автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие творческих способностей учащихся младшего подросткового возраста в процессе изучения гуманитарных предметов (интеллектуально-эвристический компонент)

Автореферат диссертации по теме "Развитие творческих способностей учащихся младшего подросткового возраста в процессе изучения гуманитарных предметов (интеллектуально-эвристический компонент)"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ ЛИН УКРАЇНІ!

РгЯ ШЕЛЕСТОВА Людмила Володимирівна

. Од

1 І ДПр УЛК 37 02.025./' +

/$9§ 37.02 025 8

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ МОЛОДШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ (ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ЕВРИСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ)

Спеціальність Гі.00.01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття науковою ступеня кандидата педагогічних наук

Киїн - 1998

Дисертацією к рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України .

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник МОМОТ Людмила Людвиківна, Інститут педагогіки ЛПН України

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ВОЛОШИНА Ніла Йосипівна', Інститут педагогіки АГ1Н України, завідуюча лабораторією методики літератури;

кандидат психологічних наук, доцент Зубалій Ніна Петрівна, Українс ький державний педагогічний університет ім. М.Драгоманова

Провідна установа - Київський університет ім. Т.Г.Шевченка, кафедра педагогіки

Захист відбудеться " /Р" /?£//И-М&_____1998 р.

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Інституті педагогіки АПН України (252151, Київ-151, Повітрофлотський проспект, 53)

З дисертацією можна ознайомитись в науковій частині інституту педагогіки АПН України

Автореферат розісланий " _________1998 р.

Вчений секретар /

спеціалізованої вченої р.і^и ^і'ЦІчЬ М.П.Легкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ . Актуальність досліджаїня. У зв'язку із значними соціально-економічними та політичними перетвореннями, які відбуваються в Україні, особливо важливого значення набуває розвиток творчого потенціалу особистості.

Суттєва роль у розв'язанні цієї проблеми належить школі, процес навчання в якій має бути пронизаним ідеєю розвитку творчих здібностей учнів. Школа покликана навчити кожного вихованця самостійно мислити та розв'язувати різного роду проблеми як пізнавального характеру, так і життєві (від вузьких - побутових до глобальних проблем цивілізації), діяти у нестандартних умовах.

. Як підкреслюють вчені (Андреев В.І., Галкіна Н.П., Клеіін X., Колпеііт X., ЛеГітес Н.С., Лук О.Н., Нойнер Г., Пономарьов Я.О., Пономарьова P.O., Шубинськнй B.C. та ін.) творча особистість характеризується мотиваційною активністю, інтелектуальними здібностями, емоційно-чуттєвими та естетичними властивостями, пізнавальною активністю, комунікативністю тощо. Особливе місце займають інтелектуальні (розумові) здібності. : Вони поділяються на • інтелектуально-логічні та інтелектуально-евристичні (Андреев В.І., Яковлев О.Л.). Такий поділ досить умовний, проте доцільний з метою поглибленого вивчення як інтелектуально-логічних, так Й інтелектуально-евристичних здібностей.

’ Інтелектуально-евристичні здібності називають творчими у вузькому значенні слова, вони, в основному, визначають діяльність як творчу. Цс здатність фантазувати, генерувати ідеї, бачити та розв'язувати проблеми тощо. Розвиток цих здібностей обумовлює креативність особистості.

Проблема розвитку- окремих компонентів інтелектуально-евристичних здібностей перебуває в центрі уваги протягом усього розвитку психолого-педагогічної Науки про творчість ( Г.Армстронг, Дж. Брунср, М.Вертгеймер, Л.С.Виготський, Дж. Гілфорд, Н.П.Галкіна, Ю.З.Гільбух, Дж. Дьюі, Ю.М.Кулюткін, Н.С.Лейтсс, В.А.Левін, В.О.Моляко/А.Осборн, Я.О.Пономарьов, P.O.Пономарьова, В.Н.Пушкін, Е.Торренс,

A.В.Фурман та ін.; А. М. Алексюк, Л.П.Арісгоиа, Ш.О.Амопапші.п. Т.І.Артемова, В.І.Варко, О.І.Бабііі, А.К.ІЗуряк, І.П.Волков, Д.В. Ві.іько н,

B.І.Загвялшський, М Ї.Іполпчша, Б.І. Коротясв, І.Я.Лсрнер, Л.Л.Момот.

М.І.Махмутов, С.І.Орлов, В.І.Огородніков, В.Ф.Паламарчук,

П.І.Підкасистий, В.К.Сергієнко, В.І.Смагін, Г.В.Сирота, А.М.Тютюнников, М.С.Тесемніцина, О.Я.Савченко, М.М.Ск'аткін, Л.А.Яцинєвич,

М.Г.Ярошевський, В.С.Шубинський та ін.) Так, наприклад, иа розвитку здібності фантазувати наголошували в своТх роботах Л.С.Виготський, Д.В.Гетцельс, Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов та ін.; Дж. Гілфорд, Дж. Брунер,

A.Осборн, Я.О.Пономарьов, Е.П.Торренс та ін. займались вивченням здібності висувати гіпотези; Л.Дервіл, Е.П.Торренс, М.Вертгеймер,

