автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Воспитание у старшеклассников культуры отношений к противоположному полу средствами искусства.

Автореферат диссертации по теме "Воспитание у старшеклассников культуры отношений к противоположному полу средствами искусства."

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГШНИЙ 1НСТИТУТ ÍM Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Р Г 8 О Д пРапах рукопису

- 3 ОПТ 1SSS

МЕЗЕРЯ 1рина Валентишвна

ВИХОВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИК1В КУЛЬТУРИ СТОСУНК1В М1Ж ОСОБАМИ ПРОТИЛЕЖНОТ CTATI ЗАСОВАМИ МИСТЕЦТВА

13.00.01 - Teopifl та icTopin педагопки

Автореферат

дисертаци На здобутгя наукового ступ он я кандидата педагопчних наук

Лутанськ - 1996

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконака в Луганському державному педагопчному шституп Т.Г. Шевченка СхщноукраЗнського державного университету.

Науковий кер1внкк ОфщШш опсненти

■ кандидат педагопчних каук, доцент Хрггков Свген Миколайович

• доктор педагопчних наук, професор Сущенко Тетя» 1вашвна

• кандидат психолопчних наук, доцент Решена

Натали Володнгзиршнз

Провщна установа

• 1нституг педгопки АПН Украяш

Захист вщбудеться 1996 року о Я годиш

на засщанш спещал1зовано1 вчено1 ради К. 18.03.01 у Луганському державному педагопчному шституп 1м.Т.Г.Шезчеяка за ад-рссою: 348011, мЛуганськ, вул.Оборош1а,2.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютехр Луганського державного педагопчного шституту ш.Т.Г.Шевченка.

Автореферат роясланий (ЗАЛ^у^^Я 1996 року.

.Вчений секретар спещалйовано! вчеяо? ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальи1стъ Друга половина XX столпггя ознамвнувалася ц!лою низкою важливих подм, яю в тм чи ¡ниш Mipi позначили-

ся на ход! 1сторичного процесу. У ряд! таких под1й знаходяться------------

Ti KopiHHi змЫи, яких зазнае ¡нститут cîm'ï.

Одним i3 фактор1в, що характеризуют сучасне родинне життя, с змЫа модел1 ciM'ï. Виникають hobî ïï форми. Учен1 на-эивають ïx по-р1зному: "егал1тарна" родина (égalité" фр.-piBHicTb), "подружня ам'я", "бархатна" (вщ лат.- "6i"- два та грец.- "архе"- влада - влада обох статей). Назви в бты!иост1 умовж й pi3Hi, але сутмють одна - на змжу авторитаризму ("naTpiapxaf- ланування батьш) у cîm'io приходить pÎBHiCTb обох статей, демократизм стосунюв.

Чисельн1 дослщження пдтверджують, що сьогодн1 ми маемо справу не з кризою cîm'ï, а з кризою ïï застартих форм, але с!мчя була й залишаеться нескороминущою- ц!нн!стю суспшьства. Осюльки с!м'я „е важливою сферою соц!ального життя людей, сусп1пьство зобов'язане повернутися обличчям до ïï важливих проблем. Змщнення ciM'ï - першочергове заедания.

Спостер1гаються cyrreBi змЫи цЫнюних ор1ентац1й у шлюб-но-родинних стосунках. LJiHHOCTi емоцмного, психолопчного й духовного епткування м1ж подружжям зросли й стали ви-ршальним фактором стабтьност! шлюбу.

PicT значущост! морально-психолопчних цжностей у сучас-Н1Й родин1 ставить висою вимоги до культури стосунмв статей.

Сексуальна революц!я ваде до сексуально? емансипацй жшок, що виражаеться в переход! до единого стандарту мо-pani для обох статей.

НТР, урбан1зац!я, акселераф, що прискорила статеву зртгсть на 2-3 роки, сприяе бтьш ранньому початку статевого життя.

За останн! десятир)ччя зб1льшилась юльгасть роарваних шлюбш. Причин розлучень багато. Але, як зазначае вдомий дослщник проблем шлюбу й с1м'1 соцюлог А.Харчев, головна з них - низький р!вень культури, духовное^ багатьох людей.

Одним з найбтьш тривожних наслщюв беэкультур'я, сексуально! безграмотное^ е зростання юлькосгл ранЫх статевих зв'язюв, часта змЫа партнер1в. Збтьшились випадки небажа-но! ваптносл у неповнолп-н!х, психолопчно не готових до материнства. Серэд п1длп-юв стали швидко розповсюджуватися венеричн! хвороби, велику небезпеку для них становить СН!Д.

Низька культура стосунюв статей, сексуальна безгра-мотнгсть старшокласниюв сприяе зросту правопорушень I зло-чинносп серед неповнолпт-нх.

Назрт1 протир1ччя м1ж низьким р1внем культури стосун^в з протилежною статтю й потребою сусптьства в змщненж ам! викликали нов1 науков! пщходи до проблеми.

Предметом дослщження стали уявлення юнага'в I д10чат про роль чолов!ка й ж!нки в с!мЧ (1.Ю.Дундул1те), про умови щас-ливого шлюбу (В.Б.Ольшанський), про майбутнього чолов1ка (О.Г.Кукосян, К.Д.Панасенко), про м1крокл!мат с1м7 (Е. Павлович), про проблеми родинного життя (С.Школьн!к), про емоцмы оч1кування у сфер| майбутнього амейного життя (В.Луньова).

