автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Индивидуализация обучения аудированию учащихся младших классов школ с углубленным изучением иностранных языков (английский язык)

Автореферат диссертации по теме "Индивидуализация обучения аудированию учащихся младших классов школ с углубленным изучением иностранных языков (английский язык)"

КИЇВСЬКИМ ДЕРЖАВНИМ ЛІНГВІСТИЧНИИ УНІВЕРСИТЕТ ¡V

л1?

^ ЖЕРЕНКО Наталя Євгеніївна

УДК 372.65

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЯ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ НІШІ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ІНОЗЕМНИХ МОВ

(англійська мова)

Спеціальність 13.00.02 — теорія та методика навчання: германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київськог державного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки Україні

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор НІКОЛАЄВА Софія Юріївна,

Київський державний лінгвістичний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опонентп: доктор педагогічних наук, професор ПЛАХОТНИК Василь Макарович,

Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, доцент САЄНКО Наталія Ссменівна.

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут’', доцент кафедри іноземних мов № 2

Провідна установа Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра перекладу та англійської мови,

Міністерство освіти і науки У країни, м. Харків

Захист відбудеться “ А ” 2000 р. о -ІЗ. 00, годині н;

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському державном; лінгвістичному’ університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету, 03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

Автореферат розісланий “ ^ ” С&ЮТШ-Рі/ 2000 р.

Вчений секретар /Г" Бігич О.Б.

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Демократичні зміни, що сталися у суспільному житті країни, мали значний .плив і на сферу освіти, зокрема на реалізацію одного з провідних принципів учасного процесу навчання — ідеї гуманізації, націленої на всебічний розвиток ісобистості учня засобами певного навчального предмету.

У процесі навчання іноземної мови вказаний напрямок реалізується в ме-ках концепції комплексної індивідуалізації (С.Ю.Ніколаєва), якою передбачено ісебічне врахування та цілеспрямований розвиток значущих для успішного ово-юдіння іншомовним мовленням індивідуально-психологічних особливостей уч-іів. За умов індивідуалізованого навчання не тільки усуваються окремі недоліки а відставання в рівні підготовки учнів, але й підвищується рівень навченості ноземної мови в цілому.

Цьому сприяють цілеспрямовані дії на стимулювання відповідних мотивів іавчання. безперервний розвиток пізнавальних процесів та постійне вдоскона-іення мовленнєвих навичок і вмінь, що набуваються і згодом організуються в ндивідуальний стиль оволодіння іншомовним мовленням. Таке управління ін-щвідуальною навчальною діяльністю учнів, спрямоване на оволодіння іншомо-shijm мовленням, здійснюється за допомогою певних видів індивідуалізації (мо-ивуючої, регулюючої, розвиваючої та формуючої) та адекватних способів і за-юбів організації навчального процесу.

Завдяки існуванню розроблених основ процесу індивідуалізованого нав-іання у сучасній методиці викладання іноземних мов проведено досить велику сількість науково-методичних досліджень з питань індивідуалізації навчання жремпх аспектів іншомовної мовленнєвої діяльності, як правило, тих, що набу-ш першочергового значення на певному ступені навчання.

Слід зауважити, що у значній частині виконаних робіт досліджуються мож-гивості індивідуалізації навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах М.А.Акопова. Н.В.Баграмова, І.В.Коломієць. Т.П.Лісійчук, Т.А.Некрасова. Г.Ю.Ніколаєва, Л.Ю.Образцова. О. П. Петра щук. Н.Д.Соловйова, М.М.Сосяк). Іевні рекомендації щодо окремих питань з організації індивідуалізованого на-ічання представлено зарубіжними авторами (H.B.Altman, R.Arends. D.Nunan. ySheerin. A.Strauss. G.Stmrtridge. H.Reinerl).

Висвітленшо технології індивідуалізації шкільного курсу навчання інозсм-гої мови присвячено роботи багатьох вітчизняних учених (Н.А.Бунакова. З.М.Жуковський. В.П.Кузовлєв, М.В.Ляховицький, О.Б.Метьолкіна, Г.Ю.Ніколаєва. Н.В.Самсікова, Я.В.Смирнова). Різноманітні форми реалізації ндивідуального підходу до учнів різних вікових категорій описано також зару-

біленими дослідниками (D.Carver. L.Dickinson, P.Linder, H.Meissner. B.Seter. E.Tarone. N.Tumpovsky. G.Yule).

Проте, значна кількість наукових праць щодо здійснення індивідуалізованого навчання не вирішує що проблему повністю, залишаючи практично не дослідженими та не розробленими, а отже, і не реалізованими можливості індивідуалізації процесу оволодіння іншомовним мовленням молодшими школярами Теоретична нерозробленість цієї проблеми, а також потреба в науково-обгрунтованих методиках індивідуалізованого навчання у початковій школі зумовлюють актуальність нашого дослідження, присвяченого індивідуалізації навчання аудіювання учнів молодших класів.

Обраний напрямок дослідження знаходиться в межах науково-дослідно: роботи, що ведеться колективом кафедри методики викладання іноземних мої Київського державного лінгвістичного університету з проблеми “Методичні основи гуманізації навчання іноземних мов” (протокол № б від 29.01.1996 року).

Для наукового вирішення проблеми індивідуалізованого навчання аудіювання молодших школярів існує достатня теоретична база. Всебічно дослідженою є психологічна природа аудіювання (Н.І.Гез, М.І.Жинкін. І.О.Зимня Л.Ю.Куліш, A.Anderson, T.Lynch, W.M.Rivers, S.Rixon, P.Sewell, M.Undenvood P.Ur); викладено психологічні особливості молодшого шильного віку, що обумовлюють специфіку початкового ступеня навчання (Ш.О.Амонашвілі П.П.Блонський. Л.І.Божович, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Г.О.Люблинська В.С.Мухіна, Д.Б.Ельконін, G.Bahls. O.Dunn, R.Ellis, N.Hawkes, D.R.Hutchcroft) досліджено індивідуально-психологічні відмінності у функціонуванні пізнавальних процесів, що безпосередньо впливають на рівень індивідуальної навче-ності аудіювання (Л.М.Бутівщенко. Е.А.Голубєва, Н.ІІ.Дієва, М.Ф.Добринін М.Г. Каспарова. А.О.Кирсанов, Л.М. Кузьмі них. О.М. Леонтьев. Л.О.Осколкова В.Ф.Сибірякова, О.М.Соколов, A.Anderson. W.Apelt, K.C.Diller, D.Keinpler T.Lynch. D.Nunan. S.Slieerin, P.Skehan, C.C.Tillmorc, W.Wang); детально розроблено технологію навчання аудіювання з урахуванням об’єктивних труднощії процесу слухового сприйняття іншомовного мовлення та обґрунтуванням висунутих вимог щодо підбору аудіомагеріалів, структури навчального процесу : оволодіння аудіюванням та ефективних способів і засобів його реалізації (С.В.Гапонова, Н.І.Гез, Н.В.Єлухіна, С.Л.Захарова, Г.В.Рогова, Н.К.Склярснко A.Anderson, G.Brown, S.Deller, A.Doff, M.Gcddes, T.Lynch, M.Undenvood, P.Ur).

