автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Система профилактики правонарушений среди детей и подростков средствами гуманизации современной школы

Автореферат диссертации по теме "Система профилактики правонарушений среди детей и подростков средствами гуманизации современной школы"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

І'ГБ 0а

2 о ■

На правах рукопису

СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ СЕРЕД ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ГУМАНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Спеціальність 13.00.01 — «Теорія та історія педагогіки»

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 1997

Дисертацією в рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

ОРіЕХОВСЬКА Валентина Михайлівна

Офіційні опоненти: - Член-кореспондент АПН України, докто;

. психологічних наук, професор

БЕХ Іван Дмитрович

Провідна установа - Харківський державний педагогічний

університет ім.Г.С.Сковороди

педагогіки АПН України за адресою: 252001, м.Київ-і, вул.Трь святительська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій частині Інститут педагогіки АПН України.

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ПИЛИПЕНКО Олександр Іванович

Автореферат розіслано

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор

Легкий МЛІ.

Актуальні 8?ь доз лі дкенпя »

Розробза нови підходів де профілакішси девіавтної поведінки неповнолітніх з^нозхзза аоціальнюі замовленням зувпільетаа, яке пов'язане сзредувім із докерівяоо перебудовою евціально-евояомічвего і палітвч-вега розвитку ара!на, загостренням крннівогенаоТ ебвтановка ээуз-вілЬ85з!, сеобіідігівзю перебудова роботи вучгзиої сколи у аапряшгу її демократззації і гуманізації;

Проблеми еучазввї загалзноосвітньої вколи загострсвться через всезростасті труднощі у вихованні дітей і підлітків, звільненая асоціальна! проявів у поведінці, правопорушень і злочинів. КозноЯ четвертна злочав сзокзася неповнолітніми.

Дерпавнов програмою "Оевіта" /Україна ХП століття/* роботу з профілактики правопорушень серед неповнолітніх визнано пріоритет-вем напрямком виховної діяльності в оновлгааноыу суспільстві. •

7 дослідженнях авторів близького і далекого зарубіжна спостерігаються багатоаспектне вивчення проблема профілактика девіантної говедінхи неповнолітніх, зокрема вивчення соціально-педагогічнп причин вингшнення відхилень у поведінці учнів /Ю.В.Гербевв, В.Г.Коєтяекін, І.С.Неаськнй, О.Й.ОстровськнЯ/; дослідженая прсзоапх аспектів проблеми /Г.П.Давидов, В.Д.6рмаков, В.Ц. Кудрявцев,

Р.М.Щ ньковський та ін./; виявлення психологічної специфіки правопорушень неповнолітніх /и.А.Алвмаскіа, Л.1І.Евбін, Л.С.Славіва,

Д. І.Фельдатейн та і н./; по пуки аляхів і засобів попередаення преао-горувеїь учнів /В.Г.Баїеноз, А.С.Бвлхін, О.ЦСочетов, Н.А.Коваїь,

^Держав® національна програма "Освіта" /Україна XII століття/,-Київ: ІЬдуга, 1994. - 64 с.

- 4 -

А.Ф.Нікітін, А.Ю*Тарах та ін./.

Серед українських дослідників профілактикою відхилень у сові дівці учнів зайшлися О.І.Єиець, Н.В.Касяруи, Г.В.Кашкарьов, Е.В.Квітковська, В.У.Оржеховська, б.І.Петухов, ОЛ.Пилипєнко,

О.П.Северов, А.О.Татенко, Ю.О.Янченко та ін.

• Цілком очевидно, що необхідність дослідження проблеми профі. лак тик и правопорушень неповнолітніх у сучасній иколі об’єктивно випливав в особливостей і суперечностей, які масть місце в навчально-виховному процесі: між необхідністю виховання учнів, як особистостей, спрямованого на їхній захист і допомогу і недостатньою розробленістю педагогічних методик у напрямку їх гуманізації, які б враховували особливості навчально-виховного процес: в сучасний період: між динамікою розвитку особистості учня, йоп гуманних якостей і консерватизмом змісту, традиційних форм і методів виховного впливу ва учнів. Ці суперечності зумовлюють прос лему: як теоретична обгрунтувати і практично удосконалити виховний цроцес, який дав би можливість якомога більше скоротити антигромадські, прояви у поведінці неповнолітніх.

