автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Воспитание у старшеклассниц стремления к здоровому образу жизни

Автореферат диссертации по теме "Воспитание у старшеклассниц стремления к здоровому образу жизни"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

В1АСГК Галина Іванівна

ВИХОВАННЯ У СТАТШОНЛАСННЦ1- ПРАГНЕННЯ . ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ШТГЯ

ІЗ.ОО.ОІ - теорія та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією е руводио

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

Провідна орган івація

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

^ Новосельський Еолодишр Федорович

- доктор педагогічних наук, професор Вільчковський Вяуард Станіславович

- кандидат філософських наук Лактіонова Галина Михайлівна

- Кам"янець-Подільський державний педагогічний інститут

Захист відбудеться"^-^" ЖС&Иі&и? 1995 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Ін-огитуті педагогіки АПН України /252001, Кеї.в-1, вул. Трьохсвятительська, 8/.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України. '

Автореферат розіславний

"ік" 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

М.П.Іегкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

, Актуальність дослідження. Глибої-г соціальні зміни, які відбуваються в нашій .державі, вимагають від загальноосвітньої школи значного підвищеній якості навчально-виховного процесу на всіх його напрямках. В Основах законодавства України вказано, що одним із пріоритетних завдань школи є охорона і зміцнення здоров"я учнів, яке в основному-формується в шкільному віці, у той же час вченими встановлено, що за період навчання в школі кількість здорових учнів зменшується в 4 рази. Так, масові обстеження школярів м.К«єва, проведені Міністерством охорони здоров"я України в 1991 р., показали, що тільки один із десяти учнів був практично здоровій, а більш як 90 % обстелених мали ті чи інші функціональні відхилення. '

Особливу тривогу викликає погіршення стану здоров"я дів-чат-иколярок, оскільки від нього значною мірою залежить здоровая майбутніх поколінь, а значить - і здоров"я народу в цілому. За даними НАЙ України, абсолютно здорових старшокласниць на сьоггт'Ні лише 5 %. Однієї) з основних причин погіршення здоров"я учениць є абіологічний характер шкільного навчання, який, в силу певних психо-фізіологічних особливостей дівчат, більш несприятливо діє на стан їхнього здоров"я, ніж на здоров’^ юнаків, існуючий спосіб життя старшокласниць і режим навчання, який утвердився в сучасній школі, несе в собі серйозну загрозу для фізичного існування і здоров"я учениць /Г.Н.Сердюковсьха, Г.Гельніц/. . .

Гігієністи /В.В.ІНерета, В.С.Язловецький та ін./ стверджують, йо погіршення стану здоров"я школярок є неминучою і фатальною платою за ігнорування ними вимог здорового споссбу

життя як у режимі навчального дня, так і в позашкільний час. Практика по-сазує, шо з перших днів навчання в школі у дівчаток на 50 % змаїпуеться рухова активність, яка є одним із головних чинників здоров"я. Одночасно з-шм збільшуються психічні навантаження на нервову систему школярок, котрі в поєднанні із зниженою руховою активністю вже через декілька років навчання у школі призводять до суттєвого погіршення стану здоров"я. -

Поряд із переліченими та іншими об'єктивними факторами /екологічне забруднення води, повітря, продуктів харчування тощо/, г.а здоров"я дівчат суттєво впливають і суб"єктивні фактори, які залежать від їхньої позиції, набутих- знань, умінь, навичок, способу киття, ставлення до стану здоров"я, розуміння його значення для себе, свого майбутнього тояо. внаслідок негативного впливу об"єктивних і особливо суб'єктивних факторів у дівчат на кінець навчання в школі з'являються різноманітні гострі та хронічні захворювання, .які розподіляються на хвороби, зумовлені способом життя, спадковістю та екологією. .Абсолютна більшість хвороб серед школярок викликана недотриманням вимог здопового способу життя. Ло таких відносяться: простудно-інфекційні, серцево-судинні, невротичні, окиріння та ік.

Тоолідниками Л .В.ї'артиненком, Г. В. Вален тиком , В.А.Полє-сыш! та ік. встановлено, гао найефективнішим засобом збе[.з-к'пмія і зміпкеиня здоров"я учениць є здоровий спосіб пиття. Він л основою всіх форм профілактики, спрямованої на запобігання й усунення причин вахЕйрявань, збереження' і зміцнення ?.-с-'Оп"я і?7(!хом розумної регуляції життєдіяльності, виконання кіхляраг’.: ного ип:ог галегіть від яїлеогрянованої і ефектив-?Т; І'.Т'чі'ЬНГ-Г.'ХС'ПНСЇ гсботи педагогів, рівня свідомості

- з -

учениць, їхньої гігієнічної культури, волі і мотивованосгі. ■ Отже, питання про навчання учениць здоров"ю шляхом їх озброєння спеціальними знаннями і вміннями щодо ведення здорового способу життя - важливе завдання загальноосвітньої школи.