Деяю дослщження присвячеж вивченню уявлень пдлггав про свое майбутне родинне життя (Н.Толстих), про ж!ноч!сть I мужн!сть (Т.1.Юферева).

Незважаючи на важпизкягь цих дослщжень, можлив! й ¡нин напрями вивчення проблеми ам! у нових умовах. Серед них слЩ особливо вид1пити проблему виховання у старшокласниюв культури стосунюь м'тс особами протилежно! стал засо-бами мистецтва, що обумовлено такими причинами:

1. Вивчвння мехаж'зму виховання у старшокласнию'в куль-тури стосунюв м)ж особами протилежно! стат1 засобами мистецтва спец|'ально не ставилося.

2. Докор1нн1, якюн1 зм!ни, що вщбуваються у систем! цшюб-но-родинних стосунюв, висувають на перший план цжност! емофйного й духовного спткування.

3. Мистецтво ¡нтегруе в соб) едн'ють эстетичного й етичного початюв, тому воно е важливим засобом виховання у старшо-класниюв культури стосунюа мЬк особами протилежно) статК

4. Виб1р раннього юнацького В1ку для дослщження зумовле-ний тим, що найбтьш активно процес формування шлюбно-родинних ор!'ентац1й в^буваеться в юнацькому в!ц1\ коли асти-В1зуеться самосв'щом'ють, формуються життев1 плани, поси-люеться потреба, ¡нтенсиожсть I субъективна значущ!сть спткування м'1ж особами, зростае взаемний ¡нтерэс до протилежноТ стать

Потреба сусп'тьства в зм'щненн! ¡нституту родини, у п!дго-товф молод1 до амейного життя й недостатня розробка даного

питания в науково-теоретичному й методичному план! дозво-ляють констатувати наявнють педаголчноУ лроблэми - виховання у старшокласнимв культури стосуншв мш< особами протилежно)' ст?т!. Цим I зумовлений виб|р теми дисертацШного досл1дження: "Виховання у старшокласнима культури стосунюа м)ж особами протилежно)' стат1 засобами мистсцтва".

Об' сет досл1ддймкя - культура стосунюв старшоклэсниюв м1ж особами лротилзжко) стат|,

Предмет досл!дження - процес виховання у старшоклае-нигаз культури стосунюв мЬк особами протилежно) стаи' засо -бами мистецтва.

Мета досл>дження - розробка психолого-педагопчних умоа I шляхт виховання у старшокласниюв культури стосунюа мЬк особами протилежно? стат! засобами мистецтва.

Ппотоза досл1джоння - виховання у старшокласниюв культури стосунюв м1ж особами протилежно)' стат! будо ефек-

тивним, якщо цей процес буде оргажэований як педагопчна система, у як)й:

1) культура стосунюв м!ж особами протилежно! стагп буде дом'тувати в уах п компонентах;

2) процес сприйняття й эасвоення культури стосунюв э про-тилежною сггаттю буде зд!йснюватися на основ) залучення старшокласниюв до скарб1в свгтового мистецтва;

3) учн1 будуть включен! в тай види дояльност), яю б впли-вали на 1х св'1дом1стьI поведЫку, вимагаючи в« них виявлення морально-естетично! активност);

4) основною формою спткування в систем) "вчитель-учень" буде дов1ра й ствпраця.

Заедания досл!дження:

1) вивчити стан науковоГ розробки проблеми й визначити н теоретичж основи;

2) проанаш'зувати засоби практичного аир)шення проблеми у масов)й педагопчжй практик;

3) виявити специф1ку впливу мистецтва на виховання у старшокласниюв культури стосунюв мЬк особами протилежно! стат1;

4) розробити науково-практичн! рекомендацй по п1двищенню ефективност) виховання у старшокласниюв культури стосунюв мЬк особами протилежно! стат1 засобами мистецтва.

У дослщженн! було еикори стано комплекс метод)в:

1) теоретичн) методи дослщження - анал)з_фтософсько!, етично!, естетично!, психолопчно!, педагоПчно! лпгератури з проблеми досл!дження; метод теоретичного моделювання; теоретичне осмислення практики використання мистецтва в навчальному процес) школи;

2) емп)ричн1 методи досл1дження - ¡нтерв'ювання, анкету-вання, бесща, довге включвне спостереження, анал1з шктльноТ докумектацп, метод експертно! оц)нки, самооцЫка, р1вкевий,

пор1вняльно-зютавний анал*з, педагопчний експеримент (констатуючий! формуючий).

Теорагги'-»зу осноау дослщження складають фтсссфськ! й психслоп'чж концвлцн духовно! культури як форми фомадсько» свщомосгИ, засобу розвитку отобисггосП й стосункт М!Ж особами; гаконом1рност1 розвитку мистецтва; наукоэ! положения про прюритет загальнолюдських ценностей, еднють загально-людського й нацюнального.

Дослщження були проаеден! в три егапн.

На першому етап! (1990-1993) сбфунтозувалася Тема дослщження. аиэначалися объект \ предмет дослщження, мета. ппотеээ й ээвдзння, нам!чалэся процедур? й методика дослфхення, зизчапася ф:лософсь:сз, психологична й лзда-гопчна литература з проблами, аналюувався досвщ виховання у старшокласниюв культури стосунюв М1'ж особами протилеж-ноТ стал в шктьнш практик, проводився констатуючий експе-римент.

