автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Внеурочная деятельность как способ формирования личности студента в университетах США

Автореферат диссертации по теме "Внеурочная деятельность как способ формирования личности студента в университетах США"



" ' УКРЛШСЬКИЙ дарждший ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1 М.П. ДРАГОМАНОВА .

На правах рукопису

ШЗЛИБАБ"ЮК Ярослава Семен1вна

ПОЗАНАВЧАЛЬНА Д1ЯЛШСТБ ЯК ЗАС1В ФОРМУВАННЯ 0С0БИСТ0СТ1 СТУДЕНТА В УН1ВЕРСИТЕТАХ США

13.00.01 -.Теор1я та 1стор1я педагогТки

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата педагог1чних наук

Ки1в - 1993

Дисерт»ц1я е рукопис. ' ' " "

Вэботу виконано в УкрвУнському державному педагог!члену ун1версите?1 Лыеш М.П.Драгошнова. " . ,

Науковий кер!вник - доктор педагог!чних наук, .

професор НОБЗАР Борис Степанович

0ф1 Ц1 йн! опопенти - ,ц!йсний член АПН Укра<?ни,

доктор педагоНчних наук,

професор 1ШШЧУН Олексаидр Васильович

- кандидат педагоНчннх тук, старший науковий иивробтшк С'ШШННР Галина Васшпвна-

■ Пров!дна оргашэац!я - 1ш'1вськнй деркавний педагопчний 1нстигут 1нозеиних мов.

Захист в!дбудеться " ^.-^---ус-^' 1993 р. ¡¡а зас!данн1 спец!ал1эованоУ вченоУ ради К ПЗГ01.02 в УкраУнсъкому державному педагоНчному ун1верситет1 1м.М.П.ДрагомановА /252030, КиУв - 30, вул.Пирогова, 9Д

3 дисертац1сю мсмкна ознайемитися в б1бл10тещ УкраУнського деряавного педагогичного ушверситету 1м.М.11.Драгоманова, 252030, м.ИиТв, вул.Пирогова, 9,

Автореферат роз1слано

Бдений секретер слец1ал1йовано'< вченоТ ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

Актуальн 1 с т ь досшд*ення. Вивчення дорв1ду орга-н1зацГ* осв1ти в цивШзованих кра!нах св!ту с джерзлом ¡дей для рефорыування вищо! школи Укради. Амгриканська система осв1ти мае велик! здобутки яку практиц! П орган!зац11, так I в досл!джеши педагоНчних. проблем. ,

Серед'актуальних для педагог1ки вшцоГ шоли питань особливе м1сце пос!дають питания додлдаення позанавчально! громадсько!' д1-яльност! студентов, II впливу на формувания особистост1 майбутньог го фах!вця..

Престиж особистост! в Сполучених Штатах Америки залежить здеб!льшого В1д Г/ поведшки, вшння сшлзут.атися, громадсько!' по-зицП. Сьогодш позанавчалъну виховну програму американських уш-верситет!в I коледж!вб!льшою м!рою, н!ж аудиторш заняття спрямо-вано на формування соц!альних якостей особистост! студента.

Серед опрацьованях монограф!й американських автор!в, присвя-чених орган!зацП поЭаяавчально! д!яльност1 студент1в, можна ввди лити так1 прац!: "Майбутнё студентсысих справ" /Т.К.М!ллер, Дж.С. Пр!нс, 1976/; "Студентсыи служби" /У.Делворт, Г.Р.Хенсон, 1980/; "Адм!н!страц!я Союзу коледжу I д!яльност! кампусу" /У.Е.Бреттейн, 198Г/; "Коледж. Досв!д студента в Америцг" /Е.Л.Бойер, 1987/; "Життя кампусу. Культура студент!в з кхнця 18-го стол!ття до наших днгв" /X. Л. Хоров!ц, 1987/; "Коледж! залучення. Усшпш спроби зао-хотити студента до навчання ! розвитку поза аудитор!ею" /Дж.Д.Кух, Дж.Х.Щух, В.Дк.ЗПтт, 1991/.

Автора названах праць е в1дошми дослшшкакн з педагог! ки 'г психолог!!' вищо!' школи США. Це професори ун1верслтёг1в, кер^шшкл та орган!затори виховно"! д!яльност!, члени коьпси з осв1ти США. Деяк! з них мають понад 100 друкованих праць. Б^пнсть з цих правд, грунтусться на дослхдженн! позааудиторно! д1яльностг студент1 в 14-50 вищих навчальних заклад!в. Багато ц!нного матер1а.лу з сбро-но1 теми знайдено наш в таких пер!одичних виданнях. як "Журнал педагогично*' психолог!'!", "Журнал вищо!' освгти" I особливо в журнал! "НАСПА", що дае поради адмш!страторам студентсько'! д!яльнос-т!. В дисертацП проаначЁзовано досл!дасення американських автор!к, надрукованих у цьоыу журнал!. Це статтI У.Ф.Бермана, Т.Д.Ервша, У.Б.Лайа, М.У!лямза, Р.Б.У!нстона, Д.Шемпейна,.Ал Пет!тпаса, Д.Б. Ыхллза, Ч.Р.О"Брайена, Л.Дж.Ргнгенберга, Г.С.Бл^млшга та птгау.

Щ прац! гайяе недоступнг для широкого ознайомлення пгтчизня-

них досл1дншив 1 практик!в вшцо'1 школи через "закрипсть", що була характерною для нашого сусшльства. Незначш тпрал! книг, спещалъних пер10дичних видань дуже швидко роблять 1х б!бл!огра-ф1чною р1ДК1стю, а отже, звужують можллвосг! для науково-практич-ного вккорнстання.

В1тчизнян1 та рос!йськ1 дослвдшки американськог системи оса1ти А.М.Алексюк, О.М.Боровикова, Б.Л.Вульфеон, Л.М.Гончаров, Г.Д.Д."-итр1ев, НЛ.Крюкова, З.О.Мальгсова, М.Д.Никандров, Е.С.Пана-сенко,' О.А.Подосепова, О.В.Сухомлинська, 1.А.Тагунова, Т.Ф.Яркша та 1нш( розкривають осноен! тенденцГГ розцитку сучасно? педагогики 1 школи США, висв!тлтаоть головы{ напрямки стратег!'I державнот пол! тики в галуз1 осв!ти I вихованнл молод!.

Але ще мало вчених, як1 займалися б досл!дтсенням питань пе-дагопки еищо1. школи США. Що ж стосуеться досл1Джувано! нами проб леми, то II майже не висвхтлено б спещалъних педагогIчних'публI-каи1ях. .

Докор1ши зм!ни, що в!дбуЕаються в систем! вищо'1 осв1ти Ук-раши, необх1дн1Сть в!дмэви в!д авторитарних подход¡в в орган¡зя-цГ( вяховно! роботи серед студент1в, створення умов для 11 дифе-реншац!'! та !ндив!дуал!зацП, ио сприятиме формуванню необх1дних соц1альних 1 профес!йних якостей майбутнього спец1ал!ста, актуа-л! зують потребу вивчення конкретного досвгду орган! гзацП' позанав-чально? д!яльност1 в университетах та коледжах США. При цьому ми спиралися на прац1 в!тчизняних та рос!йських вчеиих у галуз! педа гог!ки 1 психолог!! формування особистост! студентов: О.Г.Мороз, В.О.Моляко, О.В.Киричук, В.О.Сластьон!н та !н.

