автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Вопросы развития факультативных ... биологического цикла в истории общеобразовательной школы Украины (60-80-е г.г.).

Автореферат диссертации по теме "Вопросы развития факультативных ... биологического цикла в истории общеобразовательной школы Украины (60-80-е г.г.)."

ХЛРМВСЬКИИ ДЕРЖЛВНИИ ПЕДАГОГIЧНИИ УН!BRPCHTET 1И. Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

СТАРIКОВА ЛЮДМИЛА ПАВЛIВНА

ПИТАНИЯ ?ОГФ1!ТКУ ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРС!В БЮЛОПЧНОГО ЦИКЛУ В I СТГ'Р! i Г<АГАЛЬНООСВ| THbO'i ШКОЛИ УКРАТНИ (60-80-Т! P.P.)

17.co.oi - tpopi я та 1стор1я педагог!ки

АВТОРЕФЕРАТ

янсертлшя на здобуття слепого ступеня кандидата п<?дагог1ч!?«х наук

X.iFKiu !'99Ч

Дисертац!вю в рукопис

Робота виконана в Харк!вському державному педагог!чному уШверситет! Ы.Г.С.Сковороди

Науковий кер!вник

кандидат педагог!чних нау професор ПОПОВА Л.Д.

Основн! опоненти

доктор педагог]чних наук, професор БУРЯК В.К.

- кандидат педагог!чних нау1 доцент Щ0К1ПА Н.Б.

Пров1дна установа

- Слов'янський державний педагог!чний !нститут

Захист в!дбудеться "£/ " Ъ^МОНЖ' 1994 року о -/¿¿гс иа эас!данн1 опец1ал!эованоУ вчеио? ради КЛ13.2'и02 у Харк!вському державному педагог!чному ун!ворсигет! !м.Г.С.Скс породи за адресов 310168, и.Харк!в, вул. Елюхера, 2.

3 дисертац!ев можнь ознайонитись у б1бдIотец! Хирк!вськс державного педагог!чного ун!верситету 1м.Г.С.Сковороди.

Автореферат роз!сланиП 1994 р.

ВчешШ секретар

спец!ал! зован? вченоУ л Мпт^^ /У ради //О*« ^Зол

Золотух!на С.Т

ЛАГА"ЬЧА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ

Актуальн!сть досл!джсння. В уморах оновлоння системи начально'/ осв!ти и Укратн! особлива увага зосореджуеться на Шлемах пол!пшення навчпльно-виховноТ роботи эагальнооср!т-(7 школи, використання в нIП оптинальних заход{в для р!зно-[ного розвитку учн!в. Складовов частинов такоУ роботи з вра-анням необх1дност! збереження та оновлення природного серв-ища в УкраТн! е формування еколог}чноТ культури школяр!в, роення IX ноукоБими б}олог1ч!шми знаниями, як! лежать в ов| уяплень про навколишн}й св!т, виступавть теоретичное ою для рослинництва, тваринництва, ф!з}олог11 лвдини та тва-, а також р!зних гплузей виробниитва, зв'язаних з цими нау-и.

Ди1*эренц}Пов1ниП п!дх}д до навчання тколяр!в вид!ляеться годн! учспими та вчитедлми-практикпми як один !з д!йових к}в розвитку зягальноосв!тпьот околи УкраТни, *орнувпння в р1зчоб<чно гИдготсрлрноТ особистост!. Загдяки такому нав-ко*ен уч?д!Ь зно*"е но тальки оволод!тк основами зогально-[тньо" п!дготовки, алс Я матиме ноялив!сть набути псглиб-1х значь в гплуз! тих наук, як! нпгб'льао в1дпов*дпвть Пого 5ноотям, {нтсресам, допомагають у<?п!домленому вибору майбут-

про-[ес!Т. Одн!ев з педагог!чно сфективних форм дифсрснц!-июго навчання е факультативн! курси, зокрсма з б!олог!Т.

Педагсг!чног> наукою та шк!льнов практиков набутиП пеяинИ |}д орган!зпц1Т { проведения факульгативних курс|в з дис-:!н б!олог!чпого циклу в загальноосв!тн!х школах УкраТни. ;оцсс! Ух ешчсння учн! здобузавть знания про б!олог!чн| 1нсм!рнссг!, як! нро6х!дн! для науково обгрунтованого став-:я до прпроди, охорони 1:1 рац'онзльного використання ТТ ре-

- о

cypclB, вироблення лриродоохоронних навичок, OpiGHTaUiï школяр! на професГх, основою яких е знания 6fo*oriï. Бивчення та творче використання цього досв1ду сприя гимуть подальш!fi розробш теоре „тичних питань t практик! впроведження б?олог!чт-,х факультатив!в у сучасн1й икол1.

Бивчення вже перших постанов украТнського урялу з пигань народно? осв!ти показуе, що !дея диференц}йоввного п!дходу до навчання як aacid розвитку 1ндив!дуалы1их зд!бностеГ учн!в ви-сувалася ко в I9I8-I9I9 p.p. в "Полсжснн! про еди.7 грудову шкоду УкраТнськог республ!ки", "Декларвц!? про едину тр^дову пколу! в постанов! колег!У Наркомосу "Про доведения в життя зд;.нoï 5РУД0В0Х школи". Ця !дея зиаГ^ла в!дбиття в opraHi3auiï шк1л фабрично-заводського учн1ьсгва /1921 р./. селянськоУ молод! /1923 р./ i фабрично-заЕодських сеиир1чок /1925хр./. Тобто Нар-комосом УкраУни ще в 20-т! p.p. було зроблено перш} кроки в диференц}ацП шк}льного навчання з урахуванням iHTepeciB ! зд1б-ностей школяр1В, р!зноб!чного розвитку ïx особистост!.

У 3û-50-Ti p.p. навчання в школах проходило за единиии планами та програмами. Лише п!сля прийняття "Закону про зм!цнрння зв'язку школн з житгям i про подальший розвиток системи народноУ ocBjTH в Укра'1нськ!й PCP" /1959 р./ пигашш ди*)еренц1ац1 t зиаПш-ли в!дображення у виробничому навчанн!, орган!зац!я якого перед-бачала використання факультативних занять.