На другому етэп'| (1993-1995) розроблялася педагопчна технолопя виховання у старшокласниюв культури стосунюа

м!ж особами лротилежно! стат'| засобами мистецтва. проводився формуючий екслэримект.

На.третьому етап! (1995-1595) здФснювався аналЬ й узе-гальнення експериментально? робот и, розрсблялися методична рекомэндэин.

Наукоаа новизна й теоретична значения дослщження по-ляпзе у теоретичному обфунтуваньч сул культури стосун.'Пз мЬк особами лротилежно) стат!; у вирсбленн! поняття "культура стосунк1а мЬк особами лротилежно! стзтГ, виуначенн! критерий \ р1вн1з сформованост! у старшокласниюв культури стосункт мЬк особами протнпежно? статт засобами мистецтва.

Практична ц!ки1сгъ дослщження полягае у розробц'1 методично! модеп) виховання у старшокласниюв культури стосунш мкс особами лротилежно)' стат! засобами мистецтва, у за про-

понованих методиках д|'агкозування культури стосунюв мЬк особами протилежно! craTi, яю дозволяють визначити реаль-ний pis©Hb культури стосунюв М(Ж особами протилежно! стат! й вносити корективи у практику виховкоТ роботи з метою л'|дви-щення Ti ефектианосп. Одержан! результата досл!дження мо-жуть бути використан! при викладанн! дисциплЫ психолого-педаголчного циклу, а також при читанж спецкурсу по п!дго-тосц| майбутх учител1в з даного профшю.

3?рог1ди8сгь результат! а дослщження була згбезпочена облжом стану розробки проблемн виховакня у старшокпас-ниюа культури стосунюв м!ж особами протилежно! сте'п засовами мистецтва, вивченням пздагопчного досв|ду, викори-станням комплексу метод!в дослдокення, здокватних йога об'екту, предмету й завданням, юльюсним i яюсним онал1зом - теоретичного й емт'ричного материалу, експериментльною перев1ркою в базових школах розроблэних полох<ень i реко-мендац!й.

Апробац1я результате досладженкя зд1йснюзалася в процесс експериментапьно! роботи в базових школах м.Лугекська й облает! (СШ N17, N26 м.Луганська, СШ N2 м.Краснодона, СШ N7, N8 Перевальського р-ну), а тз;сск< публ1кац!й статей з проблем и дослщження й висту п is на наукоенх конференциях.

На захист виносяться таю' проблем«:

1. Визначення культури стосунюо ^¡ж особами протилежно?

CTSTi.

2. Розробка й обфунтування теоретичних основ лооцесу ви-ховання у старшокласкиш культури crccyntcis м!ж особами протилежно! cTaii засобами мистецтва.

3. Педаголчн) умови й шляхи виховзння у стершокпаскигав культури стосунюв м1ж особами протил$>:сно! стат1 засобами мистецтва.

Основний зм1сх роботи Дисертац!я складасться ¡з вступу, двох роздмв, висновку, списка використано! лтератури, до-

датюв. Основний текст про1пюстрований 20-ма таблицями й С-

мз мапюнкэми.

У встут обгрунтоеана актуальнють обрано] теми доел 1джоння, сфсрмульован1 мета, ппотезз, завдання; еизна-чен) предмет \ об'ект дсслщження, метсдслопчна основа, метод и досл1дницькоТ роботи, розкрит! наукова новизна, теоретично й практично значения дисертац!йного дослуркення,

У першому розд.'Л! "Теоретичн! основи дослщження" зроб-лено анал!з фшософськоТ, психолопчноТ й пбдагопчно! лггера-турм э проблемы дослщження, обфунтовуеться концептуальна ¡дея дося'дженмя купьтури стссуиш мш< особами протилвжноТ стат) засобами мистецтва, розкриваеться сутн'ють культури стосунюв м*1Ж особами протилежно! стат(, спациф!чн1 особли-зссп ¡7 формування засобами мистецтва, виробляеться еизна-чення поняття "культура стосунюв мЬк особами протилежноТ стат!"; методика й процедура досл1'дження.

Демокрзтизац!я сучасного суспшьства, його подальша гу* манлзац(я призведить до уевдомлення духовно? культури як одного з важливих його компонент Культуролопчний пщхщ, в основ! якого лежить визнання культури як засобу вихозання особистост!, стае одним ¡з головних напрям1в зм1сту сучасно: системи виховання.

Сутнють культури стосунюв «¡ж особами протилежно'! стал можливо розкрити ттьки а контекст!' загально! теорГ) культури -перш за все духовно'!, яка виступае як мета культура по вщно-шенню до останньо?.

Тага вчеж, як С.Л.РубЫштейи, А.Ф.Лосев, №.С.Каган веажа-ють, що духовна культура включае в себе сукупнють культур-них цЫностей I процес Тх формування. Бтьшють учених вва-жае, що культура е людинотворчою стороною соц1эльно> д!яльност1 людей.

Спираючись на дослщження в галуз1 духовно!' культури з ц!лому, ми обмежуемо рамки нашого досл1джоння досл'щжен-ням культури стосунк!в м1ж особами протилежноТ стат1.

Ми дослщжуемо культуру стосунюа мЬк особами прст;шзж-ноТ стал як частину духовно! кулыгури.

Значний внесок у розеиток фтософського аспекту культури стосунюв статей внесли таю мислител!, як Платон, М. Монтеиь, 1.Кант, Г.Гегель, Л.Фейербах, Г.С.Сковорода, В.С.Солозйов, И.О.Бердяев, П.Флоренський.

