автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Содержание образования украинской средней школы в истории галицийских классических гимназий (1864—1918 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Содержание образования украинской средней школы в истории галицийских классических гимназий (1864—1918 гг.)"

На прачах рукоішеу

КУРЛЯК

Ірина Євгенівна

ЗМІСТ ОСВІТИ української СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ В ІСТОРІЇ ГАЛИЦЬКИХ КЛАСИЧНИХ ГІМНАЗІЙ (1864—1918 рр.)

13.00.01 —теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КПТВ 199 5

Дисертацією є рукопис

Роботу шіконано у Львівському державному університеті імені Івана Франка

Науковці! керівник —

кандидат педагогічних наук, доцент

ІКУХТА Антін Михайлович. |

Офіційні опоненти —

доктор педагогічних наук, професор МАЙБОРОДА Василь

Калениковнч;

кандидат педагогічних наук, доцент СТУПАРИК Богдан

Михайлович,

Провідна установа —

Інститут педагогіки АПН України.

Захист відбудеться _^1995 р. о 15 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 008.18.15 з присудженая наукового ступеня кандидата педагогічних наук у Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Київ, вул. Воло-димирська, 60. \

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліітеці Київського університету. /

Автореферат розіслано <= 1995 р.

/1

Вчений секретар

спеціалізованої р Щ ^ ПЛАХОТНЮК О. В.

- І. Загальна зжрактеркетиха роботи

Астуальніхіь.-ддсд.дд5ння. Сучасні двртавотворчі процеси в Україні, поряд із найЕсллизітими питаннякм політичного та економічного розвитку, торкнулися і проблем освіти. На їх розв"язання зорійнтована розбудова національної системі освіти і подолання монопольного становица деркави у ній. Виникли "нові" навчальні' заклади - гімназії, ліцеї, коледгі, семінарії, які мають на меті підготовку високоосвічених фахівців різного рівня. Однак, це завдання конка виконати лише тоді, коли зміст освіти цих навчальних закладів буде відповідати сучасним потребам людини і суспільства. Успіх значною мірою залежатиме від того, наскільки раціонально і ефективно буде використаний не лише найновіший зарубікни?;» а й передовсім нзп, це так кало дослідяений національний досвід українського спільництва з мшулсігу.

Особливо повчальною, вартісною для сьогодення е історія

' и

школи та освіти на західноукраїнській землях & другій половині XII - на початку XX. ст. Саме тоді зусиллями прогрескЕКсї громадськості були створені перзі- українські середні школи, які виховали ціле покоління національної інтелектуальної еліти. Галицькі українські гімназії у своєму розвитку досягли найвищого європейського рівня у той час, коли в російській Україні після Валуєвського циркуляру /1863 р./ та Енського указу /1876 р./ у гімназіях не розглядали навіть найчі.ть-ьгіших творів українського письменства, а в колегії навла Галагана український фольклор вивчали з. курсі російської літератури. ’

Сьогодні перед новоствореники українськими гіиназіяии, ліцеями та іншими школами постали проблеми, зумоЕле:-ц браком досвіду й відповідних наукових досліджень. Хому так &а- .

нливо всебічно дослідити устрій, дидактичну .систему, національно-освітні традиції гагшцывк українських гімназій, які . ще _ за Австро-Угорщини вирішували аналогічні проблеми ета-новлення. Критичний аналіз та узагальнення досвіду їх роботи, з якого ш повинні запозичити все найкраще, дасть мо- ■ •гливі сть освіт.янаи знайти правильні орієнтири на шляху відродження сучасних українських гімназій.

Б останні роки проблеми становлення наці ояальної школи. -привернули увагу багатьох 'вчених. Так, важливі аспекти побудова української вколи, П історичного минулого розкрили у .своїх працях Б.отупарик, Б.Майборода, О.Блшневський, М.Воло-шн. Розвиток освіти і педагогічної думки на західноукраїнська: землях у дорадякський період вивчали Л.Баїк, Б.-ійітвров, А".Кондратюк,- які висвітлили' у своїх працях боротьбу українського народу проти онімечення та полонізації „ його прагнення вчитися рідною мовою ка рідній землі. Важливу роль прогресивної .української інтелігенції в процесі становлення національного 'шкільництва розкрили В.Кубійович, ВЛоповський, Д.Свідкик, Д.Гёрцак та ін. Педагогічні погляди видатних громадських та культурних дія*чі в того часу дослідили у своїх працях -В.Савинець, В.Смаль,■ В.Гетьман та ін. Роль педагогічної преси в боротьбі ■ за украї нську школу вивчали І .Зайченко,

0.Лі совий, С.Лаба. Окрезд аспекти розвитку гімназійної освіти на українських землях у дорадянський період розгляну-. ли В.аіайборода, Н.Дідух, А.Вкхрущ, О.Біглневський та ін. За-рубігні дослідники Українського Архіву діаспори у 70-80-их роках такон видали історично-мемуарні збірники і пропам"ятні книги,-присвячені діяльності українських гіжазі й Галичим; в другій половині XIX - яа початку XX століття.

. Особлізу угагу привертав проблсиа змісту освіти в національні й школі, окремі аспекти якої вивчали Е.Членський, Б.ільченко, д.Дєйкун, 0 «Штурман та ін. їх дослідження присвячені пошуку оптимальної моделі змісту навчання, створеній національних підручний в для "нових" типів скіл.

