автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обогащение словарного запаса младших школьников лексикой произведений детской литературы XIX века в процессе изучения грамматико-орфографического материала.

Автореферат диссертации по теме "Обогащение словарного запаса младших школьников лексикой произведений детской литературы XIX века в процессе изучения грамматико-орфографического материала."

?Г6 од ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГИРИЧ ЗОЯ ІВАНІВНА

УДК 4Р (077)

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЛЕКСИКОЮ ТВОРІВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX СТОЛІТТЯ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКО-ОРФОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

13.00.02 — теорія і методика навчання російської мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Лобко-Лобановська Наталія Андріївна,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри мовознавства

. -доктор педагогічних наук, професор,

ОфіЦІИНІ ОПОНеНТІї: г .т-гттчг

^ член-кореспондент АПН У країни

Голобородько Євдокія Петрівна,

Херсонський державний педагогічний університет, завідувач кафедри лінгводидактики

-кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Ґудзик Ірина Пилипівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії методики російської мови та мов інших етнічних меншин

Провідна установа -Тернопільський державний педагогічний

університет ім. В. Гнатюка, кафедра ' російської мови та літератури,

Міністерство освіти України, м.Тсрнопіль

Захист відбудеться "Щ ” траШХ 2000 р. о Н,/ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України

Автореферат розісланий “¿0 ” КІьтКиІг 2000 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В.Бондаренко

Актуальність дослідження визначається тим, що воно орієнтоване на юзробку однієї з важливих складових змісту шкільного навчання мови -іінгвонародознавчого компонента.1

Система навчання рідної мови в школі з російською мовою навчання, окрема в початкових класах, базується на внутрішньому взаємозв’язку всіх іінгвістичних рівнів.

Збагачення словникового запасу молодших школярів є одним із основних іапрямів розвитку мовлення, який необхідно реалізувати під час вивчення раматики та орфографії. У зв’язку з цим доцільно залучати літературні іавчальні тексти, зокрема й твори російських письменників - класиків XIX ст., ексика яких засвідчує нерозривний зв’язок мови з історією народу, життям успільства, без неї неможливе відтворення колориту минулої епохи. Російська оезія і проза XIX ст. мають загальнолюдську цінність, залишаються учасними, оскільки визначають духовність людини. Вони містять групи слів, аділені національно-культурною семантикою, що підкреслює єдність мови і аціональної культури. Зазначений напрям дослідження важливий, оскільки отує умови для роботи над творами російських письменників-класиків XIX ст. е тільки в початкових, але й у середніх та старших класах.

Застарілі слова є або єдиними найменуваннями зниклих з життя реалій, або ають іноді зовсім інші, у порівнянні з сучасними, значення. Це зумовлює ерйозні труднощі під час читання художньої літератури розглядуваного еріоду та ставить перед необхідністю визначення шляхів їхнього подолання.

Російська література XIX ст., яка входить у коло читання молодших іколярів, мас свій специфічний словник. Врахування лексико-семантичних гобливостей мови цих творів у практиці навчання сприяє повноцінному ірийняттю, правильному, глибокому розумінню літератури минулого століття, також лінгвістичному й культурному розвиткові учнів.

Складність зв'язків між усіма мовними рівнями, їх єдність виявляється в змунікативній функції мови, що пояснює причину актуалізації в сучасному івчальному процесі системи розвивального навчання, основою якої є ітелектуальний розвиток школярів і реалізація їх потенційних навчальних ожливостей на уроці. Розвивальне навчання - це навчання на високому гаретичному рівні, яке, в свою чергу, передбачає високий рівень пізнавальної :тивності на уроці. Воно включає облік мовних та мовленнєвих можливостей інів, зумовлює необхідність систематичного використання принципу іференційованого підходу як одного із засобів розвивального навчання.

ержавішй стандарт загальної середньої освіти в Україні (проект). Ч. 1. - К.: Генеза, 1997. - 71 с.

Проблема збагачення словникового запасу в процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу передбачає розгляд взаємозв'язку ' у навчанні російської мови та літератури, сприяє вдосконаленню технології вивчення обо> дисциплін. Останнє підсилює актуальність роботи з урахуванням концепці' літературної освіти, автори якої (Н.И.Волошина, Є.А.Пасічник

Н.Ф.Скрипченко, П.П.Хропко) підкреслюють необхідність змін у систем викладання літератури у школі в нових соціальних умовах України.

Проблема розвитку мовлення учнів та роль граматики у формуванні їхнЬ мовленнєвих і орфографічних навичок була предметом дослідження відомий учених як початку XIX століття (Ф.І.Буслаєв, О.М.Пєшковський К.Д.Ушинський та ін.), так і сучасних психологів (Л.С.Виготський С.Ф.Жуйков, М.Я.Микулінська, Д.Б.Ельконін та ін.), лінгвістії (В.В.Виноградов, В.В.Бабайцева, М.М.ІПанський та ін.) і методистії (М.Л.Закожурникова, О.І.Воскресенська, В.О.Кустарьова, Ь.І.Лобчук С.П.Резодубов та ін.).

• Лінгводидактичні основи вивчення лексики в тісному зв’язку з граматикок досліджувалися науковцями в різних аспектах. У визначенні теоретично позиції ми спирались на праці лінгвістів і методистів В.В.Бабайцевоі М.Т.Баранова, В.В. Виноградова, П.О.Грушникова, В.О.Добромислова Г.П.Коваль, О.І.Лобчук, Т.Г.Рамзаєвої та інших, в яких розглядаються питанн. свідомого засвоєння основ граматики.

