автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование лексических умений и навыков в украинской речи у учеников 5-6 классов школ с русским языком обучения

Автореферат диссертации по теме "Формирование лексических умений и навыков в украинской речи у учеников 5-6 классов школ с русским языком обучения"

РГ6 ой

1 7 !.№!\ 1303

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ ПЕДАГОГІТОїй ІНСТИТУТ . Іа.И.П.1РАГСіАНОВА

На правах рукопису

- . ТЛОЕА Валентна Іванівна

ФОРМУВАННЯ ЛЕКСіГШСПС УМІНЬ І НнВ'ЛЧОК 8 УКРАЇНСЬКОЇ і£Ш Б УЧНІВ 5-6 К7ДСІВ ШКІЛ З РОСІЙСЬКОЮ НОВОЮ НАВЧАННЯ-

13.00.02 - методика викладання (української кови)

Автореферат дйбврт&ціі яа адобупя наукового ступеня кавдвдата педагогічних наук

Київ - 1998

Робота виконана в Інотитуті педагогіка АПН України

Науковий корігнкк

ОФІЦІЙНІ ОПОЗСНЕЕ

Провідш організація

; - члец-иорееповдеаг МІН 3країна, доктор педагог! чявг наук, професор БІЛЛІ» О.В»

- докгср педагогічне еадз, професор КЕШШШО В.Є.

- вавдада* ЕедагогІчйЕх каув, лоцевт КОРДУН П.П.

- 0ДЄО5ВИЙ ПедеГОГІЧаЕЙ ІЕСїЕ-*у? .іи.К.Д.їішіеьвоге

їшсіої відбудеться

К год.Ж) ы. на ваоїданні спеціадіаованої вчено’ рада

Д 113.01.01 у Київському дерхавиоиу педагогічному Іестугі ■ о

Іц.Н.П.ДрагоианоЕа (252030, и.Киів-ЗО, вуї.ПирогоБ®* 9).

Із дисеріаціво ыОЕяа ознайомитися в бібліотеці Київського дергавиого седагогічного інституту Ін.Н.П.ДрагеЕавШі

і£ торе фара т розіслано

1993 р.

II

ічєенй секретар , ■>

спеці адіаованої вченої лр.. _ ___ __ „ „

ради Гл/И^^-г ’— ШЩ М.Я.

професор

ЗАГАЛЬНА. ХАРАКТьРЛСТ.Ш РОБОТИ

- Актуальність проблема. Розвиток мовлення учнів, зміцнення їх мовленнєвих навичок та і досконалення умінь точно 1 виразно передавати свої думки - одне з головних завдань навчання української човп в школі. '

У мовленні головна роль надехить слову як основи для формування думки, дбаючи про культуру мовлення IW ірів, учитель неминуче прих дать до неос5хіднооті ретельної рс.ли над лекоикою.

За результатами аналізу творів абітурієнтів Херсонського педагогічного інституту, без лексичних помилок написано лише 14,6%. ■

Це переважно помилки на вживання слів у невластивому їм значенні та в побудові словосполучень з порушенням лекоичних нори українського слововживання, що свідчить про невідповідність теоретичної підготовки учнів і лексичної роботи на уроках мови завданням, HKf ставляться до оволодіння усним і писемним мовленням.

Лексичні уміння учнів е обов"нзковою умовою попередження І подолання лексичних помилок і недоліків.

Формування лексичних умінь набуває сьогодні особливого значення у школах з російсько» мовою навчаннн, де на вчителів української мова покладається відповідальність за оволодіння державною мовою на комунікативному рівні., а значить, і забезпечення в майбутньому можливості працювати в дериавних установах України без спеціальної мовної перепідготовки.

В основу сучасної меіодики навчання української ‘мови,в російських школах покладено праці В.І.Масальского, О.М.Біляева, Г.М.Іванидьі І, Л.Ц.Симоне нкової, Іі.І.Пеитилак, Г.Р.ПередрІй,

І ,С.Олійника, в яких розгдяд&агьоя особливості викладання споріднених мов, сформульовані лінгводидактачні засада навчання української мови в росі йоькомовніі* аколі.

Загальний рівень вивчання української мови представниками національних меншин, до яких в Україні відносимо серед ін- -ших і російську, великою иірою залежить від ефективної методики, яка б відповідала сучасний завданням н'іціопальної школи.

Особливий інтерес становлять методичні дослідження з лексик и, оскільки формування лексичних умінь пов''язане з набуттям школярами .иіань про слово і е одни;і з основних: шляхів збагачення словникового запасу учнів, засвоєння ними нори літературної мови, підвищення культури усного і писемного мовлення. -

Як розділ яаукч про нову легсикологія виділилася ляше в 30-і роки нашого сюліазд після виходу в світ праці Л.А.Була-ховського "Курс русского литературного языка" (Київ,1934), в нкіД уперше був представлений цей розділ. У 50-і та 60-і рої. л .її.Виноградовим, А.І.Сикрницькии, А.А.Уфіицевов, й.М.ііІавськіш, Д.Ц.Шіієльовіш, В. 0. Доброй ис ловим, Л.С.Палаїіарчуком П.Й.Го-рецькиц, И.АДовтсбрюхои, А.А.Бурячком та іншим проведено • (|іундааенгальні дослідження проблем лекс.ікологі;.

Розгортаються методичні дослідкенкн, спрямовані г'1. визначення ^олі лексики у формуванні уцівь ; навичок учнів 4-7 класів, розрослякться з і: і от, принципи, методи і ііряйоии навчання лексики (?.!.Т.Баранов, Т.І.Чгнкоза, З.А.и'зіна, І.С.Олійню, Ц.І.Пєетилок, Л.і!.Харченко та ін.).

