автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Экологическое образование учащихся в процессе обучения Географии Республики Казахстан

Автореферат диссертации по теме "Экологическое образование учащихся в процессе обучения Географии Республики Казахстан"

КАЗАК,СТАН РЕСПУБЛИКАСЫ БІЛІМ МИНИСТРЛІГІ Ы. АЛТЫНСАРИН АТЫНДАРЫ КАЗАК.ТЫН. БІЛІМ ПРОБЛЕМАЛАРЫ

ИНСТИТУТЫ .

й ОД .

колжазба хук.ында

Г-Н; М

Есназарова Улжалгас Эмзекызы

КАЗАК.СТАН ГЕОГРАФИЯСЫН ОКЫТУ УРД1С1НДЕ ОК.УШЫЛАРРА ЭКОЛОГИЯЛЫК. БІЛІМ БЕРУ

13.00.02 - географияны окыту вдістемесі

■ Педагогика гылымдарынын. кандидаты рыль'ши дарсжесін алу у’шін дайындалран диссертацияныц

АВТОРЕФЕРАТЫ

Алматы 1996

Жумыс ЬГ. Алтынсарин атындары Кдзактьщ бшм проблема лары институтынын химия, биология, географияны окыт зертханасында орындалды.

Рылыми кеаеспп: педагогика рылымдарынын кандидаты

доцент Ш. Т. Таубаева

Ресми оппоненттерг. география рылымдарынын докторы А. Медеуов

педагогика рылымдарынын, кандидаты О. Б. Мазбаев

Жете»'!П• У!'!,1м: .\fcaft а!ыил.и ы Алматы мемлекегпк

университет!

^ .у. £^

Диссертация 1996 жылы “ЯО ” маусым сарат 'У '

Ы. Алтынсарин атындары Казактын бшм проблемаларь институтындагы К 14.41.01 мамандандырылран кецестщ мэжшенцк коргалады. Мекен жайы: 480100, Алматы, Жамбыл кешеи, 25 уй.

. гылыми — педагогикалы»

ютапханада танысура болады.

Автореферат 1996 жылы “ ^ ’’ мамырла таратылды.

Аймактык. мамандандырылран кецестщ рылыми хатшысы,педагогика рылымдарынын кандидаты, доцент ---М.Ж. Жадрина

з

ЖАЛПЫ СИПАТТАМА Зерттеулін кекейкестілігі Ерте замаинан бері адамзат езінін тіршілігіне кажетгі затгардык барім табигат казынасынан алып келеді. Казіргі кезде адамдар табигат байлыктарын ез керегінше алып, пандага жаратып кана коймай олардын табига калпына ірі-ірі езгерістер енгізуде. Адамдардын табигат зандылыктарымен санаспау себебінен туындаган экологиялык кайшылыктардын зардаптык аумагынын кенейгені соншалыкты, ол алемдік мэселеге аіінальтп отыр.

Егемендігін алган Республикамыздыц кслешегі жас урпактарды тарбнелейтін жалпы білім беретін орта мектеп езіне жуктелген алеуметтік міндетті аткару ушін, ондагы игерілетін білім мазмуны ез халкынын тілі, мадениеті, тарихын, дуниєжузілік мэдени мурадагы орны мен улєсін, табигатыньщ ерекшілігі мен баіільїгьін, оны коргаудыц экологиялык принциптерін білуге багыттшшп отыр. Сондыктан казіргі танда мектеп окушыларынын экологиялык. мвдениетін калыптастыру аркылы оларга когам мен табигат арасындагы езара эсер етудін диалектикалык нсгіздерін угындыру кажет. Еылымда “экология” тусіііігі тек бнологиялык маплиамсн шектелмейді, бірнеше гылыми тусініктерді біріктіреді.

Мсктептегі арбір паииіц окушыларга экологиялык білім беруде езіндік мумкіндігі, ерекшелігі бар. И.Д.Звсреп: „Барлык оку пандеріи экологияландыруга баиланысты мухият онланып істелінген жумыстар кажет" і,- дсп жазады.

Жске пандерді окыту урдісінде экологиялык білім мен тэрбне беруге баиланысты диссертаииялык зерттеулер баршылык. Оларда биология панін (Ш. Карамергенов, И.Т.Суравепша) табигаттануда (М.Н. Сарыбекон, Е.Л. Гринева,

О.Жагильдина), фпзиканы (Е.В. Кнорре, Е.Хакимои, М.Уралоп) химияны окытуда (В.Е.Назаренко ) окушыларга экологиялык білім беру маеслелері карастырылган. Ал С.В. Васильевтін. диссертацкясыида мсктептегі физикалык география курсында

' Зверей И. Д. Экология в школьном обучении . М. Знание, 1980, стр.96 .

