автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Становление и развитие дошкольного педагогического образования в Украине (1905-1941 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Становление и развитие дошкольного педагогического образования в Украине (1905-1941 гг.)"

РГ6 Ой

5 I 11ЮП Ю93 ..

J к-ттг

КШВСЬКДО ШВЕРСИТЕТ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА На правах рукогшсу

УЖКАСВА 1рита' Гере1вш

СТАНОВЛЕНИЯ I РОЗВ1ШЖ Д01Ж1ЛЫЮ1 ПЕДАГОГ1Ч1Ю1 ОСВ1ТИ В Л<РА1Ш /1905-1341 рр./

13.00.01 - теор1я та 1стор1я педантки

Автор афера? дисертацп на здобуття вченого ступени кандидата педагогхчнпх наук

КШВ - К

Pof'QTO чиконана в Бердянському державному педагогичному гнститутг-

Ноуггочий кертвник: кандидат педагогхчних наук,доцент

МАйВиРиДА В.К.

ОфтцШп опоненти: член-кореспондент AIIH У крайни,

доктор педагогхчних наук, профееор ШЧКАЛО Н.Г.

кандидат педагоггчних наук,доцент КРИС10К C.B.

Проптдна установа: Ргвненський державний педагоггчний п-ютитуг.

Захис.т В1дбудегься "2$" ЩрёнЯ_ 1993 р. о 15-й годин1

на зас1данн: спецгал^эованоТ ради К.Оба.IJ.I5 по присудженню наукового ступеня кандидата педагогччних наук у КиУвському ун1верситет1 îm.Тараса Шевченка за адресою: 2520061, Ки¥в, ГСП-I, вул.Володимирська,60,ауд.ЗЗЗ.

3 дисертатипо м о ясна ознайомитись у науков1Й б1бЛ10теи1 Ки'вського унгверсигету.

Автореферат розтеланий "А? " _ 1993 р.

Вчений секретар cneniaflisoBaHof вченоТ ради,

кандидат педагогччних наук Кашин С.О.

' Л.

^flM

ЗАГАЛЬИА ХАРАКТЕРИСТИКА Р0Б0Т11

Актуальн1сть досл!Дженкя. На даному еташ розвитку украпш, в умовах Н' реального суверештегу I незалежшсп одним ¡з найважлив1-ших завдань е В1дродження нащонально"1 освтх. Державна нащональна програма "Осв^та" передбачае реформувадая вс1е1 осв1тньо1 системи. Гэловною дшовою особою ще! реформи е педагог. В1д нього багато в чому залежить 11 усих. Саме тому одшш з основних напряшв реал1за-Ц11 Програми визначена подготовка ново'1 генерацй педагошчних кад-Р1В для вс1е'1 осв1тньо1 системи, вгд вихователя додшлля до викяада-ча вщого навчального закладу.

Це у свою чергу вимагае глибоко! реформи педагомчно! осв1ти, яка на сьогодгп не в1дпов1дас поставлен™ перед нею завданням. Здш-сненга реформи не мозшше без грунтовый концепщУ гпдготовки осв1т-¡пх кадр1в. Створення П Перший з'Чзд педагогхчних пращвшпйв Укра-1ни /1992 р./ визначив як першочергове завдання.

Проте тага концепщя ыоже бути розроблена Т1лыш на основ1 все-б1чних наукових дослдаень, у тому числ1 й 1сторико-педагог1чних. Вивчення, теоретичний анаЛ1з 1 визначення могишвост1 використання досв1ду, набугого педагог¿чною ocвiтoю Украгни цротягом усього 11 1снування, допомагае глибше зрозуъпти 11 сучасний стан I може бути теоретичним шдгрунтям для розробки сучасно! концепцп.

Кожна галузь педагоично!' осв1ти в вторичному розвитку шла своУ спедиф1чн1 особливост1 I погребуе специального Д0сл1Дкення.

Дошшльна педагогична осв1та у своему становлешп 1 розвитку прожила не довгий ¿сгоричний шлях. Починаеться вш з в!дкриття у 1905р. першого навчальюго закладу, який готував педаптв для дитячих сад-к1в. Першд 1905-1941 рр. становить найб1лышй лггерес в ¿сторп до-ик1Льно1 педагог1чно1 осв1ти. У цих часових рамках проходив пошук фрм пвдготовки спец1ал1ст1в доплильного виховання, який заверншвся створенняы систег.ш, що у сво1'х загадьних рисах фунвщонуо й сьогод-ш; активно проводилась робота над удосконаленням зм1сту I методики навчання.

1стор1я розвитку педагог1чно1 освхти I сусшльного доплильного виховання в Укра'Ш частгово висв1тлена у працях з 1сторп народно}' осв1ти в Укра"1Н1 Бовдаря А.Д., Гршценка М.М., Мельниченко А.!.1., Яс-ницького ГЛ. та пи

Внвченню pi3Hnx аспектib icTopi'f педагог1чно'1 освгги в Украпп у дослдауваний пер1од присвячен1 дисертацШп дослдаення Дем"я-ненка H.H., Кобзарево!' T.I., Лескевича М.О., Ставицького В.А., 4-i-лшпова 0-М., розвигку сусильного педагогикою виховання в Укра-хixх - Абрамсона С.Б., Баглщсн Л.В.

Особлизе шсце у висвхтлешп icTopii педагог1чно'1 ocbitii noci-дае ыоно1раф1Я Майбороди В.К., в якхй узагальнено шлях, пройдений вшцою педагогичною школою Украпш.

Проте в ycix цих 1Сторшю-педагог1чних дослдаеннях проблема шдгоговки спед1ал1сг1в лощильного виховання не знайшла налеяного висв1тленш.

Таким чином, необх1днхсть i актуальшсть розпочатого нами до-слдаення зумоаяена невивчешсгго проблеш становления i розвнтку д ииильно1 neKarori4iioi ocbitii i неыоашппстю без урахування проиде-ного шляху здшснити керебудову сучасно'1 доишлыкн иедагог1чно'1

OCBITII.

Об " с дет • до сл i тенна - теория i практика доншльшн педагог1чно'1 ocBiTH в Укра1н1.

Предмет досшдження - лроцес становления i розвитку дошальноУ педахог1ЧНо'1 ocbite в УкраШ у I905-I94I рр.