3"явллася низка наукових праць з окреклх питань методика 4-ораузання лексачяах укінь (Ь'.1.дороиеі/’:о, Л.М.Слмоаенко-га, >М.І .ііеіітилйк , І .С.Олі йняк, А.,’.і.Іванова, З.д-Укченко). іднак из сьогодні недостатньо опрацьовані деякі китанял з.міс-гу робота ь льхси.чологі 5 в школі, зокрема* такі 'як: загально-осгітнв значення лгкл5чн,!х зйаііь і уаінь; зв"я~ск урокдв ^

лексикології з Ішгашї предметами; зміст і структура лексикологічних понять; поолідовність вивчення лексичних явищ, рівень їх засвоєння на різних еїапах навчання; особливості аас-воення української лексики і формування лексичних умінь у школах з російською ногою навчання.

Ще Ян Аиос Коменський у своїй "Великій дидактиці" говорив про необхідність опори на рідну мову учнів під час вивчен ня будь-якої нерідної ІЇОВИ. '

Дроблена врахування явищ і фактів рідної мови у навчанні лексики учнів національних шкіл особливо інтенсивно розроблялася Л.ВДербов, А.С.Виготськиа, Т.Я.ГальперІним, Д.М.Богонвленським, О.Ц.Гвоздевии, Л.І .Божович, А.сі.Супруном, М.Б.Успенським, В.І.Масальським, і.Г.Чередниченком,

О.М.Біляввнц та іншими. їчені всебічно висвітлишть питання білінгвізму і пов"язані з ним явища транспозиції та інтерференції. В українській лінгводидактиці розроблено умови ол~ , тнмальної реалізації принципу взаємозв'язку у викладанні української і російської мов (О.М.БІляев, В.Я.МельничаПки).

У той ке час в українській методичній літературі неиав спеціальних досліджень з проблей накладання лексикологи у школах з російською мовою навчання. Недостатньо висвітлено систему роботи над вивченням лексики української мови у взаеиозв"ді,*у з рідноа (російською) мовою. .

~ Недостатня теоретична розробленість ц,и аспектів проблеми •

навчання лексики учнів визначили вибір теми наукового дослідження -' формування лексичних умінь і навичок учнів Ь-б класів шкіл з російською мовою навчання. •

0 б" є к т о м дослідження є процес навчання української лексики в 5-6 класах. -

Предмет дослідження - методика фор»«ування лексичних умінь і навичок учнів в умовах навчання української мови як'другої, близької до рідної. -

Мета роботи полягає у визначенні і науковому обгрунтуванні найбільш ефективних методів і прийомів навчання лексики в 5-6 класах, у розробці інтенсивної методики формування лексичних умінь і навичок у школах з російською мовос навчання. г У дослідоенні перевірялася гіпотеза: Рівень сфзрмова-ності лексичних умінь і навичок учнів підвищиться, ' якщо застосу-рати інтенсивну методику навчання лексики, в основу якої покладено засвоєння теоретичного матеріалу веЛк'гими логічно заверяекимк частинами, най^^льщ раціональні методи і прийоми навч. шя та сис- -тему вправ, спрямованих на попередження ті по доланні лексичної інтерференції.

Відповідно до .лети т гіпотези визначено коло з авдань, які належало розз"язати:

1. Проаналізувати стан вирішення проблеми за науковими д?.е--- рсяаии; вивчити масовий'’і передавай педагогічний доевтя. формузан-

ня Лі>ксї!Чн;ог умінь у 5-6 класах. ■ '

2. І’изнпч;:?;; рівень с.^сдаГ'Занооті лекекчкюс умінь учнів 5-6 класів ргстГ.ськгмзвнлс ектлг а/ якість умтнь і навичок;

б' типові лгксичкі помилки г пг;:ч/н:' їх появи. ,

- 5 .

3. Розробити інтенсивну методику формування лексичних умінь і полячок учнів Ь-?> класів і експериментально перевірити її ефективність.

Ііетодологічноо основов дослідження е положення діалектико-матеріалістичної теорії про діалектичний зв"язок мови і мислення, історичний ПІДХІД ДО вгугуяаккх явищ, нерозривну єдність історії народу й розвитку йг з мови, специфіку розвитку мови взагалі і лексики зокрема.

Як теоретичні засади використовувалися результати психологічних досліджень про роль динамічного стерс'їипу у вивченні другої мови та роль досвіду у формуванні ювих механізмів пізнавально: діяльності; висновки дидакгів і методистів щодо споцифіки. уроку української мови в школі- з російською мовою нявчання, про вплив явищ транспозиції та інтерференції на рівень засвоєння нової /нерідної/ мови.

Для перевірки висунутої гіпотези була розроблена програма дослідження, яка включала теоретичні й емпірик’ методи.

Теоретичний аналіз і синтез застосовувалися під чя.-: аивчен-ня педагогічної літератури з обрашї проблеми, відбору принципів, методів і прийомів навчання лексики, розробки системи вправ і методики їх застосування, узагальнення результатів експерименту та опису процесу дослідження. Емпіричні методи - педаї /ГІчні спостереження, анкетування, бесіди, педагогічний /конс'Г.ггу’ттіі Армуючий/ експеримент - використовувалися в процесі вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду та пь,звірки ефективності г.?~понованої методики.

Дослідна робота приводилася з 1989 по 1992 рр. з.\ експериментальною методико*) в 5-6 клагах шкіл з російською міаоп кялчан-ня. '

На першому етапі вивчено питання теорії та практики формування лексичних умінь і навичок,'’проведено констатуючий експеримент у школах и.Києва / № 48, 53/, м.Херсок& / ЖР ЗО, ЗІ, 36/, м.Цорупинська / 2, 4/ Херсонської області, смт. Снігурівка

/ №№ 3, 4/ Миколаївської області, з"ясовано рівень лексичних знань і умінь, визначено рівень і характер труднощів у навчанні лексики української мови.

На другому етапі здійснювалася розробка інтенсивної методики формування лексичних умінь і навичок учнів 5-5 класів, підготовлено експериментальні матеріали.

