Темы диссертаций по педагогике » Общая педагогика, история педагогики и образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Воспитание детей дошкольного возраста в трудовой деятельности (на материале дошкольных учреждений Украины конца XIX в. - 30-х гг. ХХв.)

Автореферат по педагогике на тему «Воспитание детей дошкольного возраста в трудовой деятельности (на материале дошкольных учреждений Украины конца XIX в. - 30-х гг. ХХв.)», специальность ВАК РФ 13.00.01 - Общая педагогика, история педагогики и образования
Автореферат
Автор научной работы
 Мельничук, Миля Ивановна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1995
Специальность ВАК РФ
 13.00.01
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Воспитание детей дошкольного возраста в трудовой деятельности (на материале дошкольных учреждений Украины конца XIX в. - 30-х гг. ХХв.)"

б' I О I» .4

- -

1НСТИ1УТ ЛВДАГ0Г1КИ АПН УКРА1НИ На правах рукопиеу

МЕЛЬНИЧУК ЬИля 1ван1вна

ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ДОИК1ЛЬНОГО В1НУ

В ТВДОВ1Й ДГЯЛЬНОСТГ /на матер1ал1 дошк{льних заклад1в УкраУни к!нця XIX - 30-х рок1в XX стол./

13.00.01 - теор1я I 1стор1я педагогики

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРГАЦП НА ЭДОБУТТЯ НАУК0В0Г0 СТУПЕНЯ КАНД'ДЦАТА ПЕДАГОГ! ЧНИХ НАУК

КиУв - 1995

Дисертац!я в рукописом

Робота вяконана в 1нстятут! педагогии АПН УкраУня

кандидат пвдагог1чншс наук, доцент ДЬОМША 1нна Свмен!вна

Науковий квр1вдик -опоявнти:

Прев$дна уотанова -

доктор педагог^них наук, пр эфе сор ВШЬЧКОВСЬКИЙ Едуард Стаи1славовэт

кандидат ясихолог1чяях наук, доцент ПРОСКУРА Олена Васил1вна

Р1внвнський державняй пвдагог!чний 1нстятут

•Захист в!дбудвтьоя "/¿? р. о 14 гэд.

на засиданн! спед1ал13овако1 вчено? ради Д ОХ. 32. 02

■ в 1яститут1 педагогии АПН Укради /252001, м.КиГв -I, вул. Трьохсвятитеяьоька, 8/.

3 дисертацхею можна ознайомитися в науковгй частим 1нсгитуту педагог1кя АШ УкраГни.

Автореферат роз!сланий р.

Вчений секретар

спец1ал1зовано!' вчеяо! ради уМ/Ьи*?' дрофесор М.ПЛегкий

Актуальность досл}дхейря. Розвитогс дошкольного виховання в Украш1 та перспектив« його вдосконалення е науково-педагог1Ч-ною проблемою. Сучасн1 концепцгI реоргаизеци осв1ти в Укра'пй визнають величезне значения дошильного дитинства у формуванн! гармон1йно розвинено'1 особистост! та оргентуються на процес виховання дитани I п!знання нею св!ту як на саыоп!знання й само-реал1зац1ю кожного 1ндив1да. У практик роботи дошкгльних закла-д!в це виявляегься в прагненн1 педагог!в розвинути в д!тей най-краш1 людськ1 якост1, залучити г'х до творчо*" прац1, п!дготувати до життя Й д1яльност1 в сусп1льств1.

Нац10кально-культурне вхдрэдкення Украт'ни, В1др0д;шшя ¡сто-рично'1 свадомост1, традицхй, нащонально-етнографгчних особливос-твй народу та приыноження його матер1альних I духовних надбань н.еможлив! без творчоI працг П гроыадян. Народ, який дав свгтовх Г.С.Сковороду, Т.Г.Шевченка, I.Я.Франка, Лесю УкраУнку та бага-тьох 1нших видатних сгапв I дочок, пронхс через столгтгя традицН виховання духовно доеконало? людини як цШсност!, ¡ндив!дуаль-ност^-у формуванн! яко"/ першорядне мгсце выводилось трудов1й д!яльност1. Праця - найкраший хранитель людсько'1 моральном!, а тому й "повинна бути вихователеы лвдини"*.

Тхльки-но дитина починае ходити, вона обслуговуе себе, бе-

ре посильну участь у домапшй робот! родинного осередку, вона

працюе. "Народна педагог1ка, - писав В.О.Сухоылинський, - не бо~

Тться того, шо праця втомлюе, вона знае, що праця неможлива без о

поту I м030л1в .

1. Усинськчй К.Д. Матер1али до третьего тому "Педагог1Чно/ антро-пологП" // Твори в 6-ти томах. - Т.6. - К.: Радянська пкола, 1955 .-С.333.

2. Сухомлинський В.О. Сто порад учителев1 // Вибран! твори в !гяти тонах. - Т.2. К::Радянська школа, 1976. - С.554.

Проблема навчання 1 виховання працею в сучасних психолого-педагогччних дослхдкеннях розглядаеться як проблема готовност! п1дростаючого поколшня до трудово'1 д4яльност!, формування потреби 1 розвитку загально! здатност1 до пращ. В основ! р1дпов1-дального ставлення до пращ лежить працелюбн!сть. Уже в д!яль-ност! д1тей допшльного вхку поеднуються потреб» в прац!, перед-бачення майбутнього результату, волод!ння засобами прац1, ор1 — ентащя в »йжлвдських виробничих в^дносинах.

Для грунговного вивчення проблеми виховання Д1тей дошк!ль-ного в!ку в працх ваадиве значения мають сучасн! досл1д!кення д!-яльносн укра1ноько1 школи рефлексолог!'/ та педолог} I /О.В.Су-хоилинеька/, Наркомосу Украши у 20-30-т1 роки /Л.В.Твтшник та !н./, психолого-педагопчних аспектов трудового виховання молод-ших школяргв га старшокласншив /Д.А.Сиетан1н, В.М.Мадз1гон, В.Н.Турченко, Н.б.Мойсеюк, 0.1.Кочетов, Я.Л.Коломинський, Ю.З. Пльбух, б.П.Верещак, ЬД.Бех, Н.Б.Копиленко та !н./.

У сучасшй психолого-педагог1чн1й наутд! пануе одно с тайна думка, шо вакливо вже з иолодшого дошк!льного в1ку фориувати в д!-тей любо в до працг. Це п!дтвердя<уеться досл!дженнями вчеких /ВЛ.Лог!нова, В.Г.Нечаева, Р.С.Буре, М.В.Крулехт, ЯЛ.Ковальчук, О.В.Проскура, З.Н.Борисова, ТЛ.Пон!шнська, £.С.В1льчковський, В.П.Н^дан, Л.ПЛонова, 1.С.Дьом1на, З.П.Плох1й, В.О.Павленчик, ВЛ.Тютвнник, А.М.Богуш, Л.А.Сн!гур та !н./, як! збагатили теорбе 1 практику виховання псих!чно 1 ф!зично здорових д1тей.

Процес прац! - це двосторонн1й процес взаемодН лодини з природою. У ф!лософськоцу розум!нш праця вимагае суб' ективних та об1 ективних умов, шоб !ндив!д шг сашреал!эуватася 1 вдоско-налювати своУ творчх зд1бност!.