Передумовою практичної реалізації шкочярками здорового способу миття о сформован їсть у них прагнення до виконання його вимог. Як психологічно стійка властивість особистості, прагнення виражає узагальнену спонукальну силу, тобто характеризує спонукальну сферу не через її складові, а інтегративно, підкреслюючи силу і динаміку їх прояву /А.В.Петровські’й, М.Г.Ярошевський, Н.Б.Хрущова, М.Є.Чулкова/, Прагнення завжди спрямоване на конкретніш предмет, пов"язане з постановкой мети і викликає дії для її досягнення. Воно є промінною лзнкоя міу потребою і досягненням мети діяльності, спрямованої на задоволення потреби певними предметами /С.Дї.Рубінштейн/, головним засобом задоволення потреби /А.А.Карпенко/, Тобто прагнення до здорового способу ниття є засобом задоволення потреби бути здоровим.

Психологічні основи формування прагнення особистості досліджені в працях І.І.Божович, Ю.А.Головіна, Д.О.ІСікнадзе,

. Н.Н.Михайлова, В.Н.М"ясищева, О.В.Петровського , С.Л.Руо'іне-тейка та ін.; загальїюпедагогічні основи виховання прагнення в учнів розроблені в дослідженнях М.О.Данилова, В.С.Ільїна, А.А.Карпенка, А.С.Иакаренка, В.О.Оухомлинського, М. 10.Хрущової, М.СЛулкової та ін.; питання формування прагнення до занять фізичними вправами розглянуті у дослідженнях І.П.Бояна,

О.Н.Козленка.

Ознайомлення з теоретичною та методичное літературою вказує на відсутність спеціальних досліднень, присвячених розробці проблеми виховання 5 стрраіокласниць прагнення до

- ч -

здорового способу життя. Такий стан справ призводить до серйозних недоліків в організації оздоровчої роботи із школярками, відповідальність за проведення якої покладена на вчи- ' телів фізичної культури. Актуальність проблеми, недостатня її науково-методична розробленість та. низька ефективність вирішення цих питань у практиці загальноосвітніх шкіл і зумовили вибір теми дослідження "Виховання у старшокласниць прагнення до здорового способу життя". '

Об"ект дослідження - процес формування у школярок прагнення до оздоровчих занять. . ■ .

Предмет - педагогічні умови виховання у старшокласниці прагнення до здорового способу життя. . '

іГета - теоретично обгрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови виховання у . старшокласниць прагнення до оздоровчих видів діяльності,

У визначенні шляхів досягнення поставленої мети.виходили із робочої гіпотези, в основу якої покладено припущення про те, що успішне виховання у старшокласниць прагнення до здорового способу життя стане можливим, якщо в навчально-виховному процесі реалізуються певагогічнт умови, які передбачають цілеспрямовану і систематичну мотивацію старшокласниць до здорового способу життя; планомірне формування у них на уроках фізкультури знань, умінь і навичок, необхідних для самостійних занять; організацію і проведення оздоровчої ро-

- боти на уроці і в позаурочний час з опорою на учнівське самоврядування; залучення старшокласниць до систематичних оздоровчих занять за місцем проживання; використання різних форм контролю: педагогічного, взаемо- чд самоконтролю учениць.

У відповідності з метою і робочою гіпотезою дисертацій- • не достідження спрямовувалося на вирішення таких завдань: .

1. Вивчити теоретичні передумови виховання в учнів прагнення до здорового способу яиття.

2. Проаналізувати стан роботи загальноосвітньої школи з виховання у старшокласниць прагнення до оздоровчих занять.

Э.. Встановити й експериментально перевірити зміст, форми й методи виховання в учениць прагнення до здорового способу китгя. . .

4. розробити методичні рекомендації щодо формування у школярок прагнення ДО оздоровчих ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ.

Методологічну основу дослідження складають: основні положення вікової психології про закономірності формування особистості, її вчебічний розвиток; вчення про роль виховання самовиховання і особисто’значущої діяльності в її становленні та основні положення педагогічної психології про закономірності формування прагнення як специфічної риси особистості, ді-яльнісний підхід як вирішальний фактор формування прагнення' до здорового способу життя і діяльність як головний показник його сформоьаності. • '

'• Наукова новизна дослідження полягає у визначенні компонентів г.~агнення до здорового способу життя старшокласниць; обгрунтуванні прагнення до оздоровчих видів діяльності як дієвої спонукальної психічної сили, яка неминуче призводить до виконання вимог здорового способу життя за. власнов ініціативою і формується у школярок в результаті реалізації в на-вчально-вйховному процесі певних педагогічних умов; виявленні критеріїв, показників і рівнів сформованості в учениць прагнення до оздоровчих видів діяльності та комплексу діагностичних прийомів встановлення цих рівнів; визначенні засобів, методів, прийомів поетапного виховання у старшокласниць прагнення до здорового способу життя.

