автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Методические основы работы с текстом художественногопроизведения в школе

Автореферат диссертации по теме "Методические основы работы с текстом художественногопроизведения в школе"

харківський державний педагогічний університет

Ом їм. Г.С. СКОВОРОДИ

І: .

и : ,.и

На правах рукопису

ДАВЙДЕНКО Галина Йосипівна

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ З ТЕКСТОМ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ В ШКОЛІ

ІЗ.00.ОЙ - методика викладання літератури

Автореферат дисерї*ш{- ї не здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук .

Харків - 1994

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному інституті

Офіційні опоненти: дійсний член АІМ України, доктор педагогічних наук, професор Мазуркевич О.Р,; доктор педагогічних наук, просЬесор Пахомова Т.О.; доктор філологічних наук, професор Самойленко Г.В.

Провідна установа - Херсонський державний . педагогічний інститут

Захист відбудеться , 1995 р. о год

на засіданні спеціалізованої вченої ради9) 0^ ■$.(!. 0{ по присудженню наукового ступеня доктора педагогічних наук у Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди за адресою: ЗІ0І68, м.Харків, вул.Блюхера, 2, зал засідань.

З дисертацією можне ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університете ім.Г.С.Сковороди.

Автореферат розісланий

Вчений секретер спеціалізованої ради

А К Ч! у 8 л ь н і с т ь проблеми дослідження. Нині, коли Україна буду* незалежну державу, їй особливо потрібний високий, моральний потенціал народу. Бездуховні люди не здатні вибороти державність, створити культурне, матеріально забезпечене суспільство. На жаль, у наш час економічної кризи питанням духовним приділиться дуже мало уваги, тому процвіте* примітивна маскультура, дедалі частіше з'являються серед людей рецидиви озлобле- • кості, егоїзму, хамства, вульгарності, пристосовництва. Отож, нас чекав гігантська духовна робота - виховання суспільства на загальнолюдських, демократичних ідеалах, а не з класових, анти-гуманих позицій^ Роботу шо передусім зобов"язена виконувати школа, яка навчая і .виховує для держави її майбутню - дітей. А в школі шо виховну місію чи не найбільшою мірою бере на себе - література: рідна, українська, світова. Доброякісне викладання літератури - одна з найважливіших умов духовного становлення і творчого розвитку особистості. .

Щоб література стала могутнім засобом впливу на читача, необхідно навчити його проникати у світ створених письменником образів, почуттів, ідей, відгукуватися на них, перейматися ними, відкривати для себе внутрішній світ митця та героїв і самовихо-вуватися, засвоюючи, вбираючи все краще у свою душу.

Нічого так не вплйвая на людину, а особливо на дитину, як слово. Слово - Бог. Тому передусім словеснику треба вдосконалювати роботу зі словом, тобто з текстом художнього твору, донести дітям його зміст і силу. :

У звязку з цим виникав гостра потреба якнайглибше і всебічно дослідити саме цей процес, розкрити його суть, визначити ... методичні основи високої результативності.

/Актуальність проблеми роботи З текстом ХУДОЖНЬОГО твору і ёначно зросла останнім часом. Серед різних причин прискореного її зросту виділяються^: інтенсифікація процесу навчання загалом, збагачення програм з літератури та формування духовно багатої особистості. - . - : ■■■■:■ і ^

' Аналіз шкільної практики свідчить про наявність суперечностей між склади іст завдань програмного навчання, яке склада-йться з "прилучення учнів до загальнолюдських цінностей”, виховання "потреби в читанні", "інтересу- до художнього слова", формування "естетичних смаків", "високої загальної і читацької культури” і недостатньо розвиненими здібностями школярів до • якісного і творчого їх виконання, підвищенням вимог до рівня літературної освіти і перевантаженим фактичним матеріалом курсом літератури* Крім того, дані свідчать про те, що не всі учні вміють правильно і вільно читати, розуміти прочитане, оцінювати його* відрізняти справді талановиту книжку від ерзацу* І як наслідок цього - зниження інтересу до читання художнього творуі небажання читати систематично, підвищена втомлюваність.

З одного боку, причини такого стану криються в тому, що учні не встигають через інформаційну насиченість програм, відсутність текстів художніх творів, а також недостатньо сформовані наявні знання а літературознавства, а з другого боку, не зва-жавться на забезпеченість навчально-методичною літературою самого вчителя те його методичну культуру в цілому.

Для розв"язання завдань теоретичного та методичного обгрунтування навчального пронесу методична наука покликана розв"я-заіи найважливіші завдання: підвищити професійну підготовку вчителя, Допомогти йому вийти на новий професійний рівень,сфор-мувати у школярів навички і вміння читати і працювати з текстом,

х ' • З ... . .

виявляти основні його проблеми, аналізувати,- обгрунтовувати.. . свою думку про твір те героїв. , .

Тому виникає потреба вдосконалювати методику викладання. літератури в цілому і, зокрема, роботу з текстом художнього,тво-ру, а це,.в свою чергу,.пояснюй зростаючу увагу педагогічної науки і школи до проблеми. ... І

На розв"язання проблеми роботи з -'текстом- були спрямовані зусилля багатьох вчених протягом всього існування шкільної освіти. Питання вивчення тексту розглядалось з різних аспектів: ■. . х а рак тер ч к таці к о ї д і я'л ь н ості;. :

/Т.Г.ВрйЖ0, С.О.Гуревич, Т.Ф.Курдюмойаг' В.Г.Мврэнцмэн, А.М.Са- . фенова/; м е т о д и емоційно- о 6 р а з н о г о розуміння художнього твору /М,Г.Качурін, М,І,Кудряшов, Н.О.Мещерякова, Н.Д.Молдавська/; методика читаин. я художнього тексту /О.Ю.Богданова, б.В.Квятковський, О.Р.Мезуркевич, Т.О. Пахомова, Г.В.Самійленко, М.В.Черкезова/; п р и н ц "й п и вивчення літературного тексту /Г.О.Гуковоький, М.О.Корст, Ю.М.Лотман, М.О,Рудяков/; с а мо с т і й н а роб от а над текстом ху-дожнь.ого твору /В.Д.Кучинський, Л.О.Сімакова, М.О.Шнечрсон/; с при й И я т т я літературного твору /Л.П.Доблаев, Л.Г.Жаби-цька, 0.1.Никифорова, Н.В.Чеплепва, М.П.Якобсон/; художній текст як об" в к т л і н г в і с т и ч ного дослідження /Л.1. Гетман, Л. 0. Новиков, 0.1. Студне ва/; м е. т одо л о г і ч н і

о снов и в ,и в ч е нн я літературного твору /Ю.М.Борев, . Б.М.МеЙЛах/. ■ .. . Л:: ' - ■

В цих спеціальних праціях висловлені цінні теоретичні- і методичні міркування з різних аспектів проблеми, що значно збагатило методику викладання літератури Новими цінними положеннями. Дослідження роботи з текстом ведеться і зарубіжними вченими

/Льюіс Н., Рават Д., Харріс 0. та ін./. їхній досвід мйе цінність для роав"язання- питань подальшого удосконалення якості:! методу читання. • '

Таким чином, питання роботи з текстом у процесі викладання л ітератури не нове * деякі аспекти його досконально вивчались» Однак ці наукові дослідження мають розрізнений* епізодичний характер * у них не передбачаються концептуальний підхід до основ методики роботи з текстом художнього твору, що викликай значні труднощі у іпкільній практиці.

Все це дозволяє стверджувати, що вивчення важливих питань методики роботи з текстом літературного твору в процесі навчання п актуальним завданням, яке мав теоретичне і практичне значення, що і визначило тему нашого дослідження.

Конкретне дослідження спрямоване на виявлення методичних основ роботи з текстом світової літератури, умов ефективного формування в учнів середньої школи знань, умінь та навичок, спрямованих на роботу з текстом з метою аналізу недостатньо вивчених питань і вироблення принципових положень, запровадження результатів дослідження у шкільну практику і підвищення літературної освіти школярів як невід"емної частини усього навчально-виховного процесу.

0б"«ктом дос лід ж в н н я й процес роботи з текстом світової літератури в школах України,

Предмет дослідження - зміст, методи* прийоми та форми роботи з літературним твором.

Мете дослідження - підвищення ефективності вивченні художнього твору шляхом розробки методичних основ роботи з текстом, які сприятимуть якісному рівню літературної

ОСВІТИ. ’

' ' ' . 5 ■ ' . ' . ■ : ■

Кон неп пір дослідне н н я. Суть її полягав . в,концептуальному підході до роботи з текстом, який грунтують- 1 ся на визначенні оптимальних основ методики роботи з текстом і творчому підході до справи; виборі раціональних методів і форм роботи; аналізі художнього твору як цілісної ядності ідейно- : естетичних цінностей, функцій всіх його компонентів і взавмо-зв"язку з процесом його сприйняття учнями; поєднанні різних аспектів аналізу /пізнавального, психологічного, морального,есте-' тичного і функціонального/ і встановленні окремих елементів єна-лізу в художнім цілім; розгляді літературного твору як певного естетичного явища і в контексті всієї творчості письменника чи одного з його етапів. .

