автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Содержание и формы народоведческой работы в основной школе

Автореферат диссертации по теме "Содержание и формы народоведческой работы в основной школе"

V Г & ® КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

1 3 КіЛ іа'й

На правах рукопису

СЕРГІЙЧУК Зінаїда Олександрівна

ЗМІСІ ВДРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДОЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

13.00.01 - теорія і історія педагогіки

Автореферат

.дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АЛЕ України

Науковий корівник

- дійсний член АПІ-І України, академік, доктор педагогічних наук, професор НИЧІШЮ НЕЛЛЯ ГРИГОРІВНА.

Офіційні опоненти

- дійсний член АПН України, академік, доктор педагогічних наук, професор СТЕЛШАХОВИЧ МИРОСЛАВ ШАТОВИЧ

- кандидат педагогічних наук, доцент

ЛОРІНА ТАНІТА ІВАНІВНА.

Провідна організація: Український державшій педагогічний університет ім.м.П.Драгоманова.

засіданні спеціалізованої ради К 068.18.15 з присудження науковогс ступеня кандидата педагогічних наук у Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252601, м.Київ-І, ДСІІ, вул.Воло-дншрська, 60, ауд.ЗОЗ.

З дисертацією шипа ознайомитись у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться '

1996 р. о 'Н год. на

Автореферат розіслано 'квітня 1996 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

кандидат педагогічних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ І СТУПІНЬ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ТЕМИ. Становлення ук-аїнської державності, інтеграція у європейське і світове співто-ариство, завдання побудови громадянського суспільства передба- ■ ають орієнтацію на людину, націю; пріоритети .духовної культури, изначають основні напрями реформування освіти.

.Цивілізований діалог, суперництво ідей, полеміка та співро-ітництво як форт спілкування народів і політиків, учених і гро-адсьісих діячів, підростаючого покоління і батьків - все більше таїоть ознакою нашого часу. Безліч вимірів та різноманітність вия-ів.дійсності, неоднозначність та суперечливість її розвитку поз-ачаються на духовному житті підростаючого покоління.

Особливості процесу пізнання, пов"язані з переходом від тра-иційних способів мислення до мінспарадигмальних, від аналітичного ипу мислення до системного, вимагають усвідомлешія особистістю начення загальнолюдських та національних цінностей у цивілізова-ому суспільстві.

Десятиріччями в суспільстві нагромаджувалися проблеми і су-:еречності, успішне розв"язання яких залежить також і еід розвит-:у системи освіти в Україні. Зрослі потреби щодо піднесення інте-:ектуального потенціалу суспільства, водночас відсутність належ-лх умов для формування української еліти, низька результативність авчально-виховного процесу у багатьох закладах освіти, відсут-:ість сучасної матеріально-технічної бази зумовлюють необхідність :ошуку нетрадиційних підходів до реформування освіти.

Реалізація завдань відродження національної свідомості, на-юдного світогляду, національної культури в учнів середньої загаль-юосвітньої школи може бути більш ефективною завдяки творчому ви-юристанню народознавчного матеріалу. В останні роїш вчені і

практики значно посилили увагу до розробки теоретичних засад українсього народознавства, яке набуває особливої значущості в умовах державотворення, становлення реального політичного плюралізму, функціонування політичних рухів, об'єднань, партій, осягнення сутності національної ідеї, її оформлення у відповідні концепції та теорії.

Виховання підростаючого покоління повинно відповідати потребам і вимогам етнонаціонального, етнокультурного відродження та розвитку українсього народу, представників інших етносів, які пре живають в Україні.

Вагомий внесок у розробку теорії народнознавчої науки зробили Г.Булошев, Г.Ващенко, В.Винниченко, І.Вишенський, О.Воропай, Б.Грінченко, М.Драгоманов, О.Духнович, І.Огієнко, С.Русова, Г.Скс Борода, К.Ушинський, І.Франко, П.Чубинський, Т.Шевченко.

Ідеї українського народознавства висвітлюються в працях наші сучасників: А-.Алексгока, І.Зязюна, П.ігнатенка, Л.Коваль, Т.Дем"я-нюк, В.Майбороди, Т.Мацейків, М.Стельмаховича, Д.Федоренка, В.Шеї чука.

Педагогічні аспекти відродження народних ремесл та промислів частково розкрито в працях Т.МацейкіЕ, К.Матейко, В.Ра.цкевич,

У ряді педагогічних досліджень останніх років висвітлюються різні аспекти проблеми використання фольклору в патріотичному, ж рально-етичному вихованні підростаючого покоління /В.Давидюк,

П.Кононенко, т.Люріна, І.Мельникова, С.Мишанич, С.Нікітчина,

К.Чорна/.

Повернення до виховного досвіду народу, його багатих традицій висвітлюється в працях М.Стельмаховича, Є.Сяізавко, В.Скура-тівського, В.Шевчука.

' Проблем духовно-морального розвитку учнівської молоді дос-іджують В.Луговий, О.Савченко, О.Киричук, О.Сухомлинська, М.Яр-аченко та ін.

