автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Взаимосвязь дидактической и методической подготовки учителя начальной школы в педагогическом вузе

Автореферат диссертации по теме "Взаимосвязь дидактической и методической подготовки учителя начальной школы в педагогическом вузе"

J-: УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Л8ДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

1м, М.П.ДРАГОМАНОВА

МАКСШНКО Натал1я Борис1вна

БЗАйМОЗВ"ЯЗОК ДИДАКТИЧНО] ТА МЕТОДИЧНО! П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВOÏ ШКОЛЙ У ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ВУ31

13.00.01 - laopiH та iciopifl педагоПни

АВТОРЕФЕРАТ дисертагиг на зд'обуття наукового ступени кандидата пвдагоНчних наук

На правах рукопиоу

КиГв - 1995

Дисертац|я в рукопис . Робота виконана в УкраГнському державному педагог(чноцу ун|верситет! (н.М.П.Драгоыанова

Науковий кер)вник - член-кореспондент АШ Украгни,

доктор педагог!чних наук, професор Б01ЩАР Вододишр 1ванович

0ф1Щйн1 опоненти - доктор педагог! чних наук»

професор ПАС1ЧНИК Свген|й Андр|йович - кандидат педагог(чних наук, доцент МАЗОХА Дмитро Степанович

Пров)дна орган!зац|я - Полтввський державний педагог(чний

|нститут !м.В.Г.Короленка

Захист в!дбудеться " *прс^^Л^Ь р. о годин!

на аас1данн{ спец(ал(зованоТ в иен о У ради К.ПЗ.01.02 в Укра1н-ськоыу державному педагог!чноку ун}верситет! (м.Ы.П.Драгоманова /252030, ы.КиХв - 30, вул.Пирогова, 9/. 3 дисертац!вп можна оанайоюншсь з б)бя(отец! Укра1нського державного педагог! чного ун!верситету 1 м.и. [1. Драгоиаио ва

Автореферат роз! сдано "_" 1995р.

ВЧЕНИЙ СЕКРЕГАР .

СПЩ1АЛ130ВАН0К ВЧЕНО* РАДИ - Л.В.Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальн1сть проблема. Однии 1з головних завдань п!дготов-и студант1в до педагог!чноГ д!яльност! на сучаоному етап! роэ-итну еищоГ школи в оболод1ння системою профессиях знань та м!нь, необх1дних для орган!зац1Г наЕчально-виховного процесу в кол!.

Усистем1 народно!' осв!ти в УкраГн! значив м!сце пос1дав очаткова школа, яна покликана закласти оонови фориування осо-истост! моподшого школяра.

Вихогати всеб1чно розвинутого, творчо мислячого вчителя по-аткових клас1В мохва т!льки за умов забезпачеиня взавыозв"яэку оц!ально-наукового, психолого-педагог1чного та загальнонупьтур-ого компонент!! п!дготовки. Розробка 1 удосконапення ножноГ кладовоГ ц!е1 систеии, а особливо дидаитико-иетодичного аспек-у, а вежливою умовою п!дготовки висококвап!ф1кованих спец!а-1ст1в.

В1доио, що багатоаспектна п1дготогка вчителя, ява починаться з ггвршого курсу, повинна удосконалюватися в процес! вив-виня методик викладання навчальних дисципл!н. Однак, як зас-1дчуе анал«з педагог!чяоГ лЗтератури 1 вуа1вськоГ прантики, на пяху зблихення дисципл1н педагог1чного циклу Юнують труднощ1, цмовлен! рядом обпективних I суб"ективних причин. Анал1зу цих ричин, а такоя проблем! Езаемод1Г дидактичноГ та ыетодичноГ 1дсистеми знань присвячен1 доал1Джвння О.О.Абдупп1но1, .В.Анельченко, В.П.Беспалько, Г.Г.Городилово!', Т.А.1ль1ноГ та I. Вони спрямоЕан1 на вир!шення питань про об"ект, предмет, ринципи, метода дидактики та предметних методик як е^еських звчальних дисцишПн.

ДОСЛЦНИКИ Д1ЙШПИ ЕИСНОЕКУ, що висоний р1Еень профес1Йного гановлення Ечител1В псчатново1 вколи досягаеться Щлеспряиова-

ним використанняи спец!ально розробленоГ методики забазпечен-ня ЕзаамодН дидактично! та методично! п1дготовки студенПв.

Однак у дан!Й галуа! досп1джения аапишаеться цв багато невир1шених питань, зокрема: не виявлен) уиови формування у студант!в итегроганих педагог!чних ум1нь; не вианачен1 шляхи 1 споооОи зд!Йснення взавмозв"яану »л* дидактичною 1 методичною п!дготовкою учителя початкоиих илас1в, спец!адьно не до-сл1джувався процес формування 1нтегрованих дидаитико-методич-них ум!кь у майбутн1х учитеп!в.

Недоотатне теоретично 1 практична опрацювання цих питань суттево впливае на весь процео навчання студент!в-майбутн!х вчител1г початкових клас!в. У ав"яаку г цим в 1х дидактико-ме тодичн1Й Шдготовц! наи1тились суперечноот!: ы!х обсягом нау-ковоГ 1нформац1Г, яний пост!Йно зб!льшуеться, 1 обмехеним тер ы1ном навчвння у вуз1; потребою сусп!льства у висококвал1ф1ко ваних споц!ап1стах 1 недостаткам р1внеи 1х профес1йноГ п1дго-товки.

Як в1доио, дидактика I иетодики викладання навчальних предыет1в в науками, що спец1ально вивчають навчальннй процео Тому серед фактор!в, як! аумовлюють едн!сть 1 гзаеиоав"язон дидактики 1 окреыих методик, вакливу роль в1 д!грае врахуван-ня ¡х сп1вв!дношення як самост1йних галузей педагог!чно1 наук Ц1й проблем) присвячен! дссШдження А.Ы.Алексюка, В.1.Бондаря Н.В.ВоскрасенськоГ, I.Д.Зверева, Т.АЛльГно!, Л.Ф.Кейрана, В.В.Краевського, Л.М.Л0в1но1, ЬЯ.Лернера, В.О.Онищука, В.Ф.П лаиарчук, М.М.Скатк!на та 1н.

Анализ Гх праць сеЦчить, що в загальнотеоретичному план питания про взаеыозв"язок дидактики 1 онремих методик потребу подальшого досл^дяення.

