автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Дидактические основы применения обучащего телевидения в преподавании физики в средней общеобразовательной школе

Автореферат диссертации по теме "Дидактические основы применения обучащего телевидения в преподавании физики в средней общеобразовательной школе"

ОДЕСЬКИЯ ДЕРДАВНИЯ ПЗДАГОПЧНйЯ 1НСТШТ 1м. К.Д. УШНСЬКОГО

РГВ~о7

• , На правах рукопису

РВДЬКО григор1й бецалевич

ДЭДАКТИЧН1 ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ТЕЛЕЗАЧЕННЯ У НАВЧАНН1 Ф13*-1Ц1 У СЕРВДН1Я ЗАГАЛЬН00СВ1та1Я школг

• Спец{альнгсть 13.00.02 - методика викладання фхэика-

азг0ре5ерат

дисертацг X на здобуття паукового ступеня доктора педагогччних наук

одеса - .1993 р.'

Робота виконена на кафедр1 методики виклада»шя ф!зики та Т2Н Одеського Державного педагогичного шституту 1М. К.Д.Ушинського

0ф1цхй1И опонанти: доктор ледагог!чних наук,

профвсор Бугайов Олександр 1ванович

доктор педагог1чн;и наук,

професор Сергеев Олексадцр Васильович

доктор Т8хн1чних наук, профвсор Спок!йний Юртй Юхимович

Провхдна орран1зац!я - КиХвсышй.Державний педагоНчний

ушверситет 1м. М.П.Драгоманова

Захист в!дбудотьсл 'ХЮ/ТЬОг/р., 1994 р. у год.

на засгдшоп спец1ал1зованоХ Ради Д 068.24.03 при Одеському Дермшному ун1верс1тет1 1М. 1.1ЛЬчшкова /270100, и. Одеса, вул. Пастера, 27, ВД1ф, Ш/.

3 дисертац1св кожна ознаПомитися у науковхй бгбл!отец1 ОДУ.

автореферат роз! слано " /«£ "___• ос. Ьн 5С-___ 1994 р.

Вчоний секретар спец1ал1зовано1 Ради кандидат фхзико-математичних наук, . ,

ддцвнт. Су^'^ С'В' НЛРГ^Г

ЗЛГ/ЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА ДСИ1ДШ1НЯ '

lieo5xi>iicib перебудоЕ'.! середам! ажолк тапер очйакдна. В (пльшостг K'pulri бусаагс СРСР чи прлЛпят, чи готусться заксн • про освхту, ств^рвогься нова 11 кснцопц1я, иводяться нац1ональ-di та загальногу;«ан!тарн1 елеьмнтн. Однак зео це на повинно су- • проводжуватися вхдмобою б1д усьаго позитивного, 40 з5удоЕано покол1шямн вчитолхб, фгзнками, мотодистадс!, авторами .шдручникхв, .■ кшофгльмгв, учборих телепередач.

В останнг роки, в педагог!чнгл лК'ератург батата лл^уть про . сучаснт Техшчн: засоок. Cav.i по со5 i вони nachcni. ПеоЗ.адн*) umith Ix застосувати, знати ix фуккц! I та правила карлстуиашш ни,/.,!. Ц{ правила, разом з засова-'.:/, сяладавть метод rioX чи IH-JÜ роботи. Bei тохнхчш засоби по Г/. пластивостях : характеру !:< застосувашш ¡.¡окна, ¡¡а наг логляд, звестп до просто! класиф:ка-цг!:

- cneqia/iioJD&ii ТЗ /дхапроекткр, rpa.*otipjei:rap, у.агнгто-фонта in./ кнконузть, як правило, адноаспектн1 £уг!кц1!;

- yaioepca."bHi ТЗ /телоЗачення, ECU та гл./ г.иконурть склад-ну сукупнхсть ргзних функцгй. ■ . '

Прээлема органхчного з'еднання високигс наукаsoro рХЕпя ос-в!т:; з застосуиакнял телебачення в учЗово-зпхоЕИоуу. лроцесг эа-гострэсться трьома основ.чкки ооставкнами, цо Б1Др1зняэть сучас-ний стан розвитку учЗового толебачення вгд часу, 40 минув.

По -перге, навчальнг толебачення /НТВ/ на УкраГнг стало д:?.сно масовиы, а розвиток теленхэхйнр! тшайкл створив передунови для форлувания единой систем« КТБ да середньоГ загадьксзсвггньоУ .

школи.

Ио-друге, у зв'кзку з введениям нэбих програм з ряду пасх ль-

- г -

кхх продмзтхи /налри.чл.'у;, э фгзяки/ та створзлняы иовоХ гшнцеп-д13 ф1з/чнЛ па. Укра1н1 пхдсиленх вимоги да НТБ цо до

газуалхзащХ 1чатер1ала, по шклредметних зи'язках I профор1снта-ц11 учн13. Значит техшчнх "а творчх можлквостх телеоачиння доз-ьоляють в;;р:ы/.ти проблему вхд::ов1дност1 зи1сту оасо51в та методов навчання та виховашш зи.чогам самого зиття.

Со-трате, до зоен1^.пх фахторхь, цч визк&чахи-о иодальший рсзшп'ок НТБ, вхднос;;т:>ся обумовлентсть цього процесу ссхцаль-

иыцы/у. е наагя кра!ш.

Таким чином, НТБ с ввдповхддю на соцгальний запит про роз-елтс:' школи, тому с,о вино псрлд з засобамк .масово! хнфзр-

* стае активном 1 г.истгйакы пог.'Лчнкком вчктеля, сш'1 та .суспь-.ьстпа.

Аналхз уцЗового процесу а ф1зик::, яклг; здхйснил!! в.перг-од з 12ио р. по Х9£2 р. в школах ОдеськоХ о5лст1, Кл1ва, .¿оасви та Леяхнграда сзхдчить про те, 1ц0 вчителг це но ¡.юнуть добнтися .творчого застосуван;-:я зпань учнгв для пояснения принципа робота дослхдауйшшх об'сктхв для одержашш запланованих тахщчних ре- . зультат1В.

*. В силу ряду об'ективнкх причин /кодомача учбовыо часу, позначна кллькхсть обов'язкових екскурс!й I неаб/дднлх учбових кх— нофхлылв/ утруднонай щс зе'язок спального навчання фхзи'цг с су-часкмм вкрибництБоы; учбова 1нфурмац1я недоетатньэ оперативна та доказоса, безспстемним часто ииглядао зь'язок рхзннх :.;етод1в, •фору. I оасобхв впкладанля та вчення, нодоетатня и;е в1зуалхзад1я значкаI частика учбового маторхала. Вивчення иллххн усучеиня цих дедрлШв но~:и/|учо пр::вод> ть дослхдиикгв до вгдаукуванля нових россрвхв глдп-.^екнл якосп навчашя. .Одним з ¡шх стало використал-•аг, НТБ, яко г«:о свогодш успшю шливае на ¡пдвицення паукового

р1вня викладання ф1зики. /На Укра!н1 га ¡роке внкористакня НТВ безпосередньс на уроках не припнняеться вже бхльше 20-и рокхв/. Таким члном, тема дисертац1йного дослхдаення актуальна I в1дло-в!,цас вимогам держави та суспхльства до педагогично! науки.

0_5_^_в_к_т дослгдження - зшсористання телэбачення в учбо-во-вихопнс>му лроцэсх з ф1зики в загальнооо51тнгй середнхй школх.

П_р_е_д_м_в_т дослгджсння - рхзнг форми органхзац! Г та застосування НТВ та 1х вплив на результат навчаняя г вихованяя уч:ив ка уроках фгзики в 7 - II класах загаяьноосв1тньо1 школи.

Автор дослгдаував особливостх об'екта б налай кра*н1 та за рубежал, внвч.чв практичний досагд рибгтнчкхв рздакцгй учбоьих програы г Бчителхв-практикхй, провхв рхз.чсмачггний та багатопла-новий подагог1чний експериизнт та на пхдставг одерсаних результата офороглявав талу г_|_п_о_т_е_з_у: ЕИКОртстання ефгрИОго те-лебачения та вхдзозапису створить оптииальшш зм1ст I структуру урокхв ф1зики, якщо:

1. На пхдстазх телехнформацг! здхйс.чити комплексная пгдххд до навчання учнхв фхзиц1, спрявчи бхльш с.фективноиу розв'язуван-на задач 1х-морального виховання. ■ • '

2. ¡!ри самостхЯчхй роботх учнхв э учбовой тзлехнфориацхео на лхдстапх -узагальнень. та вказхвок вчителя вхдбуваеться вивчення нового матерхалу, реалхзусться система вправ по фориунаяню выхнь та навичок В1ДП0В1ДК0 учбовгЯ програмх курса фхзики середьо" школи.