B.І.Загвязинський, А.Осборн, М.А.Данилов, М.І.Махмутов, Л.Л.Момот та

ін. акцентували увагу на розвитку здібності бачити протиріччя та проблеми. В.І.Андреев, О.Л.Яковлев та ін. досліджували всі компоненти інтелектуально-евристичних здібностей у комплексі з іншими творчими властивостями. У дисертаційній роботі О.Л.Яковлева йдеться про окремі аспекти розвитку інтелектуально-евристичних здібностей в контексті розвитку всіх складових творчих здібностей молодших школярів у навчальній та спортивній діяльності. . • ,

Проблема становлення творчої особистості у навчальній діяльності досліджувалася і в роботах методистів (О.М.Авраменко, Н.Р.Бершадська,

О.І.Белова, М.А.Бєляєва, Н.Й.Волошина, Г.І.Годср, А.М.ГриНіна-Земська, Б.Г.Зильберман, В.В.Лутковська, Є.І.Жииькнй, Б.Б.Манн, Г.С.Меркін, Б.Г.Меркін, Н.Д.Молдавська, Б.І.Степашшшн, Цимбалюк В.Н., Цимбалюк

В.І., М.Н.Чернова та ін.)

Не зважаючи на те, що проблема розвитку інтелектуально-евристичних здібностей не обділена увагою вчених-педагогів та психологів, все ж значне коло питань розвитку цих здібностей у комплексі ще потребуе подальших досліджень. ' • :

Пснхолого-педагогічні дослідження (Л.В.Заиков, Н.С.Лейтсс,

А.А.Люблінська, Д.Б.Ельконін) свідчать про те, що здібності, в тому числі й інтелектуально-евристичні, формуються протягом усього життя людини, однак у їх генезисі існують сензитивні періоди. Одним із таких вікових періодів є молодший підлітковий вік. ' . -

Для молодших підлітків характерна допитливість, прагнення зрозуміти особливості різноманітних процесів, загалом характерна спрямованість на пізнання навколишнього світу (Божович Л.1.). Молодшим підліткам

з

властива досить багата уява Ш прагнення до фантазування, які виявляються •у придумуванні неймовірних історій, вигадок тощо. Разом з ним певна частина дітей цього віку починає соромитися і приховує результати своєї фантазії (Гамезо М.В.). У них посилюється критичне ставлення до себе та до об'єктів навколишньої дійсності, до оцінки своєї діяльності, вчинків однолітків та старших (Божович Л.І., Краковом нґі А.П. ). Зазначені особливості молодших підлітків зумовлюють доцільність включення їх у діяльність, яка потребує уяви, фантазування та інших творчих властивостей. Це вимагає формування відповідного навчального змісту та спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

У масовій шкільній практиці проблема розв'язується недостатньо. Серед можливих засобів розвитку інтелектуально-евристичних здібностей школярів у процесі навчання учителі використовують лише окремі види творчих завдань, та й то епізодично. Недостатня увага приділяється можливостям змісту певного предмету та організації навчально-пізнавальної діяльності у зв'язку з розвитком інтелектуально-евристичних здібностей учнів.

Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє теоретичне опрацювання і незадовільна реалізація в шкільній практиці зумовили вибір теми дослідження :"Розвнток творчих здібностей учнів молодшого підліткового віку в процесі вивчення гуманітарних предметів .(інтелектуально-евристичний компонент)

Мета дослідження полягає у науковому обгрунтуванні та експериментальній перевірці методики розвитку інтелектуально-евристичннх здібностей молодших підлітків у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. .

У дослідженні розв'язувалися такі основні завдання:

1 З'ясувати сутність і структуру інтелектуально-евристичних здібностей.

2. Дослідити рівні сформованості інтелектуально-евристичних здібностей молодших підлітків на основі спеціально розроблених показників. ’

3. Обгрунтувати вимоги до змісту гуманітарних предметів у зв'язку із завданням розвитку інтелектуально-евристичних здібностей молодших підлітків.

4. Розробити принципи побудови актами тьор'їчх .іапдань.

5. Обгрунтувати вимоги до організації навчально-пізнавальної діяльності

учнів молодшого підліткового віку в зв'язку з розвитком інтелектуально-евристичних здібностей. ’

6. Експериментально перевірити ефективність обгрунтованої методики розвитку інтелектуально-евристичних здібностей учнів молодшого підліткового віку.

Дослідження проводилось поетапно. ■

На першому етапі (1992-95 рр.) здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку творчих здібностей особистості, формування інтелектуально-евристичних, як складової творчих, здібностей учнів у процесі вивчення гуманітарних предметів.

Здійснено аналіз програм та підручників з гуманітарних предметів на предмет забезпечення ними можливостей для розвитку інтелектуально-евристичних здібностей. Обгрунтовано можливості удосконалення змісту гуманітарних предметів в аспекті розвитку інтелектуально-евристичних 'здібностей, розроблено зміст навчання з української літератури, який відповідає завданням розвитку інтелектуально-евристичних здібностей учнів молодшого підліткового віку. Здійснено підготовку до констатуючого та формуючого експерименту. •

На другому етапі (1995-96 рр.) проведено констатуючий експеримент, визначення рівнів сформованості зазначених здібностей учнів молодшого підліткового віку, аналіз програм та підручників з літератури та історії, анкетування учнів, учителів та батьків з метою виявлення стану досліджуваної проблеми в масовому та передовому педагогічному досвіді.

