автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Стилевой анализ музыкальных произведений как способ формирования эстетической культуры будущих учителей начальных классов

Автореферат диссертации по теме "Стилевой анализ музыкальных произведений как способ формирования эстетической культуры будущих учителей начальных классов"

РГ б од

ХАРКІВСЬКІЙ ДЗРМВІШ ГЯЗДАГОГІЧІИІ УНІВЕРСИТЕТ їм. Г.С.Сковороди .

На правах рукопису

РЯБІНІІІА Олена Володширівна ■

стильовій АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

/13.00.01. - теорія та історія педагогіки/

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

ХАРІОД - 1994

- Дисертаціям є рукопис

Робота виконана на кафедрі педагогіки Харківського державного педагогічного університету і!.(. І'. С. Сковороди

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, члоп-кореспондент АПН України Лозова Валентина Іванівна.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, член-кореспондент АГИ України Шевченко Галина Павлівна,

кандидат педагогічних'наук, доцент ■ ’

Петрова Джоала Миколаївна.

Провідна установа: Полтавський державний ледагогічшій-інститут ім.В.Г.Короленка.

Захист відбудетеся.'

годині

на засіданні спеціалізованої Вченоі ради К. 113.24.02. по присуджеимЬ наукового от^педа кандидата педагогічних ноук у Харківському державному педагогічному .Університеті ім. Г.С.Сковоро^и па адресою: ^10168, Харків, вул.Блюхер^,

2, еал засідань* , - . ^

З дисертацією мо.тна ознайомитись у^ бібліотеці' Харківського державного педагогічного університету ін.Г.С.Сковороди.

Автореферат розіслано

1994 рої

Вчений секретар - у . „

спеціалізоваяоі ради ^лотухіна . .

И

з

• ЗАГАЛЬНА ХАРАІД5НЮПІКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЩШ.

Актуальність птмб':ге;ли

Відродження загальнолюдських цінностей е однією з найбільш гострих проблем сучасного суспільства. Вихід з духов ПОі кризи передбачав виховання дітей, підлітків, молоді в сфері культури як системи духовних засад розвитку особистості. Це пов’язане з побудовою такої педагогічноі системи, в якій фундамент духовності формується разом з першоосновами знань про світ, що засвоюються ще в дитинстві. Закономірно високими є еіпіоги до професійної підготовки сучасного вчителя початкових класів:, він мас не лише володіти педагогічними знаннями й уміннями, але,’ перш за все, бути носієм справжньої духовної культури;

Як відомо, розвиток людських почуттів багато в чому ауиов люється відчуття}.і, розумінням і прагненням до'прекрасного та досконалого - естетичним ставленням, знаннями, діяльністю. Естетичне виховання істотно впливає на формування соціально значупріх якостей. Це дало змогу вчетш-цедагогам зробити висновок щодо інтегруючої функції естетичного Еихованнн особистості в процесі іі формування та створило передумови для за сад "нового педагогічного мислення".

Єдність моральних та естетичних аспектів виховного ігроце-су дозволяв інтерпретувати в естетично-культурному плані формування духовних орієнтацій та соціальної активності особистості. Конструктивний вішгв естетичного • виховання на осоїг бистість пов’язаний такоа з індивідуально-творчим характером естетичного освоєння дійсності. Його асоціативно-чутте-ві механізми стимултть і збагачують.інтелектуальні процеси.

Водночас, творчій потенціал особистості, професійна майстерність і соціальна активність можуть бути наслідками есте тичного виховання лиш тоді, коди естетичні чуття, іЬтреби, діяльність, ішанентно притаманні лзодшіі, якісно 'перетворюються у цілісне есте тиф ге с/авленгні вищого роду, тобто нот сформований необхідній рівень 'естетичної культури.

Естетична культура особистості е системо, що виявляє себе у взаємоузгодженні елемента: знань, умінь, смакіп, актив

4 .

НОСТІ , позитизноі мотивації, - тобто структурних компонентів, еді утворюють естетичну свідомість і діяльність. Естетична іуяьтура е емоційним виргишкням уоього потенціалу духовної культури особистості /Г.П.Шевченко/.

