автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Усовершенствование и систематизация знаний учеников средней школы в устном народном творчестве

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование и систематизация знаний учеников средней школы в устном народном творчестве"

и^СТГТТУТ ПЕДЛГОИКН ЛКАДЕЛШ ТТЕДДГОПЧНПХ НАУК

укрлтгт

Ч i irji.u ;rv |г.т"""»гу

ЗОТОПА Валентина Геортвна

УЗАГАЛЬНЕННЯ I СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ЗНАНЬ УЧН1В СЕРЕДНЬОТ ШКОЛИ 3 yCHOÏ НАРОДНО! ТВОРЧОСТ1

13.00 0-! — ГСОР151 ra icTopïn педагогши

АВТОРЕ Ф Е Р A Г

дисертацм на з/зобуття наукопсго ступеня кандидата педагопчних наук

KIÎÏB —1993

Робота виконана в 1нстнтут1 педагог1кн АПН Укра1НИ.

Науковий кер!вник

дшсний член АПН Украпш, доктор педагопчних наук, професор О. Р. МАЗУРКЕВИЧ

Науковий консультант

доктор педагопчних наук В. Г. БУТЕНКО

Оф;дШн1 ононенти

док.тор ф!лософськнх наук, професор В. О. КУД1Н

доктор педагопчних наук, професор В. Ф. ПАЛАМАРЧУК

Пров1дна установа

Захпст в!дбудеться

Прикарпатський ун1верситет ш. В. Стефаника

Л)„

_1993 року

{у о. ¿Г,

год.

на оасЩанн! спец1ал1зовано1 ради'Д113Д5.01 в 1нститут1 педагогши АПН Украши (252601, м. Кшв-1, вул. Трьохсвятнтельська, 8).

3 дисертаЩею ыожна ознайоиитись у б!блютец1 1нституту педагогией АПН Украиш.

Автореферат роз1слаио «

уМа

Вченпй секретар спсц1ал1зоваио1 ради

1993 р. М. П. ЛЕГКИЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

А к i у а л ь п i с т ь досл!д:тшя. У сна народна тнорчЬяь иа

попить частину нацюпальшн i вага. илю.водсыаЛ духовно! культури. ¡-(coóxi;(iilcTb i"í ииичеппя полсшосться .моральною, ¡сторичною, худож-ныяо HiiinicTiü та вллввод; на роввиток сучненого мистецтпа. Уснопое-тичн! обравн — осереддл сфор.мованпх протягом тривалого часу емо-нш, уявлепь, ¡деал1в, правил, ЯК1 складися у дн-.ву впховну систему — пародну недагопку. Розумшпя цього, особливо впразно виявлене в сусп1лыюму, пауковому та псдагог!чпому середовищах, спонукае до нового погляду на 1снуючу практику i визначае особливост1 шдходу до процессу засвоешш знань а ус но! народно! тпорчост!.

У тпкМлт.ттШ нрактиц! счоетерп-аютвсл тендепцп розширення обсягу

ф| >. ihK.'iojüii ц'о мa repia.'iу. 1 |е в.ве внашпло свое воображения у про грачах i [Лдр\'чпика\ нарчдо тавства, \ ирап'сввчм. pouiicBKo'í, с г; i 1'овоТ лперат\р та дслки.ч iiiüinv n|Hvtwrii! i факулыатившгх K.vpciis. v< ча народна тпорчк-i i. шп;ча<п ься иг tí.ii.mi и win пичтх га середHix (; 11 v було npoiarou ылы.ох т п шл;х доел i а.пть ). a i в с i арлшх класах.

()б[-р\ чт оваи'и-1 ь lai.oro шдход\- Büi'ii;ac. в на> ьоко-теорстично! снад-iuiiiiii, в ;! 1чI¡i ро.¡краге значения фольклорно! культ\ри в н;игп народу. .;';ieoi;ani e.ie¡ui(¡M4¡ii дик гоцькл особ, iiiiioci i уснопоетпчннх TBopiB, ix шдняпалышн i нова'чвт-естетнч inn'i bmíct ( AI. К. Лвадовськни, !!. II. Лннбн. О. AI. ЛсЬанаеьвв. Ф. ]. Буслаев, С. 15. Басидьчепко. Б. Д. ГрШченко, AJ. С. Грушевсышй, AI. II. Драгочанов, С. О. Р.фре мов. П. О. Нулин, О. О. Потебня, В. Я. Пропп, I. Я. Рудченко, Б. М. i IO М. С--колонн. АТ. Ф Сумдоп. Л. Т. Чччеров. П. ТТ. Чубчнгышй). i! "рпинвадп upoiuvy capulí манил народно'!' нося!. 'и ефеигивиого .'.а С»ОС1ШЯ суп'сву |>ОЛЬ |Ид!грНЮТЬ Ul!,OHOMl|)ll(«ni nil.'OltOÍ ВСИХОЮГП, ней xo.iori! художньо! творчослч та художнього сприйняття (В. Б. Богослон-с.ькии, Л. I. Божовпч, I. С. Кон, О. О. Слпрнов; Л. С. Внготськи/'г, С. X. Ранноцоог, П.'М. Якобсон). ДослЬтження л нитань народно! педагопкн ÍAT. Г Стельмяхппич) дають можлшнсть збагатити сучасш методи i imniiuMii шшжання vcaonoe i пчнвлн n;ifi«'ajni, опИчничи ввичаачн градицквмн.

Шнротгш'г досвьд вивченття vchoí народно! творчост! надбании и чегодшр .'[¡тора г\'рп ií\ К. Бочаров. Т. (р. Пугапко. ф. I. Б\тлагн. I!. I!. 1')одово.'/)в. В. Р> Голубков. AI. О. 11 i! г i т i п и ;i. 1!. II. Остргч-оргькин. М. О. РибШкова, В. Я. Ctoiohíh, В. Ф. Фролова). Заслуговус у вага положения про необх1дШсть зважати на художню специфжу фольклору. Докладно висв1тлена робота над окремими жанрами (загадками, присл1в'ями. приказками, казнами,- тенями, думами, билинами). Розглянут| pi3H0MaHiTHí форми вивчення усног народно! "творчост1: класно-урочнь фанультативгп, гуртков!.

Все це важливо, однак тепер1шн1х педагопчних вимог ще не за-довольняе. Продовжуються пошуки шлях1в засвоення уснопоетичного матер1алу не т1льки як сукупносТ1 окремйх фольклорних жанр!в, а 1 як цШсно! художньо! системи.

Трудной^ рсал1зац11 названого напрямку зумовлюються недоско-налою розробкою зм1стовного аспекту програм для р1зних тигив шил, недостатньою психолог1чною вмотивован1стю шлях1в вивчення фольклорних твор1в на конкретних етапах середньо! осв!ти, слабкою на-' ступшстю викладання усно! народно!" поезП в молодшому, середньому' та старшому шальному вЩ1.