табигатты коргау тусінігін калыптастыру маселееін карастырса, ал Г.Г. Обух география сабагында экологиялык жане экономикалык мазмундагы езіндік жумысты уйымдастыруды зсргтегсп.Экологиялык. мэселешц теориялык негпін талдау (И.Д Знсрсв, А.Н. Захлебныи ), мектсптсгі табигат коррау туралы білім берудіц максатын,биология, табигаттану пандсрінін табигаггы корраудан білім беру ерекшеліктері мен курылымын аныктау ( И.Д. Зверев И.Т.Суравепша, И.С Матрусов , Л.П Саллева. ), география панінен экологиялык білім берудін адісі мои турлері(Н.Н.Родзевич, Т.П.Кучер) карастырылды. Казакстан Республикасынын физикалык геогрлфиясынан арнайы зерттеу жургізген галымдар (Э.С.Бейеенова,

З.БІрмаїчімбетов, М.Белгібасп. М.Ж.Жандаен, М.Ж.Жаппаебаев, М.И.Ишанкулов, Л.Медеуон) ал Казаксгаппыц экономикалык жане алеу.мепїк географиясыпыц гылымп-педагогикалык маеелелерімен аіінальїсьіп журген галымдардыц (Е.Ахметов, С.Е.Ерлаулетоіі, Ш.М.Надыров, М.Ш. Ярмухамедов) ецбектерінде экология жаіільї ой - пікірлері негізінде артурлі рылыми енбектер, адістемелі куралдар мен нускаулар, багдарламалар мен оку куралдары жазылды. Экологиялык білім мсн тарбие беруді арнайы зерттеген ралымдардыц (Р.Злімкулкьізьі, Е.А.Мамбетказнси. К.Жунісова, К.А.Сар.манова, Р.Сатімбеков, М.Н.Сарыбеков,

А.С. Сартаев, А.Б.Чигаркин жане т.б.) жумыстарынын окушыларра экологиялык білім беруге коскан улссін атап еткен жен. Казакстаннын. географиясы пані окыту урдісінде экологиялык білім берудіц теорнясы мен практнкасы ' гылыми зерттеулерде арнайы карастырылмаран. Сондыктан’ бул маселенін теориялык., практпкалык мацыздылырын ескере отырып, рылыми зерттеуіміздін такырыбын "К/азакстан географиясын окыту урдісінде окушыларга экологиялык білім беру “ деп алдык . "

Зерттеу жумысынын максаты. Казакстан географиясын '' окыту урдісінде окушыларга экологиялык білім беру жуйссін жане опыц рылыми адістемелік негіздерін жасау.

Зерттеу обьектісі . Жалпы білім беретін орта мектепте Казакстан

гсографиясын ошгу урдісі.

Зерттеу пані. Казакстан гсографиясын окыту урдісіндс экологиялык білім беру мазмуиы, адістері мсн тасілдері. .

Зерттеу жумысынын рылыми болжамы: Казакстан гсографиясын окыту урдісіндс

- егер окыту барысында экологиялык білім беруге негіз болатын пллы.чи матсриалдарды камтыса;

' - окушылардыц экологиялык мадсиистін калыптастырудагы паи аралык

тзсіл мсн экологиялык білім берудіц уздіксіздігі ескерілсс;

- окушылар “когам-табигат” арасындагы компоненттер жуйссінін ©зара баііланьїсьш жергілікті, ай.чактык, алемдік дсцгейде керсете білеє;

- тиімді адіс - тесілдер іріктеліп, сыныпта жэнс сыныптан тыс окыту жумыстарын УЙымдастарганда экологиялык. білім сабактастыгын ашып керсетсе, онда экологиялык білім беру жуйєсі жасалады.

Зерттеу жумысынын міндеттері

1. Казакстан гсографиясын окыту урдісіндс окушыларга экологиялык білім берудін плльїми-вдістемслік негізідерін аныктау.

2. Казакстан гсографиясын окыгу урдісіндс экологиялык білім берудін. жуііссін жасау.

3. Окушыларга экологиялык білім берудін тнімлі адіс-тасілдсрін аныктау жэне оны эксперимент барысында текссру.

4. Экологиялык білім беру туралы адістсмслік усыныстар дапындау. Зерттеудіц адіснамалнк. негізі “мам - табигат" карым-катынасы мен

езара байланысын зерттеугс арналган теориялык жумыстар, сонымен катар осы заманда мектеп кабыргасында экологиялык білім берудіц нсгіздері мен шарттарын іске асыруга, жана экологиялык саналы тулга калыптастыруга арналган гылыми-педагогикалык ецбектер болып табылады.

Зерттеу адістері- педагогикалык, психологиялык, алеуметтік

экономикалык, экологиялык маеелелерді камтитын жаратылыстану пялымлары бопынша жазылган эдебнеттермен танысу жэне талдау жасау, жалпы білім беретін мектептердін. жогарры сынып окушыларынык экологиялык білім дсцгейін сауалдама, энлмелесу, байкау аркылы аныктау, жинактау здісімен жургізілді. Эксперимент жумысында статнстпкалык. талдау кемегімен экологиялык білім берудін мазмуны, адістері, тасілдері, денгеіілері аныкталып, натижелері корытылды.

Зерттеу кезендері: Зерттсу жумысы уш ксзснде жургізілді.

Піпінпіі ксчснлс (I9SS-I99I) География еабагыида экологиялык білім берудін гьільїми-алістсмелік иегіздері жаае практикалык мумкінліктері пйкьіндалдьі. География сабагы мен сымыптан тыс жумыстар аркылы мектеп окушыларынык табигатка жауапкершілік кезкарасын калыптастырудагы галыми педагогикалык. тажірибелер зертгелінді.

Бул козеидс экологиялык білім берудін тсориялык исгіздері нактыланып, максаты, міндеті жэне оларды шешу адістері аныкталды. Эксперимент жумысы жосгтарланды.

Екініиі кспснле (1991-1993) Казакстаннын географиясын жеке пэн ретінде окыту барысында окушыларга экологиялык білім берудін гылыми адістемелік кешенінін компонеттері даярланды. Географиядан республикалык атаулы мектептерде эксперимент жургізілді.

Yniimui ксзенле (1993-1995 ж) зертгеу жумысынын натижелілігі тексеріліп, корытындылашлп, р'ылыми болжамды далелдеу, рылыми енбек жазу жумыстары іске асырылды.