Сучасна фтософська литература в особ1 А.1ожна,

A.Харчева, Ю.Рюркова, З.Лелеко, В.Чврткоза, К.Василева, Г.Гачова та ¡н. зробила значний внесок у розробку проблем ф1лософП кохання.

Науковий анап!з фтософсько! лтератури дозволяе зробити -висновок про те, що фтософи поспйно зверт&пися до теми кохання, наполегливо намагаючись зрозумгти його ф1по-софський I моральний смисл, його зв'язок з сеггсво! I

вгсчизняно! культури.

Для фтософсько')' традици харакгерний розгляд духовно-морально! сутиосп кохання, визнання його значения для ро-звитку особистост), для формування й культури. Ф1лссофськмй анал'1з культури стосунюв мЬк особами протилежно! сшт! е теоретичною основою для визначення н подагопчного аспекту.

Для процесу виховання у старшокласкигаз культури сто-сукюв м!ж особами протилвжно! стал осооливв значения мае аналлз психолого-педагопчно! л(тератури з проблеми.

Особливе значения для пэдзгопчного аспекту вихозэння культури стосунюв мЬк особами протилгжноТ сгат1 мзють досл'|дження С.АркЫа, М.е.Еасова, В. (.Бехтерева, М.В. Серебровсько!, Б. Н. КолЗановсыого, €. Г. Кастяшюна,

B.С.Барського, I,С. Кона та ¡н.

У роботах С.¡.Голода, В.ГЗдразомиелоза, АМ.Свядоща, А.Г.ХрипковоТ, Д.В.Колесова, Н.Толстих, Т.ЮферевоТ,

1.Г!.Патр!ще, Ю.М.Орлова подазться медико-психолопчний ! психолсго-педагопчний п!дх|'д до проблеми статезого вихо-вання. Висунут) дамими авторами положения були використан! з нашему дослф>;енн! о урахуванням Тх педагогичного тлумс-чення.

Анапа р!зиих гндход1э до проблами дозволив зробити зис-нсеск про значения педагопчно! спадщини П.П.Блонського, А.С.Махар«вка та Б.О.Сухомлинського для розробки модел! зиховання у стариюгатаснийв культури стосунюв тж особами протилежно! статк

У трактуеани( питань культури стосуншз м!ж особами протилежно! стат) у корифеУв вггчизняноУ педагелки эакладена ¡дея пдност! й поваги до оаб протилежно! стат», ¡дея едносп стате-еого, морального та естетичного виховаиня, яка й локладена в основу нашего дослщження,

У целому прац1 психолопв I педагопв служать теоретичною основою розробки модел( виховання культури стосунюе мЬк особами протилежно! стат!

Велика увага а дослщженж прид/ляеться розкриттю сут-ност! культури стосунюв М1Ж особами протилежно! стат!. При резробщ проблеми сутносгп культури стосунш М1Ж особами протилежно! стат! ми спиралися на психолопчну "теор!ю сто-сунюз", створену З.М.М'ясищевим I психолопчну структуру особистост), розроблену К. К. Ллатоноаим.

Для проведения дослщження важливим е визначення чггких критерпв сформованосп у старшокласниюв культури стосунюв мок особами протилежно! стат!.

Видтяються тага критерн:

1) почуття власноТ пдност»;

2) повага прав \ пдност! особистост! протилежно! стал;

3) знания про мужнють I ж1ноч1сть, умжня ]х застосовувати на лрактицг,

4) знания з ф!3!0Л0п7 стал й психологи взаемостосунюв статей, умжня застосовувати 1х на практиц'|;

5) умЫня морально будувати стосунки з особами протилеж-но! стал;

6) потреба в моральному вибор! супутника житгя й умшня п ре ап!зувати.

При розробц! критерпв ми керувалися психолопчною структурою особистосл, залропонованою К. К. Платоновим, який Бид1пяе у н(й низку пщструктур. Для цЬтей нашего доелдження найбтьш аажлизими е л ¡д структура спрямованосл особист ост! й шдструктура соц'олького досащу.

Спрямоважсть е складним особистим утворенням, що виз-начае всю поведЫку особистосл, ставлання до себе й оточую-чих. Така яисть особистосл, як еласна пджсть, акумулюе в соб'| моральну ц'1нн'|сть ставлення людини до себе й опосорзд-ковано до навколишнього салу, до ¡нших людей. Пджсть вистулае формою самосвщомосл й самоконтролю особистосл. Пднють передбачае сформованють образу свого "Я", яке усв!домлюеться через самооцЫку й виражае бмсц|'йно-ц!нжсн® ставлення до себе, виявляеться в ловед!НЦ! й моральному ставленн! до себе, тобто прямо влливас на характер ] стиль уэаемостоеунюв з ¡ншими людьми, у т.ч. з особами протилеж-НО! стал, у зв'язку з цим робиться висновок про те, що вихо-вання почутгя власно'! л'дносл повинно стати лровщким у про-• цаа формування спрямованосл особистосл.

Важливою як!стю у структур! спрямованосл особистост!, яка безгюсередньо пов'язана з гщн'ютю, е повага прав I до-стоТнства особистосл протилежно! стал (у рамках дослщження культури стосунш М1'ж особами протилежноТ стал).

