автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Воспитание читательской культуры старшеклассников на факультативных занятиях

Автореферат диссертации по теме "Воспитание читательской культуры старшеклассников на факультативных занятиях"

2 ¿гНВ'іВьз

■^^укогнс^дослідний-''інститах.~-ПЕйДгрпк^і__

ВИХОВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ

НА ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТТЯХ 13.00.01 — теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на* здобутиг вченого ступеня

——-каидидаіа.педагогічнихнаук^ —

АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

воронцов

ГРИГОРІЯ АРСЕНТШОВИЧ

Київ — 1893

Робота виконана в Науково-дослідному інституті -педагогіки----------

АПН УКРАЇНИ

Науковий керівник — кандидат педагогічних наук, ст. науковий співробітник ВОЛОШИНА Н. Й. •

Офіційні опоненты: доктор педагогічних наук, професор КАГІСЬКА А. И.

кандидат педагогічних наук, ст, науковий

• співробітник ГУДЗИК І. П.

Провідна організація: * Дніпропетровський державний універтитет

Захист відбудеться .« 1993 р.

о 15 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 113. 15.01 в Науково-дослідному інституті педагогіки АПН України за адресою: 252030, м. Кіїв — ЗО, вул. Леніна, 10.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інституту. Автореферат розіслано «-ЛС» *993 р.

• ' «

Учений секретар

спеціалізованої ради ЛЕГКИИ М. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО

ДОСЛІІДЖЕННЯ

Виховання людини як творчої, активної, духовно багатої, гармонійно розвинутої особистості — одне із основних завдань сучасного суспільства, педагогічної науки і практики.

Значні зміни у перебудові' народної освіти відбулися після прийняття Верховною Радою акту про державний суверенітет України від 16 липня 1990- р. і 24 серпня 1922 р. Проголошення незалежності України, конкретні дії у справі зміцнення її реального суверенітету дали можливість сформувати одне із важливих завдань, продиктоване перед суспільством самим життям, — відродження національної школи. У вільній демократичній українській державі створюються всі умови для відродження української школи.

Ідея національного відродження тісно поєднується з іншою ідеєю, р. якій втілені загальнолюдські цінності, — гуманізація і гуманітаризація навчання. ‘ .

Суспільству, яке розвивається, необхідний культ знань. Адже освіченість і висока культура'народу •— це висока результативність праці, раціональна економіка, науково-технічний 1 соціальний прогрес. Одночасно прагнення до знань, до пізнання світу — це новий спосіб життя, одна Із важливих потреб, яка підносить, возвеличує людину. ; . . І : ■ ')

Щоб досягти світогляної зрілості, моральної досконалості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей людини, потрібні не лише різнобічні знання, освідченість, але й постійне прагнення до оновлення і поповнення знань, вироблення нових умінь і навичок самоосвіти. - : І

Актуальність дослідження обумовлюється концепцією демократизації, гуманізації сучасної школи, освіти, відповідає сучасним завданням розвитку шкільної педагогіки, теорії керівництва читанням і педагогічний практиці роботи з читачами-старшокласниками.

Одним із важливих завдань сучасної педагогіки є виховання духовних потреб особистості, формування у неї умінь і здібностей користуватись книгою. Серед різноманітних джерел інформації вона й сьогодні залишається основним засобом освіти, самоосвіти і самовиховання особистості, а- основним джерелом її вибору служить бібліотека.

Розширення функцій сучасної бібліотеки, підвищення її ролі як науково-інформаційної установи, посилення зв’язку бібліотеки і шко-

лн в період перебудови народної освіти створюють умови не лише для повного задоволення потреб учнів в книгах, але й значно підвищують рівень навчання і виховання. - ,

Школа і бібліотека .завжди прагнули допомогти іонному читачеві оволодіти бібліотечно-бібліографічними знаннями. Відзначаючи цінність і певну значимість нагромадженого досвіду роботи, слід відмітити, що вона до цих пір в основному спрямована на вироблення окремих бібліотечно-бібліографічних знань, на формування деяких умінь і навичок, але не розв’язує завдань виховання читацької культури учнів. А тим часом формування бібліотечно-бібліографічних знань і умінь має першорядне значення, їх можна вважати головним компонентом, ядром читацької культури. ,

Між поняттям «бібліотечно-бібліографічна культура» і «культура читання» існує діалектична єдність, взаємовплив. Загальний запас знань впливає па сприймання літературних і навчальних текстів, а сприйняття і засвоєння нової інформації, здобутої з опорою на бібліотечно-бібліографічні знання, нові способи читання, збагачують читацьку культуру в цілому.

