автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретико-методологические проблемы педагогики в творческом наследии Я.А. Мамонтова (1888-1940)

Автореферат диссертации по теме "Теоретико-методологические проблемы педагогики в творческом наследии Я.А. Мамонтова (1888-1940)"

ШСТИГУТ ПЕДАГОГ ПШ АПН У КРАПП!

На правах рукопису

Головко Г айна Олексшщр! ьна

ТЕ0РЕТИК0-1£ЕТ0Д0Л0Г1'Ш1 ПРШЛЕИИ ПЕДАГОГ 1КИ У ТВ0Р11П СПАД1Г.Ш1 Я. А. МАМОНТОВА. /1888-1940/

13.00.01 - теория та 1стор1я пецагог1ш!

АВТ0РЕ2ЕРАГ

дисертац! I на здобуття наукового ступени кандидата педагог1чни* наук

КИШ - 1995

Дисвртац1я в рукопис

Робота виконана в Черкаському державному пвдагог1чному 1нститут1

Нпуковий кер)вник

- член-кореспондент А11Н УкраУни, доктор педагоИчних наук, про-фесор СУХОМЛИНСЬКА Ольга Ваои-л!вна

0ф1ц1йн1 опоненти:

- д{йсний член А1Ш УкраТни, доктор ф!лософських наук, професор ЗЯЗШ 1ван Андр1йович; ■ кандидат педагоНчних наук САМОПЛАВСЬКА Тетяна Олек-сандр1вна

Пров)дна уотанова

- Харк1вськнй державниВ педаго-

г1чний ун1верситет 1м.Г.С.Ско-

йородй

Захиот в$дбудеться " _ 1995 р.

о 14 годин! на эас!данн1 ппец}ал!аовано5( вчено! ради Д 01.32.02 в 1нститут1 педагоНки АГШ УкраКни /252001, ы.Ки*в-1, вуя.Трюх-святительська, 8/.

3 дисертац1ег можна оанайомитись в пауков¡й частин! 1нсти~

■туту педагогии АПН УкраКни.

Аптореф?рат рое! елани И " __"___________1995 р.

[¿Чг'ни* се^рвтар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРЩШОГО Д0СЛ1Д?ХЕННЯ Актуа»ьн1ст^ проблемы.' Сучасна Укра1на переживав докоргнну зм1ну пхдходтв до освхти та соцхокультурно? поляки в щлому, освхта й культура переоргентовуються на роэвиток особистостг, II культурних можливостей I якостей. У сусп1льств1 зростае розум1н-ня того, що Т1льки людина е одночасно початком I инпевою метою будь-якого проиесу соцгального роз витку. 1Ц зм1ни у ставленн1 до 0СВ1ТНЬ01 сгЬери викликали появу нових птдходгв до виховання Д1те«.

Нархжним каменем нин1шн1х осв1Тнгх реЛормащй е гумашстич-ний П1ДХ1Д до дитини. У Державн1й национальна програмг "0св1та" /Украгаа XXI етолхття/ в1дзначавться, що стратеггчним завданням реЛормування осв1Ти е виховання творчсн, освгчено1 особистост!, становления II ф!зичного I морального здоров"я, забезпечення пр1оритетност1 розвитку людини, вхдтворення 1 транслявдя культу-ри й духовност1 в р13номан1тносТ1 вгтчизняних та св:гтових осв!т-нхх зразк1В. Цг стратег1чн1 Ц1лх вимагають вгд педагоггв вгдходу. вгд традиодйних канонхв виховання, ор{внтують на пошуки нових шляххв' формування дитини.

1нновао1»н1 процеси, характериг для сучасног осв1Ти, привер-тають увагу до 1стор11 •розвитку прогресивно'1 педагог!чно1 думки в Укра1Н1. 1стор1я науки не лише дае змогу краще засвогавати II предмет, а й через "драму гдей", долю окремих учених сприяе "фор* муванню глибоко1 духовност1, гуманхстичних уявлень про висоти t злети укра1нсько1 науково? думки. Особливо, якщо ц! ^торичн1 постат1 вчених в нацгональною горд:гстю укра1нського народу", -В1,цзначае часопис "Укратнський свхт".

До 1стор11 розвитку педагог!чно1 думки та шк!льниптва в Ук-рах'нг не можна пиходити однозначно. За б!льш нтж 70-р1чний "ра-дянський пергод" були таи злети, так1 досягнення, такг постат!

- 2 -

у педагог1Ц1, як! вивчаються й дослхджугаться нин! в усьому св1-г1. Самовтдцана правд вчителгв, IX творчий eнтyэfaзмГ в!дкриття та вагомг здобутки, з одного боку, а з хншого - система осв1ти, |цо часто 1гнорувала гнтереси особистост!, нхвелювала II наихональ-не пхдгрунтя, керувалася авторитарними подходами. Тому особливий гнтерес у освгтян, наукових пра1пвник!в викликають тде1, погляди, концепц11 педагогов 20-х рок!в XX ст. "Звичайно, пхдходити до анал13у розвитку осв!ти та школи цих /новаторських 20-х/ ро-к!в треба дуже обережно 1 дигЬеренпт йовано, - зазначають сучасн! дослгдники, - але конкретн1 педагог{чн! технолог:^', новатор-сыа прийоми та методи можна збагатити новим зм!стом, яктцо поди-витись на них кр!зь призму актуальних питань Формування особис-тост!"

До таких Д1яч1в належить Якtв Андрхйович Мамонтов /1££е-1940/, який посхдав помхтне мгсие в культурно-просв!тнипькому рус! 20-х рок1в. Коло творчих його хнтереств було напрочуд широким: осмис-лювач педагог!чно1 справи I вихователь майбутн!х педагог!в, мит-вдв драматичного слова й сцени, 1сторик 1 теоретик театру, поет 1 новелхст, драматург 1 театральний критик, автор оперних лтбретто ■ 1 К1носценар11в.

Виразний доробок Як1В Мамонтов залишив на л!терат рно-*еат-ралы-пй нивх, який нинх б!льш-менш дослхджений: понад тридиять п"ес I л!бретто опер, ряд наукових праць з 1 сторт1 та теорН сце-н!чного мистецтва, статтх з театрального життя 20-30 рок!в. його п"еси були дуже популярними у двадцятих роках: з 27 написаних 21 була поставлена в багатьох украхнських I рос1йських театрах /"Рес-публ1ка на колесах", "Рожеве павутиння" та хн./.

Зовс1М не дослтдкеною е не мент значна I шг1дна педагог}чна

сладщина Я...Мамонтова, до якох не зверталися Ш сучаснт досл1дни-ки, нх 1хЯ1 попекедники. е автором кониепц11 "естетизацН особистостх", поняття "педагог як митець", був науковцем-система-ткком -систематизував не лише педагог1чн! теч11 та напрямки, а й саму ледагоггчну науку. Га ж проблеми нинх гостро постають перед науковпями. Ось чому сучасний розвиток науки та школи спонукае . до вивчення творчо1 спадщики Я.Мамонтова, досл1дження (»ого педа-гог1чного доробку, який ранхше не був предметом розгляду.