Порад з цим зазначимо, що науково-педагогічні та методичні впекти вивчення українського народознавства в загальноосвітніх холах досліджені ще недостатньо. •

У сучасних умовах діяльності загальноосвітніх шкіл і поза-ісільних закладів актуалізується завдання створення відповідних здагогічних умов для використання в навчально-виховному процесі іродознавчого матеріалу як засобу виховання в учнів національної відомості громадянина України. .

На жаль, розвиток народознавчої роботи в загальноосвітній холі гальмується. Це зумовлюється'рядом причин, серед яких, зок-зма,виділимо: '

- відсутністю науково обгрунтованої концепції відродження на-іопальної культури, історії, традицій нашого народу;

- недостатньою увагою до наукового обгрунтування відбору змісТ народознавчого матеріал;

- відсутністю програми з народознавства для учнів, яка від-звідала б віковим особливостям розвитку дітей та враховувала б гнонаціональні особливості різних регіонів України;

- відсутністю науково-теоретичного та методичного обгрунту-іння народознавства як навчального предмета;

- не підготовленістю педагогічних кадрів до цієї роботи;

- відривом теорії від практики організації народознавчої роботи.

Соціальна значущість, наукова нерозробленість системного від-

зру народознавчого матеріалу для основної школи і зумовили вибір шого дослідження: "Зміст і форми організації народознавчої робо-і в основній школі". •

Об"ект-: дослідження: народознавча робота в основній школі.

Предмет ■ дослідження: зміст, форми народознавчої роботи в о< новній школі, методика вивчення народознавства як навчальної дис^ ципліни в основній школі.

Мета дослідження полягала в обгрунтуванні основних положень концепції Педагогіки народознавства, визначенні напрямів та мето дики народознавчої роботи в основній школі.

Гіпотеза дослідження пов"язана з передбаченням, суть якого полягає в тому, що ефективність навчально-виховного процесу зале жить від цілеспрямованого наукового обгрунтування відбору народо знавчех матеріалів на основі визначених критеріїв:

- включення народознавчого матеріалу до змісту освіти з ура

хуванням можливостей закладів різних типів на основі системності та наступності; '

- відповідності народознавчого матеріалу вимогам принципу науковості, згідно з якими зміст освіти в основній школі повинен відповідати рівню сучасної науки та врахуванню етнонаціональних особливостей різних регіонів України;

- практичної спрямованості народознавчих знань;

- емоційної насиченості;

- значущості народознавчої інформації для формування національної самосвідомості уЧНІЕ.

Виходячи з об"єкта, предмета, мети і наукової гіпотези,булі поставлені такі завдання:

1. Вивчити стан народознавчої роботи в загальноосвітній шкс

2. Обгрунтувати критерії та здійснити відбір народознавчогс матеріалу для учнів основної школи.

3. Розробити програму з цього предмета для основної школи.

4. Теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити методики викладання народознавства в основній школі.

5. Розробити методичні рекомендації для вчителів основної

школи. .

Методологічну основу досліджень становлять положення наукової теорії пізнання, загальиофілософські принципи сходження від абстрактного до конкретного, аналізу й синтезу, об'єктивності аналізу явищ, подій, системності, єдності теорії та практики, історизму, науковості, діалектики загальнолюдського іі національного.

Теоретичною основою дослідження стали розробка та впровадження основних положень концепції Педагогіки народознавства,-яка була створена очолюваною наші творчою групою Республіканського учбово-методичного Кабінету Міністерства народної освіти.

Народознавча робота в основній школі зумовлює необхідність нової методики її вивчення - системного, науково обгрунтованих підходу, принципів, методів, засобів, форм організації. Народознавство як шкільний предмет включає в себе розробку загально-наукових методологій, міжпредметних за своєю.суттю, котрі дозволяють забезпечити об”єктивність вивчення та осмислення історичних періодів розвитку українського етносу, його культури та процесу державотворення. >

Якщо національну ідею, яка відіграє консолідуючу та об'єднуючу роль у виробленні життєвої позиції людини, становленні особистості як громадянина, як патріота, закласти в основу системи національної освіти і виховання, то вона сприятиме кращому пізнанню своєї історії, мови, традицій, звичаїв, національної та загальнолюдської культури, формуватиме почуття національної гідності.

У ході наукового пошуку використовувався комплекс взаємодо- ■

повнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження, зокрема, аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної, методичної та соціальної літератури з проблеми дослідження, вивчення нормативної і навчальної документації, методичних рекомендацій документів і матеріалів Міністерства освіти України; вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду в діяльності загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів.

Крім того, у ході дослідження здійснювався ретроспективний аналіз власного 25-річного досвіду роботи в загальноосвітніх шко-

’ •

лах та в Республіканському учбово-методичному кабінеті Міністерств народної освіти; анкетування, спостереження, констатуючий та формуючий експеримент; елементи статистичного аналізу результатів дослідження.-

Дослідження проводилося в три етапи /з 1989-1995 рр./ на базі загальноосвітніх шкіл і позашкільних закладів Київської, Запорізької, Миколаївської, Рівненської областей та м.Києва.