Зсптгсу жумысынын нсгізгі базпсн диссертант география папі мугапімі болып істеген Алматы каласы №138 казак лішейі, Семей каласы №5 казак гимназнясы, Жезказган каласы №7 казак орта мектебі, Алматы каласы №104, № 159 казак, N 153 уйгыр орта мектептері, Зайсан ауданы.Улкен Каратал орта мектебі, Акмола облысы К.оргалжын ауданы, К,оргалжын казак орта мектебі,

Знтустік Казахстан облысы Отырар ауданы, Шауілдір ауылындары Жамбыл >рта мсктебі, Актебе облысы Шалкар каласындагы № 1 казак орта мектебі, Камбыл каласы № 7казак орта мектептері болды.

Зсрттеу нятижелепі география ітандері мугалімдерінін. Алматы калалык, Кезказган каласында еткен Республикалык псдагогикалык окулары мен ■ьшьтми-адістемглік конференииясында (Пстропанл, 1992 ), хал и карал ы к рылыми-■ажірибелік конференииясында (Алматы, 1994, Харьков, 1994) баяндалып, он іагаландьі. Негізгі идеялары халыкаралык, рсспубликалык, облыстык, іудандьїк. здістемелік басылымдарда жарык, керіп, 20-дан астам рылыми-шістсмслік макалалары 15 баспа табак квлемінде басылып шыкты.

Зергтеудін рылыми жаналыры:

- К.азакспш географиясы пэнппц экологиялык білім беру мумкіндіктері, иарттары алгаш рст рылымн-теориялык жагынан нсгізделді;

- экологиялык білім мазмунын іріктеудін принишптері нактыланды.

- экологиялык білім берудін мазмуны, окушыларла калыптастырылатын экологиялык білімі, білігі аныкталлы.

. - адіс тасілдердін тпімділігі эксперимент жузіндє далелденді;

- Казахстан географиясынан экологиялык негіздегі оку-адістемелік :ешенінін. компонсттері жасалынды.

Зєрттеу жумысынын практикалык. иацкзы. Зерттеу жумысынык іатнжесінлс Казакстан географиясынан экологиялык негіздегі оку багдарламасы ієн оку- адістемелік куралдары Республика мугалімдерінс таратылды. Буларды іектеп мугалімдері ездерінін устаздык тажірибесінде паіідалануга болалы. казакстан географиясы панінсн экологиялык. негіздегі казакша дна-слаіід )іільмдер жасалынды. Казакстан географиясын жеке пан ретінде окытура рналган оку -адістемелік кешем зерттеу жумысы нзтижесінде географнядан 'еспубликалык атаулы мектепте сыннан откізілді. Сондаіі-ак, педагогтік жораргы ку орындарында муралімдерді дайындауда колданура болалы.

К.орраура мынадай кагидалар усынылды:

-1. География пані окыту урдесінде окушыларга экологиялык. білім бер рылыми адістемелік негіздемесі.

2. Казахстан гсографиясын окыту урдісінде окушыларга экологиялык. б берудін мазмунын аныктау принииптсрі, мазмунынын курылымы.

3. Казахстан географиясын окыту барысында окушыларга экология білім берудін тиімді адістері мен тасілдері.

4. Окушыларга экологиялык білім беруден мугалімдерге арнал адістемелік усыныстар.

Жогаргыдагы натижелер курамына кіреді экологиялык негіздегі с адістемелік кешем. Бул кошен географиядаи Республикалык атаулы мектс экпсримснт барысында нактыланды.

Зерттеу натижелершін сенімділігі, макУлдануьі.тажірибеге енгізілз

Зерттеу максатына сайкес кешенді адіс-тасілдердін колданылуьи таным арекеті жане окушылардын экологиялык кезкарасынын калыпта мен даму маселелеріне арналган философиялык, психологиялык, педагогика енбектердегі кагидаларды басшылыкка алумен, экологиялык білім мен тар беру женінде жинакталган ТМД елдеріндегі тажіркбеге, географии Республикалык атаулы мектепте еткен зксперименттік жумыс натижеж ендеу мен алынган деректерді талдау корытындысымен камтамасыз етіледі.

Зерттеудіц негізгі тужырымдары Алматы калалык педагог мамандар, білімін жетілдіру жэне кайта даярлау институтынын география пані бойы уйымдастырылган се.минарларында (1989-1995 жылдары), ■ география Республикалык. атаулы мектептін мажілісінде (1991-1995 ж.ж.) халыкара гылыми адістемелік семинарларда (Харьков, 1994, Алматы, 1994) Павло Жезказган, Жамбыл, Кызылорда, Шымкент, бскемен, Алматы облыстарь еткен ізденушінін авторлык курстарында талкыланды.

Жумыстын цурылыиы. Диссертация кіріспе, екі тарау, корытьп

эдебиетгер тізімі мен косымшалардан турады. Енбекте 8 кесте берілген.

Жумыстын негізгі мазмуны.

Диссертациянын кіріспесінде так.ырыптьщ езектілігі негізделініп, максаты, обьектісі, пані, болжамы, міндеттері, зерттеудін едіснамальїк негізі, кезендері мен едістері,рылыми жаналыры, практикалык манызы, коргауга усынылатын капшалар камгылады. '

Бірінші тапауда “Окушыларра географияны окыту урдісінде экологиялык білім берудін рылыми - теориялык негіздері” такырыбы бопынша жазылран. Онда окушыларра география пвнін окыту барысында экологиялык білім берудін зерттелу барыттары аныкталды, мектептегі география панінік оку бардарламары, окулыктары жэне здістемелік КУралдарына экологиялык білім беру елшемдері турплсынан рылыми талдау жасалынды.