Вихідними положеннями концептуального підходу е:

- організація читання тексту художнього твору як один з

найважливіших аспектів процесу навчання /засоби його застосування, стимулювання читацької діяльності, формування вміння, працювати з текстом, розуміти й осмислювати прочитане/;

- підготовка до сприйняття: врахування індивідуально-пси-

хологічних особливостей, культури читання, життявої ситуації на рівень безпосереднього сприйняття знакової форми тексту, розуміння смислу написаного як закономірної і цілісної структури. з метою осмисленого, відчутого прочитання літературного твору, активізації розумово-пізнавальної діяльності; - ’

- ознайомлення з художнім текстом через первинне і повтор-

не читання з урахуванням таких аспектів аналізу: специфіки сприйняття матеріалу /емоційний відгук/, особливої міри науковості /пізнавальний аспект/ і виховного значення твору; '

- формування глибоко усвідомленого і пережитого ставлення до твору, сучасне прочитання його, поєднання читацького вражен-

ня з об'єктивною співзвучністю тексту, бачення в ньому тих !; проблем, які співзвучні пошукам і прагненням школярів і стверджують загальноцінне в усі часи. і

Застосування на уроці таких методичних положень зробить ] роботу над текстом художнього твору різноманітнішою методично, аКтивхзуя самостійну думку школярів, допоможе цілеспрямовано впливати на формування читацьких інтересів, поширення їх кола читання і удосконалення літературної освіти.

Гіпотеза.В основу дослідження покладено припущення про те, що робота з текстом художнього твору буде формувати читацький інтерес, підвищувати читацьку культуру і якісний.рі-вень літературної освіти при:

- урахуванні специфіки твору, ступені усвідомлення і розу-

міння його ідейно-образного змісту з усіою глибиною, складові-: стю і самобутністю; ■ ■

- організації навчальної діяльності школярів на уроці, виборі оптимальних методів і прийомів роботи, регламентуючих обсяг і складність домашнього завдання;

- забезпеченні глибоко емоційного, особистого значення ^

сприйняття літературного твору як основи пізнаний світу і свмо-го себе; . ' ■ . . ...... ■ 'і . .. ' ' ’ ’

- виявленні авторської позиції і осмисленні Концепції письменника на всіх рівнях літературного тексту;

- поєднання різних аспектів аналізу, зосередженні уваги учнів на основних питаннях твору, призначеного для вивчення;

- зміні традиційної структури уроку і відмови від шаблону його застосування, пошуках шляхів найбільш ефективного вивчення художнього тексту;

~ посиленні індивідуального навчання і максимальної

' . 7 . ... ' ■' ■■■ '■ активності пізнавальної діяльності школярів.

Для реалізації поставленої мети і перевірки гіпотези по-^ Трібно було розв"язати такі з а в д а н н я: •

І, Виявити протиріччя, труднощі,.недоліки, причини низького рівня літературної освіти учнів і накреслити шляхи підвищення її ефективності в практиці середньої школи. ; V '

. 2. Розробити концепцію методичних основ роботи з текстом

ХУДОЖНЬОГО твору В ШКОЛІ. \ ‘

3, Теоретично обгрунтувати і дослідним шляхом перевірити систему завдань, які забезпечать високу читацьку культуру учнів,

4. Виявити умови ефективного використання розроблених

методичних положень удосконалення роботи з текстом художнього твору. .■■■■;'■ . : : : :

Методологічною основою дослідження. Є філб-софські праці про пізнання дійсності, положення, про взаємозв"я-зок форми і змісту, психолого-педагогічна теорія засвоєння знань та поетапного формування розумових дій і понять, пріоритетність загальнолюдської цінності художньої літератури та її впливу на духовне збагачення особистості. '

. Теоретичною основою дослідження стали положення психологів і педагогів про рівень сприйняття художнього твору /Л.Г.Іабицька, 0Л.Никифорова, Н.В.Чеплеєва, М.П.Якоб-сон/, закономірності формування потреби, інтересу, установки, цінносних орієнтацій /С.П.Крягжде, І.С.Кон, О.В.Петровський,

О.П.Целікова/, формування особистості, культури педагога і його майстерності /О.В.Барабанщиков, Ю.К.Васильев, І.Ф.ГонобоЛін,

О.В.Зосимовський, Н.В.Кузьміна, Т.М.Мальковська, З.І.Равкін/, виховання читацьких інтересів /М.М.Рубинштейн, А.М.СафоНова, В.і.Асмус, Н.Д.Молдавська/, читання художніх творів /І.Н.Заха-

- 8 . . . ' ров, М.О.Беляяв, А.Н.Левидов/, а також результати дослідження проблеми удосконалення методики читання в зарубіжній педагогіці /Н.Льюіс, Д.Рават, А.Харріс/. .

. Відповідно до характеру поставлених завдань, що передбачали розробку проблеми на теоретичному і практичному рівні* у процесі роботи■застосовувалися такі методи: .

Ід Теоретичні,:

•- вивчення методичног і спеціальної Літератури;

- критичний аналіз педагогічних, методичних, психологічних

і літературознавчих прапь; "

- теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів.

2* Емпівичні:_ ■ . ;

— констатуючий і формуючий експеримент, спостереження В . ч його різних формах по завчасно розробленій програмі, аналіз : уроків вчителів; - .

' >■ бесіда з учителями і учнями; .

- анкетування і тестування учнів, інтерв"ювання вчитзлів,

ранжирування, ‘

Мета, завдання і гіпотеза дослідження зумовили його логіку, методику, етапи»

На першому е т а п і /1985-1988 p.p./ здійснювалися спостереження за процесом роботи з текстом, знайомство з передовим педагогічним досвідом. Вивчалась методична, літературознавча, лінгвістичне та психолого-г'едагогічна літературам проблеми* Зроблений ретроспективний аналіз і осмислення власного Іб-річного досвіду як вчителя літератури, розроблявся пробний матеріал. Це забезпечило визначення вихідних позицій дисертації, дозволило уточнити її основні положення, об”«кт, предмет, мету і методаклдалідженнй, створити робочу гіпотезу, скласти програм

' , ■■ . ■ 9 ... : ' .. ■„ . . "

ми констатуючого зрізу та формуючого експерименту* :

Д р у гий е та п/1989-1992 p.p./ включав проведення констатуючого зрі?у та аналіз його результатів, пошук реальних можливостей роботи з текстом літературного твору. Накреслена програма дослідно-експериментальної роботи, що проводилась у школах мЛостки, Кривого Рогу та Сумської області. На иьому етапі здійснювалася розробка і обгрунтування раціональної методичної моделі роботи з текстом художнього твору, були підготовлені. методичні рекомендації для вчителів, .'

На т р е т ь о му е т а п і /1993-1994 p.p./ остаточно опрацьовувалися й узагальнювалися результати дослідження, проводилось їх обговорення.

Дослідним навчанням охоплено 1200 учнів середніх шкіл, загальна кількість експериментальної групи 600 учнів, "■

Наукова н о в и з н а і т е о р е т й ч н е з н а ч ен-н я проведеного дослідження полягая в:

- розробці Концегаїії методичних основ роботи s текстом художнього твору в школі;

- визначенні нових шляхів аналізу художнього твору: оглядового, цілеспрямовано-вибіркового і комплексного функціонального в поєднанні з традиційними, які сприяють якісному рівню підвищення літературної освіти учнів;

- створенні і апробації комплексу вз8вмозв"язаних форм

організації роботи з художнім твором, зважаючи на мотиви, інтереси і здібності школярів; . •

- обгрунтуванні і впровадженні в шкільну практику інноваційних прийомів: логічних схем, інтерв"ю з героям, інформаційно- ілюстрованих карток, які забезпечують ефективність шкільного процесу формування талановитого І вдумливого читача.

' ■ 10 ■ . ...

П р в к тич не значення дослідження визначаться впровадженням у шкільну практику обгрунтованої методики , оволодіння знаннями, уміннями та навичками роботи з текстом, що служить глибшому осмисленню концепції автора твору.

Розроблено методичні рекомендації роботи з текстом світо-вот літератури, створено і апробовано спецкурс "Вивчення світо рот літератури в середній школі" для студентів педінституту. Розроблені положення викладені в багатьох публікаціях авторе і орієнтують на творче осмислення викладання літератури в школі, Теоретичні висновки, експериментальні дені і . науково-м§то дичні матеріали спрямовані на удосконалення методики роботи з текстом художнього твору; складають передумови для подальшого розвитку загальної теорії методики викладання літератури в

ШКОЛІ,.- ...... і . ■ . : .. ■ : : . ■

Не основі матеріалів дослідження під керівництвом і за участю автора підготовлено такі матеріали: Методика роботи з текстом художнього твору: Методичний посібник,- К,: Хрещатик, 1994; Логические схемы на уроках литературы /у співавторстві/.

- Кривой Рог; КГПИ, 1993; Методические рекомендации к поурочно му планированию по русской литературе в XI классе. В 2-х ч. -Сумы: ОИУУ, 1992; Методические аспекты изучения мировой литера туры. - Измаил: ИГПИ, 1994,

На захист виносяться положення:

І, Повне і адекватне прочитання художнього твору Забезпечуються: .

- концептуальним підходом до роботи над текстом літератур ного твору, результатом якого « ефективне формування читача* здатного до алюзивного сприймання авторського тексту, повніИо-го і глибшого осмислення кониепції письмеМЙйКа;

' II . ■. ■ '■ ■'

-вибором різних аспектів аналізу художнього твору: традиційним - "слідом за автором", гіообразним, проблемно-тематичний, а також запропонованим досліджувачем: оглядовим, цілеспрямовв-но-вибірковим, комплексним функціональним з врахуванням позиції автора;

: - застосуванням інноваційних прийомів аналізу та різнома-

нітних видів робіт зі словом письменника на уроці; .

- напрямком сприймання художнього твору: спрямуванням читацького враження, підготовкою до сприйняття, первинним ознайомленням з текстом. • •

2. Ефективність вивчення художніх творів стимулюється: а/ організацією читання тексту: використання оптимальних

видів, типів і засобів читання; б/ стимулюванням читацької активності: випереджаючим читанням, літературним диктантом, інтелектуальною розминкою, установкою на читання, постановкою попередніх зведень, вибірковим читанням уривків твору вчителем чи учнями, попередньою словниковою роботою, інсценуванням уривків з твору; в/ формуванням в учнів вміння працювати з текстом. .