У сучасних умовах праця лвдиии нередко втрачас еиоцШш начало, творч: й естетичш функц! У, шо своп; кор1нням сягають у

допшльне дитинство. Спостдреження за навчально-виховною роботов в дитсадках покагують, чцо дитячгй працг тут придхляють не-достатньо уваги як батьки Д01ипльник1в, так { вихователЬ Сьо-годн! все б}льш наполеглив1ше висуваеться завдання, поставлене ще С.Ф.Русовою, П.П.Блонським 1 Л.С.Виготським, - завдання справ-д! розвиваючого навчання, котре давало б не лише суму готових знань 1 навичок, але й формувало б узагальнеш вьпння I зД1бнос-т1, шо уможливлювало б шввдке орхснтування дитини в нових обста-винах, эдатн^сть творчо вирШуватл поставлен практичн1 завдання.

Праця допк1льник1в мае сво'/ особливоси, зумовлен1 насампе-ред в1ковими мояшивостями. Д.С.Зиготськнй писав /1930/, шо центральною методологччж® проблемою е пхдх1д до прац1 з точки зору розвитку трудово'1 д1яльн0ст1 в1дл0в1дн0 до в1кових можливостей.

Основнх положения теори передових украшських педагогов до початку. 20-х рогпв про виховання праце» /С.^усова, Н.Лубенець, О.Дорогвенкоеа, ЯЛегпга/ та радянського периоду /Н.Крупська, С.Шацький, ГС.Блонсыглй, А.Макаренко гэ ш./ апробували в практиц! шкхл та дошк!льних заклад!в-

Автори виховгок концетцй доводили, що ф1зичш та псих!чн1 эд1бност1 д^тсй дають ш змогу брати участь у рхзних формах Праги, ставити кету д!яльност1, волод!ти эовтин{ми та внутрхшшми засовами прац!, досягати нам!ченого результату. Метою виховання вони вбачали аастя дитини, що виявляеться у формувагеп таких важ-яивих якостей, як працслюбнгсть, любов до навколишнього, розви-ток творчих зд!бностей.

Фундатор дошкхльного виховання в Украшг Соф1я Федоргвна Руеова засобами в^чизняно! народно"1 культури та прогреоивно!' св!тово1 спадшини намагалася посмрювзти гукати вде! щодо виховання розумних працьовитих дгтей, не вгдчужених в!д народу, а навпаки, зв'язаних з ним повагою до всього сеого, знаниям усього

того, серед чого еони виростають, здатних пхзнавати, перетворю-вати I емоц1йно засвоювати св!т.

Аналхз програм, практичного досвхду, а такой науково-мето-дичноУ Л1тератури дае можлив!сть ствердкувати, що в 20-30-т! роки вихованню працелюбност! выводилось центральне мгсце в робота дитячих садк1в. Завдяки посилыпй працх утверпдувалася "са-мост1йшсть" дигини як особистост!, забезпечувався П психхчний I ф1зичний розвиток, нагромаджувалися духовн! якост1, формува-лись етично-ц1нн1сн: взаемини дхтей з ровесниками I дорослими.

0ск1льки в дитинств1 е пом!тними значнх розб{жност! в здат-носТ1 дхтей до р1зних вид1в дхяльност!, то виховател1 намагали-ся залучати кокного дошкмьника до г!вУ дхяльностч, до яко'1 в!н виявляс зД1бностх, у як1й вЫчувае потребу ! досягае усшх1в. У 20-т! роки педагоги виходили з того, що для уапшного розвитну дитини така д1ялыасгь повинна характеризуватися як творча, зна-чуша для людей праця.

Для розв'язання проблеми виховання та навчання д1тей у тру-довхй Д1ЯЛьност1 необххдно обгрунтувати сшвзвучнх нашому часов! напрямки I методи, осмислити позитивний досв1д шнулого шодо за-безпечення свободи особистосгх, П ггдносг1 й повноцхнного розвитку в умовах допшльного закладу. Тому теоретичний 1 практич-ний хнтерес як у педагогхчному, так I в социальному аспектах становить звернення до тих пергодхв 1стор1I, коли под1бн1 завдан-ня розв* язувалися на етапх становления суспхльного допшльного виховання 1 були нерозривно поеднан! з нагальними проблемами виховання в працЬ Хоч перход кхшдя Х1Х-30-их рокхв XX столхття був с клади им в хсторп Украхни, саме у цей час нагроыадя!ено цх-кавий самобутнхй досвхд з проблем дитячо'х прац1. Узагальнення його сприятиме переосмисленню I поверненню до ииття опробованих часом ефективних пшях!в, засобхв I методхв залучення дхтей до '

працЬ

Автори доел 1джень з 1йторх¥ розвитку суепгльного дентального виховання в ^кра!н1 /С.Б.Абрамсон, Н.е.Переверзева, С.К.Гу-тянський, О.Г.Дэевер1Н, ГЛЛваненко, Т.А.Лар1онова, Л.В.Бат-л!на та 1Н./ розглядали трудове виховання д1тей як один з компоненте загального педагог!чного процесу без поглибленого вивчен-ия сутг проблеыи.

Так1 вчен!, як В.Г.Нечаева /1954/, Л.М.Казарян /1972/, В.А.Одинцова /1992/ та 1Шп, у сво'Ух досл{дженнях розкривають про-блеми трудового виховання Д1тей доталыюго вир/ в педагог у перш: два десятил1ття радянського часу. Проте питания оргаН1за-цП дитячо ? прац1 в дооиальних закладах Украгни з моменту IX заснування й до к1нця 30-х рок1в не було предметом спецхально-го доыпдження. Ми поставили за мету заповнити наявцу -прогалину.

Актуальнхсть проблеми ! необх1дн!сть П розв' язання в св!т-л1 эавдань дошк1льного виховання, а також в1дсутн1сть спещаль-ного {сторико-педагогхчного анал!зу зумовили виб1р теми дисерта-цхйного досладження "Виховання д1тей доикгльного вгку в трудо-вШ д1яльност!/Ьа материал! дошк1льних закладхв Укра'гни кш-ця Х1Х-30-х рок1В XX стол./.

Об'ест досгАтення - георхя I практика виховання дхтей довольного В1«у В ТРУД0В1Й Д1ЯЛЬН0СТ1.

Предмет достижения - теоретичш засади виховання Д1тей у прац1: <х зм1ст, ^орми 1 метода в 1СТорП докшльних заклад!в Украхни кхнця XIX - 30-их рок1в XX столхття.

Метою доелтддення було вивчити, проанал1зуватя та узэгаль-нити 1сторге розвитку виховання дхтей у трудовгй дгяльност1, а також виявити можливосТ1 використання досягнень теорП I практики виховання в прац! для удосконалення навчально-вихооного провесу

в сучасних типах доишльних закладов Украши.

Вгдповдао до предмета I мети доел1дження було поставлено так! завдання:

1. Проанал!зувати вплив прогресивних педагогхчних 1деЯ х серед шх народних традиц1й виховання в прац1 на розвиток до-шк1ЛЬН01 справи в УкраШ.

2. Визначити суспхльно-педагогхчн! умови створення г дхяль-ност1 типIв дошйльних закпад1в в Украхн! на рхзних етапах IX розвитку й проанал1зувати виховання дхтей в них у процес! трудо-

вох д1яльн0ст1.

3. Розкрити гуман1стичн1 погляди С.Ф.Русово? на виховання д1тей дошкольного вхку працею.

4; Визначити динамхку розвитку эавдань, зм1сту, форм I метод $ в виховання Д1тей працею в теорГг 1 практиц1 дошк!льно? ро-боти в Укра'1н1 доелгдкуваного перIоду.