Окремими авторами розкрито специфіку навчання аудіювання на молодшому ступені (В.Г.Барковська. Т.В.Лотарева, Г.В.Рогова. O.Dunn, N.Hawkes J.Stokes).

Як підгрунтя (теоретичне і практичне) своєї роботи ми розглядаємо дисертацію О.Б.Метьолкіної, предмет дослідження якої знаходиться найближче де

з

ашого. Вивчення автором проблеми організації індивідуалізованого навчання удіювання першокласників та успішна апробація створеної моделі навчання ¡ідготували основу для подальшого розвитку теми в межах чергового ступеня іавчання. Разом з тим, наступність цієї роботи передбачає низку принципових ідмінностей, зумовлених віковою специфікою молодших школярів і вимогами грограми відносно І етапу (2-4 класи) навчання.

Об’єктом дослідження є процес навчання іншомовного аудіювання учнів юлодших класів шкіл з поглибленим вивченням англійської мови.

Предмет дослідження — реалізація комплексної індивідуалізації (регулю-очо-мотивуючий, ро'івиваючо-мотішуючий та формуючо-мотивуючий види) іавчання англомовного аудіювання молодших школярів.

Гіпотеза дослідження — умовою ефективного та раціонального здійснення ндивідуалізованого навчання аудіювання є комплексна індивідуалізація проце-у поетапного формування аудитивних навичок і вмінь в учнів молодших класів іри посиленні вагомості розвивагочо-мотігоуючого вид)' індивідуалізації.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні, практичній роз-юбці іі апробації методики індивідуалізованого навчання аудіювання у почат-:овій школі.

Для досягнення поставленої мети та підтвердження висунутої гіпотези не-ібхідно вирішити такі завдання:

1) визначити психологічні та методичні передумови реалізації жди в іду а-йзованого навчання аудіювання учнів молодших класів;

2) дослідити специфіку початкового ступеня навчання іншомовного аудію-¡ання. зумовлену віковими психологічними особливостями молодших школярів;

3) уточнити об’єкти діагностики під час вивчення рівня індивідуальної на-ічєиості аудіювання:

4) описати методики діагностики рівнів сформованості факторів навченості іудіювання;

5) обгрунтувати доцільність всебічної індивідуалізації процесу поетапного •володіння учнями аудитивними навичками та вміннями;

6) визначити найефективніші засоби здійснення кожного виду індивідуа-іізації навчання аудіювання в початковій школі;

7) розробити модель навчального процесу для здійснення комплексної інди-іідуалізації навчання аудіювання в межах традиційної системи навчання;

8) експериментально перевірити ефективність розробленої методики інди-іідуалізованого навчання аудіювання молодших школярів.

У процесі вирішення поставлених завдань були використані такі методи юслідження:

- вивчення та аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження;

- спостереження за процесом навчання аудіювання у початковій школі з поглибленим вивченням іноземної мови;

- анкетування та тестування другокласників для з’ясування вихідного та підсумкового рівнів індивідуальної навченості аудіювання;

- розвідувальний експеримент для вироблення оптимальної технології індивідуалізації навчання аудіювання, включаючи модифікацію методик діагностики відповідно до вікової специфіки учнів, а також апробацію рекомендованих засобів індивідуалізованого навчання з метою перевірки їхньої доцільності й ефективності;

- експериментальне навчання аудіювання за умов комплексної індивідуалізації та статистичний аналіз одержаних результатів.

Наукова новизна роботи визначається предметом дослідження і полягає в індивідуалізації процесу поетапного формування аудитивних навичок і вмінь в учнів молодших класів з урахуванням усього комплексу факторів їхньої індивідуальної навченості аудіювання.

Суть дослідження складає подальший розвиток концепції комплексної індивідуалізації навчання іноземних мов, зокрема з проблеми індивідуалізованого навчання аудіювання у початковій школі. У дисертації вперше грунтовно досліджено теоретичні основи індивідуалізації навчання аудіювання молодших школярів, визначено вікові й індивідуально-типологічні фактори успішності оволодіння ними аудитивними навичками та вміннями, описано способи та засоби реалізації кожного виду індивідуалізації стосовно ступеня навчання.

Практичне значення дослідження полягає у: 1) створенні моделі навчального процесу за умов індивідуалізованого навчання аудіювання молодших школярів; 2) наведеіші модифікованих згідно з віковими особливостями учнів методик діагностики рівня їхньої навченості аудіювання; 3) розробці комплексу завдань і пам’яток для індивідуалізованого оволодіння аудитивними навичками та вміннями; 4) підготовці методичних рекомендацій щодо організації та проведення індивідуалізації навчання аудіювання учнів молодших класів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення цього дослідженні повідомлялись та обговорювались на першій конференції української філії міжнародної асоціації викладачів англійської мови “English in an Open Society” (Київський державний педагогічний інститут іноземних мов, 1994), на міжнароднії конференції “Мова, освіта та нові інформаційні технології” (Київський державний лінгвістичний університет, 1995). Про результати роботи повідомлялося н; щорічних науково-практичних конференціях у Київському державному лінгвіс-

ичному університеті (1995) та Херсонському державному педагогічному уні-ерситеті (1996, 1997. 1998, 1999, 2000).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 6 статтях і 2 тезах.

Структура дисертації. Зміст здійсненого методичного дослідження знай-іов відображення в структурі дисертації, яка складається зі вступу, трьох розді-ів. висновків, списків використаних літературних джерел й умовних скорочень а додатків. Повний обсяг дисертації — 161 сторінка. Обсяг списку літературах джерел — 20 сторінок (174 найменування російською та українською мова-іи і 71 — англійською, німецькою та французькою мовами), обсяг додатків — 7 сторінок. Робота містить 19 таблиць і 8 схем, розміщених у тексті дисертації З сторінки) та у додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вігрішення проблеми індивідуалізованого навчання аудіювання учнів мо-одших класів здійснюється на основі комплексу наукових підходів, а саме:

1) особистісно-діяльнісного підходу до процесу навчання іноземної мовн

О.Зимньої (1991):

2) теорії поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна (1963):

3) концепції комплексної індивідуалізації навчання іншомовного мовлення '.Ю.Ніколаєвої (1987).