Теоретична значущість дослідження полягає в обгрунтуванні поняття "прагнення до здорового способу киття" та основних педагогічних умов його виховання у старшокласниць; визначенні навчальних тем із здорового способу життя, засвоєння яких необхідне для дотримання його вимог; розробці з позицій системно-комплексного підходу педагогічного механізму спонукання Я залучення старшокласниць до щоденних самостійних оздоровчих занять за місцем проживання. . ■

Практичне значення дослідження полягає в удосконаленні * структури уроку фізкультури за рахунок виділення спеціального часу на методичну.підготовку й тестовий контроль; розробці структури учнівського самоврядування на уроках і в поза-урсчний нас, а також нормативів з фізичної підготовки школярок з І по II клас за тестовими зправами ; підготовці та впровадженні в практику загальноосвітніх икіл методичних рекомендацій щодо виховання в учениць прагнення до здорового способу киття; врахуванні даних пропозицій при розробці удосконаленої програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл; включенні матеріалів дослідження до лекційного • курсу "Методика фізичного виховання", спецкурсу "робота з фізичного виховання зі школярами 'а позаурочний час" та тем курсу педагогіки "Виховання і розвиток", "Предмет і методи виховання", ’’Оізичне виховання".

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснввалися у загальноосвітніх школах, на баяі яких був організований педагогічний експеримент. Отримані наслідки дослідження доповідалися на засіданнях лабораторії естетичного і фізичного виховання Інституту педагогіки АПН України /Київ, І99?-ТР?4/, науково-практичних конференціях "фізична культура і здоровий спосіб життя" /Липекьк, 1991/, "Рдо-

ров"я дітей" /Київ, 1992/, "Психолого-педагогічні основи формування творчої особистості педагога оновленої національної школи" /Умань, 1992/, "Формування і становлення сучасного вчителя" /рівне, 1990/, на наукових конферекціях викладачів рівненського педагогічного інституту /рівне, Ї990-І994/, учителів фізичної культури м.Рівне і рівненської області-/Рівне, І991-1993/.

Достовірність і обгрунтованість наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження підтверджуються математичним опрацгванням його результатів; фактичним матеріалом, що свідчить про сформованість у старшокласниць активно-позитивного ставлення до здорового способу ниття, яке проявляється в систематичному самостійному виконанні його вимог; покра-' ценням об'єктивних показників у роботі шкільних колективів, . котрі характеризуються підвиденням рівнів фізичної підготов-' леності старшокласниць; зменшенням пропусків занять через хвороби тощо. ’

На захист виносяться: '

- теоретичне Я експериментальне обгрунтування педагогічних ігіов виконання у школярок прагнення до здорового способу життя як спонукальної сили, що формується у процесі щоденного успішного виконання ними оздоровчих заходів за місцем проживання;

- комплекс педагогічних впливів з метою виховання у старшокласниць прагнення до оздоровчих видів діяльності на різних етапах його виховання;

- засоби і методи формування в учениць знань, умінь та

навичок виконання вимог здорового способу мпття за місцем проживання; - ' .

- система спонукання школярок до самості-їних-оздсрор-

чих занят і, планування їхньої фізичної, теоретичної і методичної підготовки, контролю за її динамікою та діагностичних методів визначення рівнів сформо'ваності в учениць прагнення до здорового способу життя.

Структура дисертації, койота складається зі вступу, двох роздїлів, висновків, списку основної використаної літератури, додатків, ілюстрована таблицями, діаграмами та схемами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ' •

У вступі обгрунтовано актуальність -проблеми дослідження, визначено об"єкт, предмет, мету, основні завдання, сформульовано гіпотезу, показано наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи. наведені відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів у практику, виділено положення, що виносяться на захист. .

7 першому розділі "Виховання у старшокласниць прагнення до здорового способу киття як педагогічна проблема", розкриваються теоретичні основи її вивчення; даєтеся аналіз робіт пе-дагсгів ,■ психологів, соціологів, медиків т гігієністів; узагальнюються основні психолого-педагогічні ПІДХОДИ до вирішення питання виховання у старюкластшь.лрагнен-ня до здорового спо-'собу. життя; аналізуються результати дослідження цієї проблеми . в педагогічній літературі, зміст і структура понять ."прагнення" і "здоровий спосіб життя"; акцентується увага на ролі занять фізичною культурою як головного системоутворюючого компоненту здорового способу життя і на рівні фізично'ї подготовлен ост і-основного показника здоров"я. Тут також дається ана~ ліз стану даної'проблеми в практиці роботи загальноосвітніх

& кіл, узагальнюється передовий педагогічний досвід виховання г старшокласниць прагнення до. здорового способу життя засоба-

ми фізичної культури, розкриваються.причини низької ефективності нісї діяльнооті, приведена методика і критерії визначення рівнів оформованооті в учениць прагнення до оздоровчих занять •за міспем проживання.

У психолого-педагогічні Я літературі прагнення розглядається як сильне, усвідомлене, всеохоліююче почуття /А.А.Карпенко/; як мотив тривалої дії /д.в.Петровоький/; як свідома спрямованість особистості на задоволення потреби /Д.А.Кікн'адзе/; як стійка властивість особистості, ідо виражає-узагальнену характеристику спонукальних сил /М4Г.Хрущова, М.б.Чулкога/; як проміжна ланка між потребою і досягненням мети діяльності,, спрямованої на задоволеіщя певної потреби /дЛ.Боиович, СЛ.Туйінштейн/. розкриваюча, діалектичні-відносини прагнення і потреби, вчені сходятьоя на тому, що потреба, викликавши прагнення, в міру свого задоволення посилюється самим прагненням, і стає дієвим мотивом поведінки особистості. Потреба суттєво впливає на реалізацію прагнення до мети. Чим актуальнішою для людини є потреба, тим'впевненіше’можна сказати, що вона прагнутиме активно діяти, ііукати способи і шляхи її задоволення.