Читацьку культуру можна визначити як частішу загальнолюдської культури, яка виявляється в орієнтації читача в інформаційному потоці, в чіткому усвідомленні мети читання, розумінні, засвоєнні, оцінці і практичному використанні прийнятого змісту, матеріалу, а також у підвищенні рівня техніки читання і засвоєнні найбільш раціональних прийомів роботи з книгою.

У дослідженні із загального поняття читацької культури виділяємо аспект формування бібліотечно-бібліографічної культури з метою поглибленої наукової розробки і впровадження наслідків дослідження у практику роботи сучасної школи.

Бібліотечно-бібліографічна культура — важливий засіб і передумова розширення інформаційно-пошукових можливостей учнів — дозволяє швидко орієнтуватись у великому потоці інформації, активно використовувати бібліотечні фонди в систематичній самоосвітній діяльності. А звідси постає одне із завдань сучасної школи: виховання високого рівня бібліотечно-бібліографічної культури учнів як засобу пробудження, розвитку і задоволення духовних потреб особистості, формування її творчої активності, його можна розв’язати лише спільними зусиллями школи і бібліотеки, з урахуванням їх специфічних можливостей. Однак основна роль у цій роботі повинна належити школі, яка значно відстає в цих питаннях від закладів культури, дитячих і юнацьких бібліотек. Формування в учнів бібліотечно-бібліографічних знань не самоціль, а засіб опанування вашли-

■ вими загально-навчальними уміннями і навичками, виховання читацької культури людини. Все це і визначає вибір теми дослідження: «Виховання читацької культури старшокласників на факультативних заняттях».

Доцільність вибору теми підтверджують дослідження К. П. Бель-ського, Т. М. Болдирєвої, В. А. Бородиної, Л. Б. Васіна, Н. й. Во-лошиної, М. І. Губанової, Р. А. Декушевої, 3. І. Кадинцевої, Т. В. Ніколаєвої, В. М. Платоненко, В. П. Палухіної, Г. А. Стародубової, роботи В. М. Коротова, Н. А. .Лощкарьової, Т. Д. Полозової, багаторічний педагогічний досвід дисертанта. Висновки про низький рівень бібліотечно-бібліографічної культури учнів, зроблені в працях названих авторів, підтверджуються результатами констатуючого експерименту. Анкетування та інтерв’ю, проведені серей учнів 8 — 10 класів, середніх спеціальних навчальних закладів і ПТУ. абітурієнтів, засвідчило, що учні цієї вікової групи, як правило, з великими труднощами орієнтуються в книжковому фонді бібліотеки, не вміють самостійно вибирати потрібну літературу, не можуть користуватись довідниковим апаратом бібліотеки. '

Об ’ект дослідження — процес виховання читацької культури учнів старших класів. • .

Предмет дослідження — зміст,- форми і методи виховання читацької культури старшоласників на факультативних заняттях.

Мета дослідження — теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити зміст і методику виховання читацької культури старшокласників, розвитку їх бібліотечно-бібліографічних умінь на факультативних заняттях.

У дослідженні виходимо з такої гіпотези. Для підвищення ефективності формування читацької культури і загальнонавчальних умінь і навичок старшокласників факультативні заняття мають включати конкретні бібліотечно-бібліографічні знання, спрямовані на виховання естетичних смаків і культурних потреб, розширення читацького, діапазону учнів, активізацію їх інтелектуальності і духовної діяльності. Забезпечення цілеспрямованого педагогічного керівництва розвитком бібліотечно-бібліографічних умінь старшокласників дасть можливість проводити підготовку майбутніх споживачів інформації, здатних до самостійного пошуку її, опрацювання і практичного застосування.

• У відповідності з метою, предметом і гіпотезою дослідження були поставлені такі завдання:

1. Вивчити стан бібліотечно-бібліографічної культури старшокласників. _

2, Розробити й екпериментально перевірити критерії добору біб’

ліотечно-бібліографічних знань і умінь, які впливають на читацьку культуру. ,

3. Ваявитп вплив рівня бібліотечно-бібліографічної культури старшокласників на формування їх загальпопавчальних умінь і навичок.

4, Визначити і науково' обгрунтувати зміст, організаційну форму і методику роботи школи, з питань виховання читацької культури старшокласників у процесі факультативних занять.