Вагомий внеоок у розробку теорегичних питань ди*срснц!ш1!Т навчання в бО-т{ p.p. внесли М.К.Гончаров, М.О.Мельн!ков,Д.О.Еп-щуейн, Висунута ними 1дея навчання ста]п;1окласник!в за циклами преднет!в була розвинута дал! Г.П.есипсвим, ¿Л.Корольовии. М.М.Верзил!ним, М.А.Знаменським. Окрем! проблем» розвитку хнди-Э1дуалыщх особливостеП, гворчих зд1бносгей та iirrepsciB y4HiB у éO-t! p.p. досл|днували Г.С.Костюк. В.О.Сухомлинський,Б.£.Ба-

|.Пошуками нових форм диференц1йованого навчання займалися Н.Русько, ВЛ.Помогайбо, М.Й.Розенберг, ВЛ.Чепелвв, з пи-нь б!олог1Т - 5Л.Лесик.

У 70-80-tI p.p. питания сп!ев!днодоння теоретичного J античного патер1алу на факультативних эаняттях з б!олог1Т, эфвс!йно! opfemrauf'i учнтв, орган?зацГ/, мегодичних вииог до шть розглядали О.М.Кухарчук, Л.I.Сафонова, О.П.Шмаргун, ^.Еойтсо, О.А.Завадська, I.X.Сухарева. Питания орган{зац}? са-!т}йноТ роботи учн}в у навчальному проаес! зм!стовно розкри-в досл!дженнях В.К.Буряка.

Методичн} проблеми проведения факультатив1в }з ф}з}олог1? лип, тварин та лсдини, розвитку у пколяр!в 1нтересу до 6to-Iчних наук досл!дкували у кандидатських дисертац}ях Г.Г.Ман-1970/, А.П.Романова/1970/, Р.С.Адьтшуллер/1971/,Т.Т.Плотн!-

Пит а пням еколоПчноТ осв1тп присвяпоно грунтовно п!дження Н.Б.Щок!noY/1990/.

Проведений анал!з психолого-педагог}4hoY } методично? л1-нури св!дчать, но споц|альн{ досл{джонил з питапь станов-гя та розвитку пк{льних факультативЩ 1з б1ологП з загаль-

iBfTHf/i пкол| УкраТии бСМЗО-х p.p. в'дсутн!. В 1снупчих ро-

»

х розглядавгьсп в основному загальк! проблема дпферошНацН алия, а такоя методичн! аспект» орган}зац!? i проведения их факультатив}d б}олог}чного профЬт. Педостатня розроблеи}сть досл}дкуватшх пигань у науково-гог}чн}Я, методичн}fl л!терагур{ та дисертацтях, значув}сть гния та творчего викорисгання пабутого досв}ду- з урахувап-зповлення иац1опально? дколп УкраТнп 1 зу.човпло виб|р гсип ишя розвитку ^акультативних .¡cypcin б!олог{чного циклу в :f? ■"1гальиооов1гньоГ околи УкраТии /60-80-т! p.p./".

- ч -

Обран! хронолог! чн! рамки уявлявться вакливими, бо цвй пер!од характеризуемся пошукани вчених та вчител!в-практик!в 1з пи-тань розробки зм!сту ! форм проведения б!олог!чних факультати-в!в, а також нагромаджснням позитивного досв!ду Ух впроваджен-ня в школах УкраТни.

Об'скт досл!дження: розвиток факультатив1в в !стор!Т за-гальноосв!тньоТ школи УкраТни.

Предмет досл!дженнл: анал!з теор!У f практики оргвн1зац!Т та зм!сту факультативних курс!в б!олог!чного циклу в !стор!Т зг гальноосв!тньоУ школи УкраТни /60-80-т! p.p./.

Мета досл!дження: розкрити педагог!чн! особливост! розвит-ку шк!льних факультатив!в та показати Ух вплив на формування оообистост! учн!в.

Об'ект, предмет 1 мета досл!дження визначили його основн! завдання:

1. Биявити етапи становления ! розвитку ык!льних факультатив! в б!олог!чноУ спрямованост!.

2. Розкрити загальнопедагог!ч!и вимоги до факультативних занять, проанал!зувати зм!ст б{олог!чних проф!ль^цих факульта-тив!в ! показати 1х вплив на формування особистост! учи!в.

3. Ввд!лити основн! форми проведения факультатив!в з 6}о-ЛОГ}У, як! використовувались в практицг загальноосв!тньоУ школи досл!джуваного пер!оду.

4. Бивчити особливост! досл!дницько! д!яльност| школяр!в на факультативних заняттях.

5. Охарактеризувати позитивна!"! досв!д орган!зац!Т б!оло-г!чних факультатив1в та виявити мокливост! його тиорчого вико-ристання.

Методojortмною основою досл!дження е д!алоктико-матер!а-гичн! положения про формування р!зноб!чно розвиненоТ особис-rf в процес! навчання f необх!ди!сть творчого п'дхолу до Зення та використання прогресивного !сгорико-педагог!чного з!ду минулого, накопиченого педагогами та вчителями-практи-

У дисертаШТ використовувалися гак! основн! истоди досл!д-1я: !сто[;1ко-подагог!чнпй, теоретичниГ. } пор!вняльниЯ внал!э :ово-педагог!чно1 ? методично! л!тератури, докуменг!в з пи. народно! осв'ти Я арх!вних матер}ал}в; вивчення й узагаль-[я теоретичних !дей педагог!в та досв!ду вгцоваджепня факуль-ibhhx курс!в з б!олог!х в практику навчальноТ роботи загаль-BtTHbo'f школи ^краТни 60-80-х p.p.

