автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретические и методические основы эстетического воспитания учащихся в процессе изучения украинской литературы в средней школе

Автореферат диссертации по теме "Теоретические и методические основы эстетического воспитания учащихся в процессе изучения украинской литературы в средней школе"

„ _ „ " . ШСТИТУТ ПЕДАГОГИКИ АПН УКРАЙГИ

РГ6 Ол

] 3 {¡¡ОН На правах ружопнсу

ВОЛОШИНА Нша Йоситвна

ТБОРЕТИЧН1 I МЕТОДИЧЕН

ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В У ПРОЦЕСГ ВИВЧЕННЯ УКРАЗСНСЬКО! Л1ТЕРАТУРИ В СЕРЕДН1Й ШКОЛ1

13.00.01 — теор!л та 1стор1< педягоНки 13.00.02 — методика внхладання „ _ /

су/у^аг'маалы'* их^/п

Дисертац!«' у внгляд! вауково? допов!д1 на одобуття ваукового ступени доктора педагог1чних наук

КиТв — 1995

Робота винонииа в 1нститут1 педагогии АПН Укра1ни

ОрОДйн! опоивнти - доений член А1Ш Укра?ни,

доктор ф1лософських наук, професор ЗЯЗЕН 1ван Андрхйович

доктор лвдагпг!чних наук, профеопр КОШЪ Лариса Григч>р1вна

доктор педагог1чиих наук, профеопр ¡1АС1ЧНИК биген Андреевич

Про в!,ала о;>ган1эац4я Кам"яниць-Под1льський деркавний

падагогччний хнетитут 1м. В.Эвтонсь-кого.

Захиет в!дЗудеться "&3" ЪерёМЯ' 1995 р. г год. на заседали! спе1;1ал1зованоК вчено£ ряди Д 01.32.02 в 1кст»«}гг1 педагог!ки АПН УкраКни /252001 Ки?в-1, вул.Трьох-святитвлъська, 8/

^3 дмсвртац1е® можна ознайбиитися у науков!* частин1 . 1нотигуту педагогики АПН Укра2ни

Автореферат рля!слано " а /ПйЯ&А/АУ 1995 р.

Учений евкретар спец1ая1зопаио1 вчено! ряди (

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д0СЛ1ДИ£ННЯ

Роэбудпва новоi УкраМнськоК деркави немислима без встетично освоено! та естетично виховано)( особистост!. Всеб1чний розвиток людини на як!сно новому етал! намого сусп!лъства бвзпосвредкьо повднанкй э проблемою естетичного вихования i худоаньоро розвмт-ку, використаннл мистецтва слова у роэв'яаанн! нових соц^альнмх завдань: вюсовання людини добро!, мклосврдно? i гуманной, здат-hoí будувати caMocriPHy державу, примножуватн ií культуру, иану-вати мораль на основ! естетичяих, хупл*н1х, 4>!дософських досягнем ь лвдства, формування сусп^ьно-активноХ особистост!.

"Найватлив1те заедания ествтичноро виховання, - заэначав ¿.О.Сухоклтський, - навчитн диткну бачитм в крас! навколмпнього CBtry духпвнв благородство, доброту, сердечн!сть ! на основ! цьп-го утвердчувати прекрасна в co6í".*

Демократичнв сусл!льство створов нову вствтичну рвальн!ст» • роэвировться 1 поглиблювться його естетичний дос»1д. Естетична культура став одним !э важлиаих принцип!в соц!ального розвитку, • от*б, i (фактором удоскон&лвння всього навчального процасу. Сю-годн! дум вежливо, цоб прекрасно доходило в yol сфера як!льиого життл, а класну, позакласну та. позашк!яьну роботу.

Ведагог!чн! доел!д*«кн11 св!дчать, цо естетичне вкховаюм ч* не аавчди эабезпвчув естемчно роэвжуту особ»ст1сть, не скр!эь створам уиови для п!двиц»нмя Н худо»кьо-творчого пптенц!*лу. За останн! рокм зросл* norpede поднести «втегмме якхявлюш та як!в-но ппвкя ревень, оосилитя його резу*ктаг**и!ст». Тону оеовлююго вначвння мабувают» у нал me так* nreroptg reopi! ecret»woM

Су^оцлжск^^О, Зибраи* f*ijm я В т. - К.» Рая, шила.

виховання, як "естм ична культура", "естетична потреба", "естетична д1яяьн1сть", "естетична насолода". 0дн1вю з важливкх умов багатства естетичних потреб, почутт1в та перекивань е глибокий 1нтелектуальний розвиток лядини.

Неоц1нонний вплив на людину, il дуоу иае худояня литература. Дг»сл1дтенкя проблеии естетичноро виховання школяр! в засовами худп*ньо5( л!тервтури грунтуеться на фундаментельняс досл!-дхекнях в гал уз i естетичного ставлення До навколишнього ев1ту, концептуальних положениях естетичного виховання /Ю.Б.Борвв, 0.1.Буров, 1.А.Зязон, И.С.Каган, В.К.Скатерщиков/, Teopiii практики естетичного виховання, розвитку худо*н1х 1нтерес1в mxojuipta /Б.Т.Лихачев, С.В.Квятковський/, розкригтя окремих ви-яв1в ппчутт!в, формування потреб /П.ri.Симонов, П.М.Якобсон/, психолог!! зд!бностей t opraHieauii творчоХ д!яяьнос« лодти /В.Г.Ананьев, ЛЛ.АнциЬерова, Н.0.Ветлуг1на, 6.1.1гнатьвв, Г.С.Костюк, O.U.Леонтьев, Б.Ф.Ломов, В.О.Моляко, Л.С.Руб1нт-тейн, В.Ы.Теплов/; а також працях з проблем укра2нсько5Е етно-психодегН /В. Дорошенко, «.Костомаров, 1.Рибчин, В.Ян1в/, становления украХнськоХ дум, вдача украХнця /Д.Чи*евський, М.Шлемкевич/, до яких ран!те не буяо доступу.

Л1тературознавц!, психологи,методисти,як! вивчають пронес сприЯмання TBopie ыистецтва, п!дкреслвоть нев!дд1льн1сть вкховноХ функц1! нистецтва в!д його художиього впливу. Л.С.Ви-готський науково обгрунтував характер морально-емоцхйних i естетичних реахц1й, як! винихавть п1д час читання художиього тво-ру. Нерв! в1н назвав "емоц!ями матер1алу", друг! - "емоцхяии форм*", показавши пряму залежнхеть RKOcri сприймання вхд ум!ння 1нд>га1да пережкватн й емоцхйно сприймати не лине smict, а й форму твору.

(Ид час розробки теоретичных засад естетичнпго виховання школяр!в спираемося на досл!д*ення естетшав э проблеми синтезу мистецта, формувалня естетично£ культури лвдини /Л.У.Ванслов, Г.М.Дихбладзе, М.С.Каган/5 психолог!в з питань розвитку в учн!в художнього мислення, (Ьормування духовного св1ту особистост! /1.Д.Бех, ЛЛ .Бпкович, Л.С.Виготський, Б.И.ИеАж&х/, педагог!в а проблем викоркстання художнього слова в естеткчному вкхованн! /ЬЛ.Бутенко, А.Й.Калська, Н.б.Миропольська, Л.Г.Коваль, Т.Д.Пл-лозова, О.Я.Савченко, ТЛ.Цвелнх, Г.Л.Ыевченко, А.Б.Щврбо/) методист! в э питань актив!эац!1 форм ! метод!в вивчекня мистецтаа слова в школ! /О.М.Бандура, Г.1.Беленький, О.О.Богданова, Т.Г.Браже, МЛ.Кудрятов, О.Р.Ыазурхевич, В.Г.Иаранцман, Н.Я.Иецв-рякова. З.Я.Нед!лько, 6.А.Пас!чник, С.О.Пультер, Б.1 Степанияин/. У процвс! роботн вкхорисмвувалися гакож прац! украЛнськкх л!те-р»турознавц!в /И.Г.Дончика, И.Г.Жулинського, О.В.Миванкча, Н.К.Навкка, Г.Ы.Сквоконя, М.А.Скорського, П.П.Хропка/, в яккх розглядавться питания вплкву художньо! л1тера»урм на фориування национально? сакос в! домоет! та естетичн"! культуры читача.

Дг>са!дникн розв'язуоть проблем* естетичноХ вкхованост! юга-лярхв, формурання астетичних понять, встегичного 1двалу, в укать ажяхи роавитху естетичнях почутт!в.

Упродов* десяти*!** консерватизм ! эасмля соц!оюг1заторст~ ва п!д час вквчекня л1тератури негативно позначною* на вкхладан-н! цього навчальнрго предмета в *ко*!. Щд час роэгляду худтжн!* твор!в каголоаувалосл не ст!льки на худлжньо-естетячнях ц1ниоетях киютецтва слева, ск!льки на пол!тячнпс аспектах. Спроцувалжя, а то й эо0с!м нехтувалюя гл^окяй эагашмдвдськяй зн!ст я!тер»ту-ри, II естетичн! фуккц!!. ТакяЯ с!дх!д аначиж к!рте эуЦгвлаггься врЬригетои клаевкх ц!кностер мд ц!нм*етя*11 аагалвн'ммдеммт

та нац!ональн1ми. Л1тература часто упод!бн»валася до художньо? 1люстрац!| пол1тичних 1дей, лозунг!в. Не эвертелась увага на те, щл кожей талановитий митець - неппвторне художньо-естетичне яви-це а! сво!м баченням с»1ту, нласнов манерою творчост*.

Зм1на методолог!} п!знаиня д!йсност!» посилення виховнл$ рол! иистецтва слова етагае новкх п1дхпд!в до ёстетичнпх &унк-ц!1 художньрго слова. Однак це эовс1М не означав, ^о в ходх анал!эу худп«н1х обрез!в, картин» естетвчкях !дей повинно бути приглушено !х спц!альне звучания. Художня л!тература завжди в!д-гукувалася на гостр! проблеми часу. Бона е сов1стп народу» дзер-калом його 1сторЦ, джерел^м його духовн^ст!. Дуже вежливо зараз заново в!дкрити перед учнями художн!й тв!р» ппвернути його до них новимя гранями, виклккати нов! почуття 1 переживания.

Таким чином, соц!&льна зумовленхсть мет"долпг!чно£ перебудо-ви осв!ти, законоыхрност! розвигку теор!$ естетичного виховання учн!в засовами мистецтва слова, потреби педагог!чно£ практики вяэначиди тему нашоХ робпти: "Теоретичн! I методичн! засади естетичного виховання учн1в у процес! вивчення украхнсько! л!тера-тури в середн1й школ!*.

Об'вктом досладження в естетичне виховання учн!в на уроках ухра1нсько!( л!тератури в эагальноосв!тн1х школах Укра!ни, а предметом - змгст, форми ! методи естетичного виховання учн!в засовами художнього слова.

Кет« досл!дження - наук^во обгрунтувати теоретична засади та роэробити методику естетичного вихованнл учнхв засобАми мистецтва слова на уроках укра!нськоХ лгтератури в 5-11 класах эагальноосв!тньо! сколи.

К о н ц' е я ц 1 я ' досл!д*ення. Проблему естетичного виховання учн!в рпзглядаемо як ц!леспрямований пр^цес естетичного

!

[узвитку oco6hctoctí в cKcreui навчально! д!яльност1 на матер!-ajii хуцохньоХ лкератури. Мета естетичного виховання - ознайом-лювати учнхв э цосягненняки cbítoboí культури, з хультурними . цЬм^стями людства, складовою частинпю яких в i лхтература- В естетичноыу bkxobahhí вбачаемо прпцес формування культури почу-rrin. Дитмна вчиться пцгнювати nnTTeaí я вица, сприРмае i ycei-домлюе красу людських потреб, осиислве д1йснкть э погляду за-гальнолюдських цхнностей. Естетичне в складовою i нев1д*вмноп частиное евхтогляду. Виховання засовали мистецтва слова розгля-давться як вржлива с клади ва системи естетичного вкковання у нав-чально-виховному процесх загальнопсв{тньо5! школи.

¿1 основу Серело наухове положения З.О.Сухомлинського про те, що краса - це могутне джерело морально! чистоти, духовного багатства i ф1зично* досконалост!.

Естетичне виховання нерозривно зв"язане з формуванням естетичного i морального хдеалу особистост!. Дуже вахливо також, щоб дитина вiдчувала красу, захоплювалася нее, бо це в той елемент в!дносин, без якого немислиме виховання. В уявленн! про лвдську красу, ми на перие м!сце ставимо духижу красу. В естетичне виховання вклвчаемо найважлив!ш1 його складники - почуття й емоц1У, а сфер, як! ix викликаоть, 1снув дуже багато. Це ествтичн! погляди, см&ки, 1деали, естетичн! д1Х, потреби Д.А.Зязвн/. Засовами формування почутт1в в ист упав природа, првця, мистецтво, лядськ! взавмини.

Bel ai компонент* азаемозв"яэан1 i разом складаютъ ц1л!сиу систему естетичного виховання учн!в у npoqeci вивчения мястец»» слова, яка харахтермзуегьел кал entero едино! {де? - в{д ествтич-нкх почуттгв, емоц*я i переживаю^естетично! jitH*bHocTÍ,'3aer«cjr-ванкяи тип! в зашггань i зав дань, спрямованих на Форкумтя ест«-

тичних понять, почутт1в, дхй, дотриманням дедактичних принцип!в доступност!, наступност! 1 перспективности Нокахемо не на таблиц!.

У вяхованн! хульгури почутт!в важливу роль вадIграе вэавмо-зв"язок естетичного сприймання Й естетичноХ творчост!. Велике значения мае й естегкчна твпрч!сть, пов"язана !э сприйманням л мера-тури та !наих миетецтв. Чим глибше ! тонше сприймання, тик б!льше зростав в учнгв ¿нтерес до власного духовного св!ту. Тому на передир план ставимо вироблення в учнгв ум!нь творити словом, вт1-лввати в худо*н!й образ сво2 думки, почуття ! переживания. Робота над словом - це не т!льки роэвиток мовлення, а й самовиховання почутт!в. Завдання учителя полягае в тому, цоб навчити дитину бачити, сприймати, в!дчувати, оц1нпвати прекрасно ! творити його в повсякденному житт1.

Розвкваачи почуття краси природи, в!дображено5£ в художньому твор! ! побаченоХ в хигт!, ми спонухаемо д!тей до творчпстх, яку вони виракавть еловом ! пензлем.

Краса - один !з струмочк!в, якг «являть доброту, сердечн1сть 1 лобов /за В.Сухнадинським/. Естетика взаемозгдносин ми людьми /повага до батька, матер!, д1дуся, бабус!, братика, сестрички/.

умЫня служат и спгвбес^днмка, прлгцати людям 1хню непбачн!сть, зазнайство - це тх аспекти, ям мшоть бути в пол! зору учителя. Краса лпдських взаемин зберече мир на Земл1.

Обгрунтовувчи своо наукову кпндепц!ю досл!дження, виходимо з того, цл в робот! з учнями у процес! вивчения л1тератури необ-ххдно зважати на потребу в стимулеванн! ix творчо? д!яльност!, яка сприяла б естетичному розветку псобиетост!. Вилначальним для досл!дження 6 положения про те, цо вивчення л!тератури - це д!-яльн1сгь роз уму i серця, i лиае в стииуявванн! творчого потеиц!-алу !ндив1да мокуть бути реал!зован! наьчальн! i виховн! можли-Bocti предмета.

У процес! peajiiaaijiif системи ц!леспрямованкх эасоб!в есте-тичного впливу ыистецтва слова на учи!в зважавмо на зовн!тн! фактори впливу та внутр!шн! умови саморозвитку псобистост!. Ефек-TMBHicib тих чи хнших форм i метод!в естетичного виховання учи!» розглядавться у взавмозв'язку !з над1ональними t загальнолвдськл-ми ценностями, такими як доброта, милосердо, правда, сов!сть, справедлив!сть та iн. Кетою педагог!чного стимулввання естетмчно! д!яльност! учн!в в залучення ix до активно! роботя над текстом художнъого твору, застосування на практиц! iсторико-л!тературиих та теоретико-д!тературних знань, виявлення творчкх можливостей иколяр!в, я результат! чого роэкркваоться р!зноман!тн! аспекти естетичного спркймання мистец^ва слова.

Зважаоти на вкх!дн! позяц!?, помиения рол! художньо! л!т«-ратури в духовному «!дрод«внн! маРбутн!х громдян Укря1нк, г! по тезу дссл!дквния сф^рмуявям та*: ефепиан!сть пронесу естетичного вюсвания учн!в засовами мястецтв» слом зиячно п!двщ*ться, як*о:

- эм!ст л^ературито матер!алу буав .у^иратиеь se

ям и естетичноЗг значучостх, еыоц1пгенностх,з найпг>вн!шим викорис-танням р1зних заспб!в формування естетичного /праця, природа, людськ! взаемннн/;

- проблему вдосконалення естетичного виховання на уроках л!тератури розв"язувати шляхом вдосконалення Форм 1 методIв ке-рування читацькою д!яльн1сто учн1в, в основ! якоЗс закладен! спе-ц!альн! знания ! вuiння, спрямивамi на осягнення естетичного зм!сту ТВору;

- у процес! роботи ыоделшться так! навчальнх ситуац!Х, як! сприяють виязленню творчих зд1бностей школяр1в, забезпечубться внсоке емоц!йне тло, р!зноман^н!сгь методхв викладання та орга н!зац!йних форм урок!в л!тератури.

Проблема, мета I г!потеза досл!дження визначили для розв"я-зання так! завдання:

I/ вивчити стан естетичного виховання учн!в засобами худоч-ньо1 лхтератури в практиц! роботи школи; з"ясувати особливост! сприймання учнями емоц!йно-естетичноХ 1нформац11 'художнього тво-

ру;

2/ розробитк змгст лхтературного матер!алу i впровадити йо-го в систему навчально-методичних комплект!в за критер!ями есте-тичноХ значущост!;

3/ уточнити зм!ст ! структуру естетичного виховання та виэ-начиги мегпдкчн! засади вдосконалення виховного процесу через осягнення пагальнолюдських ц1нностей, в1дображених у художньому твор!; -

4/ розробити ! експериментально перевхрити органхэацхю нав-чального процесу на уроках лхтерагури, яка забезпечуе ефективнх умови для естетичного виховання учнхв;

5/ реалхзувати пропоновану систему естетичного виховання в

навчально-ыетодичноку комплект!: лрограма-пгдручник-методичний пос1бник.