К,азакстан географиясын окыранда экологиялык білімлі іріктеу принциптері, экологиялык білімнін мазмуны, курылымы, окушылардын, экологиялык білімі, білігі, елшемдері, денгейлері сипатталды.(Ксстс 1,2,3)

Зрбір корамнын. аса манызды ез кажсттігіне баиланысты білілі беруі мен тербиснін алдына коятын максаты да, шешуге тиісті міндеттері де езгеріп отыратындыры- вмірдін зацдылыры. Жстпіс жылдан астам К.азакстан Республикасы КСРО -иын шикізат базасына айналып, табиги баіільїктарьін ысырапеыз паидаланганы белгілі. Табигатка барынша зор зиям келіп, экологиялык аху'ал нашарлади. Егемсндігіи алган Республика журтшылыгы барымызга баііьіппен карап, жогымыздын орнын толтыруга, келешегіміз жастарды табиратты аялаіі білуге уіірету, оларра экологиялык білім беруді жетілдіру мумкіндіктерін каґіта уйымдастыру керек екенін аныктайды. ,

XX - расырдыц отызыншы жылдары география, биология пзндерінін оку бардарламаларына табират коррау такырыптарын ендіру кснес мектебі тарихындары экологиялык. білім мен тарбиенін алгашкы сатысы болды.

■ 1970-80 жылдары экологиялык білім мен тэрбие берудіц кешенді

зерттсу жумыстары жургізідді.

Окушыларгп экологиялык. білім берудін негізгі міндсттсрін аіікьіндауда Зверев И.Д. кічі ециек егп. Экологиялык білім беру маселесімеп айналысып журген радымдар: академик И.Д.Зверев, И.Т.Суравепша, А.Н. Захлсбнын,

В.М.Сенксвич, Т.В.Кучер. М.И.Сарьібекотсрдік пікірінше экологиялык білім беру проблемасын мектепте жекс пэн реташе окыту барысында, берілетін білім негізінде тугелдей шешілуі мумкін еместігін далелдеді. Жалпы білім берстін мектептегі экологиялык білім беру арбір жеке паннін' 93 дзрежесінде караетырылып. зерттеуді кажет етеді.

Бул гылыми ецбектер орта мектеп окушыларына артурлі пандерді оку барысында экологиялык білім берудін максаты мен міндсттсрін аіікьшлаумен кагар, арбір панді окытуда табигатты коргаура катысты кезкарасын калылтастырудагы мумкіндіктерін ашты. Ал экологиялык білім берудін интегральді сипаты Н.Д.Зверев, Л.П.Пячко, В.М.Сенкевичтіц зерттеулерінде орьш алди.

И.Т.Суравепша, В.М.Сенксвич, Т.В.Кучер мектсптсгі экологиялык. білім беру туралы ецбектерінде окушылардын. жас ерекшеліктеріне жане окнтьш пандеріне бапланысты “коршаяан ортамен танысу”, “жаратылыстану” атгы интегральді курстар жургізуді усынады. Бірак галымдардын усынып отырган моделі барлык мектептер ушін бірдей емес. Жалпы халыкаралы,ч экологиялык білім беру жуйееінде негізінсн уш модель кашптаскан. Олар:

кеп панді (арбір пэн табиратты коррау маселесін езінше ашып окытады), жекс панді (коршаган орта маселесін арнаулы оштатын пан), аралас (коршпган орта маселесін барлык пэндермен бірге ашып окытатын *• ,* ерекше пан)- .

Біздін елімізде алгашкы ' кезде жалпы паіідерді зколопізациялау барыты басым болды, бірак барлык оку бардарламасы шамадан кеп оку материалы)! окытатын болрандыктан, кеп панді модель онша тиімді болмай

■ и

шыкты. Бірак. мундай жавдшда арбір пзннін, оку бардарламасьшада экологиялык барытгары такырыптардыц рет-рстімен бірнеше турлері беріледі. Сондыетан да мсктепте ескелец урпак тарбиесінде соцры жиырма жылдыкта окушыларра барлык пандерді окыту барысында экологиялык, білім беруге квніл белінген. Онын ішінде география панінін экологиялык, білім мен тэрбиеге косатын улєсі баршылык.. Экологиялык білім коршаган табиги ортамен тырыз байланысты болрандыктан, экологиялык маселелерді окып, зерттсудін негізі география сабарында калануы тиіс, ссбсбі география жаратылыстану мен элеуметпк жардаііди бірлестіре карантын оку пані.

Жалпы білім беретін орта мектептіц оку багдарламасында сонры жылдарра дейін Казакстан Республикасынын географиясын окытута аз кеніл белініп кслді, себеоі ол жеке пан ретінде окытылман КСРО-миц географиясынын клрамдас белігі ретінде алгашкы кезде 12 сагат, ал 1986-37 оку жылынан бастап 23 сарат квлемінде окытылды. Казакстан Республикасы географиясын жеке пан ретінде окытура арналган бардарлама 1993 жылы басылып шыкты: 1991-92 оку жылынан бастап 6ул паи казак мектептерінде 100 сагат келеміндє окытылып жатыр.

География панін окытудын. рылыми теориялык негіздеріне талдау жасай келіп, окушыларра бсрілстін экологиялык білімді іріктсу принциптерін аниктадык. Олар:

1. Экологиялык білім берудіц жуііслілігі жэне УЗДІКСІЗДІГІ.