Збагачення словника школярів у зв'язку з вивченням граматичноп матеріалу передбачає використання різноманітної лексики для показу мовніг явищ. Вплив вивчення художніх творів XIX століття на мовну освіту дітеї розкрито в роботах лінгвістів і методистів /М.Т.Баранов, Є.М.Верещагії

В.Г.Костомаров, Т.В.Павловська, М.М.ІПанський та ін./. Аналіз російське дитячої літератури XIX століття засвідчив, що вона містить багато семантичн незрозумілих слів і виразів, а без знання й розуміння учнями їх значен неможливе глибоке вивчення російської літератури. 1

У методиці навчання російської мови в початкових класах до питані пов'язаних із порушеною проблемою, зверталися Є.О.Адамови1 М.Л.Закожурникова, Г.П.Коваль, В.О.Кустарьова, М.Р.Львов та інші. їхнім зусіллями було розроблено методику словникової роботи, розкрит взаємозв'язки у вивченні граматики і правопису - із завданнями розвитк мовлення, а також взаємозв'язок у навчанні української і російської мов.

Науковий аналіз теоретичних джерел показав, що різні аспект досліджуваної проблеми містять загальні підходи до організації роботи на збагаченням словникового запасу учнів у процесі вивчення граматикс орфографічного матеріалу. Водночас як у науковій, так і в методичні літературі, не з'ясовані найбільш раціональні прийоми збагачення словник

[ . '

молодших школярів у зв'язку з вивченням граматики та орфографії, не описана методика збагачення словникового запасу учнів з метою повноцінного сприйняття російської дитячої літератури XIX століття.

Докладний аналіз програми, підручників, методичних посібників для шкіл України з російською мовою навчання дозволив визначити орієнтацію сучасної методики на забезпечення тісного взаємозв'язку лексичних, граматичних, орфоепічних, орфографічних знань, мовленнєвих умінь та навичок.

Але аналіз стану проблеми в шкільній практиці /Т.К.Донська,

О.Н.Хорошковська та ін./ свідчить про те, що вивчення граматики в основному ведеться у відриві від розвитку мовлення.

Анкетування вчителів м.Харкова та Харківської області показало, що значна частина респондентів вказує на труднощі в проведенні словниково-семантичної роботи зі словами, які позначають предметну сферу XIX століття, під час вивчення російської дитячої літератури цього періоду. Через історичну віддаленість лексика творів письменників - класиків XIX століття є особливо складною для розуміння молодшими школярами.

Це й зумовило вибір теми експериментального дослідження: “Збагачення словникового запасу молодших школярів лексикою творів дитячої літератури XIX століття у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема пов'язана -з одним із напрямів наукової роботи кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди -’’Науково-теоретичні основи підвищення якості викладання лінгвістичних дисциплін у вузі і школі” №132902, код 01.86.0.

Об'єкт дослідження - процес формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів на уроках російської мови.

Предмет дослідження - методика збагачення словникового запасу молодших школярів лексикою творів російської дитячої літератури XIX століття та вироблення граматичних й орфографічних знань, умінь і навичок.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній апробації методики збагачення словникового запасу учнів початкових класів предметно-побутовою лексикою творів російських письменників-класиків минулого століття у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу.

Гіпотеза дослідження: робота над збагаченням словникового запасу молодших школярів лексикою творів дитячої літератури ХІХст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу сприятиме ефективнішому формуванню лексичних умінь, граматичних понять і орфографічних навичок учнів, якщо вона здійснюватиметься на основі відповідної методики, яка включає систему вправ, що передбачає застосування спеціально укладених

навчальних тлумачних словників та забезпечує поетапне формування лексичних умінь учнів, раціональне поєднання словникових та граматико-орфографічних завдань.

Мета й гіпотеза дослідження потребували розв'язання таких завдань:

1. Зробити огляд та аналіз психолого-педагогічної,

лінгводидактичної літератури й передового педагогічного досвіду.

2. Вивчити рівні сформованості лексичних умінь, теоретичних знань, орфографічних навичок учнів.

3. Відібрати з кола дитячого читання твори російської літератури XIX ст. з метою формування словника молодших школярів та створити необхідні й достатні словники (для вчителя та учнів), використання яких може забезпечити свідоме сприйняття учнями художніх творів минулого.

4. Описати методику збагачення словникового запасу учнів початкових класів відповідною лексикою у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу.

5. Розробити систему вправ, які сприяють збагаченню словникового запасу молодших школярів предметно-побутовою лексикою творів дитячої літератури XIX ст, формуванню граматичних понять і орфографічних навичок на уроках російської мови, та перевірити її в ході експерименту під час вивчення основних граматичних тем.

6. Виявити та обгрунтувати на основі теоретичного аналізу і дослідно-

експериментальної роботи педагогічні, лінгводидактичні умови ефективності запропонованої методики. .

Методологічною основою дослідження є положення наукової теорії пізнання про взаємозв'язок мови, мислення і мовлення; наукові доробки психологів та психолінгвістів з теорії мовленнєвої діяльності /Л.С. Виготський,

С.Ф.Жуйков, О.О. Леонтьєв та ін./, лінгвістів та лінгводидактів щодо вивчення граматичного ладу мови /В.В.Виноградов, В.В. Бабайцева, Л.О. Новиков,

К.О. Тимофєєв та ін./.

Для вирішення поставленних завдань використовувалися різні методи наукового пошуку:

1. Теоретичні: аналіз лінгвістичної, психологічної, педагогічної,

методичної літератури з проблеми дослідження, теоретичне узагальнення передового педагогічного досвіду, аналіз навчальних програм, шкільних підручників.

2. Емпірічні: бесіди й анкетування вчителів, тестування учнів,

спостереження й аналіз уроків та учнівських робіт, проведення констатуючого зрізу і' формуючого експерименту, кількісний і якісний аналіз

експериментальних даних.

Дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі (1993-1995р.р.) вивчалася психолого-педагогічна, методична і лінгвістична література з теми дослідження, аналізувалася навчально-виховна документація початкових класів загальноосвітню шкіл, проводився аналіз творів російської дитячої літератури XIX ст. як навчального матеріалу.

На другому етапі (1995-1996р.р.) здійснювався констатуючий зріз, розроблялася методика дослідно-екпериментального навчання.

На третьому етапі (1996-1999 p.p.) впроваджувалася розроблена методика в практику шкіл, перевірялася ефективність експериментальної методики збагачення словникового запасу молодших школярів лексикою творів російської дитячої літератури XIX століття у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу.

Експериментальною базою дослідження були загальноосвітні середні школи м.Харкова /№№66, 90/. В дослідженні брали участь 146 учнів молодшого шкільного віку, до анкетування залучено 78 учителів початкових класів м. Харкова і Харківської області.

Наукова новизна дослідження: вперше здійснено аналіз спеціально

відібраних творів російської дитячої літератури-XIX століття з кола читання учнів молодшого шкільного віку та створено методико-лексикографічний комплекс для збагачення словникового запасу, вироблення граматичних й орфографічних умінь і навичок на уроках російської мови в початкових класах в умовах українсько-російського мовного середовища.

Теоретична значущість дослідження: розроблено і науково

обгрунтовано експериментальну методику використання навчальних словників у роботі над збагаченням словникового запасу молодших школярів предметно-побутовою лексикою творів російської дитячої літератури XIX ст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу, розроблено систему вправ, спрямованих на розвиток мовлення, закріплення граматичних знань, формування орфографічних умінь та навичок.

Практична значущість дослідження полягає в розробці методико-лексикографічного комплексу /МЛК/, який являє собою систему функціонально зв'язаних посібників, і є засобом організації роботи над збагаченням словникового запасу молодших школярів лексикою творів дитячої літератури ХІХст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу. МЛК дозволяє вчителям початкових класів ефективно формувати мовленнєві уміння і навички учнів, сприяє вдосконаленню навчального процесу, тому що створює оптимальні умови для опанування російською мовою.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі навчання російської мови в масових школах України, при створенні нових підручників з

російської мови, у подальших теоретичних і практичних розробках проблем навчання мови.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, якісним і кількісним аналізом фактичного матеріалу, результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій.

Особистий внесок автора полягає у здійсненні аналізу творів російської дитячої літератури XIX ст. з кола читання молодших школярів, створенні методико-лексикографічного комплексу (МЛК), розробці експериментальної методики збагачення словникового запасу дітей лексикою творів російських письменників-класиків минулого століття в процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу з використанням МЛК.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на VIII -Міжнародній науковій конференції "Функціональний аспект семантики мовних одиниць" (Харків-1997), на IX Міжнародній науковій конференції "Мова і мовна особистість" (Харків-1997) та на міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми сучасного пушкінознавства" (Харків-1999), обговорювалися на засіданнях кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. Основні положення й результати дослідження відображено в 13 публікаціях.

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Дисертація складається із вступу, двух розділів, висновків, списку використаних джерел і 7 додатків. Повний обсяг дисертації - 247 сторіноь машинописного тексту, з них 157 сторінок основного тексту. Основна частин; роботи містить 17 таблиць, 2 діаграми. В списку використаних джерел 221 назви.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито вірогідність, науков; новизну, теоретичну і практичну значущість, подано дані про апробацію т; впровадження здобутих результатів у практику.

У першому розділі - “Теоретичні засади роботи над збагачення; словникового запасу молодших школярів у процесі вивчення граматика орфографічного матеріалу” - визначено психолого-педагогічні т лінгводидактичні основи збагачення словника учнів початкових класів під ча вивчення граматики та орфографії, розглянуто внутріпредметні зв'язю особливості навчання близької мови, проаналізовано методичні дослідження і матеріали з досвіду роботи вчителів початкових класів.

Психолого-педагогічною основою дисертаційного дослідження стали праї Д.Н.Богоявленського, Л.С.Виготського, С.Ф.Жуйкова, О.О.Леонтьєв

Н.А.Паїиковської, І.Цоха (Німеччина), Л.В.Щерби та інших, в яких розглядаються роль граматики у формуванні мовленнєвих і орфографічних навичок, умови розвитку мовних і пізнавальних здібностей учнів під час навчання російської мови, особливості комунікативно орієнтованого викладання мови, а також вплив знань, умінь та навичок з рідної мови на процес оволодіння близькою мовою.

Лінгвістичний аспект проблеми викладено в працях лінгвістів

B.В.Бабайцевої, В.В.Виноградова, Л.О.Новикова, М.М.Шанського та ін.; методистів М.Т.Баранова, П.О.Грушникова, В.О.Добромислова, Г.П.Коваль,

О.І.Лобчук, Т.Г.Рамзаєвої та ін.

За даними вчених М.Т.Баранова, П.О.Грушникова, Т.Г.Рамзаєвої спеціальні мовні знання та вміння є базою для мовленнєвого' розвитку школярів, у той же час рівень мовленнєвого розвитку впливає на засвоєння знань з мови, формування орфографічних умінь.'

Залежність міцності засвоєння лексико-граматичних категорій учнями від розгляду лексичного та граматичних значень слова в їх єдності та взаємозв'язку розкрито в роботах В.В.Бабайцевої, В.В.Виноградова, М.Л.Закожурникової,

C.П.Резодубова та ін.