ПедагоПчна наука сьогодн1 обмвжуеться т1льки визнанням

самого фанту наявност1 такого зв"язку, не розкриваючи при цьому Його сут!, способ!в забезпечення.

Досл!дники ЩеГ проблеми не прийшпи до едност! у питанн! визначення зв"язк1в у систем! "дидактина - методика" з ураху-ванням прояву в и 1Й ф!лософських категор!Й.

Деян! з них розглядавть в1дношення методини викладання т!еГ чи ¡ншоГ науки до дидактики I педагогии вищо1 школи як в!дношення онраного до специф1чного 1 загального. 1нш! вважа-ють, що дидактика I методика сп1вв1дносяться як загальне I особливе, загальне 1 окреме, ц!ле 1 частина.

Тане становище не можна визнати задов¡льним, тому систе-матизац1я Езаемозвпязк1в м!ждидактикою 1 окремими методиками на основ! врахування сут1 ф!лософсьних натегор!й ! специф!ни Гх воображения в педагог!чних явищах, вивчення Гх взаемовпли-ву в неодм!ннов умовов подальшого розвитку не т1льни теор!Г, -а 8 практики навчання.

Враховуючи той фант, що дидактика ! методика е не т1льки педагоНчними науками, але Й вуз!вськи><и дисципл1наии, взаено-в1дношення ними багато-досл!дник!в розглядавть в аспект! н!жпредметних зв"язк!в.

Значний внесок у Еир1шения ц!еГ проблеми зробипи Н.Ф.Бо-рисенно, Д.1.Воздинський, ЬЯ.Лернер, А.1.брьомк!н, Н.А.Сорока, А.В.Усова та !н.

-Незважавчи на чисденн! досл!дження в ц!й галуз!, деяк! аспекта проблеми так ! не знайшли единого вир1шення. Не будо вироблено единого трактування поняття м!жпредметних зв"язк!в. Одн1 досл!дники визначають Гх як дидактичну умову п!дчищенвя наукового р1вня анань I вдосконалення всього навчального прочесу /А.В.Усова, В.В.Зав"ялов, Н.МЛев^а/, !нш! - як дидантич-ний екв1валент ы!жнаукових зв"язн!в /Н.Ф.Борисенко, Н.Н.Розен-

берг, 1.Д.Зверев, А.1.ерьомн1н/, трет! вважають Гх дидактичною формою в!добракання у навчально-п!знйвапьному процес! зв"язн1в ' об"ективноГ д1Йсност1 /Н.О.Лошкарьова/. Недостатна досп!джеиня цього питания в педагог!чн!Й д1тератур!, нвузгоджен!сть у тра-ктуванн! дидантичних натвгор!Й суттево впливав на весь процес психолого-педагог¡чноГ пиготовки студент!в.

Питания взаемозв"язку дидактичного 1 методичного компоненте навчапьноГ д!яиьност1 иаЙбутн!х учитеп!в досить детально до-сл!джувапись сучасними дидантаии $ методистами. Однан визначаи! ними завдання до цього часу не знайшли гир!шення у прантиц1 ро-боти падагог1чних вуз!в. Haявнi в ц!й галуз! дисертац1йн1 до-сгПдасення лише чаотково висв1тлюють дану проблему /Т.В.Амель-ченко, Ю.К.Набочук, Л.С.Подимова, В.В.Санданова, Г.Д.Ураотае-га/.В цих роботах в основному визначен! I розроблен! методи, прийоми I засоби удооконалення методико-матеиатично! пиготовки, в той час як проблема викладання дисципл!н гуыан1тариого циклу на и1жпреди0тн1й основ! потребують детального анал!зу 1 розробки.

Актуальн!сть 1 недостатня наунова розробка проблема зумови-ли вмбIр теми досл1дкеннн "Взаеиозв"яаок дидактично! 1 методично? п1дготовки учителя початково! школи в падагог!чному вуз!".

Об"ект досл!дхення - процес засвоення профес1Йно ор!енто-ваних навчальних дисципл!н майбуткхми вчитепями початкових кпас!В.

Предмет доол1дтення - реал1зац!я взаемозвиязк!в м!ж дидактикою 1 методикою як навчальними дисципл!наии у процес! профе-с!ЙноГ п!дготовки майбутн!х учител!в початково! школи.

Мета досл!дження - визначення та експериментальна перев!р-ка зм!сту, форм 1 методов забезпечення взаемозв"язку дидактично!" 1 методичноГ п!дготоеки студенНв на педагогичному фанупь-

18Т1.

Ппотеза: реал!зац!я ЕзаЬмозв"язку м1ж дидактикою I методикою стане продуктивней процесом I забезпечить п1двищення р!в-ня профес1ЙноГ пЦготовки студенев за умов:

- актуал1зац1Г дидактичних 1 методичних знань та Гх син-тевування в дидактино-методичну д!п!сн1сть;

- Еиконання студентами номплексних навчально-Еиховних зав-дань, цо сприяють здМсненню вищевказаного синтезування;

- поетапного формування у майбутн1х учител1в початкових кдас!в ум!нь зд!йснювати виб!р методичних вар!ант1в на загадь-нодидактичн!Й основЬ

Завдання досд1дженвя:

- проанал!зувати сучасний стан проблеми в теорН' 1 прак-тиц1 вищоГ педагог1чноГ осв1ти;

виявити I обгрунтувати основн! умови, що забезпечують • едн!сть I взавмозв"язон дидактичног о иетодичноГ П1дготовки ыайбутн!х учител1в;

- розробити науново-прантичн! рекомендацН з метою вдоско-налення дидактиио-методичноГ подготовки студент1в.

Методолог1чною основою досШдження стали положення про Езаемозвпязок I взаемозумовлен1сть яеищ д!Йсност1, сп!вв1дно-шення ф!лософських категор1й "загальне", "особливе", "одинич-ве", ф1лософсьн1 положення про сутн^сть особистост!, д1ялыюс-т1 та се1доиост1, держагн! донуиенти про розеиток систем!} ос-з1ти та виховання в УкраГнЬ

Цетоди доол1ддення: вйвчвння теоретичних джерел, спосте-реження, бес1ди, аннетугання, 1нтерв"ювання, самооЩнна, ана-л1з навчальноГ документа^Г, продукт!в навчальноГ д1яльност! студенев, метод д1агностувчих контрольвих роб!т, нонстатую-ч':'о та фориуючого енсперимент^в.