■ На третьому етапі проводилася експериментальна перевірка . ефективності пропонованої інтенсивної методики формування лексичних умінь і навичок учнів 5-6 класів шкіл з російською мовою навчання у школах м.Кизва / №№ 48, 53/, м.Херсона /№’* 31,36/, м.Цв-рупинська /$ 4/, смт.Снігурівка /і£ 3/ Миколаївської-, області. -' До участі у формуючому експерименті залучено 15 учителів української мови і 893 учнів, з них 474ч_навчалися в експериментальних класах. Результативність експериментального нг'чання визначалася ьд основі нашої роботи як учителя в експериментальних . класах, спостережень за роботою вчителів і учнів, за допомогою якісного і кількісного аналізу контрольних зрізів, враховувалися відгуки вчителів про доцільність пропонованої ивгодака.

Наукова новизна дослідне гля: методика формування лексичних умінь учнів 5-6 класів шкіл.з російською мовою навчання вперше стала об"єктом' мокогра4,тчк'>го вивчення, розроС-'

Лі’НІ НЯуКОВІ основи інтенсивної методики формування лексичних • і"».'іиь учніб з урахузя-ікязі принципу взаємозв'язку у викладанні українське'!. т російської м?в.

Теоретична значущість дослідження полягає у науковому обгрунтуванні методів і прийомів, визначенні засобів формування лексичних умінь і навичок учнів у специфічних умовах російськомовної школи. ■

Практичне значення дослідження. Основні положення, висновки та методичні рекомендації можуть бути використані в процесі вдосконалення шкільних програм підручників української мови, у лекціях для студентів педагогічних вузів, у перепідготовці учителів-слоаесників, у практичній роботі вчителя, в розробці дидактичного матеріалу з лексики та створенні наочності /таблиць, схем-опор тощо/, під час педагогічної практики студентів. .

На захист виноситься: '■ .

І .Обгрунтування ефективності пропонованих методів, прийомів і засобів формування- лексичних умінь і навичок учніп 5-6 класів російськомовних шкіл. . .

2. Методика організації роботи з лексики у процесі навчання української мови в 5-6 класах. .

/

* Апробація роботи. Результати дослідження зііайиши своє відображення у виступах на Всеукраїнській науково-методич-• ній конференції "Шляхи і засоби підготовки вчителя української мови і літератури на сучасному етапі" Дерсон, 1992/, науково-теоретичних конференціях Херсонського педагогічного інституту /1991, 1992/, присвячених проблемам підвищення ефективності нав-чальга-виховь^го процесу в школі, у лекціях на курсах перепідготовки вчителів, у доповідях на засіданнях районних і міських иетодрб"еднань та науково-практичних семінарах учителів української мови Херсонської та Миколаївської областей.

О теми дисертації спу&ліковаио 5 статей у и."Українська мова * література -в школі" те науково-методачних збірниках.

Вибір теми, йч-та і завдання визначили структуру і об^яг роботи . . «

Дісертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, описку осшвяої використаної література.

ОСНОЗШ ЗМІСТ ^СЕРТАЦІЇ ' .

У вступі обгрунтована відбір теми, визначено загальну концеп- -"іг,об'єкт, предает і мету-дослідкення, еЗормульовано робочу гіпотезу, з"ясовада наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних р?з}.:ьтатів, іккладено положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - "Дінгвогопактичи" основи іігш^аиня лек-сітчнга умінь і иапітч^к учнтв"*аналізупться лікгво-аетодачні оешви навчанні дгксикя, визначається вти.лв психологічних та соц і ол інші етичних актор1 в на формування лексгчшх ук~нь утата російськомовна шкіл.

У лінгвістичні.1 літературі слово як основна базисна оду.няця цов.1 розглядаються Л.ЗДербзю, Л.А.Е-лкпвсыти, -З.^.виноградовим,

І.К.Білодідок, С.І.Ожеговии, А.А.Уфі»“4евоп, Д.М.Шмельов.щ, М.У.Еан-сьігіпк, З.В,Сг»'ляіг>вог, З.С.йаяенком, М,П.Кочерпаном та ’кшзги з різних точок зору: эвлмвог, ссманглчної, гршаг.гчнот, с:'.нтакс-тч-но?. Спільним у їхніх ирьизх ь ь.:зчен;.н слазь, з позиці&. арго еж.іеьн-нл, тобто лексич-:;гх одкгслть з боку ?х'{ункгйонування у

5»б"язнсч»у тгкет:, зр обум.-’Вдпе оргаиічнкД зв"язск роботи над значенням, вимово»!, заплк"ятсвування5і звукової форми слова т правилами сп>лучув «шості слів. - ■

Знання лексичного значення слова Я уміння визначати його дуже •важлива для поповнення словникового згласу учнів і розвитку їхнього мовлення. Засвоєння певного поняття допомогад школярам свідомо сприймати його гргматичцу форму і сиіггакс'гшу функцію.

Теоретичною базою для роботи над засвоєнням лексичних попять, формували л лексичних умінь і навичок на уроках мови в розділ "Лексика" /"Лексикологія" з 1991 р./, уведрний в икільцу ' програму з 1970 року. Засвоєння програмового .теріалу дозволяє сформувати в учнів певні поняття про значення слова, багатозначність, про омоніми, синоніми, антоніми; про джерела поповнення , словникового складу мови, різні шари лексики тощо. .