2. Окушылардыц коршаган табиги ортаны окып уіірсну жвне керксіітудсгі интелектуальдык жэне сезімдік негізіндегі іс-арекетіиіц бірлестігі.

3. Окыту урдісінде алемдік, улттык жэне туган влке маселелерін ашудын езара байланысы.

4. Окушылардыц экологиялык мадениетін кадыптастыруда пап аралык тесілді пайдалану.

Бул аталран приншштер негізінен рылымн адебиеттерде келтірілген. Осылардын ішінде асіресе экологиялык білім берудін жуйелілігі жэне

Кестс

Казакстанныц геотрафиясын окыту урд'юшде калыптасагын тусшктер жуйесл

Такырыбы _ Фпзикалык-( еографиялык тусипк Экологиялык тусип

негпп косымша

йркпе табиги орта таб№ат жагдайлары -ньщ пракгикалык. манызы Табиги ортаны корг жэне ластанудан сак тау. Табиратты корг; зацы. „

Казакстанныц жер бедер!,геологи ялы к. куры-лысы, пайдалы казбалар Жер бсдер1 шц алуан турлшп . нспзптск-тоникалык курьшымы Жер бедершщ дамуы геосинклиналь, платформа Пайдалы казба кен орындауын игергенд олардыц леер бедер» типзетш эсерк Жер: рекультивациялау*

Климат Ауа массы- СЫ КУН радиациясы. Атмосфера-лык фронт. уКауьш-шаш-ынныц таралуы ■ Жиынтык радиациясы жутылган радиация, циклон, антициклон, буланушылык, ылгал-даиу коэффициент!. Атмосфераныц ласт; нуы, онын. кездер!, ауаны таза сактау жолдары. вшпрют! ' фильтрлер туралы тусшж. Клнматгык корды коргау геог-рафнялык болжау

1шк1 сулары Казаксган аумагьшдагы озен-кеддер олардыц таралуы взен режи.\п, су зро-зиясы, езен-суъш пайдалану Туши су проблемна езеи-кел суларьш ластанудан сактау

Казакстанныц топырагы лоне табигат зона-лары Топырактын Т\ЗЫу УрД1С1 караилр^тщ жнналуы онын епсык шаруашылы-плиа эеери Казакстанныр табиги зона-лары Топырактыц турлер1, олардыц таралуы, ку-нарлыгы, шаруашык-ты пайдалануы. Топырак. эрозиясы Топыракты коргау, топ-к орозиясымен курсе*. Топырак. КУпарлышн саетау жэне арттыру жол дары

Табн> атын кор.. Табигатты !;оргау корык, корыкша.удт-тык. парк 0е1мд1ктер мен жануарлар дупиесй коргау. Энлемиктерд1 корг а\’.* “Кызыл к!гаи”

*•- жулдызшамеп белплснгсн мсктсп бапдарламасында карастырылмарш тусийктер.

Сабактыц такырыбы Экологиялык проблсмалар Экологиялык TVCiHiKTt

Казакстаннын климаты ,. ., Казакстаннын ауа кещетит-Hiu ластануы. (химиялык, механикалык, кышкыл жан-быр). Табиги ортанык тазаль^ы

1ши сулары: а) Арал Teubi .. ЭКОЛОГНЯСЫ - ' э) Каспий тещз1 экологнясы б) Балкаш кел1 - экологнясы ’ ,' . • ’ Казакстаннын iinra сум каз-дершщ ластануы: а) енсркэсште пайдаланранда э) ауыл шаруашылыгы б) су Kariiri в) пайдалы казбаларды игер-"генде . Табигаттык тутастыгы адамдардын шаруашы-лык кызметшщ эко-жуйеге зсерклас сулар дын фауна мен флора-ра типзетш зияны.

Ауыл-шаруаапллы- -гы : ericTiK жерлердщ эрозияра • ушырауы а) жел эрозиясы э) су эрозиясы топырак эрозиясы, мелиорация, eric айналымы

Онеркэабк 1) Отын-энергетика кешеш экологнясы. 2) Кара металлургия экологнясы, 3) TvcTi металлургия экологнясы. 4) Химия GHCpKDCiSi экологнясы. 0HepKaci6i дамыран калалардын экологиялык жагданыныц нашарлауы (ауа, су, топырактын ластануы), адамдардын ден-саулыгына типзген acepi , Кешенд! сала, ТОК Калдыксыз технологи табиги корларды TiiiMfli паидалшп Рскульттзация(кайта калпына келт1ру) Табигат-адам-ешир коршаган орта.

Туган жер гсографнясы Тугаи жер табигатыныи тазалыры жэне экологиялык проблемалары Жергиикп жердш. та-6iifu ерекшсл1ктер1 мен байлыгы

деінде экологиялык. білім беру мазмуїш мсн адістері

ОЛОП1ЯЛЫК. білім Эдю-тэсшдер1 Ок,ЫТуДЫЦ И0ТНЖССІ

д кекістігініц лас-іу себептері. амдардьщ шаруа-.ілик кьтзметінін :рі. Салыстармалы энпмелеу, талдау. Двнгслек стол. К.оршаран табири ортаньщ тазалыры мсн здамдардыц денсаулыры арасындагы байланысты гусіндірс біду.

