автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обучение выборочному пересказу с опорой на типологическую структуру текста (на материале уроков чтения)

Автореферат диссертации по теме "Обучение выборочному пересказу с опорой на типологическую структуру текста (на материале уроков чтения)"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЦЕПОВА Ірина Вікторівна

НАВЧАННЯ ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ З ОПОРОЮ НА ТИПОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ТЕКСТУ

(на матеріалі уроків читання)

13.00.02 - Методика викладання (російської мови)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університет: їм. Г. С. Сковороди

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,доцент ДЖЕЖЕЛЕЙ Ольга Валентинівна

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор ПАШКІВСЬКА Наталя Арсеніївна

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ГУДЗИК Ірина Пилипівна

Провідна установа - Рівненський державний педагогічний інститут.

Захист відбудеться 49" ЧтА/НіН* 1996 р. о 14 год. ЗО хв.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 01.32.01 в Інституті педагогіки Академії педагогічних наук України / 252 001, м. Київ - 1, вул. Трьохсвятительська,?/.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України

Автореферат розіслано УУ" мяаІн.о* 1996 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

Н.В. БОНДАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Комунікативному розвиткові школярів надається особливого ачення, оскільки в ньому вбачають запоруку успішного формування ціально активної, духовно багатої особистості, яка вільно володіє івою як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, іму мовлення учнів є предметом особливої увага навчально-ховкого процесу в школі.

Розвитком мовлення дітей на уроках мови й літератури Імалися такі методисти, як М.Ф.Бунаков, І.І.СрезневськиЙ, Д.Ушинський, Д.І.Тихомиров; К.Б.Бархін, І.О.Блохін, £».Бугайко,Ф.Ф.Бугайко, Л.О.Варзацька, П.К.Волинський, 5.Голубков,В.Г.Горецький, А.С.Зимульдінова, М.В.Колокольцев, Липкіна, М.РЛьвов, В.П.Масальський, І.С.Олійник, І.Оморокова, М.І.Рибникова, ОЛ.Синиця, Н.Ф.Скрипченко,

3.Соловйова, ВА.Трунова, О.Н.Хорошковська, С.Х.Чавдаров та ці.

Однією з поширених форм роботи в галузі розвитку зв’язного влення учнів початкових класів є переказ, який розглядається годистами як засіб збагачення пам'яті, розвитку мовлення, прийом «ходу до творів, спосіб розвитку мислення учнів, засіб перевірки воєння знань. Переказу як прийому глибокого аналізу фактичного дейнообразного змісту художнього твору на уроках читання шілялось недостатньо уваги. У методичній літературі, адресованій ітелеві, знаходимо окремі рекомендації, що стосуються цієї іблеми ( М.С.Вашуленко, І.Л.Гаркунова, В.В.Голубков,

,Горецький,1.П.Гудзик, Г.П.Коваль,М.В.Колокольцев, Г.іЛипкіна, РЛьвов, В.О.Наумеико, В.Ф.Олійник, М. І.Оморокова, Р.Скрипченко та інші).

- , « ' • . . - ...

Програми й підручники, підготовлені останнім часом д;

початкової іііколи, передбачають формування у молодших школяр умінь переказувати літературні тексти докладно, вибірково, коротко творчо.

Саме вибірковий переказ, з огляду на його специфіку, спри більш повному проникненню в зміст художнього твору. При ЦЬО! предметом аналізу, відбору і відтворення можуть бути як головні, та> другорядні тематичні лінії

Однак методика навчання вибіркового переказу, що склалас недостатньо формує у молодших школярів необхідні мовлещи уміння й навички. В ній недостатньо розроблена методика аналізу відтворення мовної форми тексту, свідомого виділення части відповідних темі вибору, на основі типологічного розбору, прийо! абстрагування від додаткової інформації, сприйнятої "поряд”. Усе негативно відбивається на практиці навчання.

• Результати констатуючого зрізу показали, що у вибіркоЕ переказах третьокласників зустрічаються такі помилки: неточний виї із тексту відповідної частини (56%); невміння визначити або побудува під час переказу її початок ’і кінець (68,3%); неповне а неправильне збирання фактів і деталей з усього тексту, що належ до заданої тематичної лінії (82,7%); невміння скласти характеристг дійової особи (88,5%). .

Застосування цього виду переказу в практиці школи прийому аналізу змісту літературного тексту на уроках читаї знаходиться на етапі становлення. Анкетне опитування вчител практиків свідчить, що всі вони розуміють важливу роль перек в розвитку зв'язного мовлення учнів (100%), але недооцінюють й< значення в аналізі змісту художнього твору (9%). Учителі початкої класів не мають досить чіткого уявлення про програмові ві переказу: всі види назвали й пояснили 17% опитаних, коротт переказ -88%, близький до тексту - 58%, вибірковий - 38%. Розумій

кливість формування у школярів уміння вибірково переказувати ' кет, учителі часто не уявляють, чого саме треба навчати дітей на оці, як будувати роботу в класі.

Актуальність дисертаційного дослідження обумовлюється: а) ціальним замовленням в галузі мовленнєвого розвитку особистості; сучасними тенденціями розвитку лінгвістики та психолінгвістики; в) іченням вибіркового переказу в системі розвитку зв'язного мовлення системі початкової літературної освіти; г) недостатньою іробленістю методики навчання цього виду переказу; д) станом вденнєвої підготовки молодших школярів.