На першому етапі /1989-1990 рр./ вивчалась наукова література з обраної теми, визначались теоретичні та концептуальні засада програш та методики дослідження, уточнювались авторські позиції і провідні ідеї дослідження, аналізувався передовий та масовий педагогічний досвід народознавчої роботи в загальноосвітніх школах та позашкільних закладах освіти України. Проміжні та кінцеві результати наукового пошуку в цей період використовувалися в роботі очолюваної наїли ТЕорчої групи Міністерства осе іти України з метою розробки нормативних документів та підготовки концепцій: Педагогіки народознавства, Педагогііси народного календаря, Національної системи виховання. На цьому етапі було підготовлено Програму з народознавства та методичні рекомендації для учнів 1-4 класів /II,

12, ІЗ, 14/. .

На другому етапі-/1990-1992-РР./ продовжувалось вивчення літератури з досліджуваної проблеми, виявлялись' організаційно-педагогічні умови впровадження народознавства в навчально-виховний процес основної школи, визначались основні класифікації народознавчого матеріалу за напрямами, обгрунтовувалися засоби й методи вивчен-ія народознавства в основній школі. .

На даному етапі підготовлено Програми та методичні рекомендації з народознавства для учнів 5-9 класів /19, 20/. Почалась експериментальна перевірка розроблених нами рекомендацій з питань зрганізації спільної діяльності учнів, батьків та вчителів щодо відродження національної культури.

. На третьому етапі /1992-1995 рр./ відповідно до розробленої програш дослідження продовжувалась експериментальна перевірка ефективності запропонованої програми та методики її реалізації в основній школі. На основі одержаних результатів було систематизовано, узагальнено і. уточнено теоретичні полонення та висновки, розроблено методичні рекомендації для вчителів загальноосвітньої школи щодо створення кабінетів україно-народознавства. /8/.

Наукова новизна дослідження: обгрунтовано та розроблено концепції Педагогіки народознавства та Національної системи виховання; визначено основні положення щодо доцільності використання системного підходу до відбору народознавчого матеріалу для вивчення в основній школі-,розкрито сутність народознавства, що полягао в орієнтації дитини на об'єктивність вивчення і осмислення історичних періодів розвитку українського етносу, його культури та процесу державотворення; розроблено методики використання народознавчого матеріалу відповідно до вікових особливостей учнів.

Теоретичне значення роботи полягає в уточненні та конкретизації змісту поняття "українське народознавство" на сучасному етапі;

науковому обгрунтуванні народознавчих принципів, підходів; визначенні критеріїв відбору народознавчого матеріалу; конкретизації основних напрямів народознавчої роботи та в частковій розробці її методики, яка враховує особливості розвитку учнів й етнонаціональ-ні особливості різних регіонів України.

Практичне значення дослідження,полягає у розробці основних положень концепції Педагогіки народознавства; підготовці авторської Програми з народознавства для учнів І—II кл. загальноосвітньої школи, як основи для створення аналогічних регіональних програм; у здійсненні системного відбору народознавчого матеріалу та методичних рекомендацій з урахуванням вікових особливостей учнів основної школи та етнонаціональних традицій регіонів України; в підготовці Орієнтовної програми та методичних рекомендацій з народознавства для гуртків, позашкільних навчально-виховних закладів, розробці Орієнтовного тематичного плану заходів на допомогу естетичному вихованню учнів 1-4 класів.

Вірогідність основних положень і висновків забезпечена методологічною обгрунтованістю вихідних позицій, опорою на результати наукових досліджень у галузі педагогіки та психології, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті і завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу матеріалів педагогічного експерименту.

Апробація основних положень і результатів дослідження здійсню валася на міжнародних конференціях: "Українознавство в розбудові держави" /м.Київ, 1993 р./, "Науково-педагогічні проблеми професійної освіти" /м.Харків, 1994 р./, на симпозіумі "Нравственность в контексте современности" /м.Киїе, 1995 р./, на Всеукраїнських конфереіщіях: "Роль і місце фольклорно-етнографічних об'єднань позашкільних закладів республіки в подальшому розвитку учнівської

лоді", "Моя земля - земля моїх батьків" /м.Київ, 1501 р./ "Шляхи алізації національної системи виховання в загальноосвітній шко-" /м.Луцьк, 1993 р./, "Впровадження ідей і засобів народозкав-ва в освіті" /м.Рівне, 1991 р./, "Відродження української куль-ри" /м.Миколаїв, 1992 р./; на обласних семінарах у • Білій Церк-, Запоріжжі, Луганську, Києві, Миколаєві, Тернополі, Чернігові, вному, Кривому Розі, Жовтих Водах.

Впровадження результатів педагогічного дослідження. Авторські ограми та методичні рекомендації з народознавства для учнів І—II . середньої загальноосвітньої школи використані в усіх регіонах раїїш як основа для підготовки аналогічних регіональних програм. ер;гані результати впроваджувалися автором під час викладання рсу народознавства в Міжрегіональному інституті підвищення газелі -кації вчителів ім.Б.Грінчешса, Запорізькому та Миколаївському ласних інститутах післядипломної освіти та Українському державну педагогічному університеті ім.М.П.ДрагоманоЕа, Українському ституті підвищення кваліфікації керівних іса.дрів освіти.

Результати наших досліджень з проблем опубліковано в науково-тодичних журналах та спеціальних виданнях.

