автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у младших школьников умений використовувати засоби связного текста (на материалах вивчення частин мови)

Автореферат диссертации по теме "Формирование у младших школьников умений використовувати засоби связного текста (на материалах вивчення частин мови)"

1НСТИТЛ ПЕДАГОГ 1КИ АПН УКРА1ЕИ

Еа правах, рукогшсу

ГАЯ Катил АдамДвна

СОНШЗАЕШ У МОЛОДПИХ ШКОЛЯР IВ У:.'1НЬ ВИКОРПСТОБУВАТИ ЗАС0БИ-ЗВ"ЯЗК0СТ1 ТЕКСТУ /на матер 1ал1 вивчения чаоиш мови/

13.00.02 - методика ьикладання /укра1нсько! мовг/

АВТОРЕФЕРАТ дасвртацП ка здобуття паукового ступени кандидата педагог1чнзх наук

'Ж.

К и I б - 1953

Дксергащею с рукоглс.

Робота всконана в 1нстЕтуг1 педагогии АПН Украхни.

Кауковий кертнкк - доктор педагог ^них каук, професор

ЗА2УЯЕЕК0 1йжола СамШовкч

0£-Щ1йк1 опокектп:

1. Доктор $1лолог1чкнх наук, аро$есор ийЦЬКО ДшЗоа ¡вашвка

2. Еакдзда? дйдагогтзх наук, старцдй науковк£ сдгаробк-кик ЮР0аК03СЫ<А Ольга Навар¿вка

Проз¿дне иргашзадхя - Б1ыегцькк2 педагог «ней хкстгггут

Еахист в ¿дЗу деться " /4 " у^пи^-с 1993 р. ка заслдашп сдец1а-Л130Е£П01 вчеко! рад;: К 01.32.01 в Пхтдтуг! педагогии АПН УкргЛки за адреса»: 252001, Кч1э, вул. Трьохсвятетельська, 3, зал засЛдань.

3 ддсертьщею макаа ознакомится в кауков1й частик! институту.

Автореферат рсзхслано " & ^993 р.

¡}

секретер сики&л!- -

зоьансч вчело! рада ЕОЭДАРЕПКО Н.Е.

/

БАТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОКОТ

Актуальность досл^дкекня. Несходно» уловов формування социально активно! i духовно багаго! ocodncTocii в озброення II вмiн-нямя та навитаами еьтьно волод1ти моеою. Тому одаш з шйголовн1-ших завдань шоли, зокре.'.са IT початково! ланки, в навчкти иколя-piB 3f.iiстовно, граматично правильно i стил1ст1ггно вправно вислов-люеэти души в ycniit та miceb'.Hiü формах.

ЗЦоб допомогти учням початкових клас1в оволод1ти зв"язним мов-леняям, доц1льно звернутися до тексту, осгЛльки саме йому налеякть особлива роль у мовленкевШ ко.'/ун ¡кац! I. Хоч основною комун1катив-ною одиницею мова е речения, у лродес! мовного сп1лкування воно функц^онуе на саме по codi, а як структурний компонент висловлю-вання. Отяе, завдання практичного опанування моей не можуть бути розв"язарл без dloctiähoI увага-до структура тексту, до способов зв"язку м!ж його елементамм.

Розвиток Л1нгв1стикй тексту дозволив методистам /Л. I .Величко, Н.Я.Грипас, B.I .KaniHoc, 7.0Ладиенська, Л Л. Лосева, В.Я.Мальш-ча£ко, КЛ.Н1кЫна,.Г.Р.Передр1й, I .О.Ф1гуровський та hu/ вико-ристати у npaxwmi нав?";ння МОВИ OCHOBHi ЛШГВ1СГИЧШ поняття -стиль, тип мовлення, текст, абзац, засоби зв"язку - i розробити на Ix основ! понятiiiHO opisnTOESiy систему навчання зв"язних вис-ловлквакь, яка в^е частково реализована в паучниках з pwioi мовк /украшсько! i росШсько!/ передусгм у евредшй ланщ загаль-KoocBiTHbo! школи. 6 також окреьй досл1диекня, в яккх доводиться принципова доц!льн1оть i мсшшз1сть Еведення вЦомостей з лингвистики тексту в практику навчаняя koe;i молодаих иколяр^в i £орг.:унэн-ня га ц!й основ! комушкативно-мовленнезих уьша. /ВЛ.Еадер, Г.А.Ерагша, Л.О.Еарзацька, "!.С.Вашулекко, Д.М.Крзвчук, Т.О.Лплл-кекська, В.Я.!'ельк::ча2ко, 0.1 .^елькпакко, Л.Д.Еечай, Л.Д.Сангпа,

В.О.Собко,-О.Н.ЮрошкоЕСька та '

Внесешя до сучаского школьного курсу украшоько! мови еле-ыешнв Л1нгв1стики тексту дозволило зд1йснкт аркнщшово коей шдхщ до розвитку зв"язного мовлзкня учкхз, значко п1дввдкти р1-вень Еаюд!ння комушкатквнпли вшнкяма. Разом з тии вивчекня типовых педолпив учшвськис ввсловлпзань дозволяе зробатк висновок, що розв"язання проблеми навчання шк.оляр1в буду вата систему струк-турно-семантктаих зв"язкхв ¡ах компонентами тексту ще далеке вщ завершения. Причину цього вбачаемо у кедостатньому дослвдазнн! л1игводпдактичних засад роз витку зв"язного мовлення учив початко-вих клас^в.

Нерозроблешстъ проблема в методичному аспект! эиявляетьоя у в1дсутност1 ч1тк1к-рекомендаций щодо опрацювання лексико-грака-тичного матер 1алу в орган1чно1лу'взаемозв"язку а роз битном мовлен-ня учшв. 7 результат! гсього одеркуван1 иолодаамд шаяярами Б1Д0-мост1 з граматики недостатньо спрямовуються в русло удосконалення мовленкевлх ушиь £ н&вэтск. Кезважаючи ка та, що пигакнк розвит-ку моаташя на основ} вяьчення частая мови як засоб1в ¡.икфразово-го зв"язку розглвдалось у працях учених-матодаст^в /И.к.Брагша, 3.11 .Борисова, Л. I. Величко, Г.К.Л ¿дан-Орлова, В.Я.Мельничайко, Т.О'.Скпргайло, Г.О.Ушаков та ш./, предметом особливо! уваги в методиц! початкового кавчашя укра1нсько1 мови воно ще не було.

Таким чшюм, ви(Нр теш дослдаення зуыовланий, з" одного боку, соц^алвною значущстю волод^нкя мовою як засобом сгплкування I гпэпашгя, г з другого боку - невисокгш р!вшм комук ¡кативно-мсгзлешшвих уп!нь учи з середньо! школн, недостатшстю дослдаен-ия проблем в теоретичному 1 практично^ аспектах.