ен-кел суларыньщ пану себептері н оран адамдардьщ іруашьільїк кьізметі-і ролі. Кернектшп, баяндау, дэлелдеу. МзНД1 ойын. Рыдыми конференция. Пшрталас. - 03ЄН-К9Л суларыпыц лас-тануынам тірі табигагка келетін зиянды білу.

істік жерлердщ нарсыздану себебі н мелиорация 'мыстары туралы еіиік. Статисти калы к картогра-фиялык талдау. Сабак-конференппя Топырак, эрозияеымен курееу жолдарын мслиор-ациялык. іс-іпаралардьтн. турін, егіс аннальтмын еаклау ережесін тусіндіру.

геркасібі дамьігаїї дандарды карталан ірссііп, негізгі са-ларына сипаттама ру. Зртурлі внер-ісіп салаларыныц >ршагаи табири лага келтірген [янына мысал келтіру Салыстырматы геогра-фшшык талдау -проблемалык лекция оку. - Ю'рйсксн сабак. Олимпиада Теориялык білімдерін экология лык мэсел елерді тусіидіргсндс колдана білуі Экологиялык таза техно-лопгяны колдануга мысал келтіру.

здері гурган жердіц ар;» лшыльн-ьпшн. імьіган салаеы мсн солопіяльїк жардаі’ши лу. Баяндау, бакылау жинак,-тап корыту. Экологиялык. сурлсу жолга шыгу. Туган жер табигатьш корга\та арналган іс-шараларга катысу жане оларды шешу жолдарын уеыну

2. Белгілі бір маселсні табират пен когам арасындагы карым-катьтас каишылыктары ретіпде керсету.

3. Массленіц тарпхи квздерін аныктау жапе когамныц артурлі дам-/ кезеидерінде оны тешу жолдарын білу.

4. Маселені шешудін гылыми, епсгелі, экономикалык жэнс техникалык идсясын усыну.

5. Маселсні шешудсгі жеткен пакты жстістіктсргс сппаттама.

6. Жергілікті жердін, пакты маселесін шешудегі окушылардыц практикалык кьізметі мен табигатка катынасыньщ ережесі .мен калыпты жайып пгеруі.

Экологиялык мвселелерді біртіндеп зерттеу, мугалімдсрге окытудык адісін, тиімді жолдарын тандап алуга мумкіндік бсреді.

Казакстаннын географнясы курсын окыганда окушылардыц экологиялык білімі мен біліктілігіпе койилаїьш 'іалаптар, такырьшты откендс калыптасатып экологиялык тусініктер, сабактыц тиімді здіс - тасілдері, окытудыц натижесі аныкталынды ( кесте 3). ■

К.азаксташпдц экономикалык жане алеу.метгік географнясы пзнін окыганда окушыларга экологиялык білім бсруде республикамыздыц муддесі ескеріліп.

табигат байлыгъш тиімді пайдалануына пакты мысалдар кслтірс отырып, олардыц практикалык. дагдысын бурьютыдан горі кенейте тусуге мумкіндік бсреді.

Кептегеи географиялык тусініктер биология, химия, физика пандеріндеп экологиялык мазмундары такырыптарды откендс тірек тусіііік рсгіпдс алынады. Керісіншс, ол тусініктсрдін географиялык- экологиялык магынасы кеніп, интеграциялык багытта тусіндіру ианаралык бапданыс шсцберін ксцсйтуге жагдай жасайды.

Зсрттсу барысыида Кдзакстан географнясынан окушыларга экологиялык білім беру жупссі гсографиядан Рееиубликалык атаулы мсктсгіте арнаііьг унымдастырылган экспсрнменггсн етіп жстілдірілді.

Зкслериментгік жумыс (1991-1995 жылдары) жургізілді. Оран географияда; Республикалык атаулы мектептін мушелері, 36 устаз беи 8-9 сыныптардын 44 окушысы катысты, Арнайы уйымдастырылран зксперименттік жумьк окушылардын '• экологиялык кезкараеын калыптастырумен катар “Корам табигат” компоненттері арасындага езара байланыс жуйесіне талдау жасай біл кабілетін дамыгуга барыгталган. Экслериментке катыеушы географиядаї Республикалык атаулы мектсп Кдзакстан Білім Министрлігінін. арзіайьі N 386 буйрырымен 1991 жылдан бері жумыс істейді. Ашылралы бері 6 ре-Республикалык. мзжіліс еткізіліп, онда 36 баяндама жасалынды, онын. 20-сг Кдзакстан гсографиясын окыганда окушыларга экологиялык білім мен тарой! беру м&сслслсрінс арн&чды. Зксперимснттіц бірінші кезецінде зсрттеудін еі кекейкесті маселесі аикындалды. Казакстаннын гсографиясын окыганд; окушыларга экологиялык білім беретін жумыстардыц жуйєсі жасалыныл сьінактаї вткізілді. Екінші ксзендс оку урдісіне “когам-табират” арасындары компонентгеї жуіїссінін баиланысын талдаута арналган тапсырмалар енгізілді.

Эксперимент жургізген уакытта жалпы оку урдісіне бакьтлау жургізіліг отырды, окушылардын білім денгсйі мен олардын жауаптары тексерілді.