Науковий анализ викладацько1 практики Якова АндрхОовича, його педагогхчних книг, статей, дослхджень мае не лише теоретич-не значения, а й велику практичну ихннхсть у сучасних умовах ре-Лормування укра1нсько! школи, втхлення гуманистичного пхдходу до виховалня. Учитель, обхзнаний 13 скарбами педагогхчнох спад-щини свого народу, буде творчо використовувати надбання национально! педагогхчнох думки, прилучати молодь до р1ДН01 культури, ви-ховувати на яскравих прикладах творчих 1ндив1,дуальн0стей, показую-чи ххню життед1яльн1сть як лостхйну працю, I тим самим сприяти Формуванню у пхдростаючого поколхння високох моральностх, ДУХОВНОСТИ

Ступ1нь науковох розробки проблеми. У сучасн1й педагог1чн!й л}тератур1 не знаходимо окремих досл1джень, де б у систематизова-ному й узагальненому вигляД1 анал1зувалися педагог!чнх погляди та дхяльн1сть, бхографхя х науково-пубяИтистична творч!сть Я.Мамонтова. його постать висв!тлювалась у лхтературно-публхцистичних статтях на стортнках Л1тературних журнал!в та в передмовах до зб!рник1в його драматичних твор1в, причому б! ограгМчн1 дан! подавались уривчасто, фрагментарно, з Лактичними помилками, а л1-тературно-драматург!чн1 твори аналхзувались упереджено.

- 4 -

Найбгльш загальш в Iдомоет I про життя й л1тературно-драма-тичну д1яльшсть Я.Мамонтова мгстятьЬя'у дов!дниках Т енциклопе-

I

д1ях: "Митц1 Укра'гни: Енциклопедичний довгдник" /1992/, "УкраУн-ськ! письменники: Б1о-бгблгограф1чний словник" /1965/ та ¡н., де про педагог!чну дхяльшеть Я.Мамонтова нав!ть не зг&дуеться. У словников1й час тин; "Енциклопеди укр&шоэнавства" /т.2,ч.4/ /1964/ про Я.Мамонтова як педагога б1льш грунтовно пише 1.Коше-л1вець.

В 1962 р. з^дно з наказом м*н1стра культури УРСР / К- 980 В1Д 28.06.1956/ "Про ьивчення ¡сторико-теоретично! та театрально-критичноУ спадцини видатного украУнського драматурга I публ1 циста Я.А.Мамонтова" з"явився друком том вибраних п"ес письменника "Твори" з1 вступною статтею Ю.Костюка, а через п"ять рок1в поба-чила евгт зспрка його теоретико-крятичних праць, передмову до яко1 написав П.Перепелиця. У 1988 р. вийшло ще одне доповнене ви-дання п"ес I л1рики Я.Мамонтова з передмовою Ю.Костска. 3 ¡сто-р^ографи творчого I життзвого шляху Якова Андреевича можна наз-вати роэд1ли у книгах Й.Кисельова "Перил засшЕувач!" /1964/, Ю.Барабаша "Ииття народу - життя оптератури" /1963/. Багато пуб-л1циатичннх статей присвятив Я.Мамонтову сумський журнал1ст ГЛетров. його драматург1чн1 твори слал¡зували М.Сршо!: • та М.Рос-лик Новий шдопд до вивчення л1тературноУ спадоини Я.Мамонтова започаткував доктор ф{лолог1чвих наук, професор харкхвського ун1-верситету 1.Михайл1н у статт1 "Романтика Ковтня I жанр трагедп в творчост1 Я.А.Мамонтова" /1987/. Але науково-педагоггчного ана-Л1зу життя I дпяльност! Якова Мамонтова в цих працях немае.

0ск1льки Як1в Мамонтов вивчав проблеми естетичного вихован-ня, педагоНчноУ творчост1 та системного шдходу в педагог1ЧН1й науц!, то ми анал1зували сучасну лгтературу з ф1лософ1У творчос-

тх, естети.ки, лсихолого-педдгог^чну Л1тературу з проблем естетич-ного ВИХ0В5.ННЯ /А.И.Буров, '1.А.Зязюн, Я.1.Киященко, .Л.С.Каган, 0.Б.Колесникова, В.Е.Квятковський, и.У.Фохт-Бабугак1н, ГЛ.Шевчен-ко, А.БЛЦербо, В. А.Яблонський, П.М.Якобсон/; педагог!чно1 твор-чостх / ю.Л.Азаров, В.Т.Андреев, Д.Б.Богоявленська , Т.С.Громов,

B.!.Загвязинський, 1.А.Зязюн, В.А.Кан-Кал1к, М.Д.Нхкандров, О.М.Лук, Ь.Л.Львова, Я.О.Пономарьов, М.М.Поташник, Л.1 .Рувинський,

C.О.Сисоева, Р.П.Скульський та 1н./; системно-структурного методу загалом I в педагог1чН1й наувд зокрема /В.М.Беспалько, Б.М.Б1м-Бад, М.В.Богуславський, ,'Л.О.Данилов, Г.Б. Кзрнетов, Ф.Ф.Корольов, 0.Раппопорт, В.М.Симонов, $.А.Фрадк1н, Е.Г.Юдхн та 1Н./.

Таким чином, враховуючи нерозробленхсть проблеми, а такой II актуальнгсть, ми визначили тему дослхдження: "Теоретико-мето-долог1чн1 проблеми педагогхки у творч1й спад!цин1 Я.А.Мамонтова".

0б"скт досл1дження - наукова спадщина ! педагогична д1яль-Н1сть Я.Мамонтова.

Предмет дослхдження - методолог1чн1 та теоретичн1 проблеми педагогхки в творчостх Якова Мамонтова, розглпнутх кр1зь призму його яиттед1яльност1.

Мета дослхдження - науковий анал!з та узагальнення педагог!ч-но1 дхяльностх I науково1 спадцини Я.Мамонтова кр1эь призму ак-туальних питань розвит!су осв1ти х педагог1чно1 науки в Укра1н1.

Виходячи з об"екта, предмета I мети досл1дження, визначили там завдання:

- дати уэагальнакзчу характеристику науково-педагог1чно'1 бто-граф11 Я.Мамонтова, окреслити и аргументувати основнх етапи твор-чого гсляху педагога;

- б -

- визначити суть педагог1чно1 концепц1г естетичного виховання, розроблено'1 Я.Мамонтовим;

I

- розкрити особливост! пхдходу Я.Мамонтова до педагога як творчо'1 особистостх;

- проанал1зувати суть системного пхдходу Я.Мамонтова до анал1-зу педагогхчних явищ.

