автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Активизация употребления приставочных глаголов и понимания их семантики детьми старшего дошкольного возраста

Автореферат диссертации по теме "Активизация употребления приставочных глаголов и понимания их семантики детьми старшего дошкольного возраста"

ЇВ ДЕН ІЮУТСР АЇНСЬКИИ ДЕРЖАВНИМ ПЕДАГОГІЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ (м.Одеса) ім. К.Д.УШИНСЬКОГО

“ ’* \ /*<•

.сі и ¡-і

ЛОПАТИНСЬКА Наталія Анатоліївпа

УДК 373.21 :808.3-541.45

АКТИВІЗАЦІЯ ВЖИВАННЯ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ І РОЗУМІННЯ ЇХ СЕМАНТИКИ ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

13.00.02 - теорія і методика навчання ( українська мова )

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук Крутій Катерина Леонідівна

Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів завідувач кафедри дошкільної і початкової освіти Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Пентилюк Марія Іванівна

Херсонський державний педагогічний університет, завідувач кафедри українського мовознавства кандидат педагогічних наук

Луценко Ірина Олексіївна

Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова, доцент кафедри дошкільної педагогіки Провідна установа - Прикарпатський університет ім.В.С.Стефанпка, кафедра історії педагогіки та українознавства Міністерство освіти і науки України м. Івано-Франківськ

<2 о

Захист відбудеться « /■£ » к&їгня2000 р. о 43 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ЇС41.053.01 прп Південноукраїнському дсрлїаБНсм^ педагогічному університеті (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського за адресою: 65020. м.Одеса, вул. Старспортофранківська, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Півдешюукрашськогс державного педагогічного університету (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського Автореферат розісланий «/(2 »¿¿Муили 2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ обумовлюється пріоритетними

напрямками державної національної програми “Освіта” (Україна XXI столітія) щодо реформування дошкільного виховання, яке спрямоване “на практичне оволодіння ріпною мовою в сім’ї та доттпсільному закладі освіти”1. Зачначимо; що змістом однієї зі сфер “Я сам”, а саме “Соціальне Я”, базисного компонента дошкільної освіта є граматична компетенція, яка передбачає практичне опанування “прийомами словозміни та словотворення”2.

Кінцевою мстою засвоєння рідної мови є досконале володіння мовленнєвими засобами, що передбачає високу культуру мовлення і вимагає розуміння значень слів, форм української літературної мови, а також уміння зикористовувати їх доречно й точно залежно від контексту мовленнєвої ситуації.

У процесі оволодіння навичками зв’язного мовлення дітьми дошкільного зіку важливу роль відіграє засвоєння ними семантики дієслів та вміння оперувати словами означеного лексико-граматичного класу відповідно до завдань сомунікації. Вагомість та актуальність цього завдання обумовлюється тим, що, з >дного боку, дієслово разом з іменником (підметом) “цементує” речення, сприяє ¡їіра-.тсеніпо значення головної ідеї висловлювання, а з іншого - об’єднує в собі :акі семантичні показники, які дають змогу говорити не тільки про знання чи іезнання дошкільниками самого слова та його значення, але й про рівень »володіння засобами вираження лексико-граматичних значень.

Практика засвідчує, що найбільш складними для засвоєння дітьми є [ієслова зі словотвірними префіксами. Проблемність оволодіння означеним іатеріалом пов’язана з великою кількістю дієслівних префіксів, різноманітністю к значень, закономірностями синтаксичної та лексичної узгодженості іридієслівних слів і префіксальних дієслівних утворень. Проте саме завдяки рефіксам відбувається безперервне поповнення і оновлення складу дієслів. Годолати ці труднощі можливо, якщо знайомити дітей дошкільного віку з іатеріалом системно, послідовно, концентрично та на засадах єдності енсорного і лінгвістичного виховання.

Проблема навчання дітей дошкільного віку елементів словотворення озглядалася науковцями різнопланово: в лінгвістичному аспекті

Т.А.Булаховський, В.В.Виноградов, О.Т.Волох, М.Т.Возний, Л.В.Вознюк, .Г.Городенська, В.О.Горпинич, В.С.Ільїн, Н.Ф.Клнмепко, І.І.Ковалик, [.П.Кочерган, МЛ.Плющ, О.О.Потебня, В.МРусанівський, С.В.Семчинський, .П.Циганенко, Л.В.Щерба та ін.), психологічному (Л.Т.Айдарова, .С.Виготський, П.Я.Гальперін, С.Ф.Жуйков, Г.С.Костюк, О.ОЛеонтьєв,

Державна націонатьна програма “Освіта” (Україна XXI століття).-Київ:Райдуга,1994.-С.18. азовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховаюн.*1999.-№ 1.-С.18.

О.Р.Лурія, МІ.Попова, Ф.О.Сохін, Д.Б.Ельконін та ін.), психофізіологічному (М.М.Кольцова, М.І.Красногорськігіі, І.П.Павлов та ін.), лінгводидактичном) (А.Г.Арушанова, А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, О.М.Гвоздєв, КЛ.Крутш Г.І.НІколайчук, Т.Ф.Поюдька, О.М.Струнішц Е.А.Федеравичене та ін.) Науковцями було виявлено механізми оволодіння дітьми основамі словотворення та визначені педагогічні умови його формування.

Дослідження ннзки вчених (А.Г.Лрушгііспг, Л.М.Богуп; Д.М.Богоявленський, О.М.Гвоздєв, С.М.Карпова, К.Л.Крутій, Г.І.НІколайчук, Т.Ф.Потоцька, О.М.Струніна, Е.А.Федеравичене) спрямовано на виявлення і

динаміку СТуПСНЯ уСВІДОМЛСНОСТІ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ЕІКу МСВЛСННЄВСГС

матеріалу.

Водночас у наявних дослідженнях не були об’єктом спеціального вивченш вживання й розуміння дітьми старшого дошкільного віку префіксальних дієслів Результати анкетування вихователів, дані аналізу режимних моментів і календарних планів навчально-виховної роботи вихователів засвідчили, ще більшість педагогічних працівників дошкільних закладів недостатньо володіюп методикою ознайомлення дітей із значешіями слів та їх тлумачення. Ця роботі проводиться несистематично, нецілеспрямовано. Зауважимо, що чинні програмі: містять завдання щодо вживання й розуміння дітьми префіксальних дієслів, проте перспективність і наступність між дошкільною й початковою ланками освіти з питань словотворення майже відсутні. Необхідність актуалізації вивченш вживання, розуміння дітьми дошкільного віку дієслів і утворення ними дієслівних форм за допомогою префіксів зумовили вибір теми дослідження “Активізація вживання префіксальних дієслів і розуміння їх семантики дітьми старшого дошкільного віку”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського (“Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі” № 0197 V 668552 ).