Проведено формуючий експеримент у природних умовах навчально-ниховного процесу, проаналізовано результати експериментального навчання. З урахуванням останніх уточнено обгрунтовані теоретичні положення дослідження,' здійснено коригування окремих складових методики розвитку інтелектуально-евристичних здібностей учнів. •

На третьсму етапі (1996-97рр.) вдруге проведено формуючий експеримент з урахуванням коректив, унесених в методику за результатами другого етапу дослідження. Проаналізовано та узагальнено результати експериментального дослідження в цілому.

Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтованих пимогах до гуманітарної складової навчального змісту та організації навчального процесу в аспекті розвитку інтелектуально-евристичних здібностей, розробленій системі творчих завдань, яка відповідає специфіці гуманітарних предметів і віковим особливостям молодших підлітків, запропонованих показниках рівнів сформопаності інтелектуально-евристичних здібностей у молодших підлітків.

Практичне значення дослідження: створено рекомендації для вчителів щодо розвитку інтелектуально-евристичних здібностей учнів у процесі вивчення гуманітарних предметів, методичні розробки до курсу української літератури у 5 класі, що включають систему творчих завдань, спрямовану на розвиток інтелекту алько-евристичшіх здібностей.

Особистий внесок здобувача. У роботах, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у з'ясуванні сутності інтелектуально-евристичних здібностей, обгрунтуванні системи творчих завдань та вимог до організації творчої навчально-пізнавальної діяльності з мстою розпитку інтелектуально-евристичних здібностей молодших підлітків.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у середніх загальноосвітніх закладах: школі-гімназії N 48, Українському колежі ім. Василя Сухомлинського (сш N 272), сш N 138, сш N 158, cui N 82, Калинівській сш N 1 Київської області. Науково-практичні матеріали за результатами дослідження покладено в основу наукових статей.

Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України; на звітній конференції Інституту педагогіки АПН України (1996, м.Кнїв), на Всеукраїнській науково-практичній конференції з проблем роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів нового типу (1994, м.Кнїв), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми методології та методики навчання та виховання н сучасних закладах України” (1996, м.Київ), ■науково-практичній регіональній конференції "Актуальні питання формування творчої особистості вчителя початкових класів" (199G, м.Вінниця), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Розпимк мислення молодших школярі в" (19!)(і, м.Полтава); на мі-годіими.' об'єднаннях, педагогічних ралах ряду иікі.і м.Кнгвл; на з/сіргі.м її

учителями у клубі "Майстер" Київського міського будинку вчителя (1993

- 1995). ' '

Публікації. За темою дослідження опубліковано вісім праць, із них чотири - в провідних наукових виданнях.

Структура дисертації.

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літератури та додатків. Дисертацію викладено на 150 сторінках, вона містить 17 таблиць, 15 додатків, 361 найменування літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Проблема розвитку інтелектуально-евристичних здібностей особистості грунтується на психологічних даних про сутність і структуру цих здібностей, діяльніший підхід до їх формування.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволив зробити висновок, що інтелектуально-евристичиі здібності включають здібність фантазувати; здібність відмовитися від нав'язливої ідеї, подолати інертність мислення; незалежність суджень; здібність критично мислити, висловлювати оцінні судження; здібність генерувати ідеї,висувати гіпотези; здібність бачити протиріччя та проблеми; здібність переносити знання та вміння у нову ситуацію (В.І.Андрєєв, Дж.Брунер, Л.С.ВиготськнЙ, Дж.Гілфорд, Ю.М.Кулюткін, І.Я.Лернер, О.Н.Лук, О.М.Матюшкін,

В.О.Моляко, Е.П.Торренс, М.О.Холодна, Л.В.Шавініна, О.Л.Яковлєв та ін.).

Встановлено, що проблема розвитку інтелектуально-евристичних здібностей досліджувалась у контексті проблеми розвитку творчих здібностей. Розвиток окремих складових компонентів досліджуваних здібностей пов'язувався із гештальтпсихологією, дослідницьким методом, методом навчання через "відкриття","навчанням шляхом інтуїції", проблемним навчанням, з розвитком дивергентного мислення, з розвитком пізнавальної активності. В наукових працях відзначається важливість розвитку складових компонентів інтелектуальио-евристичних здібностей у процесі творчості. Однак у наявних дослідженнях надається увага лише

окремим складовим компопеїрам інтелектуально-евристичних здібностей, а не властивості в цілому.

Проблема розвитку мтолекгуально-сиристичних здібностей недостатньо розв'язується у шкільній практиці. Частково це пов'язано з існуючою останнім часом тенденцією до порівняно ранньої спеціалізації навчального процесу, його спрямування на розвиток здібностей учнів у окремих галузях ( гуманітарній, природничій тощо ). Частина вчителів забувають про те, що спеціальні здібності розвиваються ефективніше за умови, коли відповідна увага надається загальним здібностям, в тому числі й інтелектуально-евристичним. Відсутній єдиний підхід до їх розвитку у підручниках з гуманітарних предметів. Наприклад, у підручниках з гуманітарних предмеїіп для 5 класу творчі завдання, що сприяють розвитку зазначених здібностей, складають 11,6% від загальної кількості. Значна частина вчителів недостатньо забезпечує професійно грамотне керівництво цим процесом. Не всі вчителі проводять систематичну роботу з розвитку цих властивостей, не чітко уявляють їхню сутність та структуру;

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив на основі існуючих критеріїв розробити показники, що дають можливість встановити рівень сформованості складових компонентів зазначених здібностей в учнів молодшого підліткового віку.