3. Розроблені концептуальні положення і методичні рекомендації дають Позитивний результат за умов: а/ професійної компе- . тентності словесникв і- підвищенні рівня його методичної культури; б/ застосуванні системи методів, прийомів та форм, спрямованих на активізацію сприймання і аналіз художнього твору;

в/ активізації читацької діяльності учнів, озброєнні їх загаль-нонавчальними навичками і вміннями працювати з текстом, осмисленні, розумінні прочитаного; г/ єдністю процесу формування необхідних умінь та навичок на уроках української, російської та світової літератур.

іа'""''■, '' : ,

вірогідність ! и а у К О В 0 О б " 5 к т и в-Кість підсумків і рекомендацій, викладених в дисертації, авбеепечувться опорою на ведучі положення психологічної, педагогічної, методичної і літературознавчої концепції сприйняття і роботи 9 літературним твором, цілеспрямованим аналізом практичної роботи школи, застосуванням різних методів дослідження, коректністю пошуково-дослідного навчання.

Апробація результатів дослідження проходила під чес експериментального навчання у школах м.Кривого Рогу, м.Суми, мДИостки» смт.Дубов"язівки Конотопського району Сумської області* на науковій конференції студентів і викла-, двчів Криворізького державного педагогічного інституту, міжву-аівських науково-практичних конференціях /м.Київ, м,Москва, ’ м.Ніжин/.

Завдання, зміст, методика обговорювалися не засіданнях кафедр російської і аврубіжної літератури Криворізького державного педагогічного інституту, методики викладання літератури Київського державного педагогічного університету ім.М.Драго-мянові, сектору суспільно-гуманітарних наук Сумського обласного інституту удосконаленні? вчителів.

Матеріали апробувалися в доповідях на педагогічних читаннях, методичних обеднениях вчитолів російської мови та літератури, Інституті удосконалення вчителів, спеисемінарах, спецкурсах , навчальних лекціях для студентів педагогічного вузу, слухачі» факультету підвищення кваліфікації вчителів.

Результати дослідження покладені в основу методичних рекомендацій* які впроваджуються в школах України*

/ ■. ' із- ■. ■:' ' .

П. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. ;

У в ступі обгрунтовується актуальність проблеми, визначаються об"якт, предмет, мета, гіпотеза, завдання і методи дослідження; формулюються теоретичні положення, що виносяться на захист; розкриваються наукова новизна і практичне значення обраної проблеми. Зміст вступу викладено в першій частині автореферату. : . . - ' ■

В пертому розділі - "Теоретичні основи_методики _ роботи з_ текстом_ х/дожнього _тв_ору _та_ їх пра^ика_в_ шкільному навчаннГ' - на основі досягнень методичної і психолого-педаго-гічної наук виявляються різні підходи до дослідження проблемй роботи з текстом літературного твору з часів заснування перших шкіл на Русі і до сучасних днів. .

Проблема роботи з текстом розглядається в науково побудованій методиці читання Ф.І.Буслеява, поклавшого в основу курсу словесності не тільки.читання, а і розгляд /аналіз/ художнього твору; в критичних творах письменників В,Бєлінського, М,Добро-любове, М.Чернишевського, І.Франка, які сформували систему вивчення літератури, що грунтувалася на знанні тексту художнього твору, на розумінні літератури як важливого соціального факту, не пробудженні інтересу до твору і увазі до особистості учнів; в працях педагогів-словесників 60-80-х років XIX ст.- ВЛ.Водовозова , В.Й.Стоюніна, В.П.Острогорського, Ц.П.Валталона, які поділяли думку про велику роль читання як могутнього засобу майбутньої самоосвіти учнів і вважали, що стрижнем уроку літератури май бути текст, що необхідно опрацьовувати для розкриття

' '■ ' 4 ■■■. -С 'Ні ■ ' ..' ■■■ ' ■' ... ■

його ідейного змісту через композицію, нову, тісний зв"язок з суспільним життям. Роботе над текстом складалася з двох основних моментів: механізму читання та його осмислення; що забезпечувало певну інформацію, але було поверховим. При такому підході учень залишався пасивним читачем.

Питання вивчення тексту художнього твору аналізується в працях методистів: О.І.Білецького, М.О.Рибникової, В.В,Голубко-ва, І.М.Захарова, які підходили до його розв'язання з позиції поглибленого читання, осмислення змісту, усвідомлення задуму йвтора, виховання читача, здібного правильно оцінити твір.

В дослідженні традиції вітчизняної методики пояднуються з пошуком сучасних методистів і вчителів-практиків. Вчені О.В. Антонов, б.В.Квятковський* Б.О.Корман, М.1.Кудряшов, Н.Д.Мол-давська, М.О.Рудяков та інші ставлять свояю метою накреслити загальний напрямок роботи з текстом художнього твору, розкрити принципові положення; обгрунтувати методичні прийоми, дати системні наукові знання про природу словесного мистецтва і на їх основі розробити навчання кваліфікованому читанню, наблизити шкільний курс літератури до законів художньої творчості. Розглядаючи різні шляхи роботи з текстом, науковці акцентують свій погляд в основному на аналізі його, не торкаючись видів читання і стимулювання читацької діяльності, організації читання літературного твору, мало уваги приділяють спрямуванню читацького враження, формуванню прийомів усвідомлення змісту тексту, вмінню працювати з ним.

Недоліком такого підходу « те, що проблема не носить планового характеру, розв"язу«ться епізодично і фрагментарно. Вона не знаходить належної уваги і в педагогічній практиці.

Текст часто підміниться, літературним неглибоким аналізом, пе-

ІЬ .

реглядом кінофільмів, переказом, вибірковим читанням, або зовсім не звучить не уроці. ,

Дослідження проблеми роботи а текстом обмежується розглядом специфіки сприйняття в залежності від психологічних особливостей, типів уявлення і рівня літературного розвитку учнів.

Проводиться аналіз вивчення художніх творів на уроках . > російської та світової літератур в умовах сучасної середньої школи, визначається наявний рівень фактичних знань і ступінь формування практичних умінь аналізу художнього твору, встанов- , люяться вплив традиційної системи навчання на повноту і адекватність прочитання художнього твору.

Констатуючий експеримент, проведений в містах Кривий Ріг, . Суми, Шостка і смт.Дубов"язівці Конотопського району Сумської

області, показав, що не всі учні орієнтуються в текстовому ма' • ' о ' ’ ' ' ■ .

теріалі, вміють використовувати його для підтвердження своїх думок. Значна кількість з них недостатньо спирається на художній текст, допуская фактичні неточності, вагається у виборі однозначної чи самостійно конкретної відповіді на поставлені питання, аналізі творів, розумінні мови художньої літератури як мистецтва слова, вмінні робити вірні висновки і узагальнення, обгрунтовувати власні думки, аргументувати свою оцінку прочитаного твору, аналізувати літературний твір,зважаючи на Його художню своєрідність.

У дослідженні встановлюються, що проблема роботи з текстом художнього твору ще не зовсім розкрита* Її головний недолік ; полягає в тому, що учні не читають літературних творів через відсутність текстів, перевантаженість програм, 8 також у зв"яз-ку з відсутністю у багатьох ечитєлів знання про методику роботи

з текстом, засобів оргенізепі» читанні» художнього твору, форму-

• 16

вяння у школярів практичних умінь і навичок працювати з текстом, прийомів розуміння й осмислення його, умов формування глибокого і стійкого інтересу до виучуваного літературного матеріалу і про те, як керувати процесом читання, осмислення та аналізу художнього твору.

Одержані в ході констатуючого експерименту дані дозволяють стверджувати, що причини недостатнього рівня підготовки учнів до роботи з текстом і тих труднощів, які мають місце в шкільній практиці, треба шукати у відсутності систематичної і цілеспрямованої роботи з текстом літературного твору, обгрунтованих і теоретично розроблених методик роботи з текстом, в недостатній професійній компетентності вчителя літератури.

Стан Дослідженої проблеми у шкільній практиці зумовлюя необхідність розробки методичних основ роботи з текстом. Актуальність проблеми потребуй концептуального підходу до питання методики роботи з літературно-художнім твором у школі, зважаючи на суспільні зміни, Нові умови і вимоги, що склалися у наш час і відобразилися на всіх сферах шкільного життя.

У другому розділі - "Організація, читання, тексту _ художнього^твору” - розглядаються види читання і стимулювання читацької активності, формування в учнів уміння працювати з текстом, розуміти і осмислювати його.

Читання визначаються як цілеспрямований процес розумової діяльності йюдей, пов'язаний із сприйняттям, переосмисленням певної інформації,

У розділі конкретизуються зміст і методика різних.видів .

читання. На основі стилю твору і досвіду читача в дисертації *

визначаються типи читання: сюжетне, фіксоване, критичне і творче. В основу, сюжетного читання клапеться виділення

■■ ■' ■ ■■ ■ ■ ■ ■■ ; . - ■ - ■ . • . • ■ ■■

■ .. ...... • . . • ' Г7 ■■ :/.■■■ ■ ; , ■■■ ■■ " ■ ' . ' :.

сюжету даного твору; фіксованого - реагування на кожну деталь у тексті; критичного - аналіз змісту прочитаного твору, його критична оцінка, творчого_- власна думка з проблеми* порушеної в літературному творі, що читаються, •

За характером добутої з тексту інформації і установки читця на ступінь повноти, точності і розуміння прочитаного класифікуються засоби читання: поглиблене- грунтовне; серйозне читання, яке вимагає зосередження думок, уваги; зви-

ч а й н е - ознайомлення, засвоєння змісту прочитаного тексту художнього твору у звичайному для читача режимі читання;ш в и д-к е - повне осмислення змісту літературного твору, але з більшою швидкістю, ніж звичайне читання; в и б і р к о в е - за-евоення основного змісту твору при неповному читанні тексту, .