Організована на основі лх знань лексико-сеиаитілнп. ! лек-мко-стилістична робота, розкриття чункц1 ональної ролі олова під час вивчення всіх розділів шкільного курсу забезпечить сфориовь-ність леко.ічнлх уиінь І цаьачоїі, стане влрішальнли факторои у виробленні лі тературних нори олововжяваїшя, культури усного і nucejuoro мовлення учиїв. •

Порівняльний аналіз лексичною складу української і росіИ-ськоІ,;цов предотавлений у працях ЛЛ.Будаховокого, І’.П.Іііакев'лч, Х.К.ЧерториьькоІ, Ц.Я.Брацина, Ц.А.Жовтобрюха, Н.А.Пашківської та Інших учених. Традиційно виділяються и обех иовах такі групи лексики: опілі,аослов"янаька, спільна східиослов’’яіі''".;а, отаро-слов"яа1зии, лексичні запозичення та інтернаціи.:ілізии, а також слова власне українські - в українській та власно росішшіі -у російській нові. У словниковому складі українсько! і російської ыов с! певний спільній фонд, який дав можливість, навчалчц української лоби учкf ь—рос і ян, епдратлея аа теоретичні аиааия

о лем.іки, іізбуті н.ш: на урок. російської иов.і, по. створке/ уиоь.і .для з.'.робликім у ці н:іл

ціпвати'відмінності, виділяти специфічні явища у кожній із мов.

Особливість роботи над засвоєнням лексі;ки української мови в школах з російською мовою навчання визначається складністю її сприйняття /при значній подібності - великт відмінності у фоне-тиді, граматиці, лексиці/, наявністю ілюзії можливості мовної комунікації без особливих розумових та мовленнсвих зусиль та наявністю1-інтерференції умінь і навичок російської мови.

Вітчизняні та зарубіжні ЯГнгвіати 1 ~методисти Л.А.’Булахов-ський, С.О.Жлутенко, Є.Н.Верещаі-ін, О.а.Біляев, А.гі.Супрун, К.Ба-бов, Е.Хауген, Я.йхас, З.Харчук, О.Арсхова) вважають вивчення мов, що належать до абсолютно різних щодо рідвоі мови ласієм, у певному розумінні легшай, ній генетично близьких, оскільки дуже сильніш е інгерферуючяП. вплив рідної мови на виучувану.

Під лексичною іктерференцієо розуміють використання в текстах однієї з мов біглота повнозначних слів другої мови, в тому числі спїдьнокореневих, але по-різному кормлених у словотворчому відношенні, а також використання слів мози, на якій б'-цуеться текст, у значеннях, властивих другій мовг. Види лексичної інтерференції -визначали А.Е.Кармінський, А.М.Кохин, Л.Л.Крисін,

З.П.Даунене, К.Б.Успенський, Л.О.Муріна, II. Затовканпк, К.Г.Ба-бов та ін. По-перпе, це власне лексична, л^ксемка інтерференція, кали замість лексеми української мови, на гкій створюється текст, вживається лексома російської мови /чь!и купили арбуз"/. Другий тип лексичної інтерференції характеризується =гк семантична ікгер-^ер^-нцт я', тобто використання учнями слів російської мови в значенні, властивому Його еквтвалеіїгу в*укра:ноь?:*1 моат, але не тїфпктгрн^ку длп ціст м?в-.' /"Зипчт гарно ^в-тгла луг*"/. "У г.ь~г.у

випадггу наявне використання в одній із мов слова в значенні^не властивому доній, а характерному для іншої мови біглота" /А.Є. Супрун/.

Вивчешія ПртЧИН виникнення і виявлення інтерференції ДОЗВОЛЯЄ тією чи іншою иіроа прогнозувати інтерференцію при двомовності і провести відповідну профілактику, інтерференційні П0Ш1ЛКИ виникають у - лх випадках, коли деякі явища другої мови засвоєні недосить міцно, коли при цьому явитца другої нови чимось подібні до явищ рідної мови, але не тотожні їм. . '

Основна і найважливіша профілактика інтерференції, вважазоть А. Є.Суп рун і А.П.Клішенко, - це спрямованість навчання другої мови на вироблення ватоноаного творення текстів обома мовами, вироблення навичок переключення механізмів творення текстів з одної пози на ііззу і оптимального самоконтролю за творенням текстів, увага до міцпзго оасвоення виучуваного матеріалу, необхідної повноти його, мають ікту забезпечити відсутність в учнів.сумнівів у правильності засвоєного.

Основний тлпхсм подолання інтерференції, доводять Н.А.Паш-

і

ківськп, О.М.Біляов, с автоматизація мовленнєвих умінь і навичок і свідоме зіставлення різних форі російської і української мови, тобто фіксування уваги учнів-росіян на тих критичних моментах, де особливо чітко виявляється різниця в системах двох ЦОВ /як у змісті, так і в формах передачі його/. .

Д&я правильного розуміння процесів казчання другої кози вплине значення .мгэть роботи І.Н.Ссченова, І.П.Павлова і дані сучасної психо-фізіологічнаї науни. Вчення 1.Н.Сеченова про процеси утворення тимчасових зв"язків, про асоціації, про виникнення мислення на основі чуттєвого відображення об"ектнвиої дійсності

. 12 /реальності/ дає нам фізіс :>гічне поясненая ряду психологічних процесів школяр’.в. Учення 1.П.Павлова про диї’.шічний стереотип роакрішав психологічні особливості формування даомовнос.'і. В ході практичного оволодіння російськомовними учнями українською мовою відбувається утворення нового динамічного стереотипу.

Сталі знання, уміння і навички з російської мови нижуть матч як позитивний, так і негативний гальмуючий вплив нр. форыуван-ня нових знань, умінь і навичок з української мови. Усунення взаємного гальмування стереотипів, на думку ряду психологів /Б.сі.Беляев, І.и.Сілнлця, !..и.ілідадзе/ відбувається шляхом свідомого зіставлення, псрівняннг явищ виучуваної мови з рідною. Завдання полягає в тому, «об зробити новчй мовленнєвий механізм автономним на етапі практичного зикористання.

’ В основі вироблення мовленнєвого механізму лежать лексичні уміння і навички, пр забезпечують реалізацію висловлення.

У сучасній гпдагої ічній і психологічній літературі немає загально прийнятого розуміння співвідношення навичок і умінь у структурі навчальної діяльності. П.Я.Гальг рін, Д.Б.Ельгпнтн характери-пуіеть уміння як пос галні дії, при виконанні яких шляхом застосування теоретичних знань набуваються уміння, які автоматизуючись, стають навичками.