У працях М.О.Данилова, В.С.Ілвїна, А.Г.Ковальова відзначається, що успішна реалізація прагнення в діяльності і її продуктах на певний час задовольняє потребу, послаблює її і спонукав особистість ставити нові цілі, щукати нові предмети задоволення даної потреби, що забезпечує постійне її функціонування та сприяє формуванню нових потреб. Наприклад, біологічна потреба в здоров"! сприяє формуванню у людини прагнення до здорового способу шиття, яке, з подальшому забезпечує постійне її функціонування шляхом пошуку та оволодіння новимгі способами задоволення; отже,'грагнення як будь-яке' особистісне .утворення Е'їникас і розвивається в процесі спеціально організованої діяльності

. - то -

/Б.Р.Ананьев, Л.С.Виготський, А.11.Леонтьев/, ройрейа, прагнення,до здоровсго способу життя формується в учениць у'процесі щоденного успішного виконання ними його вимог за місцем проживання. • ■

Аналіз літератури показав, що більшість дослідників' розглядають здоровий спосіб життя з абстрактних позицій, тобто безвідносно до умов і можливостей учителів загальноосвітньої школи, зокрема вчителів фізичної культури. їхні рекомендації щодо структури здорового способу життя не виходять з комплексного підходу, в його структуру не включаються всі необхідні для зміцнення здоров"я школярок компоненти. Неповно розглядається в літературі і зміст прагнення. Так, одні автори характеризують його через почуття, другі - через свідомість, треті -в основу прагнення покладають вольові -зусилля. ®іше деякі' вчені включають до прагнення два компоненти. Однак ніхто не розглядає його комплексно, поєднуючи в ньому такі основні рушійні, сили, як свідомість, почуття і волю, необхідні для досягнення усвідомленої і бажаної мети та самостійної оздоровчої •' діяльності за місцем промивання. Відсутні також дослідження, в яких враховувалися б вікові й психофізичні особливості старшокласниць стосовно засвоєння нини-ї.еорії та практики здорового способу життя. ■

Вивчення стану роботи загальноосвітніх шкіл щодо залучен--ня школярок до здорового способу життя проводилося шляхом: аналізу шкільної документації та інструктивно-методичних матеріалів: вивчення даних інспекторських перевірок шкіл з фізичної підготовки учениць та результатів щорічних обстежень стану їхнього здоров"я; проведення бесід з учителями і'школярками та спостережень на уроках і в позакласних заходах; вивчення й узагальнення досвіду роботи вчителів фізичної кулмури з яи-

тань оздоровлення учениць заняттями фізичною культурою; обстеження фізичної підготовленості старшокласниць тощо.

Узагальнені результати вивчення стану роботи шкіл дозволили встановити: І. у Комплексній програмі фізичного виховання не передбачається оволодіння, школярками знаннями , вміннями і навичками, необхідними для самостійного проведення оздоровчих занять та реалізації всіх вимог здорового способу життя за місцем проживання. У ній відображається лише певне підвищення рівня фізичної підготовленості учениць у процесі навчальних занять» Педагогічний контроль обменується епізодичною перевіркою у старшокласниць рівня розвитку основних фізичних якостей.

2. На уроках фізкультури теоретичні відомості' подаються не з повному обсязі. Недостатньо часу виділяється для спеціального розвитку у старшокласниць основних фізичних якостей, , неадекватно застосовуються фізичні' навантаження для їх розвитку, не приділяється достатньої уваги проведенню вихідного і поетапного контролю за динамікою розвитку сили, швидкості і витривалості. Потоковий контроль відсутній на уроках вза-' галі. Основу четвертного та річного оцінювання успішності учениць з фізкультури складають переважно відмітки, які гони отримують за оволодіння технікою рухових умінь і навичок.

З» 7 навчально-виховній роботі вчителі фізичної культури неефективно використовують форми, методи і прийоми профілактики і усунення швідливих звичок, розвитку енергетичних фізичних якостей школярок. 7‘навчальному процесі відсутні заходи, що сприяють залученню їх до загартування,.вивчення прійомів аутогенного тренування, виконання вимог раціонального харчування, режиму дня, особистої та загальної гігієни. У роботі більшості вчителів фізичної культури більш-менш задовільна

увага приділяється лише організації практичної діяльності.' Теоретичній підготовці та емоційному задоволенню учениць відводиться значно менше уваги. У результаті школярки масть слабкі теоретичні знання з фізичної культури, неточні та неповні відомості про здоровий спосіб життя, його значущість для зміцнення Я збереження їхнього здоров"я. у них також відсутні методичні знання, вміння й навички, необхідн? для проведення самостійних, оздоровчих занять за місцем проживання. Це є однією з основних причин пасивності старшокласниць щодо оздоровчої діяльності і як наслідок - низький рівень розвитку фізичних якостей і незадовільний стан здоров'’'!.’