У процесі теоретичного вивчення обраної проблеми та проведення науково-експериментальної і дослідної роботи застосовувались такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: а) теоретичні:

вивчення соціально-психологічної, психолого-педагогічної, методичної, бібліотекознавчої і книгознавчої літератури:' аналіз шкільної документації (навчальні плани, програми, звіти); •- б) емпіричні: бесіди з учнями, анкетне опитування, інтерв’ю; спостереження та аналіз занять учителів і шкільних бібліотекарів, метою яких було фор-' мувания бібліотечно-бібліографічної культури старшокласників; в) педагогічний експеримент (констатуючий, пошуковий у формі дослідного навчання, контрольний), якісніш і кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання.

Методологічною основою дослідження є положення діалектико-ма-теріалістичної теорії пізнання; сучасні філософські, психолого-педагогічної концепції виховання, на яких грунтується підхід до розкриття проблеми. Базовою психолого-дндактичиою теорією досліджешшя є теорія розвиваючого навчання і поетапного формування бібліотечно-бібліографічних умінь. v _

Джерела дослідження. У процесі дослідження проблеми опрацьовані матеріали педагогічної і бібліотекознавчої наук різних історичних періодів, що дало можливість простежити конкретно-історичну обумовленість і наступність важливих педагогічних та методичних ідей. В роботі використані праці з позашкільного навчання, бібліотекознавства, бібліографії, книгознавства: В. І. Водовозова, В. П. Ост-рогорського, ¡VI. О. Рубакіна, Ф. Г. Толля, М. В. Чехова, К. Д. Ушинського та ін. ■ .

Грунтовно були проаналізовані функціональні дослідження наукових колективів Державної бібліотеки колишнього Союзу PCP імені Леніна, Державної публічної бібліотеки ім. М. Е, Салтикова-Щедрі-на, Державної юнацької бібліотеки Росії, Державної бібліотеки ім. Островського України. Науково осмислені результати експеримен-тУї проведеного в Естонії з проблем розвитку читачів підліткового віку, спеціального експерименту, спрямованного на вивчення взаємо-

дії бібліотеки і школи в процесі формуваня культури' читання, Молдавської республіканської дитячої бібліотеки ім. Пушкіна.

. Комплексний характер дослідження вимагав опрацювання робіт відомих спеціалістів в галузі педагогіки і вікової, психології: П, П.

Блонського, Л. С. Виготського, Л. П. Доблаєва, М. М. Збарського,

І. С. Кона, В. М. Коротова, Н. С. Лейтеса, О. М/ Леонтьєва, І. Я. Лернера, А. С. Макаренка, С. А. Рубінштейна, В. О. Сухомлинсько-го, Г. І. Щукіної, Д. Б. Ельконіна. -

Вивчались також праці провідних спеціалістів у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства: К. А. Абрамова, І. Е. Беренбаума, Н. С. Карташова, І. К. Кирпичової, І. Е. Кацпржак,'

О. П. Коршунова, В. Н. Ляхова, Е. Л. Немировського, А. А. Сидорова, Н. М. Сікорського, О. С. Чубар'яна та ін.

Дослідження проводились’ поетапно:

На пбршому етапі (1970—1973 рр.) вивчалась філософська, психологічна і педагогічна література з проблем виховання особистості, зокрема виховання читацької культури людини, опрацьовувалась література з бібліотекознавства, бібліографії, бібліографознавства, книгознавства, психології читання; була визначена проблема дослідження і здійснений аналіз практичного досвіду шкіл та учителів з питань виховання читацької культури, вивчення основ бібліотечно-бібліографічних знань.

На другому етапі (1973—1980 рр.) на основі діагностичного зрізу здійснювався добір методів дослідження; розроблялась методика дослідно-експериментальної роботи; проводилась її апробація в СШ № 11 м. Жовті Води, Дніпропетровської області, на першому курсі Жовтоводського промислового технікуму (на базі 8 класів); перший досвід роботи дав можливість створити навчальний посібник «Основи бібліотекознавства і робота з книгою» (Москва, Вища школа, 1977 р,). ■ •

На третьому етапі (1980—1985 рр.) перевірялась і уточнювалася методика дослідно-екпериментальної роботи на базі школи-інтернату і СШ № 2 м, Певек (Чаунський район, Чукотський автономний округ) та середньої школи селища Валькумей (того ж району); нагромаджувався фактичний матеріал,' проводились соціологічні дослідження серед читачів-старшокласників, що проживають в умовах невеликого міста і робітничого селища; було підготовлено друге (доповнене і перероблене) видання вказаного посібника (Рига, Звайгз-не, 1983, латиською мовою).