Джерелознавчою базою дисертац!Т виступавть постанови уряду аркомосу УкраТни про загальноосв!тнв школу, навчально-мето-а документац{я бО-СО-х p.p. га ;пурнально-педагог!чна л!те-ра цього периоду; натер!али трьох apxiBtB: Центрального дорого apxfву УкраТни /ЦД1А УкраТни/, Харк!вського обласного авнсго арх!ву, поточного арх!ву И!н!стерства осв!тй УкраТни. га в apxirax дозволила ознаГ.омитися э декретами, постано-уряду УкраТни, колег!Т М}н!стерсгва осв!ти УкраТни, доку-ами УкраТнського науково-досл!дного {нституту педагог!пи, р!алами науксво-практичних кочфоренц!й га парад, як! впев.'т-ь теоротичн! та пряктичн! питания зМсту, орган*зан1? ! проведения факуль:агигних пнять э б!глог!Т, оообливобт! ¡дницькоТ д!яльност! вхолярИ! на факультативах. Нпукова норизна i теоретична значуМеть досл!джоння поляг 'визначеии! основних егап!в становления та розвитку б!оло-

- б -

г}чних факультатив!в в загальноосв}тн!х школах УкраУни 60-80-; p.p.; розкритт! загалыюпедагог!чних вимог до проведения факу^ тативних занять /функц{й, мети, завдань, структури, тип}в, rpj обгрунтуванн! зм!сту та форм проведения факультатив!в с!льськ< господарського, ф!зfолог!чного та еколог!чкого проф!л!в.

Особистий внесок дисертанта полягае в тому, що е робот} вперше даегься ц|л>сниЯ анал!з розвитку факультатив!Е б1олог!ч ного циклу в загальноосв!тн}Р. школ! УкраУни 60-80-х p.p. Поряд з цим аЕтор вводить у науковий o6ir нев!домг ран}ше apxiBHl ма тер!али, що розкривають особливост! зм!сту ! методики проведен ня факультагивних занять з 6ioflori'i. Серед них мьтер1али колег МШсторства осв!ти, педагог!чних читань i учительських конфер ц!й, центрально! картотеки передового досвЦу та !нш}.

Практична значущ!сть дисертаЩУ полягае в тому, що теорет н! положения ! досвЦ орган}зац!1 факультатив!в з б|олог!?, як проанал!зовано й узагальнеио в досл!дгкенн!, можуть бути творчо використаи! у навчально-виховному процес! шк!л УкраУни р!зних тип!в; ..у ход! викладання куро!в !стор!У педагоПки, педагог!ки та методики природознавства у вииих учбових закладах, у п!дго-товц! студентами курсових та дипломних роб!т, а також п!д час проведения педагог!чноУ практики в школах.

Апробац}я та впровадження рпзультат!в досл!дження. Основн] положения та: результати досл!дження допов!далися та обговорвва-лися на п!дсумкових науково-пракгичних конференц1ях молодих учоних та викладач!в Харк!вського дер.авного педагог!чного ун!-верситету в I.S93 р.; м1жвуз!вських наукоьо-практичних конферен-ц|ях:"Ек-олог!я в Teopfi та практиц!" /Белгород, 1593/, "Проб-леми еколог|У в педагог!4Hjfl осв!т! i виробництв!" /Белгород, 1994/, "Психолого-пея&гоПчна осв!та на УкраУн!" /Харк!в,199*»/,

¡гково викладен! у методичних рекомевдац{ях "Поглиблоне ви-!ння б!олог!!" для вчител!в загальноосв!тн!х ик!л. На захист виносяться:

- основ!!} стали становления та розвитку б?слог1чнпх фак»льта-!в, вид!лен) в досл!дженн! / а/ 1959-1967 p.p.; б/ 19677 p.p.; в/ 1977-1985 p.p./;

- эагальпопедагог!чп{ та мотодичн! внмогя дс зм!сту факульта-!в с}льс1 .^огосподарського, ф!3fологИиого t околог!чного про-1в, обгрунтоввн} в дисертац!!;

• виявлен! в робот? педагог!чно ефсктивп! форт проведения юПчних факультатив!в р!зипх проф!л!в ! особливосг! oprani-I догя!дницькоТ д!яльност! учн!в на факультотивних заняггях.

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНЙЙ ЗИ1СТ ДИСЕРТАЦП

Досл!дження складасться !з Bovyny, двох розд!л!в, впенов-перод{ку дкеред i л!тератури, додотк}в. У вступ! обгрунтовусться актуальи!сть доод1дження, вязна-ься об'скт, предмет, мота, завдаиня ! нстоди досд!даспия, риваеться джерелоз'нивпа база, обгрунтовусться паукова иовиэ-георетична та практична значуи!с?ь роботп, еформульовш!{ ио-1ня, як! виносяться на захист.

У перс ом у роздШ - "Тооротпчя! пптатш орган!зац!Т нк!ль-^акультатив!в <5»олог! чного циклу" - досл!джуетьоя процес (влення та розрктку ^пкульгатив!в б!олог1чно": спрлмоваиосг!, [ядавться эегальнопедпгбПчн! та методичи! виногп до факудь-1них занять, обгрунтовуеться зм!от вк!льнпх. шакулыатпв1в э г!Т.

На cciioBf анял!зу арх!вних матер!ал!в, подагог!чноТ л!тера-пк!лыюУ доку!-:ск?ац!? в розд5л! зид!ден! трп основн! ста-

- е -

гш становления f роэвитку б}олог!чних факультатив}в: а/ 19591967 p.p.; б/ I967-1977 p.p.; в/ 1977-1985 p.p.

Досл1дкенням виявлоно, tto на поршому етап} вчоними та вчи ляии зд}йснсвалися пошуки нових форм наЕчання школяр}в, спрямо них на врахування 1х 1кдив}дуальних зд}бностей та }нгерсс}в, н буття поглиблених знань 1з роздШв науки, як} в найц}кав1шими для учн}в, прицепления 'iu потреби подальшого. самостШюго попо нення знань, п}дготовку до одержання спец}альност1.Серед доел}, жуваних у ц} роки форм навчаиня напб}лып перспективною га ефок тивною формой в досягнон1 пиставлених ц}лей були факультатиш ваняття.