Білім тексеру корытындысын талдаран уакытта эксперимент жумысыньп бас ксзіндс эксперимент жэне бакылау сыныптарындагы білім сапаларынш апырмашылыктары 5-7%-тен аепады. Окушылардын білімі жскс тусініктс] децгсіііндс гана болды. Олар табираттары экологиялык апаттын ссбептерін зандылыктарыи тусіндіругс географиялык білімдсрін колдана алмады. Буньп себебі география пенініц мэзмуны экологиялык. масслелсрді шсшуг барытталмаран елі, окспсримстті еыныптарда окушыларга экологиялык біліл берудін адістемелік жуйєсі тексерілді. Осыныц натижесінде бірнеше жил боііьі 8 9- сынып окушыларынын коршаган табипі ортага деген жауапкершілік сезімі мсі табигатты аялауга арналган катынастарын калыптастыру максатымен арбі сынып окушыларынын жас срекшелігін ескере, тиімді едістері мен тесілдсрі;

І тандан, сьшьштарьі сабак. аркьіли зкодогнялик білім беру ісііі сьшиптан тис жургізген жумьіетармен тьігиз банланьїстьіра, окушилардьщ табигаткл жауапкершілік катьгнасьіи жуіклі турде калшітастмра, білімдік, тарбпелік. даммтушьільїк міндеттерін шеше отьірьігт, окьітудьін натижссінде зколопіяльїк білім берудід ДСН.ГСЙІ жсгарладп.

Бакьтау жане зкспер!і\!еіітгік сьіньїп окушьіларьпшц білімін тексеріп. оран талдау жасаганда, гсографияльїк кабмктьін тутастьірьі туральї заддьідьіктьі зкеперименттік адіспен окьіранлардьщ білім дарежесі 17^-ке, табират кешені комлоненттері арасьшдагьі езара банланьїстьі аньїктауда 12?с -ке, адамдардьщ шаруашьільїк кьізметінін табигатка тигізстін асерін ашлктауда 23%-ке. К,изакстанішк нсгізгі зколопіяльїк маселелерін аньїктаранда 2%-ке. Казакстандарьі зколопіяльїк. мзсслслерді шешу жолдармн аньїктауда 15Г5 -ке жогарьі болдьі. Бірак зколопіяльїк. мзселені шешудін зкономикага тауелділігін анмктауда бакьілау жане зкеперименттік сьіньїп окушьіларьшьіц білім і твмен денгейде болдм (суреті). Оннн себебі оку багдарламасьі мен окульїктарда зколопіяльїк маселелерді шешу жолдарьі табигагш коргау тургьіеьшан рана каралганьї аньїкталдьі. вндірісті тиімді орпаластьіру, интенсивтендіру, шикізаттьі кешенді ендеу, калдьіктардьі канта ендеу-бардарлама мен окульїкта зкономикальїк маселелерді шешудіц бір турі ретінде карастьірьілган. Зкеперименттік жане бакьілау сьшьттарьінан альшран жалпьі маліметтеряі взара сандьїк. сапальїк жагьшан сальїстьіру аршльї 8-9-сьіньгп окушьіларьіньїн Казакстанньїк географиясьін окьіганда казіргі мектеп тажірибесінде оштудьін пакти дарежесі мен резервті уакьіт есебінен зколопіяльїк. маселелерді ашьіп окьітудьід арасьіндарьі кайшьільїктар айкьіндалдьі. Зколопіяльїк білім негізінде табиратка жауапкершілік катьінасьін кальїптастпрура барьітталган тажірибелік зкеперименттік зерттеулердін педагогикальїк тиімділігін аньїктальїк. ,

■ Географиядан Рсспубликальїк. атаульг мектеп мушелері Казакстан географиясьш окьіганда окушьіларра зколопіяльїк білім беру тажірибесін дамту

Сурст 1

- - Бакьиіау жане зкеперименттік сьшьіп окушьіларьпшц зкологияльїк. білімі - сальїстьірмали керсеткіші:(жаксьі жане ете жаксьі керсеткіштері %)

зкеперіїментті сьіньїп

1 ' І бакьілау сьіньїбьі

1. Географиялнк кабьіктьін тгтастьірьі туральї зандьшьік.тьі білу.

2. Табикат кешені компоненттері араснндаш езара-баіїланистьі аньїктау.

3. Адамдардьін шаруашильїк. кмзметініц табнгатка тигізстін есері.

4. К,азакстанньіц негізгі зкологияльїк маселелерін аньїктау.

5. Казакстандагьі зкологияльїк. маселелерді шешу жолдарьі.

6. Зкологияльїк маселсні шешудіц зкономикага тауелділігі.

ушін экологиялык негіздегі Казахстан географнясын жеке пан ретіїше окытуга арналган оку - здістемелік кешсн курамында 136 сагаттык багаарлама, адістемелік курал, балама окулыктык колжазбасы , кескін карта, 2-альбом (8-9 сыныптарга арналган), 12 слайд, днафильмдер бар. Эр елке боііьшша Казакстан географіїясьі курсына косылатын вариативтік матерпалдарды арбір облыстык білім баскармалары ез облыстарынын. кажеггілігіне карай басып шыгарды.

Зкеперименттік жумыска катыскан 8-9-сынып окушыларынын(448)

1 Казахстан географнясын окыганда алган білімдері бонымша жалпы зколопіяльїк \ білім мазмуны, денгейлері, елшемдері айкындалды. Казакстан географнясын окыганда аляан теориялык білім дарежссі олардып зколопіяльїк такырыптарды талдауга банланысты берген жауаптарынан.окушылардыц бір-бірінс, мугалімге коііган сурактарынан, экологпялык проблемаларды шешу жолдарын шыгармашылыкпен тапканынан баіікаладьі.