Актуальшсть теми, браХ в!дпов!дних розробок, що стосуються досв1ду сучасно'! педагог! ки вг.щоУ школи США з позанавчально"! д1-яльност1 студент!в, яка впливаз на формування особистост! майбут-н!х спещал!ст!в, зумовили виб!р теми нашого досл!дження: "Поза-навчальна д!жи>н!сть як зас1б формування особистостI студента в уН1версвтетах США".

О б " в к т до<шдження - фо^ыування особистост! студент!в амеряканських ун!верситетп:.

Предмет дослдаення - орган¡зац¡я позанавчально'х' громадсько! д!ялъност1 студентов як засобу $ормувгшня '/хньо! особистост!.

Мета 'досл!джекня - вкзначити основш напрямки орган а-поэанавчально! д!ялъност! студент!в американських ун!версите-

т!в та виявити осяовн! форми Ухньо! роботи, що сприяють ефектив-ност! становления особистост! студент1в як майбутн!х спец!ал!ст!в.

В!дпов!дно до мети було поставлено так! завданая досл1дження:

- проанал1зувати напрякки роботи з орган !зац!'1 позанавчальши д!яльност! студент!в та вяявити т! П форми, що сприяють ефектив-ност! становления особистост!;

- визначити соц!ально-педагог!чн! умови органгзацИ позанав-чальноК д!яльност! студент!б, що ¿ареэпечують ефективн!сть форыу-вання особистост! американського студента;

- розробити рекомендацП з удосконалення орган! защ1 поза-навчально! д!яльност! у вузах Укра2ни.

Метод! досл!дження:

- теоретичний анал!з наукових публ!кац!й американсышх авто-р!в з педагог!ки вищо1° иколи, психолог! I, соц1олог11;

- спостереження, бес!ди, 1нтерв"ю з студентами, асп!рантами, викладачами, адм!н!страд!ею кампус1в ун!верситет!в 1 коледж!в /як! ми проводили п!д час двох ц!льових по'!эдок до США/;

- додатковишг методами стали магн!тофонн! записи, фотографу-вання, використання рекламно-пропагандистських засоб!в, що 1'х ви-дають.у вузах США /буклети, аф!ш!, отатути, програми/.

Наукова новизна та теоретично значения визначаються джерелознавчим характером роботи ! полягають:

- у введенн! до наукозого об!гу публ!кац!й американськях ав-тор!в з питань орган!зац!? лозанавчальног громадськоГ роботи сту-дент!в, яка координуеться ! зд!йснюеться на двох' р!внях - федеральному !. ун!верситетському 1.спрямовуеться на формування соц1альних якостей особистост! майбутнього спец!ал!ста-громадянина США;

- у визначенн! основних напрямк!в та форм проведения поза-аудиторно! д!яльност1, яка мае науково-навчальний та прикладной характер, благод!йно-трудове, доброчинне, рел!г!йне спрямування, за-безпечуе участь студент!в у численних естетичних заходах, клубах, об"еднаннях, участь у ф1зкультурно-оздоровчих комплексах за "Программ) здоров"^, у спзртивних змаганнях, туризм!;

- у виявлэнн! соц!ально-педагог!чних умов оргая!зац!'1 поза-навчально! громадсько! д!яльност! студент!в. Ц! умови включать не-обх!дне матер!ально-ф!наксове забезпечення; сп!вроб!тництво сту-дент1в, прац!вник!в-профес!онал!в !з студентсько? д!яльнсст!, адм!-

Н1страц1? та викладач1в; правове регулювання, широкий виб!р форм участ! ь громадсынй д1яльносп, диференц1ац!ю та шдиввда^пза-ц1ю роботи залежно В1д нащонально! I релШйно!" належност!, ета-пу навчання, а також !нтерес1в, бажань, В1ку, стат1 та нахил1В студентIв. Так! умови Забезпечують налбжний р!вень штелектуаль-ного та ф1зичного розвитку студент!в, 1хне ефективне морально-ес-тетичне виховання, здаппсть до самореал! зацГ!.

П р а.к тична з н а ч у щ ! с т'ь досл!дження полягае: ' - у можливост! ознайомлення науковц!в, прац!вник!в вуз!в УкраУни, предотавнша в студентських громад з 1деями американських автор!в, досл1дник!в ! орган!затор!в позанавчально? Д1ялыюст1 студенев; . '

- у запозиченш педагогичного та сощально-доцыьного досв!-ду оргашзацп позанавчально'/ д!яльност! студент!в США: а/ численность громадсышх орган! защй, як! дають можлив!сть обирати форму участ! залежно В1Д !нтерес!в студента; б/ врахування особливостей студентського контингенту; в/ забезпечення в з ас мод I"! нац! опального /братства/ та штернащон&тьного /сп!льне проживания в кампусах, участь у р!зних громадських орган!зац!ях, користування 616— л!отеками, формалине 1 неформальне сп!лкування/ у виховати;

г/ залучення до прац!, яка мае благод!йне. забарвлення; д/. правове регулювакня студентсько!' д1яльност1; е/ спрямування вс!е'1 громад-сько!" позанавчально!' д1ялы:ост1 на формування особистост1 громадя-нина США.

В ! р о г I д н I с г 1 ' одержаних результат!в доогпдження зумовлювться можлив1стю використання кхлькох вид!в джерел, а сам«»

- правд, американських вчених мовога оригша/у, опубл!кованих у наукових ! пер1одичних виданнях США;

- праць президента Фонду Карнеги /Е.Бойера/ та член! в його ком!с17, в якйх з1брано узагалънююч1 факти про участь студент!в США в позанавчальшй д!яльност!; . ■

- вивчёння досл!джувано'! теми безпосередньо в ун!верситетаг США, що дало можлив1сть з!брати та класиф!кувати для анализу пла-ни, прогрш.1и, проспекти, статути, зв1ти тощо;

- використання для поргвняльно! характеристик! публ!кащй ритчизняних досл!дн'ик1в з питань розвитку осв!ти в зарубдаих кра-'¿нах ! насамперед у США.

Положения, що виносяться на з а -х и с т :

- орган!зац!я. позакавчалько'1 гродадськсп д1ялыюст1 студент/В

США стеорле сприятлив! умови для формування особистост! студента як майбутнього спец!ал!ста та громадянина США. В кожному вуз1 на-л!чуеться 150-200 юрвдично Оформления орган!зац!й,. як! охоплюють р!зн! групп студент!в, мають- р!зноман!тн! напрямки д!яльност!,при-стосован! до !ндяв!дуальних заяит!в, групових ! нац{ональних особлив остей студентов;

- основн!' напрямки роботи громадських орган! зацШ у позаназ-чальниЦ час забезпечують задоволення запит!в та 1нтерес!в студен-т!в /!нтелектуальних, моральйо-т'рудоаих, спортщэних, естетичних, профес!йнях, нац!ональних, розважалышх/ 1 е важливим засобои фор-мування особистост! майбуткього спец!ал!ста. с!м"янина, громадянина. Допомога слабпим, хворим, матер!ально незабезпеченим студентам стае нормою життя кохноГ студентсько! орган ¡зад! К, вс!е'1! система студентського самоврядування;