Найбільш прийнятним для методики, на думку І.о.Галлінгера і С.1.Львова, є розуміння навички як автоматизованого компонента, включеного в структуру більш складних діп-умткь. А.М.Алексюк, і'.С.Оівгпо’к. АЛ .Нтколенк.' та іклі характеризують уміння чэрез нлвичхи. Отже, аткого визначення поняття "уміння" ще немає.

Саме поняття "лексичні уміння" сформульоване Ц.Т.Баратв-.м:

ІЗ

лексичні /гочніне лексикологічні/ укінь"7 - це уміння застосовувати на практиці знання про словникову систему мови. Зони охоп-лявть ділльність учнів, зв”язацу як з розпізнаванням, так із вживанням явип, виучуваних у цьому розділі науки про мову", л

Шкільна практика дозволила визначити доступність таких умінь: розпізнавання в контексті вивченій лексичних явиц; підбір і групування їх; використання у власному мовленні /з різної «етоп/; користування словниками різних типів.

У сукупності ці уміння забезпечують засвоєння і закріплення одержаних знань з лексики. Психолог-.» одностайні в тому, зр уміння базуються лише на основі знань, умінь і навичок, засвоєних раніше.

Аналіз наукової літератури дозволив визначити основні умови успішного формування лс^ичіш: умінь і навичок 5 іів. Однією з головних с опора на знадня про слово як мовну одиніпго, набуті в початкових класах, і умінню та казички робити зі словом, вироб- ■ лені на уроках української мови в 1-4 класах. Осново») будь-яких умінь і навичок з мови, втому числі і лексичних, о лінгвістичні знаній. Успіх у формуванні лексичних умінь і навичок залежатиме від того, наск4г,ьки ефективно організована'навчальна діяльність школярів, правильно відібрані теоретичні по. \ття для засвоєння з урахуванням віковку особливостей дітей /М.Т.Баранов/. '

Необхідно*) умово» результативності навчального процесу в врахування послідовності формування мовних'умінь /Г.Я.Гальперін/, забезпечення безперервного розвитку Я удосконалення умінь і навичок з допомогою спеціальної-системи практичних завдань і вправ.

. Шкільна практика показує, що вивчення лексичних понять і формування необхідні!?: лексичних умінь буде відбуватися цтлеспря-

мсваміве і дглть крецг результати за уыоои організації навчання на міяпродяетному ріпні. На необхідність поа"язуватн вивчення лексичних понять з аналізом мдви літературних творів, вшпочєкіїх у шкільний курс, указували багато методистів, зокрема Іі.А.Рибиі-кова, В.Ь.Годубкоа, А.Д.ДеЯиіна, ІІ.Т.Бараков та інізі.

Важливий для успішного формування лексичних умінь 1 навичок -с врахування того, що українська мова у схолах з російськоп мовою ііазч&нїія вкачається ях-друга, да зуиоБяпс необхідність, по-перше, опори на уиіїшл 1 иаа.ічки ь російської иээи під час застоен- ' ая іеорет.ічіїюс знань з лекглки, по-друге, врахування яв.іща . транспозиції та інтвр^-лці І в процесі влр^лення практ.шшх '

уміаь. . .

Вивчання иотюго іштеріаяу слід організовувати укрупненими часті:н2іги з використанню уэагелыаэтоа таблиць і схем, цз дасть иойіиаість вивільнити на уроці час дія роботи над формуванням ■ практичних умінь і таамчох, сприятиме інтенсифікації навчання лексики української иовч /О.К.Бідясв, Н.А.Пвшкіпська/.

Суттєве .значення дяя формування лексичних угіінь мас такоа організація погторекня вивчених лексичних явищ під час засвоєння іівмх иоаних розділів • . . • .

Таким чи но її, лінгвістичне обгрунтування методики вивчення лексики української *аош спирається на подокення лінгвістики про

єдність мови і мовлення, цо вимагає вивчення лексичних понять,

**і будуть активно використовуватись учнями в-мовленні. Зістаі-ний аналіз лексичного складу української і російської мов вказує на необхідність особливої уваги т частково подібних і специфіч-;мх мовних фактів під час засвоєння лексики, врахування психолінгвістичних особливостей засвоєння української мови як другої в умовах

■ хлссичкої подібності російської і української мов. .

У другому розділі - "Стая робот/, нал Формуванням гежусяглх умінь г навичок" - подається аналіз змісту навчальних пргграм і підручників з української мови дія ггкгл з російсько» твою навчання, методичної літературі: з питання навчання лексики, спиеус-ться узагальнений досвід роботі» нщ темою "Лексика" вчителів-г практиків, дається аналіз стаїу формування лекерних ум;>& і на' вичок у школярів, намічаються шляхи реалізації завдань вивчання лексики та формування лексичніх умінь і навичок у ихолох з р6ст*і— ськоп мовою навчання.

Критичний аналіз навчальних програм та підручників, метод.іч-ної літератури виявив, що вивчення локсики як самостійного рівня мови на різних етапах життя яколи чап багатопланові вирішення: від поодинокого вивчення слсвникопого ск. іду і окремих ^ексичіг-. одиниць го вивчення лексики як самостійного розділу науки про и'-зу, як лексико-семактичкої су'.тсігл.

л-їкзлкологі я як самостійнії,1. роадИ не в.:-;аязся в с::олІ до 70-х років, проте роботі над сл зои відводилось значне місц" у програмах і підручниках з моги. Тривалий час окремі лексичні явг-ща з"ясовувелися під час вив чення граматичних, орфографічна тєі1, читання і аналізу художнього гвору тодо. Це пояснювалося тим, чо в традиційній лексикології словниковий склад розглядався насамперед в статиці, а тому і з екільиііі прахтіці увага зверталась на окремі факти, ізольовані олова. Ке розмеж:вувалися поняття "словникові робота" т"в:<вченья лекдики”» робота над значс-іяям ' нормами в^чван®! слів проводилася принагідно, у дв!,.гзку з вивче. -ням £:зіс'.г тем, а таког на уроках л-гератури.

