автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Элементы занимательной физики как средство формирования познавательного интереса

Автореферат диссертации по теме "Элементы занимательной физики как средство формирования познавательного интереса"

УКРШСЫСИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГ 1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1и. М. П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ЗОРЬКА Олександр Володииирович

ЕЛЕМЕНТИ Ц1КАВ01 Ф13ИКИ ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ П13НАВАЛЫЮГ0 ШТЕРЕСУ

13.00.02 - методика викладання (ф!зики)

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття паукового ступеня кандидата педагог1чних наук

Кй!в - 1994

Дисертшцбю в рукопис.

Робота вйконана в УкраЧнському державному педагоПчному уНверситет! 1м. М. П.-Драгоманова

Науковий кер!вник

кандидат педагоНчних наук, професор Коршак бвген Ваоильович

0фд.1цйн1 опонентиг

доктор педагоНчних наук, професор, дшсний член АПН Украши Гончаренко Семен Устимович

Пров1дна орган!зац1я:

кандидат педагог1чних наук, доцент Грищенко Геннадгй Опанасович

Запор1зький державний ун1верситет

Захист в1дбудеться " " бгревиЯ 1995 р. о год. назасаданнз.. опец1ал1зовано! вчено! ради К 01.33.01 в Укра--!ноькому державному педагоПчному ун1вероитет1 1м. М.П.Дра-гоманова ( 252030, м. Ки!в-30, вул. Пирогова, 9 ).

3 дисертащею можна ознайомитиоь в б1бл1отеЩ Укра!нсько-го державного педагоНчного университету 1м.М.П.Драгоманова.

Автореферат роз!олано "/3 "сткуъггд 1ддб р.

Вчений оекретар спещалхэовано! вчено! ради

Швеиь В. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть досл1дхвння. Соц1-альн! зм!ни, як! в!дбуваються в сусп!льств1 безумовно вно-сять корективи в мету навчання, яка зумовлюе зм!ст осв!ти. Сьогодн! (на нашу думку це явище тимчасове) йде пере-' ор!ентац!я учн1вськох молод! на предмета гуман!тарного циклу. Школи переходять на процес диференц!йованого, навчання. Ц1 процеси викликають зниження !нтересу та уваги до вивчення предметов. природничо-математичного циклу, зокрема ф1зики, а без фундаментально! ф!зико-математично! подготовки молодь не зможе ефективно сприяти науково-техн!чному прогресу.

Тому актуальним в питания створення та стимулювання Интересу до ф!зики як навчального предмету. Лише за наяв--ноет! штересу можливий перех!д в!д зовн!шньо зумовлено! потреби в навчанн! у потребу, яку учн! сприйняли. Точкою в!дл!ку при вивченн! предмету, який викликае певний 1нтерес, е задоволення певних потреб, як правило таких, як! пов'язан1 з емоЩями та почуттями.

Наявн1сть у учн1в п!знавального 1нтересу е важливим за-собом п!двищення якост! знань, запоб1гання 1х формального засвоення, усунення навчального пёревантаження. Навчальна д!яльн!сть, як I будь-яка !нша, як правило, зумовлена двома мотивами: або це мен! ц!каво ! я тому цим займаясь, або це мен! необх!дно для сьогодн1шньоГ або подальшо! життед!яль-ност!. Таким чином, розв'язок завдань формування п!знаваль-ного !нтересу вводиться до створення у учн!в цих двох мо-

тив1в.

Розв'язрк тако! психолого-педагог1чно1 проблем», на наш погляд, м!ститься у використанн! на певних етапах процесу навчання елемент!в ц1каво! ф!зики в комплекс! з елементами м!жпредметних звязк!в, як! враховують учн!вський контингент. Розв'язок проблеми сприяе також спрямованому формуванню в учн!в мотивац!йного компонента тзнавально! д!яль-ност!, розвитку 1х зд!бностей у в!дпов1дност1 до нахил!в та потреб.

