. 3 1990 роц! у 44 педагог! чк:::: училищах було п!дгз:о5лепо 3039 учител!в початкових клас!в^ Вякладацький персонал в педучалл-щах характерязувався такими показяияами:

Рока К!льк!сть викла- ■ В тому чйсл! з ви- Процент

дач!в, чол. щоа осв!тою, чол. ocBiioa

1945 . 972 940 96,7

1950 " 2210 . 1582 71.5

1955 2034 1487 73,1

i960 1439 659 45,8

1965 1995 II65 58,4

1970 2854 2287 ' 80,1

1975 4002 3571 89,2

1980 4531 4381 96,7

1985 ■ 5551 5497 99,0

1990 6082 6046 .99,4

Серед учител!в початкових клас!в було нодзвичаГшо ыало чоловт-kib, як! працювали в початков!й икол!, а пот!« !х к!льк!сть пошт-но зыеншилася. 0дн!ею i3 тенденц!й розвитку педучилищ було зро-гання слухачгв на декн!й $opsii навчання. Так, якщо в 1945 роц! аа стац!онар! педучилищ навчалося 1998 чол.,'то уке в 1950 роц! на

- 12 -

деший форм! навчадня було 5748 чол. i 3873 чол. здобувалл осв^ту баз в1дриву л!д робота в школ1. Питоиа вага шак1В у педучилищах

весь чао зменшувалася. Про це св!дчать так! дан! (денна форма на-вчання):

1945 1950 1955 1960 1965, . 1970 1975 1980 1985 1990

1998 5748 3341 2150 2176 2629 4788 3212 4035 4320

12,6% 15,3% 13,7% 22,8% 12,3% 10,6% 13,1% 8,8% 7,9% 8,1%

(Процент показуютв частку юнак!в серед загально! к!лькосг! учн!в

педучилищ).

Як бачимо, у 1990 роц! шацький контингент педучилищ складае лише 8,1%, а у 1945 роц1 xrnaKiB було.12,6%, а в 1950 р. - 15,3%, 1960 р. - 22,8 npoueHTiB. Пояснювалося де головням чином зникенням соц!ального статусу вчителя початково! школи та недостатньою проф-ор!ентац!йною роботою серед юнак!в.

Розвиток системи середньо! педагог1чно1 осв1ти в УкраШ з 1945 по 1990 р!к проходив у напрям!:

а) розширення ыереас! педагог!чних навчальних заклад1в; f) добору ! задучення профес!йнозор1ентовано1. молод! та форцу-ванкя стаб!льних контингент!в;

в) забезпечення навчально-виховного процесу достатньою Maiepiani но» базою;

г) залучення пайб!ль'ш п!дготовлених квал!ф!кованих викладацьких кадр!в, як! б могли вести як!сну п!дготовку майбутн!х учител!в та виховател!в для задоволення потреб народно! ocbíth.

У другому розд!л! - "Удосконалення профес!йно1 п!дготовки пе-дагог!чних кадр!в у педучилищах Укра1ни" - розглядйються проблеми пол!пшення наьчально-виховного процесу, розвитку методично! служби у навчальному заклад!, розкриваються зи!ст, формк ! принципи педа-гог1чио! практики як основа становления цайбутн!х фах!вц1в ocbíth.

Удосконалення професШю! п!дготовки педкадр!в у педучилищах

- 13 -

проходило через зшни у самхй структур! навчальних плангв, зггдно яких передбачалося забезпечення загальноосв^тньо!, професойно-мето-дичноI ! практично! шдготовки майбутн!х учител!в та вихоБа?ел1з. НавчалБН1 плани будувалися за певноя структурою, яка включала як окрем! г.роцеси, так ! цикли навчальних дисциплин. К!льк!сть осков-них навчальних предмет!в у педучилищах Укра!ни була в мехах 2.0-сг-, а к!льк!с?ь навчальних годин 5-5,5 тис. Сп!вв!дношенкя загалькоос-в!тй1х предметов пор1вняно з суто профес!2но-методичними впракало-ся - 1:1. Кр!ц цього уже з перзях позоенних рокоз ч!тко простереться пол1т;1зац!я назчального процесу (що було представлен^ циклом суспЬльких дисциплон).