Кожному учневі контрольних та експериментальних класів було запропоновано виконати ряд завдань предметного та непредметного змісту л метою виявлення рівня розвитку всіх компонентів інтелектуально-евристичних здібностей. За кожну відповідь учень отримував певну кількість балів, яка відповідає високому, середньому, низькому та дуже низькому рівням.

Наприклад, для визначення рівня розвитку здібності бачити протиріччя та проблеми учням пропонувалося протягом 10 хвилин виконати т?кі завдання предметного змісту : "Прослухайте казку. Запишіть усі питання у зв'язку з текстом казки, на які ви хотіли б отримати відповідь", "Прослухайте уривок із "Повісті врем'яних літ". Які питання ви хотіли (■ з'ясувати для себе у зв'язку з прослуханими історичними подіями?". Якщо за визначений час учень поставив 5-6 запитань, то за виконання цих завд:ші, він отримував 4 бали ( високий рівень); якщо учень поставив 3-і .чаїгпг.мімі і.

то отримував 3 бали (середній рівень); якщо учень поставив 2 запитання, то отримував 2 бали (низький рівень); якщо учень поставив 1 запитання, то отримував 1 бал (дуже низький рівень).

Також учням пропонувалось виконати завдання непредметного змісту: "Уявіть собі, що існує ідеальний комп'ютер супернового покоління, який знає все про абсолютно всіх. Він може дати відповідь на будь-яке ваше запитання. Ви спілкуєтесь з ним протягом 10 хвилин. Запишіть усі запитання, які важливі та цікаві для вас і на які ви хочете отримати відповідь”. Якщо учень поставив 9-10 запитань (можливо і більше), то за виконання цього завдання він отримував 4 бали (високий рівень); якщо учень поставив 5-8 запитань, то отримував 3 бали (середній рівень); якщо учень поставив 3-4 запитання, то отримував 2 бали (низький рівень); якщо учень поставив 1-2 запитання, то отримував 1 бал (дуже низький рівень).

Показники для визначення рівнів розвитку складових компонентів інтелектуально-евристичних здібностей розроблені на основі теоретичного аналізу психодіагностичних тестів, гіпотетичних припущень дисертанта та аналізу виконаних учнями констатуючих завдань.

Аналіз отриманих даних констатуючого зрізу показав, що стан сформованості інтелектуально-евристичних здібностей (як окремих компонентів, так і якості в цілому) незадовільний: у переважної більшості учнів він відповідає низькому та дуже низькому рівням.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури та шкільно! практики дав підстави для припущення, що підвищити ефективність розвитку інтелектуально-евристичних здібностей можливо за умови удосконалення змісту навчальних предметів та забезпечення відповідності тому форм, методів та засобів навчання.

Обгрунтовано, що зміст навчального матеріалу в аспекті розвитку інтелектуально-евристичних'здібностей потребує таких удосконалень:

Урізноманітнення видів літератури, що використовується у процесі вивчення шкільних предметів.

При вивчанні літератури та історії доцільне широке використання художньої, публіцистичної, наукової літератури, що створює умови для цілісного уявлення про навколишню дійсність, дозволяє оцінити особливості річних видів літератури, визначити роль та цінність художньої літератури у

духовному розвитку особистості, надає можливість залучити учнів до розв'язання проблем, що осиоливо сприяє розвитку проблемного бачення, здібності висловлювати гіпотези, переносити знання та вміння п нову ситуацію. •

- Збагачення емоційним, особнстісно значущим матеріалом.

У ході дослідження встановлено, що доповнення змісту гуманітарних предметів емоційним, особнстісно значущим матеріалом також виливає на розвиток інтелектуально-евристичних здібностей. Так, збагачення курсу літератури у 5 класі казками та поетичними творами, байками, сприяло розвитку фантазування, асоціативності мислення. Курс історії України для 5 класу потребує доповнення уривками з писемних історичних джерел та фотознімками, репродукціями речових джерел, які мають стати об'єктом самостійного аналізу та оцінки учнями, допомагають чіткіше та повніше уявити певні предмети та явища, створюють цілісне уявлення про предмет пізнання, збуджують фантазію й інші творчі властивості учнів.

- Задоволення спрямованості пізнавального інтересу молодших підлітків.

Дидакти та психологи відмічають, що пізнання людини завжди вибіркове: вона зосереджується на тому, що здається їй важливим та суттєвим. Тому врахування у доборі одиниць змісту навчального предмету спрямованості пізнавального інтересу та особливостей психічних процесів учнів певного віку- одна із вимог до змісту навчальних предметів в аспекті формування інтелектуально-евристичних здібностей. Цей фактор найповніше спрацьовує на етапі добору конкретних художніх творів, історичних фактів. Поповнення курсу літератури творами пригодницького, фантастичного, гумористичного характеру задовольнить запити молодших підлітків і справить суттєвий вплив на їх творчий розвиток. Включення до курсу історії цікавих історичних фактів, яскравих опіісіп явищ, предметів, подій із життя історичних діячів, біографічних деталей відповідає пізнавальним інтересам молодших підлітків, оскільки їх захоплюють особистості, які потрапляють у конфліктні ситуації, в складні життєві обставини. Історичний матеріал для молодших підлітків не може бути невиразним. Відображення минулого повинно супроводжуватися портретними характеристиками, описаннями побуту (в різних ного виявах), щоб учні могли чітко уявити конкретну людину того чи іншого періоду, про ге,

який у нього був вигляд, чим займався, яким було коло його буденних інтересів та справ. Портретні характеристики видатних діячів ' можуть справити сильний вплив на розвиток уяви та почуттів підлітків.

