автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Филологический анализ художественного текста в старших классах средней школы (на материале произведений зарубежных писателей).

Автореферат диссертации по теме "Филологический анализ художественного текста в старших классах средней школы (на материале произведений зарубежных писателей)."

РГ6 од

2 ¡і О'ЛТ 233

Горідько Юлія Леонідівна

УДК 37.882.035

ФІЛОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ В СТАРШИХ КЛАСАХ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ)

13.00.02 - теорія і методика навчання зарубіжної літератури

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2000

Робота виконана в Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка

Науковий керівник: Ковбасенко Юрій Іванович, кандидат філологічних

наук, доцент, Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка, завідувач кафедри методики викладання мов і літератур

Офіційні опоненти: Булаховська Юлія Леонідівна, доктор філологічних

наук, професор, Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, провідний науковий співробітник-консультант;

Клименко Жанна Валентинівна, кандидат педагогічних наук, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, доцент кафедри методики викладання російської мови та світової літератури

Провідна установа: Ніжинський державний педагогічний університет

ім. Миколи Гоголя, кафедра методики викладання мов і літератур, Міністерство освіти і науки України

спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул.Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України

Захист відбудеться

2000

на засідаїпп

Автореферат розісланий "

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Н.В.Бондаренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В умовах розбудови незалежної Української держави реалізація концепції національної освіти, спрямованої на гуманізацію та гуманітаризацію навчально-виховного процесу, є одним із найважливіших завдань. Введення до шкільного навчального плану нового предмета “Зарубіжна література” сприяє прилученню українських школярів до духовних надбань світової культури, розумінню національної літератури як явища самодостатнього, самоцінного і, водночас, як складової світового літературного процесу.

Предмет «Зарубіжна література» в школі вивчається з 1991 року. Методика його викладання знаходиться в стані формування. І хоча вона в основі своїй збігається з методикою викладання української літератури, все ж існують певні розбіжності, пов’язані з особливостями вивчення перекладної іноземної літератури. Адже зарубіжна література в школі - це переважно перекладні твори.

У перші роки викладання зарубіжної літератури в українській школі, внаслідок перевантаження Програми персоналіями, основним видом роботи на уроках були огляди та уривкове ознайомлення з текстами. Урок літератури без детального вивчення художнього тексту, тобто без його аналізу, перетворювався на урок історії, культурології чи виховну годину, а учні виступали в ролі пасивних слухачів.

В сучасній педагогічній практиці спостерігається тенденція пошуку нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учня, що дозволяє йому відкрити світ як систему систем, як картину протилежностей, озброїте його засобами розв’язання проблемних ситуацій. Головним у вихованні підростаючого поколіпня є розвиток творчих здібностей школярів. Основною функцією вчителя стає не передача учням певної суми знань, а розвиток їхніх здібностей такою мірою, щоб вони самі прагнули і могли навчатися і далі, упродовж всього життя.

Літературна освіта школярів у світлі основних сучасних педагогічних тенденцій передбачає переорієнтацію учня з пасивного споживача готових знань і моральних істин, головним джерелом яких на уроці виступає вчитель, на активного інтерпретатора, котрий за допомогою вчителя (але значною мірою самостійно) аналізує текст. Саме таким чином досягається основна мета літературної освіти -формування повноцінного читача, здатного відбирати, розуміти книги,

читача, що переживає процес читання як процес власної творчості і власного духовного розвитку.

У чинних програмах значно скорочено кількість персоналій, передбачено достатню кількість годин на вивчення творчості того чи іншого зарубіжного автора, що забезпечує текстуальне вивчення творів світової літератури. Все це зумовлює необхідність урізноманітнення методичного арсеналу вчителя зарубіжної літератури, застосування на уроках різних шляхів аналізу художнього твору, тому що домінування однієї, хай і найкращої, методики завжди призводить до появи стереотипів, шаблонів, і, як результат цього - втрати інтересу до вивчення літератури.