Усе викладене вище зумовило вибір теми нашого дослідження: авчання вибіркового переказу з опорою на типологічну структуру :сту (на матеріалі уроків читання)".

Об'єктом дослідження є процес розвитку зв'язного мовлення учнів (иклі початкового літературного навчання молодших школярів, а ідмстом - методика формування у дітей уміння вибірково >еказувати текст літературного твору.

Мета досліаження полягає в розробці системи вправ, спрямованої навчання молодших школярів будувати текст вибіркового переказу ежно від мети висловлювання.

, Відповідно до мети сформульовано гіпотезу дослідження: ультативність роботи над вибірковим переказом як прийомом аналізу іно-образного змісту художнього твору і засобом розвитку усного ізного мошіення учнів підвищиться, якщо в методиці навчання е використано елементарні відомості про текст, його типи і уктуру, одержані школярами на уроках російської мови. При ньому чання мас бути спрямоване на формування вмінь аналізувати Й .іляти функціонально-смислові типи частин первинного тексту й на орення вторинних текстів типу розповіді, опису Й міркування ювідно до настанов і завдань вибору з урахуванням рівня читацьких ичок дітей.

Відповідно до постааіеної мети й висунутої гіпотези у проц' дослідження необхідно було розв'язати такі завдання:

- визначити лінгвістичні, психолого-педагогічні , методи1 основи навчання молодших школярів вибіркового переказу текс художньої літератури;

- виявити особливості вибіркового переказу як засобу розвиі зв'язного мовлення учнів і визначити його місце й значення в СИСТі роботи над аналізом літературного тексту;

- вивчити практику роботи на уроках читання в сучасі

початковій школі у справі формування у дітей умінь вибірко переказувати художній текст і визначити їх рівень у діючій систі навчання; .

- розробити зміст, методику проведення підготовчих впраї спеціальних уроків читання, спрямованих на навчання молоди школярів складати тексти вибіркових переказів залежно від м< висловлювання;

- перевірити ефективність експериментальної методики;

- описати результати дослідного навчання вибіркового перек на уроках читання в початкових класах.

Іеорепганою_основдю дисертації є праці відомих філосос] лінгвістів, психолінгвістів про соціальну природу й суспільну рі мови; про взаємозв'язок мови й мислення, мови й мо&тення,змісту форми; про моатеннєву діяльність як одну з форм людської діяльно' що формує свідомість дитини.

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися і методи дослідження: а) теоретичні: вивчення відповідної лінгвістичі психолого-педагогічної й методичної літератури; теоретичний анал синтез на етапах визначення мети, предмета, гіпотези й завд дослідження, а також розробки змісту й методики навчаї вибіркового переказу на уроках читання; б) емпіричні: спостереже] за навчальним процесом, бесіди з учителями й учнями початко

асів, анкетування; вивчення результатів мовленнєвої. діяльності солярів, констатуючий, формуючий і контрольний експерименти.

Основи! етапи дослідження;

На І етапі /1990-91 рр./ розглядалися й конкретизувалися вихідні ложення теорії тексту, методики літературного розвитку й розвитку язного мовлення молодших школярів, які виступають теоретичною новою дослідження, а також вивчався досвід роботи початкової мли в галузі навчання вибіркового переказу на уроках читання.

На Н етапі /1991-92 рр./ проводилися цілеспрямовані остереження за роботою у справі навчання вибіркового переказу в чаткових класах середніх шкіл N 28, 33, 34 м.Полтави, вивчався ін умінь учнів складати тексти вибіркових переказів художніх >рів, проводився констатуючий зріз, яким було охоплено 126 ітелів початкових класів, понад 150 учнів третіх класів альноосвітньої школи.

На III етапі /1992-94 рр./ перевірялася й уточнювалася в :лідному навчанні методика вибіркового переказу з використанням аденнєвознавчих понять, навчальний експеримент проходив у іаткових класах шкіл, названих вище, і частково в деяких школах Саркова й охоплював 380 учнів.

_ На IV етапі /1994-95 рр./ продовжувалося дослідження :ктивності експериментальної методики, оброблялися одержані :і, оформлялися результати дослідження. .

Наукова новизна дисертації полягає в розробці та периментальному підтвердженні методики ефективного жування у молодших школярів умінь вибірково переказувати ста художніх творів «а уроках читання з урахуванням засвоєних <и знань з теорії тексту на основі системи вправ, орієнтованої на три етапи станошіения читацьких умінь.

Теоретична. )начушісп> дослідження полягає в одержаних нових их про можливості формування у молодших школярів умінь

б

складати текст вибіркового переказу на основі літературного зразка, також даних про вплив цього вміння на глибину сприйнят фактичного й ідейно-образного змісту художнього твору.

Вірогідність і обп>унтованісгь висновків і рекомендаи визначається опорою на досягнення сучасних досліджень у гал; лінгвістики, психології, педагогіки і методики, пов’язаних осмисленням предмета вивчення й навчання як мовленнєвої діяльнос а також позитивними результатами дослідного навчання, * повторюються в роботі різних учителів-експериментаторів.