На четвертому етапі (1985—1991 рр.) продовжувались експери-

ментальні дослідження на базі СШ № 5 і СШ №11 м. Жовті Води Дніпропетровської області; з метою зіставлення одержаних результатів до сфери вивчення були включені учні першого курсу Жовтоводського педагогічного училища (па балі'8 класів); проводилась обробка одержаних результатів; укладена програма факультативу «Основи бібліотечно-бібліографічних знань і робота з книгою» (Київ, ,1988 р.) і програма факультативу «Основи' книжної культури» (Москва, 1990 р.); окремі аспекти проблеми, були висвітлені в журнальних і газетних публікаціях; завершено оформленая дисертаційного дослідження. .

Наукова новизна і теоретичне значення виконаного дослідження полягає в ¡розробці науково обгрунтованих критеріїв добору змісту бібліотечно-бібліографічних знань старшокласників; визначені провідних тенденцій, наукових передумов вдосконалення процесу формування бібліотечно-бібліографічних умінь старшокласників.

Практичне значення дослідження: -

— науково обгрунтовано-зміст і систему роботи з виховання читацької культури старшокласників па факультативних заняттях;

— розроблено, експериментально перевірено і впроваджено в

практику роботи шкіл в Україні і за її межами програми факультативних курсів «Основи бібліотечно-бібліографічних знань і робота з книгою» та «Основи книжної культури», які поряд із загальними завданнями виховання читацької культури школярів включають в себе питання книгознавства (історія, структура і мистецтво книги), бібліотекознавства (тиші, види і система бібліотек, організація обслуговування читачів, каталоги і картотеки та ін.), бібліографії і бібліографознавства, а також'методики роботі! з книгою і культури розумової праці. - ■ '' ”1

Воші визначають зміст і організаційну форму занять, дозволяють конкретизувати роботу педагогів з питань виховання читацької культури школярів. Матеріали дисертації .можуть бути використані в школах різних типів у роботі над вдосконаленням бібліотечно-біліо-графічфної підготовки старшокласників. - .

Достовірність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його конкретній меті і завданням; кількісним і якісним аналізом фактів, матеріалів і результатів дослідно-експери-

ментальної роботи, що реально відображають теоретичний ’ і практичний аспекти досліджувальної проблеми.

> , ‘

На захист виносяться такі положення:

1. Виховання читацької культури передбачає .пробудження в учнів інтересу до самостійного читання, цілеспрямоване розширення і розвиток конкретних бібліотечно-бібліографічних знань, специфічних прийомів вибору літератури, опанування методикою її пошуку, потреби в постійному, регулярному використанні і розширенні джерел бібліотечно-бібліографічної інформації'.

2. Бібліотечно-бібліографічна культура, як складова частина читацької культури, істотно впливає на інтелектуальний розвиток старшокласників, засвоєння ними технології розумової праці, підвищення загальної культури і виховання духовних потреб, формування загальнонавчальних умінь і навичок, що обумовлюються потребами навчання, громадської роботи, а також міжособистісним спілку-

■ ванням з ровесниками і старшими.

3. Критерії добору змісту бібліотечно:бібліографічної освіти стар-

шокласників мають органічно вписуватись в систему дидактичних принципів і давати змогу не лише планувати процес розвитку бібліотечно-бібліографічних умінь, але й коректувати його під час практичних дій, добиваючись виконання кожного із поставлених дидактичних і виховних завдань. .

Список літератури включає твори, які були використані автором в процесі роботи над дисертацією, а також джерел,' що ввійшли до програми факультативу. . -

У додатках вміщені таблиці з результатами обробки статистичного матеріалу на ЕОМ (№№ 1 —11), різноманітні анкети (№№ 12— 14), текст програми факультативного- курсу (№ 15) — всього 3 ' сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Для одержання об’єктивних відомостей про роль бібліотечно-бібліографічних знань і умінь у вихованні читацької культури старшокласників досліджувались поширеність читання різноманітних видів літератури; цілі і мотиви звертання до книги, журналу, газети; дже- ‘ рела інформації і джерела одержання літератури: роль і функції школи, сім’ї, бібліотеки, оточуючого середовища у формуванні кола читання. Таке дослідження неможливе без використання методів соціології і психології читання. Поглиблене вивчення соціальних фак-

торів і психології читача, опора на дослідження з бібліотекознавства та інших суміжних наук — на відхилення від теми дисертації, це його джерелознавча база, на основі якої можливий аналіз сьогоднішнього рівня бібліетечно-бібліографічних умінь старшокласників і розробка наукових рекомендацій для удосконалення керівництва читанням і пропаганди книги серед юнацтва.