Особистісно-діяльнісний підхід обрано за принципову основу навчання удіювання. оскільки обидва його компоненти (особистіший та діяльнісний) ак-уалізують як суб’єктивну, так і об’єктивну сторони навчального процесу, що адає можливість паралельного й узгодженого впливу на них.

Поетапна система роботи, під час якої послідовно акцентуються певні ін-ивідуально-психологічні особливості учнів, забезпечує їх своєчасне врахуван-я, корекцію та розвиток.

Теорія комплексної індивідуалізації виступає джерелом прийомів і засобів еалізації індивідуалізованого навчання аудіювання молодших школярів.

Таким чішом. у межах означеного комплексу підходів розроблювана тех-ологія навчання може бути охарактеризована як індивідуалізоване навчання удіювання на поетапній основі в умовах особистісно-діяльнісного підходу.

Перший розділ дисертації висвітлює теоретичні основи проведеного до-аіджсішя і складається з двох підрозділів.

У першому — наведено психологічні передумови індивідуалізації навчання удіювання учнів молодших класів, описано загальні вікові особливості молод-іих школярів у конгсксті їхнього впливу на успішність аудіювашія, а також казано на можливі індивідуально-типологічні варіанти їхнього прояву. Резуль-

б

тати аналізу наукової літератури з цих питань викладено у формі зіставлення вікових можливостей у сфері аудитивних здібностей першокласників та учнів молодших класів і на цій основі визначено раціональну наступність та специфіку навчання іншомовного аудіювання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

На підставі узагальнення наукових даних було виділено специфічні вікові фактори, що спричинюють важливі цілісні зміни в особистості молодшого школяра. Ними є: 1) зміна провідного виду діяльності (гра поступається навчальній діяльності); 2) криза психічного розвитку та виникнення ряду психологічних новоутворень (довільності, внутрішнього планування та рефлексії); 3) загальна сензитивність дітей до навчання.

Зважаючи на вищевикладене. особливого значення, на нашу думку, набуває категорія навчепоеші як показник успішності в процесі навчання. Враховуючи можливість спостереження за просуванням учнів в оволодінні різними видами мовленнєвої діяльності, нами було запроваджено, стосовно предмету дослідження, категорію навченості аудіювання. Вважаємо, що в умовах індивідуалізованого навчання доцільним є також поняття про індивідуальну навченість аудіювання, що є центральним у роботі. Індивідуалізація навчання аудіювання здійснюється саме з урахуванням рівнів індивідуальної навченості цього виду мовленнєвої діяльності та виділених на їх основі типологічних підгруп учнів.

Вивчення рівня індивідуальної навченості аудіювання учнів передбачає дослідження рівнів сформованості комплексу факторів: мотиваційного фактору. що свідчить про зацікавленість учнів в оволодінні аудіюванням; інтелектуального фактору. яким зумовлено рівень функціонування механізмів аудіювання; діяльнісного фактору, що відображає якість сформованих аудитивних навичок і вмінь.

Крім того, залежно від нервово-фізіологічних характеристик аудитивнт здібностей, а також з урахуванням відомих у методиці двох основних психологічних типів оволодіння іноземною мовою — когнітивно-лінгвістичного і комунікативно-мовленнєвого* (М.С.Малешина), ми розрізнюємо відповідні типі аудитивної діяльності учнів. Психічні функції, що знаходяться у прямій залежності від властивостей нервової системи, у свою чергу зумовлюють певний характер дії механізмів аудіювання. Опосередковані особливостями психіки різняться також і мотиваційна і діяльнісна характеристики названих типів аудіювання. Врахування досліджених індивідуально-типологічних особливостей учнів дає розумніші природних відмінностей у виявленні їхніх аудитивних здібностей і способів аудіювання і на цій підставі допомагає обрати оптимальні режи-

Умовно: некомупікативпий та комунікативний типи.

ш підготовки та здійснення аудіювання для учнів різних типів.

У друго\і}г підрозділі розглядаються методичні аспекти індивідуалізації іавчання аудіювання молодших школярів: проаналізовано традиційну' модель іавчання аудіювання на предмет її можливого поєднання з процесом індивідуа-ізації. здійснено аналіз аудіокурсів чинних навчально-методичних комплексів вддо ступеня їх зорієнтованості на особистість молодшого школяра та його удитивні здібності, визначено провідний вид індивідуалізації та встановлено ослідовність реалізації інших її видів; сформульовано завдання кожного виду идивідуалізації стосовно процесу навчання аудіювання; наведено засоби та рийоми реалізації кожного з віщі в індивідуалізації навчання аудіювання.

Будучи прихильниками концепції комплексної індивідуалізації, що базу-ться на всебічному врахуванні індивідуально-психологічних особливостей уч-іів. вважаємо доцільним подальший розвиток цього напрямку і стосовно проце-у навчання аудіювання. В умовах комплексної індивідуалізації у полі зору вчи-еля знадходяться усі фактори успішності оволодіння аудіюванням: рівень мо-иваційиої готовності, рівень функціонування механізмів аудіювання. рівень формованості аудитивних навичок і вмінь. У випадку недостатньої задіяності ого чи іншого фактору або факторів, вживаються необхідні заходи щодо усу-ення причин відставання. Для цього існують певні види індивідуалізації: мо-швуючий, регулюючий, розвиваючий та формуючий. При відносній самостійнос-

і кожен з цих видів тісно пов’язаний з іншими. Тому найкращим є результат їх-ього комплексного впливу на всі фактори навченості аудіювання. Однобічна ідивідуалізація має незавершений характер і тому є менш ефективною.

Як принципове було вирішене питання про характер співвідношення видів ідивідуалізації між собою. На підставі чинного в методиці положення щодо ровідної ролі особистісного аспекту' індивідуалізації (Ю.І.Пассов, І.О.Зимня), дним з видів якої є мотивуючий, а також з позиції психологічної тези про мо-ивацію як невід’ємну складову внутрішньої структури будь-якої діяльності "Ч-К.Маркова. І.О.Зимня, Ь.Оіскіпкоп, ЯЛ. Агсікі5), провідним видом індивідуа-ізації нами обрано саме мотивуючий її вид.

У межах проведеної аргументації, услід за О.Б.Метьолкіною, здійснено омбінування видів індивідуалізації та виділено регулюючо-мотивуючий, розви-іючо-мопшвуючий та формуючо-мотивуючий її види. Відносно пріоритетів ре-лізації гадаємо, що специфіка початкового ступеня навчання іноземних мов на-лє підстави інтенсифікувати розвиваючо-мотивугочий і регулюючо-мотивую-ий види та підключати формуючо-мотивуючу ііщивідуалізацію за умов достат-ьої сформованості аудитивних навичок і вмінь.