^етодологхчну основу дослхдження становлять: теорхя науково-го пхзнання з II принципами об"ективност!, всеб1чного розвитку, 1сторизму; теорхя розвитку особистост!, в центр! яко'1 лежить етико-естетична.. культура, спрямована на гармон!зац1ю рхзних сто-сунк1В особистост1 та II творчий саморозвиток; концепцГ1 Млосо-фх1 £ психологхI творчостх; основн! положения загально1 теорх1 систем х системного пхдходу до педагогхчних процесхв та явищ.

У дослхдженнх особливе значения мали також теоретичн! положения Про людину як мету вторичного процесу, про загальнолюд-ськх Ц1НН0СТ1, духовнхсть як провгцну рису св{тогляду, про зв"я-зок хстор11 хз сьогоденням I доц1льн!сть творчого використання спадщини видатних вхтчизняних педагог!в у сучасн!й осв^н^ прлк-тиц!.

Методи Д0сл1Джеиня: науково-1сторичний, проблемний I лог!ч-ний аналхз; 1сторико-педагогхчний аналхз застосовуват у досл!д-женн1 педагогхчних праць Я.Мамонтова, його сучасникхв та поперед-никхв, у Еивчених архХвних матер!ал1в, мемуартв, пов"кзаних з його творчим шляхом. Як основний метод використовувався теоретич-ний аналхз ф1лософсько1, 1сторично1, психолого-педагог1чно1, ху-дожньо!, методично1 л1тератури, наукових праць В1тчизняних та заруб!жних досл!дник1в. Велике значения ыали системно-структурний метод та метод пор1вняльного б-налтзу з метою "виходу в сучас-

н{сть", а також метод класй#1каи1х й узагальнення джерел. Прак-тичним методом б^ло 1нтерв"ювання р!дних Я.Мамонтова та бес!ди з доел!дниками Poro творчостг.

Ochobhí джерела дисертацхх:

- працх Якова Мамонтова: педагогччнх книги, брошури, журналь-hí статт1, рецензх1;

- npauí: видатних вхтчизняних та зарубхжних педагогхв Я.А.Ко-менського, Ж.-Ж.Руссо, I.Лесталощц, К.Ушинського, Л.Толстого, П.Наторпа, Г.КершенштеРнера, Дж.Дьюх, M.MoHTeccopi, М.Руб1нштей-на, H.KpyncbKoi, C.FycoBoi, Я.Чепхги, А.Макаренка, В.Сухомлин-ського, А.Маслоу, С.Роджерса та гн., присвячен! р1зним аспектам Teopii i практики виховання та навчання дхтей i молодх; представ-никхв HÍMeitbKOÍ педагогхки особистостх - Е.Вебера, Е.Лхнде, Г.Шаррельмана, З.Гансберга та íh. ; ф1лософ1в ФЛйцтае,Х.Шхллера, Вл.Соловйова, Л.Енгельмейера; украхнських íctophkíb та лхтерату-рознавц!в О.Бглецького, 1.Крип"якевича, М.Грутевського та íh.,

де розглядалися pisHi проблеми ocbíth, виховання. Особливо ре-тельно- вивчалась Л1тературна та пертодична преса, на стор!нках яко1 публгкувались спогади сучасникхв Я.Мамонтова, ouíhkh твор-чого шляху педагога й драматурга.

0скхл2ки педагогхчна д!яльн!сть Я.Мамонтова до сьогодн1 не дослгджувалась, велике значения для нас мали apxiBHf матерхали.

На жаль, мамонтовський apxÍB не зберхгся, тому ми користува-лись матерхалами Центрального державного хсторичного apxiBy в m.Khsbí та арх!вними матер1алами 1нституту рукописхв Центрально! науково1 бхблхотеки 1м.В.1.Вернадського HAH Украши, фондами Центрального Державного Арххву-музею Л1тератури t мистегтв Укра1-ни, Центрального державного apxÍBy вищих opraHÍB влади та управ-

- ь -

лЬшя Украхни.

Джерельною основою для дисертац11 були також:

- л1тературно-публ1цистичн1 статтг про педагога-драматурга;

- укра5Ёнська 1 роййська пер!одична преса;

- довгдниково-бгблхограЛгчна литература, збхрники документе;

- автореферати дисертац!й та дисертакхйнт досл1цженкя;

- зapyбfжнa Л1тература э литань виховання й освхти.

На.укова новизна досл1дження полягаг в цхлхсному анал1з!

педагог!чно1 дхяльност! Я..Мамонтова, у виявленнх 1 конкретизац1? основних етал1в творчого шляху педагога. В контекстх його твор-чост1 вперше розглянуто хсторхю становления Педолог1чно1 ка/^едри при Харкхвському 1нститутх народно? осв1ти, педагогхчних курс}в

Р.С..Сковороди, Украхнського науково-досл!дного гнституту пе-дагомки у м.Харков1.

Концепцхя естетичного виховання дхтей, розроблена Я.Мамонто-вим, подана як система наукових пеглядтв зх сво!ми структурними компонентами. Щлхсно проаналхзованх }де1 Я.Мамонтова щодо системно-структурного аналхзу в педагог^}, загалом та в хсторг1 педагогхки зокрема. .

У дисертавдх охарактеризован/^ теоретико-методолог!чниР внесок Я.Мамонтова в розвиток педагог1чно1 науки в Укр ви-значен1 й аргументован! перспектива шляхи використання його спадщини.

Теоретичну значущсть становлять науков{ факти, як{ вперше вичлененх з педагог1чного процесу, проаналгзован1 й включен} в 1СТорико-ледагог1чну науку. До найважливхших хз них належать: наша авторська 1нтерпретацхя та аргументами розроблено1 Я.Мамон товим концепвд! естетичного виховання д!тей як "1ндив1дуальн01

- 9 -

естетизац}1 особистостг", п#ов1дним методом' • котро1 виступао "художньо-додактичний метод1' викладання; авторська характеристика естетичного пхдходу доел!дника до педагог1Чно1 творчостх. Наукова класифгкац1я Я. Мамонтовим педагогхчних теч1й, що генували в 20-х роках XX ст., квалгф1куеться в дисертацгх як перша спроба системного пхдходу до аналхзу педагогхчних явищ.

У науковий об1г уведелх невхдом1 та малов1дом1 документи й матергали /виявлено близько 50 назв/, якх значно розширюють наш} уявлення про розвиток педагогхки I педагогхчних закладхв Украгни в 20-х роках XX ст.

Лрактичне значения дисертац11 полягае в тому, що отримаш в результат! дослхдження положения г виеновки, залропонова^ мате-рхали сприятимуть эбагаченню та уточнению 1сторико-педагогхчиого знания, вхдродженню спадщини Якова Мамонтова, творчому використан-ню окремих иауково-педагоггчних здобуткхв 20-х роив у сучасигй теорИ та практицх. Зхбраж й узагальнен1 науков1 данх збагатять зм}ст курсу 1Стор11 педагогхки для педагогхчних вузхв та унхвер-ситет!в, сприятимуть розробп1 пхдручника з 1стор11 украгнськог педагогхки, включению.до нього роздхлу "Украгаський педагог-дос-Л1дник Я.Мамонтов /1868-1940/", допоможуть у розробпх спецкурсхв та смецсем1нар1в. Вони можуть також бути використанг педагогами з метою П1двшцения ефективност! естетичного виховання учн!в,про-цесу навчання, у П1дготовц1 майбутн}х учителхв.