" у /бО-ТО рск-И було розросле40 -міст і прийоми вавчеши т:к-с :.-:о.:сг: і: гкі лвасііу .чР'-:* і'0?2 арзноь, й*. .лр "ва,

А.й.іірудиіісова, С•«;.£!лііев, .Сйиоиі;нкоаа, Н.л.Паїіжівська та їй.). Раадіь "Лгкоді.а" С}Т.о введено з икільн! підручники (Пізніше - "Л'Л'.С.ЦСОЛОГ'ІН") . , •

У навчальних програмах було визначено спеціальні уміння, кхкми повинен оволодіти учень під час вивчення розділу "Лексика": пояснювати значення слів, користуватись словниками, добирати групи слів за значенням, за злітанням, за походженням та використовувати їх у власному мовленні. Нині діюча удосконалена програма з української «овк розглядає лексику як самостійний розділ науки про мову, в якому вивчається, словниковий склад, погрупований за різними ознаками: семантичними, за походженням, за сферою ввивання, за активним і пасивн.-м запасом. Відповідно'і Підручники. з української мпвк подають теоретичні відомості про лексичне значення слова, синоніми, антоніми, омоніми - 5 клас; загальновживані, діалектні, запозичені, професійні, застарілі слова, нео-г логізки - 6 клас. Крім того,персдбачеється ознайомлення учнів з тлума'шии словником як необхідним довідником під час вивчення лек-

СІ'КИ .

У сучасній лтігводид&ктиці обиектом лексики визначено слово як одиниця лексико-семантичної системи, а для словникової роботи основним е збагачення словникового запасу учнів.

Зміст, принципи, методи і прийоми навчання лексики узагальнені

і систематизовані М.Т.Барановим, А.ЗЛІрудніковою, І.С.Олідніпсом, М.І.ІІентшгок та і і тими.

. Учені -методисти А.Є.Супрун, О.М.Біляєа, Н.А.Паїиківсьіса,

1.0.длкун, Г.1АЛьаницька, Н.К.ІІесяц приділяють значну увагу питанню вивчення лексика в умовах двомовності, виділяється два аспекти цієї роботи: ссмаїїтизація слів і правильність уливати ;к у мовлен-

ul. і по.іхолого-педзгогіч;:/.х тз ;:єтод.ї’;і:,іу. роззідках (І.О.С.іли-ця, ЛЛ.Проксяіенко, Н.А..'іЗ':.!;1ісьі(а, зл.олі гш.ік, Л.і..'упруя,

О.-.Біляєв, -и.Ъ.Успенаьу..:?. та Ін.) в!д:„’ічз«гг.ся исобхідні err.

■ *4

залучення рідної иози учнів з jeiOij 5е:лзткзацІІ о.іів влучуаано! мое/, оСгрунтоьуєтьсн зз-лєійість азпзи"лхоіуванл.ч слоля ьід вибору np/йоііу с є л&ктлоаці І. давтьсн раксаендаці І поло в.ікар.ізтзн-вя позлї^ваого перевозу знань, уцінь і ітичок і яопередїьння лексично! і нїе^.;еренці І. .

Отже, робота з лексики у школі розглядається як педагогічно організований процес, спрямований на оволодіння лексичними поняттями сучасної т історичної лексикології української мова га формування лексичних умінь і навичок.

Для одержання вихідних даних, m характеризують рівень е|яр-мованості лексичних умп т кав сток, проведено к-кстатуючиЯ експеримент у школах з російською новою навчання: З» 43, 53 м.Киова,

W ЗІ, ЗО, 36 м.Херсона, .W 2,4 м.Цвруїш ьха, №* 3, 4 смт.Снігу-

рівка Миколаївської області. Було охоплена 099 учнів 5-,6 класів.

t

Частина завдань експеримент була орієнтована на виявлення рівня володіння скалярами теоретичними знаннями з лексики, які сформувалися в -их на основі вивчення розділу "Лексикологія" у 5 І б класах. Ряд завдань дозволив виявити знання учнів про цснтргль-ні поняття лексики - "слово" і "л'ексичне значення", набуті в практичній роботі над словом. Окремі зевдання були спрямовані ка виявлення труднощів-засвоєння лексики, зумовлених специфікою української иови, а тчксж умовами вивчення її як другої.

Для визначення уявлень про слово проаналізовано 474 письмових відповіді п"ятикласників і 425 - учнів 6-х класів. Результати констатуючого зрізу в 5 класах дозволила зробити висновки про

' ' . 18 те, що більшість учнів не мас чіткого явлення Про СЛОВО І ЙОГО иісце в мовній системі /повну характеристику слова' дали всього

2 учн?/; не'володів прийомами розкриття значень слова як в тексті, так і поза ним /основний спосіб - переклад російською мовою/, но може відтворити жодного ряду синонімів більш-менш повно, відчуває значні труднощі у тлумаченні власне українських слів, у виборі слів і фразеологізмів при створенні тексту.^

Ііето» другого етапу констатуючого експерименту /6 клас/ було перевірити рівень умінь знаходити різні лексичні явища в текстах різних стилів, обгру^овувати доречність їх вживання, використовувати самостійно слова різних лексичних шарів при творенні власних текстів різних стилів.

Аналіз письмових завдань дозволив зробити висновки про те,

гр, закінчивши вивченню розділу "Лексикологія", учні так і не і .

' у с ь І д оа и л7і в Г лл ішГо с 11 між національною і літературною україн- „

сько» мовою /59,$»/, не мать чіткого уявлення про взаємодію різних шарів лексики, а звідси - не можуть визначати риси схожості і різниці між гсши /47,8^/, причини появи і зникнення тих чи інших слів /38^/. Тобто і після вивчення теми цілісного уявлення про лексичний склад української мови в учнів не заявилося.