3. Викор'истозуяати но тхльки телевставки в урок, а I теиа-т:'."н1 цикли, цо ыотивуять вивчення ф1зики та 'вхдповхдадть потра-бач учнхв, допомагають 1х профзртентацг 1, розпитку штереса'.дэ фхзики та 1х творчих здгбностей.

Вкходячи э наведено! вище гхпотези, автор передбачав роэв'я-зати такх задач::

1. Визначити педагогччш уиови, при ягах найбхльш ефектнв-но реалхзуються функцх! НТБ при навчаннх ф1зиц1 в середн1й шко-

Л1.

2. На п:дстав1 системного шдходу визначити реяомендовану тематику ефхрлих телепередач з фтоики для середньо! вколи.

3. Розробити иетодичн! лрий.оми використаннл телепередач та IX й1деозапису на уроках фхзики.

■4. Визначити ефективн1сть НТВ у пор1вняннх з ыожливостяии хншу.л эасоЗхв навчадля ф1зицх в середнхИ школх.

Ризв'язування цих задач веде до досягнення цпп дослхдкення-зизкачення найб1льш ефективних в уыовах ур^-ку ф1зики форм орга-нгзащХ i застссування передач НТБ, сприяюч.их пхдащеига якостх значь та фэриуБбннв уыхнь та навичок учбово! прац!. НаЦб1лъш природное послхдовшстю eraniB дослхдження ми вванали:

1. Злвчення та критичний анал1з спец1ально! педагог1чно! та иётодично! Л1тератури.

2. Яорхзняльний аяал1з учбових програм i тдручаиихв э ф1зи- ' ки /IS60 - IS/90 p.p./.

3. Aafxria сфэктиЕностх засгосування НТБ на уроках ф1зики.

4. Розробха зшету окрзиих передач та 1х цикл1в з фгаики та методик« 1х застосуванкя в сколх. * . •

•5. Експериыентадьна пэрев1рка цих розробок в роботi вчителя фхзикй по навчаннп та профор1ентадхI учнхв на уроках фхзики.

. Теоретично» ochobod дослхддень стали результат», одерчанх Н.41.С1ахиасвии, Д.Ц.Пресманои, 0.1. Бугайовнм, 6.В. Коршакои, Д.1. Долтаракои, P.I. Белелорои, матерхали конференцхй по НТВ, прзцг В.Г» Роэуиоьсьхого, (4.И. Розенберга, Д.1. Резшкова та in.

Дослгдаення проводились ' рхзшши _о_д_а_и_и: хсторичяий

аналхз застосування 1ГГЗ у ц1лях навчання фгэнцх, аналхз науко-во-иетодичноI Л1тератури, педагоггчниЯ анал1з змхсту учбових телепередач з фхзикк, ¡;етод графу, таблиць, дГаграм, графпсхв, узагальнення доев1ду роботи автора дисертацхХ на посадг вчите-ля фхзики СШ № 107 ы. Одеси та пост1йнсго ввдучого циклу КТЗ "Блакитний екран у класI" на Одеський студх! телебачення,■запасу бесгд екслериментатора з учнями, зйомки учн!в в кл&сх ка уроках, ачал1з вгдеозапису. Дослгджуючи ефективигсть застосування телебачення в розп'язувашй ф1зичних задач, були сконструйо-панх иодел1-накети для алал1зу ушв та иетод1в розв'язувакня. х1ерев1ряЕч:г ргвень знань учняии програмного материалу, одерха-них за допокогоп НТВ, ми переконувались, цо про це крзще судити . но кхлькостх засвосних 1стотних ознак пенять. КсаЬгцтяктсм пов-нитл з^чпь уи.иь. я нашо! точки зору, иокяа ввакати число, одер-хлну ПО Лирцул!: . А-

де Л, - кгльктсть засвоенкх ознак фгзкчного поняття, /? - загаль-' на к1льк1сть перовхрлсмих ознак, - /V- кгл'ькхсть учнхв, що вгдпо-вхдаать на запитання.

Однак, доц1льн1сть застосування НТВ в тЬ"; чи 1ншй педаго-гхчн1й с^уахд! на уроцх ф1зики не могла бути доведена тхльхи за допокогею ыал!зу одержаних значень коефхцггнта, б о необидно додатково вивчити деяк1 хншх категорхI, лкх характер!зувть дхяльнхпть людей. То.чу для доелгдгедая аспект!в НТБ, зв'язачих з учнем як елементом динам1чно1 системи керування «и авэриулись до математичних ыетод1В Еикористання розпливчатих категорий.

Н_а_у_к_ о_в_а н_о_в_и_з_н_а досл1дден!!я полягас в тому, що в теортI та практиц! викладэ-чня ф1зики в середнгй сколх.

впершз:

- розроолея! вииоги до телев1зхйного експериыенту на ряд1 Пр/.КЛаДХВ 3 ШИЛЬНОГО курсу фхзикк.

- Розроблена та перевхрена на практиц1 методика застосуван-ня НТВ для розв'язування задач та проведения лабораторло-прахтич-них робд т 3 ф1ЭИКИ.

- На шдстпв1 системного П1дходу виявлено: педагог1чн1 особ-ливост1 органхзац11 занять з фгзлки в уиовах застосурання ШБ, його основнх функцх! в учбовоиу процесх, рекомендовала тенати-ка еф1рних учбових телепередач для ргзних класхв середньо! школи. Обгрунгування ш.сця та рол! НТВ в стратегхI та тактлц1 гикладан-ня фхзики з ::раху5анням Г:огс рпливу на рза."1зоа:ю принципхв дидактики, спзциф1чних вимог до створення та викоркстання учбових еф1р~ них телепередач та 1х вхдеозапису ььтор в_и_н_о_с__и_т_ь но. змеист.

Теоретичне значения полокень, винесених на захист, полягае у виэкачэши педагог!чних оеобливостей х спеиифхчних дидактичнкх принциглв учбового телебачення, в розробц1 наукових основ методики його орган1зац1" аа ьккористання в загальнооевхтнхй серед-пй *школх* Бисока тЬормативнхсть телебачення як каналу зв'язку та його пирога можливост1 реал1зацх2 принципа унаочнення зроблять шлях кавчання О'хлыи простим, цо е необх1дною уыовою активно! 1 цхлеспряиовано! учб0Е0)[ дхялыюсти ш::оляр1в.

¿5_з_т_о_в_о_:п_о_г_1_ч_н__о_п основой досл1дженнл.е шдх1д до учбово-внховного процесу на уроках ф1зикн.як до дгяльностх'вчите-ля та учн:в, вкзначення рол1 I мхеця учбового телебачення в про-церах абстрагувашш та конкрзтизац1Т понять. »'

А11 лроаналхзувалн тематику учбових те-леп^рздач з ф1зики в багатьох краТнах св1ту I лрийшш до висновку, 1до дослхд на телз-.окрьн! доцхамо демояструвати, ккщо досягиена рхьмовага ^ха; зобра-

:кеннли та супрогодгкугальнпм тексток. I цз неоЗххдно було тек

д0сл1дити.

Структура дисертац1Х: *ступ, чотири глази, заключения, «Яь-ЛОГрафГЯ.

ОСНОБШЙ ЗМГСГ ДИС1РЩ11 ■

У еступг оогрунтовуеться актуалькхсть дослхд^ення, фг.риулю-ються його ц1Л1 г задачг, визначовться иетоди роботи, наукова новгзна, теорнтпчне та иуактичке значения п результат:в, форчу-лвються деп:п положения, виносяться автором на захист.

В п о р ш I !1 г л а в I - "Анол1з лхтературних даерэл : практичного досв1ду використання учбового тглебачення в середнЫ • глгол:" - проведено критпчниД огллд теловхзх,'!«:« передач з фхзикп в рхзннх краХнах та каГ;'5хх.ь'л ек-:;лпвих публткацЬ; г проблей НТВ.

Твзрдаення при те, цо головины даерелоя хнформац11 е учбово-иу телебаченкх с зображення,уквляеться досить важливин : Ехр-ниа у якостх загалькоу телденгдхХ пгдходу до створення с внкормс-тання телепередач з фгзикн. Само фхзику ¡Ялыахсть дослхдникхв та -ачителгв впеяалть найб1льа " телев:з1ини.ч" учоовим продчетиа.

Однак ряд ьчителхь це ко вкхють користуватися телей13гинов .хнфорцшдгев. Справа тут в тему, 40 гонуе розрив теорхса та практиков НТВ. Бчителг не заЕжди правильно реалдзують еляхи.вчен-ня, розглядапчи Хх у вхдривх один в/д одного. А педагогична хдея тут виразна: телебачення ноже цх шляхи врахузати та об'еднати.

Перапй шлях - плях засвсекня - визначае ретельний г*хдбхр телехнформац!I у суворхй в1дпов1А..рстх з-учбовоп прогрузи. . .