Водночас зауваяико, що сьогодні все це но зроблено цілісного історико-педагогічного дослідження процесу станоз-лення і розвитку українських гімназій Галичини, не вивчено їх навчально-виховної системи, особливостей формування змісту освіти, національних традицій тощо. Актуальність дослідження, недостатня з погляду сучасних вимог його теоретична і методична розробка, а тако~ потреби практики зумовили вибір теки дисертації.

Хронологічні, рамки дослідження охоплюють період від року українізації першого класу Львівської академічної гімназії /далі - ДАТ/, що стала первістком державного національного середнього шкільництва.до розпаді' Австро-Угорської монархії /І664-І9І8 рр./. • *

■ Об"ектом дослідження обрана теорії) і практику розвитку . української середньої школи на західноукраїнських бєїалях в другій половині XIX - на початку XX ст.

Предмет дослідження - процес формування змісту освіти українських класичних гімназій в Галичині за Австро-Угордини.

Мета роботи - розкрити основні причини і виявити найважливіші тенданції зщни навчальних плані з, програм і гімназійних підручників того часу,■ виділити прогресивні надбання, які молуть б>ти використані б практиці- роботи су--часних українських гімназій.

Вказані предмет і :гета роботи зумовили такі завдання

дослідження: ■ ‘ - ■_

- проаналізувати історичний процес становлення і розвитку українських" гімнагі й Галичини .за Австро-Угорщини, виді- ■ лити його основні етапи-і. характерні особливості; . _

- відтворити, цілісний образ дидактичної системи класично- -гімназійної освіти того часу /дати загальну характеристику структури навчального процесу, методичної бази, систем Прийому учнів та відбору викладацького складу, форм і методів навчання, системи контролю та обліку

■ знань, національно-освітніх традицій тсцо/; ’

. - проаналізувати процес формування змісту освіти україн- . ської середньої .школи, зокрема виділити основні фактори, які впливали на його формування, компоненти, тен- • денції його розвитку в цілому та в конкретних навчаль-. них дисциплінах, виявити основні риси класично-гімназійної освіти; . .

- виділити позитивні надбання, які моауть бути використані при розв"язанні дидактичних, організаційних, фінансових та загальнопедагогічних проблем у діяльності сучасних

. гімназій.- - . ■ ■ ' ■ .. ■ ■

Методологічну основу дослідження становлять теорія . наукового пізнання, положення про діалектичну єдність національного і загальнолюдського, методологічні- засади, які містяться ^ Законі Україниііро освіту, в державній національній програмі "Освіта" /Україна XXI століття/, "у, концепції української•’ національної школи.

У процесі дослідження застосовано принципи науковості, історизму, детермінізму, системності. -■

Основні методи дослідження- історичний, проблемний і структурний метод у їх едності; конкретно-“попіуксгзі методи

аналізу, синтезу, узагальнення історичних фактів, систематизації та класифікації літератури та інших джерел; метод бесіди з колишніми учнями українських гімназій Галичини, директорами та вчителями сучасних гімназій, інспекторами відділів народної освіти; метод вивчення документації шкіл /навчальних планів, програм, підручників, класних журналів тощо/.

Дяедеда,доедідаення - фонди дерйсавних обласних архі ві в: Львівського /ф. 26/, Івано-Франківського /ф.304/, Тернопільського /ф.39,53/, центрального державного історичного архіву України у Львові /ф.-І78/; фонди бібліотек - цент-рачьнсї наукової бібліотеки Ай УкрйҐни ім. В.Зернадського, державної..національної бібліотеки України в Кшві, бібліотеки АН України ім.В.Стефаника у Львові, наукових бібліотек в Івано-Франківську та Тернополі, бібліотек Львівського університету ім.І.Франка, Прикарпатського університету ім.В.Стефаника, Тернопільського педінституту; фонди музеїв-"Русалки Дністрововї" у Львові , народної освіти Львівщини, ■краєзнавчого/в Івано-Франківську. .

Наукова новизна дослідження полягаз у тому, що

- відтворено цілісну картину історичного розвитку українського середнього шкільництва У Галичині за Австрс-Угор-цини;

- визначено науково обгрунтовані етапі! з його розвитку;

- встановлено, до в кінці XIX - на поч. XX ст. у Галичині.

' починає формуватися альтернативна до державної, українська система приватної осеїтн, до складу якої входили майке всі типи кавчально-ЕЯхопних закладі з; ' розкрито щсце гімназій у структурі систєія освіти; відтворено загальну картину дидактичної сі:стеж класич-

- 6 -

^о-гішазійкої освіти:' .

- визначено характерні особливості, тенденції у формуванні змісту української гімназійної освіти як б цілому, так і з конкретних цкільних дисциплінах;

- введено до наукового обігу нові документи, історичні фак-.' ти, пов"язані:з побудовою національного пікі льнлціва. й активною діяльністю українських культурно-освітніх діячів, імена яких ■були незаслунєно забуті.

Теоретична значтзість дослідження полягаь у '

- відтворенні загальної картини історичного розвитку укра-

їнського середнього шкільництва у Галичині за Азотро- . -Угорцинл; ■ . ■ ■

- періодизації цього процесу; • •

- доповненні- та' систематизації наукових знань з теорії і ’ практики гімназійної, освіти; ' ■

- науковій інтерпретації найвгкливіпих тенденції! у с^ормуЕа-НКІ змісту української' гімназійної освіти, які мевть прогностичну спрямованість і мовуть стати основою содальжих

науково-теоретичних досліджень. ■

’ ■ ' ' . • ■ ■ • 1

Практичну значущість 'роботи становлять результати до—

слідження, висновки і рекомендації, які за своїм змістом

будуть - ■ '

- вказувати шляхи піднесення національного ап:ільництва на

різних землях; .