Виходячи з того, що проблема формування Хнтересу учн!в до ф!зики досить широка ! багатогранна, мае велику теоретич-ну 1 практичну значим!сть для розв'язання завдань, що стоять перед школою, а також не досить повну П розробку в методик викладання, ми вибрали об'ектом нашого досл!дження-!нтерес: до ф!зики як фактор мотивацП п!знавальн01 дГяльност! учшв. Робоча Ппотеза полягае в тому, що використання в нав-чальному процес! елемент!в ц!каво1 ф!зики з урахуванням ди-ференцкованого навчання в сучаснХй школ!, сприятиме б!льш високому р1вню емоц!йного сприйняття найчального матер!алу, актив!зуватиме п!знавальну Д1яльн1сть учн!в.

Мета досл!даення: вивчити можливосг! використання еле-мент!в ц1каво! ф!зики як заеобу розвитку п1знавльного 1нте-ресу учнхв до навчання ф!зики.

Предмет досл!дження - прййоми та методи використання елемент!в ц1каво! ф!зики на уроках та в позакласн!й робот! з використанням навчальних телев!з!йних передач.

Виходячи з г!потези та мети досл!дження в робот! були поставлен! так! эадач1:

1. Виконати науково-методичний анал!з л!тератури з

досл1джувано! проблеми для теоретичного обгрунтування запла-нованого досл!дження.

2. Визначити дидактичн! можливост! використання еле-мент!в ц1каво! ф!зики в шк!льному навчальному процес!.

3. Розробити та створити систему методичних рекомендаций з використання елемент!в ц1каво! ф!зики.

4. Провести педагог!чний експеримент з метою перев!рки г!потези досл1дження.

Для розв'язку поставлених задач були вибран1 в!дпов1дн1 методи досл!дження.

- вивчення та анал1з л!тературних джерел з питань те-орП п1знання, теорП виховання, методики використання нав-чального телебачення;

- анал!з навчальних програм, п1дручник1в, навчапьних I методичних пос1бник1в, розробок сценарПв навчальних телеп-

■ рограм;

- спостереження, бес!ди, анал1з лист1в телеглядач!в;

- вивчення, анал!з та узагальнення передового досв!ду вчител!в;

- педагог1чний експеримент /1986-1993 рр./, мета яко-го-виявлення ефективност! запропоновано! методики.

Методолог1чну основу досл1джень становлять д!апек-тико-матер1ал1стична теор!я п1знання, сучасн! психоло-го-педагог1чн1 теор 11-виховання та навчання;

- теоретичн! 1 науково-методичн! досл!дження з проблем психолог!! д1яльност1 (Виготський Л.С,, Руб1нштейн С. Л. , Леонтьев О.М. , Гальпер1н П. Я., Тапиз1на Н. Ф.).

Для розв'язку поставлених досл1дницьких задач ди-сертант використовував: - особистий досв!д роботи учи-

- 6 -

теля ф1зики С1983-1991рр.);

- роботу в пос!йнод1ючих республ1канських та всесоюзних (на той час) сем!йарах з методики викладання ф!зики;

- особистий досв1д розробки сценартПв та проведения навчальних телепередач республ!канського телебачення (1990-1992 рр.).

Наукова новизна роботи полягае в тому, що:

1. ГИдтверджено факт п1двищення п1знэвального 1нтересу, актив1зацИ п1знавально1 д1яльност1 учн!в у процес1 вивчення ф!зики при методично в!рному використанн! елемент!в ц!каво1 ф1зики в поеднанн! з використанням м!жпредметних зв'язк1в в умовах диференц1йованого навчання, а також п1двищення ефек-тивност! навчальних телепередач при використанн! запропоно-вано! методики.

2. Розроблен! вимоги до п1дбору ц1кавого матерХалу з метою використання його в навчальному процес!.

Практична значимость роботи полягае в тому, що в н!й розроблен! конкретн! дидактичн! засоби та прийоми, як! спри-яють поглибленню знань учн1в з ф1зикй, актив1зацII 1х п1знавльно! д!яльност1, п!двищенню !нтересу до предмету.

Апробац1я досл!дження проводилась в ход! експеримен-тальис-педагог1чно1 роботи в школах м.Киева, в ход! п!дгО-товки та проведения навчальних телепередач, а також на курсах п!двищення квал1фшацП вчител1в м.Киева та Ки1всько1 облает!.