Другие - тлях вхдкриття - стая ьожлиеии заздяки хфоблешпй структур! передач, користуячись яков ведучий та зчитель в к л ас. г . можуть'стимулшати тзорчх пошуки учн!з, спосторз.гення та дослхд-

гения ртэн'.ц; ябщ.

Тре'.'1й шлях - шлях переяивань - П1дсил»егься зав дики сильному емоцхйноиу галиву телебачення, викликаноыу вдумливиы П1дборои та Х'радгц1еи його техн1чвдх та творчих засоСНв.

Четвертой шлях - шлях дх3 — рсал1зуеться ыожлиеостяци беэпо-середнього вхдтзореннз показаних на телеекраш рхзн х явиц та складних процасгв, ртэних виу1рювбНа га бхсперииентхв, що стали

доступкици.

На лгдстаЕ1 анализу спецхально! Л1терчтури ш; вваздеио, ¡до до НТБ в б!льшост1 кра!н свхту зараз птдходять як до учбовоТ сис-теии, головною иетоп якэ! с рхвний-доступ до телев131йнот освхти та сп1вв1днэкеная цге£ слстеми з потребами сучасного суспхльства.

Здхйснення цге! иети зв'язакэ з до с туг ¡-и с тю ресурС1в I так1»х техл1гцс:х аспектхЕ, як експзримент, серодов:1Ш,е 1 ¿ас. Лриродньо, 40 в кра!нах з рхзнии рхвнеи соц1ально-еконоихчного розвигку Ц1 проблещи ставились та розв'язувались по-р!зному.

В школах СМ НТБ знаходить олроке Еикористання. Лроблеип ор-ган1зац11 роботи освгтнхх телзстанц1й в Аыэрпцх бхльш 500/ . ьадносяться до галуз1 ¿марикаксько* педагог1ки, що хктенсивно розвиьаеться. Це "педагог1чла технолог1я". II предыит - конструю-зешя та псшуки шях1в найб1лыд рацхонального викрристаиня сашх р1знкх техн1чнкх засобхв: лхнгафонних к&бшетхв, радхо, к1но, иахчптних ьалпсхз, навчанчйзГцашия, ЕОМ х- тёлебаченая. Ряд дослхд-. ницьких проектхв, надрукованих в осгашх роки, спрдиоваиий на роов'язуваяня такого роду задач. Проект, шдготовлений Шенично-Заххдноп педагогхчнос лайораторхеа включае з собе бхлыл ста теле-ахзхйних прэграы /з них б1ля 25 - з ф1зики/, розраховаких на один учбовий.рхк. Це, пзршиП в С1ЕА педагог1ик..й проект, реал1зац1я якого ,эд:лс.иэйться зт стучних супуткик!» Зэилх.

¡{рш зоенгшьо! /ефгрног/ еистеии НТБ, тут- строка розпов-спддет "Бнугр1Ш11" /закшекг/ система, яхх викоркстовують В1де.>-зописи, цожна деионструвати в будь-яки/. учбэвиД час в шкхль-ному каЗгнет1. С серед телепроектгв : так:, як1 калть на уваз1 орган:зац1» та вккористания оберненого зв'язяу.

У пхдсумок сказалому р Ц1й глав: можнастверджувати:

1. Специфгка фхзияи як учбового предоету, П експери«енталь-на сугь I велнчззн" значения з сучаснхя техихцт. - асе цо дозволяе ввшхати телебачеяня ефехтавшш засобон пред'явлення учбоэо! 1н-форцацгх ла урокпх фгзикн. Це доведано I реализовано в наахл краТн: 1, бгльы того, стало основою розвитку КПЗ в навчанн! ф1з::-ц! в багатьох'красках свгту. Адвкватнхсть телебачення зкхсту фх-зичноТ осв1ТИ обгрунтовала, на наш пзгляд, це I тли, -¿.о фгзика I телебачення стал!: об раз ада какого :хкттн та вш:ивпэть на нього ду-жэ рхшуче.

2. Бгльахсть передач з фЬиги у р.чдт кра!.х /УграТна, Лольца, Ух-орс^ина/ вхрно ор1ентован1 для допомоги вчитело, а не для його эаи1ни, едало використовупть рхзнонаштк! мэтодя та прииски для унаочнення навчыик, але I тут- типовимй ^едолгкаш мояна ввадати: накопичення ново! хнфориацг Г заагсть стлг/лдвання та розкриття "неханлзму" процесу вхдхриття, слабхе викоркстання телематерхалу для розв'язуванкя задач виховання та лрофорхенгацх! учнхв на уроках. Навгть в наПбхльш вдалих пзредачах порушусться наугозий метод птзнання /ыова Яде про сгсладов1 цього методу: вивчення но-вих проблем, формувакня гдеЯ для 1х пояснения та 1х «экспериментальна перев1рка/. •

3. В таких храТнах, як США, Японхя, Англтя, Няиеччина та 1н. б1льшхсть пэредач оргентопако на 1спити. 1х зихст I фораа орган!-зацхУ скорше тренушь память, нхк роэвивалть розуа. Крш тоге.

Та прагматичнхкть нз дозволяе внкорнстати иохивостх телебачен-нп для деионстроцх 1 наукових основ сучасного ьиро^кицтва.

4. В багатьох -дослхдаенкях проблей методики учбового теле-баменнк ираховусться прям: наслхдхи, зашсть итдстрочених, I ба-гато з того и;о написано, груктуеться на випадкових результатах без врахуааннл осо^ливостеЛ сприйняття телеа1з1йно! хнфориацх! та матеиатично! обробки рззультат1Б. До цього часу нэ розробленх нетодичнх релоиендзцх! до учбових телевхзхйних передач взагалх

х з фсзикн, зокрема.

5. Нздостатньо, вивчена роль телеьачеккя у Езасмозв'язку з 1ншил; засоба-!и навчання ф^зицх б середн1й пяолх, ъ органхзацх!

'учбово! дхяльностх школярхЕ та оптиа1оацх1 педагогично! д1яльнос-вчитоля ф!злг:и.

6. Яозитивнки га перспектиьнии слхд ■Бзакати тенденцию роз-витку вгдеотехнхки "у сполученнл з ЕО.,1. Каг:учи про в1деотохн1ку, ки маомо на уьаз1 Ехдеоиагнхтофон, телекамеру,та вшидний пристрой - телавхзор.

7. Аналхзупчи I порхвншта тематику учбових телепередач а •ф1зики Ршксько!, Ки!псько1 та Лешнгрздсько! студ1й телебачення г

1960 р. по 1989 р., ни приходныйдо висновку про те, що при хснуг-чих розбххкостях у вибор1 тем, особлизс. г. осташ1й час, чхтко южна просдхдитк позитивну тенденции створення циклхв передач. Тепер рсзв'язугання осковних задач учбово-гвиховного- процесу мозлисе тхлыси-при умов! ц!леспряиованого вккористання вчителеы вс1с! су-купкостх иетодхв, засоснв та прикопив иавчаннк. При цьону ни ви-ходили з того, цо телебаче.-и" як засхб лавчання фгзицх вхдбираеть-ся та оцхнзеться не як елеиент уроку, а саыостхйно, а врахуваннт' ¡юго Б1Дпов1Дг£ост1 аадуыу уроку та цхляи викладання тгсЗЕ чи хнио! тони пильного курсу фхзики. Т&киц чиной ыохна прослхдити тагу

педагог 1чну схему еиххдних поло-.ень, що торкаються передач НТВ на уроках фхзихп: звдач1 пикладщшя ф1зикк в середнгл скодх - дидактична, вихоЕна.профоргснтащйка - задум уроку - вибгр засоб1в, прийом1в I методов навчання /х серед них - НТВ/.

Ка пхдставх есього цього можна стверджувати, ф з'ясугання ступеня визчення великого кола питань теор11 та практики учбового телебачення на уроках фхзики визначае змхст подальшого досдхдаен-. ня автора, а тако:х шляхи перевхрки х впровгдження Гюго результатов у практику середчьо! загальноосв1Тньо" пколи. Щ дослхдкенкя повиннх привести, пера за все, до визначення М1сця та рэлх ¡Па на уроках фхзих» в икол1, тобто до' формулавпння дидактичних основ методики застосування учбогзсго телебачення у зикладгннх фхзики.