У розд!лi показано, и,о на цьому етаЩ б{олог}чн} факульта ви поступово впроваджувались у навчально-виховний процес эагал ноосв}тн1х шк}л УкраУни. 1х основним завданням було придбання спец}альност| в галуз! с}льськсго господарства /{ослинник, ptл ник, тваринник та in./. Вони велись за програмами, запропонова ними М}н1стерством осв}ти УкраТни, АПН СРСР, }нститутами улоск налення вчител}в, а також саиост!Пно розробленими вчителями. П ix уклвдани} враховувалися навяалыю-матер?альна база школи'та виробниче оточення.. В ц} роки вчител}-практики само^т!Вно вели TBop4i пошуки форм орган}згщГ/ факультативних занять. Сергд pi номан!тних форм проведения ci льськогосподарських факуль.-алиЧв ними ewnipi4HO були вид(лен1: леки}'/, робота з} спец}альною л} тературою, реферування, п}дготовка допов}дей з обраноУ теми, с OKypcii на с1льськогосподарсысе виробництво.

С1льськогосподарськ1 факульгативи стили периим кроком у н ступному обгрунтуванн! факультатив1в з б!олог!У. Еони поширвва та поглиблпвали знания з б|ологИ, розвивали п!зиавальн! tHT

еси, давали ножлив!сть залучити школяр}в до творчоТ самостйно! [яльност!, сррияли npofccfCiHlfi opisnraufi учн!В. Наприк!нц? }-х p.p. и! фпкультативи вв!Яголи в систему виробничого нагчан-t {> викладалися вчителями прац! за програм^.ми "Трудове навчан-i" без достатнього зв'язкуз б!ологтзв.

У розд!л! покатано, що 70-т! p.p. характеризуются акгивноп зробкою вченими сп!льно з учителями теоретичних питань факуль-гивного натчання. На цьому етап! були визначен! загальн! функ-f, мета га завдання, вид!лен} дидактичн! принципи викладання сультативних курс!в, розроблен! структура та орган!эац!йн! вн-•и до ?х проведения, обгрунтован! специф!чн! фории навчальио! 1ЛЫЮСТ} учн!в. Разом з тим, залиашшея недостатньо вир!пени-питання 1х методичного забезпечепня; продовзкугплися поиукя и факультативного навчання, спрямованнх на актив!зац!в п!зна-ьноТ д)яльност! учн!в.

ВиЕчення та анал!з р!зних арх!вних матор!ал1в ! документ1в 1чать, со в 70-т! p.p. почалась теоретична розробка зм!сту гльтптивних курс!в з б!олог!Т. В цеЛ пер!од у эв'яэку з роз-сом таких И напрямк!в, як б!он!'ка та генетика, а такса удо-тленням нау:сово-тохн!чного обладнания ф!з!олог!чт!:{ досл!д-, особливо в галуз! функц!ЮЕаннячорган!в та систем орган!в х орган!3MjB, широкого пошнрення набули ф!з}олог!чн! фагсуль-би. Вони поглиблввали знания учн!в, форнугали вм!ння та на-н досл!дницько? роботи в галуз! ф!э1олог!х, допомагали роз/ навичок cawocTliiiioI д!яльност! школяр!в. У розд!л{ р!дзначабться, шо зм{ст перших факультатив!В ф!-зг|чно? спрпмсваност! розроблявся вченими п1сля попередньог-5говореиня нагчдльних програм !з основних б!олог!чних дне-н /ботанткп, зоолог!?, анатомтТ та |!з!олог!х людини, за-

гальноУ б!олог!У/. Цедо.зволило внести в зм}сг ф!з!олог{чних факультатив!в нимало дискусШих, недостатньо теоретично! методично обгрунтованих питань, як1 ие б!йшли до програми 6'юло-Пчних дисципл!н.

Дослгджонням виявлено, що на другому етап! були розробле-н} програми факультатив}в "ф1з1олог}чного лроф!лю трьох вцд!в: а/ додатков} глыл до курсу анатом!? J ф}з{олог}У людини - "Bi бран! глави з ф151олог1У"; спец1альн} курси, як} розвивали окрем} розд{ли програми загальноосв}тньоУ школи - "$13}олог1я рослин з основами м}кроб}олог}У", "§!з!олог}я тварин", "fiafoj г!я вищоУ нервовоУ д!ялм;ост! з основами психолог}?"; в/ фа-культативи для стараоклисник!в:юних генетик}в i селекц}онер!в, юних м!кроб!олог}в, 60TailfKiB, 6fOX!MlKiB, б}он{к}в.

Анал}з pi зних джерел та л}тератури тшяеив, що в середин} 70-х p.p. склилася певна система 70-годинних |акульта?ив!в: ф!з!олог!я рослин /ТХ-Х клас/, тварин /1Х-Х клас/, людини /ГС та IX-X класи/, вищох нервовоУ дтяльност! людини з основами психолог!У /1Х-Х клис/. Б поясшовальнШ записц! до цих п^ограм були дан! bkq3iвки щодо можливоУ вар!ативност! як в зм!ст! тем так ! в посл!довност! виконання практичних роб!т,використанн} екскурс!йноУ тематики з урахуванняы м!сцевйх умов.

Паралельно з розробкою 3MiCTy ф1з!олог!чних факультатив!г ученимя й учителями-методистами опрацьовувалися форми орган!зв ц|У навчальноУ д!яльност! пколяр!в. У вибор! тих чи !нших форм роботн вчител!-практики керувались досв!дом проведения с!льсь-когосподарсысих факультатив}в, використовусчи екскурс!? на ви-робництво, шк}льи! лекц!У, лабораторно-практичн! заняття, ceMi пари та диспути, дискусП за круглим столом, уроки о використв

im техн!чних засоб}в навчання.

Покрацаннв знань школяр!в сприяло видання факульгативиих >с!бник!в з ф!з{олог1У Генкеля П.А., КисельовоУ З.С., Мягко-У "A.M., СухаревоУ I.X. Анал{з них пос!биик!в св!дчигь, що по-ний у них теоретичний матер}ал вимагав пост!ино! самосЦйноУ боги учн!в !з додс-тковоо л?терагурою. Система такоУ робоги лючала вивчення навчальноТ, науково-популяриоТ, дов!дковоТ л!-ратури та л{тератури з профор!ентац!У.