Вченими-методистами (Л.А.Айзерман, М.Т.Баранов, Г.П.Коваль,

В.О.Кустарьова, М.Р.Львов та ін.) визначено принципи вивчення лексики, типи лексичних вправ, висвітлено аспекти та напрями словникової роботи, розкрито взаємозв'язки у вивченні граматики та правопису із завданнями розвитку мовлення, виявлено форми зв'язку уроків мови і читання, розкрито особливості роботи над лексикою в’ умовах близькоспорідиеного білінгвізму.

Аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми та матеріалів із досвіду роботи вчителів початкових класів засвідчив, що лексика російської дитячої літератури XIX століття як засіб збагачення словникового запасу учнів молодших класів у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу не була предметом спеціального дослідження. Це й зумовило подальший пошук розв'язання проблеми розвитку мовлення молодших школярів засобами російської дитячої літератури XIX століття на уроках рідної мови.

Аналіз планів навчально-виховної роботи, результати анкетування вчителів свідчать, що словникова робота над семантично складною лексикою російської дитячої літератури XIX століття ще не зайняла належного місця в системі розвитку мовлення дітей. Так, 75% учителів усвідомлює труднощі в роботі над творами минулого століття, з них 62% респондентів вказує на специфіку літературної мови російських письменників XIX століття, яка зумовлює труднощі в проведенні словникової роботи.

У другому розділі - “Методика роботи зі словником над збагаченням словникового запасу молодших школярів лексикою творів дитячої літератури

XIX ст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу”-обгрунтовано відбір творів російської дитячої літератури XIX ст., із семантично складною лексикою як базовою для укладання словника, визначено критерії відбору слів до тлумачного словника, описано експериментальну методику використання тлумачного словника в роботі над збагаченням словникового запасу молодших школярів лексикою творів дитячої літератури ХІХст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу, висвітлено результати констатуючого зрізу та формуючого експерименту.

Нами досліджено твори російської дитячої літератури ХІХст. з кола читання молодшого школяра. їхній аналіз у книгах для читання засвідчив, що незважаючи на незначну варіативність, перелік творів залишається сталим.

Найбільш складною для молодших школярів та вчителів є лексика творів російських письменників, що позначає предметну сферу ХІХст. З метою повноцінного сприйняття, правильного та глибокого розуміння творів цього періоду виникла необхідність виділити семантично складну лексику для дітей молодшого шкільного віку.

Нами укладались словники для вчителя та учнів, за творами російської дитячої літератури ХІХст. Словник для вчителя включає всі слова, що викликають лексико-семантичні труднощі.

Критеріями відбору слів для словників були: 1) належність слова де певного шару лексики (застарілі слова, слова розмовної та просторічної лексики, деякі діалектні слова); 2) комунікативна доцільність (відбір мовних засобів для конкретної навчальної мети та умов спілкування); 3) тематичний підхід до відбору слів. .

Відбір слів до лексичного мінімуму для учнів здійснено на основі принципу частотності. Кожна лексична одиниця словника - мінімуму має так: кількісні характеристики: 1) частоту: а) загальну по всій виборці; б) частоту зг підвиборками, тобто число проявів слова в кожній з двох жанрових груп текстії (1 - проза, 2 - поезія); 2) кількість текстів за жанрами, в яких зустрілось дане слово. Враховувалося число проявів слова в частотних творах, а таком кількість самих джерел, де слово зустрілось хоч би один раз. Частотнимі вважалися твори, які у джерелах аналізу зустрілися два і більше разів.

Результати первісного відбору уточнювалися за нормативними словникам! сучасної російської мови, в системі дидактичних зрізів, під час анкетуванні вчителів. Учням були запропоновані завдання: назвати незрозумілі слова пояснити значення слова.

У результаті аналізу отриманого списку слів було виявлено групі семантично складних слів для дітей молодшого шкільного віку, щ< характеризують побут, соціальні явища, суспільні відносини. До них належат: іменники, що називають поселення та житло людини (губернія, слобода, зру(

та ін.); господарчі споруди (гумно, рига та ін.); торгові заклади, інтер'єр та його елементи (бюро, дортуар, передня, сіни та ін.); ряд іменників, що позначають станову та професійна належність (барин, граф, горнична та ін.); слова, що відображають родинні стосунки (кум, своячениця та ін.); слова, що називають одяг, взуття, прикраси, предмети побуту (армяк, зипун, лапті, галун, лучина, ягдташ та ін.); навчальні заклади, слова військової, культової та тюремної тематики (заутреня, псалтир, арестант, острог, драгун, жандарм та ін.); слова, що називають транспорт, засоби пересування, одиниці вимірювання, лічбу, гроші. Складними за змістом у смисловому значенні є і деякі прикметники, однак більшу частину списку (86%) складають іменники.

Семантично складними для молодших школярів є слова і вирази: али, ейной, найпаче, походила на мать та ін. Вважаємо доцільним подальше дослідження специфічних слів, словосполучень і висловів.

Тематична класифікація відібраної лексики творів дитячої літератури XIX століття має такий вигляд:

І. Поселення та житло.

1. Поселення. 2. Житло. 3. Господарчі споруди. 4. Торгові заклади. 5. Інтер'єр та його елементи. 6. Посуд.

II. Людина.

I. Належність до стану. 2. Професії. 3. Одяг. 4. Взуття. 5. Прикраси. 6. Родинні стосунки. 7. Предмети побуту. 8. їжа. 9. Тканини. 10. Навчальні заклади, учні.

II. Військова тематика. 12. Культова тематика. 13. Тюремна тематика. 14. Музичні інструменти. 15. Знаряддя праці.

III. Транспорт і засоби руху.

1. Гужовий транспорт. 2. Деталі упряжі. 3. Водний транспорт. 4. Дороги.