На захист виносяться:

1. Концепція народознавства як навчальної дисципліни в основні школі.

2. Навчальні програмі з народознавства для учнів 1-9 класів.

3. Методика народознавчої роботи в основній школі.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох

зділів, висновків, списку основної використаної літератури і додатків.

. ю

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, викладе ступінь доолідженості проблеми, визначено об"єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, показано його наукову новизну, теоретичну т£. практичну значущість, сформульовано положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - "Народознавча робота в основній школі як соціально-педагогічна проблема" - викладено основні концептуальні засади народознавчої роботи в основній школі; висвітлено історико педагогічний аспект досліджуваної проблемі; проаналізовано стан вивчення народознавства в шкільній практиці.

Відомо, що проблет народознавства частково знайшла відображення в численних працях дослідників-етнографів, філософів, педагогів; оскільки з відомих причин чимало документів і досліджень були недоступними, багато цінних матеріалів зберігалось у спецфон ..дах, а питання діяльності освітньої системи оцінювалися лише з по зицій однієї ідеології, що негативно позначалось на формуванні на ці опальної свідомості, розумінні тасприйнятті історичних періодів розвитку українського етносу, його культури та процесу державотворення. ‘ - .

Основні концептуальні засади народознавства зумовили необхід ність звернення до сутності основних понять, пов"язаних із становленням особистості як патріота і громадянина України.

Особливості сьогодення, пов"язані з національним відродження: в усіх сферах життя українського суспільства і процесами розбудові самостійної, незалежної держави, з переходом України до ринкових відносин, актуалізували проблему формування громадянина України, що стосується не тільки українського, а й інших народів, які прош вають на території української держави.

Саме тому народознавство як поліпредметна навчальна дисциплі-і дає можливість через пізнання власної історико-культурної спад-іни сприяти глибокому осмисленню історії своєї держави. Ми визнаймо народознавство як систему фундаментальних знань про кон-ретний народ, особливості його трудової діяльності, побуту, мен-альності, матеріальної та духовної культури, історичного досвіду нинішнього способу організації життєдіяльності /державотворення, эбудоЕи суспільства, права захисту себе, традицій, звичаїв/. Сюда належать знання з педагогіки, філософії, соціології, медицини, ідомості про родовід людини, спосіб життя й виховання в сім"ї, ро отчий край та все, пов"язане з ним, місце, і роль народу в озвитку світової цивілізації. '

Визначаючи кощептуальні засади народознавчої роботи, ми вра-овували, що народознавство пов"язане з багатьма науками та їхні-и галузями: історією, мовознавством, етнологією, археологією, ольклористикою, етнолінгвістикою, мистецтвознавством, культуроло-ією, релігієзнавством, економікою, етнопсихологією, педагогікою, ітературознавством, краєзнавством та ін. Передусім народознавство квчасться у зв"язку з історичним розвитком свого народу.

Як відомо, нині в закладах освіти України викладаються навчаль-і курси народознавства та українознавства. На нашу■думку, україн-ьке народознавство в своїй основі, структурі, сутності педагогічна фушщій не має розбіжностеіі з українознавством. Але не можна аперечити наявності певних особливостей в наукових підходах до лумачення їхнього змісту. Наша позиція полягає в обгрунтуванні оложенкя про необхідність викладання в загальноосвітній школі країнського народознавства, а в закладах освіти нових типах та у ипих навчальних заклада» - курсу українознавства.' В ході дослід-

кення ми керувались народознавчими принципаті, зокрема: природо-відповідності, народності, '.•’модіяльності, культуровідповідності;

з урахуванням цього були визначені дослідницькі підходи - народознавчий, людинознавчий, особистіспий.

Аналіз сучасного стану розробленості проблемі засвідчує, що теоретично вона в.„ 'єна іде недостат." о, а в педагогічній теорії та практиці . останнього часу майже ке розглядалася. Це зумовило необхідність вивчення.ряду філософських, етнографічних та історич них аспектів становлення особистості. Зокрема, формування національної саглосвідомості, народ:; є о світогляду, національної культури, сприйняття процесу державотворення.

У концептуальних засадах педагогіки народознавства виділено суттєві аспекті;, котрі можуть бути інтегровані в педагогічній практиці.

У дисертації викладається суть поняття "національна самосвідомість" як стг.влення особистості до своєї нації, інтерес і повагс до історії свого народу, його традицій, природи, побу.ту, культури.

Оскільки віс'ОЕання є індивідуальне,, національне, вселюдське, тому кожний педагог має справу з окрзмою людиною, з індивідом, який належить до пє:шої нації і має національні.особливості. Виходячи з цього,перед педагогікою народознавства постає низка питань, зокрема: вона повинна в£ \:;озувати і ндав і дуальні особливості кокної дитини, проводити навчально-виховну роботу відповідно до етнонаціс пальних особливостей нації, до'якої належить індивід; враховувати загальнолюдські цінності. З цього випливає, що орієнтація на осо-бистісний підхід, на відродження національної самосвідомості, на виховання любоЕі до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім’’я України має бути відображена в змісті народознавства як навчального предмета в основній школі.

ІЗ

Особливу увагу приділено теоретичному обгрунтуванню та сприйняттю національної ідеї педагогами й учнями.