Иета дослшкення - проанал1зувати процес становления i розниц дошильшп педагог1чно1 оевхти в yi^aiHi у I905-I94I рр., визначи-ти перспектива використання доеввду шдготовки йаххвц1в допшльно-го виховання, нагромадженого за цей пер1од.

Завданна досапдження:

1. Виявити особливост1 та ьюнкрегно-1сторичн1 умови становления i розвитку допшльшн педагог1чно1 ocBim в Укра'Ш у 19051941 рр.

2. Визначити nepiojai становления i розвитку дошк1льно'1 подаго-ri4H0i ocbitii в yspaiHi у I905-I94I рр.

В. Простекити динамдцу розвигку мережг педагоичних навчальню заклад1в i коротюэтерм1нових KypciB, як1 готували спещал1ст1в до-шкыъного виховання.

4. Схарактеризувати змгет шдготовки, науково-методичне забез-печеиня i орган! зац1ю педагог1чного продесу у педагог1чиих закладг

р1зшсс тшпв 1 на нороткотсрм1нових курсах, що здпклговали п1дготов-ку дошмлышх пращвнишв у межах визначених пер10Д1В.

5. Виявити мокливост1 використання в сучаснах умовах досвгду з подготовки допшлышх прад!вшпав, набутого у дослвдкуваний период.

Метододричною основою лосшлжешзд стали положения про д1алек-тичний взаешзв"язок 1 взаемозуыовлешсть явшц та необхвдпсть IX вивченш в конхретно-1еторич1пй обстановщ; а та нож ¡де'1 гумашза-ци, демократизацп виховапня х навчаняя; сучасш уявлення про роль педагога у процесс ввдродження украпгсько!' национально}' осв1ти та

вимоги до його подготовки.

Основн! дкерела дослшкення: матер хали Центрального державного 1сторичного арх1ву Укра'пш; Центрального державного арх1ву вищих оргамв влади та управлпшя Укра1ни; Кшвсъкого обласного державного арх1ву; законодавч! акта 1 директива документа вищих державник орган1в влади I насамперед Наркомосу Укра1ни; матер1али з"1зд1.в, конферешцй г нарад, як1 стосуються питань допшльного виховання 1 педагогично! освгти; статистичш збхрники; навчально-програмна доку-ментащя; матергали перюдично'1 преси.

Метода до слаженна: хронолог1чний, який дав ыожлив1сть розгляну-ти процес становления 1 розвитку додиильно! педагог1чно1 осв1ти Ук-ра'1'ни в рус1, зм1нах 1 часовш посл!довност1; д1ахронний, за допомо-гою якого досдадаувались як1сш зшни в розвитку дашилыки педаго-г1чно1 освгти; структурно-#нкцюнальний; сгрутсгурно-системний, те-оретичний, ¿сторико-поргвняльшш анал1з педагоггчно! л1тератури, документальных матергалив I преси; статистичний г ретроспективний метода.

Дослдаення проводилось у 1989-1993 рр. у два етапи.

На першому еташ /1989-1991 т./ - втачалась ¡сторична та 1сто-рино-педагогхчна лгтература, архгвнг документа I друковаш матер ¿а-ли з обрано'1 теми, збирався аактичний матергал; проведено систематизацию I первинну обробку пошукового ыатергалу, в результат: чого були уточненх заццання дослдаення.

На другому етаи /1992-1993 рр./ - вивчалися матер¿али, що раш-ше знаходились у спецсховищах ЦДАВОВ Украпш; поглиблено вивчався, анал1зувався пошуковий матергад; оформлялись результата дослгдження; (¿ормулювалися висновки I рекомендзцп.

Наукова новизна i теоретичне значения. дослопкення полягаютъ у тому, що вперше зроблена спроба досл0дито1 продес становления i роз-лзитку дошкольноо педагогочноо ocbítu в Украоно: були виявпеш осон-кретно-гсторично умови, в яких bíh проходив; визначеш хронологочно перооди цього процесу в менах визначеного дая дослодкення перооду; охарактеризовано pÍ3Hi форыи подготовки спацоалостов дошкольного виховання, зшсг i органозащя навчання в розних -типах педагогочких навчальних закладов i на короткогермонових курсах; уведено в науко-вий oóir hobí арховно i друкованх джерела; визначено шляхи та умови вдосконалення доншлыюо педагогочноо ocbítii у шшп сучасних ви-мог до перебудови педагогочноо ocbíth.

Практичне значения дослхдаенна полягае в тому, що його результа-ти можугь бути виоюристано у навчалъному процесо педагогочних иавчальних закладов, налисанно навчальних пособников.

Ц0.лосний аналоз становления i розвитку дошкольноо педагоичноо ocbítu е теоретичною подставою для створення сучасноо концепцоо подготовки спецоал1ст1в дошкольного виховання.

BiporijHicrb результатов доашогяеннл забезпечена кетодолошчною та теоретичною обгрунтованостю його вшадних позицой; застосуванняы комплеоссу взаемодоповнюючих методов дослодасенкя, адекватних метг, предмету i завданням роботи; опорою на значний обсяг р1зних apxiB-ких i друковашх джерел з проблеш дослодаення; шдтвердауються роз-витком i сучаснши станом дошосольдао педагогочноо ocbítii в Ухфаíнi. ■

На захист виносятъся:

- Бизначення i науогове обгрунтування пероодизацоо розвитку дошкольноо педагогочноо ocbíth: 1905-1917 рр.; 1917—1919 рр.; 19201929 рр.; I933-1941 рр.

- Характеристика пщготовки спецоалостхв дошкхлыюго виховання в рамках визначених пероодов, що включас хсонкрстно-осторичш уыови, фэрми подготовки, змост, науково-методичне забезпечення i органхза-цге педагог1чного процесу.

- Ochobhí напрями використанои набутого в дослодцувапш! пероод досвхду в сучаснш практицо подготовки спец0алост1в дошкольного виховання.

Апробашя i впровадяення: результата дослоджсння доповодались i о бго воровались на звотних осонференц1ях Бердянського державного

педагогичного шстатуту /1989-1992 рр./; дйквузхвсысих науково-практичних конференциях /м.Р1вне, 1989 р., м.Кихв, 1990 р./; Всесо-юзнхй науково-практичнш канференцП /м.Одеса, 1991 р./. ийкдержав-1шх науково-практичних конференщях /м.Бердянськ, 1992 р., m.Píbhg, 1992 р./; вдображенг у пусшкагиях.