IV. Одиниці вимірювання. Лічба. Гроші.

1. Міри довжини. 2. Міри площі. 3. Міри ваги. 4. Лічба. 5. Гроші.

На основі поданої класифікації розроблено експериментальні тлумачні словники: “Словарь лексических трудностей детской литературы XIX века” для вчителя та “Словарь трудных слов детской литературы XIX века” для учнів. Названі словники використовувалися у навчальному процесі як лінгвістичні довідники та навчальні посібники для роботи над семантично складною лексикою на уроках російської мови. Обидва словники побудовані за єдиною лексикографічною концепцією. У них обрано алфавітний порядок подання матеріалу, використано традиційний для тлумачних словників опис :ловникової одиниці.

Словник для вчителя має словникову частину та додатки (тематичні тереліки і найуживаніші слова творів російської дитячої літератури XIX ст.). Він налічує близько 350 слів.

Словник для учнів (82 слова) має такі особливості: 1) наявність ілюстрації до деяких заголовних слів; 2) необхідна для молодших школярів адаптація текстів словникових статей; 3) переклад слова українською мовою (на основі загальноприйнятих російсько-українських словників); 4) наведення прикладу з ілюстрацією заголовного слова та вказівкою прізвища автора і назви твору.

До тлумачного- “Словаря лексических трудностей детской литературы XIX века” розроблено методичні рекомендації, які включають вправи на ознайомлення учнів зі структурою словникової статті, систему комплексних вправ, завдання для організації індивідуальної, групової, міжгрупової роботи на уроках мови, а також вправи пошукового характеру і лінгвістичні ігри для розвитку пізнавальної активності учнів. Словники, та методичні рекомендації складають методико-лексикографічний комплекс /МЛК/ для вивчення лексики творів російської дитячої літератури минулого століття на уроках російської мови.

Активний словник молодших школярів збільшувався за рахунок слів “Словаря трудных слов детской литературы XIX века”. Пасивна частина словникового запасу дітей поповнювалася словами зі словника для вчителя, а також під час засвоєння українських семантичних еквівалентів словника для учнів. . .

Ефективність розробленої методики значною мірою визначається системою вправ, при створенні якої було враховано основний принцип дидактики - від простого до складного - у формі вправ аналітичного, конструктивного і творчого характеру, що забезпечують поетапне формування лексичних умінь молодших школярів, передбачених завданнями дисертаційного дослідження.

Під час виконання аналітичних вправ формувались уміння знаходити незрозумілі слова, що позначають предметну сферу XIX ст., співвідносите слова і предмети, використовувати різні прийоми семантизації незнайомий дітям слів, зокрема й тлумачний словник. Конструктивні вправи дозволила підняти лексичні вміння молодших школярів на якісно новий рівень, якш досягався в процесі виконання вправ на перетворення даного мовногс матеріалу, а також складання словосполучення і речення зі словом у певном) значенні. Творчі вправи підготували учнів до вживання семантизованих слів з переказах і творах, вони були завершальними у формуванні вміння вільногс оперування лексичними засобами в усному та писемному мовленні.

Спираючись на типологію вправ, подану в методиці російської мови, мі запропонували систему вправ, спрямованих на збагачення словникового запас; учнів початкових класів лексикою творів дитячої літератури XIX ст. на урока; мови. Вона має такий вигляд:

I тип. Вправи аналітичні.

1) Аналіз готового мовного матеріалу: а) аналіз речень або тексту з метою виділення незнайомих слів, які необхідно семантизувати; б) аналіз речень з метою виявлення синонімів; в) аналіз речень з метою з'ясування значень багатозначного слова. 2) Вправи, які містять вказівку можливого способу тлумачення слова. 3) Вправи словниково-логічні. 4) Класифікація семантично складних слів. 5) Вправи на семантизацію слів.

II тип. Вправи конструктивні. ,

1) Перетворення запропонованого мовного матеріалу: а) складання

тематичних груп слів; б) підбір слів з точки зору їх морфологічної структури; в) виправлення помилок, які викликані змішуванням значень слів; г) заміна помилково вжитих слів. 2) Складання словосполучень з опорними словами. 3) Складання речень з даними словами. 4) Доповнення речень.

5) Відновлення речень за окремими словами.

III тип. Творчі вправи.

1) Складання оповідання за заданою темою. 2) Складання оповідання за опорними словами, за даним початком. 3) Складання твору за заданою темою та опорними словами. 4) Складання кросвордів із семантично складними словами.

Вправи з використанням тлумачного словника.

1. Знаходження у словниковій статті тлумачного словника її структурних елементів. 2. Знаходження у словнику слів за примітками.

3. Складання словникової статті за аналогією зі словником.

Слід зазначити, що система вправ представлена окремо по кожному класу (починаючи з третього) за основними розділами і темами навчальної програми.

Робота з лексики супроводжувалася одночасним повторенням - і закріпленням раніше вивченого матеріалу з граматики та орфографії, а також роботою з розвитку мовлення.

Слова із словника для учнів включалися в систему комплексних вправ граматико-стилістичного характеру: лексико-граматичних, лексико-

орфографічних, лексико-стилістичних. У процесі виконання вправ продовжувалося формування граматичних понять та орфографічних навичок школярів. Комплексні завдання дозволяли вчителю цілісно і системно розглянути мовні явища, реально здійснити внутріпредметні зв'язки. Завдання такого типу, з одного боку, спрямовані на збагачення словника учнів, закріплення' лексичних понять, а з другого - зв'язані з закріпленням граматичних знань і формуванням у школярів навичок грамотного письма.