Здійснивши аналіз праць, в яких висвітлюється розвиток національної ідеї /О.Антошок, М.Биба, А.Бойко, В.Винниченко, А.Донцов,

Я.Ярема/, ми звернулися до вивчення основних компонентів національної ідеї: територія, мова, традиції, спільні релігійні уявлення, психологічні особливості, утворення дернази в етнічних кордонах.

Значна увага в ході дослідження приділялась питанням формування духовності особистості, розуміння громадянського обов"язку, сприйняття моральних цінностей рідного народу, поведінкових норм, національного світогляду, змісту символіки, трудової активності, готовності до життєдіяльності в умова}; ринкових відносин, поваги до власності.

Реалізація ідей педагогію: народознавства передбачає творче співробітництво батьків, учнів, педагогів, їхній постійніш творчий пошук у навчанні й вихованні учнів, спрямуванні їх до змістовної іхиттєдіяльності, повноцінного фізичного розвитку, зміцнення здоров"я, гармонійного співіснування людини і природа як основи ви-совання.

У розділі викладено визначення і розуміння суті українського іародозпавства, його принципів, підходів, напрямів, форм і засобів. ?акий аналіз здійснено з метою з"ясування смислу понять "україн-:ьке народознавство", "педагогіка народознавства", а такок обгрун-УЕакня системного підходу до відбору народознавчого матеріалу ;ля вивчення в основній школі.

На підставі глибокого аналізу історичних даерел було визначе-:о фактори, то впливають на формування українського народознавства к навчального шкільного предмета.

Говорячи про народознавство як науку, І.Фрашсо зазначав, що

"де та сучасна наука, яка називається історією цивілізації людського роду м обіймає, стягує до себе в одне ціле органічно усі науки, всі галузі людських знань". /І.Франко. Т.45. С.255/

Розвиток народознавства на різних історичних етапах, народознавство, як феномен, досліджувалися спеціалістами різних наукових галузей. У кожному конкретному випадку термін "народознавство" наповнений своїм змістовим обсягом. Однак у цих визначеннях можна виділити спільне: ідеал національної державності, мови, культури, пізнання історичної науки, історичної еволюції, певного релігійного вірування. На початку XX ст. народознавство вже мало чітко визначені наукові галузі, що входили до нього: фольклор, етнологія, етнографія, мовознавство, історіософія, історіографія, економіка, географія, археологія, краєзнавство, релігія, право, військова справа, економіка та ін./ '

Праці П.Чубинського, Н.Сумцова, М.Драгоманова, ЇЇ.Єфременка,

В.Гнатюка, В.Милордовича, Г.Сковорода, І.Франка, Т.Шевченка, М.їїо-пова, А.Чеші, англійського винахідника, історика Дунлопа, німецького фольклориста Л.Філке та інших сприяли переосмисленню народознавчих проблем і явищ за допомогою міфології та різних народознавчих шкіл, зокрема, історико-міграційної. Для того, щоб учні могли осмислити системність розвитку українського етносу, народознавчий матеріал необхідно подавати у науково обгрунтованій системі. Враховуючи, що народознавство одночасно залишається предметом вивчення і результатом діяльності людини, ми акцентуємо увагу на тому, що в процесі функціонування в суспільстві воно виступає як соціальна реальність, що здійснює формуючий вплив на духовність дитини, її розум, почуття, вчинку. Як стверджують О.Штокало та В.Шевчук, етко-спецнфічні особливості найбільше зберігаються в мові, літературі, народному мистецтві. Тому одним з головню; завдань школи, на нашу

дужу, є глибоке освоєння і впровадження українсього народознавства в сучасну навчально-виховну практику. Виховання національної свідомості та .духовності учнів неможливе без знання народшіх джерел, що знаходять конкретне вираження у рідній мові, фольклорі, національних святах, звичаю;, обрядах, традиціях, мистецтві, символіці, дитячих іграх та іграшках, родинно-побутовій культурі.

Вивчення стану дослїджувальної проблемі в шкільній практиці показало, що народознавство як навчальний предмет викладається безсистемно, у зз"язку з чим ритуалізована сфера життєдіяльності збіднюється, зокрема дозвілля, спостерігається розрив міжпоколін-них зв"язків, які є основою національного життя. На нашу думку, доцільно конкретизувати шляхи ознайомлення учнів з народознавчими матеріалами. Ось чому з метою піднесення ефективності викладання народознавства в основній школі необхідно дотримувати системності у викладі матеріалу, враховувати вікові особливості, інтереси, потреби учнів, оскільки, як відомо, кожному віковому періоду притаманні свої властивості. Винятково важливе значення має рівень професійної підготовки вчителів, стан матеріальної бази та методичного забезпечення. .

Узагальнення результатів констатуючого експерименту дало змогу виявити, кого з реальних людей учні обирають зразісом для наслідування, які риси характеру воші поціновують, в яких сім"ях найвище цінується відродження національної культури.

Водночас ми з"ясували, що народознавство, як навчальний пред-«ет, ще не має належного .дидактичного забезпечення. Анкетне описування, спостереження, бесіди з учнями, вчителями, вихователями, ірацівкиками закладів освіти дали змогу зробити висновок про необхід-■іість відбору змісту народознавчого матеріалу для обов'язкового вивчення, розробки методичних рекомендацій щодо впровадження.народо-

знавстза.