Найменш педагог!чно обгрунтованим 1 практично забезпеченим ви-являеться вивчення усно! народно!" творчост! старшими шдл1тками. 3 психолог1чного погляду, цей пер!од — найсприятливший для уза-гальнення 1 систематизаци здобутих раньше, на початок навчання в старших класах, розрдзнених 1 безсистемних знань з фольклору, гли-бшого проникнення в ¡сторико-художшй св1т народного мистецтва, усвщомлення його морально-естетичних засад та ¡деал1в.

Анал!з зазначеного комплексу проблем, розумшня рол1 усно! народно! творчосп у розв'язанн! шзнавально-виховних завдань школи, а також недостатня досл1джен1сть можливостей узагальнюючого вивчення фольклорних твор!в на м1жпредметнШ основ!, зважаючи па !х специф!ку, зумовили необх!дн1сть спрямування дисертац1йно!" роботи в пошук шлях!в узагальнейня 1 систематизацП знань учн!в сереяньо! школи з усно! народно! творчост!.

О б' е к т о м досл1дження с процес вивчення уснопоетичних тро-Р1В у старших класах середньо! загальноосвиньо! школи.

Предмет досл!дження становить система узагальнюючого вивчення усно!" народно!" творчость

Мета досл!дження полягае в науковому обгрунтуванш, розроб-ленн'1 та експериментальнШ перев1рщ системи узагальнюючого вивчення усно!" народно! творчост1, визначешЦ ишгав ефективного засвоення учнями фольклорнопоетичного матер1алу.

Г 1 п оте за досл5дження: ревень знань з усно! народно! творчеств шдвищуеться за умови !х яиЛсно нового — узагальнюючого 1 систематизованого — засвоення у старшому тдлггковому Результатами такого засвоення е: цШсне сприйняття художньо! системи фольклору; сформоване уявлення про ун-1версальшсть, Штегрованкть шформацП', передано! образами народнопоетичнрх творДв; здатн1сть бачити фольклорт витоки художньо! л1тератури 1 визначати !"х роль у нш; ставлення до усно! народно! творчост! як до культурно! сггад-щини народу; духовний розвиток особистом!

Мета 1 гШотеза досл1дження зумовили в1дпов!дн1 завдання:

— Анал13 1сторико-педагог1чного досвщу, сучасно! практики 1 тен-денщй вивчення усно!" народно! творчосп в середнШ школ г,

— Обгрунтування 1 розроблення педагог1чно! системи, яка забез-печуе ефективне засвоення _ народних уснопоетичних твор!в старшими гидл1гками (програма, дидактично - методичне забез-печення, цикл урошв або факультативних занять, критерП" ефектив-ност! педагопчних р!шень);

— Перев1рка Д1евост1 запропоновано! системи в експерименталь-иих класах, трупах;

— Подготовка 1 формулювання науково-методичних рекомендацш для узагальнення 1 систематизацГ! знань з усно! народно! творчеств

В робот1 над дисергащею застосовувались загальн! I специф1чш метод и та прийоми науково-педагог!чного досл!джения: те-

орг-тнчнпн 1 контеит-аналЮ: ппвчсштя псдагоптпого дося1дУ. педагог! ч-ииЛ експернмсит; апкетуваиня 1 Шгорп'нжания: псдягоПчие ження: бес'1ди з учителями та учнями.

Ёкснсри.ченти проводились у соредШх школах .V; 1 1 ч. Норд ян '.ька, с!Л Трояни Вердянсвкого та Новочолтавка Черипчвського рай о н!в Занор1зько! облаен, сел ища лпськоги типу 11ов1 Санжарм Нолгав-сы;о1 области

!\1 с т о д о л о г 1 ч ¡1 у о с н и и у дос. пд.мчжя ста поили 11, поац! вчсш1Х-фолыс.шрист1в, ет»игрцф1и, 1дгорик1в, ф1лософ1к, л!тературо-знавц1в, роботи з проблем вшово! психолога 1 психологП художнього сйрпГпшшл творш слог.ссиого мпетецтва, положения дидактики про узагальнення 1 сипч'митииицИ". ¡нитроилие ннбумя мнннь а р1зних мредмет1в школьного шшчсшт.

Наумова нов и з п а досл!Джения внявляетьея у визначешп сут-кост1. узагальшоючого вивчення (Ьольклорпогюетичного материалу, яка полягае у розкрнгр усно! творчосп в 11 художмщ ць'испос'п, Шзнаваль-ному та народно-педагопчпому значепш; етворенщ системи, що за-безпечуе ефективШсть нроцссу узагальнення 1 снстематизацп знань з фольклору.

Т е о р е т й ч и у з н а ч н м 1 с т ь досл1дження становлять: пси-холого-аедагог1чне обгрунтування 1 експериментальна перев1рка до-цьтьност! системи узагальшоючого пнвченпя успопоетнчних твор1в: розроблцнпи критерии яь<кт( впзнв усиоТ народно; творчост! як 1в>-казншлв ефем ивпоп 1 запрононпзаноГ системи: розврпття взаемозв'яз-

мЬк сфор \ювашст;ч узагалыюного уявлеинн при художню систему фольклору | сга».ичш;м1 старпюкласники; до нього як до морально-егтеппио'! куль'1\ри наооду, Гюго духовного багаитва.

П р а в ! и ч н с з п а ч е н п я дчс.'Мданчшя голягае: у шдготон леннх автором науково-методичннх рекомеида^ях для вчптелп! се редШх шк1л з \\!агалыжночого еттсматизонаиого засвоення усно! на родно1 вое;',!! у ;$в'я;»ку ;> набуггим лнературно'1 оевгпг. визначенш .!м1сту узагальшоючого вивчепня фольклорнопоетичних тпор'щ у стар тих класах: характеристши педагопчних вимог до пронесу узагаль нення 1 снстематизацп знань з усно! народно! творчост1; розробленш шлях1в цШсного сприймання фольклору на ъпжпредметтй основ!.

В 1 р о г 1 д и 1 с т ь здобутих р е з у л ь т а т 1 н забезнечуотьсп застосувашшм комплексу взас.модоповпюючпх методш доел ¡дженни. ;па в1дпов!дають ¡¡ого сисциф1ц1, мет! 1 завданням, шлыЛсним 1 якк-ним анализом експериментальних даних, апробац!ею методичних рекомендаций у процес! 1х впровадження в практику роботи шк1л.

Апробац1я роботи. ОсновтП положения 1 результати досл]д-ження розглянут1 1 обговорен'! на буз1псы;нх наутгопп-практтгннтх (Пер дл1кч>1;. 1П92, 199Г-'>). 1',сеукпа'!неыай (Дн'троветроиеьк, 19ПЗ) та .\livi; народип! ('Бердязськ. 1992) конфепешплх: на заиданнях .таборатор^' вивчення Л1тератури 1нституту педагогши АПН' УкраТни (КиТв. 1990 — 1Р93): викладегп 1 1;опшрен1 в и'яти пуб.л1чац1ях.