У розд!л! показаьо, що в к!нц! 70-х p.p. слабка навчально-гер!альна база б!льшост! шк!л УкраУни, недооц!нг)воння вченими >бх!дност! поглибленного вивчення б!олог!У, а таков недосгат-розробха питань розвитку !вдив!дуальних зд!бностей школяр!в ¡ичинили скорочення ф!з!олог!чних факультатив!в у загальиоос-nfx школах УкраТни. Досл!дтенням виявлено, що на третьому стоп!, в к1нц! 70-х - середин! 80-х .р.р., у зв'язку з ускладнснияи еко."ог!чноУ упц{Т в УкраУн! е педагог!ц! актив!зувгься досл!дкення з ппн-ь зм!сту ! форм околог!чноТ осв!ти пколяр!в. У ц! роки кари багатьох педагог!чиих вуз!в УкраУии працивали над сгво-ням програми факультативного курсу "Охорона природи" для !в УШ-IX клас!в. Мета цього курсу^перэдбачадл систематично яиблсння еколог!чних зиань гаг.оляр!в, формування у них прап-inx ум!нь та навичок природоохоронно! д!ллы?ост!. Для pea-mi У зм!сту програми рекомендован! й осиоен! форни проведои-[>акультативу: лекц1У, допов!д! на сем!нарах !з проблем збо-1ння природних багатсгв, бес!ди й обговорення а!тературних )!в дбо к!ноф!льм!в, !n$opvaufflHt пов»домлеипя про природу У сновлення, проведения екскурс!й та нптуралЮтичних похо-

У ней nepiofl важливим напрямком теоретичного обгрунтуван] еколог!чних факультатив!в стала розробка "ix зм!сту з урахуваш м!кпредметних зв'язк!в ! спроба сгворення комплексно! програт пол}про£!льного факультативу "Краезнавство", який об'еднував предмета 1сторичного, географ!чного J б!олог!чного цикл1В.

У розд|л} зазначаеться, що у 80-т! p.p. розширюеться тема тика еколог!чних ?акультатив!в, розроблявться м!жпредметн! фа-культативи цього проф{лю: "Вступ до еколог!i'"/IXoac/, "Основи б!огеоценолог}У"/X клас/; удосконалюються форми навчальноУ та позанавчальноУ роботи учн{в. Серед них: р!зн! типи урок}в, ла-бораторно-практичн! зпняття, п!дготовка та обговорення реферат та допов!дей иколяр!в, комплсксн! еколог!чн! екскурс|Т, польсв! практикуми, загони рекреац!Гжого патруля, склалання червоного : шита природи, рольов! та д!лов1 !гри топ:о.

У дослгдженн! показано, шо на третьому erani хпракт^рноо рисов розвитку еколог!чних факультатис1в було стьоркння вченими 35-годинних факультативних кус}в, программ яких були над¡у кгга-н! в журнал! "£!олог!я в школ!", Щ курси в пор1впянн! з -7С-го-динними зб!льшували для учн!в можлиюст! вибору майбугньо? спе-ц!альност! з урахуванням власних !нтерес!в, ба&инь та зд!бчос-тей. У цей час Щхеевим O.E., Пашкангом К.В., Родзоьичен М.М., Соловйовим М.М. був розроблений nociömiK для иколяр1В з питань охорони природи. Зм!ст його дозволяв учням поглиблоно энаГюми-тись з проблемами збер!гання та оновлеиня природи, формуваь ix еколог!чну культуру.

У другому розд!л! - "Досв!д впровадження факультативних курс to б!олог!чного напрямку в шк!льну практику 60-80-х p.p." -узагальнено досв!д проведения факультатипних занять !з б»олог!Т з иколах XapKfBCbKoY, ЛуганськоТ, Дн!пропотропськсТ, Кич-сько7,

юонсько! та деяких !нишх областей УкраТни. Особлива увага ртаеться на висв^тлення основних форм орган!зац!У с!льсько-подарських, ф!з!олог!чних та околог!чних факультатив!э, роз-ття особливостей досл!дницько? д!яльносг1 школяр}в у процоо! ультативних занять, показано вплив цих занять на формування чн!в !нтерес!в, зд!бностей, навичок самоосв!ти.

Анал!з в арх!вах пк!льно? документац}?, матер!ал!в допов!-учител!в на нарадах, конферонц!ях та педагог!чних читаняях, г!в }нститут!в удосконалення квал»ф!кац!У вчител!в св1дчить, з 60-60-т! p.p. навчання на б!олог!чних факультативах зд!Я-шлось у р!зних формах, б(льшгсть яких мала творчий характор. ;й пер!од було нагромиджено ц!нний позигивний досв!д орган!-Y факульгатиЕних занять !з б!олог!1.

Вивчення цього досв!ду св!дчить, цо п!д час проведения в tax фЕкультативн'.:х сгльськогосподарськнх KjjciB застооовува-[ форми роботя, як! залучали школяр!в до практично? д!яль-! на м!сцеь-ому виробницгв!, сприяли засвоеинв ум!нь та на-к, необх1Дних для фах)вця обраного напрямку: тваринника, инника, 0L04iвника, бдколяра гоцо. У роздШ наводяться лади впровадження в шк!льну практику таких факультатиВ13 у OHCbKifi, XapKiBCbKiii, ЛуганськЛй областях.

Анал!з набутого досв!ду oprani эацт Y ф!з!олог!чних факуль-BiB покмзус, цо-серед форм i'x проведения переважали екскур-яо науково-досл!дних !нститут1в та вуз!в, лабораторио-прак-} роботи 3 постановкою досл!д!е. Навчання на ф!з!олог!чнпх льтативах нацеловало учн!в на здобутгя грунтозних знань в з! ф!siолог{чно1 пауки, ор!внтувало ?х на б!олог!чн! спо-ьност!. Вивчення архтвних натер!ал!в, 3Biтiв учител}а на

- ц -

серпнввих карадах, статистичних даних дозволяе вид!лити пози-тивний досв!д деяких унител!в з питань проведения ф!з!олог}ч! факультатив!в. Серед них: Гончарова В.Н. } Гайдай О.В. /ки'1в< к! школи 86 1 169/, Плужник И.О. Довтянська СШ П'ятихатсько1 району Дн!пропетровськоУ облает!/, Корсунська 0.0. /Дн!пропет ровська СШ 16/, Щзрбань 0.0. /Харк!вська СШ 116/, Винничен-ко Я.Ф. /Херсонська СШ 24/.