У дисертацн лщкреслюаться, що докор1нн1 змЫи в систем! родинно-шлюбних стосунюв, переход вщ авторитарних сто-сунюв у С1'м1 до рюносл статей роблять дуже важпивою яюсть спрямованосл особистосп - повагу прав I Ндност! особистосл

протилежноТ стал, ось чому процес виховання кулыури сто-сунюв мЬк особами протилежноТ стал проходить через виховання поваги прав I Иднос-п особистост! протилежноТ стать

Важливою як!стю спрямованост'| особистостГ виступае потреба в моральному вибор1 супутника життя. В умовах втьного вибору шлюбного партнера виникае проблема морального ви-бору, необхщнгсть навчити старшокласниюв умжню зробити моральний виб!р.

Пщструктура социального досвщу за К.К.Платоновим включав знания й ум1ння, придбан! особист1стю у власному дбсвщ! шляхом навчання. У дссл!джаик! розглядаеться змют знань з литзнь мужност! й ж1ночост1, п!дкреслюеться величезна роль у зихованн'1 культури стосунюв м1ж особами протилежноТ стат! знань про справжню мужжсть 1 жточеть. Дуже важливо, щоб софальний тип мужност1 й жшочоот був обраний з позиц!й знання й морального вибору. 1накше може вщбутиоя форму-вання "негативно! щентичностГ, вщмова вщ самовизначення й ви&р негативнйх зразк!в для наслщування. У дисертаци п!дкреслюеться, що знання про ф1зюлопю стат) й психолопю стосунк!в М1Ж особами протилежноТ стат! необх!дж старшо-класникам перш за все для того, щоб умгги правильно будува-ти взаемосТосунки, сформувати вмЫня морально будуаати стосунки м1ж особами протилежноТ стать

Критерп сформованосл у старшокласниюв культури сто-сункш м1ж особами протилежноТ стат! дозволили видтити таю р'тн'г. вищий, високий, середжй, низький, дуже низький.

У роздт'| детально розгпядаються елементи культури стосунюв м1ж особами протилежноТ стат! (цЫносл, емоц», культура поведЫки, культура сшлкування) I формуеться вихщне тео-ретичне положения як система свщомих узаемозалежностей, у як! вступають представники протилежноТ стат! ! як! вщтворю-ються у стлкуванж на основ! засвоення й присвоения норм

мораль що Еи'дповщають загапьнолюдсьш тенденцн морального прогресу.

У дисертацн анал'1зуетьея структура статево! освгги й вихо-вання школярт у краТнах ЗахщноТ Свропс та США, яка перед-бачае осв'ггу як розповсюдження знань про фЬюлопю й психо-лог1ю стат1, психосексуальн! процеси I стосунки. Не запере-чуючи прааом!рнооп такого гидходу до проблеми, ми розгля-даемо його ттьки як один ¡з зспеклв статевого вихозання й робимо акцент не моральних початках, на значены запояьно-людських моральиих дикостей у процеа статевого виховання. Такою духоано-моральною основою статезого вихоьання й повинна стати культура стосунк:в м»к особами протилежно! стат1.

Важливим засобом вихозання культури стосунюв мок особами протилежно) стат! е мистецтво.

У 30-90 роки зрю ¡нтерес до дослщження рол1 й мсця мис-твцтаа в систем! духовно! культури, до розкритгя його власних можпивостей у духовному розвитку особистост). Робляться пл!дн1 спроби осягти характер узаемодм мистецтва й лгадини, мэхажзм софально-естетично! д!езосл художнсьо! теорчосл, що сприяе формуезнию естетично! св!доыост1 людей, пстреб \ запилв, змщненню духовних основ сусптьства (Ю.Фохт-Бабушк!н, В.1васишин та ж.).

У педагопчн)й науц! проблема впливу мистецтва на осо-бистють учня давно й успешно розвиааеться. Роль 1 м!сце мистецтва о розвитку особистосп учня досл'щжуаали М.А. Верб, 1.Ф. Гончарова, Д.Б.Кабалевський, Р.Н.Пггателева,

Р.Х.Чернявський, Г.П.Шеаченко, А.б.Щербо та 1н.

Оссбливють мистецтэа полягае а тому, що боно розвивае духовность у едност'! эстетичного й морального вщношення до свгту. У мистецтв! набуаае веления д!апектика естегичнсго й етичного, через що мистецтво справедливо називають "картиною моралГ, "школою мсралГ.

' ' Через думки, почуття, стани, вщтвореж штгт\ ситуацн, що

передаться, мистецтво аходить до свщомост! й почуття людей, эизначае характер фнж'сних оргентацм, поведанки, сто-

сунк!е.

Миотецтао е засобом сиховання стосунюв М!Ж особами протилежноТ стал. У пор|'внянн! з Ышими сферами людського життй отосунки мЬк чоловнгам ! ж!нкок> займають у мистецтв! пров!дие ысие. У розв'язанж них скпадних проблем людського бутгя еег.ику роль в!д1граь комуигкативна функция мие-тецтва.

Нео6х;д! ;!сть розгпядати мистецтао як форму сп!лкування, а художника як нос!я такоТ форми сп!лкування усвщомлена в ест©тиц|, У роботах мистецтвознавфа показана велика роль комун!катианих лроцеав перш за вса в театр! й юно. На ауто-комужкативну функцию звертаюгь увагу Ю.Лотман, О.Злолна та ¡н. У психологи й ледзголц! проблема ця мало розроблена, ось чому в дисертац» б!льш докладно показаний ряд спо-циф'«км>: оссбл!*.вестей художньоТ <сомун!кацн та н вплив на ояхсзаикя кулыури стосунк!в м!ж особами протилежно! стал.

