автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Трудовая подготовка учащихся общеобразовательныхшкол Украины (1937-1954 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Трудовая подготовка учащихся общеобразовательныхшкол Украины (1937-1954 гг.)"



УКРАГНСЬКИЙ ДЕРЖАЕНИЙ 1ВДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. М.П.ДРАГОМАНОМ

На правах рукопису КУХАРСЬКИЙ Володимир Михайлович

ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В У ЗАГАЛЬН00СВ1ТН1Х ШКОЛАХ УКРА1НИ ( 1937 - 1954 рр.)

13.00.01 - теор1я та 1сгор!я педагог!ки

АВТОРЕФЕРАТ дисертац!1 на здобуття наукового ступеня

кандидата педагог1чних наук

Ки1в - 1995

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана у Терноп1льськоыу державному педагог1чнону 1нститут1

Науковий кер!вник: доктор педагог1чних наук, доцент

ВИХРУЩ Аматол1й Володимирович.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор педагоПчних наук, професор

ДЬОМШ Анатол1й 1ванович;

кандидат педагог1чних наук 1ШТЕНК0 Петро Романович.

Пров1дна установа: Прикарпатський ун1верситет

1м. В.Стефаника.

Захист вШудеться "21" вересня 1995 року о 1630 годин1 на зас!данн! спец1ал1зовано! вчено! ради К.113.01.02 в Укра1нському державному педагог1чному ун1верситет1. 1м.М.Драгоманова (252030, М.КиГв, вул.Пирогова, 9).

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1бл!отец! УкраКнського державного педагоПчного ун1верситету 1м.М.Драгоманова.

Автореферат роз¡сланий - И " 199 ИГ року

Вчений секретар спец1ал!зовано1 вчено! ради

— Л.В.Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть досл!дження. 1снуюча система осв!ти пом!тно в!дстае в!д динам1ки розвитку сучас-ного сусп!льства, зокрема, у сфер! 1нтелектуал1зацП прац1, швидко! зн1ни технолог!й, зростання соц1ально! рол1 особис-тост1. На подолання цього в!дставання спрямований зм!ст державно! национально! программ "0св1та. Укра!на XXI стол!ття". Варто в!дзначити, що у тр1ад1 основних шлях!в реформування зг.исту загальноосв1тньо! шдготовки учшв разом 13 гуман!-тарного Я прлродничо-магематичною осв1тою Ч1льне ы1сце зайиае трудова подготовка. Ефективне вир1шекня проблем! трудово! шдготовки неможливе без кошлексного вивчення, анал!зу й узагальнення усього попереднього досвЦу. Творче використан-ня здобутк!в минулого та уникнення долущених помилок дозволить удосконалити сучасиу нацхональну систему народно! осв!-ти, допоможе вир1шувати актуальн! проблеют, пов'язан1 з переходом сустльства до ринкових в!дносин.

Для нашого досл!дження ми вибрали пер!од з 1937 до 1954 року. Пояснюеться це, по-перше, особлив1стю даного етапу розвитку систем! трудово! шдготовки, протягом якого був в!дсутшй найважлив1ший элемент систеии - трудове навчаиня, а, по-друге, тим фактом, що цей пер1од найменш досл1джений в !сторП педагог¡ки.

Окрем! аспекта трудово! шдготовки шк1льно! молод! воображен! у працях в!тчизняних досл^дшшв. Зокрема, 1.Бу-гаевич, А.Вихрущ, М.Левк!вський, В.Мадз1гон, Д.Сметан1н, Д.Тхоржевський розглянули працю як навчальний предмет в ¡с-торичному контекст!, С.Букреева - становления ! розвиток

системи позашк1льного виховання д1тей у довоенний пер1од, Г.Рудешсо - методику пол!техн!чного навчання, М.Рябух!н -науково-педагоп ч>п основи трудового виховання у восьмир1Ч-н1й трудов1й пол1техн!чшй школ!. Д.Серг1енко на матер1алах с!льських шк!л досл1див принципи шштехШчно! осв1ти 1 трудового навчання в загалыюосвшпх школах у довоешп роки.

Разом з тим, необх1дн1сть поглибленого системного вив-чення 1сторП нащонально! школи у питанн! трудово! п!дго-товки П виховашив, викорнстання досв1ду минулих рок!в для удосконалення сучасно! системи народно! осв!ти, актуальШсть питань трудово! гпдготовки обумовили виб1р теми дисертацП, визначили И об'ект, предмет, мету 1 основт завдання.

О б ' е к т досл!дження - трудова шдготовка особис-тост!.

Предмет досл!дження - особливост1 розвитку трудово! п!дготовки учн1в у загальноосв!тн!х школах Укра!ни в умовах тотал1тарно! держави (1937-1954 рр.).

Мета досл1дження " виявити основн! напрями, структурн! та зм1стов! особливост! розвитку процесу трудово! п1дготовки учн!в загальноосв1тшх шил УРСР у 1937-1954 рр. та визначити можливост 1 викорнстання. вторичного досв1ду в умовах розбудови нацЮнально! -школи.

Для досягнення мети дослдаення були поставлен! так! завдання:

- проанал!зувати 1сторико-педагог!чн! особливост1 розвитку трудово! подготовки учн!в у школах Укра1ни в 19371954 рр.;

- розкрити зм1ст, форми ! методи планування та ре-ал!зацП трудово! п!дготовки цлильно! молод1, методичне

забезпечення цього процесу;

- виявити та обгрунтувати загальн! тевденцП щодо здобутк1в та недол1к!в в орган1зац11, методолог !чному й методичному забезпеченн! трудово! п1дготовки з метою врахуван-ня Гх у ,процес1 розбудови сучасно! нац1 оналыю! школи.

