автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Функциональная направленность изучения глагольных категорий в общеобразовательной школе

Автореферат диссертации по теме "Функциональная направленность изучения глагольных категорий в общеобразовательной школе"

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. К.Д. УШИНСЬКОГО

УДК 37:808.2+801.541.45

ПАЛАМАРЧУК Олена Сергіївна

ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ДІЄСЛІВНИХ КАТЕГОРІЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса -1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному інституті.

Науковий керівник - член-кореспондент АПН України,

доктор педагогічних наук, професор ГОЛОБОРОДЬКО Євдокія Петрівна, Херсонський державний педагогічний інститут, завідувачка кафедри ліплю дидактики

Офіційні опоненти

- доктор педагогічних наук, професор ВОЗНКЖ Людмила Володимирівна, Тернопільський державний педагогічний університет,

завідувачка кафедри російської мови та літератури;

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник МАЛИХ1НА Олена Віталіївна,

Південний науковий центр АПН України,

Інститут методів навчання іноземних мов

Провідна установа

- Запорізький державний університет, кафедра російської мови

Захист відбудеться ¿22_”

і 991 р. о /^9ол.

на засіданні

спеціалізованої вченої ради К. 41. 053. 01 при Південноукраїнському педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського за адресою: 270020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська. 26.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету' ім. К.Д. Ушинського за адресою: 270020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розіслано ‘¿22” ОЦ 997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, професор

'Я

Ч. '

ь&Сіе

КАВАЛЕРОВА Н.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах реформування освіти в Україні відповідно до державного стандарту переглядається зміст і оновлюється характер соціальної мотивації засвоєїшя мов, що принципово змінює підходи до методики їх навчання (зокрема російської мови) і вимагає реалізації найбільш ефективних з них.

Пошук шляхів вирішення цієї проблеми пов'язаний з дослідженням комплексу питань, серед яких і оволодіння учнями одним з комунікативно значущих і найбільш конструктивних у мовній системі явищ - дієслівними категоріями. У шкільному курсі морфології лексико-граматичні категорії дієслова посідають чільне місце, оскільки визначають найхарактерніші властивості граматичної будови зв'язного мовлення. Вміння застосовувати їх є показником лінгвістичної компетенції учнів і відіграє важливу роль у формуванні мовної особистості. Однак, за спостереженнями дослідників (Л.І. Божович, М.С. Клевченя, B.C. Мамушин, B.C. Мучник та іи.), багато школярів не завжди доцільно використовують дієслівні категорії в процесі спілкування, що є однією з причин невиразності, аморфності, одноманітності, недосконалості їх мовлення.

Навчання мови, спрямоване насамперед на усвідомлення учнями формальних ознак дієслів, не забезпечує достатній рівень оволодіння нормами застосування їх у мовленні. Виникає потреба перегляду й удосконалення методики робота над дієслівними категоріями.

Комунікативно-діяльнісігий підхід до вивчення мови, чітко сформульований у “Концепції мовної освіти в Україні”, на думку вчених (О.М. Біляєв, М.С. Вашуленко, В.М. Плахотник), дає можливість подолати виявлені недоліки. Важливою умовою його реалізації під час вивчення дієслова є здійснення функціонального підходу до засвоєння лексико-граматичних категорій.

У методиці російської мови остаїшім часом настійно пропагується думка про необхідність осмислення морфологічних категорій як функціонуючих засобів спілкування. Проте повного розкриття ця ідея не одержала, хоч можливості означених явищ досить широко описані лінгвістами (Б.Г. Адмош, О.В. Бондарко, В.В. Виноградов.

О.О. Потебня, Н.О. Слесарєва. 0.0. Шахматов та ін.).

Сучасна методична література розкриває лише окремі питання досліджуваної проблеми, що стосуються місця дієслова в системі частин мови (С.П. Голобородько, В.К. Іваненко, Н.К. Місяць, Г.П. Циганешсо), засвоєїшя дієслова у функціонально-стилістичному аспекті (Т.К. Донська, H.A. Іпполітова, М.С. Соловейчик, Т.І. Чижова), усвідомлення учнями конструктивної ролі дієслова в роботі над текстом (Л.І. Величко, Т.М. Сокольницька), вивчення морфології на синтаксичній основі (Г.К. Лідман-Орлова, В.П. Озерська та ін.). Предметом спеціального дослідження функціонально спр<Шоване вИвчеЙня категорій дієслова в загальноосвітній школі ще не було. Внаслі-

док цього в чишіій програмі з російської мови відсутня чітка орієнтація на засвоєння дієслівних категорій у функціональному аспекті. Система поданих у підручниках впраї також недостатньо сприяє усвідомленню дієслівних категорій з позицій їх функціональних можливостей. Саме тому дослідження зазначеного питання є актуальним, Воно зумовлене: 1) сучасними тенденціями розвитку лінгвістики та психолінгвістик* щодо функціональної спрямованості навчання; 2) низьким рівнем сформованості в учнів умінь сприймати, відтворювати й застосовувати у практиці спілкування лексико-граматичні категорії.

Проведене дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідно роботи кафедри лінгводидактики Херсонського державного педагогічного інституту : проблеми теорії змісту і методів навчання російської мови.

Об'єкт дослідження - процес навчання в загальноосвітній школі морфологічню категорій. -

Предмет дослідження - шляхи і засоби реалізації функціонально спрямованогс вивчення дієслівних категорій на уроках російської мови.