Результата дослгджешш використовуються у пронес i читання кур-cíb 'Чсторгя педагогiки" i "Методика викладання педагопчних дис-ципл1н у педагог i чному училииц" на дошшльному факультет i Бердянсь-кого педшституту.

Структура лисертанп. Дисертащя складаеться 3i вступу, трьох розд1л1в, BiicHOBiciB, списку OCHOBHOI ви1сористано'1 Л1тератури та до-датку.

осповний аист роботи

у bctvhí обгрунговуеться актуалыасть теш дисертацшного 'до-слвдкення, визначаюгься його об"ект, предмет, мета, заедания, мсто-долог1чна основа, ochobhí метода та етагш, розкриваеться наукова новизна, теоретична та практична значуццсть роботи, оорми апроба-Ц11 одержаних результат1в, фэрмулшться положения, що виносяться на захист.

У пердюглу роздШ "Оргашзащйш форми i 3míct шдготовхш до-шхйлышх пращвншйв в Укра'1'ni у 1905-1919 рр." - дано анал1з змхс-ту i оргашзаци навчання у перших педагоичних навчалышх закладах, що проводили пгдготовку доишльних пращвншйв у дореволюцшний перьод; та перш i пореволюндшп роки /1917-1919 рр./.

На ociiobí аналгзу apxibhhx документов, штер1ал1в та 1сторико-педагог1чно'1 л1тератури встановлено, що В1дкриття дитячих садкгв i подготовка для них педагошчних кадр1в у дореволкщШний пер ход здшснювалася поза державною освгтньою системою з шщ0ативи i на кошти прогресивних педагогхчних товариств i приватних oció.

Вагшпзиг.1 центром шдготовки доишльних пращвншйв на початку XX ст. був Кихв. Тут Д1ЯЛ0 два навчальних заюади, в яких готували педагошв для дитячих садаив: школа нянь /1905 р./ та йребелхвський педагойчнии 1нститут /1907 р./. Школа нянь прщпвнювалась до училищ третього розряду i ставила за мету готувати пог.йчнимв "дитячих сад1вниць". £ребел1вський педагог1чний шститут був вшцим навчаль-

ниы закладом i здМснгавав подготовку "дитячих сад!внкць , KepiB-

шщь дптячими садками". Де буди сдиш на територп Укра!ни навчаль Н1 за клади з шдготовки допиальдах прац1вншав. Крш них протягом шлькох рок!в у Харков1 ¿Еункидонували короткотермшов1 курси з до-шкального виховдння.

На основ1 вивчених матер1ал1В у дисертаци проанал1зовано дке-рела ф1нансувашш цих навчальних заклад1В, влыоги до вступшпйв, простелено динамику росту контингенту слухач1в, подано характеристику IX сощального складу.

У Фребел1всыюму педагошчному 1нститут1 I школ! нянь була проведена велика робота з розробки зшсту пвдготовки педагошв для дитячих садк1в.

Аналгз навчальних планхв та 1нших матер1ал1в Ш1 показав, що Iнститут давав сво!м слухачам грунтовну психолого-педагогхчну 1 методичну шдготовку. Визначаючи зм1ст навчання "caдiвниць", в шститут1 виходили з того, що педагог1чна практика повинна грунту-ватися на всеб1чному вивченш дитини. У навчальний план були включен! таш предмети: аннтомо-рз1олог1чн1 особливост1 дитячого ор-гамзму, пшена дитячого в1ку, душа дитини, педагошчна психоло-Г1я, вченкя про Д1тей, що важно шддагатъся виховноыу вшшвов1, експерименгальна психолошя.

Зшст навчання у школ1 нань значно Б1др1знявся в1д программ навчання у Ш1. В1н ыав вузькопрактичну спряшвашсть.

У цих навчальних закладах вдарацьовувалась методика навчання до или ль них прац1вшшв. Велика увага прщйлялась як теоретичшй, так I практичнп! шдготовщ слухач1в. Для проведения практичних занять I педагошчно! практики при Фребел1вському педагошчному 1нститут1 були вцщяш дитячий садок I педагогична амбулатор!я.

1917-1919 рр. - складш, касичеш под1ями I багато в чому тра-шчн1 для Укра!ни. Характеризуючи стан освт; у цей пер1од, Я.Ряп-по писав: "Тут було ст1лыш ж перерв1в I напрям1в, смльки зм1ня-лося влад"1.

Шсля проголошення у 1917 р. Укра!нсько! Народно! республпш була розпочата робота з вщродження национально! культури, освть Пор1Вняльним анал13 лмератури з проблем 1сторп народно! осв1ти

I Ряппо Я. Народна осв1та Укра!ни за десять рокгв револгацн .-Хар-

шв, Дерквидав Укра!ни, 1927.-С.9.

в Украпп 1 вивчошн. наш штерхалхв, як1 донедавна зберх:галпсь у спсдсховиц1 ЦДАВОВ Украпш, показав, що по.хшнса уряду УНР у галуз1 осв1ТП I проведен! ним копкретхи заходи або заиовчувались, або ви-св1тлыва.;шсь уперодяецо I перекручено. Все це повною глрою стосу-сться I того, цо було зроблено в Д1 роки у дошкольному виховашп I П1дх'отовц1 для нього педагоггашх кадр¡в. Вивчен! арх1в1П матер 1а-ли св1дчать про те, що сане в цей перIод суспхлыю дошильне вихо-вання було впершо введено в державку освшгю систему, заявлено про необхвдпеть зробити иого обов"язков1ш та безплатпшл для вс1х датой. 0рган1зад1са доили ль но го виховашш I подготовки для нього пе-дагогочного персоналу керував департамент позашйлъно! освшх I до-шального виховашш, створешш у серщп 1917 р. при Шн1стерств1 народно! оезгти УНР.

Сусшлыга дошкыьнс виховашш в Укра!ш повинно було створювати-сл на нацоопальнкх основах. Але, як ввдзначала директор департаменту гюзаишльноо освогн I дошильного вихованна С.Ф.Русова, "для ор-ганозацн укра'хнських дитячих садов подо не мохна знайти виховате-льок-у1фа!нок"'1. Саке тому свохм перпочерговим завданням департамент поставив подготовку надюцальних кадров дохлйлышх правдвш:-

1'ЛВ.