.. який чередуяться з переглядом.

. . ’ - • • . ' о ' ; ■ ' ' : ■ '

Визначаються види читання і дається їх характеристика: переглядове читання використовується з метою одержан-; ня відповіді на заздалегідь запропоновані вчителем запитання, загального уявлення про твір, коли треба аргументувати якесь твердження і навести приклад, знайти матеріал порушеної проблеми, переконатися в правильності власної думки про позицію авто-' ра; о знайомлююче читвння охоплює зміст тексту в.за-гальному вигляді, виділяючи ту частину твору* яка пов"язана з розв"язанням певного завдання; вільне вивчальне читання передбачає максимально повне і точне розуміння змісту тексту з зосередженням уваги на деталях, що мають велике значення для розуміння змісту прочитаного; з а с в о ю в а л ь н е читання дозволяє відтворити засвоєні знання; критичне читання передбачає орієнтацію у двох чи більше джерелах, розгляд нових ідей на основі попередніх знань;,т в о р ч е читання

. ■ ^ л;; --Ч: і'

вимагач висновків і критичного ставлення до художнього твору.

Організація читання тісно пов’Язуяться з метою і завден-ням, прийомами роботи над текстом, формуванням навичок і вмінням читацької діяльності. Суттєвою стороною її вважається стиму- , лювання читацької діяльності через такі види: випереджаюче чи- | тання, літературний диктант, інтелектуальну розминку, установку на читання, постановку попереднього завдання, вибіркове читання уривків 9 твору і їх інсценування, що сприяв підсиленню усіх пізнавальних процесів. .

Розглядаються методичні прийоми розвитку і вдосконалення навичок читання, власні розумові здібності читача, читацька культура як складова частина загальної культури особистості, основні компоненти читацької діяльності: розуміння, увага", запам'ятовування, вміння вести записи, ■

Розуміння тексту розглядаються не тільки як виділення . смислових частин, а й розв'язання поставлених автором ідейно-мистецьких завдань /проблемних ситуацій/ через такі прийоми:

«питання для перевірки рівня засвоєння прочитаного;

- стислий переказ змісту твору;

- добір заголовків до деяких особливо важливих частин тексту;

- визначення причин відповідних взаємостосунків між персонажами.

З метою вироблення уваги пропонуються практикувати цільову установку не читання, роботу з назвою твору, підзаголовком, присвятою, епіграфом тощо, ставити проблемні питання, застосовувати нестандартні форми уроку, використовувати суміжні види мистецтва, емоційно і виразно читати текст.

Ввдідявться види роботи по свідомому і міцному запам"ято-

’• • 19 ,

вуванню: повторне, перечитування і переказ; постановка запитань, що вимагають зап8м"ятозування і відтворення суті явища чи ситуації; завдання вчити уривки напам"ять.

Важливою умовою підвищення активного і самостійного засвоєння автор вважав розуміння тексту, яке пропонує здійснювати через формування прийомів усвідомлення: постановку запитань по-переджуваних, після прочитання, у процесі читання тексту, узагальнюючого характеру, пов"язаних з повторним осмисленням раніше вивченого; уміння виділяти головне і другорядне, складати план, конспект, тези; коментування, цитування, порівняння і зіставлення. ■ .

В дослідженні встановлюється, що необхідність використання різноманітних матодичних прийомів при будь-якому виді читання учнів зумовлюється, передусім, специфікою самого читання, при чому стимулювання читацької активності школярів значно підсилює всі пізнавальні процеси: сприйняття, пам"ять, увагу, мислення, творчу уяву тощо; формування в учнів вміння працювати з текстом . допомагає їм правильно і швидко читати,, самостійно розширювати свої знання, підвищувати загальний кругозір. Здобувши такі вміння, школярі менше часу витрачають для читання, одержують більше задоволення від результатів своєї роботи, що, у свою чергу, сприяє стимулюванню їхньої подальшої пізнавальної діяльності. Застосування різних прийомів розуміння і осмислений тексту дає позитивний наслідок при виконанні певних дидактичних умов: наявності ' в учнів знань, що дозволить зрозуміти мету завдання, його зміст і послідовність виконання; необхідності фіксації результатів прочитання тексту; оцінювання вчителем /для стимулювання/ роботи школярів.: : . ■. / ■

' У третьому розділі - "Негвкіше ознайомлення школярів з

. . . ?0 . .. . ■ ■•уложнім- текстом" «• •розрляпйвч'ьля спрямування читацького врй--, .

. ження, підготовка’учнів до сприйняття літературного твору, методи } прийоми первинного ознайомлення з текстом.

Орієнтація на читача і взаємодію його, з художньою літературою , різночтіння одного.і того ж твору обумовлюється автором трьома напрямками: а/ автор-читпчу; б/ оцінка читачем подій, , явищ, вчинків героїн; р/ результат, одержаний читачем після / прочитання твору, що дозволяє встановити тісний контакт з автором нього твору і зрозуміти епоху, відображену у книзі; просте-* жити* Б яких рядках письменник намагається ввести його, читача, в зміст; яка композиція твору, яким шляхом автор здійснює вплив на читача: чи впливає сила слова його, чи захоплює сюжет, чи співзвучна мета і завдання, поставлені ним; як розцініоя і зображає події, явища; в якій іпостасі зображений головний герой, як він діє в тих чи інших обставинах, яких результатів і як досягає в які стосунки вступає з людьми.

Основними методичними напрямками виховання читацького враження автор вважає: слово письменника, яке допомагає зібрати воєдино основні елементи життя, поставити важливі проблеми і накреслити їх розв'язання і відтворити риси свого століття, зобразити характерні його уявлення; р о б о туз -окремими епізодами, в яких особливо яскраво висловлена глибока думка чи повідомлені зовсім нові, вперше визнані факти, чи дається нове пояснення вже відомому; в и д і л е н-н я в художньому текст і про б л е м, спійзвуч-них сучасному дно з метою розуміння, для чого задуманиіі митцем і створений твір; як оцінює сам автор зображене Ним; о с м. и с -л е н н я фактів історичних по Д і й: бачити нове в тому, що учні бачили не раз, чи впізнавати»старе в тому,

' 21 ■ ■■■ . • чого ніколи не бачили; форм у в а н н я іде а л і в,

в и б і р ж и т т в в о г о ш л я х у; п о ш у к і с т и н й через розміркування про основні питання життя, його мету, смисл, правду і неправду, ,

Тип сприйняття розглядається як важливий компонент засвоєння тексту художнього твору, який безпосередньо пов"язаний зі способом читання і відбувається на рівні засвоєння думок, що подав текст; усвідомлення мотивів поведінки персонажів, думок і почуттів; формування особистої оцінки літературного Тексту. ' Підготовка учнів до сприйняття художнього твору, вважається основою успішного його вивчення. Вона орієнтує учнів щодо жанрового і загального характеру твору, місця і часу дії, готує! до зустрічі з написаним, створює певний погляд на нього, заохочує до читання, викликає зацікавленість. Встановлюється, що характер підготовки сприйняття залежить від особливостей художнього твору, зокрема закономірностей ліричних; епічних і драматичних творів, засобів аналізу тексту, методів і прийомів роботи над літературним твором, індивідуально вікових особливостей учнів, В дослідженні виявляється постійний характер сприйняття, в основу якого покладено: встановлення зв'язку з раніше вивченими і самостійно прочитаними учнями творами; знайомство з біографією митця, і епохою, в якій жив письменник, чи яка знайшла відображення в творі; повідомлення про історію написання твору, його проблематику, публікацію і постановку на сцені; роботи з невідомими по», няттями, назвою, підзаголовком, присвяченням, епігрвфом.Встанов-люється, що використання і послідовність кожного з етапів залежить від особливостей твору, конкретного педагогічного завдання уроку; підготовленості учнівської аудиторії та інших фактів і визначається такими дидактичними завданнями: повторенням тих

питань і виконання відповідних завдань, які безпосередньо пов'язані в вивченням твору; установкою і розкриттям логічних зв'язків між раніше вивченими творами; приведенням знань, умінь і навичок усіх учнів до рівня, належного для засвоєння художнього тексту, '.

Велика увага надається початковому ознайомленню з текстом художнього твору, яке розглядаються через "швидкі" види читання /переглядове і ознайомлююче/. Основні його принципи: оволодіння нехайізмсм читвння; добір тексту, доступного для школярів; керівництво читаиькою увагою учнів; зважання на основні компоненти читацької діяльності: розуміння, запам'ятовування, уваги, запису, індивідуально-психологічних особливостей і спепифіки ідейно-об- . разного змісту твору* .

При організації початкового читання рекомендуються дотримуватися дидактичних умов; . • .

1, Посильності і иеперевантаженості завдань, урахування

читацького досвіду, ■ .

2, Зосередженні уваги на основних найсуттєвіших сторонах змісту художнього твору,

3, Збудженні інтересу до твору і бажання глибше проникнути

в авторський задум, повніше сприйняти текст в його художньому значенні, '

Б дисертації накреслюються основні методичні прийоми первинного читання^постановка запитань, попереджаючого читання; коментоване читання; різні види переказу /повний, вибірковий, корот- ,

кий,..художній/, робота над епізодами, мікроаналіз твору, розкрит-

- , І

гк смислу слів і виразів, ркі дозволяють ввести школярів у твір, такликЛи інтерес, збудити читацьку увагу, а потім і активне р.тавлення до написаного.

. ... ... ■■ - ■■■ ■■ 23 . ■■ ■ . , . ■. ..