. -Аналіз ставу.і причин правопорушень показав, що одним з найсуттєвіших факторів.ризику в прорахунхи сімейного та шкільного виховання ще на ранньому етапі розвитку дитини, жхтування можливостями ранньої профілактики, неврахування індивідуальних осос ливостей дитини, пощукн шляхів удосконалення пізнавальних інтере сів неповнолітніх.

8 урахуванням важливості радикальних змін у всіх сферах життя незалежної України, іі національного відродження, постає необхідність пошуку принципово нових підходів до робот» з важко-виховуваними учнями на засадах гуманізму, допомоги і захисту дитини, створення системи виховання на основі гуманізації усього життя вколи, відмови від застарілих педагогічних стереотипів.

Актуальність цієї проблеми і ведостатніста теоретичної і прак-етної розробленості II обумовили вибір теми дисертаційного дослі -зря; ^потева профілактико правопорушень дітей іі підлітків ва :нові гуманізації сучасної вколи;*, зазначення об’єкта і предмета, )становхи мети і завдань наукового пошуку.

Об»ект дослідження - гуманізація навчально-виховного процесу загальноосвітній школі.

Предшт дослідяенпя - педагогічні умови ефективного функціону-інея системи профілактичної роботи, зміст, форми і методи внховво-зпереджувальної діяльності ва основі гуманізації сучасної пколи.

Мета дослідяення - розробити і нпровадити систему профілактика іавопоругаень серед школярів, виявити і науково обгрунтувати тен-інції гуманістичної спрямованості навчально-виховної роботи з ікковиховуваними учнями. • .

Виходячи з мети дослідженні, сформульована гіпотеза. Правопо-шення неповнолітніх обумовлені конкретними соціально-педагогіч-гми причинами і умовами. Попередити і подолати відхилення в Повенці учнів можливо в процесі цілеспрямованої системи-профілактич-ії роботи, основу якої складають рання діагностика правопорушень урахуванням психологічних особливостей школярів, організація тивної інтелектуально-пізнавальної діяльності в класах педагогіч-ї підтримки як засобу гуманізації навчально-виховного процесу, ідолання втрати інтересу до знань, стійких навичок гуманної пове-нки, гуманістичний стиль педагогічного керівництва з вибором оп-шальних шляхів спільної діяльності учнів та вчителів у нових фор х самоврядування і шкільних об’єднань; функціонування пскхолого-ідагогічного консиліуму з метою захисту інтересів школярів.

Досягнення висунутої гіпотези вимагав виріиенія таких завдань:

1. Вивчити стан дослідіуваної проблема в теорії і практиці.- *

2. Дослідити соціально-педагогічні передумови виникнення ваз-

ковиховуваності школярів'.'

3. Розробити організаційно-педагогічну модель свхтеми профілактики правопорушень учнів на основі гуманізації навчально-виховного процесу та дослідно-експериментальним шляхом перевіряти її ефективність?

• 4. Підготував® методичні рекомендації шдагогічннм працівникам з профілактики правопорушень дітей і підлітків, .

Методологічнов основою даного дослідження в філософія гут-нізиу і загальнолюдської моралі; праці вітчизняних і зарубікннх вчених про основні закономірності і механізми становлення особю-тості на принципах гуманізму, демократії і загальнолюдських цінностей з провідною роллю у цьому процесі .індивіда як активного суб’єкта.

Дослідження едійенпаалось впродовж трьох етапів з 1960 по 1995 рік. Крій того у дослідженні використаний практичний досвід дисертанта як вчителя, директора нколи та голови комісії з освіти виконкому Рад народних депутатів.

Іа першому етапі /І980-І984рр./ були обгрунтовані їеоретихо-методологічні підходи до вирішення проблеми профілактики правопорушень дітей і підлітків, проведені дослізженш констатуючого і дослідно-пошукового характеру, вшвлені фактичний стан профілактичної роботи та криміногенна обстановка. Обгрунтовувались резуль тати, одержані при статистичній обробні матеріалів суб’єктів профілактики, проведений відбір основної база дослідження, розроблена методика форідючого експерименту.

На другому етапі /1985 -1990 рр./ здійснювалась дослідно-експерюїентальна перевірка гіпотези дослідження. На основі діагностичних матеріалів апробована методика організації системи профілактичної роботи в школі. У процесі роботи уточнювались положення гіпотези дослідження, проведені контрольні зрізи, узагаль-

єні і проаналізовані дослідницькі матеріали.

