Темы диссертаций по педагогике » Общая педагогика, история педагогики и образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Содержание образования украинской средней школы в истории галицийских классических гимназий (1864—1918 гг.)

Автореферат по педагогике на тему «Содержание образования украинской средней школы в истории галицийских классических гимназий (1864—1918 гг.)», специальность ВАК РФ 13.00.01 - Общая педагогика, история педагогики и образования
Автореферат
Автор научной работы
 Курляк, Ирина Евгеньевна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1995
Специальность ВАК РФ
 13.00.01
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Содержание образования украинской средней школы в истории галицийских классических гимназий (1864—1918 гг.)"

На прачах рукоішеу

КУРЛЯК

Ірина Євгенівна

ЗМІСТ ОСВІТИ української СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ В ІСТОРІЇ ГАЛИЦЬКИХ КЛАСИЧНИХ ГІМНАЗІЙ (1864—1918 рр.)

13.00.01 —теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КПТВ 199 5

Дисертацією є рукопис

Роботу шіконано у Львівському державному університеті імені Івана Франка

Науковці! керівник —

кандидат педагогічних наук, доцент

ІКУХТА Антін Михайлович. |

Офіційні опоненти —

доктор педагогічних наук, професор МАЙБОРОДА Василь

Калениковнч;

кандидат педагогічних наук, доцент СТУПАРИК Богдан

Михайлович,

Провідна установа —

Інститут педагогіки АПН України.

Захист відбудеться _^1995 р. о 15 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 008.18.15 з присудженая наукового ступеня кандидата педагогічних наук у Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Київ, вул. Воло-димирська, 60. \

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліітеці Київського університету. /

Автореферат розіслано <= 1995 р.

/1

Вчений секретар

спеціалізованої р Щ ^ ПЛАХОТНЮК О. В.

- І. Загальна зжрактеркетиха роботи

Астуальніхіь.-ддсд.дд5ння. Сучасні двртавотворчі процеси в Україні, поряд із найЕсллизітими питаннякм політичного та економічного розвитку, торкнулися і проблем освіти. На їх розв"язання зорійнтована розбудова національної системі освіти і подолання монопольного становица деркави у ній. Виникли "нові" навчальні' заклади - гімназії, ліцеї, коледгі, семінарії, які мають на меті підготовку високоосвічених фахівців різного рівня. Однак, це завдання конка виконати лише тоді, коли зміст освіти цих навчальних закладів буде відповідати сучасним потребам людини і суспільства. Успіх значною мірою залежатиме від того, наскільки раціонально і ефективно буде використаний не лише найновіший зарубікни?;» а й передовсім нзп, це так кало дослідяений національний досвід українського спільництва з мшулсігу.

Особливо повчальною, вартісною для сьогодення е історія

' и

школи та освіти на західноукраїнській землях & другій половині XII - на початку XX. ст. Саме тоді зусиллями прогрескЕКсї громадськості були створені перзі- українські середні школи, які виховали ціле покоління національної інтелектуальної еліти. Галицькі українські гімназії у своєму розвитку досягли найвищого європейського рівня у той час, коли в російській Україні після Валуєвського циркуляру /1863 р./ та Енського указу /1876 р./ у гімназіях не розглядали навіть найчі.ть-ьгіших творів українського письменства, а в колегії навла Галагана український фольклор вивчали з. курсі російської літератури. ’

Сьогодні перед новоствореники українськими гіиназіяии, ліцеями та іншими школами постали проблеми, зумоЕле:-ц браком досвіду й відповідних наукових досліджень. Хому так &а- .

нливо всебічно дослідити устрій, дидактичну .систему, національно-освітні традиції гагшцывк українських гімназій, які . ще _ за Австро-Угорщини вирішували аналогічні проблеми ета-новлення. Критичний аналіз та узагальнення досвіду їх роботи, з якого ш повинні запозичити все найкраще, дасть мо- ■ •гливі сть освіт.янаи знайти правильні орієнтири на шляху відродження сучасних українських гімназій.

Б останні роки проблеми становлення наці ояальної школи. -привернули увагу багатьох 'вчених. Так, важливі аспекти побудова української вколи, П історичного минулого розкрили у .своїх працях Б.отупарик, Б.Майборода, О.Блшневський, М.Воло-шн. Розвиток освіти і педагогічної думки на західноукраїнська: землях у дорадякський період вивчали Л.Баїк, Б.-ійітвров, А".Кондратюк,- які висвітлили' у своїх працях боротьбу українського народу проти онімечення та полонізації „ його прагнення вчитися рідною мовою ка рідній землі. Важливу роль прогресивної .української інтелігенції в процесі становлення національного 'шкільництва розкрили В.Кубійович, ВЛоповський, Д.Свідкик, Д.Гёрцак та ін. Педагогічні погляди видатних громадських та культурних дія*чі в того часу дослідили у своїх працях -В.Савинець, В.Смаль,■ В.Гетьман та ін. Роль педагогічної преси в боротьбі ■ за украї нську школу вивчали І .Зайченко,

0.Лі совий, С.Лаба. Окрезд аспекти розвитку гімназійної освіти на українських землях у дорадянський період розгляну-. ли В.аіайборода, Н.Дідух, А.Вкхрущ, О.Біглневський та ін. За-рубігні дослідники Українського Архіву діаспори у 70-80-их роках такон видали історично-мемуарні збірники і пропам"ятні книги,-присвячені діяльності українських гіжазі й Галичим; в другій половині XIX - яа початку XX століття.