Серед за ход I в з шдгоговки педагогов для укра!нсышх дитячих са,щив цього перходу особливе шеце налегало короткотермпювип Хорезм, проведении у квотно-гравш 1918 р. в Киев и Аналоз програми цих курс1В показав, що, крш основ георо! I методики дошильного виховання, на них глибоко вивчали укра!иознавство. 3 1нщ1ативи департаменту восеии 1918 р. у Фребелхвськоглу педагогочному шетиту-то було водкрито украшське водацлення. Кром того, вон порушив перед моностром народно! осв1ти питания про подготовхсу дошколышх прахцвшпив у вс1х педагоггчних навчальшхх закладах.

Таким чином, аиал!з розвитку дошилыюо педагог1чно! освотн в 1905-1919 рр. показав, що в цей пер¿од ч1тко впзначилась необхвд-1псть спецоальноо подготовки педагог1в для дитячих садк1В, було апробовано оорми органозацоо ще! п1дгоговки, типц подагошчних навчальних закладов, на хр о кадке но певши досв1д. Це час сТормуюння тсоротичних основ доиколыго! педагогочпо! осв1тп.

I Централыпгн Державши архов вищогх оргшпв влади та управлошхя Украпш. и).3389, оп.1, спр.4, арк.23С.

- 8 -у другому по:зп;1.д1 "0собл;1вос'Г1 подготовки дошкольних црацовш ков в Уодаашо у 1920-1929 рр." розглядаються органозац1я I зшст пвдготовки досп-лльшгх пращвншив у подагошчних навчальшх ззклг дах р1зних типIв I па короткотермхнових курсах.

У сершп 1920 р. на Друггй Бсеукрапюыйй нарадо з освто бу; примята система педагог1Ч1Ю1 освгтк. Зазначаеться, що во на ввд-рхзняласв вод слстеыи педагогхчюх осв1тя РРФСР.

Логока досллдження потребувала проведения анал4зу системы ос-вшх Украпш, у ход1 якого выявлено, що 11 основою було сощальш виховання д1тей ввд 4 до 15 рохив, а основным типом навчально-ви-ховних закладов - "формою социального виховапня" - дитячий буди-нок. 1снування дитячих садков, шал визнавалось як явище тимчасо-ве I допускалося тихыш на "переходшш перход".

Удраонська система пeдaгoгi41101 освоти передбачала створеши педагог¡чних навчальних за клад 1 в двох типов: онститутов народно! освшо /1Н0/ I вящих трщнчних педагог1Ч1ШХ курсов. Одна з особло востей сисгеш педагогочнох осв1ти в Украхно у 20-то рохш - ввд-сутшстъ у Н1Й середньоо ланки /1Н0 I трирочн1 педагогхчно курси були вищими навчальшши закладами/. Наркомос УРСР стояв на нози-цп, що педагогхчна д1яльшсть дотребуе вищого р1вня квалШхсацГ]

Ц1льова установка педагог1чпих навчальних заклад!в була визне чена у вхдоов1дностх з прийнятою системою освоти. Факультета соц] алыюго виховапня 1Н0 повшхш були готувати "газалхфокованих соц-вихователхв..здатних впровадя^вати у киття систему соцхальногс виховання Укргаркошсв1ти в усьому П обсяз1 I змхст1, охошшючи увесь "сотдахховний" дитячий вок, а такой виховно, зокрема, так звано "освшп" елементи единого виховного процесу, в ший би фо1 вод по дрот окав: у школ о, дитячоыу садку, клубх, на ыавданчиосу"1. Трцрочш педагогхчнх курси у значной 1.пр1 були ороентоваш на по; готова педагогхв для роботи з "раншы 1 середины дитячим в1ком".

У дисертацп подкреслюеться, що пвдготовка до роботи з дотьш дошкольного воку здойснювалась у рамках "загальносохдахховськох подготовки". Майбутхй доитлып пращвпики повишп були ознайоми-тися з усоею системою сощального виховання, лише дещо глибше ви-вчаючи дошхильний вш 1 питання дошильного виховання.

I Друга Всеукра'1нська консХерепцоя з педагогично!' освтх // Шлях осв1ти, - 1923. - К; 7-8. - С.212.

Лло у iieouiii половин! 20-х рокгв схиилася тага cirevauin, коли практично по було потреби у тдготовлених допиплыгах прахившхках. Юлыисть дптсэдклв протягом цього перюду з економхчшх причин, невпишю скооочувалась: 1921 - 879 д/с, 1922 р. - 704 д/с, 1923 р.-170 д/с, 192-1 р. - 143 д/с, 1925 р. - 118 д/с. Дитяч1 будинкн таю;.: но потребувалп пхдготовлених для роботи з дхтьми дошкольного Biity педагог!в, оскхльки в них практично не було доипилышх труп.

За Taiaix умов nQiprori4iii нэвчалъш заклада змшзвали ¡ильову установку, закладену при пормуванш систеш педагогi4Hoi ocbitii, переор1ентовуючись на пвдготовку головшш чином педагог1в для шко-ли.

У роздых гхроаналхзовано навчальш планп триргчшх педагошчнлх KypciB i са1;ультот1в модального впховашхя III0, розроблехй метод-комок Укрпроуосу. Впявлено, що ixinoBi навчальш плани передбачалп П1дготовку до роботи з дхтьш дошкольного впеу, ало псдагог1чн1 навчальш за щади вносили до них свох кореютюи, ввдмдаючи, як правило, дошехлышй компонент.

Анал1з навчалыюго плану rpiipinmix педагоичгахх KypciB 1922 р. шлсазав вхдеулпеть у ньоыу якихось споц1алышх предают ib з лощильного виховання. Ознакомления з питаниями до шильного вихо-вашхя ввдбувалось у межах вивчепня pi3imx педагог1чшх дисциплш. На П1дстав1 апалхзу навчального плану i навчалью-мотодично1 доку-монтацГх до пього в дпеертацп зроблено висновок про те, що бага-то питань догайлъного виховання дохено могли бути логгчио i природ-но розглянутх в курсах ряду подагогхчних дисцигшн, сукушпсть яких забезпечувала хоча ü поверхову, але досить р13ноб1чну падготовку в галуз! лощильного виховання.

У наступних навчальшхх планах трирхчних педагогхчшхх KypciB конхнш piic мав певяу щльову установку. Другий piic був рокоы П1д-TOTOBiai до роботи з .титыли дошйльного i молодшого шильного BIKy.