- соц!ально-педагог!чн1 умови, що забэзпечують ефектинн!сть ¿.лливу громадських орган! зац!й на формування особистост! студента, так!: а/ кер!вництво позанавчальною д!яльн!стк> студент!в прац!вни-ками-профес!оналами !з студентсько"! д!яльност!, студентське самоврядування, сп!врбб!тництБО центру студентських справ, адм!н!стра-ц!1 та викладач!в; б/ правове регулювання Позанавчальяог д!яльно-ст!; в/ широкий виб!р форм участ! у ц!й робот1; г/ диференц!ац!я та !ндив!дуал!зац!я громадсько? позанавчально'1 д!яльност!; д/ ста-б!льна штер!ально-ф!нансова I досл!дницька база. Ц! умови сприяють формуванню профес!йних, нац!ональних та соц!альнях якостей особистост! майбутнього спец!ал!ста, як! в!дпов!дають вимогам американского сусп1льства-/високий профес!онал!зм, ц!леспрямован!сть у зд!йсненн! кар"ери, незалежн!сть у поглядах, вчинках та матер!аль-ному статус!, толерантн!сть у взаеминах. патр!отизм, милocepдЯi ем-пат!я, ор!ентац!я на здоровий спос!б життя тощо/.

Апробац!я досл!дження. Основн! положения проведено-го досл!дження автор допов!дав на науково-практичних конференШях /1988, 1990, 1993 рр./ в 1вано-Франк!вському !нститут! на$ти ! газу, в Коломийському педучилищ«, Заяор!зькому дэряавно.иу ун!верси-тет! /1ЭЭ1/ • Ки1вському !нститут! !ноземних мов /1991/.

Матер!али досл!даення було широко використано в лекц1ях, ма-тодичних рекомендац!ях для £издадач!в, студентов, вчител!в у При-^арпатському университет!, 1вано-Франк!вському та Кшвському 1н-ститутах удосконалення Ечител!в, а також у публ1кац!ях.

ДисертаЩя складаетьоя э вступу, двох розд!л1в, висиовк!в та списку основно1 використано! л1тератури.

. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДЦСЕРТАЦ1I У в с т у п 1 (^грунтовано актуальн!сть обрано! теки, теоретик не I практична значения, визначено оЗ"ект 1 предмет досл!джен-ня, його мету I завдання, положения, як! виносяться на захист.

У первому розд1л! - "Стан позанавчалъно! д!-яльност! студент!в в теор!! ! практиц! роботи вуз!в США" - проана-л!зовайо теоретичн! працГ 1 науков! публ!кацН в!тчизняних автор!в з ф!лосо$П, педагог!ки вшцо'1 школи, з питши. орган1зацГ! осв!ти в заруб 1жшпс кра'1'нах, соц!ально! психолог!I. Основну увагу првд!лено вивчон'иэ л!тературних дхерел, авторами яких е в!дом! ф!лософи, педагоги, психологи США, Свропи, а також сучасн! досл1дники й орган!-затсри позанавчалъно! д1яльност1 ун1верситет!в 1 коледж!в Сполуче-них Штат1в Америки.

Анал!з л!тератури дав мохлив1сть встановити, що в структур1 изготовки студент!в розвинэнкх кра!н св.!ту, насамперед в США, 1с-тотне м1сце пос!дав орган!зац!я позанавчалъно! громадсько! д!яльно-ст! майбутн!х фах!вц1в. Ця д!яльн!сть передбачае розв"язання осв!тг ньс-виховних завдань, одним з яких с створения умов для продуктивно! учасИ студент!в у р!зних орган1зад!йних формах позанавчалъно! д!лльност!, що позитивно ввдлвав на формування особистост!, визна-чае усп!х у Шслявуз1вському профес!йноаду становленн!, позначаеть-ся на сяужбов!й кар"ер| у в!ддален!й перспектив!.

й!лософською основою педагог!чних принцип!в, на яких грунту-еться орган!зац1я 1 зк!ст роботи р!зних студентських громад, асо-ц!ац!й, фонд!в, кампус1в, братств, в рац1ональн1 !де! ф!лософ1! прагматизму та екзистенц1ал!зму /Дж.Дью!, Г.Рагг, Т.Брамельд, Е.Келл! Д.-П.Сартр, А.Камю, К.Ясперс та 1ао1/.

¿ж.Дыо! та його посл!довникя вважали, що ме<а виховання - це сприяння самореал1аацН особистост! на основ! бажань та 1нтерес1н, що вяникають у не! спонтанно. Для педагог1чних погляд!в екзистен-ц!ал1ст!в характерна зменшення рол! д!леспрямованого виховання у пpoцeci формування особистост!. Зг!дно з !хкьов теор1ею, сучасна лвдана Еередус!м потребуй збереження свое! !ндив!дуольност!, а тому гуман!зац1я педагог!чного пронесу мае забезпечуватися насамперед !ндиз!дуал]зац!еаз як навчаиня, так ! виховання.

Ц1 п1дходи визначають характера! особливост! орган!зацГ! 1 зм!оту позанавчально! громадсько! д1яльност1, забезпвчують Н' гу-мав1ст2чнв спрямування.

Диференд1ац1Я форм орган1зацП псзанавчально! громадсько! д1-яльност! грунтуеться на використанк! данях дссл!джеаь типолоЫчних оооблявостей американських студент!в.

У дисерт'ацН розглядаыться три п!дходи американських досл!дни-к!в до розв"язання цього питания,

Спираючись на матер!алн щодо /сторичного розвитку американських ун!версите11в, Х.Хоров1ц розпод1ляе студент!в на:а/ чолое^в ко-леджу I х!нок калвджу, залученах до братств; б/ аутсайдер!в /як! не баруть участь у братствах/; в/ бунт!вник!в. Зрсзум!ло, що таку кла-сиф!кац!ю не можна використати для анал1зу сучасного стану.справ в американських вузах. Бона грунтуеться на Юторичноыу матер!ал! к!н-ця 18 стол!ття, коли почали складатися орган!зац!йн! форма позанав-чальноХ д!яльност| студент1в, I св!дчить про У!" дава1 трздиц!.

За класв$!кац1ею «оцЮлог 1в Д.Готтл!ба ! Б.1одк1нса, типа сту-дент!в визначали на основ 1 ХхньоХ активност! у навчанн! 1 громадсь-кому житт!. Щ автора визначили чотири тишх студент!в: "професЮ-наля", "нонконформ1сти", "акадеИки", "студентськ! Д1ЯЧР. Класи$1-кад!ю розроблеао в 60-т! роки, але 17 не можна було покласти в основу досл!дженяя обраноХ теми через зм!ни, що сталнся в характеристиках контингент!в американських студент ¡з .

У 80-т! роки у зв"язку !з зм!нами в студентському житт! досл!д-нкки орган!задЦ позанавчальноХ д!яльност! почали под!ляти студента на "традиц1йшк" 1 "нетрадиц!йних". Саме цд типолог!» ми вико-ристовували при анал1з! напрям!в 1 форм орган!зац!1 позанавчальноХ д!яльност|.