. Необхідними умовами підготовки первинного ознайомлення

учнів з літературним твором вважається усвідомлення смислу прочитаного, забезпечення напруженої розумової діяльності школярів, проникнення В художню тканину твору, розуміння узагальнюючого ' значення прочитаного тексту, ■ . '

В ході дослідження робиться висновок: підготовка до сприйняття створюя читацький настрій, емонійно-інтелектуальну готовність учнів сприймати літературний твір як явище мистецтва і дав необхідні відомості для його розуміння. Сприйняття складається з трьох елементів: уваги, співучасті і відкриття. Його характер зумовлюються ін<!юрмаііійною зацікавленістю читача, авторським світорозумінням.

У ч е т в а р т о м у розділі - "Осмислення та аналіз хуіозйфого_тюру^ - розкриваються різні аспекти і основні прийоми аналізу художнього тексту, визначаються вплив системи роботи з текстом на якість знань учнів з літератури, виховання читань-кої культури.

В основу поглибленого засвовння художнього твору покладено друге читання /вибіркове - систематизоване читання від частини до цілого, де вказується місце кожної частини в цілому творі/, яке сприя#! Ьробудженню розуму і почуттів учнів, ВИКЛИХ8Я інте-рее до реального шиття, роздуми над естетичними і моральними проблемами, що ворушені письменником і завжди хвилюють читача,, якщо цей твір спразді талановитий.

Ефективність роботи з текстом визначається за умови, якщо осново» Його буде читання та аналіз. Визначаючи своєрідність шкільного аналізу літературного твору, автор виділяв емоційний, Пізнавальний і виховний аспекти, які повинні допомогти глибше Зрозуміти твір, побачити його багатство і складність,, оцінити

. 24

його роль у житті суспільства, сприяти більшому емоційному впливу тексту на читача.

Результат педагогічної діяльності вчителя досліджувач бачить в ліквідуванні розриву між читанням і аналізом з метою зробити останній звичайним продовженням і удосконаленням самостійної внутрішньої роботи, яка відбуваються в школярів у процесі їх первинного безпосереднього ознайомлення з твором,

В дослідженні накреслені різні напрямки аналізу літературного твору: "слідом за_автором"- повторного, повільного аналітичного чйтання за розділами та частинами, при якому розширяються враження про твір, він сприймаються як «дине ціле; проблемно-тематичний - на основі не тільки знання тексту, а й уміння узагальнювв-ти факти,' логічно думати, аргументувати відповідь, зіставляти різні точки зору на певну проблему; пообразний, при якому текст читаються вибірково, образ розглядаяться не за традиційною конпеп-иіяю, за якою в структурі обрааів-характерів виділяють справді людські і соціально-типові начала, в в контексті всього твору і / як невід'ємна частина «диного художнього організму.

Накреслюються основні аспекти аналізу образу - персонажу: зосередження уваги учні» на засобах створення портрету героя, уявленні зовнішності його, якщо вона не змальована автором або емальована неповно; \ . . . ..

характеристика персонажу, дана автором; вибір тексту із твору, в якому просліджуяться характер героя* ■

зв"язок між характером і вчинками героя, спостереження за його почуттями переживання і •

пояснення вчинків персонажу і встановлення зв"язків між ними і рисами характеру, які допомагають герою досягти свочї мети, я які заважають* ■ . , , - ■■■■■. ,

'■ ■ ' . ' ■ ' ■" 25 "■ ' ... . ■' '. V

Виділення у мові образу - персонажу слів, які характеризують його культурний р і вень, професі йну підготовку, душевний стан, настрій; V

встановлення зв"язків між героям і його оточенням, визначення схожості і різниці;

Наведення висловів із тексту, які свідчать про вплив зов-нхшності.і характеру героя на інших осіб.

Підкреслюються, що необхідною умовою при пообразному єна-лізі я звертання до тексту твору.

' Правильно поставлені запитання вчителя будуть спонукати учнів глибше вникнути в текст, зацікавитися ним і перечитати ,

ті місця, які можуть бути пропущеними при самостійному читанні. Необов''язково розглядати образ в кожному з названих аспектів. Вчитель має виходити з обсягу матеріалу, бюджету часу і рівня підготовки учнів.

При аналізі образу-персонажу рекомендуються використання карток, поширюючих уявлення учнів про психологічну характеристику героя. В них передбачається розгляд рис людського характеру, які мають знак + /добре/ і знак -/погано/.

Враховуючи зміни історичних умов життя суспільства, завдань школи, автор переглядач дещо з традиційної методики аналізу твору і вивчення тексту в и ілому; розробляє методику комплексного функціонального аналізу на основі історико-футосціонального дослідження тексту, який дозволяя розкрити, як і чому даний твір функціонує як художній, тобто естетично впливає на читача, розглядати його в контексті'основних ідей епохи з урахуванням точки зору автора, його ставлення до змальованих подій і персонажів. Аналіз ліричного твору розглядається за такою логічною послідовністю: 'визначення- форми авторської свідомості /ліричний :

26

герой, власне автор, герой "ролі лірики"/, функції ліричного гевоя: "я" розміркування про життя; "я" - відтворення.природи;

"іГ - лі&дина певної долі; композиції^ в/ факту об'єктивної дійсності, що став приводом для написання твору; б/ основної частини: ставлення до факту об'єктивної дійсності, виражене через емоційний тон, звукову гаму, кольорову палітру, предмети, позицію явтора /відверту, пряму, наступальну, приховану, активну, споглядальну/; в/ Еозв"язки: авторську позицію стосовно зображеного, значення твору для читача,

При аналізі епічного і драматичного твору пропонуються визначити носія мовид який може виступати як оповідач, власне автор, оповідач-очевидець, персонаж; ввернути увагу на часові_ рамки ятї /автор може виступати в одному часі з героями, в іншу • епоху/, співвідношення часу розповіді і часу, коли відбуваються подія; фйКт_об"«ктивної^дДйсноеті, що став приводом для написання твору, _ставлення_автор8 £0_цього_4®кту через оиінку зображеного, ліричні відступи, пряму характеристику, засоби відтворення думок і почуттів персонажів, портрет, мову, вчинки, Самохарактеристику, думки, переживання; ви^ення цент^®льиого_героя, його місця в об'єктивній дійсності, функції дійових осіб по відношенню до нього, Вйзнэченн1_с2цд8льн0г0_эн»чекня образу; співвідношення погляду письменника на^свтт | сучасної_людини з високим соиіально-моральними принципами.

Зважаючи на обставини перевантаження програм з літератури,

>і0 те, що учень мав небагато часу для глибокого прочитання твору і ознайомлення з творчою індивідуальністю письменника, докладніше спиняймось на таких видах аналізу, як оглядовий /йдеться про твір в цілому/ і цілеспрямовано-вибірковий /зв розділами'і епізодам»»* образами/;

■. ■- " ' ■ : ' .■ ■)'

■ . ' ■ . ; ... . . ■ . . .. . Розкривається механізм оглядового аналізу тексту на основі

лекційного викладу матеріалу вчителем, а також підготовки учнями доповідей. До такого аналізу рекомендується звертатися при вивченні великих за обсягом, складних для сприймання і усвідом-ЛЄННЯ творів, : . ’

Оглядовий аналіз творів на основі підготовлених учнями доповідей’ розглядаяться як один з раціональних шляхів організації уроку, тому що він навчав старшокласників самостійно, творчо .оперувати набутими знаннями, логічно висловлювати свої думки, аргументовано захищати викладені положення, висновки, що в свою чергу сприяв більш глибокій літературній освіті, усвідомленому . ставлений до йрочитаного твору,

В основу роботи над твором покладено трупові завдання по збору матеріалу з проблеми, що буде розглядатися на уроці на основі читання літературного твору. Складність поставлених питань полягав в тому, що' вони в загальними для всіх творів; допомагають увійти і усвідомити запропоновану літературну тему. Звернення до них дозволить не повідомлювати учням готові знання* а поставити перед ними пошукові завдання, які вони мусять розв"я-зуватиг самостійно і набути знання.

.Основного Формою проведення оглядового аналізу художнього твору вважаяться "нестандартний урок".. Вихідними положеннями його організації і проведення в:

• І. Забезпечення оптимальних умов для самостійної, і творчої . роботи учнів /випереджаюче завдання, заздалегідь повідомлення .теми уроку, джерела літератури, питання/..:

2..Застосування різноманітних форм навчання в якості важливих засобів, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів /урок-огляд, урок- захистурок-концерт тощо/. .

' ■■ '■ . ■■ ' . . ■: ' 28 ' ■ '

3, Стимулювання пізнавальних інтересів через джерело змісту /новизну матеріалу, доступність змісту/, прочее навчання

/ різні форми '.самостійної' роботи/* відношення вчителя і учнів /усунення перевантаженості, доброзичливість, чуйність, повне збереження самостійності мислення і дій учнів, врахування їх по-.точних потреб і інтересів при підборі змісту, пойднання вчительського слова зі словом і самостійною роботою учнів/*

4, Використання ефективних прийомів, які сприяють розвитку розумової діяльності /постановка доступних проблем, застосування наявних знань, навичок і вмінь в нових умовах і т.д./.

5, Організація диференційованого підходу до учнів, повднан-ня групової і індивідуальної форм роботи на уроці.

6, Розвиток емоційного і морального досвіду учнів, збагачення їх думок і почуттів..

В основу такого уроку покладено високий рівень самостійної праці на всіх етапах роботи над текстом художнього твору, а також різноманітність форми навчання.