- сприяти підвидєнна рівня української середньої освіти, відродженню і розвитку національно-освітніх традицій, розширенню національної складової змісту освіти, гуманізації та гуманітаризації навчального процесу;

- збагачувати теорію.! практику національного шкільництва, зберігати і передавати досвід минулих поколінь,

- - використовувалася тйд час читання курсів лекцій з історії педагогіки України в 'лелвузах, подуглот-пцеос, університетах топо, гри створенні методичних матеріалів для ■ вчителів гімназії!, ліцеїв та інпях типів шкіл для обдарованих дітей.

Апробація і вггоовздтаачкя реалізовані у .публікаціях наукових праць, у виступах на міжнародних та гдкзузі вських науково-практичних конференціях, зокрема: "Просвіта" - історія і сучасні проблеми" /Львів,- 1993 р./, "Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної пколи" /Львів, 1994 р./, "ПроЗлвми геограйї України" /Львів,- 1994 р./, "Національне виховання молоді у навчальних закладах" /Львів, 1894 р./, "Роль і місце їіинааії у каціональноиу вихованні учнівської колоді" Двано-ірьнхіеськ, 1994 р./ Окреііі Матеріали дисертації експонують у музеї народної освіти Львівщини. .

На»^ахаагуаика£ягА ся: ’

- визначення і наукове обгрунтування основних етапів у розвитку українських гімназій Галичини за Австро-Угоракнп;

- оцінка вкладу прогресивної української інтелігенції у процес становлення і розвитку наці опального пкільництва;

- загальні особливості дидактичної скстеїш класично-гімназійної освіти ;

- положення і висновки, як: характеризують процес сортування

зіцсту української гімназійної освіти у досліджуваний пері сд з ці лс.'і-у; ■

- інтерпретація основних тенденцій формування змісту і ке' тодики викладання конкретних навчальних дисциплін;

оцінка .досвіду-роботи перших українських класичних гімназій, ака становить практичний інтерес і а даерелом елективних . _ і сторичних’-знань з історії розвитку національного серед-

нього шкільництва, з якого ш повинні запозичити усе найкраще. ■ . ' ■ . ' ■

Структура і обсдг^добрти. Дисертація складаються із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури;і додатків. ' .Робота ілюстрована таблицями, графіками, діаграмами, ксероко-. пі ями документів того часу, картою українських гімназій Галичини за Австро-Угорщини. ’ .

. . . II..Основний зміст роботи ' .

У зступі дана загальна характеристика роботи, обгрунтована актуальність теми, сформульовані мета і основні‘завдання дослідження; його теоретичне і практичне значення. .

. У першому розділі "Історичний огляд становлення і розвитку галицький українських гімназій /І864-І9І8 рр./" розглядаються передумови заснування та основні етапи розвитку українська середніх шкіл Галичини за Австро-Угорщини.

. Встановлено, що в-край в 2-ій пол. XIX - на поч. XX ст. виникли-суспільно-політичні та культурно-освітні передумови, які сприяли створенню українського середнього шкільництва. Ними були: . •■ . '"

- конституційна монархія Габсбургів, яка забезпечувала знач-

но ширші можливості для національно-культурного відродасен-ня українців, ніж Російська іШе^я; . . .

- економічне пожвавлення в .раніше занедбаному краї, збільшення потреби у кваліфікованих кадрах; ■

- зростання політичної ..активності та національної самосвідомості українського народу;. • .

- масовий рух за створення українського шкільництва;

- активна діяльність українських культурно-освітніх, еконо-. мічних товариств та релігійних організацій край, їх фінансова підтримка у. справі створення приватних шкіл.

. Дослідження кількісних та якісних амін,- які відбувалися в процесі організаційно-змістового становлення українського середнього шкільництва,дало змогу умовно виділити чотири основні етапи розвитку галицьких гімназій.

Петамі?_єтап /1864-1837 рр./ - становлення україномовної гімназії. Він починається в рік українізації першого класу ЛАГ і зазерауиться в рік заснування другої рідномовної середньої пколи. Це був початковий етап в історії українського середнього шкільництва, спричинений усім ходом процесу національного відродження галицькій українців. Він характеризуються поступовою українізацією всіх класів ЛАГ,' яка впродовж ■двадцяти років була єдиної? українською середньою нколоз державного зразка. Саме для учнів цієї школи стараннями її професорі з - В.Ільнпцького, А.Еахняннна, 'О.Партицького,

О.Дейницького, Ю.Романчука та ін. - створюються перзі, з основному перекладні рідномоЕНІ ійдручніки. Тут закладаються підвалини української гімназійної системи навчання і виховання молоді формуються спецафічні національно-освітні традиції. Із випуском перше:'українських гімназійних підручників починаються'зародження зіс-сту освіти національне! середньої школи європейського стандарту. Вже на • ць-чіо' етапі починається $рап'.е~т&рк& теоретична розробка окремих проблем змісту гімназійної рідномовної осгіт-л у педагогічній пресі. Це, зокрема, створення спеціально: пгогпами г'ля вивчення української мови, як кіплазкої; пе-

р'ерсбка і перевидання застарілих підручників, створення української наочності /географічних та історичних карт, портреті з видатних діячів нашого нарощг/, а також додаткової та довідкової літератури /хрестоматій, словників, збірників вправ ' тощо/. ' : . . ' . ■ ■■■■'