Сб"ектом дослШюмг;! е ироцвс розвитку мовленнзвих уг.пнь молодагк ькояяр1в ка ос коп 1 ознайомлвкня. 1х з елекентами л1нгв1с-

хеки тексту, а предметом - методика розвигку в учшв початкових клас1в уышь використовувати виучуван! часткни ыовн як засоби ьЛжфразовего зв"язку в текст!,

Иа7а досл1даедая полягаз в розробц{ пауков о обгруптоьапо! та експершентально перев1рено! методики ознайомления ыододлях школя-р!в з частиками мови як засобаш зв"язност1 тексту I формування в учшв умпгь використовувати виучувазп лексико-граматичш роз ряди у побудов: зв"язних вясловлювань.

ГЩотеза дослхдаегаш. Е$вктивн1сть формувашш в учн!в початкових клас1В умгнь будуваги за"язш вясловлювання буде вшцсю,як;цо в процесм вивчення морфолог {чного катер1алу знайомитн 1х з такою властив1стга виучувашк частин моей, як здатшсть виступати в тек-ст1 засобом ьижфразового зв"язку, а вдаращавання в1ддов1даих тек-стотворчих ум^нь здгйсшшати на основ! система вправ,п1ДЛорядкова-но5 основним Л1нгв'ютичшш,дид8ктцчним та психолог 1чним вимогам.

Завдання дослдаення:

1. 3"ясува?и стан розробки проблеми в сучасн|й л1нгвомвтодиц1.

2. Визначити л1нгводидактичн1 засади використання час тин моей як засоб1в щжфразовто зв"язку.

3. Обгрунтувати психолого-педагогччн1 передумови формування

у молодаих школяров ушнь використовувати засоби зв"язност! тексту.

4. Проанал1зувати систему вивчення частин мови в гпдручшках 1ля початкових клас[в з точки зору досл1даувано1 проблеми.

5. Вивчити стан розвитку в учшв початкових клас1з умшь зиявляти мовьп засоби зв"язност! тексту та зд1йсиовати самостШ-¡0 шкфразов1 зв"язки, проанал1зувати типов! помилхи в учювсьтах роботах I з"ясуваги причини 1х появи.

6. Внести корективи в систему впвчэння частик мови в початко-зих класах з кетою шдвицення £ункц1ональко-мсвлекквво; спря-лова-

ноет i одержуЕаних. учшаи леке ико-грамат кчних знань i bmíhb.

7. Розробити експаршентальну систему вправ, яка б с прияла формувашао в учн1в ушнь винористовувати частини мови в рол! за-соб1в зв"язност1 тексту; визначти лпеце uíei роботи в загальнШ систем1 розвитку мовлвння молодшх школярхв.

8. Пере в i риги ефекгивтегь експериментально! методики.

Теоретичниш засадами досл1даення е досягнення психол1нгв1с-тики в галуз! теорН мовленнево! Д1яльност1; вчення про взаемо-зв"язок мовних píbhíb; розгляд мовних одиниць у едност1 ix значения, форми i функцН.

Для розв"язання поставлених завдань було використано так! мвтоди досл1даення:

- вивчення Л1нгв1стичн01, психолого-педагог1чно1 та навчаль-но-штодично I л1тератури з обрано! проблема;

- спостерекекня за навчальним процесом, 1ндив!дуальш бес|ди з учняш i вчителями, вивчення i узагальнення доевгду вчител!в; спостареження за процесом мовленнзвого розвитку мслодших школяров;

- анал1з уенжх та писемнюс висловлювань учк1в;

-педагог Иний експерименг /констатуючий,навчальний,контрольна/;

- сгаткстична обробка результатов педагог¡чного експериленту /к5льк1сниП i як1смй анализ експершентальншс i контрольних да-

Лоол1дження п!дбувалося в три етапи.

На mpmotiiy eiant /1989 р./ зд№сшовався вибtp та обгрунтуван-411 >дктуолыюст1 теми; Еизначвлися вшидн! положения, що е теоретичной основою методам! ^ормуроння в учп1в початкових kjihcíb yiiub плиорис'товучпти мори! засоби зв''язност1 тексту.

1\щгt;Н ctí'H /19Э0-1931 рр./ був прксвяченкй вивчешш лпггв1с~

тично!, психолог¡чно2 га навчально-мэтодичноЕ л!тератури з проблема досл!даення, проведению констатуших зр1з1в, анал1зу !х результатов та иошуку м9Тодич1шх илях1в ознайомлення молодших школяр1в 1з частинами мови як засобами м!ж$разового зв"язку; розробц1 про-грамк досл1дного навчання.

На грегьому етап1 /1991-1993 рр./ зд1йснено експериментальне навчашя та перев!рку ефективност! запропоновано! системи форму-вання в уч!йв початкових клас1в уы!нь- використовувати засоби зв"язку тексту на материал! вивчення частин мови.

Наукова новизна та теоретична знатущ^сть дослгдаення визнача-ються теоретичною та експершентальнои розробкою методики ознайом-лення молодших школяр1в 1э функц1ею частин мови слугувати засоба-ми вираження зв"язност! тексту, формування практичних, умIнь вико -ристовувати ц! засоби у процесI -самостШних висловлювань.

7 дисертац1йному дослгдженн!: а/ проанал1зовэно фупкц1ональ-н1 можливост1 частин мови в початковому мовному курсц б/ вивчано р1вень сформованост! в учн!в початкових клао!в ум!нь зд!йснювати м!жфразов1 зв"язки в тьксг! за д1ючо! системи навчання, виявлеко типов! помилки й недол!КИ та з"ясовано 1х причини; в/ визначено методичн! шляхи форыування у молодших школяр1в уявлень про тексто-творч1 моялив остI виучуваккх частин мови та розвитку ум1нь використовувати !х у рол! засоб!в зв"язност1 тексту; г/ експэрпмен-тально доведено, що в процесс вивчення морфолог 1чного матер1алу ознайомлення молодших школяр!в ¡з властна!стю частин мови слугува ти в текст! засобами г.ишрразового зв"язку в резервоц розвитку зв"язного мовлання учн!в без затрат додагяового*навчалького часу;

Практична значения дисертащйно! роботи поллгае в мовлэнв'?-В1й спрямованост 1 вивчення граматики в початкових класах.що впяв-ляеться у розширешп уявлень учи ¡б про Сункц(окэл.ьн1 ;:о?лтвсст1

виучуваних частил ыош, у розробц! систеыи вправ, спрямовано! на формування ш!иь використовувати ц1 засоби у побудов! власних вис-ловлввань. ОпусШкован! авторои методичн! рекомендацП використо-вуються вчителями початковях клас:в у 1хн1й практичшй робот I.

Бисновки досл1даення мажуть бути врахован! в процес1 удоско-налення зм1сгу. програми та методичного апарату п1дручник1в з р1д-но! мови для початково! школи.

■ В1рог1дн1сть результат!в досайдавння забезпечуеться методоло-г!чною та теоретичном обгрунтован1стю вих{даих положень; засгосу-ваиням ко:,!плекоу метод1в наужово-педагог1чного досл!дквння, адекватных його иаг! та завданням; к1льк1сним I якании анал!зом результат 1в досл1дно-експ9риментального навчання.