Практична значущість дослідження полягає у визначенні змісту розробці методичних рекомендацій щодо впровадження в масо зальноосвітню школу системи вправ і спеціальних уроків читана спрямованих на формування у дітей умінь вибірково переказува тексти літературних творів.

Науково-практичні висновки й рекомендації можуть бу використані за умов удосконалення навчально-методичн комплексів для уроків читання в початкових класах, а також педагогічних вузах для роботи із студентами.

Апробація. Результати дослідження повідомлялися на засіданн сектора початкового навчання Харківького державного педагогічно університету ім, Г.С. Сковороди, на щорічних наукових конференці молодих вчених і викладачів при цьому ж вузі (1990,1991,1992 рр на науково-практичних конференціях (м. Полтава, 1991; м.Мінсі 1992; м.Москва, 1992; м. Тернопіль, 1996). З теми досліджен прочитано лекції для вчителів початкових класів м. Харкої м,Полтави. З 1994 року дисертантом читається спецкурс "Розвит усного й писемного мовлення молодших школярів" на III ку] факультету підготовки вчителів початкових класів Харківське педагогічного університету.

На захист виноситься методична система роботи над вибіркові переказом на уроках читання, яка грунтується на фунціональн

іисловому й діяльнісно-комунікативному підходах до навчання і рияє збагаченню й • розвиткові зв'зного мовлення, • образного іслення й читацьких навичок учнів початкових класів.

СТРУКТУРА І ОСНОВИНИ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків» иску використаної літератури й додатка.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюються ’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, бактеризуються теоретичні основи проблеми й методи дослідження, псуються етапи педагогічного експерименту, розкриваються наукова визна, теоретична і практична значущість роботи, положення, які носяться на захист.

У першому розділі - "Стан проблеми в лінгвістичній, психолого-іагоіічній літературі та шкільній практиці" - викладаються іретичні основи підходу до навчання вибіркового переказу на жах читання, а також розглядаються питання, пов'язані з :в(тленням стану навчання цього виду переказу в сучасній зчально-методичній літературі, з вивченням рівня сформованості інь молодших школярів створювати тексти вибіркових переказів

основі прочитаних художніх творів.

Проведений з метою дослідження аналіз лінгвістичної літератури І.Величко, І.Р.Гальперін, С.І.Гіндін, МЛ. Жинкін, Г.О. Золотова, Мльєнко, О.ОЛаптєва, Л.М.Лосєва, О.О.Нечаева, Г.Я.Содганик, .Фігуровський та ін.) дозволив уточнити лінгвістичні основи

сту навчання зв'язного мовлення.

Під час розробки експериментальної методики навчання

ііркового переказу знайшли відображення теоретичні положення

s

про: смислову єдність змісту тексту; способи й засоби зв'язку речея необхідність комунікативного підходу до тексту, наявність у ньо? структурних компонентів; особливості розповіді, опису й міркувані як функціонально-смислових типів мовлення; основні ознаї художнього стилю мовлення, особливості будови типових фрагмею тексту. •

Вихідним положенням в обгрунтуванні психолінгвістичних осн роботи над зв'язним мовленням став діяльнісний підхід до предме й процесу навчання. Аналіз досліджень, присвячених тео; діяльності (Л.С. Виготський, М.І. Жинкін, 1.0. Зимня, О.М. Лернть та ін.) дозволив визначити методичні умови більш успіши організації процесу навчання вибіркового переказу художніх тпор Такими умовами є свідомість учнів, розуміння ними мети, змісті структури здійснюваної діяльності, формування її мотиі {П.Я.Гальперін, О.МЛеонтьєв, О.ОЛеонтьєв, А.К.Маркоі Л-С.Рубінштейн та ін.).

У методиці навчання зв'язних висловлювань мовлен розглядається як діяльність, сутність якої полягає в її комунікативно: характері. Нині активно розробляються шляхи комунікативно підходу до мовлення (Л.О.Варзацька, М.С.Вашуленко, В.І.Капин Т.О.Ладиженська, М.Р.Львов, Н.М.Сергеева, М.С.Соловейчик та ін.

У нашому дослідженні цей підхід до мовлення розглядається один із важливих факторів, що забезпечують свідому побудову текс переказу.

Розроблена типологія підготовчих вправ підпорядкова формуванню певного комплексу мовленнєвих умінь. Будучи ^діє

* • мовленнєве .вміння передбачає здійснення' чотирьох ' Стал орієнтування, планування,реалізації й контролю (О.ОЛейнтьєв).

Методика навчання вибіркового переказу текстів художніх tboj будувалася з урахуванням особливостей дитячого сприйняі літературного тексту. Даний процес не є суто пізнавальним акте

:кільки доповнюється емоційно-естетичним компонентом '

ї. О. Бондаренко, М.С.Клевченя, О.І.Никифорова, Л.М.Рожина, .Є.Сверстюк. М.П.Якобсок та ін.).

Вивчення методичної літератури показало, що переказ ззглядається в ній як ефективний засіб, який слугує становленню :обистості учнів, розвиткові їхньої пам'яті, мислення й мовлення.