Баланс професойних I ыетодичних дисципл!н (методик) зиражаз-ся - 2:3. Випускники педучилищ одеркували високу кетодичну подготовку. Наприклад, при пгдготовц! уч::гзл!в почагкових клзсоз зпзча-лися тако методики: викладання укра1нсько1, росгйсько!, молдавсько!, мадьярсько! мови, викладання арифметики (потоп математики), викладання природознавства, викладання географ!! та !оторП (до 60-х роков), викладання кал!граф!!, викладання маливання (образотворчс-го мистецтва), викладання музики ! сп!в!в, викладання ф13вихошння. Майбутн! учител! початково! школи одергували практично навичкк при робот! у майстернях ! на о!льгоспд!лянках, для чого навчальними планами в!дводилося 150-160 годин.

В 40-50-х роках навчальний тикдень у педучилищах складав 36-38 годин (без врахування факультативных I 1урткових занять).

Педагог1чн! училища Укра!ни, як правило, працывали на укра!н-ськ!й мов!. Лише в 12 педучилищах навчання ! професШа подготовка велася рос!йською мовоа.

'; Навчально-виховний процес у педагог!чних училищах по реал!за-ци середньо! педагогично! осв!ти включав ряд окремих блок!в: орга-

- и -

н!заш'йно-структурний з урахуванням в!::-;2Ях i осв!тн!х ооббливос-тей, блок зм1оту навчальних предмет!в, блок метод!в, прийон!в,за-соб!в мотива^йного перенесения знань, ум1нь 1 навичок викладачеи до учня (слухача, студента), блок самоп!знания, саиотворчост! ! анал!тично1 !стини I реальность блок соц!ально-сусп!льного зв"я: ку особистих знань майбутивого учителя 5з проблема!стю розвитку людського сусп1льства. У навчалько-виховному процес! значне к!сц< в!дводилося техн!чн«м засобам. Д1апазон 1х р{зних видгв широкий. Б 1980 роц! в педучилищах викорастовувалось 1455 д!апроектор!в, 925 к!нопроектор!в, 44 в1д1омагн1'то$они, 434 еп1д!оскопи,'334 ко доскопи, 426 телев1зор1В, 914' магн1Т0ф0н1в, 228 електронцо-обчис лювальних машин та багато !нших техн!чяих засоб!в навчаяня. Дещо г1рпою була забезпечен!сть педучилищ л!нгофонниии класами, яка складала лише 17 процент1в. Вик'ладач! педучилищ у 1980 роц! 58,1 процента уроков провели з внкористанняк технгчних эассб!в ггавча!

Вся робота педагог!чних колектив!в, внкладач!в спряиовувал; на розвиток творчо! активност! 1 самостШост! учн!в педучилищ. 1г;тенсиф!кац1я навчального процесу в!дбувалзся за рахунок ур!зн1 маи1тиення тип!в уроку. Зац!сть 2-3 тшпв уроку у 70-х роках в ; г!й половин! 80-х рокгв - 1х уже нал1чувалося ионад 30. Т!льки 1988-1990 роки за<Тнксоваио з педучилищах так! типа урокгз: урок передач! знань, урок-"д!лова грс?", "урок-змагання", типу "КВН", типу "пошук ведуть знатоки", урок творчост!, урок-коксультац1 я, урок "аукц.'он", "коип"ютерний урок", урок-"прес-кокфереяц1я",ур "диалог", урок-туря!р, урок-диспут, урок закр1плення I корепц!! знань, урок-"заочна екскурс!я", урок-"м£>зкова а'така", урок-"ко1 курс", "д/гдеренцгйований урок", урок-"панораш", урок-акалгз к< реч'ИО! сктуац!!, урок-"на заиовлення", "уроки-аналоги", урок-"а Л1з ¡нценден'т!в", урок-''захпсту модел!", урок-"паи"я,:ь", "урок-