Методолог! чною 1 теоретичною основою досл1дження стали прац1 теоретик1в ¡стор! 1' нац1 опально! культури (Д.Антонович, Д.БагалШ, М.Возняк, М.Грушевський, Д.Дорошенко, М.Драгоманов, 1.0г1бнко, О.Пр!-цак, 1.Тиктор, I.Франко, Д.Чижевський); науков! досл!дження з питань вторичного розвитку педагог1чно1 науки 1 практики (С..Бабишин, Г.Васькович, Г.Ващенко, Н.Гриценко, Н.Грищенко, Т.Гунчак, Е.Харський, О.Кульчицький, В.Майборода, А.Макаренко, 1.М1рчук, К.Ушинський, В.Яшв, Я.Ярема); 1де! в!домих педагог ¡в про науков! основи орган1зацП навчально-виховного процесу (А.Алексюк, В.Бондар, С.Гоичаренко, В.Заслуженюк, I.Зязюн, О.Киричук, 0.Мороз, О.Савченко, М.Стельмахович, М.Шк1ль; М.Ярмаченко); результата досл!джень вчеких, ягл вивчали р!зноман1тн! аспекта трудово! п!дготовки молод1 (С.АнаньГн, В.Андр!яшн,- С.Близнюк, С.Боровський, 1.Бугае-вич, С.Букреева, А.Вихрущ, В.Гетта, Й.Гушулей, О.Дзевер1н, П.Дмитренко, А.Дьом1н, Н.Калениченко, О.Кондратюк, М.Левк1в-ський, Г.Левченко, В.Мадз1гон, 1.Маткша, В.Моляко, Н.Ничка-ло, К.Присяжнюк, Ф.Редько, Г.Руденко, М.Рябухш, Д.Серг1ен-ко, В.Сидоренко, Б.Сшенач, Д. Сметан!н, В.Струманський, В.Сухомлинський, О.Татенко, Г.Терещук, М.Тименко, Д.Тхор-жевський, С.Чавдаров, П.Ярмоленко, I.Яровий); прац! заруб1ж-них спец1ал1ст!в з питань трудового навчання (С.Аббасов, Д.Аксьонов, О.Анвайлер, У.Бр1кман, О.Веселов, 1.Ерет, М.За-

рецький, А.Калашн1ков, Н.Крупська, Л.Локоть, М.Петров, Г.Рудман, М.Скатк1н, М.Х1тарян, С-.Шабалов, С.Шаповаленко).

Метод^ д о с л I дх е и н я: пор1вняльний анал!з психолого-педагог1чноI л1тератури, архгвних иатер1ал1в, директив кер1вних та осв1тн!х орган¡в, конгент-анал!з, метода математично! статистики.

Етапи досл1дження. На першому етап! (1987-1991 рр.) вивчалась психолого-педагог1чна л!тература, арх!вн1 даерела та законодавч1 документа урядових, парт!йних 1 осв!тн1х структур р1зних р!вн1в , визначались теоретичн! п1дходи, мета й завдання дослдаення, методика його проведения.

На другому еташ (1991-1994 рр.) анал1зувались науков! факта, необх1дн! дан!, р!зноман1тт характеристики, проводились математичн1 розрахунки, систематизувався матер!ал, апробувались висновки 1 рекомендац! .

Н а у к о в а , новизна досл!дження полягае у встановленн! осойливостей розвитку трудовоГ п1дго-товки учн!в у загальноосв)тн!х школах УкраГни в 1937 .1954 рр. 1з урахуванням пол1тичних 1 соц1ально-економ1чних передумов,

Теоретичну ц 1 н н 1 с т ь досл1дження ста-новить введения в 1стор1ю педагог1ки 1нформацП про малов!-дом! аспекта 1сторИ нац!ональноХ школи: орган 1зац1ю трудо-во! Шдготовки учн!в на початку ЗО-их рок!в, особливост! трудовоИ п1дготовки Шсля в!дм1ни в 1937 р. трудового нав-чання як самост1йного предмета, розвиток науково-методичного забезпечення навчалыю-виховного процесу щодо розглядуваних питань. .

Особистий внесок дисертанта полягае у тому, що:

- досл!джен! ocoÔMBocTi трудово! подготовки учн1в за-гальноосв1тн!х шк1л Укра!нсько! PCP;

- вивчено систему трудово! п!дготовки як систему вшцого порядку з урахуванням взаемозалежностей i взаемовпливу компонент! в системи в!д внутр!шн!х та 30BHiiiiHix чинншив;

- визначен! генденцП й характер впливу окремих елемен-т!в системи трудово! п!дготовки на е$ективн1сть розвитку та функц!онування системи в ц!лому з метою використання цього досв1ду в сучасних умовах.

Практична ц i в и i о т ь робота визначаеть-ся тим, що отриман! результати i висновки можуть бути вико-ристан1 при розробц! ново! концепцП трудово! шдготовки учн1в нац!опально! школи Укра!ни в!дпов)дно до вимог державно! програш "Осв!та. Укра!на XXI стол!ття", при п!дготовщ конкретних рекомендац!й з оптимального добору й використання ефективних форм та методiв трудово! п1дготовки у навчально-виховному процес!, при п!дготовц! спецкурс!в для студент!в видах навчальних заклад!в.

В i р о г i д н i сть основних положень i buchobkîb забезпечуеться широким використанням арх!вних матер1алiв Киева, Харкова, Полтави i Тернополя; парт1йних й урядових директив колишн!х СРСР та УРСР, !х ocbîthIx п1дрозд!л1в; психолого-педагог!чно! л1тератури; пер1одичних видань; комплексу метод!в досл!дження; системним анал!зом трудово! п!д-готовки.

