автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Экологическое воспитание учащихся при изучении математики в 5-7 классах общеобразовательной школы

Автореферат диссертации по теме "Экологическое воспитание учащихся при изучении математики в 5-7 классах общеобразовательной школы"

РГ 6 оя

кявська діраЕК-н ттгйагсгі^н:^ Г};сггтт пжн! н.п.драгшднсвд

На правах рукопису КОВАЛЬ БОЛОДШїР ВАСИЛЬОВИЧ '

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАЕНЯ ЭТЙВ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИКИ В'5-7 КЛАСАХ 5йГАЛЬНООСВІТНЬОІ ККОІЙ

12.00.02 - методика накладання математики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук-

Київ - Г993

Робота виконана в Науково-дослідному інституті педагогіки

України .

Неукозий керівник - доктор педагогічних наук,

• професор ТШПГ-НКО1.$. ’

Офіційні опоненти - доктор ф і з кк о-мгте і.гатичних наук,

- професор ЇРОХК.ЯУК S.X.

Ведуча організація. — Харківський державний педагогічний

інститут ім. Г.С.Сковороди

на засіданні спеціалізованої Ради К.112.01.04 в Київсько^ державному педагогічному інституті ім. ".П.Драгсканова /232030, йиїв-ЗС, зу.і. Гирогова, 9/.

З днеертаціея можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного педагогічного інституту ім. ".П.Драгоманова.

4-L

teTopeJspai розісланий " /с^~* травню 1992 р. . _

- кандидат педагогічних наук, доцент ГТСХСЛЬСЬКА А.В.

червня 1993 р. в 13.43 годин

Вчений секретар - Л л с ГіЄЦі ал і з ов ано ї Ради ШВЕЦЬ В. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЮТЙ

Актуальність дослідженні-., Гіершор-дніш завданшм світового співтовариства о відверненню глобальної екологічної катастрофи, Шяьх'и і засоби подолркнч кризової екологічної ситуації обговорюються на мггшародних конгресах, відображеютьсі; у змісті мгадєржав-них угод про сліврсбітігиьтео, з складово» національної політики в усіх країнах світу.

. ' Після >дерного вибуху на Чорнобильській АЕС екологічна ситуа-

ція набула загрозливого характеру і в раді регіонів України. Займаючи заледве 2,? відсотка території колишнього Радянського Союзу, республіка приймала на себе чверть усіх промислових забруднень країни. Щороку в повігршій басейн України надходить 20 мільйонів тонн промислових викидів, у ріки к водойми - понад мільярд кубометрів стоків, у відвали нагромаджується півтора мільярда тонн твердих відходів. • ’

Учені, політичні і громадські діліі, підкреслюючи провідну роль науки в ефективно^ розв'язанні проблем навколишнього середовища, основний наголос тхблгть на необхідності кардинальної зміни у ставленні людини до природи. Одне з, провідних місіз> у цьоцу зв”язку відводиться педагогічному впливові на широкі верстви населенні. Відповідно зростал ртатус екологічної освіти, гка забезпе- ’ чу: засвоєнню людьми знань гро навколишнє середовшце, формуваннг екологічно доцільних навичок поведінки в ньому.

Термін "екологі/” запропоновано 1869 року Е.Геккелем /від грец. "ойкос"- будинок, китло і "логос" - вчєннг,, наука/. В сьо-годнішшому розумінні екологія - наука про зв"яаок організмів чи їх груп із навколишнім середовищем, або наука про зв’'язки між живими організмами та середовищем їх проживання. Екологія як наука опирасться на рівні галузі біології /фізіологів, генетика, біофізика/ і небіологічні науки /фізика, хімія, геологія, географія, математика та інші/, на методи і понятійно-термінологічний апарат дах наук.

В екологічній освіті підростаючого покоління провідна роль належить пколі. Саме тут закладаються основи принципово нового ставленню людини до навколишнього середовища.

Проте екологічні б’”ди в значній мірі породжені тим, що наша сиотміа навч&нн,і і виховання, зокрема шкільна, не давала молоді міі!,них природоохоронних знань, глибоко усвідомленого розуміння

того, що гриродні ресурси не є невичерпними, а оточуюче нас середовище дуке вразливе і до нього треба ставитись розумно, дбайливо, делікатно, Навпаки - цілим поколінням втовкмачувався в голову волюнтаристський, споживецький і антигуманний лозунг, який гласив, цс не слід чекати милостині від природи, а тільки треба брати їх своїми руками. Тобто якнайбільше і будь-яким способом брати,’’перетворювати" все навколо заради потреб суспільства, власних потреб, не душачи про наслідки. Хоч це, на щастя,відійшло вже в минуле, але рівень екологічного виховання підростаючого покоління залишається ще низьким. Мало ідо дає в цьому відношенні і реформа школи, народної освіти. -