Кавчалъппи план оахсультоту соц1алыюго виховання НЮ 1924 р. мав два BapiaiiTXi. Перший /для уаксоцвиху ищу А/ пхеля загалыюпе-дагог1чно1, "зах'альносощзиххвсыю!" подготовки на перших двох'курсах прононував на внпускному icypci практпкум 3i спощалыюст1, що иередбачав /за вибором студентов/ б1лын глибоке вшзчення одшех з форм сощалыгохт) впховагахя. Навчалымй план для (Тахссодвиху типу Б перодбачав га осташшому курсi хщкл-спец0ал1зацш. Ссрод запропо-

поэтах гсч'.хан'Лв буй 1 дошк1дьний цакл. У дасертацоо розкриваються осоол::в.->':11 ¡упс навчаяьшк план1в, поровиоеться 1х спромоашсть забокклувак подготовку х«адрхв у галуз1 дошильного виховання.

У роздоло проаналозовано особливост1 органозацоо навчального продесу в педагогочошх навчальних закладах у 20-то роки. Водзнача-еться, що характер ним дая даного перооду було водмова вод традицш-г-101 для дорево-люц1Ёно! вмцоо шюли Дорт органозадоя навчання - лек-цоо I прагненяя максимально перенести процес навчання в середовище майбутньоо гюоссспшоо д1яльносто: дитячий садок, школу, дитячий будинок. Впвчення теоретичного матероэлу органозовувалось так, щоб забезпечши паксимальну самостойшсть I аостивность студешчв.

Хоч украпюыса система педагогочшо осв1ти, прийнята у 1920 р. о передбачала подготовку педагогов для роботи з доты.и дошкольного воку, ало через водсутшсть потреби в таких прад1вниках ох на прак-тщ1 (¿антично не готували.

У третьему роздШ "Структурно-4ункц1ональний аналоз скстеми пвдготовки спед1ал1стов лощильного виховання в I930-1941 рр." роз-криваиться особливост1 система подготовки спеоцалостов дошоильного виховання, що функцоонувала у ЭЗ-то роки, простереться динамгка розвитку мсрско дошкольных воддолень о с^аосультетов, коротко терм о но-вих курсов, розглядаються зм1ст о органозац1я идготовки спедоал1с-'тов дошшльюго виховання у педазтогочних навчальних закладах розних типов о на оюротогатерыонових курсах.

Ка початку 30-х роков водбулися докоршн1 змпш у систег.п подготовки с1хсцоал1стов дошкольного виховання в Украоно, яко були зу-мовле;п двома факторами: розвитком сусильного дошкольного виховання 1 проведениям реорганозацп педагогочноо оевто.

В роздШ аналозуються причини поднесения сусильного дошкольного виховання в концо 20-х - на початку 30-х роков. Водзначаеться, що проведения ондустроал1зацоо i оюлеоотвозацоо сольськоото господар-ства привело до масового залучення у суспольне виробництво жшок 1 зробило необходшш створення широкоУ мерено заоохад4в суспольного дошойльоюго виховання для дотей ыатеров, що прадшть. Необходшсть розвитку суспольного донна ль но го виховання у свою чергу отостро доставила проблему забезпеченош його педагогочними осадрашо. Потробн1 були тисячг прад1в1шк1в доиколышх заоихадов, а в роспублодо ох нара-ховуозалось но бгльше 500.

За таких умов своечасним виявилося проведения у 1930 р. реорга-пхзацп педагогики ocbïtii, яка докорпшо змпшлэ гпдготовку пра-щвшпйв додшлышх закладхв i ознамеиувала початок нового етапу.

Нова, едина для всього СРСР, система педагог i4roï ocbîtii була затвердаона на Дэугхй партпшш парад i у kbîthî IS30 p. i запровад-кена в Украгtti постановом Раднаркому УРС? В1Д II травня 1930 р. "Про реоргашзацш мерою i системи педагог1чно'1 ocbîtii". У поста-hobî зазначалося, цо, не звакаючи гта те, ¡до подагог1чна Д1яльн1сть потребус, щоб нею займалися спсц1ал1стн з впиов освхтою, "у най-блютх рош забезпечитн yci ocbîthï павчальш заклали педагогаш з вищою ocBÎTora негде кодлизостх " i тому в систем! педагогхчно'1 ocbîtii встановлюються "кргм вицо!' ыко.ли, шюли середш - техшкуми i система прискорено'1 пщготовки - курси"*.

Бхдповхдно до новоï систегл педагог1чно'1 освхгн шдготовка спе-цiaлicтiв дошкьлыюго виховэння мала здп'юнюватися па доишльних В1дд1леннях педагог1чнпх техппсумгз i педагэгччких /дошильних/ факультетах iiicTiiTyTiB сощального зиховання. Причому у педагог1чних техникумах hobiihhî булл готувати вихователхз допкьтышх установ, а в хнститутах соц1ального виховання - оргашзаторхв доииильних закладхв i викладачгв для педагошчнпх техшкуг-из, тоото мдготовхсу педа-roriB для закиад1в суспгльюго дошкольного виховання було покладено па середню ланку системи педагог1чно'1 ocbîtii.

У 1935 p. ICB булл переименован! у педагог i4iii шститути, а пе-дагошчш техн1куш у 1937 р. - у педагогппп ши,

У 1930 р. дошгильш вхдоцлення було вхдкрито в 45 педагог1чних техникумах Укра ï mi. пабхр на порший курс по республ1цх складав 2460 чоловп<. Наступного року кхлькхсть доикхлышх В1ДД1ЛСНЬ було Зб1ЛЬ-шеио до 54. У 8 педагоичних техникумах здпклповалп подготовку пра-щвяикхв доишльннх закщдхв для нащоналышх дптячих садхпв: ро-схйсышх, польських, сврсйсышх, грецьких, болгарсысих та [пмецьких.

Доишлыи факультета було вадкрито в 4 шститутэх социального виховання: Кшвському, ^архивсысому, Дншропетровському та Полтав-ському. I!a6ip ш 1930/31 навчалышй pin у Bcix вузах складав 240 чоловпс.

I Про реоркшзацш modoîkî i слстсыи псдагогхчпо'! ocbîtii. Постанова РНК УРСР // Волетень Наркомосу УРСР. - ¡930. - -v 40. - С.633.