Н а з а х н с т в и н о с я т ь с я:

1. Тсторико-педагопчне та психолопчне обгрунтування узагалг.ню-ючого вивчення усно!" народно! творчост! в середнш школ{;

2. Визначення сутност!, см!сту 1 шлях1в узагальнення 1 снетема-тизацН знань з усно! народно! творчост1 старшими п!дл1тками;

3. Система узагальшоючого вивчення усно! 'народно! творчост! та 11 реал!зац1я через ¡нтегровапий м1жпредметнин п1цх1д;

4. КрнтерН оцйки е'фёктивност! узагальнення 1 'систематизац!! знань з усно! народно! творчост!.

С 'г р у_к тура дисертацГ! зумовлена лог!кою досл!дження, яка внявляеться у иосл1довпому виконанн1 теоретико-практичних завдань, шдиорядкованих досягненню поставлено! мети, 1 побудована, зважа-ючн на 'специс}нчш вимоги до узагальнюючого вивчення усно! народно! творчост! в середшн школь В!дпов!дио робота складаеться 1з всту-ну. двох глав, висновтв, сшску внкористано! литератур» 1 додатшв.

ОСНОВНИИ ЗМ1СТ

У в с т у н 1 обгрунтована актуальн1сть проблеми, визначеп'1 об'-скт, предмет, мета, завдання, гшотеза досл!дження, зазначен1 його теопетич1п основи та методи; охарактеризован! наукова новизна 1 практично значения; доведена в1ропдн!сть здобутих результаив; представлен! даш про апробацпо роботи, перел1чеШ основьи положения, як! виносяться на захист.

У перш!й глав! — «1сторико-педагог2чш та теоретичн1 засади розроблення систепш узагальнюючого вивчення усно! народно! тлорчост1 в ссреднШ школЬ> — розглянуп специф1чн1 мистецьк! особ-лиг.ост! та значения уснопоетичних твор1в для шального навчання 1 ниховання, проанал!зовано ¡сторико.ф1лософськ1, етнограф1чт, фольк-лористичШ 1 педагог1чн1 джерела з метою науково-теоретичного об-грунтування удосконалення процесу вивчення усно! народно! словес-носп (на приклад1 рос1йсько!, з залученням укра!нсько! та окремих твор!в 1нших народ!в св1ту).

Роль усно! народно! творчост! у вихованш та оевт дией 1 молод! зумовлюеться !! суттевим впливом на розвиток духовно! культу-ри: ¡нтерпретащю ¡сторичного .минулого, формування морально-есте-тичних !деал!в, збагачення мови, л1тератури та 1нших вид!в мистец-тва. Уснопоетичне слово збер1гае узагальнений образ народного св!то-сприйманпя ! с своср!дтш ключей, за допомогою якого вгдшукуготься нацюнальш витоки характеру людини, !! прагнень ! вподобань. Водно-час фольклор в^ображае загальнолюдськ! надбання, тдтвердшуючи блнзыисть багатьох народ!в 1 !х культур. Фольклорн1 твори м!стять у соб1 !нтегровано-ун!версальну !нформац!ю, мають значний емоцшно-оцшний потенц!ал. Щ якост! 1 спонукають до уважного наукового роз-гляду проблеми вивчення усно! народно! поезп в середнШ загальпо-осгптшй школ!.

Методом теоретичного анал1зу встановлено. що шдходи до викла-дання фольклору пов'язан! з загалышм переб!гом сусп!льно-1сторич-иих 1 культурних под!й та явищ педагогичного процесу. Осшльки 1; XIX ст. усна народна творч!сть традицшно розглядалась у склад! л!-теоатурно! осв1ти, в робот! докладно простежен! р!зноман!тн1 аспекти доелвджувано! проблеми у спадщиш вчених-словесник1в: використання уснопоетичних твор!в як найкраших зразкчв для вивчення р!дно! мови 'I народного, пацюнального виховання (Ф. I. Буслаев); анал1з усно! народно! поези у зв'язку з !! специф!кою та особлнвостями воображения ¡сторП (В. В. Водовозов, В. Я. Стоюшн); виклад фольклорного ма-тер!алу на основ! сучасних л!тературознавчих та фольклористични.х нраць, увага' до взаембзв'язку уснопоетичних ! авторських словесно-художшх твор1в, необх1дн!сть !х з!ставлення, дотримання наступност1 у вивченн! усно!' народно! творчост1 В1Д молодших клаав' до старших (В. П. Острогорський). П!дтверджене положения про те, що вивчення

фольклору • в -минулому- стол1тт1-нросувалось в!д- пошук!в-у- иьому В1Д- --------

поеден па папважлпвшн питания сусшльного життя -- до сприпняпя ¡и; шдобрал.тпип пародннх ¡деа.'нв, спроо внховання на цiíï ochobí д1 -sumpaïiwiuix ииглнд1в i гуманияичних ничуть, исчислении ycuoi пародии! thop'joctl ни тЬяы.'п як художньо! irnipiï, народного cniio-глядх , a i як мисгецтва слона.

l'ejj .1ыаго.ц дього розвишу, незважашчп на iioro суперечносп, 'уло впзрядко;;анс викладанття ycnoï народно! творчост! в серсдтпх уч' i ¡ ; 11 х закладах. A.ic у XX ст., щоб уаядомптп значения нас.'йдування пл")\'1иго д( 1с!я ду, norpioni Г> у. 11 [ десятплгпя, впродовж якпх педагоги (10. .М. Соколов, М. О. Рибншова, • В. В. Голубков, Т. Ф. Вугайко, О. Р.'Мазуркевич) доводили .нропх1дн|сть творчого викорис.тання попе-редШх падбапь.

Upo encie.uHHÜ шд.-ид до вивчення фольклору в шко.'ц дюжий говорит, ночниаючи з кшця 30-х pp., коли oitpeMi з його TBopin роз-глядались, у початковш та середшй шкьчьних ланках, а в старших клисах лггературний курс в1Дкривався узагальненим роздилом «Усна народна пое.'ня».

Програма з.л1тератури 1939 р. п1дсумовувала педагопчн! здобут-icii i одночасно висв1тлювала проблеми вивчення ycHoï народно! твор-4ocTi,'"nni з часом ставали в1дчутшшими: згодом з не! вилучено зах!д-ноевропейський фольклор, скорочено кшьшсть росШських уснопоётич-ннх YnopiB, зайве пол1тнзовано штерпретацпо деякнх художшх образш i.i .'»uexi'\ cano ¡it» нац'юналышл. так i загалыюлюдським у imytamii народного сл<>на. Пропкав зворо ппш пронес. панрикшпд '10-х pp. 1нд с\ икона тема з yenoí народно! творчосп в систе.матично.му кури ,'пте-pai.vpii иже не иппчалась. Перенесения ознакомления з фольклор ни.ми i норами до сгрсдшх класчв впзпачило подалыщ оомеження у ïx сирин

ПЯТ1 i.