На шд {нших р(зновид!в культурно-творчоУ ко-

мун&ацн мистецтзо но лпьки 5 засобом передач!, розпозсюд-жэння ¡нформацн, але й вллиаае на субъект худсжнього сло-живання.

У цьому прсцеа' сугтеее вежлива двоспрямована активжсть оа?.'ого художника - творця твор(в, \ пу6л!ки, ЯК1Й вони адра-су:оться. Художник-творець залрошуе сзоТх читач!в, слухач!в йбо тг:деч1в до сгмсстЮмогс роздуму над сприйнятим у мис-тец'ГБ1, сгимулюе |'х власну естэтичну активность.

У дисертац!йному дослщженж п1дкрзслюеться, що ефек-тивнють аиховання у старшокласниюз культури стосунюв м!ж оосРами протилпжно! стал гасобами мистецтвз. багато з чому залежить в!д використанни есього комплексу 9ид<в мистецтва.

Впливаючи одночасно на органи чугпв - З1р, слух, комужка-тивн1 яхост! людини. мистецтво виховуе гпибше й м]цн'1ше, н!ж при в|дсутност1 Ц1еТ взаемоди.

Вивчення ф'тософського, психолопчного й педагоНчного аслекпв виховання у старшокпасниюв культури стосунюв мЬк особами протилежноТ стат! дозволяв розробити теорвтичн! й мвтодичн1 основи педагопчного процесу виховання у старшокпасниюв культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стал засобами мистецтва.

У другому розд|'л1 "Психолого-пед^-опчн1 умови й шляхи виховання у старшокпасниюв культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стал" даний анал!э емгоричного матер)алу д0сл1дження, розфита процедура й методи виховання у старшокпасниюв культури стосунюв мЬк особами протилежно! стат1 засобами мистецтва в процеЫ вивчення факультативу "Основи культури стосунюв мЬк особами протилежноТ статГ, проведений анатз I узагальнення результате досл'дницько-експериментальноТ роботи з проблеми досл!дження.

У вщпов/дност/ (з завданнями достдження був проведений анал'1з р'1вня культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стал у старшокпасниюв.

Для вияву р|вня сформованост! у старшокпасниюв культури стосунюв м1ж особами протилежноТ стат1 були використаж р!эн1 д|агностичн! методи-анкети, бесща, рейтингова й бальн!' оцж-ки, самоофнка, довге включне спостереження.

Яюсний I юльюсний анал1з одержаних даних показав, що ршень культури стосунюв м1ж особами протилежноТ стат! у старшокпасниюв у контрольних та експериментальних класах практично однаково низький. Це п'щтвердило наше припущен-ня про те, що система статевого виховання у школ'|, що скла-лася, не сприяе вихованню у старшокпасниюв культури стосунюв м|'ж особами протилежноТ стать

Таблиця 1

Результата визначення р'вня культури стосунюв М!Ж особами протилежноУ стал (констэтуючий експеримент)__

- ........ ~ " ' ' " ' "' Контроль^ гласи Експерименталый

№ р!ВН1 класи

сформованост! К'тьк1сть % Юльюсть %

уЧН18 учк1в

1- Зищий р'!&ань 8 3,40 7 2,98

о Зисохий р1вень 14 5,96 15 6,33

3. С«редч!й ртень 61 25,26 63 26,81

4. Нязький рюонь 91 38,72 92 39,15

5. Дуже низький р!вень 61 25,96 58 24,68

Усього: 235 100 235 100

ГНд час проведения формуючого експерименту була апро-боззна модель виховання у старшсгсласниш культури сто-суик!5 мЬк особами протилежноТ стал засобами мистецтза.

Дослщно-е.ч'спериментальна робота припускала розрсбку программ вихозання у старшокласнимв культури стосун.юв м!ж особами протилежно'/ стая при вивченж факультативу "Основм культури стосунюв М1Ж особами ПрОТИЛЭЖНоУ стал".

Факультатив сиршгував завдання теоретично? \ практично? подготовки учн!з. Теоретична пщготовка передбачала оз-брогння старшокласниюв знаниями про ц1п1, завдання, сутжсть, законорл)рносп прсцесу виховання у старшокласнимв культури стосунк1э мЬк особами протилежно? стал засобами ммстецтва.

У ход| практично! пщготовки у старшокласниюв формували-ся моральн! якост!, умшня й навички культури стосункш мЫ< особами лротилежноУ стал. Для цього використовувалася система форм навчання, що передбачала активну творчу д!яльн1сть старшокласниюа.

1) Творч1 завдання. Залропоноваж види творчих гзвдань, що мають проблематичний характер, спрямоваж на вихозан-ня у старшокласниюв морально-етичних якостей, що характеризуют високий ртень культури стосунюв м1ж особами про-тилежно! стати

2) Конетруювання конфл!ктних ситуацм та Тх анал!з. Предметом анал1зу виступають практичн1 ситуацй, а сам1 старшо-класники стають на позицп дослщника, завдання якого -вщшукати засоби аналгау й перетворення конкретно! ситуацн, умшня запропонувати конструктивну схему й засоби виршен-ня в умовах запропонсвано! ситуацн.