У дисертації визначено мету і завдання експерименту, розкривається зміст і програма, аналізуються результати дослідження, обгрунтовується

ефективність розробленої методики, подано дані про апробацію методнко-лексикографічного комплексу.

Ефективність запропонованої методики з російської мови для учнів початкових класів визначалась за такими рівнями: лексичних умінь;

теоретичних знань з граматики; орфографічних навичок; пізнавальної активності; комунікативних умінь і навичок школярів, а також за сформованістю в учнів навичок роботи з тлумачним словником.

Для визначення вихідного та підсумкового рівнів знань, умінь і навичок учнів з російської мови було використано: 1) складені дисертантом тести з

метою діагностики рівнів теоретичних знань з російської мови, проведені диктанти для визначення рівнів орфографічних навичок; 2) діагностичні заміри щодо сформованості вміння користуватися тлумачним і орфографічним словниками, а також методику В.С.Юркевича для визначення рівнів пізнавальної активності учнів.

З метою одержання первісних даних було проведено констатуючий зріз, результати якого засвідчили невідповідність рівня засвоєння лексики навчальних творів вимогам програми. Так, 36% учнів не виділили незрозумілі слова в запропонованому тексті, 64% школярів підкреслили їх у тексті, але не всі. Отже, учні початкових класів недостатньо володіють уміннями та навичками словникової роботи. Значення слів типу “гумно”, “сіни”, “кушак”, “ямщик” та ін. молодші школярі не знали або давали неточне пояснення, що вказує на необхідність цілеспрямованої роботи над засвоєнням лексики творів російської дитячої літератури XIX століття.

На констатуючому етапі визначалася сформованість лексичних умінь молодших школярів щодо оволодіння лексикою творів дитячої літератури XIX століття на уроках російської мови за такими критеріями (з відповідними показниками): 1) тлумачать значення слова: самостійно, за допомогою

словника; 2) складають словосполучення зі словом у певному значенні: правильне сполучення слів, правильна граматична форма; 3) вживають семантично складну лексику в зв’язному висловлюванні: вміння вживати доречно, у властивих значеннях, із правильним сполученням слів, у правильних граматичних формах; 4) корегують речення з неправильно вжитими словами, що позначають предметну сферу XIX ст.: орієнтування на літературну норм) російської мови.

За результатами проведення констатуючого зрізу було виявлено, ще переважними рівнями засвоєння матеріалу, необхідного для збагаченш словникового запасу учнів і формування практичних умінь і навичок, с середній і низький.

Результати констатуючого зрізу підтвердили доцільність створенш методики, спрямованої на збагачення словникового запасу молодших школярії

семантично складною лексикою творів російської дитячої літератури XIX століття у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу.

Суть формуючого експерименту полягала у навчанні дітей за експериментальною методикою з використанням методико-лексикографічного комплексу на уроках російської мови. Формуючий експеримент проводився в звичайних шкільних умовах. Результати навчання з використанням словника в експериментальних класах порівнювались з результатами, одержаними в умовах звичайної навчальної робота у контрольних класах.

Рівні теоретичних знань молодших школярів перевірялися з використанням тестових завдань трьох рівнів складності. На основі тестових завдань нами було визначено 3 рівні сформованості лексико-граматичного поняття “іменник”: високий, середній, низький. •

Врахування відсотка учнів, які не допустили помилку в орфограмі, дозволило визначити 3 рівні сформованості орфографічних навичок у молодших школярів: високий, середній, низький.

Щоб виявити ефективність запропонованої методики, в кінці навчального експерименту проводився контрольний зріз. На основі показників констатуючого і контрольного зрізів було проаналізовано ефективність експериментального навчання (табл.1).

Як засвідчують показники таблиці, учні експериментальних класів досягай високого (60%) і середнього (25%) рівнів сформованості лексичних умінь щодо оволодіння семантично складною лексикою творів російської дитячої літератури XIX століття за всіма критеріями та показниками проти відповідно 33% і 37% у контрольних класах. Високого рівня теоретичних знань досягло 85% учнів, середнього - 12% школярів експериментальних класів. Зменшилася кількість учнів низького рівня (з 12% до 3%). У рівнях сформованості орфографічних навичок також відбулися позитивні зміни. Так, високий рівень сформованості орфографічних навичок досяг 70%, а середній рівень складав 30%. Учні експериментальних класів досягай високого (48%) і середнього (42%) рівнів пізнавальної активності. Колективні форми організації навчальної діяльності учнів експериментальних класів сприяли підвищенню рівня їхніх комунікативних умінь і навичок пересічно на 16%. У ході експериментального навчання у молодших школярів експериментальних класів сформовано вміння користуватися тлумачним словником, учні засвоїли лексикографічні поняття “тлумачний словник”, “словникова стаття”. Порівняння результатів діагностичних замірів у роботі учнів експериментальних і контрольних класів із тлумачним та орфографічним словниками дозволило зробити висновок, що учні значно краще орієнтуються в тлумачних словниках, ніж в орфографічних, це свідчить про доцільність їх використання на уроках російської мови.

Таблиця

Ефективність експериментального навчання молодших школярів (%)

Експериментальні класи Контрольні класи

РІВНІ високий середній низький високий середній низький

конст. контр. конст. контр. конст. коїггр. конст. контр. конст. контр. конст. контр

1. Рівні сформованості лексичних умінь щодо оволодіння семантично . складною лексикою 10 60 48 25 42 15 15 33 48 37 37 ЗО

2.Рівш теоретичних знань (предметний тест) 70 85 18 12 12 3 75 82 15 12 10 6

3. Рівні сформованості орфографічних навичок 60 70 30 30 10 70 70 30 30 -

4 Рівні пізнавальної активності 28 48 39 42 33 10 45 42 33 33 22 25

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі:

1) Вивчення психолого-педагогічної та лінгводидактичної літератур масової педагогічної практики свідчить про те, що для успішного оволодіш словником з метою мовленнєвого розвитку молодших школярів у проце вивчення граматики та орфографії оптимальним засобом є встановлені найбільш раціональних зв’язків роботи над розвитком мовлення і вивченш мовного матеріалу.