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - навчально-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ- процес засвоєння префіксальних дієслів дітьми старшого дошкільного віку.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація методики активізації вживання префіксальних дієслів і розуміння їх семантики старшими дошкільниками.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ - ефективність активізації вживання дітьми префіксальних дієслів, розуміння їх семантики та вміння творення похідних слів за допомогою дієслівних префіксів значно підвищиться, якщо забезпечити

з

максимальну мовленнєву активність, взаємозв’язок мовленнєвої практики з поетапністю роботи над граматичним поняттям, дотримання послідовності стадій опанування словотвірними моделями, варіантність мовленнєвого матеріалу в процесі ознайомлення з семантикою префіксальних дієслів, насиченість завдань позитивними стимулами.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.Ьнвчпти особливості тетсквапня та розуміти словотвірних моделей префіксальних дієслів дітьми старшого дошкільного віку.

2.Визначити критерії та показники засвоєння дітьми префіксального

Ц1ССЛИ5ІЮГС СЛОиОТБСрСИПл.

3.Виявити рівні засвоєння префіксального дієслівного словотворення в конкретній мовленнєвій ситуації та незалежно від ситуації й контексту.

4.Визначити педагогічні умови активізації вживання префіксальних дієслів і розуміння їх семантики.

5.Розробити та апробувати експериментальну модель активізації вживання га розуміння дошкшьшпсами префіксальних дієслів.

МЕТОДОЛОГІЧНИМИ ЗАСАДАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ виступили філософське вчення про значення, суспільну природу мовлення як засобу ліілкувакня, єдність мови й мислення, свідомості та діяльності, пріоритетної ролі одного мовлення.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ базуються на працях відомих гінгвістів (П.І.Білоусенко, Л.А.Булаховський, М.Т.Возний, К.Г.Городенська,

І.Ф.Клименко та ін.), психологів і психолінгвістів (ЛС.Виготський, М.І.Жшпсін,

З.С.Кубрякова, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, М.М.Поддьяков, І.О.Синиця, ).М.ІІІахнарович), провідних ідеях сучасної лінгводидактпки, зокрема в іексичному аспекті вивчення словотвірних відношень (О.І.Соловйова, М.Тихеєва); у лексико-граматичному та структурно-семантичному А.Г.Арушанова, А.М.Бородич, Г.І.Ніколайчук, Т.Ф.Потоцька, Ї.А.Федеравичене, Л.П.Федоренко), а також лінгводидакгичних принципах іавчання дітей рідної мови (А.М.Богуш, Г.П.Коваль, К.Л.Крутій, О.Куршю, -ІІ.Пентішюк, Ф.О.Сохін, О.С.Ушакова).

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ - теоретичні: вивчення, аналіз та

загальнення літературних джерел (нормативних документів, історико-едагогічної, наукової та методичної літератури), моделювання навчального роцесу; емпіричні: цілеспрямоване спостереження за мовленням дітей старшого ошкільного віку, інтерв’ювання, анкетування, аналіз навчальної документації, едагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); статистичні: кількісний якісний аналіз експериментальних даних. Використані методи заємодоповнювали один одного й забезпечували можливість комплексного ¡знання предмета дослідження.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВОДИЛОСЯ (1995-2000 рр.) у три етапи.

На першому - пошуковому - етапі (1995-1996 рр.) проводилася робот спрямована па визначення й конкретизацію об’єкта і предмета дослідженн у ючшоиалис.ч завдання, методи, здійснювався аналіз педагогічної і методігяі літератури, аналізувалася документація в дошкільних закладах освіти.

На другому етапі - дослідницькому (1996-1998 рр.) - проводив! констатуючий і формуючи:! експерименти, у процесі яішх перевірялася гіпотеза ефективність експериментальної методики, коригувалася методика дослідженн розроблялися критерії та показники засвоєння старшими дошкільникам префіксальних дієслів, з’ясовувалися рівні засвоєння дієслівних словотвірні моделей префіксального типу.

На третьому етапі - узагальнюючому (1998-2000 рр.) - здійснювані порівняльний аналіз кількісних і якісних змін результатів констатуючого формуючого експериментів, проводився відстрочений контрольний зрі узагальнювалися статистичні дані, виявлялися закономірності засвоєні префіксальних дієслів, формувалися й теоретично обґрунтовувалися висновки. одержаними результатами розроблялися методичні рекомендації “Подорож ^ Країни Словотворення”, здійснювалося впровадження результатів дослідження педагогічну практику дошкільних закладів освіти.

БАЗОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ виступили дошкільні заклади м.Запоріж» (№№287, 240) та Запорізької області: м.Гуляйполя (№5) та смт. Чернігівки (№3 В експериментальному дослідженні брали участь 140 дітей старшої дошкільного віку, до анкетування було залучено 100 вихователів Запорізької • Дніпропетровської областей.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ : науково обгрунтувало

розроблено дидактичну модель засвоєння префіксальних дієслів дітьми старшої дошкільного віку; визначено критерії, показники та рівні засвоєння дієслівні словотвірних моделей префіксального способу; виявлено закономірності і ста; засвоєння префіксальних дієслів, визначено педагогічні умови, що сприяю-активізації вживання та розуміння семантики префіксальних дієслів старіша дошкільниками.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в розкрит специфіки засвоєння дітьми дієслівіпсс словотвірпих моделей префіксально: способу, подальшому науковому обґрунтуванні необхідності й доцільнос здійснення словотвірної роботи в дошкільному віці, розробці технолої засвоєння старшими дошкільниками префіксального дієслівного словотворенн збагаченні педагогічної теорії лінгводидактичними узагальненню» (закономірності, тенденції), визначенні частості вживання дітьми дієслівні префіксів, типових помилок, причин та шляхів їх усунення.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в розробці гетодики засвоєння дієслівних похідних префіксального способу словотворення, ;о передбачала форми організації та структуру навчально-мовленнєвої іяльпості, застосування комплексу лінгвістичних казок та системи мовленнєво-'рових ситуацій. Розроблено систему занять щодо ознайомлення старших оїдкільїіиків із семантикою певного префікса та систему мовленнєвих ігор і гграг. для набуття словотвірних умінь і навичок, що можуть бути використані у рактиці роботи сучасних дошкільних закладів з метою подолання обмеженості ексичних дієслівних одиниць у мовленні дітей та попередженні дизграфії. [раїстичпик матеріал (система мовленнєвих ігор, завдань, вправ, дієслівних оделей, схеми, таблиці тощо) може бути використаний у роботі вихователів ошкільшіх закладів, учителів початкових класів та логопедів під час корекції нстемного порушення мовлення. Матеріали дослідження знайдуть також істосування у процесі лекційних занять зі студентами дошкільного факультету шцих навчальних закладів П-ІУ рівнів акредитації, у системі післядипломної світи вихователів дошкільних закладів.