А п р 'о б а ц i 'я 1 впровадження резуль-тат!в досл!дження здШснювалися шляхом публ1кац1й, у

допов1дях на всеукра1нських та рег!ональних науково-практичних конференц!ях, у виступах перед викладачами, студентами загалънотехн!чного факультету Терноп1льського державного педагог!чного 1нституту.

Результата досл!дження обговорговалися на зас1данн! нау-ково-проблемно! ради по координат I досл!дженъ з питань трудового навчання, виховання й профор!ентацП' УЦДШу (1989 р.), рег1ональн!й науково-практичн!й конференцП "Роз-виток осв!ти 1 культури в зах1дних областях УРСР" у м.Терно-пол1 (1989 р.), м1*вуз1вськ1й науково-практичн1й конференцП, присвяченШ 1(Ш-р1ччю школи Ки1всъко* Рус! в м.Н1жин! (1989 р.), рег!ональтй науково-практичн 1 й конференцП "Роз-виток педагог!чно! осв1ти 1 науки в зах1дних областях Укра!-ни" в м.Терношш (1990 р.), обласн1й науково-практичн1й конференцП "Зм1ст,форми 1 метода самост1йно!' роботи студен-■пв" у м.Тернопол! (1990 р.). всеукра!нськШ науково-практичн^ конференцП , "Учитель нац1онально1 школи " в м.Терно-пол! (1991 р.), всеукра!нськ1й науково-практичн!й конференцП "Нац1ональна система виховання" у М.Тернопол! (1993 р.)., зв1тних наукових конферевд1ях Терноп1льського педагог1чного 1нституту (1988-1994 рр.).

Основы! результата досл!дяення в!дображен! у семи пуб-л!кац!ях, в тому числ! й у колективн!й монограф!I "Трудова пол1техн1чна школа: м1фи 1 реальн!сть, (1917-1941 рр)".

На основ! проведеного досл!дження, п!дсумовуючи отрима-н! результата, на захист виносяться:

- узагальнен! зм!ст, форми 1 метода трудово! п!дготовки шк1льно! молод! в УкраТн! за пер!од 1937-1954 рр., як! е актуальними для створення сучасно! нац!онально! системи тру-

довоК п1дотовки школяр1в;

- виявлен1 тенденцП розвитку трудово! п1дготовки учн!в, вплив окремих фактор!в на ефективн!сть И функц!ону-вання;

- 1сторично вив!рен! й п1дтверджеш практикою шляхи вдосконалення системи трудово! п!дготовки з метою уникнення помилок минулого в розбудов! нац1онально! системи народно! осв!ти.

Структура та о б с я г дисертацШно! роботи. Дисертац1я складаетъся 1з вступу, двох роздШв, висновклв, б!бл1ографП та додатк1в. Зм1ст роботи викладено на 146 сто-рШках, список л1тератури вм1щуе 287 найменувань, подано дв1 схеми та дванадцять таблиць.

ОСНОВНИЙ 31ИСТ ДОЕРТАЦП

У в с т у п 1 обгрунтована актуалыпсть проблеми, сформульовано об'ект, предмет, мету I завдання досл!дження, розкрито наукову новизну, теоретичну I практичну ц!нн1сть роботи, метода досл1даення, вЦображена апробац1я його результате, визначено положения, як1 вшосяться на захист.

У першому роз д 1 л 1 - "Особливост! орган! заШI трудово! п!дготовки учн!в у передвоенн! роки (1937 - 1941 рр.)" - характеризуются особливост1 розвитку трудово! п!дготовки учн1в у загальноосв!тн!х школах з ураху-ванням пол1тико-економ1чно! ситуац!! в краШ, розглядаються окрем! элемента' системи трудово! Шдготовки, значно деформо-вано! у 1937 р., !х взаемозв'язок м!ж собою, науково-мето-дичне забезпечення навчально-виховного процесу.

На початку ЗО-х рок!в у навчальних програмах ч1тко простехуеться поступове зб1льшення к!лькост1 годин на вив-чення предмет1в з основ наук ( р1дна 1 росШська мови, математика, ф!зика, х1м1я, географ1я, 1стор1я) 1з одночасним зменшенням к!лькост1 годин на "другорядн1" предмета, в тому числ! й на трудове навчання. Цей процес тривав до 1937 р., коли ЦК ВКП(б) прийняв ршення взагал! Л1кв1дувати трудове навчання як самост!йний предмет, що Наркомоси в той же р1к зд1йснили на практиц!.

Такий крок був позбавлений необх!дного наукового об-грунтування, елементарних теоретичних розрахунк!в на перспективу, що Шдтвердилось вже через два роки. Починаючи в1д випускншав шк1л 1 до наркома осв!ти Ф.Редька, ус! консгату-вали те негативне явище, при якому загальноосв1тня школа почала випускати сво1'х вихованц1в у життя без будь-яких -елементарних трудових ум)нь та навичок.

Якщо у пспереди) роки майже вс! випускники середн!х шк1л, за данный М.XIтаряна, поступали'у вузи, контингент прийому до яких залишався практично нёзмШним - близько 40 тис. чолов!к, то в 1938/39 н.р. к!льк!сть випускник1в пере-вицила 50 тисяч. При цьому сл!д врахувата те, що значне число аб1тур1ент1в давали ще й роб1тфаки, техн!куми 1 веч!рн1 курси, а також були 1 випускники середойх шк!л попе-редн!х рок!в, як! не вступили до вуз1в в!дразу. У 1940 р. випуск 10-х клас1в планувався в к1лькост1 84 тис. чолов1к, а в 1941 р. - 152 тисячI. Стало зрозум!лим, що вже у 1941 р. майже 74 % випускник1в середопх шк!л Укра1'ни змушен! бу-дуть ш'ти на роботу в р1зноман!тн1 галуз! народного госпо-дарства.