Для роэв"язання поставлених завдань застосозувалися так! м в т о д и досл1д*ення:

а/ теоретичнх: теоретичний анал!э проблем встетичного вихо-вання учнхв у процес! вивчення украЯнсько* л!тературн, досягнонь сучасно! педагог!чно5, пеихолог!чно2, л!тературоэнавчо¥ та методичной наух; в!дбхр та структурування навчального цатергалу з украУнськоХ лхтератури у програмах та п!дручниках, розробка метод I в ! прийомхв його презентац1$ в навчальноиу процес!| стэтио-тична обробка результате дослхдження;

<5/ еипхричих: слоотереження та анал!з урок!в лхтератури в свредн!х 1 старших хласах эагальноосв!тньоХ шхоли} бес1да э учителями та учнями; анкетуаання учител!в, мотодист!в, анал!з реченек

в/ пвдагог!чний експеримент:/констатуючий, пошуковий у Лорм! досд!дного навчаккя, бормуючий 1 хонтрольний/, ях!сний ! к!льк!с-ний анал!з реэультат!в експериментально-досл!дного /проект прогреми, пробн! п!дручники/ та касевого /стаб!льн! программ 1 п!д-ручнижи/ навчання.

У процес! росв"язання проблем» викорястовувалися таио* дан!, одерган! асп!рантамн лабораторН /Г.А.Воронцова, В.Г.Шуяменко, С.О.Жялк, А.В.Градовського/, як! виконувалм п!д наяиа квр!вницт-8 ом досл!д»0ння окрвхкх пнтань.

На захист виносяться так! основк! положения проведеиогп доо-л!дження:

I. Ц!леепр*моваиад процее естетичного «ихованкя на уроки.* л!твратуря е^ктквчк* за умови |>ункц!онуваяня пауком обгруят-чеа-но! ! реая!эойано? в пртрам!, п!дручнику 1 метояйчн^шу П"с!бнкку

система естеткчного виховання учн!в, в основ! яко£ - повднання у накчанн! зи!стоэого, мотивац!йного ! операц!йного аспект!в, що лередбачаить засвоення л!тературногп матер!алу, формування естетичних почутт!», вмоц!й, роэум!ння естетичних понять.

2. Розвиток емпц!йно$ сфери учнхв, як один з важливих аспек-тхв естетичног-) виховання, эдхйснсвться за допомогов системи форм ! метод!в, спрямованкх на осягкеккя д1тькк естетичного багатства л!тературного твору.

3. [Цдвищення ефективност! естетичного виховання учн!в на уроках л!тератури зд!йсн»еться аавдяки збагаченнп знань учн!в про загальнолвдськ! ц!нност!, вхдображенх в художн!й Л1терагур!, фор-иуванню ум!нь бачити прекрасне ! потворне, ком1чне ! траг!чне у стосунках персонаж!в, у створених автором картинах природй.

4. В уловах експериыентально-дослхдного навчання досягавться належний р1вень естетичноХ вихованост! школяр!а, який виявляеться у св!домому розум!нн! естетичних понять, в умхннх оц!нювати й анал!зувати художнх твори г явица д!йсност!.

Методолог!чну основу доыйдження станов-лять ф!лософсько-естетичн! концепц!! про сутн1сгь естетичних явиц у житт! ! мистецтв!, про в!дображення в мистецтв! духовного життя сусп!льс*ва ! особистосг!, насамперед моральних стосунк!в м!ж людьми; положення про вивчення л!тератури як иистецгва слова в вдност! зи!сту ! флрми, првцх психолог1в ! педагог1в з проблеми сприймання художнього твору, законодавч! акти 1 концепц!Х розвит-ку загальноосв!тньо| та вицох вк!л; методоломчними ор!ентирами поставали !де$ нац!онального I духовного в!дродженкя украХнського народу, пров!дно? рол! художньоХ лкератури як морально-естетич-ного джерела формування особистост!.

Теоретичною основою дослхдження стало вче-

ннл про эаконоы1рност! формування духовного сuiту особнстост! /Л.Б.Бондаренко, Л.Ы.Дорогова, В,О.Кудхн, Т.б.Старченко/; сут-Н1сть прекрасного i закони краен /1.А.Зязюн, П.ЛЛванов, В.С.Корниенко, В.О.Сухомлинськкй/; р.ивчення окреиих вил ni в естетичного ставлення - смакхв, почуттхп, оцхнюваль /Л.В.Симонов, 1.0.Синиця, П.М.Якобсон та íh./; досягнення в галуз! психоло! ii художн!х 0AÍ6Hocteñ /Н.А.Ветлуг1на, Г.С.Костик, Б.М.Теплои/; вплкв мотива-цхйних фактор1в на якхене розма!ття навчального процесу /Ш.О.Амо-нашв1лх, П.Я.Гальперш, В.К.Демеденко, В.С.1ль5н, О.Я.Савченко, Ю.В.Д!аров, ГЛ.Щумна, Д.Б.Едьконхн/.

Проведене досл1дження було розпочато в 19^2 роц!. Воно входило до планово! роботи лабораторЦ? методики л!тератури 1нститу-ту педагогии АШ УкраХни, охоплювало широка коло проблем, зв"я-эаних mí* собоо спрямованЛстю на розробку цШсноХ системи естетичного виховання учн1в у процес1 вивчення художньоК л!тератури, i ад!йснювалося протягом 20 poKia п!д кер!вництвом t за безпосе-рвдньоо участи автора дисертац^.

У ньому ввдхляемо чотири етапи: 1/ 1972-1975 рр.; 2/ 1960 рр.; 3/ 1931-1966 pp.j 4/ 1967-1994 рр, fía bcíx етапах дос-л!д*ення эд1йснввалося за двома геновннни напрямками:

а/ теоретична обгрунтування системи естотгичного виховання

y4HÍ9 у процае! вивчення Худояшьо? л!тератури в 5-IÍ кла-

. i

сах загальноосв1тнъо! школи; б/ перев!рка ефективност! науково-обгрунтовано! системи та

впровадження f Í в практику роботи икпли. На першому erant доед4д*ення /1972-1975 рр./, у пер1од у?гс-коналення я1тературт$ -obítk, яке в^дбувалося у контекст* эага-«ноге переходу та новиЛ 3«tct ocbítя, нами эд1йенгвалобь дголЬ дженкя проблем* естеткчного виховання на уроках nttepaíjrpn в сч-

реднхх i старших класах. У вдосконалених програмах з украХнськоХ л!те.ратури, п!цручниках. було визнвчено 1 науково обгрунтовано иляхи естетичного впливу миптецтва слова на учнгв, розроблено систему формування /через творчу д!яльн1сть на уроках ! позак-ласних заняттях/ естетичного ставлення до в!дображених в худож-н!й л1тератур( трудових I бойових подвиг!в людей, що дало поштовх для подальшого розвигку естетичноХ спрямованпст! курсу, а так?» зв"язку лхтератури з життя«. Крги того, на цьому етап! зд!йскю-галася робота з питань вивчення р!вня 1 якостх знань, ум1нь ! навичок учнхв з л!тератури в рхзних рег!онах Украх'ни /Ки1вська, МиколаХвська, Хмельницька, Чаркаська облает!/ /I, 7, 26, 27, 36, 40, 43, 44, 45, 60, 53, 77/. Основн! результати наукових пошук1в, окрхм публ!кацх(<, висв!тлпвалися автором в наукових допов!дях, допов!дних записках МЬпстерсгву оевхти, у виступах перед учителями, методистами, викладачами вуз!в.

На другому етап! впровалгаения енрвлених прогрел I п!дручни-к1в /1976-1900 рр./ нами розроблялися проблеии естетичного вихо-вання учн!в на уроках позакласного читання, як1 энайтли воображения в п!цручнику э укра5нсько$ л!тератури для 4 /5/ класу, який виримав Г9 ввдань, та в монограф!2 "Естеткчне виховання учн!в у процее! вивчення яхтератури". Експеркмантальна перев!рка структури 1 эмгету урок!в позакласного читання та твпрчоЛ д!яяь-нлст! учнгв ггёд час занять проводилася у школах 1вано-Фран~ к!всько£, КиХвськоХ, Чорн!вецькоХ областей.

Результати експерикентальн"-досл!дного навчання вхдпбрадент ■в -публ1кац!ях /35, 41, 42, 46, 55, '^В, 80/.

ТтаттР етап реал1зац!! завдань навчання I виховання /1931-19^6 рр./ був эв"язаний з розр^бкою наукових основ методики тератури, пр«гягом якого автором досл!д*увалися проблема естетич-

нпго виховання juihíb у процес! роботи з п!дручником, посилення гворчп| дЪиьност! на уроках позакласного читання, позакласних га позашкЪгьних закяттях /V, 8, 9, 10, 12, I?, :9, 20, 49, 50, 59, 62, 6?, 71, Й1/. Водночас автором буяо започатковано роботу над подготовкою cepií методичних пос!бнккгв з проблема естетич-ного вкхованкя п1д чао сприЯмання учнями лхтературного матер!алу у поеднанн! з образотворчим мистецтвом. Крхм того, було виконано спец!альне досл!д*ення, присвяченв пошукам шлях!в, фор« i мето-д!в естетичного виховання на уроках лхтератури в 4-5 класах. У центр! уваги - емоц!йн!сть сприймання як одна 1з ьажливих умов активЬацН творчо? дхяльнос« учн!в, посилення иоралъно-есте-тичного виховання.

Паралеяьно з констатуючкм експериментом проводилося вквчен-ня i узагальнення передового педагогÍ4Horo досв!ду. Констатуючий експеримент був орган1зований э метоо виявлення р!вн!в естетич-hoí вихованост! yrmie /розушння естетичних понять, ум!ння опе-рувати ними; сформован^гсть емоцШно? сфери; умЫня давати есте-тичну оценку л!тературним явщам/. Виэначався такпя р!вень сприймання моральио-естетичного зMiery твору /розуи!нкя учнями почут-tíb i перекивань лиературних героев, мотив!в íxhíx вчинк!в, особливостей взавхов1дносин переонаж1в, авторських оцтнок зобра-жуваного/. У процес! констатуючого експеримеиту викормстовуздди-ся р!ан! методя досл!дження. Наприклад, для вияалення емоцЦнкх реаКц!й учн!в на прочитано пропонувалася методика "рлзпов1дь та Ьшстрування окремих еп!зод!в твору", для э"ясувАннк того, чи учн! розум!вть логхку повед!нки л!тературного героя, застосоау-валася методика "придумування эак!нчення* опов!дання{ 9 метоя яю-начення того, як учн! слриймаять емгц!Рну t?ilrpMant» лНературнкт •teept« та Образотворчога ктстецтея, .гемо«етрувалися penpoiywtií

картин /иколяр1 повинн! були через зовн!шн! оэнаки - позу, м!-м!ку, жести, поставу героХв картин охаршстеркзувати-fxtiift внуг-pimHÍti стан/; ,оля п"ясування проблеми, чи "бачать" учн! аиорсь-ке ставлення, пропонуваяося э!ставити к1лъкя репродукц!й картин э еп!зодом, зиальованим у л!тературному твор!» i в из начти ставлення художник! в до эображеного. Taxi завдання роэроблялиея до творив, умЬцених у п!дручниху "Укре1нсиса л!тературви для 5 ш-су, а також до тем "Г.Кв1тка-Основ"янвнко", "1.Котлярввський", "Леся УкЕ*|нка", "родина i труд*.

КонстатуючиЯ експержант показав; учн! П1дл!ткового в!ку емоц!йно реагуоть на вчинки героев, сп!вчувають тим, хто викли-кав у них симпатйв. Школярам подобаються добр!, чуйн!, чесн!, cut лив! repoS, як! виступавть проти зла, неправди, несправедливостг.

Однах уявлення учнiа не в!дзначаються яскрав!стю, повнотою. Вони ф!ксувть в основному моральн! риси героя, але затрудняться в роэум!нн! краен лвдини внугр!шньо2 ! зовн!шньо1, не вдумуються в мотив« вчкнк!в repoÍB. Анал!зуочи TBip, учн! даоть липе загаль-ну оц!нку вчинкам, повед!нц! геро!в /подобавться - не подобавть-ся/, алв при цьому не сприймаоть в!дт!нки, динам!ку переживань персонажа, не вдумуються в мотиви floro вчинк!в.

Експериментадьн! дан! п!дтверджують, що р!вень анализу ху-дожнього твору в 6-7-их хяасах вжций. Кдогётки вхдм!чають о крем! форми вираження авТорського ставлення /бачення автором портрета героя/. Не звахаючи на te, що автор намагавться донести читачевх cao! сжпат!2 t антипат11до геро|в, функцгональна роль автора залкэаеться непом!чено», якщо учитель не проводить в!дпов!дно£ робот*. Неповними, надто зб!дченими були в!дпоб!д1 учн!в старших клас!в ка запитання "У чему моральна краса Сури Лсногорсько$ з роману 0.Гончара "Прапорсносц!"?". Про це йдеться у публ!кац!ях

/5, 35, 36, 37/.

Дпрмуючий експеримент прояодився у КиХвськгй, Льв!вськ!й, !Китомирськ!й, Харк1вськ1й 1 Хыельницьк!й областях. Ыета Кого -перев!рити й уточнити эавдання досл!дження, виявити кайб!льо ефеотиан! форми творчоХ д!ялы'.ост1 учи!в, а таиож основнх мето-дичн! прийоми, спрямован! на естетичний роэвиток особистост!. Результати дослтдження в!добра*енг в прадях /55, 69, 60, 61, 62, 80/.

У эв"яэку з роэробков ново! концепц!Х нац!ональноХ школи 1 концел1тературно£ осв!ти робота над дооидженням проводилась у дёох напрямках: I/ За новими програлами буяо доопрацьова-но пробн! подручники з укра?нсько2 лиератури для Ь 1 В клас!в. Вих1днши позиц1ямн були гам положения: а/ пгдвидення виховного впливу Л1тератури на школяр!в з ор1внтад1вв на загальнолгдськ! та нац{г)нальн1 ц1нност!; б/ поеилення уваги до творчо? д!яльнос-»! над текстом художнього твору, образами, розвитку творчо? уявя, образного мислення; в/ удосконалення форм творчоЛ д!яльност!, з оглдду на вмхння, рекомендован! пртрамсю для забезпечення гли-бокого I всеб!чного осягнекня мистецтьа слова /10, 20, 22, 24, 25, 66/.

2. Продовчувалося досл!дхення проблем* встетичного вихован-14« учн!в у процес! вивчення *!тератури. На основ! теоретичних по-ложень ! результат!в проведеного в школах Укра1нн формухтоГо эксперименту буяо вкроблено принцкпово новкЯ о!дх$д до вкячеккя ху-дожнього твору, який передбачаа поеднання роботя над я!тературн1м твором з обрааотвортик мистецтвом /картин, аяконаиик художникам* за твораыи письме кних1в, ум!ченкх у п!дручниху/. Метя еясперииен« тально! роботи - перев!рка резуяьтативн-ст! впяту на естетичне виховання школяра ьзавмоза"яэку еярийивнгаи» л!*врвтурнчгп

твору А обраяптвпрчого мистецтва 1 умения практично застосовува-ти здобут! знания про змхст, форму, худохн!й образ, естетичн! категэрМ} виявлення естетичного ставленкя реципиента до яв>щ д1йсност1. Е4юктивн1сть застосування такого шляху в досл1джекн1 пизначалася за допомогою "зр!зових" зааданъ. Реэультатидосл!-дження воображено в ряд1 статей э названо! проблема 1 в иетодмч-них пос1бнильх /7, 9. 10, II, 12, 57, 58, 61/.

На четвертому етап!, який збхгався з перебудовов л!тератур-но£ осв1ти, розробкою 11 ново? концепц15 /1937-1993 рр./, центрально М1сце зайкала проблема естетичного виховання учнхв на уроках л!тератури в середнгх \ старших класах. У процес1 розроб-хи ново! программ э ухраЗнсько! л1тератури, подручников, мето-дичних пос!бник!в до них було визначено сучаснх тенденц!! вивче-ння мистецтва слова, посклека спрямг>ван!сть виховання на п!дви-цення духовного, морального як суспхльного, так Й !ндив!дуально-го рхвня св!домост! людини, ор!внтац!я на загальнолюдськ! та на-цхональн! цмност!, так!,як доброта, милосерда» правда, сов!сть, обов"язок, справедлив!сть, а також зосередження уваги на ц!ннос-»! людсько? особистост!. Виховання за законами крася пронизувало все навчально-виховну роботу в процес! вивчення л!тератур* в екс-перкментальних класах.

На цьому е*ал! завершено роботу над створенням нових п!друч-нжхЦ э укра$нсько£ л!тератури для 4, 5, 0 клас1в /19, 20, 23/, завершено структурування навчального матер!алу з л1тератури в середн!х t старших класах, який ув!йшовдо навчальнкх програм /14, 31, 32, 33, 85, 86/, У эв"язку з циы значне м!сце в досл!-джекн! посЬю вивчення Л уэагальнення педагог1чного досв1ду для вмзначення того, як реал!зуються на практиц1 1де! естетичного виховання учнхв, эакладен! в програмах, подручниках, методичних

- ГУ -

пособниках; в яких водах навчально* д!яльност! /бес!да за питаниями, робота над текстом, словникова робота, бесхда за картиною/ учитель актив!зуе творцу дхяльн!сть учн!в. Педагог1чн1 спосте-реження були организован! в школах № I, * 2 м.Вишневого КиХвсь-коХ облает!, СШ * I м.Красилова Хмельницько? облает!, Крюк!в-щинськ!й середн!й школ! Киево-Святоякнського району КиХвськоЯ облает!. Стаб1льн! п!дручники з украКнськоХ л!тератури /5, 8 клас/, "Читанка" /4 клас/ були впроваджен! й нт! д!вть в ус!х школах Украйни.

Мдручники "УкраХнська л!тература" для б класу та "Укра!н-смса л!тература" для 0 класу в!дзначен! у 1995 роц! п е р ш о р прем1ею Академ!Х педагог!чних наук.

Автор ставив перед собою завдання - через мистецтво слова в процес! вивчення л!тератури збагатити духовнкй св!т пколяра, розвивати емоц!йну сферу учн!в як одну з вахливкх умов зд!йснен-ня морального й естетичного виховання. Педагог!чн! спостереження проводились у форм! стенографування урок!в, бее!д з учителями Я учнями, ретроспективного анал!зу документац!* /конспектя урок!в уч«ел!в, творч! робот* учн!в/, а також у форм! педагогЬткх денних!в, в яких учител! за розробленов нами схемою аапис ували сво| спостереження ! висновки з приводу тпс чи !ншнх творгех завдань, вправ, ф!ксували вплив розроблено! методики на !двйно-вствтичний розвиток особистост!.

В « у к о в а в о в я в в в досл!дження полагав в тому, цо; - розроблоно ц!л{сну систему естетичного виховання аасбвми мистецтва слова, реал!эовану в программ, п!дручн*ках, методичних пос!бниках. В основ! ц!в| системя - виховання красою пред!, пряроди, лвдських вэаемян, а в!дтак <!гр|уванн* эагаяьи*Ж>дсыгкх ц!ниостей - доброт*, мжюсердя, правая, сов!«!, справеаяипост!;

- ровроблено Л впров&цже'но в шк!льне п!дручнякоаиавство методичку систему формування спец!альнях читацьких ум!нь, як! сприяють активному аасвоенню емоцх йно-естетичного багатства художнього твору. У ц!й систем! сприйманн* почутт!в 1 пережквань л!тературних геро!в яыяв собою д!евкй мллх розвитку ешц!йно1 сфери учн!в, виховажя Ьсн1х естетичних почутт1в;

- уперто започатковано в Укра£н1 створення илгтяьт~ШпО-дичних *омплект!в п!дручник-пос!бник а «ворами образотворчого миетецтва за ометами л!тературного матер!алу, вм!ценого у п!д-ручнику, та методичними рекомендвц!ями, сврямованмии на естетичне осягнення художнього образу.