На эахист виносяться:

1. Пауков! положения про те', що: а/ розшрення уявлень молод-ших шкапяр1в про фуикц1ональн1 мсшшвост! виучуваних лексико-гра- _ матичних розряд!в сприяе•подоланню формалыю-граматичного п1дходу до опрацонаинн розд1лу "Слово" в початковях класах, реал1зац11 ос-новноГ, иовленнзво!, мети початкозого курсу р!дно! мови; б/ форму-взти в учи!в початкових клас1в у явления про мовн! засоби зв"язнос-тЛ тексту га вм1ння 1х використовувати у власних вислоЕлввакнях

на т Ьчьки доц1льно, вле й тоскливо.

2. Розроблена нова методика форцування в учн1в початкових клзсЛв уч1нь виявлягл в текст! иовиI засоби Еиражання •зв"язност{, визпечати роль та а-кизати в самостШшх висловлюваннях.Ваяливим ?вообом {/;ол1?ац![ ц!?! методики з система практичшх вправ, що

¡¡о ■.прпвэв 1 реа.тпзуе додатков1 пункта оцальн! мснлквост! частая мори у 1Г|диЭД9Н!£1 заглльного рШГЛ 1 МОВЯвНШВО! культури молодите ' ¡::".ол гр ¡в.

/.¡1гьбэц1я та впров-одаелня результат ¡в дссл1дэення эд1Яснюва-

лися в nponeci навчально! роботи в початкових класах загалыюоо-Biraix шк!л м1ст Киева, Кривого Рогу, Тернополя та Терношльсько! облаетi. OcHOBHi положения дисертац!I викладещ в мэтодичних ра-комендац!ях автора /1991, 1992 pp./, у методкчних статтях /1990, 1992 pp./, у виступах на рвспубл1каисысих та м1явуз1вських науко-во-практичних кон$еренд1ях /Черкаои, 1989 р., Терноп1ль, 1990, 1991 pp./.

• Структура дисертацп зумовлена лог ¡коп досл!даення, постав-леиими завданнямл i складаеться 3i вступу, трьох роздЫв, загаль-них BiiciiOBKiB, списку основно! використано! л1тератури та додат-к1в, де наводиться зразки учшвських твор1в.

0СЕ0БШЙ 3MICT ДКСЕРГАЦ11

У BOTyni обгрунтовувться актуальн!сгь проблеми, визначаються об"ект, предмет, мета, фориулшться гШотеза, розкриваються зав-дання та методи: ; досл1даення, його наукова новизна, теоретична та практична значущ!сгь, наводятвея основн! положения, що вино-сяться на захист, подано даш про anpo6ayiio досящження та впро-вадаепня його резулвтелчв у шклльну практику,

У пещом.у роздШ "Теоретичш засади робота над засобами м¡.^разового зв"язку в текстх" розглядаеться текст як лinrBiэтична одшиця, характеризуешься мовн! заооби виракення зв"язност1 тексту, зокрема частшш мовп в щй текстоутворасальн¡2 фушщП; анал1зуетвся стан доелвдкувано! проблеми в икШшгх програмах, у навчальнШ та методичшй л1тератур1; розкриваються, психолого-пе-дагог1чн! передумови £ормування у молодаих иколяр!з у?.пнь зикори-стовувати мовн! засоби вира гит я зв"язност1 тексту.

Для розробки теоретичшк засад експэрп/.ентально! методики у доелгдкенн! з"ясоваио зм!ст понятая текст, иозглянуто Ясс о

структуру, способи зв"язку кошонент1в тексту, дано характеристику тип{в текст (в 1 1х особливостей залеяно в!д приналежност! до

р1згак стил!в* 3 ц!вю метою проанал!зовано прац! 1.К.Б1лод1да,

..... ' ■ •

Л. А .Булаховського, В.В .Виноградова, I .Р.Гвльпер1на, С.ЬДорсшен-ка, В.Я.Мзльничайка, А.С.Мелышчука, О.О.Нечавво1, Л.М.Лосево!, Г.Я.Солганика та багатьох 1нпшх науковц!в.

Анал1зуючи наязн1 визначення тексту, ми обрали як робоче сИлып ун!версальне I тому прийнятне для методачних ц!лей нашого досл1джвння такв визначання, зг1дно якого текст трактуеться як ор-гая1зований на основ! ысених зв"язк1в 1 в!дношень в!др!зок мов-лешш,що об"е днув за зм1сюм скитаксичн! одиняц! у певке ц1ле.

При всьоыу розма1тт! досл!даень у визначенн! основних ознак тексту з в " яз н оо г I в!дводиться роль онтолог!чно1, консти-туйовано! ознаки. Ми п1дтримувм6 точку зору автор!в Д1.Г.Вайзв, М.ПЛ1о1пце, А.1.Нов1ков, В.В.Од1нцов та 1н./, що розр!знюготь се-"янтичну /влутр1шнв/ зв"язн!сгь 1 формальну /зовншшо/, розум!ючи и1д семантлчною зв"язн1стю внутр1шню, смислову ■залежн1сть рачень, а п!д форь-ачьною - експл!кац!ю семантично! зв"язност! на поверхне- . вому р!вн1 эа допомогоя р!зноман1тних лекскко-граматичвих засоб!в зв"пзку.

У досл!дденн1 ми розглядаемо ексшпцитно виражан!, формал1зо-вя}] I эясоби эв"язку, використовувчи традщ!йну класщЛкацш - поди засоб1в на лексичш /лекскко-граматтн морфолог ¡чн!, саш-таксхчн! Д:ункц1онально-синтаксячн1/. Згадана клаои£1кац!я засо-61 в эа оэианою 1х прияалеяност! до того чк ¡ншого моеного р1вня добре с1пав1дноситься з ц!лщш нашого досл1ддення, оскЦькя доз-воляч охарактеризуиати частини мови /1ыенник, прикметник, д1есло-1,о, Пришвин», "1!сл1ыт;с, займошвш, сиолучник/ як засоби зв"яз-ност! тексту. Серед численних роб!т, прксвячоних анал1зу засоб1в

зв"язку, сл1д.передус !м назвати досл1даашгя Л.А.Алекс!внко,1.К.Б1-лод1да, В.В.Виноградова, В.Г.Гака, А.П.Коваль, Л.М.Лосево1,В.Я.Ма-лышчайка, б.А.Реферовоько1, Г.Я.Солгяп1ка, I .Г.Чередаичокка.

У роздШ подавться так ох критичний огляд навчально-мэтодкч-но1 л1тератури з обрано! проблеми.

1дея практично! спрямованостI викладашя рхдно! мови поот!Р-но знаходилась у пол1 зору методист1в. ВазшЫсть ц1е1 проблем! здавна ! неодноразово пщкреслгавали Ф.1.Буслаев, 0.О.Потебпя, 1.1 .Среэневськай, К.Д.Ушшський, П.О.Фортунатов.