- Розкриття певного кола моральних понять.

Наявність у художніх творах героїв, наділених певними моральними властивостями, чи історичних осіб, у вчинках яких також виявляються певні моральні властивості - ще недостатня умова для розвитку творчих властивостей особистості. Внаслідок необізнаності із сутністю певних моральних понять, невмінням їх розрізнити, молодші підлітки не сприймають відтінки, динаміку переживань героїв , не виявляють достатньої самостійності в оцінці вчинків героїв, історичних діячів, бояться висловлювати свою точку зору або загалом її не мають. Ці ускладнення попереджаються включенням до змісту навчання спеціально обгрунтованого кола моральних понять, доступних учням молодшого підліткового віку .

- Структурованість навчального матеріалу.

Відомо, що певним чином структурований зміст уже самою логікою стимулює пізнавальну активність учнів . В аспекті розвитку інтелектуально-евристичних здібностей доцільним є струкгурування змісту навчального матеріалу з літератури у 5 класі на основі жанрового принципу, що створює основу для розуміння та засвоєння учнями структури певного жанру, для написання творів різних жанрів. Структурування курсу історії має забезпечувати умови для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між тісно пов'язаними та взаємообумовленими економічною, соціально-політичною та духовною сферами життя суспільства. Отже, навколо цієї ідеї здійснюється генералізація інформації у межах навчальних тем -тематичне структурування, яке попередить формальне засвоєння, механічне відтворення знань, позитивно позначиться на розвитку проблемного бачення, здібності висувати гіпотези, переносити знання та вміння у нову ситуацію.

Ефективність розвитку інтелектуально-евристичних здібностей забезпечується відповідністю змістового та процесуального компонентів педагогічного процесу.

Для розвитку інтелектуально-евристичних здібностей у процесі навчання доцільно: паралельно здіііспюпатп діяльність предметного змісту ґі

непредметного, яка пов'язана з особистим життєвим досвідом учпіи ( це забезпечує перенос знань та способів діяльності, який має велике значення у творчості, створює умови для релаксації); використовувати у комплексі всі види навчально-пізнавальної діяльності стосовно кожної одиниці змісту (художнього тпору, історичної події) предмету ; використовувати у творчім діяльності всі можливі засоби: мовні, образотворчого та театрального

мистецтва.

Для формування інтелектуально-евристичних здібностей • необхідна дидактично обгрунтована система творчих завдань. За основу побудови такої системи доцільно взяти конкретизовані цілі творчого процесу.

У зв'язку з тим, що інтелектуально-евристичні здібності ВИЯВЛЯЮТЬСЯ у діяльності, пов'язаною із життєвим досвідом особистості ( непредметний зміст), та у навчальній діяльності (предметний зміст), у системі завдань присутні дві підсистеми. '

I. Підсистема творчих навчально-пізнавальних завдань предметного змісту.

II. Підсистема творчих навчально-пізнавальних завдань непредметного

змісту. •

В обох підсистемах виділено типи, підтипи та види завдань залежно від засобів та конкретизованих цілей творчого процесу (схема 1).

Відомо, що кінцевою мстою творчості є створення творчого продукту* Переважання при виконанні творчих завдань тих або інших компонентів інтелектуально-евристичних здібностей обумовлює конкретизовані, цілі І порядку: удосконалення творчого продукту, завершення творчого

продукту,створення творчого продукту.

Відповідно до видів творчої діяльності, характерних для гуманітарних предметів виділено конкретизовані цілі II порядку: створення продуктів мовленнєвої діяльності (усної або письмової), створення продуктів

* Під творчим продуктом ми розуміємо оформленні! результат гпорчпі діяльності учня.

СИСТЕМА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

1 СТВОРЕННЯ ТІЮРЧОГО пр.о:іукту

[гипи

ПІД

ТЇІПИ

Завдання Завдання

предметного непредметного

змісту »■ ґ змісту

Завдання на удосконалення творчого продукту, створеного засобами образотворчого мистецтва і:

Завдання на удосконалення творчого продукту, створеного засобами театрального мистецтва

Завдані удоскої творчоп нродукі я на алення У

Завдання на удосконалення творчого продукту, створеного мовними засобами

Завдання на завершення творчого продукт}'

Завдання на завершення творчого продукту, створеного МОВНИМ! засобами

Завдання на завершення творчого продукту, створеного засобами образотворчого мистецтва

і

Завдання на завершення творчого продукту, створеного засобами театрального

мистецтва

Завдання на створення творчого продукту

Конкретизовані цілі І порядку

Завдання на

створення

творчого

продукту

МОШПІМИ

засобами

Завдання на створення творчого продукт)' засобами образотворчого мистецтва

Завдання на створення творчого продукту засобами театрального мистецтва

Конкретизовані цілі Н порядку

ВИДИ » Створення різноманітних видів творчих продуктів і •— Конкретизовані цілі НІ порядку

_г_"

КОНКРЕТНІ ТВОРЧІ ПРОДУКТИ Створенння численних творчих продуктів Конкретизовані цілі IV порядку

■образотворчої діяльності, створення продукті» театральної діяльності. Зазначені види творчого продукту є запланованим результатом діяльності.