Відвідування уроків учителів зарубіжної літератури, анкетування на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників, аналіз методичних праць, опублікованих у фахових журналах «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» та «Зарубіжна література» показує, що вчителі здебільшого звертаються до традиційних шляхів аналізу (проблемно-тематичний, за розвитком дії, пообразний). Та, як свідчать спостереження, в останні роки зростає прагнення вчителя-словесника самостійно вести літературознавчі й методичні дослідження, і це допомагає виховувати і в учнів бажання шукати нові, оригінальні трактування літературних явищ, розвивати творчі здібності. Так, на сторінках фахових журналів друкувалися розробки уроків, де використовувались такі шляхи аналізу, як компаративний, міфологічний, міфо-поетичний, семантичний, композиційний, структурно-семіотичний, лінгвостилістичний. Щоправда, ці шляхи аналізу в згаданих роботах здебільшого недостатньо теоретично обґрунтовані або ж зовсім не мають теоретичного обгрунтування, однак публікації свідчать про невпинний творчий пошук учителя-словесника, його бажання урізноманітнити роботу з художнім текстом, а, отже, і активізувати пізнавальну діяльність учнів.

У дисертаційній роботі філологічний аналіз художнього тексту розглядається як один із шляхів аналізу в старших класах загальноосвітньої школи, що передбачає вихід на авторську концепцію через словесну тканину твору, насамперед через ключові та домінантні текстові одиниці. Під ключовими текстовими одиницями (КТО) розуміємо “мовні одиниці різного рівня (найчастіше - слова), які набувають у літературному творі значного “прирощення значення”, узагальнено-символічної забарвленості, є головними у вербальному втіленні художнього задуму письменника, виконують важливі текстотворчі функції та, як правило, характеризуються високою інтенсивністю вживання в одному творі письменника. Домінантні текстові одиниці характеризуються тими ж ознаками, що і ключові,

з

але в межах не одного, а кількох або всіх текстів письмен-ника”(Ю.Ковбасенко). Співвіднесення ключових та домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору (сюжетом, композицією, системою образів, поетикою, темою та ідеєю) забезпечує повноту аналізу твору на уроці.

Завдяки тому, що осягнення авторської концепції відбувається через ключові та домінанті текстові одиниці твору, застосування методичної системи філологічного аналіз перекладного художнього тексту дозволяє запобігти дилетантському, непрофесійному тлумаченню творів художньої літератури.

Методична система філологічного аналізу як одного із шляхів шкільного аналізу може використовуватись в роботі з текстами художніх творів різних літературних напрямів і течій (в дослідженні ця система застосовується до творів ішсьменників-реалістів, символістів та екзистенціалістів).

Окрім того, філологічний аналіз художнього тексту, як і інші, передбачає самостійну діяльність учнів, він забезпечує перехід від вивчення певної сукупності літературних фактів до вміння самостійно розбиратися у плині як вітчизняного, так і всесвітнього літературного процесу, зокрема - вміння самостійно аналізувати художні твори.

Таким чином, актуальність теми зумовлена: 1) новизною та недостатньою методичною забезпеченістю курсу «Зарубіжна література», порівняно недавно введеного до шкільних програм; 2) потребою в перенесенні центру увага на уроках літератури з матеріалу на діяльність учнів; 3) необхідністю урізноманітнення форм проведення занять з літератури, зокрема, такого важливого їхнього аспекту, як аналіз художніх творів, що забезпечує стимулювання постійного інтересу учнів до літератури.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане в руслі наукової проблеми “Перспективні шляхи підвищення ефективності безперервної освіти вчителів-словеснгасів”, яка розробляється кафедрою методики викладання мов і літератур Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б.Грінченка, пов’язане з завданнями, визначеними чинними програмами для середньої загальноосвітньої школи (Зарубіжна література. 5-11класи.) та вимогами Державної національної Програми “Освіта” (Україна XXI століття).

Об’єктом дослідження є процес вивчення зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітніх шкіл України, а предметом

- методика застосування філологічного аналізу художнього тексту під час вивчення зарубіжної літератури.