^£гий_етап /1837-1903 рр./- зростання кількості державша середніх шкіл. Він.розпочався у рік заснування другої української гімназії в Пераі-іжалі. і завершився відкриттям утрак-Біотичних /двомовні- польсько-українських/ класів при поль-ській-гімназії в Страз. Відкриття свозї другої гімназії ук-.'раїнцкм вдалося добитися лише через два десятиліття запеклої політичної боротьби з полякамиякі іфагнуда стати вдиюая володарями,усієї Галичини. Чєрез брак приміщення і засобів для навчання друга рідяоізсвнп гішазія була організована 'у . вигляді паралельного.українського класу при польській гімна-. зії з Перемігші. Коетого року кількість цих паралельних класів зростала на один, і в ІВ94 році гімназія стала 8-річноп.-УпродоЕл: усього другого етапу не Есцухала напружена боротьба за відкроття нових'державних гімназій з українською мовою викладання. Однак, за двадцять років вдалося заснувати їх лиае чотири - в Кояозсй/1893/, в Тернополі /1633/, у Станіславові Д905/ та уЛьвові /це була філія ЛАГ, яка функціонувала як автономний заклад і з ІЗС5 р./. У І9С6 та 1303 ро-

■ ках зальна влада дозволила"-відкрити тільки утраквістичні паралельні класи при польських гімназіях у'Бережанах і Стрию, і це стало останнім здобутком українських галичан на ниві державного щкільництва. У досліджуваний період. .

■ На цьому етапі продовжується процес формування змісту освіти української середньої аколи. Одна за одною, виходять

ноеї ургдоаі програми для вивчення і стсрії рідного краю

- II - ■

/1891/,-.української нови як викладної /1633/, перша програма з гішастики /1897/. У педагогічні'пресі активізується теоретична розробка з.чісту гімназійне! освіти. Цьому сприяв вихід органу Українського Педагогічного ТоЕаристєа /далі -У.П.Т./

- журналу "Учитель". На нарадах гімназійних професорів, директорів шкіл, на вчительських конференціях, анкетах часто . піднімаються такі проблеш, як стан кіночої середньої освіти, реалізація принципу наступності мін змістом навчання народних і середніх икіл тощо. Однак, найголовнішим стало створення нових,■ оригінальних українських підручників для рідно-мовних гімназій. Засновані на загадах науковості і народності, вони мали служити національному вихованню гімназійної молоді. Активну участь у створенні таких підручників брали адокі культурно-освітні діячі того часу: С.Смаль-Стоцький, Б.Барзін-ський, В.Левицький, П.Огоновський, О.Калитовсмпій та ін.

-Тр,етх.Я_єт^і /І903-І9І4 рр./ - створення приватного середнього шкільництва. Цей період розпочався сплеском енергії . та творчої праці українського народу у різних сферах суспільного шття, а особливо в польсько-українських аяількюс ' змаганню. Роки нового століття відзначені це й зміною каці-снального світогляду: утверджується розуміння того, цо в рамках чузої освітньої системи розвиток українського державного пйльницТЕа с малоперспактиЕним. Толу прогресивна українська громадськість, культурзо-оезітні та релігійні товариства починають засновувати приватні рідномоекі еколи. Ні::-'.; стали: І/гікназії У.П.Ї. - в Яворові, Копичкнцкх /обидві засновані у 1903 р./, Городєнці, Рогатині /1509/,- Збаражу, Еусь-ігу Д9І0/, Долині /І9ІІ/, Чорткові /1912/', ?/і/о-:асгирські гімназії - сестер Василі акок /Дьбіз, Стані славі в/; 3/яіцрЯ

Українського Інституту Для дівчат в іїерєьмсілі, який у 1917 році був'реорганізований у реальну гімназію. Третій-атаг. у розвитку українського середнього шкільництва характеризувався ке кете-кількісним зростанням• рідномогних гішалій, .. але і появою вві я іншого типу. Це , передовсім , відкриття -першої української реальної гімназії, якою була чоловіча середня акола у Буську.1’Приватні' гімназії сестер Василіанок вперше відкрили доступ до середньої освіти й українським ді вчатам. Після того, як міністерські розпорядження 1397 і 1900 років дозволили приймати нінок на філософський та медичний відділи університету, перед матурне-тками Василіанських гімназій відкрилися широкі освітні обрії.

У І9.І0 році для /правління справа&и українських- приватних. шкіл• було створено спеціальний координаційний ор-. ган - Краг вий Шкільний Союз, першим головою якого став М.Груаввський. Про зацікавленість проблемами рідномовної гімназійної освіти у цей період свідчить також створення товариства учителі в вадах пкіл "Учительська Громада” /1906/.

Уже через рік після .його заснування товариство почало видавати власний друкований 'орган - курнал "Каша акола", який відзначався високим науково-методичним рівнем і мав. багато цікавих рубрик. На сторінках цього видання висвітлювалися найрізног.ійнітніаг питання української гімназійної освіти, серед яких чільне місце зайшли проблеми створення національних підручників для середніх шкіл в дусі реформи 1909 року.