Види переказів та їх класифікація розглядалися методистами їугої половини XIX століття (М.І.Бунаков, Ф.І.Буслаєв,

,І.Водовозов, Д.І.Тихомиров, К.Д.Ушинський та ін.) і вченими першої зловини XX століття (П.О.Афанасьєв, К.Б.Бархін, М.М.Соколов, .Є.Соловйова, М.О.Рибникова, Г.Г.Тумім та ін.). Сучасне уяаіення х) види переказів відображене в працях Л.О.Варзацької,І.П.Гудзик, Г.Горецького, О.В.Джежелей, Т.О.Ладиженської, Г.ІЛипкіної, .Р.Львова, М.І.Оморокової, Н. І. Пелітової, Н.Ф.Скрипченко, І.Якоаієвої та ін. Однак у методичній літературі й досі немае гальноприйнятої класифікації переказів і єдиної термінології.

Дотримуючись принципу багатомірної структурно-семантичної іасифікації (О.Єсперсен, Л.Ю.Максимов, В.М.Мігирний, Л.В.Щерба),

-і дали характеристику вибірковому переказу, який за деталізацією іісту може бути докладним або коротким, за наближенням до мови тора - дослівним, близьким до тексту, вільним (своїми словами), наявністю змін і доповнень у вторинному тексті - творчим озповідь від особи персонажа, словесне малювання тошо), за обливостями структури і типу тексту, що будується, - розповіддю крема сцена, епізод, лінія дії), описом (картини природи, місце дії, внішність персонажа), міркуванням (характеристика дійової особф ;і перелічені критерії характеризують одночасно кожний вибірковий реказ.

Використання різних видів вибіркового переказу як прийомів алізу літературного твору дозволяє виявити характерні особливості

ідейно-образного змісту тексту через сюжет, композицію, художн образ, мову і стиль письменника.

' Таким чином, огляд спеціальної літератури дозволив визначи сутність і види вибіркового переказу, а також теоретичні осно експериментальної методики навчання з опорою на типологіч структуру тексту. .

Аналіз програм середньої загальноосвітньої школи, а такс авторських програм з літературного читання й розвитку мовлення початкових класах (Т.О.Ладиженська, Г.І.Сорокіна, Р.І.Нікольсм Л.Ф.Климанова, В.Г.Горецький; Н.Ф.Скрипченко; В.ОЛеві

0.В.Джежелей; Р.М.Бунєєв, К.В.Бунєєва) свідчить про те, що воі спрямовані на формування -й розвиток комунікативно-мовленнєв

умінь учнів з опорою на елементи теорії тексту. Авто використовують у своїх системах класичні види переказів як засо! розвитку авізного мовлення молодших школярів і як прийоми алал іаейно-образного змісту художніх творів. Однак у програмах нем чіткої послідовності в роботі над вибірковим переказом, не вказа його види, етапи ознайомлення з ними.

Аналіз методичного апарату Сучасних підручників з читан (В.Г.Горецький та ін. "Родное слово"; М.В.Голованова та ін. "Роди речь"; ЗЛ.Романовська "Живое слово"; Л.О.Бондаренко "Тропинк

1,П,Гудзик "Родник" ) показав, що вчитель не має в своє розпорядженні матеріалів, які забезпечували б належним чином роб( над вибірковим переказом літературних текстів. Сучасний підхід навчання даного виду переказу на уроках читання (І.Л.Гаркуно

І.П.Гудзик, В.Г.Горецький, Г.П.Коваль, Є.В.Коток, Г.ІЛипкії М.РЛьвов, МІ.Оморокова, Н.Ф.Скрипченко) вимагає уточнення конкретизації в питаннях послідовності навчання, в методі формування конкретних комунікативно-мовленнєвих умінь урахуванням лінгвістичних і екстралінгвістичних факторів.

Недостатня методична розробленість проблеми відбивається і досвіді роботи вчителів початкових класів. У масовій практиці, як свідчили спостереження, недооцінюється цілеспрямоване проведення іалізу змісту літературного тексту з використанням вибіркового ;реказу. Цей вид висловлювання застосовується під час перевірки імашнього читання (усний переказ тільки-но прочитаного уривка)

Іо під час перевірки розуміння змісту твору (розгорнуті відповіді на питання).

Аналіз відповідей учителів-практиків на запитання анкети, як ми <е зазначали, продемонстрував, що вчителі не приділяють належної аги формуванню у дітей необхідних мовленнєвих умінь: лише 50% іитаних назвали вміння орієнтуватися в тексті; зовсім не названо [значення меж вислоаіювання, зосередження уваги на вибраному ітеріалі, абстрагування від непотрібного змісту, поєднання частин у ‘язний текст. Тому під час організації' дослідного навчання

ителям-експериментаторам було прочитано курс лекцій і проведено іактичні заняття з даної проблеми.

Констатуючий зріз знань і вмінь учнів третіх класів проводився в и етапи й передбачав з'ясування уяаіень дітей про вибірковий реказ (перший зріз), визначення рівня вмінь школярів будувати орцнний текст цього виду переказу, характеристику їх утруднень і імилок (другий зріз), аналіз умінь учнів самостійно розглядати зміст аожнього тексту (третій зріз). Результати першого .опитування іказують, що лише 22% від 150-ти учнів назвали деякі види

реказів, із них тільки 8% згадали вибірковий. Після нагадування

о даний вид переказу 83% школярів визначили його як переказ нієї, окремої частини тексту, жодний учень не вказав на вибір кількох частин. Значення вибіркового переказу діти вбачаюгь у стковому переказі тексту під час перевірки домашнього зааіаїшя . 2%), у відповіді на запитання вчителя (1Ь%), у перевірці вивченого теріалу (10%). Серед способів підготовки до переказу молодші

школярі назвали перечитування тексту (86%), попередній переказ пр себе (14%). .