- 15 -

р!ваий концерт", "!нтегрован! уроки", урок-"м!кпредметний сем!нар", уроки в музе!, уроки "л!нгв!стичного рингу", урок "л!тературного рингу", "робоч! уроки", уроки-семшари, уроки народознавства i т.п. Нестандартность думки найбутнього педагога, км!тлив!сть ! творч!сть, BapiaTHBHtcib i посл!довн!сть розв"язку завдань в!дточувалася в предметних факультативах i гуртках, клубах ! позанавчалвних уроках типу: "уроки-матер!в" (пам"ят! бабусь, "бригантин"), "свято-повно-л!ття", "перший урок", при проведенн! заход!в "Шевченкова свгтли-ця", вечор^в "Роде наы красний", "Укра!нська иова - мова калянова", "IliCHH - прообраз народу" тощо. В npoueci експерименту ба.ато ува-ги в!дводилося удосконаленню зшсту i форм педагог!чно! практики студент!в педучилищ. К!льк1еть годин на педагог!чну практику весь час зростала. Так !з спец!альност1 "Викладання у початкових класах" у 1989 роц! в::д!лллосв на не! на 155 годин бгльше, Hiac у 1948 роц!.

У третьому розд!л! - "Тенденц!! розвитку середньо! педагог!ч-но! осв!ти в Укра!н!" - розкраваються основа! тенденцП розвитку та удосконалення п!дготовки педагог!чних кадр!в у педагог!чних.училищах повоенного часу. Особлива увага звертаеться на т! випадки, коли навчання ! виховання майбутнього педагога рг ривалося: навчан-ня ставало самоц!ллю, а не засобом профес!йного виховання. Певна частина випускник!в мало звертала увагу на профес!йну самоосв!ту, не проявляла високого профес!йного !нтересу до педагог!чно! прац!.

У самому 3MÎCTÎ навчання часто навчально-виховн! завдання не спря-мовувалися на модулювання реально! д!яльност! учителя. Нер!дко технолог!я педагог!чно! прац! та методична майстерн!сть, методика позакласно! виховно! роботи з певних предавав, рац1ональне вико-. ристання техн!чних 3aco6iB навчання залишалися на р!вн! одеркаиня теоретичних знань !, в кращому в^падку, початкових навичок практичного застосуваяня. Педагог!чний процес профес!йно! п!дготовки кад-р!в для шк i л i дошк!льних заклад!в носив пол!тизоване нашарування.

- 16 -

Врахову,очи окреи! упущения I уев!домлюючи нов! завдання у галузо осв1ти I п!дготовки учительських кадров, педагог1чн1 колективи педучилищ поступово ставали на шлях !ндиводуал!зац-1 о профес1йно! п!дготовки, кращого врахування принципов народно! педагогоки,™ боко: спец!ал!зац!1, як технолог!чно!, так о практично!. Значна увага надаеться розкриттю питань формування педагог!чно! культу] у вихованц1в педучилищ. Культуру освотянського працовника монна розд!лити на професо йно-технолопчну культуру ! культуру, в ост якоо домйоуить (переванають) складово соцоально-психологочних у] учителя, вихователя.В основ: процесу фориування культури майбу нього учителя, вихователя лежать два пров!дно принципи: I. Усво донлення сусп!лыю! необхо'дносто" педагогочно! прац! та особисто професШо! в1дпов]дальност1..конним педагогом. 2. Глибокого роз м!ння доц!лбност! професойних знань, умонь.о навичок для практк но! дгяльност!.

Процес фориування майбутнього педагога через систему сере; ньо! п'едзгог!чно! осв!ти в Украою! в!дбувався за допомогою кош лексних кавчальних I виховних засоб!в.

Особиста участь майбутнього учителя в худокн1й саиод!яльн< т! е ванливим фактором фориування педагогочно! культури. Участ: майбутн!х педагог!в у позаурочнах виховних заходах позитивно в] вае на формования особисто! кулмури. Для прикладу наводимо та:

дан!:

Навч. роки

учасники предмет, гуртк!в

учасники худок.само до пл.

Механоза/формувоння культури педагога багатогранн!. Одним з ни е природнз середовище, пне оточуе майбутнього педагога. Важлш