Мета дослідження - розробити та експериментально перевірити методичну систему застосування філологічного аналізу художнього перекладного тексту, виявити її ефективність.

У дослідженні перевірялася гіпотеза: застосування філологічного аналізу художнього тексту на уроках зарубіжної літератури буде ефективним, якщо:

- створено науково обгрунтовану систему застосування філологічного аналізу перекладного художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу;

- проведено відповідну лінгвістичну, теоретико- й історико-літературну та практичну підготовку учнів;

- враховуватимуться особливості вивчення перекладного художнього тексту;

- забезпечуватиметься розуміння авторської концепції.

Для досягнення мети й перевірки вірогідності гіпотези було поставлено такі завдання:

а) з’ясувати стан досліджуваної проблеми в літературознавстві, методиці викладання літератури;

б) виявити психолого-педагогічні закономірності ефективного застосування філологічного аналізу художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи;

в) визначити особливості філологічного аналізу перекладного художнього тексту;

г) дати теоретичне обґрунтування методичної системи філологічного аналізу на уроках зарубіжної літератури;

д) показати практичне застосування методичної системи філологічного аналізу художнього тексту на матеріалі творів зарубіжних письменників різних стильових течій і напрямів, що вивчаються в старших класах середньої школи;

е) експериментально перевірити ефективність запропонованої методичної системи.

Теоретичною основою дослідження є мовознавчі та літературознавчі праці про художній текст і його аналіз ( Ф.Буслаєв,

О.Потсбня, ЛБулаховський, Л.Щерба, М.ИІанський та ін.), слово і його складну семантичну структуру у літературному творі (В.Виноградов, Г.Винокур, М.Бахтін, Р.Будагов, МПоляков та ін.); психолого-педагогічні дослідження про особливості психічного розвитку учнів старших класів, розвивальне навчання, принципи педагогіки співробітництва (Л.Виготський, П.Гальперін, О Леонтьев, С.Рубінштейн та ін.); методичні дослідження різних шляхів шкільного аналізу (Т.Бугайко, Є.Пасічник, В.Неділько, Ю.Ковбасенко, Л.Мі-рошніченко, Т.Браже, В.Маранцман та ін.); праці з теорії та методики

перекладу (О.Федоров, Л.Бархударов, О.Фінкель, М.Рильський, Ю.Ва-нников, О.Гайнічеру, Г. Гачечиладзе, В.Коптілов та ін.).

Для вирішення поставлених завдань застосовувались методи дослідження:

1. Теоретичні: вивчення літературознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних, методичних праць за темою дослідження, їх критичний аналіз, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду.

2. Емпіричні: констатуючий зріз, формуючий експеримент, аналіз уроків, бесіди з учителями та учнями ( індивідуальні, групові), анкетування і тестування вчителів та учнів, аналіз усних та письмових учнівських робіт, кількісний і якісний аналіз експериментальних і контрольних показників.

Мета, завдання і гіпотеза дослідження зумовили його логіку й

етапи.

На першому етапі (1993-1994 рр.) визначались об’єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження, ставилися завдання, з’ясовувались особливості вивчення перекладного художнього тексту, накреслювались шляхи урізноманітнення текстуальної роботи на уроках зарубіжної літератури.

На другому етапі (1994-1996 рр.) проводився констатуючий зріз та аналіз його результатів, було розроблено, теоретично обґрунтовано та практично застосовано в старших класах загальноосвітніх шкіл методичну систему філологічного аналізу художнього перекладного тексту.

На третьому етапі проводився формуючий експеримент (19962000 рр.), перевірялася ефективність запропонованої методичної системи, узагальнювалися результати дослідження, проводилось їх обговорення.