У другхй глаз1 - "Ледагогхчш особлиэостх орган!зац11 учбс-вого телебачення з загальноосв1ТИ1й середн1й икол1" - на основ* методхв виборхи х варгацхйно! статистики проведено пхдрахунок ефэктивностг ряду учбовнх телепередач, в результат! чого вдалося всталовити так! педагог1чнх особливосй учбових телепрсграм в сэ-редн1й иколк наочнхсть, актуалы-йсть, достов1рн1сть, емоц1йкхсть, "телев1згйн1сть". Кажучи про наочшсть в НТВ, ми маемо на увазх, по-перше, "те, що кезалезкно 31Д положения об'ектхз в колх зору лз-дина може розшзнати 1х форми. Ло-друге, для розпхз.чаваннл об'ек-ту у телекадр1 нема несбх1д;'->стх фхксувати його чи обводити очи-ма ко.т.'^тр. Це положения шдтвердкуе факт значноХ швидкост1 спрнй-мання учнкми тих об'ект1в на телеекраш, г. к г ранга були 1м вгдомК По-тротс, тзназання об'екта на телеехраж залечить В1Д його на-хилу. Справа в тому, що немодна нахиляти об'ект, що демонструпть у кадр1, на камеру чи вхд не1: спотвореннл об'екту дуяз значив, х його ваяно шзнати. Нахил прчладу по горизонтал1 робити можна. Бажано ставчти об'скти у вертикально площинх на ргзжх в ¿дета -нях один вхд одного, ала не бхльше 5-8 см по ступенх Тх пагля-

!:cctí в демонстрацхI у косному конкретному зипадку.

Четперте, для ефектквного сприйнаття роз.'-iipÍB нового oí'ситу, цо демонструеться за допомогоо телекамера, враховуачц .мал! розшри телееярану, слхдпо^хпнвватн г.ого з об'ектом, яки л он учн: добре знали.

.Л'ятв, показана;'! об 'с:<т пхзнаегься по одному з paaici "зш:л-санлх" шаблонп, як1 5:льа за все Яому хадповхдыоть.

¡Посте, при умов: влкорлсташя телебачення поясшзвальн/.Я текст до те л е з о 5 рачения повинен бут г. зшцений в час1 в t дно сна йога демонстрант та лочлнат/.ся через 10-15 секунд пхсля появления хлд-повхдгк! "карт/нк'/.''. Та vi пэбудэва передач! шдсллхс Ьда^дуаль-ну та колективяу увагу учшз, 3Íepirae Тх ст!йкиЯ хнтерес до теле-хнфармзцх!, позитивно впливас на якхсть засвосння- учбового материалу.

Ведомо, що цхлх навчання кожуть бути досягненх лице внаслг-доя достатньо ефехтивно! niзнавальноY д1яльност1 учнхв. Тому ви-рхпальне значения при оцхкц1 дидактичних мояливостей телеЗачення ипать:

. а/ осоЗлиеостг системи передач i учбового катерхалу, як.1й треба засиоЗЕти, коли на виклккае сушхву лого актуальность;

..б/ pojiij толебаченкя у пгдвиценш доказовостх, та досуов1рнос-!H$opr"ujiI, щг> передаеться. - .

1нтограцхя вказан их фактор^ е достатньою передулобею до , створэння тзнавалздого хнтаресу. учн1в до телепередач з ф1сики üoai'ani та до' кагерхалу конкретно!.передач!. Актуальность i досто-bipnictb фхзичнкх значь, г^с повгдомлыугься по тслебаченню, слрия-ють,створенню суперечностей uix ранiс з*удс шоп■системою уявлень учня upo нагколианю д!йсн!сть"! ноэими важливша для нього значу-rptvH фактами.

3 втратса актуальное^ та достовхрностг учбове телебаченнп втрачае свое обличчя х внаслхдок немлнучо! втрати учбово! шфор-мацх! гпдчас трансляц1I но т1льки не эможе досягиутк поставлено! кет» навчання, але часто негативно в1дбивасться на органгзайх! учбовоГю процесу та керування пхзнавальною Д1ялькгста учшв. Шд актуальною НТВ у викладаш-а ф1зики, наприклад, ми розуше-ио :о Т1льки вклнчокня в передачу ;/атер1ал1в нових дослхд>:;ень у фхзиц1, алч й пок-з сучасних аслектхв використачня на практицх законхв та яв;сц природи.

Дсстовхрнлсть систем» НТВ у ьиклзданнх фхзикн досягаеться простотой, яснхстз та природахст», якх базуються на рхвнх разумно! та доступно! строгости. Все це мае • : ч.,'п --п ?т;:1:с» V пулсту, ало й до структур» будош матсрхалу в передачах, де роб-ляться акцэнти на голознх принципов! хдоГ, де боьша частина часу видхляетьсл на огляд основних методхв I фактор™, за ради яких передача створявалась.

За час передач: учк1 проходять 4 емоцхйН1 фази: настрою, збудження, адалтацх! I спаду,

ириродш.о, що найб1льи продуктивно тзнавальна дхяльнхсть учихв проходить П1Д час третьо! фаз и. Однак, тут дуже важливх так1 фактор»: спхвБХДносення за часом мхж першов та другое фаза-' ми, момент початку та тривалхсть друго! фази, момент переходу до третьо! фази та П тривалхсть, початок I тривалхсть р1зн»х ета-П1в емохцйного спаду.

Зазх емоцхйного настрою завзди В1дп0в1дае початок телепередач!. Тому на початок СЛ1Д вхднести падри, як! приз.чаченх для . введения учн1в у в1дпов1дну обстановку.

Аналхзуючи складов1 частот е?.юц1йност1 телобачення з фхзи-кн, ыонна зробити цхкаяий висновок, що "сила пореживань" ¿-чахв,

викликаних телевхз1йно» учбовою 1нфориад1сю, зизначаеться ступеней врахування психолого-дцдактичних особливостей телебачення: наочиост1, актуальности та достовхрностх при позитивному впливх на психику кожного учня р1вня телввхзгйно! коыушкац11. Збхр да' них для оц1нки якост1 /р1вня/ телевхэ1йно1 коыун1кац1Х ми проводили на иатерхалх учбових телепередач "Взасыодхя Т1л. ¿¡аса" /7 клас, УТ/ I "Закони електромагнхтно! 1ндукц1Х" /II клас, ЦТ/ , за допоыогою такоК форми.

Збхр даних для оц!нки р!вня комунхкацИ

о X

>3

о л X

5

Еч . о

О

о я

Я °

О* 'К'К

■м р. р.

«5 >»'3

о

В-

8

о л X

Й ь о

3

о я

к:

01 Непринятко ! I ! ! ! 1 ! Дуже погано! I

I! Дуже погано! !• ! ! ! ! ! Погано ! 2

2! Погано ! 1 1 10 1 ! ! Майлсе погано 3

3! - Майже погано 1 ] 1 10!. •Недостатньо ! 4 задовхльно

¿1 Недостатньо! 1 4 задовхльно ! .+ ! ! ! ! Задовхльно ! 5

51 Задовхлыю 1 1 1 ! + ! ! Недостатньо 1 !добре | 6

6? Щлкоы 1 1 задов1льно ! + !" ! ! ! Добре ! 7

71 Недостатньо! ! ".добре ! ! . ! ! ! Дулсе добре ! 8

Ь) Добре 1 ! ! ! ! 1 ! Вхдмхнно ! 9

9! Духа добра ! 1 I 1 ! ! Вхдаинно ! 10

Знаки "+", "О" характеризуюсь оц1нхи парних порхвнянь ргз-нш.'.и ексьер'.и.щнгатира:.^. 1-Сояму значению параметру екснеримзн-татор ставить"у ьтдноргднгсть г.епну оцпшу. Результата усеред-. нюютьсл, а сама таблицч об'ективно характеризус процедуру парного поргвняння по сумЬ'Лих еле:.:ентах //Лвйп та правил ст'овЗц! яплпйть со_ лэ елеыенти оцгночно" шкали, а середш - характеризуюсь оцшку сту:г:ш схожостг парних е ле;.х-н?Iь шкали/. •

На практик ¡¡'длГнхсть телен1з1;,ксг1. гачалу пегедачх учбо-воХ хиформацх! :мкз бути гидЕищена за допомогой надлишку, тобто повторения наПб1льп ражлкяих учбових кадрхв г викорпстання декгльк^х канал1Б передач! хпфор.\:ац1 I. Стпдчення!.; про верхнп межу нздлишку при цьому млг.е буги наступ штерференцхйних яв«щ, пов'язаних з тим, 1^0 якхсь двх систами код1в /аудхо- та в1зуаль-нпЛ, наприклад/ повнгспа чи час г к ох о гасять одл.-: эдноги.