Наукова новизна роботи полягав у виявлени! та систеиати-аац!Г взаемозв"язн!в ы!ж дидактикою'1 методикою /на матер1ал! иатодики викладання рооШоькоГ иови, укра1нськоГ моги, приро-дознавства /на осиов1 врахування ф!лософськоГ сут1 категор1И "загальне", "особливе", "одиничне" 1 специф!ни Гх вГдображен-ня в педагог!чних явищах; в обгрунтуванн1 процесу поетапного формудання у студеит!в 1нтегрованих анань, умГнь 1 навичок, що охоплюа п1дготовчий, основний та заключний пер!оди гивчення дисципШн педагогГчного циклу; у визначенн! шпяхГв аастосуган-ня конкретними методиками основних натегор1Й дидактики для ров-робки з!дпов1дних методичних проблем, визначальними серед яких е: опора на основн1 положения гагальноГ теор!Г навчання, ство-рення бави для широких педагог!чних узагальнень, перевГрна ди-дактичноГ концепц!Г на практиц1; в розроОц! критер!Гв сфорио-ваност! дидактик о-иетодичних уи!нь, а тавож визначенн! р!вн!в сфорыованоот1 цих ум!нь.

Теоретичне значения досл!дження полягав в розробц! модел! зд!Йсиення взавмозв"язку дидактики 1 методики викладання дисци-пл!н гуман1тарного циклу, яка включав виб!р навчального матерь алу для м!жпредметного синтезу на основ! базового предмета /дидактики/, наповнення його конкретним методичнии зм!стои, узагальнення ! синтезування анань шляхом впровадження спецкурсу; у виявлени! умов ефентивного формування дидактико-иетодич-них ум!нь, серед яких дом!нують: науково обгрунтоване моделю-ваннп навчального процесу а урахуванням вагальнодидактичних та методичних умов, управШня навчально-п1знавальноп д1яльн1отю студент1в, досл!дження ! безперервне вдосконаленнй навчального процесу на основ! досягнень®дидактики, методики, психолог1Г, & такс* пвдагог!чного досе!ду.

Особистий внесок автора. Автором розробпена та апробована

система вивчення дидактики I гетодиии винладання окремих прад-ыет!в у Гх взаемозв"язку та вйаемод!?, яка може бути використа--на у процес! вивчення дисципл1н гуманитарного циклу у ешц1й шнол!. Складовими ц!еГ систеыи е: зд!йснвння систематичного взаемозв"язку м!я дидактикою та окремими методинами П1Д чао лекц1Йних, практичних 1 лабораторних занять на основ! реал1аа-ц!Г м1жпредметних зв"язк1е; координац1я д1яльност1 викладач1в дидантики \ конкретних методик а метою розробяи единоГ программ дН; кер1вництво самост^ною роботою' студенев на основ! в!ль-ного вибору завдань в1дпов1дно до Гх 1нтерес1в та можливостай.

В{рог1дн;сть результат дисертац^Йнох робота забззпечу-еться використаннпм нэйнов!пшх досягнень педагог!чноГ та мето-дичноГ науки; застосуванням коыпленсу взаемопов"яааних мето-д{в досл!дяення, як1 в1дпов1дають його апвцифЩ!, мет1 1 эав-данндм; к!льклсним та я^сним анал1зом експериментапьних да-•них.

Практична значения досп}дження: розробп8н1 мегодичн! рэко-иендац1Г,- спрямоган! на зд1йснення взаемозв"язку дидактики ! окремих методик у процес! вивчення дисципл!н гуман!тарного циклу у педагоНчному вуз}; запропонована система навчально-педагог!чних завдань м1жпредметного характеру, що сприяють формуваншо 1нтегрованих знапь, ум1нь 1 навичок у ыайбутн!х учител1в почэткоеих клас1в. На захист виносятьог. так! положения:

1. Взаемозв"язок дидактики 1 окремих методик як навчальних дисципл1н сп1вв1дноситься 1з взаемозв"язками ф1лософсъних на-тегор!й "загальне", "особливе", "одиничне".

2. Взаеиод1я дидактично? 1 ыетодичноГ п!дготовки учител!в почэткоеих клас!в реал1зуеться в систем! м1жпредыетних зв"яз-к!в: попередн!х, супутн1х ! перспективних.

Пврш1 на основ! ¡нтегрованого базису сприяють усуненяю дублювання у викладанн! матвр!алу; друг!, аа уиови уиЦйьнеиня

I

та нонцентрацИ навчального матер!алу, дозволяють узагальнити та систематизувати наявн! знания; трет1 забезпечують готовн!сть викпадача I студенев до вивчення тем ихжпредиетного характеру в перспектив!.

3. Уоп1шне формування дидактик о-методичних ум!нь студент!в можливе на основ! реал!зац1!' теоретично! иодел!, що передбачав розробку опорних струитурно-лог1чних схем а уо!Х тем наскр!з-ного характеру, застосування специф!чних навчальних завдань анап!тично!' 1 конструктивно!" д!Г, а також використання спецкурсу узагальнюючого зм!сту.

Л. Сукупй1сть об"ективних 1 суб"ективних умов встановпення взавыозв"язну м!к дидактикою та окреыими методиками: узгодже-Н1сть навчальних ппан!в ! програи, едн!сть навчально-Еихогних д1Й викладач!в дидактики 1 иетядик викладання дисципл!н гуман!-тарного циклу, застосування систеки методичних приЙои!в вста-новлэння ы!жпредметних зв"язк!в, систйматичн!сть 1 посл!дов-Н1сть Гх зд1Йснення сприяе Шдвиценню профес!йно-педагог1чно-го р1вня майбутн!х учител^в початкових клас!в.

Апробац!я рез.ультат!в досл!дження здШснювалась п!д час проведения експерименту. Матер1али досп!дження були апробова-Н1 на всесоюзних, республ!канських, м!жвуэ!Еських 1 и!жрег!о-нальних науково-практичних конференц!ях у м.В!нниц! /1988р./, Каи"янець-Под1льському /1989р./, Тернопол! /1990р./, Переяс-лав-Хмапьницькому /1989, 1992р.р./, Дрогсбич! /1992р./.