• Наведені відповіді учнів свідчать про те, що далеко не в усіх діте є чіткі уявлення про вибірковий переказ, що школярі не вол оді юі необхідними знаннями про способи діяльності, прийоми роботи не текстом, призначеним для такого переказу.

Аналіз вибіркових переказів за оповіданням АЛехова "Білолобиі проводився за такими параметрами: а) обсяг вторинних текстів; ( змістовність висловлювання; в) композиційна цілісність; ; синтаксична будова тексту й засоби зв'язку.

Одержані в ході дослідження дані підтверджують, ш більшість третьокласників не оволодіває достатньою мірою вмінням робота над вторинним текстом. Вибіркові перекази учн характеризуються часто серйозними недоліками. Типологічг будова текстів є одноманітною й нерозгорнутою, мовні засоби бідними, однотипними й неточними. .

У переказах "Нерозумне цуценя" спостерігається різ> скорочення обсягу вторинних текстів. 86.5% школярів надзвичайн слабо розкрили тему. Лише 13.1% використали у своїх висловлюванні більше половини слів порівняно з вихідним текстом.

Із шести мікротем змісту переказу більшість дітей розкрила д: або три. 10.6% учнів використали тільки одну мікротему, а всі шісі підтем ввели до своїх висловлювань 3.3% дітей. При цьому найбільї поширеними мікротемами в розповідях про Білолобого є опис плям на лобі (56%) і загального зовнішнього вигляду цуценяти (54.2%).

Визначення композиційної цілісності вторинних текст показало, що більшість переказів молодших школярів будується основної частини (46.8%) або ж зачину й основної частини (29.3% Робіт, які містять у собі всі три частини композиції, значно мени (17.3%).

Синтаксична будова вторинних текстів складається з чотирьох іести (31.3%) або трьох речень (30.7%). Більшість із них є простими

11.1%). Розширення висловлювання за рахунок однорідних членів іостерігається в переказах 21.3% третьокласників. Менш за все діти «ористовували складні речення (17.6%).

Найбільш поширеним і правильним способом поєднання двох :чень у роботах дітей є перехід, закріплений займенником. У значній лькості речень зв’язок здійснюється за рахунок невиправданих звторень.

Отже, другим констатуючим заміром устаноаіено, що в методиці івчання молодших школярів вибіркового переказу відсутня опора і знання з теорії тексту й послаблена увага до спеціальних звленнєвих вправ, які готують до складання подібних переказів.

Рівень сформованості вміння третьокласників сприймати мостійно зміст літературного твору (третій замір) виявився :високим. Учні не володіють належною мірою практичними вміннями іботи з художнім текстом: правильно визначили тему і сформулювали мовну думку висловлювання відповідно 60% і 45% школярів; опорні ова для описання образу зуміли дібрати лише 30% дітей; правильно гтавити словесне і графічне зображення птаха змогли 48% учнів.

Одержані й проаналізовані дані констатуючих зрізів привели нас ’ необхідності пошуку шляхів удосконалення методики навчання мгодших школярів вибіркового переказу текстів художніх творів на оках читання.

У другому розділі - "Методика формування у молодших школярів іінь вибірково переказувати текст художнього твору”- уточнено хідні положення системи роботи над даним видом висловлювань, значено мету, завдання, етапи й програму дослідного навчання, исано його результати.

Експериментальне навчання проводилося в 1992-1995 рр. у солах м. Полтави й м. Харкова. В експериметальних класах учителі й

студенти-практиканти працювали за діючими підручниками і запропонованою нами методикою. У процесі дослідного навчанн проводилися спостереження, консультації, поетапні зрізи. Результат: експериментального дослідження підлягали якісному й кількісним аналізові.

Під час створення навчальної методики враховувалис досягнення сучасної лінгвістики, психології й методики початковог навчання української й російської мов, а також дані проведеног констатуючого зрізу.

Програма дослідного навчання будувалася на осної інтегрованого підходу до вивчення рідної мови й літератур (М.С.Вашуленко, В.М.Плахотник) з урахуванням рівня сформованеє, навичок читання у молодших школярів (Т.Г.Єгороі

Н.М.Свєтловська) і складалася з трьох етапів.

На підготовчому етапі (аналітичний тип читання в темпі 20-4 слів за хвилину .із сприйняттям фактичного змісту тексту художньої' твору) створювалась основа дія початку роботи над вибіркови переказом за допомогою логіко-стилістичних вправ на рівні окреми слів і речень, а також завдань аналітико-синтетичного характеру навчальними текстами;

Дібрані ігри, класифікаційні вправи, завдання логічного план формували в учнів уміння вибирати предмети за класифікаційним ознаками й узагальнювати їх в одну видову групу, знаходити потрібнії уривок або додавати частину, якої не вистачає в знайомому текст визначати чему фрагмента за готовим початком, складати нерекі уривка з опорою на деформований текст тощо. Це дозволяло розвиват у дітей здібність виконувати логічні операції аналізу, відбор абстрагування іі узагальнення, на базі яких формується здібність л свідомого вибору.