Обгрунтованхсть I в1рог1ДН1СТь результатхв дослхдження за-беэпечувться використанням методхв, адекватних метх та завданням дослхдження; опорою на принципи 1Сторизму, об"ективностх; науко-вим ялалхзом фактологхчного матергалу в гсторико-генетичному, по-р1Вняльно-1сторичному, лог!чному й проблемному аспектах.

- 10 -

Апробац!я результат!в достижения. Положения 1 висновки ди-сертацг! обговорювались I достали позитивну оц!нку нгГкафедр! пе-

I

дагог!ки Черкаського педагог!чного iнcтитyтy. Результати дос-л!дження допов!дались на Всеукрашськ!й науново-практичн!й нон-ференц!! "Формування творчо'х особист ост! вчителя для оновлюванох нацхонально! школи" /Умань, 1993/, на обласн!й науково-практич-н!й конференц!1 "Народознавство 1 сучасна школа" /Черкаси,1994/, на Всеукра1нськ1й науково-практичн!й конференц!х "Еколог!я 1 ос-в!та: проблеми теорН 1 практики" Дмань, 1994/, на Всеукрахн-ськ!й науково-практичнхй- конференц!1 "Г.С.Сковорода - видатний украхнський ф!лософ I просв!титель" /Переяслав-Хмельницький, 1994/, на м!жвуз!вськ!й науково-практичн!й кожТеренц!? молодих вккладач!в та асп!рант!в "1нтеграц!я науки в систему подготовки учител!в" /Черкаси, 1995/. Шдсумки досл!дження в!дображен! на стор!нках журнал1в "Педагог!ка 1 психолог!я", "Р!дна школа", у зб!рниках наукових праць /1994, 1995/, тезах Допов!дей та висту-пах.

На захист виносяться:

I. Узагальнююча характеристика життевого шгдху Я.Мамонтова, що зкличае в себе основы! етали осв!тньо1 й науково-педагог!чно1 д!яльност! педагога.

2. Впроваджене Я.Мамонтовим у вжиток педагог!чно1 науки 20-х рок!в поняття "1ндив1дуальна естетизац1я особистост!", що означало естетичне сприйняття дитиною навколишнього св!ту через: а/ розвиток художньо1 самодхяльност!; б/ утворення мистецького оточення; в/ вивчення мистецтва; г/ "художнво-дидактичний метод", значно роэширило пхдходи до визначення шлях!в формувалня особис-

ТОСТ1.

- II -

3. Висунутий Я.Мамонтсфим терши "педагог як митець", який включае в себе так1 складов^: педагоггчне покликання, 1ндивгдуаль-на творхпсть, високий профес1онал!зм, саморозвиток та самовдос-коналення, педагогхчний артистизм, може розглядатися сучасною пе-дагог1чноо наукою як складова педагог1чнох творчостК

4. Розробка Я.Мамонтовим стрункох класиффкап:г1 педагогхчних течхй 20-х рок1в за цхльовога настановою стимулюе й актуалхзуе су-часнх пошуки оцхнювання I систематизацхх рхзних педагогхчних концепщ й.

5. 3 1менем Я..Мамонтова - ученого, творця нового знания, який перейшов рамки свого часу, пов"язаний новий етап розвитку цедагог!чно1 науки 20-х рр - етап 1нтенсивного пошуку нових шля-ххв, метод1в та засобхв виховання особистостх.

Структура дисертац!!. Робота складаеться з вступу, трьох розд1л1в, висновив, використаних джерел ! лхтератури та додаткхв.

Обсяг дисертац11 - 175 стор!нок. Список основних використаних лхтературних джерел включае 430 найменувань, 101 арх1вний до-, кумент та 16 додатив. У дисертац1х подано 6 таблиць.

0СН0ВНИЙ З.-Дст ДйСЕРТАЩШЮГО Д0СЛ1ДЖЕННЯ

У вступI обгрунтована актуальнхсть дослхдження, визначен! його об"ект, предмет, мета х завдання, розкриваеться наукова новизна, теоретична I практична значущ1сть.

У пержому роздхлх - "Хиттявий I творчий шлях Якова Андрхйо-вича Мамонтова" - розглядаються етапи формування свхтогляду Я.Мамонтова як поступове й зростаюче усв!домлення педагогхчного покли-ку-

Св1тогляд майбутнього науковия формувався П1Д.впливом с!меймого

- 12 -

виховання, змгстом якого були любов до р!дно1 землх 1 селянсько1 пращ, почуття наполегливост} й сумл1НН0ст1 в робот!.' Навчання в

I

Московському комерцгйному 1нститутг стало для Я.Мамонтова школою наукового профес1онал1зму - його роботою керували найвхдомхш! професори: 1сторик Р.О.Кхзеветтер, ф!лософ х юрист П.1.Новгородцев, завхдувач кафедрою педагог!чно1 психолог!? П.П.Соколов. У ц! роки майбутнгй педагог эахоплюеться творчхстю нхмепького гЬ}лософа Ф.Нхцше з II пров1ДНими !деями сильнот особистостх та естетизму. Його вплив вхдчуваеться й на педагогхчнхй творчост1 Я.Мамонтова 1 в пональш! роки. Л!д цим кутом зору Я.,'Мамонтов починав цхкави-тися питаниями педагог!ки. Яого увагу привертають насамперед проб-леми естетичного виховання, яке В1Н роэвднгае як визначальний (Фактор формування особистост!. Саме щй проблем! присвяченх його стаття "Проблема эстетического воспитания" /1914/ 1 дипломна робота "Художественно-дидактический метод" /1915/.

Двадцятх роки - це перход роэквхту науково-педагог!чнох та осв:гтянсько1 д!яльност! Якова Мамонтова, його творчхсть проходила на ТЛ1 П1днёсення I бурхливого розвитку укра1нсько1 культури. Потяг украхнщв до рхдно1 мови, л!тератури, традицгй був зумовл-лений головним чином впливом революцхх. Розвиток освхти, як х вс1е1 нац10нальн01 культури, вгдбувався П1Д знаком укр 'азан! г шкхльництва, а також реал1зац11 хдей едино? трудово1 школи та професхонал1запх1 навчання. У гд! роки в шк1Льн1й практиц! почина-ють широко використовуватись 1де1 "трудовох школи" та "в!льного виховання", а в теор!1 анал!зуготься течх'х зах!дно1 реЛорматор-сько1 педагогии.