В педагогічних дослідженнях останніх років розробці питань екологічної освіти і виховання приділяється певна увага. Результатом цих досліджень с визначення Цілей і окремих задач екологічної освіти, виділення провідних природоохоронних ідей’і узагальнених екологічних поггять, характеристика основних вмінь і навичок, якими повинні оволодіти учні в процесі навчання. Міжпредметний підхід до формування екологічної культури школярів дозволив виділити основні напрямі екологізації навчальних предметів. Ці питання знайшли відображення в працях Ї.Д.Зверєва, А.И.Захлсбного, І.Т.Суравегіної, Є.Б.Кнор-ре, Н.М.МасімОва, В.Д.Шарко, Е.А.іУрдікулова, І.Н.Стадницького та інших. • .

Проте вище названі автори пов’’язують здійснення екологічної освіти лише з такими навчальними предметами як біологія, фізйке, хімія, географія. Стосовно математики,то а лише одна кандидатська дисертація Д.ІІІ.Ходжамбєрдієва "Використання екологічних знань учнів середніх загальноосвітніх шкіл в процесі навчання математиці".

Але відойо, що математична наука знаходить широке використання, в розв"язашіі ряду основних питань екології: вивчення біосфери як

цілісної природної системи, прогнозування і оптимізація взаємодії , мі» біосферою і суспільство:,:, раціональне використання і охорона природних ресурсів, вивчення різних видів забруднень середовища і методів боротьби з ними і т.д. /Г,1.Марчук, В.І.Лаврік, О.Б.Горстко,

А,Р.Ціцкішвілі, А.А.Умнов, А.Е.Алоян, Ю.М.Свірєжев/.

Використання у цих дослідженнях математичних методів при розв'язанні екологічних проблем будується на комплексній основі, з врахуванням міжпредкетних зв"нзків. Ійіж тим курс шкільної математики може відігравати також певну роль у формуванні відповідального відношення учнів до природи поряд з вище нозваниші природнкчо-нау-

ковши дисциплінам*.

З ?0~х років екологічна освіта розяиваатьоя як самостійна галузь педагогічної теорії і шкільної практики. Порад з ідім в сучасних педагогічних дослідженнях практично відсутні праці з методики викладання математики, юв"яаані з екологічною освітоо і вихованням.

При визначенні проблемі ншого дослідження ми виходили з того, що результате» навч&чько-виховного процесу в школі повинно бути формування в школярів наукового світогляду, ядром якого виступав система наукових переконань. Отхе, екологічна освіта і виховання однією із кінцевих своїх цілей повніші лати формування екологічних переконань учніз.

Вивчення досвіду робота вчителів математики з екологічного виховання в школах Рівненської та Хмельницької областей України показало, що практика екологічного виховання, яка склалася в системі середньої освіти, що не повністю вирівув аздачі формування знань про взаємодію суспільства і природи в тій якості, яка б дозволила керуватися ниж в практичній діяльності, тобто дозволяла виробити на їх основі екологічні переконання. Більшість вчителів обмежується лише епізодичним використанням на уроках екологічної інформації, а це приводить до того, що цілісна система поглядів як відображення єдності суспільства і природи, в учнів не формується. В ході дос- ' лідизння такоз з'ясувалось, цо більшість вчителів відчувають труднощі з підбором повідомлень природоохоронної спрямованості, затруд-шоіоться у виборі методів навчання, що володіють найбільшим потенціалом виховного впливу на учнів.

Як наслідок вказаних недоліків в роботі вчителів о низький рівень сформованості екологічних переконань підлітків, який був зафіксований в констатуючому експерименті.

Таким чинок, вшшкас невідповідність мік мзтоа екологічного виховання, яка включав формування системи наукових знань, поглядів і переконань, що забезпечуйте становлення в учнів відповідального відношення до природи, і наявністю засобів для досягнення цієї лети в процесі викладанні; математики. Враховуючи існування цізї «відповідності, проблемою даного дослідження вибрані шляхи підвищення ефективності екологічного виховання учнів загальноосвітніх тіл в процесі вивчення математики.

Існування проблеми охорони прароди, необхідність екологічного «ховання школярів, недостатня теоретична розробка даних питань в

методиці викладеній математики і досить низький рівень екологічної -■світи учнів в практиці шкільного викладання штематики зумовили вибір об'єкта і предмета дослідження.

Об'єктом дослідження вибрано процес формування екологічних переконань школярів при вивченні математики., Предмет дослідження становлять шляхи і засоби формування екологічних переконань учнів в процесі вивчення математики. Кета даного дослідження полягає в розробці ефективної методики формування екологічних переконань учнів в прсцяаі вивчення математики.