Теоретично знача н н я досл!дження полягав в тому, «о розроблен! теоретичн! засади ! кхяхи ревл!зац!1 системи естетичного виховання учн!в засобами худояньо! л!тератури, як! вхлхгеють в из качения психолог5-педагог!чних, ф!лософських ! культуролог!чнкх аспект!в естетичного виховання у процес! вивче-ння укра1нсько! л!твратури я« веду мистецтва; запропоновано модели вакня основних елемент!в системи /повднання естетичнмх ! ху-докньо-практичнкх знань, 6укупн!сть способ!в ! досв!ду художньо-творчо! д!яльност!, емоц!йно-естетичне ставлення до д!йсност! ! мястецтва в позщ!й загальнолвдських ц!нностей/. Одержан! реэуяь-тати досл!даення ваялив! для кардинального оновлення зм!егу, форм 1 метод!в естетичного виховання, створення ц!л!сно! системи формування культури почут*!в, через як! формувтьея нац!ональний ев!-тогмд ! кацЬналъний !деал.

Практична значения досл!дхення:

- розроблено, перев!рено в процес! широкого досл!днвго нав-чання 1 впровадвено в масову практику шк!л Укр«1ни ц!л!сну систему естетичного виховання утгв засовами хуцо*;п>о| л!тературм.

бона, закладена у навчальн! прогреми в "укра1нсько£ д!твратури для 1>-Д клас!в эагальноосвиньоХ школи, як! ыавть нову структуру, включають нов! ¿мена ! твори неааслужено забутих письмен-ник!в, у них визначено основн! естетичн! поняття, як! Формують-сл у процес! вивчення л!тератури, теоретичн! в!домост!, п!д чао опроцювання ! практичного эастосування яких актив!зувться емо-ц!йна сфера учн!в, вкховання Ххн!х естеткчних почутт!в /30, 31, 32,33, 14, 85, <36/8

- створено навчально-метпдичн! комплекти /прогрвма-п!друч-йих-наочниЯ пос!бник та методичн! рекомендац!Х для вчител!в/ дхл 5 класу та за творч1сто охремих письменник!в, а таком комплекти картин з методичнши рекомендац!ями тематичного плану, як! спрямован! на пол!пшення естегичного вихованн* иколяр!в ! впровадхекн! в вагальноосв!тн! школи Укра£ни / 7, в, 9, 10, II, 12, 19, 33/|

- створено I впровадаено в еагалькооеа!тн! «коли Украйни п!дручник *Укра!иська л!тература* для 6 клаоу;

- Видано монограф!! /1» 2, 3, 4, б/, у яких викладено теоретичн! засади естегичного виховамня та 4агальн! методичн! рв~ комвндац!*, як! викормстовувть вчител!, ив*однсти, студенти педагог!чних вуэ!в{

- розроблено п!д керуванням 1 за Сеэпоевредньою участи автора досл!д*ення нову Концепц!» л!твратурип!( осв!ти ■ Укра(н!, яка розкрмвае заддаиня, эм!ст, структуру л!твратурно! оев!тл, починам« в!д матеркнсьхо? школи ! зак!нчувчи п!дготовков фа-х!вц1в у вуз!/У7,аз, 09/.

Об г рун то и I н I в г к 1 я!рог!дн!сть наухових результат!» ! висмовк!в дйсертац!! визкачалтьсЯ гш, чо М принципов! положения р!дпов!да»ть мет! ! завдаяня* погве-

делого дпсл!д«ення, в основу «кого покллден! принцип« обявктив-hocti, всеб1чност1, а теоретичн! i практичнх результати одерка-нх адекватними Км методами ! п!дтверд*ен! анал!зом ц!лого ряду наукових джерел, системой обгрунтованих факт!в t матер!ал!в.

Апробац !я досл!дхення ! впровадження Dorn в шх!ль-ну практику здШснпв&лося шляхом експерямнтального i доел Одного иавчання з наступнов масовлю перевОрквв Япгп ефгхтязноот!. Программ та навчально-метпдичн! комплекти э украИнсько! л!тера-тури для 5-И клас!в апробувалися в yebt регЬнах Укра!ни i одержали политивну оц!нку з боку вчитвл!в, методист!в, виклада-чхв вуз!в.

Шдручники э укра!нськп! л!тератури для 5 18 клас!в проходили експериментальну перев!рку як пробн! в школах Ки!всько!, ХмельжщъкоЗг, Льв!всько! та 1вано-4ранк!всько! областей. Шсля затвердження М!н!стерством осв!ти п!дручники були введен! в школя Укра!ни як стаб!льн!.

Основн! публ!кац!! автора були схвален! i рекомендован! Mi-н!стврством ocßiTH Укра!ни /I, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, И, 12, 13, 14, 17, Ш, 19, 20, 21, 22 , 23, 24 , 25 , 29, ЗГ, 32, ЗЗ/.як ме-тодичн! ппс!бники для вчител!в ! студент!в педвуз!в. Монограф!! "Естетичне виховання учн!в у процес! вивчення укра!нсько! л!те-ратури", "Уроки позакласного читання в старших класах" рекомендован! JliHicTepcTBOM осв!ти УкраХни для використання учителями, студентами педагог!чних вуз!в, бхбл1отекарями.

За матер!алами досл!дження ! його пром!жними результатами автор висту пала з науковими допов!дями t повгдошгеннямя на колитах всесоюзних конференция у MocRai /1973 р,/, бреван! /1977 р./, ТбШс! /Г970 р./, КалМнград! /1931 р./, у Херсон! на MiiHapoÄHiß конберенцхi з естетичного виховання /1991 р./;

на укр»1нсько-канадськ!й конференцШ у ы г1ивв4, 1вано-Франк!в» ську, Львов! /1992 р./{ на запрошена . 1>ат!сла'АСЬкого доол!д-ного !нституту педагоггки ! псих п.' к < у м.Прятев! в Чехосло-ваччин! /19в9 р./} ВсеукраХнськоку сем!нар! г,4в!дуг<шх монетами пбласних 1УЗ /1994 р./, на эв!тнкх наукочцх ко)ференц!ях НД1 педагогики АПН Укра!ни та численних наукого-практичних конференциях, що проводилися облаониин управл!нняии народно! псв!~ ти ти обласними 1УЗ.

У досл!д*еннях автора значка увага прид!лялася проблем! ам!сту Я струхтури л^ературно* осв!ти /25, 27, 2В, 29, 30, 31, 32, 33, 34/; поверней».» забутих !иен ! твор!в письменник!в /15, 16, 32, 33/| плануванно навчального матер!алу з укра|нсько? л!-тератури /14, 05, Об/; систем! урох!в позакласного чотання /2, 4, 63/; виразному читан!» худохиього твору / 19, 20, 21, 56/; розвитков! творчо* д!яльност! учн!в п!д час вивчення л!терату-ри, виховання почутт!в аасобами мистецтва слова /8, 9, 10, 55, 60/.

1Е0РЕТИЧН1 ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ШХ0ЙШ« УЧН13 ЗАСОБШ ИИСТЕЦШ СЛОВА -

( У п!досодах до реал!з«щ1| експершентальноК снотеми ест'/тич-ного вихоэання вед!лявмо чотири аспект*, як! слуаитямут» теоре-тмчнмм засадами нашего досл!дхення« ф!*осо4ський, психол т!ч-ний, кул0туролог1чний ! методичний.

®!лосо4сь*ий аспект передбачая короткий огляд в узагальнен!й форм! концегщ!й представни*!в !деал!ет«ч-но? ! матер!ал!стичмо! естетики стосовио сутност! естетичнк* явгед. 1деал!сти вважали красу як е!чку ! иезм!кно !де«льчу.

Найсияьн1пий в пли в на !деал!стичну естетику кали Платой 1 Гегель. СтарогрецьккН ф!лософ Платон, наприклад, зазначав, що ди-тина нароцяуеться з 1дееао крас и в душ! по ряд з 1деями добра та 1стини, а э допомогов виховання ц! 1де! входить у св!дом1сть диткни. Погляди Платона ! Гегеля на естетику стали акс!омою у вияначвнн1 граси як головного естетичного явида, а його основная зм!ст як науки «г мистецтво. Красу вони возвели в абсолют, подняли над ус1ма естетичними я вицами. <3одночас в^дбувалася аб-солютияац!я мистецтва як форми сусп!льнп!( св!'домост!.

2.Кант та 1.Ф!хте - представники суб"ективно-!деал!стичного нтрямку - теж абсолютизували красу 1 мистецтво як форму Н ви-яку. Однак вони вважали прекр&сне вродженим, а його вияв - нас-л1цком тпарчпХ роб эти суб"вхтивного духу.

Продставники матер!ал1стично1 теор!{ /Д.Дхдро, М.Чершшевсь-кчй/ егверджували, що об"вктом естетики як науки в прекрасно, а його веления 1 виявлекня - мистецтво. Водночас вони ба-чили красу в реальн!й д!йсност!, що 1снув незалежно в!д лвдини. Д.Д1дро бачив ХУ, наприклад, у сп1вв1дношенн! предмет!в, М.Чер-«ипевськиР писав, що прекрасне-це саме жкття. Представники есте-тичноХ думки демократичного напрямку намагались побачити красу в житт1, наблшзитм мистецтво до народу ! використати красу для класово! боротьби.

УкраХнський ф!лософ Г.Ск<-ворода стверджував, що основою д!-яльн«ст1 лвдини е 14 дух, думки, серце. Коли в лвдини дух веселий, думки спок!йн1, серце мирне, то все тод! щасливе, мирнее блаженне.

Марксистсько-лен!нська естетика подала еров.тлумачення естетичного. Матер1я - первинне, а в!дчуття, св!дом!сть - вторкн-не. В1д живого споглядання до абстрактного мислення - такий

' шлях niзнания !сти*ш. Основою п!знания в с yen tл tmn-1сторична практика, в процес! яко! д!алектичко п^реплЬгаються «иве спог-яядання, абстрактна мислення t пр* ет чна д1яльн!сть.

У тому, цо людина i природа на протилежн! одна одному, а складаять бдиний комплекс д!алектично зв'язанкх я виц - це так, але виникае сумн!в у тому, як же бути э духоьнжм ц!нностями, такими, як св!дом!сть, сов!сть, доброта, иилоеврдя. Цв стан ду-' ш! людини, який не ник!роеться матер!ально. Звичайно, цей стан може рухатися, втречатися, в1дн°влюватися, в!дроджуватися.

®'лософи ! естетчки, даючи вияначення естетичного, стсер-джувть, цо еств'. ичне о об"ективно 1снувча влаетив!сть Maiepii, ¡¡К особливий стан, зумовлений д!електичним роэвитком речей t явид реального св!ту, цо пост1рно эмЬшвться сп!вв!дно-иенням зм!сту i форми.

Естетичний стан матер!! tciiye об'вктивно, незалежно в!д сприйняття чи несприйняття цього стану лвциною. I в ц1й об"ек-тирностt естетичного стану матер!! криеться гиосел«ог!чне ко-р!ння розвитку в лядин! емоц!йного начала, ! взагал! естетичного стаалення до дхйсност!. Виникае необх!дн!сть переглянути ц! . тьердкення i визначення, оск!льки сьогодн! говорять i пнлуть про дулу, II стал, наявн!сгь II в ntnwi ! вих!д в не). Але ця проблема £1лосг»}ська.

Отже, об"ектом естетики в вся реальна д!ясн!сть 1 творча д!яльн!сть людини, а предметом if як науки в еутн!еть i ааяоно-м!рн!сг» розвитку «статичного в природ!, eyeniльете!, юцськ!я д!я*ьност!.

Естетика т!сно пов*яэана з ф!лоспф!ев 1 розяиваеться раз-м э нею. "Сип.в! ц! науки мнють епЬьи! мвтядмет!«»* по*«*енк*. До них «!дносяться{

а/ !дея розвитку сп!вв!днотення ф^рми 1 зм!сту речеР та явищ д!Рсмост! у я!дпов!дност1 1з законами д!алектики, як ствер-джують учен!;

б/ вияв естет».;юго в систем! "г.рирода-сусп!льство-людина" /6.Лихачев/, у резул:.т'лт! вэаенод!? компонент!в я ко? в!дбуваеть-ся перетяпрения об'ехтивно-естетичного в естетичне для лвдини, адатко! Б!добразкги цэ яьй^е у своХй св1домост!;

в/ формування в кожно| людини естетичного ставлення до ц!йсност1 1 мистецтва;

г/ эстетичн! ! художн! явкца завжди хснують, як ц!л!сниЛ О^раз, як органОчне поеднання форми 1 зм!сту, де зы!ст виконуе пров!пну }х>ль стосовно форм;

д/ штадолог!чно важливою для «стетики в вимога естетичного освоения навколишнього э допомогою р!зноман!тних пид!в д!яль ноет!, у метоп,иц! л!терятури передус1м через творчу д!яльн!сть «кколярОн.

Естетичне орган!чно поеднане э ус1ма р!зноман!тними явища-ми д1йсн1ст1. У природ!, наприклад, воно виявляеться в природных ярицах, у сусгпльств! - з явщм? «очи, виховання, !деоло-г!5» прац!, науки, культури, морал*. подЬчггч, права тощо. Ус! ц! япи^а кадоть естетичнйй аспета 1 вхклюшвть у лвдини извне естетичне ставлення. бдн!сть форми 1 зм!сту в природ!, сусп!ль-ному жит?!, в мистецтв!, у числ! в художн!й л!тератур!, в!цлбредапться в естетичних категориях прекрасного, п!днесеного, потворного, траг!чнпго, ком!чного. Необх!дн!еть оперувати цими категор!ями в текст! допов!д! викликае потребу розкрити 1х сут-н!еть /I, 3, 36, 33, 45, 46/.

Естетики ствершсують, чо врица реального св!ту, !х зм!ст ! форма ропкриваоться за певням законами, як! в!дабоеж«н! у в!д-

- 2b -

повiднюс категор!ях. 3míct i форма, íx сп1вв1дношення у полному конкретному випадку виклихають у лсдпни естетичн! в!дчуття, пере* ивання, певний психолог1чний стан. Сп1вв1дкошення auicry i форми вичленяються i эакр1шпшоться в естетичних хатегор1ях. Так, наприклад, гармлн1йне, повноц!нне посднання эм!сту 1 фории л1-тературного твору в!дображаеться категор!ес прекрасного. Антиподом прекрасного в потворне. Естетичн! xaTernpií можугь бути класиф!кованГ за контрастом протилежност! t разом з тим за природное близости. Прекрасно t потворне - категор1К протилехи!, вле й сп!льн1 за своею природою. Прекрасна, руйнуючись, перет-ворюеться у потворне. а э ру5н потворного, що свое в1джипае, ви-ростають патони прекрасного.

TparÍ4ne i комично - протхлежн!, ала вони Я едки!. Траг!чне в *(tttí t мистоцтв! часто орган!чно cntoicHye з ком1чним. А во-но в свою чергу нерозривно эв".чзане э траг!чним. На це эважавмо п!д час анал!зу худгжиього твгру. Естетичн! переживания людмни у процес! сприймання мистецтва слова детерм1нован! об"ективни-м» естетичнти явщамм. Одночасно кожна 1ндмв1дуальн1стъ зал окно в!д життввоЛз i еотеткчного досв!ду, особяквоетей нервово8 систоми, загального розвитку, осгбист!снкх якостей суб'ективно, по-своему сприймае, наприхяад, явщв мистецтва слова; дав Рому свое естетичну оц!нку. У цьоиу, як зазначав Б.Т.Лихачов, "ввчв-яявться закон естетичного спряЯмання: едност! об"вктявного i суб"вктивного, загального освоения естетичного предмета лвдьм* i CBoepiflHocri !кднвiдуального переживания, його естеттмо} /мфоси".1

Найсюгьн1и1 i 6ax&Ht почуття винягавть в ymte п!д tac

Лихачев Б.Т. Теория эстетического воспитания жк^льиккое.

- Jl. s Просвездание, 1935. - С. 13.

сприймання ними гармон!йного поеднання эм!сту 1 форми речей в реальному сэ!т! та в!добратених у мистецтп!. У хуцожн!й лхтера-тур! виклихав п!днесен! естетичн! переживания в учн!в той л!те-ратурний тв!р, який являе собой досконале поеднання !цеРн"Го зм!сту 1 хуцпжньо! форми. В!дображене у ньому прекрасно усэ!-домлюеться як справжня духовна естетична цЫнОть. Воно поносить ледицухпвн! сили. Коли * людина зустрхчаеться' зг злом, прекрасно воображении у лггер&тур!, то така "краса" оц!-кюеться як низьке, потворне, викликав гн!в, обурення х тим самим рикоиуе свою мистецьку фунхцЬ),

Категор!я прекрасного розглядаетьел як основна, головна, бо лрекрасие заРмае важливе м^сце в китг! людини. В!дображпючи об"ектив)Ц явица в природ!, сусп!льств1, прекрасне стоХть поряд з 1намии естетичнкми категор!ями I нерозривно зв"язане з проги-л«?жним есгетичним явщеи пптвпрнпгп. Потворне в антиподом прек-рисного- Воно виникае як семост!йна деформована сутн1сть, або де як роэпад прекрасного, гармонхйного. Ця проблема розгляда-сгься у монограф!! "Естетичне виховання учн!в у процес! вивче-мня лхтератури".

Упродовж десятил!ть у радянськ!й систем! виховання основна функц!я мистецтва ! хуцожньо! л!тератури як його виду зводила-ся до п!знання !! участ! в !дейн1й боротьб!. Але в мистецтв! е ще так! важлив! функц!!', як гедон!стична /здатнхеть давати людям насолоду ! рад!сть/ та комунОативна /служити засобом сп!л-кування м!ж людьми/. Остання набирав особливо велико! уваги сьогодн!, коли так вежливо в их г-ват и в наших д!тей любов ! пова-гу до нац!онально! /р!дно!/ л!тервтури, а також до л!тератур народ!в евку.

Иистецтво явля'е собою фо^му естетично! д!яльност! люцини,

воно створюеться за законами краси. 1 д!тей наших ми вчимо жити й твориги за законами краси.

Ях теоретичн! засади в естетиц! щщ!лено так! закони краси, як! вкявляються у художнхй творчост! /D.C.KopHieHKo/i

1. Гармон!я як загальниЯ естетичний закон пронизув все иис-тецтво. Так, скаж!мо, а худокньому творг гармон!я /в!дпов!д-

HÍcTb/ Mis 3MÍCT0M i формою являв собою ознаку досконалост!. Кхасичн! эразки лудо*н!х TBopie п!дтверджують цю думку. Закон rapMOHii виявляв себе в тюйзац!* та !ндив!дуал!эац!Х в худож-ньому твор!, а гs.xr.z у едмост! n;:ps.3¡¡.~ro i зсйроясугдкпго, рб"ективного i суб""ктивного.