У Т1 роки молода украхнська педагог1чна наука прагнула опа-нувати все цхнне, :цо було в крахнах Заходу. Незважаючи на тя, що дсреЕолюн1йна школа мала позитивна тенденцх!, а вхтчизняна педа-

- 13 -

гог!чна наука - щнну педагог!чну спадщину. радикально настрсоне вчительство було схильне вчитися у эаруб!жних колег. Таким чином, эвернення до гцей народно!' педагогхки, надбань унра1нсько1 куль-тури, эбагачення знаниями нов!тнхх заруб!тних кониепп!!' осв!ти й виховання дитини сприяли тому, що в украгнськ!^ педагогии! э"я-вились р{зноман1Тн1 налрямки, основними представниками яких були: Я.Чеп!га /Зеленкевич/ - "пропагатор" "в1льно1 юколи", О.Музичен-ко - прихильник !ндив1дуал!стично1 педагогии та комплексно: сис-теми навчання, А.Володимирський - адепт "школи природного роэвит-ку", Б.Манжос - приб!чник американських педагог!чних систем.Своп особлкве мхсце серед них посхв Я.Мамонтов - прихильник "естетиза-П11 особистост!", творчого п!дходу до педагог!чно!' пробег I, систематик науки.

Серед цього розматття шк!л, напрям!в, течхй розгорталася науково-педагог1чна й викладаиька дхяльн1сть Я. Мамонтова. В ди-сертап!йному досл1д^енн1 доводиться, що саме Якхв Мгмонтов був одним !з визначних науковц!в-досл!дник!в 1 осв1Тян, як! сприяли своею д!яльн!стю становлению 1 розвитку педагог!ки як науки, за-галом I естетичного виховання эокрема.

Б1лыпе 20 poнtв свого яшття Я.Мамонтов в!ддав науково-дос-л!днипьк1Й 1 осв!тянськ!й пращ. Серед студентськох молод!, вчи-тел!в, творчо!' 1нтелггенцх'х Харкгвщини 20-х рок!в Як!в Мамонтов добре знаний як блискучий лектор, викладач Харк!вського !нститу-ту нароцно1 осв1ти /Х1110/, Украхнськох державно? театрально? сту-д!1, Педагог1чних курс!в !м.Г.С.Сковороди та хтпих осв!тн!х зак-лад1в. В!н був керхвником 1сторико-педагог!чно1 секц!х кафедри педологН Х1Н0, д!йсним членом Педагог1чнох секц!х Паукового то-вариства при Х1Н0, керхвником секц!х !стор11 педагог!ки ! нов!т-

- м -

н1х педагог{чних систем Ухрах'нського науково-досл1дного 1негитуту педагог}ки в м.Харков!. Свох педагог!чн1 погляди в1Н'виклав у книгах "СучаснХ проблеми педагог!чно1 творчост1. 4.1. Педагог як митець" /1522/, "Хрестомат{я сучасних педагог!чних течгй" /1924-.рос^ською новою, 1926 - укра1нською мовою/, у статтях х рецен-31ях, вмХщених у часопис1 "Сои1альне виховання", "Шлях освхти", "Радянська осв!та" та }н.

Лочаток тридцятих рок1в спхвпав з пол}тичними репресхями, коли парт1йними постановами й урядовими декретами силомЬдь був перерваний розвиток науки. В1Н став переломним I для Я.Мамонтова, який хоча й продовжував освхтню, лекторську дfяльнfcть у '.!у-зично-драматичному хнститутх, Украгнському комунхстичному хнсти-тутх журналхстики та хнших культурно-освхтн1х закладах м.Харков^, але залишв науково-досл:гдницьку роботу з педагогхки т присвятив себе Л1тературно-дра''атичн1й Д1яльностз:, науковим розробкам у галуз1 театрально? педагогхки, осмисленню театрального життя Ук-ра1ни. Смертельна хвороба передчасно перервала в 1940 р. життя педагога } митця.

Арх1внх документи, листи та спогади розкривають багатогран-ну постать Я.Мамонтова як творчу особистхсть, гуманну й тактовну в поводженн1 31 студентами людину. Ледагогхка I мистецтво йшли завжди поруч у його житт1. Ледагог1чно-мистецьке оточення Якова Мамонтова /дружн1 стосунки з професором педагог!ки Х1Н0 О.Г.Д"я-ковим, украшським гсториком, фольклористом I лхтературознавпем М.Ф.Сумцовим, композитором П.1.Сеницею та 1Н.А мало значний ^ вплив на його педагог1чнх й лттературнх погляди. У дисертац1йному дослхдженн1 розкриваються стиль його взаямостосунк1в 13 студентами, як1 називали лекцхх Я.Мамонтова "театром думки", секрети його педагог!чнох майстерност!.

- 15 -

KpiM конпепщ! естетичного виховання, "художньо-дидактичного методу" в двадпят! роки, Як!в Мамонтов роэробляв питания системного п!дходу в педагогхц!, класиф!кацхх педагог!чних течхЧ 20-х рокхв. У тридпятих роках його увагу привернула проблема театрально! педагогии, еле, на жаль, книга "Теор!я t техн!ка драматичного мистецтва" й дос! не зна1дена.

Отже, на пхдстав! вивчення й анал!зу життпвого пляху Я.Мамонтова, становления його педагог!чного св!тогляду в лисрртап!й-ному досл!дженн! виэначен! так! етали життсдхяльност! педагога:

- перший пергод /Ш6-1919/ - пер!од усвхдомлення педагогхчио-

го покликаз?ня;

- другий перход /1920-19Ю/ - педагог!чни!». Е!н гюд!ляоться

на так! етапи:

- 1920-1929 - активна наукова й осв!тянсьна дхяльн!сть;

- 1930-1939 - виклпдацька д!яльнхсть.

У другому роздых - "Ледагог!чна концепп!я естетичного виховання в розробц! Я.Мамонтова" - розкриваоться сутнхсть погляд!в досл!дника на "1ндив1дуальну естетизатю oco6hctoctí" як мету виховання i навчання, на 1дею "педагог як митець" i художньо-дидактичний метод у викладанн!.

Контекстуально-ситуацхйний анал!з педагог!чно1 спздцини П.Мамонтова дас змогу висунути припущення, що коннеитуальними засадами його погляд!в с антропоцентризм ! гуманизм, "^1лосо^)1я життя" /$.11!цше/ з ii провхдними !деями сильно! особиетостт, ес-тетизму та "ф!лософ!я 1нтухтив!эму" /А.Бергсон/, що розглядала життя лгадини як творчий процес. ¡Тедагог!чними джерелами естеткч-них погляд!в укра!нського науковця стали передус!м где! "педаго-

- 16 -

г 1ки осоСистост1" /Г.Шаррельмаи, Л.Гурл1тт, О.Гансберг/. Вп1 широко використовув&в прац1 психолог!в Е,Неймана, Д.Сьолх!, В.З|ньк1вського, письменник1в I поет1в /И.Метерлжка, О.Уайльда, Ст.ГЬебииевського та ¡н./.