Наукова новизна дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої методичної системи застосування філологічного аналізу як одного із шляхів вивчення перекладного художнього твору на уроках зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи, визначенні особливостей філологічного аналізу перекладного художнього тексту, в експериментальному доведенні ефективності запропонованої системи,

Теоретичне значення роботи - у теоретичному обґрунтуванні методичної системи філологічного аналізу перекладного художнього тексту; виявленні умов, що сприяють високій ефективності запропонованої системи; розкритті особливостей вивчення перекладного художнього тексту; в урізноманітненні шляхів шкільного аналізу літературного твору.

Практичне значення дослідження - у впровадженні в практику роботи вчителя зарубіжної літератури науково обґрунтованої і експериментально перевіреної методичної системи застосування філологічного апалізу художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу. Результати дослідження можуть використовуватися у роботі із студентами університетів та педагогічних інститутів, а також під час підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів-сло-весників. Значення дисертації визначається її спрямованістю на підвищення ефективності навчального процесу й удосконалення літературної освіти.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечувались науково обґрунтованим методологічним підходом до вирішення проблем застосування комплексу методів пауково-педагогічного дослідження, що відповідають меті і завданням, впровадженням системного вивчення художньої літератури.

Апробація результатів дослідження здійнювалась шляхом публікації статей, методичних рекомендацій, тез, а також у проведенні комплексу експериментальних уроків у ЗОШ №170, 123, 114 м.Києва, ЗОШ №6 м.Біла Церква, ЗОШ №1 сЛісового Черкаської області, в процесі читання спецкурсу з методики викладання літератури «Мистецтво аналізу художнього твору в школі» на факультеті зарубіжної літератури КМІУВ ім.Б.Грінченка впродовж 1994-2000 рр. Основні положення і висновки дослідження обговорювалися на республіканській науково-методичній конференції «Грінченківські чнтання-96: Освіта. Гуманізація. Вчитель» в Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім.Бориса Грінченка, на міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (1999) в Інституті Міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Структура і основний зміст дисертації

Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел (185 позицій). У тексті дисертації міститься 11 таблиць, 1 діаграма. Обсяг роботи - 178 сторінок основного тексту.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету гіпотезу, завдання і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, розкрито структуру дисертації.

художнього тексту» - пропонується методична система філологічного аналізу, з’ясовуються особливості перекладного тексту і специфіка застосування філологічного аналізу до нього.

Системність у застосуванні філологічного аналізу художнього перекладного тексту в старших класах загальноосвітніх шкіл забезпечується:

1) методологічною підготовкою (вироблення в учнів підходу до літератури як виду мистецтва, усвідомлення необхідності аналізу літературного твору, що є суб’єктивною художньою реальністю, не тотожною об’єктивній, розуміння важливості виходу на авторську концепцію твору через його словесну тканину);

2) оволодінням науково-методичним понятійно-категорійним апаратом (ключові текстові одиниці, домінантні текстові одиниці, бінарно-семантичні опозиції, компонентний аналіз КТО (ДТО);

3) практичним застосуванням філологічного аналізу художнього перекладного тексту на уроках зарубіжної літератури за такими етапами:

- перше прочитання та визначення авторського задуму на емоційно-сугестивному рівні;

- визначення ключових та домінантних текстових одиниць;

- компонентний аналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв’язку з усіма видами текстової інформації (з’ясування смислового “прирощення”);

- співвіднесення ключових та домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору (системою образів, сюжетом, композицією, поетикою, темою та ідеєю);

- з’ясування авторської концепції на інтелектуально-аналітичному рівні.

В результаті аналізу пращ, з теорії та методики перекладу про типи і рівні еквівалентності, види перекладацьких трансформацій та критерії точності (О.Федоров, О.Фінкель, М.Рильський, К.Чуковський, Л.Бархударов, Ю.Ванников, Г.Гачечиладзе, О.Гайнічеру, Ю.Еткінд, В.Комісаров, В.Коіггілов та ін.) було з’ясовано, що перекладний художній текст має найсуттєвіші “втрати” на фонетичному рівні, частково - на синтаксичному; на лексико-семантичному та семантико-стилістичному - “втрати” найменші.