Результати досл!дження допов1дапись та обговорювались:

- на республ!канському сем!нар! з актуальних питань методики викладання ф!зики "Розвиток мислення. студент!в та учн!в в процес! вивчення ф!зики" (травень 1990 р.),

м.Черн!г!в;

- на зв!тн!й науковш конференцП КДП1 !м. О.М.Горького (лютий 1990 р.);

- на республ!канському сем!нар! з актуальних питань викладення Ф1зики "Навчальний демонстрацхйний експеримент", (травень 1991 р.), м.Бердянськ;

- на зв!ттй науков!й конференцП КЯП1 !м. М.П.Драгома-нова (лютий 1992 р.);

- на Всесоюзному сем1нар! "Розвиток творчих зд!бностей учн!в в позакласн!й робот! з ф!зики", (вересень 199! р.), м.Черн!г!в;

- на республ!канському сем!нар! з проблем використання задач у процес! викладання природничо-математичних дисципл!н, (травень 1993 р.), м.Черн!г!в. •

На захист виносяться:

- методика використання елемент!в ц!каво1 ф!зики в умо-вах диференц!йованого навчання;

- методика використання телепередач навчального та нау-ково-популярного характеру з використанням елемент1в ц!каво1' ф!зики.

0СН0ВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ1í

. Дисертацая складаеться !з вступу, трьох роздШв, вис-новк!в та списку використаноГ л!тератури (123 найменувань). Текст дисертацП викладено на 154 стор1нках машинописного тексту 1 м1стить 16 малюнк!в 1 26 таблиць.

У вступ! обгрунтовуеться виб1р теми досл!дження та П антуальн!сть. Бизначено об'ект, мета та предмет досл!дження.

Сформульована г!потеза, показана наукова новизна та практична значим1сть роботи, викладен! основн! положения, що виносяться на эахист.

В першому розд1л! на основ! анал!зу методично!, психолого-педагог 1чно! та ф!лософсько! л!тератури розкриваеться природа та психолого-педагог!чна суть категорП 1нтересу. Анал1з твор!в зидагних проев!тител1в, педагог]в та . вчених минулого та сьогодення дае можлив1сть'отримати в!рну картину проблеми п!знавального !нтерсу, як особливо! форми загально! категорП 1нтерсу. Шзнавапьний !нтерес мае складну структуру. Це 1нтегральне утворення, яке складаеться з таких окре-мих псих!чних процес!в: емоц!йних, !нтелектуапьних, регуля-тивних, мнем!чних, а також з об'ективних та суб'ективних зв'язк1в'з оточуючмм св!том.

Були спроби.роз'еднати це складне !нтегральне утворення (Анань!н С. А.) на окрем! складов! частини, окрем! психо-лог!чн! процеси, Це привело до нев1рних висновкхв про те, що такого феномену як "п!знавальний 1нтерес" не !снуе. Це положения теоретично нев!рне. Ми под!ляемо точку зору Щук!но1 ■ ГЛ. з цього питания: "Хнтерес, як !нтегральне утворення не просто сукупн!сть окремих процес!в, як! входять в нього, це ссоблнсз як!сть, яка забезпечуе духовне багатство особис-.

тост!,яка допомагае в!дз.брати з оточуючо! д1йсност! особисто л

значиме та ц!нне."

I, Щукина Г.И, Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся,-М.:Педагогика,1988.-с.18.

Грунтуючись на такому розум!нн! феномену 1нтересу, ми повинн! розглядати процес формування, розвитку та поглиблен-

ня його з точки зору едност! об'ективного та суб'ективного

в процес1 д!яльност! 1ндив1да. При цьому псих!чн! складов!

1нтересу повинн! розглядатись не як адитивн! величини, а як

об'ективн! зв'язки.

У першому роздШ ми також прид!лили увагу проблем! роззитку та еволюцП феномену п!знавльного 1нтересу, врахо-вуючи той факт, що !снуе дек!лька посл!довних стад!й його розвитку. Хоча потр1бно мати на уваз!, що под!л в деяк!й м!р! 1деал!зований, стад!! розвитку !нтересу не сл!д розглядати !зсшьовано одну в!д одно!. Вони т!сно повязан! ! не завжди приводить до переходу' в!д низько! до б1льш високо! стад!Г розвитку.