2. Естетичний закон м!ри постае таклж як одна э основ ху-дожньоХ творчост!. Bíh аиявляеться у сп1вв!дношенн! естетично-го та утил!тарного. 1снують найр!зноман!тн!в! художн! засоби для умовного - гумористичног'-, сатиричного, трагед!йного, ге-ро$чного в!добраденнй киття. Зодночас естетичний закон Mipn

вимагае, щоб мистецтво в!дображало правду жоття. Игра у мистецт-в! виявляв себе у р!знокан!тност! вицхв ! жанр!в,

3. Закон пропорц!йност!, симетр!5( й ритму як загальний закон краси. Насамперед звертаемо увагу на композиц!» художнього •вору. Тут виявляеться як пропорц!я i симетр!я, так i диспро-порц!я й асиметр!я. Таким чином, закони краси становлять ту основу, на як!й розгортаеться художня д!яльн!сть хюдкни.

Псмхолог!чний аепехт. &по ф!лософи ствв{>-джують, що м!ра - це закон крася, то пскхоло; н в!дзначають, 40 м!ра, яка допомагав людин! з!'*ходити !стииу, добро i красу - це сама людина /З.В.Кяименко/. Почуття створюоть зм!ст м!ри, у якому ?т!лено здобут! лядиною в1дпов!дао д-> П"чутт!в: !стини, Kpmreptí д«брл, чуттев! етал«ни краси. Способ* вп/иву на емоцИ

- га -

людини вианачасться природою емоц!йного стану. НОщо так не збу-джус вмоцхй, як визкачена мета, досягнення якоХ стало орган1ч-ноо потребою людинн. ЕкоцИ не можуть Оснувати без потреб /й.В.Симонов/. Якщо мистецтво викликае еипцН, то вони в наслОд-ком потреби. Потреби, якО задовольняються мистецтвом, належать до соцОальнп| офери i характеризуются особливо» стаб1льн!стю. ПорОвняно з гншиии погребами вони рОдво змОнпоться, Со е потребами лОзнання, з яхими эв"язан1 майже bcí напрямки i форм* люд-С1>ко2 д!яльност1. Чигалчи художнОй твОр, де змальована трогОчна деля героя, читач вОдчувае емоцОЗ, викликанО потребою справед-;швост1 стосовно героя твору, його долх^- емоц!$ негативно. Сприйшючи стосовно цього ж героя сугнОсть спраэедливост!, прав-ди, добра, уитач вОдчувае позитивно емоцОХ: насододу, спОвпере-живанкя. ТахО ппчуття, викликанО вОд сприймання мистецтва, Apic-тогяль назвав катарсисом^ а Гегель - "теоретичною розробкою". ЕноцИ, викликанО сприйнанням мистецтва, сгимулпоть розумову д1-дльнОсть. Мистецтво опосередковано виховуе. Насамперед вихову-еться Ъгаелект, а вже потОм умОння думати про категорОК добра 1 ' зла, доброти 0 жорстокостО, милосердя i черствост!, справедди-востО 0 несправедливостО, Естетичне вкховання замОнюв нерозвкне-и1, а Онколи й ннзькО потреби людсъкою потребою спОлкування а красою в усОх И виявах.

Вица нервоьа система, ядром яко! в вОталънО /"бОологОчнО"/» соцОаяьнО та ОдеааьнО /творчо-пОзнавальн!/ потреби, в, за вислое лювакням В, t.Вернадсысого, великою планетарное 0 космОчною с ил ох серед Окпих сил.. , .

Зупинимося на потребО творчо-пОзнавального характеру t дО-яльностО св!домостО та кеусв!домлених виявах вищо* нервово! дО-яльностО людини.

Вкца нервова д!яльн!сть людини вюиочаа св!дом!сть, п!дсв!-дом!сгь ! надсв!доы!сть. П!дсв!дом!сть поипв би аахищае св!до-м!сть в!д надоЛрного переваита.тения, а надев!доесть, Ж д!яль-н!сть /творча !нту!ц1я/ виявлястыж у вигляд! першопочатк!в тэпрчостх, як! не конгролюютьел н! св!дпмгсто, н! волею, Вэавмо-д!я надсв!домост! ! св!домост! е виявленням утворення нового на р!ан! тйорчо! дхяльносп людини. Зажливе значения в процес! сприймання твор!в мисгецтэа мае Хх вплиа на надсв!дом!ать читача /глядача/, ¡до передбачав сп1втворм!сть суб"акта. Процес сп!втвор-чост! дав насолоду ! в той жо чае робить видатний тв!р миетецтва джерелом наЯр!зноман!тн!шоХ !нформац!¥, яку бере э нього кожнкй читач /гяядач/.

До надсв!домост! адресован! педеари л!тератури, живопису, ЯК1 специфичною мовгоо обраэ1в несу?ь"ппв!домлення'' художника, яке К.»,.Стак!славськиД назвав кадзавданням худпжнього твору. Мистоцтво слова дае нам можливтеть побачити навколюшв очима художника, а!ставити свое сприйиання э! сприйманням !ншо1 людини, вникнути у со!т його внутр!шнього буття. Воно с р!зновццн!стю п!знания д!йсност! в такому план!, в якому X! !ншим способом осягнутм не можна. Тут ми бачимо п!знавальну функцЬв сп!впережи-вання. Лгдина эдатна до сп!вчуття, сп!впврежнвання, жал»,

У процес! створення художнього твору зад!янГ св!дом!сть, / п!дсв!дом!сть, надсв!дом!сть, як! взаемодЬяь м!ж собою в р!зно-ман!тнях формах. Надсв!длм!сть эбагачуе себе матер!алом дм свое! д!яльност!^1 в ц!лкгм усв!домленому досв!д!, ! в п1дс»!домос-т!. ВЬ ж стосуеться процесу сприймання художнього твору, то по-в!домлвння художника епливав лише на св!дом!сть, але Я водночас на п!дсв!дом!сть ! надсв!вом!сть чигача. Здатн!сть миетйцтва вплизати на п!дсв!дом!сть ! надсв!дом!сть характеризуй одну э

його рис. Художнику не треба лог!чно доводити те, 40 в!и зобра-

Ht под!й, н! художн!х образ1в. Bîh роакривае Истину в по-чуттвв!й форм! /Г.Гегель/. Критер!ем художнього п!знання в мис-тецтв! служить правда. Процес сприймання мистецгва глибоко д!а-лвкгичний. InJopMaqia,воображена в худохньому твор!, не лише . ■идоиольнлс в!дпов1дн! потреби читача /глядача/, але й пробуджу», форму« it, мжсли читач, взявши книжку для в!дпочинку, розваги, прочитавши ÏÏ, бував схвильований, приголомшений Правдой про життя, пр" людей, про добро i вло. У цьому i виявлявться вихов-на Функц1я мистецгва слова, його здатн!сть збагачувати, розши-рювати f niдносити сферу лидських потреб, a емоцЗД, як! ïx суп-роводжують, е докаэом налвност! чи в!дсутност! цих потреб, але не самоц!лл» художнього впливу. Йюцо навчання спрямоване лише на св1дом!сть учня, виховання, як t мистецтво, покликана впли-вати на п!дсв!дом!сть ! надсв!дом!сть рецип!внта. Справжня ви-xoeawicTb передбачае не липе знания норн, дотримания правил, прийнятих у сусп!льств!, иеможлив!сть порушити принципа, цо стали регулятором д!и t вчинк!в. I^ptu того, у процес i виховання незр!внянио велика, н!ж п!д час навчання, !ндив!дувл!эац!я ви-ховного впливу, осх1лькм кожний учень - ун!кайьна i неповторна особяст!сть, сформована вихователем.

Культуролог!чиий аспект передбачае вивчекня художньоК л!герагурм у зв'яэку з !ншимя видами мистецтва в контекст! нац!онально* t cbItoboï культури t на ц!й основ! естеткчне виховян мж школяр! в. П!д словом культура ми розум!вмо все те, цо мае лозина чи громада -попей не в!д природ и, a SmS s !д влаенто розуму i власно! твортост! /за Д.Антоновичем/. 6 культура матер!альна t духовна, ¡¡г духовно'1 культури належать 1 художня aiTepaTypa. У культур! духовн!й розвиток думки, oipy-.

вань ! рвл4г!К, осв!ти слоиесно)! та музичноТ таорчост! дають ам!ст новим наукам: !стор!1' Л!лпсоф!|, 4стор1К эстетики, !сторМ 1>вл1г1Х, !стор1Г осв!ти, !стор1я мови, л1тератури, 1сто-

рЦ! муэики. 0сновн1 галуз! культури, так!, як цатар!альна, духовна та сусп^ьна, первпл1тапться.

Треба кати на увал 1, цо розвиток кочного народу в^цбуваеть-ся у процес! пост!Пних взаеыов!дносин р!знкх народ!в ! пост!йно-го перехрещування культурних вплив!в. I чим б!лы№ народ сприй-мае культурн1 ипливи, вбирав в себе, перетворде ! розвивав дал!, тин цеЯ народ культур|!акЯ. Вислка культура украХнсьиого народу аумовлюеться тим, що в!н улродое* к!яькох тисяч рок!в свого пе-ред!еторичного життя сприймав впливи тих иарод1в, як! протягом тисячол!ть преходили через украЯнську земли, аб* входили в су-с!дськ! стосунки чи межупали з украХнськоп територ1ео. Можна гп-ворити про европейську культуру, до лкг>1 налепить украУнський народ, 1 про культуру ая!атську. Взаемне проникномм } Ьних куль» турних вплив!в у р!аних м!сцях ! в р!зних народ1& дав р1зн! нас-л!дки. Образ людсько! культури надэвичайно багатогр*>тий, «|о эу-мовлюе багатство загальнолюдсько? культури. Куямур* «вропеРсь-ккх народов мае багато сп!льного а сро!х заскцпк, нла у кчжном народу в ! своя «агата культура. Культури АнглН, }|<акцН» Н!~ меччини, УкраКни досить в!дм!нн!, еле й вони шмь багато сильного, чо в!др!зкяв Хх, скаж!мо, в!д культей »э!атсько1. I евро-пейеька, 1 аз1агоька кул^ури надзвичайно баг&т! ! р!зноман!тн!, 1 все це багатство культур мае нвоц!ненне значения в естетичнгму йихованн! школяр{в. Учн! д!знаються Про ц! культури э урок!в тор!1, обраэотв«рчого миетецтва, муэики ( сп!в!в, л!тератури.

УирА|нсы» литература а складскою частиною укра1нс<к«1 гужь-турн. Укра?исбккй народ, якяй в!ками не мае свое! вяасноГ диркя-

ви 1 Суп тд!лений м!ж 1ншими державами, мав на соб! валив р!з-них культур. Виробилися в!дм!нност! в культур! серед великих труп украХнського народу. Одна - це Карпати I пгдг1р"я, а друга -степ I лОсстеп /Д.Антонович/.

Величезний скарб украХнсько! культури - це народна п!сня. П1сн1 пивчаються на уроках л!тератури, музики ! сп1вгв. Сл1д взлти £0 уваги, що цел пиц усноХ народно! творчост1 зм1>твався впрсдовч стплгть. Наприклад, п!сня ХУ стол1ття,докозацького пе-р!оду, була зопсхм !нша, ни п!снл козацького перходу.

Щоб зрсзумхти культуру нашого народу, потр1бно знати закона, за якими ця культура розвиваеться, зродум1ти, що в н!й е но-воео, ознайомитися також треба з хстор!ею украХнськоК культури, й це еже предмет Ошого цослхдження. Вахливо вхдзначити, що М. Костомаров у сво$й лрац! "Дв1 русьй народност!" зазн&чав, що украйних прагнуть "одухотворити весь свхт", вони люблять природу, бхля хати садчають л1сов! дерева так с об!, для краси, тому Я укре.Хнська поея!я нев1пд1льна вхд природи, вона робить природу учасницею радост1 й горя людськоХ душ1, все, що в навколо, лцкае, мислить, почуваеться разом з людинов, розмовляе з нею чар1внкм голосом, переживав разом з нев.

УкраХнський народ у своХЯ ментальносгг мае високорозвиненк. почуття краси» ! не лише споглйдання 11, а Й творения. Про це св1дчать арх1тектурн1 аисамбд!, храми, що збереглися до н&вмх дн!в, твори живопису, граф 1ки, скульптур«. В них - вт!пення людського уявлення про красу, досконал!сть, завершен!сть форми 1 зм!сту.

Проблема поеднання р!дно! укра!нсько? х загальнолюдсько! культури роэо'язуетьсл через яалучсння д!тей до нащональко! культур , л!тератури, звичаЕа, традицгй, хсторх?, !сторично!

- 3J -

батьх!в!дини, духовних t морально-естетичних ц!|шостай. Í все це у вэаемозв"яэках 1э св!товпю культурою. Культура q виэначальною оэнак^ю людсько! д!яльност1. &1инки людей иожна оцгнити лише в контекст! íxHboí культури. Необх1дн!сть культург-лгг1чного п!дхо-цу до л!тературно£ осв!ти эумявлена тим, що загальна культура народу, нац!! визначаеться передуем культурою i¡i иови, яка в фор-uno збереження t творения нац!онально! духовное^ ¡1 культури. "Важлиио зрозум1ти механ!зм дН естетичногп пиховаикя а культу-pi, - эазначаз З.А.Знзсн. - В ць^му эа"язку уяиляегься недостатка визначення естетичного вихопання як Функц!! культури, хоч воно Я не позбавлене нанкового смислу: вихопання в ц!лому е чао-тиною культури, а культурний процес форму« осоСу, всеб!чно впли-вшчи на неХ*Л

Д!тпратура в продуктом культури i нев!д"смною И складовою частин^ю. Cborn^Hi культу t л!тератур& об*еднан! на засадах ду ховних ц!ниостей кожиоК людини i всього' сусмльства.

Як бачимо, кульгуроло/^чний аспект в еатеттночу вихованн1 в!дкривав широк! мгжливпет! для Bceöiuttopo виховання молод!.

Розробляючи мвтпдичний аспект теор!! вств-тичйого виховалня, ми спирались на ряд принцнгювих ф1лосо(Ьсьно-встегичнюс i псюсл«от-ледагог!чних якх!дних лозиц!й, Перша грун-тувться на тому, цо художня л!тература в!ц!грав пр1в!дну роль у ц1леспрямован"му педагог!чному вплив! на естюшв становления особистост! дигини. Липа эалучення учн!в до р!зиоман!тно! творчо| д!яльновт! на уроц! ta в позаурочний чао адатне роэвянути I* сен-с^рну сферу, забезпечити глибокв у£в!д*цлення естетичнкх явад, виробитн ум!мнл розум!ти спрал «ив мистецтво, »расу природ* i красу юаськюс езаекин.

Зязюн I.A. Культура ! культур«* прлОтю«. //Р!дка «глаа, - I9W. . - * 12, - С. 25.

Друга бих1дна позиц!я гвор! 5Е естетичного вих^вання полягаа у наданн1 великого значения явицам крася: п*днасеноцу * прекрасному. Розглядаемо цо позиц1ю не з погляду соц!ально-класових умов життя, класовоХ боротьби, а як улову формування у д!тей естетичного стввлення до мистецгва. Упродов* багатьох десятил1ть мета естетичного виховання була спрямована на формування мораль-но-естетичного комун!стичного 1деалу. у зв"язку э цим зн1нюеться й естетичний 1деал, який ми нин! формуемо в учн!в. Потр1бно з ранньогв дитинства формувати ст1йк! 1 зм!стовм уявлення про демократична сусп!льство, в!льну людину в ньому, про гуманнг сто- . сукки мгч лгдьми.

Процес формування життаво вежливого естетичного 1деалу, ес. тетично ставлення до суспыьних 1деал!в вимагав чугливого п!дхо-ду ро ахтячо* особистост!, ум!ння уважно спостер!гати, аиал{зу-еати, ройити висновки, бачити складну роботу, яка в!дбувавться в сп1домост1 д!теЯ. Таке уважне ставлення до учня Суде сприяти зм!мнению його м^ральних сил, формуванню естетичних !деал!в,

Естетичний 1деал учн!в, Ххна ставлення до сусп1лъного !де-алу формуаться в двох аспектах. Перший - це той, упродовж якого забвзпечуеться вироблення у дхтей в1дтворюпчих соц!альних установок за допомогоо вербально-зобрвхуваяьнкх засоб1в. П!д час читаю« художньоХ л!тератури, бес1ди за текстом твору, поеднання ц!е8 роботи а бас!дов за картиною, а такта сп!лкування з учителем, товарищами у школяр!в формувться уявлення; поняття, образи, эв'яэан! з сусп1льнм1 жигтям, а так"« мотиви поведЫки.

Другий аспект формування естетичного 1деалу - це практично рт1деккя естетичнкх прьгнекь у ^сиття. Формування естетичного Идеалу эасобами худ^жньо! лиератури - це довготривалий процес. Пот-р!бно в перс их урок4в формувати в учи!в уявлення про но.ву людину

в новому сусп!льств!, про нов! стосунки м!ж людьми, загальноляд-ськ! ц!нност!, 1 все це ад!йснювати аа допомогою ц!кавих форм роботи, ефективних метод!в навчання паяежно в!д в!ку школяр!в.

3511СТ I РЕЗУЛЬТАТУ! ДОСЛГДШШ

Проблема естетичного виховання учи!» засовами ииствцтва слова в УкраХн! в '?0-т1 роки розроблллася недостатнъо, первважно на суто практичному р!вн!, в процес! по заклеено! та по.!>аш!льно! роб^ти /Ю.Л.Львова, Я.М.Ыавенко, К.О.Ходосов/. Вибрасши проблему, мало досл!джену в методиц! л!тератури, - естотична виховання красой трудових ! ратних подвиг!», в!добра*ених у художн!й л!-тератур!,- ми включила 1! до плану роботи лаборатор!! методики д!тера ура НД1 педагог!ки в 17-2 роц!. Експеримеитальна перев!р~ ка положекь досл!дження показала, щп у процес! вивчення л!тера-тури зд1йекюеться естетичне виховання, удосконалюеться естетичне сприамання, роэвиваються естетичн! е«аки, формуються ум!ння Й навички бачити прекрасне в життзвнх лендах ! творити його своею працею. У пубяхкац!ях /Г, ?, 35, 36, 37, 30, 39/ роботься висно-воя про те, що система знань э л!тератури, яка включав уса!доы-лвння храси ратних I трудопих подйиг!в, эумовлюв високкй р!вень аитнвних естетичиих позкц!й особистост!, життеву естетмчиу потребу в них. Для того, чоб аабеэпечити м&ксямальну допомогу л!те-ратурх а перетворенн! труда у фактор естатично! потреби для молод!, нсобх!дно{ а/ даяатм вхчерпму 1нфорыац!ю п!д чао яласних ! позакласних занять э л!тератури про естетичн кя зм!ст прац!} б/ зал уча* и ок!льну молодь через художне сяово до естзтюги пра~ ц!, р^акрквати перед нею значения прац! дм хожио! аддкня з^к-рема ! для деркави.