В основу дослідження покладається гіпотеза про' те, що ефективність формування екологічних переконань учнів в процесі вивчення математики підвищиться, якщо буде забезпечено: а/ свідоме засвоєння елементів екологічних знань, які дозволявсь сформувати науково обгрунтовані переконання і відповідальне ставлення до природи; г

б/ включення учнів в активну діяльність з практичного розв'язання ьонісреТ'.їіХ питань охорони природи.

Лрсдмог і кета дослідження'визначили послідовність висунення і розв"язання наступних завдань:

1. Дослідження структури поняття "переконання", визначення його показників і розробка методики виявлення цих показників в учнів.

2. Вилвлешія теоретичних передумов і обгрунтування сукупності умов, необхідних для формування екологічних переконань учнів в процесі вивчення математики.

3. Визначення оптимального сб"єму екологічних і природоохоронних знань., засвоєння яких в процесі вивчення математики дозволить підвести учнів до наукового обгрунтування ідеї необхідності відгові-дальиого відношення до навколишнього середовица.

4. Розробка методики засвоєння екологічних і природоохоронних знань в процесі вивченнч математиці,

5. Перевірка ефективності розробленої методики в експервішт&льно-му навчанні.

Методологічну оснояу дослідження становить діалектичний процес наукового пізнання.

В процесі розв'язання поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: аналіз філософської, г.сихояогс-педаго-гічної, методичної літератури з піднятої проблеми і навчально-програмної документації середніх загальноосвітніх шкіл; вішчеяш 8 узагальнення передового педагогічного х власного досвіду роботи в

школі; педагогічні спостереження аа навчальним процесом; анкетуннн-ня учнів і вчителів математики; педагогічний екеверикан?; аналіз результатів експерименту за допомогою доглнстишми Мотодіп.

Наукова новизна дос.підаьннк польгао в тому, ідо в ньому: а/ вперше зроблена спроба з"псувати кожливості екологічного вихс-ваннн учнів Гіри вивченні математики /на уроках, в позаклленій та позашкільній роботі/ і иляяи їх методичної реалізації; б/ виділені, обгрунтовані і перевірені на грак таці уігош ^оріїувачня екологічних переконань учнів в процесі назчанні, матсиатаці; в/ визначений оптимальний об"єм екологічних і природоохоронних знань і розроблена методика його вивчений на уроках і в псзьиласній роботі з математики;

г/ показано ступінь впливу розробленої методики засвоєння екологічних і природоохоронних знань в процесі нявчанип математиці на рівень сформованості екологічних переконань учнів.

Теог.етичне і прикладне •значення дослідхіння полпгйс а наступному:

а/ дано обгрунтуванню експериментально перевіреної методики екологічного вихованка учнів в процесі вивчення математики; б/ розроблено індивідуальну картосхему вчителя математики з питань природоохоронної роботи;

в/ розроблена система текстових задач екологічного характеру з шкільного курсу математики;

г/ основні ідеї і розробки автора можуть бути використані вчителями шкіл, викладачами педагогічних вузів, авторам підручників і навчальних посібників, практичними працівниками сільського господарства; д/’ виділені умови формування екологічних переконань учнів в процесі навчання математиці можуть використовуватись викладачами і шейх навчальних дисциплін з врахуванням специфіки їх змісту і методів навчання;

е/ розроблена методика виявлення екологічних переконань учнів моне буїи корисною для дослідників, що займаються вивченням особистісних якостей школярів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Експериментальна перевірка пропонованої методики здійснювалась в 1590—1992 роках автором дослідження, вчителями математики СШ № 12, 18, м.Рівне, СП№ І м.Нетішин, СШ І!1 І м.Остріг, шкіл сіл Бвґі 'ч, Бугрин, Біла Криниця, Оженіно Рівненської області.

Результати дослідження і методичні р? омендації доповідались

- б -

автором і обговорювались на засіданнях лабораторії навчання математики і фізики ВДІ педагогіки України /1990,1991,1992 рр./, на науково-методичному семінарі з пятєнь екологічного виховання школярів в Рівненському державному педінституті /1991 р./, на засіданнях кафедру математики а методикою її викладання цього інституту /1991, 1992 рр./, на науково-практичній конференції "Учитель національної школи" в Тернопільському педінституті /1991 р./, на Міжнародному . робочому семінарі з екологічної освіти в Києві /1992 р./, на нарадах вчителів математики Рівненської області/ І991, 1992 рр./.

На захист виносяться: '

- методика формування екологічних переконань учнів в процесі вивчення математики, що включає умови формування екологічних переконань, сб"єм екологічних і природоохоронних знань, методичні прийоми їх включенню б навчальний процес з математики;

- результати педагогічного експерименту, що відображають ефективність розробленої методики.-

ОСЖВЖЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація складається з вступу, двох розділів, загальних висновків та рекомендацій, списку використаної літератури і додатків.