Свою концепшю естетичного виховання Я. Мамонтов розкрив у працях: книэ1 "Сучасж проблеми педагоНчноУ творчост!. 4.1. Педагог як митець" /1922/, наукових статтях "Проблема эстетического воспитания" /1914/, "Худокественно-дмдактический метод"/1915/$ "1ндив1альну естетизьц1и особистост!" вш роз'глядав як виховання здатност1 повноцшного сприйияття й розуышнл прекрасного в нкстецтв! та д!йсност1. Нв1нтвсенц1ю його розуышнл "естетнаацГ/ лоднни" став висл^в: "В1д прекрасного а ыистецтэ! I хштт* - до прекрасного жнття-мистецтва!" Для д&эягнення ц*еУ мети дослали: пропонувйв так1 метода естетичного виховання: розвиток худокньоУ самод1яльност1, ствсрення мистецъкого оточення, вивчення мистецт-ва I художньо-дидактичний метод.

Шд худокньо-дидактичним методом Як1в Мамонтов розу»пв аасто-суваиня рхзних вид)в мистецтва у навч&льно-виховноиу процес1 I вважав, що вш мае ряд пере ваг над 1ншнми методами, бо моае зас-тоеовув&тмсс у р1аких формах, в!дпов1дье дитячому сприйняттю. Художньо-дидактичний метод пост1йно стимулах; педагога до само-розвитку, в1дкривае моалив1сть уникати шаблонов, дас право вчител! вI н& виьний вияв свосУ IидивIдуальноетI, "...зривае з науки суЕору,подаик»|ицьку каску, надIту на неУ сухими руками педантов, примушуе I I повериутися до молодих поколшь з веселим ооличчяц... Ь такх ыиые«ти древо щзнания зроетаеться з древоц киття, а педагог иереступае пор1г суч&сност! I стае радюмиы артнетчм на чирок1й аренх Blльн0í г^и тьорчкл сил Д1теи

- 17 -

fliUB Мамонтов вважав, до творчий педагог повинен кати осоо-ливу психолоНчну структуру, яка ларактеризуе яого насамперед як творчого 1ндив1да. До Heï в^дносяться жту'1тивний, диску рсив-ний i активний фактори. Величеэного значения bíh надавав розвит-ку профессиях рис учителя - високмй профес1онал1эм, люСов до Д1тей, постгйния саморозвиток, педагог^чний артистизм. За Я Мамонтовым, bh6ip педагогî4hoï провесlï зумовлг>еться природними да-ними ¡ндив1да, його розвинутою ре$деке1ею, як1 в cboïO сукупное-Ti виступають я* педагог¿чне покликання.

Отже, педагог1чне покликання Я Мамонтов в!дкосить до мис-тецького, тобто твортого, типу овобистост!. ^¡яльн^сть *е педа-гога-митцл мае бути спрямована передаст на розвиток творчих моя-ливостей дитини, 1 цей процсс - дзостороишй: педагог впливав на дитину, а дитина - i;a педагога.

У дисерташ Иному Д0сл1Дденн1 пор1внюються погляди Я.Мамонтова з сучасним розвитком педагоИчно* науки з ц1с"1 проблематики й робиться висновок про те, то концепц!л естетичного виховання Я.Мамонтова с в*жливим внеском у скарбницю на$1онально'1 педагогики i може бути творчо використана у сучасному навчалько-виховно-му процес i.

TpeTifl розд!л - "Проблем* системного подходу до анализу педагог 1чних явиш у науков1й спадшин! Я.Мамонтова" - прксвяченнй аналiзу процесу систематизацп педагогом р1зних педагог1чних те-ч:й та напрям!в, методолог;чно1 внмоги до системного п(дходу в педагогiчнiй науц!.

Досл1дника особливо турбувала проблема HayKoaoï ор1ентацН вчител!в та студентiв у тогочасному розмаУттг педагог¡чних напря-míb та теч!й з метою формування ïx педагогичного св!тогляду.Для вир! тения Ц1 aï проблеми Я.Мамонтов розробив власну наукову класи-

- 18 -

ф1к«ц'1в ¡снуючиг педагогччних теч:й. Ц^й проблем! й присеяв«» учений свою "Хрестомат1ю сучасних педагог 1чних теч1й" ¡з вступною теоретичною статтею "Про науково-педагог:чну ор1ентац!ю, П зав-даннл, методи й досягнення". Аналог1ЧН1 питания вш розглянув та-кож у статтях "1ндив1дуал1эм та колективхзм у сучасн1й педагогу!" /1926/, "Оеобист^сть 1 сусп1льн1сть у педагоИчних теч^ях" /1926/, "Принцип в1льного виховання у Ж.-К.Руссо 1 Л Толстого" /1928/.

Рвтельно проангипзувааши эаруб!жн1 /Р.Лемана, А.Гергета/ 1 в^таизняш /О.в.Музиченка, А.Г.Готалова-Готлгба/ класкфгкацП педа-гог1чних напрлмтв, Я.Мамонтов запропонував св1й п1дх1д до визна-чення Ух спрямування. Основне поняття, яким оперуе вчений, - це "педагогична течхя", тойто вш систематиэуе елм^ричний матер1ал за педагог¡чними ознаками. Голоеним класиф1кац!йним критерием дос-лхдник вважав ц]льову настанову /"телеолоИчну ознаку"/.Баэуючись на такому таксоном¿чн^му шдходх, Я.Мамонтов под 1 ляс педагог¡чн1 теч1Т на три головж типи: ¡ндив1дуал1сткчний, колективхстичний I еклектичний, кожен а яких групуе шв й за методичнимн принципами I за формами оргашз&цп педагог 1чного процесу, а також дав "типо-ву 1нтерпретац1ю трудового принципу навчання для пр«дставник1в цих сивтем". Останне Суло даниною часу, оск1льни радянська школа будувалась саые за трудовим принципом.

У 1926 роц1 науково-досл1даа кафедра педолог11 при Х1Н0 виэ-нала класиф{кащв Я.Мамонтова "кращою ¡з наявних у педагелччшй л!тературГ'. Цт класиф1кац1я, на наш погляд, I до сьогодеп залиша-сться найб1льш повною I обгрунтованою.

У дисертацгйноыу досл!даенш докладно розглядаються визн&чен! Яковом Мамонтовим типи педагог¡чних теч¡й - ¡ндив1дуал1стичний, колектив1стични(- та еклекткчний, 5Ех представники, анал1зуються прац!, на основ: яких доелгдник взносить того чи того педагога

- 19 -

до пввного напрлму. П/дкреслветьсл, но зас-гугоо автора класиф1кацП в те, що вж п1Д1йоов до цього процееу, керуючись не парт1йн*ми, 1деолог1чними м1ркуваннями, не географ1чним подходом, а Сазуючись на суто педагог¡чних феноменах I виявах.

На жаль, класиф1кац1я Я.Мамонтова була довгий чае заСута. II анал1э I пор1вняннл ¡з сучасним парадигмальним шдходом до педаго-ггчних нанрям1в /МБогуславський, П Корнетов/ дав шдсгавн стверщяува-тя, що сале украхнський досл1дник найСлижче став до парадигмально!' теорП. Головнями аргументами на корпеть такого припутення висту-павть i прини^гга класифгкац!1, I класиф!кац1йний критер!й, I вид1~ лен! типи педагоМчного матер!алу.