II 1д час розв"язанкя поставлен®? завд&нь за проппнованою ме-тоцикоо визначалися шляхи вдпскпналення керув&ння процесом спркй-мання учнями ьЦображенкх у художн1й aitepatypt трудових i Сойо-вих подгиг1в, вирпблення у шипляр1в еететичного ставлвння до праць Шляхом експерямеитальних досл1цжень естетичного сприймания учнями npaqi встановлено, що л!твратурна вкскурс!я на вироб-ництоо е одихбю 1з найб!лъш ефективних форм позакласноХ роботи. Bona сприяе засвоеннв в1дповЦних катвгор!й естетики: прекрасна -потаорне, п!днесене - низьке, Фориув естетичне ставлвння до пра-ц!, людини-трудi вника, розвивав художнв мислення, забезпечув ав"язок л!тератури а житгям.

У працях /40, 41, 42, 44, 45, 46/ даеться висновок про те, що п1двищення ефективност! пецагог1чного керування процесом естетичного ставлвння до npaqi досягаеться шляхом сприйняття Й ycBi-дпмлення краси твпрчоХ npaqi п!д час вивчення художнього твору, аакр!плення одержаних знань п!д час бес!д за твпрами для поэаклас ного читання, використаиня одержаних ведомостей в oqiHHWc судже-ннях про красу npaqi, сприйнятоХ учнями п!д час eKOnypcii. Ус! ц! умови ствпрюють оптимальний фонд знань, сприяють керуванню процесом сприйманкя учнями крали npaqi. У старш"класник1в фор-муються ум1ння використовувати «держан! знания в естетичному основами!, розвиваиться зд!бнпст! сприймати красу npaqi, в!дображе-ну в мистецтв!, розум1ти й оц!нввати прекрасна i потворке в жит-т1, роэвивавться бажання створювати красу власнов npaqeo.

Систематичне оволод!ннл знаниями основних категор!» естети-ки, формування ум!нь oqiraoeaTH художнв teip i я в ица д1йсност! позитивно вплквають на засаоення учнями таких естетичних катего-pifl, ян лрекрвоне, героХчне, лхднесене, вир-блення естетичного стаалення до мистецтва слова. Це - одне !з найважлиахвих завдань

«стетииного виховання яасобамихудожньо? литератур«, розв"язан-ня якого сприяе Формуванню творчоЗЕ особисТост!.

ШкОьний курс л!тератури сприяе формуванню рис г'еро?чного, яке найповнЬпе роэкриваеться у завязку з Ьгаими категор!ями ес-тетики: прекрасним, п!днесеним, тр&г!чним. Завдання виховуватя молода поколЬия на прикладах бойових подвиг!в може бути успгшно роэв"язане лише в орган!чноку поеднат! всхх форм класно? ! по-закласно? роботн з л!тератури, серед яких особливу роль вхд!гра-ють екскурс!! по м!сцях бсйово! слави.

У публ!кац!ях /41,42, 43, 50/ посл1довНб розкривамться зм!ст, форми 1 метод* естетичного вихлвантот. У процес! аналгэу художньо-го твору накрослсетьсл система запитань I завдань, що ведуть в!д часткових до загальних суджень про красу лядини в працх. Пхд час опрацювалня твору, я кий художньо в!дтворюв красу само? пращ 1 людини в н!й, доц!льно розробляти детальн! завдання 4 прагнути • до того, цоб учи!, готувчись до в!дпов!д!» знову перечитували тв!р, знаходили в!дпое!дн! еп!зоди в текст!, робили нотатки. Кож-не завдання спрямоване на розвиток творчо! уявй, емоц!йнг>го 1 ло-г!чного мислення. Висловлввчи с во? е»г>ц!йко-естетичн! судження в усних в!дпов!дях ! пивьмових роботах, учн! готуВться до сприйман-ня краен прац! ! лвдини-труд!вника, в!добрвжених у художн!й л!те-ратур!,! в. реальн!й д!йсност!, до самост!йност! ! критичност! мислення. Шлях до закр!плення естетичних знань прокладавться через систематике ! наподеглкве навча^ня не липе розум!ти прекрас-не, але й вт!лввати його в життя.

Результати проведеного досл!цження дозволяють стверджувати, гдо розроблена методика' сприяе п!двищенню р!вня формування естетичних понять, ефективно%астосуванн«1х учнями в практичн!й д!-яльн^ст!.

Досл!д*екня проблем» естетичного ставлення учн!в до лрац! 1 боГювих подриг!в, воображен их у худпжнхй лиератур!, дало нокли-вють внести зи!ни в аистацИ до д!ючих пр^грам, п!дручлиха, п!д-гптувати грунт для створення моногра<}лХ та сш!ц1альних методичиих Пос1блик1в /I, и, 9/.

Нами роэроблено одну з перших слроб у методиц! укра!нсько! л!тератури - розглянути позакласне ч.теання твор!в мистецтва слова як д!евий _зас!б естетичного виховання учн!в. У монограф!| "Уроки позакласного чктащш в старших класах" та ряд! публхкацхй /2, 4, II, 13, 14, 63/ иозаиласне читання, як ! класне, роэглянуто як джерело духовного збагачення, оскыьки читання не повинно эводи-тись липе до ш!ння читати, хоч це також душе важливо, а мае роавивати диткну розумово, морально Я естетично. "Ем!ти читати -означав бути чугливим до зм!сту Й к]>аси слова, до його найтонших и!дт!нк!в, - зазначав В.О.Сухомлинський. - Тхльки той учень "читав", в св!домост! якого слово виграв, тр!поче, переливавться барвами 1 мелод!ями навколишкього св!ту. Читання - це в!к«нце, через яке д1ти бачать 1 п!знають св!т 1 самих себе".* У публ!ка-ц!ях /2, 7, 16, 16, 40/ розкриваеться коп1тка робота над словом -це "подорож!" до живого даерела думки, в!дчуття через красу мови емоц!йного эабарвлення слова, "подорож!" у ов1т природи. Найв&ж-лив!ое у ц!й робот! - торувати шлях до серия дитини в!д прочита-ного до у«ного слова ! в!д живого слова, цо ув!йшло в духовний св!т читача, до книжки. Особливо! уваги надавмо емощ!йно-естетнч-н!й п!дготовц1 до чмтання.

Результат* досл!дного навчання дозвояяють вцд1яити в старших класах так! тахи урок!в позакласного читання: вступи!, б!б-

Сухомяинсьиий В.О. Вибраи! твори в & т. - К.: Рад.школа, ¡977. - Т. 3. - С. 194.

л!отечн!, уроки роботи над художн!м твором I падоумковх. Не меню вежливою проблемою и цхй робот! в оволодшня ргдною мовою через читання, бо мова - то духовне багатство народу. Коли ди-тина в!дчуе красу р!дного слова, п!знав тонкощ! р!дно! мови, тоц! Н'розум буде сприйнятлив!ший до овол^ння мо вами !нших народ!в, тим серце !? активнее сприймае красу слова.

Через художнв слово учнх оволлдхвають культурою р!дно? мови, а водночас ! духовною культурою. Найважлиа!пим засовом впливу на читача, облагороджування його почуттН, ду«ок, перег.чпаггв в краса ! велич, сила ! виразн!сть р!дного слова. Тому вперше у п!дручников у. лхтературу ми включили в доступнхй форм! матер!ал про опанування учнями основних засоб!в виразного читання, такиа^ як темп читання, пауза, !нтоиац!я /13, 19, 23, 33, 56,59/.

Через засоби виразного читання виховуеться естетичне чуття мови, $1 в!д?1нк!в. Вхдтак ваял изо в^дэначоти естетичний в!дт!-нок слова учителя, який В.О.Сухомлинськкй назвав кайтонакм ключиком не т!льки до емоц!йно? пам"ят!, а й до таемничих глибин мозку. Учн! дуже сприйнятлив! до словесних образ!в, вони люблять брати участь у робот! гуртив художнього читання, драматичних. Кр!м того, емоц!йно-естетичне в!дчуття крася слова вони виявля-ють в активн!Я творчост!: пишуть в!рш!, опов!дання, казки. У пое-ъ-ячнкх творах хлопчик!в вкявляеться !нталектуалько-св!тоглядна оц!нка навколишнього, д!вчатка ж б!лыяе висловлюють в особист!й творчост! почуття любое! до природи., Ххн! творн в!дзначаються витончен!ст», емоц!йн!стю.

У процес! досл!д*ення й евспериментально! перев!рки одержан их рузультат!в визначилися ще два налрямки, за якими потр!б-ко буяо вносит« змхни в дгвчх програми ! п!дручники, а також закладати у нов!. Цв виховання естетичного ставяення до природи

та естетики людських взаомин. Огже, вимальовуеться взавмозв"я-зок у таких аспектах:

Беручи за основу цой вэавмозв'язох, покажемо, як подвиться аавдання, спрямован! на естетичне виховання учн!в, у програмах, подручниках,' методичних пос!бниках,

Иперше в Укра1н! учител! мають можлив!сть творчо користува-тися трьома вар!антами програы э украЗЫсько! л!тератури. Один 1з них, за яким зараз працюють майже вс! иколи УкраЛни, створений дисертантом у сп!вавгпрств! э О.М.Бандурою, Доойдио-бксперимен-тальна перевхрка проекту программ проводилась у три етапв. На першому експериментувалась модель программ, ведана ротаприитнии способом у 1987 роц! i над!слана в обласн! !нститути удосконале-ння учтел1в. (11 с ля одерканих эауважень проект був дпкор!кно пе-рероблений, подана нова лер!одиэац!я д!тературного процесу, введено чимало нових TBopie письменнйк!э, додано нов! розд1ли. Щпб посилити виховний вплив художньо! л!тературк m учн!в, в анотац!? до TBopiB було включено тези такого зм!сту: прекрасне i потворни у вэавмин&х м!ж людьми, краса стосунк!в м!ж батьками ! д!тьми та !ншим)1 членами родши, естетика природ*.

Дрсл!дно-екепвриментальнов перев!ркою прогреми було охопле-но 16 областей УкоаХни, 367» шк1л, 2491» уч*тел1в. У npoueci дссл!дного кавчаиня апробувалмся: odçar твору$ в!дпов!дн!сть йо-го в!ковим особливостям учн!в; вкховна спрямован!сть матер!алу, floro естетячна зкачущ!ет»; д-ц!.!тьн!етъ добору тих чи !нших авторов; прийнятн!сть стру*туря программ учителями. Шд контролем бужо 20 ик!л в 10 районах р!эних рег!он!в Укра1ни /Залор!дькл, Ки!вська, Щровоградська, Кримська, Льв!веька, Полтавська,

Хмельницька, Черкаська, Чсрн1г1вська облает!/.

На другому етагн експеримету за нашим проектом почали пра-цсвати майже ус! школи УкраЗгни, водночас нгн проходив повторив рецензування на кафедрах лед!нститут!в, унхиерситетгв, у кабхне-тах укра'хнсько? мови I л!тератури обласних 1УВ, у Сгплц! письме-нник!в Украгни. Було з!брано також эхдгуки, роэдуми, листи вчи-телхв з рх»иих рег!он!в УкраЗни, а також думки живих пнвьменни-кхэ, творчхеть яиих вивяаеться в школ!. Заувакення х пролозиц!! було систематизовано, проект втрете був доопрацьований, переви-даний у 1Ш9 роцх й експерйментувався в уехх школах у 1989-1990 навчальному роцх. У 1990 роц! програиа буяа видан^як стаб1льна. Через два роки вона буяа перевидана у 1992 ! 1993 роках. За на-шою програмпю буяи доопрацьованг авторами вех д1рч! идручники, а також створен! нов! дяя 5, 8, 9 класхв. Розкриемо, чим же в1д-р!зняеться ця прогрема в!д тих, якх дхяли впродовж багатьох ро-кхв, на яких естетичних засадах вона побудованв.

Насамперед в основу вивчення л!тератури в якол! було поставлено завдання - вивчати художню л!тературу як мистецтво слова. Струетурування навчального матер!алу в кожному клас! зд!йснювалося за !сторико-л!тературним принципом в!дпов!дно до вОових особливостей ! п!знавальних можливостей школяр!в. Прог-рама передбачае для вивчення три ряди твор!в: а/ для текстуального вивчення /читання й анал!з/; б/ для самост!йного читання; в/ дяя позакласного читання /на виб!р учителя й учн!в/.

У зм1ст! прогреми по-новому зд!йснено п!дх!д до розгляду л!тературного пр^цесу, заахаючи на найнов!ш! досл!дження л!тера-турознавства. Включено до програми ран!шв не в!дпм! читачам твори П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри.

У св!й час М.ГрушевськиЯ, висв!тлюючи завдання !стор!! л!те-

ратури, п!дкреслюваа, що в твори, як! "звертають на себе увагу своею високою арт ист ичн! сто: високкм задоволенням, яке вони даоть естетичному почутт», щасливо розв'язувч* свое завдання - передати естетичне почуття творця еететичним настроям слухача /або читачаУ".^ А вне той, хто добирав твори, звертаа основну увагу на ту "прикмету" твор!в, у залежност! в!д того завдання, яке в!.н соб! ставить.

Дэ прогреми а лхтарагури буя о д!брано твори в!дпов1дно до основних принцип!в дщактики - доступност!, систематичном!, нас-тупност! ! -перспективност!. Виховний потенциал матер!алу вим!ро-вався а лозицЩ нац!ональних 4 загальнолюдських ц!нностей: доб-роти, милосердя, правди, справедливое!, чест!, сов!ст!. Вклвче-н! до программ письменники, твори яких з в!домих причин буяи ви-лучен! з л!тературного процесу /П.Кул!ш, Б,Гр!нченко, В.Винничен-ко, В.Сам!йленко, О.Олесь, Б.Антоненко-Да в идо в ич, Т.Осьмачка, Б.ЛепкиЙ, Х.Багряний та !кш!. Понад 35 !мен/. Велико !дейно-есте~ тичне навантаження несуть твори про !сторичне минуяе нашого народу, особливо про козаччину, зокрема "Мазепа" Б.Лепкого, "Сагай-дачний" А.Чайковського, "Над Кодацьким порогом" А.Кащенка, перв-кааи ! легенди про коэак!в.

Формуваннп морально-естетичних почутт!в сприяють включен! до программ уривки э Б!бл!Х. Знайшяо п!дтримку у вчит«л!в впро-вадхення у практику робот* ик!л рубрики "Л!тература р!дного крав", вперое включено! до нашо£ программ в школах Укра1ни. Наг-роиаджено ц!кавий досв!д чодо проведения таких занять. У програ-м! вмзначено, да, в яких класах, на якому навчальному матер)ал! п^чинати форвуягямя естетичнкх понять.

Гр^иев|ький МихаРло. Твор* в б т. - К.: Либ»дь, 1993. - Т. »„

Реэультвти апрлбац1К прогреми п!добрачен! в публ!кац!ях /61, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76/.

У ход! досл!дження за програмоо створено два н'«й! п!дручни-ки з украХнсько! л!тератури для 5 ! 8 класхв. У пр^цес! роботи над п!дручниками в ?х основу було закладено так! принцппи: I/ естетичний. за яккм моральна вих«вання у Ттроцес! вивчення л!те-ратури буде ефективним тод!, коля етнчн! проблеми р^агляда-вться у нерозривному зя"язку э естетичними, звачаючи на миетецт-во як ^собливу форму п!энання д!рсност!; 2/Л^кп^тчкл, лкиЯ би-магае, щоб поставлен! перед учнями завяалня буяи реальними, давали матер!ал для роздум!в, дискус!й, цоб иколярт ум!ли творчо мислитя, самост!йно оц!нвватй явища мистецтва; 3/ анал!тичиий, за яким худовд!Я тэ!р сприймаёся школярами не !зольовано, а в контекст! п«передн!х художн!х вражень; 4/ операц!Риий принцип перед-бачав виконання певних мислительнюс операц!й, яких вимагае кожне завдання. Вид!ллоться п"ять груп продуктивнее мислительних опе-рац!й у залежиост! в!д специф!ки твору: а/ пор!вняння5 б/ ц!ле-спрямовале спостереження; в/ п!знання ! в!дтворення; г/ мисли-тельний експеримент; судження Р оц!нка. За цими принципами був розроблэний методичний апарат.

П!д час роботи з п!дручником иислител!н! операц!! тренують-ся ! в!дпрацьовуються у процес! виконання визначено! системи творчих вправ ! завдань. Це, скаж!мо, переказ тексту :в!д !мен! героя, в!д першо! особи, в!д третьоХ, особи множини - це л!тера-турн! вправи/ на визначення за стилем уривка автора твору, чи п!знавання персонажа за зм!стом, придумування к!нг/!вки твору учнем - заздання.

Особливу роль було в!дведено систем! методичних прийом!в, використанкх у п!дручниках ! посхбнмсах, як! впливали на осягие-

ння емпц1йно-естетично5£ хнформацх! твору, спрямоааинх на морально-ест етичний роз ниток учнхв, Психологи, дицакти, методисти пе-рвконливо доводить, що неможливо досягти розвитку високого рхвня пхзнавальних проц»с1в, первдаючи учили лише певну суму знань. Щ">б школяр1 поэноцЬшо сприйняли худо*н1й твхр, необххдне иоед-нання багатьох п!знавальних процес!в, насаяперед - це емоцхйна вразливхсгь ца експресхю слова, здатнхсть до естетичного сприй-няття худо*н!х деталей. 6 твори, гидкресливав М.Грушевський, як! звертаються не так до розуму, як до почутмв \ фантаз1Х чдаачг-, "за посеродництвом його естетичного почуття /почут-тя краен/". "Тегрець, вкладаючи свое почуття /емоцхв/ в естеткчну /краену/ форму, за пемхччв вккликае суголосн! образи I почуття в сво^м слухач!, впливав на його мас*р!й ! йог» в п я ю. Форма, таким чином, грае тут веяичезну роль, К^тйсть 1 сила емоцЗД твор-ця за помхччя естетично! форми - коли вона д!йсно вхдпов!двив вложеному змхетов! 1 естетичнт вшогам - набирав вгииву майже иеперемож^ного". *

Огне, щоб аплизати на нас*р!й ! вола читача, тобто на його емоц:йну сферу, потр!бно цыеспрямовано фпрмувати найваждквЬах читацьк! вм1ння, опануъавши якими, учи! найефектявн!ве сприймають морально-естетичний ев!» художнього твору. Водночас така робота буде сприяти £х иорально-естетичному розвитков!. У методичному апарат! п!дручнш!в /18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25/, у навчаль-нмх пос!бниках /7, 12, 14/ вадЬимшо ум!ння сприймати красу п р и р о д м, й!дтворену автором. 8х стверцжують психологи, сила художнього слова тод! найвица, холм слово дав учнев! не лише логхчне, ал» й почуттеае уявленнл про пред?»? або явиде. Так, у Шдручннках "УкраХнська л!терагура* для 5 кяасу, "Укра$нська лх-

Груиевсысий МкхаЯло. Творя а 6 т. - К.: Либ!дь, 1993. - Т. I.