Експериментальні матеріали дослідження пройшли апробацію в ошкільних закладах Дніпропетровської області: № 17 м. Орджонікідзе їовідка про впровадження № 9 від 25.08.99); Запорізької області : № 5 .Василівка (довідка про впровадження 03-Д від 26.01.2000).

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА : розроблено експериментальну одель та методику активізації вживання префіксальних дієслів і розуміння їх гмантики дітьми старшого дошкільного віку; виявлено закономірності засвоєння ієслівних словотвірних моделей префіксального способу та їх активного кивання у вільному спілкуванні, визначено взаємозалежність явищ : вживання, »уміння та здатність до рефлексії.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. Матеріали дисертаційно дослідження доповідалися на міжнародних (Чернівці, 1997; ніпропетровськД999), Всеукраїнських науково-практичних конференціях Сиїв, 1997; Запоріжжя 1997, 1999); обговорювалися на семінарах аспірантів і ісіданнях кафедри теорії та методики дошкільної освіти Південноукраїнського іржавного педагогічного університету (м.Одеса) ім.К.Д.Упшнського впродовж *97-1999років, кафедри дошкільної та початкової освіти Запорізького обласного статуту вдосконалення вчителів (1997-1999р.р.). Основні положення й :зультати дослідження викладено в 12 публікаціях автора.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається зі вступу, трьох їзділів, списку використаних джерел і додатку. Повний обсяг дисертації - 232 орінки, з них 165 сторінок основного тексту. Робота містить 18 таблиць, 1 ;ему, 6 діаграм. У списку використаних джерел 292 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У “ВСТУПІ” обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну практичну значущісті. робота, подано відомості про апробацію основнії положень дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади навчання префіксальпог

СЛОКОТЕОреіПК" уточпспо сутність ПОНЯТІ. "ССГ.ТГиГПГКа”, “СЛОІШТБОрЗІШЯ’

“словотвірне значення”, “словотвірна система”, “словотвірна парадигма’ “словотвірна модель”, “механізм словотворення”; розкрито психолінгвістичниі аспект механізму оволодіння словотворення:.: рідного мовленая дітьмі дошкільного віку; здійснено грунтовний аналіз лінгводидакгичних досліджень що стосуються засвоєння дітьми старшого дошкільного віку нормативно практичного аспекту словотворення; подано змістову характеристику засвоєнії ними семантики дієслівних префіксів і утворених похідних слів .

Наукові дослідження методистів (А.Г.Арушанова, А.М.Еогуш О.М.Гвоздєв, С.М.Карпова, М.М.Колытова, К.Л.Крутій, Г.І.Ніколайчук Ф.О.Сохін, Е.А.Федеравичене, Ф.І.Фрадкіна, О.М.Шахнарович та ін.), психологи (Л.С.Виготський, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейн та ін.), лінгвістів (О.О.Потебня Д.М.Ушаков та ін.) присвячені проблемі усвідомлення вербального склад; мовлення дітьми дошкільного віку.

Утворення похідних слів за допомогою різних дериваційних засобів < одним із видів словотворення. Останнє визначається як процес створення новиз слів, що властиве будь-якій функціонуючій мові (Ф.М.Березін, Б.М.Головін

Н.Г.Гольцова, В.О.Горшшич, В.П.Жуков, Ю.О.Карпенко, В.І.Конопенко П.О.Лекант та ін.); психофізіологічний акт мовлення, внаслідок якоп створюються нові слова (Ф.М.Березін, Б.М.Головін та ін.); лінгвістичне вчення наука, розділ мовознавства, що вивчає слова з погляду способів творення структури (Ф.М. Березін, Л.А.Булаховський, В.В.Виноградов, І.Р.Вихованець Д.І.Гаїшч, Б.М. Головін, К.Г.Городенська, А.П.Гршценко, М.П.Івченко Г.Г.Кисіль, П.О.Лекант, І.С.Олійник, О.М.Пазяк, М.Я.Плющ, Л.В.Щербатаін.)

В опануванні основ словотворення науковці (О.С.Кубрякова, О.ОЛеонтьєв О.М.Шахнарович, Н.М.Юрьєва та ін.) виділяють два процеси: оволодінш засобами формального вираження та оволодіння “семантичними зрушеннями” ) значенні вихідних слів, причому мотиваційна частина словотворенш розглядається ними у тісному зв’язку з сутністю й усвідомленням семантичногс аспекту словотвірної моделі.

Під час оволодіння моделями словотворення стрижневими є процесі: семантичного аналізу дійсності та семантичного синтезу. Важливою умовоїс виступає засвоєння особливого способу найменування дійсності та практичне його застосування, що в цілому і становить основу словотвірної діяльності.

Засвоєння ж дитиною значення похідного слова відбувається лише за умов оволодіння його змістом і способом словотворення.

У засвоєпні значення похідного слова вчені (О.О.Леонтьєв,

О.М.Шахнарович, Н.М.Юрьсва) виділяють два рівні: оволодіння семантикою похідного слова під час предметно-практичних дій дітей і під час набуття ними мовленнєвого досвіду.

■ (Д.і'.Аруїиансва, О.М.іеоїдсб, п.Л.Федеравіїчеке) виділили

три етапи оволодіння дошкільниками словотворенням. На першому етапі відбувається формування передумов словотворення. Діти накопичують у первинному словнику мотивовану лексику і досить чітко виділяють окремі морфологічні елементи. Другий етап характеризується використанням морфологічних елементів у тому ж вигляді, в якому вони були виділені у слові, та активним засвоєнням словотвірних моделей без чергування і зміни основ. На третьому етапі старші дошкільники засвоюють норми і правила словотворення, самоконтролю, у них формується критичне ставлення до мовлення.

Отже, оволодіння словотворенням у дошкільному віці становить пропес формування узагальненого способу мотивованої номінації, всередині якого відбувається засвоєння конкретних способів словотворення. Формування узагальненого способу грунтується на засадах орієнтації дитини в суттєвих цля номінації предметних і мовних формально-семантичних відношеннях. Зовні це відбивається у збільшенні інтенсивності використання словотвірних моделей.

У другому розділі “Характеристика засвоєння дієслівних префіксів дітьми старшого дошкільного віку” висвітлено результати констатуючого експерименту додо опанування дітьми префіксальних дієслів, визначено коефіцієнти кореляцій іінгвістнчннх явищ: уживання, розуміння та здатність до рефлексії, коефіцієнти га рівпі засвоєння дієслівних словотвірних моделей префіксального типу дітьми ■.таршого дошкільного віку.

Констатуючий експеримент здійснювався поетапно. Завданнями першого :тапу було вивчення річних планів роботи дошкільних закладів і планів освітньої юботи з дітьми; виявлення обізнаності вихователів щодо означеної проблеми іетодами анкетування, інтерв’ювання; відстеження навчання словотворення у іроцесі перегляду комплексних і тематичних мовленнєвих та інших видів анять.