Четвертий етап /І9І4-І9ІЗ то./ - діяльність гімназій у воєнний період. Із-'перлих днів окупації Галичини російсь-. кою -асмгою всі українські інституції змуаені були припинити роботу. Однак, навіть за -таких-умов ‘діяльність українській

■ - ІЗ - ; ■

гімназій ко сазмираг.,. а переноситься з еміграція. їац. зусил-ля:иї ясусолі даваної організації "" Загальнс-укр^мське.ї культурної- рад? у Відні - створюються гімназійні -:урси у Празі, Від:", таборах-для зяселекціа, частина з яких мала зсі пра-■за дер^автіійг-пйл. Окремі-українські -гімназії відновили своя .діяльністб з -крії ■ одразу після, відступу російських зійськ, однак, у зв"язку з рухом лінії фронту яавчаккя часто припиня- . лося. Деякі гімназисти, котрі гі пкігаиої -лазі: піглн у легіони Українсьисс Січових Стрільців, завершували ссзіту у так зз-гяж "етапних", гімназіях. У воєнний період дізчі середні гхмз працю .зали за комбінованим планом,- який передбачав вивчення учням дворічної програли на протязі одного року. . •

Така система організації навчання в "етапних" гімназіях, на ■зміградійн'.ос науков;пс курсах, в дівчах пколзх з комбінованим ■планом, яка зачерпувалася складанням полегшеної /"воєнної"/ катури, збагатила теорію і практику розвитку української се-

- редкьсї пколи з екстремальних умовах віГли. Ці ж умови призвели до‘.зї,іідєкня акценті з у змісті освіти на військово-патріотичний ежпйЛ молоді. Після остаточного звільнення Галичини українські середні пколи поступово -відновлшть свою діяльність і переходять на нормальний регаї навчання. -

У пергску розділі дисертації розкрито такод роль і місце гімназій в структурі австрійської, а такси альтернативної до неї - приватної української систеш освіта, цо почала формуватися в краю на поч. XI ст. Вона включала майже всі типи навчалько-вїіхозк’.сс закладі з /за винятком університету та реальної пколи/. Гімназії становили ядро цієї системи, оскільки у них готували національну інтелектуальну еліту та здій-снюзали відбір найбільп здібккх до навчання у вищих пколах.

З умовах тотальної полонізації цих шкіл на українські гімназії покладалося подвійне завдання: не лине забезпечити високий ■ європейський ріеєнь гімназійної освіти, але й виростити національно-свідому особистість, яка б, навчаючись у чужих університетах і академі ях .змогла зберегти у собі українську духовність і працювати на благо рідного народу.

У дослідженні описано характерні'риси устрою галицьких класичних гімназій та їх дидактичної системи. Навчальна дгя-льність цих гімназій базувалася на засадах, накреслених "Організаційним нарисом гімназій і реальних шкіл Австрії" Д849р./, до якого з часом були внесені:-окремі зміни. Згідно з цим документом колинні шестилітні латинські школи були зреформовані у восьмирічні гімназії з німецькою мовою викладання. Вони мали два ступені - нижчий-/І-ІУ класи/ та вищий Д-УІІІ класи/, ' які відповідали двом рівням викладання дисциплін - популярному та науковому. . . '

Навчальна робота як деркавних, так і приватних середніх шкіл була строго регламентована, міні стерсь есими планами, програмами і апробованими підручниками. Якість цієї роботи щороку ретельно перевірялася шляхом візитацій закладів крайовим пкільккм інспектором середніх шкіл. У гімназіях діяла класно-урочна система навчання, хоча використовували й іксі, допомігші форми /гуртки, екскурсії, відчити, диспути,вечори то^о/. Особливо цікавою була робота так званих "Кауч-них крупків", які- виникли з ініціативи самих гімназистів.

На засіданнях цих "кружків’' учні готували наукові доповіді

з рідкої‘історії, літератури, географії, поглиблювали сеої знання,з. класичної культури, природничих дисциплін, інсце-ні зуззали і’ргдьіі трагедії тощо.

У досліджуваний період в методиці гімназійного напчіннл мастився рішучий поворот від догматичної системи до більп активних, свгдо?і;!х, наочних і практичних методів навчання, .які проникали у Галичину із-Західної Звропи. Цьот<у сприяла ’конкурсна сясхзда відбору професорсько-викладацьких кадрі з, які характеризувалиал високим рівнем науково-методичної та фахової підготовки,- загальної 'культури, ерудиції та свідомості' своєї національної місії. ■ -

' Хоча.рівень освіти галицьких українських гімназій відповідав-усім вкюгам європейських стандартів, вони заьтди нал;: свс-є національне обличчя, свої національно-освітні традиції. До них налетали 'святкування роковин смерті І .Шевченка, ІІ.ІІалкевича, дня релігійного патрона гіішазії , дати .скасування кріпацтва та ін. Яскраво національне забарвлення зайди пало відзначення релігійних свят, до супроводжувалося

■ традиціііішун "святочними обходки" і театралі зованини дій-стза’Еі. .Виручені від цього копти гімназисти'скеровували на , благодійницькі цілі: допомогу 'сиротам, калікам, убогим, сіі*"яа загяблих. Слід зазначити, цо опіка над незаможними

■ учн.С£і та аецонатстзо були доброю традицією, і серед шкільної професури. Викладачі -'гімназія допомагали у роботі учні вськи самодіяльнже добровільних товариств, серед яких особливо окгяено -діяли ’’Марійські' Друяини",. Шкільні щад-нички", "Пласт", "Сокіл", "Молода Січ"у"Сянова Чайка" та ін. Особлизоп популярністю користувалися товариства військово-спортивного спрязіування у хлопців, які з ентузіазмом брали участь у пластових, сходинах, захоплюючих прогулянках на мальовничій природі, у спортивних змаганнях ніж команДами рхзкігх українських гімназій з сітківки, кошиківка,