На захяст виноояться:

I/ положения про те, то в Укра'1'н! у досл!джуваний перход була своя школа, евхй напрямок розвитку допшльно? справи та пгдходи до вирхшення проблей виховання працею на основ! народность демократизм, гумангзму. антрополог!зму5 хдей в1льного виховання;

2/ положения про визначальну роль прац! у навчанн! та ви-хованн1 дошкольник¿в ! формуванн! дитячого колективу;

3/ система вид1в, форы, методхв та зм!ст трудово! д!яль-носг! дошкхльникхв, як! залетать в!д соц!ально-еконоыхчних умов» розвитку педагоНчноУ науки х практики ! обумовлюють панування загально-теоретичних концепц!й виховання.

Методолог!чною ! теоретичною основою досупдження е: демократизация, гуианхзацхя та пр!оритет загаяьнолюдських ц!нностей над класовшч у процесх виховання дитини, положения про значен-

т на род них градицШ, етнойЕ>дагог{ки у з аяучет1 д:гей до Праги; про ¡сторично зшнниЯ Характер осв1ги та навчально-вихов-них заклад1в; доаяектичне розумЫня сутг роз витку 1 вихован-ня, про формування особистост1 в процесг самореал!эац1? та активно! д1яльност1 в умовах колективу; роль прац! у формувашп . псих1чно I ф13ичн0 здоровох дитини.

Методи досл{дкення: аналхз л{тературних дяерел, система-тизац!я 1 класиф1кац{я Iсторукого магер1алу та арх1вних документ! в.

Джерела досл{дкення. Для доиидження проблем« було викорис-тано матергали Центрального державного арххву вищих оргашв влади та управл1ння Укра'Уни /фонди 166/; шструкц!I Головсоцвиху Наркомосу УкраЗЕни, стенограми Всеукра'шських конферешШ та парад з проблем дошк!льноХ роботи, як1 допомогли розкрити дгяль-н!сть р1зних тип!в закладов у дослхджуваний пер1од. Неабиякий штерес викликали зв1ти й допов1Д1 окремих дошк{льних установ, наявн1 в катер халах Державного архиу Харк1вськог та гнших областей Укра'пга. 3 книккових публ1кац;й для поглибленого вивчен-ня соц1ально-педагог1чного контексту Д1Яльност1 навчально-ви-ховних заклад!в використано багатий педагогочний доробок С.Ру-сово1, дослдаення Г.Гринько, Я.Ряппо, Я.4еп1ги, О.Дорошенко-во1", яК1 працювали в той час в Укра'Уш. Проанал1зовано журнали 20-30-х рокгв /"Дошкольное воспитание", "За коцунгстичне вихо-вання дошкольника" та он./, зокрема статто М.Скрипника, 0.3а-лужного, А.Суровцево'1, А.Гендрюивськоо та ¡н., в яких частко-бо висвотлено р1зн! аспекта теорП 1 практики виховання д{тей дошкольного воку засобами працо.

На.укова новизна I теоретичне значения результатов дослод-кення полягають у тому, шо на конкретному гсторико-педагог1чно-му материал 1 викладено 1стор:ю виникнення й Д1яльяост1 розннх

типхв дитячих закладхв Укра?ни кр1зь призцу втхлення в них !дей дитячо'1 прац1 в процес1 навчання 1 виховання ыалгшв; проаналхзовано еволюцхю вдей шодо сутност! працх дошк!льник!в у нац!ональноцу вихованн! через змхну р1зних точок зору на походи до виховання дитини: "вхльне виховання", авторитарне та обгрунтувания вэаемодх 1 э дошкольниками як суб1 ектами дхяльное-т! й членами колективу, а та ко ж розкрито можливостх втхлення в сучасну практику втрачених у минул! роки хдей педагог!чного стимулювання прац! д!тсй, форм трудовох дхяльностх.

Уперше введено в науковий об!г нев1дом! та малов!дом! дке-рела /арх1БН1 матерхали, »урнальн! статтх, програми дошкЫьних заклад!в 1928-1932 рр./, методичн! пос!бники, шо розкривають суть досл!д»1увано1' проблеми ! дають змогу розшириг'и й конкрети-зувати знания про становления проблеми дитячох прац! в доииаль-ному виховаш1 в Укра¥ш к!нця XIX - 30-х рок!в XX стол!ття.

Практична значущхсть !сторико-чпедагог1чного до сложения по-лягаз в тому, що його матёр!али мокна використовувати для виховання Д1тей працею у дошк!льних закладах, на лекцхях та сем!-нарських заняттях для студентов педаго^чних вузхв, у виступах перед прац1вниками дошк!льних заклад!в.

Змхст та висновки можуть бути корисними при розробц! кур-с!в дошкЫьно! педагогхки в педагогхчних 1нститутах, при скла-данн1 навчальйих та методичних пос!бник!в для вихователхв до-шкхльних закладхв, спецкурсхв, для учн!в педагогхчних училищ, у систем! п!двищення квалхф^аци ! перепхдготовки педагогхчних кадр!в. Ними молуть скористатися науков1 працхвники, як! вивчають розвиток педагог 1чно1 думки в УкразнЬ

Структура дисеитац!!. Дисертац1я складаеться !з вступу, деох роздШв, висновк!в I списку викорчстано! л!тератури.

' ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ У встущ обгруктсвано шктуальнтсть проблеми, визначено об' акт, предмет i мету дослвдження, Його мегодологхчнх основа, сформульовано завдання роботи, розкрито i"i наукову- новизну, тео-ретичне i практичне значения.

У першому роздШ "Соц1ально-педагог!чн1 основи орган{зац1х дошШьних заклад1в УкраГни i ix роль у залученш д!тей до пра-Ui" висв1тлено питания про органхзащю роботи окремих тшпв дошки ыш: закладiB у колони дореволюц1йно1 Poci'i - в Украшг з К1нця XIX стол1ття - до 30-х рокгв XX столхття, а також про впяив гуманхстичних погляд1в украхнських, рос1йських та зарубгших педагоНв у розв'язанн1 проблеми залучення Д1тей до працЬ

Вивчення показало, то в Украшх в кхнцг XIX - на поч.ХХ ст. дитяч1 дошк1Льн1 заклади не мали масового поширення. Д1ти до семи рок1в перебували П1Д oniKora рщних i пашвнимн принципами виховання були трудовий принцип, особистий приклад батькгв, imi-тац1йН1 irpn, що вхдтворювали трудов1 гроцеси дорослих. Як ви-xobhi засоби використовували тпфологш, фольклор, перекаэи про геро?в, байки, легеади та домашни працю. Незначна К1лыс1сть без-платних та створюваних на благод1йнг приватш кошти "народних" дитячих садк1в, "захистк1в Дпських очагхв/, "захорошав", ясел, майданхв, клубхв, колонхй, "с1мейних груп" та притулив не могла задовольняти зростаючх потреби бгдних верств населения в гро-мадських педагогхчних закладах.

Допшльн! установи оберхгали Д1тей вад непосильно! для mix участ1 в робот1 дорослих, до яко'1 fx нер!дко залучали в cim' i чч на виробництвх. Занадго вакка й непосильна праця ставала суворим обов' язком i не могла сприяти Hi духовному, Hi ф1зичлому становлению Д1тей. Виховател1 намагплися створити реальнг умови в1лькг— го розвитку дитини й так органхзувати прачю дттей, чоб вони не

знев1рялись у cboYx силах i не ставились до не if як до однома-HiTHO'f чудно? справи. Залучаючи дггей до самообслуговування, навчаючи i'x рукод!лля, господарювання, городництва, традиц!йних народних ремесел, доишльн1 наставники прагнули п1дготувати i'x до самостхйного життя. Поряд з цим дитинство розглядали як ун1-кальний самоц!нний nepiofl у kiitti людини, найб!льш сприятливий для навчання i виховання, зокрема виявлення засобами npaui нахи-Л1в та здгбностей в умовах рационально орган1зовано'1 дгяльностЬ

Виходячи э iHTepeciв дхтей i перспектив ххнього дальшого розвитку як повносднних член1в сусп!льства, життевоУ потреби до активно!- творчо! самод1яльност1, шзнання CBiry, педагоги сти-xifiHO, i часто iHTyiTHBHo визначали тактику роботи з вихованцями. Через-пост iftHHft доб1р irop, 6ecifl, ексиурс1й, прогулянок, спосте-режень i po6iT у саду, на городх, в KBiTHHKy, майстерн1 та прац! з рхзномаштними катерхалами /вир1зувавдя э паперу, шиття по картону та тканин: тошо/ вони виховували в дошк1Льник1в працелвб-HicTb, iHTepec до npaqi i' i'i результат!в.