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначені об"ект, предмет, мета, гіпотеза, завдання і методи дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення роботи, наведені відомості про апробацію і впровадження її результатів, сформульовані положення, які виносяться на захист.

Перший розділ "Предмет і теоретичні основи дослідження" містить чотири параграфи. Е першому параграфі показано, як вища математика завдяки математичному моделюванню вирішує назрілі екологічні проблеми. Наведено приклади математичних моделей екологічних процесів, визначено послідовність основних етапів роботи над ними.

Проблему екологічного виховання в дослідженнях з методики вик-л&вання 1,‘о-іематкки, її відобракеннд в програмах, підручниках та методичних посібниках з математики розглянуто в наступному параграфі.

В ньому, зокрема, відзначається, що шкільна /елементарна/ математика,на а;аль, стоїть осторонь розв"язашт не тільки цих проблем, але й екологічної освіти та виховання учнів. Таким непривабливий стан справ пояснюється в перму чергу недбалим відношенням до питань екологічної освіти і виховання такої науки, як методика викладання ма-

тематики. Підтвердженнянцьсму служить і наявність лише однієї вище згаданої кандидатської дисертації А.Ш.Ходиамбердісва, ідо стосується проблем екологічної освіти учнів. За ншим глибоким переконанням, саме методистам та вчителям потрібно здійснити екологі-зацію навчальних предметів /в тому числі і шкільної математики/, формувати в учнів екологічний світогляд.

Як свідчать матеріали УІ («іжнародного конгресу а математичної освіти, присвяченого соціальним питанням шкільної математики, зарубіжна ж методична наука приділяє питанням екологічної освіти і виховання значну увагу.

Однією з найбільш цікавих на конгресі стала доповідь датчан Бєнхєлма Бус-Бавнбека і Глена Пейта "Зростання ризику в технологічної,іу суспільстві через призму прогресу в математичному моделюванні". Автори звертають увагу на те, ідо стандартні приклади математичних моделей-в шкільному курсі беруться з "благополучних" областей, де використання цього методу приводить до надійних результатів і не гов"язане з ризиком при прийнятті ріиень. Але реально математичні моделі часто використовуються і в інших, несприятливих обставинах, де від результатів моделювання може залежати життя людей, благополуччя цілих регіонів. Драма ідей, втілена в абстрактній математичній формі, перетворюється при цьому в людські трагедії. Автори зси-лавтьс; на аварії на атомних станціях в Гаррісбурзі /США/, Чорно- • билі, на затоплення кореблів і екологічні катастрофи. Цей аспект математичного моделювання повинен знайти відображення в шкільному викладанні, зокрема в шкільній математиці. На нашу думку, така методична задача відноситься до найбільш відповідальних, оскільки мова Гіде про облік у викладанні загальнолюдської шкали цінностей, формування етичних позицій засобами навчального предмета.

3"ясуванна психолого-педагогічних основ формування екологічних переконань учнів в процесі вивчення математики присвячено третій параграф першого розділу. В ньому поняття "переконання" означаемся як знання, причому такі, в достовірності яких людина впевнена. Переконаність, як психологічне явище,включає в себе три компоненти: пізнавальний /знання/, емоційний /ставлення до знань/ і повєдінкевий /потребе діяти відповідно до наявних знань/. В основу побудови системи екологічного виховання вітчизняна психологічна наука покладає принцип О.Ы.Леонтьева, згідно якому свідомість особистості породжується діяльністю.

Дійовим:: засобами виховання екологічної переконаності Б серед-іх класах а дискусія, диспут, бесіда на обрану тему, Ефективність ЇХ зумовлена ВІКОВИМ! особливостям! учнів - у підлітковому віці по-■лдається вироблення ціннісних орієнтацій. Учні виявляють гострий '.нтерес до навколишнього світу і один до одного, у зв"язку з чим у &іх різко зростає погреба в активному спілкуванні.

Базуючись на психологічних закономірностях процесу навчання і 'зсрії емоції:, згідно із структурою такого складного утворення осо-ИСТОСТІ НК переконання, N51 виділяємо наступні передумови його досягнення в процесі навчання:

- здійсненій, пізнавальної діяльності на теоретичному рівні;

- особисті.сну значущість екологічного і природоохоронного матеріалу, іцо вивчається;

~ забезпечення в процесі засвоєння екологічних і природоохоронних знвль творчого рівня пізнавальної активності школярів.