У 20-Е0-т1 роки думку про необх1дк!сть розвит:<у мовлашя уч-н1в у зв"язку з вивчэнням граиатичного матер!алу вщстсювали Л.А.Еулзховський, М.Басилыпвський, Т.Гарбуз, В.О.Дсбромислоь, В.Дога, А.Еашкш, О.М.ПешковськиЕ, В.С!мовпч, Д.М.Укаков та !н.

У 40-60-т! рокп про необх.1дн!сть лосидптп фу ш-сд! она льну роль граматичного 1,'.агвр!алу в ак!льному мовному курс! писали П.О. Афанасьев, В.Ыйсальський,- А.ПЛедушевськкй, С.П.Редозубов, М.С.Роа-де'отвеиоькаЛ, З.О.Сухомлинський, С.ХЛавдароз та !н. I все к до початку 60-х рок1в £ормування у молодыих школяр ¡в мовденкевих ум1нь не сприймалося перзоряднога проблемой. Сам роздЬт "Розвиток мовлення" пост!йно прив"язувався до вивчення фото тики, граматккк й праЕопису, до завдань прогреми з читашгя.

Досягнення л1нгв1стяеи, пов"язан! з розробкою таких понячь, як "текст", "стиль", "тип мовлення", "засоби гв"язку речань у текст!", дали можлив1сть зд!йснити принципово нсвий глдаид до робот з розвитку зв"язного мовлення. Вреде жя лШгвнстнчпжс в!до-моотей у практику навчання коаи школяров ! йорг.;увзннл на цШ основ I комун!1:атявдо-мовлешзвих ум!нь дозволило проводите цю роботу на лшга^тичиих засадах. У педагог 1чн!й психологП насднорз-зово п1дареслвзалося, цо ^ормуваниз ум:нь на осиоз! тесгег^гп'Кл

узагальнень в!дбуваеться значно усшшнше, Н1ж коля воно зд1йсню-вться шляхом насл!дуЕання, суто практично. Тому проблема форму-вашя у молодашх школяр 1 в уы!аня здкйснювати структурно-семантич-1П зв"язки «¡к компонентами тексту ще потрабуе допрацювання.

Недостатке досл!даення л1нгв1стичних засад розвгоку зв"язно-го мовлення учк1в початкових клас!в ке могло не позначитися на програмах, подручниках, навчальних пос!бниках, методичних рекомендациях для Ечител1в. Д1ючили программами I паучниками з украТн--сько! мови передбачеко ознаЗомлекня учн1в 13 засобами зв"язност1. Одаак з !снуючо! багатомаштност! засоб!в зв"язку в!д1брано лише деякл лексичн! засоби. До цього ж, мовний матер ¡ал, передбачений для засвоання у 5-4-их класах, не використовуеться повнош м!рою в реал1заци основик. завданв программ з розвятку зв"язного мовлак-ня. Поза увагоо залкшилося питания взаемозв"язаного,вивчення лек-сико-граматичного матер!алу з розвитком мовлання учн!в, зокрема ознайошвшя молодших школяр1в 1з здатш'стю частин мови служити засобами зв"язност{ тексту..

Лнал1з психолог !чно1 та психол1нгв1стично! л!тератури /Л.С. Еиготський, МЛ.1инк!н, 0.0Леонтьев, А.К.Маркова, 1.0.Сшидя та 1н.1 дозволив з"ясувати пснхолог1чну основу досл!дхення. Нею слу-гуе теор1я мовленнево! д!яяшост1, зокрема положения про процесу-альний характер породдення вясловлювання, яке мае динашчну чоти-рлфазну структуру. • .

Прогес творешя тексту розгладаегься як- складна атл^тико-синтетична дишыйсть, до яко! входать операцИ розчленування лоодмета висловлювання на ряд складових елемешчв, !х виокремлен-ия, а та кож операцП утркмуаання всього предмета висловлювання в ))5.м"ят}, розгашувалкя елемонт1в у гекс.т! I 1х випередаегшя /:!Л ЛипЛн/. Глвчашя продукувати текста на ыо:»е бути ефективтал

без знання мовленневих шхан1зм!в творения тексту, як1 включать випередкуючий синтез, в!дб!р лексичких засоб!в дая творения тексту, виб!р засоб!в вираження зв"язност!, критичний анализ тексту та його удосконалення. Саме ц1 компонента писемного мовлення, за твордаеннями психолог¡в, що досл1даували учнхвськ1 зв"яз1м вислов-ляваняя /Б.Ф.Базв, Н.О.Головань, Д.Б.Елькон!н, М.1.Кинк!н, Б.Л. ■ 1льюк, А.К.Маркова, 1.0.Синиця та Ш./, мають серЗозн! дефект и. Щоб досягти ефактивност! навчання зв"язного мовлення, вчеш ра -дять формувати в учн1в спец!алып мовленнев! ум!ння.

У розгляд! понятая в и I н н я ш дотримуемося точки зору Г.0.Любл1нсько1, яка грактув Його як таку розумову днэ, в основ1 яко! лекить анал!з умов I сшшз розв"язашя певното завдання, В1д-б!р 13 наявних у досв1д1 людини знаиь, способ 1в дН Гнавичок, 1х застосування у наобх!дн1й для виргшення завдання комб!нац!1 1 по-сл!довност|.

Щоб сформувати в учн1в те чи 1ша вм1'яня /у наш ому випадку -використовувати мовн1 засоби зв"язносг1 тексту/, треба вЦпрацво-вувати лередус!м частков! вм!ння, що лежать в основ! дано! мовлон-нево! дН. До таких часткових умшь ми в^днесли: ум!ннд роги1зна-вати мовн! засоби вираження зв"язност1, з"ясозувати 1х роль у текст!, використовувата в!дом1 засоби зз"язку в навчальних завдакнях конструктивного характеру, вживати засвоен! засоби зв"яэност1 у власти вислозлюваннях, добирэти в1дцов1дн1. засоби для вдоскока-лення тексту.

у другому роздШ "Характеристика учн1ЕС£ких -умшъ виявляти в текст! засоби м!ж£разового зБ"язку та винористовувати 1х у злас-!Шх висловлкваннях" описано нонстатуючиЛ експзрименг: Екзначзно моту, завдання,' йорми його проведения, проака/Лзовано одеряьгЛ в ход! експершепту результата, в^добраглен! в таблицах.

3 метою винчения р!вня сформованост! в учи!в початкових кла-с!в у;д1нь зд!йснювати м1ифразов! зв"язки в текст! за д1ичо! сис-теми навчання укра!нсько! мови, виявдення готовност! молодите школяр!в до засвоення пропонованого експерименгального матер !алу було проведено констатуичий ексаеришнт у 3-4-х класах СШ й 183 м.Ккеза, СИ К I, 70 м.Кривого Рогу, Ш ¡Ь 9, % 16, К 17, $ 22 м.Тернопсля та Велжоб !рк 1 вськоI СШ ?ерноп1льсько1 обл./490 учн!в/

Ексдаримант складався з письлових зр!зових род1т, що няляся зшетом 5 структурой залазыо в!д досл1дних завдань. 3 метою одержання в1дпоа1даих даних було такая проакал4зовано твори, написан! учнями лротягом 1990-1991 навчального року.