. Особлізу угагу привертав проблсиа змісту освіти в національні й школі, окремі аспекти якої вивчали Е.Членський, Б.ільченко, д.Дєйкун, 0 «Штурман та ін. їх дослідження присвячені пошуку оптимальної моделі змісту навчання, створеній національних підручний в для "нових" типів скіл.

Водночас зауваяико, що сьогодні все це но зроблено цілісного історико-педагогічного дослідження процесу станоз-лення і розвитку українських гімназій Галичини, не вивчено їх навчально-виховної системи, особливостей формування змісту освіти, національних традицій тощо. Актуальність дослідження, недостатня з погляду сучасних вимог його теоретична і методична розробка, а тако~ потреби практики зумовили вибір теки дисертації.

Хронологічні, рамки дослідження охоплюють період від року українізації першого класу Львівської академічної гімназії /далі - ДАТ/, що стала первістком державного національного середнього шкільництва.до розпаді' Австро-Угорської монархії /І664-І9І8 рр./. • *

■ Об"ектом дослідження обрана теорії) і практику розвитку . української середньої школи на західноукраїнських бєїалях в другій половині XIX - на початку XX ст.

Предмет дослідження - процес формування змісту освіти українських класичних гімназій в Галичині за Австро-Угордини.

Мета роботи - розкрити основні причини і виявити найважливіші тенданції зщни навчальних плані з, програм і гімназійних підручників того часу,■ виділити прогресивні надбання, які молуть б>ти використані б практиці- роботи су--часних українських гімназій.

Вказані предмет і :гета роботи зумовили такі завдання

дослідження: ■ ‘ - ■_

- проаналізувати історичний процес становлення і розвитку українських" гімнагі й Галичини .за Австро-Угорщини, виді- ■ лити його основні етапи-і. характерні особливості; . _

- відтворити, цілісний образ дидактичної системи класично- -гімназійної освіти того часу /дати загальну характеристику структури навчального процесу, методичної бази, систем Прийому учнів та відбору викладацького складу, форм і методів навчання, системи контролю та обліку

■ знань, національно-освітніх традицій тсцо/; ’

. - проаналізувати процес формування змісту освіти україн- . ської середньої .школи, зокрема виділити основні фактори, які впливали на його формування, компоненти, тен- • денції його розвитку в цілому та в конкретних навчаль-. них дисциплінах, виявити основні риси класично-гімназійної освіти; . .

- виділити позитивні надбання, які моауть бути використані при розв"язанні дидактичних, організаційних, фінансових та загальнопедагогічних проблем у діяльності сучасних

. гімназій.- - . ■ ■ ' ■ .. ■ ■

Методологічну основу дослідження становлять теорія . наукового пізнання, положення про діалектичну єдність національного і загальнолюдського, методологічні- засади, які містяться ^ Законі Україниііро освіту, в державній національній програмі "Освіта" /Україна XXI століття/, "у, концепції української•’ національної школи.

У процесі дослідження застосовано принципи науковості, історизму, детермінізму, системності. -■

Основні методи дослідження- історичний, проблемний і структурний метод у їх едності; конкретно-“попіуксгзі методи

аналізу, синтезу, узагальнення історичних фактів, систематизації та класифікації літератури та інших джерел; метод бесіди з колишніми учнями українських гімназій Галичини, директорами та вчителями сучасних гімназій, інспекторами відділів народної освіти; метод вивчення документації шкіл /навчальних планів, програм, підручників, класних журналів тощо/.

Дяедеда,доедідаення - фонди дерйсавних обласних архі ві в: Львівського /ф. 26/, Івано-Франківського /ф.304/, Тернопільського /ф.39,53/, центрального державного історичного архіву України у Львові /ф.-І78/; фонди бібліотек - цент-рачьнсї наукової бібліотеки Ай УкрйҐни ім. В.Зернадського, державної..національної бібліотеки України в Кшві, бібліотеки АН України ім.В.Стефаника у Львові, наукових бібліотек в Івано-Франківську та Тернополі, бібліотек Львівського університету ім.І.Франка, Прикарпатського університету ім.В.Стефаника, Тернопільського педінституту; фонди музеїв-"Русалки Дністрововї" у Львові , народної освіти Львівщини, ■краєзнавчого/в Івано-Франківську. .

Наукова новизна дослідження полягаз у тому, що

- відтворено цілісну картину історичного розвитку українського середнього шкільництва У Галичині за Австрс-Угор-цини;

- визначено науково обгрунтовані етапі! з його розвитку;

- встановлено, до в кінці XIX - на поч. XX ст. у Галичині.

' починає формуватися альтернативна до державної, українська система приватної осеїтн, до складу якої входили майке всі типи кавчально-ЕЯхопних закладі з; ' розкрито щсце гімназій у структурі систєія освіти; відтворено загальну картину дидактичної сі:стеж класич-

- 6 -

^о-гішазійкої освіти:' .

- визначено характерні особливості, тенденції у формуванні змісту української гімназійної освіти як б цілому, так і з конкретних цкільних дисциплінах;

- введено до наукового обігу нові документи, історичні фак-.' ти, пов"язані:з побудовою національного пікі льнлціва. й активною діяльністю українських культурно-освітніх діячів, імена яких ■були незаслунєно забуті.