Мета дослідження - розробити й апробувати методику вивчення учнями 6 клас} дієслівних категорій на функціональній основі.

Концепція дослідження. Формування особистості учня загальноосвітньої школі зумовлюється ступенем розвитку культури його мовленій, тобто осмисленням при значення мовних засобів і сформованістю вмінь доцільно користуватися ними в різни; комунікативних ситуаціях. Функціональний підхід до навчання дозволяє цілеспрямо вано виробляти вміння застосовувати засвоєний матеріал у висловлюваннях. Основ; його складає усвідомлення фактів мови в єдності їх значення, форми і функцій. Цс ста новить провідну ідею дослідження, реалізація якої забезпечується сукупністю відпо відних педагогічних умов і методикою функціонально спрямованого вивчення дієслів них категорій як одного з важливих засобів удосконаленій граматичної будови мов леїшя учнів.

Гіпотеза: рівень засвоєння школярами дієслівних категорії! і формувати вміш застосовувати їх у практиці спілкування підвищиться, якщо навчання здійснюватиме ться на функціональній основі, що передбачає: 1) організацію діяльності по усвідом лешло функцій і норм використання морфологічних категорій у мовленні; 2) підготов ку і впровадження системи вправ, спрямованих на забезпечення функціонального під ходу до мовних явищ у семантичному, синтаксичному, стилістичному й комушкатив ному аспектах; 3) інтеґрацію різнорівневих мовних засобів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати науково-теоретичну та навчально-методичну , літературу з про . блеми дослідження.

з

2. Виявити й схарактеризувати рівні вмінь учнів використовувати в мовленні дієслівні категорії.

3. З'ясувати принципи, що визначають зміст навчальної діяльності, спрямованої на засвоєння школярами дієслівних категорій у функціональному аспекті.

4. Розробити й експериментально апробувати методику вивчення дієслівних категорій на функціональній основі. .

Методологічні засади дослідження склали філософські положення про взаємозв’язок мови і мислення, змісту й форми, загального й конкретного, раціонального і іуттєвого в навчанні мови; ідея духовного розвитку особистості як національно свідо-.юго суб'єкта; законодавчі акти й концепції з проблеми реформування освіти в Україні і золі мови у вихованні особистості.

Теоретичними засадами дослідження стали праці лінгвістів з питань функціону-іання морфологічних категорій (Н.С. Авілова, О.В. Бондарко, O.K. Безпояско, V1.A. Жовтобрюх, А.П. Загнітко, Г.В. Колшанський, В.М. Русанівський); психологів, їсихолінгвістів про мовленнєву діяльність (Л.В. Виготський, О.О. Леонтьєв), механізми мовлення (Г.В. Ейгер, М І. Жинкін, 1.0. Зимня), характер сприйняття (Д.М. Богояв-іенський, І.О. Синиця та ін.), особливості мовленнєвої діяльності молодших підлітків А.К. Маркова та ін.) та провідні ідеї дидактів і методистів (Ю.К. Бабанський, О.М. Бі-іяєв, А.М. Богуш, A.B. Дудников, В.І. Капінос, Т.О. Ладюкенська, В.Я. Мельничайко, :І.А. Пашківська. М.І. Пентилюк, М.М. Скаткін, Л.П. Федореико).

У дослідженій використаш теоретичні висновки і практичні рекомендації Ф.І. Бу-:лаєва, Д.І. Тихо мирова, К.Д. Ушинського з питань навчання мови учнів середніх кла-:ів.

Для розв'язання поставлених завдань застосовувалися різні методи дослідження. Теоретичні: аналіз та узагальнення лінгвістичної, психолого-педагогічної і методичної літератури з обраної проблеми; розробка змісту й методики функціонально спрямова-юго навчання дієслівних категорій. Емпіричні методи: цілеспрямоване спостереження, шаліз навчально-методичної документації, анкетування, педагогічний експеримент констатуючий, формуючий), статистичний аналіз експериментальних даних.

Дослідження проводилося поетапно. ...

На першому етапі (1992-1993 pp.) було визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, іпотезу дослідження; опрацьовано наукову літературу з обраної проблеми.

На другому етапі (1993-1994 pp.) проводився констатуючий зріз, розроблялася методика функціонально спрямованого вивчення дієслівних категорій.

На третьому етапі (1994-1996 pp.) проведено формуючий експеримент, у процесі ікого перевірялася ефективність функціонального підходу до вивчення дієслівних категорій.

На завершальному етапі (1996-1997 рр.) оброблялися одержані дані, узагальнювалися результати дослідження.

Базою дослідження були 6-7 класи шкіл Херсонської, Миколаївської та Луганської областей. Експериментальна робота здійснювалася в середніх загальноосвітніх школах № 16, ЗО м. Херсона, Голопристанській № 3, Роздольненській Каховського району, № 2 м. Каховки Херсонської області, Снігурівській № 4 Миколаївської області. № 37 м. Луганська.

У констатуючому експерименті взяли участь 592 інформанти, у формуючому -

484.

Наукова новизна дослідження: у дисертації теоретично обґрунтовано й практично реалізовано функціональний підхід до засвоєння мовних явищ; розроблено дидактичну модель і методику функціонально спрямованого вивчення дієслівних категорій: визначено принципи відбору навчального матеріалу (функціональний, аспектний розгляд фактів мови на текстовій основі та ін.), етапи і стадії його реалізації; виявлено рівні володіння учнями дієслівними категоріями.

Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні лінгвістичних, психолого-педагогічних і методичних засад функціонально спрямованого вивчення шестикласниками дієслівних категорій; у з'ясуванні шляхів і засобів його реалізації; у розробці концептуальних положень, що складають основу проведеного дослідження.

Практична значущість дослідження характеризується тим. що впровадження його результатів у методику' навчання дієслівних категорій буде сприяти формуванню мовної і мовленнєвої компетенції учнів, розвиткові їх пізнавальних і творіпіх здібностей. Одержані висновки і рекомендації, що мають безпосередній вихід у шкільну практику, можуть успішно використовуватися в навчанні російської й української мов, у вдосконаленні програм на основі державного стандарту', упорядкуванні підручників і методичних посібників, а також у подальших дослідженнях проблеми вішчення морфологічних категорій у школах різних типів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічною та теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій; використанням методів, адекватних меті і завданням дослідження; достатньою кількістю інформантів; тривалістю експерименту: статистичною обробкою одержаних результатів.

Особистий внесок дисертанта: у дослідженні вперше розроблено й експериментально перевірено методику, побудовану на функціональному підході до вивчення дієслівних категорій; визначено педагогічні умови й чинники, що забезпечують ефективне засвоєння й використання школярами цих мовних засобів в усному й писемному мовленні.

Апробація і впровадження матеріалів дослідження. Основні положення і результати дослідження повідомлялися на Всеукраїнських науково-теоретичних конфе-

нціях (Полтава, 1992; Херсон, 1992-1997 рр.). Методичні висновки і рекомендації ви-іристовутоться в практиці навчання мови в школах Херсонської області, на заняттях з ггодики викладання російської й української мов, у процесі педагогічної практики удентів Херсонського державного педагогічного інституту, в курсовій перепідготовці ютелів при Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти :дагопчних кадрів (м. Херсон).

На захист виносяться:

■ теоретичне обгрунтування доцільності функціонального підходу (в його основних аспектах) до вивчення дієслівних категорій як одного з ефективних шляхів свідомого засвоєння і застосування морфологічних засобів мови в практиці спілкування;

■ методика вивчення комунікативно значущих категорій дієслова, побудована на функціональній основі;

Ш етапи засвоєння дієслівних категорій (пропедевтичний і функціонально спрямованого вивчення матеріалу), критерії та принципи відбору й організації засобів навчання, дидактичного матеріалу, важливого для формування вмінь творчо застосовувати дієслівні категорії, що забезпечують цілеспрямовану мовленнєву діяльність учнів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, писку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 190 сторінок маши-описного тексту, що включає 3 схеми, 19 таблиць. У списку використаних джерел -') 1 назва. Обсяг 2 додатків - 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, авдашія, гіпотезу, метода, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значу-іість дослідження, сформульовано основні положешія, що виносяться на захист, лода-

0 відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі “Теорія і практика вивчення дієслівних категорій у функціо-іальному аспекті” з'ясовано особливості функціонально спрямованого вивчення мор-юлогічних явищ як мовознавчої і методичної проблеми, розкрито лінгвістичні засади

1 психологічні чинники засвоєння дієслівних категорій, а також розглянуто низку пи-ань, пов'язаних з висвітленням у сучасній навчально-методичній літературі стану ро-юти над досліджуваними фактами мови, виявленням рівня сформованості вмінь учнів ередніх класів загальноосвітньої школи використовувати їх у власних висловлюваних.

Для оволодіїшя мовою як засобом спілкування недостатньо усвідомлювати лише формальну сторону граматичних категорій, необхідно навчитися доцільно використо-

вувати кожну з ішх у мовленні. Прагнення дослідити засоби мови в умовах конкретно реалізації визначило появу нового напряму їх засвоєння - функціонального.

Інтерес до функціонального вивчення мови в лінгвістиці виник давно. Про ц свідчать праці О.О. Потебні, A.A. Шахматова, В.В. Виноградова та ін. Мова приверта ла увагу вчених не лише як сукупність одиниць, знакова система, а насамперед як дію чий механізм, кожен елемент якого виконує певну функцію і пов'язаний з іншими еле ментами.

У сучасній теорії мови активно розробляються різні напрями функціональНог вивчення граматики ( О.В. Бондарко, В.Г. Гак, А.П. Загнітко, В.І. Кодухов, І.П. Сусов' Для нашого дослідження важливе значення мають окремі з них (функціонально семантичний, функціонально-синтаксичний, функціонально-стилістичний і функціє нально-комунікативний), оскільки забезпечують аспектний розгляд найбільш уживали у практиці спілкування граматичних засобів (у тому числі й дієслівних категорій).

Функціональне значення мовних явищ зумовило появу термінів (функція, фунціс пальний аспект, функціональна спрямованість, функціональний підхід), які в лінгводи дактиці ще належно не розкриті, хоч осмислення їх має принципове значення для ствс рення ефективної методики навчання мови і, зокрема, дієслівних категорій.

На основі аналізу лінгвістичної літератури з теми дослідження в дисертаційні роботі подано наукове тлумачення цих термінів.

Важливим компонентом функціонально спрямованого засвоєння морфологічнії категорій є встановлення іх функцій у процесі мовлення. У з'ясуванні цього питанн вчені спираються на специфічні особливості, місце і роль кожної категорії в систм мови та мовленні. В роботі висвітлюється проблема функцій (семантичних, ешітаксіг них, стилістичних) з урахуванням цільового призначення досліджуваних явші З'ясування функцій лексико-граматичних категорій дієслова здійснювалося на осної загальнотеоретичних положень про зв'язок мови й мовлення та особливості реалізац матеріалу, що засвоюється в практиці спілкування.