Аішііз літературних джерел відносно структури переконань, вра-'увеуш. ;-:о.и;.яаосгєі'. управління процесом засвоєння знань і вияснення ■-■трукчури діяльності дозволили на}-; виділити і обгрунтувати наступні •мови формування екологічних переконань в процесі навчання учнів ма-*ек&тиці:

- о6"єхт:їекцію зв"язку математичних знань з елементами екології

і схорони природи; '

- повноту розкриття суттєвих властивостей виділених екологічних ’ природоохоронних понять;

- спрямованість процесу засвоєння екологічних і природоохоронних якань ка висвітлення суспільних цінностей і моральних норм поведінки в природі;

- підбір екологічно! інформації, яка забезпечує емоційний вплив ::е учніг;

- використання в процесі керівництва засвоєннягсекологічшх і природоохоронних знань матодів і прийомів організації пізнавальної діяльності, зміст і послідовність яких забезпечують творчий рівень ®::і'Мвлос?і у«нів на кскному з етапів формування переконань.

У дгугпь.у розділі дисертації розкрито пропоновану методику формування екологічних переконань учнів 5-7 класів, проаналізовано результати формуючого експери»'" ,

Конструювання змісту екологічних знань і процесу їх засвоєння ,,ід час ейвчєння катеддатимі розглянуто у п"ятому параграфі цього розділу. Б ньому, зокрема, підкреслюється, цо показником високого

рівна екологічної культури людини е її активно діяльність з охорони природи. .

Як і в кожному ваді діяльності, у природоохоронній можна виділити основні структурні компоненти: інтелектуальний, операційний і мотиваційний. Характерні особливості кожного з цих компонентів визначаються специфікою декого виду діяльності. До складу інтелектуального компоненту природоохоронної діяльності сходять екологічні знання, операційного - вміння і навички а охорони природи, мотиваційного - сукупність збуджуючих причин діяльності людини в природі.

Спеі?іфіиа екологічних знань полягає в тому, що вони відображають складні природничо-соціальні ягида, закони існування природних систем на різних рівнях їх організації; технологічні принципи виробництва і будову технічних засобів, за допомогою яких людина перетворюй природу для досягнення суспільних та індиЕідуаімшх потреб і цілей, тощо.

До основних умінь і навичок природоохоронної ДІЯЛЬНОСТІ, які можна сформувати в учнів під час навчання їх у школі, вчені Л.К.Йа-хлєбний, І.Д.Зверев, І.Т.Суравегіна відносять уміння:

оцгничати стан навколишнього середовища, найближчого природного оточення; . _

правильно поводитися в конкретній ситуації; захистити навколишнє середовище від забруднень і руйнувань; пропагувати сучасні проблеми екології і охорони природи. Поняттям "мотав" у педагогіці і психології позначають збуджуючу причину дій людини, своєрідний сплав думок і почуттів, спрямованих на досягнення №єти. Видатний радянський психолог О.М.Леснтьєв писав, г;о всяка дія збуджується не метою, а мотивом тієї діяльності в цілому, яку дана дія реалізуй. •

Мотиваційну сферу природоохоронної діяльності, за даними вчених М.С.Рикоза і Б.Г.Еогансена, становлять гуманістичні, патріотичні, естетичні, економічні, санітарно-гігієнічні та пізнавальні мотиви. Кожен о цих мотивів визначає характер тих думок і почуттів, що можуть егонукаги людину на виконання певних дій у природі.

Отже, процес екологічного навчання і виховання, кінцевою метою якого е природоохоронна діяльність людини включає:

розвиток системи знань про взаємодію суспільства з природою; формування вмінь і навичок з вивчення і охорони природи; розвиток ь.отмвів природоохоронної діяльності учнів.

В зв'язку з тим, що № розглядуємо можливість формування екологічних переконель в процесі навчання математиці, виникао необхідність виділення І рОЗКрИТТЯ екологічних і Природоохоронних ПОНЯТЬ, органічно поіз'Чгсних із змістом даного курсу і дозволяючих учням науково обгруНТуВЬЛЧІ ідей необхідності бєреЮІИВОГО відношення до природи. При визначенні змісту екологічних і природоохоронних знань ми виходили о того, що :

- їх об"см повинен включати мінімальне число специфічних для

ВКБЗЬНИХ наук ПОНЯТЬ, ЩО забезгійчувть усвідомлення учнями суспільної значущості даної ідеї; ■

- введення відібраних екологічних і природоохоронних знань не повинно порушувати системи математичних знань, що склалася;

- екологічні і природоохоронні знання, що підлягають засвоєнню, повинні відповідати пришдапаи науковості і доступності.

Врахування вказаних вимог дозволило на рівні даного навчального предмета виділити насі'угні базові екологічні і природоохоронні поняття: навколишнє середовшце, антропогенний фактор, забрудненні! та його види, природні ресурси.

В ході дослідження ми також прийшли до висновку, що успішно формування екологічних переконань учнів неможливе бео спеціальної програми природоохоронної освіти /СППО/, основними розділами якої е наступні:

І. Загальнонауксві питЕШна охорони природи.

£. 0] галізація охорони і.ріц оди на Україні, .

3. Охорона природного середовища - глобальна проблема.