У результат! виконання даного виду навчально! роботи у старшокласниюв виробляеться творче ставлення до ршенмя конкретних ситуац|'й, и>о виникають у процес.< спткування предстаэниюв р!зно! стай Навчання виртшення конфЛ1'кгних ситуафй не т1пьки активно формуе вмшня й навички, але й включае у процес виховання *п особисл якосл, яю нео5х)дж для формування культури взаемостосунюв у с!мТ

3) Ор!ентац)йно-рольов1 ¡гри. Вони передбачають створення моделей реальних стосунюв, слравжнЫ життевих обставим, у як) може потрапити майбутне подружжя. I ф обставини про-граються з максимальним наближенням до д!йсност|'. Ор1ен-тац1йно-рольов1 ¡фи передбачають активну ¡ндивщуальну й грулову роботу старшокласниюв по виробленню вмжь \ нави-чок позодження в С1М>!, формують культуру взаемостосунюв у С1М1.

4) Трупов! ди.скуси. Вони застосовувалися для обговорення ряду проблем виховання культури стосунюв м1ж особами про-тилежно! статг При лщготовц! до таких занять використовува-лися дан)' проведених опитуван ь ^ ¡нтерв'ю, анкетуван ь.

Педагопчн1 технологи э використанням засоб1'в мистецтв для виховання у старшокласниюв культури стосунюв мЬк осо-

Зами протилэжно! crati були наповнем} конкретним естетич-

Ефзетивн'ють вихозання у старшокласниюв культури сто-гунк!в ьаЫ. особами протилежиоТ стгт! засовами мистецтва заложить е(Д ряду педагопчних умов: ледаголчноТ майстерност1 й ерудицП вчмтэля, стосунгав сговробггшцтва в систем! вчи-тель-учень, урахування особливостей В1ку ранньо! юност!, ви-користання ммстецтза як засобу вихозання (урахування фушщ-й мистецтва, вжових особливостой сприйняття мистецтва, принципу врахування едносяТ й взаемод!? р!зних вид'1в мистецтв у лроцес! виховання, матер'ольного забеэпечення процесу вихсвгння), наяснють у старшокпасниюв певко! бази встетичких знань, закладених у процес! читання в школ! циклу гуман'ггарних наук, перш за все лггератури, музики, зобра-жального мистецтва.

Ефективнкггь змодельовано! експериментально! програми перев!рялася шляхом пор'1вняльно-з)ставного анал1зу результате констатуючого (1-го зр!зу досл!дження) i формуючого (2-го spby дослщження) эксперимента; з'ютавлялися пор!вняльн! оц-.нки р!вия знань i загальж характеристики piaHiB сформова-Kocri моральных якостей через юльгасж показники; простежу-П£ЛЗСЯ ДМИаМ11С£ сформсвзносл кожно'1 структурно!" якост1; зютевлялися показники pisnia сформозаносл моральних якостей, що характеризуют культуру стосунюв з протилежною статтю; з1ставпялися гюказники р'!вн»в сформованост'1 кожного структурного компоненту культури стосунюв М(Ж особами про-тилежно! стал з гамооц1нц! старшскласниюв, яю брали участь в екй'парйм&гп: й оц;нц|, що була дана экспертами.

Проведений у ход! дослщження формуючий експеримент показав р!ст зе,гального р:8ня культури стосунюв м!ж особами прот',;л<5У,;но] стат! в експ^римонтзльких ¡спзсах.

Таблица 2

Результат визначення р1вня культури стосунк1в

м1ж особами протилежноТ стал _(формуючий експеримент

Контроль^ кпаси Експерименталь и

№ Р'|вн'| кпаси

сформованост» Шльгасть % Юльюсть %

учн® учн1в

1. Вищий р'шень 8 3,40 11 4,68

2. Високий ртень 15 6,38 20 8,51

3. Середжй р1вень 52 22,13 91 38,72

4. Низький р!*вень 97 41,28 71 30,21

5. Дуже низький р!вень 63 26,81 42 17,88

Усього: 235 100 235 100

Значно нижчий ртень сформованосл культури сто-сунюв мЬк особами протилежноТ стал й учжв контрольних клао'в свщчить про те, що традиц1йна система статевого ви-ховання в школ1 не сприяе у достатнШ м^р! вихованню культури стосунюв м|ж особами протилежноТ стал й про те, що екс-периментальна навчальна програма е тим фактором, який ¡нтенсиф)куе цей процес.

У заключай частин!' дослщження пщтверджуеться пра-вом!ржсть висунуто! ппотези, викладаготься основн! висноаки досл'|дження, даються практичн'1 рекомендацн, визначагаться перспективи подальшо! розробки проблеми.

У додатках представлен! методики дослщження, програма "Основи культури стосунгав м'ок особами протилежно! стал", дидактичний матер(ал.

Теоретичний аналю проблеми й одержан! результати дослщницько-експериментальноУ роботи дозволяють зробити таю висновки:

1. Психолого-подагопчний анал1з лроблеми виховання у старшокласниш культури стосунюв м1ж особами протилежноТ

стал показав, що дак!й проблем! придтяеться недастатньо у ваги як у практиф роботи шюл, так \ в гапуз! наукових досл^джень. Такий аспект проблеми, як виховання у старшо-!сласнм;<1с- культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стат1 засобами мистецтва, не досл!джувавея.