На «зучасно.іу етапі вивчення цісі проблеми відсутні однозначні висновки щодо системоотвордачих компонентів і критеріїв рівня естетичної культури. Висуваються, зокрема, такі, як: характер і ступінь есгетичноі актшшосїі та сфорісва-ніоть цотизаціі діяльності /І.В. Драпово''<и, О.М.Сеиашко/, якість знань /У.&.Суна і В.М.Нзтров/, ч атичакй ідеал /О.В.Лармін/, оиака та вподобання /Л.1.Еуров, В.К.Рпатера^і-ков/,- Певною мірою всі ці компоненти в показниками загального рівня культури, 'однак у амістсвноуу відношенні не всі, вони є рівнозначними. Аналіз існуючих концепцій естетичноі культури показав, що Інтегральним критеріями іі рівня є сформованість естетичного смаку і актийності - узагальнених показників стану естетичних свідомості П діяльності.

Специфіка естетичної культури вчителя полягає в педагогічній спрямованості основних компонентів, у сфориованості потреби і готовності передавати власний естетичний досвід учням-. .. : ■ , ,

їїря педагогічній інтерпретації естетичної культури насамперед необхідно виділити професійну діяльність учителя початкових юидів. Іі особл^гаа значущість пов ’язана і з багато,біч-яйл характером педагогічного спілкування, із унікаЛьноі емоційною відчутливістю иопоррщ школярів. Але перш за все акту-альнісів формування естетичноі культури вчителя початкових класів зумовлена.™*, що він покликаний започаткувати духовний розвиток^особистості учня. ' ' .. .

Водночас, сучасний стан проблемі естетичноі культури вчителя передбачає іі подальщу розробку. Слід відзначити систе-. мостворяючу роль культурологічного підходу, який дав змогу професійно скоординувати та нормативно оформити процес естетичного’ виховання студентів^ • . '

Проте цей підхід ще нз- повно® міро», реалізований. Дискусійними залишаться"питання щодо структури і критеріїв есте-

тичноі культури, відвуяш систомна розробка іі педагогічної концепціі. Плтшпш зііісгу п організації процесу формувшшя естетичноі.культури вчителя початкових класів спеціально на вивчалися.

Необхідність іх розробки зумовила по:лук цілісної,методам ки, яка б відповідала специфіці естетичного виховання для цієї груш студентів і була б побудована з урахування» результатів моделювання початкового рівня їх естетичної луль-тури. •

Цим вимогам, з нашої точки зору, задовольняє стильовий аналіз музичних творів.,- ,

Теорія стилю, розроблена в музикознавстві, передбачає використання стильового аналізу творів як спеціального наукового методу. Проте наш досвід і теоретичний аналіз питань стилю дозволили зробити висновок про можливість застосування стильового аналізу ял засобу формування естетичної культури майбутніх учителів. ,,

• *\

Категорія стилю в мистецтві*' виражає вищу естетичну єдність художньо-образних засобів. Лнгйіз стилю, фокусуети історичний та єстєтіічний аспекти інтерпретації творів, дозволяв розглядати художню культуру в цілісності, дао змогу; передавати учням естетичний досвід саме в культурологічному ас-' пект$. .

У педагогічних дослідженнях здійснювались окремі спроби включення стильового фактора до процесу формування сприймана ня музиші майбутніми вчителями /Г.І.Шевченко/ та аналітичних умінь учнів музично-педагогічних спеціалізацій /Е.В.Доброва-цька/, де стильові ознаки мукичгах творів мали допоміжно значення для усвідомлення специфіки іі виразових засобів і коц-лозиційно-телгояогічних прийомів. Порівняння: п*со рідагс стилів застосовувалось у форілуволкі естетичних оцінок у студентів педагогічного вузу /Ї..В.Арановська, Н.О.Афоніна/, трактувалось як основа побудови процесу куполіього пізніші студентів / /.