Завданкя констатуючих зр!з1в передбачали: а/ виявити р!вень сформованоот1 анал!тичних у!гЛнь /встановлювати смислов! зв"язки речениями, трупами темагично пов"язаних речень та визначати форыальн! 1х показники/, що грунтуються як на основ! св!домого засвоення програмних энань, так I тих, що' розвиваюгься на основ! мо-вного чуття учн!в; б/ проанал!зувати шяливост! школяр!в викорио-товувати мовн! эасоби зв"лэност! у виконанн! завдшь конструктивного типу.

У рол! дидактичного матер¡алу для проведения зр1з ¡в обирали- ' ся тексти не лише високохудожн!, доступн! за зм!стом, в!дпов!дн!. штересам 9-10-р1чшх д!тей, а й з яскраво вираженими л!нгв1стич-н:;мл фактами, що п!длягали аиал1зу. Третьоклаоникам пропонувалися . завдання апал этичного та конструктивного характеру, пов"язан1 з ^упкшонувашшл 1меиника, прикматника ! д1еслова в.рол! засоб!в зи"язку, а четвертокласникам, кр1м цього, - ! завдання з такими 41 епша.-.и яози, як спаяучиях, ч::сл]вш1к, займашик 1 прксл1вшс.

Ье?у;отати колстатуычик зр!э!в показали, що зиачна к!льк}сть у 5-0.41 зьсоб!и тж:,разового зв"язку иайчаст1вв визначае про-

ном!нал1зац!в /54 %/ та абсолатний лексичний повтор /наприклад, повтор 1иешика - 55 %/. Цб поясншться тим, що згадаи! засоби найкраща засвоен! у мовлвннзвому практичному досв1д! учн!в ще до спец!ального ознайомлення з ними на уроках, а такок недостатки р!внем волод1ння школярами !ншши засобами зв"язку. Зокрема, слова, що в власнишг та загальними назвами, родо-ведов! назви, сино-н1ми, деякою частиною учн!в усв!до5шдаться як засоби зв"язност!, аде ц! показники з нешсокш.ш, оск!льки та незначною в робота,що проводиться в школ! з цього пигання. Скаж!мо, для !ыенника зазна-чэн! показники становлять в!дпов!дао 46 20 %, 25 %•

Найважчш.и для учн!в виявшшсь зевдання шзначитк в текст! як засоби зв"язку спор1днеш слова,слова,то означать предает I його частики, слова-антон!ми. В!доов1дн! показники, напряклад,для !мвнника становлять 20%, I?*, 11$. Робота над цими засобами зв"яз-ху у школ! не ведеться ! програмоо ш передбачена. Тому иав!ть не-значта волод!ння- учнями зазначеними ш!ннями дозволяв зробити вис-новок на лише про доц!льн!сть, але й про иожлив!сть ! доступн!сть ознайошповати учн!в 1з згаданими засобами зв"язку.

Ум!ння конструктивного характеру сформован! в учшв дещо г!р-■ше, н!ж анал!тичн1. Скаж!мо, учн! визначавть !менники~синон!ш як засоби м!жфразорого зв"язку у 25 % випадк1в, а викорлстовуються т!льки у 3 % зипадк!в. Вщчутною в р1зняця у под!бному аор!внян~ н! й !шшх засобгв завязку. Вправ конструктивного характеру ! в новях наручниках з р!дно! мова нвбатато, а поодинок1 спостережен-ня за засобаки зв"язку в текст! не дозводяють сформувати в учн!в ум!ння активно 1х використовувати в писомяому мовлегга:.

Анал1з зв"язних писешшх вксловлювань молодлих школяр!в дав мсялив1сть одеряати к!лыпсн1 дан! про водод!ння ум!нкяш ьжо-рис'г'овувати мовн! засоби зв"язност1 тексту, о такок з"ясуьати ха~

ракгер i причини трудноц1в, иовяедаввих аошлох i кедолШв, що трапляються в творчих роботах. Бвзумовно, результата бажають бути кращими: наприклад, 1з 100 % третьокласник!в, як! використали в рол i засобу м1жфразового зв"язку oco6obí займенники, лише 25 % зробили де правильно, а такий поишрений зас!б, як абсолатний повтор 1манника, правильно використали лише 40 $ учн1в. Нзвисокими в такой результата використання 1шшх засоб1в зв"язку.

У класиф!кацН помиток i недол!к1в використання учнями засо-6íb м!жфразового зв"язку ми враховуваж особливост! мови учн!всь-ких tbopíb t керувалися теоретичнимп дослщженнями з uieí пробле-ми /ЛЛ .Величко, B.I.KantHOc, Е.Ы. Кравчук, М.Р.Львов, В.Я."елыи-чайко, МЛ.Пентшшк, И.Н.Соргезва, КО.Синиця, М.Г.Стельмахович та ÍH./.

Ввдияsm так! найчасготцЫ! тшш недолШв: I/ невиправда-ний повтор oniB; 2/ неадале.використання засоб!з зв"язку,яке приз-водхггь до двозначност!;3/направилышй виб!р засоб!в зв"язност!,що в причиной порушешя смислового зв"язку м!х речениями; 4/в!дсут-н!сть у текст! необх!даих засосИв зв"язку; 5/нэдм!рнэ використання засоб!з зв"язност!; 6/невдалэ вживання сл1в, пов"язаних родо-ввдовими в!дношеняями;7/порушешя ввдо-часовз.1 узгодженост! д!й: -сл!в.

Серед причин, що призводять до аояви зазначених помилок i недолив, найголозн шою е несб!знан!сть школяр i в з в1дпов!даиым те-оретччнылч в!домостяии,в результат! чого засобн звиязност1 тексту вкбираютъся ними i нту! тивпо, неусв iдоылзно ,а такая дерозроблен^сть методики роз витку ыовлення учн!в у процес! вивчення морфолог!i.Току озняйомлвння молодцах шксляр!в п!д час вивчення частик мови з 1х нлас^шсгв вчступати в текст! засобами а!ж£разового звиязку спраятьмз шдвищешш е<£ентивкост! формування в учн!в в!дпов!даих

ум!нь.

У третьему розд!л1 "Експериментальна методика навчашя учн!в використовувати частини мови як засоби м1жфразового звпязку" охарактеризовано систему формування у ыолодаих школяр!в зазначених ум!нь,показано штодичн! вдазхи та способа п1двищенля р1вня мовлен-нзвих ум!нь учн!в у прочее! вивчення ними морфолог1чного метер1алу, подано анал!з результат!з кавчашя за експвримьятальною методикою.