Функціональний аспект вивчення категорій дієслова передбачає виявлення їх пс тенційних можливостей у процесі комунікації. Дієслово, як відомо, це може існуват ізольовано від інших мовних явищ, тому осмислення його має грунтуватися на систеї закономірностей і правил використання граматичних засобів у взаємозв'язку з елемеї тами різних мовних рівнів, що беруть участь у вираженні змісту висловлювання. Сам ці особливості усвідомлення морфологічних явшц у функціональному аспекті враховд валися при створенні експериментальної методики.

Функціональний підхід до вивчення мови, незважаючи на його концептуальні термінологічні різновиди, дозволяє засвоювати граматичні форми і категорії в конкре: них функціях, з урахуванням їх значущості, взаємодії з іншими засобами, умовами кої тексту, іцо Дає Можливість учням hä відповідному етапі роботи і в процесі розв'язані

сонкретних завдань усвідомлювати сутність, призначення і норми використання морфологічних засобів у мовленні.

Останнім часом з'явилися дослідження, в яких лінгвісти прагнуть не лише систем-ю описати категорії дієслова ( Н.С. Авілова, О.О. Боровльов ), але й охарактеризувати і кремі з них у функціонально-синтаксичному (Г.О.Золотова, І.П. Слєсарєва), фуіпсціо-іально-стилістичному (М.Н. Кожина, O.A. Крилова) аспектах. І хоч питання функціо-іування дієслівних категорій знаходиться в полі зору вчеїшх, окремі сторони його не ¡найшли ще належного висвітлення в лінгвістичній літературі або є проблемними на-їіть у плані опису (семантика і критерії розмежування видових корелятів, розрізнення :пособів дієслів та ін.). Це ускладнює процес їх засвоєїшя. Урахування найбільш уста-іеного в науці погляду на природу, багатоплановість і функції досліджуваних мовних івищ лягло в основу експериментального навчання.

Провідним в обгрунтуванні можливостей усвідомлення учнями морфологічних за-:обів на функціональній основі став діяльнісний підхід до предмета й процесу навчан-м. У роботі ми спиралися на дослідження в галузі психології та психолінгвістики Л.В. Виготський, 0.0. Леонтьєв та ін.), у яких мовлення розглядається як діяльність з їластивими їй структурними частинами (фазами) - орієнтацією, плануванням, реаліза-гією і контролем. Це дало можливість побудувати модель навчальної діяльності, спрямованої на засвоєїшя школярами дієслівних категорій. Вона охоплювала чотири ізаємопов'язаних етапи: 1) підготовчий (усвідомлення практичним шляхом часу, виду, іерехідності-неперехідності, особи, способу дієслів); 2) конкретизація загального /ЯБЛЇМНЯ про дієслівні категорії через усвідомлення конкретних особливостей кожної з гих; 3) виявлення в мовленні виучуваних засобів мови і оволодіння нормами їх використання; 4) орієнтація в ситуації спілкування і самостійне вживання категорій дієсло->а у власних висловлюваннях. Уміння сприймати, відтворювати й застосовувати дослі-їжувані засоби мови, співвідносні з діями - структурними компонентами моделей іавчальної діяльності — ми формували в учнів під час експериментальної роботи.

Аналіз наукових робіт, присвячених з'ясуванню сутності, структури, змісту й умов )рганізашї навчальної діяльності, дав можливість установити чиїшики. що сприяють :фективному засвоєнню дієслівних категорій. До них належать: виховання інтересу до /свідомлюваного матеріалу; чітке формулювання навчального завдання як засобу акти-¡ізації пізнавальної діяльності школярів; використання мовленнєвої ситуації, спрямо-¡аної на вироблення в учнів потреби в комунікації, тощо.

З урахуванням цих факторів, а також вікових особливостей підлітків, процесів, що іумовлюють якісні зміни їх розумової діяльності (формування логічної пам'яті, вмінь іорівнювати, аналізувати, класифікувати), будувалася методика функціонально спря-юваного вивчення лексико-граматичних категорій дієслова.

На основі аналізу програм, підручників і методичної літератури з теми досліджен ня встановлено, що функціональному осмисленню морфологічних явищ у теорії і прак тіщі викладання мови тривалий час не приділялася належна увага. Чинні програми російської мови (5-11 класи) визначають необхідний для засвоєїшя мінімум матеріа лу, але недостатньо орієнтують на практичне усвідомлення його функціональних мож ливостей.

Підручник для 6 класу шкіл з російською мовою навчання (“Русский язык”), наці лений на реалізацію програмних вимог, не використовує належним чином можливос тей функціонального підходу до навчання складних за своєю природою категорій діє слова. Внаслідок цього учні, хоча й ознайомлюються з лінгвістичною сутністю окре мих граматичних категорій, не завжди усвідомлюють особливості й норми застосував ня їх у мовленні. '

Важливість засвоєння граматичних категорій як функціонуючих засобів мові завжди визначалася вченими (Ф.І. Буслаєв, Д.1. Тихомиров, пізніше - Л.1. Величкс Є.П. Голобородько, A.B. Дудников, В.Я. Мельничайко. Є.І. Нікітіна). Однак спеціальні ця проблема не досліджувалася, а розглядалися окремі її аспекти (функціонально стилістичний, функціонально-комунікативний).