Конкретизованим цілям III та IV порядку відповідають види творчих продуктів, одержані з використанням різних засобів (мовних, образотворчого та театрального мистецтва) у межах кожного тину та підтипу з численними конкретними творчими продуктами. _

Кожний тип завдань передбачає вияв у комплексі всього компонентного складу інтелектуально-евристичиих здібностей. Разом з цим, стосовно кожного типу умовно можна вважати, що певні компоненти виявляються більшою мірою. Так, у першому типі завдань - на удосконалення творчого продукту - найважливіше значення має здібність підмовитися від нав'язливої ідеї та здібність фантазувати, критичність мислення. Для другого тину - на завершення творчого продукту - найхарактерніші - гіпотетичність мислення, проблемне бачення та здібність фантазувати. Нарешті, у третьому типі - на створення творчого продукту - всі компоненти рівноцінні.

Розглянуті типи завдань взаємопов'язані, кожен наступний базується на всіх попередніх. Останній виконує завершувальну роль.

Відповідно до конкретизованих цілей другого порядку кожному типу відповідають певні підтипи завдань предметного (виходячи із специфіки навчальних предметів) та непредметного змісту: завдання з використанням мовних засобів, завдання з використанням засобів образотворчого мистецтв;!, завдання з використанням засобів театрального мистецтва.

На основі конкретизованих цілей третього порядку в системі завдань виділено ряд видів у обох підсистемах. Зрозуміло, що загальна кількість видів набагато більша за кількість підтипів.

Отже, відповідно до конкретизованих цілей творчого процесу в системі наявні ряди супідрядних завдань:

тип *— підтип*- вид *— конкретне завдання Тип у даній системі являє собою сукупність завдань, що передбачають вияв, головним чином, одних і тих самих компонентів інтелектуалі,но-евриспгших здібностей. Підтип об'єднує завдання, що передбачають вияв, головним чином, одних і тих самих компонентів інтелектуально-евристичних здібностей з використанням одних і тих самих засобів для створення творчого продукту. Вид - сукупність завдань в межах певного підтипу, для

яких характерне використання певних засобів та вияву певних компонентів інтелектуально-евристичних здібностей.

Тиші завдань так само, як їхні підтипи і вили, пов'язані між собою зв'язками підрядності та супідрядності.

Результативність тнорчого процесу обумовлюється такими характерними вимогами до його організації:

- дотримання загальних закономірностей певних етапів пізнання (сприймання, усвідомлення тощо):

- забезпечення варіативності процесу, оскільки характерною ознакою творчості є варіативність підходів, способів діяльності, думок, оцінок, вражень тощо.

На різних етанах пізнання доцільні неоднакові види завдань. На етапі сприймання - завдаїшя-устаиовки на наступну навчально-пізнавальну •діяльність та творчі завдання на завершення творчого продукту і на його створення. На етапі осмислення - оцінні завдання, завдання на створення та удосконалення творчого продукту тощо.

Мета творчого процесу, яка полягає у створенні нового продукту, визначає характер відносин між його учасниками - співробітництво та співтворчість. Співтворчість у взаємовідносинах між учасниками творчого процесу позначається на оцінюванні його результатів . Особливості оцінювання обумовлені складністю процесу розвитку інтелектуально-евристичних здібностей і полягають у диференційованому використанні вербальної оцінки та оцінки в балах (певному їх співвідношенні). Якщо ■учень недостатньо добре виконав творчу роботу, доцільнішою є словесна оцінка, в якій поряд з констатацією недоліків у роботі, розкриваються їх причини, вказуються шляхи вдосконалення, висловлюються сподівання і надії на можливість отримання учнем вищого результат}'. При досягненні середніх та високих результатів творчої діяльності слід використовувати оцінку в балах, проте не обмежуватися нею, а поєднувати зі словесною.

Дослідження впливу на учнів обгрунтованої методики розвитку інтелектуально-евристичннх здібностей в цілому і окремих її складових здійснювалось у процесі варіативного формуючого експерименту, яким охоплено понад 400 учнів двох експериментальних груп Е-1 та Е-2. У групі •Е-1 навчання здійснювалось па основі удосконаленого змісту гуманітарних

предметів з використанням традиційних навчально-пізнавальних завдань. У групі Е-2 використовувалась у повному обсязі обгрунтована методика, яка включає, окрім удосконаленого змісту навчання, процесуальний компонент: систему творчих завдань, метою якої є створення творчого продукту та способи включення їх у навчальний процес. У контрольних класах К (72 учні) навчання проводилось за традиційним змістом та передбачало традиційну організацію навчальпо-ниховного процесу.

' Результати експериментального навчання аналізувалися за такими критеріями:

1) підвищення рівнів розвитку компонентів інтелектуально-евристичних здібностей учнів;

2) посилення інтересу до творчої діяльності;

3) підвищення якості творчого продукту.

Рівень розпитку компонентів інтелектуально-евристичних здібностей визначався за такими ж показниками, що ¡і у констатуючому зрізі ( див. ст. 9-10 автореферата). .

Результати експериментального навчання подано у таблиці 1.

Аналіз таблиці свідчить про те, що в експериментальних класах, на відміну від контрольних, отримано вищі показники як при виконанні завдань предметного змісту (з літератури та історії), так і непредметного. В середньому з дуже низького рівня до низького п експериментальних ' класах Е-1 перейшло 7 % учнів, з низького до середнього - 8 % учнів, з середнього до високого - 4,7 % учнів; у експериментальних класах Е-2 відповідні показники становляти : 9,8 %, 10,7 % та 6,8 % учнів; у

контрольних класах відповідно - 3,6 %, 3,5 % та 1,7 % учнів.