Однак розробка методмгд стильового аналізу* в учбоЕому процесі ке здійснювалась. Необхідність і і застосування з матою

6 . підоицення успішності формування естетичної культури студентів зумовлюється моилявостями:

- підвищення рівня і систематизації естетичних знань;

- формування естетичного сприймання та фантазії через збагачення історнко-образшіх асоціацій;

- формування комплексу рагальних і педагогічних естетичних умінь на основі навчашія студентів логіці аналізу, аргументації та викладу суджень, конструювання, спілкування;.

- розвитку естетичних емоцій та потреб на основі накопичення свідомого й упорядкованого естетичного досвіду, який поредбачгс адекватне сприймання семантичні значущих-'рівнів музичного твору; .

- формування естетичної активності;

- вдосконалення естетичного смаку;

- діагностики рівня естетичної культури студентів.

Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідяення.

Об’єкт дослідження: процес формування естетичної культури

студентів педагогічного вузу.’ ,

Предмет дослідяення: стильовий аналіз музичних творів як засіб,формувамш естетичної культури майбутніх уштелів.

Мета роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні, практичній розробці та перевірці.ефективності впровадження стильового аналізу музцчних творів як засобу формування есте-тичноі культури вчителі початкових класів.

Гіпотеза лордідгвння. ; .

Використання стильового аналізу музичних творів як засобу

естетичного виховання студентів* який"передбачає основні етапи: організацію глсвоєння теоретичних васад стильового аналізу; навчання атрибуції; здійснення мікроаналізу стилю; стильовий аналіз за повним алгоритмом; рольові ігри яз творчу діяльність на основі стильового аналізу; - при дотримуванні системи дидактично обгрунтованих педагогічних умов дозволить підвищити рівень 'естетичної культури студентів педагогічного . вузу в процесі і вивчення музичних дисциплін.

Основні завдання дослідження.

І. Аналіз основних концепцій ествтичноі культури особисто-

. ? сті, розроблених у філософських і пеихолого-гюдагогічішх працях. ' .

2. Обгрунтування сутності, логіки та функцій стильового аналізу иузичіпгк творів.

3. Наукове обгрунтування та експериментальна перевірна етапів використання стильового аналізу музичних творів в умовах навчального процесу педагогічного вузу.

Теоретичною основоп роботи е сучасні філософські коїщеп-ціі естетичної культури, запропоновані в працях С.С.Авєрін-цева, В.С.Біблера, А.І.Е^рова, О.Ф.Лоссва та інших роботах у галузі теорії та історіі культури Я естетики; а такон розроблені в психолого-педагогічній літературі положення щодо засобів і методів формування культури особистості.

Для розв 'язання поставлених завдань і перевіріш вихідних положень, виявлення ефективності дослідження було ВІЛІТО комплекс методів: педагогічне спостереження, тестування, акке-тування, моделювання, педагогічний етяперимент.

Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягає:

1/ в обгрунтуванні стильового аналізу музичних творіз як засобу підвищення рівня естетичної культури студентів педагогічного вузу;

2/ у розробці"й експериментальній апробації етапів іміко-ристашія стельового аналізу музичних творів у процесі ви— вчеїшя МуЗИЧШІХ дисциплін з метою формування естетичної ' культури майбутніх учителів;

З/ у виявленні та наукопому обгрунтуванні педагогічних умов, які забезпечують ефективне застосування методики сти-. льового аналізу музичних творів у навчально-виховному процесі: а/ необхідність підготовки-викладача до роботи зі студентами за методом стильового 'аналізу, тобто оволоділи його алгоритмом, підбір худокнього матеріал;

б/ наявність попередньої підготовки студентів до здійснення аналізу: сформованість базових знань за програмою, позитивної мотивації діяльності т оволодінню методикою;

В/ сполучеїшя покрокового «іалувшіня розумових дій "■ використанням творів різних видів мистецтва на кожному і^гапі

застосування стильового аналізу;

і7 унроиадте.чия ігрових форм і творчих завдшіь.

Особистий внесок автора полягає п тому, ьр здійснена спроба визначити ефективність і особливості застосування стильового аналізу в процесі естетичного виховання студентів з різними рівнями підготовки. .