Дані аналізу режимних моментів і календарних планів навчально-виховної юботи вихователів дошкільних закладів засвідчили, що найчастіше мета занять розвитку мовлення передбачала роботу з найуживанішими префіксами, проте авдання на творення префіксальних дієслів за допомогою різних префіксів і >озуміігня семантики похідних слів не вирішувалися.

Надалі вивчався наявний рівень використання дошкільниками префіксів вільному спілкуванні та проводився статистичний аналіз уживання дітьл старшого дошкільного віку префіксальних дієслів упродовж одного дім. П

52ЛЬІІІии СІІІЛІ^СиІНІЯ»! рОЗ\7*І1и*іО ^luuJ^Lмr■i^ДіллЬНі^ТЬ діїсН у ПОііСЯКдсНиОл

житті в невимушешіх комунікативних ситуаціях. Одержані результат підтвердили наявність у мовленні дітей старшого дошкільного віку майже не

ДІССЛЇБіІИХ ППСІІПКСІБ. іірОТС 5 «КТипКОМу »ЖКІХу не Оули 'і&фЖСиіЯШУ ШІІ.ШДК

використання одного дієслова з різними префіксами. У ситуаціях вільної спілкування діти вдавалися до екстралінгвістичних засобів (міміка, жести ігноруючи мовленнєве спілкування.

Результати пошуково-розвідувального експерименту зумовили необхіднісг розробки завдань із метою обстеження вживання й розуміння префіксальні, дієслів у спеціально створених мовленнєвих ситуаціях. Під снсцізльї створеною мовленнєвою ситуацією ми розуміємо мовленнєву ситуацію, що організовує експериментатор, і яка передбачає реалізацію тих чи ішли мовленнєвих завдань.

Констатуючий експеримент охоплював три серії завдань. Метою бул з’ясування вживання дітьми старшого дошкільного віку префіксальних дієслі уміння утворювати похідні дієслова за допомогою дієслівних префіксів в-, в» ,від-, до-, з-, за-, на-, над-, о-, недо-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз-. Дп цього було розроблено сценарії ігрових ситуацій “Пригоди Пояснюльки Доведунчика”, які об’єднували різні види завдань. Ці ситуації допомагали дитш зорієнтуватися, вжити необхідний префікс, а експериментаторові - з’ясуват наявність в активному мовленні того чи іншого дієслівного префікса.

Друга серія завдань була спрямована на виявлення розуміння семантик префіксальних дієслів у конкретній ситуації та поза нею, усвідомлені) словотвірної семантики, вміти пояснювати значення похідних слів дітьм старшого дошкільного віку. З метою з’ясування розуміння дошкільникам значення дієслів дії, руху чи стану, останні були згруповані відповідно д вживаного в них префікса. Слова пропонувалися дітям у двох варіантах. 1 першому випадку, під час називання дії, руху чи стану експериментато пропонував тільки слово, оскільки необхідно було з’ясувати розумінн дошкільниками окремих префіксальних дієслів, бо саме називання інших часта мови могло призвести до здогадування смислу висловлювання. У іншому ■ експериментатор пропонував слово, що досліджувалося в контексті речення.

Третя серія завдань констатуючого експерименту була спрямована н виявлення рівня здатності до рефлексії дітей старшого дошкільного віку Здатність до рефлексії ми розуміємо як усвідомлення словотвірної парадигм] префіксальних дієслів і наявність уміння самостійного перенесенії лінгвістичного досвіду в нову мовленнєву ситуацію. Відповідно до цього бул<

юзроблено систему завдань, що охоплювали дві серії, перша з яких була :прямована на з'ясування вміння утворювати похідні дієслівні форми від однієї ■вірної основи за допомогою різних префіксів, а друга - на з’ясування вміння творювати похідні дієслівні форми від різіпіх твірних основ за допомогою ідного префікса дітьми старшого дошкільного віку.

На основі аналізу одержаних даних було визначено коефіцієнта кореляції !2пгіз і ріп пі значущості явищ: уживання, розуміти та здатності до рефлексії за [опомогого формули Ч.Спірмена:

р = і---------

пх(л' -1)

де Р - коефіцієнт кореляцій, Б різниця складених попарно відносних антів вимірних ознак досліджувані« явищ, п - число категорійЛк засвідчили езультати ранжування явищ, взаємозв’язок між розумінням і здатністю до ефлексії був пайвшцпм (у дітей старшої експериментальної групи - 0,94, онтрольної - 0,93; у дошкільників підготовчої експериментальної групи - 0,93, оіггрольиої - 0,95), дещо нижчим виявився коефіцієнт кореляції між уживанням розумінням та вживанням (у старшій експериментальній групі - 0,92; онтрольній - 0,90; у підготовчій експериментальній - 0,93, контрольній - 0,92) і цатністю до рефлексії (у дітей шостого року життя експериментальної групи -,81, контрольної - 0,79; у дітей сьомого року життя експериментальної групи -,86, контрольної - 0,81). Відповідно до визначених рівнів значущості явищ, за [.Спірменом, спостерігався тісний зв’язок між ними.

На підставі одержаних результатів було визначено критерії засвоєння ітьми префіксальних дієслів, а саме: активне вживання префіксальних дієслів у овленні, розуміння їх у конкретній ситуації та поза нею, пояснення значення нова, творення похідних слів, усвідомлення словотвірної семантики. Відповіді ітей аналізувалися за такими показниками: самостійність уживання

рефіксальних дієслів під час розгляду ілюстрацій, використання необхідного рефікса в дієслові залежно від контексту, розуміння значення запропонованих рефіксальних дієслів у конкретній ситуації та поза нею, свідоме Імітування дій, імостійне пояснення значення запропонованих дієслівних форм, вільне еренесеїшя лінгвістичного досвіду та свідоме утворення похідних слів. Під час зведення кількісних показників рівнів засвоєння префіксальних дієслів було враховано коефіцієнт засвоєння дієслівних префіксів дітьми старшого жгкільного віку.

Результати експериментальних досліджень дали можливість з’ясувати фактеристику рівнів засвоєння дітьми префіксального дієслівного ювотворення. Діапазон рівня засвоєння префіксальних дієслів був таким: ісокий рівень засвоєння дорівнював 80%<Кзасв.<100%, достатній рівень -)%<Кзасв.<80%, середній - 40%<Кзасв.<60%, низький - 20%<Кзасв.<40%.