Найбшьпн науково-педагог i4H i пощуки того часу велися у великих MicTax УкраУни: XapKOBi, Queer, Катеринославь зокрема, в Киев! у Товариств1 народних дитячих садк!в /1907 р./, очолювано-му Н.Д.Лубенець.

Для втхлення наукових цглей та виховшп практики i технпга в життя у 1908' р. П1Д кер1вництвом професора 1.А.С1корського бу-ло вйкрито Шпвське Згребелгвське пздагог1Чне товариство i його эаклади: Фребел1вський педагогхчний iHcmiTyr, Дитячий садок э По-чаткового школою, Дитячий притулок i Педагогхчну амбулаторхю.

Пощуки педагогов було спрямовано насамперед на те, шоб при- , вести навчальний Процес у BifinOBiflHicTb i3 силами, запитами та мо-лпи во стяни Д1тей як майбутшх носПв культури, збудити в них iHTepec до активноi д1яльност1, творчого П1знання навколишнього

•са{ту.

Значно вплинули на практику роботи дитячих заклад!в гуыа-нхстичнг 1де'1 К.Упинського, Ф.Фребеля та М.Монтесор1 щодо рол1 прац{ в психхчному х фхзичному розвитку дитини, а також концеп-цП "в!льного виховання", янх пропагували тогочаснх украшсыа педагогхчн1 товариства.

Широко використовувались у цих закладах засоби народно? тво-рчостх, завдяки я ют у дхтей формували "корхнь духовности. Ви-ховувалась людина дма, бо саме в Д1Яльност1 й творчост1 гармо-н!йно розвиьаються I формуиться сили та эД1бност1. Дитана краше вчиться на власному досв1дх. Ось чоыу гаслом Монтесорх-педагогх-ки були слова: "Допоможи менх це зробити самов,ху". В процесх тру-дово1 д!яльност1 дитини вгдбувалось вдосконалення и органхв чут-тя х орган!зму в цхлому як робочого апарату. Використовуючи ди-дактичний матерхал, побудований за принципом самоконтролю, особ-ливх види ручвд1 прац1 /гончарство й будхвельн1 робота/, ваяли-вим було не пропустим той час, коли д1ти ц1лком лриродно й най-легшим шляхом мокуть навчитись здобути левнх навички трудово'х д!яльност1.

Виховател1 дитячих допшльних закладхв Укра'ши спирались на узагальнений у спецхальних пособниках педагог1чний досвад свохх рос1йських колег М.Х.СвентицькоГ, Л.С.ТеэавровськоУ, Л.К.Шлегер, 8.1.Тихесво1. У цих пос1бниках йдеться про великх можливост1 р!з-них тип1в дитячих доплильних заклад!в, зокрема приватних, побу-дованих на принципах самоуправлхшя, фшансово'1 х зм1стовох са-мостхйност1, у розв'язанн1 завдань виховання Д1тей у прац1. Руч-на праця - це основа занять дошк1Лышка у дитсадку, лаборатор1я, де дитина завдяки власному досзхду нагромаджуе практичш знашя, вдосконалюс свох сили I ЗД1бН0СТХ.

Визначна роль у розЕИТку дошк!льного виховання х:.Х1Х - поч.

.XX ст. налетать С.Ф.русовхй, яка в 1871 р. в1дкривае перший приватний дитсадок у Киев} для д!тей 1нтел1генц12. У роздШ особливу увагу придглено 11 педагогичному доробку в утвердкен-нх демократичних 1 гуман!стичних основ виховноУ концепц! ¡' до-шальких заклад!в на засадах антрополог!I. Положения шодо фор-мування у Д1тей свгтосприймання та елементхи духовних традиц!й, сшлкування з природою та лвдьми вона виклала у фундаментальна працх "Доишльне виховання" в 1918 р. Щ положения е актуальными 1 в наш! днх. Праця формуе характер дошк!льнкка, розвивас Його соц1альн1 почуття, "гармошю !ндив!дуально'х вол! та сильного гуртового порядку", об' сднуючи "навколо шлхетног й гарно У мета".3

Виходячи з розумхння нерозд!льност1 виховання ! навчання, С.русова вважала, шо праця - це основний зас1б ф!ксування знань ' у дитяч!й свхдомост!, осхальки вони йдуть "через руку в розум", ! саме завдяки прац1 виявляються творч! сили дитини, розвивають-. ся худо№I почуття. Педагог сформулювала вимоги до дитячох пра-Ш: вона мае бути .доступною для допшльника ! не вимагати знач-них зусиль, не призводити до невдач ! негативних емоцхй. С.Русо-ва акцептовала увагу на току, що трудова д!яльн!сть мае па в ¡яд и конкретне эавдання, дае реальнх результат!!, у чому й полягае И ц!нн1сть для дошк!льник!в.

Розвиток трудових творчих нахилхв дитини ваюхиво спрямову-вати з урахуванням х'( реального оточення й використовувати та-кий матер!ал, який найб1льше поширений у дашй м!сцевоот!: це глина, дерево, усе, шо пов' язане з хл!боробством, бдпйльництвоы, сад1 вництвом та !ншими галузяш с!льського господарства. Дорос-л! мають переда ваги дитин! вироблен! лвдьми Й заф!ксован! в

3. Русова С.Ф. Допшльне виховання // Укр.Видавк. в Катериносла-В1. - 1918. - С.61.

народней культур! засоби Гепособи п!знання С81ТУ. пощуку гстиня, оволод1ння сусп!льним та вйробничим досв1дом.

Спроба С.Русово'/ пг!лити в практику, роботи додшльних за-клад!в основи нового п!дходу до виховання працею, що дало б украУнсько^ народов! свгдомих чесних робхтник1в, як! викували б ! здобули йому г долю, I волю, вже на початку 20-х рок1в вступила в суперечшсть з реальностями запол!тизованого сусп!льства.

У 1922 р. С.Русова була змушена ем!грувати до Чехословаччини,

/

де й продоожила свою плхдну наукову працга. I лише сьогоднг, коли ми В1дродкуемо гуманхстичну суть незалегаю'I УкраУни, можна реал!зувати и демократичну концепцию розвитку допшльного виховання задля форму вашя творчо? працьовито? дитини.

У перIод короткочасно'У дергавнох незалежност! УкраУни /1917-1920 рр./ асв!тн1 проблеми, зокрема завдання виховання маленьких громадян, розглядались на демократичних засадах. Молода УкраУнська Народна Республ1ка продекларувала турботу про Д1тей, про Ухнхй гармон!йний розвиток у закладах сохцального виховання, створю'ваних на кошти земств, мгського сэыоврядування,селянських громад тощо. Департамент'позашк!льноУ 0СВ1ТИ й дошкхльного виховання за участ1 С.Ф.РусовоУ розробляв плани та програми навчаль-но-виховноУ роботи. Прац! як морально-осв!тньоцу факторов! у розвитку пгдростаючого поколения надавалось першорядного значения.