Так'i явшна зу.иовнлп активна шяпукп люжлпвостеи удосконалеппя нроцесу ип'кладанпя ycnoí народно! noe.ùï (В. Ф. Фролова. П. Г. По poóiioi;. Л. О Ухова-Со.юмша). Запропоповаш подходи i тепе)) склада ¡oí к пауков! (JciioHii poóorii над фольклиршмюетичними твора.мн н шко л'| i pea.iiayioi вся в принципах жанрово-те.иатнчно! иобудовн внвчен ия ycnoï народно! творчости врахування И специф^чних особливостеп, ¡сторичних умов зародження, розвитку. сучасного 1снування та худож-пы)ï iniepiipciaiuï реалышх подш; шдшлпдиосп народнечоетиЧних inopin шкошш моя;лппостям yhiiíb у ïx cnpni'niírr ri ; впкорискншя м ivi;-нредыетноги зв'язку i ноеднання р1зноманпних форм роботи (класних, позакласних, позашкьчышх); системного шдходу у навчанш i вихо-isanHi засобами усного народного слова. Дбайливо допрацьован! на-стуинимн дос.Цдпиками (Т. С. Веселова, Я. Р. Кошелев, В. С. Коше-лгва. M 'О. Шт:1тпта, Л. Т. Удод), вотпт все л; 1ттод1 ставали дсклара

I ПГ.11ИМП.

Я опорою на iloBÍTiii пуо.'пкацп та екепериментальШ дат в робоп характеризуешься сучасний етап i тенденцп у вивченн] vchoï народно!' пюрчостк розишра'ши обсягу фольклорнпх знаиь, тянЛння до íiitc гропапого впкладу uaTepia.iy, бктып вмотпвоване iioro розммценпя шдношдш) психолого-вшовим особливостям учшв.

Однак i в таких умовах проблеми удосконалення процссу яасвосн-ня фольклорнпх знань не пересташть бути актуалышми, вимагатн на-укосого гпдходу i практичного розв'язання.

Встановлення реальних píbhíb об1знаност1 з усною народною пое-

3ieio теля i'i вивчення, з'ясування рол! фольклорних тЬор!в у форму-ванш евпогляду, збагаченн1 духовно! культури за допомогою як1сного i кшыасного анал1зу п!дсумкових контрольних робГт, в1дпов!дей на запитання анкети, iHTepB'io та пор1вняния !х злпету (констатуючий ек-сперимент) показали, що, при BCix позитивних результатах засвоення уснопоетичного матер1алу, значна частина учн[в залишаеться надто поверхово ознайомленою з фольклорними текстами, сприймае !х на-!вно-прим1тивна. Пщл1тки готов! черпати духовность з народного дже-рела, але недостатн1 знания явищ, понять i уснопоетичного зм!сту мало сприяють цьому. Традиц1йна орган1зац1я процесу засвоення ус. но! народно! творчост1, за якою в початкових та середн1х, а останШм часом i в старших класах.вивчаються окрелп розр!знен! фольклорш твори з розпод1лом на жанрн та !х групи, потребуе принципово! змши Шдхрду — переходу вщ ¡зольованого до системно-узагальнюючого вивчення.

У Д.Р У г i й глав1 — «Система узагальнюючого вивчення усноГ народно! TBopnocTi в 'i'i иедагог1чнШ ц1л1сност1 (IX клас)» — викладе-по осиови узагальнення ! систематизацп фольклорних знань як п1д-сумкового процесу !х засвоення в середнШ школ1; обгрунтована думка про те, що за цих умов вилив усно! народно! поезп на формування духовних цпшостей шдлт;ш може бути- ефективншшм.

Узагалыиоюче вивчення усно! народно! творчост! за своеф сут-hictio як!сно ¡нше, у пор1внянн1 з попередн!м. Воно: а) систематизуе знания, отриман! paniiue; б) дозволяв познайомитись з новими фольклорными темами, ¡деями, жанрами i сформувати на цш ocHoei роз-ширене, поглиблене уявлення про фольклорну систему як орган1чну частину духовно! культури народу, худошню природу словесних, сло-весно-шсенних жанр!в; взаемозв'Язок усно! творчост! р1дного та Шших народ1в евггу; в) створюе передумови для можливого подальшого са-мостшного вивчення усно! народно! поезП i авторських твор1в, по-в'язаних з фольклорною традиц!ею; г) сприяе вихованню позитивних людських якостей шляхом осягнеиня художньо-образного, емоцШно-онДнного CBiTy усно! народно! творчост1.

Узагальнююче засвоення фольклору не лише можливе, ^ й ефек-тивн!ше тод1, коли здШснюеться за певною системою. Вих1днидш 'i'i побудови е: ф1лософське визначеня понять «система», «системний Л1ДХ]Д»; сучасн1 трактування сутност1 педагоЖно! системи; анал1з до-св1ду, шк1льно1 практики i тенденц1й вивчення усно! народно! твор-чост1. Систему складають компоненти: 1) зм1ст (тексти фольклорних твор1в для читання i вивчення старшокласниками); 2) дидактичн1 принципу методи i прийоми узагальнення i систематизацП знань з усно! народно! творчосп; 3) тематичний цикл урошв або факультативних занять; 4) критери ефективност1 педагопчних'р1шень. Кожен 'з них е оргашзащею нижчого порядку стщ;овно системи узагальнюючого вивчення усно! народно! творчоси, взаемопов'язаний з 1ншими, а разом вони становлять цШсне утворення. Останне ж входить тдеистем'ою в процес викладашш л1тератури i Шших навчальних предмет!в, визна-чаеться осв1тньою роллю фольклору та його значениям у духовному }KHTTi народу.

Система узагальнюючого вивчення усно! народно! творчост1 мае свою внутр!шню структуру i передбачае в1дкрит1сть, залежн!сть в1д 30BiiiuiHix фактор1в. Цей вненовок ¡люструеться к1лькома граф1чнимн схемами.

С

В робот! носл!довно охарактеризованГвсГкомпОиеити системи. ' -

Пер ш и |\ компонент. Ккспериментальна програ.ма (злист) у;'.а гальнюючого вивчення усно! народно! творчосп розроблена зпдно уяиленням про Лого сухость 1 передбачае викладання цШсного- фольклорного циклу, який складаеться з тем:

Витоки усно! народно! творчостк

Попяття про фольклор. Уснопоетична творч1сть народ1в св1ту, и пацтнальний характер.

Джерела усно! народно! творчоеП; життя еусгИ.пьстпа 1 творчк'тъ народу.

Тематичне 1 жанрове багатство фольклору, його художня довер-

П1СИ1СТЬ.

Твирщ, еп!вц! 1 збирач1 усно! народно! иоезп.