Отже, !снують так! стадП: ц!кав!сть, допитлив1сть та п!знавальний !нтерес,

Психолого-педагог!чн! досл!дження показують, що для усШшного розв'язку задач 1 розвитку п!знавального !нтересу в1д низьких до 01лып високих стад!й необх!дне проведения певно! педагог!чно! д!ялбност!. За даними Морозовох Н. Г. 1снують так! чотири иапряши д!яльнаст1:

1. п!дготовка грунту для 1нтересу (п!дгбтовка зовн!шн!х умов для виховання !нтересу, оргашзац1я «иття 1 створення потреб в певн!й д!яльност! у дано! особистост!. П!дготовка внутр!шн!х умов мае на'уваз! засвоення в!домих знань, ум!нь ! навйчок,. а також наявн!сть загально! п!знавально1 спрямо-ваност!);

2. створення позитивного ставлення до предмету ! д!яль-ност!, а також перетворення в!ддалених мотив!в у б!льш близьк!, д!йов!. Це ставлення не е ще !нтересом в повному

розум!нн! цього слова, апе б його псхиолог!чною передумовою, воно готуе перех!д в!д зовн!шньо обумовлено! до приемно! ди-тин! потреби; '

3. орган!зац1я систематично! пошуково! д1яльност1, в центр! яко! формуеться справжн!й 1нтерес, який характеризуемся проявом п!знавального ставлення 1 внутр!шньою моти-вац!ею, пов'язаною з виконанням дано! д!яльност!;

4. побудова д!яльност1 з таким розрахунком, щоб у про-цес! роботи виникали нов! запитання ! задач!, як! ставали б невичерпними на данему занятт!.

В1ковий фактор мае великий вплив на розвиток п!знаваль-ного !нтересу, оск1льки отримання нових знань сприяе переходу !нтересу на б!льш високий р!вень. Ця проблематика (на приклад! викладання школьного курсу ф!зики) найб!лып широко досл!джена в роботах I.Я.Лан!но1. Бона розр!зняе три види розвитку п!знавального !нтересу: низький (р!вень ситуативного !нтересу), середн!й та високий (глибокий п!знавальний штрес).

Отже, еволюц!я п!знавального Интересу в!дбуваеться за схемою: в!д подиву ! зац!кавленост! до здивування, а в!д нь-ого до активно! допитливост! ! намагання зрозум!ти, в!д них до м!цних знань 1 наукового пошуку.

Проведен! нами досл!дження стосуються одного !з найбМып д!йових засоб1в формування п1знавльного !нтересу, а саме використання елемёнт!в ц!каво! ф!зики, оск!льки анал!з граф!к1в, наведених в монографП Щук1но! ГЛ., дозволяе констатуваги той факт, що в 70% ставлення учшв до предмету визначаеться тим, наск!льки ц1каво побудований навчаль-но-п!знавальний процес.

- 11 -

Проблема викорисгання ц£кавост! у процес1 навчання складна 1 до цього часу не знайшла остаточного розв'язання. 1снуе два д!аметрально протилежн! погляди на роль ц1кавост! у процес! навчання. Представники першо! точки зору (Ананьев Б.Г., 1ванов В.Г.). вбачають в ц!кавост! елементарний р1вень 1нтересу. В1н не ст!йкий, не тривалий 1 не веде до сут-тевих зрушень в розумов1й д!яльност1.

Друга точка зору виражаеться в тому, що ц1кав!сть вва-жають необх!дним елементом процесу навчання 1 розглядають як зас!б п1двищення 1нтересу до предмета вивчення, який сприяе переходу л!знавального 1нтересу з! стадП просто! ор!ентацп, ситуативного, еп1зодичного !нтересу на стад!ю б!льш ст1йкого п!знавального в!дношення.

Формування 1нтересу, як психолог1чно! властивост! осо-бистост]. в!дбуваеться в процес! дХяльност! само! особиетос-• т!. Тому процес навчання повинен бути розвиваючим, залучати учн!в до процесу отримання знань. У цьому випадку досв!д са-мост!йно1 роботи буде сприяти тому, щрб зац!кавлен!сть та початкова допитлив!сть перейшли в ст!йкий п1знавальний !нте-рес.