Другий розділ дослідження присвячено власне розробці методики органі-іції та проведення індивідуалізованого навчання аудіювання учнів молодших

класів: розроблено діагностичні комплекси для визначення вихідного рівня нав-ченості аудіювання учнів: описано основні та допоміжні способи і засоби здійснення наявних видів індивідуалізації при провідній ролі мотивуючого виду; розкрито суть індивідуалізованої ситуативно-циклічної моделі навчального процесу; експериментальним шляхом визначено місце і роль авторської моделі індивідуалізованого навчання в межах традиційної системи навчання англійської мови у початковій школі.

З урахуванням виділених факторів навчсності аудіювання (мотиваційного, інтелектуального та діяльнісного) укладено три діагностичні комплекси для вивчення рівнів розвитку та сформованості мотивації аудіювання. механізмів аудіювання. а також аудитивних навичок і вмінь.

Виявлення мотиваційних орієнтацій учнів здійснювалося за допомогою письмового анкетування, у межах якого передбачалося дослідити внутрішні мотиви оволодіння аудіюванням, які. як відомо, є вторинними у системі мотивації молодших школярів, проте провідними у процесі оволодіння діяльністю (С.Л.Рубінштсйн. Г.В.Рогова).

Після визначення системи внутрішньої мотивації аудіювання у складі мотивів трьох видів — комунікативних, пізнавальних і навчальних — було укладено спеціальну анкету' для виявлення домінуючих мотивів. Результати такого анкетування дозволяють не тільки виявити ступінь особистісного усвідомлення учнем важливості вмінь аудіювання для успішного іншомовного спілкування, але й надають можливість прогнозувати психологічний тип аудіювання учнів: провідна комунікативна спрямованість свідчить про комунікативний тип аудіювання. переважаюча навчально-пізнавальна мотивація виявляє схильність до нс-комунікативного типу аудіювання.

Для діагностики рівнів функціонування аудитивних механізмів було вжите метод психологічного тестування. Об’єктами дослідження виступали ті механізми. що складають так зване “ядро” аудитивних здібностей учнів, а саме: фонематичний слух, стійкість слухової уваги, обсяг короткочасної слухової пам’яті та логіка осмислення слухової інформації.

Вивчення рівня сформованості аудитивних навичок і вмінь здійснювало« за допомогою дидактичних тестів. У зв’язку з виділенням двох видів розумілій аудіотексту процеду рою тестування передбачено два етапи: І етап — діагностика рівня загального розуміння аудіоінформації, II етап — діагностика рівня її детального осмислення.

З метою фіксації результатів діагностики розроблено атлас індивідуально-психологічних особливостей аудіювання учнів. За показниками рівнів сформованості факторів на вченості аудіювання - достатнім або недостатнім - здійснювався розподіл учнів у типологічні підгрупи. Залежно від можливих варіацій до-

ггатньо та недостатньо задіяннх факторів навченості аудіювання типологічні іідгрупи учнів можуть бути восьми видів:

1 - всі три фактори функціонують достатньо (ДДД)*;

2 - всі три фактори недостатньо сформовані (ННН);

3. 4, 5 - один із факторів є недостатньо задіяним (ДДН, НДД, ДНД):

6, 7. 8 - варіанти недостатньої дії двох факторів (ДНН, НДН, ННД).

Сукупний показник рівнів їх функціонування у кожного окремого учня демонструє рівень індивідуальної навченості аудіювання, що визначається пере-гажним показником рівнів розвитку тих чи інших факторів: якщо з трьох факто-)ів — два у задовільному стані, то загальний рівень навченості — достатній і гавпакн.

Таким чином, технологія діагностики рівня навченості аудіювання у складі рьох діагностичних комплексів забезпечує всебічне вивчення аудитнвних характеристик учнів і сприяє здійсненню раціональної індивідуалізації навчання іудіювання.

За умов тісної взаємодії кожний вид індивідуалізації вирішує також власні їавдання. Регулюючо-мотивуюча індивідуалізація, виходячи з реального рівня :формованості аудитнвних навичок і вмінь, забезпечує, з одного боку, можли-іість їхньої корекції в учнів з недостатнім рівнем, а з іншого — сприяє їх вдосконаленню в учнів з достатнім рівнем шляхом варіювання (ускладнення або по-іегшення) умов виконання завдання.

Розвиваючо-мотивуюча індивідуалізація спрямована на стимулювання по-генційних аудитнвних можливостей учнів, спираючись на їхні реальні здібності. З результаті відбуваються дорозвиток недостатньо сформованих та вдоскона-іення достатньо розвинених механізмів аудіювання, та в цілому підтримується знеокий рівень інтелектуального фактору навченості аудіювання.

Формуючо-мопшвуюча індивідуалізація націлена на формування індивідуа-іьного стилю аудіювання у кожного учня згідно з притаманними йому індивіду-ільно-типологічними особливостями.

Мотивуюча індивідуалізація як компонент інших видів індивідуалізації передбачає врахування відмінностей у мотивації оволодіння аудіюванням молод-шіх школярів і на цій підставі цілеспрямовані формування та підтримку у них ііотивів підвищення якості аудитнвних умінь.

Специфіка кожного виду індивідуалізації відображена у способах і прийо-

* Д — достатній рівень:

7 — недостатній рівень.

Показники рівнів розвитку і сформованості факторів навченості аудіювання юзміїцено у такій послідовності: мотиваційний фактор — інтелектуальний ¡¡актор — діяльнісннй фактор.

мах його здійснення, які формуються згідно з загальними рекомендаціями спеціалістів (М.М.Васильєва. Р.ГІ.Мільруд, Г.В.Рогова. С.Ю.Ніколаєва, РХішіег) і включають: І) психологічну підтримку учня (показувати учням значення їх досягнень в оволодінні аудіюванням для успішного іншомовного спілкування, звертати уваг}' школярів на власні потенційні аудитивні здібності); 2) активізацію емоційної сфери учнів (забезпечувати навчально-ігровий характер оволодіння аудіюванням, добирати змістовно насичений аудіоматеріал, залучати наочність, гумор тощо); 3) варіювання навчального аудіоматеріалу (підбирати варіанти аудіотекстів у межах виучуваної теми, а також варіанти аудитивних вправ щодо цільового призначення, обсяг}' завдання, ступеня його складності тощо): 4) раціоналізацію процесу навчання аудіювання (встановлювати індивідуально оптимальне співвідношення підготовчих і мовленнєвих вправ, визначати індивідуально достатню міру допомоги учням, диференціювати режими виконання й обсяги аудитивних завдань).