Недостатня методична висвітленість досліджуваної проблеми негативно позначи лася на роботі вчителів-словесників, переважна частина яких (про що свідчить анкета опитування, спостереження за їх діяльністю) ще належно не усвідомила значущосі функціонально спрямованого вивчення морфологічних явищ як важливого чинник мовлеїшєвого й інтелектуального розвитку дітей. Це вплинуло на те, що в іірактш) школи не створювалися умови для усвідомлення учнями функцій дієслівних категорій оволодіння нормами доцільного використання їх у різних комунікативних ситуаціях.

З метою виявлення рівня вмінь шести- і семикласників сприймати, відтворюваті й застосовувати в мовленні лексико-граматичні категорії дієслова був проведений кон статуючий експеримент, у якому взяли участь 592 інформанти семи шкіл трьох облас тей України. У ході його проведення необхідно було: 1) шляхом виконання учнямі груп спеціально розроблених контрольних завдань з'ясувати, чи усвідомлюють воні функціональне призначення дієслівних категорій, 2) виявити вміння розпізнавати ці за соби мови й використовувати їх у власному мовленні (у процесі складання твору).

Результати аналізу контрольних завдань, одержані по завершенню констатуючогі експерименту, засвідчили, що більшість шестикласників (на базі знань, сформованих; початковій школі) і семикласників (після вивчення матеріалу в 6 класі) не усвідомлю ють багатоаспектних функціональних можливостей лексико-граматичних категоріі дієслова, а тому переважно не розрізняють їх серед інших мовних явищ. Так, лини

11,3 % шестикласників і 27 % семикласників визначили в тексті категорії часу, особи і частково з'ясували їх функціональні можливості. Учні відчувають труднощі у вибор

еобхідних форм дієслова для побудови власних висловлювань, доборі синонімів, оречному застосуванні цих мовних засобів у різних ситуаціях спілкування. Матеріали констатуючого зрізу показали, що школярі не обізнані з екстоутворюючими властивостями категорій дієслова (конструктивно-редикативний центр висловлювання, спосіб поєднання частин речень, тексту ощо) і нормами їх використання, що також негативно впливає на рівень ювленнєвого розвитку дітей. Одержані результати констатуючого експерименту ¡ідтвердили необхідність створення методики, спрямованої на удосконалення іроцесу засвоєння лексико-граматичних категорій дієслова з загальноосвітній іколі.

У другому розділі - "Експериментальне вивчення дієслівних категорій” -«значено вихідні позиції роботи над досліджуваними фактами мови, мету, авдання, етапи, принципи, методи, прийоми навчання, розроблено програму кспериментального навчання й описано його організацію, хід та результати.

Вихідними для експериментальної методики стали такі положення:

В робота над дієслівними категоріями грунтується на функціональному підході (в його основних аспектах) до фактів мови, загальнодидактичних і методичних принципах з урахуванням вікових особливостей дітей;

Я навчання дієслівних категорій у функціональному аспекті на уроках російської мови передбачає формування вмінь сприймати в процесі спілкування і застосовувати морфологічні засоби у власному мовленні; осмислення правил (норм) уживання іасвоюваних явищ переважно на текстовій основі.

Взаємозв'язок між знаннями (граматичними та інших рівнів мови) й уміннями икористовувати усвідомлений матеріал у практиці спілкування - важлива іередумова ефективного вивчення дієслівних категорій на функціональній основі.

У формуючому експерименті розв'язувалися такі завдання:

Я визначалися критерії, з'ясовувалися принципи, які сприяють реалізації функціонального підходу до вивчення дієслівних категорій;

Я розроблялася система вправ, що забезпечує (в практичному плані) осмислення учнями функцій кожної категорії й оволодіння нормами доцільного використання їх у мовленні.

При створенні методики експериментального навчання ми керува-ися, крім загальнодидактичних (науковість, системність, послідовність, відомість навчання та ін.), і методичними принципами, зокрема такими, як заємозв'язок навчання теорії мови з функціонуванням її явищ у мовленні Г.К.Донська), інтеграція різнорівневих мовних засобів (М.С.Рождест-енський), вивчення морфології на синтаксичній основі (В.П.Озерська), озвиток чуття мови (Л.П.Федоренко), міжпредметний зв'язок у навчанні країнської і російської мов (О.М.Біляєв, Н.А.Лашківська). На основі цих

принципів було розроблено методику, яка забезпечила практичне осмислення учням фактів мови в єдності значення, форми і функцій.

Реалізація мети і завдань експериментального навчання за визначеними дидактіг ними основами зумовили відбір відповідних методів роботи. Основним критерієм і установлення стали особливості функціонування кожної дієслівної категорії в мовлеї ні. Саме такий підхід (функціональний) до визначення найбільш доцільних засобів о] ганізації навчальної діяльності дав можливість застосовувати методи і прийоми, ш сприяли розумінню й осмисленню специфічних властивостей і комунікативної знач; щості усвідомлюваних морфологічних явищ.