На третьому етапі /1992 - 1995 рр./ була здійснена повна об-юбка одержаних в процесі дослідження матеріалів, оформлено ди-¡ертаційне дослідження. Паралельно розроблялись і впроваджувались ’ практику роботи шкіл методичні рекомендації.

У ході дослідження застосовувались як загальнонаукові, так і іпеціальні методи дослідження:

а/ теоретичного пошуку: аналіз філософської психолого-педаго-’Ічної, правової літератури; теоретичного моделяванш; системного інзлізу; ' '

б/ емпіричного характеру: діагностичні /анкетування, опнтуван-я, інтерв'ю, бесіди/; соціаметричні; прогностичні /експертні щінки, узагальнення, незалежні характеристики, педагогічний сонснліум тощо/; експериментальні /діагностичний, коне тату гний, іорцувчий експерименти/; хрономзрування; аналіз продуктів діяль-зості і масового педагогічного досвіду.

Основною науково-дослідницькою базою були 4 загальноосвітні ¡¡коли Орджонікідзенського району м.Харкова, 2 спеціальні школи і [ школа-інтернат.

Всього на різних етапах дослідження експериментальною базов 5уло охоплено 1500 учнів шкіл, 12 керівників шкіл, позащкільнюс установ, 8 служб у справах неповнолітніх, 58 класних керівників і вчителів початкових класів, ЗО працівників правоохоронних ор-’анів.

Наукова новизна і теоргтична значущість дослідження полягад з обгрунтуванні і експериментальній перевірці шляхів і умов підвищення ефективності профілактичної роботи на основі гуманізації нзвчально-виховного процесу; у визначенні системи форм і методів виховного впливу, педагогічних умов формування гуманної поведінка ваяковиховуваних школярів.

' Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати використовувались керівниками освіти, працівниками правоохоронних органів, СПТУ, позашкільних установ, за місцем проев вання, відображені в лекціях з методики виховної -рботн з ваккви підлітками в педагогічному інституті, в роботі постійних комісій по- народній освіті і вихованню в місцевих Радах.

' Вірогідність і обгрунтованість дослідження забезпечувалась опорою на наукову методологію; репрезентативністю обсягу вибіркї багаторазовою і всебічною перевіркою основних теоретичних виснов ків і методичних рекомендацій; взаемодоповненістю різноманітних методик; ефективністю науково-дослідної роботи і впровадження її результатів у масову педагогічну практику.

На захист виноситься:

- сукупність умов функціонував«! системи профілактики правої рушень дітей і підлітків на-основі гуманізації сучасної школи;

• комплекс педагогічних заходів, які забезпечують своєчасність і цілеспрямованість профілактичної діяльності;

Апробація і »провадження результатів дослідження залежно від іх змісту і мети здійснювалась у різних формах.

Протягом 1988-1996 p.p. брав участь у наукових звітних конференціях інституту педагогіки АПН України* Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях у м.Кам’янець-Подільському /1988/; Рівному /1989/; Кривому Розі /1991/; Кременчуці /1987/; Дніпропетровську, Харкові /І99У; Суми /1986/; у статтях, виступах, доповідях, методичних рекомендаціях. Основний зміст дослідження відображено в публікаціях. Структура дисертації. Дослідження складається з вступу, дві розділів, висновків, таблиць, малюнків, списку основної використаної літератури, додатків.

Основний зміст і висновки дослідження '

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначені мета, іб’ект, предмет, гіпотеза, завдання і методи дослідження, його говизга,- теоретична і практична значущість, сформульовані положен-я, які виносяться на захист.

У першому розділі - "Гуманістичне спрямування профілактики пра-опорушень дітей і підлітків як пе дагогічна проблема" визначаться і аналізуються соціальні, психолого-педагогічні причини і ¡актора девіантної поведінки їв повнолітніх. Ними визначені кризові • вища в економіці при сучасному ринковому розвитку, зросла активіста ділків тіньової економіки, соціальне розшарування суспільст-

а, тенденції до дегуманізації, сішйне неблагополуччя, зменшення юлі сім'ї у вихованні дітей. В ряді педагогічних факторів виді-лються такі як послаблення впливу школи на процес профілактика .евіантної поведінки дітей і підлітків, відсутність ці леспрямова-юі роботи з важкими підлітками; соціальна незахищеність підлітків, :кі мають відхилення в поведінці; поглиблення взаємодії біологіч-их та соціальних факторів як передумови втрати інтересу учнів до нань та становлення на шлях протиправної поведінки.