У другому розділі - "Організація і методика народознавчої роботи в основній школі" - розкриваються основні ПІДХОДИ ДО ЕІДбору змісту, критерії відбору народознавчих матеріалів для вивчення в осноеній школі, визначаються напрями та методика народознавчої роботи.

Здійснюючи відбір змісту народознавчого матеріалу, ми спиралися на фундаментальні положення дидактики щодо відбору змісту освіти загальноосвітньої школи, врахування соціального замовлення стосовно вихованості та освіченості, розгляду змісту в діяльнхсНОМ) аспекті. ■

Виходячи з положення про те, що народознавство синтезує знаній з різних галузей науки, життя і побуту етносу, формує певні позиції і ціннісні орієнтації особистості у найбільш важливих сферах перебування: жива і нежива природа, суспільство, держава, нація, право, мова, родина, людина, історія, культура, ми визначили основні напрями народознавчої роботи в основній школі. До них, зокрема, відносимо такі, як: історія рідного краю, усна народна творчість, симовліка /державна, народна/, гра та іграшка в житті дитини, народний календар свят, традицій, звичаїв, обряд в житті кожної людини, народні ремесла та промисли, українська кухня, народна педагогіка. '

Спеціально відібраний матеріал для вивчення в основній школі сприяє тому, що учні усвідомлюють і осмислюють історичні пері ода розвитку українського етносу, ознайомлюються з його культурою, стають учасниками процесу державотворення на сучасному етапі. Творчий підхід до оволодіння історичними знаннями, фактами, як основою змісту історії, хронологією історичних подій, історичними термінами та історичною географією формує в підростаючого покоління націо-

іальиу свідомість, почуття патріотизму, усвідомлення себе як пред-:тавниіса свого народу.

Інтегрований принцип побудови народознавчої роботи відкриває щгакі можливості для поєднання народознавчого та історичного матеріалів .

Що стосується усної народної творчості, то вона, безперечно, :прияє глибокому вивчешш історико-культурної спадщини рідного на-)о.ду, відродженшо національної культури та духовності, прищеплює ювагу до рідної мови, відроджує мовшііі етикет, котрій є показни-сом культури нації.

Як відомо, символіка, як обоз"язковий атрибут державного 'строю, відбигає процес домагання нацією суверенітету й иезалеж-юсті. Не менш значущим! в життя народу є інші символи, оскільки юші відображають важливі явища його розвитку.

Вивчення народного календаря свят, традицій, звичаїв, обрядів іідносить .духовність, формує правила хорошого тону, допомагає зро->уміти джерела їх-виникнення, розвішає естетичні смаки учнів. ІІай-іажливіші етапи життя людині, окремі стадії її розвитку завжди :упровод;ісуються певними обрядами, традиціями і їх необхідно не :ільки знати, а й дотримувати. , .

Ознайомлення учнів основної школи з українським народним ми-їтєцтеом є логічшім продовженням їх розвитку в контексті каціо-іальної культури. Наступні напрями: народна українсьіса кухня і на-)одна педагогіка відіграють в житті кожної дитини важливу практич-іу спрямованість, оскільки готують до самостійного життя. Вивчення юдинних, сімейних та народних традицій, ігор та іграшок, звичаїв, ібрядів, свят сприяє поверненіш вчителів до гуманізації стосунків ііж учителями і учнями, батьками і вчителями, батьками і дітьми.

Зміст кожного з визначених напрямів народознавчої роботи вра-

ІЗ

ховугався нами в процесі опрацювання методики викладання і -вивчення народознавства як навчального предмета.

Як результат дослідницької роботи нами була запропонована методика викладання народознавства в основній школі, яка враховувані такі положення: оволодіння навчальним предметом,звільнення від абстрактності, заорганізованості, зміст і методика мають відповідати віковим особливостям розвитку учнів основної школи, методика впровадження народознавства в навчально-виховний процес те врахо вувати взаємозв'язки школи, сім"ї та громадськості, відповідно до способів включення народознавства до змісту освіти доцільно визна чати форми, метода, принципи вивчення народознавчого матеріалу.

Розробляючи методику викладання народознавства в основній школі, ми враховували його специфічність, яка полягає в тому, що в одному разі - це навчальний предмет, а в іншому - засіб вихован ня. Зазначимо, що наукові пошуки в галузі методики викладання шкільного народознавства виходять за межі одного предаета.

'Адже методика народознавства включає' процес навчання і виховання, відбір форм організації педагогічного процесу, освітньої діяльності як учителів, так і. учнів з багатьох суміжних галузей знань.

На першому етапі дослідження особлива увага приділялась термінологічному апарату народознавства.

Другий блок питань методики народознавства полягає в тому.щої науково обгрунтовано використовувати історичні, етнографічні, фол; клорні та інші матеріали і водночас визначити доцільні методи навчання. На наш погляд, вивчення теоретичного матеріалу слід поєднувати з формуванням відповідних умінь і навичок.