Керуючись теоретичними положеннями дидактів (І.Я. Лернер, В.О. Онищук і ін.), а також практичними рекомендаціями методистів (М.Т. Баранов, A.B. Дудникої М.Р. Львов, Г.П. Циганенко), в процесі дослідження активно використовували спості реження над функціями лінгвістичного знака в системі мови і мовлення, аналітіш синтетичний метод, лінгвістичний експеримент, конструювання тощо. При цьому кс жен з них ми розглядали з позицій тих пізнавальних операцій, що стимулюють розум< ву й мовленнєву діяльність школярів. Система вправ, яка забезпечила застосуванв найбільш ефективних методів, стала основним засобом виконання всіх завдань експі риментального навчання. Оскільки робота над дієслівними категоріями становить сі бою діяльність, спрямовану на формування навчально-пізнавальних, нормативних комунікативних умінь, у дисертації аналізуються типології вправ, що враховують і особливості.

У створеній нами методиці особливе місце зайняли класифікації впра

H.A. Іпполітової, А.Ю. Купалової. Т.О. Ладиженськоі, В.Я. Мельничайка. що зорієнтс вані на аспектний розвиток мовлення учнів. Такі їх види, як мовні (первинні), передме влеїшєві і мовленнєві, важливі на всіх стадіях експериментального навчання.

Специфічною рисою вправ, що використовувалися в експериментальній методиц є їх інтегрований характер, обумовлений функціональною спрямованістю засвоєнії дієслівних категорій.

Відбір вправ для експериментальної методики здійснювався за такими критері; ми: 1) мета і завдання, 2) домінуючий спосіб діяльності школярів, 3) характер іі теґрації знань і вмінь учнів у процесі виконання вправ (на рівні мови і мовлення).

Робота над дієслівними категоріями в 6 класі шкіл з російською мовою навчанн здійснювалася в процесі реалізації первинних (мовних) вправ (лексико-граматігчні, пс рівняльішй і опозиційний аналізи, синтаксична хвилинка), що застосовувалися дл формування навчально-пізнавальних умінь; передмовленнєвих (аналітико-синтетичн: граматико-стилістичні, трансформаційні, конструктивні, роздум за зразком, лінгвістич ний експеримент), з допомогою яких учні оволодівали нормами вживання морфологіч них категорій; мовленнєвих вправ (твір-мініатюра, творчі вправи, комплексний аналі

:ксту, самостійне складання висловлювань- переказів, творів), спрямованих на іроблення в дітей умінь доцільно використовувати в мовленні засвоєний атеріал. Ця система вправ склала основу створеної експериментальної методики, ііст якої викладено в “Програмі експериментального навчання” і детально зисано в другому розділі.

Реалізувалося експериментальне навчання з 1994 по 1996 рр. в шостих класах кіл, де проводився констатуючий зріз. Ним охоплено 484 учні.

Функціонально спрямоване вивчення дієслівних категорій розглядалося нами ( невід'ємна частина процесу засвоєння шкільного курсу російської мови, ідйсшовалося воно в два етапи - пропедевтичний (актуалізація і поглиблення юрних знань, набутих у початковій школі) й основний (етап функціонально ірямованого вивчення лексико-граматичних категорій), який охоплював три гадії дій: 1) формування поняття (практичним шляхом) про сутність і

ризначення дієслівних категорій (виду, часу, перехідності-неперехідності, особи, юсобу), вироблення вмінь розпізнавати і правильно відтворювати їх у мовленні;

і ознайомлення з семантико-виражальними, синтаксичними і стилістичними ожливостями виучуваних мовних явищ: формування в учнів уміння з'ясовувати іачення й функції категорій у текстах різних типів і стилів мовлення;

мовленнєва діяльність з використанням засвоєних засобів мови в самостійно ;ладених висловлюваннях.

На кожній стадії формуючого експерименту (залежно від його мети, завдань і іісту) розкривалося значення дієслівних категорій у конкретних комунікативних ітуаціях, тобто здійснювався функціональний підхід до їх вивчення.

Робота над досліджуваними мовними явищами проводилася не лише на :пектних уроках, а й на уроках розвитку зв'язного мовлення, передбачених зограмою з російської мови. Для навчального переказу, творів малого іініатгори) і великого розмірів використовувалися тексти-зразки різних типів, анрів і стилів, що давало можливість визначати й комплексно аналізувати )нструктивні, текстоутворюючі (спосіб зв’язку частин висловлювань), семантичні емоційно-виражальні функції дієслівних категорій, знайомити з нормами їх ¡стосування і під час виконання завдань продуктивного характеру (складання ісловлювань на лінгвістичну тему, розв'язання ситуативних мовних і звленнєвих задач та ін.) доречно вживати ці засоби.

У процесі формуючого навчання ми не змінювали планування уроків розподілу годин, відведених програмою на засвоєння дієслівних категорій, ги встановлення ефективності експериментальної роботи не проводили іеціальних уроків. Після опрацювання кожної категорії (під час узагальнення систематизації вивченого матеріалу, повторення, перевірки п обліку якості іань учнів) виконувалися спеціально розроблені контрольні завдання.

оцінці результативності пропонованої методики керувалися рівнем юрмованості вмінь сприймати дієслівні категорії, визначати їх функції в текс-

ті. відтворювати ці засоби і згідно з нормами застосовувати в самостійн складених висловлюваннях.

Оскільки контрольні завдання виконувала різна кількість шестикласник (в експериментальних класах - 248, в контрольних - 236 учнів), нами встановлі валися не кількісні співвідношення відповідей, а їх процентні еквівалент Одержані в ході формуючого експерименту показники порівнювалися з результ тами констатуючого зрізу.