Ключові текстові одиниці, за допомогою яких втілюється авторська концепція, є у будь-якому тексті, незалежно від часу і місця написання. Проведені спостереження свідчать, що ключові текстові одиниці перекладаються, переважно, за першим лексик о-семантичним критерієм точності (слово перекладу є точним семантичним еквівалентом слова оригіналу). Терміни на кшалт «ключові слова»,

«ключові фрагменти», «найважливіші слова» застосовуються і в перекладацькій практиці

Визначені в методиці перекладу рівні перекладацької діяльності частково збігаються з етапами філологічного аналізу: перший рівень дій перекладача - впізнавання і первинне осмислення слів (насамперед ключових) і загальної структури тексту - з першим і другим етапом філологічного аналізу: попереднє визначення теми та ідеї, визначення ключових та домінантних одиниць у тексті; другий рівень дій перекладача: розуміння слів чи груп слів, пов’язаних за змістом - з третім етапом філологічного аналізу: компонентний аналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв’язку з усіма видами текстової інформації. Отже, перекладач один із перших аналізує оригінальний текст, і з’ясувати авторську концепцію йому допомагають ключові текстові одиниці.

Далі перекладачем ведеться копітка робота над відтворенням в єдності форми та змісту задуму автора оригіналу засобами рідної мови. В процесі ж філологічного аналізу співвідносяться ключові текстові одиниці з іншими компонентами художнього тексту, з’ясовується, як авторська концепція втілюється у формальній стороні тексту, його композиції, поетиці тощо.

Отже, застосування філологічного аналізу до перекладного тексту є науково виправданим і аргументованим.

У третьому розділі - «Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою» представлено систему експериментальних уроків з досліджуваної проблеми.

Дослідно-експериментальне навчання проводилося впродовж 1993-2000 рр. за спеціальною програмою. У процесі роботи поетапно апробувалися окремі методичні прийоми, застосування методики філологічного аналізу перекладного художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи, конкретизувалися форми і зміст занять, ускладнювалися завдання та визначалася ефективність розроблених уроків у кожному конкретному випадку.

Експериментальне навчання проводилося за схемою:

- в контрольних класах твори зарубіжних авторів вивчалися із застосуванням традиційних шляхів аналізу (пообразний, за розвитком дії, проблемно-тематичний);

- в експериментальних - апробувалась методична система застосування філологічного аналізу художнього тексту до тих самих творів зарубіжних авторів.

Для проведення навчання були підібрані твори зарубіжної літератури з яскраво вираженими ключовими текстовими одиницями, що “виштовхуються” у заголовок (І.Гальперин): «Три товариші»

Таким чином, в експериментальних класах якість навчання до кінця навчального року зростала на 8-20 %, в контрольних - на 4-8 %, що і є свідченням ефективності застосування розробленої методики.

Аналіз результатів контрольних зрізів дає підставу стверджувати, що в процесі дослідного навчання підтвердилась основна гіпотеза: застосування філологічного аналізу художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу на уроках зарубіжної літератури в старших класах є доцільним і ефективним за умови успішного оволодіння учнями необхідними прийомами філологічного аналізу та при врахуванні особливостей перекладного художнього тексту.

Педагогічні спостереження і результати експерименту довели, що запропонована методика внесла позитивні зміни в літературний розвиток школярів.

Головні висновки дослідження:

1.Теоретичний аналіз процесу вивчення зарубіжної літератури в старших класах середніх загальноосвітніх закладів України виявив потребу в збагаченні методичного арсеналу вчителя зарубіжної літератури з погляду застосування на уроках різних шляхів аналізу художнього твору.

Результати констатуючого зрізу засвідчили значну питому вагу на уроках зарубіжної літератури традиційних методик (пообразний, проблемно-тематичний аналіз чи за розвитком дії), не завжди ефективних під час вивчення модерністських та постмодерністських творів, що становлять значну частину в програмах із зарубіжної літератури в 10-му та 11-му класах.