Фольклор 1 л1тература.

Поез1я народного життя.

Календариа 1 обрядова творч1сть. I! зверненкть до людини. Вит' пения труДово! основи народного життя, життевих цикл1в 1 ритму.

Хл1боробський календар 1 теми обрядово! поезп, иов'язан1 з ним.

Народний обряд як виявлення духовно! культури. Новор1чна об-рядн!сть 1 !! поетичне вираження. ВесняШ та л1тШ обряди 1 п1сн1.

Народна естетика 1 1деали у календарнШ 1 обрядовШ поезП ук-р<шщ1в, рос1ян, б1лорус1в.

Поез)я родинного життя.

Народна неказкова проза.

Основш жанри неказково! прози. I! теми та еюжети.

Характеры! особливост1 переказц; 1 легенд, воображения п них ийродного св1тоспрпй.мання ! народно! оЦ!нкн нисшгленнт поди).

Бнлнннин епое. Думн. 1сторичн1 я1сн1. Балади.

Попяття про епос. Билина як народний геро!ко ечпчнин тн'и», п походження, тематика I сюжети.

Билини про старших богатир1в, кщ'вського 1 новгородского цш;л|в; изображения в них народного життя: геро!чно! ¡сторп, культури, .\н> рально-естещчних поглядев, елеменЛв народно! педагогши.

Гуман!зм билинно! 1де!.

Взаемозв'язок укра!нського геро!чного епосу та епосу !нш'их народи: з роанським.

КомпозиЩя билин, мудр!сть 1 краса бплшшого слова, особлнноеп оилинно! розповш.

1сторичШ шет, думи як жанри усно! народно! творчость- !х роз-виток у р!зн1 1Сторичн1 епохи, теми 1 поетика.

Балада як один з найбшьш поширених жанр1в у творчост1 народов опту. Особливост! художньо-образного в!дображетшя життевих птиц и пародиях баладах. Тематична, ¡дейна та художня олииькн-ть укра Тпеьких, росшських 1 биторусЪких балад.

Народн! л1ричн! п!сп1.

Тематичне багатство, комиопицы 1 поетичщ засоби, слови 1 ме.м ' ди! в л!ричШй шсн!.

Сп1льне в тематичному зм!ст! ! поетиц! народних сх1днослов'ян-ських п1сень.

Народнопоетичн! жарт!влив! жанри.

Скоморошини, п1сн1, небилиц!, докучлив! казки-пародП, анекдотн, част!вки. Характер см!шного в них.

Гумор' 1 сатира с народшй драли: театрн Петрушки, мандр1вних _днк1в.

У сна, народна. творч1сть як нащональна 1 загальнолюдська спад-щнна.

Д р у г и й компонент. Специф1чш, характера для роботн над фольклорпими (або над фольклоршши 1 л1тературпнми) творами бшь-ше, н1н: над Шшими штльними предметами, вимоти сформульовано на оспов1 загальнодидактичних принцигпв. Зважаеться на особлпвоет1 народно!' поезп як мистецтва усного художнього слова, нодШШсть ] вщмнпйсть у сприйшгт усних \ писемних твор1в; законолириост! психологи вшу. 1 -психолога навчапня; положения дидактики, в яких пай-посл1Довш:не втктена 1дея узагальпення та снстематизаци знань я ок-ремих тем, роздШв; анал!тичи1 характеристики не 'плыш окремпх пналышх предметов, а 1 !х труп. До приицнп1в узагалыноючого ви-вчсшш усно! народно! творчосп взнесено внмоги: достатньо! к!ль-кост1 уснопоетичиих ,твор!в для !х узагалыноючого вивчення; дотрн-манпя епецифИш фольклору; в1дпов1диос'п ирийомт анал1зу тпор1в усно! народно! ноезП рншев! художньо-образного воображения жит-тевих явшц у них; сшввщпошения законом1рностей психологи в1ку, психологи художньо! творчост1 1 психолог!! художнього епрпйняття; врахувания ¡стори'чпого аспекту; актуалшацп морального досв1ду ми-пулпх покол'шь; 1Шц1атпв1юет1 вивчення, врахуваипя оеобистчснпх .ху-до)1;н'1х штерес)в ] розвитку 1нднв1дуалышх творчих здШностей шко-ляцш.

На занпттях з усно! народно! творчост1 г, старших класах засто-еосуються ркпшмапгпп прнйомн узагальпення, систематпзацП' вивче-ного 1 поглнбления зпаш» па цш основи Необх1дшсть показу, тематич-них та ¡дейпих зв'язк1в пацЬналыюго фольклору з миетсцтном 1нншх народит евпу, практичного ознакомлении з фольклорной) типологию, художньою сиецпфпнно успоиоетичпогэ матер1алу зумовлюе здшснен-нп апа;Цзу 1 синтезу, пикористаиня пор1внянь.

Т р е т 1 й компонент. П окремому роздии подано зм1ст 1 побудо-ву експерименталыюго уэагальненого фольклорного курсу. Шн е одним ¡з компонентш системно! оргашзацп узагалыноючого вивчення усно! народно! творчост1 1 в той же час ¡нтегруе Шш1 П структурш частнни: тут знаходять воображения злпстовний (програма) \ лсихо-лого-иедагог1чннн аспекта, результата його впровадження у нав-чалышй ироцес дають можлившть визначити ефектившсть запропо-новапих шдход!в шляхом пор1вняння з традицШними.

Четверти й компонент. Встановлено, що основою для пор1в-пяння е критерп ефективност1 педагопчних р1шень, як1 в свою чергу виявляються у р1внях знань учтв з усно! народно! творчост1. Р1вН1 зпань з усно! народно! творчост!, а також емоцшно-ощнне ставлення до фольклору як дэ культурно! духовно! спадщини, вШповщне самому високому з них, е ноказниками ефективноси вае! системи узагалыноючого вивчення народних уснопоетдчних творив,- Параметрн зм1сту р1вн1в виявленг. а) з урахуванням специфщи фольклору, ун1-пеосальногэ характеру шформаци,' закладено! у сукупност1 його ху-дожшх образ1в, 1 того впливу, який вони мають на розвиток сучасиого мистецтва, культури взагалк б) на фдстав1 результат1в дос.л1джень з проблем психологи художньо! творчосп, художнього епрпйняття 1 лЬ тературного розвнтку учтв. До них стосуються;

______—..характер спрпнпяття окрслшх успопоетпчппх тиор!и 1 худож-

иы>'( систслш фольклору юагал!: ' " !

- - сфорчовапкл ь уявлепь про утверсальнкл в, штсгрованкл в ¡н-фор.мацП, яка передаствся образами усно! народно! творчосп; ставлсппя до не! як до духовно! спад!цн:!и народу: ■ вдапПсть бачнтн фольклорщ вптокн у творах авторе:,кого мне к нтва 1 визначатн !х роль у ньому.