- 12 -Подготовку спец1ал0ст1в дошс i ль но го кпсовашга эдхйснював i bí крнмш у 1223 р. у Харков! Всеукрапгсыаш шститут шдввдення icbs гёиацп' педагогов. До йога складу входили заочш дошк!лышй педа1 Г1ЧШ1Й TCXHÍKyr.1 i гнститут.

Анал1з штер1ал1в, cío вивчалися, показав, цо, створивши таку широку мережу до шк i ль них вцшлень i аакулътет1в, Наркомос УРСР i ходив з потреби у значшй кглькостi црацовшпгов дошкольних устанс эле при цьоыу не враховував реалышх молливостей навчальних заклэ д1в цодо здшснення подготовки педагоггв uiei спецоальшст0, Доит hí ввддлення, цо були вдарит i, зазнали за час становления значо трудноицв, насаыпоред через водсутность шоладачов спецоадьннх да циплон. Становище ускладнювалося й там, цо на початку 30-х роков по cyTi не було визначено зг.ист спец!аяыЮ1 гпдготовки, сиец1алы^ дисциплони не були забезпеченг программами, навчальною лотературок

У багатьох иедагогочних технокуыах i ICB дошкдльн1 водп;0лення i дакультети не забезпечували якосноо пдаотовки спец1алост1в. На коше УРСР, не ыаючи 1ЖШШвосг0 пол0пшти стан справ, црийняв pin ня про реоргашзацш Mepeai дошкольних ввддолень, в результат! чо ix к1льк1сгь було скорочено до 15. Протягом першо! полэвини 30-х poKÍB пришшши свое ¿снування 3 з 4 дошильких факультетов. 3 1935 по 1941 рр. дошкольник даосульгет свункцоонував толыш у Харко ському педагогочному i нститут i.

• У наступи роки в робот i дошкольних вадцлень водбулися зшч 3míhh, ян i позитивно впликули на яшеть пвдготовки npanibhhkib до шк1льних закладов.

3 метою подалылого вдосконалення подготовки прадовников дошко них установ у 1937 р. було прийняте ршення перетворити частину п дагогочнкх школ, до складу яких входили доишльно водаилення, у д ишльно педагогочно школи.

Вирхшальну роль у розв"язанн1 проблеми забезпечеши суспольно го дошйльного виховання спеоцал1сташ з0грали юэроткотермоново к си. Водзначаеться, що дошколъно вхдадлення педагошчних технокуьй перщо випуски почали робити толыси у 1933 р., а вне у 1930 р. пот ба в доипильшос працовнпках визиачалася 3 тисячами, а в 1931 р. -14 тисячаш чолов1к. Ш строки, hí колькость випускншсов не могли задовольнити потребу у працгвниках дошкольних заклад1в. Враховуюч це, Наркомос УРСР визначив на щМлшрп роз® головною оорыоы П1дг

то шеи 0С1ЮВН01 шеи дошильних пращвшшв короткотсрмшов1 курси.

У дисертац:! наводиться даш про плани шдготовки дошильких пращвшшв на короткотермпювих курсах I 1'х тактично виконання. На основ! вивчених документов розкриваються особливост1 оргахазацн I проведения таких курсив, характеризуемся склад лектор Iв ! курсант 1в.

До середини 30-х рок:в проблема забезпечення сусшлыгого доияиль-ного вихованяя педагогхчним персоналом в щлоглу була вир ¡шона. Од-нак, переваяно це були дошильн! працхвники, яы прошли курсову шдготовку. Середню спещалъну осв1ту в 1935 р. шли лише 205? пра-цхвшшв.

Курсова щдготовка з самого початку розглядаласъ як виг-тушений, тимчасовий зах1Д. Уже в 1930 р. було розроблено систему поэтапного пхдвшцення квал1ф1кац11 пращвкимв доцдилышх установ ввд короткотермхнових курс1в до середньо1 х вицо! спещальн01 оевт! у педаго-Г1ЧШ1Х гавчальних закладах, Багато педагогхв дошалышх установ, що прошли курсову подготовку, продовкували навчання на заочшхх 1 ве-Ч1р1пх ввдцленнях педагогхчних техшкугпв. Установхса па обов"язко-ве пхдвшцення оевхтнього рхвня пращвншив доишльних за клад I в була пщтверджепа спецхажьним наказом Наркотлосу УРСР "Про пвдвищення кза-л1ф1кацп доешльних пращвникхв" у 1934 I 1936 рр. У зв"язку з цим, значка увага првдхлялась орган1зацз1 заочного I вечхрнього навчання. Практично у ВС1Х педагог 1чшх школах у другхй половши 30-х рохив фуннцюнували заочщ I вечхрнх ввдыення.

У 1939 р. Нарколюс УРСР у своему наказ1 "Про заочну х вечхрню осв1ту доишльних пращвншив" впзначив завдання охопити у 19391941 рр. заочним I веч1ршй навчанням ус1Х пращвншив дошйлышх установ, що не мають середньох' спещалыкн оевхти I зобов"язав кер1в-ник1в орган1в народнох оевгта зв1льняти з роботи тих пращвншив до-цшльних заклад 1в, язи не мають спещалыхо1 освшх I "не ойормили свое навчання у в1дпов1дному навчальному заклад!"1.

У дисертац11 ввдзначасться, що це завданш було не реалышм г не було ззиконане: у 1941 р. з 3999 дошильних працхвншав, яхи не мали В1ДП0В1ДН01 оевхти, щдвтцували св1й освшхгй рхвепь у педагог1чних навчальних закладах 1730 чоловие. I все ж, цей фают красномовно еввдчить про досягнення цього переду. Напршшщ ЗО-х рохив стало

I Про заочну I вечхрню оевхту дошильних пращвншив. Нахсаз ПКО УРСР // Зб1рш1к яа!саз1в НКО УРСР. - 1939. - й 19. - С.10.

;.юл;ллв;ш поставят!! ПНТЗШ1Я Про 0бов"я31С0В1СТЬ ДЛЛ ВС IX дошйлыих ппацгвшпав специально! осв1ти.