Корекція ситуації підвищеного ризику, подолання соціальної .езадаптації неповнолітніх розглядається лише в єдності з пробле-ою профілактики правопорушень важковиховуваних учнів, гуманізації іавчально-виховного процесу.

Профілактика правопорушень дітей і підлітків в роботі визначаться як комплекс цілеспрямованих колективних і індивідуальних пливів на свідомість, почуття і волю учнів з метою вироблення мунітету до іегативних впливів оточуючого середовища, гопереджев-я асоціальної спрямованості неповнолітніх, їхньої антигромадської юведінки і перебудови ставання учнів до оточуючої дійсності а

процесі перевиховання. Профілактична робота пов’язувться з фор-' муванням гуманної поведінки вакковиховуваних учнів. .

Під важковиховуваними маються на увазі учні, у яких під в плі вом несприятливих для їх розвитку соціально-педагогічних факторів відбувається порушення моральних ставлень до навчання і нор поведінки. ' ■ • ' .

Вагомим фактором девіантної поведінки неповнолітніх, в втрата ними.інтересу до знань. Ба даними дослідження 92£ підлітків-правопорушників на час скоєння протиправних дій не відвідували вколи, ¡6% взагалі ® вчилися. Динаміка втрати в учнів інтересу до знань /І-ІІ класи - 5%; III—ІУ класи - І0£; 5-6 класи - ЗІЙ; УІІ-УІІІ класи - 202! / переконливо доводить погіршення ситуації на межі переходу від початкової до середньої школи. . .

Українські дослідники, вчені і практики, починати з кінця XIX і до ЗО-х років, нинішнього століття приділяли велику увагу вихованню важних дітей, безпритульних і бездоглядних, створювали, дитячі будинки, притулки, трудові колонії, Загальновідома тдудова колонія А.С.Макаренка і зараз мо*е бути взірцем для сті ренвя програми виховної роботи школи, сім'ї, громадськості з вг кнми дітьми і підлітками.

Гуманістичним орієнтиром в роботі з важковиховуваними икол* рами стала для нас система В.О.Сухемлинського, в основі якої лі нить принцип гуманізму розвитку творчих сил дитини, залучення 1 до. активного процесу діяльності /інтелектуальної, трудової, моральної, е с те'тичн ої, фізичної тощо/.

У процесі дослідження було встановлено,■ що гуманістичне виховання - це інтегроване поняття, яке виражає особливу форму в ховної роботи, в рамках якої створюються умови для внутрішньої цілісності і відносної самостійності усіх суб’єктів профілакти

ноі роботи - учителів, батьків, учнів, - що дав можливість соціально захистити дитину і допомогти їй активно проявити себе а оточуючому світі шляхом розкриття своїх нахилів і здібностей у відповідності з індивідуальними і суспільними потребами.

Розроблена і представлена в дисертації модель системи профілактичної роботи на основі гуманістичного виховпння передбачав передусім диференційований підхід до учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Алгоритм такого підходу вклетае характеристику відхилень у поведінці школярів, аналіз причин їх виникнення і розрбку шляхів виховної корекції. Структурно-функціональна характеристика системи профілактики правопорушень дітей і підлітків включає заходи по визначено мети, завдань, змісту роботи, структури, форм, методів і організації роботи, науково-методичного забезпеченая процесу гопередження і подолання протиправ ної поведінки учнів. Функціональна спрямованість профілактичної роботи визначена її діагностико-прогностичнов, організаційно-діяльнісною та координаційною сутністю.

Цілісний системно-структурний підхід до виховно-профілактичної діяльності. має значне практичне значення, оскільки озброюв шдагогів якраз комплексним, а ю лише функціональним аналізом реального процесу і допомагав розробити вдину систему заходів ■ корекції відхилень у поведінці важковиховуваних школярів.

Кінцевою метою профілактичної роботи у вашому дослідженні в формування гуманної поведінки учнів, зокрема таких якостей особистості як дисциплінованість, гуманність, непримиренність до зла, жорстокості, доброзичливість, людяність, милосердя, праце-любство, непримиреність до тунеядства, співчутливість, співпереживання, чуйність, доброта, благородство, турботливість, безкорисливість, ввічливість, мужність, чесність, сердечність, Делі-

катність, правдивість, відвертість, увага до людей, коректність, тактовність, скромність. .

У другому розділі "Шляхи удосконалення системи профілактики правопорушень дітей і підлітків на основі гуманізації сучасної вколи" розглядаються питання про форми і методи виховно-профілаї тичної діяльності.