копанки, ьідбиванки та-ішіас видів спсрту. -

У другоет сззділі "Загальна, характеристика змісту осві-

• ти українських класичних гімназій" розглянуто'генезис австрійських навчальних планів для східно-галицьких середніх шкіл класичного типу, розкрито роль усіх акільних дисциплін в системі гімназіГіншс.знань, простежено гшну характерних методичних підходів до викладання окремих .предметів, які вшш-нули на формування змісту навчання. Особливу увагу приділено розкриттю ролі українсько^-і!оби_, яка поступово перетворилася в національну основу змісту осеїти. При цьом;' розглянуто кардинальну зміну методики .викладання рідної мови в українських гімназіях. Засадни чим полоненням нової методики, , на якій базувався підручник С.Смаль-Стоцького і й.Гартнера "Руска граматика" Д8ЭЗ р./, стала теза про необхідність вивчення української мови ка основі її сласних фонетичних законів, а не з позиції аналогії до якихось інзих мов /латинської, польської ТРЦО/'.' ' .

Особливу роль в гімназіях відводили вивченню £ЄЛІГІЇ_._

2? курсі релігії викладали катехизм, Старий і Новий Завіти, дітургіку греко-католицької Церкви, догматику і апологетику, християнсько-католицьку етику та історію Церкви. Цей гімиа-гіЕний предмет, подшочи учням пордд із суто тєологічниі.ік відомостеіа пкроккй спектр загальноосвітніх знань, потрібних культурній людині , виконував не лизе освітню, але й вихоьну та розБИБвачу фунтаї як вагомий чинник . . "орального і наці сгі&яьксгр-.гихоБання української молоді, як вазлиБиЯ фактор гуманістично" освіти. .

Дройлаючими гіиказійниш дисциплі ка»зі вистигли актич-а кзбй -^истичгька тг грецька.. Учні не лите иктаяи ■ в ори-

. - - І? - • ' -гіналі найвизначніші аедеври грецької та римської 'літератури, але й глибоко вивчали устрій і культуру стародавнього світу. Незважаючи на напрунене протистояння мін прихильниками теорій формальної та иатеріальної 'освіти,’класичні мови у дослідчу-'ваний період .все -таки займали загоне місце з системі гімназійних знань. Однак реформа 1909 р., яка визнала пріоритет національного-виховання, стала переломним етапом у процесі формування змісту української гімназійної освіти.

' У гуманітарних навчальних закладах, якими були класичні гімназії г грунтовно Еивчали такон і ново час ні іноземні мови -німецьку, польську /відкосно-обоз-язково/ та французьку /над-. сбоз"язково/.-Особливу увагу звертали на вивчення державної німецької кони. Її значення для гімназійної освіти полягало, насамперед у тому, що само'німецький народ дав світові багато славетних імен у різних сферах людської діяльності. На той

• час .«одна інла.моза не мала такої універсальної-' систематики та стільки перекладів чільних творів, як німецька. Польську мову з українських гімназіях-вивчали всі учні з огляду на її можливе використання' у майбутній кар"зрі. Французька мо. ва через відірваність від повсякденного життя гімназистів,

' • • - * . ’ . - , •

мала на меті формування навиків спілкування на рівні цивілізованої .необхідності. - . . ■

' _Істо£і_я_та геогда^і.я виконували кілька важливих функцій, По-перие, вони були засобом систематизації та узагальнення . знань, які учні отримували в цих гуманітарних навчальних за-кладах,-сприяли формуванню у свідомості гімназистів ці лісного образу розвитку людської цивілізації від наі^цавніших часів до нозих днів. Друге завдання - це формування любові до рідної землі, її минувшини. Реалізувати його було досить складно, оскільки до початку ст. у перекладних підручниках

українська історія відверто фальсифікувалася в інтересах польської великодержавної ідеї. Тому визначне»* подією Для українського середнього спільництва став вихід у світ справді національного підручника, з рідної історії для І класу, написаного Б .Барві нськкм Л9ІІ р./.

Курс 2іате_матики,яка довгі роки викладалася абстрактно на основі пам"кттевої методики та сильно‘відстала від рівня університетської науки, лі:ие наприкінці аналізованого періоду зазнав реформі, її найважливітша здобутками стали: введення у програілу елементів диференціального числення, формування функціонального мислення і логіки учнів, запровадження наочно-графічної методики викладання. ■

Програм;! з природничих каук,' серед яких викладали п£и-£с^о_писну готові а та _^і_зику_з_хікіієв_, давали учням необхідну інформацію про людину, природу, закони її розвитку. На

, методика ЕИкладання природописної історії так і не відкинула зазубровашгя латинської -номенклатур;! та описового вивчення киьої природи зі сторінок сухих, ещційно-безбарвних підручників. іізику та хікію до реформи І9Й р. викладали як єдиний інтегрований курс, в якому ,проеідне місце займала фізика. На нккчому ступені обидві науки вивчалися лисе на якісному рівні, кодких формул , кількісних співвідношень ія>:: величинам і задач не розглядали. Експерименти були, в основної.,^', демонстраці йні і виконувалися учителей, іівтсдика ■оозв"ягування задач на еицо:.‘у ступені була розроблена дуже слабо, окремих збірників вправ тоді ще не було. Застарілі теоретичні .підручники значно відстали від рівня розвитку учі вгролтстськс: наугу. і ЕУ-ьйьгалй реформу-. -Зкге напередодні ГІГ-Г/ Л22-;, ціпа:; пі"учк;;>:к Е.Лсвпцікогс з

зики та Ю.Гірняка з хііеії , які одержали високу оцінку з г.зда-гогічній пресі за належний науксво-нетсдичний сізені-.