- С. 50.

тератур' ■ для 0 класу, "Читанка"для 4 класу с твори, пхд час вивчення яких учи! гзнай^млюютьсл а пейзачами. Найиираэн!ший приклад - Ранок у л!с!" /урипок з казки "Хо" М.Коцюбинськог«^ Тут п!дкл»чаемо до сприймання не лише зоровг, але Я слухов!, моторов! художн! дет ал! /"л!с заграв", "зашвпот!ли эбуджен: листочки"/. Эчимо школяр{н "бачити", "чути", "в!дчувати" ! "спхвпереживати" красу, змальовану автором. 1 все це через слово, яке д!в на емпц1Рну сферу п!дл!тка, розвивае П. Учень за такого п!дходу постае не об"вктом, на якого рпливаоть словом, а суб"ектом, я*«« р^з-к з учктэлем ! автором "переживав" красу природ», змальовану еловом. Шсля цього пропонуемо^вхдт^ворене письмзнником згставити э життевими явюцами, як! дии бачкли, спостер!гали, сприймали. Переживали радхсть в!д споглядання картин лриродк. Вежливого значения надавмо виразному читанню вчителя ! учн!в. Через !нтонац!в, темп читання, м!м!ку, жести передавмо те, що побачив, почув, пережив сам автор ! ми, як чи-тач!. Сама э ц!от метою у п!дручнику "УкраХнська л!тература" для 5 класу /вперше в п!дручнихов!й л!тератур!/ подано уроки виразного читання.

В!домо, що почуття виховувться почуттям: це або вплив почуття лвд1т, абе ж "матер!алького п^^ - твору мистецгва. Психологи Л.С.Вйготський, П.М.Якобсон, П.В.Симонов зазначають, п;о !снув механ!зм "сп!впереживання". Вони стверджувть на#вн!сть у лидини внутр!даьо5 готовност! не лрпе осягнути почуття !ншо$ лвдини, але й "сприйняти" його. А пот!м спрацьовув "механ!зм" сп!впереживання, тому що почуття, виражен! м!м!коо, пантом!м!-коо, !нтонац!ею, мимовол! починввть захкоплювати учасника сп!л-куввкня. ■ ■..

Мистецтво слова, будучи узагальненим багатством людсько?

eKcnpeciï, а це й засобом виховання естетичних почутт!в. Результатами експериментальноХ роботи доведено, що учням самост!йно, без допомоги вчигеля важко роэхбратиея у почуттях 1 переживаниях героя, а в!дтак у його дхях i вчинках. Огже, наступний аспект естетичного виховання - естетика людських стосунк!е. Велике значения у формуванн! загально! куяь-тури школяра да« виховання естетичних почут-т!в до катер!, батька, усix членхв родини. Образ матер!, що пригорнула до грудей немовля, - це символ краси, яка мае великий вплив на виховання. У "Читанц!" для 4 класу е цхлий розгДл, присвячений матер!. Та-кий розд!л роэр^блений вперте нами у ц!й книжц! ! приурочений ь!н до Дчя Матер!, який в!дзначаетьоя у травн!.

До п!дручник!в для 5 i в клас!а включено народн! казки "Названий батько", "Мудра д!вчина", Bips "Колискова" Лес! Укра-Хнки, опов!дання "Федько-халамизнин" В.К.Винниченка, "Л!дер" Л.1.См!лянськаго, "Слово матер!" Б.Д.Антоненко-Давндавича, "Хто ти?" б.П.Гуцала, п!д час вивчення яких виховуемо лдбов ! повагу до батька, матер!, свого роду, родини, свого кореня. Через ее-тетичне ставлення формуемо почуття доброти, ммлосердя, а також иац!ональну самосудом} сть.

Робота э розвитку цмх почутт!» проводиться • п О е т а пи о.

На первому етап! формування ум!ння сприАмати внутр!шн!й •■* с!т почутт!в i пережинань героя пажливо навчити иколяр!в вид!-лят* у художньгму твор! емоц!рн! ситуэд!!, де розКрипаеться ду-оевний стан героя, його переживания. Ь<оц!йна ситуац!я воображена в певноцу еп!зод!, таких enisoAie може бути к!лька. П!дво-днмо учи! а до розум!нкя того, що л те п!д час глибокого проник-ноння в тканину худочиього ТВ"ру,з!ставлення дек!лькох епхзопто

можна эрпзумти багатнЯ cbít героев.

На другому етап! пр';понуемо ууняи вдуматися i ацц1лити в TeKCTÍ ti слова i вира.чи, за длпомогою яких автор передав по-чустя i переживания гер^я, тобто акцептуемо упагу учнхв на емо-ц!йних Знаках, деталях, hkí характеризуют естетичн1 переживания героя. Вццхляючи ui художнх деталг.'ведемо учнгв до рпзумхн-ня зовн!шньог'> вияву внутрхшнього св1ту героя. Це пхдготовчий етап, яки!? спрямовуе увагу учнгв на мгмгку, чести, 1нт~наци>, -tí засоби, через якх передаеться емоц1йний стан людини. Тобто проводимо П1дготовч1 вправи. Дчдатково можна запропонувати учням эхстааити себе з лмературним героем, "вв!йти" в його ду-шевний стан: я сприймая, переживаю, в!дчуваю, дхю.

Х.С.Виготський стверджував, що кожний твхр мисгецгва повинен розглядатися як система подразните, орган1зована так, "цоб викликати естетичну реакцЬз". Згдтак застосовуемо наступит тип завдань - вЦтворвпання учнями в caoífl ynoi емоцхйного стану героя. В1дтворен1 картини иожуть викликати спгвпереживання чи-тач1в-учн!в. Дуже вежливо на цьому етапх зважитя на читацьхг можливост1 школяр1в. Спочатку учитель показye учням деталх, як! характеризуют "мову" почутт!в, а дал i навчав fx шукати цх дета-л! самим. Так, скаж1мо, пхд час роботи у 8 wiaci над текстом пппвхдання "Хго ти?" б.Гуцала, учитель мае звернути увагу учн!в на те, що основними у творх в еп!зоди, зв"язанх з виутр!ям1ми переживаниями repoÍHi - д i вчини Гал!, що розшутала свою мат!р, яка здала íf немовлям до дитячого притулку i в!дмовтгась вхд не? назавжди. "Дхвчина вхцчувала бхль i пустху i.n душ!", коли д!зна-лася, що 21 мати в л!карн1 помирав. "У не! ледь треит!ли губи", вона уже "не бачила нхчого довкола",. "прислухалася до лнеможли-вих 'струм!в, akí пронизували т!ло й затьмаровали св!цом!сть",

"девчина раитом ' ?1елась !э лаичини !, ирикладаючи долоню до гу, паче оиякуючись стриматн риданкя, цо рзалося а груде!1,, п!ш-ла з двору, спптихаючись 1 эаточуючиеь*.

Учи! вцгДляпть художн! детах!, як! харадтериэують псих!чний стан героМн!, зв?р?ають уаагу на Н м!м!ку, чести, ходу, через як! лвтор пергцаи стан Гал|, уявляогь себе на !Х м1сц1. си!впе-реживавть. Кр1м того, вцд1ляшь щэ епхзод: Галя у л!карн! б!ля безнад!йно хворо! матер!: "Судома переходила д!вчин1 горло А вона эдригнулась, вбираячм пов!тря через н!с !з легенькш посвистом, хлтаннчм. Э!р заткнувся леленоо сл!э, !хн!й туман тремг!в - ! трепела б!ла палата, куц! бузку та акац!2 за а!кна-мя, лхжка э хи^рши". Художн! детал!: "судома перехопила горло", "хлопания пов!тря", "э1р заткнувся пеленою сл!з", "тремт!ли палата, буэои, акац!1, л!кка з хворяю£до№,магають в!дтворити бхль, жаль, рпэлач дхвчиня б!ля л!жка вммраячп! матер!. Прекрасив ! трагкчнв тут иорад, яскраао в!дтворен! автором.

Наступи!, нойб1льо насиченх емоц!йн! епхзоди, вцц!лен! уч~ Нями в опш^данм! "Хто ТВ?*, - це ро.тпов!дь Гал! про свое сир!т-ське життя, роэдукя д!вчшн л!сля по верненнл до братика i сестрички, ел!эпд дпбротк - сп!льно створена каэка, неспод!ванв р!-шення заливнтися а д!тьми.

Завертаяьна робота закладена в таких заеданиях, поданих у подручнику: I/ Грунтуячясь на розглзд! вчяяк!в, поведении, роз-дум!в, перемявань Гал!-старшо1, розкряйте благородство ! красу XI духовно! сутност!. 2/ Як! почуття! роздуми виклихають у вас образ и 1яька та Гал!-иолод»о1? 3/ *к! взавмини склалися у вас 3 батьками? Чи усвхдомлгете ви, яке це частя мати батька ! мат1р?

Великий естетичний впляв на учн!в мае словесно малюеання. Це в*д!леиня з твору еп!з'>ду для свое!"картини", баченкя в к--

льор! !нтер"вру, зпвн1шньтп вигляду героев; Ххнього одягу, вэуття, за»!ски, пози, жесту, м!м!ки. П!д час створення" каргги-ни* словом учень мае пам'ятати, до в!н може нафантазувати, але в рамках авторського бачення, !накте це буде позаконтекстне сприйняття художнього твору.

Велика { трудом!стка робота учителя П учн1в над виразним читанням, через яке переяаються почуття 1 переживания героя. Для цього в ус!х п!дручниках подаемо завдання такого типу: перечитайте текст в!д сл!в до слхв; знаРд1ть у, текст! ептзгд ! перечитайте його; знайд!ть у текст! д!алоги, ввд!л!ть у них ремарки ! поясн!ть 1х значения, як! почуття ними передав письмен-ник.

Робота над ремарками складна, ! привчати до не! треба пос-тупояо вже з початковкх клас!в.

Ввд!ляхзчи завдання ! вправи, спрямован! на розкриття "емо-ц!йних знак1в" твору, п!дкресл»емо, що Хх основне спрямування -навчити школяр!в в описах д!й, жест!в, м!м1ки, пантом!м!ки, !н-тонац!Х бачити зовн!шне виявлення внутр!шнього стану героев, глибше сприйняти Хх почуття ! переживания та збагачувати сп!й внутр!шн!й св!т почуггямх доброти, мклосердя, правди, спр»вед-ливост!.

Для прикладу в!зьмемо вклвчену до п!дручника "УкраХнська л!твратура1' для 5 класу /вперше в п!дручникознавств!/ статтю "Виразне чкгання розпов!д! про внутр!шн!Я стан героя". Адже в!-домо, що естетичне торкаеться внутр!шн!х потреб лвдини, вано виявлявться в почуттвво-емоц!йному ставленн! до св!ту, Ейутр!п-н!й стан персонажа може в!дтворюватися р!зними способами: а/ про яого почуття, переживания, роздуми роэповЦав сам автор /"Яким трохи повесел!шаа...", "2м обом стало жаль молодого де-

ревцн"/; б/ про них говорить сам герой /"Менх, думает, 1 не коль ото?"/; в/ гдин персонаж поа!доиляе про переживания 1ншого /"Чого батько журиться? - думав ^н"/; г/ внутр1шн!й стан героя виявляеться а йо/'о дхях /у Василька наб!гли сльози", "... дв! сльозинки скотилися по пачках"/ - "Ялинк!*" М.Коцобинського.

У наведен!й никче таблиц! покачено, як учн! 5 класу, ени-какчи у эмхст хуцожнього твору,п!д час р^боти над текстом ум!-ють вид!длти ситуацИ, я яккх розкриваеться душевний стан героя, розум1ють Яого эовн!шн1й вияв, в1АТвпрюють його у своЯй уяв!. Експериментом було охрплено 47сЗ учн!в, 16 клас!в - Й експеримен-тальних х 3 контрольных.

»

п/п

НАЭ13А ЖГНЩ

К1льк!сть учи!в, ^ виконували эавдання

_повн|ств_

а> I с I О I

Д'

______________: ____

частково : не виконали

-- т----------.---—у--■----

• • • СХ X ' I

пас 1 «V : иьк

а.*

8""

о *

1. Ум1ння видхляти у творх емоцхйн! ситуацП, де роз- ей криааеться дувев-ний стан героя.

2. Роэум1ння зовн!ш-нього вияву внут-р!инього стану героя /лИ. рухн, м!м!ка, жести/.

3. Умхкня в1дтвортк в ухв! емоц!Гний стаи героя.

59 8

74 49 И

10

ЭЭ 57 10 13

19

6 31

7 25

8 32

Результат» контрольного"зр|»у*показувть, чо у п!дл!*к!в п!д вялиеом пропоновано? систем« роботя формуються ум!ння естеткчно

оц!нювати в!дображен! у твор! персонаж!, ?хнг дхУ, пчинкм, переживания ! взаемини з ! ига ими персонажами.

Щов правильно перегати внутр!шн!й стан героя, учи! маюшь уяаити його переживания, настр!й, а пот!м визначити !нтснац!ю 1 темп читання цього м!сця твору. Схвильованхсть персонажа, його бурхливий настр!й в!дтворюзться шввдким темпом читання, ур!в-новажений - оереднхм, мяявий - упов!льненим. Ц1 завдання пробу-джують творч!сть учнхв, п!двюцують силу почуттевого сприймання, ппвнгше в!дтворюють зафхксоване в звуках, <Ьарбах, з»пах«х, рель-ефних обрисах /б.В.Квятковський/.

Учен! вицхляють три види л!тературно-творчо! дЫльност! уч-н!в: I/ сприймання лгтературного твору; 2/ засвоення ¿сторико-л!тературних ! теоретико-л^ературних знань; 3/ особиста лие-ратурна творч!сть школяр!в. Розвиток естетичного сприймання св!дчить про глибоке проникнення учн!в-читач1в у текст твору як • худсжне явице. У п1дручниках для цього рекомецдуються специально вправи на пошуки художн!х деталей, виключених з тексту ! по-дпних окремо, або навпаки, виведення художнхх деталей ! спосте-реження над тим, як втрачае свою ориг!кальн!сть, естетичну при-ваблив!сть текст, коли, наприклад, вивести опис природи, чи ав-торськ! ремарии, або описи внутр!шнього стану героГв тощо.

Дуже важливим в включения до п!дручшк!в завдань, як! спри-яють формуванню ум!нь сприймати морально-естетичну позщ!в пись-менника стосовно геро|в - це осмислення учнями авторського став-лення до персонаж!в. Вияалення авторського ставлення, авторськоУ оц!нки, авторсько! позицИ характеризуя читацьку культуру учн!в /Н. Я. Мещерякова, В.В.Олхфтренко/. У п"ятому мае г розкриваемо перед учнями "присутн!сть"автор^в кожному хулсиньому твор!, у настугтних 6-7 класах ця робота поглиблюеться. Учн! уже лная^м! з такими поняттями, як пейзах, портрет, яхалог, г«рей, "б&чать"

аитора в рхзних компонентах художнього твору. Дал1 у 8 клас! даемо поняття про "присутн1сть" автора в усьоиу текстх. По-пер-ше, на композиц1йному р!вн! авторська оц!нха виступае в побудо-в! твору, подШ тексту на розд1ди, частини, в !х коипонуванн!. По-друге, в гитуванн! образ!в, вид1локн» центрального персонажа, який несе в соб! авторську 1дею, естетичн! переживания» потрете, авгорське ставлення виявляеться в мовн!й характеристик под1й, П9рсонаж1в. » . *

П1д час досадного навчання учн! вцд1ляли пряму оц!нку автором героя, його вчинку, под!й, сво|х переживань, коли в!н говорить в!д перио! особи "Бо у мене стукотигь у грудях

гудочка любжю* земл!."

/В.Симонвнко, "Грудочка земл!"/ непряму оц!нку, яку дае автор за допомогою зображувально-вира-жальних засоб1в /"Переляканий, без шапки, аапорогаений с 1гом, мчавсл Василько по дороз! назустр^ч холодному в!тров1" - "Длин- • ка М.Коцюбинського/. Включения до п1дручних1о запитань 1 з&вданъ, спрямованих на виявлення авторсько? оц1цки, авторського ставлення, е, безеумн1вно, наше досягнення в галуэ! сучасного п!дручни-кознавства.

Оц!ню»чи героя 1 його повед!нку з естетичних позиц!й, ученъ оцгнюв його 1 з позиц!й соц!альних. Икпдяр! набувають естетич-ного досв!ду, який спрямовуе 1х до в!дчуття Э8иязку 9} св!том. Зв"я8ок з! св!том в!дбуваеться через творчу д1яльн!сть. а твор-ча ц1лльн*сть людини - це об'вкт естётики, в1дтак I естетичне виховання-череа творчу д1яльн!сть. Шд час сприймання художньо-го твору у п1дручниках 4 методичних пос!бниках /V, 8, 9, 10, II, 12, 13, 14/ пропоиуемо р1ян! форми творчо? д!яльност1: виразче чшаш, пер*казування ьаРлскрав1Еюс егЛзо^в, роапов!дь в!д

першо! особи, виявлейня авторських оц!нок геро!в, подхП, висловли ваиня почутт!в г пере^ивань в!д прочитаного, сприймання л1те-ратурного твору у езаемоэв"язках з !ншими ведами мгастецтва, до-мислювання к!кц!вок творхв.

Для засвоення гсторико-лхтературних 1 теоретико-лхтератур-них знань до п!дручнкк!в включен! завдання на вправляння у ри-муванн!, виробленн! ум!нь в1др!знити прозовий тв1р вад поетич-ного, а також ум!нь перетворювати поетичний тв!р У прозовий ! навпаки, вправи на в!дновлення порушеного ритму у вхриопанЩ мои!, доб!р впхтетхв, порхвнянь, метафор та пояснения викорис-тання 5х у текст! тощо.

Естетичний розвигок учнхэ у процес! особисто! творчост! пе-редбачав налисання власних в!ршаваних ! прозових твор1о. Пхд час тако! роботя розвквагться ! л!тературно-творч! зд!бност1, з-пом!» яких аедОяявмо т!, як! фориуються у процес! розроблено! вами системи естетичного виховання: I/ здатн!сть мислити худож-н!ми образами у процес! сприймання л!тературного твору ! власно! л!тературноХ творчост!; 2/ зд!йснювати образну конкретизац1ю та обраэне узагальнення; 3/ сприймати метофорнчну мову ! в!дчуття краси слова; 4/ усввдомлювати поетичний домисел та умовн! фор-ми мистецтва /гротеск, фантастика, сатира/.