Особливу увагу в ході дослідження було приділено розробці питань, пов"язаних з еивчєнням традиційних устоїв сім"’Г, а саме:

- створення виховного середовища в сім"ї;

- забезпечення системи соціальної, захищеності та допомоги діжі у державі;

- передача національного досвіду наступним поколінням на ос-юві створення умов для самореалізації особистості в сім"ї та її іточенні.

Зміст народознавства зумовлює необхідність застосування мето-ікки, побудованої за принципами наступності, системності, образ-юсті, емоційності, доступності. ■

Зміст народознавчого матеріалу для учнів основної школи, визичений та експериментально перевірений на цьому етапі дослідкення, іістить відомості з дев"яти напрямів, що, на нашу думку, забезпе-:уе мінімум знань, необхідний кожному учневі в житті.

Ефективність оволодіння знаннями залежить-від наукового об-'рунтування, визначення форм організації цієї роботи, вибору від-овіщіої методики навчання, рівня професіііної підготовки вчителя, к показали результати формуючого експерішенту, найбільш складним вивченні народознавства виявилося засвоєння термінології. Із за-альної кількості учнів /600 осіб/ лише 60$ оволоділи народознаною термінологією. 40$ відчували ' її Сприйнятті та розумінні, ісяя спеціально організованого навчання та використання запропо-ованої нагли методики зріс термінологічний запас слів учнів, що означилося на позитивному ставленні до національної культури.

У ході формуючого експерішенту було проаналізовано ставлення ' чнів до запропонованих нами напрямів народознавчої роботи. У піц-умку з'ясувалося, що до вивчення історії свого краю виявили інте-зс 70$, до усної народної творчості - 51, до символіки - 60, до ри та іграшки - 90, до обрядів, свят, традицій - 97, до україн-ької кухні - 97, до народної педагогіки та до відродження ремесл

•і промислів відповідно - 45$.

Проведене опитування учнів у школах Миколаївської області щодо найбільш цінних рис характеру своїх близьких та друзів показало, що учні основної школи найвище цінують таку рису характеру, як вірність /7І$/, на другому місці - милосердя /54,7$/, а доброта -аж на третьому /28,2$/.

Показники, одержані у ході експерименту, підтверджують висловлену наш гіпотезу, ефективність запропонованого системного від бору змісту народознавчого матеріалу та доцільність методики його впровадження в шкільну практику основної школи. '

У висновках узагальнено результати проведеної роботи, викладено пропозиції, рекомендації щодо поліпшення народознавчої робота: визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Проаналізувавши стан вивчення народознавства в шкільній практиці, автор вважає у навчальних планах закладів освіти доцільно передбачити: обов'язкове викладання в школах усіх типів відповідне го курсу; використання основних положень розробленої творчою групою Республіканського учбово-методичного кабінету Міністерства народної освіти України, концепції Педагогіки народознавства, Програші та методичних рекомендацій,' запропонованих Міністерством Для кардинального реформування змісту освіти /19/; введення народо- . знавчого матеріалу до базових предметів; розробку та видання"підручника з народознавства для учнів 1-4 класів та для учнів 5-9 клг сів; посилення уваги до видання необхідної навчально-методичної л: тєратури; підготовку нової генерації педагогічних кадрів для викладання народознавства в середній загальноосвітній школі, а також розробку нових програм для шкіл різних типів з урахуванням еінонаціональних особливостей регіонів України. '

До подальших напрямів дослідження цієї багатоаспектної пробл<

зідносшо: розробку спецкурсів за напрямами, вказаними в нашому цослідкеїші; вивчення досвіду роботи з народознавства в діаспорі; розробку курсу українського народознавства та впровадження його для вивчення в школах національних меншин, що функціонують в Україні; забезпечення достатньою кількістю методичної та науково-теоретичної літератури.

Основні положення дисертації відображені в 26 публікаціях автора з проблеми дослідження:

1. Основи національного виховання /Концептуальні положення/ Ч.І. // За заг.ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук. К.: Інформаційно-видавничий центр "Київ". - 1993. - 145 с.

2. Формування національної духовності // Виховання учнівської

молоді в умовах розбудови незалежної України. - К.: 1992. -С.7-ІІ. '

3. Аспекти сімейного виховання. Виховання учнівської молоді в умовах розбудови незалежної України, - К.: 1992. - С.32-36.

4. Уроки з народознавства: Посібник / Упорядник М.К.Дмитрен-ко. -К.: Ред. часопису ’Народознавство”, 1995./У співавторстві -С.32-36/.

5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-ме-тод.посібник /Н.Г.Ничкало, В.О.Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.//

За ред. Н.Г.Ничкало. - 2-ге вид., допов., -К.: Випіа шк. - 1994.

У співавторстві /авторські - С.133-142/.

6. Методичний лист "Народознавство в школі та ПТУ" /Збірник Міністерства освіти України. 1992, $ 24. - С.3-8.

7. Вопросы.образования и воспитания. Материалы симпозиума "Нравственность в контексте современности". - К.: Общественное

об"единение "Моральные предпосылки преодоления кризиса в •.Украине".

- С.63.

8. Методичні рекомендації щодо створення у загальноосвітніх закладах освіти кабінету українознавства, Міністерство освіти України, ІСДО. - К.: 1995. - 15 с. /Співавтор З.І.Снісар, Т.І.Лю-рина/.