Американськ! досл!дники Д.Шемпейв ! А.Пет!тпас писали в 1989 роц1* що студентський колектив кампус!в зм1нюеться внасл!док вибут-тя до зак!нчення навчання "традиц!йних" студент!в 1 заяовнекня ' ?хн!х м!сць акселератами, старшими за в!ком особами, тобто "нетра-дяц!йними" студентами. "Традиц!йн!" - це.юнаки та д!вчата 18-23 ро-^ к!в, здвб1л]Щюго б!ло!' раси, суто америкаяського походження. "Ветрел иц! Йниш" в решта студент1в: 1ноземц!, меижанц1 США латиио-американського походження, представник и нац!ональних меншян, а та-кож студенти, як! повернулися на навчання п!сля тривалоХ перерви через особист! обставили.

Кер1внЕК-дяректор студентсько! д1яльност! Б1сконського ун1вер-ситету Л.Р1нгенберг зазиачав, ио демократизац!я вищо! осв!ти,попов-нення студентського контингенту "нетрадиц1Йними" студентами наштов-хуеться на неп1дготовлен!сть кампус!в до Ихньо! реадаптад!!. У зв"язку з цим виникла погреба у створеан! умов для активного залучення "ке'традшШних" сгудент!в до традиц!йного- громадського життя кампусу 1з врахуванняы !сторичнйх та нац1онально-культурних тради-ц!й. набутого аиттевого досв!ду "нетрадиц!онал1ст!в". Отже, необ-х1дно було створити умови для 1 нтегратквно-д1ференц!йованого п1д-ходу до'орган 1зац1У громадсько!' д1яльност!. Д!апазон громадськоК д!яльност!, вид!в в1дпочикку ! розваг в американських вузах так са-ио р!зномэд1тняй, як i caul ыевчальн! заклад». За тривалий !сторич-ний пер!од склалися два основн! типи громадських студентських орга-н!зац!й - федоралън! 1 ун1версит9тськ!.. Mix ними 1снуе т!сний взае-мозв"язок, але ун!верситетськ1 функц!онують, як. правило, на засадах полного суаерен!тету.

Найб!льш масовоо та розгалуяеною федеральною орган!зац!ев е "Студвнтська асоц1ац!я Спалучених Штат1в Америки" /штаб-квартира у и.ВашГнгтон!/. Це едине загальнонаа!ональне, найб!льш засове об"ед-нання американських студент!в, до якого входять студента державних • ! приватних вицих назчальних заклад!в. Орган!зац!я бороться за забезпечення р!вних прав студевт!в на осв!ту незалежно в1д стат!, ре-л!гН, пол1тлчних переконань ! матер(ального становища, под1пшэяяя якост! осв!ти, соц! апьно-побутових умов студент!в, проти скорочен-ня державних субсид!й на осв!ту".

Пол!тичну спрял1ован!сть мае участь студент!в у таких колод!ж-них орган!зад1ях, як "Американська рада мслодих пол1тичних д!яч1в". "Асоц!ш!я молодих християн", "Молод! демократи Америк«", "Haalo-нальна асоц1ац!я молодих респ7бл!канц!в".

До нелол!тичних федеральних'студеитських орган1зац!й належить "Асоц!ац1я ораторського мистецтва США", яка допомагав студентам набути ораторських нааичок шляхом проведения дискус!й як у межах крайни, так 1 на м!жяародно«у plsul. Значну роботу проводить орга-н!зац!я."0б"еднан1 ун1верситети за в!двернення ядерно! в1йни".

Таким чином ст'вораовться умови для проведения гнучкоТ федерально! молод! хаоТ пол!тики серед студент!в.

Грокадськ! отудентськ! орган!зад!1 ун!верситет!в численн!. На-лриклад, у Ваш!нгтонському, ун!версятет! 1х нал1чубться 200,Пр!нстои-ському - ITO, Пенс!львансъкому - 150, Темпльському - 120. Вони

-э-

створюють умови для залучення студент1в до pisiuix вид!в громад-

сько'1 д1яльност|.

За дааиш; Фонду Д.Карнеги, серед вид!в громадсько! д!яльност! студент!в переважшоть так1: ф!нансова/б!знес/, cepslc, рел!г!йн! послуги, доброд!йн1 програми, передвиборна д1яльн1сть, допоыога особам старшого в!ку та пенс!онерам, еколог!чн1 програми, праця в л!карнях /госп1талях/.

Р!зноман!тн!сть напрям!в та форм орган ¡зацП позанавчально! д1яльност! дае змогу задовольнитх диференц!йован! потреби "тради-Ц1йних" 1 "нетрадиц1йних" студент1в з врахувацням нац!ональ«оат(, стат1, в1ку, этапу навчання, улюбленого заняття, нахил!в, бажань, р!вня розвятку. Так, у Пено!льванському ун!верситвт! !снують так! об"еднання студвнт!в р!зних национальностей: "Асоц!ац!я культурного життя студент!в Латансько! Америки", "Асоц!ац!я студент!в-пуер-ториканц!в", "Асоц!ад!я китайських студент!в", "В1риенськиа нац!о-нальний студентський клуб", "Громада украГнських студент!в" тощо. Уира1нськ! студенти об"едналися в 1973 р. для пропаганда украТн-сько! культури у студентському середовищ!. Особливо ця д1яльн!сть актив!зувалася п!сля Чорнобильських под!й 1966 р.

Значне м!сце серед громадських студентськях орган!зац!й noot-дають-нац!ональн! братства. У вузах США функц1онуе 61 нац!ональне братство, яка мае 5618 в!дд!лень у 720 кампусах. Деяк! братства над!чують в!д 150 до 200 тис. студент!в. В)льш!сть з них мають давни !стор!ю. Так, у Пенс!льванському ун!верситет! перш! братства бу-ло створено ще в 1849 роц! ! становлять вони 20% к!лькост! вс!х громадськдх орган1зад!й.

Братства 1 ж!ноч! клуби в!д!граэть аелику роль у соц!альному слШувашП студент!в, у взаемодопомоз: ! взаемовшшвов!, у збере-женн! нац!ональних традиц!й. Проте сл!д зауважити, що деяк! братства /зокрема. пряватних ун!верситет!в/ характеризуются замкнутЮтю .! недоступна стю для BCix. У деяких з них збер!гаеться елитарний стиль життя, який здеб!льшого спрямовуеться на розваги та насолоди.

3 особливо престижних студентських об"еднань сл!д вид!лити найб!льш в!дЪме в csit! ун!вероитетс^на л!тературно-полем!чне та пол!тичне В1г-Кл!ософ!чне тоеариство, створене ще в 1765 року.Ялэ-нами iiie'f громаци, выпускниками Пр!нстонського ун!вероитету були 2 президенти США. 2 в!це-президенти, 275 конгресмен!в i свнатор1в, члени Верховного суду, губернатори.

Серед студентських громад р1зно1 спрямованост! популярнЮтп користуються т|, як! об'сднують студент!в, починаючи з перших тиж-и!в навчання у вуз! /для допомоги в процес! íxHbo'í адаптац!Y, поза-аудиторноТ профор1внтад!1, орган!зшШ екскурс!й 1 маршрут1в по студентськоыу ы!стечку для новачк!в тощо/.