У досортацп розкривавться особливост1 иавчалъно-методичного за-бозпечення подготовки сххец1ал1ст1в докшдьного виховання у педаго-шчних навчалышх закладах Украпн у ЗСМи роки. Ввдзначасться, що з уш<ркац!ею систеш. педагогхчнох освхтн на початку 30-х роулв пос-гупово унхфхкувався I зглст подготовки ггедагогхчгшх кадр1в. Иавчаль-но-методична документахйя складэлася Петодсектором НКО УРСР на основI матер1ал1в, розроблених у РРФСР. Шдкреслюеться, що використан-ня катер1ал1в, розроблених могодичшхш органами НКО ЕРФСР, вхдхграло в пдлому позитивну роль у розвитку доишлыш педагог1чно1 освтх в Украли у 30-Т1 роки, дозволило в коротхаш строк налагодити роботу дошилышх В1дд1лень 1 йакультет1в. Разом з тим, вказуеться на те, що програмно-ыетодичн1 документа як для педагог1чних навчалышх за-ижуцв, так I для захслздгв сусгпдыгого докхалыгого виховання, розроб-лен1 в РРФСР, впровадкувалкся без ясобх1дного коригувакня. У подаль-шому це призвало до втрати суспгльшш доппилывш вихованням навдоналъ них рис, його вдцриву вхд надхопальнох культури, традицхй.

У дисертац11 подано акал1з навчальних план1в доишлъних вхдш-лепь педагог 1чних техншуьпв /длил/ I дошилышх факультетхв 1СВ /педагогхчних пхетигутхв/ 30-х рохив, выявлено тевденцп у хх розвитку, проведено порхвняння навчалышх плахпв дошилышх В1дд1лепь I факультетов, а також навчальних плзшв 30-х роив з сучасними навчаль-хпши планами.

Навчалыи плахи дотйлышх в1дд1лень \ сТшсультстхв складалися з трьох роздхлхв: соцхально-еконоы1чното, загальноосв1тнього I педаго-Г1ЧН0Г0.

У педагог очному розд1Л1 навчалышх плагив дошильного ввдхлен-ня педагогхчного технонуму основне г.пеце поехдалн методики навчания. На них припадало до 75% часу, водаеденого на вивчення предметов цъо-го розд1лу. В навчальних плахих другоо половини 30-х рок1в були за-хшадено всо методики, якх е в сучасних навчальних планах допшльних в1дд1лопь подагогочшхх училищ. Крш методик вивчали такой педагогику /загальну I доишльну/; педологш - у першй половши 20-х рохйв - х до ши ль ну г1г1ену - у другш половин 1 30-х рохив. Вивчення педагогхч-пих дисцишхш розпочиналося на другому род! навчання з основною хх 1сондентраЦ1ем на останньому, 3-ыу курс!.

Педагогхчний розд:л у павчальному плат до иш ль но го факультету снладався з: I/ предмет1в, що зпайомлять з основами психологи, апа-томх1 I рз1ологп лвдини I особливостями д1той допшльного впсу; 2/ педагогно! /загалыхо! I дошк1лыю1'/ та х стари педагог:1си; з/ методик навчашм д:тей до шильного вису; 4/ предмепв, визначених просален.

До профхлшчих предают:в взносились: орган: зац:я I плапування донпильно: справи, а також методика вгскладанш дошкхльшх дисцшшн у педагогичному техн:кум1 /школг/

Навчалып плани дошкхлышх факультет1в передбачали вивчення тих методик, я:и були в навчальних планах дошилыхих вгддыень, лише у б1лыгому ОбСЯ31.

Пор1вняння педагоггчних роздШв навчальних плашв дошхйльних факультет ¡в 30-х рок1в з сучасним навчальниы планом показало, що в останньому в цхлому збережена номенклатура педагоггчних дисщшх:н I послхдовнгсть 1х вивчення, яка склалася на кшець ЭО-х рогив.

Як негагивний момент у розвитку зиисту подготовки спец:ал:ст1В лощильного виховагаи у 30-Т1 роки за значимо те, що в ньому не було закладено грунтовного вивчення дитини. В навчальних планах дошкхль-них воддиень педагог!чких технгкумгв протятом першо1 половиш 30-х рокхв спостерхгалася тенденц:я скорочення годин, в:дведених на вивчення педологи" /психологгя, анатомия I ф1з1олог1я дитини/: у навчальних планах 1930 р. - 160 годин, 1931 р. - 84 години, 1935 р. -50 годин. Шелл публпеацп постанови ЦК ВКП/б/ "Про педолоичн1 пе-рекрученш в систем: Иаркомосгв" /1936 р./ педологш було виключено з навчальних плашв педагог!чних навчальних закладгв. У навчальному план: дошкольного ввддхлення не залишилося жодного предмета, у рамках я1сого б вивчалися психолог:чш 1 анатоыорз:олог:чш особливос-то д:тей дошилыюто вшу. У навчальних планах допшльних фа1сульте-т:в педагог1чних :нсгитугов були зберекеш психолог:я, анатом:я : фхзюлогхя. Але зхяст них предметов був переглянутий з "антипедоло-Г1чних позицга", а ох вивчення стало схоластичним. Згадана постанова остотно вплинула на зьпет 1 характер подготовки дошкольних працхвшх-К1В i шла згубш наел дай для теор:!" 1 практики дошкольного вихо-вання.

Дошильно В1дд:ленш 1 факультета у ЭО-то рохеи зазнавали значил:-: трудноцхв через вхдсуткхсть навчалыго: лхтератури зх спещалыюст!. Як I в 20-т1 роки, у республощ не було пхдготовлено кодного шдруч-

пика з до шального виховання. Перш о навчалып пособниош з"явились у другой половшп 30-х рок1в 1 були отписано в РРФСР. де па той час робота над навчальною лотературою з дошкольного виховання тек толь-ки розпочалась. Зашсть ввдоовцсних подручншав на додшльних вод-доленнях I факультетах використовували методично пособники,I призна-чено головним чином для працовшнсов дошкольних закладов.

Постанова ЦБК СРСР в1д 13 всресня 1932 р. "Про навчально планн 1 реши у вшцой школо I технлсумах" внесла значно зшни в оргаогоза-д 1ю навчання у вищих 1 середнох навчальних закладах. Перебудова ор-ганозацоо учбового процесу здшсновалась у напрямо водмови вод роз-критикованого у нш бригадно-лабораторного методу I замони його лек-цоями та семонарськими заняттяш, а такок ондиводуалозацоо контролю I обл!ку знань студентов. У дасертацГо зазначено, що дана постанова обмекувала мокливост1 творчого пошуку I в подальшому призвела до шрстюн регламентаидх навчального процесу.