Проблема системного шдходу в педагогщ1 стала останн1м теоре-тико-педагсг1Чниц досЛ!дяенням Якова Мамонтова. 1й присвячена стаття "Педагог¡чна система як принцип науково-педагопчного дос-л1дження" /1927/.

На основ! анализу вс1«[ сукупност! праць педагога в дисерта-ц!йному д0ед!дденн1 доводиться, по Я.Мамонтов Сув эасноаником системного шдходу в педагог:^ 20-х рок1в. Вж вваяав, ио ледагоНч-. на наука покликана не ¡нтврпретуватн поодинок! педагопчш факти, а встановлввати м1я ними в1дпов1дш зв"язки як частини одопв* сис-теми. Щ» в 1927 р. досл!дннк ув!в у науковий оС1г ^сонлття "педагогична система", абачивши у Н1Й головну передумову наунового вивчен-ня педагог1чних теор1й та д1яльност! навчально-виховнмх заклад!в. ВЫ внзначяв поияття "педагоИчна система" як сукугшсть наукових твердяень, що, по-перше, поясню« та координув основн: педагог¡чн! фактор1,1: педагог, учень, навч&льиий натер1ал; по-друге, встановлюе

, -т

Кх сп1вв{дношеннл м1а вусШдьнии еередоввгаем та педагоПчним про-цесом. Шд аетаншм дослхдник роэуьпв эзаемозв"лзок м1Я педагогом, учнями та дидактачниы матер1алом.

Виходячи з тогочасиого стану педагог!ки, Яков Мамонтов о^грун-тував систему педагопчних дисциплин, то снлядалася з педагог!ки, дидактики i методики. Це було дуже важливо в пер10д методолог Í4H0'i невиэначеност1 педагог iки як науки та ïï компонент!в.

Наукоаець вважав, що системно-структурний анал13 повинен стати одним Í3 пров!дних методхв педагоНчного досл!дження. Але радянська педагогика не скористалася науковими розробками Я.Мамонтова, i пед roriwHa спадиина видного досл1дника надовго зникла з паукового горизонту. Пор1вняльний анал!з, проведений у дисертаци, показав, до сьогодш робляться лише перш кроки в застосуванш системного методу в педагог¡чн1й науцк Тому цей аспект педагог¡чноУ спадшшт Якова Мамонтова набувас актуального значення.

Проведене досл^дження шдводить до таких bhchobkíb i узагальне.мч

I. Творча Д1яльн1сть Я.А Мамонтова являз собою окреме й осооливе явише yKpaïHCbKO'i науково-досл1дницько1 думки 20-х рок1в XX ст. На ochobí анализу соц1ального, культурного життя краУни, детального вивчення життевого шляху Якова Мамонтова було визначено головм пе-р10ди формування floro паукового св!Тогляду, а саме:

- перпий пер10д /I8S8-I9I9 pp./ - усв1домлення педагогичного по-кликалня. Це период становления ocoêhctoctî, формув&ння национальных pic характеру: любов1 до зешп, сумлжност1, працьовитост!, романтичного сярийняття CBÍTy. Б ц1 роки В1дбувалося профес1йне становления Якова lísiMOHTOBa як поета, драматурга, мистецтвознавця, а головне - педагога. fli£ вплмвом професор1в Ыосковського комерц1йного iHCTHTyTy виявився нахил студента до науково-досл1дницько1, повуко— boï роботи в пгдагог1ц1;

- другии перюд /I9Í3J-I94U pp./ - псдагопчник, якии ни пид1лили на два етапи: 2ü-ti рои: та 30-т» роки.

У 20-ti роки Я.Мамонтов розкрквся як оуагт&лыти, csmostí йно

- ш -

мисллчии педагог, яки« у сво1й тюр!ост1 звернувся до вир1шення иай-гостр1ших I найважливших проблем педагопчно! науки - теоретики-методолопчних. Педагог посднував серйозну науково-досл1дну роооту з викладацькою I вилвив сесе Олискучим оратором, уважним товарищем I другом етудентства.

Початок тридцятих рок1в сшвпав ¡з П0л1тиэац10ю й стал1н1зац1в> сусшльних наук,тимсамим перервав пл1дну науково-дослщннцьку роиоту Якова Мамонтова, хоча педагог I продовиував овв1тта, лекторську Д1яльн1сть у театральних вузах.

2. Концептуальними зас»даыи педагопчних поглядев Я.Мамонтова

в антропоцентризм 1 гуманизм, "ф1лософ:я яиття" /Ф.Шцяе/ та "ф1ло-соф!я ¡нту'1тив1зиу" /А.Бергсон/. Педагог ¡чнини дявралаыи коицепцп' украУнського науковця стали передус!* 1дв'< "педагогики озобиетостР яо Д1стали свое пояирення у НЫеччин!.

Мету виховоння Я.Мамонтов вбачаа у "1ндяв1дуальн1й естетизацН особистоат!" - внхованн1 здатност* повноц!нного спряйняття I розу-мшня прекрасного в мистецтв! й д1йсност:. В1н запропоиував так! методи естегичного виховання: худоаньо-дидактичнйй /зас*осування р1зних мистецтв у навчально-вкховному процесс/, розвиток худогньо'1 самод!яльност1 в дитячому середовиш, створгния мистецького оточен-ня, вивчсння дитиноп мистецтва.

3. Я.^монтов розглядав педагог!чну профес1ю як т!лькн творчу. 0сооист1сть творчого педагога мае складатися з рис, прятаманннх творчому шдив1ду /"IнтуIтивний, дискурсивний, активняй фактора"/, та професШних ряс /"високай профес1онал!зм, пост1йннй саморозвиток, любов до дгтей, педагог1чний артистизм"/. Тому вибгр педагог1чноУ професП повинен бути педагог1чним поклкканням. Даяльн1сть творчого педагога мае Сути спрямована на роэвиток творчо* особистост! дптинц, на сп1втворч1сть.

- 22 -

На основ! цих мгркувань Як1в Мамонтов висунув поняття "педагог як митець" - пед&гог, якир, жтегруе в соб! яксст1 творчо'1 особис-тост1 й високого профес1онала.

4. 0дн1сю з кардин&льних проблем, яку виокремив I розробив учений, був системний шдх1д до анал1зу педагог¡чних явиш. Ще у 1927 р. Я.Мамонтов дав Еизначення "педагог1чна система", "педагоИчний прочее", запропонував методи IX доелгдження, обгрунтував систему пе-дагог1чних дисциплж. Системно-структурний анал1з був визначений науковцем як один ¡з найважлив1!пих метод1в педагоНчного д0вл1дження

На оенов1 ввасно!" досл1дницьк01 парадигм Я.Мамонтов уперше в укра'1'нськ1й педагог1Ц1 розробив класиф1кац1ю педагог1чних теч1й 20-х рокхв XX ст. Вж вид^лив три типи емпхричного педагог 1чного мавер1алу: педагоИчний ждив1дуал1зм, педагоИчний колектив1зм I педагоИчний еклектизм. Головним завданням ¡сторп педагоНки Я.Мамонтов вважав профсс1йну ор1ентац!ю учител1в-практик!в, тобто формування 1хнього педагог¡чного св1тогляду.