Слхд вхдзначити, шо перш! документ« допк!льних за клад¿в еи-сували вимоги щодо органхзацГУ, 3i.fiсту 1 методхв навчально-ви-ховноУ роботи. Зокрема, шдходи до розв'язання проблеми м1Сця I рол! прац! у вихованш частково подавали "Порадники д1яча'м поэа-пшльноУ осв1ТИ I дошк!льного виховання" /1918 р./, хнструкц!У НКО УкраУни, видан1 у 1919-1920 рр., а такое деякх документа РгаСР. В "1нструкцхУ ведения осередку дитячого садка", "1нструк-

ц:У для дитячого садка 1 захисту", "1нструкц1I з городництва", "1нструкцП для кер!вник1в дитячих садк1в" та 1нших в!добра-жалися загальнх принципа й законом!рност! постановки виховання: сусп1льн1сть, самост1йн!сть, зближення з природою, !ндив1дуаль-н!сть, творчий трудовий принцип.

Процеси, шо в1Дбулися в краУн1 п!сля Жовтня, входження УкраУни до складу СРСР, зм1ни в соц!альних, пол1тичних та еко-номгчних структурах сустльства призвали до переоц1нки культур-них ц1нностей, а в1дтак виникла потреба будувати. систему дош-к^ьних заклад!® на нових засадах виховання. Позитивним е той факт, що молода педагогхчна украУнська наука у перни й половин! 20-х рок!в орхентувалась на Зах{дн! психолого-педагопчн! досяг-нення того часу.

У роки загострення громадянсько'/ в!йни, 1ноземноУ 1нтервен-цГУ, розрухи народного господарства РадянськоУ УкраУни та непу /1921-1926/ виховання доакИльтшв у дитячих садках /протятом 5-6 годин/ значно ускладнилося. Щоб захистити д}тей, зокрема си-р1т, безпритульних в!др!зних хвороб та голодноУ смерт!, було ор-ган!зовано так: типи педагог1чних эаклад1в: "аахистки", майдани, дитяч! будинки тощо. Цей пергод характеризувався там, ио б!льи1сть дгтей перебувала в пост!йних та денних дитячих будинках /до 12 годин на добу/, в основ1 д!яльност1 яких лежала праця, { господа рч1 функц!У тут тхсно поеднувалися з вихованням. У дитячих будинках для д1тей 4-8 рокхв та шального в1ку, створювалась атмосфера, в як1й вихованц! почували себе господарями. Навчання д!тей засобами прац1 - основний напрям педагог1чноУ роботи в досл1джуваний пер!од. Творчо мисляч! пращвники доишльних заклад! в, додеряуючись наукових рекомендац1й, намагалися створити вихованцям налета! умови для р1зномаштног дгяльност!, роэвитну трудових навичок в1дпов!дно до можливостей дитячого в!ку. Для цьо-

го влаштовували !гри, шо вЫтворивали трудов! процеси дорослих, екскурсП на виробництво, эуотр1ч1 э лвдьми прац!. Д1ти мали мо«-ливхсть насл!дувати або самостийно вибрати привабливу для них трудову д!яльн1сгь та партнер1в для сп1л^вання /як однол1тк!в, так ! школярхв/. Трудов! эаняття.та колективну працю орган1зову-вали так, щоб д!ти сприймали Ух пр1родно, як 01льно вибрану ними д!яльн1сть.

В УкраУн! дошпльн! заклади як перша сходинка системи осв!-ти регламентувались у "Кодекс! закон!в про народну осв!ту", за-твердяеноцу ВУЦЖ 2 листопада 1922 р. Головний ком!тет соц1аль-ного виховання Нарномосу в!дав всхма питаниями дошкольного виховання, а саме розробкою ! вдосконаленням принцип 1 в системи остального виховання ! навчально-виховних план!в для кожного типу дитячих заклад!в, орган!зац!сю IX на м!сцях.

Завдання шодо виховання лвдини-борця за зд!йснення !деал!в роб!тничого класу, войовничого гуман1ста й оптшЛста спричинило пошуки в!дпов!дного зм!сту дитячоУ прац!, виховних завдань, а такой активну участь д!тей у суспЫьно значущ!й прац!, шо мали ч!т-ко спрямовану класову та !деолог1чну сутн!сть.

УкраУнський педагог О.Дорошенкова, анал1зуючи напрям роботи дитячих садк!в на початку 20-х рок!в, вхдстоювала необх1Дн!сть ! надал! проводити курс на розкриття ц!нност! дитячого пер!оду в становленн1 особистост!, на гуман!зац!ю зм!сту трудово? д!яльнос-т! малят, на розвиток !ндив!дуальносг1 через формування дитини в систем: колектнвного виховання. Головне завдання дитсадка, на УУ думку, полягало в тому, щоб "пильнувати щцив!дуальн!сть дитини та потреби дитячого орган!зму, не лякаючись докору, що це пору-щус принцип« социального виховання, бо саме потреби дитячого организму може варто використати для потреб доби"^. Шляхи реал!-

4. Дорошенкова 0. Дитячий садок Н К. :Видав.КиУвського Райкому Профспхлки Цукроэтив. - 1922. - С.218.

зацхУ виховних завдань вона вбачала в поеднанн! власне труДОвоI д!ядьност1 д!тей э фор»уванням У них хнтересу до явиш сусп!ль-ного кнття в реепублхц!, р!дному м1ст! чи сел{, до прац! дорос-лих.

Стан навчально-виховноX роботи в школах та дошк{льних закладах анал1зув8вся в "порадниках" 1з соцхального виховання д1-тей Наркомосом УкраУни щороку, починаючи з 1921 I по 1928 рш. Скак1мо, у "Пораднику-.." /1924/ основну увагу звернуто на роз-в'язання таких завдань дитсадка, як: самоорган1зацхя д!тей, тоб-го участь Ух у буд1вництв! свого життя; дитяча праця, епрямована т форцування вэаемовхд1ювхдальност1, взаемозалежност1, колек-тивноУ сол1Дарност1 та ознакомления з виробничою працею дорос-лих 1 закр1плення знань про цю працю.

Принцип виховання працею 1 "трудобий метод" широко викорис-товували на практиц£ п1сля Ш ВсеросШського з'Узду з дошк1льно-го виховання /1924/, на якоку було теоретично обгрунтовано виз-начальну .роль прац1 у вихованнх дошнлыишв. Беручи за основу соц1ального риховання /як у школах, так { в дитсадках/ трудову дхяльнхсть, педагоги УкраУни планували навчально-виховний прочее вхдповхдна до комплексно У систеыи з урахуванням таких иор-ганУзащйнтос момент 1 в": I. Природа як чинник peaлicтичнoгo виховання. 2. Трудова дхяльнхегь. 3. Зв'язок хз сучаснхстю. У такий спос1б планомерно орган1зована педагог1чна робота давала змогу дитинг орхентуватися в основних сферах дхйсност1 - природх, ство-рених руками людини предметах, явищах сусшльного та власного " жчття 1 д!яяьност1, у самхй собЬ

Визначались основнх види трудовох дхяльностх Д1тей: самосб-слуговувакня, господарча та ручна робота з природним матер1ало!-деревом. Украхнськх педагоги уевхдомлювали необххднхеть культи-вувати Ц1 види, починаючи з раннього вхку, з урахуванням перехо-

ду В1Д процесуальних дхй до ц1леспрямованих та зростання ф1зич-них I психхчних мокиивостей маллт. Однак, прац1вникм, зайнят! вихованням /и?ей до 4-х рок1Б, з!ткнулися з проблемою, як! трудов! навички I в як1й посл!довност1 формувати, щоб на Ух основ1 створювати умови для наступттх складшших вид!в прац! д{тей се-реднього та старшого дошкольного в1ку. Так винима потреба у створенн1 програми навчання I виховашя дошк!льник!в.