Основним засобом реалізації мотивуючої індивідуалізації на молодшому ступені навчання аудіювання є індивідуалізуючі навчально-ігрові аудитивні вправи.

Отже, широкий спектр способів та прийомів мотивуючої індивідуалізації дозволяє активно залучати її у ході проведення інших видів.

Зміст регулюючої індивідуалізації щодо регулювання зусиль учнів під час виконання аудитивних завдань реалізується двома способами: 1) шляхом варіювання самого аудіоматеріалу (рівня складності, обсягу', врахування інтересів учнів тощо), 2) зміною умов виконання завдання (цілей, режимів роботи, міри допомоги тощо).

Розвиваюча індивідуалізація, що стимулює розумову активність учнів під час аудіювання. здійснюється за допомогою: 1) підбору раціонального режиму виконати завдання з урахуванням рівня функціонування аудитивних механізмів учня, 2) забезпечення відповідного лінгвістичного наповнення аудіоматеріалу. сприятливого для індивідуальної корекції аудитивних навичок.

Способами формуючої індивідуалізації навчання аудіювання є: 1) диференціація режимів виконання та обсяг}' вправ для учнів різних типів аудіювання;

2) забезпечення варіантів пам’яток щодо формування індивідуальних стилів аудіюванші.

Кожен з видів індивідуалізації має як основні, так і допоміжні засоби реалізації. Основним засобом індивідуалізованого навчання є індивідуалізовані вправи. До їх склад}' входять адаптивні вправи двох типів (І тип — з варіюванням умов аудіювання та II тип — з варіюванням власне аудитивного матеріалу), коригуючі вправи двох типів (І тип — для корекції навичок аудіювання та II тип —

ля розвитку .механізмів аудіювання), а також стимулюючі вправи для вдоско-іалення усіх компонентів успішності аудіювання.

Питання взаємозв’язку виду індивідуалізації з певним типом індивідуалізо-аннх вправ у методиці не коментується. Між тим, ми вбачаємо можливим про-едення тут умовних кореляцій: регулюючому виду індивідуалізації, що є наці-іеним на надання учневі певної допомоги відносно рівня його підготовки, від-ювідають адаптивні вправи; розвиваюча індивідуалізація, яка спрямована на юзвиток аудитивних здібностей і вмінь учнів, співвідноситься з вправами корчуючого характеру; формуюча індивідуалізація, змістом якої є формування ін-швідуального стилю аудіювання, реалізується за допомогою стимулюючих ¡прав.

Система вправ для індивідуалізованого навчання аудіювання включає дві іідсистеми. у межах яких зберігається традиційна класифікація аудитивних ¡прав стосовно їх призначення:

I підсистема — адаттівно-коригуючі підготовчі вправи: 1) для формування іавичок аудіювання (фонетичних, лексичних, граматичних); 2) для розвитку механізмів аудіювання (мовленнєвого слуху, слухової пам’яті та уваги, осмисленої аудіоінформації. ймовірного прогнозування, внутрішнього мовлення);

II підсистема — стимулюючі мовленнєві вправи'. 1) для формування вмінь іетального розуміння тексту-опису (уміння фіксувати деталі, стежити за логі-сою опису, прогнозувати хід опису); 2) для формування вмінь загального розуміння фабульного аудіотексту (уміння виділяти головне, визначати логіко-:мислові зв’язки між епізодами, передбачати зміст).

Система способів і засобів індивідуалізації навчання аудіювання була б не-ювною без характеристики ряду допоміжних засобів, які підвищу ють єфектив-іісгь індивідуалізованих вправ. Докладний опис цих засобів наведено на сторін-сах роботи; зараз їх лише назвемо. Так, регулювання індивідуальної активності чнів здійснюється за допомогою адаптивних дій учителя стосовно об’єктивних факторів успішності аудіювання. а саме наданням опор та орієнтирів слухання. Зорієнтована на індивідуальні особливості учня та рівень його навченості опора : провідним допоміжним засобом для регулюючої індивідуалізації. Іншим засором, який сприяє адекватному сприйняттю аудіоінформації та забезпечує її поцільте відтворення з мінімальними втратами у змісті, є настанова на слухання. Диференціація настанов лежить в основі індивідуалізованих корекції та розвит-су аудитивних дій згідно з індивідуальними потребами учнів і знаходить своє ітілення у різних видах індивідуалізованих вправ. У формуванні індивідуально-

о стилю аудіювання важливу роль відведено нам ‘япікам, які надають необхідну ндивідуальну допомогу організаційного або змістовного плану (процедурні та іредметні пам’ятки).

Слід зазначити, що при існуванні великої кількості індивідуальних варіантів оволодіння аудіюванням в умовах традиційного навчального процесу завжди присутня загальна модель навчання, з орієнтацією на яку відбуваються подальші модифікації.

Процес формування повноцінної аудитивної дії проходить декілька етапів Означені вище види індивідуалізації не тільки охоплюють усі сфери особистості учня, але є також задіяними на основних етапах формування аудитивних дій, ще виділяються з позиції теорії П.Я.Гальперіна. Для зручності користування у межах моделі індивідуалізованого навчання з шести запропонованих автором етапів нами залишено перші два — мотиваційний та орієнтувальний етапи, а інші чотири, що є послідовним описом власне процесу тренування дії, об’єднано піл назвою "виконавчий етап".

На мотиваційному етапі роз'яснюється мста оволодіння певною аудитив-ною дією у контексті кінцевої мети аудіювання. Залучаються способи та засоби мотивуючої індивідуалізації для корекції зовнішньої та розвитку внутрішньої мотивації аудіювання. Орієнтувальний етап — це етап формування орієнтувальної основи діяльності. Він відкриває принцип виконання тієї чи іншої дії. разом

з яким учень одержує спосіб бачення певного процесу та спосіб мислення у ньому. У межах своєї роботи ми розглядаємо можливість використання орієнтувальної основи при формуванні будь-якої аудитивної дії. З метою уникнення великої кількості варіантів орієнтувальних основ оволодіння аудитивними навичками та вміннями вироблено єдиний підхід, в основу якого покладено принцип опори на структурні одиниці мови. Суть його полягає у поступовому зростанні обсягу одиниць мови та мовлення, які обираються згідно з їхньою оптимальніс-тю для тієї чи іншої дії. В умовах індивідуалізації обсяг змісту' схеми орієнтувальної основи аудитивної дії (повний чи неповний) співвідноситься з індивідуальними можливостями учня. Відповідно обирається тип навчання: алгоритмічний. евристичний або напівсвристичний.