Анал!з cnacKiB, статут!в, зв!т!в громадських орган1зац!й ву-31Б США дае ыожлив1сть зробити висновок про те, що орган!зац1я по-замавчальноХ я!яльност! студент!в спрямована на задоволення íxhIx !ндив!дуальаих 1нтерес1в: акаячм1чних, культуролог!чних, пол!тич-нях, ест'етячнйх, моральних, слортивкях. рел1г!йних, мистецьких, профес!иннх тощо /на основ! широкого вибору в!дпон!дко1 форми учас-т! у ц!й д!яльност!'/.

Стаб!льн!сть статусу числонних студентських орган!зац!й забез-печуеться ч!тккми правовими нормами 1 положениями, як! визначають обов"язки ун!версктету перед студентами, а студент!в перед ун!вер-ситетом. Так, у Пенс!льванському ун;верситет! д!яльн!сть 150 громадських орган!зац!й координуеться ф!л!алом студентськоТ АсаиблеY -Студентською Радов, до складу якоУ входить представник кожяоХ ор-ганхзацП. Бюджет Ради - 500 тис. долар!в. Кер!вн!, финансов!, пред-ставницьк1, контрольн!, виборч! функцН, як! зд!йснюс Раца,закр!п- • лоно у Статут1, що складавться з 10-ти статей 1 80-ти розд1л!в.

Усп!шному зд1йсненню молод!жно* пол!тики в студентському серо-довша! сприяе не ляше П психолого-подагог!чне ! правове забезпе-чення, a ii матер!ально-побутов! умови, як! створюються на територН студентських камлус!в. На приклйд! Темпльського ун!верситету дано структуру таких м!стечок, типову для ун!верслтет!в СЖА, а також розкрито високий та ди$еранц!йовачий р!венъ орган!зац!'! киття студент ¡в. Проживания 1 навчання на територ1Y кампус!в заоцаджус чар студент!в, оск!льки скорочуються норац!ональн1 Кого затрата /далек! nepeY3jii, затраики з обслуговуЬанням, орган!зац!йна нестаб!ль-н!сть тощо/. Наведен! в дисертац!! дан!, автором яких е.£.Бойер, св1дчать про тё, цо кайже'ЗО? студент!в отац!онауу працюоть 21 або б1льие годин на тивдеаь у в!льний в1д навчання час, щоб зб1льшитя св!Й бвддет, пова!стю абочастково оплатити навчання. 0ргаИ1зац!я життя студент!в у камйусах створ*« умови для рац!окальаого поед-кання навчання,. роботи та участ! в громадськ!й д!ятьност1.

В деяких ун1версятетах, коледжах 1сяуе систем, за яков студента укладають контракта з коледжем на ту чи !н»у ггрограму cycntjji-но-корисног робйти п!д кер!вшштвом виклздача. Як so програму вико-напо,то в Сагатьох в глазках вуз дав студентам лотацг-о для частно- ■ boí .оплати навчання.

Проте 1снують 1 так! вид! навчальн! заклали, як! б|льша за-ц!кавлгаоть студент!в громадською д!яльн1стю, в!х академ/чаов. 1х називають "оперетковимн". Шоправда, як зазвачав професор Техасько-го ун1вврситвту В.Р.Кардоз1в|),таких небагато.'

Анал1э теоретичних розробок досл!дхуваного питания дав моххя-в!сть ствердхувати, що в наукових прадях вчених США позанавчальна д!яльн!сть розглядаеться як один 1з важливих засоб1в формування особистост! студента,

У практичному план! позанавчальна д1яльн!сть студент1в р1зкомандна за характером, мае дави! традиц!X, профес1йн9, над!овально- рел!^!йне, культуролог!чне спрямування, зд!йснюеться з ураху-ванндм соц1ально-психолог!чноТ характеристики "традиц!йких" I "не-традиц1йних" студент!в. 11 пор!вняння з аналог!чнюд аспектом хиття студент!в наших вуз!в дае можляв!сть ствердхувати, що в.американських ун1верситетах воыа б1льшов м!рос ц1леспрямована й ефективна -щодо задоволення !ндив!дуальних потреб 1 нахил!в студент!в, а от-хе.позитивно позначавться на формуванн! ХхньоХ особистост!.

У другому р о з д! л 1 - "Соц1ально-педагог!чннй анал!з орган!зад!1 позанавчальноХ д!яльносг1 студент1в як зас!б формування ХхньоХ особистост!" - проанал1зовано налрями 1 форми позанавчальноХ д1яльност! стуДент!в, а такох визначено умови, як! за-безпечувть ефектявн!сть формування особистост! майбутнього профе-с1онала, громадянхна США. -

У дисертац!I показано, що в американських ун1верситетах скла-лися чотири основа! вапрямки орган1зац11 позанавчальноХ громадськоХ д1яльност! студенПв, як! сприяють: 1нтелектуальному розвитку, морально-трудовому вйсованшэ, ф!зичноиу розвитку, естетичноку вдо-сконаленни особистост! студента.

Програми в!дпов!дних напрямк1в реал!зуються в численних орга-и1зац1йних формах /товариства, асоц1ад!Х, братства,' клу'бя, 1ндив!-дуальна благод!йно-трудова д!яльн!сть, студентськ1 колектяви мис-тецтв,ол1мп!адя, худохн! вяставки, конкурси 1 змагання, центря з р1заих вяд!в спорту, "програми здоров'я" тощо/.

У позанавчальн!й громадськ!й д!яльност! студеат!в значне м1с-це пос!дають навчально»-науков1 та прикладе! формк робота, участь в яках сприяс 1нтелектуальному розвитку майбутнього спец!ал!ста. При цьоцу розглядабться такий аспект !нтелектуального розвитку, як,формування 1нтолекту повед!нки, який вяявдябться у эасвоснхх !нтелек-туальнях ум!ннях 1 яавячхах, потрМнкх для майбутньо! про$ес!йноХ

д!яльност!. Так, американський досл1дник У.Бермая п!дкреслве, що позанавчальна д1яльн1сть в найб1лып корисноя, якщо воиа мае нав-чальний характер, плануеться 1 зд1йсню«ться за допомогою виклада-ч!в у груиов!й форм! роботи. Групова форма-роооти, керована одним з студент!в /президентом/, сприяе формуванню орган!заторських ! ац-м!н!стративних яавичок у студент!в, навичок прийняття р!шень. Ке-р!вники студентських орган!зад!й мають справу з коштами, як! !нко-ли становлять сотн! тисяч долар!в. Треба вм!ло |х витрачати I зв!-туватяся, вм!ти поповнювати 1х. Добре орган1зований ! документова-ний бюджетник процес с непоганою школою для формування практичних ф1нансових ум!нь. Названий автор вид!ляе ще моклив!сть формування бюрократичних ум1нь, навичок програмування, конче потр!бних для представши !в 1нтелектуально! прац!.

У вузах США значна увага првд1ляеться навчанню ! формуванню л!дерства. Так, проф. Т.М1ллер, директор, лаборатор!I !з студентоько-го розвитку, у прац! "Позанавчальна д!яльн1сть" п!дкреслюе, що навчання л!дерства було осв!тньою м!с1ею аиериканських коледж!в ще за час!в Американсько! революцН.

1нтелектуал!зад!я студентсько! молод! забезпечуеться шляхом розробки викладачами та студентами сп1льних наукових тем. Як зазна-чав досл1дник Д.Шллз/1983/, сп!льна тема проходить червоною ниткою через к1лька традиц!йних аспект!в студентських справ.