У розд!л! показано, що в 70-80-т! p.p. в загальноосв}ти} школах УкраУни д{яв факультатив "Охорона природи", програма я го ор!снтувала вчител!в на широке вккористання м!сцевого мате алу у навчально-виховнгй робот}. Заслуговуч позитивноТ оценки досв{д учителя НадворноТ Л.И. /Дрсбичтвська'СШ Краснолиманськ го району ДонецькоТ облает}/ з питань проведения природоохоро ного факультативу. Бона впроваджувала в шк!льну практику кемп лексн! околог!чн1 екскурс}¥, туристичн} походи та fнш! активн фории д}яльност} школяр!в, як! сприяли формуванню в!дпов!даль го отавлення до природи, вироблению конкретних ум!нь та навич> природоохоронкоУ роботи. Учн{ факультативу приймали активну участь у практичн!й д!яльност1: вичищали л!сов! галявшш, сад-гпали дерева, боролися з! шк!дниками рослин, розчищали джерела та криниц!, вели спостереження за розвитком екосистем.

Активн! форми навчания в 80-Ti p.p. широко використовува-лись учителями в практиц! факультативних занять. Так, вчитель-ка КиУвськоУ СЕ 218 Ткаченко B.I. систематично проводила !гри з околох'!чним зн!стом /"нандр}БКИп по природних зонах та геог-раф!чних каргах, "морськ! експедицП"/ та дхлов! !гри ситуатш ного характеру. В!дкрит! наради з обговорення еколог!чно? сит) ац!Т региону, проведения прес-кон£еренц!й з'еколог!чноТ темати-

використовували в cboYa практиц! харк!вськ! вчител! Кио!льо-О.Л. та Шеметова Т.Г. /школи 95 та 124/.

У розд!л! анал1зубться також досв!д орган!зац!? досл!д-ькоТ д!яльност! учн!в у процес! Yx навчання на с!льськогоо-арських, ф!з!олог{чних та еколог1чних факультативах. Особ-(стю досл!дницькоУ д!яльност1 учн!в на факультативах с!ль-эгосподарського проф!лв була орган!зац!я фенолог!чн'.х спо-режень у природ} та проведения досл}д{в з с!льоькогоподарсь-i культурами та тваринами. Залучення тколяр!в до иаукового терименту та усв!домлення лог}ки його проведения характери-1ЛО досл}дницьку роботу учн}в на ф!з!олог1чннх факультативах, t навчалися ввд!ляги етапи проведения паукового експеркмен-постановку мети, формулювання г!потеза, складання плану ек-рименту, виб}р засоб1в його зд!йснення - на п!дгоговчому U; реал}зац}ю плану та його корекцЮ - на етап1 виконаннл; itз га }нтерпретац}я резульгат}в експерименту - на заклзч-r erani споотереження. Вивчення особливостей досл1дницько! ibhoctl учн}в на еколончних факультативах св!дчить, rio в ?! p.p. вона була спрлмована на вироблення ум!нь та навичок тчення стану навколишнього середовица, а в 80-т{ p.p. - на учения 3aco6iB в!дновлення природа, еколог!чних зв»язк!в.

У висновках узагальнвнться основн} п1дсу.т1 доол!диения-..< ззкриваються положения, як! виноояться иа зпхист,

Вивчення та анал!з психолого-педагог}чноТ л»тера?ури, вр-шх матер}ал}в ЦД1А УкраТни, М}н!стерства осв!ти Укря?ни, ствсысого обласного арх}ву, навчально-методично? докунента-дослгджувапого пер!оду дозволяв стзерджуватц, по тоог->т?п-:деТ та практика орган!зац}7 в загальноосв!тн1х пколай У;-:-1и б!олог!чних факультатив!в пройвли складнкЯ шлях розвиг.гу.

В досл!дженн! виявлено три основн} ;етапи цього шляху:

1959 - 1967 p.p. - експериментальна робота щодо орган} зац}1 в школах УкраТни факультатив}в с}льськогосподарського проф{лю; 1967 - 1977 p.p. - розробка загальнопедагог|чних та метода - них вимог до зм!сту } форм проведения факультативних занять; впровадження в загальноосв!тн{ околи УкраТни факультатив!в ф}э лог}чноТ спрямованост};

1977 - 1985 p.p. - поглиблення зм!сту та пошук нових форм проведения факультативних занять у зв'язку з розвигком б!олог< но? науки } загостреннян екологИно? ситуац!Т в УкраТн!; впровадження в загальноосв{тн! школи УкраТни факультатив{в еколог}« ного напрямку.

П}сля прийняття в УкраТн} Закону про школу /1959 р./в нле-чальний процес загалыюосв1тн!х шк}л впроваджувалися б!олог}ч~ н{ факультативи с!льськогосподарсо? спрямованост}. Вони ирово-дилнся в школах з виробничим навчанням } виконуьали основне зав дания - дати учням одну э с}льськогосподарських спец}альностей. Ь: зм}ст експориментально перев}ряли вчител}, використовувчи та форми проведения занять,як лекц}Т, практичн! роботи, екскурс}Т на с!льськогосподарське виробництво. У середин} 60-х p.p. ц} фа культативи в зв'язку з в!дм!иоп у школах УкраТни вирсбничого на-вчання, були включен! в програму "Трудове навчання" } проводились вчителями прац! без достатнього зв'язку з б!олог}сп, що зш зило !нтерес до б!олог!чних наук ! негативно впливало на р!зио-(Ичний розвиток учи!в.

Досл!дкенням виявлено, то на другому eTani, -?г!дно постанови уряду УкраТни /1967 р./, факультагивн! заняття були oituffl-но введен! до навчальних план!в загальноосв!тн!х ¡.¡к!л як нова педагог!чно ефоктивна ! виправдана форма п!дготовки активно!,

3iio6i4no розЕиненоУ особистост!.