Структура дисертац!Г зумоЕлена логЧкою досп1дявння I скла-даетъся з! вступу, двох розд!л!в, висновк1В, списку гикориста-н01 лИератури ! додатк!в.

- 9 -

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обгрунтована ав*уапьн!сть проблеми, Еизначен! об"ент, предмет, мета, завдання, гЬпогеэа доод1дження, зазна-чен! Його теоретичн! основи та метода, охарактеризован! науко-ва новизна 1 практична значения, доведена в1рог1дн1оть одержа-них результата, представлен! дан! про апробац!» роботи, пере-д!чен! основн! положения, як! виносяться на захист.

У першому роздЩ дисартащг "Теор!я ! практика зд!йснен-вя дидактичноГ та ыетодичноГ п!дготоеки учитапя початковоГ школи" розгпядаеться став пробпеии у ф!лософськ!2, методичн!й та поихолого-педагог!чн!8 п!тератур!, анал!зуеться р!вень ГГ ви-р!шення у практиц! роботи педагог!чних вуз!в.

Значне м!сце в робот! выводиться анап1зу теоретичных зв"язк!в дидактики ! предиетних методик ян падагог!чних наук.

Всеб!чний. розгляд цього аспекту досд!дження дозволив,по-перше, обгрунтувати доц!дьн!сть постановки питания про вза-омозв"язон дидактичного ! методичного номпонент!в в умогах педвузу, по-друге, з"ясувати механ!зм сп!вв!дношення в систе-и! зв"язн!в "дидактика - методика - практика" по-третв, ви-значити шляхи зд!йснення взаемозв"язку м!ж дидактикою ! методикою як навчальними дисцитПнами в процес! п!дготовни майбут-н!х учитеп!в початкових нлас!в.

Теоретичний анал1з пробпеии показав, що Естановити вза-вмозл"язок дидактики 1 методики в св!тл! поставлених у досл!д-яенн1 завдань можна лише в тому випадку, якщо розглядати Гх як самост!йн1 науки з урахуванням сильного ! в!ды1нного м!в ними.

У зв"язку з тим, що до недавнього часу не був визиачений наукоЕИЙ статус дидактики, а особливо методик викладання кон-кретних дисципл!н, цей аспект пробпеии досп^яувався особливо грунтовно,

У результат! еиечвння теоретичних джереп встановлено, що на шляху збпиження дидактики 1 окремих методик в деяк1 трудно-щ1, зумовлен! р!зними причинами. Як покаэуе анал1э цих причин, генезис суперечностей м!ж дгома науками полягаа в тому, що , по-перша, дидактика ян наука високого р!вня узагальнення форму-валась а огляду на методику; по-друге, соц1апьне замовлення, спрямоване на педагог1чну науку, ор1ентувалось переважно на практину Еикладання 1, як насд1док, на необх1дн!сть ГГ осмис-лення та регулювання; по-трете, методика упродовж тривалого часу не мала ч!ткоГ, науково обгрунтовано!' методолог!Г.

У 8в"язку а цим при розробц! загальнодидактичних проблем недостатньо використовувапись ыетодичн! знания, а у вир1шенн! конкретних завдань - знания дидактичн!.

Анал!з досл!джень про взаемозЕ"я80к цих наук /А.М.Апек-сюк, ВЛ.Бондар, I.Д.Зверев, Л.Ф.КеЙран, В.О.Онищун, ЬЯ.Лер-нер, М.М.Скатк!н та !н./ та !нтеграц!Йних процес!в у вищ!й школ! /В.1.3агвязинський, Г.Ф.Федорець, В.Г.Фоменко, I.П.Яковлев та Iн./ показав, що роэвиязання названих суперечностей на сучао-ному етап! розвитку вищоГ школи «ожливе за умови активно!' 1н-теграцП' обох наук. Ильки !нтеграц!я може викликати необх!д-н! зм1ни в структур! окремих методик 1 дидантики, дасть можли-в!сть п!двищити Гх ефективн!сть.

Методом теоретичного анад!зу наукових праць на основ! ф!-лософського п! дходу до вир!шення проблеми було Естановлено, що взаенозв"язок дидактики ! окремих методин як педагог!чних наук виялляеться через процеси взаемозбагачення, взаемодоповнення, як! реал!зуються такими шляхами:

- методика дае первинне узагальнення фактичного матер1а-лу, почерпнутого з практики;

- дан!, нэкопичен! окремиии методиками, складають базу

для широких педагог1чних узагальи»чь, а дал! сформован! загаль-нодидактичн! положення ! концепцИ обгрунтовуються у практиц1 вивчення широкого кола навчальних дисципл!»;

- дидантична концепц!я, конкретизована методикою, пропону-аться для пврев!рни на практиц!.

Для п!дтвердження того факту, що дидактика та методика вза-еиод!ють м!ж собою ! взаемозбагачують одна одну, був проведений пор1вняльний анал!з Гх категор!альних структур, який дозволив з"ясувати процес взаемозв"язку предметного зиЮту. Пор!вняння загальнодидакгичних категор!Я ! натвгор!й окремих методик /на приклад! метод!в ! принцип1в навчання/, яке проводилось на ма-тер!ал! методики викладання ,рос!йськоГ мови, укра!нськоГ мови, природоэнавства в початнових яласах, дозволило зробити узагаль-нспч1 висновни щодо дисципа!а гуман1тарного циклу:

- загальяодидактичн! категоргг служать моделями для принципа, метод!в навчання та !нших пеДагоМчних структур;

- категор1альн1 струнтури дидактики та окремих методик пов"язав* и1жсу<5ординац!йяими г1дносинами: розробляючи св!й натегор1алыша апарат, методика ионвретизуе загальнодидактич-н! положення;

- прогрес у розвитну приндип!в, метод!в навчання, тип!в урок!в ! т.п. в окремих методиках зумовлюз прогрес у розвитку загапьнодидактичних категор!й, збагачуючи трактування ножно!' 3 них.

Визначення единого теоретичного походу до вир!шеняя проблеми дозволило виробити загальау концептуальну основу дисер-таЩйного досл!дхення.

3 урахуванням отриманих висновк!в у розд!л! проанал!зова~ яо психолого-педагог1чн1 та методичн! прац! з проблем дидакти-ко-методично!" п1дготовки студенев.