1нтелектуально-профес!йному розвитков! американського студента значною м!рою сприяють так! традиц!йн! в !нтелектуальному план! орган!зацН, як : "Асоц1ац1я з комп"ютерно? технии*, "Б1олог!чне товариство",'"Товариство !нтелектуальнох сладщини", "Товариство творчих *урнал!ст1в", "Асоц!ад!я студёнт!в-ф1зик!в", орган!зац!я "Навчання аягл!йсько1 мови тих, хторозмовляе 1ншими ловами","Бух-галтерське товариство", "Сусп1льство за прогрео.в управл!нн!", "Огддд ! коментар б!знесу", "Клуб б!ох!м!к!в" тощо.

• Багато отудентських клуб1в ! асоц!ац!й мають прикладне спря-мування, як наприклад: орган!зац!я "Амерлканський 1нститут аеронав-тики та астронавтики" /Пр!нстоа/, де поряд з участю в. досл!дженн1 "прикладаих проблем аерокосмонавтики студенти оволод!вашть п!лоту-ванням, беруть участь у р!знях пов!тряних ! ав!амодеяьних змаган-нях; клуб ремесел "Зроби сам", "1нститут !нтерес!в з електрики та електрон!ки", "Клуб банкових ! ф!нансових справ" та !нш!.

В уа!верситетах США д!ють також пол!тичн! громадськ! орган!-зацИ "Демократи коледжу", "Республ!каяд! коледжу", "М!кнародна

-ш-

амн!ст!я" та 1шп!, як! впливаать на 1нтелектуальняЯ ! духовний роэвиток особистост!„ Значна увага пряд!лясться формувэдкв оратор-сько-/>олем!чно1 майстерност! майбутнього спец!ал!ста. Так. у Пр1и-стон! д1е оргая1зан!я, учасникя якоУ змагаються в турн!рах, що моделюють парламентский стиль сп!лкування, виступають з неперед-баченях тем, беруть участь у и1жнароднях конкурсах.

Проблемою, на думку педагог!в Карлсона, Беслера /1Э86/, Сед-ласека, Х"гджд /1987/, Л.Р1нгенберга /1999/ та !нших, залишавться нер!вн!сть умов для !нтелектуального розвитку в сфер! громадськоУ д!яльност! для "традяц1йнях" 1 "нетрадиц!йних" студент!в. Подолан-ня ц!б!' складност! - завдання тих ун|версятет!в 1 коледж1в, де ба-гато "нетрадиц!йних" студент!в.

За данями амеряканських досл!диик1в /Хойт, 1966; Ыунд1 ! Дев1с, 1974; Берт1н ! Уайтл!, 1982/, добров!льна участь сгудент!в в 1нте-лектуал1зованих студентських орган1зац!ях навчально-наукового ! прикладного напрямк1в в!дпов!дае Тхн!й само1н1ц!атив| та прагнен-юо до самоврядування, роэвивае самост!йн!сть та гнучк!сть розумових д!Й, що духе важливо для майбутнього усп1ху в умовах америкакськоУ д!йсност!.

Одне з головнях завдань морального виховання - виховалня гро-мадянияа США. Анал!з морал!&ого виховання як "традиц!йнях", так 1 "нетрадиц1йнйх" студент1в показав, що значний вплив-на цей процес мать гроиадськ! орган1зац!1 рел!г!йного спрямування, хоча серед студент!в, за данкмя Фонду Карнега, близько 20£ ате'Уст!в або тих, хто 1ндв$ерентно ставиться до рел!г!1. Широкий шпорал!стичний спектр рел1г!йно1 громадсько! д!яльност1 мае знача! можливост1 для вшшэу на особяст!'сть студента.

Морально становления особистост! студента зд!йсняетьсл в громадських орган!зац!ях, як! характеризуются еднанням I сп!вроб!т-ництвом з 1ншлмл нац!ональними угрупованнями. !хня д!яльн!сть ви-ходить за меж! певноГ рел!г11 ! набувае громадоько-д!йового характеру 1нтернац1онад1стсько1 спрямованост!.

Повсякденною турботою в позааудиторн1й д!яльност! 6 праця, яка под!ляеться на благод!йну ! матер!альну /для зароб1тку ) набуття професШого досв1ду/. В дисертацГУ докладно проанал!зовано пэршхй аспект трудовоУ громадеько! д!яльност! студент1в. За оц!якол Фонду Карнеги, у р!зшх видах благод!йноУ д!яльност!/Ъодання допоиогя особам старшого в1ку, пенс1онерам, служба в л!кариях, госп!талях/ бере участь блязько 62% студент!в. Ця д!ллън!сть оц!нюсться гро-

ыадськ!стю як вксокоморальна.

У багатьох досл!дженнях аыериканських вчених зроблено акцент на зосередженн! педагог!чних зусиль щодо формування характеру май-бутнього спец»ал!ста. Так, Г.Бл!мл1нг /1989/ вид1ляе три Шдходи зд1йснення морально-характеролог!чно! п!дготобки студент!в: а/ тра-диц!йне навчання етики "у класн!й к!мнат1"; б/ спец1альн! етичн! програш, реал!зац!и жшх спрямовано на лог!чну аргуыентацИ) житте-во! практичност!, чесност1, порядност!, альтру!'зму, емпатН; в/ практичне оволод!ння та удосконалення навичок етичноУ повед!нки в процес! сп1лкування в р!зних громадських орган!зац!ях. У дисерта-ц!1 проанал1зовано трет!й аспект морально-характеролог!чно* п!дго-товви отудвнт1в.

У проев!тн;щтв! студент!в щодо мистецтва значне м1сце пос!дае Союз студент!в - координатор.громадськоТ д1яльност! кампус!в. Про-фесор Зах!дно-Ьш!нойського ун!верситету У.Бреййн пиша, що Союз сприяе розвитку в студент!в 1нтел1гентност!, культури, якщо в!н пропонус в1дпов!дн! види послуг та естетичних програм у в!льний для студент!в час. Так! програми, за данями автора, передбачають орган!зац!ю пересувних художн!х виставок /'fx розм!щують у гаде-pel чи хол(, через як! проходять студенти/; спостереження за робо-тою маляр!в або рем1 сник!в на асфальт!; конкурс 1 змагання; продаж художя1х твор!в; навчання у майстернях в!льних ремесел тощо. Щодо виховання засобами музичного мистецтва, то тут теж е широкий д!апа-зон вибору. В ун1верситет! Дд. Ваш1нгтона, налриклад,стаб.1льним ус-п!хом кориотуються камерний хор, так! колектри, да "ун!верситет-ськ! сп!ваки", "трубадури", "товариство !спанського *ганцю", "рел!-г!йний хор". У Пр1нстонському ун!верситет|. традиц1йно щороку проводить ал1мп! аду художньо'1 творчост!. Характерною тенденцию в ес-тетичнему вихованн! е положения про те, що мистёцтво визначае як!сть життя.