Так а ситуац!я втагала vшв}¡ня, адекватного до тзр1лоХ гострог потреби. Воно було прийнята на ХУШ з'!зд1 ВКП /б/, бо, заради справедливость варто зауважити, що при всьому ро-зум$нн! катастроф!чност1 положения Наркомосами, науковцями та педагогами вир1шальне слово 1 пр1оритет прийняття не-0бх1дннх радикальних зм!к були т1льки за центральними парт1йними органами. Враховуючи, що величезна к!льк1сть юнак 1 в та д1вчат, як! зак!нчували середню школу, йшли, здеб1лылого, на практичну роботу, з'Гзд поставив завдання, щоб перед закшченням середньо! школи вони отримувалн хоча б деяку тдготовку до майбутньо! практично! д1яльност1. Однак вир!шити на практиц! цю вкаа1вку виявилося не так просто.

У 1937 р., з в1дм¡ною трудового навчання, система трудо-во! п1дготовки учшв не могла ефективно функц!онувати, тому що була зруйнована матер1альна база 1 л1кв!Дована система тдготовки вчител1в трудового навчання. Ивидко виправити допущен! помилки у тогочасн1й складн1й пол!тико-економ1чн1й ситуацН- не було можливост!.

Шсля в1дм¡ни в школ1 трудового навчання як самост!йно-го предмета набувае поширення тенденц1я, зг!дно яко! проблема пол!техн1чного навчання та трудово! Шдготовки школяр!в нер1дко трактуеться лише як "... ¡сторична цнппсть, яку мож-на спок(йно здага в арх1в за непотр1бн1стю"(М.Петров). Така тенденц1я вит1кала з политики парт 11 щодо даного питания, й тому вс! причетн1 до цього структури, включаючи засоби масо-во! ¡нфоркац] 1, були вимушен! проводит В1длов]дну вимогам лшт. Питания про доц!льн1сть практично! п!дготовки шко-ляр!в, прийняте XVIII'з'Чздом ВКП(б), застало Наркомоси, !х органи на м1сцях, усю педагопчну науку зненацька.

- 10 -

Кр!м того, завдання практично! п!дготовки мало загаль-ний характер 1 через те було сприйняте кожним педагогом в1дпов!дно до пбпередкьо! теоретично! бази. Кер1вн1 органи не вважали за потр1бне уточнювати свою позиц1ю або окреслити поставлене завдання б1льш ч1тко 1 конкретно. Так! обставини законом!рно спричинили тривалу дискус1ю щодо зм!сту, форм та метод1в Шдготовки учн!в до практично! д!яльност!. Сл!д мати на уваз1, що монопольне панування в питанн! трудово! п!дго-тоьки школяр1в перейшо до рос1йських ввдаьництв, як! ! ви-значали педагог1чн! Шдходи та принципи роботи укра!нсько! школи. Автори б1льшост! педагог1чних пос1бник!в розв'язання питания пол!техн!зму вбачали лише у покращенн! викладання предмет!в з основ наук. Якщо у план1 на 1932/33 н.р. прац!вники УНД1Пу запропонували розгорнути ц!лу програму вивчення р1зноман!тних еспект!в трудово! п1дготовки учн!в, то вже в план! на 1936 р. залишилася лише одна тема: "Про-фес!йн! 1нтереси учн1в випускних клас Из за останн! роки (1929 - 1936 рр.)". Шсля 1937 р. цей-напрям эникае з тема-тичних план!в. Якщо з початку 30-х рок1в у колишньому СРСР ще видавалися книги заруб¡жних автор!в, у тому числ! 1 з проблеми трудово! п!дготовки, чимало уваги на досв1д заруб !жно! школи в цьому питанн! звертали пер!одичн! ввдання, то згодом починае поступово переважати критична оц!нка, а п!сля 1936-37 рр. заруб1жна педагог!чна теор!я й практика стае недоступною для вПчизняних педагог!в.

На фон! "ц1лковитого мовчання", як зазначав С.Шабалов, у питанн! пол1техн!зму пом!тне м!сце займала педагог1чна д!яльн!сть А.Макаренка. В1н був переконаним противником в!да!ни трудового навчання. На в!дм!ну в!д б!льшост! педа-

гог!в, як1 побоювалися в1дсто*)вати правильну думку, в!дм1нну в1д парт1йних директив, А'.Макаренко у друг1й половин! 1937 р. розгорнув активну просв!тницьку роботу з питань до-ц!льност! трудово! п!дготовки. Зокрема, лекцИ "С1мейне гос-подарство" та "Виховання в прац!", прочитан! автором по ра-д!о восени 1937р., ! дос1 не втратили свое! актуальность

Незважаючи на вкрай несприятлив! умови, укра!нськ1 вчен! розробляли окрем! аспекта трудово! п!дготовки учн!в. Деяк! з них змогли провести грунтовн! теоретичШ досл!джен-ня, наприклад, Г.Руденко у монограф! I "Коротк1 нариси з методики пол!тёхн!чного навчання". Однак специф1ка проблеми вимагае пост!йно! взаемодП теоретичних, концептуалышх положень 1 практичного досв!ду. В1дсутн!сть останнього /1з середини ЗО-х/, а також поступова втрата контакт!в з психо-лого-педагог!чною думкою св!ту привели, на думку А.Вихруща, до само1золяц!1, до проголошення принцип!в пол!тех-н!зму 1 трудово! школи без надежного науково-мето-дичного • забезпечення. Це сприяло розвитку формального п!дходу до одного з найскладМших питань педагог!чно! те-ор!!.. Не сл!д забувати !■ про згубний вплив пол!тики терору, внасл^док яко! Укра!на втратила творчих, нестандартних мис-лител1в.