Окушылардык “когам-табигат” компоненттері арасындагы езара банланые жуйєсі кьізметін жергілікті, аіімактьік жэне галамдык денгейде зкологияльїк маселелерді талдау натижесінде олардыц білімі дамытылды. Бакылау сыныбында 308 окушы болды. Зкспернментгік сыныпта окып журген екі окушы Біріккен Улттар Уйымынын 50 жылдык курметіне К.азакстаннын Кіші гылым Академиясыныц уйымдастыруымен еткен "Экология жэне балалар” атты (Алматы • 1995) Реепубликалык конференцияда жулдєлі орындарды жеціп алды.

Казакстаннын географнясын окыганда окушыларга зкологияльїк білім беру максатында жургізілген зерттеу жумысыныц барысы мен натижесі темендегідей корытынды жасауга мумкіндік берді.

1. Экологиялык білім беруге банланысты артурлі адебиетгерді окып-зерттеу 6ул маселенік бірден пайда болмагандыгын, кояамныц дамуына сайкес алам мен табигаг арасындага езара карым-катынастын негізінде панда болган алеумегпк педагогикалык мэселе екйщігін керсетті. Экологиялык білім беруге уздіксіздік принципінін кажетті екені далелдеиді.

2. Экологиялык білім беру масслесі бойынша рьшьшн-адебтеттерді талдаудын нсгізінде Казахстан географиясын окыту урдісінде окушыларра экологиялык білім беру мумкіїшіктсрі аныкталды.

3. Казахстан географиясын окыту барысында экологиялык білім беру жуйссі жасалынды. Экологиялык білімніц мазмунын аныктаудык принциптері, экологиялык білім мазмуны, денгеіілері мен елшемдері нактыланды.

4. Окушыларра экологиялык білім берудін тпімді адіс-тасілдері эксперимент

барысында тексерілді жэне далелденді. - , ..

5. Казакстан географиясын окыгу барысында экологиялык білім берудін. гылыми здістсмслік кешенінін компоненггері усынылды.Оны жске пэн рстінде окытуга арналган гсографнядан Республикалык атаулы мектепте оку здістсмслік кешен жасалынып, даспрлі емес сабактар мен сыныптан тыс жу.мыстарды уйымдастыру едістері беріллі.

Кслешсктс Казакстан географиясы адістемесін зсрттсулср жасаганда окушылардын экологиялык мадснистін калыптастыруга, олардык экологиялык ойлауын дамытуга кеніл белгені жен.

Зсрттеудіц нсгізгі натижелері 22 скбектерде жарияланран, олардык ішіндс:

1. Казакстан Республнкасыныц географиясын окытуга арналган здістсмслік курал. Алматы. 1992 ж РБК 64 бет.

2. Казакстан Рсспубликасы географиясы. //Каз.мсктебі, 1992, Мз№ 6-12,

3. Жалпы білім берстін орта мектеп багдарламалары Казакстан Республи-касы Білім Министрлігі (бірлесксн авторлыкта) Алматы. Рауан, 1993, 34 бет.

4. География панініи экологиялык негіздегі багдарламасы 6-7 сыныптарра арналган) Казакстан Рсспубликасы Білім Министрлігі. Алматы, РБК 1994.31 бет.

5. Казакстаннын. физикалык жэне экономикалык географиясын окыту Алматы. Рауан. 1994. жэне 1996. 114 бет.

6. Таубасва Ш.Т.. Есназаропа У .А. Казакстаннын физикалык. географиясын окытканда окушыларра экологиялык білім беру жуііссі.//Казакстан мектебі, 1996.

Есназарова Улжалгас Амзеевна “ Экологическое образование учащихся в процессе обучения Географии Республики Казахстан

13.00.02. “ Методика преподавания географии “

Диссертационная работа состоит из введения.двух глав, заключения, :писка использованной литературы и приложения.

В первой главе раскрыты теоретические основы обучения и научнометодические вопросы экологического образования.Проведён анализ программы и учебно-методических пособии по географии с точки зрения экологизации их в процессе обучения.

Вторая глава посвящена определению цели, задачи и содержания, умений и навыков, уровней и критерии, а также показателей экологического образования в процессе обучения “ Географии Республики Казахстан “.В этой же главе проведён анализ экспериментальных данных, которые были проведены в Республиканской именной школе по географии под руководством 1втора данной диссертационной работы.По результатам проведённого эксперимента, диссертантом разработаны эффективные формы и методы экологического образования 55 на их базе создан учебно-методический •сомплекс по географии Республики Казахстан.Созданный учебнометодический комплекс опробирован членами Республиканской именной нколы по географии и внедрена в качестве методического пособия для эбщеобразовательных школ республики.

ANNOTATION TO THE DISSERTATION OF ESNAZAROVA ULZHALGAS AMZEKYZY

Theme: “Ecological education in the process of teaching ‘‘Geography of Republic of Kazakstan”.

Dissertation for a degree of Candidate of pedagogical science.

Speciality code: 13.00.02 - methods of geography teaching.

Dissertation consists of introduction, two chapters, conclusion, list of literature and appendix.

URGENCY OF THE THEME:

In the 1-st chapter theoretical basis for ecological education has been revealed; and school programmes, teaching aids and textbooks on geography have been analysed from the point of view of ecological education.

In the 2-nd chapter author determines the contcnt, skills, level, and criteria of ecological education iri the process of teaching "Geography of Republic of Kazakstan". The effective forms and methods of ecological education have been determined and experimentally proved as well.

Experimental study has been carried out in the state geographical school headed by the author according to the methods developed by her. The author developed educational-method complex for geography with principles of ecology. This educational-mcthod complex has been approved by teachers of the above geographical school and introduced into school programmes of secondary schools in Kazakstan.