Теоретична значтзість дослідження полягаь у '

- відтворенні загальної картини історичного розвитку укра-

їнського середнього шкільництва у Галичині за Азотро- . -Угорцинл; ■ . ■ ■

- періодизації цього процесу; • •

- доповненні- та' систематизації наукових знань з теорії і ’ практики гімназійної, освіти; ' ■

- науковій інтерпретації найвгкливіпих тенденції! у с^ормуЕа-НКІ змісту української' гімназійної освіти, які мевть прогностичну спрямованість і мовуть стати основою содальжих

науково-теоретичних досліджень. ■

’ ■ ' ' . • ■ ■ • 1

Практичну значущість 'роботи становлять результати до—

слідження, висновки і рекомендації, які за своїм змістом

будуть - ■ '

- вказувати шляхи піднесення національного ап:ільництва на

різних землях; .

- сприяти підвидєнна рівня української середньої освіти, відродженню і розвитку національно-освітніх традицій, розширенню національної складової змісту освіти, гуманізації та гуманітаризації навчального процесу;

- збагачувати теорію.! практику національного шкільництва, зберігати і передавати досвід минулих поколінь,

- - використовувалася тйд час читання курсів лекцій з історії педагогіки України в 'лелвузах, подуглот-пцеос, університетах топо, гри створенні методичних матеріалів для ■ вчителів гімназії!, ліцеїв та інпях типів шкіл для обдарованих дітей.

Апробація і вггоовздтаачкя реалізовані у .публікаціях наукових праць, у виступах на міжнародних та гдкзузі вських науково-практичних конференціях, зокрема: "Просвіта" - історія і сучасні проблеми" /Львів,- 1993 р./, "Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної пколи" /Львів, 1994 р./, "ПроЗлвми геограйї України" /Львів,- 1994 р./, "Національне виховання молоді у навчальних закладах" /Львів, 1894 р./, "Роль і місце їіинааії у каціональноиу вихованні учнівської колоді" Двано-ірьнхіеськ, 1994 р./ Окреііі Матеріали дисертації експонують у музеї народної освіти Львівщини. .

На»^ахаагуаика£ягА ся: ’

- визначення і наукове обгрунтування основних етапів у розвитку українських гімназій Галичини за Австро-Угоракнп;

- оцінка вкладу прогресивної української інтелігенції у процес становлення і розвитку наці опального пкільництва;

- загальні особливості дидактичної скстеїш класично-гімназійної освіти ;

- положення і висновки, як: характеризують процес сортування

зіцсту української гімназійної освіти у досліджуваний пері сд з ці лс.'і-у; ■

- інтерпретація основних тенденцій формування змісту і ке' тодики викладання конкретних навчальних дисциплін;

оцінка .досвіду-роботи перших українських класичних гімназій, ака становить практичний інтерес і а даерелом елективних . _ і сторичних’-знань з історії розвитку національного серед-

нього шкільництва, з якого ш повинні запозичити усе найкраще. ■ . ' ■ . ' ■

Структура і обсдг^добрти. Дисертація складаються із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури;і додатків. ' .Робота ілюстрована таблицями, графіками, діаграмами, ксероко-. пі ями документів того часу, картою українських гімназій Галичини за Австро-Угорщини. ’ .

. . . II..Основний зміст роботи ' .

У зступі дана загальна характеристика роботи, обгрунтована актуальність теми, сформульовані мета і основні‘завдання дослідження; його теоретичне і практичне значення. .

. У першому розділі "Історичний огляд становлення і розвитку галицький українських гімназій /І864-І9І8 рр./" розглядаються передумови заснування та основні етапи розвитку українська середніх шкіл Галичини за Австро-Угорщини.

. Встановлено, що в-край в 2-ій пол. XIX - на поч. XX ст. виникли-суспільно-політичні та культурно-освітні передумови, які сприяли створенню українського середнього шкільництва. Ними були: . •■ . '"

- конституційна монархія Габсбургів, яка забезпечувала знач-

но ширші можливості для національно-культурного відродасен-ня українців, ніж Російська іШе^я; . . .

- економічне пожвавлення в .раніше занедбаному краї, збільшення потреби у кваліфікованих кадрах; ■

- зростання політичної ..активності та національної самосвідомості українського народу;. • .

- масовий рух за створення українського шкільництва;

- активна діяльність українських культурно-освітніх, еконо-. мічних товариств та релігійних організацій край, їх фінансова підтримка у. справі створення приватних шкіл.

. Дослідження кількісних та якісних амін,- які відбувалися в процесі організаційно-змістового становлення українського середнього шкільництва,дало змогу умовно виділити чотири основні етапи розвитку галицьких гімназій.

Петамі?_єтап /1864-1837 рр./ - становлення україномовної гімназії. Він починається в рік українізації першого класу ЛАГ і зазерауиться в рік заснування другої рідномовної середньої пколи. Це був початковий етап в історії українського середнього шкільництва, спричинений усім ходом процесу національного відродження галицькій українців. Він характеризуються поступовою українізацією всіх класів ЛАГ,' яка впродовж ■двадцяти років була єдиної? українською середньою нколоз державного зразка. Саме для учнів цієї школи стараннями її професорі з - В.Ільнпцького, А.Еахняннна, 'О.Партицького,

О.Дейницького, Ю.Романчука та ін. - створюються перзі, з основному перекладні рідномоЕНІ ійдручніки. Тут закладаються підвалини української гімназійної системи навчання і виховання молоді формуються спецафічні національно-освітні традиції. Із випуском перше:'українських гімназійних підручників починаються'зародження зіс-сту освіти національне! середньої школи європейського стандарту. Вже на • ць-чіо' етапі починається $рап'.е~т&рк& теоретична розробка окремих проблем змісту гімназійної рідномовної осгіт-л у педагогічній пресі. Це, зокрема, створення спеціально: пгогпами г'ля вивчення української мови, як кіплазкої; пе-