У ход! доел ¡дного навчання передбачалося озбро!ти учн1в знаниями про роль ! особлквост1 виучуваних чаотин мовл як засоб!в зв"язност1 тексту;формуватя вшння виявляти ц! засоби в навчаль-них текстах, диферанц!юБати !х та використовувати у влаоних вис-ловлюваннях.

Еавчальний екснеримент зд!йсншвався в 1991/92 та в 1992/93 навчальних роках у 3-х 1 4-х класах шк!л м.Киева /Н83/,м.Кривого Рогу /¡'Л та 1а70/,м.Тернополя /К9, Й16, Ш, »20, .'''22, .'123/ та Велик об! рк1всъко1 СШ ТернопШсько! облает!. Экспериментом було охо-плено 24 класн! колективи загальною к!льк1ст» 606 учн!в„

Експерим9нтально-досл!днв навчання в!дбувалося в двох вар!ан-тах: у контрольних класах - за дтчос програмою та паучниками,а в експериментальних класах - за досл!дною програмоа з додатковим використанням спед!ально складених дидактичних матэр!ал!в та мето-дичних розробок урок!в,спрямованих на усв!домлення учняик фугаиЦо-нування частин мови в рол! засоб!в зв,!язносг! тексту'.

У плануванн! роботи над засвоенням учнями засоб!в зв"язност1 враховувались: визначенх лрограмою мета ! завдання назчання рЦ-но! мови на сучасному етап!; важлив!сть, доц!льн!сть 1 доотупн!сть для розумшм учнями пропонованого ыатер!алу; природопсть включения експериментального шгер!алу в ту чи !ниу програмову тему;вияв-лен! в констат.тачому ексиеримент! вюсшп р!вн! знань учи!в про текст та ст/п!нь роз витку 1хн!х мовленнеэих ушнь.

У п1дготовцД матер!алу для навчального експеримвнту бра лося до уваги те, що навчальна д!яльн1еть махе здШснюватися з опорою або на !нту1ц1ю, або на ознакомления учш в з ионяттямидо- входять до зм!сту аиучувано! теш. 0ск1льки в!д ступеня усв!домлення робо-ти над фсрмуванням ум!нь залежить II е$ективн!сть, у розробд! навчального екоперименту опорною стала. д{яльн!сть, пов"язана 13 знаниями, тобто рецепд1я 1 лродукц!я з опорою на знаккя. Коруючись положениями педагогично! психологII I дидактики, до програми досл1д-ного навчання ми ввели пзвну к1льк1сть мовленнзвознавчих терм1н!в-"засоби зв"язку", "повтор слова", "слова, що означають загальну I окрему назву" /родо-ввдов! поняття/, 'Чменники, що означагать ц!ле 1 його частини".

В основу е к с гоз риме нт а л ь н о I методики покладено дидакгичш принципа навчання та педагог1чн1 положения 'Л вимоги до педагог 1ч-но! д!ялыюсг!,що випливають 13 цих принцип!в,а такшс окремг лтг-В0ДИДД1Ш1ЧШ П р ИВДЫН1 . Пр О В1 ДШШЗ для методики формування навичок лисемного мовлення учн!в е так! з них: принцип актив!защ I розви-ваючого впливу думки на ыову I мови на думку в процес! вивчення р1дно! мози}принцип взаемозв"язку усного 1 писанного мовлення; принцип комун1катиЕно1 спрямоЕаност! оволод!нк.. мовними одиницями як заообами сп!лкування; принцип х>оаемозв"язку окремих мовних р!в-кгв у процесс !х опрацювання в ыксл!.зокреыа принцип вивчення морфолог! I на скнтаксичшй основ! ;принцип функц!опального подходу до ознакомления з мовними коняттямя; принцип комушкативно! доильное?! моет эння;принцип. комплексного п1д>соду до вивчення тексту.

3 матою досягнення Ц1яай досд1д!юго навчашя вкбиралися опти-ка.и>нI д-хя кокюгс окремого шпадау методи ! прийомн. У розумши си1зз;днотання мк< поняттяшя методу ! пр:йому навчанна ш дотри> в1домо! в длдакт>,щ точки зору /Е.О.ОшгдукДщо р^зигда

м!ж методом 1 прийомом можна встановити лише ор!знтовно: метод ви-значав напрям 1 характер навчально! д1яльноот! учил, яка спрямову-вться вчителем, а прйом - окрем! д1! вчлтеля та учил /1нод1 су-купн1сть д!й/.

Браховугочи специф!ку такого предмета, як мова /його д!л1,зав-даняя та зм!ст навчання/, в раетах эагальнодвдактично! концепцП I.Я.Лернера I М.М.Скатк!на методисти розробляють частковометодич-н1 п1доястеш метод!в. Прийнятому в нашему досл}даенн! п!дходу до метод!в навчання в1даов1дав класиф1кац1я, запропоновага М.Б.Успен-ським. Автор д!лить методи навчання мови на методи здобування мов-них знань 1 метода набуття мовленневих ум!нь I наветок. До порто! групи метод¡в належать пояснювальний I проблемний /або пошуновий/, до друго! групи, тренувалышх метод!в, належать !м!тац!йштй, оперативкой I ко!лун1ка,гивнйй.

У досл!дн!Й програм! знания вводилися шляхом застосування вариант 1в пошукового методу - методом слостэрежегаш й анал1зу мовшк факт 1а та методу евристияно! бео!ди. Метод спостережень супроводауеться рядом ун1версальних прийом!в, зокрема: вичлену-ввння головного з ряду другорядних явиц, пор!вняння /з1ставлення I протиставлення/, анал!з, синтез, угагальнення. Ссновн! прийоми, що використовувались у ход! застосування методу бео!ди, були так!: постановка запитань, зокрема нав!дних, корекц!я помилкових в!дпов!дей, п!дведання учн!в до формулювания висновк!в !. уэагаль-нень, створення проблемно! ситуацИ тощо.

Значив м!сце в експерилентальному навчанн! займэли тренуваль-н! метода, а самегоперативний 1 комун1кативний /метод продукуван-ня мовлешя/.

Оперативний метод передбачав форцування-частково-мовленневих ум!нь.Реал!зувався в!н в анал!тичних 1 конструктивних. в правах .Ос-

новним призначеншш анал!тичних вправ було формувати ву чн!в уы1н-ня виявляти, дифервнц1ювати та з"ясовувати в текст! роль мовних засоб!в зв"язност!. Конструктив«I впрааи пов"язан! з разного роду пера творениями вих¡дного тексту. У досл1дно!.:у навчаши активно використовувалися так! види конструктивних вправ,як л!нгв!стич-ний е к с по рнш нт, редагу ва ння, синошшчна замша, трансформац!я. Бгадан! вида вправ у методиц! набули також статусу приЙ01л1в.