4. Рівень фізичної підготовленості більшості старшокласниць не відповідає вимогам шкільної програми фізичного виховання. Так, із 390 обстежених школярок не виконали навчальні нормативи з бігу на ЮО V 92 % учениць, з бігу на 2000 м -65 %, з силових вправ - 64 %. Низький рівень їхньої фізичної підготовленості та Пасивне й негативне ставлення до оздоровчих занять призводить до частих простудних захворювань, на лікування яких, иорічно витрачається в середньому до ІО-Г2 навчальних днів. • .

Приведені висновки та'статистичні дані .•вказують на необхідність корінного покращення в загальноосвітніх шнолах оздоровчої роботи із старшокласницями шляхом виховання у них прагнення до здорового способу життя. Для проведення спостережень за його формуванням у дисертації розроблені критерії оцінювання. Це, зокрема, зчання старшокласниць про здоров"я :а здоровий спосіб ьиття; уміння іі навички, необхідні для самостійного виконання ного вимог; оздоровча діяльність учениць за власною ініціативою; активність у виконанні оздоровчих заходів. Ці критерії піддавалися безпосередньому кої.гролр, кількісним і якіс-

ним вимірам з боку вчителів, що забезпечувало об'єктивність у визначенні рівнів сформованості у стапяокласниць прагнення до здорового способу життя. ' . .’

. кількісне і якісне вираження критеріїв вказувало на характер ставлення,1 виражало сформовані.сть прагнення. Так, актив-

• / но-позитивне ставлення учениць до виконання вимог здорового

способу чгаття визначало високий рівень прагнення, пасивно-позитивне і байдуже - середній рівень, пасивне і активно-негативне

- низький його рівень. Умовне виділення груп з різним рівнем сформованості прагнення до здорового способу життя сприяло здійсненню індивідуального і диференційованого підходу до його виховання у школярок. ' _

У другому розділі "Педагогічні умови виховання у старшо- . класниць прагнення до здорового способу життя" визначаються ' зміст і- структура здорового способу яи.ття та прагнення до ньо- ■ го, розкриваються педагогічні умови, які сприяють формуванню у старшокласниць прагнення до оздоровчих видів діяльності, г.роводиться порівняльний аналіз даних експериментальної роботи.

У дисертації відзначається, до здоровий спосіб життя - Це сукупність свідомо засвоєних гігієнічних правил, норм та заходів, які повсякденно виконуються старшокласницями і забезпечують ви*-сокий рівень їхнього здоров"я. До структури здорового способу життя включено комплекс видів діяльності /фізичну підготовку, загартування, запобігання шкідливих звичок, аутогенне тренування, раціональне харчування, дотримання вимог особистої гігієни й гігієнічно обгрунтованого режиму, дня/, які суттєво сприяють зміцненню і збережемо здоров"я школярок. Іс кожного компоненту здорового способу життя старшокласниць віднесені заходи, прави-' ла, вимоги, засвоєння яких відповідає їхнім віковим особливостям та можливостям самостійної реалізації. Прагнення ж до здоро-

вого способу киття визначається як усвідомлене, стійке, що активно проявляється у повсякденному китхі; позитивне став-' лення особистості до оздоровчих видів ДІЯЛЬНОСТІ. Його основ,-ними складовими визнані; переконання,’ інтерес, звична, вольові якості, необхідні для самостійних оздоровчих занять за місцем проживання.

Одержані результати показусть, що ефективність формування у старшокласниць прагнення до здорового способу життя забезпечується при дотриманні таких педагогічних умов, як: а/ ціле-опрямоЕана мотивація учениць до здорового способу життя; б/ планомірне формування у них знань, умінь і навичок., необхідних для самостійного виконання його вимог, та розвитку основних фізичних якостей; в/ залучення школярок до щоденних самостійних оздоровчих занять за місием проживання; г/ налагодження системи контроля за методичное й фізичноя підготовкою старшокласниць. '

Реалізація цих умов пов'язувалася з підвищенням освітньої спрямованості уроків фізкультури та проведення навчаль-. но-виховної роботи на уроках і в позаурочний час з опорою на учнівське самоврядування. Для підвищення освітньої спрямованості уроків значна увага, придтлялася під час їх проведення методичній підготовці, в процесі якої виділявся час на спонукання старшокласниць до самостійних оздоровчих занять, озброєння їх знаннями, уміннями й навичками, необхідними для самостійної оздоровчої діяльності за місцем проживання. Особлива увага при цьому приділялася педагогічному контроле за теоретичною, методичної) і фізичнос підготовкою школярок.

Ефективність виховання прагнення до здорового способу • *• . . ' ' життя, рівні його сформованості у старшокласниць визначалися .