Анал!з л!тератури показуе, що !дея популяризаторства ф!зики як науки шляхом використання елемент!в ц!каво! ф!зики, знаходила св!й розв'язок в роботах минулого початку нин!шнь-ого-стол!ття: Тиссанд'-е Г. (1883), Тиндаль Д. (1869), Нечаев А. (1897), Дево Е. (1892), Герасимов М.(1885), Гано А. (1875), Волж!н В. (1898), Бурчинський I. (1894), Уле 0. (1900).

Найб!льшого розвитку (! само! назви) "ц!кава" ,ф!зика отримала в роботах ЯЛ. Перельмана.

Я. I. Перельман розглядав ц!кав!сть як головний зас!б по-

пуляризаторства науки, що допомагае зробити доступними

■ ■ ч

складн! науков! !стини, стймулюе процеси мислення, привчае мислити в дус! 'фазично! науки. В!н розробив 1 сформулював основн1 прийоми ц!кавого викладання на уроках ф!зики. У в!д-пов!дност1 до класиф1кац11 автором був проведений педагог!ч-ний експеримент щодо впровадження в навчальний процес еле-мент!в ц1каво1 ф!зики.

В основу вс!х методичних розробок було покладене таке положения:, елементи ц!каво1 ф!зики стануть т!1льки тод! д!йо-вим 1нструментом, коли 1х розглядають як зас1б формування п1знавальнйго !нтересу, а не як мотив п1знавально! д!яльнос-т!. Невиконання цього положения приводить до 1гнорування справжньо! ц!л! навчання, перетворюе ц!кав!сть в розважапь-ний зас1б.

Розглядаючи в другому параграф! цього розд!лу роль 1 м!сце ц!каво1 ф!зики в навчальному процес!, ми показуемо можлив!сть р!зноман!тного и* використання, а саме: !. при поясненн! нового матер!алу;

а) ц!кава ф!зика може служити емоц!йною основою для за-пам'ятовування деяких важливих тем .або м!сць матер!алу, що викладавться;

5} викликае зац!кавлен!сть використання елемент!в !сто-р!5 ф!зики;

в) служить своер!дною емоц!йною розрядкою в клас! в певний момент часу; 2. при розв'язуванн! задач:

а) постановка експериментальних задач в ц!кав!й форм!;

б) нетрадиц!йна форма подач! умови задач!;

в) розв'язок задач-парадокс!в;

- 13 -

3. при повторенн1 та узагальненн1;

4. при виконанн! лабораторних роб1т;

5. в домашн1х завданнях.

В другому розд!л! "Використання елемент!в ц!кавох ф1зи-ки у процес! вивчення шк!льного курсу Ф1зики". розглядаються приклади використання ц1каво1 ф!зики в навчальних телепередач республ!канського телебачення УкраХни та безпосередньо на уроках ф!зики.

Виб1р об'ектом педагог!чних досл!джень навчальних теле-в!з1йних передач не випадковий. Цей аспект педагог1чно1 д1-яльности розроблений недостатньо 1 вимагае б1льшо! уваги. За даними соц1олог1чних досл!джень сучасн! школяр1 сприймають до 70% 1нформац11 з екран!в телев!зор1в, цей канал 1нформа-цП е дом!нуючим для них. 3 урахуванням цього факту, а також наявност! густо! с!тки телев1з!йно! мереж1 практично у вс1й краГн! виникае законом1рне питания включения в телев!з1йний пот!к 1нформац11 осв1тн!х передач п!знавального характеру.

Беручи до уваги суттев1 недол1ки (основним з яких е в!дсутн!сть прямого д1алогу учител1в-учень), сл1д вид1лити в телев1з!йних навчальних передачах ряд переваг. як! багато в-чому зумовлшть створення сприятливих умов для використання елемент!в ц1кавоГ ф1зики:

- демонстрац!я ряду досл1д1в, постановка яких в шк1ль-них умовах неможлива;

- демонстрац!я особливо важливих момент!в дослЩв з р!зною швидк1стго 1 в обох напрямках;

- демонстрац!я зв'язку матер1алу. що вивчаеться, з практичним його эастосуванням;

- збагачення наочним матергалом, висока видовищн!сть;

- 14. -

- можлив!сть тиражування навчальних ф1льм!в;

- використання фрагмент!в р!зних Ф1льм1в;

- мультипл1кац1я ф1зичних процес!в, застосування спеце-фект1в.