р'ерсбка і перевидання застарілих підручників, створення української наочності /географічних та історичних карт, портреті з видатних діячів нашого нарощг/, а також додаткової та довідкової літератури /хрестоматій, словників, збірників вправ ' тощо/. ' : . . ' . ■ ■■■■'

^£гий_етап /1837-1903 рр./- зростання кількості державша середніх шкіл. Він.розпочався у рік заснування другої української гімназії в Пераі-іжалі. і завершився відкриттям утрак-Біотичних /двомовні- польсько-українських/ класів при поль-ській-гімназії в Страз. Відкриття свозї другої гімназії ук-.'раїнцкм вдалося добитися лише через два десятиліття запеклої політичної боротьби з полякамиякі іфагнуда стати вдиюая володарями,усієї Галичини. Чєрез брак приміщення і засобів для навчання друга рідяоізсвнп гішазія була організована 'у . вигляді паралельного.українського класу при польській гімна-. зії з Перемігші. Коетого року кількість цих паралельних класів зростала на один, і в ІВ94 році гімназія стала 8-річноп.-УпродоЕл: усього другого етапу не Есцухала напружена боротьба за відкроття нових'державних гімназій з українською мовою викладання. Однак, за двадцять років вдалося заснувати їх лиае чотири - в Кояозсй/1893/, в Тернополі /1633/, у Станіславові Д905/ та уЛьвові /це була філія ЛАГ, яка функціонувала як автономний заклад і з ІЗС5 р./. У І9С6 та 1303 ро-

■ ках зальна влада дозволила"-відкрити тільки утраквістичні паралельні класи при польських гімназіях у'Бережанах і Стрию, і це стало останнім здобутком українських галичан на ниві державного щкільництва. У досліджуваний період. .

■ На цьому етапі продовжується процес формування змісту освіти української середньої аколи. Одна за одною, виходять

ноеї ургдоаі програми для вивчення і стсрії рідного краю

- II - ■

/1891/,-.української нови як викладної /1633/, перша програма з гішастики /1897/. У педагогічні'пресі активізується теоретична розробка з.чісту гімназійне! освіти. Цьому сприяв вихід органу Українського Педагогічного ТоЕаристєа /далі -У.П.Т./

- журналу "Учитель". На нарадах гімназійних професорів, директорів шкіл, на вчительських конференціях, анкетах часто . піднімаються такі проблеш, як стан кіночої середньої освіти, реалізація принципу наступності мін змістом навчання народних і середніх икіл тощо. Однак, найголовнішим стало створення нових,■ оригінальних українських підручників для рідно-мовних гімназій. Засновані на загадах науковості і народності, вони мали служити національному вихованню гімназійної молоді. Активну участь у створенні таких підручників брали адокі культурно-освітні діячі того часу: С.Смаль-Стоцький, Б.Барзін-ський, В.Левицький, П.Огоновський, О.Калитовсмпій та ін.

-Тр,етх.Я_єт^і /І903-І9І4 рр./ - створення приватного середнього шкільництва. Цей період розпочався сплеском енергії . та творчої праці українського народу у різних сферах суспільного шття, а особливо в польсько-українських аяількюс ' змаганню. Роки нового століття відзначені це й зміною каці-снального світогляду: утверджується розуміння того, цо в рамках чузої освітньої системи розвиток українського державного пйльницТЕа с малоперспактиЕним. Толу прогресивна українська громадськість, культурзо-оезітні та релігійні товариства починають засновувати приватні рідномоекі еколи. Ні::-'.; стали: І/гікназії У.П.Ї. - в Яворові, Копичкнцкх /обидві засновані у 1903 р./, Городєнці, Рогатині /1509/,- Збаражу, Еусь-ігу Д9І0/, Долині /І9ІІ/, Чорткові /1912/', ?/і/о-:асгирські гімназії - сестер Василі акок /Дьбіз, Стані славі в/; 3/яіцрЯ

Українського Інституту Для дівчат в іїерєьмсілі, який у 1917 році був'реорганізований у реальну гімназію. Третій-атаг. у розвитку українського середнього шкільництва характеризувався ке кете-кількісним зростанням• рідномогних гішалій, .. але і появою вві я іншого типу. Це , передовсім , відкриття -першої української реальної гімназії, якою була чоловіча середня акола у Буську.1’Приватні' гімназії сестер Василіанок вперше відкрили доступ до середньої освіти й українським ді вчатам. Після того, як міністерські розпорядження 1397 і 1900 років дозволили приймати нінок на філософський та медичний відділи університету, перед матурне-тками Василіанських гімназій відкрилися широкі освітні обрії.

У І9.І0 році для /правління справа&и українських- приватних. шкіл• було створено спеціальний координаційний ор-. ган - Краг вий Шкільний Союз, першим головою якого став М.Груаввський. Про зацікавленість проблемами рідномовної гімназійної освіти у цей період свідчить також створення товариства учителі в вадах пкіл "Учительська Громада” /1906/.

Уже через рік після .його заснування товариство почало видавати власний друкований 'орган - курнал "Каша акола", який відзначався високим науково-методичним рівнем і мав. багато цікавих рубрик. На сторінках цього видання висвітлювалися найрізног.ійнітніаг питання української гімназійної освіти, серед яких чільне місце зайшли проблеми створення національних підручників для середніх шкіл в дусі реформи 1909 року.