Прогресуюче усклзднекнл телевхзхйноХ техлхкп т, кк наслг-док, висока вартхсть примушуе нас бхльш ува^ло ихдыснтись до способIв XI експлуатацхХ I влкористання в учбэЕо;1у процес! /доби- ' затися треба но техшчнс шжливого, а ледагоНчно нзобххдного/. Вивчення експерииентальних катерхалтъ, одергканих р!зжми дослхд-никами, показало, 40 у вз'язку э пикористанлям телебачення у нав-ча^-ш Еяьикае ряд ->>:етодичних суперечностеЯ, якх молена звостк до таких: I. Толебачонпя та традицпЪча система навчання ф1зицх е еко-л:. ' 2. ЗедучIй тeлeпepэдaчi та ьчлтель фхзлки в класк

3. Рсзважальн1сть телеп131Яного млстецтЕа - кадарнкй характер учбового процесу а иколх. .4. Тзхлхчн1 та творчХ мо:кливостх телебачэннл - строгх ранки учбово! лрогра:.ти з фхзики.

5. »¿рограма еф1р:»ого телебачзяня та розклад урох!:-В об'ектиЕНому хснусаннх та з лерзборпваннг цхх лротй.р!чь ци

х бачпмо кокл«вост1 удоскокалювання учбового телебачсння на уроках фхзики.

В трет1й глав1 - "Функц11 учбового телебачення на уроках фхзики в сзрадн.:!! школ1" на пхдставх ексгюрименту по одержали» коефхцхента повноти знань та ефектисностх телепередач:

де Щ.ц- ефективнхстъ телевхзтйного навчаннл по конкротмй тем: шального курсу фхзики, 9?^.- ефзктивнтсть энань, навичок,

ыи встановили функц^ УТ5 на уроках физики.

Н а в ч а к н я. Бивчаичи цю функцхю системи КТБ, ми визна-чили чотири р1внг эасвоення учбового матерхалу з фхаики: розу:лн-ня, запад'ктовувания, зас.'осувшшя знань за правилом, розв'р.зуван-ня теоретичних задач. На ножному з рхвнхь ця функция НТВ ыо.т.е бути достатньо дхеютоя х ефективкою.

Еначно» частиною змхсту Ц1е1 функц1Х е толевархант викорис-тан:1я £-нал2Е1Й> яки" робить складну фхзичну проблему б1льы визна-чекою, а хнформацш - бхлыл доступною. У випадку уг^овиводу по аналог I вхдбуваеться складний рОзумовий'процес, в якому у едност1 та иоаемоэалол'лосй ьиявлязоться прийоми анагазу та синтезу. Цо. думку кожна п1дтвердити на приклад1 узагальнення, зробленого в передач: про закони збереження та ыеза 1х виконання в II клась. Суть цього узагальнення: крш грав1тац1йно1 взаемод11, вхдоко! це Ньютону, ..трнхш були вхдкрит1 ще три тяга: взаеыод15! /елекромаг-н1тна, ядерна та сладка/. Тодх матерхв н од I: лили додатковкми влас-тивостямк, не зв'язаниьш з шхан1чнйм спокоем та рухом. Нов! характеристики оберхглися незалежно В1Д взаомод11, вони тхлыш пе-рзходили з одопе! форми мат.,р11 на 1кшу. До цього закони зОерекен-нд хыпульеу та енорН: перэв1рялись тхлг и э врахувакням гравхта-Ц11Дн;;х изаекодхл, ало з ведкрпттям нових взасиодтй вони уцпили та

продовжували бути основою наукового св1торозушння. Cawa Bipa.n Ц1 закони по аналог11 стала хнструментом Б1дкриття i використання законга збереяення нових величин /заряду/ та переносу пгдомих за-kohíb збереяення /шпульсу, моменту хмпульсу, eHepri)"/ на новг яв1сца. KpÍM того, загальне використання законхв збереяення допо-могло вгдкрит/ нов i частники /аапрхклад, нейтрино/. 1 все це ми показали за допомогоа слецхалышх кхноматерхалхв .

В психологi I встоновлено, що актуалгэац1я явищ i об'ектхв по 1х cxokoctí е одно» з иад1йних ознак здхбнсст1 людини. Ки встако-вили, що телебачення сприяе ходу розду(4у учня по аналог! I, завдя-* ки показу прсцзсу оставления та протиставлення. Прикладом тому мояуть бути деяк1 аналог!X, як i ми викорнсталд у ряд! передач з фгзики для Ь - 10 класгв. Валсливии фактором, ецо св!дчить на ко- . ристь вчения Коперчхка, було вгдгсриття ГагЛлоеи супутгешь Юпхте-ра, а сам Югптер 3i cboímh супутниками став моделлю сонячно! сис-теки. 1снування однхе! система свхдчило по аналог! I про i сну р. алия íhsioI /з1ставлення/.

Лротиставлення моделей сонячно! системи та атому дозволило всталовитк Ix íctothí розб1жност1 та Бзаемозв'язок частинок в ато:л та планет мхк собоп.

KpÍM того, суть u,icí функцхX визначае телев131Яний де:*онстра-Ц1йний експеримент. Наведемо деякх приклади такого роду експери-иенту: рух Т1ла в кол1 центрально! сили, броушвський рух /толе-мпсроскопхя/, MarHÍTHi домени на монокристал1 ортсферхту. Перевara використання талебачёння в .демонстрацхйнсму експершентх е вхдсу?-нхсть неоххдност1 затемнения аудитор!I та зберегення "ефскту при-сутностх" учн!в при валких дечонстрац!ях. До qiel ж функцхI ми вздюсшо використання. НТБ у проБэдешй практичных po6ÍT з фхэики i у розв'язуваш! задач, сполучення еф!рного НТВ та зхдеозапису.

Система електронного водеозапису може бути кориснов но тальки в телев131йному показо • але I в онших галузях прикладного те-лебачення. Питания дидактики та методики викориатання портативного водеозапису в лгтературх виcвiтлeнi недостатньо. Наша робота в деякхй М1р1 повинна була заповнити цю прогалину, Ми спробували встановити дояк1 можливостх використання водеозапису ефхрних телепередач з фозики. На першону етап: головна задача дослхдження цього питания зводилася тольки до шдвищення к1лькостх використа-них передач, тому що в 1део;4агн отофон дозволяв вчителю вольно включат и материал передач! в урок I не бути зв'язанин з роэкладом ефгрних телепрограм.

На наступному еталг дослхджувались методично принципи використання водеозапису на уроках фхзики: узагальнення матерхалу, створення с1туацх! зац1кавленост1 та серо! учбових "блисксючих кадрхв", зисока 1нфор.мативность за рахунок простоти та доступнос-то, значимость задач, чо розв'язуються.

В и х о в н а. Нашо багатол1тно педагог г чш спостереження показують, що; органхзувчл процес навчаннл в уновах застосування телебачення на уроках фхзики,вчитель може вккористати його можливостх не тоьки у пред'явлеиш норих знань, але I в розв'язуванлх ряду Еажливих виховних задач: прицепления штересу до фхоики, прагнення саиостхйно придбати та поглибити сво! знания, вихову-вати почуття громадянина, патр1отизму, розвивати суспольну активность учил.

Неыалу роль мол:уть грати учбово телепередач! з фозики /о цо ш вваг.аемо веяливиы у використаннт НТВ/ у фор.цуланно у школяр:в дхалектико-матероалостичного свотогляду, у моральному виховавдх.

В сво£й досл1дницькхй робот! ми хотхли визначити роль КГБ в екологхчному вихованн! школяров. Вхдпов^дна 1нфоркац!я була запла-

дена у сценарг! передач! "Лтносферний тиск" /1907 р./, де нова Йдо про повхтря як про елемент природи, що оточуе нас, який е не-вхд'емною умовою ¡снування всього живого на Звмлг, як про проводник enepril Сонця та про захист В1Д шкхдливих випрогЛнювань /тут була зачеплена гшотеза про "озонну дхрку" та про-небезпеку у зв'язку з цим ультрафголетового випромЬповання/. 3 вхдгукхв вчи-тел1в, матеpiал для екологгчного виховання учит б вони одержали з телепередач: "Теплопередача в природг та TexHini", "Електризащя Т1л", "Мирний атом сьогоднх та завтра" та in. Вчителг в1дз:хачають, щй телев131йне првд'явлення цього матергалу вже само по coöi мае на уваз1 оволодгння учнями не тхльки знаниями про навколнзно сере-довшде, ала i рядок важливнх уыхнь: вим1рнванняфхзичних парамзт-pis "природи", спсстереяення за Тх зыхнами, використання нетод1в эахисту вхд забруднень та ы. Тэлебачення, таким чином, стае важ-ливим засобом пгдготовки школярхв до прац1 в сучасному промисловому та с1льськогомюдарськсму виробництв1, бо не тглькк красиво та наочпо формулюз гхпотези та висновки, але й допоыагаз перевгрити Тх експериментально. У зчителя фхзики пхд рукэв часто-густо не-мае достатньо! матер1алько! базй для тако1 системи викладання, а навхть найб1льш точн! абстракт« побудови не в зв'язку з практич-ним доевi дом можуть ихдвести Д1тей вхд нети Кх вчення.