Пидьлено три р1вШ якост1 знань з усно! народно! творчост1. Кож-жшу в нпх 1вдп01ндае, нсвипи вмкт названих парамсгрИ!. ОстншП лш юн, доспи, рмноиаипчП варнии'П, 3y.uon.ieni осоолпностями успопое-тачного матерЫлу, але У ево'ш сукупноег! схановлять узагальнснс, НД л1сне воображения рнпЦв фольклорних знань, розмежовуючи !'х сво-

1м яки'ним вм i с. го vi,

Для п с р ¡и о г о р1впя икост! впапь (апвького) адсб1ль:шго ха рактерпе па!вно-реал1стичпе сприйняття учня.ми твор1В усно! народно! поезп, за якого сюжетт поди 1 персонаж! уявляються дшеними !сто-рпчпилш реа.аями поза будь-яким узагальненням. Художня система (рольклору бачиться простою сукупшстю уснопоетичних текстов, .жан-р!В, нюд1 -- тем 1 ¡дек (без засоб1в !х вираження). Поняття про унЬ версалынсть, штегроваШсть шфррмацп, закладено! у фольклорщ образ», частнпе всього асоциоеться з1 спробами «взнати про все» з конкретного твору або стввОнести певт знания про навколишнШ св1т з 1пдповГдними народнопоетичними текстами, жанрами. Ставлепяя до фольклорно! культурн не мае усШдомлеттго нпражепня 1 вияпляс.ться вагалышх дюральпо-ес 1 етичнпх оцшках. У ввае.мовв'явку усно! на ¡юдно! гиорчосп 1 авгорськ'ого .\шс1ецтва звертасться увага лише па ново вопивши випвп: впкорпс'1 ання автором народно! лексики, народ новоегпчпнх обравп;. вовне або чапкове цитувавня фольклорних тек и ¡в тощо.

Д р \ г и в р1вень якостд зпань (середин!) вЦзначаел вея першими (пробами художнього узагальненпя, прагненпям пояеппти зм1ст фольклорного тексту за допомогою аиа.пву його окремих обра.-нв х сюжет-по! лшп. При цьому можлшй як потяг д.) простого переказу, харак-герипй бкчыпе для перпюго р1вня, так 1 афобп оемпелти художню гдею твору через процикнення в кого ко.мпозицп'пто-обравну структуру, властиве учням з трет1м р1внем якост! знань з усно! народно! твор-чост!. Художття система фольклору уявляоться не ткдыгп текстовою, те матичною га ¡денном сукупшстю, але 1 включав в себе васоби вобра-кенпя народпвпоетичппх образ,¡в. Ушверсальпа, штегрована шфор-маципкеть усно! народно! творчост1 Шод! шдлягае сумшву або оц1-нюеться критично, але в ц1лому за нею визнаеться широке, багато-гранне в1дображення дшспост1. В процеа анал1зу взаемозв'язку Л1те-ратурно-художн1х твор1в 1 народно! поезп видшяються його зов-пипш оз.пакп ровглядаються причини ввертанпя до фольклорних дже-рел: впкорпстання пародиях образ]в харак'тернзус,т1,ся як прагшчшя письменнпка яскравппе, глиише внразти свою,думку.

Т р е г I Г, р1вепь якогп внань (внсокиП) нередбачав досить вн-сокий ступ'шв'узагальненпя. енрнйняття змк:ту пародиях уснопоетичних творр! в опорою на !х образцу спмволжу 1 композицниш-художню структуру, особисх1сну емоцшно-ощнну реакцно на те, що спрпйма-еться, У фольклорнш систем! виявляються текстова, тематична, Оей_ на сукупн1сть,'явища взаемопроникнення жанр!в, стлыпеть !х символен, поетичних засоб1Е, Ум!ння «читати» народи! образи-симво'лц

спрйяе адекватному розумшню ушверсальност!, штегрованост1 худож-ньо! шформацП, закладено! в усну народну творч!сть. Усна лародна творч1еть розглядаеться не т1льки як мистецтео, але 1 як 1стор1я, ети-ка, естетика, вираженг за допомогою словесно-художшх образ1в; учт бачать у н!й воображения народного св1тосприймання 1 в1дносяться до не! як до культурно! духовно! спадщини. Взаемозв'язок усно! народно! 1 авторсько! творчост1 розглядаеться як спШьна позиц1я, од-наковий погляд на зображуван! под!! 1 характери персонаж1в, здат-Шсть ощнити !х з точки зору народу. У фольклорнш культур! в!дшу-куються витоки сучасного мистецтва.

В ход! формуючого експерименту зидно з розробленими критерЬ ями перев1рялось, якою м1рою функц1онування системи забезпечуе як!сть знань з усно! народно! творчосп. Шсля викладу узагальнено-го фольклорного курсу в експериментальних класах 1 трупах методом контент-анал1зу було вивчено зм1ст письмових роб!т учн1в, а одержат дан1 пор!вняно з результатами виконання таких же завдань кон-трольними класами, де спеЩально оргашзованих узагаль'нення 1 си-стематизацп знань з усно! народно! творчосп не проводилось.

Для з'ясування характеру сприйняття народно! поеза використано письмов1 вОповО! на запитачня стосовно Оейно-художнього зм1сту окремих уснопоетичних твор1в. Результати анал!зу подано в таблиц!:

PiBHi' якост1 знань з усно! народно! творчост! (сприйняття окремого уснопоетичного тво-ру) як критерП ефективност1 педагопчних р1шень ШльШсть учн1в (166)

Контр, класи 67 Експерим. класи Експерим. групи 30

69

Сприйняття уснопоетичних TBOpiB I. На!вно-реал1стичне; поди та персонаж! сприймаються 40 як реал!! минулого життя, 1 поза будь-якими умовн!стю i 59,7% узагальненням * "> 19 27,5% —

II. Перш! прояви художнього узагальнення; прагнення по-яснити тематично-образний зм1ст за допомогою окремих анал1тичних характеристик 23 34,3% 28 40,6% 16 53,3%

ill'. Високий стут'нь узагальнення i конкретизацП худож-Hix уявлень; сприйняття з опорою на образну символ!ку i композифю твору; особис-TicHa, емоцШцо-оцшна реак-ц1я 4 6,0% 22 31,9%. 14 46,7%

Таблиця показуе, що в експериментальних класах i трупах учШв, 3MicT po6iT яких в!дпов!дае II i III р1вням якост! знань з усно! народно! творчост1,значно Шльше.нш у контрольных. Це пояснюеться тим, що щсля засвоення узагальненого фольклорного курсу вони на-вчйлись розум1ти символ!чний характер уснопоетичних образ!в, ба-чити в них воображения народного життя. Няйкращ! показники, про-

" демонстрован!~учнями факультативних~ груп, зумовлен! - найб1льшим ступеней реал1зацп шдив1дуалыюг0 тдходу до шдлшччв, найповш-пшм урахуванням !х зацШавлень i зд!бностей.