4. Охорона атмосферного повітря.

о.Раціональне використання та охорона водних ресурсів. .

6. Охорона рибних ресурсів.

7. Охорона грунтів і надр. .

8. Схорона лісів і рослшіних ресурсів.

9. Охорона і раціональне використання дикої фауни.

10. Заповідники та інші природоохоронні об’єкти,

11. Охорона природи і туризм,

12. Радіоактивне забрудненій середовища.

13. Інші види забруднення природного середовища.

Можливі напрями екологічного виховаїт учнів текі:

І/ розкриття математичних закономірностей вевких явищ природи;

2/ з'ясування ролі математики у розв'язанні екологічних проблем;

З/ виховання екологічної культури, відповідальносте за стан навко-

лишнього середовища.

Практика роботи вчителів-експериментаторів покезус, що формуванню в учнів екологічних знань у процесі викладення математики може відбуватися в таких формах навчальної діяльності:

Розв 'Язування: Сій здання: Побудова : Корстк і: Тематичні: Написання задач, :зедач :діаграм, :повідом:заняття :рефератів;

підібраних .-учнямн :графіків :лення : гуртка, :оформлення

учителем : : - :на урс-:екскурсії:планшетів,

: : : ці : .’альбомів.

Як з'Ясувалосл в ході пошукового експерименту, найбільш сприятливим для екологічного виховання учнів виявивсь програмний «.атєріші з математики для 5 класу. Про це свідчить та обдирна кількість тем, гри вивченні яких можуть бути реалізовані окремі розділи СППО. Для успішного формування екологічних переконань учнів саме цього класу найбільш придатними е наступні форми навчальної діяльності: розв'язування задач, складання задач самими учнями на місцевому матеріалі, короткі повідошекнл на уроці, написання рефератів. Побудову діаграм, складених на екологічному матеріалі, можна практикувати при вивченні теми "Приклади таблиць

і діатрем". ■

В лозакласніА роботі ми віддали перевагу тематичним заняттям гуртка, на яких розглядаються певні теоретичні питання екології і розв'язуються задачі. В дисертації для прикладу наведено декілька занять математичного гуртка, присвяченого розгляду актуальних проблем екології. Ці заняття стосуються темп "Складніші задачі, на проценти". .

На основі аналізу спеціальної літератури, -власних спостережень ми дійшли до висновку про необхідність збільшення кількості екскурсії: для повноцінної реалізації ссвітньо-піонавальних, розвиваючих, виховних цілеіі екологічного навчання і виховання учнів.

В дослідженні наводиться план комплексної екскурсії, яка проводиться разом з вчителем географії при вивченні теми "Поняття про ШОГ4У плоскої фігури". .

Найбільш сприятливим! для формування екологічних переконань школярів виявились такі теми навчальної програні: а математики для

б класу: "Скорочення дробів", "Основні задачі на дроби", ."Розв'язування а*дяч за допомогою пропорцій", "Поняття про пряму пропор-

цінність величин'1, "Зидачі на пропорційне діленні»". У темі "Приклади графіків" достатньо №їлиеосгєй для розвитку елементарного ЄКСЛОГО-ОКСНОГЛГ.ЧСІ'О ШСЛЄПНи учнів.

Серед і сааклаежіх мір отисмсть послуговус на увагу 2-2,5 годкинс рольова гр£і с ;.:онітор,шгу з,ч оьбрудненн/.к навколишнього серхдовицз “Контроль аг політикою цін", розроблена емериканськи-ізі спеціалістам! 'Г.БірреГ, та ’...Вольбертом.

Провідна думка 5 6 - математичне моделювашш екологічних процесів на слсілі-ітярнсму рівні молша здійснювати і при вивченні куі су математики ? класу, Наведено приклад:

Догр вдують великі екосистеми і частішають стихійні лиха, іричина аких - діяльність людини. Тропічні ліси, пні іде не так давно зпПмалн на планеті 13 шн, квадратних кілометрів, вже втратили частину цісл плоці і продовжують скорочуватись на 2 % щорічно. Г'ОбуДуПТІ; математичну модель и>ого процесу.

Розв'язаний. Оскільки мова Кде про щорічне СКОр.ОЧеННЯ тропічних лісів на 2 %, то даник процес описується спадною геометричною прогресіию із знаменником д = 0,93 І. Справді: 100 % - 2 % --= 9В або 0,98. Стає кожне наступне значенні, величию; /починаючи о другого/ становить 0,93 попереднього.

/ тема "Понятті, про геометричну грогресію, приклади практичних задач/.