Для дітей високого рівня засвоєння префіксальних дієслів характері самостійність та точність уживання префіксальних дієслів, усвідомлення і семантики як під час вербального, так і моторного пояснення слів, самостійні« у ТБОреши похідних дієслівних форм з однією твірною ОСНОВОЮ за ДОПОМОГО] різних префіксів та дієслівних форм з різними твірними основами й одни префіксом, їх узгодженість із прийменниками. Високий рівень засвоєні] префіксальних дієслів було вихилено и І 0,77с дітей старшої експериментальної і 10,2%-контрольної груп; підготовчої експериментальної - 15,5% і 13,8“ контрольної групах.

Достатній рівень засвоєння словотвірних дієслівних моделей префіксальної тішу був засвідчений у дошкільників, мовлення яких характеризувалося точнії уживанням префіксальних дієслів, розумінням їх семантики, імітування: запропонованих дій, проте Бсрбальні пояснення були майже відсутні, потрібн була допомога експериментатора. Достатній рівень в експериментальних група шостого року спостерігався у 25,7% дітей (22,8%- контрольній) та сьомого рокі життя - у 25,7% дошкільників (27,4%- контрольній).

Дошкільники з середнім рівнем засвоєння префіксальних дієслів уживагс не всі запропоновані префіксальні дієслова, припускалися помилок ; використанні необхідного префікса, замінювали один префікс на іншиї розуміли зображені дії, проте зімітувати й пояснити вербально їх не могли, пі час утворення різних дієслівних форм за допомогою префіксів припускалис помилок у доборі необхідного префікса, граматичній узгодженості слів, ; вирішенні завдання не орієнтувалися на схему-модель. На середньому рівн засвоєння префіксальних дієслів знаходилося 40% дітей старшої (45,5% контрольної) і підготовчої експериментальних груп - 44,6% (41,3% контрольної).

Низький рівень засвоєння префіксальних дієслів був властивий дітям, ; яких спостерігалися помилки у вживанні й розумінні дієслівних словотворчіс моделей префіксального способу, в імітаційному та вербальному поясненні слів Дошкільники мали низький рівень здатності до рефлексії. Низький рів єні спостерігався у 23,4% дітей старшої ( 21,5% - контрольної) та підготовчо експериментальних груп - 14,2% (17,5% - контрольної).

У третьому розділі “Шляхи активізації засвоєння префіксальних дієслії дітьми старшого дошкільного віку” описано експериментальну модель засвоєнні дітьми старшого дошкільного віку дієслівних словотворчих моделеї префіксального типу, висвітлено результати контрольного зрізу.

Засвоєння словотвірних моделей дітьми старшого дошкільного віку мале на меті, по-перше, сприяти практичному опануванню словотвірних умінь : навичок; по-друге, сформувати в них уміння семантично правильне висловлювати думку; по-третє, збагачувати активний словник, підвищуєаті

івень розвитку усного граматично правильного мовлення. Рушійною силою акого засвоєння є процес виникнення й розв’язання своєрідних суперечностей :іж природною активністю дитини, що виявляється у феномені “дитячого ловотворення“, та неможливістю самостійного засвоєння словотвірних моделей ерез складність опанування граматикою української мови дітьми означеного іку. Ці суперечності Еишжатоть у процесі пізнання та практичного засвсєппя заматігших понять.

Кііщевою метою було формування вміння застосовувати набуті [іовотвірні навички безпосередньо у процесі спілкування.

'?'зттлтт'5тх*лт>тгілтш Лпш гчгг«'чтттжтт оіллттолті» гатгі* *т лгтлаї'тітогттї »»л'тлттт тл Ш І«/ ииі ViVVll.WpШIІWUІJ і>ш Ікііри ишиї іди

«оплювала чотири взаємопов’язані етапи: ознайомлювальний, комунікативно-іяльнісний, моделюючий, творчий (Див. схему).

Перший етап (ознайомлювальний) передбачав актуалізацію знань дітей про това-дії, дієслівну основу, вміння добирати спільнокореневі слова. На цьому гапі була проведена робота щодо ознайомлення дітей старшого дошкільного іку з семантикою дієслів руху, дії, стану, дієслівною основою, семантикою ієслівних префіксів, їх словотвірною роллю та формування вміння свідомого юрення префіксальних дієслів. Дієслова були згруповані в лексико-семантичні птш: рух, дія, стан. Ознайомлення дітей із моделями словотворення ^починалося з пар часто вживаних префіксів. Особлива увага зверталася на гмантичне узгодження дієслівного префікса з різними прийменниками. Матеріал гВ згрупований таким чином, щоб допомогти дошкільникам розмежувати іачення дієслівних префіксів у межах однієї семантичної груші й водночас злати труднощі під час утворення префіксальних дієслів і свідомого їх кивання в мовленні.

Другий етап дидактичної моделі (комунікативно-діяльнісний) передбачав ормування в дітей вміти виділяти префіксальні дієслова, розуміти їх значення, гконувати практичні дії відповідно до семантичного значення названого гова, навичок утворення префіксальних дієслів руху, дії, стану. Завданням зугого етапу було практичне засвоєння словотвірних моделей дітьми старшого ¡шкільного віку та закріплення семантичної узгодженості дієслівних префіксів і шймешшків.

Третій етап (моделюючий) був спрямований на створення умов щодо іідомого засвоєння схем-моделей префіксальних дієслів, усвідомлення дітьми аршого дошкільного віку словотвірної семантики дієслівних префіксів. На .ому етапі дітей вчили утворювати похідне дієслово, орієнтуючись на пропоновану схему-модель, та самостійно виконувати вправи на кодування та ¡кодування префіксальпих дієслів у контексті висловлювання.

ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ РОБОТИ З ПРЕФІКСАЛЬНИМИ ДІЄСЛОВАМИ

Схема

ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСВОЄННЯ ДОШКІЛЬНИКАМИ ПРЕФІКСАЛЬНОГО ДІЄСЛІВНОГО СЛОВОТВОРЕННЯ

-------г

____ л

озіілііомлю

___ВАЛЬНИЙ

~г

Еташі

1Г:

КОМУНІКАТИВНО-*

діяльнісніш

моделюючий

ТВОРЧІШ

ння з семантикою дієслів руху, стану, дії; із семантикою дієслівних префіксів, їх словотвірною роллю

Мотивація-

практичне свщоме

засвоєння створення

словотвірних схеми моделі,

моделей та н практичне

- к, закріплення ч засвоєння, и

семантичної усвідомлення

узгодженості словотвірної

префіксів і семантики

пршіменшгків префікса

комбінуванз попередній засвошогс матеріалу, застосувань словотвірнії моделей піі час зв’язної висловлювання

ігрова

мотивація

змістом

Принципи* £

мотив

■ спілкування, • мотивація змістом

мотивація змістом і процесом

єдність сенсорного й лінгвіс-, тичного досвіду; домінуюча роль діяльності

програмування комунікативної діяльності у вправах; забезпечення максимальної мовленнєвої активності

мотив бажаї н ня відчуват себе компе-

розуміння

мовлеїшєвих

значень,

асоціативний

прискоренн темпів стимулювання мовленнєво активності

наочні,

Методи <Ё словесні

... г

Четвертий етап (творчий) передбачав застосування дітьми старшого ошкільного віку словотвірних моделей під час складання зв’язного исловлювання. Метою цього етапу було комбінування попередньо засвоєного іаіеріалу. На початку четвертого етапу дошкільппкам пропонувалося спільне та амостійне складання творчих розповідей під час зміни головного персонажа бо сюжету резпозіді, лінгвістичної казкя. Пізніше діти самостійно складали Еср’гі розповіді за допомогою пропонованого початку чи запропонованої ематики розповіді.