Практична значущість роботи. Результати досліддешш мають безпосередній вихід у практику навчально-виховііог роботи вузу, знаходять застосування у викладанні історіі.музи-ки, народної творчості, аналізу музичних творів. Розроблено спецкурс "Музично-естетична культура педагога", який впкла-д-.сться на факультетах початкових класів і дошкільного виховання Харківського педагогічного університету. Практика стильового аналізу мо,~е здійснюватись також у навчально:<іу проце-і зі студентами музично-педагогічних спеціалізацій.

• Розглянуті в дисертації положення про сутність, С’фукту-ру та функціі естетичної культури вчителя мовуть бути застосовані в подальшій розробці ціеі проблеми, в досліджуванні процесів формування ецоційно-інтелектуальшх і прак- ■ стічних естетичних умінь учителя, його художнього смаку, ерудиції, аналітичних здібностей.

Fla захист виносяться: ‘ .

1/ стильовій! аналіз музичних творів як засіб, що даз змогу систематизувати процес естетичного освоювання студентами творів мистецтва, підаищити рівень естетичкоі культури майбутніх учителів у 'сукупності і і структурних компонентів, зокрема: мотйб'іціі, знань," умінь, смаку, активності; виявити рівень сформованссті естетіічлоі культура;

2/ етапи застосування стильового аналізу для підвищення успішності формування естетичнсі культури студентів;

З/ педагогічні умови, які забезпечують ефективність за-стссуватія стильового аналізу в процесі формування естетичної культури студентів педагогічного вузу.

Апробація роботи. ' •

Основні положення і результати дослідження доповідались дисерталтом на трьох підсумкових наукових конференціях у

Харківському державному педагогічному університеті, конференціях молодих учених і викладачів у І09і-і993 p.p., на міжвузівських конференціях у Києві /і991/, Тернополі /і933/, Харкові /і993/, Міжнародному семінарі з проблем естетичного виховання в Москві /і99і/, на філософському симпозіумі аспірантів і молодих викладачів у Харківському державному університеті /і593/; знайшли відображення в наукових публікаціях автора; використовуються в процесі викладання музггашіх дисциплін у Харківському педагогїчно.чу університеті. На основі положень дисертації складені методичні рекомендації для студентів педагогічного-.вузу, вчителів, викладачів^

СТРУКТУРА Тк ОСНОВНИЙ аііст ДИСЕРТАЦІЇ. ■

Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, заключення та бібліографій

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, з’ясовується рівень розробленості проблеми в науковій літературі, визначаються об'єкт і предмат дослідження, йота робота, формулгються гіпотеза та основні завдшпш дослідження, характеризується його теоретична основа, аналізуються наукова новизна, теоретична і практична значущість, окрзолиуться положення, цо виносяться на захиср. •

Зміст першого розділу роботи - "Естстичаа культура як складова частила підготоїші студента до педагогічної діяльності “ - полягає у визначенні сутності, структури і функцій естетичної культури вчителя, в аналізі існуючих методів її формування, а також у тєорет'.тчниіу обгрунтуванні стильового аналізу музичних творів як вауобу фарбування естетичної культура студентів педагогічного вузу.

На основі а^аліву основних сучасних підходів до ігроблемп естетичної культури, що подані в філософських і педагогiv- • них пргцях, визнано можливим визначити оотчтпчну культуру вчителя як системну категорію, що чираяає соціолько-ііоихояу-гічну властивість особистості. Ця властивість полягає ч здатності до худолао-образгісго світосприймання, -про/ціляоть-ся в еіюпдПпо-зацікав.’іеному ставленні до мистецтва і -арв^с-

ного та передбачає достатній для професійної діяльності'рівень йформованості відповідних знань, творчих емоційно-інте-локту^льнігх умінь, смаку, мотиваціі зстетичноі діяльності, ' естетичної активності, а тр,кож іх региіівацпо в діяльності.