Контрольні завдання виконувалися по завершенню кожного етапу навчанн Мета першого завдання полягала в з'ясуванні того, чи усвідомлюють школя (після проведеного етапу навчання) роль дієслова не лише як виразника дії, а текстоутворюючого засобу з різним функціональним спрямуванням. 36 % учи експериментальних класів успішно справилися з роботою (у контрольних-20,1 °/ Це свідчить, що функціональний підхід до засвоєння мовних явищ дає можливіс глибше усвідомлювати їх значення.

Для встановлення ефективності методики на етапі функціонально спрямов ного вивчення дієслівних категорій пропонувалася серія завдань, пов'язаних реалізацією репродуктивної і продуктивної діяльності учнів - сприйма засвоєний матеріал і визначати його функції в тексті (а також смисло експресивно-виражальні відтінки), відтворювати за зразком та застосовувати ситуативних висловлюваннях на задану тему.

У процесі аналізу відповідей на поставлені запитання був встановлен рівень умінь шестикласників помічати видові відмінності дієслів (в експер ментальних класах - 37 % учнів, у контрольних - 20.1 %), значення перехіднос неперехідності дієслів у тексті (в експериментальних класах - 34 % учнів, контрольних - 19 % учнів); здійснювати синонімічну заміну форм часу (в експег ментальних класах - 33,4 %, у контрольних - 15,3 %); визначати конструктив роль і семантичні відтінки категорії особи (в експериментальних класах - 51,3 31 %; в контрольних - 24 % і 16 % учнів), способу (в експериментальних ісласа; 33,8 %, в контрольних - 13,4 %) та ін. У дисертації подано статистичний (у фо[ таблиць) і текстовий аналізи результатів експериментального навчання.

Для з'ясування рівня сформованості вміння шестикласників застосовува дієслівні категорії було проведено роботу над твором "Мій улюблений деш році”. Опорні слова, конструкції школярам не пропонувалися.

Аналіз зрізових робіт засвідчив, що домінуючим способом викладу думої творах була розповідь з елементами роздуму. На основі відповідних критер (належне розкриття теми, ідеї твору, змістове і стилістичне оформлення текс доцільне вживання у висловлюваннях лексико-граматичних категорій дієсло встановлено, що результати експериментальних робіт вищі, ніж контрольних.

За наслідками аналізу контрольних завдань і творів виявлялися основні рівні (високий, достатній, середній і низький) сформованості в шестикласників умінь застосовувати в мовленні дієслівні категорії. Такі рівні встановлювалися і за результатами констатуючого зрізу.

Високий рівень визначався тим, як учні усвідомили функції і норми використання засвоєного матеріалу у висловлюваннях відповідних стилів, умінням творчо розв’язувати лінгвістичні і мовленнєві завдання в різних умовах комунікації.

Достатній рівень характеризувався умінням школярів виконувати більшість контрольних завдань. Середній рівень було встановлено на основі вмінь школярів сприймати, відтворювати дієслівні категорії (за пропонованим текстом) і виконувати частину мовленнєвих завдань (здебільшого репродуктивного типу). Низький рівень з'ясовувався на основі вміння учнів виконувати лише одне-два завдання рецептивного або репродуктивного характеру.

Таблиця

Рівні засвоєння учнями лексико-граматичних категорій дієслова

Класи Зрізи Рівні засвоєння дієслівних категорій (в %)

високий достатній середній низький

Експери - до навчання _ 17,7 55 27,3

ментальні після навчання 18 36,6 36 9.4

Контрольні до навчання - 17.2 54.8 28

після навчання 4,5 23,5 49,7 22,3

Як засвідчує таблиця, в процесі проведення констатуючого зрізу учнів з високим рівнем засвоєння дієслівних категорії) не виявлено ні в експериментальних, ні в контрольних класах. Після формуючого експерименту 18 . учнів експериментальних класів досяглії високого рівня (в контрольних

класах -4,5 %) і 36, 6 % - достатнього рівня (у контрольних класах - 23.5 '!<> учнів). Суттєва різниця встановлена в середньому рівні, для якого характерне вміння шестикласників виконувати лише окремі завдання репродуктивного типу (в експериментальних класах -36 %, в контрольних - 49,7 % учнів). Значно більше було шестикласників з низьким рівнем оволодіння дієслівними категоріями в контрольних класах - 22,3 % (в експериментальних - 9,4 %).

Експериментальна робота, здійснювана в два етапи (пропедевтичний і функціонально спрямованого вивчення дієслівних категорій) охоплювала багато питань і було

б помилкою вважати одержані результати за всіма критеріями високими. Важливо. її в головному - вмінні доцільно вживати дієслівні категорії у власному мовленні показники ефективності експериментального навчання вшці, ніж контрольного.

На основі результатів дослідження сформульовано такі загальні висновки:

1. Тенденція дослідження мови на функціональній основі дозволяє по-новому г дійти до вивчення лексико-граматичних категорій дієслова - усвідомлювати їх позицій призначення і ролі в мовленні.

2. Аналіз програм, підручників з російської мови, методичної літератури, вивче ня досвіду роботи вчителів, результати констатуючого експерименту засвідч ли. що учні середніх класів ще недостатньо оволодівають умінням доцільно в користовувати в процесі спілкуваїшя комунікативно значущі дієслівні категор

3. Реалізація функціонального підходу (в його основних виявах) дає можливіс аспектно і на відповідних етапах навчання успішно формувати в дітей уміш сприймати, відтворювати й застосовувати лексико-граматичні категорії дієсл ва в мовленні.