шляхом співставлення даних вихідного і підсумкового досліджень, які проводилися на лечатку навчання учениць в дев"я'гих

і в кінці одинадцятих класів. Аналіз отриманих результатів показав, що проведена експериментальна робота, котра основана на активному залученні старшокласниць до регулярних самостійних оздоровчих занять за місцем пропивання, позитивно вплинула, на виховання.у них прагнення до здорового-способу життя. Спеціально організована навчально-виховна робота сприяла .перетворенню готовності учениць до оздоровчої діяльності в стійку рису особистості, яка визначала їхню поведінку, ставлення до зміцнення і збереження свого здоровая. .

Застосування^ комплексу діагностичних методів і прийомів дозволило прослідкувати динаміку формування прагнення до здорового способу життя і встановити рівні його сформованості в учениць експериментальних класів на початку г в кінці експерименту та провести порівняння з ученицями контрольних класів. Одержані результати показали, що коли на печатку дослідження в експериментальних і контрольних класах не було виявлено учениць з високим рівнем сформованості прагнення до здорового способу киття, то в кінці експерименту цей рівень буз сформований в 21 /70 £/ школярки експериментальних класів і не зафіксований у жодної з учениць контрольних класів. Кількість школярок, що були віднесені до середнього 'рівня сформованості прагнення до здорового способу життя, в експериментальних класах змінилася з 9 /ЗО Й/ до 7. /23,3 £/, у контрольних - з Р /З? Я/-до II /44 Й/, з низьким рівнем прагнення відповідно

- в експериментальних .класах з 21 /70 35/ до 2 /6,7 %!, у контрольних- - з 17 /вР %/ до 14 ./56 ^/. , '

Аналіз якісних результатів показав, що у школярок, залу- . чених до експерименту, відбулися суттєві позитивні зміни з. кожного тестованого показника, що характеризує сформованість у них прагнення до здосового способу життя. Зокрема, всі величи-

ни таких показників активності учениць, як регулярність виконання вимог здорового способу життя та фізична підготовленість, набули значних зрушень. .'Рак, у кінці експерименту фі-

■ зичної) підготовкою щоденно займалися Ті /76.7 #/ учениці, епізодично 7 /33,3 #/, загартуванням відповідно 19 /63,3 %/ і Р /’6,7 #/, аутогенним тренуванням ?0 /€6,7 %/\ 6 /?0 3°/; дотримувалися вимог раціонального харчування - 14 /46,7 £/ і

7 /?3,3 £/;. гігієнічно обгрунтованого режиму дня - 17 /5б»7 %/ і 10 /33,3 £/;. особистої і загальної гігієна - ?І /70 Й/ і 8 /?6,7 £/. Кількість учениць, що не палили, збільшилась з 18 /60 до ?6 /66 ,7 £/, якт не вживали алкоголю - з 9' /ЗО ^/ до рр /93,3 £/, котрі не мали надмірної маси тіла - з 17 /56,7 %/ до V /90%/. ' . ■ .

У контрольних ке класах спостерігалося зовсім незначне ебгльсення відсотків учениць, то регулярно виконували всі названі оздоровчі заходи, а а такого компоненту здорового способу життя, як відсутність шкідливих звичок, навпаки - деяке його зменшення. Так, кількість учениць, котрі не палили, тут зменшилась з II /44 %/ до 9 /36 £/, які не вживали алкоголю

- з 7 /?Р Іс/ до 6 /?4 %/, го ке мали надмірної маси тіла /тобто не переїдали/ , збільшилась з 16 /64 #/.до ІВ /73 £/ школярок. .

Значні покрашення були зафіксовані я у-'фізичнтй підготовленості, як основному .показнику здоров"я старшокласниць експериментальних класів, і незначні позитивні зрушення у дівчат контрольних класів. Внаслідок цього міягрупові відмінності між ученицями контрольних і експериментальних класів через два роки їх навчання виросли до значних величин- з усіх нормативів фізичної підготовки. Так, середній результат у бтгу на ТРО м в учениць експер:уентяльних класів зрте з .17,7 с до Т5,я с. в

контрольних - з 17,5 с да 17,0 с; у бігу на ?000 м - відповідно з 12 хв Р5 с до 9 хв 50 є а 12 хв 20 с до II хв 30 о; у стрибках у довжину з розбігу - з 315 см до ЗР5 см Г з 3.0В он до 330 см; у згинанні і розгинанні рук в упор} лежачи на гімнастичній лаві^ з В разів до .ІР разів і з 6 разів до 9 разів; у підніманні тулуба з положення лежачи з 15 разів до 29 разів і з 14 разів до 18 разів. .