На початковому етапі (синтетичний тин читання в темпі 60-і слів за хвилину із сприйняттям смислового змісту тексту художньої

вору) діти оволодівали вибірковим переказом однієї частини з одальшим її зачитуванням. При цьому школярі звільнялися від поки іе складної для них операції (поєднання декількох частин у зв'язну озповідь) і поступово привчалися орієнтуватися в книжковому тексті, изначення теми уривка відбувалося за конкретним запитанням -штеля, за вказівкою на потрібну частину тексту або абзаца, за готовим і головком, за заздалегідь даним або складеним колективно планом, за гюстрацією, за змістом прислів'я.

На цьому ж етапі здійснювалося ознайомлення з вибірковим ереказом декількох частин, об'єднаних спільною темою. На спеціально эзроблених уроках читання молодші школярі визначали' сутність іного виду усного переказу, його комунікативну роль у мовленнєвій рактиці; вчилися планувати, зміст, усвідомлено абстрагуватися від епотрібної додаткової інформації, використовувати авторські мовні ісоби під час відтворення частини тексту.

Усвідомлення послідовності роботи над вибірковим переказом ззповідного типу закріплювачось у вигляді пам'ятки, яку учні элективно склали на уроці й використовували в подальшій імостійній роботі над даним видом висловлювання. Крім того, у дітей ормувалось уміння аналізувати і критично оцінювати свій переказ і :реказ інших школярів.

Одержані учнями на підготовчому й початковому етапах )слідного навчання знання і сформовані в них уміння створили іоретичну й практичну основу для проведення третього етапу івчального експерименту.

На основному етапі ( автоматичний тип читання в темпі 90 - 120 іів за хвилину з поглибленим сприйняттям смислового змісту тексту дажнього твору ) молодші школярі переходили від навчальних >лективНих переказів до вільного переказу відібраного матеріалу тературного твору на уроках класного іі позлкласпого чіпання, а

також безпосередньо у спілкуванні з батьками, друзямі однокласниками.

' Спираючись на знання учнями елементів теорії тексту, його тип і структури, ми ознайомили їх з трьома видами вибіркового переказ розповідаю, описом, міркуванням. На уроці читання за оповідання А.Чехова "Білолобий" школярі порівнювали три перекази за дани художнім твором: "Як цуценя опинилось у вовчому лігві", "Як вигляді Білолобий", "Якою матір'ю була вовчиця для своїх цуценят". Пісі планомірного аналізу діти дійшли висновку, що всі ці перекази вибірковими, але відрізняються один від одного метою вислоалюванн Розповідь потрібна, щоб розповісти про якийсь епізод, лінію дії; от допомагає "побачити" героя твору, картину природи, місце, , відбуваються події; міркування дає можливість зрозуміти характі героя, його поведінку, стосунки з іншими дійовими особами.

На цьому ж уроці учні з'ясували, що переказувати змії літературного твору можна не тільки повно й докладно, а й створювач різні варіанти тексту на базі даного.

На наступних заняттях молодші школярі знайомилися особливостями роботи над вибірковим переказом типу опису міркування, складали пам'ятки для подальшої самостійної підготов» подібних видів висловлювання.

За умови достатньої сформованості у дітей уміння вибіркої переказувати тексти різних типів ми стали використовувати цей прийс роботи для активного проникнення у фактичний та ідейно-образні зміст художніх творів. При цьому метою занять уже не був сам про і навчання вибіркового переказу. Він використовувався як зас різнобічного аналізу прочитаного.

Під час проведення заключної частини основного етаї дослідного навчання для вибіркового переказу, крім текстів підручник було запропоновано художні твори, які входять до програ\ позакласного читання. Наприклад, читаючи оповідання І.Тургенс

Горобець", учні розповідали про "двобій" старого горобця й Трезора. явити безпорадність пташеняти їм допомагав докладний опис олодого горобчика. Смисл оповідання з'ясовувався під час міркування ро безстрашність і рішучість старого горобця, який захищав своє дитя.

Ефективність експериментальної методики перевірялася поетапно, езультати порівнювалися з даними контрольних класів і дозволяли обити висновки про якість формування мовленнєвих і читацьких пінь.

Завдання проведення трьох контрольних зрізів в основному Зіглися з тими, які ставилися в констатуючому зрізі. Спільною метою рла перевірка знань молодших школярів про вибірковий переказ, зержаних під час дослідного навчання, умінь використовувати овленнєвознавчі поняття в процесі самостійного струрення

горинного тексту відповідно до мети висловлювання, а також гревірка залежності вміння самостійно аналізувати зміст художнього >ору від ступеня сформованості навички вибіркового переказуванім.

Усі три серії перевірних робіт було проведено протягом III чверті івчання третьокласників. ,

Перший підсумковий зріз показав рівень засвоєння учнями

:оретичних відомостей про вибірковий переказ, про способи

яльності й вимоги, яким повинен відповідати даний вид

ісловлювання (проаналізовано 123 роботи дітей експериментальних іасів). .