- 12 -

Отрииан! дан! дозволили вробити висновок про те, що питания взаемозв"язку дидактичного I методичного компонента у нав-

I

чальн!Й д1яльноот1 майбутн!х учител!в достатньо досл!джувались сучасними дидактами ! методистами, однак багато аспекг!в про-биеми не знайшяи вир!шення у практиц! роботи педагог!чних вуа1в.

Значний вклад у И розв"язання зробили тан! вчен!, як О.О.Абдулл!на, Т.А.1лЫна, М.М.ЛевШа, Л.Ф.Кейран, В.О.Онищук, е.А.Пас!чник, В.Ф.Паламарчун, О.Д.Шебал!н та !н.

На основ! анал!зу р!зних точон зору були вид!лен! й обгрун-тован! шляхи зд!йсне;шя зв"язку м!ж дидактиков ! окремими методиками як навчальниии дисципд!нами, а саме: 1нформац1Йно-рецептив-ний, репродуктивний, досл!дницький та проблемний.

. Йоступова Гх реап!зац!я створюа можливост! для актив!зад!Г самост!ЙноГ д!яльност! отудент!в, узагальнення ! система тизац!!' знань мШредметного характеру.

У дисертац!йн1й робот! особйиву увагу придШно питаниям зм!сту та структура дидактично! ! методично! п!дготовки майбут-н!х учител!в початкових клас!в.

На основ! анал!зу програи з дидактики, методик викладання навчальних дисципл!в гуман^арного циклу були вид1лен! загаль-н1 структурн! елементи в Гх зм!ст!, на основ! яких зд!йснював-ся и!жпрадмвтний синтез.

Загапьн! структурн! елементи видиялись на матер!ал! дидактики як базового предмету ! метили так! компоненти: ц!л! ! завдання дидактики ! окремих методик як педагоПчних наук, Гх яауково-методолог1чн! основи; особливост! трактування процесу навчання в дидактиц! ! конкретних методиках; принципи навчання як основи! теоретичн! положения дидактики та конкретних методик; методи навчання та доол!дження в дидактиц1 ! методиках викладання дисциплин гуман!тарного циклу; форми навчання !

зм!ст осв2ги в дидантиц! 1 методиках вивчення ноннрвтних дисцип-п1н, а танож засоби перев!рки та оЩиюеэння ум!иь 1 навичок уч-н1в у дидантиц! 1 окремих методиках.

Енспериментальна методина навчання студент1в - майбутн!х учител!в початкових нлас!в детально в!дображена у другому розд1-л! дисертац!!. Воиа побудована на основ! загапьних струнтурних епеыент!в як ланки, що з"еднув дв! дисципп!ни.

У дисертац!йн!й робот1 проанал1зовано стан проблеми в нав-чальнй-педагог1чн!й практиц! педвузу.

Дан1, як! були отриман! у констатувчому експвримент! на основ! аннетування студент!в, учител!в початкових клас!в, викладач!в дидактики ! методик викладання коннретних дисципл!н, анал!зу нон-тропьнюс роб!т студент!в та Гх д1яльност1 п1д час проходження пе-дагог!чноГ практики, поназади, що р!вень дидактико-иетодичноГ п!дготовки майбутн!х учител!в початкових клао!в залишаеться не-доотатн1м.

Тане становище спричинене в!дсутн!ств надежного взаемозв"яз-ку м!к дидактиков 1 окремими методиками як навчапьними дисципл1-иами, а також недоотатньон профес!Йноо спрямован!стю студент!в на здобуття зиань м!хпредмвтного характеру.

3 урахуванням р!аноман!тних як!сних характеристик були ви-д!лен! 3 р!вн! сфорнованоот! у отудент!в дидактико-ыетодичних энань, ум!нь ! навичок - високий, середн!й, ниэький.

Високий р1вень характеризуеться ум!нням студент!в в!льно використовувати дидакгичн! I методичн! знания, узгоджувати ц1п! ! завдання уроку, методи ! прийоми навчання, форми оргаи!зац!Г навчапьноГ д!япьност! з виногами дидактики, теоретично обгрунто-вувати кояен компонент методичного забезпеченнп навчального за-няття. Цей р1вень свичить про творчу д!яльн!сть студент!*.

Для серэднього р1вня сформоваяост! дидантино-методичних

знань, ум!нь I навичок було властиве: волод!ння ум!нням винориЗ'г товувати загапьн1 методи I прийоми навчання, застосовувати Гх в конкретних ситуаЩях навчапьного процеоу. Студенти цього р!вня волод1ють дидантичниии 1 методичними знаниями, однак на завжди можуть застосувати Гх на прантиц!. Цей р1вень в!дображае репро-дуктивну га частково-пошукову д!яльн!сть, яка потребуа корекцГГ та методичного кер1вництва.

Студенти з низькии р!внем дидактико-методично! п!дготовки в!др!зняпись наявн1от» фрагментарних, несистематичних знань, несформован!ств багатьох елементарних ум!нь 1 навичок. Вони голодать энанняии про загальн! иетоди, прийоии, форми 1 засоби навчання, вп1энають Гх у запрограмованих дидактичвих ситуац!ях, однак не здатн! теоретично обгрунтувати деяк! компонента методичного аабеапечення навчапьного заняття. Д!яльн!сть цих студен-т!е в!дбуваеться в основному на !нту!тивному рГна 1.

Результата констатуючого експериненту, одержан! на основ1 самооц1НКи, а. такоя д!агностуючих контрольних роб!т, як! вков-чали завдання теоретичного ! практичного характеру, показали, що сформован!сть дидактико-методичЕшх авань, у1инь ! навичок студент!в в!дпов!дав середньоиу ! нивькому р!вняк.

Таким чином, на основ! теоретичного анад1зу проблеми 1 нон-статац!!' фанту про необх!дн!оть удосконалення процесу дидакти-ко-матодичноГ п1дготовки студент!в обгрунтовано висновок про до-ц!льн!сть розробки ! р^ровадження експериментально!' методики навчання.

У другому розд!д1 дисертацП' "Шляхи вд!Йсненвя Езаеиозв"яз-ку дидактичноГ ! методичноГ п!дготовки учител!в початковоГ шко-пи в навчавьному процес! пед1нституту" розкрито зм!ст енспери-ментальноГ методики навчання студзнт!в, описано методику орган!-эацП' форыуючого екопериленту, представлено результата досл1д-

яення.