5. Науково-педагоИчна спадшина Я.Мамонтова в значним внеском

в ¡стор1ю в(тчизняно1 огв1ти та педагоНчно1 думки 20-х рок£в. Нау-ковець висунув й обгрунтував теоретико-методолоНчн1 засади педагогично! науки, що ор1снтован! на пр1оритет загальнолюдських ценностей /¡дей Добра, Краен, 1стини/, спираються на нацхональний грунт при широкому використатп здобугк!в европейсько'! та сватово: культури, науки, освгтн.Вони поллгавть у розробц! концепци естетич ного виховання /1дея "естетизацп особистост1". , концепция "педагог як митець", худолшьо-дидактичний метод/ та системного шдходу,

V

до анализу педагог¿чних явиц.

Бивчення педагог¡чно'1 спадщини. Я.Мамонтова эбагачув, доповние I уточнюе наш: знания з хсторхI в1Тчизняно? педагогики новиыи фактами, концепциями. Ознакомления з не» сприяе ефективному розвитку

- 23 -

актуальних проблем сучасно'1 педагог¡чноУ теорп 1 практики.

Наше досл!дження охоплю® не вс! аспекти педагог1чних погляд!в Я. Мамонтова. Поза анал1зом эалишлися деяк1 налрями його педагог 1ч-ного доробку й д1яльност1, як1 знайдуть свое воображения у подаль-вому вивченш педагог1чно'1 спадщини Я.Мамонтова. Окремими иапрямами наукового довл!д»ення можуть стати так1 аспект« його педагог1чного доробку, як проблема педагогичного покликання, питания виховаиня Д1тей в атмосфер} художиьог творчост1, театрально* педагогии, пе-дагог1чна публ1цистика Я.Мамонтова тоао.

0сновн1 положения дисертац11 воображен! автором у таких пуб-л1кац1ях:

1. Педагог1чна спадщина Я.А.Мамонтова \ П роль у розвитку ук-ражсько'! педагог!ки// Педагогика I психология - 1994. - У 2/3/.-С. 150-157.

2. Як1в Андр1йович Мамонтов// Р1дна школа.-1995.-»I.-С.11-14.

3. Я.А.Мамонтов - засновник системного шдходу до анализу педаго-Нчних язта в укра1'нськ)й пвдагог!ц1//Педагог1ка } психолог!я.~

1» 3/8/,-1995. - С. 172-181.

4. Методолог¡чна вимога системного п!дходу до анал!зу педагог¡ч-них явит у теоргтичшй спадаин1 Я.А.Мамонтова// 1нтеграц1л науки у систему гйдготовки вчител1в: Натер!аля шквуз ¡всько! науково-практ. конф.молоднх викладач^в I асшрант1в. - Черкаси, 1995.-Ч.1.-С.64-66,

5. До питания про зм!ст педагопчно* творчост1//Формуваиня твор-чо'1' особиатост1 вчптеля для оновлпвано! нац!ональноТ иколи: Тези доп.Всеукрагнсько* иауково-практично'1 конферанцп 27-28 кв1тня 1993 р.- Умань, 1993. - С.76-78.

6. Художньо-дидактичний метод Я. А. Мамонтова 4 викладания народо-знавства у икол1// Народознявство 1 сучасна гакола: Тези наук.-практ. конф. - Черкаси, 1994. - Т.1. - С.65-67.

- 24 -

7. 1дел вкхов&ння особистост! на приклад! краси р1дши природа в встетичшй концепц! 1 Яков» Андреевича Мамонтова// Еколог1я 1 осв1та: проблем« теорГ/ ! практики: Теэи Всеукр&хнсько! наук.-прам конф. - Унань, 1994.- Т.1. - С,За-40.

8. В^дродження педагог 1чно1 концепцп Я.А.Мамонтова : П роль у розбудов1 сучасно!' украшсько* педагог ¡ки//Реал1зуемо програму "Оев:та". - Черкаси: ЧДП1,кафедра педагог1ки,1994. - С,12-16.

9. Розвиток ¡дей Г. С.Сковороди про педагог1чне покликання у творчост1 Я. ^Мамонтова// Г. С. Сковорода - видатний украшський философ I просв1титель: Матер1али Всвукра1'нсько1 наук-практ.конф.-Переяслав-Хмельницький-Ки'1'в, 1994. - С.30-32.

Головко А.А. Теоретико-методологические проблемы педагогики в творческом наследии Я.А.Мамонтова /1Ь8Ь-1940/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук ло специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Черкасский государственный педагогический институт, Черкассы, 19ЭЬ.

Защищается положение о видном вкладе украинского педагога-исследователя, драматурга Я.А.Мамонтова б развитие теоретико-методологических проблем педагогики. Разработанные им концепция эстетического воспитания, педагогического творчества учителя, художественно-дидактический метод в обучении детей, классификация педагогических течений с использованием системно-структурного метода стали отдельным к осоСенннм явлением научно-исследовательской мысли 20-х гг. Исследованием установлено, что научно-неда-" гогическое наследие Мамонтова является фундаментальным вкладом в историю просвещения и украинской педагогической мысли. Основные положения исследования отражены автором в 9 научных публикациях.

Ключоец слова: естетичне виховання, педагог як митець, системно-структурний метод, класифгкащя педагог:чних течНи

Golovko A. Thooretically-aethodological problems of pedaiço-5y In the creative loçacy of Ï.Mamontov ( 188S-19''0).

ïhe Theses of candidate of Sciences (pedagogy) - 13.00,01 itieory and history of pedagogy, Cherkassy Stat« Padagogicftl Institute, Cherkassy, 1995.

The condition about visible contribution of the Ukrainian theacher-explorer and Dramatist Ï.Janontov is protected in the development of the theoretically-methodological problems of pedagogy. The conception of aesthetical education, pedagogical creation, using artistically-didactic aethod in training, the classification of pedagogical studies with using the syaten-structure Method ha« becoae a specifical appearance of the scientific reseiffch thoughts. it is established that Sciontifically-

peda;;ofical legacy of the Ukrainian theacher-ayylorer Varaontov is a ioundal contribution in the history of public education and pedacoGical thougth in the 20-th years of the 20-th century. The main principles of the study aja refl cted in 9 scientific publications.

Hlfln«cRii0 so flpyxy x.IC. I^p.Ort.1,3.'JopK»x oC^'t i/ip J!pyi< o;ceTiiH«.Ti'p.irpnp.r»!'.IS3.Feai(oi!iTOPifo.

Mil YB\1 in. iULiy-nv.'stiOT''., Km'ï rt,n«yorosa, 9.