На перших порах деформац!я системи трудово! п!дготовки не в1дчувалась. Окрем! елементи системи, так1 як поза-класна гурткова робота з техн!ки й агротехн!ки, сусп!льно корисна продуктивна праця школяр!в, виробнич! екскурс!!, певн! аспекти трудово! Шдготовки на уроках природничо-математичного циклу' д!йсно мали м!сце у поодиноких, як правило, зразкових школах, як! й ф!нансувалися краще

звичайних.

В той же час у загальноосв1тн!й масов!й школ1 елементи системи трудовой п1дготовки, а тим б1льше !х поеднання, носили еп1зодичний характер. Так, позакласною гуртковою робо-тою з техн1ки й агротехн1ки в 1940/1941 н.р. було охоплено не б1льша 3 % учн!в, а у попередн! роки, зрозум1ло, 1х було ще менше. Наприклад, у 1938/39 н.р. 1з загально! к1лькост1 97 145 школяр1в м.Харкова, у палац1 творчост1 нараховувалося не б!льше 7-и тисяч гуртк1вц1в. "Це найб1льший палац. А в Дн1пропетровську, В!нниц1 й 1нших м1стах справа стоГть ще г!рше", - п1дсуыовував нарком осв1ти Г.Хоменко. У 1939 -40 рр. ситуац!я не покращилася.

К1льк1сн1 характеристики досл!дкення спростовують поши-рену' серед досл!дник1в думку, що н1бито цей вид трудово! д!яльност1 охоплював "...не окремих учн!в, а був дШсно масовим рухом" (М. Х1тарян), що позакласна гурткова робота, набравши масового пощирення, "...доповюовала роботу шк1л з питань трудового 1 пол1техИ1Чного навчання"(Д.Серг1енко). Под!бного висновку припустилася С.Букребва, зосередивш свою увагу на прикладах роботи зразкових шк1л та гуртк1в. Недостатня аргуыентован1сть таких положень, на нашу думку, зуыовлена в1дсутн!стю в 1х досл!дженнях узагальнених цифрових даних для пор1внялыгого анал!зу 1 сп1встав-лення к1льк1сних характеристик участ! школяр1в у р!зно-ман1тних видах гуртково! д!яльност!. I лише М.Рябух1н з причин недостатньо! матер1ально! бази шк\л та перевантаже-ност1 учн1в навчальними програмами, справедливо вказав, що дана "...форма трудового виховання не знайшла широкого роз-витку". Кр1м того, участь у технрших гуртках не завжди ще

гарантувала можливост! 1х п1доп!чним набуття трудових вм1нь 1 навичок. Характерная! були випадки, коли проводнвся запас у гуртки, в1дбувалося к1лька занять, п1сля чого воин розпз-далися.

Сусп1льно корисна продуктивна праця зд!йснювалась у пе-реважнШ б1льшост! випадк!в знову ж таки при учяст! тих м1-зерних 3 % вихованц1в шк!л, зайнятнх у с!льськогосподарських та техн1чних гуртках. Причому у дану фор?.г/ д1яльност! най-масовШе залучалися гуртк!вц! Ыльських шк1л. Еп!зодично брали участь 1нш1 школяр1 та учн1 м!ських шк!л (переважно вл1тку на с!лъсько-господарських роботах). "Шелл 1934 р. у багатьох школах, - зауважував Л.Локоть, - продуктивна праця учн1в все част¡те обмежувалася шк!льними стИшш, пришк!ль-ними д!лянками, проводшгася 1зольовано в!д справжньо! вироб-ничо! бази".

ЕкскурсП хоча й були передбачен1 самими програмами, насправд1 при слабк!й иатер!альн!й баз! шк!л, недостатн!й уваз! до ц1еГ д1лянки роботи осв!тн1х орган1в, на практик проводилися р!дко й несистематично. Так, у 1939 р. ус!ма видами екскурс!й було охоплено лише 1 200 ООО !з 6 ООО ООО школяр!в.

Ефективн1сть набуття певних елемэнт!в трудово! шдгото-вки на уроках природничо-математичного циклу в свою чергу не могла бути на той час хоча б задов1лъною через слабку матер1альну базу цих дисшшл!н (у 1933 р. ф1зичн! каб!нети мали лише 45 % шк!л, х1и!чн! - 27 %, огроб1олог!чн! - 11 %), недостаток) п!дготовлен!сть учител1в у даному питанн1 (в!дпо-в1дно атестацП' 1937-1939 рр. р!вень профос Ншо* подготовки вчител!в Укра\'ни на початку 1939/40 н.р. характеризувався

такими показниками: 1з 251,2 тисяч! педагог1в, працюючих у школах, т!льки 47,5 % отримали персональн! звания вЖителя иочэтково! й середньо! школи; б1льше 50 % були допущен1 до викладання при умов1 отримання ними необх!дно! осв1ти 1 1,3 були зв!льнен1), нестачу необх1дних методичних реко-мендацШ. Отже, при участ! 3 % школяр1в у б1льш-менш систематичной та циеспрямовашй трудов1й дояльност! виглядае проблематичною можлнв!сть функц1онування у практищ загаль-ноосв1тньо! масово! школи 1937-1941 рр. систёми трудово! Шдготовки.

Другий р о з д 1 л - "Проблема п1дготовки учн!в загальноосв!тн1х иас1л до практично! д1Яльност1 /1941 -1954 рр./" - присвячений характеристик форм 1 метод!в трудово! шдготовки школяр1в в умовах друго! св!тово! в!йни та в повоенн! роки.