Відповіді більшості учнів підтверджують, що сутність вибіркового феказу засвоєно: 78% - "вибрати частини тексту за завданням і їреказати їх зміст”; 22% - "знайти в тексті потрібні уривки й :реказати Ех своїми словами".

Мету вибіркового переказу на уроках читання також визначено іма учнями: 86% - "щоб краще розібратися в оповіданні", "щоб івити герой оповідання"; 77% - "щоб розвивати своє мовлення"; 24% -юб розвивати пам'ять".

Серед способів роботи над текстом під час підготовки вибіркової переказу на перше місце школярі поставили складання плану (80% потім учні назвали орієнтування в темі та ідеї вибору (71%), крім цьоп було названо використання типологічної схеми тексту (49% підкреслювання й виписування опорних слів (37%), побудову свої переказу за пам'яткою з урахуванням типу тексту (31%).

Вимоги, які ставляться до даного виду висловлювання, назвал всі учні, але достатньо повно і чітко - 49%. Решта дітей назива; точний вибір змісту за темою (“щоб не було зайвого в переказі") - 779 дотримання стилю авторського тексту ("розповідати словам письменника") - 69%; виразність мовлення - 56%.

Більшість молодших школярів правильно назвала знання з галу . рідної мови, які допомагають їм під час вибіркового перека: літературних творів на уроках читання: 89% - перелічили елемент теорії тексту; 61% - знання про речення за метою висловлювання інтонацією; 54% - різні слова з точки зору лексики (синонімі антоніми, пряме й переносне значення тощо). Складніше для діте було пояснити, чим саме допомагають дані знання в роботі над текста вибіркового переказу. Більшою мірою це вдалося зробити 42% учнів.

В цілому в дослідних класах досить повно відповіли на в запитання близько 60% школярів.

Під час проведення другого підсумкового зрізу було поста алеї мету: виявити рівень сформування вміння будувати текст вибіркової переказу, підготовленого самостійно. Дітям було запропоноваї оповідання В.Драгунського "Друг дитинства”, з яким вони і знайомилися на уроках читання у процесі дослідного навчання.

Вибірковий переказ "Улюблена іграшка" аналізувався : критеріями: обсяг вторинного тексту, змістовність висловлюванії композиційна цілісність, синтаксична будова й засоби зв'язку.

Підсумки аналізу свідчать про поліпшення змістовної мовленнєвої сторін вибіркових переказів учнів експериментальні

асів. Зріс обсяг слів у вислоапгованнях дітей з дослідних груп - 60% чів передали більше половини слів порівняно з вихідним текстом. У нтрольних групах із цим справилися 26.7% школярів.

Усі мікротеми в описі іграшки зуміли розкрити 44.6% ;тьокласників, які навчалися за дослідною методикою, а 38% - усі, ім однієї. В контрольних класах це завдання виконали 10.3% і 19.3% тів. Решта (70.4%) створених текстів переказів містила в собі одну-дві сротеми.

Молодші школярі дослідної групи, виходячи із загального змісту ідеї оповідання В. Драгунського, внесли в перекази своє ставлення описуваної іграшки. Воно виявилося у формулюванні зачину або [цівки тексту. Наприклад, "Ведмедик був улюбленою іграшкою ниса" (Наталя Р.); "Мені цей ведмедик дуже сподобався. Він статичний ’’ (Ольга М.). Деякі учні порівнювали іграшку з Вінні-хом із казки О.А. Мілна, а одна учениця закінчила переказ рядками Варто: "Все равно его не брошу потому, что он хороший".

Вторинні тексти вибіркових переказів дітей з експериментальних ісів складалися в основному з.усіх трьох композиційних частин, ше 36% школярів, які пройшли дослідне навчання, не змогли досить ко сформулювати кінцівку переказу. Більшість учнів контрольних ісів будувала своє висловлювання із зачину й основної частини, ше у 30.6% Дітей вибірковий переказ складався з усіх трьох частин.

Вторинні тексти учнів експериментальної групи складаються з сто і більше речень (81.4%), тоді як цей показник у контрольній тіі значно нижчий (28%).

Одержані дані третього підсумкового зрізу підтверджують наше туицення про позитивний вплив сформування навички вибірковото вказування на вміння учнів усвідомлено й самостійно аналізувати стичний та ідейно-образний зміст тексту художнього твору, іультати наведено в таблиці І.

. Таблиця

Аналіз читацьких умінь учнів експериментальних і контрольних класів

Читацькі вміння Кількість учнів (у %), які правильно виконали завдання ЄКСП. ІСОНїр.І Кількість учнів (у %), які допустили помилки ЄКСП. К0НТР4 Кількість учн: (у %), які т виконали завдання експ. | КОНІ]

Визначення теми тексту. 100 70.5 - 12 - 17.*

Формулювання основної думки 90 72 10 18 - 10

Аналіз композиції оповідання. 93 60 7 32 - 8

Вибір опорних слів. 85 53 15 30 - 17

Зіставлення словесного й графічного образу. 80. 38 20 62

Таким чином, результати експериментального навчані підтвердили гіпотезу про те, що ефективність роботи над вибіркові переказом як прийомом аналізу ідейно-образного змісту художньо твору й засобом розвитку усного зв'язного мовлення учнів підвищитьс якщо в методиці навчання використовуватимуться елементар відомості про текст, його типи й структуру як при аналізі й виділ єн

жкціонально-смислових типів частин первинного тексту, так І при ворюванні вторинних текстів відповідно до настанов і завдань вибору. _

У висновках зазначається, шо дослідження присвячене вирішенню :тодичної проблеми, пов'язаної з формуванням у учнів початкових іасів уміння вибірково перказувати текст художнього твору на уроках гання з опорою на мовленневознавчі поняття. Це вміння належить до упи інтелектуально-комунікативних і є необхідною умовою тноцінного розвитку особистості. Формування таких умінь є [конанням соціального замовлення.