Неззажеячи на численні спроби ліквідації» лпол.^зе-П!;<і. й^одо.їіі, зугііла все-таки втриматися серед сбзз"язгзіп!х дно-

■ циплін як засіб підготовки' гімназисті з до уні зерситетськсї науки. Поступово звільняючись від абстрактності, напознзз-іизь новими наукосЗня відомостям з логіки те. психології, пропе-дезтика фі лософі 1 виступала джерелом необхідних знань про

. внутрішній. духовний світ людини, сприяла формузаннзз з учнів узагальненого філософського погляду на зотітя.

Серед нздо6оз"язкоеих предметів, які вивчалися за бажанням учнів, були такі, до забезпечували фізичний і естзтични?! розвиток гімназизтів або сприяли формуванню окремих практична вмінь. Це гімнастика, рисунки, каліграфія, опізн, гра на музичних інструментах, ручні роботи, стенографі я, ‘,м~дпнзпис.

■ Таким чинсп, у з міоті освіти галицьких українських гімназій молна виділити такі компоненти: • ■

І/^в£ка&ниЯ, який був обовпязковзи для середніх шкіл усіх коронних країв монархії і становив основу навчальних плані з.

До кого складу входили: релігія, класичні мози, державна мова. /німецька/, історія, географія, математика, природописні науки та пропедевтика філософії; з. 1909 р. додалися де каліграфія, рисунки та гімнастика;

£/національно-к-сайозий , який, претендуючи на врахування національної специфі ки окремих регі сні в Галичини, нормував обсяг годин з мови викладання і другої мови краю;

3/акільнкй_, до давав право у-ням гімназії на вибір надо’бов"яз-козих дисциплін. • / ' . .

Встановлено, до на формування змісту освіти української

- го -■ ..

середньої школи впливав ряд таких факторів, як: активний розвиток ринкових відносин, торгівлі, засобів комунікації; роз-биток науки і техніки, зокрема психолого-педагогічних досліджень; необхідність обійну науковою інформацією із зарубіжними країнами; наростання боротьби пригноблених народів за соціальне і національне визволення, за рідну школу; рбйквіт української літературної мови , створення національні)! термінології для вивчення різних наук та інй. Все це призвёло'до втрати класичними мовами своїх колишніх функцій. Натомість значно посилилася роль новочаских іноземних мов /німецької, . французької, англійської та ія./» що й зумовило поступовий перехід ка викладання цими мовами у школах Європи та Північної Америки. . . .

Тим не менше, за'60 рокі-в діяльності 8-літніх класичних гімназій у Галичині, їх устрій залишився без загін. Зміст освіти, хоч і зазнав реформи, однак зостався відповідним до класичного гуканітарного.-характеру цих загальноосвітніх шкіл. Найбільш’суттєвою прогресивною зміноа, зумовленою вимогами часу, стало введення в гімназідг викладної'української мови - рідної мови учнів, яка поступово перетворюється у наці окальну основу змісту навчання. Реформа 190Э р. законодавчо закріпила цей здобуток, розширивши українознавчі "можливості" окремих гімна-зійчих програм, б першу чергу - української мови,’ рідної історії та географії. Таким чином, ця реформа започаткувала б:хє офіційно важливий процес переорієнтації змісту.української гімназійної освіти з класичної на національну основу. Все це, а таг.оа введення нових обов'язкових-дисциплін /каліграфії, рисунків, гімнастики/ узгоджувалося з ковка дослідженнями в галузі псйхолого-пед&гогічних дисциплін, які відстою-■г’-л пгйродог-і дг.ст.і дні сі дкт^сеної ссві ти та завданні:

різнобічного розвитку ГІККС.ЗІЙН0Ї молоді /раніше вся угага акцентувалася на інтелектуальному та мораль непу ЕГГхопаньіЛ У висновку викладено основні результати дослідження, їх моргав© практичне застосування.

• ■ У дослідженні , на основі аналізу історичного процесу становлення і розвитку галицьких українських гімназій,визначено

4 основні етапи та ' характерні особливості рідномовнеї середньої освіти; синтезовано цілісній образ дидактичної сис-. теми того часу;. Виявлено такі основні тенденції формування змісту оезіти української середньої якали, як:‘■'звуження класичної складової зщету кавчання за рахунок розширення національної ; наповнення змісту шкільних предметів, особливо реальних, новими досягненням з науки і техніки; збереження-двоступеневого характеру навчальних програм з реальних пре-диетів; вплив нових методичних підходів, які приходили із Західної Європи на. корекцію >зиі сту кавчання та-методику ви-

• кладання окремих дисциплін; загострення проблема інформа-

ційної перенасиченості змісту-програм,. викликаної схильністю останніх до предметного універсалізиу. . г ..