У молодщих класах дослідження спрямовувалось на досягнення спадкоємності у роботі дитячого садка і початкової школи, ство-іення передусім сприятливої психолого-педагогічної атмосфери; проведення ранньої діагностики і педагогічної корекції відхилені у поведінці; всебічне вивчення індивідуальних особливостей учнії виявлення дітей з відхиленнями у розвитку і поведінці; спостереження і рекомендації психолога; спеціальна підготовка батьків.

У 5-8 класах робота спрямовувалась на пізнавально-інтелектуальну діяльність учнів. Це зумовлювалось, передусім тим, що № межі переходу від початкової иколи учні катастрофічно втрачають інтерес до навчання /у 4-5 класах - 50#; у 6-х класах - ЗО % і \ 7-х класах - 151/. Причиною цього в важке засвоєння матеріалу /Зі& /, напружені і конфліктні стосунки з вчителями /50£/, загої рення стосунків з батьками /35£/. У підлітків у цей період розвивається почуття неповноцінності, невпевненості, звідси - нері ко агресивність, протиправні дії. 65 % підлітків за їх свідченням потребують уваги, довіри і допомоги вчителів. Тої# педагогі на стратегія і тактика у цій групі класів будується на основі комплексу взаємопов'язаних засобів виховного впливу на учнів.

Одним з ефективних засобів було застосування психолого-педа гогічного консиліуму з його діагностичною, проективною та реабі літаційною функціями. Діагностична функція передбачада визначен кя причин відхилень у поведінці, динаміку змін у поведінці, яко

гях особистості школяра, .стані його здоров'я і розвитку; аналіз імоційного клімату сім'І; визначення соиіальноро статусу учня в икільному колективі і його-ставлення до цього колективу, до пра-Іі, громадських обов'язків; спрямованість інтересів; особливості :оілкування юза,вколов; рівень самооцінки та загальний рівень вихованості тощо. . . _

Роль педагогічного консиліуму виявилась досить значною, особливо у визначенні домінанти вчинку. Адие причиною може бути і педагогічна занедбаність, і миттєва реакція на конфліктну ситуацію, і затримка'розумового чи психічного розвитку, і нейронеихологіч-ні порушення, і т.ін. Особливо обережно педагоги підходили до висновків щодо дітей з нейропсихологічними порушеннями, запрошуючи, для остаточного рішення лхкаря-дефєктолога, психоневролога тощо. Проективна функція консиліуму полягала в тому, що його члена пропонують радикальні заходи щодо захюту інтересів дитини, яка потрапила у несприятливі сімейні, навчально-виховні умови, у складну конфліктну ситуацію. Проективна функція консиліуму пгредбача-ла вироблення індивідуальної програми впливу на основі колективного обговорення. Педагогічні рекомендації даються класному.ке-рівникові, батькам, вчителям-пердметникам, шкільному лікарю, учнівським органам самоврядування, шкільній раді, батьхівському комітету, інспектору у справах «повнолітніх. ‘

Шлях« вирішення індивідуального підходу в профілактиці деві-антної поведінки дітей і підлітків полягали у побудові індивідуальної програми щодо покращення поведінки, яка вклетала ефективні засоби виховного впливу: залучення школяра до активної діяльності за інтересами /спортивної, трудової, технічної, музичної тощо/; організацію допомоги в навчанні з боку старшокласників-консультантів; індивідуальну роботу вчителя в гозаурочний час

/допускається за згодою батьків репетиторство/; рейд батьківського комітету школи, класу з метою перевірки проведення учнем дозвілля, самопідготовки, положення в сім’ї.

Психологічні засоби впливу на емоційно-вольову сферу учня, створення ситуації успіху на уроці з найважчих для учня предметів-; покращення умов сімейного виховання, вплив на батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, притягшннл їх до адміністративно! відповідальності, контроль за такими сім'ями через батьківський комітет; щотижневе запрошення батьків до щколи для підведення підсумків навчання і поведінки учня; допомогу дитині у лікуванні, якщо на це в потреба; створення разом з дитиною програми самовихс* вання, "плану життя" на найближчі 2-3 тижні; орієнтація на вчинок, задуманий дитиною самостійно.