Соц!олог!чн! досл!дження Фонду Карнеги, прац1 Т.М!ллера, В,?.Кардоз1ера,А.Б.Худа, У.Бретейна та !шшгх св!дчать про престиж-н!сть занять спортом у студентському середовищ!. Цьому сприяе гарно обладнана спортивна база багатьох вуз!в', наявн!сть ц!лёспрямо-Ёаних спортивних програм, а також "Програм здоров"я". Останн! передбачають громадську п!дготовку студент!вг1.нструктор1в, як1 вив-чагть !нформац!ю про стан здоров"я кожного студента, контролюють як!сть харчування. Розвиток стзгдентського спорту е джерелом додат-кового ф!яансування ун1верситет 1 в. А' тому iхн! кер!вники намагають-

ся спрямувати Д1ялыйсть спортивних орган! эац!й на досягнення певшие результатов у мгжун! верситетських- змаганнях. Цьощу сприяе ба-гатоп^оф1лыпсть спортивних комплекс!в i центр!в, в яких проводить змагання майже з yeix вид!в спорту.

За даниш1 американських досл!дник!в Гамсопа, Бойса, Г!псона та !нших, випускники позитивно оц!нюють доевхд, набутий у громад-ськях оргашзащях для реалхзацП npo$eciöHiix план!в. 4iKepinr, Фостер, Седласек, Хардв!г та iHmi niitara висновку, що студенти, як! жили в кампусах i брали участь у гронадських орган!зац!ях, були на-полеглшзшими в реалгзацП поставлено?.мети - усп!шо зак!нчитп навчання, одержати пристойне Micue для роботи або зайнятися б!зке-сом. Досл!дження пров!дних американських вчених показують, що поза-навчальна д!яльн1сть позитивно позначаеться на студентах в емоцпЧ-ному, сощальному, моральному, ф!зичному та розумовогду план! /Йью-комб, 1943; Фельдман i Ньшомб, 1969; Д*оунз ! Фпшелл, 1972; Ч!-KepiHT, 1974; AcTiH, 1977; Е.Бойер, 1989, 1991; Т.Шллер, Дж.Джо-унз, 1981; Дж.Кух, Дж.Щух, Е.У!тт, 1991/.

Позанавчальна громадська д1ялыисть американських студент!в, яка здШснюсться у напрямах, що* забезпечують Тхя!й р1зноб!чний роз-виток, багато в чому в!др!зняеться в!д орган!зац!°1 nis'i д!яльност! у вузах нашох крайни. Ш наиагалися зрббити акценти на тих аспектах, цодо яких немае достатнього досв!ду або як! потребую«. вдосконален-ня в умовах реформування вящо? осв!ти в УкраТн!.

У дисерташ Т показано, що ефектиипсть становления особпстос-т! студента залежить в!д певних соц!атгско-педагог) чних умов opraHi-зацИ позанавчально! д!яльност!.

До таких умов належать:

I/ кер!вництво позанавчальною д!яльн!стю прац!внт:а'ли-профе-с!оналами !з студентсько? д!яльност!, сп!вроб!тництво центр!в сту-дентсышх справ, адм!н!страц!1 та викладач!в. Самоврядурчи, центр студентсышх справ узгоджуе сво!" д!'( з адм!н!страц!ею, щоб гармо-н!зувати навчальну ! позанавчальну д!яльн1сть студент!в; у сп!вро-б!тництв1 з виклсдачами оперативно реагус на будь-як! запити сту-дент!в щодо вибору або винайдення нових форм орган!зац!1 позанавчально! д!яльност!; сц!нюе завдяки досл!дженням вплив позааудитор-Ho'i громадсько"! активност! студент!в та ixhs сгавлення до навчання, Центр будуб сво! стосунки з адм!н!стрлц1ею та викладачами на паргнерсысих засадах. Викладач! беруть участь у робот! ком!те-

-1о-

т!в, як! в1дпов!дають за житлов! умови студент!в, дисщшл1нарних, стиленд1альш1х, орган!зац!йних коы!тет!в, ко.ч!тет!в студентських позик, працевлаштування тощо. 1х залучають радниками до роботи в студентських громадських орган!зац!ях;

2/правове регулккання позанавчально'! д!яльност! студент!в, яке зд!йснюеться на п!дстав! статуту ради студентсько! д!яяьност!. Так! документи розробляе кожев навчальняй заклад. Вони гарантують права студент!в 1 визначають обов"язки орган!зад!й. Це створюе м!ц-ну базу для орган!зац11 студентського самоврядування. До кер!вницт-ва громадськими орган!зац!ями залучаеться значна к!льк!сть студен-т1в, що сприяе формуванню в них менеджерських ум!нь, самост!йно-ст!, гнучкост! повед!нки, 1н!ц!ативност1, в1дпов!дальност!, вм!ння сп!лкуватися з р!зниыи людьми, приймати р!шення;

3/ широкий виб1р форм участ! у позанавчальн!й д!яльност! /у кожному ун!верситет! нал!чусться до 200 громадських орган!зац!й/. Свобода вибору - необх!дна умова р!зноб!чного розвитку студент!в. Виб!р зумовлюеться !ндив!дуальними характеристиками студент!в /со-ц!альний статус, в!к, стать, р!вень попередаьо! п!дготовкя, !нтере-си, бажання, нахили, ситуативн! обставини тощо/. Врахування ких . особливостей сприяе найповн!п!й саморвал!зад!! особистост! студента. Анал!з студентських пут!вник!в, що 1х видае кожен ун!верситёт США, св!дчить про надання студентам широких можливостей щодо обран-ня пеано! форма позанавчально! д!яльиост!. Громадськ! студантськ! орган!зац!! мають пол!тичну, нац!ональну, рел!г!йну, !нтелектуаль-ну, естетичну, спортивяу спрямован!сть, в!дпов!дають'профес!йним та доброд1йним !нтересам, а також можуть эадовольняти нетрадший-н! бажання ! запитк студент!в;

4/ даференц!ац!я та !ндив!дуал!зац!я форм позанавчально! д!-яльност! студент!в; яка грунтуеться на врахуванн!: а/ типолог!ч-них особливостей /"традиц!йн!в, "нетрадиц!йн!"/ студентГв; б/ м!с-щ проживания; в/ над!онально! належност!; г/ рел!г!йних переко-нань; д/ пол1тичних погляд!в; е/ !нтелекту«иьних !ятерес!в; е/ мо-рально-естетичних потреб; ж/ ставлення до спорту. Под!л громадськ. . студентських орган!зад1й на федеральн! та ун!верситетоьк1 диферен-ц1юе !хн! функд!! щодо орган!задII студентського самовряпувания.ма-тер!ально-ф!нансового забззпечення, а також проведения як федерально! /загальнонац! оаально!-/, так 1 ун1верситетсько! пол! тики у га-луз! вкховання. Диференц!ац!я не виключае !нтегративних процес!р, вдастивпх д!яльност! позааавчальних орган!зад!й студент1в, забезпе-чуе задозолення !ндив!дуальних запит!в при влзначенн! студентами

форм участ! в позанавчальн!й д!яльност1. За данями Каппа, третина студент!в американських ун!верситет!в баре участь у трьох або чо-тирьсу видах д!яльност!, а 80fc "традац!йних" студент!в виявляэть в них валику активность; ■

5/ створення стаб!льноУ матер!ально-ф1нансово! бази позанав-чальноУ д!яльност! студент!в. Ii ф!нансування мае три дяерела: фе-дералышй бюджет, кошти спонсор!в, оплата за навчання. Е р!зних вузах сп!вв1дношення конкретних асигнувань р!зне. При цьому доводиться виявляти гнучкЮть у використанн! кошт1в /яких не заведи виста-чае/, вчитися заробляти Ух, рац!онально розпод1ляти, заоцаджувати, набуваючи тим самим навичок, як1 знадобляться у майбутньому профэ-с!йному та приватному житт1.