2) Створено методико-лексикографічний комплекс /МЛК/,який ВКЛЮЧ: тлумачні навчальні словники для вчителя й учнів, методичні рекомендації.

Аналіз текстів російських письменників-класиків минулого століт засвідчив, що вони можуть слугувати ефективним засобом розвитку мовлені учнів молодшого шкільного віку, формування граматичних понять орфографічних навичок. Дисертаційне дослідження певною мірою розв’яз цю проблему завдяки визначенню семантично складних слів для молодші школярів, створенню тлумачних словників лексичних труднощів російськ дитячої літератури XIX ст. та методичних рекомендацій.

Використання МЛК у навчальному процесі сприяє повноцінно’ сприйняттю, розумінню творів російської дитячої літератури XIX століт дозволяє навчити учнів користуванню тлумачним словником і таким чині здійснити наступність у роботі зі словником в середніх класах; створі

передумови для засвоєння теоретичних відомостей з лексики у наступних класах.

3) Описано експериментальну методику збагачення словникового запасу молодших школярів лексикою творів дитячої літератури XIX ст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу, яка включає систему вправ і методику їх проведення.

4) Запропонована система вправ МЖ містить комплексні завдання, що дозволяють органічно пов’язати збагачення словникового запасу молодших школярів предметно-побутовою лексикою творів XIX століття з повторенням і закріпленням вивченого матеріалу з граматики та орфографії, ефективно реалізувати внутріпредметні зв’язки, які дають змогу учням зрозуміти взаємозв’язок та взаємозалежність рівнів мови. Комплексні завдання також сприяють розвитку і вдосконаленню мовленнєвих навичок молодших школярів, формуванню граматичних понять і орфографічних навичок, закріпленню лексичних понять.

5) Результати педагогічного експерименту підтвердили правомірність висунутої гіпотези дослідження та ефективність запропонованої методики порівняно з навчанням за традиційною системою.

6) У ході дослідження було виявлено умови ефективної роботи над збагаченням словникового запасу молодших школярів семантично складною лексикою творів російської дитячої літератури XIX ст. у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу. А саме: систематична і цілеспрямована робота над оволодінням лексикою, що позначає назви реалій XIX ст., передбачає використання тлумачних словників (для вчителя та учнів), які забезпечують свідоме сприйняття творів російської дитячої літератури XIX ст.; розробленої системи вправ, що передбачає використання навчальних словників; запропонованої методики проведення вправ у процесі навчання.

Перспективу подальших досліджень проблеми вбачаємо: 1) у вивченні семантично складної лексики української дитячої літератури XIX ст., збагаченні словника учнів молодших класів українських шкіл цією лексикою;

2) у розробці технології наступності між початковою та середньою ланкою навчання в організації роботи з тлумачним словником як засобом розвитку мовленнєвих здібностей учнів; 3) у поглибленому розгляді порушеної проблеми в психолого-педагогічному аспекті.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Использование словаря в процессе работы с художественным текстом в начальных классах // Язык и литература в школе. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал.-Харьков, 1997.-№1-2,-С. 24-26. '

2. Методико-лексикографический комплекс для изучения лексики ДЄТСКОІ; литературы XIX. века // Язык и литература в школе. Украинский вестник Республиканский научно-методический журнал.-Харьков, 1997. -№3-4.-

С. 52-54. '

3. Учебный “Словарь лексических трудностей детской литературы XIX века’ //Наукові записки Харківського державного педагогічного університет} ім. Г.С. Сковороди. -Харків,1997. - Вип.6/11.-С. 76-78.

4. Структура учебного “Словаря лексических трудностей детской литературь XIX века” //Vocabulum et vocalarium: Сб. науч. тр. по лексикографии. -Гродно: Гродн. гос. ун-т, 1998. Вып.5.-С. 183-184.

5. Отбор лексических единиц для учебных словарей //Вестниі Международного славянского университета. Серия "Филология". - Харьков 1999.-т.2, №4. - С.141-142.

6. От Пушкина до Толстого. Словарь трудных слов детской литературы XD века. - К.: Українське видавництво, 1997. - 28 с.

7. Словарь лексических трудностей детской литературы XIX века. - К. Українське видавництво, 1997. -92 с.

8. Работа со “Словарем лексических трудностей детской литературы XI) века”. Методические рекомендации для учителей начальных классов. - К Українське видавництво, 1997. -44 с.

9. Использование методико-лексикографического комплекса при организаци: работы по обогащению словарного запаса младших школьников// Русска филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методически журнал. - Харьков, 1999.-№1-2.-С.117.

10.Комплексные задания по орфографии / дидактический материал для учг щихся 5-7 классов // Язык и литература в школе. Украинский вестнш Республиканский научно-методический журнал.-Харьков, 1997.-№3-4.-С. 21 29 (у співавторстві з Н.А.Лобко-Лобановською).

11.Формирование .орфографических навыков - младших школьников пр выполнении комплексных заданий на уроках русского языка // Язык литература в школе. Украинский вестник: Республиканский . научнс методический журнал.-Харьков, 1999. -№ 3-4. - С. 17-19.

12.Роль словаря в преодолении лексико - семантических трудностей пониманк художественного текста //Материалы VIII Междунар. коне "Функциональный аспект семантики языковых единиц". - Харьков: 1997

С.128.