Отже, існують реальні підстави для висновку про необхідність створення нових методичних систем (шляхів аналізу художнього тексту) з метою вдосконалення навчально-виховного процесу.

2. З’ясування науково-методичних засад та психолого-педаго-гічних передумов дало змогу розробиш методичну систему застосування філологічного аналізу художнього тесту як одного із шляхів шкільного аналізу, де основною одиницею аналізу є ключові та домінантні текстові одиниці і повнота аналізу забезпечується співвіднесенням ключових і домінантних текстових одиниць 3 ІНШИМИ компонентами літературних творів (системою образів, сюжетом, композицією і т.ін.).

3. Під час застосування цієї методики на уроках зарубіжної літератури мають враховуватись особливості вивчення перекладного художнього твору (розуміння неминучості перекладацьких трансформацій, перекладу ключових і домінантних текстових одиниць переважно за найвищим критерієм точності).

4. Ефективність застосування філологічного аналізу в шкільній практиці залежить, насамперед, від теоретичної підготовки учнів: оволодіння понятійно-категорійним апаратом (ключові текстові одиниці, домінантні текстові одиниці, бінарно-семантичні опозиції, компонентний аналіз ключових (домінантних) текстових одиниць); від вироблення навичок роботи з ключовими текстовими одиницями, співвіднесення ключових текстових одиниць з усіма компонентами художнього твору, зіставлення різних перекладів одного твору.

Перспектива подальшого дослідження проблеми вбачається у вирішенні таких завдань:

- дослідження оптимального співвідношення між філологічним аналізом художнього тексту та іншими шляхами аналізу па уроках різного типу;

- застосування філологічного аналізу художнього тексту в старших класах шкіл різних типів;

- теоретичне обгрунтування специфічних прийомів філологічного аналізу в застосуванні його до прозових та поетичних творів.

Основні положення дисертації відображено в тринадцяти публікаціях автора:

1. Зарубіжна література. Вивчення творчості Е. М. Ремарка та Г.Бьолля у школі (філологічний аналіз художнього тексту). - К.: Навчальні посібники, 1998. - 31с.

2. Зарубіжна література. Вивчення творчості А. Камю у школі

(філологічний аналіз художнього тексту). - К.: Навчальні посібники, 1999.-40 с. '

3. Розчавлені Молохом. Вивчення у школі антивоєнних творів Е.Хемінгуея, Е.М.Ремарка, Г.Бьолля II Відродження. - К., 1995. № 5-6.

- С.49-51.

4. Шукаємо смисл ключової фрази твору. Урок за оповіданням Г. Бьолля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» (з елементами філологічного аналізу) // Всесвітня література - К., 1998. - № 5. - С.13-15.

5.Чи можливий філологічний аналіз художнього тексту на уроках зарубіжної літератури? Можливий, якщо враховувати особливості перекладного тексту // Всесвітня література. - К., 2000. -№5.-С. 12-20.

6. Сильний людський характер в екстремальній стуації. Уроки за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя» // Вікно у світ. Зарубіжна література: Наукові дослідження, історія, методика викладання. - К., 2000. - № 5. - С. 106-110.

7. Методика філологічного аналізу перекладного художнього тексту в старших класах середньої школи // Матеріали науково-методичної конференції “Грінчешгівські читання-96: Освіта. Гуманізація. Вчитель.”- К.: КМІУВ ім.Б.Грінченка, 1996. - С.96-97.

8. Особливості перекладного художнього тексту та специфіка застосування до нього філологічного аналізу на уроках зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи // Матеріали міжнародної наукової конференції “Мова і культура.” - Випуск 2. -Т2,- К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2000. - С.289-302.

9. Запитання і завдання до оповідання Джека Лондона “Любов до життя” // Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури. -К.,1998. - № 4. - С.128.

10. Світова література 20 ст.: Осповні етапи, естетичні пошуки, художні відкриття. Модернізм і авангардизм. Традиції і новаторство: Матеріали до уроків зарубіжної літератури // Відродження. - К.,1994. -№8. - С.38-53. - У сцівавт.( Ковбасенко Ю).