Дії. що виконуються під час виконавчого етапу, розрізняються нами як екс-теріорнзовані — ті. що формуються в опорі на зовнішньо представлені зразки, та інтеріоризовані — ті. що виконуються подумкн у супроводі внутрішнього коментування різного ступеня з горну тості. Формування дії послідовно реалізується у декількох формах: матеріалізованій, зовнішньомовлеїшєвій, внутріш-ньомовленнєвій і розумовій.

Таким є ідеальний зміст поетапного формування аудитивних дій. Проте, на практиці можливий пропуск окремих етапів або скорочення обсяг}' операцій, що на них виконуються. Найкращою підставою для перегляду процесу поетапного оволодіння аудитивними навичками та вміннями вважаємо опору на індивідуально-типологічні передумови навченості аудіювання учнів.

Комплексна індивідуалізація процесу навчання аудіювання мас достатній Еібір способів і засобів всебічного впливу на учня, що забезпечує реальну мож-ивість здійснення поетапної індивідуальної допомоги учневі: на мотиваційному гапі засобами мотивуючої індивідуалізації формуються необхідні мотиви для спішного засвоєння аудитивних дій; на орієнтувальному —індивідуально регу-юється достатній обсяг орієнтувальної основи аудитивної дії; на виконавчому' гапі за допомогою диференціації завдань і допоміжних засобів їх виконання бирається індивіду ально оптимальний режим навчання.

Стосовно моделі індивідуалізованого навчання аудіювання молодших шко-ярів ’зауважимо, що в основу її розробки було покладено трьохетапний цикл авчального процесу, обмежений рамками певної навчальної ситуації Ю.І.Пассов). У зв’язку' з цим. всі заняття циклу' розподіляються на уроки трьох нпів: уроки формування аудитивних навичок, уроки вдосконалення аудитивних звичок та уроки розвитку' власне аудитивних умінь.

Розглянемо коротко можливі шляхи впровадження комплексної індивідуа-ізації у вищеозначену модель навчання. Так. на перших уроках циклу під час ведення та закріплення .матеріалу' з виучуваної теми та первинної автоматизації удитивних дій учнів з мовними одиницями різних рівнів засобами індпвідуалі-ації висту пають адаптивні вправи І типу та коригуючі вправи II типу. Способи гроведення індивідуалізації такі: адаптація завдань до рівня навченості аудію-ання учнів шляхом варіювання цілей, обсягу, ступеня складності та інших умов .»конання завдання: варіювання самого аудіоматеріалу.

Під час удосконалення аудитивних навичок і включення їх у робот;,' з тексом основним засобом навчання стають адаптивні та коригуючі вправи умовно-:омунікативного характеру. Способи індивідуалізації включають варіювання іудіоматеріалу. диференційовану адаптацію (зміна обсягу, складності, часу та іпор виконання), диференційоване співвідношення видів коригуючих вправ з рахуванням природи труднощів аудіювання.

На заняттях з цілеспрямованого формування аудитивних умінь переважаю-іим засобом індивідуалізації є стимулюючі мовленнєві вправи, а також іам’ятки для учнів різних типів аудіювання. Способи індивідуалізації станов-іять підбір цікавих тематичних аудіотекстів. диференціація режимів аудіюван-ія. диференціація стимулюючих мовленнєвих вправ за ступенем складності.

В умовах індивідуалізації описана вище модель навчання аудіювання ха-шсгеризується нами як індивідуалізована ситуативно-циклічна модель.

У третьому розділі описано експеримент, мета якого полягала у перевірці ¡апропонованої методики; проаналізовано його результати; надано методичні рекомендації щодо організації і проведення індивідуалізованого навчання ауді-овання учнів молодших класів.

Експериментальне дослідження проводилось згідно з робочою гіпотезою про те. що ефективність методики комплексної індивідуалізації навчання аудію-вання молодших школярів забезпечується доцільним акцентуванням одного з видів індивідуалізації, що виявляється перед усім в оптимальному варіюванні кількісного співвідношення та видового поєднання індивідуалізованих аудитив-ннх вправ.

У ході експерименту відпрацьовувалося три можливі варіанти розвитку цієї гіпотези: 1) підсилення вагомості регулюючо-мотивуючого виду індивідуалізації та переважаюче використання адаптивних і коригуючих вправ; 2) підсилення вагомості розвиваючо-мотивуючого віщу індивідуалізації та пов’язане з цим збільшення кількості вправ корнгуючо-стимулюючої спрямованості; 3) підсилення вагомості формуючо-мотивуючого виду- індивідуалізації, що супроводжується інтенсивним залученням пам’яток.

Шляхом теоретичного обгрунтування та експериментального навчання було підтверджено найбільшу ефективність другого варіанту, обраного власне основною гіпотезою експерименту. Таким чином, процес індивідуалізації навчання аудіювання молодших школярів досягає найбільшої ефективності за умов комплексної реалізації всіх видів індивідуалізації та підсилення вагомості її розвиваючо-мотивуючого виду.

Порівняльний аналіз результатів передекспериментального та післяекспе-риментального зрізів з мстою встановлення вихідного й підсумкового рівнів на-вчсності аудіювання молодших школярів дозволив зробити такі висновки:

1. Розроблені засоби (основні - індивідуалізовані вправи, допоміжні -пам'ятки) здійснення трьох видів індивідуалізації (регулюючо-мотивуючого. розвиваючо-мотивуючого та формуючо-мотивуючого видів) навчання англомовного аудіювання в початковій школі (2-4 класи) забезпечують розвиток індивідуально-психологічних характеристик молодших школярів (мотиваційного, інтелектуального і діяльнісного факторів навченості аудіювання). що зумовлює успішність формування в них ауднтивних навичок і вмінь.

2. Комплексна індивідуалізація навчальної діяльності учнів молодших класів в оволодінні ними англомовним аудіюванням найефективніша в другому варіанті запропонованої методики, а саме за умови посилення вагомості розви-ваючо-мотивуючого виду індивідуалізації і, відповідно, кількісної переваги коригуючих та стимулюючих вправ у межах тематичних комплексів вправ для індивідуалізованого навчання аудіювання.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення проблеми орга-ізації індивідуалізованого навчання іншомовного аудіювання молодших шко-яріп. що виявляється у визначенні психологічних і методичних передумов ком-лексної індивідуалізації навчання аудіювання у початковій школі, розробці та кспериментальній перевірці методики її здійснення, укладанні методичних ре-омендацій. Одержані результати дослідження дозволили сформулювати такі исновки:

1. Ефеїсгивність оволодіння іншомовним аудіюванням учнями молодших ласів залежить від певних індивідуально-вікових особливостей їхнього розвиту. що зумовлюють закономірні відмінності в успішності навчання. Різноманіт-ість індивідуальних проявів аудитивних здібностей учнів за умов відсутності ідповідних методик індивідуалізованого навчання значно ускладнює вирішення авдання щодо досягнення програмного рівня володіння аудитивними кавичка-іи та вміннями всіма учнями.