. суттєві покращення у старшокласниць експериментальних класів воіх показників сформованості прагнення до здорового способу життя дозволило їм зміцните стан свого злоров*я, уникнути багатьох захворювань, пов"язаних з недотриманням вимог здорового способу життя»

■ У.закяючяій частині дисертації підведені підсумки дослідження, дасться практичні рекомендації додо виховання в учениць прагнення до здорового способу життя, намічені перспективи подальшого вивчення цієї проблеми і зроблені такі висновки:

1. Прагнення до здорового способу житті проявляється у

старшокласниць як стійкий внутрішній спонукач, котрий інтегрує в собі велику, спонукальну силу специфічних утворень /переконання, інтересу, звички, наполегливості, самостійності/, то виникають у них в результаті уопішної оздоровчої діяльності. У ■ сформованому прагненні відображається велика спонукальна сила, яка викликає активну дію старшокласниць, спрямовану на задоволення потреби бути .здоровими, і забезпечує підвищення рівня їхнього психічного і фізичного здоров"я.. '

2. Проведена експериментальна робота підтвердила положення про те, що для зміцнення і збереження здоров"я старшокласниць шляхом виховання у них прагнення до здорового способу життя доцільно комплексно використовувати всі форми навчально-виховної роботи - урок, позакласні заходи, самостійні оздоров- •

чі заняття за місцем проживання. Процес виховання у школярок прагнення до здорового способу життя відбувається ефективніше тоді, коли їх цілеспрямовано привчати до самостійних оздоровчих занять за місцем проживання. Досягнення цієї мети залежить від глибини та стійкості мотивів учениць до самостійного виконання вимог здорового способу життя й наявності у них знань, умінь і навичок, необхідних для успішного проведення самостійних оздоровчих занять.

?. Формуванню у старшокласниць стійких мотивів оздоровчої діяльності сприяє поетапне проведення навчально-виховної роботи відповідно до стадій виховання у них прагнення до здорового способу життя за схемою: потреба' - установка - мотив -намір - знання - уміння й навички виконання усіх видів оздоровчої діяльності - переконання - інтерес - звичка - наполегливість - самостійність. При цьому вихований результат досягається лише тоді, коли мотивація здійснюється шляхом розкриття змісту і значущості здорового способу життя.та застосування різних видів стимулювання, спрямованих на залучення учениць до оздоровчої діяльності; коли на кожному з етапів підбираються спеціальні засоби, методи й прийоми, які дозволяють здійснити диференційований підхід у вихованні прагнення до оздоровчих видів діяльності з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей старшокласниць та їх ставлення до оздоровчих занять.

4. Успішному озброєнню учениць знанням, уміннями і навичками, необхідними для самостійних оздоровчих занять, сприяє тематичне планування навчальних тем з мотивації та методичної підготовки школярок до виконання вимог здорового способу життя. Це планування передбачає проведення кожної практичної теми через всі етапи дидактичного циклу, використання ка кожному з ‘ них спеціальних засобів і методів вирішення поставлених за-

вдань та поступове прищеплення ученицям навичок суб"єктної діяльності, переводячи їх із зони найближчого розвитку в зону актуального розвитку, від несамостійного виконання оздоровчої діяльності через напівсамостійне /під контролем учителя/ до самостійного. Виконанню старшокласницями навчальшх предметів із фізичної підготовки значною мірою сприяє забезпечення наступності у плануванні розвитку основних фізичних якостей шляхом розробки перспективних /на кінець XI класу/, поетапних /на кінець навчальної чверті/ і потокових /за мпсроциклами/ планових завдань з тестових вправ.

5. Позитивні результати у вихованні в старшокласниць прагнення до здорового способу життя досягаються за умови здійснення систематичного контролю за виконанням оздоровчих заходів. Дієвий контроль за виконанням вимог здорового способу життя забезпечується при дотриманні вимог щодо його проведення: регулярності, об'єктивності, оперативності, доступності, гласності та наочності. Велике значення при цьому має комплексне використання вихідного, потокового, поетапного підсумкового та інших видів контролю за теоретичною, фізичною та' методичною підготовкою учениць. Jnn оперативного визначення рівня їхньої загальної підготовленості варто застосовувати • тестові перевірки, контрольні випробування та спостереження

з використанням загальноприйнятих і спеціально розроблених вимірювальних приладів, пристосувань' та прийомів контролю.

При цьому одержані результати кожної перевірки необхідно обов'язково заносити до загальнонласних таблиць з методичної підготовки учечішь /у формі відміток і заліків/ та з фізичної підготовки /у формі кількісних показників/.

6. Підвищенню ефективності формування у школярок прагнення до здорового способу життя сприяє демократичний стиль ке-

рівііич-гва фізкультурно-оздоровчою діяльністю, аа якого оперативні функції керівництва і контролю за проведенням оздоровчих . заходів покладаються на учнівський актив. Ефективність його впливу на учениць значно підвищується "завдяки встановленим в колективі класу системи відповідальної залежності і атмосфери ■ високої взаємної вимогливості. Створенню такої атмосфери сприяє формування навчальних груп за принципом особистих симпатій, у яких кожна учениця виконує певне доручення, пов'язане з плануванням, проведенням оздоровчої роботи або контролем за теоретичною та фізичною підготовкою школярок своєї групи.