Аналіз творчих робіт показав, що у. школярів не сформовано уміння помічати в тексті лексичні помилки, немає уявлення про те, які помилки слід відносити др лексичних і як з ними працювати. Найбільш поширені у письмових творах такі помилки: вживання слів у невластивому значенні /Ь клас - 27,^5; б клас - 21,3%/; лексчч-ні русйзии /32.% і 29%/; невиправданий лексичний повтор і тавтологія /33,2$ і 23,72/; порупення лексичної сполучуваності /19,15? і 15,6^/; лексичні кальки з російської мови /17,8$ і 13,3%/.

Той факт, що лексичні русизми і невиправдані повтори етаїпп-лять разом 55,2$ /С клас/ і ?7,7? /с клас/ мовленнєвих п*и;шж, свідчить також про бідність активного словникового запасу школярів, відсутність чуття мови, игзкмзгливе ставлення до власного і чужого мовлення, неувагу до вибору слова, недбалість в оформленні висловлювань. '

Крім цих причлн, оволодіння ук::аГнськоо лексикою jwsisit шкіл з російською моеоз) навчання ускладнюється -.лох особливостями слоїняхзвого складу української коел, у f.kouji подібна з російсько.'} лексика має відмінності в гранзтячноау о{ог.цл.;нні. .

Аналіз відвідаіг/х уроків дав можливість встановити лричини низького рівня с^рмсваності лексичних умінь і навичок. Серед них основні: ,

І/до ь/і[вчекля розділу"Лексикологія" робота з лексикі: ведеться епізодично, майя з не приділяється уваги практичному засьоєніто способів пояснення значень слів; ‘

2/ розділ "Лексикологія" вивчає.ося без урахування однаковості тео тєтітчних відомостей в обох виучуваних мовах /російськії; і українс,кі:і/;

З/ мало угати приділяється формувати комунікативних .умінь на матеріалі власне української лексики;

4/ н ур'ках обох мов састосовуяться ідентичні метода, прийоми і засобе роботи, що не 'викликав в учнів зацікавленості у засвоєнні лексики української мови. .

У рглуяь~-}гі аналізу ппгчин низького ріпня сформоваиості лексичних умінь значної частини учігв зроблено висновок, цо можливості для реалізації основних завдань навчання лексики у російськомовні ' школі слід шукати:

'*■ І/ у перебудові структури ypojcy { навчального матеріалу, ' вивчення тем/ укрупненими логічно заверсеними частинам з використанням узагпльгаочих схем і таблиць;

2/ у розробці системи вправ, спрямованих на засвоєння максимальної кількості власне українських слів та лекскчнюс норм української мови, «{юрмуваннп лексичних умінь то навичок учнів.

У третьому розділі - "Дослтлло навчання за пропоновано» ие-тодлкпа" - розкриваються зміст і методика дослідного навчання, хід формуючого експерименту, аналізуються Його результати.

Відповідно до завдання дослідження - розробити інтенсивну методику формуванні лексичн/х умінь і навичок - було складено njwrp-wy дослідного наачання, яка вк.точала зміст* роботи і форму-вшня навчально-мовних та комунікативних умінь з лексики під час вивчення всіх мовних тем у 5-6 класі. Програму побудовано таким чинои, щоб на коячому наступному етапі учонь все більше наближався до самостійного комунікативно-доцільного лексичного пошуку, від розпізнаяашя fi аналізу лексичного явида в авторському тексті на перяоиу етапі до самсстійног-о вживання його у власному мовленні.

Реалізація програми досліг-ного навчання приводилась у три етапи:

1-й - пропедевтичнії?. - передбачав практичну роботу над визначенням лексичного значення слова, багатозначністю його, синонімами та антонімами з метоп збагачення словникового запасу учнів, розвитку, чуття мови, попередження 'лексичних помилок в усному та ' писемному мовленні /5 клас до вивчення pOiiilnj “Лексикологія"/

П-я - спеціальний - під час вивчення поадїіу "Лексикологія"в процесі якого вивчались лексичні поняття, що хпрактер>ізупть слово

' ;’.І э боку значення, вливання, плходтенн'’, з&верпувадось с">рму ваннл нпвчат'.т-мсзних легсикслогтчг.тг умтіь, відпрацьовувались комунікативні уміння втевати лексику різ'.і^х шарів у власному новл-іин;.

ІІІ-Й- аспектни"1 /або п^вглрі^вальниЯ/ - передбачав лркскчіу {эботу під час вивчення інп№: мівісос тем і мав т меті повтор^тт знань з лексики, їдерханда: на спеитіьному етапі, зіставлення ■ граматичісми явінсми, закріплення наїлально-мовних лексичних умінь і розвиток комунтнативкта умінь користуватись лекс;гчкии багатством української мови.

Осьовким типом уроку для незчольного ексяер/мг’іг ■ вябраісП урок формузшия уї.'інь і навичок.

Чк показали спостероже^мя, успішному опануванню учі'яни знань про слпзо, формуванню в них лексичні'.'/ умінь і навичок прреакод'д.мз головним ч:іном нсргдіон&льш 1 рсзг:од;л часу на вивчення т; оретг;-юос зідокистеЯ і віту ікання прчктаоті!;- завдань і вправ на уроці.

Трад'гцйК'Я чикллд тор( пписго матеріалу малими де зим неефективний, бо .?алшге мало часу дтя вироблення практичних умінь. Тої/у про.грамог дослгдногі навчання передбачалося створення утагальняпчих схем, таблгаїь-зпор для швидкого відгвороімя і поговнення тих ^нань з.розділ'.' ''Лексикологія", які учні ухе одер зли на уроках рост?еьтї мпви.

При в борт на,Чб;лып елективних і.'.етодтв і прийомів навчання ' лекс;да' враховувалася тх відповідність не тільки особливостям змісту виууваної геми, але і причтам навчанк ;’хратнської мої і, зокрема лг 'сниф віковгм можливостям учнів ■б-З класів.