В1йна внесла 1стотШ зм!ни у зШст навчально-виховного процесу загальноосв1тньо! школи. На перший план виступила потреба безпосередньо! трудово! та в!йськово! подготовки учн1в. Як в1дзначав М.Х1тарян, уже на десятий день виши РНК СРСР прийняла постанову, якою дозволялось у в!йськовий час залучати в орган1зованому порадку учн!в 7-10 кл. до участ! в с1льськогосподарських роботах. Досв1д масово! участ! шк!ль-но! молод 1 у с1льськогосподарських роботах вже вкотре теля 1939 р. п!дтвердив I! недостатки практичну подготовку, так необх!дну для ефективно! трудово! д!яльност1 в умовах в1йсь-кового часу. Освотш органи змушен1 були шукати як^сно нов1 шляхи виршення назр!ло! проблеми.

Поряд 1з несуттевими локальними заходами, Наркомос РРФСР до 30 жовтня 1941 р. розробив I внос на розгляд уряду

питания про вивчення старшокласникамн складних с!льськогос-подарських машин. Через м1сяць на основ1 постанови ЦК ВКП/б/ 1 РНК СРСР в!д 17.11.1941 р. було запроваджене обов'язкове для вс1х учн1в старших клас1в вивчення основ с1льського гос-подарства. Але експеримент початково! профос1йно1 шдготовки тривав Л1ше р1к. 1з полегшенням в!йськово-економ!чно1 ситу-ацП Наркомос 31 грудня 1942 р. видав розпорядження про вивчення учнями основ с1льського господарства шляхом покращення викладання основ наук 1 орган! зацП в1дпов1дно\ позаоасно! роботи. Кер!вн1 осв!тн1 органи ше раз продемонстрували свое нерозум1ння важливост1 трудово! п1дготовки як ефективного виховного засобу.

Якщо Наркомоси в1дмовилися в!д початково! профес!йно1 п1дготовки, то це ще не означало, шо учн1 залишилися безд1яльними. Важк! економ!чн1 умови, необх!дн1сть в1дбудови народного господарства внмагали використання ус!х можливих резерв!в, у тому числ! й залучення шк!льно! молод1. Складна ситуаШя диктувала уряду прш1няття неординарних р!шень щодо участ! учн!в загальноосв!тшх шк1л у р!зноман!тних формах трудово! д!яльност!.

• 13 травня 1943 р. РНК СРСР ззтвердила постанову про ор-ган!зац!ю у школах та позашк1льних закладах виробничих майс-терень з метою запоб!гання бездоглядност1 д!тей та зясвоення ними необх1дних виробничих навичок. Цей зах!д уряду вселив над!ю на близьке в1дновлення трудового навчання, однак, цьо-го не трапилось.

Основного формою трудово! д!яльност! школяр!в Яродовжу-вала залишатися !х участь у с1льськогосподарських роботах. Одна з державних постанов нав!ть встановлювала для с!льських

ык;оляр1в 12-16 рок!в обов'язковий м1н!мум трудодн1в - не менше 50-и в р1к (М.Хггарян). Екстремальн! умови диктували (¡рийняття адекватннх заход1В. Але ефективн1сть трудово! гиядьност) учн1в у с$льськогосподарських роботах як для роз-китку самих школяр1в, так 1 для виробництва була 6 набагато вищою, якби вона стала практичним продовженням теоретичного вивчення основ с)льського господарства, знятого з ииальних програм. Складаеться враження, що на перших порах навчаль-ко-виховне значения процесу прац! для самих школяр¡в зовс1м не бралося до уваги, а останн!х розглядали як доступну в будь-який час безв!дмовну робочу силу. Перекручення в цьому питанн1 набули такого розмаху, що онколи нав!ть кер1вн! н1сцев1 органи змушен! були 1'х виправляти.

Кр1м того, значн! зусилля учн1всько! молод1 були спря-моваш на в^дбудову навчальних примщень: илЦльних установ, класних к 1 млат, забезпечення 1'х необх1дним устаткуванням, меблями, наочшстю, паливом на зимовий пер 1 од. Школяр] брали участь також у в!дбудов1 р!зноматтних об'ект!в народного господарства, збиранш металобрухту, л1карських рослин, до-помоз! с1м'ям загиблих во1'шв, д1тям-сиротам. Окрем! з цих форм трудово; д1яльност1 варт! насл!дування у навчально-ви-ховному процес! й сучасно! нац1онально! школи.

У перцп повоенн! роки в Укра1т виникли передумови для нового подходу у розз'язанн! питания труд о во 1' шдготовки. Перший секретар ЦК КП/б/У й голова РНК УРСР М.Хрущов бачив вир!шення проблеми в залученн1 до позакласно! гуртково! робота ус1х без винятку учн1в, а не лише бажаючих, як це було ран!ше. Шшстерство осв1ти УРСР, використавши нестандарта] рекомендацП першого кер1вника республ1ки, розпочало св1й,

в!дм!нний в!д 1ншх, шлях вир!шення лроблемп трудово! шдго-товки шк1льно! молод! через обов'язкову позакласну гурткову роботу. I хоча стан матер!ального забезпечення позаишльних заклад!в, шк1льннх гуртк^в, !х укомплектувзння квал!ф1ко--ваннми кер1вниками у той час були ще на досить низькому рIв-н!, таке р!шення було найб!льш оптнмальннм.

При 1снуюч1й систем! республ1канськ! М1н1стерства осв!ти не мали права самостМно вносити необх1дн1 зм1ни у шк!льн! плани та програми. А державна пол!тика у цьому пи-танн1 продовжувала залшатися незм1нною. Больше того, за-гальноосв!тня школа в перш1 повоенн1 роки послабила трудову п!дготовку 1 зосередпла вс! сво! зусилля на п(дготовц1 молод! для навчання у виших навчальних закладах. За сво!м зм!стом таке розгортання под1й було близькнм до стану сере-дини 30-х, коли перед загальноосв1тньою школою було постав-лене головне завдання - готувати вппускннк1в для вступу у вузи. Насл!дки такого п!дходу неважко передбачити. Вже в 1949 р. значка к!льк!сть випускник!в шк1л змушена була йти . працювати безпосередньо у р1зн! галуз! народного господар-ства.