4. Вивчення дієслівних категорій буде результативним, якщо враховуються осо ливості розумового й мовлешієвого розвитку учнів, лінгвістична природа й іі теґровании зв'язок засвоюваного матеріалу з іншими засобами мови, характ навчальної роботи, що спирається на теорію мовленнєвої діяльності (її фазі тощо.

5. Оволодіїшю дієслівними категоріями сприяє вироблення в школярів навчальн пізнавальних, нормативних і комунікативних умінь, що здійснюється з допом гою системи вправ (мовних, передмовленнєвих і мовленнєвих), побудованих текстовій основі.

6. Розроблену методику можна вважати ефективною, оскільки вона забезпечує £ тивне засвоєння школярами дієслівних категорій (в експериментальних клас показники зрізових робіт на 15-18 % .¡иіш, ніж у контрольних) і цим спри удосконаленню граматичної будови їх мовлення.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях:

1. Шляхи і засоби розвиваючого навчання на уроках мови в 5 класі //Шляхи і: соби підготовки вчителя української мови і літератури на сучасному етапі: N теріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Херсон, 195

- С. 55-56; 0,1 др. арк.

2. Проблема взаємодії у навчанні фразеології на уроках української і російсьі мов та шляхи і засоби її розв'язання //Взаємодія української і російської мов території України й актуальні проблеми їх дослідження й викладання. Матер

ли перших Ганичівських читань російською мовою. - Т.2. — Полтава, 1993.

- С. 40-42; 0.2 др. арк.

3. Теоретичні основи функціонального підходу до використання дієслівних категорій у процесі розвитку мовлення школярів //Матеріали науково-практичної конференції “Шляхи реалізації Закону про мови в південно-східному регіоні України”. - Херсон, 1994. - С. 129-131; 02 др. арк.

4. Функціональний підхід - центральне поняття у вивченні морфологічних категорій //Матеріали і методичні рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції. Гуманітарна освіта і проблеми виховання молоді. - Херсон, 1995.

- Вип. 1.-С. 101-102; 0,1 др. арк.

5. Лінгвістичні основи розвитку зв'язного мовлення школярів //Праці молодих учених. Міжнародне наукове видання. - Київ-Санкт-Петербург-Херсон. - Т. 1.

- 1995. - С. 41-47; 0,7 др.арк.

6. Функціональна спрямованість вивчення дієслівних категорій на основі поетичних текстів //Поетика художнього тексту: Всеукраїнська науково-теоретична конференція. Матеріали доповідей і повідомлень. - Київ-Херсон, 1996. -С. 279-281; 0.2 др. арк.

7. Основні напрями роботи з розвитку зв'язного мовлення в школах різних типів //Актуальні проблеми розбудови національної освіти; Збірник науково-методичних праць. - Ч. 1. - Київ-Херсон, 1997. - С. 161-163 (у співавт.); 0,2 др. арк.

8. Проблема типології вправ при функціонально спрямованому вивченні морфологічних категорій //Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних праць. - Ч. 2. - Київ-Херсон, 1997. - С. 146-150; 0.4 др. арк.

9. Функціональне вивчешія дієслівних категорій як лінгводидактична проблема //Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних ¡граць. - Ч. 3. -- Київ-Херсон. J997 - С. 133-136; 0.3 др. арк.

¡0. Вивчення категорій дієслова як функціонуючих одиниць (з практики, Ь клас) (рос. мовою) //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. -1997. - № 5-6. - С.45-47; 0,2 др. арк.

Паламарчук О.С. Функціональна спрямованість вивчення дієслівних категорій у ігальноосвітній школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спе-іальгастю 13.00.02 -Теорія та методика навчання (російська мова). - Південноукраїн->кий державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Одеса, 1997.

У дисертації теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методш функціонально спрямованого вивчення в 6 класі дієслівних категорій, що сприяє уд< сконаленню граматичної будови мовлення учнів.

Проведене дослідження засвідчило ефективність і доцільність розробленої сист ми вправ, побудованої на функціональному підході до засвоєння морфологічних зас< бів мови.

Ключові слова: лексико-граматичні категорії дієслова, функціональний підхі, мовленнєва діяльність, мовленнєва ситуація.

Паламарчук Е.С. Функциональная направленность изучения глагольных катеп рий в общеобразовательной школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по сп циальности 13.00.02 - теория и методика обучения (русский язык). - Южноукраинскі государственный педагогический университет им. К. Д. Ушинского, Одесса, 1997.

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена методш функционально направленного изучения в 6 классе глагольных категорий, способе’ вуюшая совершенствованию грамматического строя речи учащихся.

Проведенное исследование показало эффективность и целесообразность разрабі тайной системы упражнений, построенной на функциональном подходе к усвоени морфологических средств языка.

Ключевые слова: лексико-грамматические категории глагола, функциональны подход, речевая деятельность, речевая ситуация.

Palamarchuk E.S. The functional direction of verbal categories' studed in the secondai school. Dissertation for the scientific degree of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.02 Theory and Methodology of Education (the Russian Lenguage). - The South Ukrainian Sta Pedagogical University named after K.D. Ushynski. Odessa, 1997.

The methodics of functionally directed studying of verbal categories in the 6 th form < the secondary school is theoretically grounded and experimentally checked up in the dissert; tion. It promotes the perfection of the pupils' well-shaped grammar speech.

The carried out investigation showed the efficiency and necessity of the worked oi system of exercises, built up on the functional approach to mastering of the morphologie; means of the language. •

Key words: categories of the verb, functional approach, speech activity.