На перший погляд абсолютний приріст показників розпитку інтелектуально-евристичних здібностей може здатися незначним, проте слід ■враховувати, що розпиток таких складних психічних властивостей як здібності не може бути миттєвим. Цей процес здійснюється протягом усього навчання в школі.

Такий критерій як інтерес учнів до творчої діяльності позначався па основі методів анкетування та спостереження за навчальним процесом. Переважна більшість учнів (82,7 %) експериментальних класів у відповідях па запитання анкети зазначила, що їм подобається виконувати

їаблін'я 1

Розподіл учнів (у % ) за ріннями розвитку інтелектуально-еврнстичннх здібностей до і після експериментального навчання

За |Н‘:<. ник. ааил. а літератури Е - 1 Е - 2 | К •

до після до після до після

ВИС. 1.4 6.9 1.0 8.5 1.4 3.3

сср. 16.9 21.5 16.8 20.7 15.2 17.2

ІІИЗЬК. 52.4 51.5 52.8 52.4 55.6 55.2

дуже ІШЗЬК. 29.2 20.0 29.6 18.4 27.8 24.3

За рсз. иик.ааіід. а історії ШІС. 0.9 4.7 1.5 7.7 1.4 3.1

сср. 15.6 18.7 15.3 19.9 13.8 15.2

ІШЗЬК. 58.0 57.1 56.7 54.2 58.3 59.1

дуже ІШЗЬК. 25.5 19.6 26.5 18.2 26.5 22.6

За рсз, ник. ааил. исіїредм. ам істу пис. 1.8 6.6 1.0 7.8 1.4 3.0

сср. 37.7 40.0 34.2 38.1 36.1 38.1

ІШЗЬК, 53.9 59.2 54.6 53.7 58.3 62.2

дуже ІШЗЬК. б.б 0.7 10.2 0.4 4.2 0.9

завдання творчого характеру. Про інтерес учнів до творчої діяльності свідчить емоційний стан більшості учнів, на обличчях яких у процесі навчальної роботи було помітне інтелектуальне напруження, хвилювання.

Про позитивніш вплив на розвиток учнів обгрунтованої методики свідчать створені ними творчі продукти, в яких виявляється індивідуальність, оригінальність.

Аналіз робіт учнів контрольних та експериментальних класів свідчить про те, що в останніх більше виявляється критичність та самостійність у судженнях. У роботах помітне глибше розуміння проблеми, розкриття внутрішніх та зовнішніх зв'язків. Висунута ідея створення творчого продукту знаходить повнішу реалізацію. .

Отже, результати формуючого експерименту дають підстави для висновку про ефективність обгрунтованої у дисертації методики розвитку інтелектуально-евристичних здібностей учнів у процесі вивчення гуманітарних предметів.

Здійснене дослідження підтвердило робочу гіпотезу і дозволило зробити висновки:

1. Підвищення ефективності рівня розвитку ілтслектуально-еврнсгнчішх здібностей молодших підлітків у процесі вивчення гуманітарних предметів можливе за умови розробки спеціально! методики, яка передбачає збагачення змісту навчального матеріалу, а також спеціальної організації навчально-пізнавально! діяльності упродовж шкільного кавчання.

2. Зміст навчального матеріалу можливо удосконалити таким чином: урізноманітнення видів літератури, що використовуються у процесі вивчення шкільних предметів; збагачення емоційним, особистісцо значущим матеріалом; задоволення спрямованості пізнавального інтересу учнів певної вікової груші; розкриття певного кола моральних понять; структурованість навчального матеріалу.

3. Система творчих завдань предметного та непредметного змісту, метою якої є створення учнями нових творчих продуктів, спрямована на забезпечення варіативності підходів, способі« діяльності, думок, оцінок, вражень тощо, сприяє вияву всіх компонентів інтелектуально-евристичних здібностей. ;

4. Ефективність обгрунтованого змісту та системи творчих завдань

забезпечуються доцільною організацією навчально-пізнавальної діяльності. Вона передбачає відповідність методів навчашіи та тшііп завдань послідовним етапам навчального пізнання (сприймання, усвідомлення тощо), специфічні особливості оцінювання результатів творчої навчально-пізнавальної діяльності та характеру відносин між учасниками творчого процесу. / .

5. Розроблена методика розвитку іитслектуально-еврнстичних здібностей учнів забезпечує підвищення рівня їх розвитку. У більшості учнів посилився інтерес до творчої діяльності і в цілому до навчально-пізнавальної діяльності, підвищилася якість створюваних учнями творчих продуктів.

6. Проведене дослідження не вичерпує всієї проблеми розвитку творчих, в тому числі й інтелектуально-евристичних, здібностей. Подальше її опрацювання може бути здійснене в плані посилення мотиваційного компоненту в учнів до процесу творчості, використання певних складових обгрунтованої в дисертації методики у процесі вивчення предметів

> . • природничого циклу. Необхідні також іісііхолото-педагогічні та. соціально-педагогічні дослідження впливу розвитку інтслектуально-евриспічинх

здібностей на самовизначення особистості; її самореалізації у певному соціумі.

Оснонні положення дисертаційного дослідження викладено у таких публікаціях автора:

1. Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів //' Рідна школа. - 1997. - № 9. - С. 48 - 50.