. Пропонована система роботи в цій частині дослідження здійснювалась поетапно: •

Етап 1.' Анкетування «Ваша домашня бібліотека» (додаток 1 — 6).

Етап 2. Інтерв’ю «Вчорашнє читання» (додаток 7—10).

Етап 3. Анкетування учнів (додаток 12).

Етап 4. Анкетування учителів-словесників (додаток 13).

Етап 5. Анкетування батьків (додаток 14).

База дослідження: Певекська середня школа-інтернат, середня ‘школа № 2 м. Певека, Валькумейська середня школа (Чаунськин район, Чукотського автономного округу, 1980—1985 рр.) середні школи № 5 и № 11 м. Жовті Води, СПТУї № 35 м. Жовті Води, промисловий технікум, і педагогічне училище м. Жовті Води (Дніпропетровська область, 1966—1980 і 1985—1990 pp.).

Загальна кількість респондентів-учнів, охоплених вивченням, — 596 чол., з них: учнів ПТУ — 211 (35,4%), учні промтехнікуму ! педучилища (разом) — 246 (41,3%); з них юнаків — 291 (49%), дівчат — 305 (51%); за місцем проживання: місто — 513 (86%); селище — 35 (5,8%); село — 48 (8%). Опитано близько 120 учителів, класних керівників, шкільних бібліотекарів, зібрано більше 150 анкет батьків. Проаналізовані за допомогою бібліотекарів навчальних закладів читацькі формуляри практично всіх респондентів і біля 29% формулярів респондентів в масових бібліотеках. Була роз, роблена спеціальна анкета для збору відомостей про домашні бібліотеки (додаток 2—6).

Процес виховання бібліотечно-бібліографічної культури можна розділити на етапи, логічна послідовність яких передбачена не лише навчальними заняттями, але й" усім навчально-виховним- процесом. Щоб з’ясуватгг, ira якому етапі формування бібліотечно-бібліографічних знань і умінь знаходиться учень, визначити рівень його бібліотечно-бібліографічної культури, потрібно сформувати її критерії. Критеріями бібліотечно-бібліографічної культури визначаємо: інтерес до бібліотечно-бібліографічних знань; володіння специфічними логічними прийомами вибору літератури і методикою пошуку; самостійність учнів у пошуках і виборі літератури в бібліотеці; використання бібліотечно-бібліографічних знань, умінь і навичок у навчальній ді-

яльності, в самоосвіті, практичній роботі; потреба в регулярному використанні і розширенні кола джерел бібліотечно-бібліографічної інформації. • .

' Аналіз анкет, різноманітних домашніх завдань учням, спостереження за ними в бібліотеці і класі свідчать про те, що в багатьох старшокласників не 'сформовані навики користування бібліотекою, вони мало знають про систему бібліотек, і організацію бібліотечного обслуговування; 80% старшокласників навіть не чули, що таке міжбібліотечний абонемент; 30%, не могли чітко назвати відмінність читального залу від абонементу: майже 40% не знають своїх прав як читачі. Старшокласники не опанували повною мірою технологією навчального процесу. Чимало учнів не мають поняття про гігієну і організацію раціонального читання, класифікацію видань за читацькою адресою, цільовим призначенням, характером і структурою їх, нз володіють культурою читання періодики. Не знаючи правил бібліографічного опису, учні не можуть правильно оформити цитати і посилання, складати списки літератури до рефератів і доповідей, недостатньо володіють методикою роботи над тезами і конспектами навчального, суспільно-політичного і літературно-критичного тексту. Все це негативно відбивається на продуктивності навчального процесу, особливо на організації самостійної роботи учнів.

. Основні напрямки діяльності сучасної школи з питань виховання читацької культури уявляються автору такими: перше — це вдосконалення підготовки педагогів як керівників юнацького читання,_ тому що абсолютна більшість їх не володіє спеціальними знаннями; друге — більш активне використання такого важливого соціального інституту виховання, як сім’я, де закладаються основи споживання культури, , формується духовний світ дитини, підлітка і юнака, їхні читацькі запити: третє — зміцнення взаємодії школи з юнацькою бібліотекою (чи іншою масовою бібліотекою, яка обслуговує старшокласників). Результатом такої взаємодії повинно стати збільшення обсягу самостійної роботи учнів у навчально:виховному процесі (включаючи роботу в бібліотеці) — могутнього фактора формування потреби в культурі читання. У роботі за вказаними напрямками необхідно зважати на вікові та індивідуальні особливості юнаків і дівчат як читачів.