В ход! педагог!чного експерименту нами було розроблено 14 сценарПв та по них проведено телев!з!йн! навчальн! передач! на 1-му канал! украТнського телебачення в рамках телепередач! "Телев!з!йна республшанська заочна ф!-зико-матема-тична школа". 3 них два навчальних к!ноф!льми; "Магн!тн! властивост! рёчовини" та "Оптичн! 1люзП". 1нш! передач! ви-ходили в прямий еф1р п!д рубрикою "Дещо з ц!каво1 ф!зики" ! були приев'ячен! розв'язку задач та розгляду окремих питань курсу ф!зики.

3 метою визначення ефективност ! застосування елемент!в ц!каво! ф1зики в телепередачах були проведен! пор!вняльн! передач! по розв'язку задач. Анал1з кореспоиденци показуе, що передач!, в яких використовувалась запропонована методика, викликали на 75-100% бгльший пот!к лист!в телеглядач!в з розв'язками запропонованих в передач! завдань.

На передач!, в яких наводились прикладами застосувань досягнення ф!зики в галузях !стор!1, археолог!!, медицини, б!олог!х приходили в1дгуки в!д телеглядач!в далеко не шк1ль-ного в!ку. Це е незаперечним фактом, який св1дчить про роз-виток п1знавального !нтересу у глядач!в передач.

В другому параграф! цього розд!лу ми розглядаемо роль 1 м1сце елемент1в ц1каво! ф!зики безпосередньо на уроках ф!зи-ки.

Як приклад було взято уроки, приев*ячен! вивченню орга-н!в зору людини та недол!кам зору.

- - 15 -

3 дано! теми було виготовлено комплект кодопозитив!в, застосування яких значно розширювало та поглиблювапо розу-м1ння учнями процесу зорового сприймання, його суб'бктинос-т1, механ!зму утворення зорових 1люз1й, як результату недос-коналост! орган1в зору людини.

В даному параграф1 наведено також комплекс эапитань, завдань та невеликих блок!в 1нформац1Л, застосування яких, на думку автор1в, буде сприяти формуванню п1знавального !н-тересу у процес! вивчення ф!зики.

Результати апробац!! та впровадження в практику запро-поновано! методики проводились в М1жрег!ональному !нститут! вдосконалення вчител!в м. Киева та облает! на протяз! • 1994-1995 рр.

Результати приведен! в табл. 1.

Група К!льк!сть слухач!в Позитивно оц!нили %

1 36 34 94

2 31 30 97

3 38 38 100

4 30 28 93

5 31 30 97

6 34 34 100

Трет1й розд!л "Методика проведения та результати педаго-г!чних досл1джонь" приев'ячений опису методу експертних оц1 нок, одного з метод!в квал!метрП.

В першому параграф! цього розд!лу ми обгрунтовуемо ви-б!р методу, виходячи з 1снуючих труднощ!в в одержанн! над!й-ноГ 1нформацП, насамперед при анал1з! ефективност! запропо-новано! методики проведения телепередач.

Застосований метод полягае в проведенн1 спец!альним чином п!д1браними експертами 1нту1тивно-лог!чного анал!зу педа-гог1чно! проблеми з к!льк!сною оц!нкою свое! думки 1 наступ-ною математичною обробкою одержаних результат!в методами ма~ тематично! статистики. В експертну групу були включен! вчен!-педагоги та вчител! практики.

При формуванн! експертно! ком1с!1 враховувались !снуюч! в соц1олог!Г вимоги щодо кандидат!в в експерти:

- компетентн!сть; -

- креативн!сть;

- позитивна ставлення до експертизи;

- в!дсутн!сть схильност1 до конформизму;

- анал!тичн1сть ! широта мислення;

- властив1сть колектив!зму;

- самокритичн!сть.

Серед них кандидат!в наук, професор!в - 6 ос!б, кандидате наук, доцент!в - 2 особи, зав1дуючих каб!нетами ф!зики !нститут!в удосконапення учйтел!в - 2 особи, пров!дн! вчите-л! методисти - 3 особи, старший наукрвий сп!вроб!тник нау-ково-досл!дно! лабораторП навчапьного телебачення.