Предметом естетихи в сутн!сть I законом!рност! розвитну естетичного в природ!, сусп!льств!, в д!яльност! людини. Яйцо сьо-годн! дух творчостг на будь-якому ур<?цх актуальная I бажаний, то на урощ лхтературя в!н вкрай необх!дний. Адте мистецтво слова покликан» духовно оновлювати учн!в, виховувати людину в лвди-н!. Завдання методист!в ! вчител!в полягае в тому, щоб декларант про необх!дн!сть творчост! замхнити розробкою конкретно! методики !! орган!зац!!, щоб пропес викладання лЬератури поверну-

та до роэвику творчо! особистост!.

У загальнкх рисах творча спрямоианхсть уроку л!таратурм мае на мет! активно вклочати сприйняте в структуру ососбистост! школяра. Необхадна умова творчост! - це свобода почутт!в учня. Твотяа дхялыисть мае м!сце 1 в оц1кц! л1«ературюго твору, цр. виячпяеться у вираэному читанн!, в оц1нц! вчинк!в геро!в, а!с-тавлешш щвщыыюх таор!в на ц» х тему тоцо. У публ1кац!ях /62, 73, 76, 63/ розкрмзавться похоження про те, цо анализ л!тератур-ного твору в школ! мае бути ор!внтований на роэвиток р!знихви~ д!в д!яльност! чнтача ! зд*Гкостей переходу конного учня на б!лыв висок! рхвн!. Пееднання колективно! та !ццив!дуально! робот* в межах кожного л!тературного раэбору сприяло забезпеченню всеб!чного розвитку читача ! Кого сходження на вкцнй цабель у складн!й дЬиьност! спХлкування з мистецгвом слова.

Вмкориетовуван! в иди роботм в р!эннх сжгуш^ях спрями ров-витков! р!энмх чятацышх яхостей. Усие малвваннл, налриклад, в!дкрмвало емюц!йний настр!й чмгача, допошгало розум!тиавтор-ську думку, розвивало мову школяра. Але оеновна його ф>мкц!я -розвимж таорчоХ умам /7, 10,11, 12, 13/. Ефективн!сть прийому усного словесного малюваюл визначалася як умовами йога аасто-сування, налриклад, пер!од»га!отю, так ! дотриманням принципу вар!ативносг! эавдамь 1влрав, а голов«» - системн!ся». Там, скаж!мо, у подручниках словесне иалпвання включаеться в анал!в тексту /юбмиги картину очмма героя, пвредати почуття ! вражен-ня в!д дабаввного, ^ставлятя словасн! партии* дек!лькох учн!в, створввата еловеснМ портрет гарт /дак!лъкох персонаж!в/, нама-лввати слемия карт ту в!д !меп! I гвргч^ Одна* усна малввання не повито перакручувати текст. Такт чжом, вар!ативн!сть зав-дань ! врав в межах одного приему дало иояляв!сть забеэпечим

творчу д!яльн!сть мколяр!в.

Кр!м усного малювання, для орган!эоц!£ творчо! д!яльност! учн!в використовувалися щв так! прийоми: складаиня 1нсцен!вок,

к!ноеценар!1в; !яоструватя /яявопясне, граф!чне, фтограМчне/}

«

критична !нтерлрегац!я естетжних вражень в!д читанкя сцени, еп!зоду, в!рва учнем абп майстром худотнього слова, реферативна робота-допов!дь, вйступ, тв!р; э!ставлення геро?в твору ! ноф!яьму за ты; вираэне читання тексту з висловленням в !нто-нац!ях свого ставлення до твору, йоро геро!в| участь у тпортк конкурсах декламаТор!в, !яюстратор!в, виконавц!в, автор!в тощо.

У нагаому досл!дному навчанн! урок л!тератури ^тглядаеться як сп!яьна творч!сть учителя ! учня. Учитель повинен своею роэ-пов!дда або чшанням фрагмент!в !э тексту створю вати яевиий вмоц!йний настр!й у клас!. Переходи м!ж окремти частинами уроку або напчальнимя сутуац!ями дуже тонк!. 1 лше висожиЯ р!вень • твортп-виконавсько! д!яльност! учителя здатен викхккатя в учн!в активну роботу думки, почуття, творчо? уяви, коля спркйняття прочитаного ! розпов!дь учителя стають для учнхв ! трудом, ! творч!ств. Яяцо цього не буде, то мивтворчост! не в1дбуцетьсл, ! ученъ в!эьме до уваги липе те, ф прочитав, чи розпов!в учитель. Як п!дтвердиля результат* експертенту, у вихжацанн! л!те-ратури д!яльн1сть учителя ! учня взаемозалехна, а сам урок сприймаеться як сп!льна творч!сть.

Процес творчост! ашагав також пввноХ часовоХ дистанцН ! свобод*. Тут маемо зважити на "муки" творчост!, ! вябаглив!сть впзр!вання творчих результат!в. Обговорення 1х - прерогатива уроку, а стимул до дальюо? творчо! дЬиьност! - показ результате поза класом.гу школ!, студ!5* клуб!. Эчител!-експериментато-ри залучали до творчо! д!*яьност! весь клас. Звкчайно, цо наяв-

н!сть у клас1 групи учн1в з яскраво вир&женими твор«<ими зд!б-ностями актив1зув весь колектив. Нова !н$ормац!я, одержан! знания використовувалкся учнями як !нструмент у розв"язанн! твор-чих заздань, тобто, закр!плення знань не буяо !х елементарню< в1дтворенкяи, а самост!лним эастосуванням в нових ситуац!ях. Урок лхтератури будувався ни творчостх учителя 1 учн!в.

Окреыо вид!лябмо рсботу над сприймакшш л!тературного твору у зв"язку з образотБорчим мистецтвом, бо, як пхдкрвсловав Г.Гегель, мистецгва доповнпють одне одного, впливавчи на почуття людини, форыуочи ЗсЗс особист!сть.

Проблема вивчення художньо! л!тератури у взаемпззпяэках а образотворчим мистецтвом здавна ц!кавкла учених-педагог!в /8.1.Буслаев, Ы.О.Рибникова, С.Ф.Русова/, К. Д.Ушинський особливого значения надавав проблем! аикористання у навчальному проце-с! наочност!. Передов! його !де! продовжували на Укра!н! М.О.Корб, Б.Д.Гр!нченко, Х.Д.Адчевська, С.В.Васильченко, у Рос!!! - М.ф.Бу-наков, И.Я.Стоюнхн, О.М.Острогськнй, у Б!лорхс!! - Я.Колас, у Лиге! - Я.Ц!льэе, в Естон!! - Ф.Крейцвальд. Вони велмку увагу авертели на методиху навчання на основ! дидактичного принципу наочност!. Дидакти УкраСия першо! половяни XX стол!ття Л.Ф.Чв-п!га, О.Ф.Музиченко, С.А.Анань!н надають велико! ваги наочност!. До п!дручних!в Я.З.Чеп!га включав репродукц!! в!домих художника, О.й.Музвченко пропагув досв!д зуруб!жно! технолог!!, зокре-ма використання у навчальному процес! твор!в мистецтв*.

Останн!м часом впрсваджувтьс* в'практиху роботи вколи дос-л!дохня В.В.Голубкова, Г.О.Гужовоького, О.М.Бандури, В.С.Гре-чинсько!, С. 0. Хил и, б.М.Колокольцвва, М.О.Корста, М.М.Маяекка, В.А.Н!кольського, О.П.Гкаченка, Т.В.Чкрковсько!, З.О.Шевченко, М.М.Цирякова та !нвих.

За творами, вм!щеними у п!дручниках, художники створили цикли картин, до яких розроблен! мвтодичн1 рекомендец!!.

Взавмозй"лэок у вивченн! художньо! л!тератури i образотвор-чого мистецтва не т!льки можливий, але й необххдний, Будь-який i вид художньо! творчост!, окремо взятий, не зможе вирмити проб-леми естетичного вжховання i всебОчного розвитку особистост!. Це зможе зробити липе сукупн!сть вед!в мистецтв /Й.В.Ванслов/. Синтез мистецтв виконуе фуикц*ю взаемод!! на рецип!ента, а вона в своп чергу може бути п!знавальною, !нфорыац!йнов, 1деолог!ч-ною, гедон!стичною, розважальноо, комунхкативною. Ознайоилення з досяОд^екняки естетик!в дозволяв константувати, що справжня взавмод!я мистецтв виявлявться реально» лише там, де вона п!д-порядкована образню< завданням, эм!стов!й мет! творчост!.

У роботах /7, 8, 9, 10, II, 12, 14/ розкриваемо трвдиц!Ен! зв"язки, тобто: а/ використання образотворчого мистецтва з nts-навалъною метоп за тематичною под!бн!стю; б/ тили зв"язк1в за под!бн!стю творчо! д!яльност! /передача oöpasie мистецтва слова зобрежувально-виражальними засобамя живопису, граф!ки/; в/ заяучення образотворчого мистецтва для э!ставлення э мистецтвом слова; г/ використання образотворчого мистецтва для створення емоцхйного настрою на уроц! з »ютов повклення естетичного впли-ву;V спОльний п!дх1д до сприймання загальних законом!рностей п!д час анал!зу твор!в р!зних мистецтв,

Досл!дне навчання засв!дчило, що вэаемод!я !у викладанн! художньо! Л1тератури i образотворчого мистецтва дозволяв вико-ристовувати систему р!зноман1тних зо"яэк!в, яка забеэпечуе по-Силення морально-естетичного впливу мистецтва,! водночас е одним 13 фактор!в удосконаленкя BcieS системи естетичного виховання в загальноосв!тн1й школ!«

Результат« доогёдження подавались багагопланово, На первому етап! впродов* трьох рокхэ прородився конетатуючий 1 формуючий эксперимент, метою якоро було простелит и процес формування всте-тичних понять в учнхв у процеех виачення лхтератури. Дхд час дос лхджсння ми фхксували э№чн1 трудноц1 у вмярах естетично! вихо-ваностх шкояярхв.

На другому етал! доел! дням навчанням було охопяено зихст, структуру литературного матер!алу, форм* ! методи естетичного ви ховання засобами мистецтва слова.

На завершальному етал! дncяiцнo-eкcпвpююнтaJlЬн^i робот* визначились рхвн1 естетично! вкхованост! учн!в: висоиий, середой, нмэький. Критерии естетично! эихованост! буди:

1. Правидьн!сть эасвоення естетичних понять /прекрасна -потворне, п!днесене - ниэьхе, траг!чне - хомхчне/.

2. Умхння естетично оц1повати явица мистецтва, мотивувати та аргументувати своX суцження.

3. Активна творча д1*льн!сть у проиес! роботк над словом та в яиттевих ситуации

Розпод1л учн!в експершентальнкх ! контрольних клас!в за р1в-нями естетично! вихованост! св!дчмть про ефехт явн!ст ь досл1даених п!дход!в 1 рвзуяьтатнвн1сть запропоновано! методики. ГИдсумхи в!-добрвздн! у табяи^.

9а 58,5 »а Л4 21£ ИЛ 7.0 34,5 22.1 43,4 32,4 2В.8 33,8

м Ш»1 ЛЛ

32.1 25,5 42,4 35,2 26,1 38,3

II п.

60^5 31.5 8.0 65.5 20.5 6.0 33,2 32,1 32,? 34,5 85,8 39,7

Формуючий експвринент повднувазся з момограф!чним вявченням Груп д!тей. В ц!лому доел!дне, а пот!м масове ппровадження систеки естетичного виховання забезпечило на основ! поеднання у навча-нн! эм!стового, мотивац!йного »а операц!йного аспектов засвоення л!теретурного иатер!алу, формування еететичних понять, пироблеи-ня еететичних потреб, набуття спец!альних ум!нь, необх!дних ждя самовиховання.

Проблема естетичног» виховання -засовами мистецтва слова не вичерпувться результатами виконаного досл!5г::г.и. "иття вимагав новях п!дход!в до вквчекня л!тератури, розробки эм!сту ! струк-тури л!тературноХ осв!ти школяр!в. В умовах розбудови нелокально? школи в УкраХн! досл!дники вже не скум догматичними постулатами, тому на час! реая!зац!я Концегщ!? л!тературно! осэ1ти.-

Така Концепц!я створена п!д керуванням ! за безпосередньоп участи автора ц!е? роботи /34,87, 88, 89/. У Концепц!! вкзначено мету ! завдання, розроблено зм!ст ! структуру л!тературно? ося!-ти, починаючи в!д маегеринсько! школи ! зак!нчувчи п!дготовков спец!алхст!в у вузах. Загальна мета л!тературно! осв!ти - ввести дитину, учня в св!т прекрасного, прилучаочй-до нац!онального ! св!тового мистецтва слова у його взаемоэв"язках з мовоя, 1стор!-еп, муяиков, живописом, архгтектурпю; виховувати худоинх смаки, вм!ння эстетично ! творчо сприймати прочитане; сг^ормувати на ц!й основ! правильно розум!ння загальнол^дських ц!нностей ! тим самим сприят и вихованню духовно багатого, ¡циро в!ддйного своему — народов! громадянина в!льноХ Укра?ни. Велика узага у концепц!! придхляеться ропзиткоэ! кул\ури почутт!в, бо нашому суеп!льству потр!5на людина не липе з свалов головоо, ало й з чутливим серцем. А естотичн! почуття е необх!днов базов формуваяня !дей-

ник х моральних переконань I уявлень людини. Без розвитку у ико-лярхв емоцхйноЗЁ культури, без пережиеань не може бути справжньо -го виховання засовами мистецтва. Нкир художн1 засоби на пройшди кр1зь призму емоц!йно! суб"ективност1 чигача, 1деХ письменника входять в його св1дом1еть у вигляд1 нейтральнее знань. За недос-татньо! орган1зац1Х естетичнкх переживань не вадбудеться повно-ц!нне сп^лкурання з письианником.

У Концепц!8 визначено шляхи набуття г утвердження та основ-н! напрямки перебудови шк1льио! литературно! освхги, розроблено критер!Х добору художмх твор!в до навчальних прогрем, передба-чено методична забезпвчення лхтврвгурио! освхти.

Сьвгодн! актуально» в реал1зац!я основних положень Концеп-цН, робота над ноаими навчально-методичними комплектами э л тератури, в яких ч!льне м!сце займуть проблеми естетичного ви-ховання учн!в.

ЗИСН08КИ

3 опубл1коьаяих працвх автора воображен! результат и дос-л1дк*мня теоретичных 1 методичних засад естетичного виховання учн!в засовами мистецтва слова.

1. Роэроблена х впроваджена у практику роботи учителке ц1-л!сна система естетичного виховання учн!в здсобами мистецтва слова, в основу яко| покладен! принцют повднання у навчанн! зм1стового, мптивацШого та операц1йного аспект!в, що передба-чають засвоання л!тературного матер1а»у, виховання естетичних емоц!й 1 шгаутт2а, фосмування естетичних понять.

2. 3"ясован1 можливост! цЬвспрямоваиого формування наП-аажцив1пт чотацькях ум!нь, опанумяня якими веде до сприйман-ня морально-естетичного багатстга худочньего твору, водночае

- 6Г -

впдивав на воли I настр!й читача, тобто на його емоцхйну сферу.

3. Лпробована методика проведения урокхв позакласного чн» тання творхв мистецтва слова як д!евий засгб естетичного вихова-нля учнхв. Позакласке чиггання розглянуто як джерело духовного збагачення, розкрито його пхзнавальн!, виховн! I комун!кативн! функц!!.

4. Обгрунтована необх!дн!сть оволод1ння культурою р!дно? . мови через художне слово, краса 1 велич, сила 1 виразн!сть яко-го е нэ^ватслиэхиим засобом впливу на читача, облагороджувтч.«: ■його шэчуттхв, думок, переживань.

• &. Дрсл!джен! можлиз! пляхи посилення впливу худоянього слова на школяр!в через систему урок!в в!фазного читання, а та-кож через нзтрадкц!йну подачу матер!ал!в у п!дручниках /б!огра-ф!чн! иатер!али, робота над текстом, ензлхз художнього твору/.

6. Розроблена теоретично ! реал!зована практично концепц!я створзння навчально-ыэтодичнях кошшект!в /програма-п!дручник-навчаЛьно-кетодкчний пос!бник/, в основу яка? покладен! так! прЕнцкпя: естотшний, мотивац!йний, анал!ткчний, опергщ!йний.

7. Досл!дт,он! шляхи пол!из»ння естетичного виховакня учнхв через орган!зац!э л!тературно-творчо? д!яльност!, яка представле. лона у таких видах: сприймаши литературного твору; засвоення !сторихо-л!тёратургяя ! теоратгасо-л!тературмих знань; особиста л!тературна творч!сть пколяр!в. Через спец!альну систему вправ проблема творчо! д!яльност! учн!в ревизована з тн1льних п!д-ручниках з л!тератури.

8. Обгрунтована необх!дн!сть формуваиня в учн!в уы!нь сприйнатк морально-естеткчну позиц1ю пксыизкника стосовно геро-!в, тобто осиислення учняки авторсысого ставлення до персоналов. Проблеми виявлення авторсъкого ставлення, авторсько? оцгкки,

авторськох позиц!г, що характеризугггь чдаацьку культуру школяра, реализован! в програмах, лхдручниках та методичних пос!б-никах.

9. У процес! доелг^енкя вкявлано, що викладання украХксь-ко£ лхтератури у поеднанн! з обраэотворчим мистецтвом в необх!д-ним компонентом юкхльно! освхти. У досл}:д*енн1 эапропонована система викрркстання образотзорчого мистецтва, яка ппроваджена

у п1дручиики з украЗюсько! л!тератури, мэтодичн! постники. Система побудована з урахуванням соц1альних, еететичних, психо-лог<г-педагог!чнюс, дидактичних х методичних фактор!в.

10. Розроблена Концепц!я л1Тературно$ оев1ти в УкраХн!, яка 1*рунтуеться на положенн! про те, що л!тература в шкал! мае вивчатись як мистецтво слова у ав"язку э 1иших:и видами мистецтв, виконувчи п1зкавальну, 1н$ормац1йну, гедонктичну 1 комун1катив-ну функц^.

Проведене досл!д*ення дал© можлив!сть планувати розробку окремих проблем, що стосуються естетичного виховання шцоляр!в: а/ взаемоэв"яэок естетичного й етичного виховання учн!в засобами 'мистецтва слова} б/ розвигок еететичних емоц!й 1 почутт!в у процесх сприймання учнями р1зннх ввд1в мистецтв; в/ розробка концепцИ естетичного виховання, починяючи в!д материнсько! школи 1 зак!нчу»чи подготовкою сп4ц1ал!ст1в у вузах та самови-хованням.

Основний зм!ст виконаного досяхдаення 1 реэульт&ти його впровадження в практику роботи вк1*'Укра1ня воображено в таких публ1кацЬсх автора дисертац!!:

Моногра$и

I. Естетичне виховання учн!в у процее* вивчення л!тератури( - К.: Рад.шкоаа, 1905. - б д.арк.

2. Уроки позакласного читання в старших класах. - К.: Рад. школа, 19^6. - 10 д.арк.

3. Формирование эстетического отношения к искусству. В 6 т.