На прикінцевому етапі дослідження було проведено порівняльні підсумкові різи з метою виявлення ефективності розробленої сіссперимснгалької методики ?одо активізації вживання та розуміння семантики префіксальних дієслів дітьми гаршого дошкільного віку.

Порівняльні кількісні дані рівнів засвоєння префіксального дієслівного повотворення дітьми старшого дошкільного віку за результатами онстатуючого і контрольного зрізів подано у таблиці.

Таблиця

Рівні засвоєння префіксальних дієслів дітьми старшого дошкільного віку (%)

Груші Рівні засвоєння префіксальних дієслів

Високий Достатній Середній Низькій

Конст Контр Конст Контр Конст Контр Конст Контр

Стар ЕГ 10,9 25,7 25,7 45,7 40 18,4 23,4 10,2

ша КГ 10,2 13,5 ПО О ¿.Z,o 28,5 45,5 38,2 21,5 19,8

Підго- ЕГ 15,5 34,2 25,7 48,7 44,6 11,4 14,2 5,7

товча КГ 13,8 18,1 27,4 29,4 41,3 3S,7 17,5 13,8

Примітка : ЕГ - експериментальна група,

КГ - контрольна група,

Конст.- констатуючий етап експерименту,

Коїгтр.- контрольний етап експерименту.

Як засвідчує таблиця, в експериментальних групах відбулися суттєві )зитивні зміни. Так, високого рівня засвоєння у старшій експериментальній >сягли 25,7% дітей та 34,2% у підготовчій групах. Достатній рівень засвоєній )ефіксальних дієслів був у 45,7% дітей старшої та 48,7% - підготовчої ;спериментальних груп. На середньому рівні засвоєння дієслівного ювотворення префіксального типу залишилося 18,4% дітей шостого та 11,4% -омого років життя експериментальних груп. Дітей із низьким рівнем засвоєння єслівних словотвірних моделей префіксального способу було зафіксовано

10,2% у старшій та 5,7% дітей у підготовчих експериментальних групах, контрольних групах суттєвих змін не відбулося.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі:

1 .Оволодіння словотворенням у дошкільному віці становить про; формування узагальненого способу мотивованої номінації , всередині які відбувається засвоєння конкретних способів слозотвсреппя. У старше доппалміому віці дитяче словотворення пабллжасться до упормоваїїого. Актш вдосконалюється звукова сторона словотворчих засобів, усвідомлює!) семантика мотивованих найменувань.

О ТТоТТІ ОП'ОТТІОЧГ ггатт'іглптгттпї ТТЛ»Т<*ЧГ» ГОТГГОТТ«« ТТЛЧ П»1ГТТ ТТ»^ ґіп»«гглт»іп ПЛ1><

■*—/ У11“ 41 ІіЧ'/Циі дилііилшиїл ЧІІ^М'ДІГ иуо 1

анкетування вихователів старших і підготовчих груп виявили, що в сучасі практиці робоїи дошкільних закладів вивчення словотвірних моделей не пос: ще належного місця в системі формування граматично правильного мовлення.

3.У процесі дослідження було визначено вихідні рівні засвоєг дієслівного словотворення префіксального тішу дітьми старшого дошкільне віку : високий, достатній, середній, низький. Високий рівень засвоєп префіксальних дієслів було зафіксовано в 10,9% дітей старшої (10,2 контрольної) та підготовчої експериментальних груп - 15,5% (13,8% контроль! груп). Достатній рівень спостерігався у 25,7% дітей шостого (у контрольні; 22,8%) та - 25,7% сьомого років життя в експериментальних групах контрольній - 27,4%). Середній рівень засвоєння префіксальних діє« визначено в 40% дітей старшої (45,5% - контрольної) і підготов1 експериментальних груп - 44,6% (41,3% - контрольної). Низький ріве засвідчено в 23,4% дітей старшої експериментальної (21,5% - контрольної) підготовчої груп - 14,2% (17,5% - контрольної). Коефіцієнт засвоєн префіксальних дієслів дітьми шостого року життя експериментальної груї дорівнював 33% , контрольної - 33%; сьомого року життя експсриментальї групи - 35%, контрольної - 33%.

4.У процесі експерименту було визначено тішові помилки в засвоєи префіксальних дієслів дітьми старшого дошкільного віку : неточніс використання в мовленні префіксальних дієслів; обмежена кількість уживані дієслівних префіксів; семантичні заміни одного префікса іншим; помилки чергуванні приголосних і голосних під час утворення нових слів; наявніс прикладів словотворчості; невідповідність нормі вживання префіксально дієслова з прийменником; змішування значень дієслів руху, дії, стан Причинами типових помилок у вживанні префіксальних дієслів дітьми старшо: дошкільного віку є логічна несумісність семантики дієслів дії, руху, стану та се префіксів через нерозуміння стилістичної невідповідності дієслівної основи префікса; недостатня увага вихователів до збагачення мовлення дітс префіксальними дієсловами; нерозробленість методики навчання словотвореш

гей; обмеженість обсягу лексичних дієслівних одиниць, що включені в едине мантичне поле у мовленні оточуючих; невміння утворювати слова за зразком, емою-моделлю.

5.3а результатами констатуючого експерименту було виявлено деякі нденції вживання й розуміння префіксальних дієслів дітьми старшого ттілілт.тіого віку в спеціально створених мовленнєвих ситуаціях. Діти зуміють і використовують насамперед часто вживані в мовленні дорослої здигаї дієслівні префікси. Складність засвоєння дошкільниками способів ворення дієслів за допомогою префіксів пов’язана з великою їх кількістю,

ШОМаїїіТКІСТЮ ЗИЗЧСНЬ, ССМаНТіі’ІНОЮ УЗГОДЖсНіСТЮ ІїрсфіКСЗЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ї ийменників, закономірностями лексичної узгодженості придієслівних слів і ефіксальних дієслів. Обмежене вживання й розуміння префіксальних дієслів гьми старшого дошкільного віку пояснюється не тільки недостатньо юрмованими процесами мислення (абстрагування, узагальнення, класифікації що), але й праіспічио повного відсутністю навичок творення дієслів від однієї ірної основи за допомогою різних префіксів і різних твірних основ за помогою одного префікса.