Аналіз структури естетичної культури .особистості підтверджує, що знання - це такий іі компонент, сформавачіить якого зумовлює зміст естетичної діяльності. Естетичні знання кваліфікуються як інформативні, що утворюють первісній орієнтир для діяльності, та узагальнюючі, що формуються в процесі накопичення та інтеграції власного естетичного досвіду. На основі аналізу взаємозв’язку естетичних знаць і вііінь учителя здійснено робочу класифікацію таких умінь 'і виділено їх груш: '

I. Загальнзестетичні: а/ емоційно-інтелектуальні /естетичне сприймання, пере згашання, аналіз/; б/ практичні /виклад суджень, естетично повноцінне виконання творів та ін./.

II. Естетико-педагогічні: а/ уміння шанування й органі-ваціі естетичного виховання дітой; б/ уміння педагогічного

‘ спілкування. ,

Прказацо механізми естетичної діяльності, особливості іі мотивації; визначено рівні естетячноі активності. Оскільки ра умов навчального пронесу естетична діяльність е пізнавальною, то естетичну актішнісїь ^студентів визнано ізоморфною пізнавальній активності» '

Встановлено, що: діагностика рівня естетичноі культури .студентів пов’язана з аналізом досвіду іх спілкування з мистецтвом;, оскільки творчі компоненти естетичної культури формуються І ревізуються головним чином у процесі осягання художніх твіїрів, тобто в субстанціальній /на відміну від атрибутивної/. естетичній діяльності. , ^

Виявлені функції естетичного смаку та естетичяоі активно--оті як інтегральних критеріїв рівня естетичної культури.

Розроблені кригеріальні характеристики іі рівнів для сту- • дентів педагогічного вузу. На основі іх зіставлення з даними попереднього етапу дос лідаенкя зроблено висновки щодо специфіки естетичної культури вчителя та необхідності іі враху- .

ваши в процесі естетичного вихованім студентів. Підтверджено полоття щодо інтегративного характеру остетдчноі культури вчлтеля стосовно до його музичної та педагогічної культур я. '

Проаналізовано порівняльну ефективність сучасних методів естетичного виховати майбутніх учителів. Визначені такі типові форш його організації, як: залучення студентів до участі в самодіяльності, тематичні факультативи. Відзначені тевденціі до.злиття учбова;: і позаучбових форм півчально-ви-ховноі роботи, органі з аг, і і науково-дослідно і та творчоі ді~

' яльності отудєлтів, самоосвіти, забезпечення Професійної спрямованості естетичного виховання.

В ряді досліджень запропоновані методи і технології, які мають забезпечити розвиток художнього смаку, творчоі активності-, емоційного сприймати та умінь естетичної оцінки їду- • зичних творів, педагогічного спілкування. З процесі фориу-вання естетичної культури майбутніх учителів.початкових класів можуть бути застосовані, зокрема, метод лекцій і дискусій /Г.І.Шеччснко/, опорні схеми для'оцінювання студентами музичних п’єс /О.Ф.Оленіи/; дидактичні ігри з моделюванням педагогічних ситуацій на основі естетичноі діяльності /О.Ф. Назаров/, складання студентами’творчих завдань для школярів /•І. В. Ар ано в с ь ка/, та їй. ! '

Сфоріульовано висновок, що серед компонентів естетичноі культури вчителя найменш- розробленим е естетичні- знання. Постав необхідність у формуванні таких'знань, які б узагальнювали власні емоційно-інтелектуальні естетичні процеси, ху-дозхньо-естетичну інформацію, • набуту студента»®. Питання аналізу студентами музичних творів Легково розглядалися Г.С. Дідич, Е.В.Добровецькоо, Н.Н.Пружковськога. Проте очевидною залишається необхідність системного/підходу до формування естетичної свідомості майбутніх учителів і створення методик, призначених конструктивно впливати на іі розвиток, і через цо - на Формування естетичних реакцій і переишань, оцінок і потреб, смаків і вподобань, усіеі цілісності естетичної культури студентів. ‘ '■ ‘ -

і-г

Обгрунтовується методика стильового аналізу музичних'творів, яка вадоводьняе цим вимогам, і доводиться необхідність і і впровадження до навчального гщоцеоу педагогічного вузу, Розкрито ііонятая стилю як естетичної цілісності, яка зумовлює наявність у творі сиотеші уагодзкннх виразових засобів і прийомів. Розроблено алгоритм навчального стильового аналізу,,який осягає естетичний процес - від перцептивноі стаді і до вербально оформленого висновку цодо естетичного явіща, ■