Четвертий етап /І9І4-І9ІЗ то./ - діяльність гімназій у воєнний період. Із-'перлих днів окупації Галичини російсь-. кою -асмгою всі українські інституції змуаені були припинити роботу. Однак, навіть за -таких-умов ‘діяльність українській

■ - ІЗ - ; ■

гімназій ко сазмираг.,. а переноситься з еміграція. їац. зусил-ля:иї ясусолі даваної організації "" Загальнс-укр^мське.ї культурної- рад? у Відні - створюються гімназійні -:урси у Празі, Від:", таборах-для зяселекціа, частина з яких мала зсі пра-■за дер^автіійг-пйл. Окремі-українські -гімназії відновили своя .діяльністб з -крії ■ одразу після, відступу російських зійськ, однак, у зв"язку з рухом лінії фронту яавчаккя часто припиня- . лося. Деякі гімназисти, котрі гі пкігаиої -лазі: піглн у легіони Українсьисс Січових Стрільців, завершували ссзіту у так зз-гяж "етапних", гімназіях. У воєнний період дізчі середні гхмз працю .зали за комбінованим планом,- який передбачав вивчення учням дворічної програли на протязі одного року. . •

Така система організації навчання в "етапних" гімназіях, на ■зміградійн'.ос науков;пс курсах, в дівчах пколзх з комбінованим ■планом, яка зачерпувалася складанням полегшеної /"воєнної"/ катури, збагатила теорію і практику розвитку української се-

- редкьсї пколи з екстремальних умовах віГли. Ці ж умови призвели до‘.зї,іідєкня акценті з у змісті освіти на військово-патріотичний ежпйЛ молоді. Після остаточного звільнення Галичини українські середні пколи поступово -відновлшть свою діяльність і переходять на нормальний регаї навчання. -

У пергску розділі дисертації розкрито такод роль і місце гімназій в структурі австрійської, а такси альтернативної до неї - приватної української систеш освіта, цо почала формуватися в краю на поч. XI ст. Вона включала майже всі типи навчалько-вїіхозк’.сс закладі з /за винятком університету та реальної пколи/. Гімназії становили ядро цієї системи, оскільки у них готували національну інтелектуальну еліту та здій-снюзали відбір найбільп здібккх до навчання у вищих пколах.

З умовах тотальної полонізації цих шкіл на українські гімназії покладалося подвійне завдання: не лине забезпечити високий ■ європейський ріеєнь гімназійної освіти, але й виростити національно-свідому особистість, яка б, навчаючись у чужих університетах і академі ях .змогла зберегти у собі українську духовність і працювати на благо рідного народу.

У дослідженні описано характерні'риси устрою галицьких класичних гімназій та їх дидактичної системи. Навчальна дгя-льність цих гімназій базувалася на засадах, накреслених "Організаційним нарисом гімназій і реальних шкіл Австрії" Д849р./, до якого з часом були внесені:-окремі зміни. Згідно з цим документом колинні шестилітні латинські школи були зреформовані у восьмирічні гімназії з німецькою мовою викладання. Вони мали два ступені - нижчий-/І-ІУ класи/ та вищий Д-УІІІ класи/, ' які відповідали двом рівням викладання дисциплін - популярному та науковому. . . '

Навчальна робота як деркавних, так і приватних середніх шкіл була строго регламентована, міні стерсь есими планами, програмами і апробованими підручниками. Якість цієї роботи щороку ретельно перевірялася шляхом візитацій закладів крайовим пкільккм інспектором середніх шкіл. У гімназіях діяла класно-урочна система навчання, хоча використовували й іксі, допомігші форми /гуртки, екскурсії, відчити, диспути,вечори то^о/. Особливо цікавою була робота так званих "Кауч-них крупків", які- виникли з ініціативи самих гімназистів.

На засіданнях цих "кружків’' учні готували наукові доповіді

з рідкої‘історії, літератури, географії, поглиблювали сеої знання,з. класичної культури, природничих дисциплін, інсце-ні зуззали і’ргдьіі трагедії тощо.

У досліджуваний період в методиці гімназійного напчіннл мастився рішучий поворот від догматичної системи до більп активних, свгдо?і;!х, наочних і практичних методів навчання, .які проникали у Галичину із-Західної Звропи. Цьот<у сприяла ’конкурсна сясхзда відбору професорсько-викладацьких кадрі з, які характеризувалиал високим рівнем науково-методичної та фахової підготовки,- загальної 'культури, ерудиції та свідомості' своєї національної місії. ■ -

' Хоча.рівень освіти галицьких українських гімназій відповідав-усім вкюгам європейських стандартів, вони заьтди нал;: свс-є національне обличчя, свої національно-освітні традиції. До них налетали 'святкування роковин смерті І .Шевченка, ІІ.ІІалкевича, дня релігійного патрона гіішазії , дати .скасування кріпацтва та ін. Яскраво національне забарвлення зайди пало відзначення релігійних свят, до супроводжувалося

■ традиціііішун "святочними обходки" і театралі зованини дій-стза’Еі. .Виручені від цього копти гімназисти'скеровували на , благодійницькі цілі: допомогу 'сиротам, калікам, убогим, сіі*"яа загяблих. Слід зазначити, цо опіка над незаможними