Ефективною формою профілактики відхилень у поведінці учнів стали класи для слабопідготовлених учнів. Ці класи називають по-різному: класи вирівнювання, класи педагогічної підтримки, класи індивідуалізованого навчання, але суяність одна - створення необхідних умов для гуманізації навчально-виховного процесу, здійснен ня його індивідуалізації, врахування психологічних особливостей учнів, підвищення інтенсивності навчання, ліквідація неуспішності учнів, запобігання відсіву зі школи. Такі класи формуються з 5-го класу. Першочергове їх завдання - ліквідувати прогалини в знаннях за курс початкової школи, вселити кожному учню віру в свої сили, надати можливість для самовираження. У цих класах працюють найдос відченіші вчителі, Для забезпечення індивідуалізації навчання була вигоблена спеціальна структура уроків, їх темп, які відповідали навчальним здатностям і здібностям учнів, особливостям їх уваги, пам'яті. Це. сприяло формуванню навичок самостійного набуття знань, розвитку інтелекту, волі.

Навчання за індивідуальними картками дало можливість засвоїли матеріалу кожним учнем, посилило інтерес до навчання. Різко коротились прогули, бродяжничество. Успіх у навчанні сприяв про-удженню в учнів власної гідності, віри в свої сили. Атмосфера ушевної рівноваги, спокою, небайдужого ставлення вчителя до уч-я сприяли зацікавленості учня в набутті знань.

Методика індивідуального навчання у класах педагогічної під-римки сприяла покращенню загальної дисципліни в школі і підви-енню успішності. Після періоду реабілітації учні поступово пе-еходять у свої "рідні” класи, успішно подолавши гочуття безсил-я, дискомфорту, невдоволеності собою.

Стераизн виховного процесу у старших класах стали пошуки оп-имальних шляхів спільної діяльності вчителів і учнів як суб'ек-ів гуманістичного виховання і розвитку особистості, встановлвн-я сприятливого етичного клімату між вчителями і учнями у напряму надання останнім самостійності у вирішенні найбільш суттєвих іитань життя шкільного колективу, організація на нових засадах чнівського самоврядування.

Шкільне самоврядування стало значним фактором педагогічно .оцільної організації життя шкільного колективу, рзвитку со-;іальної активності учнів, формування в них почуття власної гід-юсті, можливості виявити себе в соціально значимих справах. У ого структурі постійно дісчі комісії і центри, спрямовані на себічний розвиток учнів, залучення переважної їх більшості до іізноманітної корисної, суспільно значимої діяльності, трудових прав, роботи у загаль носкі льному кооперативі, організації доз-ілля, спорту, ведення здорового способу життя, підтримка даоб-ідних зв'язків з установами, які допомагають в організації . іавчально-виховного процесу школи.

У структурі самоврядування була напрямки, які вкрай необхідні в системі гуманізації навчально-виховного процесу. Це комісія соціального захисту, яка поділяється на 2 секції: рада справедливих та група соціологічних досліджень. Комісія регулює конфлікт ні ситуації в школі, допомагає створенню позитивного емоційного мікроклімату. Практика довела, що учні у більшості випадків глибше і справедливіше вирішують конфлікт міх учнями, учняии і вчителями. Створенню комфортної обстановки в нколі багато в-чому зав-дочуються соціологічній службі, члени якої - старшокласники спіль но з шкільним психологом, аналізують, регулюють і корегують від-восини у шкільному колективі на рівень учень - учень, батьки -вчитель, вчитель - адміністрація тощо.

Важливу роль в експерименті відігравала трудова діяльність, яка в також частино» учнівського самоврядування. Шкільний кооператив став засобом трудового виховання учнів, школою підготовки до підприемнииької діяльності, засобом інтелектуального, фізичного, морального розвитку учнів, збереження і підтримки авторитет ту чесної праці як основного шляху в досягненні життєвого успіху. Шкільний кооператив дав можливість залучити переважну частину важких підлітків до цікавої роботи в позаурочний час, оволодіти їм шаною спеціальністю.

Учнівське самоврядування дало можливість досягти емоційно-комфортної .обстановки в школі і в класах, вигобити свій кодекс поведінки, заснований на справедливості та гуманізації стосунків усіх членів шкільного колективу, узгодженості дій педагогів та учвів; високий ступінь зайнятості учнів різноманітними справами за інтересами.