Виховання читацької культури школяра не можна розглядати ізольовано від таких факторів, які визначають різноманітне, насичене подіями життя юнака і дівчини. Фактори, що безпосередньо чи опосередковано формують бібліотечно-бібліографічні знання, уміння

А навички, -можна згрупувати в три комплекси: 1) соціальні: 2) фактори, породжені науково-технічним прогресом; 3) особистісіїі. Вони аналізуються в першому параграфі другого розділу дисертації.

Для розвитку бібліотечно-бібліографічних умінь як засобу виховання читацької культури доцільно, на нашу думку, використовувати таку організаційну форму освіти, як факультатив.

Під час добору змісту матеріалу для включення до програми факультативного курсу автор керувався такими педагогічними критеріями:

■ 1. Педагогічні моліливості впливу бібліотекознавчого і книгознавчого матеріалу на підвищення 'загальної культури учнів, їх інтелектуальний розвиток, виховання їхніх моральних якостей, формування загальнонавчальних умінь і навичок, освоєння технології розумової праці. ''

2. Відповідність бібліотекознавчого, бібліографічного і книгознав-

чого матеріалу поставленим педагогічним завданням: пробуджувати в учнів інтерес до читання, розвивати Конкретні бібліотечно-бібліографічні уміння і навички, сприяти систематичному засвоєнню нових знань і цінностей, які диктуються потребами навчання, громадської роботи, а також міжособистісиим спілкуванням з ровесниками і старшими. -

3. Урахування вікових особливостей старшокласників. Добирався матеріал, цілком доступний для учнів, в тому числі для тих, хто попередньо не одержав ніякої навіть елементарної бібліотечно бібліографічної підготовки. Ступінь складності матеріалу, можливість його засвоєння учнями перевірялись експериментально.

4. Принцип достатності під час визначення обсягу матеріалу, тобто, до програми включався матеріал такого обсягу, який був достатнім для формування знань з тієї чи іншої теми курсу. Оптимальний варіант обсягу знань відпрацьовувався дослідним шляхом.

5. Тісний, зв’язок факультативного курсу із змістом основних, шкільних предметів, їх наступність і логічна єдність.

6. Практичне значення факультативного курсу. Матеріал, включений до програми, повинен переконати учнів і педагогів у практичній доцільності поданого міжпредметного курсу.

У результаті експериментального дослідження і багаторічного практичного досвіду відібраний і науково обгрунтований матеріал, який складає зміст програми факультативного курсу.

У програмі вісім тем, вивчення яких розподілено на весь навчальний рік (35 годин): -

Тема 1. Книга у нашому житті.

• ^Тема 2. Система бібліотечного обслуговування читачів.

Тема 3. Бібліотечні каталоги і картотеки. Бібліографічний опис документа. ■

Тема 4. Основи бібліографії.

Тема 5. З історії книгодрукування. Оформлення і структура книги. , Тема 6. Довідкові видання і робота з ними.

Тема 7. Вивчення краєзнавчої літератури.

Тема 8. Самостійна робота з книгою. Культура розумової праці.

Методика, технологія перевірки ефективності змісту, розвитку бібліотечно-бібліографічних умінь повинні бути основані на певних педагогічних принципах, які дозволили б не лише зіставити суму знань . учнів до і після вивчення курсу, але й зробити обгрунтований • висновок про те, наскільки зросла їх бібліотечно-бібліографічна культура в результаті цілеспрямованих дій педагога.

Виходячи з базового поняття «читацька культура», зважаємо на такі принципові положення: '

1. Вивчати юнака і дівчину як читача у тісному зв’язку з пізнанням його як особистості. Об’єктивний аналіз читацьких інтересів старшокласника можемо одержати, якщо будемо знати, чим він цікавиться, які його запити, потреби, захоплення, взаємовідносини з оточуючим середовищем (сім'я, школа, товариші).

2. Вивчаючи юнака чи дівчину, ми одночасно розвиваємо і спря-

мовуємо їхні інтереси. Не можна провести грань між вивченням школяра, з одного боку, і його вихованням і навчанням, з другого. Запропонована в роботі методика грунтується на тому, .що ми вивчаємо старшокласника в процесі керівництва його читанням, одночасно виховуючи його як читача. '

3. Виховання старшокласників тісно пов’язане з вивченням педа-

гогом книги і науки про книгу. Керівник факультативного курсу (і взагалі керівник читання) повинен добре знати кращі, твори художньої, публіцистичної, науково-популярної літератури і силу їх впливу на юнацтво. • .