У другому роздш! "Основн! напрями розвитку теорН та практики виховання д!тей працев /20-30-г! роки/" висв!тлено теоретична засади виховання та навчання дгтей у процесс трудовоУ дгяль-ноет!, охарактеризовано форм« та методи навчально-виховного про-цесу. Окремим параграфом подано зм^ст дитячоУ прац!, воображений у програмних документах доик!льних зш«ад1в ! в практиц! дитсадкхв.

Теоретичщ засади проблема виховання 1 навчання д!тей прочею у 20-Т1 роки встановлювалися з позиций антрополог¡зацп ! ор-ган1зац!йно оформлялися запдяки розвитку украшськог екол" ре-флексологП та педологН'. У роздШ розглядпються погляди П.Вяон-оького, М.Басова, С.Шацького, О.Залукного, 1.Соколянського, а та-коа А.Манаренка та ¡нших педолог!в ! педагог^ на проблему виховання д!тей працею.

У 20-Т1 роки рефлексолог!я ввалилась наукою про поведшку лш-дини й експерчментальним шяхом вивчало випви людсько'1 дхяльностг. Рефлексология створила спец!ольну науку - педагогхчну рефлексоло-гга» мета якоУ, виходячи 13 знания про дитину, П фгзхояогШ, анатомш, на основ! умовних х безумовних рефлексхв рацгонально-ор-гангзувати Есе вдття дитини, II виховання. ПедолоНя своТм змго-том охоплювала антропометров, ф1з1олог1ю, соц!олог!ю та психолог 10 дитини. Рефлексолог, педолог Г.СоколянськиП етгепдкував, шо формування навччок трудовоУ Д1яльностх пхдлягаз загальним для

вс!х навичок законам утворення сполучних рефлекс гв I гхнгх лйн-цюг1в.

На практиц! у вихованн! трудових навичок !снувало два пад-

ходи: одн1 педагоги вважали, то виховати трудов! акти та озна-

Йомити дитину э трудовою дгяльн1стю можна тгльки безпосередньо

на прац1; пш! твердили, то дитина, розвиваючись, П1знас трудо-

ву Д1яльн1сть лвдей I набувае низки вмхнь та навичок здебхльшо-

го в грК Эрозушло, що питания взаешзв*язку гри I прац1 е про-

вхдними у виховаянг дгтей. Однак, "коли ми спочатку тренувати-

мемо дитину у гр! : в процес! П ввдтворюватимемо з нею трудо-

I :й процес, а пот1м перенесемо Н на самий трудовий процес, то

ми не матимемо сподгваного ефекту. Адке ми знземо, що трудовий

акт е умовний рефлекс, I, як умовняй рефлекс, в1н П1длягас всЬ)

законам утворення умовнпх рефлекс!в. Тому переносити акт гри

на працю неможливо, бо кожному з даних процесс в вгдповдають свод с;

подразники й реакцН . Трудова д!яяьн1сть передбачае дсцхльне спрямування зусиль на досягнення результату. У цьому особлив!сть прац!, чим вора й В1др1эняеться В1Д гри, що може бути завершена . на будь-якому етап1 11 розвитку. До того к за сво'хм характером, спистом, причинами та мотивами виникнення ц! види д!яльност! е рш«.

Вих!д у св!т першо'1 украшсько? програми /проекту/ Д1яль-ност1 дошкмьно! установи в!дбувся у 1928 р. як результат робо-ти Харкгвськог центрально']; досл!дно-педолог!чно'1 станц!? Управ-Л1ння соцхального виховання Наркомосу УРСР. У проект! програми, шо розкривала змхст та види прац!, було розроблено спец!альну иоетапну технолог!ю виховання "життсво-необххдних", "соцгально-кориштх" /трудових I колективних/ та 1нших навичок за методикой

5. Практика дошс1ЛЫЮ1 поботи. За ред.проф.I.О.Соколянського I нроф.О.С.Залукного // - Дерк.вид.Украши. - 1530. - С.52.

'Г.Соколянського, то грунтувалась на основних теоретичних положениях рефлексолог! У.

Праця в дитсадку найчаст!ше спрямовувалаеь на эодоволення потреб колективу. Ось чому виникла необх!дн!сть у розробг^ кон-цепц1У колективу, починаючи з труп д!тей молодшого в!ку. Перед-бачалась орган!зац!я колективу самоуправл!ння, в якому дотк!ль-ники могли б вир!шувати наявн1 протир1ччя, вправлятися в пла-нуванн1 свое У д!яльност!, оц!кюввти результати Праги, тобто це мав бутя виховний колектчв самостгйних д!тей, здатнчй до самоуп-равлхння. Кер!внчцтва самоуправлениям зд!йснввалося опое средни-вано, через д!яльнхсть, зокрема трудову. Таким чином, особливоУ актуальност! в к1нц! 20-х рок1в набула теза Л.С.Виготського про те, шо там, де перес!каються так зван! горизонталь^ л!н!У роз-витку п'роцесу формування колективу ! вертикальна лш!я в!ково-Го розвитку, лежить пер!од реального розвитку здатност! до памо-управл!ння. У програм! в!дбулось злиття !дей Ф.Фребеля, М.Мон-тесор!, С.РусовоУ про сеыорозвиток, самовиховання як рушИну силу розвитку,' закладену в природ! та людин! та про самоуправл!)шя, як метод органгзагц У колективу, в загальну !дего демократично У системи упращ^ння в умовах дитсадка. СтимулЯЦ1я виникнення й розвитку у дитини здатност! до самовиховання, ст!йкоУ потреби у безперервному самовдоскокаленн! е вежливою метой виховноУ д!яль-ностI й найпереконлив!шим критер!ем УУ ефективност!. 1вдив!дуаль-ний розвиток дитини стимулювався бригадою чи ланкою як базовим колективом ! спгльною роботою д!тей.

Таким чином, традицхйн! в УкраУн! М1жособист!сн! та госпо-дврсыи об'еднання у формг побратимств, посестринств, братств, слрягань, товариств, коопераций, громад, спьток, гуртгв були п!дгрунтям, своер!дниш прототипами малих об'еднань д!тей - ланок, бригад, колективгв, тоио. Таги дятяч! угрупурання за своею

сутш отю були гуманними, демократичними та розвивальними, а то-»0' р1зко в1др1знялися в1д формальних колектив!в.

Огке, теорегичнг положения про виховання дитини в процесх д1яльност{ та в колективх були виэначальними у доцшльнхй спра-вх впродовж 20-х рок!в. Очевидно, що споконвхчна народна тради-ц1я формування особистост1 в працх стала пан1вною I в сусальному вихованн1.

Матерхели засв1дчують, ио протягом 20-30-х рок1в зм1ст пра-\ Ц1 13 самообслуговування та методика його проведения зазнали эначних змхн. Залучення до самообслуговування розширювало сферу Л8Ы0СТ1ЙН0Х Д0ц1ЛЬН01 ДХЯЛЬН0СТ1 ДИТИНИ, СПрИЯЛО П1ДГ0Т0ВЦХ п до реального життя, починаючи з наймолодшогр В1ку. До створення программ дхгй в основному небувели культурно-гхгхенхчних : тру-дових навичок стюийно, завдяки самостпТним вправлянням та по-шуковим Д1ям, що призводило до безцхльноУ трати сиди та енергГ1, би кликал о почуття нозадоволення. Навчання к вихованцхв трудових Д1й в1дпов1Дно до програмних завдань у планом1рно органхзованхй дхяльнос Т1 т эгхдно хтроеих шгересхв дитиш стало прогресивним явчщем у роботх дошкхльних заклад1в.