2. г !еобхщн!сть досл1'дження культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стал зумоелена як глобальними змтами в систем! шлюбно-снмейних стосунюв, так ( низьким р)внем фак-тичноТ культури цих стосунюв.

3. Змтен! соц!альи! уыови розвитку сусп!льства, подальший процес його демократизацй вимагають ор!ентацн навчально-виховного процесу на загальнолюдсью цЫност! у сфер1 амей-но-шлюбних стосунюв, на формування у старшокласниюв ви-сокого р!вня культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стать

4. Одним з головних засоб!а виховання у старшокпасниюв культури стосунюв мЬк особами протилежноТ стал виступае мистецтвс, використгння комплексу вид!в мистецтв.

5. Процос виховання у старшокласниюв культури стосунюв «ш особами протилежноТ стат! буде бшьш зфективким при ззстосувакн! розробленоТ педагопчноТ технологи з використан-иям гзсоСми мистецтв \ при до1римуванн! вище названих педа-гспчких умов.

6. П!дсумковим результатом формуючого експерименту став р!ст у старшокласниюв культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стат!

Р|гг1 р!знп культури стосунюв м!ж особыми протилежноТ стат( у старшокласникТз в експеримвнтальних класах, досягнутий за рахунок засвосння основ культури стосунюв м!ж особами протилежноТ стат!, св!дчить про объективность розробленоТ модел! культури стосуню'а м!ж особами протилежноТ стал, ефек-

тизнють експериментально! системи виховання культури стосунюв мЬк особами протилежно! стал, про виконаьня постаз-ланих автором завдань.

Проведена досл'щження не претеидуе на повне виршення завдань виховання у старшокпасниюв культура стосунюз мгж особами протилежно! стал. Разом з тим доел ¡джем ню були пщцан) питания, що являють собою значний науковий \ прак-тичний ¡нтерес \ стосуються категори мало вивчених.

Результата дослздження можуть бути використан'| для виз-начення лерспекгивних напрямю'в вивчення цюТ проблем« в майбутньому.

Подальшого досл!дження вимагають таю аспести, як розробка г.едагопчно! системи, що забеэпечуе безперврвн,!сть та спадкоемжсть виховання культури стосунюв м1ж особами протилежно! стал протягом одинадцяти рою'в навчання у школ'|; подальша розробка ¡сритерпв сформованост! культури стосунюв М1Ж особами протилежно! стал; подальша розробка педаголчних принципа, за допомогою яких учитель зможе ефективно виршувати питания виховання стосунюв мЬк особами протилежно! стал; досл'щження в галуз'| сшвробггництаа школи та С1М1 у справ'| пщвищення у школярщ культури стосунюв шж особами протилежно! стал; удосконалення змюту, форм I метод!в викпадання факультативу "Основи культури стосунюв М1Ж особами протилежно! стал"; розробка спецкурсу "Методика подготовки, старшокласниюв до амеймого життя" для студент!в педагопчних вуз!'в.

Основа положения дисертзии вщображен! у таких публ1ка-щях:

1. Формування сексуально! культури п'щлггюе засобами мистецтва ,'/Актуальн'| проблеми оевгги й виховання учжвсько! молодь Ч.З - Луганськ, 1993.- С.64-68.

2. Виховання культури стосунюв юнацтва засобами мистецтва //Зб)рник статей. Вип.1. Ч.2,-Луганськ, 1994,-С.86-92.

3. Еротичне мистецтво проти порнофафн, естетичне вихо-вання проти кесмаку //Зйрник статей. 8ип.1. М.2.- Луганськ, 1994.- С. 93-98.

4. Воспитание культуры чувств, культуры отношений юношества средствами художественной литературы //Пути совершенствования учебно-воспитательного процесса в школе и в вузе. Межвузовский сборник научных трудов. Ч.2.- Ростов-на-Дону, 1994.-С. 58-64

Annotation

I.V. Mesera Senior formers education of cultural relations to the opposite sex by means of arts.

The thesis for the degree of Master of Pedagogical Science, Speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogics, the T.G.Shevchenko lugansk Pedagogical institute, Lugansk, 1996.

The process of formation Senior formers education of cultural relations to the opposite sex by means of arts.

The notion of "cultural relations to the opposite sex", has been substantiated, as well as the content, structure and mechanism of formation of spiritual requirements.

The experimental work has shown the effectiveness of the influence of arts complex on the process of the formation of senior formers education of cultural relations to the opposite sex.

Аннотация

Мезеря Ирина Валентиновка: Воспитание у старшеклассников культуры отношений к противоположному полу средствами искусства.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Луганский государственный педагогический институт им.Т.Г.Шевченко. Луганск, 1996.

Исследовался процесс воспитания у старшеклассников культуры отношений к противоположному полу средствами искусства.

Обоснованы понятия "культура отношений к противоположному полу" ее сущность, структура и механизм формирования.

Экспериментальная работа показала эффективность воздействия комплекса искусств на процесс воспитания у старшеклассников культуры отношений к противоположному полу.

Ключов! слова: "культура", "культура стосун^в", "стать", "мистецтво".

Подписано г почат;; 2.СоЛ0^0г. ¿¡туат 00x04/1С. Охотна л гризть. Псч.л. Уч. -ипп;. л. Тнра~с 100 . сак. ."29/ 'сна т'-опгрная

Ло'фояп^лпн*^ оп^ттно?'' ;ГЗГ.' Л

34СС0С, Краи'пп пт:', 1.