У 30-тх роих було визначено глсце педагог1чнох практики у нав-чальному прочей, розроблено И зшст 1 методику проведения.

У роздШ дано апалхз навчальних плашв короткотерлпнових хсур-С1В з П1дготовки прац1вник1в доишльних захотадов I розкрито особли-восто органозацоо хсурсовоУ подготовю!.

У висновках подбиваготься загально подсумоси дослоднення. На основ! узагальнення результатов аналозу осторп становления I розвит-ку дошкольноо педагогочноо освшо в Украонх у 1505-1941 рр. роблять-ся висновки про те, що в дослодкувании иероод дошкхльна педагогична освйа пройшла ряд пер1од1в, кокшй з яосих ч1тхсо окреслений. В 1сто-рп розвитку дошкхльно! педагог1чно'1 освхти особливе ьпсце посхдае пероод з 1930 по 1941 р. У цей час закладено основи сучасноо систе-ш шдготовош спецхалхстхв дошкольного виховання, зшсту I методики ох навчання.

У дослодаувагому перходо було назгрошджено багатий досвод, який незавяди послодовно розвивався. До основних напряшв використання досводу подготовок спецоалост1в дошкольного виховання наш вхднесено

- ороентацпа на подготовку нацюнальних оадров доишльних пра-цовнинов;

- оновлення змосту подготовки прац1вншив дошкольхвох заоиоадов: його гуман1зац1Я, ороентавдя на нацоональне допшольне виховаххня, введения комплексу предметов, як о б забезпечили всеб!чне I глибоке

вивчоння дитини;

- удосконалення методики нэвчатхя у напрямках тдвищення активное^ I самост1йиост1 студент1в;

- ознакомления з основами дошкольного виховання педагогов на по-дальшх щайлях осштньох системи о, насашеред, yчитeлiв початкових класов;

- Зд1йснення обов"язково1' спедоальноо шдгоговки помхчшщь ви-хователя, що потребуе оргашзацн ввдповхднш фэрьш IX навчання;

- залучення рхзних дкерел недеряавното фонансувашш навчальних закладов, що стае I можливим, 1 необх1дним у сучасних умовах;

- створення недержавних педагооичних навчальних закладов 13 ви-користанням розних дкерел мнансування, що моке бути особливо пер-спективним у П1дготовц1 педагогочшгх кадров для навчалъно-виховних заклад1в нацхональних меншш.

На шдставх проведеного дослодкенш визначено колька постаиовоч-них питань. Ш нашу думку, до програм дая дошколышх В1ддолень I факультетов педагогочних навчальних закладов з ряду дисцшихн необ-х1дно вхшочити теми з осгоры пхдготовюх доилильних прац1вник1в в Украхн1. Цей штер1ал вас зо'агатити змхст таких диащюпн, як вступ до спещалыюсгх, хстор1я педагогпш Укра'1ни, методика викла-дання педагогхчних дисцишпн у педучишщг. Доцышно, на наш поглад, вадання навчально-ыетодичного пособника з осторп подготовки до-шкхльних прадхвшпав Украхни.

Надал1 пошук з проблегл 1сторп дошально! педагоично'1 осв1тн в УкраУно сл1д спрямувати на дослхдкення подготовки спец1ал1ст1в дошкольного виховання у бхлыл шзшй першд, а таосож на вивчення 1стор11 подготовки дошилышх працхвникхв у Захвдной Украон! до П включения у 1939 р. до складу УРСР. Потребуе нових дослодаень 1сто-р!я сусполыюго доншлыюго виховання в Украош на всох етапах йо-го становления I розвитку, оскольоси в хсторико-педагог1ч1пй л!тера-туро вона висв1тлона тенденцшно.

Основнх положения дисертацойного дослхдйення вадображено в таких публокащях:

I. Так починали /3 осторп доппилыюГ справи/ // Дошилыге виховання, 1991. - Г; 9. - С. 12.

2. 1део H.K.KpyncbKoi i проблема сучасного педагогочного вузу , Б.К.Круисъка про комушстмчне виховання молодi: Тези доповодей шж-вузовсько'о науково-лракиочноо конфереяцоо. - 'Ровне, 1989. - С. 53-5' /Рос.мовою/.

3. Шдгоговка яращвошшв дошйлышх заклад1в в Украп» в 2030 роки // Педагоичпа дояльность i гворча спадщина МЛЛ. Грищенка: Тези доповвдей можвуз0всъко0 науково-цракгичноо конференцоо. - Кио'о 1990. - С.31-32.

4. 1де'о К.Д.Ушнськото i деяко проблема подготовки вихователхв // Педагогична спадщина К.Д.Ушинського в сучасной праошщо дошкольного виховаши: Зборник магероал1в Всесоюзно! науково-практичноо копференцо'о. - Одеса, 1991. - С. 151—152. /Рос.мовою/.

5. 3 досводу подготовки осадров дошкольних прадовников у 20-30 роки // Актуально проблемы гуманотарних та природничих наук: 36ip-ник статей /Вощ.2/ - Москва - Запор0жжя, 1991. - С.22.

6. 1стор1я подготовки дошкольних працовшшв та деяко сучасно проблеш суспольного дошкольного виховання // Удосконалення зшсту, фэрм о методiв навчання та виховання дошкольшшв: Тези доповодей Республокансы<о1 науково-практкчно1 конферевдП. - Еердянськ, 1992.■ СЛ9-20. /Рос.мовою/.

7. Становления о розвиток систеш подготовки спещалост1в дошкольного виховання в Уофаонз в I9I7-I94I рр. // Актуально питания подготовки спец1ал0ст!в у педвуз0: Тези доповодей науково-практич-ноо конохзренщ'о. - Бердянсыс, 1992. - С.7-8.

8. ГУмаиосгична спряшвамсть дедагогочно'о систеш С.Русово'о // Гуман1зац0я виховання та навчання дгтек дошкольного Biocy: 3öipmiK матер¿ал!в гаждерзкавно"! науково-праостично'о конференци. - PiBiie, 1992. - C.I1-I2. /Рос.мовою/.

9. Подготовка дошкольних npaniBmnciB у роош укра'1'нсько'о Народ-но'о Республики /1917-1919 рр./ // Тези доповвдой науково-практично'о конферещп. - Бердянськ, 1993. - C.II-I2.