■ учн.С£і та аецонатстзо були доброю традицією, і серед шкільної професури. Викладачі -'гімназія допомагали у роботі учні вськи самодіяльнже добровільних товариств, серед яких особливо окгяено -діяли ’’Марійські' Друяини",. Шкільні щад-нички", "Пласт", "Сокіл", "Молода Січ"у"Сянова Чайка" та ін. Особлизоп популярністю користувалися товариства військово-спортивного спрязіування у хлопців, які з ентузіазмом брали участь у пластових, сходинах, захоплюючих прогулянках на мальовничій природі, у спортивних змаганнях ніж команДами рхзкігх українських гімназій з сітківки, кошиківка,

копанки, ьідбиванки та-ішіас видів спсрту. -

У другоет сззділі "Загальна, характеристика змісту осві-

• ти українських класичних гімназій" розглянуто'генезис австрійських навчальних планів для східно-галицьких середніх шкіл класичного типу, розкрито роль усіх акільних дисциплін в системі гімназіГіншс.знань, простежено гшну характерних методичних підходів до викладання окремих .предметів, які вшш-нули на формування змісту навчання. Особливу увагу приділено розкриттю ролі українсько^-і!оби_, яка поступово перетворилася в національну основу змісту осеїти. При цьом;' розглянуто кардинальну зміну методики .викладання рідної мови в українських гімназіях. Засадни чим полоненням нової методики, , на якій базувався підручник С.Смаль-Стоцького і й.Гартнера "Руска граматика" Д8ЭЗ р./, стала теза про необхідність вивчення української мови ка основі її сласних фонетичних законів, а не з позиції аналогії до якихось інзих мов /латинської, польської ТРЦО/'.' ' .

Особливу роль в гімназіях відводили вивченню £ЄЛІГІЇ_._

2? курсі релігії викладали катехизм, Старий і Новий Завіти, дітургіку греко-католицької Церкви, догматику і апологетику, християнсько-католицьку етику та історію Церкви. Цей гімиа-гіЕний предмет, подшочи учням пордд із суто тєологічниі.ік відомостеіа пкроккй спектр загальноосвітніх знань, потрібних культурній людині , виконував не лизе освітню, але й вихоьну та розБИБвачу фунтаї як вагомий чинник . . "орального і наці сгі&яьксгр-.гихоБання української молоді, як вазлиБиЯ фактор гуманістично" освіти. .

Дройлаючими гіиказійниш дисциплі ка»зі вистигли актич-а кзбй -^истичгька тг грецька.. Учні не лите иктаяи ■ в ори-

. - - І? - • ' -гіналі найвизначніші аедеври грецької та римської 'літератури, але й глибоко вивчали устрій і культуру стародавнього світу. Незважаючи на напрунене протистояння мін прихильниками теорій формальної та иатеріальної 'освіти,’класичні мови у дослідчу-'ваний період .все -таки займали загоне місце з системі гімназійних знань. Однак реформа 1909 р., яка визнала пріоритет національного-виховання, стала переломним етапом у процесі формування змісту української гімназійної освіти.

' У гуманітарних навчальних закладах, якими були класичні гімназії г грунтовно Еивчали такон і ново час ні іноземні мови -німецьку, польську /відкосно-обоз-язково/ та французьку /над-. сбоз"язково/.-Особливу увагу звертали на вивчення державної німецької кони. Її значення для гімназійної освіти полягало, насамперед у тому, що само'німецький народ дав світові багато славетних імен у різних сферах людської діяльності. На той

• час .«одна інла.моза не мала такої універсальної-' систематики та стільки перекладів чільних творів, як німецька. Польську мову з українських гімназіях-вивчали всі учні з огляду на її можливе використання' у майбутній кар"зрі. Французька мо. ва через відірваність від повсякденного життя гімназистів,

' • • - * . ’ . - , •

мала на меті формування навиків спілкування на рівні цивілізованої .необхідності. - . . ■

' _Істо£і_я_та геогда^і.я виконували кілька важливих функцій, По-перие, вони були засобом систематизації та узагальнення . знань, які учні отримували в цих гуманітарних навчальних за-кладах,-сприяли формуванню у свідомості гімназистів ці лісного образу розвитку людської цивілізації від наі^цавніших часів до нозих днів. Друге завдання - це формування любові до рідної землі, її минувшини. Реалізувати його було досить складно, оскільки до початку ст. у перекладних підручниках

українська історія відверто фальсифікувалася в інтересах польської великодержавної ідеї. Тому визначне»* подією Для українського середнього спільництва став вихід у світ справді національного підручника, з рідної історії для І класу, написаного Б .Барві нськкм Л9ІІ р./.

Курс 2іате_матики,яка довгі роки викладалася абстрактно на основі пам"кттевої методики та сильно‘відстала від рівня університетської науки, лі:ие наприкінці аналізованого періоду зазнав реформі, її найважливітша здобутками стали: введення у програілу елементів диференціального числення, формування функціонального мислення і логіки учнів, запровадження наочно-графічної методики викладання. ■

Програм;! з природничих каук,' серед яких викладали п£и-£с^о_писну готові а та _^і_зику_з_хікіієв_, давали учням необхідну інформацію про людину, природу, закони її розвитку. На

, методика ЕИкладання природописної історії так і не відкинула зазубровашгя латинської -номенклатур;! та описового вивчення киьої природи зі сторінок сухих, ещційно-безбарвних підручників. іізику та хікію до реформи І9Й р. викладали як єдиний інтегрований курс, в якому ,проеідне місце займала фізика. На нккчому ступені обидві науки вивчалися лисе на якісному рівні, кодких формул , кількісних співвідношень ія>:: величинам і задач не розглядали. Експерименти були, в основної.,^', демонстраці йні і виконувалися учителей, іівтсдика ■оозв"ягування задач на еицо:.‘у ступені була розроблена дуже слабо, окремих збірників вправ тоді ще не було. Застарілі теоретичні .підручники значно відстали від рівня розвитку учі вгролтстськс: наугу. і ЕУ-ьйьгалй реформу-. -Зкге напередодні ГІГ-Г/ Л22-;, ціпа:; пі"учк;;>:к Е.Лсвпцікогс з

зики та Ю.Гірняка з хііеії , які одержали високу оцінку з г.зда-гогічній пресі за належний науксво-нетсдичний сізені-.