■ У роботі виділено основні риси класично-гімназійної освіти: гумані тарний характер цих закладі в' для обдарованих дітей; спрямованість змісту освіта на.формування високоін-телектуальної, духовно багатої, інтелігентної людини; . орієнтація на глибоке розуміння ролі античної культури; фундаментальність освіти; гуманістична-спрямованість змісту навчання; формування релі гі йності; виховання національної свідомості і гідності шляхом засвоєння знань з ' історії і культури рідного народу та розвитку національно-" освітніх традицій; особлива увага до вивчення всесвітньої

історії, використання принципу історизму при вивченні ін-сих дисциплін; обов'язкове знання хоча 0 двох розмовних іноземних иов; забезпечення єдності вимог та стандартного 6с зового рівня о світи матуристі в, що відповідав ЩЕнароднии стандартам; реалізація пізнавальних інтересі б учнів в ході Еикладання надобов"язкових дисциплін.

Вивчення сучасного стану українських гімназій показало по найбільп гостро постали у їх роботі саме проблеми змісту навчання /перевантаженість учнів через екстенсивний приріст нових предметів, різнобій у програмах однотипних шкіл, відсутність спеціальних гімназійних підручників, недотримання базового компоненту в змісті середньо! осйіти тощо/. З врахуванням результатів дисертації та потреб практики вкажемо ' перспективні шляхи та рекомендації для розвитку сучасних українських гімназій: '

- відповідність національної середньої освіти світовому рівню

- пріоритетний статус народознавчих дисциплін, глибока обіз-

■ накість учнів з історією української культури;

- використання цікавого, дидактично придатного матеріалу з підручний б того часу /рідна література, стародавня історія, краззнавство, класичні мози, релігія, філософія, співи тоїпїз/ для створення сучасних гімназійних посібників;

- здійснення щорічної експертизи гімназійнії* планів, програм " о метою забезпечення базового компоненту в змісті освіти;

- сорічна переатестація приватних шйл на право прилюдності ,

- ефективне використання пироких можливостей шкільного компоненту для різнобічного розвитку гімназійної молоді;

- обмеження екстенсивного приросту нових предметів,

- забезпечення можливостей ’ обміну ДОСВІДОМ робзти

,,...,^2^,, --с, обдарованих дітей/створення підручкийб

з гімназійних предметів» методичні наради, анкети, г.роодетні

олімпіади, видавництво:спеціального друкованого органу тощо/',

- висіпення проблеми підготовки гімназійних вчителів;

- розвиток наиіопально-освітніх і релігіезнавчих традиція.

ОСНОВНІЩСертаЦІ ї_ но_з_т^ких_

1. Релігізгнавчі традиції з українських гімназіях Галичини. (Ібоч - 1918 рр.)//'Український ’освітній журнал.- Львів,

1994:. -'2. - С. 52-55. * '

2. Національні традиції а українських гімназіях Галичини •

(І867-І9І6 рр.)/Матеріали чауково-праотичної конференції "Національне виховання. ї'олоді. у навчальних закладах’'. -Львів, 1394. -С.-80-83. ■

і- Устрій та національно-освітні традиції галицьких українських гімназій //Матеріали науково-практичної -конференції "гольфі щеце гімназії у національному видаванні учнівської молоді". —-Івано-Франківськ, 1994. — 0. 17— ІЗ. — У спіазтор.

і. Нормування краззнавчого компоненту в змісті якільної географії українських гімназі‘3 Галичини (1864-1918 рр.)//Матеріали конференції "Проблеми географії України". - Львів, 1994. - С. 213-214.

5. З історії розвитку зчительських семінарій у Галичині // Психолого-педагогічкі проблеми професійної освіти. Науково-методичний збірник. - Київ, 1994.- С.78-81.- - У співавт.

о. Нормування у студентів готовності до роботи по гуманістичному вихованню школярів // Вісник Львів., ун-ту. Сер. педагог. — зяті. І і, - Львів, 1991. - С. 49.-55. — У співавтор-

2? ЗІ« ' ' '

АнПОТйЦКЯ

Курдок И.Е. “Содерлсаыие образования украинской средней школы

■ в истории галицийских классических гимназий

(1864-1918 гг.).

Диссертации на соискание ученой степени кандидата недагогы-яескнх наук со сцецнальвости 13.00.01 - теория и история педагогики.1. Киевский государственный университет им. Т.Шевчеяко, 1ВЭ5.

Защищается диссертация, в которой апализируется процсгг формирования содержания образования украинской средней школы в Галиции в период Австро-Венгрии (1864-1918 гг.).

На основе изучения и анализа школьных отчетов, учебных планов, программ и других документов того времени, установлены : предпосылки создания и основные этапы развития галицийских украинских гимназий, их дидактическая система и национальные традиции; тенденций формирования содержания среднего образования; выделены компоиенты содержания и характерные черты классического гимпазиальпого образования.

Ключевые слона: национальная школа, классическая гимназия,

Kurlial I. E. "The Education Content of the Ukrainian Secondary

School in the History ol Galician Classical Gymnasiums (1834-1918)”.

The disertation for obtaining the degree of a candidate of pedagogic, sciences, specializing on the theory and history of pedagogic - 13.00.01. T. Shevtchenko State University, Kiyiv, 1935.

Here is defended the thesis where the process of development of the education content in the Ukrainian secondary school in Galicia during the Austria-Hungarian period (1864-1918) is analysed.

On the basis of study and analysis of school reports, curricular, syllabuses and other documents of that time the following was found out; the premises of creationand the main stages of the development of the Ukrainian Galician gymnasiums, their didactic systems and national traditions; the main trends of development of secondary education; the components of content and characteristic features ol the classical gymnasium education Were outlined.

Key-worda: national school, classical gymnasium, education content.

содержание образования.

An eolation