Осиовна функц!я комун!кагивного методу - форыувати с вдоско-налювати загалыюиовленнзв! ш1ния й навички.Метод продукування мовлвння використовувться п!д час побудови учнями зв"язних вислов-лювань.В реал!зац!1 навчалыюго продукування мовлення поштну роль в1д!граэ стимулжвання окремо зшсту висловлшвання 1 його форми або зм!сту ! форми одночасно .Найпощирен1кими засобами стимулювання зм!сту,що практикувалися в досл1дному навчанн!, були теш творчо! роботи, П план, текст для переказу, картина чи !люстрацП, опис ситуац!!, даняй початок чи к!нц!вка для майбутнього тексту, мовле-ннев! заготовки, текст для створоння аналог!чного тадо .Вправи /вида роботи/, в основ! яких лежать назван! способи стимуляцН зм!с-ту,належать до груди творчих висловлювань за робочкми матер!алаш I в своер1дною п!дготовкою до власне творчих,с^мост 1иних роб!т.

В експерииентальшй систем* ¿астосовуваяись також прикоми I завдання для стимулввання форш зв"язних висловлювань. Пам"ятаючи, що твдале стиыулювання може перерооти у перешкоду, ми нередко застосовували гак зване "приховане" стимулювання: добирали тему I зм1ст, як! спонукали учи ¡в до милов!лыюго.використання потр!бних словоформ, кгтегор!й, конструкций, давали готовий зачин, що нащ-лшав на опис якогось предмета, явща чи процесу, .яобирали опорн! слова з урахувашшл приналож.ност1 ¡х до того чи ¡ншого граматично-го розряду тощо.

3 мэтою успешного опанува.чня молодшими школярами ум!нь веко-

ристовувати засоби зв"язност1 тексту було застосовано в!доов!дно розроблену систему спвц!алышх вправ. Системя!сть д!браних вправ виявлялась у тому, но зони одаоздсно задовольняють л!нгв!стичн!, психологИп! 1 дидактичн! вшоги.

3 л!нгв!стично1 точки зору, системний характер вправ у нав-чанн! мови забезпечуеться розгляцом ыовних одшшць у вдност! !х значения, форми 1 функд! I. У сучаснШ шк1льн!й црактиц! прид!ля-еться увага пера важно семантиц! 1 форм! мовних одиниць I лшз ча-стково - 1хфункц11, перевалено на р!вн! рачеиня. Запропоновака в досл!даенн! система вправ передбачав ознайомлення молодаих школя-р!в !з функц!ональноп роллю частпн мови як засоб!в м!жфразовсго зв"язку. Такий п!дх!д сприяз п!двщашш ефективност! роботи над розвитком зв"язного мовленпя учн!в 1,отже, служить реал!зац!1 практично! спрямованост! вивчення р!дно! ыови в початков!Я школ!.

3 психолог!чно! точки зору, системн!сть вправ у робот! над розвитком зв"язного мовлэння учи! в виявяяеться у 1х п!дпорядкова-ност! теорИ мовлэннево! д!яльност!.Це означав,щи оволод!ння учня-ми процесом творения зв"язного висловловання будэ усп!шним за умо-ви спед!ального. в!дпрацювання козно! з чотирьох фаз мовленневого акту, з якиш й мають сп1вв!дноситися в!дпов!дн1 групи навчальних вправ.

3 дидактично! точки зору, систданий пишд до орган1зацп роботи над розвитком зв"язкого иовлекня учн1а досягаеться дотршан-иям загальнодидактичних' 1 чаотковометодкчних принцшх!в, застосу-вага1ям в!доов!дгппс штод!в 1 прийом!в нввчагаш. Кр!м цього, комп-лексний характер вправ а такса ваклишм показником5 ! фактором системного п!дходу до розвитку мовлення учн!в.

Роз робка впраз спиралася на 5х типологию за характером мов-леннево! д!яльност! учн!в. На ц!й основ! ми вид!лили вправи а н а л 1 I и ч я 1, що передбачали анал!з пропоиованого тексту,

конструктива!, що пов"язан! з переробкой 'вих!дного дидактичного магер!алу, ! I в о р ч I, результатом яких в власн! зв"язн! висловлюваняя школяр!в. Д!браш вправи за своею типолог1-613 сгпввгдноснлкся з темами доел!дно! дрогракк ! були обов"язко-вою складовоа чаотиною кожного уроку,

Щоб вшзвити-знания учн!в про текст ! ыовн! засоби выражения його зв"язносг!,Екзначити р!вень овешдоння в!дпов!дними вмЬшями анал!ткчного,конструктивного ! творчого характеру, було проведено контрольний екссершлент. Вш складався з письмових зр!зових роб1т, то вЕконувались на посл!добних етапах досл!даого навчання. Учням 3-х I 4-х клас!в пропонувалися так! само завдання теоретико-практичного плану, як ! в ход! констатуючого експерпменту. Кр!м того, п!сля вивчення колено! частини мови учн! писали твори на теми,як! обпективно спонукали до вкбору тих чи пня их засоб!в зв"язност!.

Одеркан! результати зр!з1в п1сля статистично! обробки наведено в текст! дасертад!! у Ш таблицях. Результати контрольного експерпменту св!дчать про те, в;о учш експерш.'.ентальних клао!в, по-р!вняно з учняии контрольних клас!в, за однаковий час,в!дведений навчальною програкоы, оволод!ли значно бхльшш обсягом знань ! в:.Ш1ь,псв"кзанюс з мовнюли засобами зв"язност!. Так,скаж!ыо,результата анал1зу ступеня засвоеннс учнями займенника як засобу зв"язност! тексту показують: лог!чн! поыилки в заданих вгеловлю-Еанпях,спричинен! кевдалшл викориотанням займенника,знайшли 80 % учнт дослЦних клас!в,в той час як у контрольних класах з иди завданням впоралися т!льки 32? учн1в; недоц1лышй повтор зайиеннн-ка в текст! в ус1х трьох випадках л1кв1дували 70$ учшв.що навча-лкся ьа доелвдюю ирограмою,! лише 18% учшв контрольних клас^в.

Як локазують результати поргвнялького анал!зу, творч! роботл уч:пв,що швчаляся за експерюлептальною кетодиков, в!др1зня9лься бах-атстьсм зглсту, лог ¡кои викладу, усв1Домленим вдаоркстшшкм

частин мови в рол1 засоб!в зв"язност1 тексту. Ягацо в доел¡днях класах тем1 твору в1дпов!дають 97,5/? роб1т, то в контрольних кла-сах - 70,2$. Витримано пссл1д0в!псть Еккладу думки у 96,8 % роб1т учн1в екслерь.ентальних клас1в пор!вшшо з 66,1 % у контрольних класах. К1льк1сть учшв дослщшх клас!в, як1 доц1льно використо-вують частини мови в рол1 засоб1в ша«|разового зв"язку вдв!ч1,а' то Я утрич1 биьта пор!вняно з учнями контрольних клас1в. Результата пор!вняльного анал1зу ¡люструв наведена ннжче дгаграма.