Bei ц: разом взят! виховнх аспекти НЕБ вже зараз та особливо з майбутньому .ыожуть стати для надо Г сколи значно ваготтиими, his tot про цэ гадали. •

Профор1внтац1 Пня. Всебгчие. виховамня припускав пост1йне удосконалення ocBiiu i профес!йно! подготовки людей. Ца особливо важливо зараз в.ууовах науково-тахн1чноТ революц11. При проведенн1 профор1вптац1йно1 роботи на уроках глибоке теори -тично навчанкя сл!д сполучати з цоеспрямованою трудэвов п!Дго-

-.го-

товкою учнгв.

На жаль, до цього часу, на зважаючи на ряд конкретних справ по перебудовх школи, по загальному визнаншз, ця робота малоефек-тивна,тому що В1дсутн1 фактична та образно-емоцхйна 1нформац1я про профес1Т у зв'язку 'з теоретико-практичним матерхалом, що вив-чосться на уроках фгякки, наприклад.

Нам уявляеться, що учбовий процэс з фгзики в серэднгй школ: може бути зсбражений у в и г л яд I схеыи, яка на осиовх принцип хь к1-бернетики повинна вгслючати в сэбе ланку оберненого зв'язку. Од-нак, у ходх ефгрло* учбовоХ телепередач!, наприклад, керування процесом_пчення_ыожна зд1Лснити без цхе! ланки, а за допомогою кер1вких дхянь, залрограмованих у саме телев131й.че пов1дамлання.

Наш дослхдаення в деяк1й М1р1 подтвердили теорш поетапкого формазанмя розумових дхй Л.Я.Гальпер1ка. Мч не вгдмосимо себе до ирнхильникхв кхбернетичного шляху дослхдження псдагогхчних та ие-тодичних прэблом I налагались лише довести, що НТВ при деяких уловах спроможне корувати учбовим процесом на урокам: фхзики. Об'ск-том корування ■ тут виступае процес' вченля. Тенденц11, що народили-ся заьдяки науково-технхчкому прогресу, входять в сферу освхти р1з-ними алях&ми, в тому числх, х через хдею використання НТВ, Розроб-ка Ц1с1 1де1 включае в себе так1 аспекти:

а/ телебачення ни уроках найбхльш повно вхпоБ1дае спец/.ф1чним особливостям навчаяня учн1в фхзицх;

б/ використання НТВ сприяе реалхзащ* вимог до керуволня процесом вчення, якх пред'явленI загальнов теории керування.

Таким чином, можна визиати за тэлебаченням ч1тку керувальну функщэ, бо з його допомогою ыонла внести деяк1 зм1ни в пхзкаваль-ну Д1яльн1сть учкхь, не залишахчи в сторон1 1х моральну, естетичну та 1нш пиди д!яльност1. 6 й ще один вачсливий аспект проблеми -

цо вибхр оптимально! методики використання '¡ПБ на уроках фозики, без яко! не може бути ефективного врахуваннл особливостей та ре-олозацо! всох його функц!й.

В четвертой главо - "¿Ьтодика використання учбового телеба-чення на уроках фозики в загальноссеотной середнгй около" розгля-нуто головно подсумки дослодаення I, перед-усом, основи методики використання НТВ:

1. Вели« кэжливосто для передач! учбово! онфсрмацо! з под-виценов свкдкост» та компактности.

2. Моялизость показу недостулних чи ваяходостушшх для безпо-середнього сгюстереження в умовах пколь.чого фозичного кабинету актуальных подхй, явг.и; та сб'ектов, 40 вивчаються.

3. Документальность о оперативность матероалу, що транслюеть-ся по телевозойноыу каналу зв'язку.

4. Лерсонально-групове виробництво учбового телевоз1йного по-. в1домлення, пряма ;пдверта його спрямозашсть до кожного учнп.

5. Мозшизость органозацо! о активозацо! самостойно! дояльнос-то учнов на уроцо.

Використопуючи цо та оншо мояливосто НЧБ, що витокають з його функцой та педагогочних особливостей, ми не ставили перед собою задачу змшити систему навчання фозицо в середнгй школо, але, наловгсоячи II новим змостом, ми хотоли зробити II больш ефокттив-нов.

Наша концепцоя тут така: робота зчителя та учнов з НТВ на ' уроках фозшсн ефективно стаз в пригодо розним методам вккладання та вченнл, придбашя практичних навичок та вмоиь, як! потро-бус учбова програма з фозики. .

Ми роэглядаемо метода навчання та вчення /навчання: онформа-цойно-алгоритмочний, шформацойно-проблемний та проблемний; вчен-

кя: репродуктивний, репродуктивно-досл1дницький та дослхдницький/. 1 в цьо?^у зг.'язку ми розглядаемо НТВ як эасхб вчптеля i як 3aci6 учня.

Як засхб вчителя воно можо стати ефективним тхльки у сполу-ченн1 його з хншими эасобамн його Д1яльностх /слово, пхдручник, кхно, дха- та египроекщя, в1деозапис, таблнцг та in./ на уроди Як oaci6 учня воно моке статися корисним i назхть кеобх1дним Т1ль-ки у зв'язку з його ц1лями, 1накпе, цх аспекта тхсно зв'кзалх кик собою: засоби вчптеля ф1зш<и i його Д1ллыпсть на ypoui кожуть привести учня до досягненля мети, тобто до оволодхння ним в повнхй wipi ф13ичнов наукой, а значить i до пэпних змш його особистост1.

природньо, що така робота повшша бути систематичное. Тому, коли Яде нова про методику використання гП'Б на уроках ф1эики, ми маемо на уваз1 не стхльки поодикокх передач{ по окремих темах, скхльки тематичнх цикли. Салю при використаннх на уроках циклis передач випрацьовуютьсн методичнх прийони, як1 можуть стати засо-бачи ефехтивно? реал4зацх! ь:етод1в викладання фiзики, а це- i е педагогична технолог1я використання НТВ. Слхд тхльки вид!лиги тут ; деяк1 важлнвх аспехти.

1. 1ндив1дуал1зацхя навчання ф1эицх. Hami дослтду.эннл i бага-толхтньЧ Д0СВ1Д вхтчизняного икхльного телебачення переконують, о,о о його допомогов вчитель ф1зики ыо.ке зд1йснити переххд вхд колек-тивно! до хндшвхдуальноГформи уваги. 1нии.ми словами, вчитель за допомогою нового хнформащйного каналу мохе забеэпечити 1ндипхду-альне навчання фхзиц1 в умовах йоге масовост!.

2. PiseHb навчання. Про ефективН1сть НТБ ми робили висновок, налриклад, по bmihho учн1в знаходити предчети по Хх словеским чи зоровим портретам в телепередач! та виконувати вхдповхднх дх! по

алгоритму, збудованому в нхй.

Процес використашя НТВ на уроках фгзики формуеться пхд спливом чотирьох труп факторхв: техшкн, дидактики, психолог:I та методики.

Ягд техникою ки розумхемо телевхзЬЧний моята-:'учбо-вого матер1алу, специф1ку каналу передач! iitöopyanii, мохлиз1сть повторного та багаторазового вхдтворавалня матерхалу, концентра-ц1и шдивхдуально! та колоятиенс" уваги учн1в.

Група факторов дидактики включае в co6i мету i методи вчення та викладання, н&оцтсть, простоту, оптимизацию учбового провесу, створення необх1дних умов для ефектиЕНОго прот1кання учбового про-цесу.

До фактор1в пснхолог11 ми вгдносимо сприйняття телзхнформа-цгI, залам'я товування та розушння учбового матерхалу, емоц1й-ность телешформадх!, II образн1сть i. будову.

Вимоги методики викладання фхзики до використання НТВ на уроках вкзначаються учбовими задачами конкретного уроку, змхстом уч-бового матер1алу, необходними демонстрациями, методологсею фхзики, прийомами учбово! та виховно! д1яльност1 вчителя.

Наш дослоду.ення дозволяють стверддувати, що дидактичн1 мож-ливосто НТБ.якг реал1зуються методами вчення, викладання та вихо-вання, стаять функцхямл i рхзноман1тно ыжорсстовуються на уроках фхзики.

HIB волод1<з угйкальноп якхстю -створювати "ефект прнсутнсстх", коли сб'ект з ряду причин не шага внвчати безпосеродньо. При цьо-щ спостереження мокна проводит» одночасно з под1ею, 40 вгдбува-сться /ходом експерименту, роботов приладгв та ih./. В цьому ви-падку могла зазделеИдь давати завдання на розрахунок певних па-раметр!в i спрстерхгати чи вимхрювати ix валив на результат екс-

лэрименту. Мояливий х хнший за^б: вхдеозалис, вхдбхр найкрацого матер!алу при монтожх I вгдтвореш} запису у потргбшй момент у о ручному -цехах з зупинкоп кадру у випадку необххдностг.