2. Індивідуалізація навчання аудіювання є складовою частиною процесу ін-ивідуалізованого навчання іншомовного мовлення взагалі. Отже вона має здій-шоватися з урахуванням основних положень теорії комплексної індивідуаліза-ії навчання іноземних мов (С.Ю.Ніколаєва).

3. Комплексна індивідуалізація навчання іншомовного аудіювання молодик школярів базується на всебічному' вивченні та врахуванні індивідуально-сихологічних особливостей їх навченості аудіювання. Останні співвідносяться трьома основними лініями психічного розвитку особистості учня (І.О.Зимня)

— особистішою, інтелектуальною та діяльнішою — та у контексті аудіювання тановлять фактори його успішності: за лінією особистішого розвитку — це рі-ень мотиваційної готовності до оволодіння аудіюванням (мотиваційний фак-ор); за лінією інтелектуального розвитку — рівень функціонування механізмів удіювання у складі мовленнєвого слуху, короткочасної слухової пам'яті, осми-лення, уваги, ймовірного прогнозування та внутрішнього мовлення (інтелекту-льний фактор); за лінією діяльнішого розвитку — рівень сформованості аудн-ивних навичок і вмінь (діяльніший фактор).

4. Сукупний показник рівнів розвитку та сформованості означених вище факторів визначає рівень індивідуальної навченості аудіювання учнів, з орієнта-[ієго на який здійсшоється індивідуалізація їх навчання.

5. Врахування, розвиток і вдосконалення комплексу індивідуально-гсихологічних особливостей аудіювання учнів відбувається за допомогою трьох іидів індивідуалізації — регулюючо-мотивуїочого, розвиваючо-мотивуючого та [юрмуючо-мотивуючого, кожен з яких має відповідне цільове призначення: ре-

п лювання рівня складності аудитивних завдань стосовно рівня підготовленості учнів; розвиток психічних процесів, задіяних в аудіюванні, та корекція аудитив-ннх навичок і вмінь: формування індивідуального стилю оволодіння аудіюван-ням.

6. Специфіка коленого виду індивідуалізації відображається у прийомах та засобах його реалізації. Основним засобом здійснення індивідуалізованого навчання є система індивідуалізованих аудитивних вправ, яка складається з двох підсистем: І — адаптивно-коригуючі підготовчі вправи та II — стимулюючі мовленнєві вправи.

7. У процес індивідуалізації навчання аудіювання, що мас на мсті максимальне використання та розвиток аудитивних здібностей учнів, активно залучаються як вчитель, так і учень.

8. Індивідуалізація навчання іншомовного аудіювання надає вчителю можливість: а) виявляти індивідуально-типологічні особливості навченості аудіювання учнів; б) прогнозувати індивідуальну динамік}' оволодіння аудитивними навичками і вміннями: в) розвивати аудитивні здібності учнів і стимулювати їхні потенційні аудитивні можливості; г) підвищувати рівень мотивації оволодіння аудіюванням; д) регулювати інтенсивність аудитивних психічних функцій учнів: є) формувати індивідуальний стиль оволодіння іншомовним аудіюванням.

9. Для учнів індивідуалізоване навчання аудіювання є засобом самопізнання та самооцінки власних аудитивних здібностей і перспектив, а також засобом самовдосконалення в аудіюванні завдяки усвідомленню важливості аудитивних вмінь для повноцінного іншомовного спілкування, вихованню ініціативності у подоланні аудитивних труднощів, розвитку' власних механізмів аудіювання, формуванню індивідуального стилю аудіювання.

10. Керування основними положеннями теорії поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна сприяє раціональній та послідовній організації індивідуалізованого навчання аудіювання.

11. Ефективність методики індивідуалізованого навчання аудіювання учнів молодших класів забезпечується цілеспрямованим підсиленням вагомості роз-виваючо-мотивуючого виду індивідуалізації та пов’язаним з ним збільшенням кількості вправ коригуючої та стимулюючої спрямованості.

12. Розроблена методика організації та проведення індивідуалізованого навчання аудіювання молодших школярів може застосовуватися вчителями англійської мови та студентами-практикантами у процесі формування аудитивних навичок і вмінь на початковому ступені навчання. Теоретичні та практичні результати роботи можуть використовуватися у подальшому дослідженні проблеми індивідуалізації навчання аудіювання на середньому та старшому ступенях навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Вплив вікових та індивідуально-типологічних особливостей на успішність [іномовного аудіювання учнів 2-го класу // Методика викладання іноземних ов: Наук.-метод, зб. - K.: Ленвіт, 1996. -Вип. 25. - С.104-109.

2. Пізнаємо наших учнів // Іноземні мови. - 1996. - N 2. - С. 44-45.

3.Вивчення рівня мотивації аудитивної діяльності учнів молодших класів іпсола з поглибленим вивченням англійської мови) // Метода: 36. наук, і метод, гатей Херсонського державного педагогічного університету'. - K.: TOB “Між-ар. фін. агенція”, 1997. - Вип. 3. - С. 17-20.

4. До питання про індивідуалізацію навчання іншомовного аудіювання // Ме-зда: 36. наук, і метод, праць Херсонського державного педагогічного універси-:ту. - K.: TOB "Міжнар. фін. агенція”, 1997. - Вип. Іноземні мови. - С. 34-37.

5. До питання про індивідуалізоване навчання ауднгивних дій на поетапній :нові // Метода: 36. наук, праць Херсонського державного педагогічного уні-грситету. - Херсон: Айлант, 1999. - Вип. “Аспекти”. - С. 24-27.

6. Модель навчального процесу в умовах комплексної індивідуалізації на-чання аудіювання молодших школярів: 36. наук, праць Херсонського державою педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки». — Херсон: Айлант. 999. — Вип. 10. — С. 105-108.

7. Individualization in Primary School // English in an Open Society: The 1-st Na-onal IATEFL Conference.-K.: KSPIFL, 1994. - P. 30-31.

8. Пснхолішгвистические условия индивидуальной аудитивной обучаемости гороклассников // Мова, освіта та нові інформаційні технології: Тези доповідей і повідомлень міжнародної конференції. - K.: КДЛУ. 1995. - С.18.