Багатий практичний матер1ал щодо використання господарчоУ прац! дае змогу зрозуьпти рхзноманхтнхсть II змхсту: обслугову-вання гдэдьщ, груловоУ кхмнати, клочка природи, догляд за двором, лраця на городх, в садку тошо. 1>1алюк1в привчали додеркувати Г1г{сни, естетики кожного дитсадка чи майдану, чистоти в прим!-меннях "дошкхльних кишат" та "дитячих куточк^в" 1 стекити зё илвсниш речами, а такой до охайност1, порядку, дисциплши.

У нашему дослхдконги йдеться про те, то в цей пер1од розшь-ртррвея зыхпт ручноУ лрэц1 енаслхдок використання р!зномаштних [,;;ч';.рхолхв: текстури, паперу, картой, а також котушок, камхн-чгг. черепашин, моху, кори, лози, шишок, п1р'я, рафм, соломи,

- ?л

очерету, гороху, вовни тошо. Знания д!тям подавались так, шоб вони могли поступово зрозум!ти сдн1сть Mi ж лвдиною t природоп i розвиватися в гармон!'/ з нею. Ось чему поширеними були прогу-лянки, eKCKypctï в л!с, поле, на р!чку та !нш! трудов! заняття в природ!.

Характерно, шо з д!тьми проводили спец!альн! заняття: одн!-яематично окреслен! педагогом, !нга! ж повнхетю в!дпов!дали ба-яанням самих д!тей. Щоденн! заняття в "роб!тних" к!мнатах роз-вивали вм!жя ставити мету, розв'язувати трудове завдання, сп!в-працювати; виробляли естетичн! смаки та давали npocTip для вт!-лення дитячих задум!в. У досв!д! кер!вництва працею позитивним е прагнення педагог!в анал!эувати тематику 1 конструкц!» дитячих вироб1в та !грапюк, сприяння творчим поиукам в 1ндив!дуаль-н!й та колективн!й д!яльност! д!тей.

Посильна праця з виготовленням предмет!в для !гор та побуту прокладала перший крок до пол!техн!чного навчання, оск!льки ди-тина мала мотоив!сть використовувати й перетворювати р!п"ома-н!тн! матер!али, знайомитися з !нструментами.

20-т! роки характеризувалися пошуком ефективних форм трудо-boï д!яльност! д1тей на заняттях та в повсякденному китт! для того, щоб малюки д!ставали рад!сть в!д cboïx !н!ц!ативних д!й, сп!льно1- прац!, в!Д ïï результату. Основными формами трудовоï д!яльност! доик!льник!в стали колективна /колективно-фронтальна, колективно-групова, робота в парах/ та !ндив!дуальна /!ндив1дуаль-но-фронтальна, !ндив!дуально-групова, 1цдив1дуальна/. Педагоги, opiентуючись на погреби д!тей, ïxh! життевий досв!д та навички до активно"/ д!яльшст!, зац!кавлен!сть yciM новям, керували про-цесом сп!лцування ! д!яльност! д!тей в конкретних умовах повсяк-дешого життя власною участю та прикладом, забезпечували маля-там психолог1чний комфорт, розвйЕали почуття причетност! та

доепр'я один до одного. ЕИдпов1двльна, цглеспрямована праця'на досягнення сп1льнох мети давала б!льше педагог!чного ефекту, нш так звана "вхльна праця", тобто стих!йно зумовлена оточен-ням.

. Дослвдкенням встановлено, що з кп(ця 20-х Л впродовж 30-х рокхв, коли в сусп1льств1 утверджувався антидемократичний режим у результат! економ1чно1 I соц1ально-пол1тично'1 кризи кра?ни, почалися "дегумангзагия" зм1сту дитячо! прац! й в!дх!д вхд пе-ревгрених практикою доступних форм ! метод1в роботи. У 30-т1 роки у зв'язку !з запровадкенням пол1техн1зац!1 нам1тились збочен-"я у викориотанн! форм навчального заняття: у дитячих садках "робшИ" К1мнати заповнили механ!зованимч та електричними вер-статами /наприклад, для розпилювечня дерев'яних донок/, а такой сверцлильними, ткацькими, столярнями, що 1ноД1 призводило до завгоцекня оцшки дитячих фхзичних мокливостей, а нерхдко до ви-т!сненкя з виховного процесу 1гор та забав так званою виробничо? працею.

Перекручення 1Дех пол1рехщзацП дошкхяьних закладхв, пере-оцхнка впроваджуваних в практику роботи форм та методов трудово' дхяльност! /соцзалхстичне зыагання, ударництво/, ненауков! при» ципи систематизац1I энань слричинили зародження навчально-дис-цигигпарного пщходу до виховання, лереважно фронтальних форм р боти, починаючи з дхтьми молодшого дошкгльного В1ку, зарегламен тованост1 1хнього способу життя, н!велювання системи духовних цпшостей. Щоб вибратй зм1ст прац! та форми навчальних занять, педагоги змушен! були керуватися не теоретико-практичниым над-башшми та апробованиыи часом послхдовними рашональниш мете,, каш. ортпзацП' трудових процес1в, а як самоцхль ставили зеедэ ия учг,ст! дхтей у-"соц1ал!стичному буд1вництв1". Захдеологчзове 1ист1), адмшгетративно-бюрокретичний стиль роботи дошк1льних ус

нов, Ух однотипн!сть, формальней п!дх!д до формування колективу 1 дхяльност! д1тей, перевактаження "Программ для допшльшгх за-клад!в" /1932/ великим колом знань I навичок, ун!ф!кац!я програм /починаючи з 1935 р./ та спрошення у пор!внянн! з попередннш, не сприяли теоретико-практичному розвитку дитячоУ прац!. Нам!тч-лась тенденц!я до повноУ практично! вхдшви в1д дидактччних мв-тор1ел!в, обладнання для трудових занять I побудови педпгоггшоУ роботи на природних матер1алах, явищах життл ! видах д!лдьнаст!. Негативний вплив на стан орган1эацН трудовоУ д!яльност1 дошк!ль-НИК1В формував погляд на дитину лише як на об'скт докладання сил виховноУ системи, а не на особист!сть, неповторну 1ндив!дуаль-Н1сть з власними потребами, смаками, {нтересами 1 зд!бностями. В1дступ вхд нацштльно-культурних традицШ виховання та хгнору-вання попереднього позитивного досв!ду орган1эвц1У трудовоУ д!яль~ яост! призвели до перекручень зм1сту, форм 1 метод!в у дош>пль~ Н1й справ!, до згасання дитячоУ вктишост! в д!яльност!. У ц! роки застосовувались методи /здеб!льгаого словесн!/ прямого впливу на дитину, як! занадто регламентували процес трудовоУ д1яльност1, не врэховували потреби малят до сп!впрац!. 0собист1сть розгляда-лася у вхдрив! еид колективу, трактувалась э точки зору УУ функ-ц!й.

У висновках розкриваються основн1 положения досл!дження.