1975/76 1976/77 1977/78 1978/79 1979/80

22230 . 23247 24075 25270 '• 19199

55,9% 59,2% 66,3% 49,9% ■ 52,7%

13200 14080 13860 15308 14899

33,9% 35,8% 38,2% 45,2% 40,9%

- 17 - •

е Я&го активна участь у зир!шенн! сощальних, пол1Тичних» еколо-г!чних, еконоьпчких та !яших завдань, що виникають у cycni льств!. Загальна культура учителя не може {снувати без базово! справяньо! лйбоз! до людськсго середовища, до суб"екту сп!лкування i стосун-ку. Анкетування випускншиз педагог1Чних училищ Украхни показало, що. 33 процентов майбутк!х учателов ыають дар любово до дгтей. Культурно-збагачений той, хто любить молоде поколоння народу. 3 метою удосконалення процесу формування педагог!чно! культури май-ciymix учителов олод йти шляхом подач! знань про розвиток загаль-Hoi культури людсько! цивШзацИ та показу законом!рностей ут-вердкення теоретлчних i практичних ц!нностей i надбань культури,, глибокого вивчення ¡нтересу, запиту майбутнього педагога, для роз-иирення культурного д!апазону у навчальному процео! перевести у практичний аспект значим!сть "д/алог культури - культура диалогу", пссднанкя bcix культурно-творчих заходгв у навчальному заклад! !з суспольними проблемами киття кра!ни. Розглядати процег формування культури майбутнього осв!тянина як единий процео профео!йно! подготовки у навчальному заклад!.

Вионовки. -I. Актуальн!сть досл!дяення обумовлюеться эначим!с-тю минулого доов!ду функц!онування систем« п!дготовки осв!тянських кадр!в для удосконалення творчого процесу перебудови галуз! осв'ти в умовах демократизац!! та гуман!зац!1 сучасного суcniлиства.

2. Основними !деями розвитку оередньоГ педагопчно! ocbith в:

а) ¡сторично-поступальний рух у становлеин! i утвердженн! пе^а-гог1Чних училищ в УкраШ; забезпечення оусп!льно1 .потреби у квал!-ф!кованих, здатних до пращ в школ! ! довольному эаклчд!;

б) виявлення пров^дних структурних пi 1'.ходiв i принцип!в до ?м!о-ту та орган!зац!йних форм побудови нав^ально-виховного процесу, в ход! якого досягався б необхгдний р!вень знань, наСуг-тя ум!нь та

- 13 -

навичок майбутн!ми учителями I вихователями;

в) форыування основ профес1йно1 культура майбутн!х педагог! ч-них прац!вник!в р!зяоман!тними методами $ засобакк впливу на особист !ст'ь.

3. Досл!дницька робота дозволила визначит ! теоретично та практично '"грунтувати у в1дпов:дност1 до сучасних завдань роз-

1 .тку ссв!тл народ1В Укра!ни !снування ц!л!сно! систеик середньо! педагог!чно! освети з поступовим входкеняям'IГ у систему вяцо! осв!ти по п1дгоюзц1 квал1ф1коваякя педагогов.

4. Досл}днення п!дтвердило значукисть ряду оковлшчих зм! н

1 гЛдход1в у наповнеин! змхсту предиет1в психолого-педагог1чного циклу новики фактами I науковими вгдкриттями у час п!дготовкк кадр!в через систему середньо! педагог!чно! осв!ти.

У ход! дсслгдкення ч!тко 'вид!лено фориуючу культуролог¡чну ваклив!сть укра!нсько! мови як базисного механ!зму утвердкення укра!кпько£ нац1ональ.чо-гронадянсько1 деркавност! в галуз1 осв!-ти.

Проведено розаекувакня конкретких принцип1в, на основ! яких будувалася вся система середньо! педагопчно! осв!ти в Укра1н!, це, зокрема, принцип доступност! осв!ти для вс!х народ!в, як! на-селяють укра!нську землю. На багатьох прикладах показано глибин-н! прянципи !нтернац!онал!эму та !сторизку, ¡цо склалкся в проце-с! тривалого розвитку Украгни.

5. Матер!али досл!дкення васв!тлили широкий спектр деркавних законодавчих та управл!нських акт!в ! документ!в, щодо структура-середньо! педагог!чно! осв!тя, предметного наповнення зм1сту педагог! чного процесу та його реал!зац11.

Поданий фактичний матер!ал дозволяе простекити суттеву сторону високо! пол!тизац!1 навчального процесу, авторитаршсть ие-то.';!в озброення ! подач! знань суб"ектаи середньо! педосв!ти.