Сутність стильового аналізу полягас у ьчявлешіі єдності мій елементам худоггньоі системи та з'ясуванні історичних зв'язків між явперми мистецтва. Після атрибуції - "упізнавання" стилю за його ознаками - відбувається процес образно-еатотичноі кошеретигаціі аудоиньоі мови твору. Його послідовність пов'язана з просуванням від етили епохи - через національний стиль, стилі напрямку і автора - до стилю конкретного твору, яклй розглядається. Логіка і процедури стильового аналізу спрямовують на системну іиаейфікаців' худоазііх явиц естетичною свідомістю особистості.' Він дозводно інтегрувати інформацію щодо творів різних видів мистецтва, по-леппує та збагачує сприймати естетичтіх об’єктів, асоціюван-ня, розуміння.

. Стильовий аналіз дає змогу студентам опановувати основні компоненти вотьтккоі культури, зокрема, студенти навчаються самостійно оперувати інформацією та' одержувати вненовпі знання, застосовувати іх у власній естетичній практиці. Звертання до історичного контексту творів і атіалогіі м|а видами мистецтва, яких потребує стильовий аналіз, сприяють розширення кругогляду, форгіуванню зважених та обгрунтованих оцінок, естетичних смаків.

уущсціонуваіїня і формування знгль у процесі аналізу вимагають застосувати естетичних уміїїь, увесь комплекс яких ' розвішаться за допомого» стильового аналізу. На цій основі "дійстіться принципові»; вшвв на розвиток творчих компонентів діяльності, на формування естетичноі і^льтурн в ні лому.

У лтугому ’розділі - "Дослідно-вкснерптюктіїльна робота по

ІЗ

застосування стильового аналізу музичних творів у процесі естетичного виховання студентів" - аналізуються хід і результати впровадження розробленоі дисертантом методики за еітеці-аліпою програною. ■

Сформульовані теоретичні основи експериментальної частини дослідження, викладені методи діагностики естетичних знань, різконанітшгх умінь, смаків, діяльності'/іі мотивації та естетичної актія юсті/ студентів загальних і музичних відці- • лень факультетів початкових класів і довільного виховання, які брали участь в експерименті.

Розкрито педагогічні засади і зміст навчального стильового аналізу. У зв’язку зі специфікою завдань, які стояли перед викладачем - форг<узаітя, естетичного ставлення.До мистецтва, механізмів духовного спілкування з іззг - було приділено -особливої уваги до афектшноі області пізнання і здійснено відповідну інтерпретацію його когаітивноі сфери. Для розвитку обох цих сфер пізнаній розроблено специфічні учбові цілі; Регулюючи хід навчально-виховного процесу, ті спиралися на оцінки змін якості знань студентів, способів іх естетіпноі діяльності, розвитку іі творчих компонентів, а також характеру мотивації. ■ '

Назодння студентів процедурам аналізу вимагало поступового збільшення, поглиблення і ускладнення розумових операцій, опанування яких мало рбгулгозатксь і зазнавати певної норек-ціі в ході апробації алгоритму аналізу.' Це' викликало необхідність визначення таких основних етапів застосування стильового аналізу музичних творів:

а; Викладення ад .організація засвоєння студентг'Ш теоретичних засад стилю та Ього аналізу.

П.Навчзтлія студентів визначенню стилю музичного ївору /атрибуція/. . ;

НІ. Стильовий мікроаналіз одного твору за алгоритмом; порівняльний аналіз* ' ■ ' ■ '

хУ, Стильовий аналіз твору за повіпм агггоучтмом; порівняльний аналіз. . ,

У. Застосувати навчальних рольових ігор /гворча діяль-

нісз'Ь на основі стильового аналізу/.