У висновках п!дведено п!дсумки проведеного досл!джен-ня, сформульовано практичн! рекомендац!I.

Внасл!док вивчення теор!У та практики орган!зац!У позанавчаль-ноУ д!яльност! американських студент!в встановлено:

- у систем! профас!йноУ п!дготовки студентськоУ молод! США 1стотне м!сце пос1дае позанавчальна д!яльн1сть, яка орган!чно по-еднуеться з аудиторной роботов, що створюе сприятлив! умови для формування особистост! майбутнього фах!вця. За даними американських досл!дник!в, близько тих знань, як! студентк здобувашть у вуз1, е результатом УхньоГ д1яльност! в.позанавчальний час;

- в ун!верситетах США склалися давн! стаб!льн! традиц!У в орган! зац! У позанавчально! д!яльност!к яка координуеться на двох р!в-нях: федеральному й ун!верситетському. При цьому ун!верситетськ! студентськ! орган!зац!У е автономиями, вони виробляють своУ п!дхо-ди щодо формування-соц!ально-профес!йних якостей особистост! майбутнього спец!ал!ста. Студентськ! орган!зац!1 в ун!верситетах числена! за к1льк!стю член!в /в кожному вуз! в!д 120 до 200 орган!за-ц!й/ 1 р!зноман!тн! за формою. Це - студентськ! Союзи, асощацП, клуби, громади, братства, товариства тощо, як! спрямован! на задо-волення профес!йнях, нац!онально-рел!г!йних, соц!альиих потреб особистост! майбутнього спец1ал!ста та громадянина ША;

- в американських ун!версятетах склалися чотири основн! напря-ми позанавчальноУ д!яльност! студент!в, як! сприяють !нтелектуаль-ному розвятков!, морально-трудовому, естетичному та ф!зичноку само-вдосконаленню. ПрограМи в!дпов1дних напрям1в д!яльност! реал1зують-ся в таких орган!зац!йних формах: навчально-науков!, науково-при-г . клади! орган1зац!У; асоц!ац!У, братства, клуби нац!онально-рел!-

Пйного характеру, 1нлив!дуальна благод!йяа д!яльн1сть; студентськ! ыузичн! колэктивя, клуби э образогворчого мистецтва, ол!мп!ади, ху-доян1 виставки, конкурс« з р!зних галузей мистецтва; споптивнI клубя та центра, "прогреми здоров"я", туристичн! центри, р!зноман!тн! змагання як на унIверситетсь:<ому, так 1 на м!«народному р!внях тощо;

- биективному становлению особистост! американського студента спршать сод!ально-педагог1чн1 умови орган!зац!1 позанавчально! д!-яльност!, як! Еиявлено нами й обгрунтовано в диоертацН. Такими умо-вами е: а/ кер!вництво позанавчальною д!яльн1стю прац!вниками-про-фес1оналами з студентських справ у сп!вроб!тництв! з студентами, викладачами та адм!н!страц!бю ун!верситету; б/ правове регулювання ц1е1 роботи на р!вн! кожного ун!версйтету; в/ широкий виб1р форм участ! студент!в у позанавчальн1й д!яльноот1; г/ дяференц1ац!я та 1ндив!дуал1зац!я позааудиторно! роботи; д/ отворення стаб!льно'1 ма-тер1ально-ф!наноово! бази для орган1зац!1 ц!е1 д!яльност1.

Анал!з зм!сту напрям1в та форы позанавчально/ д!яльност! аме-рикансышх студент1в, обгрунтування соц!ально-педагог!чних умов П орган1зацН дав можлив!сть стверцжувати, що ця д!яльн!сть е одним з ефективних зассхЛв формування в студентов профес!йних, нац!ональнях та соц!альних якостей особистост! -майбутнього спец}ал1 ста, як! в!д-пов!дають вимогам моб!льного американського сусп1льства /високий профес! онал!зм, ц!лсспрямован!стьу зд1йсненн! кар"ери, незалеж-н!сть у поглядах, вчинках та матер!альному статус!, тслерантн!сть у взаеминах, патр!отизм, мидо сердя, ор!енхац!я на здоровий'спос16 ' життя та !н./.

Ррц1ональн! !де! з орган!саги I позанавчально!' д^яльност! в ук!-верситетах США можуть бути використан! в укра'1'нських вузах для вдо-сконалення профес1йло'1' п!дготовки майбутн!х спец!ал1ст1в, формування в!дпов1дних соц!альних якостей громадян нанки держали. Для цього потрЮно було б вир!шити ряд адм|н!стративних^ дравових та ф!нан-сових питань, а саме:

*. - створити загальнонац!ональний центр э координацП студент-' сько1 позанавчально1 д!яльност1;

- у кожному вуз1 орган!зувати гп дрозд! ли /центри, в!дд!ли, ради тощо/ по робот! з студентами в позанавчальний час на'чол! з проректором у справах студентсько!" молод!;

- для забезпечення правового регулювання д!яльност! студент!в у позанавчальний час розробити- в!дпов!дн! правов! документи, ста-

*

тутя;

- зм!нитя п!дооди до ф!нансування орган1зацП поэанавчально! д!яльност!. Державне ф!нансування мае доповнюватися коптами спон-оор!в, а також оплатою самих студенев за упасть в актуальних для ххнього розвитку та самовихованяя формах позанавчально! д!яльно-ст!.; .

- педагог!ку вищог школи можна збагатити досв1дом оргая!за-д|1 позанавчально! д!ялыюст!. створюючи конкретн! програмя орган 1-зацИ позанавчально! роботи з урахуванням кабутого досв!ду, поба-жань студент!в;

- подавати студентов! консультативну психолого-педагог!чну до-Помогу при обранн1 ним певно! форми участ! в'громадськ!й робот!;

' - враховуючи зм!ни у п!дходах до орган!заа!Т позанавчально! роботи сл1д актив!зувати науков! досл1джэння, проведения конфзрен-ц!й, а також б!льше залучати викладач1в як радник!в у р!знях сту-дентських справах.

Дана дисертац!я е одн!ею !з перших спроб досл!дження орган 1-зац11 позанавчально! д1яяьноат! студент!в США. 1 тому не претендуе на всеб1чне висв1'тлення вс!х асиект1в ц!е! проблеми.

Основн! положения дисертацП в!дображено в таких публ!кац!ях автора:

. I. ОСйественная деятельность студентов США. Быть вовлеченным// Формирование всесторонне развитой личности учеников в системе внеурочной воспитательной работа школы-интерната: Мбтодкческие рекомендации. - Киев, 1990, - С. 124-131.

2. Жизнь вне классной комнаты /на материалах из жизни студентов США / //Социально-педагогические условия проблемы воспитания детей: Тезисы. - Запорожье, 1991. - С. 75-76.

4 3. Деяк! аспекти позакласно! роботи .студент!в США //Проблеми формування загальнолкдських ц!нностей в процес! псйхолого-педа-гог!чно! п!дготовки майбутнього вчятеля: Допоа!д! м!ж*ародно! аау-ково-практично! конференц!!. - Кя'/в, 1991, - С. 174-178,