6.Формуючш! експеримент був спрямований на формування словотвірних

!іііь і павичок, а сЗіуіс! утворення старшими дошкільниками дієслів за помогою префіксів і свідомого, активного їх ужішання в мовленні. Для цього ло розроблено експериментальну модель, що включала чотири іемопов’язані щаблі: ознайомлювальшш, комунікативно-діяльнісний,

делюючий, творчий.

7.Як засвідчили результати контрольного зрізу, коефіцієнт засвоєння ефіксальних дієслів дітьми експериментальних груп становив у старшій групі 67,8% (булоЗЗ%), у підготовчій - 71% (було 35%). Щодо якості засвоєння ефіксальних дієслів, то до високого рівця піднялося 25,7% дітей старшої і ,2% - підготовчої іруп, достатній рівень було зафіксовано у 45,7% дітей істого і 48,7% - сьомого років життя. Значно зменшилася кількість дітей із зеднім і низьким рівнями засвоєння. Так, на середньому рівні залишилося ,4% (було 40%) дітей старшої і 11,4% (було 44,6%) підготовчої груп; низькому : старшій групі 10,2% дітей (було 23,4%), у підготовчій зменшилося з 14,2% до '%. Організоване педагогічне втручання, спрямоване на активізацію вживання ефіксальних дієслів та розуміння їх семантики дітьми старшого дошкільного у, не тільки сприяло запобіганню помилок, а й дозволило дітям ще до школи їлодіти практичними словотвірними вміпнями й навичками, усвідомити звотвірну роль префіксів, зрозуміти семантику дієслів руху, дії та стану.

8.У процесі дослідження було виявлено, що засвоєння дітьми правил гфіксального дієслівного словотворення проходить певні послідовні стадії, як-

збагачення та уточнення семантики дієслів руху, дії, стану, дієслівних

префіксів, формування образного узагальненого поняття “префікс”, усвідомлен дітьми словотвірної семантики; активізація мовлення дітей префіксальнш дієсловами на спеціальних заняттях і у вільному спілкуванні; ознайомленій моделлю префіксального дієслова та формування вміння добирати слова моделлю, створювати модель префіксального дієслова; реалізація та закріплені набутих словотвірних знань, умінь і навичок як у творчих завданнях, так і вільному спілкуванні. Словцівірш вправи сприяли збагачсшпо слсзіпг лексичними одиницями з похідною основою та реалізації нормативи практичного аспекта завдань програми щодо вікових мовленнєвих знань, уміні навичок у дітей стзршого дошкільного віку.

9.Ефективними в активізації мовлення дітей префіксальними дієслова!»

виявилися такі педагогічні умови: активна мовленнєва діяльність, зв’яз<

мовленнєвої практики з роботою над граматичним поняттям, поетапність у різні видах діяльності, варіантність мовленнєвого матеріалу в процесі ознайомлення префіксальною семантикою дієслів у казках та вправах, насиченість завдаї позитивними стимулами.

10.Дослідження дозволило простежити деякі закономірності засвоєні дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксальної типу: оволодіння дітьми моделями словотворення залежить від ступеї включення їх у предметно-практичну діяльність; практичне засвоєння дітьм словотвірних знань, формування відповідних умінь і навичок щодо оволодію елементами словотвірного аналізу залежить від розуміння дітьми сем префіксі їх словотвірної ролі та мовленнєвої активності дошкільників; усвідомлені словотвірної семантики префіксальних дієслів, рівень здатності дошкільниікв р рефлексії - від розуміння і вживання в активному мовленні префіксальнії дієслів; словотвірна й семантична правильність залежать від знання та ріві розуміння семантики дієслів дії (руху, стану) і від обсягу активного словник дошкільника, темпів його поповнення та широти використання; оволодінн лексичною узгодженістю придієслівних слів і префіксальних дієслії дериваційними нормами обумовлюється послідовними стадіями засвоєння дітьм старшого дошкільного віку префіксального дієслівного словотворення.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо в пошуку шляхі засвоєння дітьми старшого дошкільного віку словотвірних моделей різного тшг спроектованих на різні частини мови.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях :

1. До питання ознайомлення дітей дошкільного віку із семантикої префіксальних дієслів // Наука і освіта.-Одеса, 1998.- №3.-С.78-81.

2. Дидактичні вимоги до засвоєння семантики рідної мови дітьм дошкільного віку // Професійне становлення педагогічних працівників 36. наукових праць. Випуск 5.- Київ-Запоріжжя, 1997.-С.203-207.

3. До проблеми ознайомлення дітей із семантикою іменникової та дієслівної лексики на народознавчому матеріалі // Творчість: ідеал і принцип педагогічної діяльності / Зб.наукових праць,- Київ-Запоріжжя,

1998.-Вші.8.- С.І42-145.

4. Лінгвістичні засади словотворення : вступ до проблеми // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мпвлеіптя / Зб.ттаукпвцх праць,- Київ-Запоріжжя, 1 998.-Вил. 11 ,-С. 54-93.

5. До проблеми семантики у психолінгвістичній літературі // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення / Зб.наукових праць.- Київ-

’Зпггл«;.,-..-. іппо тз11 пте о/п

чіШіирітЛУЛ, 177U," иші. X і .

6. Лінгводидактичні дослідження дитячого словотворення // Шляхи розвитку здібностей у дітей дошкільного віку / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Київ-Запоріжжя,

1999,- Вип.іб.-С. 105-112.

7. Семантичні аспекти словотворення - засіб розвитку українського мовлення дітей-допжільників // Українознавство у педагогічному процесі освітніх установ / Зб.статей Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ,1997.-С.141-144 (авт.2с.).

8. Ознайомлення дітей із семантикою слів як засіб розвитку мовлення дітей-дошкільників // Ешонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі : сутність, реалії, конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXI століття / Тези п’ятої Міжнародної науково-практичної конференції,- Чернівці, 1997,- С.122-124 (авт.2с.)

9. Особливості розуміння семантики префіксальних дієслів молодшими школярами // Взаємозв’язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності / Матеріали Міжнародної науково-практичпої конференції.-Рівне, 1998,- С.160-162.

10.Деякі семантичні аспекти розуміння префіксальїшх дієслів дітьмп -логопатами // Актуальні питання практичної психології та логопедії в закладах освіти та охорони здоров’я України / Матеріали міжгалузевої науково-практичної конференції,- Харків, 1998.- С.53-55.

11.Реалізація принципу гуманізації роботи з засвоєння семантики дітьми дошкільного віку // Розвиток пізнавальних здібностей дошкільників і Зб.наукових праць ПУДПУ ім. К.Д.Ушинського.- Одеса, 1998.- С. 45-48.

12.Вчимося мови та розмови або Українська разом із матусею.-ЗапоріжжяЛросвіта, 1999.-33 6с.(авт. 100с.).