Крш того, у цтй глав! розглянута структура уроку а викорис-тачням 1ГГБ, концелц!я подготовки сценархХв учбових телепередач та конспектов урокхв ф1зики, що лроходять в умовах застосувшшя НТВ. Що до реалхзацг Г рхзних функц1й НТВ ш розглянули рхзнх його ва-ргглти г схеми. Систематизация IX може бути таков:

1. Центральна /респубЛ1канська, обласно/ телестанц1я - хшпль-ний тело&1а1йш'.Л приймач. '

2. Центральна /республ1кансы:а, обласна/ телестанцгя - вхдео-магштофон - телеприймач.

3. Шкхльна телеьхз1Гша камера - В1деомагнхтофон - телеприй-

мач.

Як показали наш дослхдження, досв1д вхтчизкяних та шоземних практичних прац1БШ!кхв шкtл та студ1й *голебачення, друга схема по-тонцхально найбхльа доцхльна з загальнодидактичноХ та методично! точок зору. Тут вхдеозалис вгдхграе техшчну роль I нз несе на собх самост1йного дидактичного лавантат.ання. Вхн дозволяв прив»-язати телепатерхал до уроку та технолог!I працх вчителя. Кр1м того, за його допомогою та в системг з хншими засобалм навчання та вчения мокна ьирхшти х проблему оберненого зв'язку, тобто коли до НТВ здхйснити систеший пхдх1д, •

Дидактична система т це сукупшсть внутрхш1х'та зовншпх зв 'язкхв, цо забезпечузоть 1нтэргацхю кножини компонент1в, взаемо-дхл яхкх цглеспряморана на досягнення результату. Й! вватаемо НТВ такою системою, бо аиявили в ньому так1 ознаки: функцхональнхсть, 1НтегратпЕН1сть, автоног.иисть, розвиток.

Такий пхдх1д дозволив нам встановити бхнарш схднозекня ело-

л;ентхз моде л I учбового процесу з фхзикн, в основу яко! .ми поставили УТЗ /унтверсальниЯ техн!чний засгЗ: телебачення разоу. о ЬС«/.

I

2 ' т ' 3

- г - УТЗ ^ '

4 А 5

Тут: I - цхль, 2 - эм1ст, 3 - форми 1'методи-дхяльност!, 4 - сти-мулювання, 5 - керування, о - анллхз та оцхпка результату .'нав-чання.

Анал1зуачи вгдношиния елемснтхь .-/^д^лг, значения ксефгцхон-Т1п глибини зныь та ефекгивнистх передач, тобто на лгдстав! системного подходу ми прилили до висповку про необххдихсть НТВ на уроках фхзики тод1, коли його р^сурси дозволить:

- тдвицити як1сть п1знавально1 д1яльностх та.зманаитл витра-ти учбового часу.

- Розпиритк аудиторш, пгдиишумчи в1дп0в1даль'нхсть та педаго-г1чнэ наэаятоження для автора та ведучого, змемгити вптратн /еко-номхчиого характеру/ у порарахунку на одного "телев!31йного учня".

- Зм1нити фор*<у подачх ¡¿атерхалу та структуру потидомлоння за рахунок бхльы глубокого вивчення деяких ознак, необх1дних для ана-лхзу х синтезу,

- Збхльпити кьшисть потрхбно! тлфэр;-ацгI за рахунок пхдси-лекня наочкостх Еикладання:

- Стимулзозати розвиток образного та наочнодпочого мислення за рахунок динамично Т формк вислову захсту пфэрмацхХ.

- Зд1Яснити комб1нований вплив на органи почуттл.

- Збагатити на тхльки сферу оллкування, ала й кэруваиня пхз-

навальною дхяльнгстю, що забезпечуе чергов1сть виконання дхй для досягнення поставлено! мети.

- Використання його для рекомендаций та як еталон пхд-• час практично! сш.:ост1йно1 роботи_учн1в.

- Визволити В1Д рутинних операцгй та рооширити творчт сторо-ни дтяльност: пчителя.

Bei qi Kpvirepil nepeBipoHi при шдготовц1 тематики учбових телепередач на Одесыай студ11 телебачення з 1959 р. по 1970 ргк та при пивченш ефективност1 передач ЦТ та УТ з 1970 р. по 1992 р. Тому ми мали змогу рекомзядувати тематику учбових телепередач о ф1зики та !х цикл1в.

OCHüBHl РЕЗУЛЬТАТ!J ТА ВИСНОВКИ Д0СЛ!Д!;ЕННЯ

Наш! дослхдхення шдтвердили точку зору Н..'.!.Шахмаева, Л.Л.Иресмана та пшшх вчених, що розглядали ¡ГТВ як вид м;;с?ец?ва, а телепередач! як 3aci6 образного воображения конкретних предме-tíb та явищ реального CBÍTy. Само таке вхдкошення до НТВ визнача-ло наш пхдх1д до створення б1Льшост1 експериментальних телепередач з боку автора, ведучого та вчителя фгзики.

KpÍM того, згвдяки застосуванкв мэтодгв математично! статистики, лог1ки, елементхв Teopi! 1нформац11, пшенерно! психологх! та TeopiI розпливчатих множин для обробки результатiв експеримен-ту по вивченню !х ефективностх, вдалося пстановити ряд типових факт1в в учбовому процесх з ф1зкки:

1. ¿¿зтодика викладання ф1зики в середн0й школ i моко бути мо-дифхкована з ьрахуванням хнформацхйно! мови та специф1чпих психо-лого-.~едагог1чних pccypcie учбового телебачення.

2. Телебачення як оперативний, емоцхйдай та масовий 3aci6 ко-мушкацх! в удавах середньо! ocbítm коже ефективно эд1йснити нав-

чаючу, профор1внгац1йну та керувальну функцЯ та уроках фгзики при умов! правильного вккористання об'ективних мояливостей тох-НХКИ В учбових Ц1ЛЯХ.

3. Схо:псть процесс П1знання та навчання фгзицг висувас необх1ДИ1сть виксристання в учбових телепередачах матер1ал1в нау-ково-дослхдницького к1но та фотограф11, сг.ец1альнс1 кто- та фо-тотехнпси.

4. "Картина" у толо<5аченн1 лвляз-собой левну послгдовнхсть симпол1в при розгорнеинг зобратень. 3 певною лослхдов^сти симво-Л1в передаться й мова ведучого. Тому 1ЛБ у повнхй вхдгешдност1 31 эмхстом термину можна лаэваги каналщ« зв'япку.

5. У в1дповтдност1 з тс?р1еи :нфэр.чацх! необх1дна перо побудовч тллъперодачх т етап1в уроку ф1зпки, :цо плануються до тп П1сля не1, на р1зних параметрах, пр.чладах, фактах, прикладах. 1какше кхлькост1 шформац!*, що передаеться, неможна складати, х доцгльнхсть подхбних передач суюйвна.

6. Энайденх нритерН сприЯмання телеп!формацгГ з фхзики, якх даять моялив1сть ефективно керувати пхзнавальною дхяльностю учн1в, стимулювати 1х увагу та ст1йкий шгерес до телепередач. Текст у телепередач! мае самостхйне дидактичне значения та роэглядаеться . нами як виявлення п1деоряду, як його Бербалхзац1я. '

7. В;:значенг причини втрати 1нформшд1 в учбових телепередачах о фхзики та знаПденг шляхи' 1х усунення. Це причини технхки показу, перекладу з мови зобраиення на ыову сл!в та навпаки, тосту, параметр!в, кольору та 1Н.

&. Доведем можливосТ1 НТВ в рзал1зац11 ефективного вихован-ня учн1в на уроках фхзики, визначенх шляхи проф1нформац11 та проф-орхентацх! на основ! НТВ у сполученн! з традацхйними формами цх-,,е! роботи вчителя в клась

0. Сфорчульованх вимоги до яскравостх, засв1тлення, контрасту, миготтт та комфортно! зони перегляду телепередач!.

1С. Виявле;и ловх тенденц1! в побудовх зирового та звукового рядхй передач у евгтлг сучаснпх вимог до викледання фхзики в школх. Знайденх якхенх характеристики учбово! телепередачt з физики та побудовшю XX граф.

. II. Знайден1 шляхи kLimuchuX оцшки ефектигностг учбових телепередач з ф1зикн. Одоряаш результата шдтвердили робочу гi-потезу досл1,дкення i евщчать про л¿движения загальноХ сфектив-ностх учбового процзеу з 'фхзпкп в експериментальних школах та класах при знача i;; оконе;лХ учбового часу /у середньо.'лу В1Д 15 • до 2ч7. .