З’ясовано Функції та результати проведення кожного з етапів у процесі естетичного пізнання студентів. Виявлено дієвість інтелохтуально-творчга: завдань як форді застосування стильового Аналізу музичних творів, способу оцінки і коректування процесу ^ориуванш естетичної культури майбутніх учителів. ; '

Здійснено порівняльний аналіз даних діагностики естетичних знань. умінь, смаків, потреб, активності студентів експериментальних і контрольних груп ка початку і в кінці курсу, Одержані дані відбивають ефективність застосування стильового аналізу музпчшіх творів як засобу формування естетичної культури студентів. ■

Зокрема, в таблицях і-а зафіксовано динаміку зростання рівнів сформованості естетичних знань, емоційно-інтелектуальних /оцінних/ естетичних умінь, якості естетичних смаків обстежуваних студентів:

Таблиця і.

Показники ступеня иузично-естетичнох інформованості студентів експериментальних і контрольних груп факу.іьтету ■ * початкових класів ■'

&ІІСТ інформації

початок курсу . кінець курсу зіставл. результ.

Експ. Контр. ііксп. Контр, , Експ» Контр.

І.Визначення понять ' 2.Знання аанрїв 3.Знання стилів 1,4 1,7 1,9 2,1 І,Є 1,7 6,5 6,3 6,С 2,2 а,7 а, г + 5,Г + 0,5 + 4,4 + 0,7 + 5,0 + 0,5

Примітка. Сореді« загальних балів обчисловалася на основі ощиок еоїстищкіх знань студентів за 9-0‘альио» икалоя.

Вимір рівніп естетичних умінь здійснено па основі показників правильності /близькості до об’вктивткс/ та аргументе-

ваності естетичних оцінок студентгші музичній, творів:

Таблиця 2.

Рівні сшормозаності оцішпх естетичних умінь студентів факультету початкових класів /у %!

Рівні Початок курсу Кінець курсу

с-орм. Експ.гр. поятр. гр. Еігопі гр, Коятр. гр.

умінь -------------------------------------------------------------

тарактер;:стикп якостей естетичних оцінок студентів

нра- аргу- прав, аргум. прав, аргум. прай. аргум. впльн. мент-

ВЙсокІ 6І2 1^3 6^5 1,2 іі,8 9,4 ! 7,8 5,2

Серед. 10,8 6.0 10,7 5,2 47,2 57,8 39,3 47,2

Низьк. 83,0 92,6 82,8 53,5 .41,0 32,8. 52,4 47,2

' ' істотно відрізняються також да-і стосовно сфор-іованості

естетичного снаку студентів експериментальних і контрольних

груп, одержані на основі результатів опитування студентів

щодо іх естетичних переважань:

" . - ' Ійблпця 3. '

Показники естетичного смаку студентів за характером _ вибору музичних творів /у %/

Типологія'творів Початок курсу' Кінець курсу муйичнаго -----------------—----------------------------

мистецтва Етен. гр. Коптр, гр. Егсл, ір; Контр. гр.'

Серйозна музика 2,4 ’ 2,6 .16,9 ' 7,2 ‘

Естрадна класика 51,2 53,8 70,8 ' . 58,5

Танцювальна ест- 46,5' .43,5 12,2 • 34,3

радна музика , _________ ■

Встановлено ефективність стильового аналізу музичних творів як засобу естетичного виховання всіх категорій обстежуваних студентів. Водночас, ?а допомогою опитуваяьнах бесід, додаткового анкетування і спостереження Йуля виявлені відмінності в механізмах впливу методики па процеси естетичного пізнання, зумввлсші різними різгіями попередньої підготовки студентів. Так, для "музикантів", головним прЬязом впливу стильового аналізу виявилися актуалізація та систематизація

Знань. Для студентів загального відділення найбільш значущим було застосування історичних фактів і аналогій иік творами різних видів мистецтва, що сприяло пізнашш музичної "мови", розшренн» гсругогляду, "Музиканти", особливо на с гарант курсах, показали більш високу успішіоть оволодіння еото-тично» культурою, рптування й тестування студентів дозволили полониш ці показники':

а/ наданіото у студентів мукпоюі спеціалізації більшого естетичного досвіду, який був актуалізованій за посередництвом стильового аналізу; .