У методичнії" лі торг тур і приділено значну увагу проведению факультативів, занлть математичних гуртків, вечорів. Натомість мало висвітлені хкііі, не псіш цікаві і корисні форми позаклас-ної рсо'оти з математики, ;.к-от: учнівські науково-теоретичні конференції, диспути, пр ес-ксиференції тощо. Тим часом воші вироблюють в учнів умінні, самостійно набувати знашы, орієнтуватись у вир окопу потоці інформації, гол і ганують їхню математичну культуру, прищеплюють інтерес до відповідної літератури. В дисертації наводиться план конференції з теми "Природа і математика" та розробка прес-конференції "Математика на верті природи".

Обгрунтуванню показників екологічних переконань школярів та висвітлення методики їх виявлення здійснено в 5 9. В якості показників сформованості екологічних переконань учнів були вибрані :

І/ наявність екологічних знань;

2/ рівень розвитку мотивації природоохоронної діяльності.

В останньому параграфі другого розділу описані організація, проведення і результати експериментальної перевірки основних положень дослідження. -

Дослідження проводилось на протязі 1990-7992 років в два етапи:

На першому етапі /7990-7991 рр./ були визначені вихідні теоретичні позиції, сформульовані задачі дослідггення, побудована його робоча гіготеза, розроблена методика виявлення екологічних переконань в учнів і проведений констатуючи!? експеримент, в якому прийняли участь 1463 учнів міських і сільських шкіл Рівненської та Хмельницької областей України. В процесі вивчення досвіду роботи І£>0 вчителів математики з екологічного виховання школярів на уроках і в позекласній роботі по цьому навчальному предмету були еиявлєні характерні особливості організації даного виховного процес;,'. Результати експерименту привели н т ,чс висновку про недостатки ефективність екологічного виховання учнів в процесі навчання математиці. Було такоя визначено орієнтовни/1 зміст екологічних знань, які дозволяли 6 науково обгрунтувати необхідність бережливого відношення до природи, пизіючені можливі методи і пріС.оШ організації діяльності учнів по засвоєнню виділених елементів екології і охорони навколишнього середовища в процесі вивчення математики.

На цьому ж етапі здійснювалась апробація розробленої методики засвоєння екологічних знань в навчально-виховному процесі з ютелатики, Пошуковий експеримент проводився на базі СІІІ ІЇ 18 н.Рівно та С!І1 !Г І и. Нетішин і переслідувев мету уточнити оптимальний об"ем екологічних знань, необхідних для обгрунтування ' ідеї відповідального відношення до природи, і шреоірити педагогічну ефективність окремих методів і прийомів, кр сприяють перетворенню засвоєних екологічних знань в переконання лри вивченні математики. Результатом пошукового ччеперименту було: визначення об"ему і змісту екологічних знань і ідо підлягають включений без перевантаження в процес иавчряня математиці, 1 розробка методики їх зесвозкня на уроках і в позекласній роботі з математики з метоп формування в учнів екологічних переконай?-.

На другому етапі /7591-1992 рр./ проводилось зкепєримен-ральна робота по екологічної,у вихованню учнів Ь-7 класів в процесі вив’^.ши математики. В навчальному експерименті лрийня-

ло участь 14j9 учнів шкіл Рівненської та Хмельницької областей України Анеліз спостережень, пнкєтубеїкнл вчителів і учнів, результати виконанні» спеціальних эаьдйНг- і усних нідговідей учнів, перевірк? іезультатів експерименту кбтодгми математичної статистики /двосторонній Kj-HTt’i' ііі х 2 ГІірсона/ підтвердили ефективність і оздобленої методики і і.ригжту гіпотезу дослідкенші.

В ЗІ.ГЄЛЬНИХ Х)ИСНОВУ£'Х висвітлено результати проведеного ДОСЛІДИШ!» І НЬМІЧСНО ГсрсЛііКТІіШ! розвитку ЙОГО ОСНОВНИХ ідей, Г'езультети дослідл.еьнл:

1. Вивчено стан проблеми екологічного вихованки учнів в теорії і практиці шкільного викладенні! математики.

2. Виділені і обгрунтовані умови формуванню екологічних переко-наш в і.роцесі вивчення математики; розроблена методика екологічного віїхованш. учнів при вивченні даного предмета,

3. В єкспе; іімєнтрльнір. роботі визіїг.чено оптимальний со"еы екологічних І lipj ОДООХСр ОННИХ SHiJib, виділені найбільш егріи.т-лирі длл матиікуикй .Jojmi організації навчальної діяльності учнів ге їх auoiiooniw.

4. Сбі’іунтоьйні показники даного виду переконань і розроблена кетедике їх ви» влсгшіч.

5. Експериментально і.г'евірона і статистично доведена ефективність запропонованої методики екологічного вихований учнів ПІД ЧРС вивченім: Kf^WilTHKH.