Показники якост! чнань з ycno'i народно! творчостк сприйняття фолъклорно! художиьо! системи в целому; сформоваШсть уявленни про уТиверсалыйсть, iHTerpoßanicTb Шформацп, закладено! в уснопое-тичШ образи; ставлення до усно! народно! творчост1 як до духовно! спадщинп народу, — визначалнсь шляхом ana.'iisy анкет. В експери ментальних класах i трупах в1дп0в1д1 бьтьш аргументоваш, характеризуясь особиcTicfb учнш i св1дчагь лро чх духовне зросгання. Ро зум!ння рол! фольклору в сучаснш духовы1й спадщин1 сп!впало з в1д-ношенням до нього як до мистецтва, що вирая;{ае через худояш1 об рази народне св1Тоеприймання. Под1бн1 в1Дпов)Д) св1дчать про до-еить високий (III) р1вень сприйняття уснопоетичних твор1в i !х, емо-цШну, особист1сну оц1нку. Значна частина учтв, не пЦтмаючись до подШних BHCHOBKiB, змогла в1дм!тити важлив] складов! духовно! куль-тури народу: традицп, обряди, 1деали (II piBeH{>). Зм1ст в1дпов!дей решти учасник1в експерименту менше тддався диференцйованню. В1Д-ношення до усно! народно! твбрчост! як'до- духойно! спадщини народу у них не знайшло усв!домленого вираження 1 виявилось у загальних моралыю-естетичних оцШках (I piBerib). Юльк1сне сп1вв!дношення в!дпов!дей в експериментальних та контрольних - класах становить: експериментальн! — 38,8% (III), 46,3% (II). 14,9% (I);. контрольна - 20,5% (III), 40,0% (II), 39,5% (I)-

Здаттсть шдлпшв бачити фольклорШ витоки авторського мне тецтва i розум1ти !х роль у иьому з'ясовувалась по зМсту пнсьмових raopiB, у яких треба було розкрити зв'язок лпературно-художнього слова з народним. Результати останньо! частини контент-анал1зу подано в таблиц!:

PiBHi якост1 знань з усно! народно! творчост1 (здаттсть бачити фольклора витоки у творах авторського мистецтва) як критера сфективпостт педагоПчних рппень

Шльшсть учшв_(150)_

Контр. Експерим. класи I класи

64

56

Експерим. _групп_

30

ж f» аз Ч СО

es н

о, о о 3

я S

Н "

s и В А О о f-l к п

I. Зважання на зовншни про-:

яви: викор.истання народно! 51 лексики, образ1в, цитування -79,7% уснопоетичних текст!в__;_

II. Зважання на зовн1шн1| прояви, а також пошуки при-|

чин звертання до фольклору,! 13 намагання за допомогою | фольклорких образ1в яскра-! 20,3% в!ше, глибше виразитн ав-торську думку _1

28 • 13 50,0% 43,3%

III. Усв1домлення сМльно!, i и

адекватно! чи нод1бно! xy-j — | ' - ф

дожньо! позицП, розум1ння" — | 16,1% 1де1 народно^! мистецтва i i

12 40,0%

5

16,7%

3 таблицЬ видно, . що у хчшв еКсперименталышх . клас!в . 1 груп зд1бносп в баченн! фольклорних витойв авторськога мистецтва роз-винуп набагато краще, у пор1внянц1 31 зд1бностями учШв контрольних клас1в. » •

Загальна диналина росту якость знань .по всим .розробленим кри-тер1ям'дае можлив1сть зробити висйовок про шдтвердження висунуто! гшотези • 1 ефектившсть запропонованих р1шень. ■ Узагальшоюче ви-, вчення с-причйнюе вищ! р1вш сприйняття окредшх усиопоетичних тво- . р1в 1художньо! системи фольклору, в щлому, сформован1сть уявл^н-ня про унгверса'льшсть, штегроващсть Лнформацп, яка передаеться пароднимй' образами, здатШсаъ бачити фольклорш витоки-твор1в ав-. торського мистецтва ч визначати лх роль- у ньому, вщношення до ус-1Ю1'народно! творчоси -як до духовно! спадщини народу,-

У з а к л то ч н 1 й частит шдвеДено - тдсумки Д0сл1Дження та сформульовано висновки '1 рекомендацП,

1." Узагальнення 1 систематизащя знань з усно! народно! т'ворчосп становить собою як повторения вивченого, так 1 яисно Шше — цШе- ■ не сприйняття худолшьо! системи фольклору. В процес! узагальню-ючого вивчення старшокласники знайомляться з новими уснопоетич-ними творами, а через них — темами, 1деями, жанрами; вивчають явища фольклорного взаемоцроникнення, вза.емозв'язки усно! народно! лоезП 1 сучасного мистецтва слова; пор1внюють творч1сть р1зних народ1в. 'Збагачення фольклорнимй знаниями дае можлив1сть сфор- • мувати уявлення про унШаль'не художне явище — Штегрованё, ен-циклопедичне, образне воображения св1ту в усиопоетичних -творах 1 про народне розумшня цього> свиу, вщношення до усно! народно! творчост1 як. до 1сторико-культурно! спадщини, потребу звертатися до не! "у моральнб-естетичнйх пош'укаХ.

2. Ефектиршсть узагальнюючого вивчення фольклору залежить в1д дидактично-методичного з.абезпечення, дотримання загальнопедагопч-них умов, особистосп вчителя, р1вня готовност1 уч!цв та !х вподобань 1 досягаеться певною системою роботи. Системна оргашзац1я об.'ед-нуе: зм1ст (програму узагальненого курсу); дидактичн1 принципи, ме-тоди 1 прийоми узагальнення 1 систематизацп знань з усно! народно! творчоси; тематичний, цикл урок1в або факультативних занять; кри-терП ефективносп педагог1чних ршень. Компонентом, який штегруе вс1 останш, е тематичний цикл урок1в або факультативних занять.