9. Орієнтовний тематичний план заходів на допомогу естетичному вихованню учнів /Співавтор Пилипенко Т.І. // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1993. - 17. - С.12-19.

10. Проблеми народознавства // Початкова школа, іа 7. 1990, -С.79-80. .

11. Програма з народознавства // Початкова школа.-1990.-№ 8.-

С.62-66. .

12. Програма з народознавства // Початкова школа.-1990. -й 9, С.48-55.

13. Програма з народознавства // Початкова школа.-1990. -

№ 10, С.57-65. '

14. Програма з народознавства // Початкова школа.-1990. -й 12, С.48-52.

15. Програш з народознавства /Методичні поради для І класу/. Початкова школа.-1991. - )е З, С.4І-46.

16. Програма з народознавства /Методичні порада для 2 класу/ Початкова школа. 1991. -й4, С.51-54.

17. Програма з народознавства /Методичні поради для 3 кл./ //Початкова школа, №. 8, 1991. - С.51-53.

18. Програма з народознавства / Методичні рекомендації для

4 кл./ Початкова школа. 1991. - 9, С.39-43.

19. Програма та методичні рекомендації з народознавства для

учнів 5-9 класів, Міністерство народної освіти УРСР, РУМК М0 України, 1991. - 15 с. '

20. Програма та методичні рекомендації для 1-4 класів, Мі- . істерство освіти УРСР, РУШ загальної середньої та педагогічної світи, К.: 1991. - 67 с.

21. Програми з народознавства для учнів 4-9 кл. допомігшої коли. К.: РУМК. 1992 - 8 с. /Співавтор Б.О.Задорошшй, С.А. Вії— оцька/.

22. Орієнтовна програма та методичні порада з українського на-одознавства для гуртків позашкільних навчально-виховних закладів

/ Туризм і краєзнавством. - К.: 1993. - С.29-32.

23. Програми роботи шкільних бібліотек // Початкова школа. -994. .15 2. - С.19-22 /Співавтор Малысо А.О./.

24. Орієнтовна програма навчання бібліотечно-бібліографічної а інформаційної культури /Співавторство Малько А.О. //Інформаційні* збірник Міністерства освіти України 7. - 1994. Ги 19, - С.17-26.

25. Шляхи реалізації українського народознавства в роботі по-ашкільїшх навчально-виховних закладів. - Матеріали Всеукраїнської ауково-практичної конференції, К.: Віпол. - 1994, - С.253-255.

26. Зміст і форми національного виховання. Тези міжнародної ауково-практичної конференції /ІІ—14 травня 1994 р. м.Львів/,

.: Міністерство освіти України, ІСДО, Інститут педагогії® і пси-ології професійної освіти АПН України, управління освіти Львів-ької обласної держадміністрації. - С.158-160.

Сершйчук З.А. "Содержание и формы народоведческой работы в сновной школе".

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кан-идата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и

г. о тория педагогики. Институт иецагога.чи п психологии npoiV-occno-кэльиого пЗрлзолэиня Лчачомии педагогических наук Украинн, х&св,

19>6 von.

Жюспотщяя СОЦСРКПГ ИССЛСЦОХЯНИИ РЯЗПИШ! COUCprUMIHT Н (.ори

о0Г21Шзчции нароцэкецческоЗ работы в оонQj/.iiOn га:оле. Раскргчмттся xapsxyepime особенности украинского нзроцоисцешт. Обосночаи^ хпя-цеатуааыше иодокеиия, критерии отбора ияроцопе^юсгпго штсри-дла но направлениям, разработана .методика црелзлавания наопкочедония В ОСППНИОл! шкоде.

Zinoida O.Serciytchulc

"Contents and Forms of the Polsscudy Work in v’qv K.ib JJchool"

This dissertr Sion is iifjde in the form of .■; ninausciipb. It

qa-j'lifics for the C-vndid»tc of Pcdt'SOGics degree on the spcci^li by

1J0001 - "Thooey :nd History of Ped jgo’/jicc". PedrfSOoics ?nd Л»у-

colo^y Ins bitute of Voc:'bioRyl ii’ducf'bion of the Ukvaittivn Доичк v.y

of Pcdj'^QQicj, :ti/iv, 199S.

The dissertation contains the description of the research of

the devolopciont of bho foltotudy contents vnd for us in the йухп

School.

It also describes the Uiriiinisn fol’tstudy peculiarities.

The conceptu.fl points яге developed ?nd the criteria of the folkstudy Ku'teri;.1! so lection ore grounded in the dissertabion.

The bechniQues of this aubjcct tevcuins is beins implemented in schools.

The dissertation on well contains the conclusions уbout posit: influence of the folfcstudy info ciu:r bi 011 on the reforustion of inode r; education ays beta contents «ad on bho formation of the national uol: consciousness ns v.ell ;as on the revival of the notional culture ;;ri' spiritunl v;orld of atudents.

Ключ отп слова: нэродазнздча ообота, оенптшэ школа, пз'Цонплы' cauocv.iTioMtcTb, пзроцни’1 с-Лтогляц, пяц!опальна культура.