До такого виду аналізу рекомендувться звертатися при вивченні великих за обсягом, складних для сприймання і усвідомлення художніх творів, . ,

Цілеспрямовано-вибірковий аналіз полягав в роботі над твором за поставленими заздалегідь індивідуально-груповими завданнями, які виконуються учнями дома; Смисл і значення їх в тому,

• ' «. 1 ■ ■ ■ . ■ ■ ■ ■ ' . ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■ :

що вони залучають до глибшого вивчення окремих питань і прищеплюють навички дослідницького підходу до роботи над літературним ..твором* ■ '■ ' ■■■'." '. '..

Основною формою організації роботи над текстом літерптурно-го твору автор вважає лекиійно-практичні заняття. Лекція надая можливість вчителю синтезувати різні відомості, девяти знання

■ ■ ' .. : 29 ' . ' ■ : ■ л ■

учням "блоками", стимулювати читацьку активність, привертати

увагу школярів до творів, запропонованих для текстуального вивчення. Вона будугтЬся не основі інформаційно-монологічної системи, дозволяя сконцентрувати великий за обсягом описово-фактичний матеріал і випереджай вивчення твору, допомагав підготувати учнів до аналізу тексту, створити необхідний емоційний настрій, пробудити інтерес до виучування твору літератури, узагальнити і поглибити знання на більш високому рівні, а такоЖ"накреслити і визначити перспективу подальшої роботи. ,

. Паралельно з лекційним курсом пропонується проведення ' практичних занять, які розглядаються як сполучна ланка між лек-иійним курсом і підготовкою учнів до вищого ступеня навчання, доповнюють лекційний курс, допомагають учням оволодіти методикою аналізу твору на конкретному матеріалі. Рекомендуються спинятися на аналізі одного тільки твору з запропонованих програмою і йти від конкретного до детального аналізу і необхідних виснов- . ків, узагальнень; заздалегідь готуватися до проведення такого уроку: ставити питання, підбирати матеріал, розподіляти теми для повідомлень,

В дисертації розглядаються текі прийоми аналізу: інтерв"ю з геровм, рецензування, створенні на уроці ситуації, максимально наближеної до життявої, постановка самостійних запитань до тексту під час читання, використання інформаційно-ілюстрованих карток по осмисленню тексту, відгук на ту чи іншу подію літературознавців, перекладачів, сучасників; поетичного обрамлення і осмислення подій сучасним читачем, виявлення авторської позиції і художньої своєрідності, порівняльно-аналітичного характеру; дидактична гра, використання логічних схем, які допомагають

ЗО '

донести до учнів усю глибину і багатство виучуваного художнього 1 тексту.

Інсценування розвивав розумову діяльність учнів, поглиблює дослідницьке вміння, допомагай наблизити твір до читача, розвивати творчу уяву і художній смак, збагатитися емоційно і морально. Основним методичним прийомом його визначаться бесіда, у процесі якої з'ясовуються прагнення і характер поведінки дійової особи, її життявамета, конкретні і послідовні завдання до дії персонаже, спрямовані для досягнення ціяї мети, виразніше уявляються ті'чи інші події, про які йдеться в тексті. ■

Використання суміжних видів мистецтва створює емоційний фон для поглибленого розуміння тексту, сприяв формуванню уточнюючої уяви учнів про предмет зображення, збагачує сприйняття художнього твору. Виділяються два етапи методики роботи з ними: а/підгоТовка до сприйняття твору і створення необхідного емоційного настрою; б/ ознайомлення з твором і його аналіз, .

Логічні схеми допомагають вчителю чітко і переконливо викладати матеріал, а учням - легше і глибше усвідомлювати його,вчать вмінню виділяти головне від другорядного і розвивають уящуV П8-м"ять, спостережливість, сприяють усвідомленому засвовнню програмового матеріалу і підвищенню рівня знань. В основу їх складання і застосування покладено логіка висловлювання - побудова міркування, яке передбачав дотримання певних умов чіткості,лаконічності, доступності, послідовності в викладанні матеріалу.

Вибір схеми визначаються характером, специфікою виучуваної теми і етапом вмонтування її в урок, .

‘ Логічні схеми розглядаються як своєрідна художньотломпози-иійна модель, яка передбачай дотримання певної послідовності.

Рекомендуються три форми роботу з ЛС:

■' . .. ■■ ЗІ , .. ' ■ : . .

- читати художній текст, в якому описуються те, що зовра-

жено на. схемі, і усвідомлювати, що схема і текст - єдине ціле, вчитися точно співвідносити їх, знаходити в тексті те, що зображено на схемі, і навпаки; ,

- ставити питання перед учнями в процесі розгляду ними

схем, спрямовувати їх увагу на те, що суттєво для з"ясування ідейно-художнього змісту тексту, вчити розуміти схеми, добувати з них важливі знання; *

- викладати самостійно зміст ЛС, включаючи їх в пояснення матеріалу, даючи взірець того, як треба працювати зі схемами.

Нетрадиційним прийомом аналізу автор вважає інтерв"ю з . героєм на основі тексту художнього твору чи критичної статті, яка допомагає глибше зрозуміти ідейно-художній зміст прочитаного твору, створити атмосферу пошуку, підвести учнів до самостійно аргументованих висновків.

При вивченйі великого твору на різних етапах уроку і роботи з текстом пропонується використання інформаційно-ілюстрованих карток, які складаються із тексту виучуваного художнього твору, запитань і завдань пошукового і узагальнюючого характеру, ілюстрацій і допомагають організувати індивідуальну самостійну роботу учнів по вивченню літератури, розглядається як прийом вивчення і творчої інтерпретації твору. Зміст її форми визначається жанром твору, конкретним змістом, метою установки і особливістю тексту. ■' , \.. .. ■■ : ; ' . : - .

Встановлюється, що вид аналізу зумовлюється змістом твору, його Обсягом, відведеним на тему часу і рівнем підготовки класу. При будь-якому виді анвлізу художній текст має звучати на кожному уроці літератури в читанні, цитатах, у лекції вчителю, відповідях учнів. Твори, прочитані і проаналізовані учнями само-

. ■ 32

стійно, стають органічною частиною їхнього усвідомленого інтелектуального досвіду.

Вплив системи роботи з текстом на якість знань учнів а літератури, виховання їх читацької культури перевірявся шляхом й"ясування рівня сприймання художнього, твору, ступені сформован-ності в учнів умінь та навичок працювати з текстом. Характер підсумкових завдань був аналогічний тим, які проводились під час констатуючого зрізу.

Сутність експерименту полягала в цілеспрямованій зміні течії звичайного навчального процесу відповідно завданням дослідження та його гіпотезі, • -• /

Виходячи з завдань, поставлених в дисертаційній роботі, в-експерименті визначалися:

а/ рівень творчого, самостійного зесвовння знань учнями; б/ Формування не тільки основних знань, але й загальних навчальних навичок. , V

Програма експерименту складалася з двох взавмопов"язаних етапів: підготовчого і основного.

На першому етапі проведена підготовча роботе: підбір матеріалу, розробка методичних рекомендацій для вчителя* вибір шкіл, контрольних і експериментальних класів.

Розробка експериментальних матеріалів старанно перевірялась

* на доступність і зрозумілість. Для цього використовувалися методи: ознайомлення вчителів а матеріалами експерименту, індивідуальна робота дисертанта з ними по прочитаному, які показали, що викладачі завнають труднощі при роботі над текстами художнього < твору великого обсягу, тому що їх мала кількість, не всі учні їх » '.. читають, крім того, твори вивчаються не тільки текстуально, а й оглядово. Виникав потреба в запропонованому методичному матеріалі.

- . .. . . " 33 ■ ■ '"V.■ ■' ..::

Педагогічний експеримент проводився різними методами: *

здійснювалося спостереження уроків /за окремими темами/, проводились контрольні роботи з їх аналізом, анкетування серед учителів . і учнів. Робота педагогів над текстом велась під керівництвом досліджувеча, вивчалася шкільна документація /журнали, зошити учнів, матеріали засідань методичних об'єднань, дисертант працю- ; вала в ролі вчителя. ^

Формуючий експеримент проводився на двох рівнях:

І/ спостереженні за реалізацією запропонованої методичної системи роботи з текстом і оцінки її ефективності вчителями, які проводили роботу на основі методичних вказівок;

2/ експериментально перевірялися методичні рекомендації за окремими темами в експериментальних і контрольних класах з наступним якісним і кількісним аналізом результатів,

3 метою підвищення вірогідності експериментальної роботи використовувались "інтенсивні" і "екстинсивні" її форми. Перша форма включала експериментальну роботу з невеликим за кількістю учнів класом, де докладно вивчався вихідний рівень знань і чи-таиької культури учнів; була відома класифікація вчителів, які застосовували різні види роботи з текстом, проводилися спосте-рєження на уроках за методикою роботи з художнім твором, використовувалися різні’варіанти методичних рекомендацій. : .

Друга форма передбачала перевірку висунутих методичних положень до запропонованих основ методики роботи, з текстом літературно-художнього твору в масовій практиці. При широкому охопленні учнів в значній мірі виключався вплив випадковостей і здійснювалася можливість вносити ефективні положення щодо методики роботи з текстом, запропонованої досліджувачем. : - \

Експериментальна робота здійснювалась у двох планах,

умовно незваних "аналітичним" і "синтетичним".

В першому випадку експеримент проводився на окремих творах, в другому - велась комплексна перевірка висунутих методичних положень і засобів їх здійснення в системі уроків за окремими темами. Така організація експериментальної роботи послужила підвищенню'* вірогідності здобутих результатів. .