К!льк!сний п!дб!р експертних груп проводився у в1дпо~ в1дност1 з основними положениями квал!метр!1.

Закон розпод!лу експертних оц!нок близький до нормального розпод1лу, ягоцо виконуються так! умови:

1) число експерт!в б!лыве десяти;

- 17 -

2) значения показник1в експертно! достов!рност! сп!в-розм1рне для кожного експерта;

3) олитування проводилось в один тур без обговорення.

На основ! анкетування проводилось обчислення коеф1щен-

та конкордацГ! за формулою Канделла.

Коеф!ц!енти узгодженост! досить висок1 (для першо! гру-пи експерт!в - 0,60, для друго! - 0,93), лежать в межах за-дов!льно! та повно! узгодженост! в!дпов!дно.

Це дае змогу над!ятись на отримання реальних результата педагог1чно! експертизи.

Також проводилась оц!нка аргументованост! експерт!в, п1сля чого була визначена комплексна оц1нка компетентност! кожного експерта. Розб!жн1сть невелика.

Трет!й параграф цього розд!лу м1стить в соб! анал!з анкетування та обробку результат!в педагог!чних досл.1джень.

При розробц! анкет ми користувались загальншли оиыогами до анкет, як! закпаден! в ГОСТ! 23554-79 та рекоыендац1ям1 психолог1в та соц!олог1в, а також основними вимогами до анкет, як! застосовуються в педагог!чних досл1д*ш#шх: чнкоти повинн! бути зручними для анкетування (сприйыання та оапов-нення); структура запитань та в!дпов!дей повинна бу*ти 'нейтральною: к!льк1сть запитань не повинна перевищувати 10-12,

Для оп!нки над!.йносг1 та вал!дност! анкета була вико-ристана "шкапа бажаност! Харрингтона". Розрахунки проводились за формулою: В /ф- 4 + ••• : 100' л-

сС~ % експерт1в. як! висловились за включения в!дпов!д-ного показника в анкету; *

п - число показник!в в анкет!.

Зиходячи з того, що анкета ыоже «закатись "доброю" при

В - 0,63. експертна ком1с1я затвердила, проведения анкетува»ь.-ня за 5-ма анкетами.

Анал1з анкетування показуе, що серед мотив!в п1знаваль-но! д1яльност1 п!знавальний 1нтерес займае одне з перших м!сць в мотивац!йн!й систем!.

При переход1 в!д контингенту учн1в 7-9 клас!в до учн!в 10-11 клас!в б!льш значимиш стають профес!йно-ц!нн!стн! мо-тиви. Так! результати п!дтверджують факт п!двищення 1нтере-су, актив!зацП п!знавально! д!яльност! учн!в у процес! нав-чання ф!зиц! при методично рац!ональному використанн! еле-мент!в ц!каво! ф!зики в поеднанн! з використанням м!жпред-метних зв'язк!в з дисципл!нами, як! складають стержнев! !н-тереси учн!в.

Таке поеднання найб!льш д!евих мотив!в дае можлив!сть ефективно впливати на п!знавальну д1яльн!сть учн!в.

На зниження !нтересу до вивчення предмету, кр!м в!дсут-ност! усв!домлення необх!дност! одеркання конкретних знань для подальшо! д!яльност!, велике значения мае форма подач1 матер!алу та особист!сть учителя.

Серед фактор1в, що визначають ступ!нь зац!кавленост! учн1в в перегляд! навчальних передач, найб!льший вплив мають ефектн! досл!ди та демонстрацП, ц!кава !нформац!я, важли-в!Сть одержуваних знань для практично! д!яльност!, виб1р ведучого.

Поеднання впливу цих мотив!в з подачею необх!дного п!з-навального матер!алу сприяе п!двищенню п!знавального 1нтерсу та б!льш глибокому р!вню засвобння знань.

Анал!з результата анкетування п1дтверджуе г!потезу дй~ сертац!йного досл!дження.

- 19 -

Проведен! досл!дження довзоляють зробити так1 головн! висновки:

1. Вивчення проблеми, анал!з та статистична обробка результате педагог1чних досл!джень, в!дгуни досв!дчених учи-тел!в дозволять зробити висновок про те, що одним з ефек-тивних шлях!в п!двищення п!знавально! активност! учн!в, п!д-вищення 1нтересу до процесу навчання е методично обгрунтова-не використання елемент!в ц!каво! ф1зики.