б/ сЗормовалістю вмінь та навичок загальноучбового характеру і адаптивних механізмів цодо навчальної діяльності у студентів стариш: курсів; :

в/ більш високим рівнем позитивноі мотивації естетичного пізнання у "музикантів" і взагалі старшо курс шків порівняльно зі студентами загального відділення, молодших курсів.

В заключенні сформульовані положення, які є підсумками теоретичного вивчення проблеми та проведвноі експериментальної роботи;

1. Підтвердилася гіпотеза щодо ефективності стильового аналізу, який дає змогу в процесі формування естетичної культури студентів лиріщувапі такі завдання:

- активівувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, оскільки дозволяє симулювати самостійний пошук знань;

- формувати позитивну мотивацію естетичноі діяльності та пізнаній через систематизацію, розширення, свідому інтерпретацію студентами власних естетичних вравень та оцінок;

- активно впливати на формування оцінно-ціннісноі сфери естетичних свідомості й діяльності студентів.

2.Експериментальна перевірка гіпотези показала, що оволодіння прийомами стильового аналізу зимагае дотримування псв-ш етапів, які забезпечують опанування основних компонентів естетачноі культури .- знань, умінь, смаку, мотивації діяльності, естетичноі активності, Та ін.

3. Виявлені педагогічні умови, які зумовлюють ефзктив-ііісїь методу стильового аналізу музичних творів. •

4. Апробація інтими вккдаДачгш розроблених дисертантом програм підтвердила експериментальні висновки автора.

Показані порошзктіоиі напрями доолідзга^шя! мояливоо?! по» дальшої розроблю проблеми еототичші культури вшетчли, пера» ваги стильового аналізу тс з&ообу астатичного вішаваїт студентів різномайітних спеціалізацій.

Основній зміст дисертації розкрито в тагах публікаціях;

1. Вивчення творчості Е.Гріга у вузі та школі. - Методичні -рекомендації. - Харків, І99І. - 32,0.

2. Стильовий аналіз музичних творів" як йаоіб. формул штя естетичної культури майбутніх'учителів., //Альтернативні ідо±,• підходи і технологіі навчання та освіти. Тези доповідей Міжнародно і наукової конференції. -Тернопіль, 1993. - Ч.ІІ. -С.12-14.

3. Эстетическая культура как составная часть подготовки, студента л педагогической деятельности. //Знание, культура, власть: проблемо философского оставления. Тезисы докладов философского симпозиума студентов, аспирантов, молодых преподавателей. - Харьков, 1993. - С.93-95.

'4. Стюшовий аііаліз творів П.І.Чайковського в процесі •' проф^сійно-педагогічноі підготовки студентів, //Вивчення творчості Чайковського в смолі та вузі. Методичні- рекомен-даціі. - Суііи, 1990. - С.31-32. /у спів авт./. '

5. Застосування казкових музичних творів у-дааакласній

роботі зі школярами. //Вивчення творчості Члйковського в ггаолї та вузі. Уетодичиі рекомендації. - Суми,' 1990. - С. 19-20. /у спївавт./, ; ; : '

6. Лсихолого-педагогические аспекты преподавания музы- •

кзлько-теоретичеоких дисциплин йа педагогическом факультете. /Материалы Международного семинара по ггооблекзя зета тиче- . окого воспитания. *• Москва: НИИХВ, 199.1. - Т.б: "Формирование эстетического отношения к искусству". - С.97-99. /у співавт./. V . • '

7. Виховання педагогічної майстерності Учителя в процесі , вивчення музично-теоретичних дисциплін. //Тези доповідей

Республіканської иауково-[фактичноі конференції. - Київ, 1901. - С.25-26 / у співааг./е

8. Вивчення народної пісенної творчості в професійній підготовці вчителя початкових класів. //Тези доповідей Мія-вуаівськоі;науково-практнчкоі ЕО^еренціі. - Киів,199і. -С.14-15 /у співавт./.

ПІдп.до друку І1‘.0?,9;к Форт 60 х в*» І/ІІ

1,0 ук,-друк.арк., 1,0 обл.-йид. орк. Тираж: 100. Зан, Щ.

Дільниця опарагишото друку ХЛАУ.