13.Словарная работа на уроках русского языка в начальных классах (í материале стихотворений А.С.Пушкина) //Материалы Междунар, коні “Актуальные проблемы современного пушкиноведения”.-Харьков, 199S

С.90.

Гирнч 3.1. Збагачення словникового запасу молодших школярів іексикою творів дитячої літератури XIX століття у процесі вивчення 'раматико-орфографічного матеріалу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за :пеціальністю 13.00.02 -теорія і методика навчання російської мови. - Інститут іедагогіки АПН України, Київ, 2000.

У дисертації запропоновано теоретично обгрунтовану та жспериментально перевірену методику збагачення словникового запасу молодших школярів предметно-побутовою лексикою творів російської дитячої іітератури XIX століття у процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу з використанням розробленого методико-лексикографічного сомплексу (МЛК). Він включає “Словник лексичних труднощів дитячої іітератури XIX століття” (для вчителя), “Словник складних слів дитячої іітератури XIX століття” (для учнів) та методичні рекомендації. Сутність методики навчання полягає в розвитку мовлення учнів, формуванні раматичних понять і орфографічних навичок на основі використання леціально укладених навчальних тлумачних словників лексичних труднощів итячої літератури ХІХст. та системи комплексних вправ. Установлено, що кспериментальна методика істотно підвищує рівні сформованості лексичних мінь учнів щодо оволодіння семантично складною лексикою, рівні їхніх еоретичних знань, орфографічних навичок, сприяє активізації пізнавальної іяльності молодших школярів.

Ключові слова: словниковий запас, дитяча література XIX століття, раматико-орфографічний матеріал, методико-лексикографічний комплекс.

Гирич З.И. Обогащение словарного запаса младших школьников ексикой произведений детской литературы XIX века в процессе изучения аамматико-орфографического материала. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук э специальности 13.00.02 - теория и методика обучения русскому языку. -нститут педагогики АЛН Украины, Киев, 2000.

В диссертации предложена теоретически обоснованная и ;спериментально проверенная методика обогащения словарного запаса • іадших школьников предметно-бытовой лексикой произведений русской ггской литературы XIX века в процессе изучения грамматако-іфографического материала с использованием разработанного методико-ксикографического комплекса (МЛК). Он включает “Словарь лексических удностей детской литературы XIX века” (для учителя), “Словарь трудных ов детской литературы XIX века” (для учащихся) и методические комендации. .

Значительное внимание уделено освещению следующих вопросов взаимосвязь изучения грамматики и правописания с задачами развития речи единство лексических и грамматических значений в слове, их взаимосвязь методика работы с- толковым словарем; взаимосвязь в обучении русскому I украинскому языкам; развитие языковых и познавательных способности' учащихся; коммуникативно ориентированное обучение русскому языку взаимосвязь уроков языка и чтения в начальной школе; реализация принцип; дифференцированного подхода как одного из средств развивающего обучения.

В работе научно обоснованы и разработаны отбор произведений русско!-детской литературы прошлого века с семантически трудной лексикой дш составления словарей; критерии отбора слов для толковых словарей; учебны* толковые словари лексических трудностей детской литературы XIX века методика обогащения словарного запаса младших школьников лексиш произведений детской литературы XIX века в процессе изучения грамматико орфографического материала; система комплексных упражнений; задания дл. организации индивидуальной, групповой и межгрупповой работы на урока языка; упражнения поискового характера и лингвистические игры; раскрыт! оптимальные пути реализации связи обогащения словарного запаса учащихс начальных классов лексикой произведений детской литературы XIX века изучением грамматико-орфографического материала; предложен: эффективные виды, методы и приемы обучения учащихся, а также способ координации работы по развитию речи на уроках языка и чтения в начально школе.

Установлено, что экспериментальная методика существенно повышае уровни сформированности лексических умений учащихся по овладени семантически трудной лексикой, уровни их теоретических знани орфографических навыков, способствуют активизации познавательнс деятельности младших школьников.

Основные результаты исследования могут быть использованы в учебн воспитательном процессе школ различных типов, педагогических училищ, щ создании новых учебников по русскому языку, дальнейших теоретических практических разработках исследуемой проблемы.

Ключевые слова: словарный -запас, детская литература XIX ве? грамматико-орфографический материал, методико-лексикографическ: комплекс. .

Hyrych Z.I. Enrichment of junior schoolchildren’s vocabulary with lexis of the XIX,b century literature for children in the process of studying grammar and orthography. — Manuscript.

The thesis to complete for rhe Candidate of Science degree (Education) in [speciality 13.00.02 — theory and methods of teaching Russian. — Institute of Pedagogy of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

Theoretically well-grounded and experimentally proven methods of enriching junior schoolchildren’s vocabulary with everyday object lexis from the books of the XIXth century Russian Literature for children in the process of studying grammar and spelling material by using the worked out methodological and lexicographic complex (MLC) are presented in the thesis.

The comlex includes “Dictionary of vocabulary difficulties in the XIX* century literature for children” (designed for teacher) and “Dictionary of difficulti words in the XIXth century literature for children”(designed for pupils) and methodological recommendations. The essense of the methods is in developing pupils’ speaking, forming grammar concepts and spelling skills on the basis of specially compiled learner dictionaries of lexical difficulties of the XIXth century literature for children and a system of tasks activities. It has been found out that the experimental methods considerably increase of the level of the pupils’ lexical skills in mastering semantically difficult lexis, of the level of their theoretical knowledge, spelling skills as well as to growing cognitive activity of junior schoolchildren.

Key words: vocabulary, lexis, the XIXth century literature lor children, grammar and spelling material, methodological and lexicographic complex.