Жерснко Н.Є. Індивідуалізація навчання аудіювання учнів молодших ласів шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов (англійська мова). — укопне.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за пеціальністю 13.00.02 — теорія та методика навчання: германські мови. — Ки-їсьішй державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено теоретичному обгрунтуванню та експерименталь-ій перевірці технології індивідуалізованого навчання англомовного аудіювання чнів молодших класів. У роботі визначено фактори успішності оволодіння удіюванням молодшими школярами, індивідуально-психологічні особливості озвитку або сформованості яких впливають на рівень індивідуальної навченос-

і аудіювання учнів. Описано методики діагностики рівнів функціонування фак-орів навченості аудіювання. Виділено типологічні підгрупи учнів. Запропоно-

вано та викладено технологію здійснення індивідуалізованого навчання аудію-вання '! підсиленням вагомості розвиваючо-мотивугачого виду’ індивідуалізації Наведено способи, прийоми та засоби проведення кожного з видів комплексно; індивідуалізації, що є доцільними саме на початковому ступені навчання. Робота вміщує комплекс вправ для індивідуалізованого формування аудитивних навичок і розвитку аудитивних умінь учнів молодших класів.

Ключові слова: індивідуальна навченість аудіювання, комплексна індивідуалізація. види індивідуалізації: регулюючо-мотивуючий. розвнваючо-

мотивуючий, формуточо-мотивуючий.

Жсренко Н.Е. Индивидуализация обучения аудированию учащихся младших классов школ с углубленным шученнем иностранных языков (английский язык). — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических нау* по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: германские языки. — Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и экспериментальной проверке технологии индивидуализированного обучения англоязычном} аудированию учеников младших классов. Идея организации индивидуализированного обучения аудированию в начальной школе развивается с учетом ряда пснхолопгчсских и методических предпосылок. На основе сравнительного изучения психологических особенностей детей дошкольного и младшего школьного возрастов описаны актуальные возрастные факторы, обусловливающие важные целостные преобразования личности младшего школьника, и. закономерно, влияющие на успешность овладения им иноязычным аудированием. Обоснована зависимость эффективности обучения аудированию от успешного прсодоленю: специфических возрастных преобразований, таких как смена ведущей деятельности. психологическая школьная адаптация, кризис психического развития. Индивидуальный фон протекания данных процессов, создаваемый индивидуально-психологическими особенностями учащихся, обусловливает закономерные различия в динамике овладения ими аудированием.

Аудитивные способности младших школьников являются частным отражением общего уровня их психического развития. Возрастные особенности развития учеников младших классов, прослеживаемые по трем основным линиям -личностной, интеллектуальной и деятельностной, в преломлении к аудіггивноіі деятельности выступают как факторы ее успешности, или компоненты содержания категории обучаемости аудированию. Совокупный показатель уровня их функционирования у каждого отдельного ученика демонстрирует уровень индивидуальной обучаемости аудированию.

Объектами индивидуального подхода в процессе обучения аудированию !ляются: мотивация аудирования, механизмы аудирования, аудитивные навыки умения. Процесс индивидуализации предполагает следующее: выявление, юбщение и типологизацию индивидуальных особенностей аудирования уча-ихся: мотивацшо аудитивной активности учащихся и привлечение их внима-тя к собственным аудитивным способностям; корректирующс-стимулиругощее «действие на отстающие в развитии аудитивные функции учащихся; форми-эвание индивидуального стиля аудирования на основе установленного психо-эгического типа речевой деятельности и с учетом возможности компенсации юсобностей.

Развиваемый подход к организации индивидуализированного обучения г’дированшо имеет под собой определенные методические основания. В усло-1ях личностно-деятельностного подхода к обучению иностранным языкам Зучение иноязычному аудированшо представляет собой процесс формирова-[|я аудитивных навыков и умений пользования лексико-грамматическими зна-иями по языку на основе учета реальных и потенциальных способностей уча-(ИХСЯ.

Индивидуализация обучения аудированшо является составной частью об-[его процесса индивидуализации обучения иностранным языкам, эффективно эполняющего традиционную организацию учебной деятельности. Следова-:льно. данное направление индивидуализации должно реализовываться с уче-)м основных положений концепции индивидуализации обучения иностранным ¡ыкам, а также в соответствии с программой и струк-тлрно-содержателI.ными 1рактеристиками курса.

Руководство основными положениями теории поэтапного формирования 11ствснных действий ПЛ.Гальперина способствует рациональной и последова-:льной организации индивиду'алпзированного обучения аудированшо.

Непосредственно технология индивиду'алпзированного обучения аудиро-шшо раскрывается путем последовательного описания процедуры диагностики вдивндуалыюй обучаемости аудированшо, способов и средств реализации ви-эв индивиду’ализацни, модели индивидуализированного обучения аудирова-шо в пределах традиционной системы обучения.

Экспериментальное исследование выстраивалось вокруг гипотезы о том. го эффективность методики комплексной индивидуализации обучения аудиро-пнио младших школьников обеспечивается целесообразным акцентированием зною из видов индивидуализации и дифференцированным привлечением зедств и способов индивидуализации, основным проявлением чего является птимальное варьирование количественного соотношения и видового сочетания ндивидуализирующих аудитивных упражнений.

В ходе эксперимента отрабатывались три возможных варианта развита основной гипотезы, в результате чего была подтверждена наибольшая эффеи тивность индивидуализированного обучения иноязычному аудированию мла/ шнх школьников при усилении роли развивающе-мотивирующсго вида нндиви дуализации и соответствующем увеличении количества стимулирующих и кор ротирующих упражнений.

Ключевые слова: индивидуальная обучаемость аудированшо. комплексна индивидуализация, виды индивидуализации: регулирующе-мотивирующий. pan вивающе-мотивирующий, формирующе-мотнвирующий.

Zherenko N. Y. The Individualization of Teaching Elementary Students Lii tcning Comprehension in Secondary School with Profound Study of English. — Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Pedagogy'. Speciality 13.00.02 — Theory' an Methodology of Teaching: Germanic Languages. — Kyiv State Linguistic University Kyiv. 2000.

The dissertation is devoted to the theoretical research and experimental verifica tion of the problem of the individualized teaching listening comprehension in primar school. The influence of elementary' students’ individual and psychological characte ristics on their listening skills has been studied and established. The methods and spe cial training aids of the individualized teaching listening comprehension in primar school have been developed and depicted. The paper presents and describes the me thods of diagnostics of pupils' individual listening characteristics, the possible type logical pupils’ subgroups and a complcx of exercises for the individualized listcnin skills’ forming.

The effectiveness of the complcx individualization with its dcveloping-motiv ty pe intensified lias been experimentally proved and confirmed.

Key words: individual progress in listening comprehension, complex individu alization. types of individualization: regulative-motive, developing-motive, formative motive.