Теоретичн1 засади проблеми виховання ! навчашя д!тей пра-цею виклали так! вчен!, як С.Русова, 1.Соколянський, О.Залужний, А.Макаренко. Гуман!стичн1 !дех росИських педагоНв А.В.Луночар-ського, Н.К.КрупськоУ, С.Т.Шацького, П.П.Блонського творчо вико-ристовувалися у дошк!льн!й справ1 1 збагатили методику виховання д!тей працев. Навчально-виховний процес сприяе розвитку особпетос-т1, якщо створено умови для вироблення у д!тей навичок ручноУ працх, ум!ння тп бвкання трудктися, а такой свхдомого засвосннп

дхтьми знань, осмисленого п!дходу до-трудового процесу, СцоТми науковнмч концепциями, узагальненням эаруб!кного досвхду демократично? педагог¡ки та засоб1в народноI культури украУнськ! вчен! роэробили конкретн! ал як» виховання д!тей у працх.

Удосконалення педагог!чного процесу в р!зних типах дошиль-них закладхв, спрямованих на забезпечення в1Льнох' самост!йноУ Д1яльност1 1 творчост! д!тей, передб^чае перетсорення предметного середовища та орган1зац11 життя колективу дошк1льник:в на ви-користання бажанох повслкденноУ,'доступно I прац!, необххдноУ та значущох як для само!" дитини, так I для навколишн!х. Р!эноман!т-1 види дитячоI працх в1д1гровали свою "будхвничу 1 цементуючу" роль у з(.пст1 ьсхеУ навчально-виховнох роботи, сприяли роз витку позитивних рис характеру д1тей.

Найб!лып ефективно виховання та навчання д!тей у працх здхй-снювалися при планом1рн1й педагог1чн1й орган1зац1'х зовишнього оточення I вид1в прац1, УУ зы!ету, форми трудовоI д1яльност1 у спхвпрацхз дорослими, загалыйй трудов!й атмосфер! колективного життя дошк1льчик1в. При цьому првд!лялась увага дитячим банан-ням I нахилам у виборх д1яльносг! I П форми - слхльноУ з ровесниками чи хвдив1дуальноУ-

Оновлення у 20-х роках оргашзац1йних форм навчальних занять /ввд фроктальних до роботи з невеликими трупами дхтей та 1ндив1-дуальнпх/ сприяло формуванню в дошкхльниив самоанал!зу свое У прац!, повеявши, думок ! почуттхв, поваги до внутр!колективних цЬтостей, початкхв самоврядування, здатност! ставити перед собою мету, приймати рШення I реал!зувати Ух.

Шж деякимч напрямами на у к о в о-д о с л х дн о У робот и, ш о проводить ся сьогоднх, х поисками теоретикхв та практик!в дошкхльноУ спра-ри 20-30-;< рок!в можна встановити посл!довн1 зв'язки. Тек, особливо актуальним:; е сьогодн! питания органхзатцУ такоУ предметно-

практично? д!яльност! д!тей, що в1Дпов1дала б Ух зд!бностям та вм1нням, приносила задоволення, враховувала 1ндив{дуальн* особ-ливост! кожного дошкгльника та потреби колективу; створення аль-тернативних методик трудового розвитку особистостг, вивчення форм трудового заняття та педагог1шого стимулювання.

Перспективними для подальпого доел гдкення е вивчення I роз-робка ефективнях засобхв навчення I виховання д}тей у с!льських та м!ських типах доик1льних заглад1в на основ! трудового принципу з урвхуванням еколог!чноУ обстановки, етнографхчних особливос-тей регхону, нацгональноУ психолог!'/ ! традиц!й с!м'У, ор!енто-ваних на виховання духовно'! трудолюбиво'* особистост!.

Осноен I положения дисертац! Иного домидження в!дтворено в таких публ!кац!ях:

Г. Твори М.Коцюбинського в дитячому садку // Сп!вець гума-,к!зму ! краен: Тези допов^дей та пов!домлень обласноУ науково-методичкоУ конференц!У, прйсвяченоУ 125-р!ччю з дня народження М.М.Коцюбинського 35-27 жовтня 1989 р. - Згнниця, 1989. - С.51-53.

2. Трудове I естетичне виховання дошк!льник!в на творах Т.Г.Шевченка // Тарас Шевченко: Тез И допов!дей та повхдошень обласноУ науково-ыетодичноУ конферентиУ, присвяченеи 175-р!ччю з дня народження поета 11-12 травня 1989 р. - йхнниця, 1989. •С. 78-80.

3. С.Русова про виховання працею // Дошк,виховання. -1992. - № 8. - С.18.

4. Народи! 1гри // Методичн1 рекомендац!У до программ виховання д!тей дошкгльного в!ку "Малятко". - КиУв, 1993. - С.48-64.

5. В.О.Сухомлинський про трудове к,иття дитячого колективу

// Педагог!чна спадшина В.О.Сухомлннського ! розбудова нацгональ-ноУ осв!ти. Тези м!инародно':' науково-практичноУ конфереицН. - ч.2. - К!ровоград, 1993. - СЛ12-П4.

iíelniehuk II.I. The bringing up of children At the preschool age In ths> labour activity /based on the material of ukraino'e preschool institutions fro» the end of the 21Xtfc century till 1930»o The Theses of Candidat of Sciences (Pedagogy) - 13.00.01 (Theory and History of Pedagogy), Institute of Pedagogy AcPo of Ukraine, Kjriv 1995.

On the basis of pedagogical theory's analysis the main, for that tiae, tendencias towards the solution of the problem of labour bringing up have been distinguished: to regard the problem from the standpoint of pedagogics, psychology, reflexology, pedology, The Ukrainian scientists' own position in their appoaching the solution of the labour -upbringing problem on the principles of national character, buaanista, anthropology, on -those of democracy and free bringing up has sppepred. She conception of Ruoao-va 5.P. on the creation of pre-school institutions and on the determining role of the labour in the children's teaching and in the forming of a collectiTe ha» been firaly established. The stages of the solution for the problems of children's bringing up in the labour have been revealed in the practice of pro-school institutions' functioning: the end of the XXXth century - 1920, when under the influence of ideas of free bringing up, under that of insufficient theoretical and practical elaboration of the problem the teacheia considered as possible to carry out the tasks of bringing up in the labour with tho aid of cresting condition« bb<5 indirect methods of guidance; 1920's - one had declared the leading role of bringing up in the process of the child's labour activity, the system of types, foros» methods and substance of 1 the labour activity had been worked out. 193o*s - soma gradual and then full lowering of attention towards the problem in tho practice, took place.

Мельничук М.И. Воспитание детей дошкольного возраста в трудовой деятельности /на материале дошкольных учреждений Украины конца XIX - 30-х годов XX стол./.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1995.

Для исследуемого периода характерно освеяение вопроса с позиции педагогики, психологии, рефлексологии, педологии и других наук. Обозначилось собственное демократическое направление украинских ученых, ориентировавшихся на Европейские научные достижения в решении проблемы обучения в труде на основе народности, гуманизма, антропологизма, идей свободного воспитания. Ватое место уделено концепция известной просветительницы С.Ф.Расовой о роли ручного труда в воспитании детей и формировании коллектива. Определено этапы в решении вопросов воспитания детей в практика рабою дошкольных учреждений: I - конец XIX стол. - 1920 г., когда под влиянием идей свободного воспитания, демократической педагогики воспитатели представляли возможным реализацию задач воспитания в труде с помощью создания условий и косвенных методов руководства. П - 20-е годы - признавалась ведущая роль педагога и детского коллектива в процессе трудовой деятельности дошкольников, а также разработана система видов, форм, методов и содержания детского труда, которая служит основой для современных дошкольных учреждений и представляет научно-практический интерес для многих высокоразвитых стран. Ш - 30-е годы - недооценивалась роль труда в воспитании физически и психически здоровых детей.

Ключов! слова: трудоБа д{яльн1сть, ручнэ праця, трудовий принцип, тили дошк$льних заклад!в.