Експериментальне навчання і оцінка його результатів велись з врахуванням розроблених в ході експерименту дослідження рівнів показників ефективності застосування методики. Були виділені рівні ефективності запропонованої методики і співвідносні їм показники. Перший рівень характеризуються тим, що учні осягають фактичний зміст твору, уявлення їх часто неадекватні, особливості художньої форми і визначеної авторської позиції зовсім не сприймаються. В якості показника використовувалися завдання, які дозволяли визначити ідейний зміст твору, головну думку, ідею. Після ознайомлення з текстом'твору учням давалися готові відповіді на поставлені запитання, з яких треба було вибирати єдино вірну. Другий рівень вимагав перенесення типових для тексту прийомів розумової діяльності в такому викляді, в якому вони були засвочні, тобто в аналогічній ситуації. Розумова діяльність в цьому випадку здійснювалася за взірцем, з якнайбільшим залучен-ним загальних елементів творчості. Показниками другого рівня бу-,ли завдання, які вимагали типових прийомів розумової діяльности стосовно ноаого матеріалу в аналогічній навчальній ситуації. Перший шлях складався з постановки питань, які вимагали застосування того чи іншого прийому розумової діяльності, другий шлях

- завдень, які включали два питання: перші потребували застосування* знань з допомогою того чи іншого прийому розумово? діяль-пості і одночасної перевіки'знань і усвідомлення прийомів* другі

питання виявляли наявність тих знань, які треба було застосовувати по першому запитанню. Третій рівень потребував творчого застосування знань і перенесення прийомів в нову навчальну ситуацію. Показниками цього рівня були завдання творчого характеру.

В школах, де проходили апробацію матеріали досліджувана, були обрані контрольні і експериментальні класи, в яких уроки проводилися одним і тим самим учителем, кількісний і якісний склад учнів суттєво не відрізнявся. В експериментальних класах навчання здійснювалося з застосуванням методики роботи з текстом запропонованої дисертантом, а в контрольних - за звичайною методикою вчителя. :

3 метою перевірки раціональності методів і прийомів, основний етап /формуючий експеримент/ складався з чотирьох підетапів:

- виявлення рівня засвоєння і усвідомлення тексту твору

учнями; °

- порівняння якості роботи з текстом художньої літератури учнів експериментальних і контрольних класів;

- зіставлення проценту опитаних учнів по запропонованій методиці досліджувачаі за звичайною методикою вчителів;

- виявлення ефективності методик навчання.

Якісні та кількісні зміни у рівнях сприймання твору» ступені сформованості в учнів умінь та навичок працювати з текстом подаються в таблиці:

Таблиця

К л а с и . : _ .. ......' В * Д п .М...Д ь .. в *___________

:вичерпна:вірна,але неповна : невірна

Контрольні 15,0

Експериментальні 70,3

71,3

29,2.

13,7

0,5

Для більшої вірогідності одержаних у формуючому експерименті висновків і перевірки ефективності методики роботи з текстом, для доказу коректності проведеного експерименту автор використовував метрди статистичного висновку» Довільно було обрано для спостереження два класи по 26 чоловік. Учні контрольного класу займалися за йвичайною методикою вчителя, а експериментального-за методикою досліджуване, щоб дізнатися, чи можня впевнено сказати, що два рівні за однакових умов не деють однакових результатів, враховуючи помилки, які 8"являються з різних причин: по-перше, учні ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ один від одного навіть.в ідентичних . умовах дослідження /деякі з них у процесі експерименту одержують більш високі оцінки, тему що вони розумніші, проте жоден метод контролю дослідження не забезпечу* учням однакових знань, тому що сьогоднішні оцінки школярів не будуть ідентичні завтрашнім/; по-друге, помилки виникають черва неконтрольовані випадки під час експерименту: хтоеь хворі* і незадовільно відповідай на питання, комусь не подобмтьея нагляд вчителя і його дії будуть неузгоджень Всі Ці джерела помилок приводять до того, що результати експерименту відрізняються від попередніх і майбутніх даних Використовуючи різні методики, автор оцінюй результати в умовних одиницях, керуючись такими критеріями: сприйняття тексту літературного твору в «дноеті його форм і змісту, виділення го-лоиного, самостійне судження, вміння робити зіставлення, узагальнення, висновки, аргументувати судження.

Вираховуються Р - відношення за формулою:

V - відношення 39,7 порівнює з табличним /“*■ 4,08 /для достовірності 95%/ і одержуй значення /"39,7 А 09 . . ■

/"відношення більше табличного, що дає можливість відкинути ноль-гіпотезу, що АІ=А2, так як методики нерівноцінні. Методика роботи з текстом, запропонована досліджувачем, трохи краща, так як \ її середній бал вищий: В протилежному випадку методики були б однаково ефективними.

З метою визначення-ефективності розроблених методичних . положень проведено' інтерв'ювання вчителів, які приймали участь в експерименті, і дали позитивну оцінку запропонованої методики, підкреслили, що вона вчасна, так як від постановки читання в шкоді, розвитку в учнів потреби читати залежить і якість вйхо-вання підростаючого покоління.

Таким чином, всебічний кількісний і якісний аналіз формуючого експерименту дозволив зробити висновок про те, що теоретично

обгрунтована методика роботи э текстом художнього твору в цілому ефективна і дав позитивний результат. Доведено, що на якість знань учнів з літератури, виховання їх читацької культури впливав методична система роботи над літературно-художнім твором професійна компетентність і рівень методичної' і літервтурознав-чої підготовки самого вчителя, . .

Одержані дані підтвердили припущення про те, що ефективність роботи з текстом художнього твору забезпечується за умов концептуального підходу, формування в учнів уміння працювати з текстом, застосування різних аспектів і прийомів аналізу твору.

На основі результатів експерименту розроблені і впроваджені заходи в практику школи з метою удосконалення літературної освіти учнів, залучення їх до сприйняття скаржниць світової літератури. Ці заходи передбачають: а/оріянтацію вчителя на виявлення труднощів учнів в роботі з текстом художнього твору і усунення їх причин; б/ створення в навчальному процесі умов, що забезпечують можливість перебудови змісту, форми і методів роботи з літературно-художнім твором на основі концептуального підходу. -л;■ ' . : ' ...

Результати дослідження дозволити зробити загальні : в и с н о в к и: /

І. Робота учнів над текстом художнього твору в'складовою частиною усіх ланок процесу літературної освіти* Вона мусить бути організована так, щоб твір мистецтва слова пробуджував думки і почуття учнів, викликав глибокий інтерес до оточуючої дійсності, роздуми про естетичні і моральні проблеми, які поставлені автором і до теперішнього часу з незмінною силою хвилюють читача. А ддя досягнення цього треба, Щоб першоджерелом знань учнів був літературний твір.

,■ '■ • . 39 ■ ... . .

2. Читання художнього твору не може бути замінено знайом-

ством з ним по підручнику, критичному посібнику, розповіддю вчителя тощо. Для ефективного розвитку в учнів навичок читання необхідно практикувати, різні види роботи щодо читання учнями відомого та нового матеріалу. Першорядним завданням його вважати . розвиток уміння розуміти прочитане. Необхідно створити для учнів сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, освновою якого я знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами. :

3. Повне і адекватне прочитання художнього твору забезпе- '

чується концептуальним підходом до роботи над художнім текстом, вибором різних аспектів аналізу, застосуванням інноваційних прийомів аналізу і різноманітних видів робіт зі словом письменника на урои і. ' '

4. Велике значення для правильної організації роботи над текстом художнього твору мая сприйняття його /чим простіша ре-цепііія, тим доступніший твір і більше можливості його впливу/

і формування в учнів навичок роботи з ним /оволодіння технікою читання і розуміння прочитаного/.

5. Робота'з текстом художнього твору лише тоді дав ефектив-

ний результат, коли вона цілеспрямована, систематично здійсню-вться на кожному уроці. . : '

Учні успішно і швидко виконують завдання в тому випадку, коли спираються на раніше одержаний досвід, сформовані наявні " знання, уміння і навички. ' — ■

' Види роботи над текстом визначаються природою художнього твору, завданнями, які стоять при його вивченні* рівнем підгоТОВКИ учнів. , . :

6. Значна роль в усвідомленні змісту твору належить йервин-

■ 40

ному читанню тексту, яке допомагаю відчути в літературному творі предмет дослідження, пережити різні емолії. Основними умовами літературної підготовки первинного ознайомлення учнів з літературно-художнім текстом можна вважати: розуміння смислу прочитаного, забезпечення напруженої розумової діяльності учнів, розуміння і проникнення в художню тканину твору, усвідомлення широкого узагальнюючого значення літературного твору.

Вся подальша робота над текстом залежить від того, як буде він сприйнятий при первинному знайомстві з ним. ' ;

7. Успішному засвоєнню художнього твору сприяю аналіз, який може здійснюватися традиційними шляхами /"слідом за автором", пообразним, проблемно-тематичним/, а також і запропонованими досліджувачем /оглядовим, вибірково-цілеспрямованим, комплексним функціональним з врахуванням позиції автора/.

Аналіз твору - це діалог з автором, коли здійснюються пере- ' хід від безпосереднього сприйняття твору до образних і понятійних узагальнень. Він повинен являти логічне продовження того "мікроаналізу", який учні вже здійснили самостійно, маю спиратися на їх сприйняття, збагачувати* поглиблювати, робити Його , більш мінним, доповнювати, перетворювати і урівноважувати.

8. Методика* роботи з текстом не заперечую керівної ролі

вчителя. Правильно організоване читання художнього твору* усвідомлення і аналіз Його вимагають від словесника високої педагогічної майстерності і доброї методичної підготовки та творчої ініціативи, ■■ ■. ■ ■ . V ■■ ■. ■ ■■■■ ■ ■ ■ ■

9. Щоб правильно організувати роботу над текстом, учителю треба передовсім ясно уявляти собі завдання вивчення йоса. Серед них можне накреслити такі: розкрити проблеми в тісній юдності

з аналізом художньої форми, дати поняття про твір, звернути

увагу на мову тощо. .