3. Досл1дницькою практикою виявлено1 оптимальний об'ем експе-рименталыю! программ, яка складаеться з семи комплексних тем узагальнюючого циклу, шдтверджена правом!ршсть. 1 д1ев1сть специф1ч-них вимог (принцитв) дэ уза^алыиою.чого вивчення усиопоетичних ' твор1в. _

4. Непорушним е принцип дотримання-специфши фольклору.• Са-ме вш мае визначальний вплив на виб1р метод1в 1 прийом1в • узагальнюючого вивчення усно! народно! творчостг В ■ процеа узагальнення 1 систематизацИ особлива увага .прид1ляеться слуховШЛ зоровш подач1 матер1алу, зумовленш синкретизмом/ колектившстю створення, 1снуванням у пам'ятС усшстю передач! та •вар!ант111стю фольклорних текст1в; анализу окремих жанр!ву-взаемозв'язку з у.аею народною • поетикою; !х 1сторнчним ' розвптком I сучасннм станом; формуванню емоц1йно-оцшного ставлення до усио! творчоси.. Худож-

•Г.г 'мллрргялъшсть фпл/л/.'ш'ру.*фолы;-торпп 'гпсцпф1к?г вёДуть л° "н-гнх.оршневих зв'нлив шд час пот шшчсшш: з pf4int\iu шм.пиг «иг-|сц'!!',:\, пчальшпш предметами Остор!сто, молами;'л!тературачи, гро-графк-яо. працсю), пауками, >iкi забезпечують ц'ь'нсне уяплснпн при ciiii i буггя людшш и iii/iму ()с1и')лнв')ет1 ¡снувапня ycuo'i тродноТ П!орч1>ст! т. сутагтпй культур! (записан!. з!брай1 в антологп Г ство-piobaai сьпгодш пксти ia ïx napiainai) аумоь.поють звертаипя до численно! nayKoi'.oï, публ'щис гичîsoï la худой.пын л'птратури. впкорпс-тання. музейних матер!ашв, участь у фольклорних святах, зустр1чах •л "ичонавттями уснопоетичних TBopiB. " •

Г.. H у.«»альнюючиму шшчешЦ .ycnoï парпдтто! творчоот) суттгну роль iîi;urpae Bn6ip форг.г узагальиеиия i с«стед1»тизацГ/. 1?<>»ш килш чаються не тьлыш спецификою иавчального матер!алу, а й вьчнови-nicTio умовам, конкретних клас!в, розвитков1 учтв, ïx зацшавленшш i лдп*5постям, ¡Мдпошенням до предмету внвченнп, творчою особис-. TicTio педагога.

6. Ямсть знань з ycnoï народно!' творчост1 як вияв ефективирсп функщонування системи !! узагалыпоючого вивчення визначаеться критер1'ями: характеров! сприйняття окрешгх уснопоетичних" твор!» i художньо! системи фольклору в Щлому; сформоваШстго уявлення про' \'Ч!неРсаTbHictb, нггРгорваШсть ШформацП, закладено! в образи уснп! ияподиоУ таор'юст!: станлспчяч ,v> nc'i m; ;г> пухший спадипmit vu !><uv; .;:п г i ri г к» бани ni фольк.юрн! чпгжп у тг.орах аг/трського мне ичп"н! i чн.шачатн ïx роль > чышу; духошшм розпиткоч ОСОбиП OCïi. ifa !ii;iciai!l кри-к-рП'в ntwi.-ioui iicpimift iiiimm<uH>. другпЛ ' cepe;i i n i i ) ia nx'ïifi ÎBiicoK-iiil pii'.ni икогп значь :î ycnoï народно!' торчостК V. УМ'.В'ЧЧ V с !1 !! 1111 о ¡' i фуш;иК>Н\ЧПШ11Я розролЧСПо! CIIC1 L"!H г ïïop

i *i>ï' ri:iii ч;'ч.'"¡; .шгалыншсдагпНчтпп Ktmuriuifeio нинталмиги «я i. м."'. iï'ia ш::ншчас як и 11 утр i rt f i : i. -rai; i :<rwnimni (rrncwii'i систс.ми) ¡||>(>'1л<-\1М у,гчч<ошгкчшл процоеу засвовпия vciioï народно! творчост! \ чняачмчд-!! п;амн.

¡) iiepciiciitiiui шляхи риш'гшчпя .ioimiiimtx проблем удосконялсн пя узагалыпоючого вивчення уснопоетичних твор1в бачаться в упоряд-i.j i ' < ! : i11 i яь'язкдв \ч,к ттллча льттпмтт предметами. як1 вке викла датотьг.я г, ипапу i pn aïoôai'iiiiM фтмслорннм курс >м <л(тсратура. м<>ва, ic ■ • > р i я, чародо iiia.i'.c'Ho га in. у спи па])одпа г»орч!нъ). ыьяпаченш iioro м1сця в програмах р!зних TimiB середшх навчальних заклад1в, бо узагальнен!, штегроваш знания дають можливють глибше засво'гги материал л pinmîx галузе1"г науки. Внутршш! проблеми удосконален?(я гчтетелти квал1сЬис\чоться лк дидактнчо-методичн!. Можлива злпна зм!с-«V ||!>оп>;>\1!! улагалыпо'ои-ч-п ¡ни-.чсчня \!-ни'( народно! tiîopmociI я. л ря v жчг'яч icrooiï ))->.яшп;\ ф'>;и>ьлор\' г. i.mv (wrioni, дс ,кнвуть уч1и. !х HauioHajibHucri та iiU.imuloiiaabJiux коитакт1в. Це сн^шпннюг. pu.;-•1:н>»мп<ч пилшфИних тпюг (ипитщпп1п) до узагальттештя i си-

<• rc\î:rr!i.iauiï (1)о;Н)Клот)пмх значь, :vv,po6.icimu нових тематнчннх щи;-,:iii; ypoicio, фаи'ультатквикх занять.

Завершена днеертащнна робота не нретендус на вичерпне розп'я-лання ппоблеми удосконалення викладання усно! народно! творчост! в середшй школ1, а подае один з ного можливих BapianTiB. S потреба продовжувати досл1дження р1зноматитних форм вивчення уснопоетичних TBopiB, метод1в та прийом1в узагальнення i систематизацп худож-нього материалу.

Основнпй зМст днсертац!Т воображений у публ!кац1ях автора:

1. Про основи узагаяьнюючого внвчення усно! народно! творчосп старшокласниками // Дидактико-фШолопчна шдготовка студент 1в для роботн у натЦональнш школ!: Зб1рник тез наукових пов1Домлень на конференцп викладач!в та Студент1в БДП1. — Бердянськ, 1993. — С. 7—8;

2. Системные связи в процессе изучения произведений устного народного творчества /У Актуальн1 питания п!дготовки спец5ал1ст!в в педвуз); Зб1рник наукових шшдомлень за материалами конференцП викладач1в та студент!в БДП1. —- Бердянськ, 1992. — С. 32;

3. Произведения устного народного творчества в методических системах В. Я. СЬюнина и В. П. Острогорского // Актуальш питания шдготовки спец1ал1ст!в у педвуз!: Зб1рник наукових пов1домлень за матер1алами конференцП викладач!в та студент1в БДГП. — Бердянськ, 1992. — С. 30—31 (у сп!вавторств1);

4. Гуманизм русской народной легенды и ее изучение в средней школе // Тезисы сообщений на Международной конференции по проблемам гуманистического воспитания. — Бердянск, 1992. — С. 55 —56;

5. К проблеме изучения устного народного творчества в школьном курсе литературы (VIII—IX классы). — Филологические очерки // Берлинский гос. пед. ин-т. — Бердянск, 1992. — 27 с. Рус. / Деп. в Укр. НИЩЕТИ 14. 02. 92. № 173. — УК — 92. — С. 26—27.'