В основу експериментапьноГ методики навчання студент1в бу-ла покладена Iдая паралельного вивчення дидактино-методичних явищ, а такой викориотання методу пор!вняпьного анал!эу навчаль-пого матер!алу.

Модель зд!йснення взаемоав"язну дидактичного 1 методичного номпонент1в в умовах педвузу розроблялаоь на основ! положения про те, що для орган!зац!Г дидактичного синтезу необх!дв!:

- суп1дрядн!сть функц!й окремих навчальних дисципл1н, збе-реження Гх власного предмету досл1дкення;

- еконОм!чн!сть - ущ!льнення I концзнтрац!я навчального ыа-тер1алу, усунення дублювання в його виклад!;

- пост!Йн1сть 1нтвгративного базису, !нтеграц!я двох навчальних предмет!в на баз1 одного з них;

- динам1чн!сть процесу !нтеграц!Г, зумоЕлена розгитком науки.

Форыуючий експяримент зд!йснвгаЕся у трьох Езаеыопов"яза-вих напрямках, як! передбачали:

а/ в 1 дб I р 8 и! с ту навчального матер!алу, його структуруван-ня, Естановлення зв"язк1в и!ж елементами структури, побудову . структурно-лоПчних схем;

б/ реал!зац!ю прОЕ1дних дидактичних 1дей у курс 1 методики викладання рос!йськоГ моей через використання струнтурно-лог1ч-них схем, виконання завдань м!жпредметного характеру, нер!вниц-тво оамост!Йною роботов студэнт!в;

в/ узагальнення ! систематизац!ю знань мипредмотного характеру в результат! проведения спецкурсу "Дидактичний анал1з методично! систеии робота Ечктеля початковоГ школи".

Осповн! напрягши форыуючого експерименту були реап!зован1 на «¡дготовчому, основному I п!дсумковому атапах, як!, посл|дов-

эипаючись, певним чиной Езабмопов"язувались. Цз забеэпечиг по Гх наступн!сть 1 сприяло поглиблвн!й робот! студент!в ва ножному наступному етап!.

1ПдсуыковиЙ нонтродьний ар!з був проведений у к!нц1 третьего етапу навчання.

В експеримент! брали участь Еикдадач! дидактики та окремих методик, як! проходили спец!альну Шдготовку, цо передбачала: аасвоення основних напрямк!в взаемозв"язку дидактики ! методики викладання нонкретного предмету; розробку прийом!в реал!зац!Г м1хпр8диетних ггпязк!в дидактики з методикою викладання; об говорения едино!' ^терпретац!!1 основних дидактичних положень, а також зм1сту взавмопов"язаного матер!алу,

Формувчий експеримент проводився упродовг трьох рок!в в умовах навчального процесу на баз! Прикарпатського ун!версите-ту ¡м.В.Стефаннка.

Експеримент проводився за участю двох труп студенев пе-дагог!чного факультету, як! буди визначен! як експериментальн!. Для пор!вняння рез.ультат!в буди вибран! дв! контрольн! групи того к факультету. Навчаная в енспериментальаих трупах було ор-ган!зогане у в!дпов!дноот! з роаробденов методиков, у коатроль-аих трупах навчання зд!йснювалось за традицШюю методиков.

Програма фориуючого експерименту передбачала вивчення у студентов експериментальних груп динам!ки розвитку дидантино-ыетодичних зыань та у !нь п!д вппивом застое ованих дидактичних засоб!в.

На першому етап! робота проводилась на ленц!йних та пран-тичних заняттях з дидактики ! стан овила п^дготовчий пер!од у зд1Йсненн! взаемозв"язку дидактично! ! иетодично! п!дготовки. При визченн! тем наснр1зного характеру для дидактики ! методики впкаадзння рос!йоькоГ мови студентам пропонурались опорн1

атрунтурно-лоНчн! схеии, в яких був воображений базисния матерел як основа дпя предыэтних методик. Надал1 студенти енспе-риыентальних труп зб8р!гали Ц1 схеыи для настушю!' рсботи в курсах методик викладання нонкретних дисципл!н.

Доц1льнЮть 1 ефективн1сть вик'ористання опорних схаи Супа перев!рана п!д час проведения екзаиену а курсу дидактики. СтудзИ' ти експериментальних труп в1дзначали, що ц! охеии допечатали !ы у пЦготовц! до екзаиену, оприяли запам"ятову£ан«и иатер!алу, систематизац! Г знань, еконоьИГ наЕчального часу.

Результати екзаиену дозволили зробити еисновок про те, що рац!ональний в!дб!р навчального материалу 1 гиклад Кого у зруч-нЩ вконом!чн!И форы! дае можлив1сть ефективно фсрмувати знания та ум!ння студент!в, пЦвищувати якИть Гх дидактико-иетодичноГ п!дготовки.

На основному етап1 формую-чого експершленту зд1йснк>Еалиоь: актуал1зац!я опорних дидактичних знань; осмислення 1 засвоення основних методичних знань на дидантнчн!й основ!; трансформация дидактичних 1 методичних знань 1 ум!нь в !нтагрОЕан! дидактико-методичн! знания та ум1ння. Для вир!шення поставлзних завдань були Еикористан! р!зноман!тн! форми орган!зацП навчального процеоу у вуз1: пекцИ', лаборатора! та практичн! заняття, поза-аудиторна робота студент!в.

Основна мета лекц1йних занять полагала в тому, щоб спряну-вати самост!йну роботу студенев, дати ¡м зразни дидактичного анал!зу методичного матвр1алу на науков!й основ!. Щоб забезпечи-ти зг''язок з дидактикою як базовой дисципл^ою, на лекц1ях з методики викладання рос!Йсько1 моей розгляд основних творетичних питань здП'снювався з Еинористанням попередньоГ понятМно! бази, закладено1 в курс! дидактики; эабезпечувалась Кс.ступн1сть ! Сез-перерв1Мсть у рсзвитку понять, тобто ран1ше сформован! поняття

азпоЕк^гались новим зы!стои.

Васчення сучасноГ дидактико-методдчноГ теорИ здШнюЕалось на осное1 реал1зацН попередн1х, супутн!х 1 перспективних м1а-предмэтних зв"язк1в. Основн! прийоми зд1йснення дих зв"язк1в: пор1еняння, пераказ, нагадування, актуал1зац1я знань з суьпаших дисципл1н, проблемн! питания, розЕ"язання заЕдань м1жпредиетного зм1сту, Еинорцстання опорних структурно-лог1чних схем.