На етапі, що що передує початкові занять, встановлюється ступінь оволодіння основами наукової організації навчальної праці і елементарними знаннями з “бібліотекознавства, бібліографії і книгознавства. Цей рівень, який вважаємо за початковий, встановлюється па основі педагогічного спостереження за уч'нями, індивідуальних та групових співбесід з ними, консультацій і обміну інформацією учителів з колегами, які працюють у цьому ж класі, і класним керівником; бесід з батьками (на батьківських зборах) та анкетування бать-

І

-нів;-анкетування "та іштерв’ю з учнями; вивчення читацьких формулярів у шкільній та іншій бібліотеках, якими користуються учні.

Зріз початкового рівня знань і умінь передбачає дві мети; 1) визначення вихідних позицій для експериментальної і контрольної групи як базових; 2) виявлення в експериментальній групі. можливих підгруп, приблизно однакових знань і умінь, що дозволить зважати на індивідуальні особливості учнів, оптимально спланувати процес розвитку бібліотечно-бібліографічних знань і умінь і координувати його у відповідності з-педагогічними-завданнями. . .Позитивні зрушення п експериментальній групі в порівнянні з контрольною починають виявлятися, як правило, не в галузі спеціальних, тобто бібліотечно-бібліографічних знань, а в зростанні інтересу до читання взагалі. Звідси — перший напрямок у перевірці ефективності курсу. . _ _

Значні зміни відбуваються у використанні старшокласниками своєї домашньої бібліотеки. Якщо до вивчення курсу кількість учнів, які використовують домашню бібліотеку як допомогу у навчанні, складала 52,2% від числа опитаних, то після вивчення курсу — 71,3%, для розширення кругозору відповідно 66,2% і 82%, на допомогу любительським заняттям — 45,8% і ЛІ,4%, для відпочинку і розваг

— 55,6% і 668,2%.

Зростає число читачів-старпюкласннків,' які користуються не лише своєю, шкільною бібліотекою, але й іншими масовими бібліотеками. Якщо до вивчення курсу було записано в одну бібліотеку 87,9% школярів, то після його впровадження число записаних у 2 — 3 бібліотеках зростає на 20 — 25%, кількість книг, прочитаних кожним учнем — на 17—18%. Помітно зростає відвідування учнями читального залу. \ ' -

Це пояснюється тим, -що в процесі занять змінюється мотивація читання: відбувається поступово перенесення акцептів у внутріш-

ній сфері задоволення потреб учнів. Якщо переважна більшість працювала у бібліотеці тому, що це було потрібно, так вимагав учитель, то тепер це стало бажанням самих учнів, їхнього внутрішньою необхідністю. '

Другий напрямок, за яким проводилась перевірка ефективності курсу, — вплпв бібліотечно-бібліографічної культури старшокласнш ків іга формування їх загальних навчальних умінь і навичок.

У .масовій шкільній практиці спостерігається низька ефективність процесу формування навчальних умінь, що призводить до різкого розходження між ростом обсягу інформації, яка підлягає засвоєнню,

і рівнем сформовано«! умінь, необхідних для сприймання і засвоєння знань. ' .

Подана в дисертації програма факультативного курсу включає, широкий спектр навчальної і самоосвітньої діяльності .старшокласників. Учні експериментальної групи в кінці курсу можуть не тільки свідомо і аргументовано назвати всі етапи процесу опрацювання літератури, визначити склад, уміння і послідовність формування окремих дій, а й застосувати їх на практиці. . •

На заключному етапі роботи факультативу в у.чнів формуються уміння працювати зі складнішим, аніж передбачено для дев’ятикласників, текстом, що включає матеріал декількох структурних • компонентів системи знань. Виробляється уміння самостійно виділяти в тексті такі компоненти, складати до них відповідні узагальнені плани, а затим уже самостійно вивчати текст, виділяти в ньому головні думки, керуючись цими планами. - -

Дальший - розвиток уміння працювати з додатковою літературою за основним навчальним курсом дозволяє учням зіставляти виклад одних і тих же питань в різноманітних джерелах, виявляти спільне, знаходити відмінності, порівнювати різні погляди на принципові питання, вивчати і висловлювати про них свої твердження, самостійно робити висновки і узагальнення за декількома розділами підручника; складати бібліографію за визначеною темою. -

Аналіз контрольних зрізів дозволяє зробити висновок про те, що бібліотечно-бібліографічна культура позитивно впливає на формування загальнонавчальних умінь і . навичок старшокласників. ,

Третій напрямок, за яким йшла перевірка ефективності курсу, — вплив рівня читацької культури старшокласників на формування активної- життєвої позиції юнаків і дівчат. ■ _

У процесі опрацювання змісту і методики курсу визначались три основних напрямки формування активної життєвої позиції наших вихованців: 1) інтенсифікація і підвищення виховної ролі читання;

2) відповідність змісту Дидактичного матеріалу виховним завданням;

3) готовність педагога до реалізації завдань.