12. На уроках (Тазики шформацгя надходить до учнхь р1зних каналах, а потгм у заксдовааому вигляд1 передаешься у вищх органи центрально! норвово! системи. В процес1 передач1 по телебачешео хнфор:.:ацгя шдлягао рхзиим впливам, я:<1 молсуть стати причиною П втрати. Втрата 1кформац1Х змениусться за рахунок надлишковостх

та паралельной роботи дзилькох каналхв зв'язку при врахувалш максимально ва;кЛизо! к1Лысост1 1нфор;^ац1 X, яка моке бути зрозу-мхлою та засвоеною учпями певгюго вгку.

13. Б;;ксиис'.пння глдеомагштофона мо.г.е усупути баг&то кеви-рхиених питань технхки прийоцу та хильного включения в урок учбо-еоХ телепередач1 о фхзикя. Слецхальний тел'емонтаа вхдеозалису спри-яс швидкому та надхй'Юму засвоеншз учбового матер1алу.

14. Розумпша ф1зиших яейп; i закономерностей слхд розгляда-ти як процес, яким моаша керуЕати, и яко.му на bcîx етапах валиш-ву роль граять аналогН, цо регилзуються за допомогою НТВ.

15. Аналхз ступеня вивченост1 питания та стану практики вико-рнслыня Н1Б на уроках фханки на УкраХнь та в, хшшх краХнах св!ту

дозволив ¡кгл застосувати його п лабораторных роботах та в процз-сг розв'рзупання.^гзичних задач. Експаримонт у цьо.му налрямку дг.р позитиянт газулот^ти тя 1оп"о.пчч сфорлулювати рокомендацх ? по впровадаенни НТВ у Т1 аспокти учбового процейу з фгзики, до воно ранги: ни використопузалссь.

Духе валсливн;.! да вважаемо д^ведену нами моллизхсть викорис-ташя НТВ у глдЕЧне.-Ш! ефективнистх д^ких демонстрацгйних досл1-д!в, пов'язаних з нзмннуч1ст» капо! исв1Тленост1 об'ект/ та ¿икрс-проектування.

16. В дисертац11 доведено, ¡до учбове толебачення безпосередньо зр'пзане з закономерностям.! учбопиГ- нрл^су, сдаак, вс1 елементи !{ТБ спзцифхчн! г впливазть на реадхзацхй приципхв дидактики, за-кзн-г« рнсстей часткових методик та еи^зг оптимхзацх! змхету учбового :.:'атер1алу. Крш того, результат« нагого досл1джелня показу-ить зв'язск НТВ з методами вчення та навчання. Загальши.м для вс1х ланок снстеки 1ПБ е II якостх як образно-!пбернетично1 иодел1, в ЯК1Л розглядааться не вс1 сторони об'екту,,а лише найбхльш важли-в1.

Шкхльно телебаченпя, яке 1слуе з 1959 р., виступае сьогодш як галузь дидактики, техшки та культури, предметом яко! е розроб-ка методов та засобхв навчання. 1накше кажучн, поняття "телеба-чення" зв'язане з реал1зац1еэ наочноХ 1нфориац11 /як правило, зображень, 1цо рухаються/ на в1дсташ за допомогою радхоелектрон-нчх засобхв. Дим т ери том означаоться ыасовий зас1б розповевдяу-вання шформацгг /еф1рни!\ показ/, так I спосхб тако! передач! в прикладних задачах /замкнута телевхз1йна система/. Цх два напрям-ки хенування телгбачення энайшли- свое воображения у двох формах розвитку УТВ: ефхрного'та внутр1ак1Льного. Якщо еф1рнэ НТВ розгГя-зуе задачу орган1зацх! керувшшя п!знаЕальною д1яльнхстп учня, то

-.so -

внутрхшк1льне - ставить своев метою лхдвищення ступеня организаций д!яльност1 на уроках.

.'¿и рпеьнен1 в тому, що основою подальшого розвитку еф1рного НТЗ в шхо.п е широке та багатопланове вгдображення ним сучасност1. Ефхрне нтв i у eík вхдеозапису займе свое М1сце в комплекс засо-бхв навчання, воно стане завершениям ушверсально! репродукц1йно! ст&дхI творчоÍ еволхзцх! учбового kího i буде завзади детерм1новати-ся соцгальнии замовленням на ocBÍry, об'еднавшись в майбутньому з E0.;¿ в рамк&х'сб'активного процесу технхзацН навчання.

Результат» дослхдкення' доповэдались:

- на шести Мхжнародних /Лен1нград, 1975 р., .'¿эсква; 1977 р. г Берлхн, 1961 р., Веспрем, 1967 р., З.Гура, ISC9 р., Дрезден, 1991 р,, конфэреншлх;

- на трьох Союзних /¿5осква, 1967 р., 1986 р., Мгнсь", 1960 р./ конфоренц1ях;

- не. трьох засхдачнях сем шару к.етод::стхв г.ри onopuiñ кафед-pi методики викладання ф1зики /Ки1в, I9&2 р., I9L3 р., I9G4 р./;

- на чотирьох м1ЖБузхвських семхнарах /Леншград, I97E р., . Сверцловськ, НИ, 1932 р., ТЫзнь, ТИ, 19ЬЗ р., Чэляб1нськ, 1991р./

- на трьох нарадах-сем1нарах спецхалхстхв по Н1Б Д1енза, IS69p. Москва та Ленинград, I99G р./.

основний г.'йст длсертацп . воображения

'.V ТАК<'К ПРАЦЯХ

1. Учбове телебачення на уроках ф1зики. Учбовий посхбник для зчителхв. К., "Радянська школа", 5д.а., 1936.

2. АналоиI в xypci ф1зики. Учбовий пос1бник для вчителхв.. К., "Родякська школа", 4 д.а., 1960 р.

3. В1деозапис в школх. Глава "Вхдеозапис на уроках фхзики".

Шнограф1я. МП "Розвиток освхти", I д.a., M., 1992.

4. SF/eSi'tj'a c/yc/û/tycinj ¿>

гкч\/ССьГЧ '' ï/Зс. (Pcés&e ïfoujotiyi-zew f-t^if, litourtfo (9SOt ds

5. ¿Dîe Л„du«n des ÇUh'ifet'nSthmS

'elle BCicfsCtiertieiunO die

Ьчик^е dé îiucleA*» **

Ab'S&ctaanlsLte* H&hsMe. ъ» — .

6. Проблема ефейти&обтг учбовйх телепередач. S. "Радянська школа", № 10, К., 1959, 5с.

7. Лрофорхентацгя засобами телебачення. К. "Народное образование", л> 10, M., 1973 , 3 с.

8. Про метод викорястання учбових телепередач на уроках фгзи-кч. Ж. "Физика в сколе", № 3, M., 1972, 2 с.

9. Спецкурс по учбовому телебачення. Ж. "Вестник высшей школы", » 10, M., 1972, 2 с.

Ю. Деякх особливост: сприйманчя передач учбового телебачеге-.я. К. "Радянська

школа," ) ii1 3, К., i960, 5 с.

11. Лсихолого-дидактичн1 особливсстх учбово! телехнфориац!!. 36. "УТЗ в высшей школе", Л., 1562, 9с.

12. Урок може стати ефектнвнхыкм. Ж. "Народное образование", № II, M., 1963, 3 с.

13. Учбоьий екран на уроцх /Дослхдаення/. К. "Физика в школе", 1? 2, Я., 1982, 3 с.

14. Телез1Э1йний демонстрац1йний експеримент з деяких тем иктльного курсу фхзшеи, 35. "Вивченнк фхзики в школ!", К., "Радянська школа", 19об, 5 с.

15. ПедагогЬший експеримент по вивченню проблем учбового телебачення. 35. "Вопросы применения ТСО в учебном процессе", МЗ та ССО РСФРР, Уфа, 1966, 7 с.

16. ЛгдготоБка маЯбутнгх вчителхв до эастосуваннл НТВ в шк1льноЯ практицг, Ж. "Радянська школа", I, К., 19о2, 4 с.

17. Концепц1я використання учбового вгдвозапису на уроках в середн1 гГшкол:. К. "11едагог1чна Ш1Ц1ативап, К> 5, Одеса, 1991, Зс.

16. Теорзтичнг вснови методики використання учбового телеба-чення в п1дготовцх вчителхв фхзики. 36. "Учебное шлевидение в высокх учебных заведениях", Магадан, 0,5 д.а., 1993 /у спхв&втор-ст.п э Ангеловською Л.1./.

19. Стандарт середньо! освхти. К. "Недагогсчна Ьицтатива",

Попи.к печати I4.I2.P3r. Формат 60x84 Т/16. Об"*»/ 2.0п.л. Т.Зуч.иэ-т.л. Зпкяп У Тирп«-

Гортигография Русского ^гграплр«ия по печати,цяхК?..