Формування дидактико-методичних знань, ум!нь 1 навичок про-доЕкуЕалооь на практичних заняттях. Центральной ланкою експери-менталыюГ програми виступили анал1тичн1 I конструктивн! завдання ьнжпрвдиетного характеру з ус1х тем, \до вивчапись в методиц1 Еинпадання рос1йськоГ моей. Щ завдання будувались а урахуванням принципу ЗЕ"яэку профес1йного навчання з практикою орган]зац1 Г' навчального процесу в школи Анал1тичн1 завдання сприяли вироб-леннв у студент1в ум1нь анал1зувати программ, эм1ст навчального ыатер1алу, уроки 1 т.п. Конотруктивн1 завдання передбачали вико-наннл б!лыи складних д1й: розробку фрагмеиПв уроку, його анал1з, а також проведения фрагмент1в урок!в у студентськ!й аудитор!Г. Шд чао виконання завдань анал1тичноГ та конструктивно! д!Г студента ЕикористоЕуЕали звания з методики Еикладання росШьноГ моей, дидактики I психологН.

ГНдсумкоЕий етап экспериментально!' роботк - проведения уза-гальнюючого спецкурсу "Дидактичний анал1з методично!" снстеми робота вчителя початкови : клас1в". На лекц!Йних 1 практичних заняттях студенти виЕчаии основн! положения дидактико-методичноГ тео-р!Г, розглядали реал1зац1ю в методик Еикладання рос!Ёсько1 ыовя проЕIдних ¡дей 1 концепц1й сучасноГ дидактики, анал!зували основ-н1 шляхи орган!зацП' наЕчально-педагог1чноГ д!яльност1 в школ1 з урзхуванням вимог дидактико-методичи01' науки.

Для пврев!рни ефоктиЕНОст! експериментальноГ методики навчаи-

ня була розроблена система нритерИ'в, як! застосовувались для встановлення р^вня сфорыоЕаност1 дидактико-методичних знань, ум1нь 1 навичок. Критер!ями оц1нки р!вия теоретичних знань булц обран!: обсяг знань /повнота, точн1сть/, св1дом!сть знань /са-мост1Йн!сть суджэнь, доказов!сть он'реыих положень/, 1нтерес до педагог!чно! теор!! /читання падагор|чно1- л!тератури, участь у методичн!й, науково-дослиницьк1й робот!/, розум1ння 1 правильна використання тари!н!в 1 понять.

Р!вань сформованост! дидактико-иетодичних уи!нь та навичок визначався за такими критар!яии: поел! доен!ств д!й i р!внем са-иост!йност! у Еиконанн1 практичних аавдань, ступеней переносу дидактичних знань у иетодичн!.

Р1вень теоретичних знань Еизначався на основ! в1дпов!дей отудент!в на питания анкети, як! буди д!бран1 з урахуванняи еи-иог програии до якост1 Шдготовки а дидактики 1 методик винла-дання конкретних предмет!в. Р1вень сфориованост! ум!нь та навичок визначався на основ! виконання ними прантичних завдань.

Як|сно-к1льк!оний анал1з в1дпов!дей на теоретичн! питания, а також винонання студентами д!агноотуючих навчально-педагог1ч-них завдань показав, що р!вень сфориованост! дндактико-методич-яих знань, ум!нь 1 навичок у студент!! експерименталышх труп значно вищий, н!ж у студент!в контрольних груп.

Динам!ка росту р1вня теоретичних знань у отудент!в експе-риментальних груп складала 48,2%, контрольних - 11,8%, динам!-ка росту р!вня практичних ум1нь та навичок в експерименталь-них трупах складала 40,2%, в контрольних - 3,0%.

Таким чином, анал!з результата енспериментальноГ роботи дозволив зробити висновок про вфективн!сть запропонованоГ мето-дини I дов!в доц1льн!сть 1Г використання в навчально-педагог!ч-ночу пронес) вузу.

- 20 -

У заключен«! сфорцульовано висновки та рекомендац!Г.

1. Результате дисертац1Йного досл!дження 8асв!дчили, Що:

- 1нтеграц!я як процес збпинення 1 зв"язку наук сприяе оинтезуванню дидактичних ! методичних знань, ум!нь ! навичок, необх!дних майбутньому вчителю для педагог!чного моделюгання навчального процесу, Його реап!зац!Г та досл!дження, в едину ц!п!сну систему;

- ефективне формування дидактико-мзтодичних энань, ум!нь 1 навичок зд!йснюеться у процес! аагальнопедагоНчно!" п!дгото-вки на пекц!йяих, практичних 1 лабораторних заняттях, а такок п!д час самост!ЙноГ навчапьноГ д!яльност1 студенев у результат! ращонального використання розробпеноГ модел! взаемо-8в"язку дидактики I методик викладання конкретних дисципл!н

в уновах педагог!чного вузу;

- формування дидактико-методичних знань, ум!нь та нави-чон у студент!в е складним дидактичним процесон, що охоппюв три аспекти: формування мотивац!йноГ опрямованост!, формування теоретичних знань, формування прантичних ум!нь ! навичок. Висона ефективн!сть дидактико-методичноГ изготовки може бути забезпечена ц!леспрямованою роботов, що охоппюв вс1 три перерахован! аопекти.

2. Проведене досл!дження дало можлив!сть встановити, що фор-муванню ^тегргааних знань, уи!нь I навичок у студенев сприяе роэроблена метод: на зд!йснення взаамозв"язку дидактичного

! методичного номпонент!в в умовах педвузу.

У результат! К зд1йсввнйя доц1льно на першону, П1Дготов-чому етап1, проводим в!дбIр ! конотруювання навчального иате-р!алу, необх1дного для м^кпредметного синтезу; на дугому, основному атап!, здШскювати роботу по формуванню !нтегрованих дидактико-мзтодлчних знань ! ум1нь; на третьоиу, п!дсуиковому. проводит узагапьнення ! систематизацию дидантико-кетодкчнкх

■ - 21 -

знань заообами спецкурсу.