'Економ!чн! втрати в!д кедостатньо! трудово! п1дготовки учн!в загальноосв!тн!х шк!л набули такого масштабу, що в 1952 р. XIX партзМ'зд запропонував осв1тянам прпступити до зд!йснення пол!техн!чного навчання.

Характеризуючи теоретичн! аспекти п1дготовки учн!в шк!л УРСР до практично! д1яльност!, сл!д внести необх!дн! пояснения. У 1943 р. в Москв1 була створена Академ1Я педа-гог!чних наук РРФСР, яка по сут! взяла на себе функц!I за-гальносоюзного кер!вного органу. Парадоксально, але визначн!

укра!нськ\, груэинсыц та iH. педагоги офЩ1йно !менувалися як члени АЩ Pocii. Педагогi4Hl заклади Укра!ни використову-вали методнчш розробки, Шдручники психолого-педагоПчного плану, як правило, московських видань АЛН РРФСР або ж "Учпедгиз". Якщо в к1нц! 30-х рок!в центральний педагог1чний журнал УРСР ще дозволяв соб! !нколи втручатися у дискус!ю щодо визначальних шлях!в розвитку педагог!чно! науки взагал! й розв'язання проблеми деяко! практично! п!дготовки шко-ляр!в, зокрема, то в повоенний час теоретичний пошук на стор!нках "Радянсько! школи" припинився, обыежуючись, у кращих випадках, методичним. При монополП Москви у сфер! ocBiTH анал!з iснуючих у 1941 - 1954 pp. теоретичних ас-пект!в щодо трудово! подготовки школяр!в Укра!ни законом!рно зм!щуеться на дом!нуюч! в той час московськ! педагог1чн! ви-дання. У 1951 р., у зв'язку з таким станом речей, у другому номер! "Радянсько! школи" з'явилася ц!лком об'ективна оц!нка робота укра!нсько! педагог!чно! науки за останн! роки. Було визнано, що в УкраШ не надруковано жодно I значно! монограф! I з питань педагог!ки i психолог!I, не створено нових п!дручник!в з цих дисцшШн, надто шло п1дготовлено s6ipHHKiB наукових праць, не захшдено за цей час жодно! док-торсько! дисертацП з педагог!чних наук. Але чи не найнебез-печншою була сама атмосфера науково! робота, абсолютно поз-бавлена духу творчих дискус!й, аргументовано! боротьби думок, що значно гальмувало загальний розвиток педагог!чно! науки.

В!дм!на ypotciB трудового навчання i фактичне знщення психолого-педагог1чно! науки обумовили значне в!дставання в!тчизняних вчених при теоретичному обгрунтуванн! основних

!дей. Використовуючи матер1али монографШ А.Вихруша, мои.ча стверджувати, що на початку 50-х рок1в р!вень теоретичного 1 методичного забезпечення навчального процесу (маемо на уваз1 ТруДОВу П1ДГ0Т0ВКу) В1ДП0В1ДЭВ р!ВНЮ ДРУГОГ ПОЛОВШИ! XIX ('1 . Для П0л1гтш9ння ситуац 11 було необх1дно десятки рок!в.

Як вже зазначалося, в Укра!н! у перш л!слявоснш роки з 1н1ц1ативи М.Хрущова було здШснено спробу через обов'яэ-кову позакласну гурткову роботу залучити вс!х школяр¡в до трудово!д1яльност1. Але з огляду на ряд причин, 1, в першу чергу, матер1ального забезпечення тако! вежливо! !н1Ц)зтнвл, позакласною гуртковою роботою у 1945-1954 рр. було охоплено в середньому по Укра1'н1 не б1льаге 5-7 % учн!в загялыюосв1т-н1х шк1л. Наочну картину ситуацИ дають граф!ки складен1 на основ! даних по Полтавськ1й облает!, яка у питанн! орган1за-ц!1 позакласно! гуртково! роботи заввди була одн15ю з кращих.

Sa®míen aara/atcí Лльмосг! oensçlB га гупшещв Пздаввсько! овлзс« у 1939 ■• 19Ы рр

Шлькхсгь вколяр1в

Г^шПиа: I - загальна к!льк1сть икотзр1в;

il - к1лькдсть учн!в, скоплении ус1ма видгыи rypiKceoï лютьюсИ;

III- к1льк1сгь «ядах кггаротспв i техншв (в S eir эаггльно!' кдлькссм.).

- 21 -ВИСНОВКИ

Анал1з психолого-педагог1чно1 л!тератури, арх!вних дже-рел з проблеми трудово! п1дготовки школяр!в дають п!дстави для наступних висновк1в, як1 можуть бути використан! при розробЩ ново! концепцП трудово! п1дготовки учн1в нац1онально! школи, методдчних рекомендац!й з цього питания.

1. Трудову п!дготовку учн1в сл1д розглядати не як вузь-ке завдання профес1Гшо! п1дготовки, а, в першу чергу, як важливий фактор у формуванн1 всеб1чно розвинуто! особис-тост!, який 1 через десятил1ття впливае на як1сн! характеристики продуктивних сил даного сусгпльства.

2. Незважаючи на складну соц1ально-пол1тичну обстановку 1937 - 1954 рр., в багатьох пер1одичних виданнях окремими В1дошми педагога!.»! неодноразово ставилось питания про необ-х!дн1сть пол!пшення трудовот п!дгот^вки учи!в, шо св!дчило про розум1ння потлковоеп в1дм1ни викладання ручно! прац!.