Лопатинська H.A. Активізація вживання префіксальних дієслів і розуміння : семантики дітьми старшого дошкільного віку,- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук : спеціальністю 13.00.02.-теорія і методика навчання ( українська мова) Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) іі К.Д.Ушмнського, Одеса, 2000.

У дисертації розглядаються особливості засвоєння дітьми старшої дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблеї експериментальна технологія засвоєння префіксальних дієслів спріии формуванню системності знань у старших дошкільників і охоплювала та компоненти: спостереження і сприймання семантичної ролі дієслів руху (ді стяну), виділення і у?ягя.тьн?ння істотних ознак префіксів Т2 їх узгодженість прийменіпшами, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії і стану, виконання вправ на закріплення, що передбачали включення одержані знань у мовленнєву практику. Встановлено і охарактеризовано рівні, стаді педагогічні умови, тенденції й закономірності засвоєння префіксальної словотворення дієслів.

Ключові слова : словотворення, словотворча семантика, семи префіксі активізація.

Лопатинская H.A. Активизация употребления приставочных глаголов понимания их семантики детьми старшего дошкольного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наз по специальности 13.00.02.- теория и методика обучения (украинский язык] Южно-Украинский государственный педагогический университет (г.Одесс им.К.Д.Ушинского, Одесса, 2000.

В диссертации исследуется проблема активизации употребления глаголе приставочного способа образования и понимания их семантики детьми старше] дошкольного возраста. Разработанная дидактическая модель включает четы; взаимосвязанных этапа: этап ознакомления дошкольников с семантикой глагол< движения, действия, состояния и семантической ролью приставо коммуникативно-деятельностный, моделирующий и творческий эташ Реализации технологии усвоения дошкольниками приставочного глагольно] словообразования способствовала разработанная система речевых ситуаци которая включала одновременное ознакомление с парами антонимичнь приставок; мотивация речевой деятельности содержанием создашь лингвистических сказок; моделирование с помощью схем, упражнений і кодирование и декодирование образованных приставочных глаголов в контекст речевого высказывания; применение приобретенных словообразовательнь умений и навыков в свободном речевом общении и творческом рассказывании.

Учитывая принципы индивидуализации и дифференциации обучения, цдактическая модель способствовала формированию системности знаний у гарших дошкольников и включала такие компоненты: наблюдение и восприятие гмаптнческой роли глаголов движения (действия, состояния), выделение и бобщение главных признаков приставок и их согласованности с предлогами, ерепесение словообразующей модели глаголов движешга па глаголы действия и зстсятшя, выполнение упражнений на закрепление, которые предусматривали ключение полученных знаний в речевую практику.

В ходе исследования было выявлено, что усвоение детьми приставочного хаголыгсго словообразования проходят спрсдслспкыс последовательные стадии, именно: актуализация знаний детей о словах-действиях, однокоренных словах, гагольной основе, обогащение и уточнение семантики глаголов движения, :йствия, состояния, глагольных приставок, формирование образного понятия фиставка”, осознание детьми словообразовательной семантики; активизация :чи детей приставочными глаголами на специальных занятиях я в свободпом ¡щенин; ознакомление с моделью приставочного глагола, формирование умения >дбирать слова к модели и создавать модель приставочного глагола; реализация закрепление приобретенных знаний, умений и навыков как в творческих дачах, так и в свободно?,? общении.

Разработанные словообразовательные упражнения способствовали ¡огащетпо речи лексическими единицами с производной основой и реализации |рмативно-практического аспекта в соответствии с возрастными языковыми и чевыми знаниями, умениями и навыками детей старшего дошкольного зраста. Существенно повысился коэффициент усвоения приставочных аголов; положительные изменения наблюдались и в уровнях усвоения детьми агольной лексики и словообразовательных моделей; значительно возросло личество детей с высоким и достаточным уровнем усвоения. Сравнительный ализ качественных и количественных результатов в усвоении приставочных 1голыгых моделей дал возможность определить следующие закономерности : Зота над смыслом приставочных глаголов способствовала решению задач ззнанного и практического овладения родным языком, развитию мышления и ш; роль экспериментального обучения наблюдалась в умении детей старшего школьного возраста образовывать производные глаголы с приставками без зры на речевой анализ предметной ситуации; благодаря целенаправленному 1агогическому руководству были созданы условия для эффективного гадепия дошкольниками языковыми закономерностями в области шообразования, развития их чувства языка ещё на этапе формирования >вичных грамматических представлений.

Во время обучения детей приставочному глагольному словообразованию ни определены условия, оказывающие содействие эффективному

формированию словообразовательных умений и навыков, а ымснно: активы; речевая деятельность, которая основывается на заинтересованности детей познании нового, самостоятельности в процессе обучения; связь работы н;

ГраГушаТИЧССК1ш ПОНЯТИ£М С рёЧСсиИ Пр&KTiIKOilj ^ СЁОСИИС СМЫСЛОВЫХ ПрИЗНЗК!

понятия; включение нового понятия в систему ранее изученных, вариантное материала в процессе ознакомления с признаками понятия и в речевь уТГрйЖНсНИЯХ.

Технология усвоения приставочного глагольного словообразоваш старшими дошкольниками способствовала осознанному, свободному, точному уместному употребленшо словообразовательных моделей соответствен! семантическому значению. Эго дало возможность развить точность словаря, ч-в будущему обеспечит успешное ycBoeinic соответствующих разделов Kypl укра1шского языка в начальных классах, правил орфографии и предотврап появление у детей семантической дисграфии.

Ключевые слова : словообразование, словообразовательная семантик семы приставок, активизация.

Lopatinskaya N.A. The stiring up of using of the verbs with prefixes ai understanding of their meanings by the elder pre-school children.- Manuscript.

The thesis in order to receive the candidate’s degree of pedagogical sciences I spesiality 13.00.02 — Theory and Methodology of Education (the Ukrainii Language).- South-Ukrainian State Pedagogical University (Odessa) aft K.D.Ushinskiy, Odessa, 2000.

The peculiarities of learning of the verbal word building with prefixes by tl elder children under school age have been studied in this thesis. It also has worked о experimental technology of learning of the verbs with prefixes by the elder pre-scho children. This technology promoted to forming of systematic knowledge of the eld pre-school children. It included such components: observation and perception of tl semantic role of the verbs of movement ( action, position), attribution ar generalization of considerable signs of prefixes and their grammatical agreement wii prepositions, transference of the word-building model from the verbs of motion to tl verbs of action and state, doing exercises for appointing of knowledge which includc all obtained knowledge for speech habits.

It determined and described levels, stages, pedagogical conditions, tendencii and regularities of learning of the verbal word-building with prefixes.

Key-words : word-building, the word-building semantic, sema prefixes, stirinj