На початку 70-х p.p. вченими-педагогами починавться теорема розробка загальнопедагог!чних 1 негодичних вимог до факуль-:ивних занять. Ними були визначен! функц!У, мета, завдання, :уктура факультатив!в, видиен! Ух типи i групи.

Вченими було впяелоно дв! функц!У факультатив!в: диферен-iuifl навчання у в1дпоб1дност1 до iHTepeciB i зд!бностей учн1в, •акож i'x профес!йна ор!ентац!я.

Функц}! визначали f головну мету факультативного навчання: ювлсння i поглиблення зм!сгу основних шк}льних предмет|в в1д->!дними факультативними курсам, а також зд!йснення допрофес!й-ор{ентац!У.

Серед завдань факультативного навчання одним !з найважлн-1их вчен! визначили р|зноб!чний розвиток особиктоот! учн!в, in обгрунтували також пров{дн{ дндактичн! принципи факульта-iHoro навчання: науковост1 ! доступност!, взазмозв'язку з ос-1ними навчнльними дисципл!нами, теор!Т з практикой.

На другому етап! розробляоться також i питания орган!зац!й-структурноУ побудови факультатип1в: обсяг факультвтивних пром /70-ти та 35-тигодини!/, сп!вв!дношоння-теоретичного i ктичного матер!алгв, типи та групи факультатив!в, Ух м!сце в клад1.

У залежност! в1д BiKOBiix особлииостей, завдань, зм1сту фа-ьтативних занять, як,1 спровадмувалися в зпгальноосв1тнв шко-УкраУни, вченими i вчителями-методистами були обгрунтоБВн! I тили пк!льних факультатив!в: додатков! курси до основного .чального предмету; спец!альн! факуяьтативн! курси до окрених д1л!в основного предмету; факультатшзи зактуальных питвнь ,асноУ науки; м!жпредиетн! факультативи; практикум«; !нтегро-

ван! курси.

У 70-т! p.p. вчен! у сп!впрац! з учителями вид!лили п'ят груп факультатив!в, в залежност! в|д кор!нництва i засобу iix орган!зац!1: керхвником факультативно! групи Mir бути вчений; або вчений i вчитель; або вчитель, який самост!йно розробляв методику факультативних занять, чи вчитель, що пройшов курс п!дготовки на 6asi !нституту удосконалення вчител!в; а також фах!вець-практик. Заняття проводилися в школ!, в лаборатор!ях науково-досл!дних !нститут!в та вуз!з, на виробництн!. У npoyi с! експриментальноТ роботи було виявлено, що в школ! найб!ль-иий ефект давали двогодинн! заняття один раз на тивдень на 5-му та б-му уроках. У лабораториях 11Д1 та вуз!в вони проводилися у вигляд! двогодинних екскурс!Я у позвурочний час.

У дисертац!? показано, iro на другому етап!, в середин! 70-х p.p.,у зв'язку з розпитком б!олог!чноТ науки та YY окрс-мкх розд!л!в - генетики, б!он!ки, ф!з!олог{1 - виникла необх!л и1сть покращання б!олог!чно1 осв!ти иколяр!в,почалися розробкв зм!сту } поауки форм проведения ф! з! олоПчких факультатив!в. Шсля иопереднього обговорення та дискус!й ученики були п!дго-товлеЩ ! впроваджен! вшколи програми факультативних курс{в цього проф!лю. Нами знайдено в фондах ЦД1Л УкраУни програми ф! з!олог{чних факультатив!в, роьроблен! вченими в.перп^й половин! 70-х p.p. Вони сприяли поглиблешш та розширешт наукових

знань учн!в s основних розд}л}в ф!з!олог{? рослин, твари, лю-\

дшш. Повний зм{ст них програк ум!щеио в додатках до дисерта-ЩТ.

У ход! реал!зацЦ эм!сту цих програм рекомондувалося ви-користовувати в школах так1 форми роботи: лекцП, сем!нари, лп^ боратерно-практичи! занятая, екскурс}! та fндкг!дуальн! завдан^

розрахован! на тривалий час, що сприяло розвигку в учн}в >ичок самоосв}ти, давало можлив!сть кожному учнв працввати }нтересами, бажаннями, зд}бностями.

У 80-т} p.p. на третьему етап! недооц!нка вченими значения либленого вивчення б}олог}Т, слабка навчально-матер!альна ба-б}льшост{ шк!л УкраУни привели до р}зкого скорочення факуль-ив}в ф}з}олог}чного напрямку. Одночасно, у зв'язку з norip-ням природного серодовища та необх}дн!стю залучоння школяр}в природоохоронноУ д}яльност} в загальноосв}тн! школи УкраУни оваджються факультативи еколог}чного проф}лп.

Анпл}з арх}вних дани::, мйтер}ал}в }нститут}в удосконалення тел1в, картотеки передового ;.осв}ду вчител}в УкраУни показу«, еколог}чн} факультативи мали широкий розвиток в Луганськ}И, ецьк}й, Дн}пропетровськ}2, Сумськ}!1, Хаj kiвськ1й, Лье}вськ!Иг вськ}й та }ноих областях. Для Ух проведения Мастерством }ти були видан} програми, розроблен} вченими, методистами ередовими вчителями-практикамн.

Досл|дженням виявлено, ко особливим попитом серед учиго.1}15 чн}в користувався факультатив "Охорона природи". його вивчэн-цавало школярам глибок} знания з питань охорони живоУ i не-эУ природи, з рац}онального УУ використання та передбачало 1ага|дистську д}яльн}сть учп}в }з проблем УУ збереження та элення.

У 80-т} p.p. основним иапрямком розробки зм}сту еколог}ч-факультатив}в було враху'вання м}жпредметних эв'язк}в } спро-¡творення пол}проф}льних факультатив}в типу "Краезнавство".