3. При вкрай неспрнятливих умовах укра!нськ1 вчен1 (в першу чергу А.Макаренко, Г.Руденко) активно 1 глибоко роз-робляли питания системи трудово! п1дготовки учн!в. Однак специф1ка проблема вшагае пост1йно! взаемодП теоретичних, концептуалышх полонень 1 практичного досв!ду. В1дсутн1сть останнього э друго! половини ЗО-х, а також поступова втрата контакт1в з психолого-педагог!чною думкою 1нших кра!н привели до само1золяц11, декларативного проголошення принцип1в пол!техн1зму 1 трудово! школи без належного матер¡ального й науково-методичного забезпечення, що сприяло розвитку формального п!дходу до одного з найскладагших питань педаго-г1чно! теорП.

- 22 -

4. Вши на урок!в трудового навчання у 1937 р. ! фак-тичне знщеяня психолого-педагог!чно! науки обумовшш значне в!дставання в!тчизняних вчених у теоретичному обгрунтуванн! основнпх 1дей. 1сторичний досв1д св!дчить, що альтернативи урокам трудового навчання в загалъноосв!тн!х школах немае.

5. При участ! 5 - 7 % школяров у б1льш-ыенш систематичны та ц!леспрямован!й позакласн1й трудов1й д1яльност! проблематичною е можлив1сть функц1онування у практиц! за-гальноосв1тньо! масово! школи 1937 - 1954 рр. ' повноЩнно! система трудово I тдготовки.

6. Укра!нська трудова школа 1931 - 1954 рр., незважаючи на згортання трудово! подготовки в ц1лому, все-таки мала ок-рем! позитивн1 здобутки, як за зм!стом, так 1 за формою (наприклад, !спити з трудового навчання у вкпускних класах), як! заслуговують на увагу в тепер1шн1й, чимось под1бн!й, склада Ш економ!чн1й ситуацП.

7. Р!зноман!тшсть форм трудово! д1яльност!, обумовле-ннх екстремальними умовами в1йськового часу, варт1 насл1ду-вання у навчально-виховному процесс сучасно! нацЮнально! школи. Серед таких форм допомога д!тям-сиротам, с!м'ям мало-забезпечених, громадянам похилого в!ку, як!, опираючись на засади християнсько! морал!, в вдал!ш поеднанням трудового ! морального вихоБання.

Матер!али нашого досл!дження не вичерпують ус!х питань, що стосуються вивчення трудово! подготовки учн!в. Зокрема, б!льш глибшоI уваги заслуговуе проблема залучення шк!льно! молод! до народних ремесел, особливост! орган!зац!\' прац! д!вчат, функц!онування системи трудово! п!дготовки учн!в у заруб!яшй школ1.

- 23 -

0СН0БН1 ЛОЛОЯЕННЯ ДИСЕРЩП ВШШДЕНО У ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

1. Трудова п!дготовка учн!в в умовах тоталНарно! дер-жави(1931-1941 pp.) // Трудова пол!техн!чча школя: м!фи 1 реалыисть (1917- 1941pp. ). - Khïb, 199-1. С.79-112 (27 % тексту монограф!ï).

2. Подготовка студентов к проведению семинарских ¡занятий в процессе трудового обучения старшеклассников // Методические рекомендации по совершенствованию учебно-воспитательной работы на факультетах подготовки учителей общетехнических дисциплин. - Khïb, 1989. - С.7-8 (у сп1вавторств1 - 69 % тексту статтО.

3. Трудовий гарт молод1 Терноп1лыдини (1939-1952 pp. ) // Тези доп. наук.-практ. конференцП. - Терноп1ль, 1989. - 4.1. - С.36-38.

4. Становления систем!! трудового внховання в зах!дних областях УкраГнсько! PCP (1939-1952 pp.)"// Тези доп. наук.-практ. конференцП. - Шжин, 1989. - С.24 -25.

5. 0собливост1 розвнтку ocBiTii на Зах!дтй УкраШ 'в пер10Д окупай!Ï // Тези доп. наук.-практ. конфе-

ренц!ï. - TepuonUb, 1990. - С.65-67.

6. Педагог!чне кер!вництво процесом трудового виховання школяр1в ТернопШщини (1944-1954 pp.) // Тези доп. наук.-практ. конференцПТерноп!ль, 1990. - С.85-86.

7. Роль ! м!сце учителя трудового навчання в укра!нсь-к!й нащональШй школ! // Тези доп. наук.-практ. конференцП. - Терноп1ль, 1991. - 4.2. - С.283-285.

- 24 -SUMMARY

V.Kucharsfcy "Labour training of Ukrainian pupils of general education (1937 - 1954)".

Thesis for a master's degree of pedagogics, speciali-¿ation 13.00.01 in the theory and history of pedagogics, Drahomanov Ukrainian State Pedagogical University,Kyiv,1995.

Thesis under the defence contains the analysis of the theoretical aspects of labour training development of the pupils in Ukraine during 1937 - 1954. The subject, the forms and the methods of pupils labour training are stated. The qeneral tendency of labour training under conditions of the totalitaral society is shown.

АННОТАЦИЯ

Кухарский B.M. "Трудовая подготовка учащихся общеобразовательных школ Украины (1937 - 1954 гг.)".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Украинский государственный педагогический университет им.М.Драгоманова, Киев, 1995.

Защищается диссертация, которая содержит анализ теоретических аспектов развития трудовой подготовки учащихся общеобразовательных школ Украины (1937 - 1954 гг.). Установлены содержание, формы и методы трудовой подготовки учащихся; виявлены общие тенденции трудового обучения в условиях тоталитарного общества.

Ключов! слова:

д1ялыПсть, трудова п!дготовка учн!в загальноосв!тн1х шк1л.