2. До проблеми вивчення літератури (Питання творчого розвитку учнів. 5 клас) // Днвослово. - 1997. - N 10. - С. 50 - 52.

3. До проблеми формування творчих здібностей у процесі навчання /'/ Педагогіка і психологія. - 1997. - N 2,- С. 53 - 59. (У співавт. з Момот Л.Л.)

4. Розвиток творчих здібностей п'ятикласників (У процесі вивчення фольклору) //Днвослово. - 1997. - N 4. - С. 26 - 28. (У співавт. з Момот Л.Л. ).

5. Розвиток інтелектуально-евристичних здібностей молодших підлітків у навчанні // Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів нового типу 2-4 лютого 1994 р. Тези доповідей та виступів в 2-х томах. - К., 1994. -С. 30-31.

6. До проблеми розвитку творчої особистості// Збірник матеріалів

регіональної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів". 24 - 25

квітня 1996 року. - Вінниця, 1996. - С.51 - 55. (У співавт. з Момот Л.Л.).

7. Удосконалення змісту гуманітарних предметів з метою розвитку творчих здібностей // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Розвиток мислення молодших школярів". 22 - 24 жовтня 1996 року. - Кременчук, 1996. - С. ЗО - 32.

8. Формування творчих здібностей учнів // Матеріали звітної наукової конференції 28 - 29 березня 1996 р. "Педагогічна наука : -розвитку національної школи". - Київ, 1997. - С. 92 - 93. (У співавт. з Момот Л.Л.).

Шелестова Л.В. Розвиток творчих здібностей учнів молодшого підліткового віку в процесі вивчення гуманітарних предметів (інтелектуально-евристичний компонент). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1998.

Захищається вісім наукових робіт, які містять результати тсоретнко-експериментальиого дослідження проблеми розпитку іптелектуально-еврнстичннх здібностей учнів у процесі навчання.

Науково обгрунтовано вимоги до змісту гуманітарних навчальних предметів в аспекті розвитку інтелектуально-евристичних здібностей, розроблено систему творчих завдань, яка спрямована на забезпечення варіативності підходів, способі» діяльності, думок, оцінок, вражень тощо, сприяє вияву всіх компонентів інтелектуально-евристичних здібностей.

Встановлено, що ефективність обгрунтованого змісту та системи творчих завдань забезпечуються доцільною організацією наичально-пізнавальної діяльності. Вона передбачає відповідність методів наичанші та типів завдань послідовним етапам навчального пізнання (сприймання, усвідомлення тощо), специфічні особливості оцінювання результатів творчої навчально-нізнавальпоТ діяльності та характеру відноснії між учасниками творчого процесу.

Ключові слова: творчі здібності, інтелектуально-евристичні здібності, вимоги до змісту, творчі завдання, організація творчої навчально-нізнанальної діяльності, етани пізнання, особливості оцінювання, характер взаємовідносин.

Шелестова Л.В. Развитие творческих способностей учащихся младшего подросткового возраста в процессе изучения гуманитарных предметов (интеллектуально-эвристический компонент). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория я история педагогики.- Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1998.

Защищается восемь научных работ, содержащих результаты теоретикоэкспериментального исследования проблемы разпнтия интеллектуальноэвристических способностей учащихся в процессе обучения.

Научно обоснованы требования к содержанию гуманитарных лредоктоп в аспекте развития интеллектуально-эвристических

способностей, разработано систему творческих заданий, которая направлена на обеспечение вариативности полхолоп, способов деятельности, мыслей, оценок, впечатлений и т.д., способствует проявлению всех компонентой интеллектуально-эвристических способностей.

Установлено, что еффективность обоснованного содержания и системы творческих заданий обеспечивается целесообразной организацией учебнопознавательной деятельности. Она предусматривает соответствие методов обучения и типов заданий последовательным этапам учебного познания (восприятие, осознание и т.д.), специфические особенности

оценивания результатов творческой учебно-познавательной деятельности и характера отношений между участниками творческого процесса.

Ключевые слова: творческие способности, интеллектуально-

звристпческие способности, требования к содержанию, творческие задания, организация учебно-познавательной деятельности, этапы познания, особенности оценивания, Характер взаимоотношений.

Shelestova L.V.Developments of creative abilities of junior pupils in the process of humanitarian subjects study (intelectual and evristic component). -Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Candidate of

Pedagogical Sciences, spesiality 13.00.01 - theory and history ot

pedagógica. The Institute of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine,

Kiev, 1998. •

Eight scientific works, containing the results of theoretic-experimental investigation of the problem of developments of intelectual and evristic abilities of the pupils in the process of study, are defended.

The requirements for the content of humanitarian subjects in the aspect ot intellectual and evristic abilities developments are scientifically based , a system of creative task, which is directed to provide a variation of approaches, types of activities, thoughts, opinions, impressions, etc., promote the development of all components of intelectual and evristic abilities. '

If is established that effectiveness of the motivated contents and system of creative tasks is provided by a reasonable organization of educational and cognitive activity. It envisages a correspondence of methods of teaching and

types of tasks with consistent stages of educational coggnition (such us, npprehesion, realization), specific pccularities of evaluation of results of creative educational and cognitive activity and a character of relations between the participants of the ccative process.

Key words: creative abilities, intelectual and evristic abilities, requirements for the contents, creative tasks, organization of educational and cognitive activity, stages of cognition, pccularities of evalution, a character of relations.