Усі структурні пірозділи самоврядування консультують вчите-лі-оредметники, яві спільно з учнями прагнуть до оновлення вихов-

ноТ роботи на вовнх сучасних засадах, згуртування холектівуг пояу-ку опттшальнях шляхів сумлінного навчання та участі у суспільній діяльності, прогнозування і корекції самареалізації особистості організації допомоги у навчанні;

Винайдені і реалізовані нові формн, методи і підходи в роботі

9 дітьми на гуманістичних засадах, дали можливість в ексівримен-тальїщх колективах підвищити якість звань, рівень вихованості учнів, сприяли розвитку особистості, зробили процес навчання більп людяним, в якому головною фігурою в учень, зацікавлений у набутті знань; Доступність знань стала найважливіша» психологічною умовою гуманізації навчально-виховного процесу. Значно зменнилась кількість учнів, залишених на повторний курс, що ранісе спричинило невиправданій відсів зі икояи, бродяжничество, прогули і, нареп-ті, скоєння правопорушень. 8а останні три роки в екслі і поза вен не було грубих правопорушень, жоден учепь се стоїть на обліку в іпспекції у справах неповнолітніх.

Так, високий рівень гуманної поведінки у важковиховуваних учнів /І група/ спостерігається у 37,2#, середній /II гр./ - 58,4 £ і низький /III група/ показали 4,^. У икодярів контрольних колективів аналогічні показники склали відповідно ЗІ,С£; 58,8?;

10,2 ї. У ході індивідуальних бесід, анкетування, опитування колишніх випускпиків експериментальних колективів м.’Харкова більшість з опитаних батьків учнів /1%/* відмітили позитивний вплив гуманістичного виховання в школі. Ба свідченням батьків в учнів значно підвищилась дисципліна особистої поведінки. Вони навчились корегувати свою поведінку, проявляти турботу і милосердя, вести здоровий спосіб життя; стали иепрюгаренимн до прояву жорстокості, зла, насилля; намагались діяти у відповідності з законом і совістю.

Діаграма змін рівніь гьманної поведінки важко&иховувсхних підлітків

Експериментальні колективи

Початок експерименту; Кінець експерименту:

<& % %) С» %%) .

Контрольні колективи

Початок експерименту9 Кінець експерименту:

(в % %) (ь % %)

имобні позначкиі

| 1 — високий рівень гуманної По&4?сунки;

— Середні)« рівень Гумонмоі По^вд'їНКИ)

— мйяький рівень гуманної Поьвдімкм.

Доолідно-експериментальна робота засвідчила, що створена ' з школі система виховної роботи грунтується на гуманістичних засадах, працює в оптимальному режимі. Посилюються інтегральні процеси, які проникають у навчальну діяльність, органічно пов'язуоти її з вихованням. Колектив школи виступає як вдине ціле у співдружності дітей і дорослих. В результаті спільної діяльності переважає педагогіка стосунків, а вз заходів, успішно відбувається процес ледагогізації учнівського колективу, кода учні беруть на себе роль вихователів і помічників учителів,

У свою чергу у педагогів виникає нове педагогічне, мноізеня їкє грунтується на реалізації професійних можливостей, глибоко» ну самоаналізі і постійній творчості. Зростає інтерес до науки» посилюються зв'язки з педаготами-вченими, формується новий тип вчителя - дослідника й експериментатора. ... . .

Отже як показали результати дослідження педагогічними умовами ефективного функціонування системи профілактики с:

1. Врахування особливостей школи і її мікрорайону, типових для них шдагогічних сил, психологічної різнорідності суб'сїтів профілактики, особистими якостями і їх розстановки. Ефективність спільної профілактичної діяльності визначається не кількістю учасників цієї діяльності, каналами комунікацій мік ними, а . якістю взаємодії, соціально-психологічними властивостями взаємостосунків готовленості учасників до профілактичної роботи, їх мотивацію і бажанням займатися вирішення« грофілактичних завдань.

2. Правильний вибір першочергових, напрямків і завдань профілактичної роботи у відповідний період; визначення наступності і послідовності вирішення завдань; вибір оптимальних форм і мето*? дів профілактичної роботи.

3. Належний розвиток кокної з частин системи виховної робота, що забезпечить формування гуманної по&едішсв ваисовюсовува-ннх учнів і створення механізму оптимального управління профілактико о.