В цілому результати дослідження дозволили зробити такі гсновки:

1. Аналіз сучасної навчальної й методичної літератури, а також (вчення практики роботи шкіл показали, що рівень комунікативно-звленнєвих умінь, необхідних для вибіркового переказу літературного кету, формується у молодших школярів недостатньо.

2. Успішному опануванню вибірковим переказом сприяє їрмування у дітей як загальномовленнєвих, так і специфічних умінь

допомогою системи підготовчих вправ і спеціальних уроків найомлення з даним видом висло&чюваня та його особливостями.

3. Формування навичок буде результативним, якщо: а)

безпечується постійна робота над логічними операціями аналізу, збору, абстрагування й узагальнення; б) використовується під час івчання опора на відомості про текст, його типи й структуру.

4. Результати експерименту підтверджують, що розроблена :тодика дає можливість удосконалювати навчання школярів ібіркового переказу на уроках читання, а, отже, є досить зультативною й доцільною.

5. Сформованість вміння вибірково переказувати літературний кет, у свою чергу, позитивно відбивається на загальному тературному розвиткові молодших школярів і вдосконаленні у них [ТЗЦЬКИХ умінь.

Теоретичні положення й практичні висновки досліджені знайшли відображення в таких публікаціях:

1. Обучение выборочному пересказу на уроках члени Методические .

рекомендации для учителей начальных классов / Сост. И. В. Целовг Харьков, 1995.- 17с. .

2. Методические рекомендации по методике преподаваш русского языка в начальных классах “Обучение пересказу младші школьников на уроках чтения" дія студентов педагогическоі факультета / Сост. И. В. Цепова; Под ред. С. И. Дорошенко.- Харько 1992,- 32с.

3. Отбор учебного материала дм обучения пересказу младші школьников с опорой на знания типов текстов // Развит) коммуникативных способностей при изучении филологии в вузе школе: Сб. научн. трудов.- Харьков, 1992.- С.45 - 48.

4. Выборочный пересказ как способ обогащения словарно запаса младших школьников Ц Лексика русского языка и методика изучения в вузе и в шкале: Сб. науч. трудов.- Киев - Харьков, 1993 С.157 - 160.

5. Використання знань типів текстів для розвитку мовлені молодших школярів на уроках читання // Програма 3-ої науков конференції молодих вчених та викладачів за 1989 - 1990 рр. - Харкі 1991.-С. 38-39.

6. Отбор учебного материала для пересказа // Мова в систеї початкового навчання: Тези республіканської науково-практичн конференції.-Полтава, 1991.-С. 129 - 131.

7. Культура речи учителя на уроках чггения / Культура речи разных сферах общения // Тезисы докладов Всероссийсм конференции.- Челябинск, 1992,- С.150 - 151.

8. Вибірковий переказ як прийом аналізу літературного текст Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки. Матеріа;

скнародно! науково-практмчноГ конференцп.- Тернопшь, 1996.- Ч.Н.-.26-27.

Tsepova I.V. Teachinq of selective retelling with the basis upon a poloqical text structure ( oh the grounds of reading lessons). '

The dissertation for a candidate degree of pedagogical sciences, eciality 13.00.02 - methods of teachung Russian. Institute of Pedagogics of e Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1996.

Fhis thesis deals with the process of the connected speech development id the reading abilities of younger pupils on the reading lessons. The ethodical system of work over a selective retelling with the basis upon a pological text structure had been substantiated. The experimental research oved the effectiveness and the expediency of the programme and the system

1 exercises whech were worked out and formed on the grounds of nctional-meaningful and activity-communicative teaching approaches.

Цепова Й.В. Обучение выборочному пересказу с опорой на пологическую структуру текста / на материале уроков чтения/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата дагошческих наук по специальности 13.00.02 - методика

)еподавания русского языка. Институт педагогики Академии щагогических наук Украины, Киев, 1996.

Исследовался процесс развития связной речи и читательских кний младших школьников на уроках чтения. Обоснована :тодическая система работы над выборочным пересказом с опорой на ■цологическую структуру текста. Экспериментальное исследование жазало эффективность и целесообразность разработанной програмы и

системы упражнений, построенных на функционально-смысловом деятельностно-коммуникативном подходах к обучению.

Ключові слова: "вибірковий переказ”, "текст", "типи моаленш "структура тексту", "літературний твір", "читацькі уміння".

Ірина Вікторівна Цепова НАВЧАННЯ ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ З ШОРСЮ НА ТИПОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ТЕКСТУ Автореферат

Підписано до друку 16.05,96. Друк.арк.1, Обл.-вид.арк. 1. Форма? паперу б0хЭ4Л5. Тира» 100.

Зам.12У87-96

Друкарня ХВУ