СС1К.ВЫ з::сі;стаі дссодепк

1, (Гордування екологічних переконань учнів ■ едніга з згадивих задач, пкі суспільство нп даному етапі ставить пер ед національною школою, /^тематика /в тому числі шкільний її курс/ мав значні можливості дш. екологічного вихоешшл шкелпрів. Проте, ьк показали рбзультати цього дселідженнл, в програмах, підручниках: і методичній літературі з даного навчального предмете гроблема екологічного вихований підростаючого поколінні, ще не знайшла належного ьідобреженн.ч. Наслідком недостатньої теоретичної розробки проблем став той стан виховної роботи а формуванню екологічних переконань колоді,

.г.кий не відповідне сучасним вимогам суспільства,

2, Обмеження викладання математики тільки засвоєнням її знань без використання їх до вирішенню екологічних проблем, як показало дослідження, приводить до того, що учні не помічають

зв"язку мія математичними знаннями і розкриттям причин погіршення стану навколишнього середовища, не бачать в математичних знаннях резерву для оптимізаціг взазмовідносин мія суспільством і природою. Таким чином, недоотатиз приділений уввии екологічному ізихоїзаннв на уроках математики негативно позначаються не тільки на стені екологічних знань школярів і мотивації їх природоохоронної діяльності* але і на якості знань з математики.

3. У формуванні інтересів учнів до природи значку роль чідіграє індивідуальний підхід. Відомо, що в кожному класі є учні, що мають низький рівень акань, не виявляють ініціативи, активності, цілеспрямованих інтересів. Ці учні в першу чергу повинні турбувати педагогів, адже потрібко подолати їх пасивність, збудити ініціативу, активізувати. При цьому бажано користуватись таки™ правилами

- ніколи не пригнічувати ініціативу учня;

~ навантажувати учнів посильною інтелектуальною і практичнеє роботою;

- допомагати учням самовизначитись; '

- вивчати нахили і здібності учнів.

4. Важливого значення західні педагоги надають неперервності екологічної освіти в межах шкільного' навчання. На душу багатьох відомих спеціалістів - М. Д».. Ереянана /ССА/, Дж.Таулера /Канада/, Р.Лоба /ОТІ/ та інших, це дее змогу послідовно розгортати динаміку проблем навколишнього середовища в міру ускладнення змісту навчальних курсів на кожному етапі шкільного навчання та відповідно до вікових особливостей учнів.

Гале, у свою чергу, зумовлює необхідність висувати вимоги' . до адекватної організації навчального процесу. Так, у підлітковому віці зміст дидактичного матеріалу більшої) мірою повинен зосе -редхуватися на раціональних аспектах пізнання навколишнього середовища, його Ціннісних властивостях. Особливе значення варто надавати формуванню у підлітків позитивгяіх мотивів задоволення потреб у сомореалізації, соціальній активності у навколишньому серед озищ і.

5. Перевірка дірвоє+і рекомендованої В дослідженні методики формуванню екологічних переконань учнів в процесі н£гзчання математиці показала, що по закінченні експерименту ступінь засвоєння школярами екологічних і природоохоронних знань значно підвищився, що в свою «ергу викликало підвищення рівня мотивації їх природо-

охоронної діяльності. Пі-оте, не дивлячись на сутт^вість амін, що відбулись в екологічних знаннях і мотивації, повні сто досягти бажаного результату - сформувати ь усіх учнів екологічні переконання - не вдалось. Це, на ніш лрглкд, гідтвєрдї.уз те положення, згідно якому формуванні, даного виду переконань вимагає міжпі едметного підходу і тільки при участі всіх шкільних предметів може бути досягнутий стопроцентний результат в даному виховному процесі. .

ОСНОВНІ ПОЛОЖИШ ДІ2СЕРТАЦІІ ВИПАДЕ НІ В ТАКИХ РОБОТАХ АВТОРА;

Еколого-еконамічнр вихованнп учнів на уроках математики.-Тези доп. наук. - практич, конф.- Рівне, І9&Л-СЛЗ-15, -Рос. мовою.

2, Екологічне виховання при викладанні математики. //Формування і станоБлєнн/і сучасного учителя.- Теаи доп. наук.-нетодич. ісонф. - Рівне, І99С,- С. І50-Т52. .•

3,Екологізпцін шкільного курсу метсштикц - важливії?; етап на шляху створенню вкраїнської національної школи. // Учитель національної школи. - Теаи доп.наук.-пряктич.конф.- Тернопіль, 1991, - С. 245-247. /В співавторстві/.

4, Збірник аадьч екологічного змісту для 5 класу / Експериментальні матеріали/* - Рівне, 1991. - 43 с.

5, Екологічне вихованій. учнів ири вивченні математики в 5-7 класах середньої школи.- Методичні рекомендації иа допомогу вчителям математики середніх загальноосвітніх шкіл, студентам і викладачам фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів.- Рівне, 1991. - 73 с.

Заи.504-100приы.РозийОквно ЮП {•Івнзвоького йблуправлінвя статистки.