7. Вивчення й аналіз одержаних результатів показали, до в абсолютної більшості стариокласниць експериментальних класів було сформовано високий рівень прагнення до здорового способу життя, який грунтується на активно-позитивному ставленні до виконання його вимог. Це дозволило ученицям успішно скласти навчальні нормативи з фізичної підготовки, підвищити рівень своєї загартованості, нормалізувати масу тіла, уникнути бага-їьох захворювань, пов'язаних з недотриманням вимог здорового способу життя. У результаті;кількість пропущених навчальних днів через захворювання, особливо простудного характеру, в уче-т ниці експериментальних класів значно зменшилась порівняно з попередніми роками. У контрольних же класах рівень здоров'я учениць, навпаки, погіршився порівняно з їх станом у період навчання в дев'ятому класі..Показники їхньої фізичної підготовленості дещо покращилися, але не суттєво. Внаслідок цього-між-групові відмінності між ученицями контрольних і експериментальних'класів через два роки навчання виросли до значних величин з усіх нормативів фізичної підготовки. Перевага у підготовленості учениць експериментальних класів пояснюється вицою ефективністю запропонованої системи організації та проведення оздоровчої діяльності порівняно із загальноприйнятому зараль-

- ?І -

ноосвітніх школах. .

8. Проведене дослідження не претендує на вичерпне вивченая воіх аспектів поставленої проблеми. Боне націлює на • необхідність спеціальної розробки питань виховання в учениць всіх інших складових прагнення до здорового способу життя та прийомів їх виявлення. Актуальними у контексті викладедої “проблеми є обгрунтування і визначення засобів і методів виховання прагнення до здорового способу життя у дівчат-підлітків, розробка системи діагностики рівнів сформованості у них прагнення до самостійних оздоровчих занять, що відкриє ' реальні можливості здійснювати індивідуальний і диференційований підхід до його виховання, а значить і до зміцнення . їхнього здоров”я. Сприятиме вдосконаленні! оздоровчої роботи у загальноосвітніх, школах також введення у навчально-виховний процес предмету "здоровий спосіб життя", підготовка і перепідготовка, вчителів фізичної культури з урахуванням питань організації і проведення ними оздоровчої роботи у школах, розробки і впровадження системи методів підготовки і спочукан-' ня старшокласниць до виконання вимог здорового способу • життя за місцем проживання тощо.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора: ■ ■ • *

І. Пропонуємо нові підходи // рідка школа’.’ - 1992. -» 9-10. - С.65-70. ■ •

■2. Фізкультурно-освітня підготовка вчителів для форму- . вання гармонійної особистості учнівської молоді // формування і становлення сучасного учителя, -.рівне, 1990. - Ч.Ш. -С. 148-150. ■ . .

3. Мотивація фізкультурно-спортивної діяльності старшокласниць // Те?и П Всесоюзної-науково-практичної конференції.'

- ?? -

- Яипецьк, 1991. - С.35-36 /мова poo,/.

4. Мотивація школярок України до здорового способу жит- -тя // Міжнародна науково-практична конференція. - Київ,

. 199?. - С.39-40. ' .

3. Про критерії оцінки роботи вчителя фізичної культури // психолого-педагогічні основи формування творчої особистості педагога сновлеьої національної школи. - Умань, 1992. -С.27-2Б.

Vlasiuk G. I. The Education of Striving for a Sound Way of Life in Senior Pemale Pupile. ,

The dissertation ie submitted for the degree of a Candidate of

Pedagogical Sciences in the speciality of the Theory and History of Pedagogics, Academy of Pedagogical Sciences, Kiev, Ukraine,

1995. ■

Thie dissertation and five scientific reports contain theoretical propositions on the formation of striving for a sound way of life in senior female pupils of secondary school during the health improving lessons and also the results of the experiments. It was

proved that striving for a sound way life raveale itself as a

stable inner incentive vthich is formed as a result of the integration of beliefs, interests, insistence, habits. These specific formations appear in senior female pupils both at the psychical and activity levels. The formed striving manifests itself as a strong stimulating po-wer which causes in senior female pupils actions to satisfy their need to be sound. The scientific work contains the results of inculcation of the recommendations at the secondary schools in Ukraine.

Key words; . ‘

btriviug, physical training, hsalth improving lessons, a sound way of life.

Власюк Г.И. Воспитание у старшеклассниц стремления к здоровому образу жизни.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности І3.00.0Г - теория и история педагогики. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1.СР5. Защищается диссертация, 5 научных работ, которье содержат теоретические положения по формированию у учениц стремления к здоровому образу жизни в процессе оздоровительных занятия, а такте результаты экспериментальных исследования. Установлено, что стремление к здоровому образу жизни проявляется как стойкое внутреннее побуждение, которое формируется в результате интеграции специфических образований /убеждения, интереса, настойчивости, привычки/, всзникаишх у старшеклассниц как на психическом, так и на деятельностном уровнях. В сформированном стремлении отображается большая интегрированная побудительная сила, которая вызывает у старшеклассниц активные действия по удовлетворению потребности быть здоровым. Осуществлено внедрение предложенных в работе рекомендация, приводятся данные Об их эффективности в общеобразовательных школах Украины.

Ключові слова:

■ прагнення, здоровий спосіб життя, оздоровчі’ заняття, фізична підготовка.

ЗамЛ2-І00прим.Розмножено ВОП Рівненського облуправління статистики.1995 р.