2. Анал1з дидактично! та методично! л!тератури, вивчення передового педагог!чного досв1ду показують, що в умовах сучасногодиференц!йованого навчання не в повн!й м!р! вико-ристовуеться впровадження в навчальний процес методики використання ц!кавост!, як фактору, що розширюе методичн! можли-вост! засвоення учнями основних понять школьного курсу ф!зи-ки, розв'язку ряду задач П вивчення, формуванню наукового' св!тогляду.

3. 1снують широк! можливост1 у використанн! навчальних

телев1з1йних передач з метою збагачення загально! культури

учн!в, популяризаторства досягнень науки та техн!ки, ство-

рення передумов активно! самост!но! роботи учн!в. г

4. Експерна оц!нка п!дтвердила ефективн!сть розроблено! методики при впровадженн! II в навчальний процес. Ц!ль, поставлена в робот 1 досягнута, отрикан! результати в знач-н1й м!р! впроваджен! в практику.

Основн! положения досл!дження в!дображено в публ1кац!ях:

1. Роль експериментальних задач в розвитку конструк-торського 1 досл1дницького мислення учн!в II Тези допов!дей на всесоюзному сем!нар!: розвиток.творчих зд1бностей учн!в в поза^ашй робот! з ф!зики, -Черн!г!в, 199!.-С. 32-33.-/У сп!-

вавторствi/.

2. Роль i м!сце эксперименту в навчальному телебаченн! // Тези допов!дей на республ!канському сем!нар! з актуальних питань методики викладання ф!зики.-Бердянськ,

1991, -С. 11-12. - /У сп1вавторств1/.

3. Розвиток конструкторського мислення при розв'язуван-н! ф1зичних задач / Проблеми використання задач у процес! викладання природничо-математичних дисципл!н: 36. ст. /Упо-рядник, редактор A.A.Давидьон. - 01ВУ, 1993.-С. 71-72.

4. 1сторизм та експериментальн! задач! в процес! форму-вання науково-техн!чно! творчост! учн1в // Тези допов!дей

IJ республ!кансько! науково-практично! конференцП. - Шжин,

1992.-С.9 (У сп!вавторств!).

5. Шдвищення ефективност! навчального процесу на уроках ф!зики в сучасн!й диференц!йован!й школ! шляхом систематичного використання м!жпредметних зв'язк!в // Тези допов!-дей республ!канського сем!нару з актуальних питань викладання ф!зики.~ Залор!жжя, 1993.-С.47 ( У сп1вавторств!).

6. Вдосконалення методики вивчення геометрично! оптики на основ! !нтегративного п!дходу. //Науков! записки: мате-р!али зв!тнонауково! конференцП викладач!в за 1992 р. -К. УДПУ 1м. М. П.Драгоманова-С. 74-76.

Зорька А. В. Элементы занимательной физики как средство формирования познавательного интереса, рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - методика преподавания физики. Украинский государственный педагогический университет, Киев, 1995. Защищается методика использования элементов занимательной физики как средства развития и фор-

мирования познавательного интереса в условиях современной дифферецированой школы, отражена в б печатных работах. Разработанные методические рекомендации будут содействовать более высокому уровню эмоционального восприятия учебного материала, активизации познавательной деятельности учащихся.

The elements of diverting physics as means of cognitive interest forming, copy.

The thesis for a Peadagogical Science Candidate's degree by speciality 13.00.02 - methods of physics teaching, the Ukrainian State Pedagogical Instute, Kyiv, 1995.

The methods of diverting physics elements using are defended -as means of cognitive interest development and forming in conditions of modern differentiate school, elucidated in six published works.

Deviced methodical recommendations will contribute to-the highest standard of educational material's emotional perception and aCtivization of students' cognitions.

Ключов! слова: niзнавальний 1нтерес, ц1кава ф!зика, методика викладання.

Шдписано до друку 10.02.1995 р.06.1,2.Формам 60x8* 1/16. Друк офсетннй.ТирЛОО.Зам.ад.Безматно.

ДОД УДПУ Ь5.Драто1,анова, Kkib, Пирогова,9.