Неззажеячи на численні спроби ліквідації» лпол.^зе-П!;<і. й^одо.їіі, зугііла все-таки втриматися серед сбзз"язгзіп!х дно-

■ циплін як засіб підготовки' гімназисті з до уні зерситетськсї науки. Поступово звільняючись від абстрактності, напознзз-іизь новими наукосЗня відомостям з логіки те. психології, пропе-дезтика фі лософі 1 виступала джерелом необхідних знань про

. внутрішній. духовний світ людини, сприяла формузаннзз з учнів узагальненого філософського погляду на зотітя.

Серед нздо6оз"язкоеих предметів, які вивчалися за бажанням учнів, були такі, до забезпечували фізичний і естзтични?! розвиток гімназизтів або сприяли формуванню окремих практична вмінь. Це гімнастика, рисунки, каліграфія, опізн, гра на музичних інструментах, ручні роботи, стенографі я, ‘,м~дпнзпис.

■ Таким чинсп, у з міоті освіти галицьких українських гімназій молна виділити такі компоненти: • ■

І/^в£ка&ниЯ, який був обовпязковзи для середніх шкіл усіх коронних країв монархії і становив основу навчальних плані з.

До кого складу входили: релігія, класичні мози, державна мова. /німецька/, історія, географія, математика, природописні науки та пропедевтика філософії; з. 1909 р. додалися де каліграфія, рисунки та гімнастика;

£/національно-к-сайозий , який, претендуючи на врахування національної специфі ки окремих регі сні в Галичини, нормував обсяг годин з мови викладання і другої мови краю;

3/акільнкй_, до давав право у-ням гімназії на вибір надо’бов"яз-козих дисциплін. • / ' . .

Встановлено, до на формування змісту освіти української

- го -■ ..

середньої школи впливав ряд таких факторів, як: активний розвиток ринкових відносин, торгівлі, засобів комунікації; роз-биток науки і техніки, зокрема психолого-педагогічних досліджень; необхідність обійну науковою інформацією із зарубіжними країнами; наростання боротьби пригноблених народів за соціальне і національне визволення, за рідну школу; рбйквіт української літературної мови , створення національні)! термінології для вивчення різних наук та інй. Все це призвёло'до втрати класичними мовами своїх колишніх функцій. Натомість значно посилилася роль новочаских іноземних мов /німецької, . французької, англійської та ія./» що й зумовило поступовий перехід ка викладання цими мовами у школах Європи та Північної Америки. . . .

Тим не менше, за'60 рокі-в діяльності 8-літніх класичних гімназій у Галичині, їх устрій залишився без загін. Зміст освіти, хоч і зазнав реформи, однак зостався відповідним до класичного гуканітарного.-характеру цих загальноосвітніх шкіл. Найбільш’суттєвою прогресивною зміноа, зумовленою вимогами часу, стало введення в гімназідг викладної'української мови - рідної мови учнів, яка поступово перетворюється у наці окальну основу змісту навчання. Реформа 190Э р. законодавчо закріпила цей здобуток, розширивши українознавчі "можливості" окремих гімна-зійчих програм, б першу чергу - української мови,’ рідної історії та географії. Таким чином, ця реформа започаткувала б:хє офіційно важливий процес переорієнтації змісту.української гімназійної освіти з класичної на національну основу. Все це, а таг.оа введення нових обов'язкових-дисциплін /каліграфії, рисунків, гімнастики/ узгоджувалося з ковка дослідженнями в галузі псйхолого-пед&гогічних дисциплін, які відстою-■г’-л пгйродог-і дг.ст.і дні сі дкт^сеної ссві ти та завданні:

різнобічного розвитку ГІККС.ЗІЙН0Ї молоді /раніше вся угага акцентувалася на інтелектуальному та мораль непу ЕГГхопаньіЛ У висновку викладено основні результати дослідження, їх моргав© практичне застосування.

• ■ У дослідженні , на основі аналізу історичного процесу становлення і розвитку галицьких українських гімназій,визначено

4 основні етапи та ' характерні особливості рідномовнеї середньої освіти; синтезовано цілісній образ дидактичної сис-. теми того часу;. Виявлено такі основні тенденції формування змісту оезіти української середньої якали, як:‘■'звуження класичної складової зщету кавчання за рахунок розширення національної ; наповнення змісту шкільних предметів, особливо реальних, новими досягненням з науки і техніки; збереження-двоступеневого характеру навчальних програм з реальних пре-диетів; вплив нових методичних підходів, які приходили із Західної Європи на. корекцію >зиі сту кавчання та-методику ви-

• кладання окремих дисциплін; загострення проблема інформа-

ційної перенасиченості змісту-програм,. викликаної схильністю останніх до предметного універсалізиу. . г ..