11. Світова література 20 ст.: Футуризм. Матеріали до уроків зарубіжної літератури. Пклас // Відродження. - К.,1995. - №9. - С.64-70. - У співавт. (Панченко І., Кузьменчук І.).

12.3аііиташія до майбутнього укладача екзаменаційних білетів із зарубіжної літератури // Всесвітня література. - К.,1997. - №2. - С.4-6.-У співавт.( Кузьменчук І.).

13. Зарубіжна література: випускний іспит - 99 // Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури. - К.,1999. - №2. - 128с.-У співавт. (Ковбасенко ІО., Ковбасенко Л., Первак О., Подолинна Т.).

Горідько ЮЛ. Філологічний аналіз художнього тексту в старших класах середньої школи ( на матеріалі творів зарубіжних письменників). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (зарубіжна література). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі застосування філологічного аналізу художнього тексту як одного із шляхів шкільного аналізу на уроках зарубіжної літератури у старших класах загальноосвітньої школи. В роботі подасться науково обгрунтована й експериментально перевірена методична система філологічного аналізу художнього тексту, доводиться її доцільність і ефективність, з’ясовується специфіка вивчення перекладного художнього твору.

Запропонована система передбачає удосконалення шкільних підручників, дає у розпорядження вчителя конкретні методичні рекомендації.

Ключові слова: методика філологічного аналізу, перекладний текст, ключові текстові одиниці, домінантні текстові одиниці, компонентний аналіз.

Горидько ЮЛ. Филологический анализ художественного текста в старших классах средней школы (на материале произведений зарубежных писателей). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (зарубежная литература). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме применения филологического апализа художественного текста в качестве одного из путей школьного анализа на уроках зарубежной литературы в старших классах общеобразовательной школы. Филологический анализ обеспечивает выход на авторскую концепцию через словесную ткань (ключевые и

доминантные текстовые единицы) художественного произведения. «Ключевые текстовые единицы - это языковые единицы разного уровня (прежде всего слова), которые приобретают в художественном произведении значительное «смысловое приращение», обобщенносимволическое звучание, занимают основную позицию в вербальном воплощении художественного замысла писателя, исполняют важные текстообразующие функции и, как правило, характеризуются высокой интенсивностью употребления в одном произведении писателя. Доминантные текстовые единицы характеризуются теми же чертами, что и ключевые, но встречаются они не в одном, а в нескольких или всех произведениях писателя» (Ю.Ковбасснко). Соотнесение семантики ключевых и доминантных текстовых единиц со всеми другими компонентами литературного произведения (темой, идеей, системой образов, сюжетом, композицией, поэтикой) обеспечивает полноту анализа художественного текста на уроке.

В работе представлена научно обоснованная и экспериментально проверенная методическая система филологического анализа художественного текста, доказывается целесообразность и эффективность ее применения, определяется специфика изучения переводного литературного произведения.

Предложенной системой предусматривается возможность усовершенствования школьных учебников, расширение методического арсенала учителя-словесника

Ключевые слова: методика филологического анализа, переводной текст, ключевые текстовые единицы, доминантные текстовые единицы, компонентный анализ.

Horidko Y.L. The philological analysis of a literary text in senior grades of a secondary school (based on the works of foreign authors). -Manuscript

The thesis claims a scientific degree of the candidat of pedagogical sciences on a speciality 13.00.02 - the theory and methodology of teaching (foreign literature). - Institute of Pedagogics of the Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The subject of the thesis is concerned with the problem of using philological analysis of texts as one of the ways of analysis in senior grades of a secondary school. In the work the scientific foundation and methodologically tested system are represented, the specific techniques of studying a literary text designed for translation are clarified. The necessity and efficiency of those techniques are grounded in the thesis. The proposed

system suggests the improvement of school textbooks, provides teachers with certain methodological recommendations.

Key words: methodology of philological analysis, the text for translation, key text units, dominant text units, the component analysis.