6. В дисертац!Иному дослгдженн! простежуються пров!дн! л!а 11 орган1зад1йно! структура, зм!сту, форм ! метод1в осв!ти, прийом!в, эасоб!в 1 механ!зы!в п!днесення 1 удосконалення педагог!чного процесу, актив}зац1! п!знавалыю! дгяльност} слухач^в - учн!в -студеат!в педагог!чного навчального закладу. Подано широку панораму методично! робота колектив!в педагог!чних училищ по вакорас-танню техн1чних засобхв навчання I шдготовка методачних розробок щодо конкретних навчальних предметг в ! дисциплин.

Ироанал! зовано ! вксв!тлено багатогранну типолог1зац1ю форм навчального процесу через систему уроков, як1 складалк основу зс!е! система середньо! педагог!чно! осв!та. Показане поступозе эростання тип!в урок!в (в!д 2-Б-х тяп!в у пер!од 1945-70-х роктв I розширення 1х до 30 у 80-х та 90-х роках).

7. В дисертац!I показано, що профес!йна культура »айбутп!х 1рац!вник!в школи 1 дошк!льних заклад!в базувалась на ¿асвоенн! авчального матер!алу, участ! студентсько! молод! у творч!й д!яль-ост!, худокн!й саыод!яльност1, р!эноман'тних виховних заходах, онференц!ях, диспутах, тематичних вечорах 1-святах, дискус1"ях ! ес!дах, творчих виставках ! оглядах, конкурсах ! змаганнях.

8. На конкретному фактичному матер!ал1 в диссртацН ширг:о редставлена багатогранн!сть ! р!зновидн!сть практично! чдготовка 1йбутн!х учител!в ! виховател!в. Серед пид!в практика вагоне м!с-з займали спостереження, практична внконання навчалько-вихозиих 1вдань, проведения пробних занять ! !гор, екскурсгй I прогуляно«, »йбутн! учител! початкових клас!в проводили проба! уроки, спосте-(явния "Перш! дн! дитини в школ!", переддипломну ! л1тню практ:;-

• в мехах м!сяця. Для кожного студента педагог!чного у-^лища пе-гог!чна практика була комплексним процесом формувания педагога-офес!онала. Питома вага педа.ог!чно! прз.ктики в педучилищах зесь

- 20 -

час зростала (у 90-х роках пор!вняно э 1948 роком вона зрапла в 1,7 раз!в).

9. В дисертац!! розкриваються основн! тенденцо! розвитку середньо! педагогочно! осв!ти в Украон!. Суть 1х полягае у все-бочному задоволенн1 сусп!льно! потреби (запиту) у квал!ф1кованих педагог1чних кадрах. Це в свои чергу вимагало орган!зад!йних 1 змостових £ !н всього процесу педагог!чно! п!дготовки осв!тянських кадр1в. Фактично матер!али досл!дкення п!дкреслхшть ст!йк!сть тен-денцЯ !дейно! полотизац!! всього процесу шдготовки педагог!чних кадров. Гдейна спрягованость була пров^ною вимогою щодо п1дготов~ ки фах!вц!в з середньою педзгогочною осв!тою. Водночас важливою тенденц!еа було розширення профол!в подготовка майбутн!х прац!в-нико'в початковоI школи та удосконалення зм!сту ох п!дготовки. Про-яв цоео тенденцо! простежуеться у водкритт! груп п!дготовки учи-тсл!в-п!онервонатих, зб!льшенн! груп п!дготовки учител!в ф!зично! культури, працо, иузики о сп!вов. Вона виявлялася також у добор! аботуг.:ент!в з непозною 1 середньою загальною осв!тою.

10; Позитивною тенденцо ею в розвитку система середньо! педа-гогочн о осв!ти було намагання дотримуватися наукового обгрунтувао ня Ильк!сного сповводношення загальноосвотнох I сгоец!алБно'-про-фесНших дисципл!н (предметов) у навчальних планах, що вираналося у сп!вв!дношенн! 1:1, а такок суто професШих ! методичних (тех-нологочних) - 2:3. Такс сп!вв!дно:!1ення забезпечувало високу мето-дично-технолог!чну п!дготовку вчител!в ! виховател!в, як! усп1шно оволодовали знаниями, умоннями 1 навичками педагог!чно! д!яльнос-т! у початков!й школ! та в дошпльному заклад!.

II. При досл!даенн! проблеци середньо! педагог!чно! осв!ти виявлена такок тенденц!я фемЫзаци педагогочно! профес1!. На конкретному матер!ал! простекуеться поступове зиеншення к!лькост!