4. Систематичне підвищення рівня кваліфікації, діловистості .компетентності і відповідальності вчителів, батьків і учнів як суб’єктів гуманістичного виховання за стан виховної діяльності, га морально-психологічний клімат у колективі. Система-профілактики в найбільш складним процесом у діяльності школи, вона передбачає досконалу професійну підготовку шдагогічних кадрів,- -. 5. Узгоджена діяльність усіх суб'єктів профілактичної роботи

дає можливість приймати науково обгрунтовані рішення з організації попередження та подолання правопорушень, здійснювати комлекс не планування, координувати діяльність усіх суб’єктів системи профілактики.

Виховно-профілактична система під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів розвивається і вдосконалюється. Багальним кри- . терієм такого розвитку виступає досягнення гоставленої профілактичної мети. Сприяють цьому такі фактори: підвищеній організаційного рівня профілактичної роботи, усунення формалізму нав- . чально-виховного процесу, побудова його на гуманістичній основі; подолання розпорошеності методичного забезпечення, розширення

співробітництва і взаємної ін^ормованості між різними суб’єктами

>1

прбфілактики, усвідомлення ними необхідності і загальїе визнання переваги попередження негативних явищ; підготовка педагогічних працівників та шкільного активу до профілактичної роботи в різними віковими групами неповнолітніх; створення належної матеріальної бази.

Результати дослідження засвідчують, що система гуманістичног

товання па основі педагогічної діагностики та здійснення ря-цу корекційних заходів у напрямку становлення і розвитку у вй-соваиців гуманної поведінки має значні резерви для поліпшення усього навчально-виховного процесу. Вона активізує пізнавальну ціяльність, сприяв розвитку позитивних моральних якостей, від-» золіканія важковиховуваних щдлітків від протиправні« вчинків, позитивно впливає на ділові установки і внутрішню спільність, ¡вдагогів і учнів, сприяв вибору оптимальній шляхів їх діяльності як суб’єктів гуманістичного виховання* .

Профілактика правопорушень дітей і підлітків, як важлива зоціально-педагогічна проблема, вимагає чіткої організації інтелектуально-пізнавальної діяльності, ранньої діагностики і яедагогічної корекції, особливого індивідуального підходу з зпорою на позитивні якості, уважного і доброзичливого ставленій, олюднення, гуманізації середовища, вкліиення неповнолітніх з різноманітну діяльпість.

6. Ефективність цілеспрямованих коревційго-виховних вплн-зів на особистість учня значною мірою залежить від інтенсп$іка-іії технології усього навчально-виховного процесу» .

Пропонована нами система профілактики с ефективною, сскіль-їи дає позитивні стійкі результати у вихованні дітей і підлітків, схильних до негативних проявів у поведінці і мета профілактичного впливу системи відповідає одержаним результатам. -Врахування диференційованого підходу до профілактичної ро-íoth, побудова чіткої структури системи, взаємодія усіх суб?єк-гів профілактичної роботи дали можливість перевірити наукову гіпотезу і переконатися в доцільності положень, на яких гіпотеза базувалась. Дане дослідження не претендує їй внчерппий роз ляд усіх аспектів цієї складної і багатогранної проблеми. 6 нагальна потреба в об'єднанні зусиль спеціалістів різних галу-

зей науки для комплексного розгляду і вирішення проблем профілактичної роботи.

Основний зміст дисертації відображено в таких роботах:

1, Соціальне середовище і деякі гуманістичні корективи в роботі з вакковиховузаними учнями // Профілактика, правопорушень серед шповнолітвіх: 86. наукових статей. - Київ: Міністерс во народної освіти УРСР, НДІ педагогіки УРСР, 1990. - С.ІО 20.

2, Людяність і гуманізм - основа формування особистості. - Початкова школа, і 9, 1990. - С.І9-22.

3, Спільна діяльність вчителів та учнів як суб’єктів гуманістичного виховання у сучасній школі // Соціально-педагогічна роль класного керівника в умовах гуманізації загальноосвітньої школи: збірник вауково-иетодичних статей. - Київ: НДІ педагогіки України. - 1992. - С. 49-57.

Ц, Профілактика правопорушень серед дітей і підлітків на основі гуманізації сучасної школи // Профілактика правоподевевь серед неповнолітніх: зб. науково-методичних статей. - Київ: Інститут педагогіки АПН Украіни, Український КДІ проблем мс •• лоді. - 1994. - С.4І-45.

5. Гуманістичні засади робіт з слабовстигасчими учнями // Гумг иізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді: Матеріали науково-практичної конференції. - Київ: Міністерство освіти. - 1994. С. 192-196.

В теми дослідження автором підготовлено 5 робіт загальним Обсягом 35 друк, аркушів.