УспіяяіЯ реалізації завдань дохідного навчання епршіло поєднання таки1’ методів, як: б;сіда і використання наочності; робота

з підручні?ком і спостереження над мозою; практичні вправи і про-

. . ' 22 Дгкт/ЬйііЛЛ МЗЗЛЄгШЯ. Крій ТОГС , В }ШІИХ російськомовної ПКЭЛИ • угамувався ui.roя органі зйціАі'Л транспозиції, тобто опори на гіді і' маву. .

їй*, різних ьтапах уроку заяггно еід застосовуваного методу віксрмлсаувалкся різноманітні ефективні прлйоии, ічр сприяли ін-

1 -і’.сі'..'ікііції засвоєння виучуваного матеріалу та формування умінь

і кешсчэк; Серед них - прийом презентації лінгвістичюго теїміна /ііілр'.ікнед, Тлумачни!) словшк/; біографічний екскурс /наприклад, Борис Гріяченко - укладач “Словаря української мови"/, історична доьтдка /похздесшія слів/, прийом ситуатиЕког мовлення, прийои порівняння і зіставлення, прийом складання тематичних і асоціативно: слоаішків тоцо. • .

У гввязну з вивченнад української мови як другої, близької а а яексцадиігл, фонетичними та граматичними ознаками дз російської, оенг-Ыюо фэрыоя діяльності учнів пі д пас засвоєній лексики української мсзи с вправи. У систгму лексичних вправ входили власне лексичні /лексико-ссмантипні і логіко-лекслчні/, лексико-граматичні, х.оисіікз-ор’яепічнг і лексию-стилістичні, ситуативні та впрвьи на конструюзаіпія і рекокструшання текстіь а різними лексичними оди-шіцязія. Усі види справ, сіаадапчи найважливішу частину експерименту /поряд із засьоонгям понять/, забезпечили розвиток лексичних і мовленнєвих умінь. . .

Під час експериментальної перевірки ефективності про пою ваші методики навчання лексики української мови в школах з росій-ськси мовов навчання учням 5-6 класів буг запропоновано вісім сірі ьіггів кодарольких звадлнь.

У результаті поргвняяі'стго аизлтлу якості знань і умінь угніз було виявлені -таку ртзницо /у %' р:в;гэ у коктр^льитх і огспор:;-ментапымх класах: І варіш/: - 20?; і; згфшгг - ІВ^; Е мріант -***; ІУ варіант - 23%; У е^Ьнт - Іс%; УІ варіант - Ъ$\ УП варіант - 22£; Уїї варіант - 15? /ци$р:ї з:;руглені/. У серсЛ-ксму різд лексичних зчань і умій ъ в експериментальних клси.^х ні ?.С?'- в-.їг.; ніж у контрольных., • . ,

У висновках узагальнено рззультята дослідче:

1. Зст&твхсю, ер пооачг теоретичного матеріалу з лексики у.-групнкгіша частанаііа з 'вгкорисїаііня /аагаяьввочах та*л:.аь і с :ьи-опор зивількяч більму частину чару ке уроці Дяя формуванні пргге-тичнуіх лсккічюіх умінь, спр:'яо інгеле.фікації навчанні, кечуиіка тивкіЯ спрямованості його.

2. Втдп ж і дно до мети і завдай. *о.£ыузадая лекаг-пзгх умінь виділено «грі етапи в роботі ияд лг.кс-лчоа з 5-6 класах: про;і?деЕ-пгеїйіЛ /практичне заевоомп лсксичнж: знань і умінь/; спгя/яльїгт.'І /набуття теорзтюпіих знань-про олові/ аглзктнкЯ /псв?ореі:чя і • закріпленні зг ань і умгаь з лексики під час вітчеїтя іьснх т и/.

.3. Зр-цсогупчи ідг-.гггто^с-.ь заядякь по фор^гзашп лекс.'шггх умінь у прогрг.’/ах з української і російської но я, зроблено спроб? визначиш "і навчаліно-’/овні і комунікативні уніння з лексики, ' формувати тк’ос повинно бути іавсртеїе ка уроках української ковг. в пколах з роеїіїськоп мовою навчзнкя. .

4. Під час експериментальної апробації булл виявлено, пр найбільший е£<еи- у фор-іувадаі лексігсі::к улінь дає поєднання таких методів і прийомів роботи на уроді, як:-бесіда, і вгамрпстг нпя наочності; побега з підручником і спостереження над иовся; прая-т:'чких впр-в і продукування мовлення; доведено, що застссош та систєма легекчних т срг?у&' гшио—??с*му-{гк'агушнкх впраг; інтенсифікуй

процес зг-свсг.шія української лексики російськомовними учнями.

Педагогічний експеримент показав ефективність розробленої ■ , , - _ к '

адші кіетодаки формування лексичних умінь і навичок учнів 5-6 класів шкіл з російськоп мовою назчашя.

Таким чином, було досягнуто иету дсаліджеидя і піді-^рдкено ысуиуту гіпотезу. ’

Оснівні результати досліда.оння висвітлені в таких публікаціях автора:

. І. Робота словесника над попередженням інтерференції в школах з російською мовою навчання: Українська мова і література в школі, 1991, № II, с.16-26. .

2. Тем&тичшЯ словник на уроках української мови в школах з

росІСіеькоо новою кавчання: Українська мова і література в школі, 1992, » 9-Ю, с.3-4.' ' . - '

3. Ознайомлення учнів с місцевои лексикою під час вивчення тзорів Миколи Кулів:.: Тези наукової конференції, присвяченої 100-річчг) від дня народнен ія Миколи Куліша, - Херсон, 1992,

с.96-97. .

■4. Використання козацьких літописів під час вивчення теми "Лексикологія" у 6 класі: Тези доповідей наукової конференції, -Херсон, 1932, с.110—III. - ' :

5. Роль словникового мінімуму у формуванні лексичних умінь

і навичок учнів шкіл з російськоп мовою навчання: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції, - Херсон, 1992, с.5б-57. ■ ' -----^