Інтенсифікація читання викликана тим, що сьогодні старшокласники читають мало. Однак справа не лише в тім, щоб вони стали чи. тати більше. Керівник факультативу, добираючи для занять літера. туру, повинен продумати ненав’язливу форму рекомендації вихованцям кращих художніх, публіцистичних та інших творів, що мають велику силу впливу на процес соціалізації особистості. Таким чином, інтенсифікація читання у нашому курсі — не самоціль, а засіб фор-

мувашія тісної орієнтації юнацтва, виховання його соціальної активності. .

Другий напрямок цієї роботи — відбір дидактичного матеріалу, зміст якого відповідав би поставленії! дієті, — виховання гуманної, творчої особистості. - -

Для логічного аналізу тексту, цитування, оформлення виписок по трібио використати високохудожні твори, які сприятимуть вихованню в учнів доброти, милосердя, правдивості та інших—загальнолюдських якостей. У дисертації показано, яі; керівник курсу, ретельно продумуючи зміст дидактичного матеріалу, відбирає те, що активно прий-. мається учнями. Все це допомагає шукати відповіді на питання, орієнтувати їх на практичну суспільну діяльність.

, Третій фактор, що впливає на формування читацьких інтересів особистості, — це підготовленість педагога, його ерудиція, професійна майстерність; це його власне бачення змін у суспільстві і реакція на оточуючу дійсність, принциповість, чіткість життєвих позицій і стремлінь. Лише такий учитель може перетворити сукупність знань, якими володіє старшокласник, в систему його соціальних настанов, що визначають поведінку, дійову основу його світогляду, переконань.

Підсумки науково-дослідницької роботи в цілому дозволяють зробити висновки про те, що учні, які засвоїли програму факультативного курсу, характеризуються такими якостями; ,

—- вони виявляють значно більший інтерес до читання, помітно розширюють читацький діапазон — від книг з мистецтва до суспільно політичної літератури;

- володіють кокретпимн бібліотечно-бібліографічними знаннями

і способами самостійно вести пошук необхідної інформації;

— закріпляють і розвивають загальнонавчальні уміння і навичїш, основи наукової організації навчальної і технології розумової праці;

- - .виявляють свідомо ставлення до суспільного обов’язку, пра-

вильне розуміння перетворюючих процесів у країні, • бажання і волю включитись у ці процеси; •

— формують в собі певні естетичні смаки і культурні потреби,

цінують книгу як твір духовної культури. '

Отже читацька культура розглядається в дисертації як виявлення загального рівня духовної культури, засіб і умова, соціалізації свідомості. активізації інтелектуальної, духовної діяльності нового покоління. .

Дисертант розуміє, що проведене ним дослідження на є вичерпним. Автор сприймає цю тему як таку, що може бути розвинена, як мінімум, в двох напрямках; 1) самосійна робота з навчальними і не-

навчальними текстами як засіб інтелектуального розвитку учнів; 2) естетичні аспекти виховання читацької культури.

Основні положення дисертації викладені автором в таких публікаціях: : 5

Основи бібліотекознавства і робота з книгою: Навчальний посібник для викладчів та учнів середніх спеціальних' навчальних закладів. — М.: Высшая школа, 1977 — 84 с. .

Основи бібліотекознавства і робота з книгою: Навчальний посібник. — Вид. випр. і доп. — Рига: Звайг.зне, 1983. — (латиською

мовою). — 88 с. . .

Основи бібліотечно-бібліографічних знань і робота з книгою; Програма факультативного курсу для учнів 9 кл. середньої школи (Відп. за випуск Дейкун Д. І. — Київ: Радянська школа, .1988 — (Міністерство народної осріти УРСР). — 15 с.

Чи вмієш ти користуватися літературою: Про бібліотечно-бібліографічне навчання школярів. //Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. —' 1989. — № І. — С. 16—19.

Не заблуди в бібліотеці. //Учительская газета. — 1989. — 26 вересня.

Таїна книги //Радянська освіта. — 1990. — 2 червня.

Основи книжної культури: Програма факультативного курсу для учнів старших класів. — М.: Просвещение, 1990. — 22 с,