3. Виконання повно! програми формуючого експерииенту показано, що ефективнЮть процесу формування дидактино-методичних знань та уи!нь у студент!в забезпечуеться за таких педагог1ч-1их умов:

- якщо викладання матер!алу наскр!зного характару буде >д1йонюватись на основ! принципу ущ!льнення навчально!' !нфор-!ац!!', подач! матер!апу в стисп!Й,схвиатичн!Й форм!;

- якщо в курс! викладання дидантини 1 методик винладання :онкретних дисципл!н буде посилена увага до теоретичного нон-оненту у формуванн! система дидактико-методичних знань ! ум!нь;

- якщо прантичний компонент методично! пЦготовки отуден-!в будэ доповнений системою спвЩальних педагог!чних завдань !жпредметного характеру.

. Проведено досл!дздння п!дтвврдияо припущання про те, що ра-п!зац!я взаемозв"язну м!ж дидактиков та методикой стане про-/ктивним процесои ! забезпечить п1двшцення профес!йноГ п!дго-звки студент!в за умов актуал!зац!Г дидактичних ! методичних тнь та !х синтезування в дидантико-методичну ц!л!сн!сть; ви-жання студентами комплексных навчально-виховних завдань, що [рилють зд!йоненню вищевказаного синтезування; поетапного »риування у иайбутн!х учител1в початнових клас!в уи1нь здИ1-ювати виб!р методичних вар!ант!в на загальнодидактичн!й ос-в!.

Безсумн!вно, проведена досл!дження не охопшов во!х аспек-в Ц1в! багатопланово!' лроблеми. V зв"язну з антуапыПстю линия становления нац!онально!" осв!ти в УкраГн! з метою усу-ння розриву м1ж оф^Йною педагог!чною твор!ею ! народною цагоМкою вважаемо доц1льииы розробку доолижень, спрямова-с на вивчешш осноених принцип!в ! метод!в народноГ дидан-

тики, Гх впливу на сучасний стан загально! теорИ нагчання, а такод методик викладання нонкретних дисципл!н.

Основн1 положения 1 еисноеки дисертац!Г Еикладен! в таких публ1кац1ях:

1. Дидантичн1 основи иетодичноГ п!дготоеки студенев до Еикладання рос!ЙськоГ нови у школах УираГни. //ДвомовнЮть у радянському суоп!пьств1: Тези допов1деЙ республ1канськоГ м!ж-вуа1ЕськоГ конференцИ. - В1нниця, 1988, - С. 413-414. - Роо.ы.

2. Дидактичн1 оонови методичного апарату "Бунваря юянорус-окого" Т.Г.Шевченна //Т.Г.Шевченко I Под1лля: Тези допоЕ1деЙ науково-практичноГ конференц!Г. - Кам"янець-Под1льський, 1989.

- С. 74-75.

3. Проблема розвитку дидактики та окреиих методик у педа-гог1чн1й спадщин! Н.К.КрупсьноГ //ПедагоПчна спадщина Н.К.КрупськоГ та перебудова народноГ осв1ти: Тези доповЦей рагГонапьноГ науково-практичноГ конференц!Г. - Пбреяслав-Хиель-ницьний, 1939. - С. 82-85. - Рос.и.

4. Орга^за^я самост1йноГ роботи студент1в у процес! вив-чення курсу дидактики на факультет! п1дготовки вчител1в почат-кових киас1в //Зм1ст, фории 1 методи самост1ЙноГ роботи 'студенев: Тези допов1деЙ обласноГ науково-практичноГ конферен-ЩГ.- Терноп1пь, 1990. - С. 137-138.

5. Шдвищення ефективност! дидактико-методичноГ пГдготов-ки майбутнГх вчителп початкових клас1в //Актуальн! проблеми сучасноГ школи та профес]ональноГ изготовки вчител1в. - 1ва-но-Франк1вськ, 1990. - Деп. в ГЦН1 "Школа 1 педагог1ка".

- С. 97-104.

6. Формування дидактико-методичних вм!нь ! навичок у студентов - майбуийх вчител!в початкогих кпас!в //Шляхи пол!п-шення подготовки вчител!в початкових кпас1в до роботи в над!-

ональн!й школ!: Тази обласноГ науново-практичноГ нонфаренц1Г викладач!в. - Дрогобич, 1992. - С. 67.

7. Дидактичн! принципа Я.А.Коменського 1 Гх реал!зац!я в умовах сучасно!" школи //Педагог1чна опадщияа Я.А.Коиенського ! пэрспенгиви розвитну народно!" осв1ти: Тези допов!дей ц!явуз!всько1' науково-практичноГ конференЩГ. - Переяслав-Хмельницьний, 1992. - С. 256-257.

АННОТАЦИЯ

МАКСШЕНКО Н.Б. Взаимосвязь дидактичеокой и иетодичеокой подготовки учителя начальной школы в педагогической вузе.

Диооертация на соиокаиие ученой степени кандидата педагогических наук 13.00.01 - теория и история педагогики, Украинский гос. пвд. ун-т ии.Н.П.ДрагоманОЕа, Киев, 1995.

Защищается теоретико-экспериментальное исследование, которое обосновывает систему организации изучения дидактики и методик преподавания нонкретных дисциплин в их единстве и взаимодействии.

Разработанная модель осуществления взаимосвязи дидакти-чеокого и методического компонентов в условиях педагогичеоно-го вуза существенно влияет на весь процеас психолого-педагогической подготовки отудентов и способствует формировании профессиональных знаний и умений, необходимых для организации учебно-воспитательного процесса в школе.

ANNOTATION IIAKSIMENKO N.B. Correlatloa of didactic and methodical training of a primary school teacher at the teachers ¿raining college.

Dissertation for thedsgree of Master of Pedagogics, Ukrainian Drehomanov-Teschers Training College, Kyiv, 1995.

Defended Is a theoretic and experimental study in v.hich

grouods are given of the teaching eyotem of didactics and me- , tbods of teaching specific subjects in their unity and interaction.

The devised pattern of didactic and methodical components correlation has a great Influence on psychologic and pedagogic training of students at the teachers training college and favo ure forming the professional knowledge and skills needed for teaching and educational process at school.

hroioEl uuoia: Au^rTiiHiuii- ivAiiohsht, v.eTojumaii! ka«,none in, nl№OTOEKa BHsiTuna.

Шдписано до друку 24.C3.I995p.06eM 1,2.Формат 6Cxe<i I/I6 Друк офоетний.Т15р.10Спр.овм.101 .Еегплатно.

ДОЛ УЛПУ 1н.Н.П.Лрагоманора,Ки1Е,ПирогоБГ..9.