■ У роботі виділено основні риси класично-гімназійної освіти: гумані тарний характер цих закладі в' для обдарованих дітей; спрямованість змісту освіта на.формування високоін-телектуальної, духовно багатої, інтелігентної людини; . орієнтація на глибоке розуміння ролі античної культури; фундаментальність освіти; гуманістична-спрямованість змісту навчання; формування релі гі йності; виховання національної свідомості і гідності шляхом засвоєння знань з ' історії і культури рідного народу та розвитку національно-" освітніх традицій; особлива увага до вивчення всесвітньої

історії, використання принципу історизму при вивченні ін-сих дисциплін; обов'язкове знання хоча 0 двох розмовних іноземних иов; забезпечення єдності вимог та стандартного 6с зового рівня о світи матуристі в, що відповідав ЩЕнароднии стандартам; реалізація пізнавальних інтересі б учнів в ході Еикладання надобов"язкових дисциплін.

Вивчення сучасного стану українських гімназій показало по найбільп гостро постали у їх роботі саме проблеми змісту навчання /перевантаженість учнів через екстенсивний приріст нових предметів, різнобій у програмах однотипних шкіл, відсутність спеціальних гімназійних підручників, недотримання базового компоненту в змісті середньо! осйіти тощо/. З врахуванням результатів дисертації та потреб практики вкажемо ' перспективні шляхи та рекомендації для розвитку сучасних українських гімназій: '

- відповідність національної середньої освіти світовому рівню

- пріоритетний статус народознавчих дисциплін, глибока обіз-

■ накість учнів з історією української культури;

- використання цікавого, дидактично придатного матеріалу з підручний б того часу /рідна література, стародавня історія, краззнавство, класичні мози, релігія, філософія, співи тоїпїз/ для створення сучасних гімназійних посібників;

- здійснення щорічної експертизи гімназійнії* планів, програм " о метою забезпечення базового компоненту в змісті освіти;

- сорічна переатестація приватних шйл на право прилюдності ,

- ефективне використання пироких можливостей шкільного компоненту для різнобічного розвитку гімназійної молоді;

- обмеження екстенсивного приросту нових предметів,

- забезпечення можливостей ’ обміну ДОСВІДОМ робзти

,,...,^2^,, --с, обдарованих дітей/створення підручкийб

з гімназійних предметів» методичні наради, анкети, г.роодетні

олімпіади, видавництво:спеціального друкованого органу тощо/',

- висіпення проблеми підготовки гімназійних вчителів;

- розвиток наиіопально-освітніх і релігіезнавчих традиція.

ОСНОВНІЩСертаЦІ ї_ но_з_т^ких_

1. Релігізгнавчі традиції з українських гімназіях Галичини. (Ібоч - 1918 рр.)//'Український ’освітній журнал.- Львів,

1994:. -'2. - С. 52-55. * '

2. Національні традиції а українських гімназіях Галичини •

(І867-І9І6 рр.)/Матеріали чауково-праотичної конференції "Національне виховання. ї'олоді. у навчальних закладах’'. -Львів, 1394. -С.-80-83. ■

і- Устрій та національно-освітні традиції галицьких українських гімназій //Матеріали науково-практичної -конференції "гольфі щеце гімназії у національному видаванні учнівської молоді". —-Івано-Франківськ, 1994. — 0. 17— ІЗ. — У спіазтор.

і. Нормування краззнавчого компоненту в змісті якільної географії українських гімназі‘3 Галичини (1864-1918 рр.)//Матеріали конференції "Проблеми географії України". - Львів, 1994. - С. 213-214.

5. З історії розвитку зчительських семінарій у Галичині // Психолого-педагогічкі проблеми професійної освіти. Науково-методичний збірник. - Київ, 1994.- С.78-81.- - У співавт.

о. Нормування у студентів готовності до роботи по гуманістичному вихованню школярів // Вісник Львів., ун-ту. Сер. педагог. — зяті. І і, - Львів, 1991. - С. 49.-55. — У співавтор-

2? ЗІ« ' ' '

АнПОТйЦКЯ

Курдок И.Е. “Содерлсаыие образования украинской средней школы

■ в истории галицийских классических гимназий

(1864-1918 гг.).

Диссертации на соискание ученой степени кандидата недагогы-яескнх наук со сцецнальвости 13.00.01 - теория и история педагогики.1. Киевский государственный университет им. Т.Шевчеяко, 1ВЭ5.

Защищается диссертация, в которой апализируется процсгг формирования содержания образования украинской средней школы в Галиции в период Австро-Венгрии (1864-1918 гг.).

На основе изучения и анализа школьных отчетов, учебных планов, программ и других документов того времени, установлены : предпосылки создания и основные этапы развития галицийских украинских гимназий, их дидактическая система и национальные традиции; тенденций формирования содержания среднего образования; выделены компоиенты содержания и характерные черты классического гимпазиальпого образования.

Ключевые слона: национальная школа, классическая гимназия,

Kurlial I. E. "The Education Content of the Ukrainian Secondary

School in the History ol Galician Classical Gymnasiums (1834-1918)”.

The disertation for obtaining the degree of a candidate of pedagogic, sciences, specializing on the theory and history of pedagogic - 13.00.01. T. Shevtchenko State University, Kiyiv, 1935.

Here is defended the thesis where the process of development of the education content in the Ukrainian secondary school in Galicia during the Austria-Hungarian period (1864-1918) is analysed.

On the basis of study and analysis of school reports, curricular, syllabuses and other documents of that time the following was found out; the premises of creationand the main stages of the development of the Ukrainian Galician gymnasiums, their didactic systems and national traditions; the main trends of development of secondary education; the components of content and characteristic features ol the classical gymnasium education Were outlined.

Key-worda: national school, classical gymnasium, education content.

содержание образования.

An eolation