10. Раціонально і систематично проведена робота над текстом

не тільки мав позитивний вплив на якість знань учнів, підвищуй рівень їхньої літературної освіти, виробляв вміння і навички ' працювати з текстом, а й виховуя серйозне ставлення до літератури як навчального предмета, духовно збагачує, підвищуй читацьку культуру. . : . ::

11. Можна вважати доказаним, що концептуальний підхід до

роботи над текстом художнього твору буде можливим лише при:. . ' а/ своєчасному виявленні навичок і умінь учнів працювати з текстом і того рівня, який їм необхідно досягнути по закінченні школи; визначенні шляхів переходу від початкового стану до більш високого; б/ додержанні науково обгрунтованого співвідношення методичної теорії і шкільної практики, традиційних і активних форм, методів і прийомів осмислення та аналізу художнього твору; в/ методичної підготовки, педагогічної майстерності і творчої ініціативи вчителя. '

12. Теоретичний і експериментальний матеріал підтверджують припущення про те, що робота з текстом художнього твору буде формувати читацький інтерес, підвищувати.читацьку культуру і : якісний рівень літературної освіти при: а/ урахуванні специфіки твору, ступені усвідомлення і розуміння його ідейно-образного змісту з усійю глибиною, складністю і самобутністю; б/ організації навчальної діяльності школярів на уроці, виборі оптимальних методів і прийомів роботи, що регламентують обсяг і складність домашнього завдання; в/забезпеченні глибоко емоційного* : особистого значення сприйняття літературного твору: як основи пізнання світу і самого себе; г/ виявленні авторської позиції

і осмисленні концепції письменника на всіх рівнях літературного

> '■ ■. '■■■ ■' ' . '■ 42 , ■ л,

тексту; д/ поєднанні різних аспектів аналізу, зосередженні уваги учнів на основних питаннях твору, призначеного для вивчення; е/ зміні традиційної структури уроку і відмові від шаблону його | застосування, пошуках шляхів найбільш ефективного вивчення художнього тексту; ж/ посиленні індивідуального навчання і максимальної активності пізнавальної діяльності школярів.

Узагальнюючи вищевикладене, е підстава Стверджувати, що , поставлені в дослідженні завдання розв"язані і мета досягнута. Одержані результати створюють передумови для розвитку загальної методичної теорії літературної освіти.

: Прот’е наше дослідження не вичерпало усіх аспектів проблеми,

що розглядаються. Подальшій її розробці належать такі питання: в/ рівень діяльності учнів від сприйняття до усвідомлення художнього твору через відтворення одержаних знань і засвоєних засобів діяльності; б/ позиція зацікавленої і відповідальної участі в пізнавально-творчій роботі на уроці літератури; в/ пошук і ре-влізапія різних методів і прийомів роботи над аналізом твору.

Дослідження дало можливість визначити методичні основи, що підвищують ефективність роботи з текстом художнього твору: а/ авторам підручник і впо методиці викладання літератури доцільно в спеціальному розділі розкрити методичні основи роботи з текстом літературного твору; конкретизувати шляхи, види і прийоми аналізу твору, враховуючи проблеми інтенсифікації процесу навчання, перевантаження шкільних програм фактичним матеріалом, формування духовно багатої особистості; передбачати систему завдань по усвідомленню, осмисленню та аналізу художнього твору, які сприяють підвищенню рівня літературної освіти школярів; б/ створити методичне забезпечення літератури як шкільного пред-■шт* жшрямованв на формування активного читача, його вміння

■■ ‘ . Л-- 43 ' ■

Співпереживати, мислити, правильно оцінювати прочитане*

3 вивченням цих проблем ми пов"язуямо подальше вдосконалення методичної діяльності вчителя в умовах педагогічних інститутів.

Основні положення дисертації відображені в таких публіка-'

Ціях автора: ; - ■

___%иги_і_брощури________ ' . ' .

1. Методика роботи з текстом художнього твору: Методичний

посібник. - К.: Хрещатик, 1994. - 5,5 др.ар. .

2. Целостная система классной и внеурочной работы при '

изучении лирики Б.Л.Пастернака в XI классе:- Методические рекомендации /в соавторстве.- К.: КГПИ, 1990. - 2,8 п.л. ' .

3. Возвращенные имена. Анна Ахматова. Жизнь и творчество:

Методические рекомендации к изучению темы.в XI классе. - Сумы; ОИУУ, 1990.- 1,8 п.л. .

4. Тематика и методика проведения лабораторных занятий по изучению курса "Методика преподавания литературы" в педагогическом вузе /для студентов специальности 02.17.00 "Русский язык и литература" /В соавторстве.- Кривой Рог: КГПИ, 1991,- 3,5 п.л.

5. Методические рекомендации к поурочному планированию по русской литературе в XI классе /В помощь учителям русской литературы общеобразовательных школ, преподавателям СПТУ, студентам филологических Факультетов/. Ч.І. - Сумы: ОИУУ, 1992,- 4,5 п.л.

6. Методические рекомендации к поурочному планированию ' по русской литературе в XI классе /В помощь учителям общеобразовательных школ, преподавателям СПТУ, студентам филологических факультетов/. Ч.П.- Сумы: ОИУУ,1992.- 2,9 п.л.

7. Изучение Библии на уроках литературы: Методические ре-комевдации студентам .филологических факультетов /в соавторстве.

- Кривой Рог, 1993.-3,75 п.л. '

. У’у-.'-:■■.у/:44 ..У ■■:■■У Ч'-УЯі1'

8, Логические схемы на уроках русской литературы. X класс: Методические рекомендации /в соавторстве.- Кривой Рог, 1993,-1 4,41 п.л.

9, Методические аспекты изучения мировой литературы в ; школе: Методические рекомендации для учителей и студентов пед-вуэов,- Измаил: ИГПИ, 1994,- 4,0 п.л.

_ Статтіл теэИд методичні рекомендації____

10, Ив практики подбора использования дидактического мате-

риал! .//Рус,явык и литература.в средн,учеб,заведениях УССР,-1986,- № I,- С.38-40. ^

И, Восхождение к сути. Конспект уроков по изучению творчества БД,Пастернака,// Рус.яаык и литература в средн.учеб.заведениях УССР,- 1990, - $ 8,- С.45-48,

12, Нестандартные формы работы на уроке русской литературы в XI классе//Актуальные вопросы изучения в вузе методики преподавания языка и литературы в школе: Тезисы докладов и выступлений республиканской научно-практической конференции,-» Нежин:

ГНПИ им,Н.В,Гоголя, 1990,- 0,1 п.л, ,

13, Изучение литературы родного края //Викладання вузівського і шкільного курсів мови та літератури в умовах національного відродження України: Матеріали міжвузівської наукової конференції,- К,; КДПІ ім,М,Горького, 1991.- 0,1 п.л.

14, Некоторые аспекты изучения критической статьи на уроках

литературы в школе //Изучение критической статьи на уроках русской дитературы в школе: Методические рекомендации в помощь учителю,- Измаил: ИГПИ, 1993,- С.3-4, . ■

Загальний обсяг робіт складає ЗО друкованих аркушів.

, А. И К О ТАГ I О Н .

Davidenteo G. I. г Methodical principles of work with the fiction literature text at school; •

Shesis for the degree of Doctor of Pedagogical Soienoes о» • speciality 13. 00. 02. - Methods of teaching literature. Charkov State Pedagogical University named after Q. 8, Skovoroda* Charkov, 1994* ■

Ihle research gives theoretical foundation of.the conceptual Approach to the literary work, which' develops reader *e culture and raises the level of literary educations it reveals the best ways of reading organization and stimulus of reader's activity; it also gives the idea of main methodical principles of formation puppil's skills to work with text, independent evslution of literature phenomenas the work suggests not traditional aspects of studying fiction literature in close relationship cjf all its components.

It states that efficiency of methods of work with literary text is reached through professional competence of a tea» cher, appling system of methode and forms direbted on aotivi-satioh of teacher's activity, analysis of literary work and pupils reading activity» formation of general educational skills and ability to work with a text and understanding of ‘ What was read... . . . . . .

She worked out ooncept of methoda of work with the literay text was introduced into school practise.

; ' ' . ' ' .".46"', '. • ' ' .■ ' ".

V АНОТАЦІЯ '

Дввиденко Г.И.: Методические основы работы с текстом художественного произведения в шкоде. Диссертация На соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - Методика преподавания литературы. Харьковский государственный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 1994.

В исследовании теоретически обоснован концептуальный подход й рабсце над литературным произведением, способствующий воспитанию читательской культуры и повышению уровня литературного образования; раскрыты оптимальные лути организации чтения и стимулирования читательской активности; сформулированы основные методические положения по формированию у школьников навыков и умений работать с текстом і самостоятельной оценки явлений литературы; предложены «©традиционные аспекты изучения художественного произведения в тесной взаимосвязи всех его компонентов.

Установлено, что эффективность методики работы с текстом художественного произведения обеспечивается профессиональной компетентностью словесника; применением системы методов, приемов и Форм* направленных на активизацию восприятия, анализа художественного произведения и читательской деятельности учащихся; формированием общеучебных навыков и умений /работать с текстом, осмысливать и понимать прочитанное*

Осуществлено внедрение разработаной концепции методических основ работы с текстом художественного произведения в школьную програшу.

Ключові слова: Л .

.•г\ . .

"активність читача", "читецька культуре”, "первинне і повторне читання", "випереджаюче читання", "текст художньог’омгвору" "літературна освіта"*

Ротапринт НДГРІ. Зак.й 98 тир.100 прям. 28.12.1994 р.

324086, м.КривиЙ Ріг, проспект Гагаріна, 57.