У процес} проведения факультатизних занять э еколог!чного Или використовувалися р}зноб}чн} форми навчальноУ та поза-тльноУ д}яльност} иколяр}в: р}зн} типи урок}в, лаборатор-

но-практичн} заняття, п!дготовка га обговорення реферат!в уч-híb, робота з! спец!альною л!терагурою, комплексы! еколоПчн! екскурс}! I польов! практикуми, еколог1чн! стежки, загони рек-реац!Иного патрулювання, рольов! !гри та }нш{ форми роботи.

У длсертац!! характеризуемся Досв!д 1 розкривавться ос-новн! особливост! досл!дницько! д!яльност! учн!в на факульта™ них эаняттях !з б!олог!?. До них належать: орган!зац!я феноло-г!чних спостережень у природ! та досл{дницька д{яльм?сть fs с!льськогосподарськими рослинами f тварииами п!д час проведенн факультатив!в с!льськогосподарсько! спрямованост!; залучення д наукового експерименту 1 показ лог!ки Poro виконання на ф?л!о-лог!чних факультативах; орган!г*аи?я досл!д!в шодо ви^иачгн1'« стану навколишнього середовига та ^ормування у пчолл^в yni»ib та навичок природоохоронноТ д!яльност! то оновлення природи ив "факультативах еколог!чного зм!сту.

Творче використання теоретичних знах!док учених ! мотсдис т!в 60430-х p.p., дидактичного досв!ду проведения в школах |а-культатив!в б!олог}чиого циклу допоможе викладачам вищих та се редн!х учбових заклад!в, учителям шк!л р!зних тип!в в орган! за^ ц!Y факультативиих занять з б{олог}?, як з! студентами, так i школярами.

Основний зм!ст дисертац!? розкрито у таких публ!кац!ях:

I. Про п!дготовку студент!в до проведения зянять з поглб-лоного вивчеиня tí!олorIТ // Удосконолення методичноТ п!дготов-ки вчител!в б!олог?7 в умовах перебудови педпгог!чно? освН-и: Тези Всесоюзно? науково-мет?одичноУ Kon^epetmiY вшсладач!в методики б!олог!Т вуз!в /рос.новою/. - Челяб^нськ, 1909. - Ч.П.-С.69-70 /у сп!вавторств!/.

2. Поглиблене вивчення б!олог!У / роэд!л нТварини"/:Ме-чн! рекомендац!Y вчителям /рос.мовов/. - Харк!в, I989.-470.

3. Поглиблене вивчення б!олог!У /розд!л "Загальна б!оло-/ : Методu4Hi рекомендац1Т вчителям /рос.мовов/. - Хар-1989. - 5бс.

Прийони узагальнення навчального матер}алу в процес! ибленого вивчення б!олoriY // Програма 4-Y науковоТ конфе-iT молодих вченчх та викладач!в за 1990 - 1991 p.p. - Хар-1992. - С.30.

5. Роэвиток еколог!чноУ осв!ти t виховання в !отор!V за-HoocPiTHboT пжоли // Еколог!я в ToopfY та практиц}: Тези в!дей на м!жвуз!вськ!п науково-практичн1й конференц!? /рос. ю/. - Белгород, 1993. - Ч.П. - C.I0 /у сп!вавторств!/.

6. Педагогична шдготовка студент!в до проведения еколо-их факультатив!в // Проблеми околог!? в практиц! педагог!-

освгти ! в виробницть1: Този допов!дей грегьоТ м!жрег!о-hoY еколог1чноУ конференц!YY/poc.мовою/. - Белгород, 1994.- С.44 / у сп!вавторств!/.

7. ЕколоИчн! факультатива в JCTopiY загальноосв!тньоГ

и / 60-80-Ti p.p./ If Проблеми еколог!? в практиц! педаго-oY ос в!т и ! в виробиицтв!: Тези допов!дей третьоУ м!жрег!-ыюУ еколог!чноУ конференц!Y /рос.мовов/. -Белгород, 1994. -- С.77.

Старикова Л.П. Вопросы развития факультативных к tit биологического цикла в истории общеобразовательной шь Украины (60-80-е г.г.).

Диссертация на соискание ученой.степени кандидата п гогических наук по специальности 13.00.01 - теория и исто педагогики, Харьковский государственный педагогический верситет ин.Г.С.Сковороды, Харьков. 1994.

Защищается научная работа, в которой исследуется проц развития теоретических идей и опыта организации факультет» по биологии в общеобразовательных школах Украины в перимд 80-х г.г.

В исследовании на основе анализа архивных материи научно-педагогической и метогической литературы выявлены новные этапы становления и развития биологических Факулмс bob; обоснованы общепедагогические и методические треб<з:;а( к структуре и содержанию сельскохозяйственных, физиолога ких и якологических факультативов: раскрыты' эффективные Фор проведения этих факультативов, используемые в учебно-Бос тательной работе икол различных областей Якраинн'.виделенн п бенности исследовательской деятельности учацихса на факуль тивных занятиях.

арег uritten by STflRIKOUfl L.P.

robleas of the Development of Elective Courses of ogical Cycle in the History of Ukranian Schools iding General Education (60-80s). he thesis submitted for a degree of Candidate of Sciences sgogy) on theory and history of pedagogy - 13.00.01. larkov State Pedagogical University named after G.S.Skovo-. Kharkov, 1994,

it thesis defends a scientific research containing investing on the process of the deevelopment of theoretical ; and the experience of biological elective courses orga-ions in Ukrainian schools providing general education, le thesis based on the analysis of archives materials, itific-pedagogical and methodical literature reveals the stages of biological elective courses fornation and opnent: substantiates pedagogical and methodical require-

of the structure and the content of agricultural, ological and ecological elective courses.; exposes the tive forms of the courses conducting used in teaching and tionol activities at school's of different regions' of ne; brings to light the peculiarities of pupil's research' at elective courses.

vnauooi слова: дшререшийоБане навчання: факультативна шя; с!льскогосподарсы?1, ф!з1олог1чн1. еколог1чн1 лативи: загальнопедагог!чн1 та иетодичт виноги до I факаяьтатив1в: ефективн! форми проведения сакульта-

3 б10л0гп.

On п<ш£ У •