- М.: АП!1 ХЗ, 1991. - Т. 2. - 19 д.арк. У сп1вавторств1. Авторський текст 0,5 д.арк.

4. Совершенствование преподавания русской литературы в школе. - К.: Рад.школа, 1985. - 15 д.арк. У спхвавторстп!. Авторсь-кий текст 2 д.арк.

5. Образы мужчин и женщин в школьных учебниках и в детской литературе. Проблем сторэотипов. - Пари«. Вид. ШЕСКО, 1982.

- 15 д.арк. У спгвавторств!. Авторський текст 2 д,арк.

б Гранх творчостх. - К.: Рад.школа, 1990. - II д.арк. У сп1вавторств1. Авторський текст 2 д.арк.

Метщичн1_посгбники

7. Слово I образ. - К.: Мистецтво, 1983. - 17 д.арк.

8. Лвдина I труд. Випуск I. - К.: Мистецтво, 1968. - 12 д,

арк.

9. Людина 1 труд. Випуск П. - К.: Мистецтво, 1967. -II д.

арк.

10. Письменники-класики зарубхжноК л!тератури. - К.: Мистецтво, 1980. - 5 д.арк.

11. Г.Кв1тка-0снов',яненко, 1.КотляревськиЯ. - К.: Мистецтво, 1989. - 12 д.арк.

12. "Нг( Я жива! Я буду вхчно жИти". Вивчення творчостх Лес1 Укра?нки в школ! /1-10 класи/. - К.: .\Ьгесецтво, 19иб. -12 д.арк. •

33. /роки читання в 3 класх. - К.: Рад.школа, 19^9. - 8 д.арк. У спхвавторств!. Авторський текст 1,5 д.арк.

14. 0р1ентовне планування навчального матерхалу з укра1нсь-

иох л1тератури /5-11 к л ас и/. - К.: Свенас, 1993. - 5 д.арк.

15. Наша дитина. Зипуск I. Пойер-нення забутих 1мен укра-Хнських письменн&в. В!,цпов1дальна за вгауск Н.й.Волошина. - К.» 1939. - 4 д.арк.

16. Наша дитина. Випуск П. Нове у програш а дхтер&тури. В1дппвхдальна за випуск Н.Й.Волошина. - К,: 1909. - 4 д.арк.

Шдруушкн, программ

IV. УкраХнська литература. Шдручник для 4 класу. Вццання 19-е. У сп1вавторств1. - К.? Рад.школа, 1990. - 14 д.арк. Авторський текст 8 д.арк.

18. Украхнська лхтература. П1дручник для 5 класу. Соавтора П.Г.Моренець, Н.СЛкаченко. - К.: Рад.школа, 1991. - 14 д. арк. Авторський текст 9 д.арк.

19 УкраХнська л!тература. Шдручник для б класу. Сп1вав?ор О.М.Бандура. - К.: 0св1та, 1992. - 16 д.арк. Авторський текст 8 д.арк.

20. Укра1нська л1тература. Подручник дня 8 класу. Сп1вав-тор 0.К.Бандура. - к.: 0св1та, 1992. - 25 д.арк. Автореысмй текст 12 д.арк.

21. Читанка для 4 класу. Сп1вавтори Н.Ф.Скркпченко, О.Я.Савченко. - К.: Рад.вкола, 1994. - 14 д.арк. Авторський текст 3 роэ-д*ли, 4 д.арк.

22. Читанка дм 4 /3/ класу. Сп!вавтори Н.в.Скркпченко, О.Я.Савченко. - К.: 1991. - 15 д.ар*. Авторський текст 2 роздИ-хя, 3 д.арк.

23. Читанка дм 4 класу. Сп1вавторк Н.».Скрипченко, 0.Я.Савченко. - К.: 0св!та, 1993. - 15 д.арк. Авторсекий текст 4 д.арк.

24. Русская литература. Додаток до л!дручнкка для 5-9 кла-

сх». У сп1панторств1. - К.: Освхта, 1995. - 20 д.арк. Автором написано Р упорядковано 5 роздШи, 5 д.арк.

26. Русская литература. Додаток до п!лручника для ?-в кла-ciu. У спхаавтлрств^ - К.: Освхта, 1993. - 22 д.арк. Автором написано ¡» упорядковано 2 роздхли, V д.арк.

26. Програма восьмир1чно! 1 середньо! гаколи э унраХнсько! лхтератури для шк1л з укра!нсько» 1 рос!йськои мовами навчання /1.7-Х класи/. Проект. // Укра!нська мова г Л1тература в школ!. 1979. - V 6. - С. 45-60. У сп!вавторствх.

27. Програма восьмир!чно! 1 середньо! школи з укра!нсько! л!тератури для шк!л з укра!нсько» 1 рос1йськои мовами навчання. /1У-Х класи. Проект /продпвження/. // Укра!нська мова 1 литература в школх, 1979. - б. - С. 41-59. 7 сп!вавторств!.

2В. Проект програми з укра!нсько! л!тератури для У1-Х кла-с1в середньо! загальноосв1тньо! школи на 19В0/Й1 н.р. У сп!пав-торстп1. г К.: Рад.школа, 1930. - 3 д.арк.

29. Програма з украхнсько? л!тератури для шк!л з поглиблв-ним вивченням предмета. Сп1вавтори О.М.Бандура, З.О.Шевченко. -К.: 1985. - б д.арк.

ЗС. Програма з укра!нсько! л1тератури для Г/ класу середньо! загальноосв1тньо$ школи. У сп!вавторств1. // Укра!нська мова I лхтература в школ!, 19^6. - * 6. - 0,5 д.арк.

31. Програма з украхнсько! лхтератури для 4-10 класу. У сп1вапторств!. Затверд*ена Мастерством народно! осв!ти УРСР, - К,: Рад.школа, 1987. - 3 д.арк.

32. Проект програми з укра!нсько! л1тератури, 5-П класи. Затвердхена Мастерством народно! освки УРСР. Спхлавтор О.М. Бандура. - К.: Рад.школа,.1939. - 7 д.арк.'

33. Програма з укра!нсько! л!тератури, 5-11 класи. Затвержена Мхнхстерстп^м освхти Украхии як стабЪши. Сп1вавтор

ОЛБандура. - К.: Рад.юкола, 1993. - 9 д. при.

34. Концепц!я я!тературно£ оснгги. - К.: Ки?в, 1993. - I д.арк. У сп!вавторствЬ

31» Естетичне виховання засобами хуг/чсньоХ л:тератури. У эй.: Методика викладашя уяраХнсько! м«яи ! лхтератури. Випуск 7. - К.; Рад.школа, -1976. - С. 27-34.

36. 1деПна спрямованЛеть естетичнто виховання учн!в в систем! позакласно! роботи з л!тератури. Узб.: Методика викяадання украЯнськоЕ мови ! л!тератури. Випуск 6. - К.: Рад.школа, 1974. - С. 34-42.

37, Виховання естетичного ставлення до прац! на уроках по-закласного читання. V зб.: Методика виклалання укра!нсько! мови i л!тератури. Випуск 10. - К.: Рад.школа, 1905. - С. 27-36.

33. Виховання естетичного ставлення до прац! на уроках читання. // Початкова юкола, 197о. - * 9. - С. 13-20.

39. Позакласна робота з л!тератури й естетичне виховання учн!в. // УкраЯнська иова t л!тература в школ!, 1973. - У 4. - С. 41-44.

40. Виховання почуття прекрасного на уроках читання. //По-чатхова школа, 1974# - * 3. - С. 11-17.

41. Виховання красов . прац! /До проблемн яв"яэку яикла-*д&ння л!тератури з жяпям/, // Укра|нська мова 1 л!тература в юкол!, 1975. - * 10. - С. 54-59.

42. Х!тературн! екскурсИ як зяс!б естетичного I патр!«~ тачного виховання учн!в. // Угра!нська мова ! л1тература в гг*"-л1, 1976. - Г 7. - С. 54-59.

€3. Красоты ам^ральн^й не б«-ва?т. Статья. Паз. "К^мсхг-

льскпе племя", ?' 240 /¿264/ 9 декабря 1972. >Сп!швтор О.Р.Мазур-кеаич.

44. ¡Успитамие чупстиа красоть-. // Скола да цховреба /Школа и жизнь/, :?7t. - Р 9. - С. 41-43. Смвавтор О.Р.Мазуркевич.

45. Ьнеклассмая работа и эстетическое воспитание учащихся. .У кн.: Психллого-песагогические основы совериенствования содержания и иет^дов общения, 1973. - М.: Педагогика, - С. 56-67.

4G. Проблему теории и методики эстетического воспитания школьников. Т. I.Тбилиси, Мацниереба, 1980. - 29 д.арк. У сп1вазт«рстз1. Авторський токст 0,5 д.арк.

47. А.В.ЛуначарськиР i проблеми естетичного виховаиня учн1в. Тези MinsysincbKof науково-теоретичноХ Kow^epemjii, присвячено! I00-pi44D з дня народження А.В.Луначарського. - Полтава, 1976. - С. 20-21.

43. Художественное раскрктие красоты ратного подвига как фактор эстетического воспитания учащихся. Материалы Третьей республиканской научно-практической конференции по эстетическому воспитанию цете!» м молодежи. - врунзе, i960. - С. 19-25.

49, Система эстетического воспитания школьников. Под редакцией С.А.Герасимова. // УкраХнська мова i л!тература в школ!, I9J4. - П. - С. 77-79. У сп!вавторств!.

50. ¿ихозання естетичного ставяення до працх пхд час иивчеи-ня творчост1 Ц.Рильського. Тези. У эб.: Матер!али наук«во-теоре-rmno'i к«кференц1Х, присвячено! 90-р;ччю М.Рильського. Житомир, I3ÜÖ. - С. 112-113.

51 Образу хя!ба вклонхмося... Л1тературно-муэична композиц!я // Украхнська мова i лхтература в вкол!, I9U5. - F 7, - С. 71-76.

52. Эстетическое воспитание э процессе изучения "Слова о пол ку Иг.ореве". У зб.: Тези Чернхгхвсько! о<5ласно£ науково-методич-

- -

но! конференц1!, присвяченп! иОО-ргччю "Сл^на о полку !горев1м".

- Черн!г!в, 1986. - С. 194-196.

53. ОпзТ организации школьных вкстанок в целях носпитания учащихся. // Биология и школе, 1971. - * 4. - С. и1-Ь2.

54. Простые истин!.' воспитания. // Початкова школа, 19У4.

- * 10. - С. 42-45. У сп^авторств!.

55. Литературно-творческое развитие учащихся в процессе изучения украинской литературы. У зЗ.: взаимосвязь теории и практики эстетического воспитания школьников, 1977. - Москва. - С. 117119.

56. Уроки вяразного читання в 5 класх. // Укра!нська мова ! л!тература а школ!, 1967. - р 7. - С. 43- 49. Сп1ваггор О.М. Бандура.

57. Робота за картиною в четвертому клас!. // Укра!нська мо-ва ! *!тература в юкол!, 19130. - * 10. - С. 50-56.

58. Робота га картинами пейзажного жанру у 1У клас!. // Ук-ра!нська мова ! л!тература в школ!, 1931. - * 10. - С. 39-45.

59. Розвиток читацьких !нтерес!в у проуес! вивчення художньот л!тератури, У »6.: Методика вякладанкя укра!нсько| мови ! л!тера-тури. Випуск 9. - К.: Рвд.шхола, 1963. - С. 30-35.

60. Творца д!яльн!сть учн!в у процес! вивчення л!тератури. Тези. У зб.: Педагог1чна наука - перебудов! вколи. НД1 педагог!-ки УРСР, 1990. - С. 51-53.

61. 0х!мп!ада тих ф!лолог!в Укра1ки. // УкраХнська мова ! л!твратура в школ!, 1991. - »8. - С. <(2-51. Сп!вавтор б.А.Па-с!чник.

62. Вявчекхя фоолююркях тяор!в в серелн!х класах. // Укра-!нська мова ! *!тература » школ!, 1966. - » 9. - С. 33-46. Сп!в-а*тгр Р.М.Бвндуре.

63. Ур?ки поаакласного читання. // УкраХнська нова 1 л!те-ратура п икал!, 1<Ш. - ^ 2. - С. 17-23.

64. !Ьгов«римо про тип п!дручника з л!тератури. Отаття. Газ. "Гааянська осп1та", I кв1тия 19Ы. Сп1вавтор О.М.Бандура.

65. З.МЛСалмановськиК. "Заедания з укра!нсько! радянсько! лхтератури для учн!в веч!рн1х 1 заочник шк!л". Рецепт1я. // Укра-хнська мова 1 л!тёратура в ¡пкпл!* 19В2. - ! 3. - С. 78-60. Сп!в-азтор О.М.Бандура.

66. Из опьта создания учебников по украинское литературе. У яб.: Теория и практика созданий гаколькт-х учебников. - М.: Просвещение, 1903. - С. 239-24!.

67. 0 чанровмх особенностях учебника по литературе. У зб.: Художественная литература в идейно-нравственном и эстетическом воспитаний школьников. М.: АПН СССР, 1962. - С. 277-279. Сгпвав-тор О.М.Бандура.

. 68. Учебник литературн в нравственно-эстетическом воспитании учащихся. Тезисы. Кировоград: АПН, 1963. - С. 152-153.

69. За нопими прогрвмами. // Радянська школа, 1973. - * 6, - С. 42-46. Сп1ватзтори Л.Н.Попова, Г.МЛваницька.

70. Програма спрямонуе, вир1юуе - учитель! // УкраХнська мора 1 л1тература в школ!, 1963. - * 7. - С. 3-3. У сп!вавторстп!.

71. Мето^ичн! рекомендац!! до роботи за програмою ч укра!нсь ко| лттегатури э 4 клас! на 1935/^ н.р. // Укра!нська мора 1 л!-тература в йкол!, 29(36. -Т 6. - С. ¡5-27.

72. 'Ьтяри програми на зибгр. Газ. "Ралянська осв!та", 19 серпня Ш-'. - д.арк.

73. Лттератупка осв!та в пере^удови. // УщлЪкъкл моза г л!тег;атура.в пк*Л1, 1980. - ' • С. 13-19.

'Ух. Туи проекти прогрям. Газ'. "Ра-у>.кська "е»!та", I зорком» 19и9. - 0,3 •а.арк. У сглвазторствх.

76. Ha uuwxax апробацН нового проекту программ. // Укра-Хнська мова. i литература в школ!, 19о9. - (Г 7, - С. 2J-3I.

76. Укра¥нська л!те^атура п новому навчальному роцх. Газ, "0св!та", 21 kbîthk 1902. - 0,5 д.арк.

77. Шдносити як!сть навчання t виховання ywib. // У краХнс ка мова i л!тература в школ!, 1972. - Jf 0. - С. 39-44. У cnioan-торств!. ,

78. Вивченню л!тератури в школ! - високу як!сть i ефектив-hîctb. // УкраХнська мова ! лхтература в школ!, 17'6. - ¥ в. -С. 3- 13. У спхвавторствх.

79. Вивчення л!тературн ! мови в школ!..- на р!вень иимог сучасност!. // УкраХнська мова i лхтература в школ!, 197а, - I * â. -С. 11-22. У сп!эавторств!,

00. Дов!дка про pieeHb i як!сть знань, ум!нь та навмчок э укра|нсько{ л!тератури учн!в шк!л УкраКнськоХ PCP за л!дсумками 1979/19й0 шСвча^ьного року. - K.î М!н!стерство осв!ти УРСР, I9U0. У сп!вавторств!. - 22 с.

81. Про р!вень ! якхсть знань, у«!нь i навичок з укра!нсько1 л!тератури учн!в юя!л УРСР за п!дсумкамн I960/I9UI навчального року. Методичн! рекомеедац!!. У сп!вавторств!. - К. j Шн!стерств' осв!ти УРСР, 1961. - 17 с.

32. Литературу в школ! - на як!сно новий р!вень. Методичн! рехомендац!! цодо вккладання укра!нськоХ л!тературн в I9B4/I905 навчальному роц!. // Укра!нська мова i л!тература в школ!, 1904. - * 7 - С. 19-24. У сп!вавторств!.

63. Ваховна сила слова. Газ. "Радхнеька осв!та", 21 вересня 19^. -О.Зд.аря. У ся!вавторств!.

»4. Перамгчець суперф!налу конкурсу "Учитель Укра^я-Я*. // Укра1нська мова ! лхтература ■ школ!, 1991. - * 9. - С, 19-21.

оЬ, Оргентпвне планування навчального warepiany э укра^сь* ко if л1тератури для 5'|клас1в. // УкраИнська мова i л*тература в школ!, 1992. - 1 7-U, - С. 37-51.

i36. Орхентовне планування навчального матер!алу э укра$ноь-KojE л!тератури для 5-II класхв. // Укра$нська мова i л!твратура в икол1, 1993. - П . - С. i3-i/t.

,d7. Дерспективи л1тературно? осв!тй. // Академ1чний вхсник, 1993. - Г 3. - С. 5-6 . Сп!вавтор 6.А.Пас1чник.

Ud. Концепц!я fliTepatypHoi осв!?и. У сп!вавторств!. // Диво-слове, 1994, -,•?//.- С. ¿0-34.

• 09. Концепц1я л1тературно£ осв!ти. У сп!вавторств1. // По-чаткова школа, 1994. - Л 3. - С. 44-55.

Voloahyna X. Jo. Theoretical acd methodical foundations of pupuls aethetloal education la the process of learning Ukrainian literature in the secuadary school.

The thaala (manuscriptJ la the form of a scientific report for the scientific degree of the Doctor.of Pedagogical Sciences on specialities!

13.00.01 - theory and history of pedagogics

13.00.02 - methoda of teaching (Ukrainian literature).

The Institute of Pedagogies of the Aoadwy of Pedagogical Sciences, lylv. 1995.

The thesis defends the results of theoretical and txperl-

aantsl research as a complete system of aethatlcnl education by aeane of the er^ of words, «mbodiert by tipectaily constructed contents, methods end forma of teqchin*. The i-eeultn of research obtained the normutive depletion in th« eylinbi, textbooks nnd mnnuaia, whtoh we re introducer, into mass pedagogical experience,

аолошл н.и.

Теоретические и методические основы эстетического воспитания учащихся в процессе изучения украинской литературы в средней школе.

Диссертация /рукопись/ в Лорме научного доклада на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальностям 13.00.01 - теория и история педагогики; 13.00.02 - методика преподавания /украинской литературы/, Институт педагогики ЛЩ Украины, Киев, IJ9S.

Защищается результаты теоретико-экспериментального исследования, в ходе которого разработана целостная система астенического воспитания средствами искусства слова, воплощение* в, специально сконструированных содержании, методах и Йюрмах обучения. Результаты исследования подучили нормативное отрешение я програ-»sax, учебниках, методических пособиях, внедренных в массоаь* педагогический ого».

Ключоа! с^ова: шшефЩ сщупцН, е»»оц!йм| детая!, катарсис, аагальнолх>ДСЬк1 цЫмост!, л!те^турио-творча д1яльн!сть,