- 21 - •

чоловШв-педагоз^в у ишлькоиу навчально-виховноиу середовшц!,

12. Процес демократизацП ! гунан}зац11 сусального розвит-ку висувае нов! тенденцП з проблем оновлення зм1сту середньо! педагогично! осв!ти, шднесенн'я II орган!зац!йних форм на вшвдй р!вень реал!зац!!. Важлаве значения тут мае розумне використання наивного доов!ду розвитку середньо! педагог!чно! осв!ти. Воно сприяе:

а) прискоренню альтернативност! у п!дходах побудови навчаль-них план1в, програм, п!дручник!в та пос!бник1В для п!дготовка су-часних осв!тянських кадр!в;

.6) актив!зац!! розробки комплексного методичного та техноло-г!чного забезпечення навчального процесу п!дготовки учительських ¡садргв через систему педагог! чних-навчальних заклад!в;

в) п!днесешш ! визаачекки механ!зм!в формування загально! та трофее 1йдо-педагог1чно! культура майбутн1х учител!в та виховате-II в;

г) кращоиу використанню традицШих глибоко народних засоб!в ¡иховання нового покол!ння педагог!в.

Насл!дки досл!джеиня показали сусп!льну необх!дн!сть удо^ко-¡алення структура 1 зм!сту вс!е1 сиотеми середньо! педагог!чно! ' >св!ти на широк!й !сторичн!й баз! випробуваних м"Тод!в, зас"5!в механ!зм!в'п!дготовка педагог!чних кадр!в.

Подальше досл!дження проблема моне мата так! напрями: пси-:олого-педагог!чний анал!з педагог!чяо! практики у сучасних уме-1ах д!яльност! загальноосв!тньо1 школя ! дошк!льнрго закладу, ^значения м!сця I рол! випускника педагог! чного учи л'-,да в систе-[! осв!та, дальше удосконалення структур навчального процесу, ростанкя самост!йност! ! творчо! д!я^ьност1 студента в межах едагог!чкого навчального закладу.

Для практично! робота пропонуемо там рекомендаи,' I:

1. Розробити дидактичну систему принцип!в профес!йно1.п!д-готовки педагогочних кадр!в для.сучасно! нац1онально! иколи, використовувчи широку ¡сторичну базу середньо! педагог!чно! ос-В1ТИ.

2. 3 метою эб!льиення у шальному середовишл чолов!к!в-педагог!в, учител!в р!зноман!тного фаху отворити необх1дн! со-ц'^льн! укови 1 пол!пишти пропагандкстську профор!ентац1йну роботу. Проблеми розвитку середньо! педагог!чно! осв!ти та перспекти-ви пол!паення подготовки ыайбутн!х фах1вц!в такого р!вня, удоско-наленнп эмосту подготовки учителов початкових клас!в, виховател!в дошкольних эаклад1в висвотлено диоертантом в таких публ!кац!ях:

1. Програма вузько! спецоалозацо! для педучилищ "Методика орган!зац!I о проведения самоподготовки у грудах продовженого дня дл„ початкових нлас!в". - К., 1937. - 14- с.

2. Програма для педучилищ з факультативного курсу "Основи •?успольно-пол!тично1 роботи". - К., 1983. - 20 с.

3. Готовить учащихся к воспитательной работе в школе// Среднее специальное образование. - 1939. - й 12. - С.25.

4. Програма для педагог!чних училищ "Змост ! методика виновно! роботи в школ1-!нтернат!, дитячому будинку",- К., РШ.1К, 1991. - 35 с.

5. Народознавство - пров!дний фактор професойно! п!дготовки. 3 кн.: Соцоально-педагог!чно проблеми виховання д1тей о уч!пвсько молод!. - Тези Всесоюзно! науково-методичноо коиф. - Запорожья: В1Д.Запор! зького державного уноверситету, 1991. --.С.232-233.

6. Громадянськ!сть - базовий принцип професШоо! п!дготойки вчител!в, вихователов. - В кн.: Форыування профес!онал!зму майбу: н!х педагог!в в умовах педагогочного вузу. - Тези Шжвуз.науково-нрактич.коиф. -4.1. Теоретичн! основи. формування. професоонал!зм; студентов педвузов. - Кривий Р!г, 1992. - С.17-18.