Результата пор1вняльного анал1зу викоркстання частин мови як засосИв зв"язноот! у текстах учн1вських твор1в

100

¡мен. прикм." д!есл. спол. числ.займ. приел.

Тмовн! позначення:

- к1льк1сть учи! в експеркментальнюс клас1в /у %!, як1 дощльно викоркстали частини мови в рол1 38-соб1в зв"язност1 тексту.

- к1льк!сть учн!в КОНТрОЛЬКИХ КЛЭС1В /у 0/, як1 детально використали частини мови в ц1й же ролК

Як засв!дчили результати формуючого експериме'нту, розроблена методика вироблепня у молодних школяр1в ум1нь вккористовувати частини мови як засоби зв"язиост1 тексту в достатньо ефективною 1 доц1льною, воиа П1дтвердауе достов!рн1сть сформульовано! в дисер-

Т£>Ц11 гиютези.

На основI результатов до сл1.чтения зробяено тага з а г а л ь-ц I в я с а о в к и :

1. Заплати оволодшня школярами мовою засобом сшлкуван-ня I гпзнання не мояуть бути розв"язан1 без лостШю! уваги шк1лы;ого мовного курсу до структура тексту, до засоб^в зв"язку мЬх його еламентами,

2. 0дн1ею з передумов полхпшення якост! мовного I мовлелне-вого розштку молодших школяр1в е вивчення граматкчного матер1а-лу на функгиональнШ основ1, зокрема ознакомления учн!в з частицами мови як засобами «¡жфразового зв"язку.

3. Анал13 методично! л[тератур-т з ироблеми, ирограм I шк1яь-них шдручшпив з украпюько! моей, результат аналхзу учн!всь-ких твор1в та ВЕКонаних спец1алышх завдань дали П1дстави для висковку про дощлънють 1 достушисть Ц1е1 роботи в початкових класах.

4. Шдвшцеиш ефективност1 формувашш у молодших школяр!в ум!нь використовувати засоби зв"лзност! тексту сприяе системний характер тренувалыжх вправ, цо виявлязться у в1дпов!дност1 х сисгедш георН мовленнево: д1яльносп /психоллиз^сткчнкм закономерностям нобудови в:,;слов.тэБань/ ;а лшгводидактячнкм вимогам до навчальних завдань I вправ - аналхткчннх.конструктивних I творчих.

5. [стотною сприятливою умовою для формування вучн1в е]д-пов!дних уявлень про моенх аасоби зв"язпост1 тексту в Еклшешя до зм!сту программ, з р1дно'{ мови певного мшшуму мовльнизвознав-чих 1 текстолог 1чних понять,

6. Ознайошшшя молодших ¡¡жоляр1в ¡з фучкцюг- чьно;з роллю частик мови як засосНв м¡"Фразового зБ'"язку в текст! дозволяв значно послабитк вплша на {хне мовлеиня тих психолог1чних факто-

р1в, як! визначають характер ткпових мовленневих пог/длок I кедо-Л1К1В у- письмозих роботах.

7. Залрояонована в дасергацН методика доркувакня мовленневих ушнъ сир ло загалъному штелектуалькому розвитку ыолодших школяр1В. результата енсяерямектгльно! переварки шдтвердхсують загальну з£коком1рк1сть процесу розвиваючого навчанкя: усв!до:д-лене застосуваккя зкакь з граматикк у мовленш зд1йснюе позитивней вплив на мозленневомислкгельн1 зд1б;:осг; учшв.

.8. Визчепня мовких одикиць ка фушицокалыпй основ! дозволяв учнял крац;е усв1домкти комушкативн! мскливост! укра!нсько1 мови, розкривае органгений взаемозв"язок I взаемодаю ыовних оди-шщь ус1х р1вн!в.

9. Тгскей взаемозв"язок пропоковано! експеркмектально! си-стеми з д1ючкми навчальними прогремами з рдао! мови, опора на знания учн^в пдаищуз П доступность та ефектившсть, усувае протир^ччя шх ковш зм1Стом навчання мови в початкових класах та традиц13ним, створюе резерва, розвитку зв"язного мовлекня школяров без затрат додаткового навчального часу.

10. Посилення йуккщонального пвдсоду до вивчення частин мови в початков1й ландо школи створюе I змхцвва теоретичш ! практичнГ засади до вивчення функционального синтаксису в старших класах.

11. Теоретичш положения дослодаення та ефективилсть мето-дячних.рекомендации переварено експершленгалько. Результата ек-спершенту п!дтвердкують, що розроблена методика формування в учи ¡в початкових класов ум1нь використовувати з ас оби зв"язност! тексту е достатгсьо результативною I доиДльною.

12. Досладешя сприяло выявлений ковпх перспективких проблем сучасно! л!нгводидактикк, що заслуговують специального еив-

чегаш. До них належать: а/ досл^дження особливостей вживаних за-соб1в м1я£разових зв"язк1в у текстах р!знкх тип! в I стшпв, що викорпстовулться в початковому навчанп; б/ пор1вняльна характеристика за с об 1в зв"язност1 в усних 1 писемш'х зпсловлзованнях молода:« олюлярзв; е/ пропедевтика робоги в початкових класах над ознакомлениям 1з текстоутворввяльною функщею службових частин моей.

Сснозч! положения дисертащйного дослдаення в!дображено в таких дубл1кац1ях автора:

1. Роль засоб1в мш^разового зв"язку у розвитку мовлення молодок школяр ¡в // Почат.ик. - 1950. - й 7. - С. 28-52.

2.Форыування у кайбугн¡х вчигел^в методичних умшь з пробле-ми вивчення «элемент ¡в лшгв1стики тексту в початкових класах // Розваток педагог¡чно! освети I науки в захдапх областях УкраТни: Тези иауково-практично! кок^еренцИ - Теркопиь, 1990.- Ч.П.-

С. 181-124.

3. Методична п1дготовка майбутн!х учител1в до навчання мо-лодаих школяр1в використовувати засоби мифразового зв"язку' //Оор-

мування морально-про^ес1йно1 культури майбутнього вчктеля: Тези зюукоЕО-практично1 ко:керенцП .-ТернопЬть, 1991. - С. 164-166.

4. Ознакомления третьокласнюив ¡з засобами шжфразового эв"язку: Методичш рекомендаци. - Терногиль, 1992. - 26'с.

5. Робота над засобагли ыЪдГразового зв"язку в 4 клас!: Ието-дичш рекомендацП. - Тернопшь, 1992. - ¡9 с.

6. Викоркстання В1домостей про текст на уроках ч'.лапня в 2 клас 1 // Початк. шк. - 1992. - .'," 3-4. - С. 12-15.

П'дппсано до друку 2С.10.1593р.Обчм 1,2.Формат 50х6<* 1/1» Друк о-*'сетнш1.'1пр.1С0 пр.Еам.ЗЗЭ.Безплатно.

ДОЛ УЛПУ !м.;:.П.1гаго1:анова.Ки?в,ПирогоБа 9.